Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ЕУ5/2020/25/4<.>

Загальна кількість знайдених документів : 9
Показані документи з 1 по 9

Рівні ендотеліну-1 та тестостерону в крові хворих на цукровий діабет 1-го та 2-го типів [] = The level of endothelin-1 and testosterone in the blood of patients with type 1 and type 2 diabetes / Є. В. Лучицький [та ін.] // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 4. - С. 291-296. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (диагностика, классификация, кровь, метаболизм, патофизиология)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (метаболизм, патофизиология)
ЭНДОТЕЛИН-1 -- ENDOTHELIN-1 (диагностическое применение, кровь, метаболизм, секреция)
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (дефицит, диагностическое применение, метаболизм)
ЗДОРОВЬЕ МУЖЧИН -- MEN'S HEALTH (тенденции)
Анотація: Із цукровим діабетом (ЦД) пов’язана ендотеліальна дисфункція (ЕД) — одна з ключових патологічних подій у розвитку хронічних діабетичних ускладнень. Важливим ефектом ЕД є збільшення продукції та біологічної активності ендотеліну (ЕТ). ET‑1, який виробляється переважно в ендотелії, є основною серцево-судинною ізоформою ендотелінової системи. ЦД — одне із захворювань, пов’язаних із патологічно підвищеним рівнем ЕТ. Отримані докази того, що андрогени можуть грати певну роль у визначенні специфічного для статі артеріального тиску. Чоловіки мають більш високий ризик розвитку ішемічної хвороби серця або гіпертонічної хвороби порівняно з жінками в пременопаузі. Мета — визначення концентрації ЕТ‑1 та тестостерону (Т) в крові хворих на цукровий діабет першого (ЦД1) та другого (ЦД2) типів із різним індексом маси тіла (ІМТ) та різних вікових категорій. Матеріал і методи. Рівень ET‑1 оцінювали методом ІФА в 103 осіб: 17 здорових осіб та 86 пацієнтів із ЦД1 і ЦД2. Для визначення концентрації ET‑1 використовували набір Endotelin (1-21) EIA. Загальний Т визначали за допомогою набору EIA‑1559. Результати. У всіх пацієнтів із діабетом рівень ЕТ‑1 у крові був значно вищим, ніж в осіб контрольної групи. Різниця в кількості ЕТ‑1 у крові пацієнтів із ЦД1 і ЦД2 була невірогідною. Рівень ЕТ‑1 у чоловіків був вищим, ніж у жінок у середньому на 37%. У групі з вищим індексом маси тіла кількість ET‑1 була вищою на 71%, а Т — нижчою на 25%. Рівень ЕТ‑1 у віковій групі до 50 років був нижчим, ніж у старшій групі для обох типів ЦД (123% для ЦД1 і 148% для ЦД2), а кількість Т у хворих на ЦД2 — вища майже на 20%. У групі хворих на ЦД2 з рівнем Т3 нг/мл концентрація ЕТ‑1 у крові була вищою, ніж у хворих із рівнем Т3 нг/мл (відповідно 0,550 фмоль/мл і 0,392 фмоль/мл). Висновки. У чоловіків, хворих на ЦД2 з ожирінням спостерігається підвищення концентрації ЕТ‑1 і зниження рівня Т. Ці показники, напевно, безпосередньо не пов’язані з вмістом глікованого гемоглобіну (Нв1Ас). Із віком рівень ЕТ‑1 у крові хворих на ЦД зростає, а рівень Т знижується. Ці процеси можуть бути взаємопов’язаними. Концентрація ЕТ‑1 у крові в чоловіків, хворих на ЦД обох типів вірогідно вища, ніж у жінок
Endothelial dysfunction (ED) is one of the key pathological events in the development of chronic diabetic complications and is associated with diabetes mellitus. An important effect of ED is that it increases the production and biological activity of endothelin (ET). ET‑1, which is produced primarily in the endothelium, is the main cardiovascular isoform of the endothelin system. Diabetes mellitus is one of the diseases associated with pathologically elevated ET levels. There is evidence that androgens may play a significant role in determining gender-specific blood pressure. Men have a higher