Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ВУ80/2018/22/2<.>

Загальна кількість знайдених документів : 35
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-35

    Дослідження впливу білкового навантаження на антимікробну активність антисептичних препаратів [Текст] = Research to antimicrobial action characteristics of antiseptics under protein loading to microorganisms / О. І. Жорняк [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 2. - С. 245-247. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Аджисепт--тер прим--фарм

   Септефрил--тер прим--фарм

   Себедин--тер прим--фарм

MeSH-головна:
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-INFECTIVE AGENTS (анализ)
РОТОГЛОТКА -- OROPHARYNX (действие лекарственных препаратов, микробиология)
НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION (кровь, лекарственная терапия, микробиология)
Анотація: Призначення раціональної антибактеріальної терапії для лікування запальних захворювань ротової порожнини та горла є досить актуальною проблемою, рішення якої залежить від ряду факторів, які викликають беззаперечний інтерес практичної медицини. Не дивлячись на помітні в останні десятиліття можливості антибактеріальної терапії, ефективність лікування хворих із захворюваннями ротової порожнини та горла не завжди задовольняє пацієнта та лікаря. На жаль, використання системних антимікробних препаратів лікарями, в більшості випадків, є емпіричним, без врахування регіональних тенденцій резистентності. Це може сприяти поширенню штамів мікроорганізмів з множинною стійкістю до них, виникненню спалахів внутрішньо-лікарняних інфекцій та підвищенню ризику виникнення тяжких ускладнень. Мета роботи - дослідити антимікробну активність антисептичних препаратів септефрилу, себедину, аджисепту на клінічні штами золотистого стафілококу в несприятливих умовах культивування (5% та 10% білків сироватки крові). Вітчизняний антисептичний препарат септефрил у своєму складі містить антисептик декаметоксин®. Основою препарату себедин є хлоргекседин. Основою препарату аджисепт є амілметакрезол. Протимікробна активність аджисепту при 5% білковому навантаженні практично не зменшилась. Зниження антистафілококової активності в 2,3 рази, спостерігали у препарату септефрил. Найбільше зниження активності в 6 раз спостерігали у препарату себедин. При 10% білковому навантаженні антистафілококова активність зменшилась у септефрилу в 3,5 рази, аджисепту в 1,3 рази. Найбільше спостерігали зниження в 10,7 раз активності себедину. Таким чином, нами було встановлено зниження антимікробної активності антисептичних препаратів у присутності білків сироватки крові, проте рівень дії залишався досить високим по відношенню до клінічних штамів мікроорганізмів
Setting of rational antibacterial therapy for treatment of the used for setting fire diseases of oral cavity and throat is the issue enough of the day, the decision of that depends on the row of factors that cause implicit interest of practical medicine. Infectious diseases and purulent-inflammatory processes of microbial origin play an important role in shaping the main indicators of health in Ukraine. Unfortunately, the use of systemic antimicrobial drugs by doctors, in most cases, is empirical, without taking into account regional tendencies of resistance. It can promote the spread of strains of microorganisms with multiple resistance to them, the emergence of outbreaks of hospital infections and increase the risk of severe complications. The aim of this work is to investigate the antimicrobial activity of antiseptic drugs such as septefril, sebidin, agisept on clinical strains of S.aureus. The experiment made in presence of the unfavorable factors (5% and 10 % protein solution). Domestic antiseptic drug septefril in its composition antiseptic decamethoxin®. The basis of the drug itself is chlorhexidine. The basis of the drug agisept is amylmetacresol. The antimicrobial activity of the agisept at 5% protein loading practically did not change. Reduction of anti-staphylococcal activity by 2.3 times observed in the preparation of septefril. The highest decrease in activity observed 6 times in the drug itself. At 10% protein load, the antistaphylococcal activity decreased by seventh-one times in septefril, 1.3 times in agisept. The greatest decrease in activity, in 10.7 times, was at the same time. Thus, we have established a reduction in the antimicrobial activity of antiseptic drugs in the presence of serum protein, but the level of action remained quite high with respect to clinical strains of microorganisms
Дод.точки доступу:
Жорняк, О. І.
Дівінскі, Д. М.
Стукан, О. К.
Жорняк, П. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

The epidemiology and antibiotic resistance in A. baumannii isolates from military health care facilities [Text] = Епідеміологія та антибактеріальна резистентність штамів А. baumannii, що виділені у військових у лікувальних закладах / V. Kovalchuk [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 2. - P248-252. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
ГЛАЗА РАНЫ И ТРАВМЫ ПРОНИКАЮЩИЕ -- EYE INJURIES, PENETRATING (иммунология, микробиология, терапия)
МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- MICROBIOLOGICAL PROCESSES (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У БАКТЕРИЙ -- DRUG RESISTANCE, BACTERIAL (действие лекарственных препаратов, иммунология)
АКИНЕТОБАКТЕРИИ BAUMANNII -- ACINETOBACTER BAUMANNII (действие лекарственных препаратов, патогенность)
АЛЛЕЛИ -- ALLELES
Анотація: A.baumannii is one of the main causers of health care associated infections. The epidemiological situation has worsened in the pastyears, with a higher number of countries reporting interregional spread or endemicity of carbapenem-resistant A.baumannii. For these reasons to investigate epidemiology and susceptibility to antibiotics of A.baumannii in modern war wounds is crucial for correct treatment choice. The patients enrolled in study had combat wounds of upper or lower extremities which were treated in the Military Medical Clinical Center of Central Region (MMCC CR) Ukraine in 2014-2016years. The recovered A.baumannii after primary identification in Department of Microbiology of National Pirogov Memorial Medical University were forwarded to the Multi-drug resistant repository and surveillance network (MRSN) in Walter Reed Army Institute of Research where they underwent additional antibiotic susceptibility testing (AST) and analysis by whole genome sequencing (WGS), There were analyzed 10 isolates. Testing revealed that all isolates were resistant to ampicillin, cefazolin, ciprofloxacin, and levofloxacin and all were sensitive to tigecycline. Susceptibility to other antibiotics varied considerably, with just two isolates displaying resistance to the carbapenems (imipenem and meropenem). An analysis of the antibiotic resistance genes carried by the isolates was in broad agreement with the AST data. Carbapenem resistance in VNMU001 was correlated with the presence of blaOXA-23, while carbapenem resistance in VNMU133 was correlated with the blaOXA-24 variant, blaOXA-72, Overall, 28 different antibiotic resistance genes were identified among the 10 isolates, with the majority encoding b- lactamases or aminoglycoside modifying enzymes (AMEs). The ten A. baumannii isolates represent fourseparate clades that include a single isolate from ST-1 and ST-2, members of the globally distributed CCI and CCII groups. Both of these clades are notorious for harboring multi- drug resistant strains, and this is reflected in this study where VNMU133 (CCI) and VNMU001 (CCII) displayed resistance to a wide variety of antibiotics and carried multiple antibiotic resistant genes. The remaining 8 isolates were assigned to ST-19, which is also a member of CCI, and all four isolates were closely related. Similarly, the four isolates from ST-400 clustered together, but only the two isolates from the same culture would be considered related. It is possible that ST-19 and ST-400 isolates are circulating within this population and additional surveillance is warranted. These data indicate that ST-19 and ST-400 isolates are still susceptible to many antibiotics but have the potential to acquire and develop more resistance mechanisms
A. baumannii вважається найбільшою загрозою у виникненні інфекцій, пов’язаних з наданням медичної допомоги. Резистентність A.baumannii обмежує лікувальні можливості та збільшує ризики ускладнень. Епідеміологічна ситуація значно погіршилась в останні роки, зросла кількість країн в яких повідомляється про міжрегіональне розповсюдження стійких до карбапенемів штамів. З цих причин, дослідження розповсюдження та чутливості до антибактеріальних препаратів A.baumannii, що виділяється в сучасних військових конфліктах є принциповим для проведення вірного лікування. В дослідження включені пацієнти з пораненнями верхніх та нижніх кінцівок, які лікувались в Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону України в 2014-2016рр. Виділені штами A.baumannii, після первинної ідентифікації на кафедрі мікробіології Вінницького національного медичного університету були направлені до репозиторію полірезистентих мікроорганізмів Військового інституту досліджень ім. Волтера Ріда, США, де проводилось додаткове визначення чутливості до антибіотиків та повний аналіз генної послідовності. Проаналізовано 10 штамів акинетобактерій. Дослідження показало, що всі ізоляти були стійкими до ампіциліну, цефазоліну, ципрофлоксацину та левофлоксацину, і всі вони були чутливими до тигецикліну. Чутливість до інших антибіотиків значно варіювала і тільки два ізолята були резистентними до карбапенемів (іміпенему та меропенему). Стійкість до карбапе- нему у VNMU001 корелювала з присутністю гену blaOXA-23, тоді як резистентність до карбапенему VNMU133 корелювала з варіантом гену blaOXA-24 blaOXA- 72. Загалом, у 10 ізолятів було виявлено 28 різних генів антибіотикорезистентності, більшість яких кодують ?-лактамази або ферменти, що модифікують аміноглікозиди (AMEs). Десять ізолятів А. baumannii являють собою чотири окремі клональні групи, що містять єдиний ізолят з ST-1 та ST-2, з числа представників глобально розподілених груп CCI та CCII. Обидві ці клональні групи відомі як джерело мультирезистентних штамів, і це відображено у цьому дослідженні, де VNMU133 (CCI) та VNMU001 (CCII) продемонстрували стійкість до широкого кола антибіотиків і містять багато антибіотикоре- зистентних генів. Решта 8 ізолятів були віднесені до ST-19, який також є представником CCI, і всі чотири ізоляти виявляли тісний зв ’язок. Аналогічно, чотири ізоляти з групи ST-400 об ’єднані в один кластер, але тільки два ізоляти з тієї ж культури допустимо вважати спорідненими. Цілком можливо, що ізоляти груп ST-19 та ST-400 поширюються в межах обстеженої популяції поранених та вимагають додаткового спостереження. Ці дані вказують на те, що ізоляти ST-19 та ST-400 зберігають чутливість до багатьох антибіотиків, але мають потенціал для рецепції та розвитку механізмів резистентності
Дод.точки доступу:
Kovalchuk, V.
Kondratiuk, V.
Patrick, Mc Gann
Kovalenko, I.
Erik Snesrud

