Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку
Книги
Періодичні видання
Бібліотечні видання
Вища освіта
Краєзнавство
Рідкісні видання
Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=ВУ80/2021/25/1<.>
Загальна кількість знайдених документів : 32
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-32 
1.


    Кучеренко, О. М.
    Значущість антропо-соматотипологічних параметрів у дівчат пубертатного віку в прогнозуванні аномальних маткових кровотеч [Текст] = Significance of anthropo-somatotypological parameters in pubertal age girls in the prediction of abnormal uterine birth / О. М. Кучеренко, Г. В. Чайка, О. І. Масік // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 1. - С. 6-11. - Бібліогр.: в кінці ст.


Рубрики: женский

MeSH-головна:
АНТРОПОЛОГИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- ANTHROPOLOGY, MEDICAL (методы)
СОМАТОТИПЫ -- SOMATOTYPES
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT (физиология)
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING (методы)
МАТОЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- UTERINE HEMORRHAGE (генетика, диагностика, этиология)
МЕНСТРУАЛЬНЫЙ ЦИКЛ -- MENSTRUAL CYCLE (генетика, физиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, АНАТОМИЧЕСКИЕ ПРИЗНАКИ (ВНЕШ) -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, ANATOMICAL (NON MESH)
Кл.слова (ненормовані):
ОВАРИО-Менструальный
Анотація: Гармонійність пропорцій тіла – один з критеріїв оцінки розвитку та стану здоров’я. Вже на ранніх етапах розвитку дитини стають очевидними конституційні особливості статури, а під час пубертатного періоду – чітко прослідковуються. Звичайно, схильність до певного типу статури залежить від спадковості, але ступінь прояву значною мірою пов’язаний з факторами зовнішнього середовища. Конституціональні особливості проявляються типами статури – відносно стабільними варіаціями нормативного розвитку організму. З’ясовано, що вивчення антропо-соматотипологічних показників дозволяє удосконалити критерії діагностики при дослідженні порушень менструальної функції, що допомагає більш прицільно підійти до питання раннього виявлення груп ризику і таким чином полегшити прогнозування захворювань внутрішніх статевих органів. Мета дослідження – прогнозувати розвиток аномальних маткових кровотеч у дівчат пубертантного віку різних соматотипів шляхом вивчення закономірностей антропо-соматотипологічних параметрів тіла. Методи дослідження включали антропометричні, соматотипологічні та статистичні. На базі НДЦ Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова було проведене повне клініко-лабораторне та інструментальне дослідження. Нами обстежено 288 дівчат юнацького віку, які були розділені на дві групи: перша група – 58 дівчат з аномальною матковою кровотечею (АМК), друга група – контрольна – 230 практично здорових дівчат. Морфотип дівчат визначали за методом клінічної антропометрії за Шелдоном. Отримані дані аналізували за допомогою програми “STATISTICA 5.5” (належить ЦНІТ Вінницького національного медичного університету ім. M. I. Пирогова, ліцензія №AXXR910A374605FA) з використанням непараметричних методів оцінки отриманих результатів. З метою прогнозування аномальних маткових кровотеч та збереження репродуктивного здоров’я жінки в майбутньому, нами вивчено особливості антропо-соматотипологічних показників у дівчат підліткового віку з даною нозологією. Виявлено, що ектоморфний соматотип наявний у 46,60 % дівчат з АМК, мезоморфний – у 31 %, екто-мезоморфний – у 22,40 %, а ендоморфний – у 0,0 % (р<0,01)
The harmony of body proportions is one of the criteria for evaluating the development and state of health. The constitutional features of the physique become apparent from the early stages of child development: it has become especially evident in puberty life. The tendency to a particular body type is determined by heredity of the child, but seen and fixed it under the influence of environmental factors. As they grow older, the body’s constitutional characteristics are fixed and occur in a relatively stable variations of the normative development of the body, called body types. To some extent, the type of Constitution of the child can be determined in 7-8 years and quite accurately – from 11-12 years old. It was found that the study of anthropo-somatic-typological indicators allows to refine diagnostic criteria in the study of menstrual function, which allows more precisely to approach the issue of early detection of risk groups and thus facilitate the prediction of diseases of the internal genital organs. The aim of the study was to predict the development of abnormal uterine bleeding in girls of puberty age of different somatotypes by studying the laws of anthropo-somatotropic parameters of the body. We used anthropometric, somatotyping and statistical methods of research. Surveyed 288 girls of youthful age. The first group consists of 58 girls from AMK, control group of 230 healthy girls of the same age. Nits on the base of National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya, we carried out a complete clinical and instrumental examination. Morphotype girls was determined by the method of clinical anthropometry for Sheldon. Obtained data were analyzed using the program “STATISTICA 5.5” (owned by CNIT National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya, license №AXXR910A374605FA) using nonparametric methods of estimation of the obtained results. We have studied the peculiarities of anthropo-somatotropic parameters in adolescents with abnormal uterine bleeding to predict this nosology and preservation of reproductive health of women in the future. It was found that ectomorphic somatotype is present in 46.60% of girls with AMC, mesomorphic – in 31%, ectomosomorphic – in 22.40%, and endomorphic – in 0.0% (p<0.01)
Дод.точки доступу:
Чайка, Г. В.
Масік, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
2.


    Мальченко, О. В.
    Експериментальне дослідження механізмів аналізуючої дії похідного 4-метил-2,2-діксо-1Н- 2Ае,1-бензотіазин-3-карбонової кислоти (сполука N1-9) у щурів [Текст] = Experimental study of analgesic mechanisms of 4-methyl-2,2-dioxo-1H-2λ6,1-benzothiazine-3-carboxylic acid derivative (compound NI-9) in rat / О. В. Мальченко, Н. І. Волощук, О. В. Грималовська // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 1. - С. 12-16. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА НЕНАРКОТИЧЕСКИЕ -- ANALGESICS, NON-NARCOTIC (прием и дозировка, фармакология, химия)
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EXPERIMENTAL MEDICINE
КРЫСЫ -- RATS
ЛЕКАРСТВ ОЦЕНКА ДОКЛИНИЧЕСКАЯ -- DRUG EVALUATION, PRECLINICAL (стандарты)
КАРБОНОВЫЕ КИСЛОТЫ -- CARBOXYLIC ACIDS (прием и дозировка, фармакология, химия)
Анотація: Проблема ефективного та безпечного лікування больових синдромів є пріоритетним напрямком сучасної медицини, оскільки больовий синдром часто супроводжується економічними витратами, падінням продуктивності праці та підвищенням ризику виникнення інших захворювань. Похідне 4-метил-2,2-діоксо-1Н-2λ6,1-бензотіазин-3-карбоксаміда (сполука NI-9) показало виразну знеболюючу дію на різних моделях больових синдромів. Метою роботи стало експериментальне дослідження механізмів аналгетичної активності сполуки NI-9 за допомогою фармакологічних аналізаторів у тесті “tail-flick”. Дослідження виконано на 210 щурах-самцях лінії Вістар. Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням пакету програм STATISTICA 10.0 із розрахунком середнього значення, стандартної помилки середнього, довірчого інтервалу (p). В експериментах використовували: налоксон, празозин, клонідин, йохімбін, ізопротеренол, пропранолол, налбуфін, аміназин, дофамін, наком, мемантин, фенілефрин. Сполуку NI-9 вводили внутрішньошлунково в дозі, що відповідає його ЕД50 за аналгетичною активністю. Результати показали, що в антиноціцептивному ефекті сполуки NI-9 не залучена опіоідергічна система. Натомість доведена участь альфа-1 та альфа-2 адренорецепторів, дофамінових рецепторів, а також частково – NMDA-рецепторів. Отримані дані слугують підґрунтям для подальших доклінічних досліджень N-(4-метоксибензил)-4-метил-2,2-діксо-1H-2Λ6,1-бензотіазин-3-карбонової кислоти (сполуки NI-9) в якості ненаркотичного аналгетика, який може конкурувати з вже відомими препаратами цього класу в лікуванні захворювань, які супроводжуються запальним і больовим синдромом
The problem of effective and safe treatment of pain syndromes is a priority area of modern medicine, since pain syndrome is often accompanied by economic costs, a drop in labor productivity and an increase in the risk of other diseases. The derivative 4-methyl-2,2-dioxo-1H-2λ6,1-benzothiazine-3-carboxamide (compound NI-9) has shown a significant analgesic effect in various models of pain syndromes. The aim of this work was to experimentally study the mechanisms of the analgesic activity of compound NI-9 using pharmacological analyzers in the tail-flick test. The study was performed on 210 male Wistar rats. Statistical processing of the obtained results was performed using the software package STATISTICA 10.0 with the calculation of the mean value, standard error of the mean, confidence interval (p). The experiments used: naloxone, prazosin, clonidine, yohimbine, isoproterenol, propranolol, nalbuphine, chlorpromazine, dopamine, nakom, memantine, phenylephrine. The results showed that the opioidergic system was not involved in the antinociceptive effect of compound NI-9. At the same time, the participation of alpha-1 and alpha-2 adrenergic receptors, dopamine receptors, and also partially NMDA receptors has been proven. The data obtained serve as the basis for further preclinical studies of N- (4-methoxybenzyl) -4-methyl-2,2-dixo-1H-2Λ6,1-benzothiazine-3-carboxylic acid (compounds NI-9) as a non-narcotic analgesic, which can compete with already known drugs of this class in the treatment of diseases accompanied by inflammatory and pain syndrome
Дод.точки доступу:
Волощук, Н. І.
Грималовська, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
3.


