Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ДУ9/2020/4<.>

Загальна кількість знайдених документів : 9
Показані документи з 1 по 9

Гігієна і безпека праці медичного персоналу в умовах подолання пандемії COVID-19. Друге повідомлення: зміни і проблеми / О. П. Яворовський [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2020. - N 4. - С. 4-13

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ БОЛЬНИЧНЫЙ -- MEDICAL STAFF, HOSPITAL
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ГИГИЕНА -- OCCUPATIONAL HEALTH
Анотація: Вивчено динаміку і причини гострої професійної захворюваності на COVID-19 медичного персоналу, зміни в умовах і безпеці роботи медичних працівників, зокрема забезпечення їх адекватними та ефективними засобами індивідуального захисту. У дослідженні використано бібліографічний, гігієнічний, анкетно-опитувальний і математичний методи. Матеріалом дослідження слугували результати власних спостережень, анкети опитування медичних працівників, дані ВООЗ, МОЗ України, Центру громадського здоров’я МОЗ України, Державної служби України з питань праці, дані Державної служби статистики України, тематичні наукові джерела інформації. Роботу медиків, зайнятих подоланням пандемії COVID-19, віднесено до небезпечної (екстремальної). Виявлено наростання ступеня нервово-емоційного напруження і накопичення втоми порівняно з даними першого повідомлення. Зафіксовано значну кількість ергономічних та фізіолого-гігієнічних недоліків у засобах індивідуального захисту. Серед медичних працівників з встановленим діагнозом гострого професійного захворювання на COVID-19 переважають медичні сестри (38,43%), молодші медичні сестри (22,69%), фельдшери (3,72%), лікарі загальної практики – сімейної медицини (2,91%), лікарі-терапевти (2,86%) та лікарі-анестезіологи (2,52%). Виявлено вкрай низьку кількість комісійних розслідувань нещасних випадків (захворювань медпрацівників на COVID-19), завершених станом на 22.06.2020. Рівні захворюваності медичних працівників на COVID-19 і значна кількість летальних випадків медперсоналу внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2 свідчать про недостатню увагу з боку держави до питань охорони праці у медичній галузі.
Изучена динамика и причины острой профессиональной заболеваемости медицинского персонала COVID-19, изменения в условиях и безопасности работы медицинских работников, в частности, их защищенности адекватными и эффективными средствами индивидуальной защиты. При проведении исследования были использованы библиографический, гигиенический, анкетно-опросный и математический методы. Материалом исследования послужили результаты собственных наблюдений, анкеты опроса медицинских работников, данные ВОЗ, МОЗ Украины, Центра общественного здоровья МОЗ Украины, Государственной службы Украины по вопросам труда, данные Государственной службы статистики Украины, тематические научные источники информации. Работа медиков, занятых преодолением пандемии COVID-19, отнесена к опасной (экстремальной). Выявлено нарастание степени нервно-эмоционального напряжения и накопление усталости по сравнению с данными первого сообщения. Зафиксировано значительное количество эргономических и физиолого-гигиенических недостатков в средствах индивидуальной защиты. Среди медицинских работников с установленным диагнозом острого профессионального заболевания COVID-19 преобладают медицинские сестры (38,43%), младшие медицинские сестры (22,69%), фельдшеры (3,72%), врачи общей практики – семейной медицины (2,91%), врачи-терапевты (2,86%) и врачи-анестезиологи (2,52%). Выявлено крайне низкое количество комиссионных расследований несчастных случаев (заболеваний медработников COVID-19), завершенных по состоянию на 22.06.2020. Уровни заболеваемости медицинских работников COVID-19 и значительное количество летальных случаев медперсонала в результате инфицирования коронавирусом SARS-CoV-2 свидетельствуют о недостаточном внимании со стороны государства к вопросам охраны труда в медицинской отрасли.
Дод.точки доступу:
Яворовський, О. П.
Шкурба, А. В.
Скалецький, Ю. М.
Брухно, Р. П.
Харчук, Л. В.
Бугро, В. І.
Понятовський, В. А.