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості формування резистентності до антибіотиків у грамнегативних неферментуючих бактерій [Текст] = Features of resistance formation of gram-negative non-fermenting bacteria to antibiotics / В. М. Кондратюк [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 2. - С. 253-256. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
PSEUDOMONAS AERUGINOSA -- PSEUDOMONAS AERUGINOSA (действие лекарственных препаратов, патогенность)
АКИНЕТОБАКТЕРИИ BAUMANNII -- ACINETOBACTER BAUMANNII (действие лекарственных препаратов, патогенность)
БЕТА-ЛАКТАМАЗЫ -- BETA-LACTAMASES (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У БАКТЕРИЙ -- DRUG RESISTANCE, BACTERIAL (действие лекарственных препаратов, иммунология)
МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- MICROBIOLOGICAL PROCESSES (действие лекарственных препаратов, иммунология)
Анотація: Проблема розвитку антибіотикорезистентності патогенних мікроорганізмів до основних груп антибактеріаль¬них препаратів переросла з медичної у соціально-економічну. Спостерігається зростання резистентності P.aeruginosa, A.baumannii, віднесених у групу грамнегативних неферментуючих бактерій (ГНБ), до антибіотиків, які використовують у медицині. Можливість набуття ГНБ резистентності до основних груп антибактеріальних препаратів пов’язана зі здатністю бактерій набувати нової генетичної інформації. Продукція метало-бета-лактамаз стає все більш поширеною проблемою резистентності до бета-лактамних антибіотиків ГНБ. Виявлення генів резистентності до бета-лактамнихантибіотиків blaVIM, blaOXA 23, blaOXA 40, blaOXA 69 та blaOXA 100 здійснювализа допомогою полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі (ПЛР-РЧ). Чутливість виділених штамів мікроорганізмів до антибіотиків досліджували з використанням стандартного диско- дифузійного методу (ДДМ). Вплив меропенему на формування резистентності мікроорганізмів досліджували in vitro за методом пасажування мікроорганізмів на м’ясо-пептонному бульйоні (МПБ) з наростаючими концентраціями антибіотика. В процесі досліджень виділено і ідентифіковано 14 клінічних штамів P.aeruginosa та 30 штамів A.baumannii майже усі штами цих видів бактерій, характеризуються стійкістю до цефалоспоринів третього та четвертого покоління і антибіотиків-карбапе- немів. При цьому три штами - носії маркерів продукції бета-лактамаз виявляли стійкістьдо карбапенемів, а один із штамів (P. aeruginosa №68), здатний до продукціїМБЛ, за даними ДДМ був чутливим до карбапенемів іМБцКмеропенему для нього дорівнювала 31,2 мкг/мл. Серед досліджених штамів A.baumannii 18 (60%) із 30 виділених виявились потенційними проду-центами бета-лактамаз, здатних інактивувати антибіотики карбапенемового ряду. При цьому тільки у 6 із 18 штамів вияв-ляли стійкість до карбапенемів за даними ДДМ. Чутливість до карбапенемів виявили усі штами продуценти бета-лактамази ОХА 69 та ОХА 100 і три штами - ОХА 23. У нашій роботі висвітленні сучасні уявлення про механізми розвитку резистентності ГНБ, що виділяються від пацієнтів лікувальних закладів м. Вінниці найбільш поширеними є продуценти бета-лактамаз типів ОХА 23, ОХА 69, ОХА 100 та VIM
The problem of the antibiotic resistance development of pathogenic microorganisms to the main groups of antibacterial drugs has evolved from medical to socio-economic. There is a resistance increase of P.aeruginosa, A.baumannii belonging to the group of gram-negative non-fermenting bacteria (GNB), to antibiotics that are used in medicine. The possibility of acquiring GNB resistance to the main groups of antibacterial drugs is related to the ability of bacteria to acquire new genetic information. The production of metal-beta-lactamase by GNB become a widespread problem of resistance to beta-lactam antibiotics. Detection of resistance genes to beta-lactam antibiotics blaVIM, blaOXA 23, blaOXA 40, blaOXA 69 and blaOXA 100 was performed using real time polymerase chain reaction (PCR-RT). Sensitivity of isolated strains of microorganisms to antibiotics was investigated using the standard disco-diffusion method (DDM). Influence of meropenem on formation of microorganism resistance was investigated in vitro by method of microorganisms passage on meat-peptone broth (MPB) with increasing concentrations of antibiotics. In the process of research, 14 clinical strains of P. aeruginosa and 30 strains of A.baumannii were isolated and identified, almost all strains of these types of bacteria, characterized by resistance to antibiotics-carbapenems and third and fourth generation of cephalosporins. At the same time, the three strain-carries of markers of beta-lactamase products exhibited resistance to carbapenems, and one of the strains (P.aeruginosa No. 68) was capable of producing MBL, according to DDM, was sensitive to carbapenems and MCC was 31.2 ?g / ml for it. Among the investigated strains of A.baumannii 18 (60%) out of 30 isolated ones were potential producers of beta-lactamases, capable of inactivating carbapenem antibiotics. In this case, only 6 out of 18 strains showed resistance to carbapenems according to DDM. Sensitivity to carbapenems revealed all strains of the beta-lactamase producers OXA 69 and OXA 100 and three strains - OXA 23. In this work, modern ideas about the mechanisms of development of resistance of GNB were described, isolated from patients of medical institutions (Vinnytsa city), the most common are producers of beta-lactamase types of OXA 23, OXA 69, OXA 100 and VIM. Keywords: microorganisms, metal-beta-lactamase, antibiotic resistance
Дод.точки доступу:
Кондратюк, В. М.
Прокопчук, З. М.
Буркот, В. М.
Вовк, І. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Порівняльна характеристика дії природних та синтетичних антисептичних препаратів на мікроорганізми, які зумовлюють бактеріальні інфекції верхніх дихальних шляхів [Текст] = Comparative characteristics of the effect made by natural and synthetic antiseptics on microorganisms causing bacterial nasopharyngeal infections / В. П. Ковальчук [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 2. - С. 257-262. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Декасан--тер прим--фарм

   Мирамистин--тер прим--фарм

   Хлорофиллипт--тер прим--фарм

   Сангвиритрин--тер прим--фарм

MeSH-головна:
ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS
ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА ЛОКАЛЬНЫЕ -- ANTI-INFECTIVE AGENTS, LOCAL (анализ, классификация, терапевтическое применение, фармакология)
НОСОГЛОТКИ БОЛЕЗНИ -- NASOPHARYNGEAL DISEASES (лекарственная терапия, микробиология)
Анотація: Місцева антимікробна терапія захворювань носоглотки має важливе значення у зменшенні колонізації біотопу хвороботворними мікроорганізмами, сприяє зменшенню запалення і пришвидшує одужання. Метою нашої роботи було порівняти дію антисептиків природного та синтетичного походження на клінічні штами мікроорганізмів (S. aureus, S. pyogenes, K.pneumoniae, K.rhinoscleromatis), що спричиняли інфекції дихальних шляхів. Антимікробну дію препаратів сангвіритрин, хлорофілипт, декасан та мірамістин вивчали на 26 клінічних штамах. Для порівняльної характеристики антимікробної дії вико рис то вували метод двокра тних розведень; вираховували індекс активнос ті антисептику (ІАА); з ме тою оцінки знезара - жуючої дії антисептиків проводили кількісний суспензійний тест. Бактерицидна дія декасану та мірамістину щодо штамів S. aureus та S. pyogenes не перевищувала 8 мкг/мл, відповідна дія сангвірітрину спостерігалась при 16-26 мкг/мл, хлорофіліпту - при 55-94 мкг/мл. Клебсієли мали високу чутливістьдо декасану, сангвірітрину, мірамістину (бактерицидні концентрації від 2,5 до 20 мкг/мл ). Високі ІАА визначені для всіх препаратів щодо S.aureus (від 8,5дляхлорофіліптудо 78,1 для декасану). Найвищий ресурс ефективної дії згідно ІАА мав 0,2% розчин сангвірітрину. Синтетичні антисептики мали повну знезаражуючу дію на більшість штамів при експозиції 5 хвилин. Природні антисептики виявили низькі знезаражуючі властивості в суспензійному тесті навіть після експозиції 60 хвилин. В результаті порівняльного дослідження антимікробної дії препаратів, що містять природні та синтетичні антисептики, встановлені переваги останніх щодо мікроорганізмів, які найчастіше зумовлюють інфекції ЛОР- органів
Local antimicrobial therapy of nasopharyngeal infections takes an important role in reducing microbial colonization, contributes to the reduction of inflammation and accelerates patient’s recovery. The purpose of our work was to compare the effect of natural and synthetic antiseptics on clinical strains of microorganisms (S.aureus, S.pyogenes, K.pneumoniae, K.rhinosderomatis), which caused infections of the upper respiratory tract. The antimicrobial action of the antiseptics (sanguiritrinum, chlorophyllipte, decasan, miramistin) was studied on 26 clinical strains. For comparative antimicrobial asssay, the double dilution test was used; the antiseptic activity index (AAI) was counted; a quantitative suspension test was performed in order to estimate decontaminating ability of studied antiseptics. The bactericidal action of decasan and myramistin on clinical strains of S.aureus and S.pyogenes did not exceed 8 ?g / ml, the same activity of sanguviritrin was observed at 16-26 ?g / ml, and chlorophyllitine at 55-94 ?g / ml, respectively. Klebsiella had high sensitivity to decasan, sanguiritrinum, myramistin (MCC from 2.5 to 20 ?g / ml). High AAls of all antiseptics was revealed for S.aureus (from 8.5 for chlorophyllipte and 78.1 for decasan). The 0.2% solution of sanguiritrinum had the highest resource of effective action according to AAI data. Synthetic antiseptics had a complete decontaminating effect on most strains after exposure for 5 minutes. Natural antiseptics demonstrated low decontaminating ability, even after exposure for 60 minutes. As a result of a comparative study of solutions containing natural and synthetic antiseptics, the benefits of the latter to microorganisms, which most often caused infections of upper respiratory infections, were established
Дод.точки доступу:
Ковальчук, В. П.
Існюк, А. С.
Вовк, І. М.
Кіщук, В. В.
Коваленко, І. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Куцик, Р. В.
Вивчення впливу біологічно активних речовин екстракту плодів вільхи сірої Alnus incana L. Моепс на темпи набування mis-резистентності шкірними ізолятами стафілококів [Текст] = Study of Alnus incana L. Moench fruit extract biologically active substances influence on resistance development in mis-resistant staphylococci skin isolates / Р. В. Куцик, О. І. Юрчишин // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 2. - С. 263-266. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У БАКТЕРИЙ -- DRUG RESISTANCE, BACTERIAL (действие лекарственных препаратов, иммунология)
МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- MICROBIOLOGICAL PROCESSES (действие лекарственных препаратов, иммунология)
МАКРОЛИДЫ -- MACROLIDES (терапевтическое применение)
ОЛЬХА -- ALNUS (действие лекарственных препаратов, химия)
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS (выделение и очистка, фармакология, химия)
Анотація: Виникнення резистентних штамів мікроорганізмів є природною біологічною відповіддю на використання протимікробних препаратів, які створюють селективний тиск, сприяючий їх відбору, виживанню і розмноженню. Мета проведеного дослідження полягала у вивченні темпів набування резистентності шкірних ізолятів стафілококів до еритроміцину та впливу на них суббактеріостатичних концентрацій екстракту плодів вільхи сірої Alnus incana L. Формування резистентності до еритроміцину та вплив на її темпи суббактеріостатичних концентрацій екстракту плодів вільхи сірої (екстрагент 90% етанол) проводили відносно штамів S.epidermidis: чутливого до макролідів, та з низьким рівнем резистентності до 14 та 15-членних макролідів. Дослідження проведено протягом 30 днів, шляхом багаторазових послідовних пасажів тест-штамів стафілококів (концентрація 1х107 КУО/мл) в пробірки з МПБ та еритроміцином у 3-х двократних розведення вище та нижче мінімальної бактеріостатичної концентрації. Для статистичної обробки результатів використано одно- і двофакторний дисперсійний аналіз (ANOVA) та комп’ютерну програму Microsoft Office Excel 2011. У штаму S.epidermidis з низьким рівнем резистентності до 14 та 15-членних макролідів спостерігалося швидке наростання резистентності до антибіотика від 32 до 1024 мкг/мл (F=34,2804; FFкрит max=5,9874, p=0,0011). В присутності суббактеріостатичних концентрацій екстракту плодів вільхи сірої (1/4 МБсК) вихідна МБсК еритроміцину знизилась у 32 рази та становила 1 мкг/мл (F=9,7497; FFкрит max=5,9874, p=0,0205). У чутливого до макролідів штаму резистентності до еритроміцину після 30 пасажів викликати не вдалося. Під впливом селективного тиску еритроміцину штам S.epidermidis з низьким початковим рівнем MLS-резистентності швидко досягає резистентності високого рівня. Біологічно активні сполуки екстракту плодів вільхи сірої виразно гальмують процес набування S.epidermidis резистентності до макролідів та елімінують фенотипічні ознаки резистентності, властивої материнському штаму
The emergence of microorganisms resistant strains is a natural biological response to the use of antimicrobial drugs that creates selective pressure, contributing to pathogens selection, survival and reproduction. The purpose of the investigation was to study the resistance development of staphylococci skin isolates to erythromycin and influence on it Alnus incana L. fruit extract subinhibitory concentrations. Development of resistance to erythromycin and influence on it Alnus incana L. fruit extract (extraction by 90% ethanol) subinhibitory concentrations were conducted with S epidermidis strains: sensitive and resistant to 14 and 15-membered macrolides. The study was carried out within 30 days by multiple consecutive passages of staphylococci test strains (concentration 1x107 CFU/ml) into test tubes containing broth and erythromycin ranging from 3 doubling dilutions above to doubling dilutions below the minimum inhibitory concentration. Statistical analysis of the results was carried out by one-and two-factor analysis of variance (ANOVA) and Microsoft Office Excel 2011. Rapid increase of resistance from 32 to 1024 g/ml (F=34.2804; F Fstand. max = 5.9874; p=0.0011) for S.epidermidis with a low level of resistance to 14 and 15-membered macrolides resistance to the erythromycine was observed. In the presence of Alnus incana L. fruit extract subinhibitory concentrations (1/4 MIC), the initial MIC of erythromycin was decreased by 32 times to 1 ?g/ml (F = 9.7497; F Fstand. max = 5.9874; p = 0.0205). The sensitive strain after 30 passages did not develop resistance to erythromycin. Under the influence of erythromycin selective pressure, S.epidermidis strain with low initial level of MLS-resistance rapidly reaches a high-level resistance. Biologically active substances of the Alnus incana L. fruit extract significantly inhibit the resistance development in S. epidermidis to macrolides and eliminate it phenotypic features
Дод.точки доступу:
Юрчишин, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Протимікробні, фізико-хімічні властивості азотвмісних препаратів, похідних ментолу, хіноліну та фенолу [Текст] = Antimicrobial, physico-chemical properties of nitrogen-containing preparations of derivates of menthol, quinoline and phenol / В. Г. Палій [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 2. - С. 267-271. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Декаметоксин--анал--прием

