Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=ВУ80/2020/24/3<.>
Загальна кількість знайдених документів : 29
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-29 
1.


    Вересюк, Т. О.
    Зміни біохімічних показників сироватки крові та м’язового гомогенату задніх кінцівок щурів при гострій ішемії-реперфузії та за умов корекції карбацетамом [Текст] = Changes of biochemical indicators of blood serum and the skeletal muscle homogenate of the hind limbs of the rats in acute ischemia-reperfusion and in the condition of using of the carbacetam / Т. О. Вересюк, П. Р. Сельський // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 372-380. - Бібліогр.: в кінці ст.


Рубрики: Карбацетам--прием--фарм

MeSH-головна:
БИОХИМИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- BIOCHEMICAL PROCESSES (действие лекарственных препаратов, иммунология)
КРЫСЫ -- RATS
МИОКАРДА РЕПЕРФУЗИОННЫЕ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- MYOCARDIAL REPERFUSION INJURY (иммунология, кровь, метаболизм)
КРОВИ СЫВОРОТКА -- SERUM (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм, химия)
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION (действие лекарственных препаратов, иммунология)
Анотація: Моделювання ішемії-реперфузії зумовлює біохімічні порушення та зміни в прооксидантно-антиоксидантній ситемі як у сироватці крові, так і скелетних м’язах ураженої кінцівки. Вираженість локального та системного постішемічного дисбалансу зменшується при корекції препаратом з групи ноотропів – крабацетамом. Мета дослідження – встановити ступінь порушення обмінних процесів на основі аналізу змін біохімічних показників у сироватці крові та м’язовому гомогенаті при ішемічно-реперфузійному порушенні, викликаному накладанням артеріального турнікету та за умов корекції карбацетамом. Проведено біохімічне дослідження сироватки крові та м’язового гомогенату 60 щурів. Ішемію моделювали накладенням гумових турнікетів SWAT на задні кінцівки тварин на рівні пахвинної складки протягом 2 годин, а реперфузію – зняттям джгута з відновленням кровообігу через 2 години після його накладання. Спостереження за тваринами здійснювали протягом 14 діб. 30 тваринам у реперфузійному періоді внутрішньоочеревинно вводили карбацетам в дозі 5 мг на кілограм маси тіла 1 раз на добу протягом 14 діб реперфузійного періоду. Виділяли сироватку крові та забирали зразки м’язової тканини нижче ділянки накладання турнікету для біохімічних досліджень. Статистичну обробку матеріалу проводили з використанням пакета програм “Microsoft Excel”
Simulation of ischemia-reperfusion causes the biochemical disorders and changes in the prooxidant-antioxidant system, both in the serum and skeletal muscles of the affected limb. The severity of local and systemic postischemic imbalance decreases in with correction with medicine from the group of nootropics – carabacetam. The aim of the study was determining the degree of metabolic disorders based on the analysis of changes in serum biochemical parameters and muscle homogenate in ischemic-reperfusion disorders caused by the imposition of an arterial tourniquet and under conditions of correction with carbacetam. Materials and methods. A biochemical study of blood serum and muscle homogenate of 60 rats was performed. Ischemia was simulated by applying SWAT rubber tourniquets on the hind limbs of the rats, on the inguinal fold, for 2 hours, and reperfusion was modeled by removing the tourniquet and restoring of blood circulation through 2 hours after its application. Observations of the animals were carried out during for 14 days. 30 rats in the reperfusion period were intraperitoneally administered the carbacetam at a dose of 5 mg per kilogram of body weight 1 time a day for 14 days of the reperfusion period. The Blood serum was separated and the soft tissue samples were taken below the turniquet site for the biochemical studies. Statistical processing of the material was performed using the package of programs “Microsoft Excel”
Дод.точки доступу:
Сельський, П. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Оленович, О. А.
    Особливості кислотовидільної функції нирок щурів у динаміці розвитку експериментального цукрового діабету на тлі факмакологічної блокади ренін-ангіотензин-альдостеронової системи [Текст] = Peculiarities of acid-releasing renal function of rats in the dynamics of experimental diabetes mellitus with underlying pharmacological blockade of renin-angiotensin-aldosterone system / О. А. Оленович // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 381-388. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПОЧКИ -- KIDNEY (действие лекарственных препаратов, метаболизм, патология, секреция)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL (кровь, метаболизм, моча, патофизиология)
КРЫСЫ -- RATS
РЕНИН-АНГИОТЕНЗИНА СИСТЕМА -- RENIN-ANGIOTENSIN SYSTEM (действие лекарственных препаратов, иммунология)
КАПТОПРИЛ -- CAPTOPRIL (антагонисты и ингибиторы, диагностическое применение, метаболизм, моча)
Анотація: Метою роботи було дослідити особливості кислотовидільної функції нирок щурів у динаміці розвитку експериментального цукрового діабету (ЕЦД) на тлі фармакологічної блокади ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС). Дослідження виконані на 78 нелінійних статевозрілих самцях білих щурів з 11-, 26- та 46-денним алоксан-індукованим ЕЦД на тлі фармакологічної блокади РААС введенням каптоприлу. Кислотовидільну функцію нирок досліджували за умов водного 2-годинного діурезу за змінами рН сечі, виділенням титрованих кислот (ТК), аміаку й активних іонів водню з розрахунками їх екскреції та індексів співвідношення, перерахунку на 100 мкл клубочкового фільтрату (КФ). Встановлено, що після введення каптоприлу щурам з 11-денним ЕЦД показник рН сечі, екскреція активних іонів водню, виділення аміаку зростали, екскреція ТК зменшувалась, в т.ч. стандартизована за об’ємом КФ, як і стандартизована екскреція амонійних солей. Після введення каптоприлу тваринам з 26-денним ЕЦД зростали рН сечі та екскреція ТК, екскреція амонію та іонів водню зменшувалися, перевищуючи показники контролю. Стандартизовані за КФ зазначені показники змінювалися аналогічно. Після фармакологічної блокади РААС на 46-й день ЕЦД зростали рН сечі, екскреція ТК, в т.ч. стандартизована за КФ, екскреція іонів водню. Екскреція амонійних сполук, в т.ч. стандартизована за КФ, та стандартизована екскреція іонів водню зменшувалися відносно показників контролю. Отже, інтенсифікація кислотовиділення у ранні терміни ЕЦД має системний характер і завдячує клубочковій гіперфільтрації, перевантаженням нефрону кислими продуктами метаболізму за структурної неушкодженості тубулярного апарату нирок. Тривала клубочкова гіперфільтрація, ймовірно, є ініціюючим пошкоджуючим фактором для канальцевого апарату діабетичної нирки, що за 26-денного ЕЦД, незважаючи на високу ефективність ниркових транспортних механізмів кислотовиділення, супроводжується неспроможністю ферментних систем клітин тубулярного епітелію, переважно, проксимальних канальців забезпечити адекватні процеси амоніогенезу. Проксимальна тубулопатія на тлі посилення ацидурії у тварин з 46-денним ЕЦД викликає відносну функціональну недостатність дистального канальцевого апарату
The aim of the study was to explore the peculiarities of acid-releasing renal function of rats in the dynamics of alloxan-induced experimental diabetes mellitus (EDM) with underlying pharmacological blockade of the renin-angiotensin-aldosterone system (RAAS). The experiments were carried out on 78 white non-linear mature male rats with 11-, 26- and 46-day long alloxan-induced EDM with underlying pharmacological blockade of RAAS by administration of captopril. The study of acid-releasing renal function was provided under the condition of water 2-hour diuresis by changes in urine pH, excretion of titrated acids (TA), ammonia and active hydrogen ions with calculations of their excretion and ratio indices, standardization per 100 μl of glomerular filtrate (GF) volume. It was found that after administration of captopril to rats with 11-day long EDM urine pH, excretion of active hydrogen ions, ammonia excretion increased, TA excretion reduced, including it standardized by the volume of GF, as well as standardized excretion of ammonium compounds. After captopril administration to the animals with a 26-day long EDM, urine pH and TA excretion raised, and the excretion of ammonium and hydrogen ions decreased, still exceeding the control values. Standardized by GF, these indices changed similarly. After pharmacological blockade of RAAS on the 46th day of EDM urine pH, TA excretion, including it standardized by GF, excretion of hydrogen ions enhanced. Excretion of ammonium compounds, including it standardized by GF, and standardized excretion of hydrogen ions declined as compared with control parameters. Thus, the intensification of acid-release at the early stages of EDM is systemic by character and develops due to glomerular hyperfiltration, overload of the nephron with acidic products of metabolism and accompanied by structural intactness of the tubular apparatus of the kidneys. Prolonged glomerular hyperfiltration, probably, is the initiating damaging factor for the tubular apparatus of the diabetic kidney, which in 26-day long EDM is accompanied by the inability of enzyme systems of tubular epithelial cells of proximal tubules, mostly, to provide adequate ammoniogenesis, despite the high efficacy of renal transport mechanisms of acid-release. Proximal tubulopathy on the background of augmented aciduria in animals with 46-day long EDM causes relative functional insufficiency of the distal tubular apparatus
Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Частота цитомегаловірусної та вірус Епштейна-Барр інфекції, а також їх поєднання у хворих на системний червоний вовчак залежно від тривалості недуги та ступеня її активності [Текст] = Frequency of cytomegalovirus and Epstein–Barr infections, and their combination in patients with systemic lupus erythematosus depending on the duration of the disease and the degree of its activity / У. О. Абрагамович [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 389-394. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ВОЛЧАНКА КРАСНАЯ СИСТЕМНАЯ -- LUPUS ERYTHEMATOSUS, SYSTEMIC (иммунология, патофизиология)
ЦИТОМЕГАЛОВИРУС -- CYTOMEGALOVIRUS (иммунология, метаболизм, патогенность)
ГЕРПЕСВИРУС 4 ЧЕЛОВЕКА -- HERPESVIRUS 4, HUMAN (иммунология, метаболизм, патогенность)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION (использование)
Анотація: Системний червоний вовчак (СЧВ) – хронічна хвороба, яка характеризується різноманітними клінічними проявами із фазами загострення та ремісії, які часто ускладнюють клініцисту визначення тактики лікування недуги або ж можливого впливу на її перебіг коморбідних уражень, зокрема зумовлених вірусною інфекцією. Відомо, що понад 90,0 % хворих на СЧВ інфіковані цитомегаловірусом (ЦМВ) та близько 99,5 % – вірусом Епштейна–Барр (ЕБВ). Оскільки ЦМВ і ЕБВ можуть в організмі людини персистувати, то щораз більшу увагу приділяють з’ясуванню впливу активної вірусної інфекції на перебіг та активність СЧВ, основним патогенетичним механізмом виникнення якого є автоімунного процес. Мета дослідження – встановити частоту цитомегаловірусної та вірус Епштейна–Барр інфекції, а також їх поєднання у хворих на системний червоний вовчак залежно від тривалості недуги і ступеня її активності. У дослідження залучено 120 хворих на СЧВ віком від 18 до 69 років, які перебували у ревматологічному відділі Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради “Львівська обласна клінічна лікарня” у 2014–2019 рр. Для діагностики ЦМВ та ЕБВ інфекції проводили виявлення у сироватці крові антитіл імуноглобулінів М та імуноглобулінів G до вірусів, а також проведено виявлення вірусів у середовищах методом полімеразної ланцюгової реакції та сформовано групи хворих: хворі із активною ЦМВ інфекцією; активною ЕБВ; активними ЦМВ та ЕБВ; без активної ЦМВ і ЕБВ. Для досягнення мети дослідження проводили у два етапи: визначення частоти ЦМВ та ЕБВ інфекції і їх поєднання залежно від тривалості СЧВ (перший) та ступеня його активності (другий). Статистичний аналіз проводили в програмі MS Excel з використанням описової статистики, t-критерія Ст’юдента (Уільяма Сілі Госсета) для порівняння вибірок з нормальним розподілом, χ2-критерію, z-критерію для порівняння двох часток; статистично достовірним вважали зв’язок, коли р0,05. Відповідно до отриманих нами результатів, активну цитомегаловірусну інфекцію частіше виявляють у хворих із тривалістю системного червоного вовчака менше 1 року, активну вірус Епштейна–Барр інфекцію – у хворих із тривалістю недуги більше 10 років, поєднання активної цитомегаловірусної та вірус Епштейна–Барр інфекції – у хворих, системний червоний вовчак яких триває менше 1 року. Зростання ступеня активності системного червоного вовчака супроводжується достовірним (р0,05) зростанням частоти випадків активної цитомегаловірусної та вірус Епштейна–Барр інфекції, а також зростання середніх значень титру антитіл IgM та IgG до цих вірусів у хворих – із зростанням ступеня активності недуги
Systemic lupus erythematosus (SLE) is a chronic disease characterized by a variety of clinical manifestations with phases of exacerbation and remission, which often complicate the clinician in determining treatment tactics or possible impact on its course of comorbid lesions, including those caused by viral infection. It is known that more than 90.0 % of patients with SLE are infected with cytomegalovirus (CMV) and about 99.5 % with Epstein–Barr virus (EBV). Because CMV and EBV can persist in the human body, more and more attention is being paid to elucidating the effects of active viral infection on the course and activity of SLE, the main pathogenetic mechanism of which is the autoimmune process. The aim of the study was to establish the frequency of cytomegalovirus and Epstein–Barr infections, and their combination in patients with systemic lupus erythematosus depending on the duration of the disease and the degree of its activity. The study involved 120 patients with SLE aged 18 to 69 years, who were in the rheumatology department of the Communal Non-Profit Enterprise of the Lviv Regional Council “Lviv Regional Clinical Hospital” in 2014–2019. To diagnose CMV and EBV infection, antibodies of immunoglobulins M and immunoglobulins G to viruses were detected in blood serum, as well as viruses were detected with polymerase chain reaction and groups of patients were formed: patients with active CMV infection; active EBV; active CMV and EBV; without active CMV and EBV. To achieve the goal, the study was conducted in two stages: determining the frequency of CMV and EBV infection and their combination depending on the duration of SLE (first) and the degree of its activity (second). Statistical analysis was performed in MS Excel using descriptive statistics, Student’s t-test to compare samples with normal distribution, χ2-test, z-test to compare two particles; statistically significant relationship was considered when p0.05. According to our results, active CMV infection is more common in patients with systemic lupus erythematosus duration less than 1 year, active EBV infection – in patients with disease duration greater than 10 years, a combination of active CMV and EBV infection – in patients with systemic lupus erythematosus duration less than 1 year. The increase in the degree of activity of systemic lupus erythematosus is accompanied by a significant (p0.05) increase in the incidence of active CMV and EBV infection, as well as an increase in mean IgM and IgG antibody titers to these viruses in patients with increasing disease activity
Дод.точки доступу:
Абрагамович, У. О.
Гута, С. І.
Абрагамович, О. О.
Синенький, О. В.
Чемес, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