Риган, М. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Характеристика поведінкових факторів дітей та підлітків України в умовах впроваджених карантинних заходів під час пандемії COVID-19 / О. Т. Єлізарова [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2020. - N 4. - С. 14-20

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS
ДЕТЕЙ ПОВЕДЕНИЕ -- CHILD BEHAVIOR
ПОДРОСТКОВ ПОВЕДЕНИЕ -- ADOLESCENT BEHAVIOR
Анотація: Для ефективного і безпечного впровадження карантинних заходів з метою профілактики інфекційних захворювань необхідним є створення умов для збереження фізичного та психічного здоров’я популяції, особливо найбільш вразливої її частини – дітей та підлітків. Передумовою цього є моніторинг умов дотримання карантину, а також способу життя дітей з виявленням можливих негативних чинників впливу на їхнє здоров’я. Вивчені умови життєдіяльності дітей шкільного віку під час карантинних заходів, пов’язаних з пандемією COVID-19. Здійснено он-лайн опитування батьків дітей шкільного віку. Усі респонденти підписали інформовану згоду. Дані збирали від 17 квітня до 5 червня 2020 року. Проаналізовано 920 анкет (497 хлопців та 432 дівчини) із 68 населених пунктів України. Для статистичного аналізу використано програму STATISTICA8.0. Виявлені тенденції свідчать про необхідність розробки і впровадження заходів, спрямованих на підвищення поінформованості населення щодо важливості дотримання правил карантину з урахуванням демографічних та соціальних характеристик, а також про необхідність розробки шляхів досягнення оптимальної тривалості перебування дітей на відкритому повітрі.
Для эффективного и безопасного внедрения карантинных мероприятий с целью профилактики инфекционных заболеваний необходимо создание условий для сохранения физического и психического здоровья популяции, особенно наиболее уязвимой ее части - детей и подростков. Причиной этого является мониторинг условий соблюдения карантина, а также образа жизни детей с выявлением возможных негативных факторов влияния на их здоровье. Изучены условия жизнедеятельности детей школьного возраста во время карантинных мероприятий, связанных с пандемией COVID-19. Осуществлен он-лайн опрос родителей школьников. Все респонденты подписали информированное согласие. Данные собирали с 17 апреля по 5 июня 2020 года. Проанализировано 920 анкет (497 мальчиков и 432 девочки) из 68 населенных пунктов Украины. Для статистического анализа использовалась программа STATISTICA 8.0. Выявленные тенденции свидетельствуют о необходимости разработки и внедрения мероприятий, направленных на повышение осведомленности населения о важности соблюдения правил карантина с учетом демографических и социальных характеристик, а также о необходимости разработки путей достижения оптимальной продолжительности пребывания детей на открытом воздухе.
Дод.точки доступу:
Єлізарова, О. Т.
Полька, Н. С.
Гозак, С. В.
Парац, А. М.
Линчак, О. В.
Станкевич, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Bandazhevskyi, Yu. I.
Hyperhomocysteinemia in children and forest fires in the Chornobyl exclusion zone / Yu. I. Bandazhevsky, N. F. Dubova // Довкілля та здоров’я. - 2020. - N 4. - P21-26

MeSH-головна:
ГИПЕРГОМОЦИСТЕИНЕМИЯ -- HYPERHOMOCYSTEINEMIA
MeSH-не головна:
ДЕТИ -- CHILD
ЧЕРНОБЫЛЬ -- CHERNOBYL
ПОЖАРЫ -- FIRES
Анотація: Визначена роль генотипів фолатного циклу у виникненні гіпергомоцистеїнемії у дітей після лісової пожежі у Чорнобильській зоні відчуження (ЧЗВ). Використані імунохімічний, ПЛР у режимі Realtime, математико-статистичний методи. Обстеження 84 дітей підліткового віку із Поліського району Київської області дозволило виявити у них зміни метаболічних процесів у вигляді підвищеного продукування гомоцистеїну у зв’язку з лісовою пожежею у ЧЗВ 26-29 квітня 2015 року. Проведений порівняльний аналіз питомої ваги генотипів фолатного циклу у підгрупах дітей з гіпергомоцистеїнемією до і після лісової пожежі показав непричетність до цього явища ендогенного фактора у вигляді генетичного апарату, що контролює синтез ферментів фолатного циклу. Пожежі лісу і торфовищ у ЧЗВ є однією з основних причин підвищення рівня гомоцистеїну у крові дітей з прилеглих районів незалежно від стану генетичної системи фолатного циклу. Контроль над рівнем гомоцистеїну у крові дітей і дорослих, які перебувають під впливом продуктів горіння деревини, що містить радіоактивні елементи, є основним компонентом програми профілактики онкологічних і серцево-судинних захворювань.