MeSH-головна:
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (анализ, прием и дозировка, химия)
ФЕНОЛ -- PHENOL (анализ, прием и дозировка)
МЕНТОЛ -- MENTHOL (анализ, прием и дозировка)
ДЕКВАЛИН -- DEQUALINIUM (анализ, прием и дозировка)
ХИНОЛИНЫ -- QUINOLINES (анализ, прием и дозировка)
ПОВЕРХНОСТНОЕ НАТЯЖЕНИЕ -- SURFACE TENSION (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Успішне вивчення науковцями нових синтетичних речовин різних хімічних груп сприяє розширенню арсеналу антимікробних препаратів для профілактики та лікування гнійно-запальних захворювань. Антимікробні препарати, як правило, пригнічують у збудників гнійно-запальних захворювань патогенні, інвазивні, адгезивні властивості і зменшують резистентність мікроорганізмів до антибіотиків; суттєво підвищують ефективність лікування захворювань інфекційного ґенезу. Мета - вивчити фізико-хімічні, протимікробні властивості похідних ментолу, фенолу та хіноліну. В роботі наведено результати вивчення фізико-хімічних, протимікробних властивостей шести хімічних сполук похідних ментолу, хіноліну, фенолу з використанням принципу комплексного дослідження, в яких застосовували фізико-хімічні, мікробіологічні методи. Доведено, що четвертинні амонієві сполуки похідні ментолу являють собою білі порошки з молекулярною масою 581-693, температурою плавлення від 99°C до 185°C. Хімічні речовини розчиняються у воді, етанолі. Препарати хіноліну мають молекулярну масу 687; 756, температуру плавлення 178-200°C; розчиняються в етанолі. Сполуки фенолу мають молекулярну масу 111, 112, температуру плавлення - 102°C, 110°C розчиняються в етанолі. Встановлено, що синтезовані речовини володіють широким спектром протимікробної дії на грампозитивні, грамнегативні бактерії, Candida albicans. У антибіотикорезистентних штамів стафілококів відсутні маркери резистентності до препаратів, що мають в молекулі ментол, фенол, хінолін. У складних фізико-хімічних системах важливо вивчити коефіцієнт поверхневого натягу розчинів препаратів, який є важливим об’єктивним фізичним показником молекулярного стану різних препаратів. В якості контролю використовували дистильовану воду. Досліди виконували за загальновідомою методикою. За результатами дослідження встановлено, що в контролі поверхневий натяг води дорівнював 55,70 дн/см2. У досліді з 0,1% розчином декаметоксину; препарату № 2 показник рівнявся 40,80дн/см2 та 38,20 дн/см2. В похідних хіноліну (ДН, препарат № 4) він складав 39,60 дн/см2 та 34,50 дн/см2. Розчини фенолу (препарати №5; №6) характеризувалися поверхневим натягом 32,40-43,50 дн/см2. Поверхневий натяг розчинів препаратів залежав від їх хімічної будови. Антимікробні властивості препаратів визначали на музейних та клінічних штамах мікроорганізмів, які володіли типовими тинкторіальними, морфологічними, культуральними ознаками. Для повної біологічної характеристики у штамів стафілокока вивчили утворення ферментів коагулази, лецитовітелази, гемолізинів, ферментацію маніту в анаеробних умовах. На 12 музейних та клінічних штамах бактерій виявили бактеріостатичну та бактерицидну дію шести препаратів, які є похідними ментолу (ДК; №2), хіноліну (ДН; №4), фенолу (препарати №5; №6). Похідні ментолу діяли бактерицидно на стафілококи в дозах 0,48-3,9 мкг/мл; похідні хіноліну в межах 7,8-15,6 мкг/мл; похідні фенолів 31,25-62,5 мкг/мл відповідно. Стафілококи мали високу стійкість до похідних фенолу (31,25-62,5 мкг/мл). Грамнегативні бактерії проявляли високу стійкість до похідних хіноліну та фенолу (250-500 мкг/мл). Підсумовуючи результати визначення антимікробної дії антисептиків похідних ментолу, хіноліну, необхідно підкреслити, що препарати мають високу активність по відношенню до стафілококів (0,24-7,8 мкг/мл). Похідні фенолу мають низьку бактеріостатичну та бактерицидну дію на грамнегативні бактерії (125-500 мкг/мл), що обмежує їх застосування в медицині
Successful research by scientists of new synthetic substances of various chemical groups contributes to the broadening of the arsenal of antimicrobial drugs for the prevention and treatment of purulent-inflammatory diseases. Antimicrobial drugs, as a rule, suppress pathogenic, invasive, adhesive properties and reduce the resistance of microorganisms to antibiotics in pathogens of supportive inflammatory diseases; significantly increase the effectiveness of treatment of diseases of infectious origin. The purpose of the study was to study the physicochemical, antimicrobial properties of derivatives of menthol, phenol and quinoline. The results of the study of physicochemical, antimicrobial properties of six chemical compounds of menthol, quinoline, and phenol derivatives using the principle of complex research, in which physicochemical, microbiological methods were used, are presented. There was shown that quaternary ammonium compounds of the menthol derivatives were alike white powders with a molecular weight of 581-693, a melting point of 99’ to 185’ C. The chemicals are soluble in water, ethanol. Quinoline preparations have a molecular weight of 687; 756, melting point 178-200’C; dissolved in ethanol. Compounds of phenol had a molecular weight of 111, 112, a melting point of 102’, 110’C was soluble in ethanol. It has been established that synthesized substances possess a wide spectrum of antimicrobial action on Gram- positive, Gram-negative bacteria, Candida albicans. In antibiotic resistant strains of Staphylococci no markers of resistance to drugs containing in the molecule menthol, phenol, quinoline were found. In complex physical and chemical systems, it was important to study the coefficient of surface tension of solutions of drugs, which was an important objective physical indicator of the molecular state of various drugs. Distilled water was used as a control. Experiments were performed according to a well-known technique. According to the results of the study, in the control the surface tension of water was it was found to be 55,70 dn/cm2. In an experiment with 0,1% solution of decamethoxin; the drug number 2 was 40,80 dn/cm2 and 38,20 dn/cm2. In derivatives of quinoline (DN, drug № 4), was 39,60 dn/cm2 and 34,50 dn/cm2. Solutions of phenol (preparations №5; №6) were characterized by surface tension 32,40-43,50 dn/ cm2. Surface tension of solutions of preparations depended on their chemical structure. The antimicrobial properties of the preparations were determined on the museum and clinical strains of microorganisms, which had typical tynctorial, morphological, and cultural characteristics. For a complete biological characterization in strains of Staphylococci, the formation of coagulase enzymes, lecithovitellase, hemolysins, and mannitol fermentation in anaerobic conditions were studied. At 12 museum and clinical strains of bacteria, bacteriostatic and bactericidal effects of six drugs, which are derivatives of menthol (DK, Ns2), quinoline (DN, Ns4), phenol (preparations Ns5, №6), have been detected. Derivatives of menthol acted bactericidal to Staphylococci at doses of 0,48-3,9 ?g/ml; Quinoline derivatives in the range of 7,8-15,6 μg/ml; derivatives of phenol 31,25-62,5 μg/ml, respectively. Staphylococci were highly resistant to phenol derivatives (31,25-62,5 μg/ml). Gram-negative bacteria exhibited high resistance to quinoline and phenol derivatives (250-500 μg/ ml). Summing up the results of determining the antimicrobial action of antiseptics derivatives of menthol, quinoline, it should be emphasized that the drugs have high activity in relation to Staphylococci (0,24-7,8 μg/ml). Phenol derivatives have low bacteriostatic and bactericidal effects on Gram-negative bacteria (125-500 μg/ml), which limits their use in medicine.
Дод.точки доступу:
Палій, В. Г.
Палій, І. Г.
Дудар, А. О.
Палій, Д. В.
Кулик, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Пантьо, В. В.
Вплив PILER-випромінювання на інтенсивність росту умовно-патогенних мікроорганізмів [Текст] = The impact of piler-radiation on the growth rate of opportunistic microorganisms / В. В. Пантьо, В. І. Пантьо, Е. М. Данко // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 2. - С. 272-275. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ С МАЛОЙ ИНТЕНСИВНОСТЬЮ ИЗЛУЧЕНИЯ -- LASER THERAPY, LOW-LEVEL (использование, методы)
МИКРОБОВ ЖИЗНЕСПОСОБНОСТЬ -- MICROBIAL VIABILITY (воздействие облучения)
Анотація: Поширення стійких до протимікробних агентів штамів опортуністичних мікроорганізмів викликає пошук нових шляхів боротьби з ними. Серед цих способів особлива увага приділяється використанню фізичних факторів, зокрема, різних типів випромінювання, що мають потенційну антимікробну активність. Мета - дослідити прямий вплив лінії довжини хвилі PILER на швидкість рос ту S. aureus A TCC25923 та P. aeruginosa A TCC27853 на твердих поживних середовищах. Досліджено вплив PILER (поляризована поліхроматична неоднорідна низькоенергетична радіація) з різною довжиною хвиль на інтенсивність росту тестових штамів S. aureus A TCC 25923 та P. aeruginosa A TCC 27853 на твердих неселективних поживних середовищах (МПА). Результати визначали шляхом підрахунку кількості бактеріальних колоній в порівнянні з контрольними подібними нерадіаційними культурами. Ефект PILER з різною довжиною хвиль та експозицій (5, 10, 15 та 20 хв) досліджувався окремими серіями. Джерело світла PILER - Мед Біоптрон світлотерапія від Zepter Group. Отримані результати свідчать про з на чний вплив PILER- випромінювання на інтенсивніс ть росту досліджуваних об’єктів. Ступінь впливу залежала від тривалості опромінення і показала незначну стимуляцію росту бактерій за 5-10 хвилинних експозицій та виражений бактерицидний і бактеріостатичний ефект при експозиції протягом 20 хвилин. Так, 20-хвилинний влив PILER на штам S.aureus25923 призвів до зменшення кількос ті бактеріальних колоній на 37-65% порівняно з контролем, P. aeruginosa 27853 - на 58- 81% порівняно з контролем. PILER має значний ефект модулятора на ріст дослідних умовно-патогенних мікроорганізмів на твердих поживних середовищах. Ступінь цього ефекту залежить від параметрів випромінювання, зокрема від дози та довжини хвилі світла, а при експозиціях 20 хвилин виявляється з вираженим бактерицидним і бактеріостатичним впливом на мікроорганізми. Ключові слова: PILER, S.aureus, P.aeruginosa, ріст