   
    Importance of determination of serum cholinesterase level in the diagnostics of intestinal motility disorders in children [Text] = Значення визначення рівня холінестерази сироватки крові в діагностиці порушень кишкового транзиту у дітей / V. S. Konoplitskyi [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 3. - P395-397. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ХОЛИНЭСТЕРАЗЫ -- CHOLINESTERASES (диагностическое применение, кровь, метаболизм)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ДЕТИ -- CHILD
ЗАПОРЫ -- CONSTIPATION (классификация, метаболизм, патофизиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Анотація: Chronic colostases are characterized by the absence of independent bowel movements due to disturbance of intestinal contractility and evacuatory function of the large intestine which have a negative influence on the development of an organism. The purpose of the study is to evaluate a possibility of predictive diagnostics of motility disorders of the large intestine in children with chronic constipation due to organic causes. The study is based on the determination of serum cholinesterase level in 67 patients of both sexes (main group) which included 25 children suffering from pathology of aganglionic genesis and 42 patients with non-aganglionic congenital anomalies of the large intestine. The average age of the patients was 11.5±0.8 years. The control group included children without any pathologies of gastrointestinal tract and central nervous system. The quantitative determination of cholinesterase level was performed by the photometric method described by Molander and Friedman. The group of children suffering from large intestine anomalies of non-aganglionic origin showed an increase in serum cholinesterase level by 1.08 times. The group of children with anomalies of aganglionic origin showed an increase in cholinesterase level by 1.15 times. The increase in cholinesterase level in patients suffering from colostases of non-aganglionic origin can be regarded as a prognostic indicator having the signs of a factor of organic origin. The increase in cholinesterase level in patients suffering from disorders of aganglionic origin shows the presence of neurobiological changes which cannot be solved simply by surgical correction of a congenital anomaly of the intestine
Хронічні колостази характеризуються відсутністю самостійних випорожнень через порушення скорочувальної здатності та евакуаторної функції товстої кишки, негативно впливаючи на розвиток організму. Метою дослідження є оцінка можливості прогностичної діагностики порушень товстокишкового транзиту у дітей з хронічними закрепами органічного ґенезу. Дослідження базується на визначенні рівня холінестерази сироватки крові у 67 хворих обох статей, що становили основну групу, яка включала 25 дітей з патологією агангліонарного ґенезу та 42 пацієнти із неагангліонарними вродженими вадами товстої кишки. Середній вік пацієнтів становив 11,5±0,8 років. Групою контролю служили діти без будь-якої патології з боку ШКТ та ЦНС. Кількісне визначення рівня холінестерази проводили фотометричним методом Моландера–Фрідмана. У групі дітей з вадами товстої кишки неагангліонарного походження виявлено збільшення рівня холінестерази сироватки крові в 1,08 рази. У групі дітей з вадами агангліонарного походження виявлено збільшення рівня холінестерази сироватки крові в 1,15 рази. Збільшення рівня холінестерази при колостазах неагангліонарного ґенезу може розцінюватись як прогностичний показник, який набуває ознак чинника органічного походження. Збільшення рівня холінестерази при порушеннях агангліонарного походження свідчить про наявність нейробіологічних змін, які не вирішуються суто оперативною корекцією вродженої вади кишки
Дод.точки доступу:
Konoplitskyi, V. S.
Pogoriliy, V. V.
Fomin, O. O.
Lukiyanets, O. O.
Sasiuk, A. I.
Dmytriiev, D. V.
Dmytriiev, K. D.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    Оцінка варіабельності серцевого ритму та адаптаційних можливостей у дітей, хворих на цукровий діабет І типу [Текст] = Assessment of heart rate variability and adaptive capacity in children with type I diabetes / В. Г. Майданник [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 398-403. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (метаболизм, патофизиология)
ДЕТИ -- CHILD
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE (иммунология)
ЭЛЕКТРОКАРДИОГРАФИЯ -- ELECTROCARDIOGRAPHY (использование, методы)
АДАПТАЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PHYSIOLOGICAL (иммунология)
Анотація: Ураження серця при цукровому діабеті І типу у дітей є недостатньо вивченим, і водночас небезпечним ускладненням. Мета дослідження – вивчити варіабельність серцевого ритму (ВСР) та зміни адаптаційних можливостей у дітей, хворих на цукровий діабет (ЦД) І типу залежно від тривалості захворювання. Обстежено 38 дітей (16 хлопчиків та 22 дівчинки) віком від 6 до 17 років, хворих на ЦД І типу. Проведено добове моніторування ЕКГ із аналізом ВСР з використанням програмно-апаратного комплексу “ДіаКард-1” і програми “КардіоБіоритм” (АОЗТ Сольвейг, м. Київ). Оцінювали показники статистичного (time domain) та спектрального (frequence domain) аналізу: Mean, SDNN-і, rMSSD, pNN50, ІН, AMо, VLF, LF, HF, LF/HF, показник активності регуляторних систем (ПАРС). У всіх дітей, хворих на ЦД І типу, статистично достовірно знижені, порівняно з нормативними, показники Mean, SDNN-і, pNN50 (а у дівчат – rMSSD і SDANN) та підвищені індекс напруженості (Баєвського) та амплітуда моди (AMо). При кореляційному аналізі всіх випадків (рангова кореляція Спірмена) виявлено кореляцію ІН та AMо з тривалістю захворювання. ПАРС достовірно перевищує межі фізіологічних значень. Встановлено, що переважна більшість хворих обох груп знаходяться у стані функціонального напруження адаптаційних можливостей. Зі зростанням тривалості захворювання зростає ЧСС, слабнуть парасимпатичні та посилюються симпатичні впливи, зростає напруження адаптаційно-пристосувальних механізмів, слабне функція розкидання серцевого ритму і посилюється функція концентрації ритму, що свідчить про трансформацію функціональних вегетативних порушень в автономну нейропатію серця. Таким чином, у дітей, хворих на цукровий діабет І типу, визначається прогресуюче з тривалістю захворювання зниження варіабельності серцевого ритму, прогресуюче ураження парасимпатичної ланки ВНС, зниження функції розкидання серцевого ритму і посилення функції концентрації ритму та функціональне напруження адаптаційно-пристосувальних механізмів
Heart damage in type I diabetes in children is an understudied and at the same time dangerous complication. The aim of the study was to examine heart rate variability (HRV) and changes in adaptive capacity in children with type 1 diabetes mellitus (DM) depending on the duration of the disease. 38 children (16 boys and 22 girls) aged 6 to 17 years with type I diabetes were examined. Daily ECG monitoring with HRV analysis using the software and hardware complex “DiaCard-1” and the program “CardioBiorhythm” (JSC Solveig, Kyiv) was performed. Indicators of statistical (time domain) and spectral (frequency domain) analysis were evaluated: Mean, SDNN-i, rMSSD, pNN50, IN, AMо, VLF, LF, HF, LF/HF, activity index of regulatory systems. All children with type I diabetes had a statistically significant decrease in the mean values of Mean, SDNN-i, pNN50 (and in girls rMSSD and SDANN) and increased tension index (Baevsky) and fashion amplitude (AMo). Correlation analysis of all cases (Spearman’s rank correlation) revealed a correlation between IN and AMo with the duration of the disease. PARS significantly exceed the limits of physiological values. It is established that the vast majority of patients in both groups are in a state of functional stress of adaptive capacity. With increasing duration of the disease, heart rate increases, parasympathetic and sympathetic influences weaken, the tension of adaptive mechanisms increases, the function of heart rate scattering weakens and the function of rhythm concentration increases, which indicates the transformation of functional autonomic disorders into autonomic. Thus, in children with type I diabetes mellitus, a progressive decrease in heart rate variability, progressive lesion of the parasympathetic link of the VNS, decrease in heart rate dislocation function and increase in rhythm concentration function and functional stress of adaptive mechanisms are determined
Дод.точки доступу:
Майданник, В. Г.
Кривонос, Ю. М.
Мітюряєва, І. О.
Терлецький, Р. В.
Гнилоскуренко, Г. В.
Романенко, С. Ю.
Клець, Т. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Кулешов, О. В.
    Дослідження церебральної гемодинаміки у дітей з малими аномаліями розвитку серця [Текст] = Study of cerebral hemodynamics in children with small anomalies of the heart development / О. В. Кулешов, Я. А. Медражевська, Л. П. Черепахіна // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 404-408. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПОРОКИ СЕРДЦА ВРОЖДЕННЫЕ -- HEART DEFECTS, CONGENITAL (диагностика, патофизиология, ультрасонография)
ДЕТИ -- CHILD
МОЗГА ГОЛОВНОГО БОЛЕЗНИ -- BRAIN DISEASES (диагностика, метаболизм, ультрасонография)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, DOPPLER (использование)
МИТРАЛЬНОГО КЛАПАНА ПРОЛАПС -- MITRAL VALVE PROLAPSE (врожденный, диагностика, патофизиология, ультрасонография)
ХОРДА -- NOTOCHORD (кровоснабжение, патология, ультраструктура)
Анотація: Захворювання серцево-судинної системи займають провідне місце в структурі неінфекційної патології. В літературі малі аномалії розвитку серця (МАРС) описуються, як аномально розташовані трабекули або додаткові хорди в лівому шлуночку серця або пролапси мітрального клапана. На теперішній час у медичних джерелах проблема порушень церебральної гемодинаміки у дітей з МАРС недостатньо вивчена. Метою нашого дослідження був аналіз мозкової гемодинаміки за допомогою ультразвукової доплерографії судин головного мозку у дітей з аномально прикріпленими хордами (АПХ) та пролапсами мітрального клапану (ПМК). Обстежено 64 дитини з АПХ та 106 пацієнтів з ПМК (серед яких було 90 з ПМК І ступеня та 16 – з ПМК ІІ ступеня) у віці від 13 до 17 років, які склали основну групу. Результати порівнювали з даними групи контролю, в яку ввійшли 23 практично здорових дитини також 13–17 років. Усім дітям проводили ультразвукову доплерографію екстра- та інтракраніальних судин та вен головного мозку. Оцінювали середні величини у вигляді М±m. Значення відмінностей між показниками двох вибірок оцінювали за параметричним критерієм Ст’юдента (t) за допомогою спеціальної програми типу Microsoft Excel. У дітей з ПМК І ст. виявили виражене порушення кровотоку по a. vertebralis з обох боків у вигляді діагностично значущого (р0,05) зниження середніх значень систолічної та діастолічної швидкостей кровотоку. Еластичність судин була високою відносно групи контролю. У дітей з ПМК ІІ-го ступеня зниження кровотоку спостерігалось в басейні a. vertebralis, що супроводжувалось достовірним (р0,05) зниженням систолічної та діастолічної швидкостей з обох боків відносно групи контролю. Збільшення (р0,05) систоло-діастолічного показника (Sd) та індекса циркуляторного опору (Ri) було зафіксовано з обох боків, що свідчить про одночасне збільшення тонусу та еластичності даних судин. У пацієнтів з АПХ відмічено зниження систолічної та діастолічної швидкостей по a. vertebralis з обох боків з підвищенням Sd відносно групи контролю. Отже мозковий кровотік у дітей з АПХ та ПМК загалом є задовільним. Мають місце зміни з боку еластико-тонічних властивостей судин у даних дітей. Результати дослідження будуть корисні вузьким спеціалістам для своєчасного та адекватного оздоровлення пацієнтів з МАРС
Diseases of the cardiovascular system occupy a leading place in the structure of non-infectious pathology. In the literature, small abnormalities of the development of the heart are described as abnormally located trabeculae or additional chords in the left ventricle of the heart or mitral valve prolapse. At present, the problem of cerebral hemodynamic disorders in children with them is insufficiently studied in medical sources. The aim of our study was to analyze cerebral hemodynamics using ultrasound dopplerography of cerebral vessels in children with abnormally attached chords (AAC) and mitral valve prolapse (MVP). We examined 64 children with AAC and 106 patients with MVP (among whom there were 90 with MVP I degree and 16 with MVP II degree) aged from 13 to 17 years, who formed the main group. The results were compared with the data of the control group, which included 23 almost healthy children also aged 13–17 years. All children underwent ultrasound dopplerography of extra- and intracranial vessels and veins of the brain. Evaluated the average values in the form of M±m. The values of the differences between the indicators of the two samples were evaluated by Student’s parametric criterion (t) using a special program such as Microsoft Excel. In children with MVP I deg. we found a pronounced violation of blood flow in a. vertebralis on both sides with diagnostically significant (р0,05) decrease in the mean values of systolic and diastolic blood flow indexes. The elasticity of the vessels was high relative to the control group. In children with grade II MVP, a decrease of the blood flow was observed within a. vertebralis basin, which was accompanied by a significant (р0,05) decrease of systolic and diastolic velocities on both sides in comparison with control group. An increase (р0,05) in systolic-diastolic index (Sd) and circulatory resistance index (Ri) was noted in both sides, indicating a simultaneous increase in the tone and elasticity of these vessels. In patients with AAC there was a decrease in systolic and diastolic velocities in the a.vertebralis on both sides with increase of Sd relative to the control group. Thus, cerebral blood flow in children with AAC and MVP is generally satisfactory. There are changes in the elastic and tonic properties of blood vessels in these children. The results of the study will be useful to narrow specialists for timely and adequate rehabilitation of patients with MARS
Дод.точки доступу:
Медражевська, Я. А.
Черепахіна, Л. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Керничний, В. В.
    Рак низхідного відділу ободової кишки, ускладнений кишковою непрохідністю та лівобічна післятравматична кила діафрагми [Текст] = Cancer of the descending colon, complicated by intestinal obstruction and left post-traumatic hernia of the diaphragm / В. В. Керничний, А. І. Суходоля // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 409-412. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ОБОДОЧНОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLONIC NEOPLASMS (патофизиология, хирургия)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL OBSTRUCTION (осложнения, патофизиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- PATHOLOGIC PROCESSES (осложнения)
ГРЫЖА ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ТРАВМАТИЧЕСКАЯ -- HERNIA, DIAPHRAGMATIC, TRAUMATIC (осложнения, патофизиология, хирургия)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ ПИЩЕВАРИТЕЛЬНЫЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, DIGESTIVE SYSTEM (использование)
Анотація: У статті наведений рідкісний клінічний випадок успішного лікування раку низхідного відділу ободової кишки, ускладненого гострою обтураційною кишковою непрохідністю на фоні післятравматичної лівобічної кили діафрагми у пацієнта 68 років. Результати хірургічного лікування вказують на можливі несподівані інтраопераційні труднощі, з якими може зустрітися оперуючий хірург в процесі оперативного втручання. Зауважується, що при операції з приводу раку низхідного відділу ободової кишки, ускладненого гострою обтураційною кишковою непрохідністю, обов’язковим залишається пошук причини болю в животі, що супроводжувався здуттям живота, відсутністю стільця та газів, блювотою “фекаліями”, однією з яких може виявитися післятравматична лівобічна кила діафрагми, ускладнена защемленням