Определена роль генотипов фолатного цикла в возникновении гипергомоцистеинемии у детей после лесного пожара в Чернобыльской зоне отчуждения (ЧЗО). Использовали иммунохимический, ПЦР в режиме Real-time, математико-статистический методы. Обследование 84 детей подросткового возраста из Полесского района Киевской области позволило выявить у них изменения метаболических процессов в виде повышенной продукции гомоцистеина в связи с лесным пожаром в ЧЗО, который регистрировался в течение 26-29 апреля 2015 года. Проведенный сравнительный анализ удельного веса генотипов фолатного цикла в подгруппах детей с гипергомоцистеинемией до и после лесного пожара показал непричастность к данному явлению эндогенного фактора в виде генетического аппарата, контролирующего синтез ферментов фолатного цикла. Пожары леса и торфяников в ЧЗО являются одной из основных причин повышения уровня гомоцистеина в крови детей из прилежащих районов вне зависимости от состояния генетической системы фолатного цикла. Контроль за уровнем гомоцистеина в крови детей и взрослых, проживающих в условиях воздействия продуктов горения древесины, содержащей радиоактивные элементы, является основным компонентом программы профилактики онкологических и сердечно-сосудистых заболеваний.
We determined a role of folate metabolism genotypes in the occurrence of hyperhomocysteinemia in children after a forest fire in the Chоrnobyl exclusion zone (ChEZ). In the study, we applied immunochemical, Real-time PCR, mathematical and statistical methods. A survey of 84 adolescents from the Poliske district, Kiev region revealed changes in their metabolic processes in the form of increased homocysteine production in connection with a forest fire in the ChEZ which was recorded during April 26-29, 2015. A comparative analysis of the specific gravity of the folate cycle genotypes in the subgroups of the children with hyperhomocysteinemia before and after a forest fire showed that an endogenous factor in the form of a genetic apparatus, controling synthesis of folate cycle enzymes, was not involved in this phenomenon. Forest and peat fires in the Chernobyl exclusion zone are one of the main causes for the elevation in blood homocysteine levels in children from the adjacent districts, regardless of the state of folate metabolism genetic system. Monitoring of the blood homocysteine levels in children and adults living under conditions of the exposure to wood combustion gases, containing radioactive elements, is a key component of the programmer for the prevention of cancer and cardiovascular diseases.
Дод.точки доступу:
Dubova, N. F.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Михайлова, Л. Л.
Практичне використання радіаційних параметрів якості питної води: настанови міжнародних організацій та український досвід / Л. Л. Михайлова, М. Г. Бузинний // Довкілля та здоров’я. - 2020. - N 4. - С. 27-34

MeSH-головна:
ПИТЬЕВАЯ ВОДА -- DRINKING WATER
ВОДЫ ЗАГРЯЗНИТЕЛИ РАДИОАКТИВНЫЕ -- WATER POLLUTANTS, RADIOACTIVE
Анотація: Метою дослідження був аналіз документів авторитетних міжнародних організацій та наукових робіт з точки зору розробки стратегії забезпечення радіаційної якості питної води, а також особливостей практичного застосування параметрів радіаційної якості води у світі та Україні. Використовувалися бібліографічні і аналітичні методи. Вивчалися документи міжнародних організацій (ВООЗ, МАГАТЕ, МКРЗ, НКДАР), а також вагомих наукових публікацій щодо радіаційної якості питної води через призму досвіду вимірювання вмісту радіонуклідів у питній воді на території України. Матеріали міжнародних документів та наукових публікацій свідчать про те, що оцінка радіаційних параметрів якості питної води вимагає виваженого аналізу. Іноді за результатами лише одного визначення сумарної альфа- та сумарної бета-активності неможливо зробити однозначний висновок щодо придатності або непридатності питної води для споживання. Зважаючи на значну неоднорідність території України за геологічними характеристиками, для отримання достатніх даних щодо радіоактивності підземних вод необхідним є проведення широких скринінгових досліджень радіаційної якості води у регіонах країни з залученням геологічних і моніторингових служб, місцевих органів.