    Оленович, О. А.
    Патогенетичні аспекти розвитку тубулоінтерстиційного синдрому за алоксан-індукованого експериментального цукрового діабету [Текст] = Pathogenetical aspects of tubulointerstitial syndrome development in alloxan-induced experimental diabetes mellitus / О. А. Оленович // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 1. - С. 17-21. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL (генетика, диагностика, патофизиология)
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ -- RATS
НЕФРИТ ИНТЕРСТИЦИАЛЬНЫЙ -- NEPHRITIS, INTERSTITIAL (диагностика, метаболизм, осложнения, этиология)
КАЛЬЦИЕВЫЕ КАНАЛЫ -- CALCIUM CHANNELS (диагностическое применение, метаболизм, моча)
НАТРИЕВЫЕ КАНАЛЫ -- SODIUM CHANNELS (диагностическое применение, метаболизм, моча)
Анотація: Метою роботи було дослідити патогенетичні аспекти розвитку тубулоінтерстиційного синдрому за алоксан-індукованого експериментального цукрового діабету. Дослідження проведені на 20 статевозрілих нелінійних самцях білих щурів, у 10 з яких викликали експериментальний цукровий діабет (ЕЦД) шляхом одноразового внутрішньоочеревинного введення розчину алоксану в дозі 160 мг/кг маси тіла, 10 щурів увійшли до контрольної групи. Через 25 діб після введення діабетогенної речовини тварин виводили з експерименту. У пробах сечі та плазми крові визначали концентрацію іонів натрію та калію з наступним розрахунком (з урахуванням водного індукованого 2-годинного діурезу та кліренсу ендогенного креатиніну) швидкості клубочкової фільтрації, показників екскреції електролітів, інтенсивності їх фільтрації, абсолютної та відносної реабсорбції, кліренсу, їх проксимального та дистального ниркового транспорту. Вилучені після декапітації щурів нирки розшаровували на 3 частини – кіркову та мозкову речовину, сосочок нирки, у водному екстракті відповідної частини ниркової паренхіми визначали концентрацію іонів натрію та калію, обчислювали сосочково-кірковий, сосочково-мозковий та мозково-кірковий концентраційні іонні градієнти. Статистична обробка отриманих даних здійснювалась із визначенням середньої величини, стандартних відхилень. Для оцінки вірогідності різниці між досліджуваними групами застосовували непараметричний ранговий критерій Манна-Уітні за алгоритмами, що реалізовані в комп’ютерній програмі “Statistica for Windows”, “Version 8.0”. Встановлено достовірне пригнічення сосочково-мозкового та сосочково-кіркового концентраційних градієнтів іонів натрію, а також незначне обмеження мозково-кіркового його градієнта. При цьому достовірно зменшувалися концентраційні градієнти іонів калію. Спостерігалося зменшення натрій-калієвого коефіцієнта в сечі, посилення екскреції калію з сечею та приріст його вмісту в сечі, а також інтенсифікація абсолютного транстубулярного транспорту іонів натрію завдяки еквівалентному зростанню фільтраційного заряду вказаного катіону, збільшення проксимальної реабсорбції іонів натрію, меншою мірою – дистальної. Приведені до одиниці діючих нефронів дистальна та проксимальна реабсорбція іонів натрію зменшувалися, а відносна реабсорбція катіону достовірно перевищувала показники контролю, сприяючи обмеженню натрійурезу. Результати дослідження дозволяють дійти висновку, що за 26-денного алоксан-індукованого експериментального діабету гемодинамічно-гіперперфузійне навантаження на канальцевий апарат нирки викликає розвиток відносної недостатності проксимального та дистального канальців, порушення гормонально-залежної реабсорбції катіонів, обмеження регуляторних впливів альдостерону та АДГ з розвитком тубулоінтерстиційних розладів, що унеможливлюють адекватне осмотичне концентрування сечі
The aim of our study was to explore the pathogenetical aspects of tubulointerstitial syndrome development in alloxan-induced experimental diabetes mellitus. The experiments were carried out on 20 white non-linear mature male rats, 10 with experimental diabetes mellitus (EDМ) induced by intraperitoneal administration of alloxan at a dose of 160 mg/kg of body weight, 10 intact rats served as the control group. 25 days after administration of the diabetogenic substance, the animals were withdrawn from the experiment. The concentration of sodium and potassium ions in urine and blood plasma samples was determined, followed by calculation (considering water-induced 2-hour diuresis and endogenous creatinine clearance) of glomerular filtration rate, electrolyte excretion, their filtration rate, absolute and relative reabsorption, clearance, their proximal and distal renal transport. Removed after decapitation rats’ kidneys were dissected to 3 parts – renal cortex, medulla and papilla, sodium and potassium content was determined in water-extract of the corresponding part of the renal parenchyma, and papillary-cortical, papillary-medullar and medullary-cortical concentration ion gradients were calculated. Significant suppression of papillary-medullar and papillary-cortical concentration sodium gradients, as well as a slight limitation of its medullary-cortical gradient were established. The concentration potassium gradients were significantly reduced. Statistical processing of the obtained data was carried out with the determination of the average value, standard deviations. To assess the probability of the difference between the study groups used non-parametric Mann-Whitney ranking criterion according to the algorithms implemented in the computer program “Statistica for Windows”, “Version 8.0”. There was a decrease of the sodium-potassium ratio in urine, enhanced urinary excretion of potassium and an increase of its content in urine, as well as intensification of absolute transtubular sodium transport due to equivalent augmentation of the filtration charge of this cation, increase of proximal sodium reabsorption and, to a lesser degree, – of distal one. The distal and proximal sodium reabsorption, reduced to a unit of active nephrons, was found to be decreased, and the relative reabsorption of the cation significantly exceeded the control values, contributing to the limitation of natriuresis. The results of the study suggest that in 26-day alloxan-induced experimental diabetes hemodynamic-hyperperfusion overload on the tubular apparatus of the kidney causes the development of relative insufficiency of the proximal and distal tubules, disorders of hormone-dependent reabsorption of cations, limitation of regulatory influence of aldosterone and ADH with further tubulointerstitial disturbances that unable adequate osmotic concentration of urine
Вільних прим. немає

Знайти схожі
4.


    Федосеева, О. В.
    Морфогенез щитоподібної залози щурів раннього віку після пренатальної дїї дексаметазону [Текст] = Morphogenesis of the thyroid gland of rats of the early period after the prenatal action of Dexamethasone / О. В. Федосеева // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 1. - С. 22-26. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (действие лекарственных препаратов, рост и развитие, эмбриология)
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS (действие лекарственных препаратов)
КРЫСЫ -- RATS (рост и развитие, эмбриология)
ПРЕНАТАЛЬНЫЕ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- PRENATAL INJURIES (диагностика, химически вызванный)
ДЕКСАМЕТАЗОН -- DEXAMETHASONE (вредные воздействия, токсичность)
ТИРЕОГЛОБУЛИН -- THYROGLOBULIN (действие лекарственных препаратов, диагностическое применение)
Анотація: Метою роботи було встановлення особливостей морфогенезу щитоподібної залози щурів у ранньому віці постнатального онтогенезу в нормі та після пренатальної дії дексаметазону. Матеріалом дослідження була щитоподібна залоза щурів (54 тварини) лінії Вістар у віці від 1 до 14 доби постнатального розвитку, яким експериментально оперативно, крізьоболонково, внутрішньоплідно вводили розчин дексаметазону в дозі 0,05 мл у розведенні 1:40 на 18 добу датованої вагітності; групі контролю – 0,05 мл 0,9% NaCl. Зрізи фарбували гематоксиліном та еозином, азаном, імуногістохімічно (ki-67). Статистично використовували параметричний t-критерій Ст’юдента, нормальність розподілу перевіряли з використанням критерію Шапіро-Уїлка, достовірність не менше 95%, при р0,05. У тварин 1-3 доби експериментально пренатально експонованих дексаметазоном залоза була більше функціонально збуджена: збільшувалася кількість резорбційних вакуолей у колоїді, який був щільний, але висота тироцитів майже не відрізнялося від контролю. Було більше фолікулів безколоїдного типу з ki-67-позитивними клітинами. На 7-му добу постнатального періоду структура залози змінювалася у напряму збільшення проявів процесу блокування виведення тиреоїдних гормонів, але синтез та виведення компонентів у порожнину фолікулів зберігався. По всьому органу фолікули збільшувалися. На 11 добу постнатального життя у щитоподібних залозах тварин, пренатально експонованих дексаметазоном, кількість мікрофолікулів стала меншою, а частина проліферуючих ki-67-позитивних клітин у стінці фолікулів несуттєво зменшувалася у порівнянні з попереднім терміном, але у порівнянні з контролем проліферуючих клітин було менше у 1,8 разів. На 14 добу щитоподібна залоза експериментальних тварин характеризувалася мозаїчним розташуванням крупних фолікулів зі сплощеними тироцитами. Таким чином, морфогенез щитоподібної залози за гіпофункціональним типом після пренатальної дії дексаметазону у щурів раннього віку свідчить про адаптогенну компенсаторну реакцію та морфо-функціональну незрілість органу в цей період, що може бути підгрунттям до правокації збереження такого морфогенетичного шляху під дією стресорних факторів для організму
The aim of the study was to establish the features of the morphogenesis of the thyroid gland of rats at an early age of normal postnatal ontogenesis and after prenatal exposure to dexamethasone. The study material was the thyroid gland of rats (54 animals) of the Wistar line at the age of 1 to 14 days of postnatal development, which experimentally operatively, through the membrane, intrauterinely injected a solution of dexamethasone at a dose of 0.05 ml at a dilution of 1:40 on the 18th day of pregnancy; control group – 0.05 ml of 0.9% NaCl. Sections were stained with haematoxylin and eosin, azan, immunohistochemically (ki-67). Statistically used Student’s parametric t-test, the normality of the distribution was checked using the Shapiro-Wilk test, the reliability is not less than 95%, the reliability at p0.05. In animals experimentally prenatally exposed to dexamethasone for 1-3 days, the gland was more functionally excited: the number of resorption vacuoles in the colloid, which was dense, increased, but the height of thyrocytes was almost no different from the control. There were more colloid-type follicles with ki-67-positive cells. On the 7th day of postnatal life, the structure of the gland changed in the direction of increasing the manifestations of the process of blocking the excretion of thyroid hormones, but the synthesis and excretion of components into the follicle cavity was preserved. Follicles increased throughout the body. On the 11th day of postnatal life in the thyroid glands of animals prenatally exposed to dexamethasone, the number of microfollicles decreased, and the proportion of proliferating ki-67-positive cells in the follicle wall decreased insignificantly compared to the previous period, but compared to the control of proliferating cells was less than 1.8 times. On 14th day, the thyroid gland of experimental animals was characterized by a mosaic arrangement of large follicles with flattened thyrocytes. Thus, the morphogenesis of the thyroid gland by hypofunctional type after prenatal exposure to dexamethasone in young rats indicates an adaptogenic compensatory response and morpho-functional immaturity of the organ during this period, which may be the basis for provoking the preservation of such morphogenetic factors under the influence of stressors
Вільних прим. немає

Знайти схожі
5.


    Бондаренко, П. С.
    Дослідження протизапальної та жарознижувальної активності поліморфної модифікації похідного N-(трифлуорометилфеніл)-4-гідрокси-2,2-діоксо-1Н-2λ6,1-бензотіазин-3-карбоксаміду у щурів [Текст] = Investigation of anti-inflammatory and antipyretic activity of polymorphic modification of n-(trifluoromethylphenyl)-4-hydroxy-2,2-dioxo-1h-2λ6,1-benzothiazine-3-carboxamide derivative in rats / П. С. Бондаренко, Η. І. Волощук // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 1. - С. 27-31. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
КАРБОНОВЫЕ КИСЛОТЫ -- CARBOXYLIC ACIDS (фармакология, химия)
АМИДЫ -- AMIDES (фармакология, химия)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS (фармакология, химия)
АНТИПИРЕТИКИ -- ANTIPYRETICS (фармакология, химия)
КРЫСЫ -- RATS
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
ЛЕГКИХ ОТЕК -- PULMONARY EDEMA (лекарственная терапия)
НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION (лекарственная терапия)
КЛЕТКИ ПРОЛИФЕРАЦИЯ -- CELL PROLIFERATION (действие лекарственных препаратов)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Поліморфізм біологічно активних субстанцій є надзвичайно важливим фактором, що модифікує лікувальні властивості фармацевтичних субстанцій і лікарських форм, суттєво впливає на параметри їх біологічної активності, а також фармакокінетику. Хімічним синтезом серед похідних 4-R-2,2-діоксо-1Н-2λ6,1-бензотіазин-3-карбонових кислот одержано сполуку-лідер N-(4-трифлуорометилфеніл)-4-гідрокси-2,2-діоксо-1Н-2λ6,1-бензотіазин-3-карбоксамід, кристалічний поліморф якого у вигляді пластинок (сполука В) володіє виразною знеболюючою активністю. Метою роботи стало дослідити протизапальну активність сполуки В за впливом на різні складові запальної реакції, а також жарознижуючу дію цієї сполуки у щурів. Антиальтеративну дію визначали на моделі площинних ран шкіри, антипроліферативну дію – на моделі ватної гранульоми, антиексудативну дію – на моделі токсичного набряку легень у щурів. Антипіретичну дію вивчали на моделі молочної лихоманки у щурів. Дослідження проведено на 91 білому щурі-самці лінії Вістар. Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням програми “STATISTICA 6.1” методами варіаційної статистики з використанням параметричних та непараметричних методів. Результати показали, що поліморфна сполука В володіє протизапальною активністю на всі компоненти запальної реакції – альтерацію, ексудацію та проліферацію. За ефективністю на моделі експериментального запалення ця речовина перевершує мелоксикам, оскільки її ЕД50 при пероральному введенні становить 5,2 мг/кг, тоді як у референс-препарату – 9,1 мг/кг. Сполука В виявляє виражену антипіретичну дію на моделі молочної лихоманки у щурів. Тому саме поліморфна модифікація похідного карбоксаміду у вигляді пластинок є перспективною для подальших досліджень з метою створення на її основі лікарського засобу з аналгезуючими, протизапальними та жарознижуючими властивостями
Polymorphism among biologically active substances is an extremely important factor that modifies the therapeutic properties of pharmaceutical substances and dosage forms, significantly affects the parameters of their biological activity and pharmacokinetics. Chemical synthesis among the derivatives of 4-R-2,2-dioxo-1H-2λ6,1-benzothiazine-3-carboxylic acids gave the leader compound N-(4-trifluoromethylphenyl)-4-hydroxy-2,2-dioxo-1H-2λ6,1-benzothiazine-3-carboxamide, the crystalline polymorph of which in the form of plates has a pronounced analgesic activity. The aim of the study was to investigate the anti-inflammatory activity of compound B by its effect on various components of the inflammatory reaction, as well as the antipyretic effect of this compound in rats. The anti-alterative activity was determined on the model of planar skin wounds, the antiproliferative effect - on the model of cotton granuloma, the anti-exudative effect - on the model of toxic pulmonary edema in rats. The antipyretic effect was studied in a model of milk fever in rats. The study was performed on 91 white male Wistar rats. Statistical processing of the obtained results was performed using the program "STATISTICA 6.1" by methods of variation statistics using parametric and nonparametric methods. The results showed that the polymorphic compound B has anti-inflammatory activity on all components of the inflammatory reaction - alteration, exudation and proliferation. In terms of efficacy in the model of experimental inflammation, this substance is superior to meloxicam, as its ED50 when administered orally is 5.2 mg/kg, while the reference drug - 9.1 mg/kg. Compound B exhibits a pronounced antipyretic effect in a rat fever model. Therefore, the polymorphic modification of the carboxamide derivative in the form of plates is promising for further research in order to create on its basis a drug with analgesic, anti-inflammatory and antipyretic properties
Дод.точки доступу:
Волощук, Н. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
6.


