Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=ЕУ5/2019/24/4<.>
Загальна кількість знайдених документів : 12
Показані документи з 1 по 12
1.


    Егорова, М. С.
    Масса миокарда левого желудочка и ее связь с вариабельностью ритма сердца у пациентов с церебральным атеросклерозом и сахарным диабетом 2-го типа [] = Left ventricular myocardial mass and its relationship with heart rate variability in patients with cerebral atherosclerosis and type 2 diabetes mellitus / М. С. Егорова // Ендокринологія. - 2019. - Т. 24, № 4. - С. 295-301. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE (иммунология)
МИОКАРД -- MYOCARDIUM (патология, ультраструктура)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ДИСФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR DYSFUNCTION, LEFT (диагностика, патофизиология)
АРТЕРИОСКЛЕРОЗ ГОЛОВНОГО МОЗГА -- INTRACRANIAL ARTERIOSCLEROSIS (патофизиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
Анотація: Вопросы взаимосвязи кардиальной и церебральной патологии вызывают несомненный интерес у врачей различных специальностей, динамично расширяясь. Цель работы — выявить взаимосвязи между массой миокарда левого желудочка (ММЛЖ) и показателями вариабельности ритма сердца (ВРС) у пациентов с церебральным атеросклерозом (ЦА) 1-3-й стадий, в т. ч. и с сахарным диабетом 2-го типа (СД2). Материал и методы. В комплексном клинико-инструментальном исследовании приняли участие 229 пациентов с ЦА 1-3-й степени. Пациентов распределили на 2 группы: І — с ЦА 1-2-й степени (без ишемического инсульта — группа сравнения); ІI — общая группа пациентов, перенесших ишемический атеротромботический инсульт (ИИ). Результаты. Сравниваемые группы статистически значимо различались по показателям толщины стенок левого желудочка (ЛЖ). Так, значения минимальной толщины межжелудочковой перегородки (МЖП) и задней стенки ЛЖ (ЗСЛЖ) были в группе пациентов с ЦА в 1,18 раза и 1,17 раза меньше соответственно по сравнению с показателями группы пациентов с ИИ. Для выявления взаимосвязей проведен корреляционный анализ с расчетом коэффициента ранговой корреляции Спирмена. В общей группе пациентов, перенесших ИИ, установлена только обратная корреляционная связь между показателями ММЛЖ и НЧ/ВЧ% (r= –0,30), а в группе пациентов без ИИ с ЦА 1-2-й стадии связей установлено не было. Выводы. У пациентов с ЦА 1-2-й степени и СД2 толщина МЖП и ЗСЛЖ достоверно меньше, а концентрический недилатационный тип ремоделирования ЛЖ встречается значимо чаще по сравнению с пациентами, перенесшими ИИ, что свидетельствует прежде всего о том, что перенесенный инсульт самостоятельно не является предиктором последующих кардиоваскулярных событий. Наличие обратной корреляционной связи между ММЛЖ и соотношением симпатической/парасимпатической компонент ВРС у постинсультных пациентов с СД2 и отсутствие таковой у пациентов с начальными проявлениями ЦА и СД2 свидетельствует о более выраженных физиологических взаимосвязях и менее выраженной автономии вегетативной нервной системы после значимого кардиоваскулярного события у пациентов с проявлениями ЦА
The relationship between cardiac and cerebral pathology is of undoubted interest among doctors of various specialties, dynamically expanding. Objective — to identify the relationship between the mass of the left ventricular myocardium (MLVM) and heart rate variability (HRV) in patients with cerebral atherosclerosis (CA) of stage 1-3, including type 2 diabetes. Material and methods. 229 patients with 1st‑3rd degree CA were involved in a comprehensive clinical and instrumental study. Patients were divided into 2 groups: І — with CA of 1-2 degree (without IS — comparison group); II — a general group of patients after an ischemic atherothrombotic stroke. Results. The compared groups were statistically significantly different in the thickness of the LV walls. Thus, the minimum thickness of the interventricular septum and the posterior wall of the left ventricle was in the group of patients with CA (1.18 and 1.17 times less, respectively, compared with the group of patients with IS). To identify the relationships, a correlation analysis was carried out with the calculation of the Spearman rank correlation coefficient. So, in the general group of patients who underwent IS, one inverse correlation was established between the parameters of MLVM and LF/HF% (r = –0.30), and in the group of patients without IS with CA 1-2 stages of communication were not established. Conclusion. In patients with cerebral atherosclerosis of the 1-2 degree and type 2 diabetes, the thickness of the interventricular septum and the posterior wall of the left ventricle is statistically significantly less, and the concentric non-dilatation type of left ventricular remodeling is statistically significantly more often compared with patients who underwent an atherothrombotic stroke, which primarily indicates the fact that a stroke alone is not a predictor of subsequent cardiovascular events. The presence of an inverse correlation between CML and the ratio of the sympathetic/parasympathetic HRV in post-stroke patients with type 2 diabetes and the absence of it in patients with initial manifestations of cerebral atherosclerosis and type 2 diabetes indicate more pronounced physiological relationships and less pronounced autonomic autonomic nervous system after the onset of significant cardiovascular events in patients with manifestations of cerebral atherosclerosis.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    Activation of the last protein kinases of insulin signaling cascade in peripheral blood mononuclear cells of diabetic patients with different types of cancer [] = Активация конечных протеинкиназ инсулинового сигнального каскада в мононуклеарных клетках периферической крови пациентов с диабетом и различными типами рака / T. S. Vatseba [та ін.] // Ендокринологія. - 2019. - Т. 24, № 4. - P302-310. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ЛЕЙКОЦИТЫ МОНОНУКЛЕАРНЫЕ -- LEUKOCYTES, MONONUCLEAR (иммунология, метаболизм, секреция)