Целью работы был анализ документов авторитетных международных организаций и научных работ с точки зрения выработки стратегии обеспечения радиационного качества питьевой воды, а также особенностей практического применения параметров радиационного качества воды в мире и Украине. Использовались библиографические и аналитические методы. Изучались документы международных организаций (ВОЗ, МАГАТЭ, МКРЗ, НКДАР), а также научных публикаций относительно радиационного качества питьевой воды через призму опыта измерения содержания радионуклидов в питьевой воде на территории Украины. Материалы международных документов и научных публикаций свидетельствуют о том, что оценка радиационного качества питьевой воды требует взвешенного анализа. В ряде случаев по результатам только одного определения суммарной альфа- и суммарной бета-активности невозможно сделать однозначный вывод о пригодности или непригодности питьевой воды для потребления. Учитывая неоднородность территории Украины по геологическим признакам, для получения достаточных данных о радиоактивности подземных вод необходимо проведение широких скрининговых исследований радиационного качества воды в регионах страны с привлечением геологических и мониторинговых служб, местных органов.
Дод.точки доступу:
Бузинний, М. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Нормативно-правове регулювання розміщення вбудованих закладів охорони здоров’я у нежитлових приміщеннях житлових будинків / Г. В. Очеретяна [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2020. - N 4. - С. 35-45

MeSH-головна:
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ УЧРЕЖДЕНИЯ -- HEALTH FACILITIES (законодательство и юриспруденция)
САНИТАРНО-ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ СЛУЖБЫ -- SANITARY-EPIDEMIOLOGIC SERVICE (законодательство и юриспруденция)
СТРОИТЕЛЬНЫЕ СООРУЖЕНИЯ, СТАНДАРТЫ БЕЗОПАСНОСТИ -- BUILDING CODES
Анотація: Проведено аналіз нормативно-правової бази з проектування закладів охорони здоров’я (ЗОЗ), вбудованих у житлові будинки, вивчення умов їх взаєморозміщення та розробка для них санітарно-гігієнічних і протиепідемічних вимог. У роботі використовувалися бібліосемантичний (для аналізу використання нормативно-правового регулювання), теоретичні (ретроспективне використання даних наукових досліджень) та аналітичні методи. За реформою галузі охорони здоров’я України на первинній ланці медичної допомоги зростає кількість ЗОЗ, зокрема амбулаторного типу (амбулаторії, кабінети сімейних лікарів тощо), які розміщуються у вбудованих (прибудованих) нежитлових приміщеннях І-ІІ та цокольного поверхів багатоповерхових житлових будинків. Авторами статті запропоновано санітарно-гігієнічні та протиепідемічні вимоги до розміщення вбудованих ЗОЗ з гібридним типом будівництва житлової та громадської частини будівлі з використанням параметричного та цільового (пооб’єктного) методів. Розроблені санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи для вбудованих ЗОЗ сприятимуть підвищенню їхнього рівня епідемічної безпеки, профілактиці професійних захворювань медпрацівників, збереженню та покращенню громадского здоров’я.