   
    Черезшкірні мініінвазивні методи як етапні “step-up” інтервенції в комплексному лікуванні рідинних скупчень у пацієнтів з гострим панкреатитом [Текст] = Percutaneous minimally invasive methods as a step-up intervention in the complex treatment of fluid accumulations in patients with acute pancreatitis / М. І. Покидько [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 1. - С. 32-39. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING (патофизиология, терапия, хирургия)
ВНЕКЛЕТОЧНОЕ ПРОСТРАНСТВО -- EXTRACELLULAR SPACE (ультрасонография)
ДРЕНАЖ -- DRAINAGE (методы)
КОЖНАЯ ЭЛИМИНАЦИЯ -- CUTANEOUS ELIMINATION (действие лекарственных препаратов)
ЭНДОСКОПИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ ЧЕРЕЗ ЕСТЕСТВЕННЫЕ ОТВЕРСТИЯ -- NATURAL ORIFICE ENDOSCOPIC SURGERY (методы)
ЖИДКОСТИ И СЕКРЕТЫ (ВНЕШ) -- FLUIDS AND SECRETIONS (NON MESH) (ультрасонография)
Кл.слова (ненормовані):
Некрозэктомия
Анотація: Мета роботи – аналіз останніх публікацій щодо визначення понять рідинних скупчень у хворих з ускладненими формами гострого панкреатиту та можливостей їх корекції мініінвазивними методами за даними клініки, розбір клінічного випадку, що демонструє можливість етапного застосування черезшкірного дренування рідинного скупчення на ґрунті гострого інфікованого некротичного панкреатиту. Проаналізовано результати лікування 622 пацієнтів, що знаходились на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КНП МКЛ ШМД м. Вінниці протягом 2020 року. Середній вік пацієнтів сстановив 48,2±2,2 роки. План обстеження пацієнтів включав комплексне клініко-лабораторне та інструментальне обстеження. Пункцію та дренування рідинних скупчень виконували під місцевою анестезією під контролем УЗД, використовуючи лінійний датчик з частотою 7,5 МГц у сіро-шкальному режимі. Статистичну обробку даних виконували методом математичної статистики з програмним забезпеченням StatSoft Statistica 6,0 та Microsoft Office Excel. Встановлено, що причиною розвитку ГП у 270 (43,4%) хворих був біліарний чинник, у 155 (24,9%) – алкогольний, у 135 (21,7%) – гострий панкреатит розвинувся на тлі тригліцеридемії, у 21 (3,4%) хворого був післяопераційний панкреатит, медикаментозний – у 8 (1,3%) хворих та без встановлення чіткої етіології – у 33 (5,3%) хворих. З метою ліквідації рідинних скупчень в 12 (1,9% від основного масиву хворих з ГП та 7,6% з 157 з рідинними скупченнями) пацієнтів був застосований черезшкірний пункційно-дренажний метод під контролем УЗД, серед них у 5 випадках метод застосовувався для ліквідації рідинних скупчень з приводу гострого перипанкреатичного скупчення рідини, у 2 випадках – гострого некротичного випоту, обмеженого некрозу – у 2 випадках та панкреатичної псевдокісти – в 3 випадках. Наведено клінічний випадок гострого некротичного панкреатиту, ускладненого розвитком гострого некротичного випоту, для лікування якого на різних етапах перебігу захворювання було застосовано комбінацію транскутанного мініінвазивного та відкритого хірургічного методів лікування. Таким чином, рідинні скупчення навколо підшлункової залози відносяться до локальних ускладнень гострого панкреатиту та рекомендовані до корекції консервативними або мініінвазивними методами. Питання вибору оптимального мініінвазивного методу лікування потребує індивідуального підходу. Наведений клінічний випадок продемонстрував можливість застосування пункційно-дренажного під контролем ультразвуку методу як “step-up” інтервенції на ранньому етапі лікування та дозволив відтермінувати виконання відкритого оперативного втручання
Analysis of recent publications on the definition of fluid accumulation in patients with complicated forms of acute pancreatitis and the possibility of their correction by minimally invasive methods according to the clinic, analysis of a clinical case that demonstrates the possibility of staged percutaneous drainage of fluid accumulation in acute infected necrotic pancreatic. The results of treatment of 622 patients who were hospitalized in the surgical department of MNPE City Clinical Hospital of Ambulance and Emergency Care during 2020 were analyzed. The mean age of patients was 48.2±2.2 years. The patient examination plan included a comprehensive clinical, laboratory and instrumental examination. Puncture and drainage of fluid accumulations were performed under local anesthesia under ultrasound control using a linear sensor with a frequency of 7.5 MHz in gray-scale mode. Statistical data processing was performed by the method of mathematical statistics with StatSoft Statistica 6.0 software and Microsoft Office Excel. It is established that the cause of acute pancreatitis in 270 (43.4%) patients was a biliary factor, in 155 (24.9%) – alcohol, 135 (21.7%) – acute pancreatitis developed on the background of triglyceridemia, in 21 (3.4%) the patient had postoperative pancreatitis, medical – in 8 (1.3%) patients and without establishing a clear etiology – in 33 (5.3%) patients. In order to eliminate fluid accumulations in 12 (1.9% of the majority of patients with acute pancreatitis and 7.6% of 157 with fluid accumulations) patients were used percutaneous puncture-drainage method under ultrasound control, among them in 5 cases the method was used to eliminate fluid accumulations due to acute peripancreatic fluid accumulation, in 2 cases – acute necrotic effusion, limited necrosis – in 2 cases, and pancreatic pseudocyst – in 3 cases. A clinical case of acute necrotic pancreatitis complicated by the development of acute necrotic effusion is presented, for the treatment of which a combination of transcutaneous minimally invasive and open surgical methods of treatment was used at different stages of the disease. So, fluid accumulations around the pancreas belong to the local complications of acute pancreatitis and are recommended for correction by conservative or minimally invasive methods. The question of choosing the optimal minimally invasive method of treatment requires an individual approach. This clinical case demonstrated the possibility of using puncture-drainage method under the ultrasound control as a “step-up” intervention in early stage of treatment and allowed to postpone the open surgery
Дод.точки доступу:
Покидько, М. І.
Форманчук, Т. В.
Вознюк, О. В.
Гончаренко, О. В.
Форманчук, А. М.
Кириченко, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
7.


    Сенківська, Л. І.
    Клінічна та ауксологічна характеристика дефіциту гормону росту у дітей південного регіону України [Текст] = Clinical and auxological characteristics of growth hormone deficiency in children of the southern region of Ukraine / Л. І. Сенківська, М. Л. Аряєв // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 1. - С. 40-44. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
РОСТА ГОРМОН -- GROWTH HORMONE (дефицит)
ДЕТИ -- CHILD
БОЛЕЗНИ СИМПТОМЫ ИЛИ ПРИЗНАКИ (ВНЕШ) -- DISEASE ATTRIBUTES (NON MESH)
АНТРОПОЛОГИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- ANTHROPOLOGY, MEDICAL (методы)
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS (генетика, иммунология)
Кл.слова (ненормовані):
Ауксология
Анотація: Регіональні клініко-ауксологічні дослідження дітей з дефіцитом гормону росту (ДГР) сприяють реальній оцінці гостроти проблеми та попереджують гіподіагностику захворювання. Мета дослідження полягає в аналізі клініко-ауксологічних особливостей різних форм ДГР у дітей Одеської області на основі клінічної інтегрованої оцінки анамнезу, фізикального обстеження, ауксологічних даних, кісткового віку, результатів інсулінового та клонідінового тестів стимуляції гормону росту (ГР), інсуліноподібного фактору росту та магнітно-резонансної томографії у 92 дітей з ДГР в Одеській області. Оцінку параметричних змінних проводили з використанням критеріїв t-test і ксі-квадрат. Значення p<0,05 вважали статистично значущими. Виявлено зниження SDS росту від - 2,1 до - 6,6. Ізольований ДГР (ІДГР) діагностований у 65,2% захворювань, множинний дефіцит гормонів гіпофізу (МДГГ) – у 34,8% випадків. ІДГР частіше був ідіопатичним, а МДГГ частіше виникав на органічній основі. Хронологічний вік (ХВ), кістковий вік (КВ) та зріст дітей з МДГГ були меншими на початок терапії в порівнянні з ІДГГ. Повний дефіцит ГР частіше відзначається у дітей з МДГГ (62,7%), у той час як частковий дефіцит ГР частіше виявляється у дітей з ІДГГ (81,7%). Дуже низькі значення коефіцієнта ХВ/КВ (менше 0,55) достовірно частіше виявлялися у дітей з МДГГ у порівнянні з ІДГР. Регіональна клініко-ауксологічна характеристика ДГР у дітей в Одеській області може використовуватись при подальшому вивченні популяційних аспектів і закономірностей росту
Regional clinical and auxological studies of growth hormone deficiency (GHD) in children contribute to a realistic assessment of the severity of the problem and prevent underdiagnostics of the disease. The aim of the study is to analyze the features of various forms of GHD in children of the Odessa region on the basis of the clinicians’ integrated assessment of history, physical examination, auxology, stature, growth velocity, bone age (BA), 2 growth hormone (GH) stimulation tests, insulin-like growth factor, magnetic resonance imaging in 92 children with GHD in the Odessa region. Parametric variables were assessed using criteria t-test and хі-square (χ2). The p value <0,05 was considered statistically significant. Decrease in SDS height from - 2,1 tо - 6,6 was found. Isolated GHD (IGHD) was diagnosed in 65,2% of diseases, multiple pituitary hormone deficiency (MPHD) in 34,8% cases. IGHD was more often idiopathic and MPHD was more often arose on an organic basis. Chronological age (CA), BA and height of children with MPHD were lower at the start of therapy compared with IGHD. Complete GH deficiency was more common in children with MPHD (62,7%), while partial GH deficiency was more common in children with IGHD (81,7%). Very low values of the coefficient CA/BA (less than 0,55) were significantly more often detected in children with MPHD compared with IGHD. The regional clinical and auxological characteristics of GHD in children in the Odessa region can be considered in further study of population aspects and patterns of growth
Дод.точки доступу:
Аряєв, М. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
8.