The article presented a rare clinical case of a successful treatment of cancer of the descending colon, that is complicated by acute obstructive intestinal obstruction on the background of post-traumatic left diaphragmatic hernia in a 68-year-old patient. The result of surgical treatment indicates some possible unexpected intraoperative difficulties that the surgeon might be facing with during the process of a surgery. It is noticed that in surgery for a cancer of the descending colon, had been complicated by an acute intestinal obstruction, it is still necessary to find the cause of abdominal pain, had been accompanied by bloating, lack of stool and gas, vomiting “feils”, one of which may be postpartum of left hernia of the diaphragm
Дод.точки доступу:
Суходоля, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Гур’єв, С. О.
    Клініко-епідеміологічна характеристика черезвиросткових переломів плеча у дітей [Текст] = Clinical and epidemiological characteristics of transcondylar shoulder fractures in children / С. О. Гур’єв, І. Р. Трутяк, О. В. Обаранець // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 413-417. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПЛЕЧЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- HUMERAL FRACTURES (патофизиология, эпидемиология)
ДЕТИ -- CHILD
НАСЕЛЕНИЯ ГРУПП ИЗУЧЕНИЕ -- COHORT STUDIES
ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ -- AGE GROUPS
ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ -- SEX FACTORS
Анотація: Мета – визначення клініко-епідеміологічної характеристики над- та черезвиросткових переломів у дітей та її вплив на тактику лікування постраждалих з подібними травматичними пошкодженнями. Для виконання дослідження нами було проаналізовано 255 випадків над- і черезвиросткових переломів плечової кістки у дітей. Дані постраждалі знаходились на лікуванні у Львівській міській дитячій клінічній лікарні у період 2013 по 2017 роки. Вік постраждалих становив від 0,5 до 18 років. У ході роботи була використана методика обрахування коефіцієнту поліхоричного показника зв’язку Пірсона. Виявлено, що найчастіше розгинальні черезвиросткові переломи виникають при падінні з висоти з опорою на руку. Проведений аналіз вікової структури постраждалих з черезвиростковими переломами плечової кістки у дітей вказав, що найчастіше дане пошкодження виявлялось у постраждалих вікової категорії 4–6 років (41,6%). Найрідше у розподілі спостерігались постраждалі вікової категорії 16–18 років (1,2%). Проведений аналіз за статтю у вікових групах вказав, що найчастіше дане пошкодження виявлялось у дівчаток вікової групи 4–6 років (50,0%). Найрідше черезвиросткові переломи плеча виявлялись у постраждалих вікової групи 16–18 років. Як у групі осіб чоловічої статі, так і в групі осіб жіночої статі постраждалі цієї вікової категорії виявлялись найрідше. Таким чином, у пацієнтів дитячого віку черезвиросткові переломи плечової кістки найчастіше зустрічаються у віковій категорії 4-6 років, частіше виявляються у осіб жіночої статі. Найрідше черезвиросткові переломи плеча діагностуються в осіб обох статей у грудному (до 1 року) та старшому дитячому віці (16-18 років)
Objective – to determine the clinical and epidemiological characteristics of supra- and trans-condylar fractures in children and its impact on the tactics of treatment of victims with similar traumatic injuries. To perform our study, we analyzed 255 cases transvalues shoulder fractures of the humerus in children. These victims were treated at the Lviv City Children’s Clinical Hospital in the period from 2013 to 2017. The age of the victims ranged from 0.5 to 18 years. In the course of the work, the method of calculating the coefficient of the polychoric index of Pearson’s connection was used. It was found that the most common extensor fractures occur when falling from a height with support on the arm. The analysis of the age structure of victims with condylar fractures in children showed that most often, this injury was found in victims aged 4–6 years (41.6%). Victims aged 16-18 (1.2%) were the least frequent in the distribution. The analysis by sex in the age groups indicated that most often this injury was found in girls aged 4–6 years (50.0%). Rarely due to condylar were fractures of the shoulder found in victims aged 16–18 years. In both the male and female groups, the victims of this age group were the least frequent. Thus, in pediatric patients due to condylar fractures of the humerus are most common in the age group of 4–6 years, more common in females. Rarely due to condylar fractures of the shoulder are diagnosed in persons of both sexes in infancy (up to 1 year) and older children (16–18 years)
Дод.точки доступу:
Трутяк, І. Р.
Обаранець, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Галей, М. М.
    Оцінка доцільності симультанних лапароскопічних втручань для лікування захворювань гепатобіліарної системи [Текст] = Evaluation of suitability of simultaneous laparoscopic surgery for the treatment of diseases of the hepatobiliary system / М. М. Галей, І. Я. Дзюбановський, І. П. Марчук // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 418-424. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЖЕЛЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHOLELITHIASIS (хирургия)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ ПРОЦЕССЫ -- DIGESTIVE SYSTEM PROCESSES (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- DIGESTIVE SYSTEM DISEASES (патофизиология)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES (методы)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование)
Кл.слова (ненормовані):
СИМУЛЬТАННЫЕ ОПЕРАЦИИ
Анотація: Мета роботи - дослідити вплив розробленої техніки симультанних лапароскопічних операцій на результати лікування хірургічної патології гепатобіліарної системи та проаналізувати і порівняти основні показники ефективності і безпеки власної техніки з "французькою" технікою холецистектомії. З 2013 по 2019 роки проліковано 253 пацієнти із поєднаною патологією гепатобіліарної зони з жовчнокам’яною хворобою (ЖКХ), використовуючи власну техніку симультан- них операцій (група 1) та 328 пацієнти із лише ЖКХ, використовуючи стандартну "французьку техніку" (група 2). Порівняння відбувалось через аналіз і зіставлення таких показників як термін лікування, тривалість операції, концентрація креатиніну сироватки крові, глікемію, артеріальний тиск. Використовували статистичні методи Шапіро-Уілка, критерії Манна-Уітні чи U-критерій. Отримали наступні результати: тривалість операції становила 66,14±6,21 хв. у першій групі проти 42,6±4,72 хв. - у другій та не перевищувала 2-х годин; концентрація креатиніну крові не перевищувала допустимі 2 мг/дл в обох групах та відрізнялись незначуще (p=0,937), нормалізувались у період 6-12 год; глікемія також не відрізнялась між досліджуваною та контрольною групами та нормалізувалась у термін відновлення перорального живлення (p=0,822); АТ контролювався для збереження нормотонії, різниця між інтраопераційними показниками в обох групах незначуща (p=0,912); тривалість стаціонарного лікування не мала статистично значущої різниці між групами (p=0,784) і становила 3,53 дні для першої і 3,45 - для другої груп. Метод повністю відповідає сучасним вимогам, а техніка виправдовує своє використання
Aim of work - to investigate the impact of the developed technique of simultaneous laparoscopic operations on the results of treatment of surgical hepatobiliary pathology, to analyze and compare the main indicators of efficiency and safety of own technique with the "French" technique of cholecystectomy. During period from 2013 to 2019, 253 patients with combined hepatobiliary pathology and gallstone disease were treated using our own simultaneous surgery technique (group 1) and 328 patients with only gallstone disease treated using standard ’French technique’ (group 2). The comparison was made through the analysis and comparison of such indicators as the duration of treatment, duration of surgery, serum creatinine concentration, glycemia, blood pressure. Shapiro-Wilk statistical methods, Mann-Whitney criteria or U-test were used. The following results were obtained: the duration of the operation was 66.14±6.21 minutes in the first group against 42.6±4.72 minutes in the second and did not exceed 2 hours; blood creatinine concentration did not exceed the allowable 2 mg/dl in both groups and differed slightly (p = 0.937), normalized in the period 6-12 h; glycemia also did not differ between the study and control groups and normalized during the recovery period of oral nutrition (p=0.822); Blood pressure was monitored to maintain normotony, the difference between intraoperative parameters in both groups was insignificant (p=0.912); the length of stay had no statistically significant difference between the groups (p=0.784) and was 3.53 days for the first and 3.45 for the second group. The method is valid for modern requirements, and the technique justifies its use
Дод.точки доступу:
Дзюбановський, І. Я.
Марчук, І. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Вивчення достовірності ознак пошкодження менісків при високопольній 1,5 тесла магніто-резонансній томографії в порівнянні з результатами артроскопічних втручань при гострій та застарілій травмі колінного суглоба [Текст] = Study of reliability of meniscus damage signs using high intensity 1,5 tesla mri compared to the results of arthroscopic interventions in acute and obsolete knee injury / Ю. О. Грубар [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 425-432. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT (патология, хирургия)
МЕНИСК БОЛЬШЕБЕРЦОВЫЙ -- MENISCI, TIBIAL (повреждения, ультраструктура, хирургия)
КОЛЕННАЯ МЕДИАЛЬНАЯ КОЛЛАТЕРАЛЬНАЯ СВЯЗКА -- MEDIAL COLLATERAL LIGAMENT, KNEE (повреждения, хирургия)
СВЯЗКА НАРУЖНАЯ ГОЛЕНОСТОПНОГО СУСТАВА -- LATERAL LIGAMENT, ANKLE (повреждения, хирургия)
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (использование, методы)
АРТРОСКОПИЯ -- ARTHROSCOPY (использование, методы)
ШВЫ ФИКСИРУЮЩИЕ -- SUTURE ANCHORS
Кл.слова (ненормовані):
МЕНИСКЭКТОМИЯ
Анотація: Серед великих суглобів колінний суглоб травмується найчастіше, що пов’язано з особливостями його будови та функціональними навантаженнями в процесі життєдіяльності людини. Найчастіше виникають пошкодження менісків колінного суглоба, про що свідчить неухильне зростання кількості часткових артроскопічних меніскектомій, які стали найпоширенішою ортопедичною процедурою. Діагностика ушкоджень менісків базується на результатах клінічного обстеження, даних сонографії та МРТ досліджень. Збільшення роздільної здатності апаратів МРТ, вдосконалення методики їх проведення дозволяє підвищити якість діагностики розривів менісків та покращити результати оперативних артроскопічних втручань на колінному суглобі. Мета дослідження – продемонструвати можливості високопольної 1,5 тесла магнітно-резонансної томографії та вивчити достовірність МРТ ознак пошкодження менісків у порівнянні з результатами артроскопічних втручань при гострій та застарілій травмі колінного суглоба. В основу роботи покладено результати МРТ обстежень та артроскопічних втручань 247 пацієнтів з гострою та хронічною травмою колінного суглоба віком від 14 до 59 років. Ушкодження медіального меніску діагностовано у 206 (83,41%) пацієнтів. Розриви латерального меніска діагностовано у 34 пацієнтів (13,76%). Одночасне ушкодження обох менісків виявлено у 7 (2,83%) пацієнтів. Виявлено, що розриви медіального меніска за локалізацією розташовувалися: корінь заднього рогу медіального меніска у 4 (1,94%) пацієнтів, розриви заднього рогу – у 82 (39,81%) травмованих. Ушкодження заднього рогу з переходом на тіло меніска діагностовано у 117 (56,79%) пацієнтів. Розриви переднього рогу виявлено у 3 (1,46%) пацієнтів. При розривах латерального меніска: ушкодження кореня заднього рогу латерального меніска виявлено у 2 (5,88%) пацієнтів, пошкодження заднього рогу – у 9 (26,47%) травмованих. Розрив заднього рогу з переходом на тіло меніска діагностовано у 19 (55,89%) пацієнтів. Ізольовані розриви переднього рогу виявлено у 4 (11,76%) пацієнтів. Одночасне ушкодження обох менісків встановлено у 7 (2,83%) пацієнтів. При атроскопічних втручаннях проведено 206 (83,40%) парціальних меніскектомій та у 41 (16,60%) травмованого виконано ушивання менісків. При МРТ дослідженнях колінного суглоба з метою встановлення пошкоджень менісків та їх локалізації виявлено 21 псевдопозитивний та 18 псевдонегативних випадків діагностики. Чутливість МРТ для встановлення ушкодження та локалізації розриву менісків становила 91,7%, специфічність – 92,6%, точність діагностики – 94,8%. Невідповідність при оцінці пошкодження менісків найчастіше виникала у випадках їх комбінованих розривів та дегенеративних змін у менісках
Among the large joints, the knee joint is most often injured, which is due to the peculiarities of its structure and functional loads in the process of human life. The most common injuries are meniscus damages of the knee joint, that is the evidence of steady increase in the number of partial arthroscopic meniscectomies, which have become the most common orthopedic procedure. Diagnosis of meniscus damage is based on the results of clinical examination, sonography and MRI. Increasing the resolution of MRI machines, improving the technique of their implementation allows to improve the quality of diagnosis of meniscus ruptures and improve the results of surgical arthroscopic interventions on the knee joint. The aim of the study – to demonstrate the capabilities of high-intensity 1.5 Tesla MRI and to study the reliability of MRI signs of meniscus damage in comparison with the results of arthroscopic interventions in acute and chronic knee joint injury. The work is based on the results of MRI examinations and arthroscopic interventions of 247 patients with acute and chronic knee joint injuries aged 14 to 59 years. Medial meniscus damage was diagnosed in 206 (83.41%) patients. Lateral meniscus ruptures were diagnosed in 34 patients (13.76%). Simultaneous damage of both menisci was found in 7 (2.83%) patients. It was found that ruptures of the medial meniscus by location were: the root of the posterior horn of the medial meniscus in 4 (1.94%) patients, ruptures of the posterior horn in 82 (39.81%) patients. Injury of the posterior horn with the transition to the body of the meniscus was diagnosed in 117 (56.79%) patients. Anterior horn ruptures were detected in 3 (1.46%) patients. With ruptures of the lateral meniscus: damage of the root of the posterior horn of the lateral meniscus was found in 2 (5.88%) patients, damage of the posterior horn in 9 (26.47%) patients. Posterior horn rupture with transition to the body of the meniscus was diagnosed in 19 (55.89%) patients. Isolated ruptures of the anterior horn were found in 4 (11.76%) patients. Simultaneous damage to both menisci was found in 7 (2.83%) patients. 206 (83.40%) partial meniscectomies were performed during arthroscopic interventions and meniscus suturings were performed over 41 (16.60%) patients. In order to identify meniscus damage and their location during MRI knee joint investigations 21 pseudo-positive and 18 pseudo-negative cases of diagnosis were revealed. The sensitivity of MRI for defining damage and localization of meniscus rupture was 91,7%, specificity 92,6%, diagnostic accuracy 94,8%. Discrepancies in the evaluation of meniscal damage most often occurred in cases of their combined ruptures and degenerative changes in the menisci
Дод.точки доступу:
Грубар, Ю. О.
Грубар, М. Ю.
Кузів, І. Я.
Кузів, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