Проведен анализ нормативно-правовой базы по проектированию учреждений здравоохранения, встроенных в жилые дома, изучение условий их взаиморазмещения и разработка для них санитарно-гигиенических и противоэпидемических требований. В работе использовались такие методы: библиосемантический (для анализа использования нормативно-правового регулирования), теоретические (ретроспективное использование данных научных исследований) и аналитические. Согласно реформе отрасли здравоохранения в Украине на первичном уровне медицинской помощи растет количество учреждений здравоохранения, в частности амбулаторного типа (амбулатории, кабинеты семейных врачей и др.), которые размещаются во встроенных (пристроенных) нежилых помещениях І-ІІ, а также цокольного этажей многоэтажных жилых домов. Авторами статьи предложены санитарногигиенические и противоэпидемические требования к размещению встроенных учреждений здравоохранения при гибридном типе строительства жилой и общественной части здания с использованием параметрического и целевого методов. Разработанные санитарно-гигиенические и противоэпидемические мероприятия для встроенных учреждений здравоохранения, которые изложены в статье, будут способствовать повышению их уровня эпидемической безопасности, профилактике профессиональных заболеваний медработников, сохранению и улучшению общественного здоровья.
Дод.точки доступу:
Очеретяна, Г. В.
Махнюк, В. М.
Чорна, В. В.
Горваль, А. К.
Клименко, Г. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Стирта, З. В.
Санітарно-епідеміологічне обгрунтування умов розміщення сучасних підприємств з виготовлення асфальтобетону малої потужності з урахуванням змін у технології / З. В. Стирта, В. М. Махнюк // Довкілля та здоров’я. - 2020. - N 4. - С. 46-52

MeSH-головна:
ПРОМЫШЛЕННЫЕ МАТЕРИАЛЫ -- MANUFACTURED MATERIALS
ВОЗДУХА ЗАГРЯЗНИТЕЛИ ПРОМЫШЛЕННЫЕ -- AIR POLLUTANTS, OCCUPATIONAL
САНИТАРНО-ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ СЛУЖБЫ -- SANITARY-EPIDEMIOLOGIC SERVICE (законодательство и юриспруденция)
Анотація: Метою роботи було санітарно-епідеміологічне та еколого-гігієнічне обґрунтування умов розміщення асфальтобетонних заводів (АБЗ) малої потужності, розробка гігієнічних критеріїв до їх розташування з урахуванням новітнього вітчизняного санітарного, екологічного та містобудівного законодавств та вимог директив Європейського Союзу. Проаналізовано санітарне законодавство України 1971 та 1996 років у частині унормування санітарно-захисної зони (СЗЗ) для АБЗ та порівняння з аналогічними нормативами європейських країн. За результатами наукової санітарно-епідеміологічної експертизи проектних матеріалів щодо обґрунтування СЗЗ для вітчизняних АБЗ малої потужності (80% з яких введено в експлуатацію до 1996 року) встановлено наступне. Усі досліджені підприємства працюють на готовому бітумі з впровадженням природоохоронних заходів шляхом використання високоефективних пилогазоочисних систем, що значною мірою скоротило валові викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та зменшило вплив на довкілля та прилеглу сельбищну територію, що відповідає вимогам Директиви 2010/75/ЄС Європейського Парламенту та Ради з промислових викидів (інтегроване запобігання та контроль забруднення) від 24 листопада 2010 року. Впровадження природоохоронних заходів з використанням високоефективних пилогазоочисних систем на існуючих АБЗ малої потужності забезпечило відсутність перевищень ГДК специфічних забруднюючих речовин на відстанях, які були меншими за нормативну СЗЗ в 1,5-3,0 рази, що дало підстави для обґрунтування використання нового підходу до встановлення СЗЗ – за розрахунковим методом під час будівництва нових чи реконструкції існуючих АБЗ малої потужності.