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (иммунология, кровь, метаболизм)
НОВООБРАЗОВАНИЙ ФАКТОРОВ НЕКРОЗА РЕЦЕПТОРЫ, АССОЦИИРОВАННЫЕ С СИГНАЛЬНЫМИ ПЕПТИДАМИ И БЕЛКАМИ -- TUMOR NECROSIS FACTOR RECEPTOR-ASSOCIATED PEPTIDES AND PROTEINS (биосинтез, иммунология, кровь, метаболизм, секреция)
ПРОТЕИНКИНАЗЫ -- PROTEIN KINASES (биосинтез, иммунология, кровь, метаболизм)
БИОФИЗИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- BIOPHYSICAL PROCESSES (иммунология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (кровь, метаболизм, патофизиология)
Анотація: Akt/mTOR/p70S6K1 signaling pathway plays an important role in the pathogenesis of cancer and diabetes. Macrophages and lymphocytes are involved in the pathogenesis of diabetes, diabetic atherosclerosis, formation of insulin resistance as well as immune response to cancer and tumor maintenance. The aim of the study was to determine the activation of Akt/mTOR/p70S6K1 in peripheral blood mononuclear cell (PBMC) of patients with type 2 diabetes (T2D) and cancer. Results. The level of insulin in the blood of diabetic patients with breast and endometrial cancer was significantly higher compared to control, whereas it did not differ from control in the blood of diabetic patients with colorectal and pancreatic cancer. The highest level of insulin was observed in the blood of patients with T2D solely. Almost the same pattern was observed concerning IGF‑1 blood concentration. Akt S473 phosphorylation by mTORC2 was higher than control values in PBMC of breast and endometrial cancer diabetic patients. The level of Akt phosphorylation in PBMC of diabetic patients with colorectal and pancreatic cancer was lower then in control cells that corresponds to insulin and IGF‑1 concentrations in the blood. There was no activation of Akt by mTORC2 in PBMC of diabetic patients. There is no activation of mTORC1 in PBMC of patients with cancer and diabetes but there is its significant activation in the cells of patients with T2D only. Probably the Akt activation by mTORC2 is not associated with activation of mTORC1 in the cells of patients with T2D. The decrease in mTORC1 activity occurred in the cells of diabetic patients with all studied types of cancer. It can be assumed, that diabetes-related PI3K/Akt signaling in PBMC is likely to interfere with cancer-related signaling mechanisms. There were the differences in oncological patientswith T2D between breast/endometrial cancers, and pancreatic/bowel cancers considering IGF/insulin content in the blood and Akt activation in the PMBC, that could be explained by the specific hormonal background of the first types of cancers. Conclusion. The hypothesis of reciprocal Akt phosphorylation by the PDK1 and mTORC2 complexes on Thr308 and Ser473, respectively, is discussed
Сигнальний шлях Akt/mTOR/p70S6K1 відіграє важливу роль у патогенезі раку та діабету. Макрофаги та лімфоцити беруть участь у патогенезі діабету, діабетичного атеросклерозу, формуванні резистентності до інсуліну, а також імунної відповіді на рак та підтримці пухлини. Метою дослідження було вивчення активації Akt/mTOR/p70S6K1 у мононуклеарних клітинах периферичної крові (РВМС) пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу (T2D) і раком. Результати. Рівень інсуліну в крові діабетичних пацієнтів із раком молочної залози та ендометрія був значно вищим порівняно з контролем, але не відрізнявся від контролю в крові діабетичних пацієнтів із коло- ректальним раком і раком підшлункової залози. Найвищий рівень інсуліну спостерігався в крові пацієнтів із T2D. Майже таку ж картину спостерігали відносно концентрації IGF‑1 у крові. Фосфорилювання S473 в Akt кіназою mTORC2 було вищим від контрольних значень у РВМС пацієнтів із діабетом і раком молочної залози та ендометрія. Рівень фосфорилювання Akt у PBMC у пацієнтів із діабетом і колоректальним раком та раком підшлункової залози був нижчим від такого в контрольних клітинах, що відповідає концентраціям інсуліну та IGF‑1 у крові. Активації Akt mTORC2 у PBMC пацієнтів із діабетом не спостерігалося. У PBMC пацієнтів із раком і діабетом не відбувалося активації mTORC1, але спостерігали значну його активацію в клітинах пацієнтів із T2D. Імовірно, активацію Akt mTORC2 не пов’язано з активацією mTORC1 у клітинах пацієнтів із T2D. Зниження активності mTORC1 відбувалося в клітинах хворих на діабет з усіма досліджуваними типами раку. Можна припустити, що пов’язаний із діабетом сигналінг PI3K/Akt у PBMC, імовірно, інтерферує з механізмами передачі сигналів, пов’язаних із раком. Відзначено відмінності в онкологічних пацієнтів із T2D і раком молочної залози/ендометрія та раком підшлункової залози/кишечника з огляду на вміст IGF/інсуліну в крові й активацію Akt у PMBC, що можна пояснити специфічним гормональним тлом перших двох типів раку. Висновок. Обговорюється гіпотеза щодо реципрокного фосфорилювання Akt комплексами PDK1 і mTORC2 по T308 і S473 відповідно
Дод.точки доступу:
Vatseba, T. S.
Sokolova, L. K.
Pushkarev, V. V.
Kovzun, O. I.
Guda, B. B.
Pushkarev, V. M.
Tronko, M. D.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Зелінська, Г. В.