   
    Сфінктерозберігаючі технології в хірургічному лікуванні позапечінкового холестазу при ускладненому холелітіазі [Текст] = Sphincter-preserving technologies in the surgical treatment of extrahepatic cholestasis in complicated cholelithiasis / Б. Ф. Шевченко [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 433-443. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЖЕЛЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHOLELITHIASIS (осложнения, хирургия)
ХОЛЕСТАЗ ВНЕПЕЧЕНОЧНЫЙ -- CHOLESTASIS, EXTRAHEPATIC (хирургия)
КАТЕТЕРИЗАЦИЯ -- CATHETERIZATION (использование, методы)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (использование, методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (методы)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ ПИЩЕВАРИТЕЛЬНЫЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, DIGESTIVE SYSTEM (использование)
Кл.слова (ненормовані):
Манодебитометрия
Анотація: Позапечінковий холестаз (ПХС), зумовлений функціональними чи органічними порушеннями, завжди відіграє ключову роль в патогенетичних механізмах розвитку ускладнених форм холелітіазу, зумовлених порушенням відтоку жовчі. Мета роботи – покращити найближчі та віддалені результати хірургічного лікування хворих з ускладненим холелітіазом шляхом інтраопераційної діагностики ПХС та визначити оптимальні параметри дозованої балонної дилатації, направленої на збереження функціональної та анатомічної цілісності сфінктера Одді (СО). У ході виконання роботи з 2014 по 2020 рр. обстежили 181 пацієнта, прооперованого у відділенні хірургії органів травлення ДУ “Інститут гастроентерології НАМН України”. Першу групу хворих (n=81, 44,75%) становили пацієнти, котрим виконували сфінктерозберігаючі одномоментні втручання як антеградним (під час виконання лапароскопічної холецистектомії – ЛХЕ), так і ретроградним (під час проведення ретроградної холангіопанкреатографії – РХПГ) способом; 2 групу хворих (n=79, 43,64%) становили пацієнти, яким виконували традиційні сфінктероруйнуючі етапні втручання (тотальна та субтотальна папілотомія перед чи після проведення ЛХЕ). Контрольну групу становили 21 пацієнта (11,6%), у яких під час манодебітометрії з рентгенологічною верифікацією не було виявлено структурно-функціональних порушень СО, тож їм була виконана ЛХЕ за стандартною методикою. Під час операції всім хворим виконували манодебітометрію, показники якої зіставляли з даними рентгенхолангіоскопії. Застосування об’єднаної методики манодебітометрії в інтраопераційній діагностиці головних причин різних типів позапечінкового холестазу при ускладненому холелітіазі (ХЛ), дозволила у 34 (18,78%) хворих діагностувати органічне порушення як причину розвитку ПХС та у 38 (20,99%) пацієнтів − функціональні порушення СО. Показники причини ПХС при ускладненому ХЛ, що встановлені до операції і уточнені під час операції рентгенологічним дослідженням, зіставляли з показниками манодебітометрії в обох груп хворих, у той час як показник манодебітометричного коефіцієнту контрольної групи був в межах 2,35–2,60 (Ме Q25; Q75) і в середньому становив 2,51. Застосування запропонованих діагностичних критеріїв манодебітометричного коефіцієнта та параметрів дозованої балонної дилатації великого дуоденального сосочка (ВДС) дозволяє зменшити необхідність двоетапного лікування ПХС при ускладненому холелітіазі, зберегти фізіологічний пасаж жовчі до дванадцятипалої кишки, запобігаючи формуванню післяопераційної біліарної гіпертензії за рахунок збереження цілісності сфінктерного апарату ВДС, зменшити кількість післяопераційних ускладнень та етапних оперативних втручань на 25,92%
Extrahepatic cholestasis (EHC), caused by functional or organic disorders, always plays a key role in the pathogenetic mechanisms of the development of complicated forms of cholelithiasis caused by impaired bile outflow. Purpose of the work: to improve the immediate and long-term results of surgical treatment of patients with complicated cholelithiasis by intraoperative diagnosis of EHC and determination of the optimal parameters of dosed balloon dilatation aimed at maintaining the functional and anatomical integrity of the sphincter of Oddi (SО). During the period from 2014 to 2020, 181 patients were examined, who were operated on in the department of surgery of the digestive system of the State Institution “Institute of Gastroenterology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine”. The first group of patients (n=81, 44.75%) consisted of patients who underwent sphincter-preserving interventions, both antegrade (when performing laparoscopic cholecystectomy – LHE) and retrograde (when performing retrograde cholangiopancreatography – RCPG), the second group of patients (n=79, 43.64%) consisted of patients who underwent traditional sphincter-destructive staged interventions (total and subtotal papillotomy before or after LHE). The control group consisted of 21 patients (11.6%), in whom structural and functional abnormalities of SО were not detected during manodebitometry with X-ray verification, so they underwent LHE according to the standard technique. During the operation, all patients underwent manodebitometry, the indicators of which were compared with the data of X-ray cholangioscopy. The use of the combined method of manodebitometry in the intraoperative diagnosis of the main causes of various types of of extrahepatic cholestasis in complicated cholelithiasis (CL), made it possible to diagnose an organic disorder as the cause of the development of EHC in 34 (18.78%) patients and functional disorders of SО in 38 (20.99%) patients. The indicators of the cause of EHC in complicated cholelithiasis, established before the operation and clarified during the operation by X-ray studies, were compared with the indicators of manodebitometry in both groups of patients, while the indicator of manodebitometric coefficient in the control group was within 2.35-2.60 (Ме Q25; Q75) and on average 2.51. The use of the proposed diagnostic criteria for the manodebitometric coefficient and parameters of dosed balloon dilatation of large duodenal papilla (LDP) makes it possible to reduce the need for two-stage treatment of EHC in complicated cholelithiasis, to preserve the physiological passage of bile into the duodenum, preventing the formation of postoperative biliary hypertension by preserving the integrity of the sphincter apparatus of LDP and to reduce the amount postoperative complications and the number of staged surgical interventions by 25.92%.
Дод.точки доступу:
Шевченко, Б. Ф.
Зеленюк, О. В.
Бабій, О. М.
Пролом, Н. В.
Петішко, О. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