   
    Особливості перебігу післяопераційного періоду та післяопераційні наслідки лівобічної геміколектомії у пацієнтів з ожирінням [Текст] = Peculiarities of the postoperative period and postoperative consequences of left hemicolectomy in patients with obesity / А. І. Суходоля [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 1. - С. 45-49. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (патофизиология, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ОБОДОЧНОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLONIC NEOPLASMS (хирургия)
Кл.слова (ненормовані):
ГЕМИКОЛЭКТОМИЯ
Анотація: Ожиріння вважається фактором ризику розвитку післяопераційних ускладнень та післяопераційної летальності. Метою дослідження була оцінка впливу ожиріння на перебіг післяопераційного періоду та рівень післяопераційної летальності при виконанні лівобічної геміколектомії. Було проведено ретроспективний аналіз медичної документації 217 пацієнтів, яким було виконано лівобічну геміколектомію з приводу пухлин ободової кишки. Оцінка коморбідних станів проводилась за допомогою індексу Чарльсона. Оцінка післяопераційних ускладнень проводилась згідно класифікації Clavien-Dindo. Розрахунок післяопераційної виживаності проводився за методом Каплана-Майєра. Формування бази даних та статистичний аналіз було виконано за допомогою програм Microsoft Excel та STATISTICA 10.0. Визначено, що середні показники індексу Чарльсона суттєво не відрізнялися між двома групами (6,31±2,07 та 6,33±2,08 відповідно), однак спостерігався значно вищий рівень ендокринних захворювань в групі пацієнтів з ожирінням. В пацієнтів обох груп переважали недисеміновані (І-ІІ) стадії пухлинного процесу (60% та 57,5% відповідно). Серед пацієнтів без ожиріння n=107 (51,8%) хворих мали неускладнений перебіг післяопераційного періоду та n=59 (28,5%) пацієнтів мали легкі ускладнення, які не були пов’язані з ділянкою хірургічного втручання, а були пов’язані із супутньою хронічною патологією інших органів та систем, і не потребували інвазивних втручань. На противагу цьому серед пацієнтів з ожирінням n=6 (60%) пацієнтів мали важкі ранні післяопераційні ускладнення, що потребували оперативних втручання, у n=2 (20%) пацієнтів була виконана релапаротомія. Рівень ранньої післяопераційної летальності суттєво відрізнявся між двома групами і був значно вищим серед пацієнтів з ожирінням (40% на противагу 6,8% серед пацієнтів без ожиріння). Дане дослідження показало значно вищий відсоток післяопераційної летальності та важкості післяопераційних ускладнень в групі пацієнтів з ожирінням. Перспективою подальшого дослідження є вивчення та аналіз перебігу післяопераційного період у пацієнтів з ожирінням, яким виконуються розширені, мультивісцеральні та багатоетапні оперативні втручання з приводу онкологічних захворювань лівої половини ободової кишки
Obesity is considered a risk factor for postoperative complications and postoperative mortality. The aim of the study was to assess the impact of obesity on the postoperative period and the level of postoperative mortality after left hemicolectomy. A retrospective analysis of the medical records of 217 patients who underwent left hemicolectomy for colon tumors was performed. Assessment of comorbid conditions was performed using the Charlson index. Postoperative complications were assessed according to the Clavien-Dindo classification. The calculation of postoperative survival was performed by the Kaplan-Mayer method. Database formation and statistical analysis were performed using Microsoft Excel and STATISTICA 10.0. It was determined that the mean values of the Charlson index did not differ significantly between the two groups (6,31 ± 2,07 and 6,33 ± 2,08 respectively), but there was a significantly higher level of endocrine diseases in the group of obese patients. Non-disseminated (I-II) stages of the tumor process predominated in patients of both groups (60% and 57.5%, respectively). Among non-obese patients n = 107 (51.8%) patients had an uncomplicated postoperative period and n = 59 (28.5%) patients had mild complications that were not associated with the surgical site, but were associated with concomitant chronic pathology of other organs and systems, and did not require any invasive interventions. In contrast, among obese patients n = 6 (60%) patients had severe early postoperative complications requiring surgery, and n = 2 (20%) patients underwent relaparotomy. The rate of early postoperative mortality differed significantly between the two groups and was significantly higher among obese patients (40% vs 6.8% among non-obese patients). This study showed a significantly higher percentage of postoperative mortality and severity of postoperative complications in the group of obese patients. The prospect of further research is to study and analyze the course of the postoperative period in obese patients undergoing extended, multi-visceral and multi-stage surgery for cancer of the left half of the colon
Дод.точки доступу:
Суходоля, А. І.
Керничний, В. В.
Балицький, В. В.
Суходоля, С. А.
Лі, Б. Е.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
9.


   
    Features of lipid, carbohydrate metabolism and renal function in patients with type 1 diabetes and different levels of albumin in the urine depending on the level of cystatin C [Text] = Особливості показників ліпідного, вуглеводного обміну та функції нирок у хворих на цукровий діабет 1 типу з різним рівнем альбуміну в сечі залежно від рівня цистатину C / Yu. О. Kryvoviaz [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 1. - P50-56. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM
УГЛЕВОДНЫЙ ОБМЕН -- CARBOHYDRATE METABOLISM
ПОЧКИ -- KIDNEY (метаболизм)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (метаболизм, патофизиология)
АЛЬБУМИНЫ -- ALBUMINS (диагностическое применение, метаболизм)
ЦИСТАТИН C -- CYSTATIN C (диагностическое применение, метаболизм, моча)
Анотація: The aim of the study was to examine the differences in lipid, carbohydrate metabolism and renal function in patients with type 1 diabetes (T1D) with different levels of albumin in the urine depending on the level of cystatin C. The sample was 78 men and 62 women aged 22-26 years, T1D patients. The control group consisted of 8 almost healthy men and 13 almost healthy women of the same age. The level of microalbuminuria and cystatin C was determined in all patients by enzyme-linked immunosorbent assay. Biochemical evaluation of fasting glucose, fasting blood glucose, glucose 2 h after exercise, mean value of glucose, glycated hemoglobin, total cholesterol, triglycerides, GFR according to Cockcroft-Gault, CKD EPI and GFR according to cystatin C. Statistical processing of the obtained results was performed in the license package “Statistica 5.5”, using non-parametric evaluation methods. In T1D patients compared to the control group found significantly higher values – fasting blood glucose, glucose 2 hours after exercise, the average value of glucose, glycated hemoglobin, total cholesterol and triglycerides, cystatin C and lower values – international normal ratio, GFR according to Cockcroft-Gault, GFR by CKD EPI and GFR by cystatin C. With increasing levels of albumin in urine in patients with cystatin C0.9, there were changes in the following indicators: higher values of total cholesterol in men with proteinuria compared to men with normo- and microalbumin ; and lower values – the international normal ratio in women with microalbuminuria, compared with women with normoalbuminuria; Cockcroft-Gault GFR in men with proteinuria and GFR by CKD EPI in men with proteinuria and microalbuminuria compared to men with normoalbuminuria. With increasing levels of albumin in the urine in patients with cystatin C0.9 there were changes in the level of the following indicators: higher values – fasting blood glucose and triglycerides in women with proteinuria compared with women with normoalbuminuria, and glycated hemoglobin and total cholesterol compared with and microalbuminuria; international normal ratio in men with microalbuminuria, compared with men with normoalbuminuria; and smaller values – GFR level by Cockcroft-Gault in men with microalbuminuria compared to men with normoalbuminuria; GCF levels by Cockcroft-Gault in women with proteinuria compared to women with microalbuminuria and GFR levels by CKD EPI in women with proteinuria compared to women with normoalbuminuria and microalbuminuria. With increasing levels of cystatin C, a decrease in glycated hemoglobin in men and women with microalbuminuria and triglycerides in women with microalbuminuria, as well as greater values of the international normal ratio in men with normoalbuminuria and GFR on cystatin C in men and women with normoalbuminuria and micro. Thus, the study obtained results that indicate the existence of differences in the studied indicators between healthy and sick subjects, between men and women and between groups of T1D patients’ men or women with different levels of albumin and cystatin C
Мета дослідження – вивчити відмінності показників ліпідного, вуглеводного обміну та функції нирок у хворих на цукровий діабет 1 типу (ЦД 1) з різним рівнем альбуміну в сечі залежно від рівня цистатину С. Вибірка сформована з 78 чоловіків і 62 жінок віком 22-26 років, хворих на ЦД 1. Контрольна група складалась з 8 практично здорових чоловіків і 13 практично здорових жінок аналогічного віку. Усім пацієнтам імуноферментним методом визначали рівень мікроальбумінурії та цистатину С. Проводили біохімічну оцінку глюкози натще, глюкози крові натще, глюкози через 2 год. після навантаження, середнє значення глюкози, глікованого гемоглобіну, загального холестерину, тригліцеридів, міжнародного нормального відношення, ШКФ за Кокрофтом–Голтом, ШКФ за CKD EPI та ШКФ за цистатином С. Статистична обробка отриманих результатів проведена в ліцензійному пакеті “Statistica 5.5” з використанням непараметричних методів оцінки. У хворих на ЦД 1 порівняно із контрольною групою встановлено достовірно більші величини – глюкози крові натще, глюкози через 2 год. після навантаження, середнє значення глюкози, глікованого гемоглобіну, загального холестерину та тригліцеридів, цистатину С та менші величини – міжнародного нормального відношення, ШКФ за Кокрофтом–Голтом, ШКФ за CKD EPI і ШКФ за цистатином С. З наростанням рівня альбуміну в сечі у хворих із рівнем цистатину С0,9, відмічались зміни наступних показників: більші значення – загального холестерину у чоловіків із протеїнурією порівняно з чоловіками з нормо- і мiкроальбумiнурiєю; та менші значення – міжнародного нормального відношення у жінок з мікроальбумінурією, порівняно з жінками із нормоальбумінурією; ШКФ за Кокрофтом–Голтом у чоловіків із протеїнурією та ШКФ за CKD EPI у чоловіків із протеїнурією й мiкроальбумiнурiєю порівняно з чоловіками з нормоальбумінурією. З наростанням рівня альбуміну в сечі у хворих із рівнем цистатину С0,9 відмічалось зміни рівня наступних показників: більші значення – глюкози крові натще та тригліцеридів у жінок із протеїнурією порівняно з жінками з нормоальбумінурією, а також глікованого гемоглобіну та загального холестерину порівняно з жінками з нормоальбумінурією та мікроальбумінурією; міжнародного нормального відношення у чоловіків з мікроальбумінурією, порівняно з чоловіками із нормоальбумінурією; та менші значення – рівня ШКФ за Кокрофтом–Голтом у чоловіків із мiкроальбумiнурiєю порівняно з чоловіками з нормоальбумiнурiєю; рівня ШКФ за Кокрофтом–Голтом у жінок із протеїнурією порівняно з жінками з мiкроальбумiнурiєю та рівня ШКФ за CKD EPI у жінок із протеїнурією порівняно з жінками з нормоальбумінурією та мiкроальбумiнурiєю. З наростанням рівня цистатину С встановлено зменшення рівня глікованого гемоглобіну у чоловіків і жінок з мікроальбумінурією та тригліцеридів у жінок з мікроальбумінурією, а також більші значення міжнародного нормального відношення у чоловіків з нормоальбумінурією та ШКФ за цистатином С у чоловіків і жінок з нормоальбумінурією і мікроальбумінурією. Таким чином, в ході дослідження отримано результати, які свідчать про існування відмінностей досліджуваних показників між здоровими та хворими досліджуваними, між чоловіками та жінками та між групами хворих на ЦД 1 чоловіків або жінок з різним рівнем альбуміну та цистатину С
Дод.точки доступу:
Kryvoviaz, Yu. О.
Shevchuk, N. A.
Dzevulska, I. V.
Bandurka, N. М.
Shevchuk, Yu. G.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
10.