Целью работы было санитарно-эпидемиологическое и эколого-гигиеническое обоснование условий размещения АБЗ малой мощности, разработка гигиенических критериев к их размещению с учетом новейшего отечественного санитарного, экологического и градостроительного законодательства и требований директив Европейского Союза. Проанализировано санитарное законодательство Украины 1971 и 1996 годов в части нормирования СЗЗ для АБЗ по сравнению с аналогичными нормативами европейских стран. По результатам научной санитарно-эпидемиологической экспертизы проектных материалов по обоснованию СЗЗ для отечественных АБЗ малой мощности (80% из которых введено в эксплуатацию до 1996 года) установлено следующее. Все исследуемые предприятия работают на готовом битуме с внедрением природоохранных мероприятий путем использования высокоэффективных пылегазоочистительных систем, что в значительной степени сократило валовые выбросы загрязняющих веществ в атмосферный воздух и уменьшило влияние на окружающую среду и прилегающую селитебную территорию, что отвечает требованиям Директивы 2010/75/ЕС Европейского Парламента и Совета по промышленным выбросам (интегрированное предотвращение и контроль загрязнения) от 24 ноября 2010 года. Внедрение природоохранных мероприятий с использованием высокоэффективных пылегазоочистительных систем на существующих АБЗ малой мощности обеспечило отсутствие превышений ПДК специфических загрязняющих веществ на расстояниях, которые были меньше нормативной СЗЗ в 1,5-3,0 раза, что дало основание для обоснования использования нового подхода при установлении СЗЗ – по расчетному методу при строительстве новых или реконструкции существующих АБЗ малой мощности.
Дод.точки доступу:
Махнюк, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Чорна, В. В.
Мотивація і працездатність медичних працівників сфери охорони психічного здоров’я як предиктор їхнього психологічного благополуччя / В. В. Чорна // Довкілля та здоров’я. - 2020. - N 4. - С. 53-62

MeSH-головна:
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ БОЛЬНИЧНЫЙ -- MEDICAL STAFF, HOSPITAL
ТРУДОСПОСОБНОСТИ ОЦЕНКА -- WORK CAPACITY EVALUATION
УТОМЛЕНИЕ -- FATIGUE (психология)
ПСИХИАТРИЧЕСКОЕ ОТДЕЛЕНИЕ БОЛЬНИЦЫ -- PSYCHIATRIC DEPARTMENT, HOSPITAL
Анотація: У дослідженні брали участь 224 медичних працівники Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради», з них 15,2% чоловіків і 84,8% жінок. Кількість лікарів, які взяли участь в опитуванні – 38,8%, середнього медичного персоналу (СМП) – 61,2%. Стаж професійної діяльності лікарів становив (19,7 + 12,3) років і (15,5 + 11,1) років СМП. Середній вік лікарів склав (44,6 + 12,2) років, СМП – (37,2 + 11,4) років. Проведено опитування щодо мотивації професійної діяльності лікарів і медичних сестер за методикою К. Замфіра у модифікації А. Реана і опитування за методикою А. Леонова, С. Величковського щодо диференційної оцінки станів зниженої працездатності (ДОСЗП) працівників закладів охорони здоров’я. Визначено три типи мотивації та мотиваційних комплексів у медичних працівників охорони здоров’я, використано класифікацію мотиваційних чинників: «мотиватори» і «чинники контексту», або «гігієнічні фактори», які провокують негативний стрес, що впливає на якість надання медичної допомоги. Встановлено, що зовнішня негативна мотивація перевищує зовнішню позитивну у чоловіків-лікарів і у жінок СМП – (3,2 + 0,8) і (3,0 + 1,2) бали відповідно, тому у них спостерігається зниження зацікавленості у роботі, відсутність прагнення до кар’єрного росту, відсутність самосприйняття, байдужість до роботи і пацієнтів, що може негативно впливати на якість надання медичної допомоги, на міжособистісні стосунки у колективі та вдома. Проаналізовано результати анкетування щодо диференційної оцінки станів зниженої працездатності медичних працівників психоневрологічної лікарні. Встановлено високий ступінь індексу перенасичення у жінок-лікарів (3,2%) і жінок СПМ (1,6%), високий ступінь втоми – 4,8% і 3,9% відповідно, що може оцінюватися як стан передхвороби. Запропоновано профілактичні заходи щодо подолання цих станів і поліпшення психосоціального середовища для якісного виконання професійних обов’язків і задоволеності своєю працею.