risk of developing coronary heart disease or hypertension compared to premenopausal women. Aim of the study was to determine the concentration of endothelin‑1 and testosterone in the blood of patients with type 1 and type 2 diabetes with different body mass index and different age categories. Methods. ET‑1 levels were determined with ELISA in 103 people: 17 healthy persons and 86 patients with type 1 (T1D) and type 2 diabetes (T2D). The Endotelin (1-21) EIA kit was used to determine the ET‑1 concentration. Testosterone (T) was determined using the EIA‑1559 kit. Results. All diabetic patients had higher ET‑1 blood levels than controls. The difference in the amount of ET‑1 in the blood of patients between types I and II diabetes was insignificant. ET‑1 levels were higher in men than in women by an average of 37%. In the group with a higher body mass index, ET‑1 was 71% higher, and T was 25% lower. The ET‑1 level in the age group under 50 was lower than in the older group for both types of diabetes (123% for T1D and 148% for T2D), and the amount of T in T2D patients was almost 20% higher. In the group of type 2 diabetes patients with a T3 ng/ml, the concentration of ET‑1 in the blood was higher than in patients with a T3 ng/ml, 0,550 fmol/ml vs 0,392 fmol/ml, respectively. Conclusions. In obese men with type 2 diabetes mellitus, there is an increase in the endothelin‑1 concentration, and a decrease in the level of total testosterone. These indicators are probably not directly related to the content of glycated hemoglobin. With age, the level of endothelin‑1 in the blood of diabetic patients increases, and the level of total testosterone decreases. These processes can be interrelated. The concentration of endothelin‑1 in the blood in men with both types of diabetes is significantly higher than in women
Дод.точки доступу:
Лучицький, Є. В.
Соколова, Л. К.
Лучицький, В. Є.
Бєльчина, Ю. В.
Зубкова, Г. А.
Червякова, С. А.
Рибальченко, В. М.
Пушкарьов, В. В.
Вацеба, Т. С.
Складанна, І. І.
Пушкарьов, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Йодо- та селенодефіцит у патогенезі зобної трансформації щитоподібної залози та автоімунних тиреопатій (огляд літератури та результати власних досліджень) [] = Iodine and selenium deficiency in the pathogenesis of goiter transformation of the thyroid gland and autoimmune thyropathies (literature review and results of own researches) / Ю. М. Таращенко [та ін.] // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 4. - С. 297-304. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (метаболизм, патология, ультрасонография)
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (диагностика, метаболизм, ультрасонография)
ЗОБ ЭНДЕМИЧЕСКИЙ -- GOITER, ENDEMIC (диагностика, метаболизм, ультрасонография)
ИОД -- IODINE (дефицит, метаболизм)
СЕЛЕН -- SELENIUM (дефицит, метаболизм)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (использование)
Анотація: У статті описано сучасний погляд на роль дефіциту йоду та селену в патогенезі захворювань щитоподібної залози (ЩЗ), зокрема її зобної трансформації та автоімунних тиреопатій. Відмічена кореляція вираженості патологічних змін зі ступенем йододефіциту. У зонах зниженого споживання йоду (50 мкг на добу) 25-30% населення мають ту чи іншу патологію ЩЗ, серед яких найчастішою є ендемічний зоб. Другою за частотою виникнення патологією ЩЗ є вузловий зоб, частота якого в ендемічних по зобу регіонах досягає 50-70% від усіх захворювань ЩЗ. Поєднаний дефіцит йоду і селену посилює проблему йодної недостатності, призводить до зростання частоти гіпертрофічних і гіперпластичних процесів у ЩЗ і автоімунних тиреопатій. Метою роботи