The spread of resistant to antimicrobial agents strains of opportunistic microorganisms causes the search for new ways of struggle with them. Among these ways, special attention is drawn to the use of physical factors, in particular, different types of radiation, with potential antimicrobial activity. Purpose: to investigate the direct effect of the PILER wave length line on the growth rate of S.aureus ATCC 25923 and P.aeruginosa ATCC 27853 on solid nutrient media. The influence of PILER (Polarized Polychromatic Incoherent Low Energy Radiation) on various wavelengths on the growth intensity of the collection test- strains of S.aureus ATCC 25923 and P.aeruginosa ATCC 27853 on solid nonselective nutrient media (NA) was investigated. The results were determined by counting the number of bacterial colonies on the dishes and compared with control - similar unirradiated cultures. The effect of PILER of different wavelengths and exposures (5, 10, 15 and 20 min) was investigated by separate series. PILER light source - Med All Bioptron light therapy system by Zepter Group. The obtained results testify to the significant influence of PILER radiation on the intensity of the growth of research objects. The degree of influence depended on the duration of irradiation and showed insignificant stimulation of the growth of bacteria in 5-10-minute exposures and expressed bactericidal and bacteriostatic effect at exposure for 20 minutes. The 20-minute exposure PILER on the S.aureus 25923 strain resulted in a decrease of the number of bacterial colonies by 37-65% compared to control, P.aeruginosa 27853 - by 58-81% compared to control. PILER has a significant modulator effect on the growth of the examined conditionally pathogenic microorganisms on solid nutrient media. The degree of this effect depends on the radiation parameters, in particular on the dose density and the wavelength of light, and at exposures of 20 minutes is manifested in marked bactericidal and bacteriostatic effects on microorganisms
Дод.точки доступу:
Пантьо, В. І.
Данко, Е. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Відновлення нормальної мікрофлори лабораторних тварин з індукованим дисбіозом [Текст] = Restoration of laboratory animal’s normal microflora with induced dysbiosis / Д. О. Степанський [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 2. - С. 276-279. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY
МЫШИ -- MICE
АДГЕЗИЯ БАКТЕРИАЛЬНАЯ -- BACTERIAL ADHESION (действие лекарственных препаратов)
STREPTOCOCCACEAE -- STREPTOCOCCACEAE (действие лекарственных препаратов, патогенность)
ДИСБАКТЕРИОЗ -- DYSBIOSIS (лекарственная терапия)
МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- MICROBIOLOGICAL PROCESSES (действие лекарственных препаратов)
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (фармакология)
Анотація: Вивчена можливість використання аутосимбіонтів аерококів та їх комплексу як бактеріальної основи для пробіотичнихпрепаратів. У якостіпробіотичнихмікроорганізмів були обрані аерококи - A. viridans, що відносяться до нормальної мікрофлори. Аерококи мають унікальні властивості, що виділяють їх з ряду звичайних пробіотичних мікроорганізмів. Метою дослідження було вивчення впливу аутосимбіонтів A. viridans та їх комплексуна кількісний і якісний склад мікробіоце- нозу кишечника мишей з експериментальним дисбактеріозом, індукованим тривалим введенням ампіоксу у порівнянні з музейним штамом A. viridans. Для оцінки ефективності аерококів була використана експериментальна модель ампіокс- залежного дисбіозу мишей. Дослідження показали зміни в складі мікрофлори мишей післядії ампіоксу. Виявлено зменшення загальної кількості колібактерій, аерококів, біфідобактерій, лактобактерій, і збільшення вмісту УПМ: грибів роду Candida, Proteus spp, зростання кількості Staphylococcus epidermidis, Enterococcus faecium і Clostridium spp Було вивчено дію окремих свіжовиділений мишачих аутосимбіонтів і комплексного препарату, що містить всі клони досліджуваних аутосимбіонтів, для корекції дисбіозу у порівнянні з ефективністю гетерологічного штаму A. viridans 167. Встановлено, що аерококи, при 14- добовому застосуванні, відновлюють мікрофлору мишей з ампіокс-залежним дисбіозом до вихідних показників. Відзначається різниця в зміні вмісту визначених компонентів мікробіоценозу при дії гомологічних аутосимбіонтів аерококів, їх комплексу у порівнянні з гетерологічним штамом A.viridans 167 у вигляді достовірного збільшення вмісту біфідобактерій і лактобактерій, зменшення вмісту представників УПМ. Аутосимбіонтні мишачі аерококи, окремо і у комплексі, показали більшу спорідненість до епітеліоцитів мишей у порівнянні з гетерологічним штамом №167
The possibility of using autosymbiotic aerococci and their complex as a bacterial basis for probiotic preparations has been studied. Aerococci - A.viridans were selected as probiotic microorganisms being related to a normal microflora. Aerococci have unique properties that distinguish them from a number of common probiotic microorganisms. The aim of the study was to study the effect of autosymbionts A.viridans and their complex on the quantitative and qualitative composition of the intestinal microbiocenosis in experimental dysbiosis induced by long-term administration of ampixus in comparison with A.viridans 167 museums. An experimental model of ampiox-dependent dysbiosis in mice was used to evaluate their effectiveness. have shown Studies changes in the composition of the mice’s microflora after the exposure of ampiox. There was a decrease in the total number of colibacteria, aerococci, bifidobacteria, lactobacilli and an increase of OPM: fungi Candida, Proteus spp., Staphylococcus epidermidis, Enterococcus faecium and Clostridium spp. A comparative study of the dysbiosis correction effectiveness with freshly isolated mice’s autosymbionts (individual strains and a complex preparation containing all clones of the studied autosymbionts) and the heterologous strain A.viridans 167 was carried out. Aerococci were ascertained to restore the microflora of mice with ampiox-dependent dysbiosis to the initial state after 14- day application. Homologous autosymbiotic aerococci, including their complex, and the heterologous strain A.viridans 167 were revealed to effect differently on the ratio of certain components of the microbiocenosis inducing reliable increase of bifidobacteria and lactobacilli content and a decrease of OPM’s one. Autosymbiotic mice’s aerococci, separately and in the complex, showed greater affinity for the mice’s epitheliocytes then heterologous strain №167
Дод.точки доступу:
Степанський, Д. О.
Крушинська, Т. Ю.
Кременчуцький, Г. М.
Турлюн, С. Я.
Кошева, І. П.
Вальчук, С. І.
Стеценко, І. Ю.
Іщенко, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шеремета, Л. М.
Вплив яблучного пектину на біохімічні та гематологічні показники у тварин з хронічною алкогольною інтоксикацією [Текст] = The apple pectin influence on biochemical and hematological parameters in animals with chronic alcohol intoxication / Л. М. Шеремета, М. Б. Гайнюк // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 2. - С. 280-284. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АЛКОГОЛЬНАЯ ИНТОКСИКАЦИЯ -- ALCOHOLIC INTOXICATION (кровь)
КЛИНИЧЕСКИЕ БИОХИМИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- CLINICAL CHEMISTRY TESTS (использование, методы)
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY (кровь)
КРЫСЫ -- RATS
ЭНТЕРОСОРБЦИЯ -- ENTEROSORPTION (методы)
ПЕКТИНЫ -- PECTINS (классификация, кровь, метаболизм)
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Ентеросорбенти та пребіотики є протокольними засобами лікування соматичних порушень при хронічній алкогольній інтоксикації. Враховуючи відповідні властивості пектину, метою дослідження було дослідити його вплив на біохімічні та гематологічні показники крові експериментальних тварин за умов хронічної алкогольної інтоксикації. Дослідження проведене на 30 білих рандобредних щурах (самцях) масою 180-200 г, яким вводили 30% етанол у шлунок (контроль), тваринам у дослідних групах через 30 хв. вводили яблучний пектин у дозі 0,2г/100 г маси тіла і препарати порівняння - активоване вугілля та диоксид кремнію - по 0,25г та 0,05 г відповідно протягом 11 діб. Статистичний аналіз здійснено за допомогою Microsoft Exel та Statistica 5.5 (Multiple Regression) із використанням методів варіаційної статистики. Результати дослідження. Зміни ліпідного обміну проявлялись збільшенням рівня холестеролу у сироватці крові алкоголізованих тварин без лікування на 29,8% порівняно з інтактними (р0,05). Застосування пектину та референс-препаратів суттєво зменшувало рівень холестеролу. У групі зі застосуванням пектину цей показник був на 36% нижчим, активованого вугілля - на 19%, диоксиду кремнію - на 26,4% (р0,05) порівняно з нелікованими тваринами, водночас, практично не відрізнявся від інтактних тварин. Рівень триацилгліцеролів зріс у всіх дослідних групах і, хоча, достовірно відрізнявся від показника інтактних, водночас, у всіх тварин, що отримували лікування він був достовірно нижчим, ніж у нелікованих (р0,05). Досліджений нормалізуючий вплив яблучного пектину на ліпідний та білковий обмін, а також вміст еритроцитів і гемоглобіну у крові тварин з хронічною алкогольною інтоксикацією, не поступається еталонним ентеросорбентам, а за окремими показниками перевищує їх ефект, що також може бути пов’язане із частковою нейтралізацією етанолу