   
    Тривожно-депресивний синдром у хворих з ураженням центральної нервової системи герпесвірусами [Текст] = Anxiety-depressive syndrome in patients with damage to the central nervous system by herpes viruses / О. Г. Андреева [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 1. - С. 57-61. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
HERPESVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- HERPESVIRIDAE INFECTIONS (патофизиология)
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ЦЕНТРАЛЬНАЯ -- CENTRAL NERVOUS SYSTEM (иммунология, повреждения)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЯ НЕВРОТИЧЕСКИЕ -- ANXIETY DISORDERS (диагностика, осложнения, этиология)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (диагностика, осложнения, этиология)
Анотація: Мета роботи – дослідження поширеності та вираженості тривожно-депресивного синдрому на основі госпітальної шкали тривоги і депресії (HADS) у хворих з ураженням нервової системи гепресвірусної етіології. У даному дослідженні брали участь 2 групи по 30 чоловік. Перша група (основна) – це 30 осіб віком 14–74 років з верифікованим діагнозом герпесвірусного ураження нервової системи. Віруси перебували в стадії активації і персистенції. Друга група (контрольна) – практично здорові люди. У кожній групі було по 20 жінок і 10 чоловіків. Діагнози: енцефаліт, менінгоенцефаліт, арахноенцефаліт, арахноїдит, розсіяний енцефаломієліт, полінейропатія, арахноенцефалополінейропатія, розсіяний склероз. Етіологічними факторами були: HSV, EBV, VZV, HHV-7 + EBV, EBV + VZV, EBV + HSV, EBV + HHV-6, HSV + VZV, HSV + CMV + EBV + VZV, HSV + VZV + CMV + EBV + Tox.g. У всіх осіб першої групи спостерігався середньотяжкий перебіг. Усім обстеженим проводили тестування за госпітальною шкалою тривоги і депресії (HADS). Встановлено, хворі, які страждають на ураження нервової системи герпесвірусної етіології, мають ознаки депресії та тривоги. Тривалість субклінічно вираженої депресії у 9 осіб першої групи становила 2,54±0,98 днів, при р=0,04, а в другій групі депресії не спостерігалося. Сублінічно виражена тривога в першій групі була у 7 осіб, тривалість в днях була 4,20±1,20, а в другій групі у 2 осіб, що склало 1,0±0,69 при р=0,02. Таким чином, у пацієнтів з герпесвірусними ураженнями нервової системи більш виражений тривожно-депресивний синдром, ніж у практично здорових осіб, що, можливо пов’язано з ураженням лімбіко-діенцефальних систем мозку
Purpose of work – a study of the prevalence and severity of anxiety-depressive syndrome based on the Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS) in patients with damage to the nervous system of hepatic virus etiology. In this study, 2 groups of 30 people took part. The first group (main) is 30 people from a verified diagnosis of herpesviral damage to the nervous system aged 14 to 74 years. Viruses were in the stage of activation and persistence. The second group (control), almost healthy people – 30 people. There were 20 women and 10 men in each group. Diagnoses: Encephalitis, meningoencephalitis, arachnoencephalitis, arachnoiditis, disseminated encephalomyelitis, polyneuropathy, arachnoencephalopolyneuropathy, multiple sclerosis. Etiological factors were: HSV, EBV, VZV, HHV-7 + EBV, EBV + VZV, EBV + HSV, EBV + HHV-6, HSV + VZV, HSV + CMV + EBV + VZV, HSV + VZV + CMV + EBV + Tox.g. In all persons of the first group, a moderate course was observed. All subjects were tested on a hospital anxiety and depression scale (HADS). It was established that patients suffering from lesions of the nervous system of herpes virus etiology have signs of depression and anxiety. The duration in days of subclinically expressed depression in 9 people of the first group was 2.54±0.98, at p=0.04, and in the second group, depression not observed. Anxiety was subliminally expressed in the first group in 7 people, the duration in days was 4.20±1.20, and in the second group in 2 people, which was 1.0±0.69, with p=0.02. Thus, in patients with herpes virus lesions of the nervous system, anxiety-depressive syndrome is more pronounced than in practically healthy persons, perhaps this is due to damage to the limbic-diencephalic system of the brain
Дод.точки доступу:
Андреева, О. Г.
Янченко, В. І.
Василик, В. С.
Дьяченко, П. А.
Муравська, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
11.


   
    Immune thrombocytopenia in a newborn – a clinical case in pediatrics [Text] = Імунна тромбоцитопенія у новонародженого – клінічний приклад в педіатрії / V. М. Dudnyk [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 1. - P62-64. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ТРОМБОЦИТОПЕНИЯ -- THROMBOCYTOPENIA (врожденный, иммунология, патофизиология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (диагностика, кровь, патофизиология, этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
КРОВИ СИСТЕМА И ИММУННАЯ СИСТЕМА (ВНЕШ) -- HEMIC AND IMMUNE SYSTEMS (NON MESH) (патофизиология)
ГЕМОРРАГИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- HEMORRHAGIC DISORDERS (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология)
ТРОМБОЦИТАРНЫЙ ФАКТОР РОСТА -- PLATELET-DERIVED GROWTH FACTOR (генетика, диагностическое применение, иммунология, метаболизм)
АНТИТЕЛА ИММОБИЛИЗОВАННЫЕ -- ANTIBODIES, IMMOBILIZED (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
Анотація: The aim of the study was to analyze with the help of literature data the features of the clinical course of immune thrombocytopenia, to monitor the mechanisms of reactions, as well as to reproduce them on their own observation. Features of clinical course and differential diagnosis of immune thrombocytopenia are described. It is established that the main manifestation of this pathology is hemorrhagic syndrome, accompanied by skin hemorrhages, bleeding, possible hepatosplenomegaly, jaundice. Detection of antiplatelet antibodies is used to confirm the diagnosis
Метою дослідження було проаналізувати за допомогою літературних даних особливості клінічного перебігу імунної тромбоцитопенії, відслідкувати механізми реакцій, а також відтворити їх на власному спостереженні. Описано особливості клінічного перебігу та диференційної діагностики імунної тромбоцитопенії. Описано особливості клінічного перебігу та диференційної діагностики імунної тромбоцитопенії. Встановлено, що основним проявом даної патології є геморагічний синдром, що супроводжується шкірними геморагіями, кровотечою, можливою гепатоспленомегалією, жовтяницею. Для підтвердження діагнозу використовують виявлення антитромбоцитарних антитіл
Дод.точки доступу:
Dudnyk, V. М.
Izyumets, O. I.
Furman, V. G.
Kutsak, О. V.
Stetsun, O. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
12.


    Олексіенко, І. В.
    Соціально-анамнестичний та клінічний аналіз вагітних із виразковим колітом [Текст] = Socio-anamnestic and clinical analysis of pregnant women with ulcerative colitis / І. В. Олексіенко // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 1. - С. 65-69. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
КОЛИТ ЯЗВЕННЫЙ -- COLITIS, ULCERATIVE (диагностика, патофизиология, этиология)
КИШЕЧНИКА ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INFLAMMATORY BOWEL DISEASES (диагностика, патофизиология, этиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм)
АНАМНЕЗА СБОР -- MEDICAL HISTORY TAKING
ОРГАНИЗАЦИИ, ОЦЕНИВАЮЩИЕ МЕДИКО-СОЦИАЛЬНЫЕ ПРОГРАММЫ -- PROFESSIONAL REVIEW ORGANIZATIONS (использование)
Анотація: На рубежі XXI століття хронічні запальні захворювання кишечника (ХЗЗК) стали глобальною хворобою із прискоренням захворюваності в індустріально розвинених країнах при поширеності, що перевищує 0,3%. Ці дані підкреслюють необхідність досліджень щодо профілактики запальних захворювань кишечника та нововведень у системах охорони здоров’я для управління цим складним та вартісним захворюванням. Проаналізовано інформацію із персонального анамнезу 40 жінок, хворих на виразковий коліт (клінічна група (основна). У другу групу (контрольну) були зараховані 30 практично здорових вагітних жінок із фізіологічним перебігом ґестації, які не мали у своєму анамнезі запальних захворювань кишечника. Статистичну обробку результатів досліджень проводили за допомогою пакета програм Statistica 6.0. Визначали середню арифметичної величини (М) та помилку середньоквадратичного відхилення (±m) (p0,05), а також відношення шансів (ВШ), довірчий інтервал (ДІ) при р
At the turn of the 21st century, chronic inflammatory bowel disease (CIBD) has become a global disease with accelerating morbidity in industrialized countries with a prevalence exceeding 0.3%. These data underscore the need for research into the prevention of inflammatory bowel disease and innovations in health care systems to manage this complex and costly disease. The information from a personal anamnesis of 40 women patients with ulcerative colitis (clinical group (main). In the second group (control), 30 practically healthy pregnant women with a physiological course of gestation were included, which did not have in their history of inflammatory intestinal diseases. Statistical processing of research results was performed using the software package Statistica 6.0. The arithmetic mean (M) and the standard deviation error (± m) (p0.05) were determined, as well as the odds ratio (OR), confidence interval (CI) at p
Вільних прим. немає

Знайти схожі
13.