було визначення вмісту йоду та селену в пацієнтів із доброякісною патологією ЩЗ. Матеріал і методи. Обстежено 81 пацієнта, віком від 19 до 69 років, яким проводили ультразвукове обстеження ЩЗ, визначали рівень екскреції йоду зі сечею церій-арсенітним методом у модифікації J.T. Dunn та ін. і рівень селену в сироватці крові спектрофлуориметричним методом. Результати. У 43,6% пацієнтів при різних видах зобної трансформації, колоїдному проліферуючому зобі, автоімунних тиреопатіях та їх поєднанні відзначено низький рівень йодної екскреції (100 мкг/л); у 38,5% пацієнтів виявлено стабільно оптимальне йодне забезпечення (100-150 мкг/л) і в 17,9% пацієнтів — стабільно високе (150 мкг/л). У 76,5% пацієнтів виявлено значно знижений рівень селену в крові (80 мкг/л), у 13,6% пацієнтів — субоптимальний (81-100 мкг/л) і лише в 9,9% пацієнтів — оптимальний (101-120 мкг/л). Також відзначено, що в пацієнтів із вузловою патологією ЩЗ, автоімунними тиреопатіями та при їх поєднанні зафіксовано дефіцит селену в порівнянні з контрольною групою (ехографічно незмінена ЩЗ). Висновок. Терапія препаратами йоду та селену під контролем їх вмісту виправдана в процесі тривалого спостереження за пацієнтами із зобною трансформацією ЩЗ і автоімунними тиреопатіями
The article describes a modern view on the role of iodine and selenium deficiency in the pathogenesis of thyroid diseases, in particular its goiter transformation and autoimmune thyropathies. There is a correlation between the severity of pathological changes with the degree of iodine deficiency. Endemic goiter is the most common pathology of the thyroid gland, which occurs in areas of low iodine consumption (less than 50-60 μg/day), and 25-30% of the population has this or that thyroid pathology. The second most common pathology of the thyroid gland is nodular goiter, the frequency of which in endemic regions of the goiter reaches 50-70% of all thyroid diseases. The combined deficiency of iodine and selenium exacerbates the problem of iodine deficiency, leads to an increase in the frequency of hypertrophic and hyperplastic processes in the thyroid gland and autoimmune thyropathies. The aim of the study was to determine the content of iodine and selenium in patients with benign thyroid pathology. Material and methods. There were studied 81 patients, aged 19 to 69 years, who underwent ultrasound examination of the thyroid gland, the level of urine iodine excretion was determined by cerium-arsenic method in the J.T. Dunn et al. modification and the serum selenium level — by spectrofluorimetric method. Results. In 43.6% of patients with various types of goiter transformation, colloid proliferating goiter, autoimmune thyropathies and their combination, a low level of iodine excretion (100 μg/l) was found; the stable optimal iodine supply (100-150 μg/l) was noted in 38.5% of patients, and 17.9% of patients had a stable high iodine supply (150 μg/l). Significantly reduced levels of selenium in the blood (80 μg/l) was in 76.5% of patients, suboptimal (81-100 μg/l) — in 13.6% of patients and optimal (101-120 μg/l) — only in 9.9% of patients. It is also noted that in patients with nodular pathology of the thyroid gland, autoimmune thyropathies and their combination, the selenium deficiency was recorded in comparison with the control group (ultrasound-unchanged thyroid gland). Conclusion. Therapy with iodine and selenium drugs under the control of their content is justified in the process of longterm monitoring of patients with goiter transformation of thyroid gland and autoimmune thyropathies
Дод.точки доступу:
Таращенко, Ю. М.
Коваленко, А. С.
Кравченко, В. І.
Ковзун, О. І.