    Кулик, І. І.
    Вплив склеротерапї та прегравідарної підготовки інозитолом і вітаміном D3 на розмір та кількість кист у жінок з безпліддям на фоні ендометріозу [Текст] = The effect of sclerotherapy and pre-pregnancy training with inositol and vitamin D3 on the size and number of cysts in women with infertility on the background of endometriosis / І. І. Кулик, С. В. Хміль // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 444-448. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS (патофизиология)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (патофизиология)
КИСТЫ -- CYSTS (диагностика, ультрасонография, ультраструктура, хирургия)
СКЛЕРОЗИРУЮЩАЯ ТЕРАПИЯ -- SCLEROTHERAPY (использование, методы)
ХОЛЕКАЛЬЦИФЕРОЛ -- CHOLECALCIFEROL (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ИНОЗИТ -- INOSITOL (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: Серед гінекологічних захворювань зовнішній генітальний ендометріоз призводить до порушень репродуктивної функції та сприяє розвитку безпліддя. На даний час продовжується пошук менш травматичних і більш ефективних методик лікування ендометріозу. Метою нашого дослідження було проаналізувати діаметр ендометріоїдних кист у жінок з безпліддям на фоні ендометріозу до та після склеротерапії із застосуванням прегравідарної підготовки комплексним вітамінним препаратом з інозитолом та вітаміном D3. У дослідження увійшло 105 жінок віком від 22 до 40 років з ендометріоз-асоційованим безпліддям. Наявність кист підтверджувалися даними УЗД та бімануальним обстеженням. Препарат FT 500 plus призначали в дозуванні 1 саше – 1 раз в день з 2-го або 3-го дня циклу протягом 2-х менструальних циклів (цикл, у якому проводилась склеротерапія та наступний цикл). Вітамін D3 “ЕуТилія Д3” призначали у профілактичних дозах 2000 ОД жінкам, або лікувальних (залежно від діагностованого або спростованого діагнозу гіповітамінозу вітаміну Д). Процедуру склеротерапії проводили шляхом трансвагінальної пункції кисти та аспірації її вмісту під контролем трансвагінального УЗД, введення в капсулу кисти (не порушуючи її цілісності) 76% розчин етанолу. Виявлено, що у жінок з ендометріоз-асоційованим безпліддям, яким прегравідарну підготовку здійснювали комплексним вітамінним препаратом з інозитолом та вітаміном D3 після склеротерапії, вірогідно зменшувався діаметр кист у правому (у 5,85 рази) та лівому (у 5,57 рази) яєчниках щодо даних до проведення склеротерапії. При зіставленні діаметра кист у жінок, яким здійснювали прегравідарну підготовку комплексним вітамінним препаратом з інозитолом та вітаміном D3, залежно від типу оперативного втручання (склеротерапія чи цистектомія) встановлено вірогідне зниження діаметра кист після склеротерапії у правому (на 82,89%) і лівому (на 82,05%) яєчниках щодо таких даних після цистектомії. Отже, при проведенні склеротерапії із застосуванням прегравідарної підготовки комплексним вітамінним препаратом з інозитолом та вітаміном D3 у жінок з ендометріоз-асоційованим безпліддям вірогідно зменшується діаметр кист щодо дослідної групи без прегравідарної підготовки, а також щодо групи з цистектомією в анамнезі, яким проводили прегравідарну підготовку
Among gynecological diseases, external genital endometriosis leads to disorders of reproductive function and promotes the development of infertility. Currently, the search for less traumatic and more effective treatments for endometriosis continues. The aim of our study was to analyze the diameter of endometrioid cysts in women with infertility on the background of endometriosis before and after sclerotherapy using pre-pregnancy preparation of a complex vitamin preparation with inositol and vitamin D3. The study included 105 women aged 22 to 40 years with endometriosis-associated infertility. The presence of cysts was confirmed by ultrasound and bimanual examination. The drug FT 500 plus was prescribed in a dosage of 1 sachet – once a day from the 2nd or 3rd day of the cycle for 2 menstrual cycles (the cycle in which sclerotherapy was performed and the next cycle). Vitamin D3 “EuTilia D3” was prescribed in prophylactic doses of 2000 IU to women, or therapeutic (depending on the diagnosed or refuted diagnosis of vitamin D hypovitaminosis). The sclerotherapy procedure was performed by transvaginal puncture of the cyst and aspiration of its contents under the control of transvaginal ultrasound, introduction into the capsule of the cyst (without violating its integrity) 76% ethanol solution. It was found that women with endometriosis-associated infertility, who underwent pre-pregnancy preparation with a complex vitamin preparation with inositol and vitamin D3 after sclerotherapy, probably decreased the diameter of cysts in the right (5.85 times) and left (5.57 times) ovaries relative to data before sclerotherapy. When comparing the diameter of cysts in women who underwent pre-pregnancy preparation with a complex vitamin preparation with inositol and vitamin D3, depending on the type of surgery (sclerotherapy or cystectomy) found a probable decrease in the diameter of cysts after sclerotherapy in the right (82.89%) and left (82.05%) ovaries for such data after cystectomy. Therefore, sclerotherapy with pregravidar preparation with a complex vitamin preparation with inositol and vitamin D3 in women with endometriosis-associated infertility probably reduces the diameter of cysts relative to the experimental group without pregravidar preparation, as well as to the group with a history of cystectomy
Дод.точки доступу:
Хміль, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