    Іванкова, А. В.
    Клініко-інструментальний профіль хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії з різними варіантами екстрасистолій відповідно до рівня апеліну-13 [Текст] = Clinical and instrumental profile of patients with stage II essential hypertension with different forms of extrasystoles according to the level of apelin-13 / А. В. Іванкова, Н. В. Кузьмінова, В. П. Іванов // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 1. - С. 70-75. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (метаболизм, патофизиология)
ЭКСТРАСИСТОЛА ЖЕЛУДОЧКОВАЯ -- VENTRICULAR PREMATURE COMPLEXES (диагностика, метаболизм)
ЛИГАНДЫ -- LIGANDS
АНГИОТЕНЗИН II -- ANGIOTENSIN II (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
Кл.слова (ненормовані):
АПЕЛИН
Анотація: Гіпертонічна хвороба (ГХ) – актуальна проблема сучасності, що призводить до передчасної інвалідизації та смерті, тому сьогодні в світі активно вивчаються різноманітні метаболічні маркери ризику розвитку серцево-судинних ускладнень, одним з яких є апелін-13. Мета – оцінити клініко-інструментальний профіль хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії з різними варіантами екстрасистолій при різному нейрогуморальному фоні – умовно високому/низькому рівнях апеліну-13 сироватки крові. Обстежено 156 хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію ІІ стадії, 124 з них мали часту симптомну екстрасистолію (74 – суправентрикулярний варіант і 50 – шлуночковий варіант), 32 пацієнти не мали аритмій і склали групу порівняння. Також обстежено 30 практично здорових нормотензивних осіб, які увійшли до групи контролю. Усім хворим проведено повне клінічне та антропометричне обстеження, вимір артеріального тиску, добове моніторування артеріального тиску, добове моніторування електрокардіограми, ехокардіографія та визначення рівня апеліну-13 сироватки крові. Для статистичного аналізу була вибрана процедура не лінійного оцінювання даних, а саме логістична регресія (logistic regression or logit model). Для формування базової статистичної матриці аналізу нами були задіяні клініко-інструментальні та лабораторні показники, які пройшли попередній кореляційний аналіз Спірмена з рівнем апеліну-13 сироватки та виявили значущий кореляційний зв’язок (р<0,05). У ході проведеного логістичного аналізу в остаточну модель, яка дозволяла прогнозувати “апеліновий” фон у пацієнтів з ГХ ІІ стадії увійшли 4 незалежні чинники, що виявили статистично значущі (p<0,05) зв’язки з вихідним параметром: величина індексу часу систолічного артеріального тиску (ІЧ САТ) у%, індекс лівого передсердя (іЛП) в мм/м2, середня кількість шлуночкових екстрасистол (ШЕ) за 1 год. і рівень загального холестерину (ЗХС) в плазмі в ммоль/л. Останній показник показав найменшу інформативність у прогнозуванні рівня апеліну-13 сироватки. Інтерпретуючи дані отриманої логіт-регресійної моделі слід сказати, що в пацієнтів з ГХ ІІ стадії збільшення величини ІЧ САТ за добу, іЛП і середньої кількості ШЕ за 1 год. та зменшення рівня ЗХС у плазмі збільшують ймовірність визначення умовно низького (<920 пг/мл) і одночасно зменшують ймовірність визначення умовно високого (≥920 пг/мл) рівня апеліну сироватки. Також наведені дані свідчать, що найвищу інформативність у прогнозуванні рівня апеліну-13 у пацієнтів з ГХ мала загальна кількість ШЕ за 1 год. Отже, високий “апеліновий фон” (≥920 пг/мл) у пацієнтів на ГХ буде супроводжуватись більш доброякісним перебігом захворювання, тому збільшення апеліну-13 сироватки у пацієнтів з ГХ варто розглядати як позитивні нейрогуморальні зміни, які сприяють кардіопротекції, покращують прогноз перебігу захворювання та зменшують серцево-судинний ризик
Essential hypertension (EH) is one of the leading causes of disability and mortality among cardiovascular diseases, so today new metabolic markers of cardiovascular risk are being actively studied. One of them is apelin-13. Objective – to evaluate the clinical and instrumental profile of patients with stage II hypertension with different forms of extrasystoles and different neurohumoral background – conditionally high/low serum apelin-13 levels. 156 patients with stage II essential hypertension were examined. 124 of them had frequent symptomatic extrasystoles, 32 patients had no arrhythmias and were considered to the comparison group. 30 practically healthy normotensive persons were considered to the control group. All patients underwent a complete clinical and anthropometric examination, blood pressure measurement, automatic daily blood pressure monitoring, daily electrocardiogram monitoring, echocardiography and the assessment of serum apelin-13 level. For statistical analysis, the procedure of non-linear data estimation was chosen, namely logistic regression or logit model. To form the basic statistical matrix of the analysis, we used clinical-instrumental and laboratory indicators, which passed a preliminary correlation analysis of Spearman with the level of apelin-13 serum and found a significant correlation (p<0.05). In the course of the logistic analysis at the final model, which allowed to predict “background of apelin” in patients with stage II EH entered 4 independent factors that revealed statistically significant (p<0.05) correlations with the initial parameter: the value of the systolic arterial pressure time index in%, the index of the left atrium in mm/m2, the average number of ventricular extrasystoles for 1 hour and the level of total cholesterol in plasma in mmol/l. The last indicator showed the least informativeness in predicting of the apelin-13 serum level. Interpreting the data of the obtained logit regression model, it should be said that in patients with EH of increasing the value of the systolic arterial pressure time index, the index of the left atrium and the average value of ventricular extrasystoles during 1 hour and decrease total cholesterol level in plasma increase the probability of determining relatively low (<920 pg/ml) and at the same time reduce the probability of determining a relatively high (≥920 pg/ml) level of apelin serum. These data also show that the highest informativeness in predicting the level of apelin-13 in patients with EH was the total number of ventricular extrasystole per hour. So, a high “apelin background” (≥920 pg/ml) in patients with EH will be accompanied by a benign course of the disease, so an increase serum apelin-13 in patients with EH should be considered as positive neurohumoral changes that promote cardioprotection, improve prognosis course of the disease and reduce cardiovascular risk
Дод.точки доступу:
Кузьмінова, Н. В.
Іванов, В. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
14.


   
    Порівняльний аналіз показників поширеності ускладнень при препаруванні зубів під різні типи ортопедичних конструкцій з використанням класичних та мінімально-інвазивних протоколів [Текст] = Comparative analysis of the prevalence complications in the teeth preparation for different types of orthopedic structures using classical and minimally invasive protocols / С. Б. Костенко [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 1. - С. 76-82. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS
ЗУБА ПРЕПАРИРОВАНИЕ -- TISSUE CONDITIONING (DENTAL) (методы, оборудование)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ УСТРОЙСТВА -- ORTHOTIC DEVICES (использование, тенденции)
ОРТОПЕДИЧЕСКАЯ МАНИПУЛЯЦИЯ -- MANIPULATION, ORTHOPEDIC (методы, противопоказания)
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS (стандарты)
Анотація: У науковому дослідженні проведено аналіз поширеності виникнення біологічних та технічних ускладнень при ортопедичній реабілітації стоматологічних хворих і здійснено порівняльну оцінку класичних і мінімально-інвазивних про- токолів препарування під різні типи ортопедичних конструкцій. Мета дослідження - провести порівняльну оцінку пошире- ності та відносних ризиків виникнення біологічних та технічних ускладнень при препаруванні зубів під різні типи ортопе- дичних конструкцій з використанням класичних та міні-інвазивних протоколів при протетичній реабілітації стоматолог- ічних хворих. Під час дослідження було проведено комплексне обстеження 725 стоматологічних хворих. Здійснено оцінку реабілітації пацієнтів з використанням різних видів ортопедичних конструкцій, визначено середній термін їх функціонуван- ня та зареєстровані біологічні та технологічні ускладнення при ортопедичному лікуванні. Обраховано показники відносно- го ризику виникнення біологічних наслідків ятрогенних втручань у порівнянні із вітальним станом зубів, не покритих ортопедичними конструкціями. Використано наступні статистичні методи дослідження: бутстреп-варіант дисперсійно- го аналізу з використанням критерія Дункана та критерій узгодженості Пірсона з поправкою Йетса. Встановлено, що мінімально-інвазивний дизайн ортопедичних конструкцій (часткових керамічних та суцільнокерамічних вінірів) характери- зується статистично меншим рівнем показника відносного ризику виникнення ускладнень, у тому числі як біологічних, так і технічних. Таким чином, імплементація мінімально-інвазивних протоколів препарування зубів під різні типи ортопедич- них конструкцій сприяє зниженню рівнів відносного ризику виникнення асоційованих ускладнень (переважною мірою за раху- нок зменшення ризику розвитку біологічно-несприятливих наслідків), збереженню більшого обсягу твердих тканин емалі та дентину та мінімізації обсягу працезатрат у порівнянні із величиною ризику виникнення ускладнень при проведенні класичних протоколів препарування
The research analyzes the prevalence of biological and technical complications in orthopedic rehabilitation of dental patients and comparative evaluation of classical and minimally invasive protocols of preparation for different types of orthopedic structures. Study goal - to make a comparative assessment of the prevalence and relative risks of biological and technical complications in the teeth preparation for different types of orthopedic structures using classical and mini-invasive protocols in prosthetic rehabilitation of dental patients. During the study 725 dental patients were comprehensive examined. The patients rehabilitation with the usage of different orthopedic structures types was evaluated, the average term of their functioning was studied and biological and technological complications in orthopedic treatment were registered. Relative risk indicators of biological consequences of iatrogenic interventions in comparison with the vital teeth condition which not covered with orthopedic structures are calculated. The following statistical research methods were used: bootstrap variant of analysis using Duncan’s criterion and Pearson’s consistency criterion with Yates correction. It is established that minimally invasive design of orthopedic structures (partial ceramic and all-ceramic veneers) is characterized by a statistically lower level of relative risk of complications, including both biological and technical. So, the implementation of minimally invasive protocols for the preparation of teeth for different types of orthopedic structures helps to reduce the relative risk of associated complications (mainly by reducing the risk of adverse effects), preserving more hard tissues of enamel and dentin compared to dentin and dentin. the magnitude of the risk of complications during the classical preparation protocols
Дод.точки доступу:
Костенко, С. Б.
Накашидзе, Г. Н.
Богдан, І. М.
Костенко, О. Є.
Пензелик, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
15.


    Усенко, О. Ю.
    Спосіб лікування дуоденальних нориць [Текст] = Method of treatment of duodenal fistula / О. Ю. Усенко, Я. Ю. Войтів, І. С. Терешкевич // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 1. - С. 83-87. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ СВИЩИ -- DIGESTIVE SYSTEM FISTULA (смертность, терапия, хирургия)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (использование, методы)
СОСУДИСТОЕ ПРОТЕЗИРОВАНИЕ -- VASCULAR GRAFTING (методы)
СТЕНТЫ -- STENTS (использование)
ВАКУУМ-ТЕРАПИЯ -- NEGATIVE-PRESSURE WOUND THERAPY (использование, методы)
Анотація: Метою дослідження є покращення результатів лікування хворих з дуоденальними норицями. Об’єктом ретро- та проспективного дослідження були 14 хворих із зовнішніми несформованими високодебітними дуоденальними норицями, які лікувались у ДУ “НІХТ імені О. О. Шалімова” з 2012 по 2020 рр. Усім хворим виконували комплексне обстеження, що включало загальноклінічні, лабораторні, інструментальні та статистичні методи дослідження. Нами напрацьовано та запатентовано малоінвазивний спосіб лікування дуоденальних нориць, який передбачає ендоскопічну постановку нітинолового покритого саморозправного стента в ділянку дефекту та VAC терапію з боку зовнішнього отвору нориці. Статистичну обробку результатів досліджень проводили з використанням електронних таблиць Microsoft® Office Excel (2017) та програми для статистичної обробки Statgraphics Professional 16.0.03. Використовували критерій Ст’юдента і критерій Уілкоксона–Манна–Уїтні. Застосування розробленого способу лікування дозволило знизити кількість післяопераційних ускладнень на 32% скоротити терміни лікування (з 41,16±5,14 до 27,2±4,7 ліжко-днів, р0,05). Загальна летальність у дослідній групі знизилась на 43% у порівнянні з показниками летальності групи порівняння. Запропонований нами комбінований малоінвазивний спосіб лікування дуоденальних нориць сприяє покращенню результатів лікування хворих, а саме скороченню термінів лікування та зниженню кількості ускладнень та летальності
The aim of the study is to improve the treatment outcomes of patients with duodenal fistulas. The object of retro- and prospective study were 14 patients with external unformed high-flow duodenal fistulas, who were treated in the Shalimov National Institute of Surgery and Transplantology during 2016–2019. All patients were performed a complex examination, which included general clinical, laboratory, instrumental and statistical research methods. We have developed and patented a minimally invasive method of treatment of duodenal fistulas, which involves endoscopic placement of a nitinol-coated self-healing stent in the area of the defect and VAC therapy from the outer opening of the fistula. Statistical processing of research results was performed using spreadsheets Microsoft® Office Excel (2017) and statistical processing program Statgraphics Professional 16.0.03. Student’s test and Wilcoxon-Mann-Whitney test were used. The use of the developed method of treatment allowed reducing the number of postoperative complications by 32%, to reduce the duration of treatment (from 41,16±5,14 to 27,2±4,7 days, p0.05). The overall mortality in the experimental group decreased by 43% compared with the mortality of the comparison group. Our proposed minimally invasive method of treatment of duodenal fistulas helps to improve the results of treatment of patients, namely to reduce the duration of treatment and reduce the number of complications and mortality rate
Дод.точки доступу:
Войтів, Я. Ю.
Терешкевич, І. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
16.


   
    Using pentoxifylline, arginine hydrochloride, levocarnitine and rheosorbilact solutions for correction of fetoplacental dysfunction in pregnant women with preeclampsia [Text] = Застосування розчинів пентоксифіліну, аргініну гідрохлориду, левокарнітину і реосорбілакту для корекції фетоплацентарної дисфункції у вагітних жінок з прееклампсією / О. Horbatiuk [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 1. - P88-93. - Bibliogr. at the end of the art.