Сімуров, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вміст циркулюючих імунних комплексів у хворих на дифузний токсичний зоб, ускладнений автоімунною офтальмопатією [] = Circulating immune complexes content in patients with diffuse toxic goiter complicated by autoimmune ophthalmopathy / Н. М. Степура [та ін.] // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 4. - С. 305-309. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (иммунология, метаболизм, патофизиология)
ГРЕЙВСА ОФТАЛЬМОПАТИЯ -- GRAVES OPHTHALMOPATHY (иммунология, метаболизм, патофизиология)
АНТИГЕН-АНТИТЕЛО КОМПЛЕКС -- ANTIGEN-ANTIBODY COMPLEX (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
Анотація: Одним із важливих показників, що характеризує стан гуморальної ланки імунної системи організму, є рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК). За умов надлишкового утворення, ЦІК зберігаються впродовж тривалого часу і можуть відкладатися в різних органах та судинах, де здатні ініціювати запальні процеси. Автоімунна офтальмопатія (АО) — автоімунне захворювання, яке являє собою комплексне ураження тканин орбіти, супроводжується інфільтрацією, набряком і проліферацією ретробулярної жирової клітковини, м’язів і сполучної тканини. АО може зустрічатися як самостійне захворювання, так і в сполученні з дифузним токсичним зобом (ДТЗ) або автоімунним тиреоїдитом. Припускають, що патогенетичні механізми прогресування АО можуть бути пов’язані з активацією автоімунних процесів в орбітальних тканинах на фоні високого рівня антитіл до рецепторів тиреотропного гормону (рТТГ). Метою роботи було дослідження вмісту ЦІК у хворих на ДТЗ, ускладнений АО. Матеріал і методи. Проведено визначення кількості ЦІК: у 24 хворих (19 жінок та 5 чоловіків) із ДТЗ віком від 22 до 67 років (середнє значення — (47,2±2,8) року), у 29 хворих (19 жінок та 10 чоловіків) на ДТЗ, ускладнений АО, віком від 18 до 71 року (середнє значення — (46,1±2,5) року) і в 16 донорів (контрольна група) відповідного віку та статі. Результати. У хворих на ДТЗ обох груп вміст ЦІК вірогідно вищий за відповідний показник у донорів: відповідно (92,7±6,1) ум. од./мл і (113,5±6,7) ум. од./мл проти (67,7±6,1) ум. од./мл, (р0,05). У групі хворих на ДТЗ, ускладнений АО, кількість осіб із високими значеннями ЦІК істотно більша, ніж у групі хворих на ДТЗ. Так, високі значення ЦІК (100 ум. од./мл і більше) виявлено в 17 із 29 (58,6%) хворих на ДТЗ, ускладнений АО, тоді як у хворих на ДТЗ їх було 7 із 24 (29,2%). Висновки. Збільшення продукції ЦІК у хворих на ДТЗ, ускладнений АО, імовірно, є результатом активації гуморальної ланки імунної системи та підтвердженням автоімунного ґенезу захворювання. Високий вміст ЦІК може свідчити про розлад імунного гомеостазу, зокрема, про дисфункцію ретикуло-ендотеліальної системи, яка відповідає за їх елімінацію і виведення
The level of circulating immune complexes (CIC) is one of the important indicators characterizing the state of the body’s humoral immune response. Under the condition of excessive formation, CIC remain in the circulation for a long time, and can be deposited in various organs and vessels, initiating inflammatory processes. Autoimmune ophthalmopathy (AO) is an autoimmune disease that is a complex lesion of the orbit tissues, accompanied by infiltration, edema and proliferation of retrobular adipose tissue, muscles, and connective tissue. AO can be occured as an independent disease, and in combination with diffuse toxic goiter (DTG) or autoimmune thyroiditis. It is assumed that the pathogenetic mechanisms of the progression of autoimmune ophthalmopathy may be associated with the activation of autoimmune processes in orbital tissues against the background of a high level of TSH receptor antibodies (TRAbs). The aim was to study the content of CICs in patients with DTG complicated by autoimmune ophthalmopathy. Material and methods. CIC were determined in 24 patients with DTG, including 19 women and 5 men aged 22 to 67 years (mean value (47.2±2.8), and in 29 patients with DTG (19 women and 10 men) complicated by AO at the age from 18 till 71 years (mean value 46.1±2.5. The control group consisted of 16 donors of the corresponding age and gender. Results. In patients with DTG of both groups the CIC content is significantly higher than the indicators of the control group: (92.7±6.1 conventional units) and (113.5±6.7 conventional units) versus (67.7±6.1 conventional units), (p0.05), respectively. In the group of patients with DTG complicated by AO, the number of patients with high CIC values was significantly higher than in the group of patients with DTG. High CIC values (100 conventional units/ml and more) were found in 17 out of 29 (58.6%) patients with DTG, complicated by AO, while there were 7 out of 24 (29.2%) in patients with DTG. Conclusions. The increased CIC production in patients with DTG complicated by AO is probably the result of activation of the humoral immunity and confirmation of the genesis of the autoimmune disease. In addition, a high content of CIC may indicate a dysfunction in the genesis of immune disorders in particular, about dysfunction of the reticuloendothelial system, which is responsible for their elimination and excretion
Дод.точки доступу:
Степура, Н. М.