В исследовании принимали участие 224 медицинских работника Коммунального некоммерческого предприятия «Винницкая областная клиническая психоневрологическая больница имени академика О. И. Ющенко Винницкого областного совета», из них 15,2% мужчин и 84,8% женщин. Количество врачей, принявших участие в опросе – 38,8%, среднего медицинского персонала (СМП) – 61,2%. Стаж работы по профессиональной деятельности врачей составлял (19,7 + 12,3) лет и (15,5 + 11,1) лет СМП. Средний возраст врачей составил (44,6 + 12,2) лет, СМП – (37,2 + 11,4) лет. Проведен опрос относительно мотивации профессиональной деятельности врачей и медицинских сестер по методике К. Замфира в модификации А. Реана и опрос по методике А. Леонова, С. Величковской относительно дифференциальной оценки состояний сниженной работоспособности (ДОССР) работников учреждений здравоохранения. Определены три типа мотивации и мотивационные комплексы у медицинских работников здравоохранения, использована классификация мотивационных факторов: «мотиваторы» и «факторы контекста», или «гигиенические факторы», провоцирующие негативный стресс, влияющий на качество предоставления медицинской помощи. Установлено, что внешняя негативная мотивация превышает внешнюю позитивную у мужчин-врачей и у женщин СМП – (3,2 + 0,8) и (3,0 + 1,2) балла соответственно, потому у них наблюдается снижение заинтересованности в работе, отсутствие стремления к карьерному росту, отсутствие самовосприятия, безразличие к работе и пациентам, что может влиять негативно на качество предоставления медицинской помощи, на межличностные отношения в коллективе и дома. Проанализированы результаты анкетирования относительно дифференциальной оценки состояний сниженной работоспособности медицинских работников психоневрологической больницы. Установлена высокая степень индекса перенасыщения у женщин-врачей (3,2%) и женщин СПМ (1,6%), высокая степень усталости – 4,8% и 3,9% соответственно, что может оцениваться как состояние предболезни. Предложены профилактические мероприятия по преодолению этих состояний и улучшению психосоциальной среды для качественного выполнения профессиональных обязанностей и удовлетворенности своим трудом.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Рябовол, В. М.
Особливості будови, фізико-хімічних і токсикологічних властивостей наночастинок діоксиду титану, одержаного за технологією термічного розкладу (літературний огляд і власні дослідження) / В. М. Рябовол // Довкілля та здоров’я. - 2020. - N 4. - С. 63-70

MeSH-головна:
ТИТАН -- TITANIUM (вредные воздействия)
НАНОЧАСТИЦЫ -- NANOPARTICLES (вредные воздействия)
Анотація: За допомогою гігієнічного, токсикологічного, бібліографічного, аналітичного методів проведено аналіз літературних даних щодо методів отримання, будови та токсичної дії наночастинок діоксиду титану. Нанопорошок діоксиду титану з фотокаталітичним ефектом практично монодисперсний, розміром частинок у середньому 10 нм, має мезопористу будову, містить м’які конгломерати від 50 нм до 500 нм, його питома поверхня – 57,3 м2/г. Нанодіоксид титану, одержаний термічним розкладом, належить до малотоксичних і малонебезпечних речовин, DL50 більше 5000 мг/кг за внутрішньочеревного введення мишам. Зазначений нанопорошок не подразнює шкіру та слизову оболонку очей кролів. За даними літератури визначено, що за хронічного впливу на лабораторних тварин наночастинки ТіО2 накопичуються та сприяють ушкодженню тканин печінки, нирок, легенів, селезінки, зокрема, впливають на перекисне окислення ліпідів та суттєво змінюють експресію генів, які відповідають за циркадіальні ритми, процеси метаболізму та апоптозу.