Рубрики: Пентоксифилин--тер прим

   Левокарнитин--тер прим

   Реосорбилакт--тер прим

MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (патофизиология, терапия, этиология)
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (диагностика, патофизиология, терапия)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, DOPPLER (использование)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (использование, методы)
ЛЕКАРСТВ ПУТИ ВВЕДЕНИЯ -- DRUG ADMINISTRATION ROUTES
АРГИНИН -- ARGININE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: As of today, there is no effective method for treating the fetoplacental dysfunction (FPD) in pregnant women with preeclampsia. The aim of research was the study of the method proposed by the authors for restoring the functional activity of the fetoplacental complex in pregnant women with FPD on the background of treatment of preeclampsia. А randomized controlled study of the effect proposed treatment (intravenous solution of pentoxifylline; solution containing arginine hydrochloride and levocarnitine; rheosorbilact) of 37 pregnant women at 35-40 weeks of gestation with FPD on the background of moderate preeclampsia, was performed. Such ultrasound doppler measurements have been studied: systolic-diastolic ratio, resistance index, pulsation index in the umbilical arteries, right and left uterine arteries, fetal middle cerebral artery, fetal internal carotid artery and fetal aorta before and after the performed treatment. Statistics were processed using LibreOffice Calc (Mozilla Public License v 2.0), adapted for medical and biological research. We used nonparametric Wilcoxon criteria, Mann-Whitney criteria at a significance level of p 0.05. After the performed treatment, stabilization of the fetoplacental blood circulation in women of the main group was observed, which manifested by decrease in S/D in umbilical artery in 1.3 times, in the left uterine artery in 1.4 times and in the fetal aorta in 1,1 times, and decrease in RI indices in the umbilical artery in 1.1 times, in the right uterine artery in 1.3 times, and increase in the middle cerebral artery in 1.4 times. So, in the course of the proposed treatment, the restoration of the blood flow velocity and the stabilization of vascular resistance in uterine arteries and the umbilical artery were observed in the women of the main group. The research of the possibility of using the above methodology in earlier gestational age and in the risk group for the prevention of preeclampsia is prospective and requires further attention
На сьогоднішній день не існує ефективних методів лікування фетоплацентарної дисфункції (ФПД) у вагітних жінок з прееклампсією. Метою дослідження було вивчення запропонованого авторами методу відновлення функціональної активності фетоплацентарного комплексу у вагітних жінок з ФПД на фоні отримуваного лікування прееклампсії. Було проведено рандомізоване контрольоване дослідження ефективності запропонованого методу лікування (внутрішньовенного розчину пентоксифіліну, розчину, що містить аргінін гідрохлорид, левокарнітин та реосорбілакт) у 37 вагітних жінок в терміні 35-40 тижнів вагітності із ФПД на тлі помірної прееклампсії. Досліджували такі ультразвукові доплерометричні показники: S/D (систоло-діастолічне співвідношення), RI (індекс резистентності), PI (пульсаційний індекс) в артеріях пуповини, правій та лівій маткових артеріях, середній мозковій артерії плода, внутрішній сонній артерії плода та аорті плода до та після запропонованого лікування. Статистичні дані обробляли за допомогою LibreOffice Calc (Mozilla Public License v 2.0), пристосованої для медичних та біологічних досліджень. Використовували непараметричні критерії Вілкоксона, критерії Манна-Уітні при рівні значущості p0,05. Після проведеного лікування у жінок основної групи спостерігали стабілізацію фетоплацентарного кровообігу, що проявлялось у зниженні S/D в артерії пуповини в 1,3 рази, у лівій матковій артерії – в 1,4 рази та в аорті плода – в 1,1 рази, а також зниженні показників RI в артерії пуповини – в 1,1 рази, у правій матковій артерії – в 1,3 рази та підвищенні в 1,4 рази – в середній мозковій артерії. Отже, при використанні запропонованого лікування у жінок основної групи спостерігали відновлення швидкості кровоплину та стабілізацію судинного опору у маткових артеріях та артерії пуповини. Дослідження можливості використання вище описаної методики у більш ранніх термінах вагітності та у групі ризику для профілактики прееклампсії є перспективним і потребує подальшої уваги
Дод.точки доступу:
Horbatiuk, O.
Hryhorenko, A.
Shatkovska, А.
Binkovska, A.
Vaskiv, O.
Herych, O.
Garbuziuk, V.
Ropotan, A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
17.


   
    Передопераційне введення кортикостероїдів в торакальній анестезіології [Текст] = Preoperative administration of corticosteroids in thoracic anesthesiology / О. Є. Сидюк [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 1. - С. 94-96. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПРЕДОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PREOPERATIVE PERIOD
НАДПОЧЕЧНИКОВ КОРЫ ГОРМОНЫ -- ADRENAL CORTEX HORMONES (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION (использование, методы)
ГРУДНАЯ ХИРУРГИЯ -- THORACIC SURGERY (методы)
МЕТИЛПРЕДНИЗОЛОН -- METHYLPREDNISOLONE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Однолегенева вентиляція легень (OЛВ) – є однією з найскладніших інтраопераційних методик респіраторної підтримки для анестезіологів. OЛВ повинна забезпечити найбільш зручне хірургічне поле, зберігаючи належний газообмін та мінімізуючи пошкодження двох легень. Ця анестезіологічна процедура відзначається значною запальною відповіддю, тому використання періопераційної терапії кортикостероїдами для пригнічення медіаторів запалення рекомендується як підхід до покращення прогнозу. Тому метою цього дослідження було визначити, яким чином передопераційне введення метилпреднізолону впливає на системну прозапальну реакцію цитокінів при виконанні оперативних втручань на органах грудної порожнини. Проведено аналіз для 80 пацієнтів, оперованих у торако-абдомінальному відділі ДУ “Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова” НАМН України. Пацієнти були розподілені на 2 групи (досліджувану – 40 хворих, яким вводили метилпреднізолон 10 мг/кг внутрішньовенно під час індукції анестезії таі контрольну – 40 хворих без введення метилпреднізолону). Перед операцією та в післяопераційному періоді на 1, 3 та 5 добу визначали поверхневий фенотип лімфоцитів периферичної крові та експресію IL-6 моноцитами методом протокової цитофлуориметрії. Для проведення статистичних розрахунків використовували авторський пакет MedStat (Лях Ю. Е., Гурьянов В. Г., 2004–2012). Післяопераційні показники експресії моноцитами IL-6 у крові у пацієнтів, яким вводили метилпреднізолон, були достовірно нижчими на 1-у та 3-ю післяопераційну добу (р0,001). Таким чином, передопераційне введення метилпреднізолону призводить до зменшення викиду прозапальних цитокінів та покращує стан хворих після виконання операцій на органах грудної порожнини. Вважаємо за доцільне проведення подальших досліджень щодо введення метилпреднізолону протягом кількох діб у післяопераційному періоді
One lung ventilation (OLV) is one of the most difficult intraoperative methods of respiratory support for anesthesiologists. OLV should provide the most comfortable surgical field, maintaining proper gas exchange and minimizing damage to both lungs. This anesthetic procedure has a significant inflammatory response, so using perioperative corticosteroid therapy to suppress inflammatory mediators is recommended as an approach to improving prognosis. Therefore, the aim of this study was to determine how the preoperative administration of methylprednisolone affects the systemic proinflammatory response of cytokines during thoracic surgery. The analysis was performed for 80 patients who underwent surgeries in the thoraco-abdominal department of the Shalimov National Institute of Surgery and Transplantology. Patients were divided into 2 groups (study – 40 patients who were administered methylprednisolone 10 mg / kg intravenously during induction of anesthesia and control – 40 patients without methylprednisolone). Before surgery and in the postoperative period on days 1, 3 and 5, the surface phenotype of peripheral blood lymphocytes and the expression of IL-6 by monocytes were determined by flow cytofluorometry. The author’s MedStat package was used for statistical analysis (Lyakh Yu.E., Guryanov V.G., 2004–2012). Postoperative indicators of IL-6 monocyte expression in the blood of patients administered methylprednisolone were significantly lower on the 1st and 3rd postoperative day (p0.001). Thus, preoperative administration of methylprednisolone reduces the release of pro-inflammatory cytokines and improves the condition of patients after thoracic surgery. We consider it expedient to conduct further research on the administration of methylprednisolone for several days in the postoperative period
Дод.точки доступу:
Сидюк, О. Є.
Сидюк, А. В.
Клімас, А. С.
Савенко, Г. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
18.


   
    Обгрунтування методики виготовлення марлевих тупферів залежно від мети використання [Текст] = Substantiation of the method of manufacturing gauze swabs depending on the purpose of use / О. М. Лопушанський [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 1. - С. 97-101. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПОВЯЗКИ -- BANDAGES (использование)
ТАМПОНЫ ХИРУРГИЧЕСКИЕ -- TAMPONS, SURGICAL (использование)
АБСОРБЦИЯ ФИЗИКО-ХИМИЧЕСКАЯ -- ABSORPTION, PHYSICOCHEMICAL (действие лекарственных препаратов)
КАПИЛЛЯРОВ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ -- CAPILLARY ACTION (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Марля залишається основним перев’язувальним матеріалом. З неї виготовляють тупфери для висушування ран та препарування тканин. Мета роботи – встановлення оптимальної щільності тупфера для осушування рани та препарування тканин. Досліджували тупфери, що виготовляли з фрагментів марлі 10х12 см. При виготовленні тупферів марлю згортали з різною щільністю: вільна намотка (пухкі тупфери), намотка середньої щільності, щільна намотка. Фрагменти марлі зважували до і після занурювання у воду і розраховували абсорбційну здатність на одиницю сухої маси. Препарувальні властивості тупферів досліджували на пластилінових блоках, на поверхню яких тиснули із силою 12 Н. Заглиблення, що утворювались заливали гіпсом. Визначали об’єм і масу зліпків. Для визначення достовірності відмінності двох середніх величин застосовували критерій достовірності t (критерій Ст’юдента). Виявлено, що пухкі тупфери абсорбували 913,5±43,9% води, середньої щільності – 766,3±55,2%, щільні – 682,9±70,1 (р˂0,05). Це обумовлено тим, що пухкі тупфери мають найбільші за радіусом та довжиною капіляри. При вивченні заглиблень, утворених тисненням тупфером на поверхню блоку, виявлено, що при використанні пухких тупферів утворювалось глибоке конусовидне заглиблення, що свідчило про небезпеку травматизації. При тисненні сухими тупферами середньої щільності отримували зліпки масою 0,034±0,0000011 г, зволоженими – 0,033±0,0000011 г (р0,05). При використанні щільних тупферів – 0,037±0,0000011 г та 0,034±0,0000011 г відповідно (р˂0,05). Щільні тупфери демонстрували найкращі препарувальні властивості. При змочуванні вони незначно, але достовірно зменшуються. Тупфери середньої щільності мають дещо гірші препарувальні властивості. При змочуванні вони достовірно не змінювались. Зменшення препарувальних властивостей ми пов’язуємо із витисненням води з марлі при натисканні. Таким чином, найкраще поглинають рідину пухкі тупфери (∆М=913,5%±43,9%), що обумовлює їх переважне використання для осушення рани. Щільні тупфери характеризуються найменшою абсорбційною здатністю (682,9±70,1%), найкращими препарувальними властивостями
Gauze remains the main dressing. It is used to make swabs for drying wounds and dissecting tissues. The purpose of the work is to establish the optimal density of the swab for drainage of the wound and preparation of tissues. Swabs made of 10x12 cm gauze fragments were investigated. The gauze fragments were weighed before and after immersion in water and the absorption capacity per unit dry weight was calculated. The dissecting properties of the swabs were investigated on plasticine blocks, the surface of which was pressed with a force of 12 N. The formed depressions were filled with gypsum. The volume and weight of the casts were determined. To determine the reliability of the difference between the two mean values used the reliability criterion t (Student’s test). It was found that loose swabs absorbed 913.5±43.9% of water, medium density – 766.3±55.2%, dense – 682.9±70.1 (p˂0.05). This is due to the fact that loose swabs have the largest in radius and length of the capillaries. When studying the recesses formed by embossing the swab on the surface of the block, it was found that when using loose swabs formed a deep conical recess, which indicated the risk of injury. When embossed with dry swabs of medium density received molds weighing 0.034±0.0000011 g, wet – 0.033±0.0000011 g (p0.05). When using dense swabs – 0.037±0.0000011 g and 0.034±0.0000011 g, respectively (p˂0.05). Dense swabs showed the best dissecting properties. When wet, they are slightly but significantly reduced. Medium density swabs have slightly worse dissecting properties. When wet, they did not change significantly. We attribute the decrease in dissecting properties to the displacement of water from the gauze when pressed. Thus, loose swabs (∆M=913.5%±43.9%) absorb fluid best, which determines their predominant use for wound drying. Dense swabs are characterized by the lowest absorption capacity (682.9±70.1%), the best dissecting properties
Дод.точки доступу:
Лопушанський, О. М.
Сандер, С. В.
Рубан, М. М.
Феджага, О. П.
Крошка, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
19.