    Ультразвукові та цитологічні характеристики радіойодчутливості метастазів папілярного раку щитоподібної залози [] = Ultrasound and cytological characteristics of radiosensitivity of papillary thyroid cancer metastases / Г. В. Зелінська, Є. А. Шелковий // Ендокринологія. - 2019. - Т. 24, № 4. - С. 311-317. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
КАРЦИНОМА ПАПИЛЛЯРНАЯ -- CARCINOMA, PAPILLARY (диагностика, радиотерапия, ультрасонография, ультраструктура)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (диагностика, радиотерапия, ультрасонография)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование, методы)
БИОПСИЯ ТОНКОЙ ИГЛОЙ -- BIOPSY, FINE-NEEDLE (использование, методы)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS (радиотерапия, ультрасонография, ультраструктура)
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
ИОДА ИЗОТОПЫ -- IODINE ISOTOPES (диагностическое применение)
Анотація: Мета — дослідження ультразвукових і цитологічних характеристик метастазів, виявлених у поопераційний період, залежно від їх йоднакопичувальної здатності. Матеріал і методи. Ультразвукові, цитологічні, імуноцитохімічні дослідження проводили на групі метастазів папілярного раку щитоподібної залози, виявлених у поопераційний період (після тиреоїдектомії та радіойодтерапії): 30 радіойодчутливих метастазів і 65 радіойодрезистентних. Оцінювали такі ультразвукові характеристики, як локалізація метастазів, чи є вони множинними або поодинокими, ехогенність, ехоструктуру та наявність гіперехогенних включень. Цитологічні та імуноцитохімічні дослідження проводили на пункційному матеріалі даних метастазів, забарвленому за Романовським. Використовували непрямий імунопероксидазний метод із моноклональними антитілами до тиреоїдної пероксидази та тиреоглобуліну. Статистичний аналіз проводили за непараметричним критерієм Манна – Уїтні та методом χ2 у програмі Statistica 11.0. Результати. Проведені дослідження ультразвукових і цитологічних характеристик поопераційних метастазів папілярних карцином щитоподібної залози не виявили значущої різниці між групами радіойодрезистентних і радіойодчутливих метастазів за такими ультразвуковими характеристиками, як ехогенність, ехоструктура та наявність гіперехогенних включень. Показано, що у випадках виявлення гіпоехогенних метастазів у латеральних лімфатичних колекторах імовірність радіойодрезистентності метастазів становить 93±2%. Ультразвукову ознаку кістозної дегенерації виявляли в 1,8 раза частіше в радіойодрезистентних метастазах порівняно з радіойодчутливими. Цитологічні дослідження демонструють фенотипову гетерогенность епітелію радіойодрезистентних метастазів порівняно з радіойодчутливими та вірогідну різницю в експресії тиреоглобуліну й тиреоїдної пероксидази. Висновки. За даними ультразвукового дослідження не виявлено достовірних змін, які дозволили б проводити диференційну діагностику між радіойодрезистентними та радіойодчутливими метастазами папілярного раку щитоподібної залози. Визначено цитологічні ознаки радіойодрезистентних метастазів папілярного тиреоїдного раку, які дозволяють їх передопераційне прогнозування. Продемонстровано значущу редукцію експресії тиреоїдної пероксидази та тиреоглобуліну в пунктатах радіойодрезистентних метастазів порівняно з радіойодчутливими, що є підставою передопераційного прогнозування радіойодрезистентності поопераційних метастазів папілярного тиреоїдного раку. Виявлені за даними ультразвукової діагностики метастатичні лимфатичні вузли шиї дозволяють проводити подальші імуноцитохімічні та цитологічні дослідження, що може підвищити ефективність діагностики метастазів високодиференційованого раку щитоподібної залози й полегшити вибір подальшого лікування
Aim is ultrasound and cytological studies of metastases detected in the postoperative period depending on their iodine accumulation capacity. Material and methods. Ultrasound, cytological, immunocytochemical studies on a group of papillary thyroid cancer metastases detected in the postoperative period (after thyroidectomy and radioiodine therapy) (30 — radioiodine-sensitive metastases, 65 — radioiodine-refractory metatases) were performed. Ultrasound characteristics such as localization of metastases, whether multiple or isolated, echogenicity, echostructure, and the presence of echo (+) inclusions were evaluated. Cytological and immunocytochemical studies on the FNA smears of these metastatic groups, stained according to Romanovsky were performed. Indirect immunoperoxidase method using monoclonal antibodies to thyroid peroxidase and thyroglobulin was used. Statistical analysis using the U-test and the χ2 method in Statistica.11 package was performed. Results. Investigations of ultrasound and cytological characteristics of postoperative metastases of papillary thyroid carcinomas did not reveal statistically significance difference between groups of radioiodine-resistant and radioiodinesensitive metastases on such ultrasound characteristics as echogenicity and echostructure and presence of echo (+) inclusions It is shown that when hypoechogenicity metastases are detected in the lateral lymphatic collectors, the probability of radioiodine resistance of metastases is 93±2. The ultrasound sign of cystic degeneration was found 1.8 times more frequent in radioiodine-resistance metastases compared to radioiodine-sensitive metastases. Cytological studies demonstrate the phenotypic heterogeneity of epithelium of radiiodine-resistant metastases compared to radioiodine-sensitive metastases and statistically significance difference in the expression of thyroglobulin and thyroid peroxidase were detected. Conclusions. Ultrasound revealed no statistically significant changes that would allow differential diagnosis between radioiodine-resistant and radioiodine-sensitive metastases of papillary thyroid cancer. Cytologic features of radioiodine-resistant metastases of papillary thyroid cancer have been demonstrated, which allow their preoperative prognosis. A statistically significant reduction in the expression of thyroid peroxidase and thyroglobulin in FNA smears of radioiodine-resistant metastases compared with radioiodine-sensitive metastases, which is the basis of preoperative prognosis of radioiodine-resistance of postoperative metastases has been demonstrated. The metastatic neck lymph nodes, identified by ultrasound diagnostics, allow for further immunocytochemical and cytological studies, which can improve the diagnosis of metastases of highly differentiated thyroid cancer and provide a choice of further treatment
Дод.точки доступу:
Шелковий, Є. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


   
    Частота депресивних станів у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу [] = The frequency of depressive status in patients with type 2 diabetes mellitus / М. В. Шевчук [та ін.] // Ендокринологія. - 2019. - Т. 24, № 4. - С. 318-322. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (диагностика, кровь, метаболизм, эпидемиология, этиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (кровь, метаболизм, патофизиология)
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЯ ПОКАЗАТЕЛИ, ШКАЛА -- SICKNESS IMPACT PROFILE
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY (методы)
АНТИДЕПРЕССАНТЫ -- ANTIDEPRESSIVE AGENTS (терапевтическое применение)
УКРАИНА -- UKRAINE (эпидемиология)
Анотація: Психічні розлади входять до численних ускладнень у хворих на цукровий діабет (ЦД), які значною мірою погіршують його перебіг. У статті наведено дані міжнародного дослідження та результати, отримані серед пацієнтів України. Мета роботи — вивчити частоту депресивних станів у хворих на ЦД 2-го типу (ЦД2), ґрунтуючись на результатах проведеного дослідження. Матеріал і методи. Для проведення даного спостереження було рандомізовано 190 пацієнтів відповідно до протоколу міжнародного проспективного дослідження International Prevalence and Treatment of Diabetes and Depression (INTERPRET-DD). Діагностичними інструментами були адаптовані шкали PHQ‑9, PAID, WHO, MINI‑6, Гамільтона; вимірювання рівня HbA1с, ліпідограми; опрацьовані дані з амбулаторних карт пацієнтів за останні 15 років, збирання анамнезу, проведення загального огляду; консультативні висновки психіатра, ендокринолога, хірурга кабінету діабетичної стопи. На підставі отриманих результатів вирішували питання про доцільність тактики лікування за допомогою заспокійливих, антидепресантів, протитривожних засобів і сеансів психотерапії. Результати. Частка чоловіків у дослідженні становила 39,47%, середня тривалість ЦД2 — 9,3±1,2 року. Депресивні розлади діагностовано в 10,7% пацієнтів, за результатами тестування за шкалою PHQ‑9 (Patient Health Questionnaire) у 12,10% випадків відзначено наявність депресивної симптоматики різного ступеня (рівень PHQ9). Таким пацієнтам було рекомендовано проведення сеансів психотерапії, медикаментозне лікування антидепресантами та прицільне спостереження психіатром протягом подальшого року. Висновки. Визначено частоту депресивних розладів у пацієнтів із ЦД2
Mental disorders are one of the numerous complications in patients with diabetes mellitus (DM), which greatly enhances its course. This article presents the data of the conducted international research and the results obtained among patients in Ukraine. Aim — to research the frequency of depressive status in patients with type 2 DM. Material and methods. A total of 190 male and female patients were randomly assigned to conduct this observation, in accordance with the protocol of international study International Prevalence and Treatment of Diabetes and Depression (INTERPRET-DD) protocol. As diagnostic materials were used adapted scale PHQ‑9, PAID, WHO, MINI‑6, Hamilton scale; measuring HbA1с level, lipid profile; processed data from medical history for the last 15 years, collection of anamnesis, general review; Advisory opinion of a psychiatrist, endocrinologist, surgeon of diabetic foot cabinet. Guided by the results of the decision on the appropriateness of treatment tactics with the use of sedative, antidepressants, anxiolitics, and the involvement of psychotherapy sessions. Results. The total number of randomized patients in the study was 190 (39.47% male) with an average duration of DM 2 type 9.3±1.2 years. Depressive disorders were diagnosed in 10.7% of patients and interpreted by the results on the PHQ‑9 scale; 12.10% had moderate, moderately severe and severe depressive symptoms (PHQ9). Such patients were recommended to conduct sessions of psychotherapy, the appointment of medication with antidepressants and targeted surveillance by a psychiatrist for the next year. Conclusion. The obtained results of this observation demonstrate the frequency of occurrence of depressive disorders in patients with DM
Дод.точки доступу:
Шевчук, М. В.