    Ткачук, О. В.
    Особливості ранньої ресусцитації та впливу улінастатину на важкий перебіг гострого панкреатиту у пацієнтів із ожирінням [Текст] = The effect of early resuscitation and ulinastatin on the severe acute pancreatitis in obese patients / О. В. Ткачук, А. Б. Кебкало // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 449-454. - Бібліогр.: в кінці ст.


Рубрики: Улинастатин

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING (иммунология, кровь, лекарственная терапия, метаболизм)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (патофизиология)
НОВООБРАЗОВАНИЙ НЕКРОЗА ФАКТОР-АЛЬФА -- TUMOR NECROSIS FACTOR-ALPHA (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (использование, методы)
Анотація: Ожиріння – проблема третього тисячоліття. Відомо, що ожиріння – головний чинник розвитку різноманітних захворювань, в тому числі гострого панкреатиту. Ожиріння є прозапальним станом із підвищеним рівнем таких прозапальних цитокінів: фактора некрозу пухлин (TNF-a), інтерлейкінів (IL) IL-10, IL-6, IL-1в. Гострий панкреатит також захворювання, в основі патогенезу якого лежить цитокінова реакція та аутоліз. Таким чином, на фоні уже сформованої запальної відповіді ще більше посилюється та підвищується запальна реакція, а рівень прозапальних цитокінів досягає критичних показників. Мета – вивчити вплив улінастатину на важкий перебіг гострого панкреатиту у пацієнтів із ожирінням. Для спростування або підтвердження гіпотези серед пацієнтів із важким гострим панкреатитом та ожирінням (середній показник ІМТ становив 37,48±2,19кг/м2) рандомізовано було виділено дві групи. У першій групі (дослідна), що нараховувала 18 пацієнтів виконували “step-up approach” методику. У другій групі (контроль), загальна кількість яких становила 18 пацієнтів, застосовували стандартний алгоритм лікування. У дослідній групі запропоновано застосування ранньої ресусцитації Рінгер-лактатом та улінастатину в перші 5 днів захворювання. Препарат вводили дозою 200 000 МО шляхом внутрішньовенної інфузії протягом 1 години 3 рази на добу протягом 5 днів. У групі контролю ресусцитацію проводили 0,9% розчином натрію хлорид без застосування улінастатину. Апробацію гіпотези здійснювали контролем прокальцитону та С-реактивного білку, інтерлейкін-1 та інтерлейкін-6 в часовому проміжку 24 години, 48 годин, 10 днів, 15 днів, 30 днів, 45 та 60 днів. Вибір показників прокальцитоніну та СРБ було здійснено шляхом розрахунку відносного ризику, так як рівень СРБ200мг/л свідчив про збереження важкого перебігу захворювання (RR=2,07; 95% ДІ=1,65-2,59; р=0,01), а збільшення рівня прокальцитоніну 1,8 нг/мг є предиктором розвитку інфікування (RR=2,27; 95% ДІ=1,083-4,769; р=0,02). Застосування улінастатину протягом перших 5-ти днів у дослідній групі дозволило знизити рівень інтерлейкін-1 з 23,64±4,13 до 8,71±2,49 пг/мл (р=0,001; α=0,05), інтерлейкін-6 – з 29,72±4,27 до 12,43±2,36 пг/мл (р=0,001; α=0,05). Застосування ресусцитації розчином Рінгера-лактату в поєднанні із улінастатином протягом 5-ти днів сприяло зниженню рівня прокальцитоніну в 1,8 разів (2,89±0,88 порівняно із 1,8±0,23нг/мг; р=0,001; α=0,05). Рівень СРБ за період застосування улінастатину зменшився на 41,68 (267,28±114,11 порівняно із 225,6±84,9мг/л; р=0,01; α=0,05). Внутрішньолікарняна смертність була значно нижчою у групі, що отримувала улінастатин (16% порівняно із 69,6%; р=0,0003; α=0,05). Значно менша частка пацієнтів (24% порівняно із 73,9%; р=0,0005; α=0,05) із поліорганною недостатністю серед дослідної групи. Дисфункція органів була купована на 5-ту добу серед пацієнтів, що приймали улінастатин. Тривалість перебування в стаціонарі становила 49,7±4,2 ліжко-дні, натомість у групі порівняння – 56,67±5,84 ліжко-дні (р=0,01; α=0,05). Таким чином, застосування ранньої ресусцитації Рінгер-лактатом в поєднанні із улінастатином покращило результати лікування важкого перебігу гострого панкреатиту у пацієнтів із ожирінням
Obesity is a problem of the third millennium. It is known that obesity is a major factor in the development of various diseases, including acute pancreatitis. Obesity itself is a pro-inflammatory condition with elevated levels of the following pro-inflammatory cytokines: tumor necrosis factor (TNF-a), interleukin (IL) IL-10, IL-6, IL-1b. Acute pancreatitis is also a disease based on the pathogenesis of the cytokine reaction and autolysis. Thus, against the background of the already formed inflammatory response, the inflammatory response intensifies and increases, and the level of pro-inflammatory cytokines reaches critical values. The purpose is to study the effect of ulinastatin on the severe acute pancreatitis in obese patients. To refute or confirm the hypothesis among patients with severe acute pancreatitis and obesity (BMI was 37.48±2.19 kg / m2), two groups were randomized. In the first group (experimental) of 18 patients, a step-up approach was performed. In the second group (control), the total number of which was 18 patients, a standard treatment algorithm was performed. The experimental group suggested the use of early resuscitation with Ringer’s lactate and ulinastatin in the first 5 days of the disease. The drug was administered at a dose of 200,000 IU by intravenous infusion for 1 hour 3 times a day for 5 days. In the control group, resuscitation was performed with 0.9% sodium chloride solution without the use of ulinastatin. Hypothesis was tested by monitoring procalciton and C-reactive protein, interleukin-1 and interleukin-6 over a period of 24 hours, 48 hours, 10 days, 15 days, 30 days, 45 and 60 days. The choice of procalcitonin and CRP was made by calculating the relative risk, as the level of CRP 200mg / l indicated the preservation of severe disease (RR=2.07; 95% CI=1.65-2.59; p=0.01), and an increase in procalcitonin 1.8 ng / mg was a predictor of infection (RR=2.27; 95% CI=1.083-4.769; p=0.02). The use of ulinastatin during the first 5 days in the experimental group reduced the level of interleukin-1 from 23.64±4.13 to 8.71±2.49 pg / ml (p=0.001; α=0.05), interleukin- 6 – from 29.72±4.27 to 12.43±2.36 pg / ml (p=0.001; α=0.05). The use of resuscitation with Ringer’s lactate solution in combination with ulinastatin for 5 days helped to reduce the level of procalciton in 1.8 times (2.89±0.88 compared with 1.8±0.23 ng / mg; p=0.001; α=0.05). The level of CRP during the period of ulinastatin decreased by 41.68 (267.28±114.11 compared with 225.6±84.9 mg / l; p=0.01; α=0.05). In-hospital mortality was significantly lower in the ulinastatin group (16% vs. 69.6%; p=0.0003; α=0.05). Significantly lower proportion of patients (24% compared to 73.9%; p=0.0005; α=0.05) with multiple organ failure among the study group. Organ dysfunction was acquired on day 5 among patients taking ulinastatin. The length of hospital stay was 49.7±4.2 bed-days, while in the comparison group – 56.67±5.84 bed-days (p=0.01; α=0.05). Thus, the use of Ringer-lactate early resuscitation in combination with ulinastatin has improved the treatment of severe acute pancreatitis in obese patients
Дод.точки доступу:
Кебкало, А. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


    Hruzevskiy, O. A.
    The stress hormones effect on the progression of vaginal bacterial dysbiosis [Text] = Вплив стресових гормонів на прогресування вагінального бактеріального дисбіозу / O. A. Hruzevskiy, V. V. Minukhin // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 3. - P455-459. - Bibliogr. at the end of the art.


Рубрики: Женск

MeSH-головна:
ГИДРОКОРТИЗОН -- HYDROCORTISONE (диагностическое применение, кровь)
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN (диагностическое применение, кровь)
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL (иммунология)
ДИСБАКТЕРИОЗ -- DYSBIOSIS (иммунология, метаболизм)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (иммунология)
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ -- VAGINOSIS, BACTERIAL (иммунология, кровь, метаболизм, этиология)
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION (использование)
Анотація: The stress objective marker is the neuro-hormonal stress-implementing system stress and the increase the cortisol and prolactin levels in the blood, leading to the “distress syndrome” formation. Aim – to establish the stress effect, revealed according to the level of stress- implementing hormones, in particular cortisol and prolactin, on the progression of vaginal bacterial dysbiosis and the bacterial vaginosis (BV) development. During the study there were used the data taken from 298 women, who were divided into the following groups according to the Opportunistic pathogenic microflora index (OPMI) and normobiota index (NBI): normocenosis (n=53), dysbiosis I (n=128) and II degree (n=117) among the latter 83 patients with NBI1 lg GE/sample were identified, in which BV was established. Molecular genetic studies of the epithelium scraping from the vagina posterolateral wall were carried out by Polymerase chain reaction (“DNK-Technologiia” LLC, RF). Facultative and obligate anaerobes, myco- and ureplasmas, and yeast-like fungi were quantified. The cortisol and prolactin blood levels were identified. For statistical analysis, the Statistica 10 software (StatSoft, Inc., USA) was used. Catch out that the blood cortisol content with dysbiosis progression compared with the normocenosis has changed in two-phase: it was increased with I degree dysbiosis (1.2–1.4 times; p0.01) and decreased with II degree dysbiosis and BV (1.5 times; p0.001). So, with respect to the classical concept of the General adaptive syndrome of G. Selye, the first dysbiosis development stages can be considered as reaction of “anxiety”, while the development of BV is a reaction of “exhaustion”. The blood prolactin content compared with normocenosis with dysbiosis was increased, which was most expressed in BV (1.5 times; p 0.001). It also reflected the stress response development with increased central nervous system stress. The blood hormones content has relation with BV-associated microbiota indexes: prolactin was positively related with NBI, and cortisol was negatively related to the number of Atopobium vaginalis. Thus, according to the data obtained, BV can be attributed to the stress pathology with the "distress syndrome" development and the content of cortisol and prolactin in the blood can be considered as marker factors for hormonal regulation disorder
Об’єктивним маркером стресу є напруження нейро-гормональної стрес-реалізуючої системи та збільшення вмісту у крові кортизолу та пролактину, що обумовлює формування “дистрес-синдрому”. Мета дослідження – встановити вплив стресу, визначеного за рівнем стрес-реалізуючих гормонів, зокрема – кортизолу та пролактину, на прогресування вагінального бактеріального дисбіозу та розвиток бактеріального вагінозу (БВ). Залучені дані 298 жінок, які за індексом умовно-патогенної мікрофлори (ІУПМ) та показником нормобіоти (ПНБ) були розподілені на групи: нормоценоз (n=53), дисбіоз І (n=128) і ІІ ступеню (n=117); серед останніх виокремлено 83 пацієнтки з ПНБ1 lg ГЕ/зразок, в яких був встановлений БВ. Молекулярно-генетичні дослідження зіскрібка епітелію з задньобокової стінки піхви проводили методом полімеразної ланцюгової реакції (“ДНК-технологія”, РФ). Кількісно визначали факультативні й облігатні анаероби, міко- і уреплазми та дріжджоподібні гриби. У крові визначали вміст кортизолу та пролактину. Для статистичного аналізу використовували програму Statistica 10 (StatSoft, Inc., USA). Виявлено, що вміст у крові кортизолу по мірі прогресування дисбіозу у порівнянні з нормоценозом змінювався двофазно: був збільшеним при дисбіозі І ступеню (у 1,2–1,4 рази; р0,01) і – зниженим при дисбіозі ІІ ступеню і БВ (у 1,5 рази; p0,001). Отже, орієнтуючись на класичну концепцію загального адаптаційного синдрому Г. Сельє, перші стадії розвитку дисбіозу можна вважати реакцією “тривоги”, тоді як розвиток БВ, – реакцією “виснаження”. Вміст у крові пролактину у порівнянні з нормоценозом при дисбіозі виявився збільшеним, що було максимально виражено при БВ (у 1,5 рази; p0,001). Це також відбивало розвиток стресової реакції з підвищенням напруженості центральної нервової системи. Вміст у крові гормонів мав зв’язок з показниками БВ-асоційованої мікробіоти: пролактин був позитивно зв’язаний з ПНБ, а кортизол – негативно з кількістю Atopobium vaginalis. Отже відповідно до отриманих даних, БВ можна віднести до стресової патології з розвитком “дистрес-синдрому”, а вміст у крові кортизолу і пролактину можна розглядати як маркерні чинники порушення гормональної регуляці
Дод.точки доступу:
Minukhin, V. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