Enterosorbents and prebiotics are included in treatment protocols for somatic disorders in chronic alcohol intoxication. Considering on relevant properties of pectin, the purpose of the study was to investigate its effect on biochemical and hematological parameters of experimental animals in chronic alcoholic intoxication. The study was conducted on 30 white outbred rats (males) weighing 180-200 g, which injected 30% ethanol into the stomach (control), animals in experimental groups after 30 minutes, got apple pectin at a dose of 0.2 g/100 g of body weight and reference preparations - activated charcoal and silicon dioxide - by 0.25 g and 0.05 g, respectively for 11 days. The statistical analysis was performed by Microsoft Exel and Statistica 5.5 (Multiple Regression) software using variation statistics methods. Research results. Changes in lipid metabolism were manifested by an increase in serum cholesterol of alcoholic animals without treatment by 29.8% compared with intact (p0.05). The use of pectin and reference drugs significantly reduced cholesterol levels. In the group with the use of pectin, this indicator was 36% lower, activated charcoal - by 19%, silicon dioxide - by 26.4% (p0,05) compared to untreated animals, at the same time, practically did not differ from intact animals. The level of triacylglycerols increased in all experimental groups and, although, it significantly differed from the intact, at the same time, it was essentially lower in all groups of treated animals than in non-treated ones (p0.05). A normalizing effect of pectin and silicon dioxide on the number of erythrocytes and hemoglobin levels comparing to alcoholated and treated activated charcoal animals also were shown (p?0.05). The apple pectin curative effect on lipid and protein metabolism, as well as on the content of erythrocytes and hemoglobin in the blood of animals with chronic alcohol intoxication, practically equaled to standard enterosorbents, and on some indicators exceeds their effect, which may also be due to partial neutralization of ethanol
Дод.точки доступу:
Гайнюк, М. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Аналіз моніторингового дослідження антибіотикорезистентності збудників гнійно-запальних процесів м’яких тканин [Текст] = Analysis of the monitoring study of the antibiotic-resistance of the agents of purulent-inflammatory processes of soft tissue / А. П. Превар [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 2. - С. 285-288. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION (диагностика, микробиология)
МЯГКИХ ТКАНЕЙ ИНФЕКЦИИ -- SOFT TISSUE INFECTIONS (диагностика, микробиология)
СТАФИЛОКОККИ -- STAPHYLOCOCCUS (действие лекарственных препаратов, патогенность)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У БАКТЕРИЙ -- DRUG RESISTANCE, BACTERIAL (действие лекарственных препаратов)
ЛЕКАРСТВ МОНИТОРИНГ -- DRUG MONITORING
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (анализ, терапевтическое применение)
Анотація: Обов’язковою умовою успішного лікування гнійно-запальних процесів є визначення складу мікрофлори гнійного осередку з встановленням її чутливості до антимікробних хіміотерапевтичних засобів. Мета дослідження - моніторинг спектру мікроорганізмів, які спричиняють гнійно-запальні процеси м’яких тканин у хірургічних хворих; дослідження резистентності виділених штамів до антибіотиків. Забір матеріалу проводили із дотриманням правил асептики. Видову приналежність чистих культур встановлювали за морфологічними, тинкторіальними, культуральними, біохімічними властивостями, виз на чали наявніс ть ферментів вірулентнос ті. Вивчення чутливос ті бактерій до антибіотиків проводили за допомогою диско - дифузійного методу. За період з 2014 по 2017рр. було обстежено 255 пацієнтів із наявністю осередків гнійно-запальних процесів в м’яких тканинах. Було виділено 229 штамів бактерій, які належали до видів Escherichia coli, Citrobacer freundii, Enterobacter cloacae, E.aerogenes, Proteus vulgaris, Staphylococcus aureus, S.epidermidis, Streptococcus pyogenes, S. viridians, S.agalactiae, Pseudomonas aeruginosa. Отже, основною причиною гнійно-запальних процесів м’яких тканин є стафілококи (67,2%). В порівнянні з попередніми дослідженнями збільшилась кількість ізольованих культур P.aeruginosa (7,9%). В монокультурі, так і в асоціації з іншими мікроорганізмами виділяють E. coli (9,6% випадків), E. cloacae etaerogenes (3,9% випадків), P.vuigaris (3,9% випадків), C.freundii (2,5°%випадків), S.agalactiae, pyogenes, viridans (3,5%). Кількість асоційованих висівів сягає до 12%о. Клінічні штами мікроорганізмів залишаються найбільш чутливимидо фторхінолонів, цефалоспоринів, також зберігається висока чутливістьдо гентаміцину, лінкоміцину, рифампіцину, що важливо для емпіричної антибіотикотерапії. Для підвищення ефективності антибактерільної терапії необхідно суворе дотримання режиму призначення антибіотиків, обгрунтування показів, комбінація антибіотиків різного спектру дії, обов’язкова корекція після визначення чутливостізбудника
The main factor in the treatment of suppurative and inflammatory processes is the timely optimization of treatment measures taking into account the nature of the microfiora and its susceptibility to antimicrobial drugs. The purpose of the study is to monitor the spectrum of microorganisms - pathogens of purulent-inflammatory processes of soft tissues in surgical patients; study of the sensitivity of isolated strains to antibiotics. The material was collected in accordance with aseptic rules. The identification of a pure culture of bacteria was carried out according to morphological, culture, biochemical properties, and the presence of virulence enzymes. Sensitivity of bacteria to antibiotics was determined by the standard disks method (by Kirby-Bauer’s). 255 patients with purulent-inflammatory processes of soft tissues were examined for the period from 2014 to 2017. 229 strains of isolated bacteria were included to Escherichia coli, Citrobacer freundii, Enterobacter cloacae, E.aerogenes, Proteus vulgaris, Staphylococcus aureus, S.epidermidis, Streptococcus pyogenes, S.viridians, S.agalactiae, Pseudomonas aeruginosa. The main cause of purulent-inflammatory processes of soft tissues is Staphylococci (67,2%). Compared to previous studies, the number of P.aeruginosa isolated cultures increased (7.9%). In monoculture and in association with other microorganisms, E. coli (9.6% of cases), E.cloacae et aerogenes (3.9% of cases), P. vulgaris (3.9% of cases), C.freundi (2.5% of cases), S.agalactiae, S.pyogenes, S.viridans (3.5%). The number of associated sows reaches 12%. Clinical strains of microorganisms remain most sensitive to fluoroquinolones, cephalosporins, and also retains high sensitivity to gentamicin, lincomycin, rifampicin, which is important for empirical antibiotic therapy. To increase the effectiveness of antibacterial therapy, strict adherence to the mode of appointment of antibiotics, justification of indications, a combination of antibiotics of different spectrum of action, mandatory correction after determining the sensitivity of the pathogen
Дод.точки доступу:
Превар, А. П.
Крижановська, А. В.
Радіонов, В. О.
Мруг, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Мікробіологічні дослідження іммобілізованого Ν-хлорсульфонаміду на сополімері стиролу [Текст] = Microbiological study of immobilized N-chlorosulfonamide on copolymer of styrene / В. Н. Торопін [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 2. - С. 289-292. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЕЗИНФЕКЦИЯ -- DISINFECTION (методы)
ОКИСЛИТЕЛЬНО-ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ РЕАКЦИИ -- OXIDATION-REDUCTION (действие лекарственных препаратов)
ИММОБИЛИЗОВАННЫЕ БЕЛКИ -- IMMOBILIZED PROTEINS (действие лекарственных препаратов, иммунология, химия)
СУЛЬФОНАМИДЫ -- SULFONAMIDES (иммунология, химия)
СТИРОЛ -- STYRENE (иммунология, химия)
Анотація: Питаннями пошуку і розробки антисептичних і дезинфікуючих препаратів займаються у всьому світі. Вимоги, що пред’являються до препаратів, різко обмежують коло хімічних сполук, які можуть бути використані в якості діючого початку дезінфектантів. Хлорактивні з’єднання (хлорне вапно, хлорамін, гіпохлорит) - традиційні засоби дезинфекції. Була вивчена емісія активного хлору з іммобілізованих N-хлорсульфонамідів натрію і оцінена стабільність отриманих розчинів. Для мікробіологічних випробувань були надані зразки нетканої форми іммобілізованого N-хлорсульфонаміду на сополімері стиролу з дивінілбензолом, прищепленого до поліпропіленової нитки. Вміст активного хлору 6%, товщина 2,5 мм, поверхнева щільність 340 г/дм3. Поживні середовища, які використовувались для досліджень: м’ясо-пептонний агар (МПА); жовтковосольовий агар (Чистовича); кров’яний агар (КА); Сабуро; Ендо. Перед дослідженням контролювали ростові властивості поживних середовищ відповідно до методики контролю ростових властивостей поживних середовищ, яка наведена у ДФУ - 2011. За результатами проведених досліджень визначалась антибактеріальна та антимікотична дія іммобілізованого N-хлорсульфонаміду на сополімері стиролу з дивінілбензолом. Встановлено, що тест-зразки іммобілізованого N-хлорсульфонаміду на сополімері стиролу з дивінілбензолом, мають виражену антибактеріальну активність до мікроорганізмів E.сoli АТСС 25922, P.aeruginosa АТСС 27853, S.аureus АТСС 6538, S.epidermidis ATCC 12228, S.haemolyticus АТСС 14990, P.vulgaris ATCC 33420, В.subtilis 168, В.cereus 96, та антимікотичну дію до C.albicans ATCC 10231)