Циганенко, О. О.
Тараненко, О. В.
Крижевський, В. В.
Маньковський, Б. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    Неспецифічний захист й особливості автоімунних процесів у пацієнток із зовнішнім генітальним ендометріозом на тлі гіпотиреозу [] = Nonspecific protection and features of autoimmune processes in patients with external genital endometriosis against hypothyroidism / Б. М. Лисенко [та ін.] // Ендокринологія. - 2019. - Т. 24, № 4. - С. 323-330. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ИММУНИТЕТ КЛЕТОЧНЫЙ -- IMMUNITY, CELLULAR (иммунология)
ИММУНИТЕТ ГУМОРАЛЬНЫЙ -- IMMUNITY, HUMORAL (иммунология)
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS (диагностика, иммунология, метаболизм)
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (патофизиология)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (диагностика, иммунология, метаболизм)
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH (тенденции)
Анотація: Мета — проаналізувати стан неспецифічного захисту й особливості автоімунних процесів у пацієнток із зовнішнім генітальним ендометріозом (ЗГЕ) на тлі гіпотиреозу. Матеріал і методи. До дослідження увійшли 110 пацієнток із ЗГЕ на тлі гіпофункції щитоподібної залози (ЩЗ), яким у Державній науковій установі «Науково-практичний центр профілактичної і клінічної медицини» Державного управління справами (ДНУ «НПЦ КПМ» ДУС) проводили загальноклінічне передопераційне обстеження, пальпацію та УЗД ЩЗ, рутинні гінекологічні обстеження — огляд у дзеркалах, бімануальне дослідження. Для з’ясування характеру порушень імунного статусу на системному рівні досліджували показники клітинного та гуморального імунітету: вміст субпопуляцій Т-лімфоцитів, В-лімфоцитів (CD3, CD4, CD8, CD20, CD16); прозапальних і протизапальних цитокінів — інтерлейкінів IL‑1β, IL‑6, IL‑8, IL‑10, чинника некрозу пухлин α (TNF-α); імуноглобулінів (IgG, IgM, IgA); антитіл до фосфоліпідів (IgG, IgM). Визначення вмісту цитокінів, інтерлейкінів, Ig у крові проводили імуноферментним методом. Результати. За поєднання ЗГЕ та гіпотиреозу відбуваються виражені імунні зсуви — пригнічення клітинного (зниження вмісту CD3, CD4, CD8, збільшення CD16 Т-лімфоцитів) та активація гуморального (збільшення вмісту CD20 В-лімфоцитів, IgA і IgG) імунітету. Виявлено негативний середньої сили кореляційний зв’язок між показниками тиреотропного гормону (ТТГ) і CD3 (r= –0,59; t=5,1), між ТТГ і CD4 (r= –0,59; t=4,14), між ТТГ і CD8 (r=–0,51; t=4,98); прямий середньої сили зв’язок між ТТГ і CD16 (r=0,69; t=5,57), між ТТГ та IgA (r=0,61; t=4,82), між ТТГ та IgG (r=0,54; t=5,81), між ТТГ і CD20 (r=0,43; t=4,17). У жінок із ЗГЕ та гіпотиреозом знижується вміст TNF-α
The purpose of the study was to analyze the status of cellular and humoral immunity in patients with external genital endometriosis (EGE) on the background of hypothyroidism. Material and methods. A general clinical, laboratory and instrumental examination of 110 patients with EGE in the presence of hypothyroidism was conducted at the Scientific and Practical Center for Preventive and Clinical Medicine. To elucidate the nature of immune status disorders at the systemic level, we examined the indicators of cellular and humoral immunity: the content of subpopulations of T and B lymphocytes (CD3, CD4, CD8, CD20, CD16), pro-inflammatory and anti-inflammatory cytokines — interleukins IL‑1β, IL‑6, IL‑8, IL‑10, tumor necrosis factor α (TNF-α), IgG, IgM, IgA immunoglobulins, antibodies to IgG phospholipids, IgM. The content of cytokines, interleukins, Ig in the blood was determined by enzyme immunoassay. Results. With the combination of OGE and hypothyroidism, pronounced immune shifts occur, which are manifested in inhibition of cellular (decrease in the number of CD3, CD4, CD8, increase in CD16 T-lymphocytes) and activation of humoral (increase in levels of CD20 B-lymphocytes, IgA and IgG) immunity. The presence of correlations of an average strength of TSH level with immune parameters was proved: negative with CD3 (r= –0.59; t=5.1), CD4 (r= –0.59; t=4.14), (r= –0.51; t=4.98) and positive with CD16 (r=0.69; t=5.57), CD20 (r=0.43; t=4.17), IgA (r=0.61; t=4.82) and IgG (r=0.54; t=5.81). In women with OGE and hypothyroidism, levels of TNF-α (1.3 times), IL‑6 (1.5 times), IL‑8 (1.7 times) decrease and IL-l (1.5 times) and IL‑10 (1.4 times), as well as autoimmune disorders that are accompanied by an increase in antiphospholipid IgG (1.5 times), antibodies to native (double-stranded) IgG DNA (1.2 times)) and a decrease in the number of antiphospholipid IgM (1.5 times), which indicates a more pronounced autoimmune disorders in these women. Conclusions. With the combination of OGE and hypothyroidism, pronounced immune shifts occur: inhibition of cellular and activation of humoral immunity — a decrease in the content of CD3, CD4, CD8 and an increase in the levels of CD16 T-lymphocytes, CD20 B-lymphocytes, IgA, IgG. The presence of a correlation between the level of TSH in the blood and immune indicators is proved — negative with CD3, CD4, CD8 and positive with CD16, CD20, IgA and IgG. In women with OGE and hypothyroidism, the levels of TNF-α, IL‑6, IL‑8 decrease, the content of IL-l, IL‑10 increases and autoimmune disorders occur, which are accompanied by an increase in antiphospholipid IgG, antibodies to native (double-stranded) IgG DNA and a decrease in the level of antiphospholipid IgM, which indicates an increase in autoimmune processes in such women
Дод.точки доступу:
Лисенко, Б. М.