Замотаєва, Г. А.
Терехова, Г. М.
Волинець, І. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шляхова, Н. В.
Вплив гіпоандрогенемії на складові метаболічного синдрому в підлітків із затримкою статевого розвитку [] = Influence of hypoandrogenemia on the components of metabolic syndrome in adolescents with a delayed sexual development / Н. В. Шляхова, С. І. Турчина, Т. В. Косовцова // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 4. - С. 310-315. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: мужской

MeSH-головна:
ЗАДЕРЖКА ФИЗИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ -- FAILURE TO THRIVE (диагностика, иммунология, метаболизм, патофизиология)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
АНДРОГЕНЫ -- ANDROGENS (дефицит, диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология)
Анотація: Мета — дослідити вплив гіпоандрогенемії (ГА) на формування компонентів метаболічного синдрому (МС) у хлопців із затримкою статевого розвитку. Матеріал і методи. Комплексне дослідження проведено у 55 хлопців 14-18 років із клінічними ознаками затримки статевого розвитку та лабораторно підтвердженим зниженим рівнем тестостерону (12,0 нмоль/л) (основна група). Групу порівняння становили 44 практично здорових однолітки із нормальним рівнем статевого дозрівання. Оцінювали статевий та фізичний розвиток хлопців. Визначали рівні загального тестостерону (ЗТ) та естрадіолу (Е 2), сексстероїдзв’язуючого глобуліну (СЗГ), загального холестерину (ЗХС), тригліцеридів (ТГ), холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ), рівень натще глюкози та імунореактивного інсуліну в сироватці крові. Розраховували співвідношення (Т/Е 2), індекс вільного андрогена (ІВА); показники холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ) та коефіцієнту атерогенності (КА), індекс інсулінорезистентності НОМА. Статистичний аналіз виконано в програмі SPSS17.00. Результати. У підлітків із ГА зниження рівня ЗТ поєднувалось із достовірними зменшеннями співвідношення Т/Е 2 (40,35±28,02 ум.од., р0,05) та ІВА (22,08±6,05 ум. од., р0,05) на тлі зниження рівня СЗГ (28,11±3,64 нмоль/л, р0,05). За індивідуального аналізу у 23,6% хворих із ГА діагностовано ознаки інсулінорезистентності (ІР). Встановлено, що хлопці з ГА мали вірогідно більші показники ЗХС (4,91±0,17 нмоль/л, р0,05), ТГ(1,15±0,12 нмоль/л, р0,05) та ХС ЛПНЩ (2,65±0,19 нмоль/л, р0,05) порівняно зі здоровими однолітками. Доведено наявність негативних зв’язків рівнів ЗТ, СЗГ із вмістом ЗХС та позитивного зв’язку Е 2 із ЗХС, які не залежали від віку та індексу маси тіла (ІМТ). Висновки. Низькі рівні ЗТ у хлопців вже в підлітковому віці асоціюються з порушеннями ліпідного профілю, які можуть бути предиктором формування МС. Підлітки з ГА потребують динамічного спостереження та комплексного лікування, спрямованого на покращення репродуктивного потенціалу та попередження прогресування метаболічних порушень
Purpose — to study the effect of hypoandrogenemia (HA) on the formation of metabolic syndrome (MS) components in boys with delayed puberty. Material and methods. A comprehensive study was carried out in 55 adolescents aged 14-18 years with clinical signs of delayed puberty and laboratory-confirmed decreased testosterone levels (12.0 nmol/l) (main group). The comparison group consisted of 44 practically healthy peers with a normal level of puberty. The sexual and physical development of boys was assessed. The levels of total testosterone (TT) and estradiol (E2), sex hormone-binding globulin (SHBG), total cholesterol (TC), triglycerides (TG), high-density lipoprotein cholesterol (HDL-C), fasting glucose and