    Заболотна, І. І.
    Спосіб прогнозування виникнення пришийкового карієсу та клиноподібного дефекту зубів у молодих людей [Текст] = Method for predicting the development of cervical caries and teeth with wedge-shaped defect in young people / І. І. Заболотна // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 1. - С. 102-106. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
КАРИЕС ЗУБОВ -- DENTAL CARIES (диагностика, патофизиология, этиология)
ЗУБНАЯ ЭМАЛЬ -- DENTAL ENAMEL (патология, повреждения)
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MOUTH MUCOSA (патофизиология, повреждения, секреция)
ЗУБА КОРНЕЙ РАЗДЕЛЕНИЯ ЗОНЫ ДЕФЕКТЫ -- FURCATION DEFECTS (диагностика, патофизиология, этиология)
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING (методы)
МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT
Анотація: Значна поширеність пришийкового карієсу і клиноподібного дефекту зубів є причиною пошуку шляхів прогнозування їх розвитку, що можливе лише при індивідуальному підході. Метою дослідження є розробка та апробація способу прогнозування виникнення пришийкового карієсу і клиноподібного дефекту зубів у молодих людей за результатами визначення хімічного складу емалі, дентину та ротової рідини. Хімічний склад емалі та дентину 29 зубів був досліджений за допомогою растрового (скануючого) електронного мікроскопу JSM-6490 LV. Вміст хімічних елементів у ротовій рідині 33 пацієнтів був визначений: Сa2+, РО43-, SO42- – спектрофотометричним методом, Na+, К+, Al3+ – методом атомно-емісійної спектрометрії, Mg2+, Zn2+ – методом атомно-абсорбційної спектрометрії, Cl- – з використанням хлоридселективного електроду рН-метра. Статистичний аналіз здійснювали за допомогою комп’ютерної програми Statistica 8.0 (STA862D175437Q). Був використаний дисперсійний аналіз (тест Уелча), метод параметричної кореляції Пірсона (коефіцієнт Браве-Пірсона (r)). Достовірність отриманих результатів оцінювали за t-критерієм Ст’юдента, кореляційного зв’язку між показниками – за критерієм Ст’юдента з використанням Z-теста (z-критерія Фішера) при p≤0,05. Було встановлено, що значення коефіцієнту К/Na+Са/Сl в емалі (екватор, пришийкова область), дентині (пришийкова область), ротовій рідині достовірно відрізнялись залежно від стану твердих тканин зубів (p≤0,05). Був визначений прямий тип кореляційного зв’язку середньої і високої сили між Са/Р і К/Na+Са/Сl-коефіцієнтами в пришийковій емалі та слині (p≤0,0001). Отримані результати стали підставою для розробки способу індивідуального прогнозування виникнення пришийкової патології у молодих людей. Його апробація була проведена в 43 осіб, ефективність оцінена через рік. При значеннях коефіцієнту К/Na+Са/Сl 2 і нижче – діагностували відсутність ризику розвитку пришийкового карієсу та клиноподібного дефекту, від 2,1 до 5,3 – діагностували ризик розвитку пришийкового карієсу, від 5,4 і вище – ризик розвитку клиноподібного дефекту. Було доведено, що запропонований спосіб є інформативним (точність прогнозу сягає 83,7%), його неінвазивність є підставою для широкого застосування. Перспективним вважаємо пошук шляхів індивідуального прогнозування виникнення пришийкової патології зубів за параметрами ротової рідини та дентальної біоплівки
Significant prevalence of cervical caries and teeth with wedge-shaped defect is the reason for the search for ways to predict their development that is possible only with an individual approach. The purpose of the study is to design and test the method for predicting the development of cervical caries and teeth with wedge-shaped defect in young people based on the results of determining the chemical composition of enamel, dentin and oral fluid. The chemical composition of the enamel and dentin of 29 teeth was examined using JSM-6490 LV focused beam electron microscope (scanning). We determined the content of the chemical elements in the oral fluid of 33 patients: Сa2+, РО43-, SO42 - by spectrophotometric method, Na+, К+, Al3+ by atomic emission spectrometry, Mg2+, Zn2+ by atomic absorption spectrometry, Cl- using chloride selective electrode of pH meter. Statistical analysis was performed using the computer program Statistica 8.0 (STA862D175437Q). Analysis of variance (Welch test), Pearson’s parametric correlation method (Brave-Pearson coefficient (r)) was used. The reliability of the obtained results was evaluated by Student’s t-test, the correlation between the indicators – by Student’s test using the Z-test (Fisher’s z-test) at p≤0.05. It was determined that the values of the К/Na+Са/Сl coefficient in enamel (equator, cervical region), dentin (cervical region), oral fluid significantly differed depending on the state of hard dental tissues (p≤0.05). Direct correlation of moderate and high strength was revealed between Са/Р and К/Na+Са/Сl – coefficients in cervical enamel and saliva (p≤0.0001). Obtained results became the basis for the development of the method for individual prediction of the development of cervical pathology in young people. Its approbation was carried out in 43 patients, its effectiveness was assessed a year later. With the values of the К/Na+Са/Сl 2 coefficient and lower we diagnosed the absence of the risk of developing cervical caries and wedge-shaped defect, from 2.1 to 5.3 the risk of developing cervical caries was diagnosed, from 5.4 and more the risk of developing wedge-shaped defect was found out. It was confirmed that the proposed method is informative (the prediction accuracy reaches 83,7%), its non-invasiveness is the basis for widespread use. We consider the search for the ways to predict particularly the development of teeth cervical pathology based on the parameters of the oral fluid and dental biofilm to be promising
Вільних прим. немає

Знайти схожі
20.


    Остапенко, В. М.
    Евтаназія та самогубство: медико-соціальний дискурс [Текст] = Euthanasia and suicide: a medical and social discourse / В. М. Остапенко, І. В. Лантух, А. П. Лантух // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 1. - С. 107-112. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЭВТАНАЗИЯ -- EUTHANASIA (психология, тенденции)
САМОУБИЙСТВУ СОДЕЙСТВИЕ -- SUICIDE, ASSISTED (психология, этика)
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ-БОЛЬНОЙ ОТНОШЕНИЯ -- PROFESSIONAL-PATIENT RELATIONS (этика)
ТЕРМИНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ, УХОД -- TERMINAL CARE (методы, организация и управление, тенденции, этика)
СОЦИАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ -- SOCIAL PROBLEMS (психология, тенденции, этика)
Анотація: Проблема самогубства та евтаназії особливо актуалізувалася із поширенням пандемії COVID-19, яка викликала потужний вибух суїциду, на тій підставі, що медицина не була до неї готова, а людина виявилася надто слабкою перед її тиском. У статті розглядається проблематика евтаназії та самогубства на засадах філософських посилів з позиції лікаря, яка виходить за межі медицини та медичної етики і стає однією із важливих аспектів життя суспільства. У цих умовах самогубство або евтаназія переслідує відмову суб’єкта від спроби досягти належну якість життя. Заборона на самогубство полягає в тому, що ніхто не повинен наносити шкоду або руйнувати доброчинності людської природи; людське життя відноситься до основних доброчинностей людської природи; ніхто не повинен руйнувати людське життя; навмисне самогубство є спробою принести шкоду людині або зруйнувати її життя; ніхто не повинен убивати самого себе. Критерієм може бути те, що самогубство не повинне мати місця, коли воно здійснюється за бажанням суб’єкта, коли суб’єкт знецінює власне життя. Прибічники евтаназії приходять до помилкового переконання, що медицина здатна здійснювати тотальний контроль над життям та смертю людини. За їх переконанням, сучасники мають право визначити кінець свого життя, використовуючи при цьому досягнення медицини, так само як мають право вимагати продовження терміну життя з допомогою тієї ж медицини. Вони вважають, що сьогодні право вмерти з допомогою медичних засобів повинно бути настільки природним, як і право на отримання медичної допомоги. У той же час, пацієнт не може вимагати смерті у якості вирішення проблеми, навіть якщо усі засоби позбавлення його від страждання вичерпані. Задача медицини – це полегшення страждання хворого. Якщо самогубство з допомогою лікаря та активна евтаназія стануть невід’ємною частиною медичного обслуговування, то теоретична та практична медицина будуть позбавлені нових досягнень у галузі паліативних і підтримуючих методів лікування. Відсутність адекватних паліативних засобів – це медико-етична, психологічна та соціальна проблема, яка вимагає свого вирішення до того, як звертатися до таких радикальних методів, як легалізація евтаназії
The problem of suicide and euthanasia has been particularly updated with the spread of the COVID-19 pandemic, which caused a strong explosion of suicide, because medicine was not ready for it, and the man was too weak in front of its pressure. The article considers the issue of euthanasia and suicide based on philosophical messages from the position of a doctor, which today goes beyond medicine and medical ethics and becomes one of the important aspects of society. Medicine has achieved success in the continuation of human life, but it is unable to ensure the quality of life of those who are forced to continue it. In these circumstances, the admission of suicide or euthanasia pursues the refusal of the subject to achieve an adequate quality of life; an end to suffering for those who find their lives unacceptable. The reasoning that banned suicide: no one should harm or destroy the basic virtues of human nature; deliberate suicide is an attempt to harm a person or destroy human life; no one should kill himself. The criterion may be that suicide should not take place when it is committed at the request of the subject when he devalues his own life. According to supporters of euthanasia, in the conditions of the progress of modern science, many come to the erroneous opinion that medicine can have total control over human life and death. But people have the right to determine the end of their lives while using the achievements of medicine, as well as the right to demand an extension of life with the help of the same medicine. They believe that in the era of a civilized state, the right to die with medical help should be as natural as the right to receive medical care. At the same time, the patient cannot demand death as a solution to the problem, even if all means of relieving him from suffering have been exhausted. In defense of his claims, he turns to the principle of beneficence. The task of medicine is to alleviate the suffering of the patient. But if physician-assisted suicide and active euthanasia become part of health care, theoretical and practical medicine will be deprived of advances in palliative and supportive therapies. Lack of adequate palliative care is a medical, ethical, psychological, and social problem that needs to be addressed before resorting to such radical methods as legalizing euthanasia
Дод.точки доступу:
Лантух, І. В.
Лантух, А. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
 1-20    21-32 
 
Стандартний
Розширений
Професійний
За словником
УДК-навігатор
Тематичний навігатор
Статистика звернень
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)