Гордийчук, О. А.
Хабрат, Б. В.
Струк, Т. А.
Литвак, О. О.
Гирявенко, О. Я.
Хабрат, А. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Лукашеня, О. С.
    Дослідження механізмів цитотоксичної дії адренокортиколітичних та антимітотичних препаратів в адренокортикоцитах людини [] = Study of the mechanisms for cytotoxic effects of adrenocorticolytic and antimitotic drugs in human adrenocorticocytes / О. С. Лукашеня, Н. І. Левчук, О. І. Ковзун // Ендокринологія. - 2019. - Т. 24, № 4. - С. 331-336. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЦИТОХАЛАЗИНЫ -- CYTOCHALASINS (антагонисты и ингибиторы)
КОЛХИЦИН -- COLCHICINE (антагонисты и ингибиторы)
P-ГЛИКОПРОТЕИН -- P-GLYCOPROTEIN (антагонисты и ингибиторы)
АДРЕНОКОРТИКОТРОПНЫЙ ГОРМОН -- ADRENOCORTICOTROPIC HORMONE (антагонисты и ингибиторы)
ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ (ВНЕШ) -- INVESTIGATIVE TECHNIQUES (NON MESH)
Анотація: Антимітотичні агенти наразі широко використовуються як протипухлинні терапевтичні засоби. Проте їх використання має деякі обмеження, оскільки останні є субстратом Р-глікопротеїну, який визначає резистентність клітин до протипухлинних препаратів. Мета — дослідити вплив селективного інгібітору Р-глікопротеїну PGP4008 на реалізацію ефекту адренокортиколітичної сполуки орто, пара’-дихлордифенілдихлоретану (о, п’-ДДД) та антимітотичних сполук колхіцину й цитохалазину В в адренокортикоцитах людини. Матеріал і методи. Дослідження in vitro проводили на диспергованих клітинах, отриманих із позапухлинної тканини кори надниркових залоз людини. До середовища інкубації додавали розчин о, п’-ДДД (кінцеві концентрації 10 мкмоль/л і 50 мкмоль/л), колхіцин (10 мкмоль/л) і цитохалазин В (10 мкмоль/л). Селективний інгібітор Р-глікопротеїну PGP4008 вносили до інкубаційного середовища в кінцевій концентрації 50 мкмоль/л. Інкубація тривала 18 год за 37 °C. Оцінку цитотоксичної дії досліджуваних сполук проводили за підрахунком кількості загиблих клітин, забарвлених 0,4% трипановим синім у камері Горяєва. Результати. Передінкубація адренокортикальних клітин з о, п’-ДДД, колхіцином і цитохалазином В призводить до збільшення відсотка мертвих клітин. Додавання до живильного середовища PGP4008 посилювало цитотоксичний ефект досліджуваних сполук. Висновок. Проведені дослідження показали, що використання о, п’-ДДД, колхіцину та цитохалазину В з інгібітором Р-глікопротеїну PGP4008 є перспективним для подальшого передклінічного вивчення
Antimitotic agents are nowadays widely used as antitumor therapeutic agents. However, their use has some limitations, since the latter is a substrate of P-glycoprotein, which determines the resistance of cells to anticancer drugs. The aim is to investigate the effect of a selective P-glycoprotein PGP4008 inhibitor on realization the adrenocorticolytic compound ortho, para’-dichlorodiphenyldichloroethane (o, p’-DDD) actions and the antimitotic compounds of colchicine and cytochalasin B in human adrenocorticocytes. Material and methods. In vitro studies were performed on dispersed cells derived from non-tumor tissue of the human adrenal cortex. A solution of o, p’-DDD (final concentration of 10 and 50 μmol/l), colchicine (10 μmol/l) and cytochalasin B (10 μmol/l) were added to the incubation medium. A selective P-glycoprotein PGP4008 inhibitor was introduced into the incubation medium at a final concentration of 50 μmol/l. The incubation lasted for 18 h at 37 °C. The cytotoxic effects of the test compounds were evaluated by calculating the number of dead cells stained with 0.4% trypan blue in the Goryaev’s camera. Results. Preincubation of adrenocortical cells with o, p’-DDD, colchicine and cytochalasin B increases the percentage of dead cells. Addition of the PGP4008 to nutrient medium enhanced the cytotoxic effect of the test compounds. Conclusion. Studies have shown that the use of o, p’-DDD, colchicine and cytochalasin B with the PGP4008 P-glycoprotein inhibitor is promising for further preclinical study
Дод.точки доступу:
Левчук, Н. І.
Ковзун, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Резніков, О. Г.