Issues of discovery and development of antiseptics and disinfectants are engaged in the world. Requirements for medication severely limit the range of chemical compounds that can be used as an active start of disinfectants. Chlorinated compounds (bleach, chloramine, hypochlorite) are traditional disinfectants. The emission of active chlorine from immobilized sodium N- chlorosulfonamides was studied and the stability of the resulting solutions was evaluated. For microbiological tests, non-woven samples of immobilized N-chlorosulfonamide were provided on a copolymer of styrene with divinyibenzene grafted to a polypropylene filament. The content of active chlorine is 6%, the thickness is 2.5 mm, the surface density is 340 g/dm3. Nutrient media used for research: Meat-peptone agar (MPA); yolk-salt agar (Chistovich); blood agar (CA); Saburo; Endo Before the study, the growth properties of nutrient media were controlled in accordance with the method of controlling the growth properties of nutrient media, which is presented in the State Food and Drug Administration - 2011 .The antibacterial and antimycotic action of immobilized N- chlorosulfonamide on a copolymer of styrene with divinylbenzene was determined, it is set that that test samples of immobilized N- chlorosulfonamide on styrene copolymer with divinylbenzene, in the form of nonwoven material, have expressed antibacterial activity to the microorganisms: E.ooii АТСС 25922, E.coli K12, P.aeruginosa АТСС 27853, S.sureus АТСС 6538, S.epidermidis ATCC 12228,
Дод.точки доступу:
Торопін, В. Н.
Степанський, Д. О.
Кременчуцький, Г. М.
Бурмістров, К. С.
Мурашевич, Б. В.
Кошова, І. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Чутливість біоплівокових та планктонних форм неферментуючих бактерій до дії антисептиків [Текст] = Sensitivity of biofilm and planktonic forms of non-fermenting bacteria to the action of antiseptics / Ю. Ю. Трофіменко [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 2. - С. 293-296. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS (действие лекарственных препаратов)
АКИНЕТОБАКТЕРИИ -- ACINETOBACTER (действие лекарственных препаратов, патогенность)
ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА ЛОКАЛЬНЫЕ -- ANTI-INFECTIVE AGENTS, LOCAL (химия)
ИНТУБАЦИЯ ИНТРАТРАХЕАЛЬНАЯ -- INTUBATION, INTRATRACHEAL (использование)
Анотація: Відомо, що бактеріїколонізуючи ендотрахеальні інтубаційні трубки[ЕІТ], утворюють біоплівки. Бактеріальні клітини, які знаходяться у плівковому матриксі, захищені від впливів зовнішніх факторів і різняться високим рівнем резистентності до дії антибіотиків, антисептиків, дезінфектантів. Метою нашого дослідження було визначення чутливості до антисептиків біоплівкових та планктонних форм неферментуючих грамнегативних бактерій до дії антисептиків декаметоксину, біглюконату хлоргексидину, повідон-йоду, перекис водню. Для того щоб створити бактеріальні біоплівки стерильні фрагменти ендотрахіальних трубок поміщали у пробірки з м’ясо-пептонним бульйоном та додавали завис добової культури досліджуваного штаму бактерій. Для встановлення впливу антисептиків на біоплівки бактерій використовували метод двократних послідовних розведень. Результати порівняльного дослідження активності антисептичних засобів (декаметоксину, біглюконату хлоргексидину, повідон- йоду, перекис водню) по відношенню до планктонних і біоплівкових форм штамів псевдомонад і акінетобактерій свідчать що в усіх досліджених антисептиків у складі бактеріальної плівки псевдомонади більш стійкі до дії препаратів, ніжу планктонній формі. У біглюконату хлоргексидину і декаметоксину МБцК для бактеріальної плівки у 3,2 рази більша, ніж для планктонної форми. Найменша різниця МБцК для планктонної і біоплівкової форм псевдомонад була у препарату повідон-йод. МБцК біглюконату хлоргексидину для біоплівкової форми акінетобактерій, у порівнянні з планктонною формою, була більша у 3,3 рази, для декаметоксину - у 3,7 разів, для повідон-йоду - у 3,5 рази. Біоплівкові форми грам- нега тивних неферментуючих бактерій мають зда тність до високого рівня резис тентнос ті до антисептиків.
It is known that bacteria colonize endotracheal intubation tubes [EIT], form biofilms. Bacterial cells that are in the film matrix are protected from the effects of external factors and differ in high levels of resistance to the action of antibiotics, antiseptics, and disinfectants. The purpose of our study was to determine the sensitivity of the antiseptics of biofilm and planktont forms of non- fermentable gram-negative bacteria to the action of the antiseptics of decamethoxin, chlorohexidine bigluconate, povidone iodine, hydrogen peroxide. In order to create bacterial biofilms, sterile fragments of the endotracheal tubes were placed in test tubes with meat-peptone broth and the daily culture of the studied strain of microorganisms was blocked. To determine the influence of antiseptics on biofilms of bacteria, the method of two successive dilutions was used. The results of a comparative study of the activity of antiseptic agents (decamethoxin, bichluconate chlorhexidine, povidone iodine, hydrogen peroxide) in relation to planktonic and biofilm forms of pseudomonad and acinetobacter strains testify that in all investigated antiseptics and bacterial films pseudomonads forms are more resistant to drags preparations than in planktonic form. In bichluconate, chlorhexidine and decamethoxin MBcK for a bacterial film are 3,2 times greater than for a planktonic form. The smallest difference MBtsK for planktonic and biofilm forms of pseudomonad was in the drug povidone-iodine. MBcC bichluconate chlorhexidine for the biofilm form of acinetobacter, in comparison with planktonic form, was 3,3 times higher, for decamethoxin in 3.7 times, for povidone-iodine in 3,5 times. Biopharmaceutical forms of gram-negative nonfermenting bacteria have the ability to achieve high levels of resistance to antiseptics
Дод.точки доступу:
Трофіменко, Ю. Ю.
Макац, Є. Ф.
Стукан, О. К.
Буркот, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Антистафілококова активність вуглекислотного екстракту хмелю [Текст] = Antistaphylococcal activity of carbonic acid extract of hops / В. В. Невмержицький [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 2. - С. 297-300. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СТАФИЛОКОККОВЫЕ ИНФЕКЦИИ -- STAPHYLOCOCCAL INFECTIONS (микробиология, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION (лекарственная терапия, микробиология)
ХМЕЛЬ -- HUMULUS (действие лекарственных препаратов, химия)
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS (фармакология, химия)
НЕКАРБОНОВЫЕ КИСЛОТЫ -- ACIDS, NONCARBOXYLIC (химия)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (фармакология, химия)
Анотація: Боротьба зі стафілококовою інфекцією, підвищення ефективності методів профілактики і лікування захворювань стафілококової етіології викликає інтерес науковців і практичних лікарів як в Україні, так і в усьому світі. Актуальність цієї проблеми стрімко зростає, так як відмічається тенденція збільшення стійкості не тільки стафілококів, але й інших грампозитивних бактерій. Поширення метициллін-резистентних стафілококів обмежує можливість вибору антибіотиків для лікування захворювань стафілококової етіології. Золотистий стафілокок — найпоширеніший і небезпечний вид, який є одним із основних чинників гнійно-запальних уражень шкіри і слизових оболонок. У результаті мутацій патогенні стафілококи набули стійкості до антибактеріальних препаратів. Основним недоліком сучасних антибіотиків є їх не вибірковість. Тривалий курс лікування антибіотиками та хіміопрепаратами призводить до порушення складу мікрофлори та розвитку дисбактеріозу. Вищевказаних негативних наслідків можна уникнути, якщо застосовувати протимікробні засоби на рослинній основі. Однією з унікальних і перспективних лікарських рослин, яка містить багатий комплекс біологічно активних речовин (БАР), є хміль звичайний (Humulus lupulus L.). Комплекс БАР (флавоноїдів, гормонів, вітамінів, гіркот, фенольних сполук, ефірних масел) обумовлює протизапальну, бактерицидну, гипосенсибілізуючу та болезаспокійливу дію хмелю. Мета роботи — визначення антистафілококкової активності вуглекислотного екстракту хмелю та обґрунтування розробки на його основі нових протимікробних засобів для профілактики та лікування інфекційних і гнійно-запальних захворювань. Були застосовані наступні методи — мікробіологічні (метод дифузії в агар (метод “колодязів”) та математико-статистичні. Встановлено високу протимікробну активність вуглекислотного екстракту хмелю щодо музейних тест-штамів роду Staphylococcus. Результати досліджень свідчать про перспективність подальшого вивчення бактерицидних властивостей екстракту хмелю вуглекислотного з метою створення на його основі ефективних протимікробних засобів для профілактики і лікування інфекційних та гнійно-запальних захворювань стафілококової етіології
Дод.точки доступу:
Невмержицький, В. В.
Іванник, В. Ю.
Казмірчук, В. В.
Моісеєнко, Т. М.
Волков, Т. О.
Торяник, І. І.
Сорокоумова, Л. К.
Сорокоумов, В. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Бобрук, С. В.
Раціональна антибіотикотерапія в лікуванні бактеріальних тонзилітів у дітей [Текст] = Rational antibiotic therapy in treatment of bacterial tonsillitis in children / С. В. Бобрук // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 2. - С. 301-305. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ТОНЗИЛЛИТ -- TONSILLITIS (лекарственная терапия, микробиология)
ДЕТИ -- CHILD
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов)
БАКТЕРИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- BACTERIOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
Анотація: На часті тонзиліти страждає кожна друга дитина, а хронізація інфекційного процесу призводить до ряду ускладнень з боку органів та систем. Паратонзилярні абсцеси, тонзилогенний сепсис, артрити, васкуліти, ревматизм та вади серця — все це є наслідками недолікованих тонзилітів. Тому, підхід до лікування запалень піднебінних мигдаликів має бути комплексним та базуватися на результатах постійного моніторингу мікробної флори з чітким визначенням спектру її чутливості до антибактеріальних засобів. Мета — удосконалення антибіотикотерапії гострих бактеріальних тонзилітів у дітей, опираючись на результати антибіотикограми. Для дослідження використовували бактеріологічний метод, висіви проводили кількісно на 5% кров’яний м’ясо-пептонний агар та щільне середовище Сабуро. Визначення чутливості виділених культур мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів проводили диско-дифузійним методом
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