   
    Сучасний біомаркер кардіотрофін-1 у діагностиці стану діастолічної функції міокарда у чоловіків з есенціальною гіпертензією [Текст] = Modern biomarker cardiotrophin-1 in the diagnosis of myocardial diastolic function in men with essential hypertension / М. О. Матохнюк [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 460-464. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (кровь, метаболизм)
МИОКАРД -- MYOCARDIUM (иммунология, метаболизм, патология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология)
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ДИАСТОЛИЧЕСКАЯ (генетика, диагностика, иммунология, классификация, метаболизм)
ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION (использование, методы)
ЭЛЕКТРОКАРДИОГРАФИЯ -- ELECTROCARDIOGRAPHY (использование)
ЗДОРОВЬЕ МУЖЧИН -- MEN'S HEALTH
Анотація: Мета дослідження – покращити діагностику діастолічної дисфункції міокарду з використанням в якості біомаркера кардіотрофіна-1 та при носійстві різних варіантів гена, що його кодують. Обстежено 100 осіб 40–60 років: 50 чоловіків з асимптомною есенціальною гіпертензією та 50 чоловіків з есенціальною гіпертензією, що ускладнена хронічною серцевою недостатністю. Генотипування гена кардіотрофіна-1 проводили за допомогою полімеразної ланцюгової реакції. Визначення концентрації кардіотрофіну-1 проводили методом імуноферментного аналізу. Структурно-функціональні показники міокарда оцінювали за допомогою ультразвукового дослідження серця. Математичну обробку матеріалу проводили на персональному комп’ютері з використанням стандартного статистичного пакету SPSS 10. Встановлено, що у осіб з есенціальною гіпертензією та хронічною серцевою недостатністю носіїв пулу генотипів GA+АА гена кардіотрофін-1 (rs8046707) визначаються вищі показники кардіотрофіна-1 у плазмі крові при діастолічній дисфункції (р0,05)
The aim of the study was to improve the diagnosis of myocardial diastolic function in men with essential hypertension and chronic heart failure with different variants of the cardiotrophin-1 gene. 100 people aged 40–60 were examined: 50 men with asymptomatic essential hypertension and 50 men with essential hypertension complicated by chronic heart failure. Genotyping of the cardiotrophin-1 gene was performed by polymerase chain reaction. Determination of the concentration of cardiotrophin-1 was performed by enzyme-linked immunosorbent assay. Structural and functional parameters of the myocardium were evaluated using ultrasound of the heart. Mathematical processing of the material was performed on a personal computer using the standard statistical package SPSS 10. It was found that in persons with essential hypertension and chronic heart failure, carriers of the GA + AA variant of the cardiotrophin-1 gene (rs8046707) have significantly higher plasma peptide levels with diastolic dysfunction (p 0.05)
Дод.точки доступу:
Матохнюк, М. О.
Жебель, В. М.
Кульчевич, Л. В.
Шевчук, О. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


    Каніщева, О. В.
    Вплив надлишкової маси тіла та ожиріння на показники короткострокової варіабельності артеріального тиску у пацієнтів з артеріальною гіпертензією [Текст] = Overweight and obesity influence on short-term blood pressure variability in patients with hypertension / О. В. Каніщева, О. В. Більченко // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 465-468. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ВЕСА ТЕЛА УВЕЛИЧЕНИЕ -- WEIGHT GAIN (иммунология)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (патофизиология)
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (патофизиология)
КРОВЯНОГО ДАВЛЕНИЯ МОНИТОРИНГ АМБУЛАТОРНЫЙ -- BLOOD PRESSURE MONITORING, AMBULATORY (использование)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
Анотація: Короткострокова варіабельність (ВАР) артеріального тиску (АТ) є незалежним фактором ризику у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ). Надлишкова маса тіла та ожиріння вважаються одними з факторів, що впливають на ВАР АТ. Метою дослідження було вивчення впливу надлишкової маси тіла та ожиріння на показники короткострокової ВАР АТ у пацієнтів з АГ. У дослідженні взяли участь 111 пацієнтів з АГ, яких було розподілено на три групи залежно від індексу маси тіла (ІМТ) – нормальна вага, надлишкова вага та ожиріння. Усім пацієнтам проводили добове моніторування АТ (ДМАТ), за результатами якого оцінювали короткострокову ВАР АТ. Статистичний аналіз отриманих результатів проводили з використанням електронних таблиць Microsoft Excel та програми “STATISTICA 5.5”. Більшість показників короткострокової ВАР АТ, що вивчалися, були найвищими в групі пацієнтів з ожирінням. Встановлено наявність позитивного зв’язку між ІМТ та показниками короткострокової ВАР АТ. Зроблено висновок, що надлишкова вага та ожиріння мають розглядатися як фактори, що обумовлюють підвищену варіабельність АТ
Short-term blood pressure (BP) variability (VAR) is an independent risk factor in patients with hypertension. Overweight and obesity are considered to be some of the factors influencing BP VAR. The aim of the study was to study the effect of overweight and obesity on the parameters of short-term BP VAR in patients with hypertension. The study involved 111 patients with hypertension, who were divided into three groups depending on the body mass index (BMI) - normal weight, overweight and obesity. All patients underwent 24-hour blood pressure monitoring (ABPM), the results of which were used to assess short-term BP VAR. Statistical analysis of the results was carried out using Microsoft Excel spreadsheets and the STATISTICA 5.5 program. Most of the studied short-term BP VAR parameters were the highest in the group of obese patients. It was established that there is a positive relationship between BMI and short-term BP VAR parameters. Overweight and obesity must be considered as contributing factors to increased BP variability
Дод.точки доступу:
Більченко, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


    Чорна, В. В.
    Реформування охорони здоров’я для зміцнення психічного здоров’я населення У країни та досвід країн ЄС [Текст] = Reforming healthcare to strengthen the mental health of the population of Ukraine and the experience of EU countries / В. В. Чорна // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 469-478. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH (тенденции, экономика)
СОЦИАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ -- SOCIAL PROBLEMS (психология, тенденции, экономика)
УКРАИНА -- UKRAINE (эпидемиология)
ЗДРАВООХРАНЕНИЕ, УПРАВЛЕНИЕ -- PUBLIC HEALTH ADMINISTRATION (методы, тенденции, экономика)
МЕЖДУНАРОДНОЕ СОТРУДНИЧЕСТВО -- INTERNATIONAL COOPERATION
Анотація: Мета роботи полягає у вивченні проблеми психічного здоров’я населення України при організації психіатричної допомоги та порівнянні з досвідом країн Європейського Союзу. У роботі використані методи: бібліосемантичній, історичний, контент-аналіз. Стаття присвячена проблемі психічного здоров’я в Україні і у країнах ЄС. Статистичні дані в Україні показують зростання захворювання на психічні розлади через виникнення багатьох проблем: бідності, безробіття, конфлікту на Сході та переміщення людей в результаті ООС/АТО, що є великим тягарем для країни. Велику увагу ВООЗ приділяє в цьому напрямку: проводить аналіз по кожній країні і надає рекомендації, план дій, приклади інших країн, у яких є досвід щодо покращення психічного здоров’я та швидкого вирішення питань
This work aims to study the problem of mental health of the population of Ukraine in the organization of psychiatric care and the comparative experience of the countries of the European Union. The methods used in work: biblio-semantic, historical, content analysis. The article is devoted to the problem of mental health in Ukraine and the EU countries. Statistical data in Ukraine show an increase in the number of mental disorders due to the emergence of many problems: poverty, unemployment, conflict in the East, and displacement of people due to the JFO/ATO, which is a significant burden country. The WHO pays much attention in this direction: it analyzes each state and provides recommendations, an action plan, examples from other countries in which our experience in improving mental health, and quickly resolving issues
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