    Пренатальне застосування пороговоїдози ендокринного дизраптора дибутилфталату викликає передчасну вікову інволюцію органів репродуктивної системи самців щурів [] = Prenatal application of threshold dose of endocrine disruptor dibuthylphthalate causes preterm age involution of the organs of the rat reproductive system / О. Г. Резніков, О. В. Сочинська, О. А. Фалюш // Ендокринологія. - 2019. - Т. 24, № 4. - С. 337-345. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ДИБУТИЛФТАЛАТ -- DIBUTYL PHTHALATE (фармакология, химия)
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY
КРЫСЫ -- RATS
ПРЕНАТАЛЬНЫЕ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- PRENATAL INJURIES
РЕПРОДУКЦИЯ -- REPRODUCTION (действие лекарственных препаратов)
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (секреция)
ПОЛОВЫХ ЖЕЛЕЗ СТЕРОИДНЫЕ ГОРМОНЫ -- GONADAL STEROID HORMONES (дефицит, секреция)
Анотація: Мета — виявити морфологічні кореляти гіперандрогенного стану молодих статевозрілих самців щурів, матері яких зазнали експозиції до порогової дози дибутилфталату протягом останнього тижня вагітності, а також дослідити морфофункціональний стан органів репродуктивної системи цих тварин у процесі старіння. Матеріал і методи. Дибутилфталат (ДБФ) вводили самицям щурів Вістар перорально в щоденній дозі 100 мг/кг м.т. упродовж 15-21-го днів вагітності. У 6- та 18-місячних нащадків чоловічої статі визначали масу та гістологічну будову органів репродуктивної системи, кількість сперматозоїдів в епідидимісах і вміст тестостерону в плазмі крові. Результати. У 6-місячних тварин дослідної групи маса органів статевої системи та гістологічна будова простати й сперматогенного епітелію сім’яників не відрізнялись від контролю. Морфологічні ознаки клітин Лейдіга в сім’яниках цих тварин свідчили про їх функціональне напруження, що корелювало з підвищеним удвічі рівнем тестостерону. Натомість у 18-місячних дослідних тварин порівняно з контролем відповідного віку маса додаткових статевих залоз, епідидимісів і кількість сперматозоїдів вірогідно зменшувались, більше ніж дворазове зниження вмісту тестостерону було на межі вірогідності. Морфологічна будова простати та сім’яників свідчила про посилення вікових інволютивних змін цих органів, кількість мікролейдігом в інтерстиціальному просторі збільшувалась удвічі. Висновок. Гіперандрогенний стан у молодих самців щурів, які зазнали пренатального впливу низьких доз ДБФ протягом критичного періоду статевої диференціації мозку, характеризується морфологічними ознаками функціональної активації клітин Лейдіга. У старіючих піддослідних щурів відбувається передчасна інволюція гормональної та генеративної функцій гонад
The purpose. To reveal morphological correlates of the hyperandrogenic condition of young mature male rats whose mothers were exposed to the threshold dose of dibuthylphtalate during the last week of pregnancy, as well as to investigate the morpho-functional state of the reproductive organs of these animals over aging. Material and methods. Dibuthylphtalate was administered to Wistar female rats intagastrically at a daily dose of 100 mg/kg b.w. during the 15th‑21st days of pregnancy. In 6- and 18-month-old male offsprings, the weight and histology of the reproductive organs, the number of spermatozoa in the epididymis and the blood plasma testosterone level were studied. Results. In 6-month-old animals of the experimental group, the weights of the reproductive organs and the histology of the prostate and spermatogenic layer of testes did not differ from the control. Morphological features of Leydig cells in the testes of those animals demonstrated functional activation that correlated with a two-fold increase of testosterone level. Instead, in 18-month-old experimental animals, the weights of the accessory sex glands, epididymis and the number of spermatozoa significantly reduced compared with the control of corresponding age. More than two-fold decrease in testosterone level was very close to statistical significance. Morphology of the ventral prostate and testes showed acceleration of age-related involutional changes in these organs. The number of Leydig cell microadenomas in the interstitial space of the testes increased twice. Conclusion. Hyperandrogenic status in young male rats have been exposed to prenatal low dose DBP during the critical period of sexual brain differentiation is characterized by morphological features of functional activation of Leydig cells. In aging experimental rats, premature involution of the hormonal and generative functions of the gonads occurs
Дод.точки доступу:
Сочинська, О. В.
Фалюш, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


   
    Українсько-Американський проект дослідження наслідків опромінення in utero внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС: огляд наукових публікацій [] = The Ukrainian-American project for studying the consequences of in utero exposure to ionizing radiation as a result of the accident at the Chornobyl NPP: a review of scientific publications / М. Д. Тронько [та ін.] // Ендокринологія. - 2019. - Т. 24, № 4. - С. 346-359. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
АВАРИЙНЫЙ РАДИОАКТИВНЫЙ ВЫБРОС -- RADIOACTIVE HAZARD RELEASE (история)
ЧЕРНОБЫЛЬСКАЯ ЯДЕРНАЯ КАТАСТРОФА -- CHERNOBYL NUCLEAR ACCIDENT
НАСЕЛЕНИЯ ГРУПП ИЗУЧЕНИЕ -- COHORT STUDIES
ИЗДАНИЯ -- PUBLICATIONS
БИБЛИОГРАФИЯ ОПИСАТЕЛЬНАЯ -- BIBLIOGRAPHY, DESCRIPTIVE
МЕЖДУНАРОДНОЕ СОТРУДНИЧЕСТВО -- INTERNATIONAL COOPERATION
Анотація: З метою отримання науково обґрунтованих даних щодо медичних наслідків Чорнобильської катастрофи в ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» сумісно з Національним інститутом раку (США) з 2003 року виконується програма «Дослідження наслідків опромінення у внутрішньоутробному стані (In Utero) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС» (Проект In Utero). Метою цих досліджень є епідеміологічний аналіз і встановлення зв’язку між індивідуальною дозою опромінення щитоподібної залози (ЩЗ) плода та захворюваністю на патологію ЩЗ дітей і підлітків, які пренатально зазнали дії радіоактивного йоду, а також оцінка впливу чинників ризику (опромінення та йодна забезпеченість матері) на перебіг і результати вагітності, на ріст і розвиток потомства. Очікуваним результатом буде науково обґрунтована інформація про медичні наслідки пренатального опромінення, порівняльна оцінка ефекту екологічного відносно лікувального опромінення in utero, на підставі якої можна прогнозувати ризики та розробляти відповідні методичні рекомендації та яку можна буде використовувати в майбутньому в надзвичайних ситуаціях. Мета — бібліографічний огляд наукових публікацій за результатами виконання Проекту. Результати. У 2 публікаціях вказано мету та задачі Проекту, описано принципи формування когорти, дизайн дослідження, процедуру обстеження членів когорти, створення бази даних Проекту, наведено результати першого скринінгового обстеження, а також попередньої оцінки ризику розвитку новоутворень ЩЗ. У першій статті на підставі результатів двох стандартизованих скринінгових обстежень створеної когорти пренатально опромінених осіб наведено розрахунки ризику раку та доброякісних вузлів ЩЗ, проаналізовано радіаційний ризик за розміром пухлин, описано методи оцінки внутрішньоутробної та неонатальної доз йоду‑131 на ЩЗ та запропоновано загальну схему розрахунку внутрішньоутробних доз для осіб із радіаційно забруднених територій та осіб із територій порівняння. У другій викладено результати аналізу антропометричних даних із використанням багатоваріантних лінійних регресійних моделей, які вказують на суттєву модифікацію залежності маси та індексу маси тіла від дози за наявності/відсутності захворювання ЩЗ. Одна публікація стосується ретроспективного аналізу відповідної медичної документації та моделювання за допомогою лінійної регресії співвідношення дози з неонатальною антропометрією та тривалістю гестації. Висновок. В опублікованих працях наведено результати довгострокового клініко-епідеміологічного когортного дослідження осіб, які зазнали опромінення in utero внаслідок аварії на ЧАЕС. Тривале спостереження за членами когорти дозволяє провести науково обґрунтовану оцінку медичних наслідків пренатального опромінення