The research of the susceptibility to antimicrobial medicines of Acinetobacter baumannii as pathogens of infectious complications in patients with hard burns [Text] = Дослідження чутливості до антимікробних препаратів Acinetobacter baumannii як збудників інфекційних ускладнень у хворих з важкими опіками / V. I. Nahaichuk [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 2. - P306-310. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
АКИНЕТОБАКТЕРИИ BAUMANNII -- ACINETOBACTER BAUMANNII (действие лекарственных препаратов, патогенность)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение, фармакология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У БАКТЕРИЙ -- DRUG RESISTANCE, BACTERIAL (действие лекарственных препаратов)
ОЖОГИ -- BURNS (микробиология, осложнения, терапия, хирургия)
Анотація: Antibiotic-resistant strains of Acinetobacter baumannii has become yet recognized one of the most leading causative pathogens of infectious complications in patients with severe burns. This greatly complicates the treatment of such patients and requires in-depth study with a prognostic determination of the dynamics of antimicrobial efficacy of antibacterial agents. The aim — to study the susceptibility to antibiotics in clinical isolates of A. baumannii, pathogens of infectious complications in patients with hard burns. From patients (n=435) with burns of the 2ndb – 3rd degree, isolates of A.baumannii were received in early period after burn trauma before antibiotic therapy. Patients who participated in the study received standard surgical, complex general and local treatment in the required volume according to the protocols for the treatment of this disease. In total, 222 clinical strains of A.baumannii were isolated and identified during 2011–2016. The susceptibility of clinical strains A.baumannii to the following beta-lactam antibiotics: ampicillin-sulbactam, amoxicillin-clavulanate, piperacillin-tazobactam, cefoperazone-sulbactam, imipenem, meropenem, was determined by standard microbiological methods (qualitative disco-diffusion and quantitative double dilution methods). Using statistical methods, mathematical and analytical prognosis of the real sensitivity of A. baumannii strains to these antibiotics with the use of licensed computer programs “STATISTICA 7” was carried out; “Matlab 7.11”. The results of the study demonstrated a low susceptibility of clinical strains of A.baumannii to the studied beta-lactam antibiotics. The change in the antibiotic susceptibility profile of A.baumannii in 2011–2016 was established. Thus, the vast majority of strains were of low susceptibility to cefoperazone-sulbactam (55,6%), imipenem (57,1%) and meropenem (52,8%). In the dynamics, the prognostic decrease of the sensitivity in clinical isolates of Acinetobacteria to the antibiotics has been proved. The susceptibility of A.baumannii to amoxicillin-clavulanate was consistently low (less than 13,3%), and significantly decreased to cefoperazone–sulbactam (25,0%). The resistance of this pathogen to imipenem (up to 75,0%), meropenem (up to 84,3%) has been established to increase. At the same time, the gradual restoration of the susceptibility of A.baumannii to ampicillin–sulbactam (from 3,4% to 70,2%) was determined. The A.baumannii, pathogens of infectious complications in patients with burns, were characterized by a decrease in sensitivity to inhibitor-protected penicillins, carbapenems except ampicillin–sulbactam, that proved their low effectiveness against this pathogen
Дод.точки доступу:
Nahaichuk, V. I.
Nazarchuk, O. A.
Osadchuk, N. I.
Palyi, D. V.
Nazarchuk, H. H.
Köenig, E.
Sorokoumova, L. K.
Honchar, O. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Характеристика етіологічної структури та чутливості до антибіотиків, антисептиків збудників інфекційних ускладнень органів дихання у дітей з критичними станами [Текст] = Characteristics of the etiological structure and susceptibility to antibiotics, antiseptics of infectious pathogens of respiratory organs in children in critical states / О. А. Назарчук [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 2. - С. 311-317. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА ЛОКАЛЬНЫЕ -- ANTI-INFECTIVE AGENTS, LOCAL (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ БОЛЕЗНИ -- RESPIRATORY TRACT DISEASES (лекарственная терапия, микробиология, осложнения, этиология)
ПНЕВМОНИЯ БАКТЕРИАЛЬНАЯ -- PNEUMONIA, BACTERIAL (лекарственная терапия, микробиология, осложнения)
ДЕТИ -- CHILD
КРИТИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ -- CRITICAL ILLNESS (терапия)
Анотація: Вивчення етіологічної структури, властивостей збудників інфекційного процесу органів дихання у дітей та їх резистентності до антибактеріальних засобів є особливо актуальною в сучасних умовах, розширює пошук нових підходів до боротьби зі збудниками, покращує результати лікування та зменшує летальність від даної патології. Мета — визначення етіологічної структури, чутливості до антибіотиків та антисептиків збудників інфекційно-запальних ускладнень органів дихання у дітей. До дослідження було залучено 247 пацієнтів, які перебували на лікуванні в Вінницькій обласній дитячій клінічній лікарні (ВОДКЛ) у 2016 р. Чутливість мікроорганізмів до 23 антибактеріальних засобів визначили диско-дифузійним методом за загальноприйнятою методикою. Аналіз протимікробної активності антисептичних препаратів (декаметоксин, мірамістин, хлоргексидин) проводили методом послідовних серійних розведень із визначенням мінімальних бактеріостатичних (МБсК) та бактерицидних (МБцК) концентрацій, методом послідовних серійних розведень препарату у рідкому поживному середовищі. У пацієнтів, які знаходились на стаціонарному лікуванні У ВОДКЛ у 2016 р. з приводу пневмонії в розвитку інфекції етіологічне значення мали умовнопатогенні мікроорганізми (стрептококи — 47,3%, стафілококи — 15,3%, кандиди — 13,3%, ентерококи — 10,9%), серед яких висока питома вага належить неферментуючим грамнегативним бактеріям (9,8%) та ентеробактеріям (2%). Виділені штами мікроорганізмів володіють помірною резистентністю до більшості сучасних антибіотичних лікарських засобів. Чутливість виділених штамів мікроорганізмів до антибіотика резерву карбапенемового ряду меропенему, який найчастіше використовують у відділеннях реанімації та інтенсивної терапії, становить 18,2%, є досить низькою в Enterococcus spp.(7,1%), Staphylococcus spp. (5,9 %). Карбапенеми, фторхіолони ІІ–ІV поколінь, деякі макроліди і аміноглікозиди були чутливими в 45% випадків, що дозволяє розглядати їх як препарати вибору при лікуванні інфекційно-запальних уражень, викликаних метицилін- та ванкоміцин- резистентними штамами. Резистентність до даних препаратів серед досліджуваних штамів становила менше 9%. Встановлено високі бактерицидні властивості декаметоксину щодо S.pyogenes, Staphylococcus spp. про що свідчили МБцК 1,65±0,20 мкг/мл та 4,32±0,50 мкг/мл відповідно, що переважала ефективність хлоргексидину біглюконату в 3,14 рази, мірамістину в 2,44 рази. Найвищу фунгіцидну активність щодо C.albicans проявляв декаметоксин (МФцК 16,17±2,33 мкг/мл), хлоргексидин (МФцК 23,92±3,25 мкг/мл) та мірамістин (МФцК 27,59±3,59 мкг/мл). У дітей з запальними хворобами органів дихання в 73,5% випадків переважали грампозитивні коки, в асоціації виділено — 8% збудників. Виділені штами мікроорганізмів були помірно резистентними до всіх досліджуваних антибіотиків. За протимікробною активністю антисептичні препарати мають переваги над антибіотиками, особливо декаметоксину, що підтверджує можливість їх використання в комбінації із системними антибактеріальними препаратами
Дод.точки доступу:
Назарчук, О. А.
Стародуб, А. І.
Римша, О. В.
Стародуб, В. А.
Колодій, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Оцінка ефективності лікування експериментальної гнійної рани м’яких тканин з використанням полімерного антимікробного композиту у вигляді депо-форми декаметоксину [Текст] = The estimation of the treatment effectiveness of the experimental soft tissues septic wound with the application of polymer antimicrobial compound in the depo-form of decametoxinum / P. M. Бектемірова [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 2. - С. 318-323. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Декаметоксин--анал