    Даниленко, Г. М.
    Вплив організації освітнього процесу на розумову працездатність учнів базової школи [Текст] = The influence of the organization of the educational process on the mental capacity of secondary school students / Г. М. Даниленко, Ж. В. Сотнікова-Мелешкіна // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 479-487. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ТРУДОСПОСОБНОСТИ ОЦЕНКА -- WORK CAPACITY EVALUATION
ОБРАЗОВАНИЕ -- EDUCATION (кадры, организация и управление, тенденции)
ШКОЛЫ -- SCHOOLS, PRIMARY AND MIDDLE
ШКОЛЬНИКИ -- SCHOOL STUDENTS
САМООЦЕНКА -- SELF-ASSESSMENT
ДЕТСКАЯ ПСИХОЛОГИЯ -- PSYCHOLOGY, CHILD (кадры, методы, организация и управление, тенденции)
Анотація: Сучасна система освіти характеризується впровадженням новітніх технологій та освітніх проєктів, підвищенням інформаційного та емоційного навантаження, яке супроводжується зниженням ефективності та якості роботи, що визначається за рівнем та динамікою розумової працездатності. Мета дослідження – визначення впливу організації освітнього процесу в базовій школі на розумову працездатність учнів при вивченні предметів різної важкості. У дослідженні прийняли участь 112 учнів середнього шкільного віку, розподілені на 3 групи залежно від програми навчання. За допомогою коректурних проб визначено рівень та динаміку розумової працездатності у циклі вивчення 3-х предметів: математика, українська мова, історія. Паралельно проводилась самооцінка психоемоційного стану за методикою САН та вимірювання пульсу. Статистичну обробку даних здійснювали за допомогою однофакторного дисперсійного аналізу та t-тесту у програмному пакеті IBM SPSS Statistics 20. Встановлено, що освітня програма впливала на рівень розумової працездатності (F=106,7), пульс (F=25,2) та самопочуття (F=4,5; p0,05). Кількісний (382,31±5,46 знаків) та якісний (7,60±0,28 помилок) показники були кращими у дівчат (p0,01). Максимальне зниження обсягу та якості роботи визначалось після уроку історії (відповідно на 27,65±7,24 знаків та на 3,35±0,49 помилок; p0,001). У динаміці вивчення предметів реєструвалось скорочення обсягу розумової працездатності на тлі зниження рівню самопочуття до 1,9 балу (р0,05) та зростання ЧСС до 92,13±2,82 уд./хв. (р0,001). Вивчення математики за експериментальним освітнім проєктом супроводжувалось найвищим відсотком учнів із збереженням або зростанням рівня розумової працездатності, а за традиційною програмою – її зниженням у переважної більшості школярів. При вивченні української мови та історії істотної різниці між типами змін розумової працездатності за умов впровадження різних навчальних програм не встановлено. Таким чином, оптимальна організація освітнього процесу, особливо при вивченні предметів високої важкості, сприяє збереженню та відновленню розумової працездатності та, відповідно, зниженню ознак втоми, що гарантує не тільки достатній рівень академічної успішності, а й менше виснаження функціональних резервів дитячого організму та зниження ризику виникнення шкільної дезадаптації
The modern education system is characterized by the introduction of the latest technologies and educational projects, accompanied by an increase in information and emotional load, which is accompanied by a decrease in the efficiency and quality of work, determined by the level and dynamics of mental performance. The purpose of the study – to determine the impact of the organization of the educational process in primary school on the mental capacity of students in the study of subjects of varying difficulty. The study involved 112 secondary school students, divided into 3 groups depending on the curriculum. With the help of proofreading tests, the level and dynamics of mental performance was determined in a cycle of studying 3 subjects: mathematics, Ukrainian language, history. In parallel, self-assessment of psycho-emotional state was performed according to the method of SAN and pulse measurement. Statistical data processing was performed using one-way analysis of variance and t-test in the software package IBM SPSS Statistics v.20. It was found that the educational program affected the level of mental performance (F=106.7), heart rate (F=25,2) and well-being (F=4,5; p0,05). Quantitative (382.31±5.46 characters) and qualitative (7.60±0.28 errors) indicators were better in girls (p0.01). The maximum decrease in the volume and quality of work was determined after the history lesson (respectively by 27.65±7.24 characters and 3.35±0.49 errors; p0.001). In the dynamics of the study of subjects there was a decrease in mental capacity against the background of a decrease in health to 1.9 points (p0.05) and an increase in heart rate to 92.13±2.82 beats/min (p0.001). The study of mathematics according to the experimental educational project was accompanied by the highest percentage of students with the preservation or increase of the level of mental capacity, and according to the traditional program – its decrease in the vast majority of students. When studying the Ukrainian language and history, no significant difference between the types of changes in mental performance under the conditions of implementation of different curricula has been established. Thus, the optimal organization of the educational process, especially in the study of heavy subjects, helps to preserve and restore mental performance and, consequently, reduce signs of fatigue, which guarantees not only a sufficient level of academic success, but also less depletion of functional reserves of the child’s body and reducing the risk of school maladjustment
Дод.точки доступу:
Сотнікова-Мелешкіна, Ж. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


    Гур’єв, С. О.
    Клініко-організаційні аспекти надання медичної допомоги постраждалим з поєднаною закритою торако-краніальною травмою [Текст] = Clinical and organizational aspects of providing medical care to victims with combined closed thoraco-cranial trauma / С. О. Гур’єв, П. В. Танасієнко, В. В. Хмель // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 488-494. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (диагностика, хирургия)
ПОЗВОНОЧНИКА ТРАВМЫ -- SPINAL INJURIES (хирургия)
ГРУДНОЙ КЛЕТКИ ТРАВМЫ -- THORACIC INJURIES (хирургия)
ГРУДНАЯ ХИРУРГИЯ -- THORACIC SURGERY (методы, тенденции)
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE (методы, организация и управление, тенденции)
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS (стандарты)
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
Анотація: У загальній структурі травматизму частота поєднаної травми становить 40–60%. Спостерігається зростання динаміки поєднаних пошкоджень як за кількістю, так і за важкістю травм, при цьому летальність сягає 35–80%. Є необхідною розробка адекватної та оптимальної тактики надання медичної допомоги постраждалим, яка б враховувала особливості закритої торако-краніальної травми як окремої клініко-нозологічної форми полісистемного пошкодження, що потребує клініко-організаційних протокольних схем і маршрутів. Мета дослідження – покращити результати лікування пацієнтів з поєднаною торако-краніальною травмою шляхом впровадження ризик-орієнтованої протокольної схеми клінічної організації надання медичної допомоги постраждалим з поєднаною закритою торако-краніальною травмою. Було сформовано дві рандомізовані контрольовані групи із забезпеченою однорідністю за клініко-епідеміологічними та клініко-нозологічними ознаками з пацієнтів, які перебували у відділенні політравми КМКЛ ШМД, протягом 2012–2013 рр. За допомогою кореляційного методу оцінки ризиків зі стандартом надання медичної допомоги постраждалим з політравмою на ранньому госпітальному етапі нами було сформовано ризик-орієнтовану схему маршрутизації постраждалих з торако-краніальною травмою. Дану схему було сформовано на підставі аналізу ризиків та визначення завдань щодо надання медичної допомоги постраждалим із закритою торако-краніальною травмою. Розроблені клінічні маршрути пацієнта з катастрофічним, критичним, суттєвим та мінімальним ризиком виникнення летального результату та виявлена їх висока ефективність. Розроблена ризик-орієнтована протокольна схема надання медичної допомоги постраждалим із закритою поєднаною торако-краніальною травмою на ранньому госпітальному етапі із застосуванням концепції клінічної маршрутизації пацієнтів довела свою ефективність за результатами впровадження та може бути рекомендована до широкого впровадження
In the general structure of injuries, the frequency of combined injuries is 40-60%. There is an increase in the dynamics of combined injuries in terms of both the number and severity of injuries, with mortality reaching 35–80%. It is necessary to develop adequate and optimal tactics for providing medical care to victims, which would take into account the features of closed thoraco-cranial trauma as a separate clinical and nosological form of polysystemic injury that requires clinical and organizational protocol schemes and routes. The aim of the study was to improve the results of treatment of patients with combined thoraco-cranial trauma by implementing a risk-oriented protocol scheme of clinical organization of medical care for victims with combined closed thoraco-cranial trauma. Two randomized controlled groups were formed with guaranteed homogeneity according to clinical-epidemiological and clinical-nosological features from patients who were in the department of polytrauma of KMKL SHMD during 2012–2013. Using a correlation method of risk assessment with the standard of medical care for victims with polytrauma at an early hospital stage, we formed a risk-oriented routing scheme for victims with cancer and cranial trauma. This scheme was formed on the basis of risk analysis and definition of tasks for the provision of medical care to victims with closed thoraco-cranial trauma. Clinical routes of the patient with catastrophic, critical, essential and minimum risk of lethal outcome are developed and their high efficiency is revealed. The developed risk-based protocol scheme for providing medical care to victims with closed combined thoraco-cranial trauma in the early hospital stage using the concept of clinical routing of patients has proven its effectiveness based on the results of implementation and can be recommended for widespread implementation
Дод.точки доступу:
Танасієнко, П. В.
Хмель, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


    Іванюк, А. В.
    Захворюваність на хвороби системи кровообігу дорослого населення Київської області [Текст] = Cardiovascular morbidity of adult population in Kyiv region / А. В. Іванюк, Н. М. Орлова // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 495-501. - Бібліогр.: в кінці ст.


Рубрики:
MeSH-головна:
КРОВООБРАЩЕНИЕ -- BLOOD CIRCULATION (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология)
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ -- MORBIDITY (тенденции)
НАСЕЛЕНИЯ ГРУПП ИЗУЧЕНИЕ -- COHORT STUDIES
ВЗРОСЛЫЕ -- ADULT
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE (использование, организация и управление, тенденции)
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PREVENTIVE MEDICINE (организация и управление, тенденции)Киевская область
Анотація: Населення Київської області втрачає найбільшу в Україні кількість років життєвого потенціалу внаслідок хвороб системи кровообігу (ХСК), що обумовлює особливу медико-соціальну вагомість ХСК у даному регіоні. Мета роботи – визначити сучасні особливості захворюваності та поширеності ХСК серед дорослого населення Київської області. Аналіз захворюваності та поширеності ХСК серед дорослого населення Київської області здійснений у динаміці за 2010–2019 рр. та у порівнянні із Україною на підставі статистичних даних Київського обласного центру медичної статистики та Центру медичної статистики МОЗ України із використанням статистичних методів динамічного та територіального аналізу. Встановлено, що у Київській області на ХСК страждає понад мільйон жителів. Щороку вперше у житті ХСК реєструються більше, ніж у 60 тис. жителів області. У 2019 р. рівень захворюваності на ХСК становив 446,2, а поширеності ХСК – 7114,8 на 10 тис. дорослого населення. Епідемічна ситуація щодо ХСК на Київщині є значно напруженішою, ніж у середньому в Україні. Інфаркти міокарда у області діагностуються в 1,2, а інсульти – в 1,5 разів частіше, ніж у країні загалом, а поширеність ішемічної хвороби серця в 1,5 рази перевищує аналогічний показник в Україні. Встановлена тенденція до зростання поширеності (на 8,5%) та захворюваності (на 5,7%) на ХСК у Київській області впродовж 2010–2017 рр., а також відсутність можливості подальшого об’єктивного моніторингу ХСК через відміну системи державної реєстрації захворюваності. Несприятливі динамічні тенденції у захворюваності на ХСК у Київській області та суттєве перевищення обласних показників за середні в Україні засвідчують необхідність удосконалення системи профілактики ХСК та організації медичної допомоги хворим на ХСК у Київській області, на чому і будуть зосереджені наші подальші дослідження
The population of the Kyiv region are losing the largest number of life potential years in Ukraine due to cardiovascular diseases (CVD), which determines the special medico-social significance of CVD in this region. The aim of the work is to determine the modern features of the incidence and prevalence of CVD among the adult population of the Kyiv region. The analysis of the incidence and prevalence of CVD among the adult population of the Kyiv region was carried out in dynamics for 2010–2019 and compared with Ukraine on the basis of statistical data from the Center for Medical Statistics of the Ministry of Health of Ukraine and the Kyiv Regional Center of Medical Statistics using statistical methods of dynamic and territorial analysis. It has been determined that in the Kyiv region more than a million residents suffer from CVD. In 2019 the incidence rate of CVD was 446.2, and the prevalence of CVD was 7114.8 per 10 thousand of the adult population. The epidemic of CVD in the Kyiv region is much more spread than in Ukraine. Myocardial infarctions in the region are diagnosed 1.2 times, and strokes 1.5 times more often than in the country, and the prevalence of ischemic heart disease is 1.5 times higher than in Ukraine. The tendency to increasing the prevalence (by 8.5%) and incidence (by 5.7%) of CVD in the Kyiv region during 2010–2017 and the absence of the possibility of further objective monitoring of the CVD morbidity due to the cancellation of the state registration system of morbidity were determined. Unfavorable dynamic trends in CVD morbidity in Kyiv region and a significant excess of regional indicators of averages in Ukraine indicate the need to improve the system of prevention and medical care for patients with CVD in Kyiv region, on which our further research will be focused
Дод.точки доступу:
Орлова, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-29 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)