The program «Study of the consequences of in utero exposure to ionizing radiation as a result of the accident at the Chornobyl NPP» (Project In Utero) has been running at State Institution «V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism, Natl. Acad. Med. Sci. of Ukraine» in collaboration with the National Cancer Institute (USA) since 2003 in order to obtain scientifically substantiated data on the medical consequences of the Chornobyl disaster. The aim of these studies is to provide the epidemiological analysis and establish the relationship between the individual dose of fetal thyroid irradiation and the incidence of thyroid pathology in children and adolescents who prenatally were exposed to radioactive iodine, as well as an assessment of the effect of risk factors (irradiation and maternal iodine supply) on the course and outcomes of pregnancy, the growth and development of posterity. The expected result will be scientifically substantiated information on the medical consequences of prenatal exposure to irradiation, a comparative assessment of the ecological effect versus therapeutic irradiation in utero, on the basis of which risks can be predicted and develop the appropriate methodological recommendations, and which can be used in the future in emergency situations. Purpose — bibliographic review of scientific publications on the results of the Project implementation. Results. Two publications outline the purpose and objectives of the Project, describe the principles of cohort formation, study design, cohort member survey procedure, create a Project database, provide the results of the first screening survey, and the preliminary risk assessment for thyroid neoplasms. In first article, based on the results of two standardized screening examinations of a formed cohort of prenatally irradiated patients, cancer risk and benign thyroid nodes were evaluated, radiation risk was analyzes by tumor size, the methods of estimation of thyroid intrauterine and neonatal doses of iodine‑131 are described and the general scheme for calculation of intrauterine doses for persons from radiation contaminated territories and persons from territories of comparison is offered. The results of the analysis of anthropometric data using multivariate linear regression models, which indicate a significant modification of the dependence of mass and body mass index on dose in the presence/absence of thyroid disease, are presented in second article. One publication concerns a retrospective analysis of relevant medical records and modeling by linear regression of dose-relationship with neonatal anthropometry and gestational duration. Conclusion. The results of a long-term clinical and epidemiological cohort study of individuals irradiated in utero as a result of the Chornobyl accident were reported in published papers. Prolonged follow-up of cohort members allows for a scientifically validated assessment of the medical consequences of prenatal exposure
Дод.точки доступу:
Тронько, М. Д.
Замотаєва, Г. А.
Пастер, І. П.
Масюк, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Волынец, И. П.
    Радиойодтерапия в лечении диффузного токсического зоба [] = Radioactive iodine treatment for diffuse toxic goider / И. П. Волынец // Ендокринологія. - 2019. - Т. 24, № 4. - С. 360-366. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (радиотерапия, хирургия)
ГРЕЙВСА ОФТАЛЬМОПАТИЯ -- GRAVES OPHTHALMOPATHY (осложнения)
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (патология, повреждения, секреция, хирургия)
ИОДА ИЗОТОПЫ -- IODINE ISOTOPES (терапевтическое применение)
ЛУЧЕВОЙ ТЕРАПИИ ДОЗА -- RADIOTHERAPY DOSAGE (стандарты)
Анотація: Диффузный токсический зоб (ДТЗ), или болезнь Грейвса является частой причиной тиреотоксикоза. Варианты лечения болезни Грейвса включают терапию антитиреоидными препаратами (АТП), хирургическое лечение или лечение радиоактивным йодом (131I). Во всем мире 131I получил большую популярность в качестве радикального средства лечения тиреотоксикоза. Целью радиойодтерапии является ликвидация тиреотоксикоза путем разрушения гиперфункционирующей ткани щитовидной железы (ЩЖ ) и достижение стойкого гипотиреоза. Однако присутствующие радиофобические представления о таком методе лечения тиреотоксикоза создают ряд вопросов на практическом уровне. Этот обзор фокусируется на подходах к терапевтическому применению 131I, в нем обсуждается выбор дозы, подготовка пациента, а также возникновение возможных неблагоприятных состояний, в том числе гипотиреоза, и возможное ухудшение тиреоид-ассоциированной офтальмопатии. Хотя имеются противоречия в лечении тиреотоксикоза 131I, терапия радиоактивным йодом остается безопасным и эффективным методом в лечении болезни Грейвса, достигая высоких показателей эффективности
Graves’ disease is the most common cause of thyrotoxicosis. There are three distinct treatments for these conditions, antithyroid medications, thyroidectomy and radioiodine. Iodine‑131 therapy is the method of choice for treating new-onset of Graves’ disease in many countries. The purpose of radioiodine therapy is to destroy the thyroid tissue with increased function, resulting in euthyroidism or hypothyroidis. The different approaches to application of radioactive iodine treatment are described. This review focuses on treatment approaches for dose selection in radioiodine therapy, patient preparation and the development of possible side effects, including one of the more controversial progression aspects of thyroid associated ophthalmopathy. Treatment with 131I has been found to be cost-effective, safe and reliable
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Вітамін D у генетичному аспекті та його роль за цукрового діабету 1 -го типу [] = Vitamin D in the genetic aspect, the role in type 1 diabetes mellitus / Х. М. Щубелка [та ін.] // Ендокринологія. - 2019. - Т. 24, № 4. - С. 367-372. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (диагностическое применение, иммунология, метаболизм)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (генетика, диагностика, иммунология, метаболизм)
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- GENETIC RESEARCH
Анотація: Вітамін D бере участь у різноманітних біологічних процесах, включаючи кістковий метаболізм, модуляцію імунної відповіді та регуляцію проліферації й диференціювання клітин. Дефіцит вітаміну D пов’язують із впливом на виникненням таких нескелетних захворювань, як цукровий діабет 1-го та 2-го типів, рак, серцево-судинні захворювання, що підтверджує плейотропний характер біологічної дії вітаміну D. Генетичні дослідження дають можливість вивчити генетично-молекулярні механізми впливу на циркулюючі рівні вітаміну D. Варіативні ділянки ДНК, які часто трапляються в популяції — однонуклеотидні поліморфізми (OHП, SNP) — можуть справляти вплив на метаболізм вітаміну D, а також модулювати дію вітаміну D у ході розвитку цукрового діабету 1-го типу. В огляді описано дані літератури щодо молекулярних механізмів дії вітаміну D, а також генів, які кодують ензими, відповідальні за його метаболізм, розглянуто генетичні дослідження різного типу в людських популяціях, метою яких було вивчення успадкування циркулюючих рівнів вітаміну D, вплив цих генетичних детермінант на розвиток цукрового діабету 1-го типу
Vitamin D is involved in a variety of biological processes, including bone metabolism, immune response regulation, it impacts cell proliferation and differentiation. Vitamin D deficiency is associated with such non-skeletal diseases as diabetes mellitus type 1 and type 2, cancer, cardiovascular diseases, which confirms the pleiotropic nature of the biological function of vitamin D. Genetic studies provide great opportunities to study the genetic and molecular which define circulating levels of vitamin D. Variable DNA regions that are common in the populations are called single-nucleotide polymorphisms (SNPs) and can have an effect on the metabolism of vitamin D, as well as modulate the action of vitamin D in the development of type 1 diabetes mellitus in humans. The article provides the literature overview on the molecular mechanisms of action of vitamin D, as well as the genes encoding enzymes responsible for the metabolism of vitamin D. Also it reviews the most extensive genetic studies in human, the purpose of which was to study the inheritance of circulating levels of vitamin D, the influence of these genetic determinants on the development of type 1 diabetes mellitus
Дод.точки доступу:
Щубелка, Х. М.