MeSH-головна:
МЯГКИХ ТКАНЕЙ ИНФЕКЦИИ -- SOFT TISSUE INFECTIONS (микробиология, терапия)
НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION (лекарственная терапия)
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES (лекарственная терапия, микробиология)
ЛЕКАРСТВЕННЫЕ ФОРМЫ -- DOSAGE FORMS
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EXPERIMENTAL MEDICINE
АММОНИЯ ХЛОРИД -- AMMONIUM CHLORIDE (анализ, фармакология)
Анотація: Лікування гнійних ран мʼяких тканин на сьогоднішній день вимагає комплексного підходу. Формування резистентності мікроорганізмів до антибіотиків змушує фахівців все частіше звертатися до використання різних форм антисептиків. За принципом місцевого цементного антибіотика, що використовується в травматології та ортопедії, був розроблений полімерний антимікробний композит, до складу якого входить декаметоксин. Попередні дослідження in vitro довели етапність виділення даного препарату. Мета нашого дослідження полягає у експериментальному вивченні лікувальної ефективності нової полімерної композитної лікарської форми декаметоксину у порівнянні з іншими методами лікування гнійно-некротичних процесів мʼяких тканин. На лабораторних тваринах нами була проведена оцінка ефективності різних методів лікування гнійних ран мʼяких тканин, збудниками яких були S.aureus i P.aeruginosa, у різних групах, включно із застосуванням нової лікарської форми антисептика. Три групи гнійних ран велися за принципом монотерапії: водним розчином декаметоксину, депо-формою декаметоксину і внутрішньомʼязевим введенням етіотропного антибіотика — амікацину. У четвертій групі лікування проводилось комплексно — депо-форму декаметоксину застосовували із системним введенням амікацину. Пʼята група була контрольною. Візуальна оцінка, бактеріологічні дослідження проводили відповідно фазам ранового процесу. Макроскопічна оцінка стану ран показала кращий лікувальний ефект в групах із застосуванням депо-форм антисептику, особливо у першу фазу процесу. Також було виявлено, що в групах із застосуванням різних форм декаметоксину ефективність деконтамінації ран практично однакова. Але слід зауважити, що перевʼязки ран із застосуванням депо-форми здійснювали один раз на три-чотири доби, у порівнянні з перев´язками ран в групі водного розчину декаметоксину, які здійснювали щоденно. Санаційний ефект був більш виражений щодо синьогнійної палички, у порівнянні із стафілококом. У групі комплексної терапії були отримані найкращі результати. Вдалося досягти повного бактерицидного ефекту стосовно всіх видів мікробних популяцій, що дозволяє судити про ймовірне потенціювання антисептиком дії антибіотика
Дод.точки доступу:
Бектемірова, P. M.
Хіміч, С. Д.
Кондратюк, В. М.
Крижановська, А. В.
Фомін, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Рациборинська-Полякова, Н. В.
Особливості проявів синдромологічної картини непсихотичних психічних розладів у комбатантів при віддалених наслідках закритих черепно-мозкових травм [Текст] = Features of syndromological pictures of non-psychotic mental disorders in combatants at delivered consequences of closed cerebrocranial trauma / Н. В. Рациборинська-Полякова, К. М. Семененко // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 2. - С. 324-328. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОМБАТАНТНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COMBAT DISORDERS (диагностика, осложнения, патофизиология, этиология)
СТРЕССОВЫЕ РАССТРОЙСТВА ПОСТТРАВМАТИЧЕСКИЕ -- STRESS DISORDERS, POST-TRAUMATIC (диагностика, осложнения, патофизиология, этиология)
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (классификация, осложнения)
ГОЛОВЫ ТРАВМЫ ЗАКРЫТЫЕ -- HEAD INJURIES, CLOSED (осложнения)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
Анотація: Розлади непсихотичного рівня, які супроводжуються різними проявами синдромологічної картини, вимагають відповідної уваги під час проведення діагностичного процесу: при непсихотичних психічних порушеннях завжди треба активно шукати коморбідні розлади, відповідно й при інших розладах слід пам’ятати про можливість розвитку даної патології, який часто ховається за маскою супутніх проблем чи порушень. Особлива актуальність дослідження цих психічних порушень пов’язана зі схильністю до хронізації процесу і фіксації симптомів у вигляді стійких змін особистості, а також полягає в тому, що при вірному застосуванні вирішуються питання профілактики конфліктних ситуацій, пов’язаних із феноменами девіантної поведінки, а саме, алкоголізм, суїцидні наміри, травматизм та інше. Обстеження комбатантів щодо віддалених наслідків закритої черепно-мозкової травми показали наявність пограничних психічних розладів у 60–80% випадках. Метою дослідження є виявлення особливостей проявів синдромологічної картини при віддалених наслідках закритих черепно-мозкових травмах щодо подальшого прогнозу та лікування даної категорії пацієнтів. Використано основні методи дослідження: клініко-анамнестичний, клініко-психопатологічний, соціально-демографічний, психодіагностичний, математичний. За результатами даної роботи виявлено, що першочерговий синдром є астенічний. Встановлено: чим важча травма, тим більш виражені непсихотичні психічні порушення у комбатантів. У подальшому доцільно більш дослідити особливості проявів синдромологічної картини при віддалених наслідках закритих черепно-мозкових травм у комбатантів
Дод.точки доступу:
Семененко, К. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Оцінка ефективності сучасних схем протимікробної терапії вугревої хвороби [Текст] = Evaluation of the efficiency of modern schemes of antimicrobial therapy of acne / М. С. Трет’яков [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 2. - С. 329-332. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АКНЕ ОБЫКНОВЕННЫЕ -- ACNE VULGARIS (терапия)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение, фармакология)
ЛЕКАРСТВА ПРИМЕНЕНИЯ СХЕМА -- DRUG ADMINISTRATION SCHEDULE
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У БАКТЕРИЙ -- DRUG RESISTANCE, BACTERIAL (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Вугрова хвороба є найбільш частою причиною звернення пацієнтів до лікарів-дерматологів. Відомо, що у розвитку захворювання, поряд із порушенням функції сальних залоз шкіри, відіграє роль шкірна мікрофлора, а саме стафілококи та пропіонобактерії. У зв’язку з цим в схемах комплексного лікування акне широко використовуються місцеві лікарські форми антибіотиків. Метою роботи було дослідити склад мікрофлори, що знаходиться у вмісті пустул при вугровій хворобі та вивчити її чутливість до антибіотиків з метою оцінки ефективності сучасних методів лікування пацієнтів з вугровою хворобою. Досліджено вміст висипних елементів 55 пацієнтів з вугровою хворобою. Ізольовано та ідентифіковано 49 штамів бактерій. Досліджено їх чутливість до антибіотиків різних хімічних груп диско-дифузійним методом. Рівень чутливості до антибіотика визначали за відсотком чутливих серед виділених штамів. Кількісне визначення чутливості до антибіотиків проводили методом серійних розведень препаратів у рідкому поживному середовищі. Не вдалось виділити бактерій з пустульозного вмісту у 18,2% пацієнтів. У 77,2% обстежених виділені мікроорганізми роду Staphylococcus. У 28,9% пацієнтів у вмісті висипних елементів у монокультурі та у асоціації з стафілококами виділялись пропіонобактерії. Чутливість виділених штамів стафілококів до бета-лактамних антибіотиків коливалась у широкому діапазоні і була низькою до оксациліну (34,3%) і найвищою до цефазоліну (97,1%). Найнижчою виявилась чутливість виділених штамів стафілококів до антибіотиків, що найчастіше використовуються в дерматологічній практиці у комплексних схемах лікування акне, а саме: кліндаміцину — 45,7%, левоміцетину — 34,3%, еритроміцину — 17,1%. Схожі характеристики чутливості до антибіотиків встановлені для виділених штамів пропіонобактерій. Сучасний стан антибіотикорезистентності мікроорганізмів, що приймають участь у розвитку акне, вимагає корекції схем місцевої антибіотикотерапії цього захворювання. Належні корективи необхідно внести на основі результатів дослідження чутливості виділеної мікрофлори до антисептиків, до яких стійкість у мікроорганізмів формується повільно
Дод.точки доступу:
Трет’яков, М. С.
Сідько, І. Ю.
Фоміна, Н. С.
Кордон, Ю. В.
Колодій, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Грузевський, О. А.
Прогнозування ризику розвитку дисбіозу за показником індексу умовно-патогенної мікрофлори [Текст] = Prediction of the dysbiosis development risk by indicators of the condition-pathogenic microflora index / О. А. Грузевський, Г. Ю. Шевчук, А. В. Дубіна // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 2. - С. 333-337. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ -- VAGINOSIS, BACTERIAL (диагностика, иммунология, микробиология, патофизиология, этиология)
МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ ЖЕНСКОЙ БОЛЕЗНИ -- FEMALE UROGENITAL DISEASES (микробиология)
ДИСБАКТЕРИОЗ -- DYSBIOSIS (иммунология, микробиология, патофизиология, этиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (иммунология)
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
АЛГОРИТМЫ -- ALGORITHMS
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ АКУШЕРСКИЕ И ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, OBSTETRICAL AND GYNECOLOGICAL (использование)
Анотація: Бактеріальний вагіноз є одним з найбільш поширених видів інфекційної патології статевих органів жінок переважно у репродуктивному віці. Частота бактеріальних вагінозів за останнє десятиліття зросла в два рази і становить від 26% до 40–45%. До теперішнього часу переконливо доведена провідна роль у виникненні бактеріального вагінозу облігатно-анаеробних бактерій, у зв’язку з чим він розглядається як полімікробний вагінальний синдром і характеризується не тільки вагінальними виділеннями, а й ураженням шийки матки, тіла матки, її придатків, є причиною патології вагітності та пологів. Етіологічна структура збудників інфекційних процесів в останнє десятиліття істотно змінилася, що пов’язано з постійною еволюцією бактерій і залученням у патологічні процеси умовно-патогенних мікроорганізмів. Мета дослідження — виявити найбільш інформативні показники, котрі об’єктивно відображають стан патологічного процесу та розробити систему прогнозування за цими показниками ризику виникнення та ступеня тяжкості дисбіозу. Дослідження проводилось у 298 жінок віком від 16 до 64 років. З них у 53 був встановлений діагноз нормоценоз, а у 245 — дисбіоз. Статистичну обробку даних проводили методами варіаційного та кореляційного аналізів із використанням пакета прикладних програм Statistica v.10 (StatSoft, Inc.). На першому етапі аналізу в якості результуючої ознаки розглядався індекс умовно-патогенної мікрофлори. Для виявлення чинників, найбільшою мірою пов’язаних з ризиком розвитку дисбіозу за ІУПМ, був проведений відбір значущих ознак з використанням генетичного алгоритму відбору. На другому етапі аналізу розглядалося прогнозування ступеня тяжкості дисбіозу за ІУПМ. Отримані за допомогою математичного аналізу дев’ять факторних ознак дозволили з високим рівнем точності прогнозувати ступінь тяжкості вагінального дисбіозу та розраховувати показники ІУПМ. Крім того, показана фазність розвитку реакції імунної системи при розвитку вагінального дисбіозу — від стану контрольованості при нормоценозі до розвитку імунорезистентності при дисбіозі І ступеня та вираженого комбінованого імунодефіциту при наявності реакцій специфічної гуморальної відповіді на бактеріальні антигени при дисбіозі ІІ ступеня
Дод.точки доступу:
Шевчук, Г. Ю.
Дубіна, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-35

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)