С помощью гигиенического, токсикологического, библиографического, аналитического методов, проведен анализ литературных данных о методах получения, строения и токсического действия наночастиц диоксида титана. Нанопорошок диоксида титана с фотокаталитическим эффектом практически монодисперсный, с размером частиц в среднем 10 нм, имеет мезопористое строение, содержит мягкие конгломераты от 50 нм до 500 нм, его удельная поверхность – 57,3 м2/г. Нанодиоксид титана, полученный термическим разложением, относится к малотоксичным и малоопасным веществам, DL50 – более 5000 мг/кг при внутрибрюшинном введении мышам. Указанный нанопорошок не раздражает кожу и слизистую оболочку глаз кроликов. По данным литературы определено, что при хроническом воздействии на лабораторных животных наночастицы ТіО2 накапливаются и способствуют повреждению тканей печени, почек, легких, селезенки, в частности, влияют на перекисное окисление липидов и существенно изменяют экспрессию генов, отвечающих за циркадиальные ритмы, процессы метаболизма и апоптоза.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Порівняльна оцінка вмісту важких металів у грунтах різних міських агломерацій: методологічні підходи до моніторингу довкілля / I. М. Андрусишина [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2020. - N 4. - С. 71-79

MeSH-головна:
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ МОНИТОРИНГ -- ENVIRONMENTAL MONITORING
ПОЧВЫ ЗАГРЯЗНИТЕЛИ -- SOIL POLLUTANTS
МЕТАЛЛЫ ТЯЖЕЛЫЕ -- METALS, HEAVY
ПОЧВЫ ЗАГРЯЗНИТЕЛИ -- SOIL POLLUTANTS
Анотація: Вивчені регіональні особливості забруднення ґрунтів важкими металами та іншими хімічними елементами, надана їм порівняльна еколого-гігієнічна оцінка. Методом оптико-емісійної спектрометрії визначено вміст 12 елементів у ґрунтах міських агломерацій: м. Київ (паркова, селітебна та транспортна зони), Донецька обл. (Маріуполь, Піски та ін.) та околиці м. Галича (Івано-Франківська обл.). Досліджено валовий вміст важких металів у ґрунтах, визначено їхні рухомі форми, розраховано коефіцієнти концентрації та показник сумарного забруднення ґрунтового покриву міських агломерацій, встановлено характерні взаємозв’язки між металами та їхні техногенні геохімічні асоціації. Серед проаналізованих хімічних елементів у ґрунтах урбанізованих територій особливу увагу привертає високий вміст Al, Mn та Cr, який виявився у деяких випадках вищим за ГДК та фоновий рівень. Встановлено характерні техногенні геохімічні асоціації важких металів для досліджених територій: Cu Cr Pb Zn Ni Mn. Рухливість важких металів у техногенно забруднених ґрунтах збільшується порівняно з фоновими рівнями. Порівняльна оцінка забруднення ґрунтів обстежених регіонів Київської, Івано-Франківської та Донецької областей показала, що вони зазнають комплексного екологічного тиску через антропогенне та техногенне забруднення навколишнього середовища важкими металами.
Изучены региональные особенности загрязнения почв тяжелыми металлами и другими химическими элементами, дана их сравнительная эколого-гигиеническая оценка. С помощью метода оптико-эмиссионной спектрометрии определено содержание 12 элементов в почвах городских агломераций: г. Киев (парковая, cелитебная и транспортная зоны), Донецкая обл. (г. Мариуполь, с. Пески и др.) и окрестности г. Галича (Ивано-Франковская обл.). Исследовано валовое содержание тяжелых металлов в почвах, определены их подвижные формы, рассчитаны коэффициенты концентрации и показатель суммарного загрязнения почвенного покрова городских агломераций, установлены характерные взаимосвязи между металлами и их техногенные геохимические ассоциации. Среди проанализированных химических элементов в почвах урбанизированных территорий особое внимание привлекает высокое содержание Al, Mn и Cr, которое оказалось в ряде случаев выше ГДК и фонового уровня. Установлены характерные техногенные геохимические ассоциации тяжелых металлов для исследуемых территорий: Cu Cr Pb Zn Ni Mn. Подвижность тяжелых металлов в техногенно загрязненных почвах увеличивается по сравнению с фоновыми уровнями. Сравнительная оценка загрязнения почв обследованных районов Киевской, Ивано-Франковской и Донецкой областей показала, что они испытывают комплексное экологическое давление вследствие антропогенного и техногенного загрязнения окружающей среды тяжелыми металлами.
Дод.точки доступу:
Андрусишина, І. М.
Голуб, І. О.
Демченко, В. Ф.
Лампека, О. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)