Олексик, О. Т.
Олексик, Т. Х.
Гасинець, Я. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


    Соколова, Л. К.
    L-аргінін у нормі та патології [] = L-arginine in norm and pathology / Л. К. Соколова, В. М. Пушкарьов, М. Д. Тронько // Ендокринологія. - 2019. - Т. 24, № 4. - С. 373-385. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
АРГИНИН -- ARGININE (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм, терапевтическое применение)
АЗОТА ОКСИДЫ -- NITROGEN OXIDES (иммунология, метаболизм, терапевтическое применение)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ СИСТЕМА -- CARDIOVASCULAR SYSTEM (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм)
МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CEREBROVASCULAR DISORDERS (иммунология, лекарственная терапия, метаболизм)
ИММУННАЯ СИСТЕМА -- IMMUNE SYSTEM (действие лекарственных препаратов, иммунология, кровоснабжение, метаболизм)
ТРОМБОЦИТОВ АГРЕГАЦИЯ -- PLATELET AGGREGATION (действие лекарственных препаратов, иммунология)
Анотація: L-аргінін — умовно незамінна амінокислота, яка є клітинним регулятором багатьох життєво важливих функцій організму. Він бере участь у регуляції тонусу гладеньком’язового компонента стінки судин, бронхів, кишечника. L-аргінін є субстратом для синтази оксиду азоту (NOS), яка продукує оксид азоту (NO). NO, що утворюється в ендотелії судин, відповідає за релаксацію гладеньких м’язів і необхідний для зниження артеріального тиску. L-аргінін має високий функціональний пріоритет у продукції NO, а отже, у фізіології серцево-судинної та цереброваскулярної систем. L-аргінін може зменшувати ожиріння, знижувати артеріальний тиск, пригнічувати окислювальні процеси та нормалізувати ендотеліальну дисфункцію, сприяючи ремісії за діабету 2-го типу. L-аргінін також використовується клітинами імунної системи, може знижувати рівень інфікування, надто за порушеня імунної функції. L-аргінін уповільнює старіння, пригнічує агрегацію тромбоцитів, регулює множинні метаболічні шляхи, пов’язані з метаболізмом жирних кислот, глюкози, амінокислот і білків. Тому слід враховувати терапевтичний потенціал L-аргініну та продовжувати вивчення можливостей його використання як перспективного препарату за прогресування судинної дисфункції, пов’язаної зі старінням, діабетом і серцево-судинними захворюваннями
L-arginine is a conditionally essential amino acid, which is the cellular regulator of many vital functions of the body. He is involved in the regulation of the tone of the smooth muscle component of the blood vessels wall, bronchi, and intestines. L-arginine is a substrate for the nitric oxide synthase (NOS), which produces nitric oxide (NO). NO, produced in the vascular endothelium of endothelial NOS, is responsible for the relaxation of smooth muscles and is necessary to lower blood pressure. L-arginine has a high functional priority in the production of NO and, therefore, in the physiology of the cardiovascular and cerebrovascular systems. L-arginine can reduce obesity, lower blood pressure, suppress oxidative processes and normalize endothelial dysfunction, contributing to remission in type 2 diabetes. Larginine is also used by cells of the immune system, can reduce the level of infection, especially in case of impaired immune function. L-arginine slows down aging, inhibits platelet aggregation, and regulates multiple metabolic pathways associated with the metabolism of fatty acids, glucose, amino acids and proteins. Therefore, one should take into account the great therapeutic potential of L-arginine and continue to study the possibilities of its use as a promising drug against the progression of vascular dysfunction associated with aging, diabetes and cardiovascular diseases
Дод.точки доступу:
Пушкарьов, В. М.
Тронько, М. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


   
    Олександр Григорович Резніков - до 80-річчя від дня народження [] = Alexander Grigorovich Reznikov - to the 80th Anniversary of birthday // Ендокринологія. - 2019. - Т. 24, № 4. - С. 386-387


MeSH-головна:
ЮБИЛЕИ И ДРУГИЕ ВАЖНЫЕ СОБЫТИЯ -- ANNIVERSARIES AND SPECIAL EVENTS
ЭНДОКРИНОЛОГИЯ -- ENDOCRINOLOGY (история, кадры, организация и управление, этика)
НАУКА -- SCIENCE (история, кадры, обучение, организация и управление, этика)
Анотація: 12 листопада 2019 року виповнилося 80 років від дня народження одного з провідних вчених України — завідувача відділу ендокринології репродукції та адаптації ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», академіка НАМН України, член-кореспондента НАН України О.Г. Резнікова
Дод.точки доступу:
Резніков, Олександр Григорович (ендокринолог ; 1939-) \про нього\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)