immunoreactive insulin in serum were determined. The ratio (T/E2), free androgen index (FAI), low-density lipoprotein cholesterol (LDL-C) and atherogenic coefficient (AC), and insulin resistance index (HOMA-IR) were calculated. Statistical analysis was performed using SPSS17.00 software. Results. In adolescents with HA, a decrease in TT level was combined with a significant decrease in the T/E2 ratio (40.35±28.02 c.u., p0.05) and FAI (22.08±6.05 c.u., p0.05) against the background of a decrease in the level of SHBG (28.11±3.64 nmol/l, p 0.05). Individual analysis showed signs of insulin resistance in 23.6% of patients with HA. It was found that boys with HA had significantly higher levels of TC (4.91±0.17 nmol/l, p0.05), TG (1.15±0.12 nmol/l, p0.05) and LDL-C (2.65±0.19 nmol/l, p0.05) compared with healthy peers. The presence of negative relationships between the levels of TT, SHBG with the content of TC and a positive relationship of E2 with TC, which did not depend on age and body mass index (BMI), was proved. Conclusions. Low TT levels in boys already in adolescence are associated with abnormalities in the lipid profile, which may be a predictor of MS formation. Adolescents with HA require dynamic observation and complex treatment aimed at improving the reproductive potential and preventing the progression of metabolic disorders
Дод.точки доступу:
Турчина, С. І.
Косовцова, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Пастер, І. П.
Бібліометричний аналіз наукових публікацій у журналі «Ендокринологія» [] = Вibliometric analysis of scientific publication in journal «Endokrynologia» / І. П. Пастер // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 4. - С. 316-326. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БИБЛИОМЕТРИЯ -- BIBLIOMETRICS
ИЗДАНИЯ -- PUBLICATIONS
НАУЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RESEARCH
ЭНДОКРИНОЛОГИЯ -- ENDOCRINOLOGY (организация и управление, тенденции)
Анотація: Мета — провести бібліометричний аналіз наукових публікацій у журналі «Ендокринологія». Матеріал і методи. Об’єктом дослідження стали всі номери Журналу за 1996-2020 роки, а предметом дослідження — заголовки рубрик і наукових публікацій, а також (вибірково) наукові публікації або реферати до них. Методи дослідження — відбір, бібліографічна характеристика, групування та системний контент-аналіз наукових публікацій у Журналі. Контент-аналіз, або кількісний аналіз документів полягає в переведенні масової текстової інформації в кількісні показники. Результати. У Журналі опубліковано 935 наукових праць: оригінальних статей, оглядів, лекцій, коротких повідомлень тощо. Останніми роками зростання кількості публікацій пояснюється збільшенням вдвічі кількості номерів на рік (4 замість 2) і зміною формату журналу. Найбільша кількість публікацій припадає на 2012 (54 записи) та 2013 (50 записів) роки. Переважну частину публікацій становлять оригінальні статті (65,4% від загальної кількості). Співвідношення між публікаціями оригінальних експериментальних і клінічних досліджень становить 1:3. Найбільшу кількість публікацій за клінічною тематикою присвячено цукровому діабету (47,6% від загальної кількості) та патології щитоподібної залози (25,5%); понад третина з них — безпосередньо методам лікування. Співвідношення між публікаціями з питань діагностики та лікування перевищує 1:2. У цілому безпосередньо питання діагностики винесено в заголовки 13,0% публікацій, а питання лікування — 30,3%. Найбільшу кількість публікацій за експериментальною тематикою присвячено наднирковим (24,1% від загальної кількості), щитоподібній (23,5%) і підшлунковій (21,8%) залозам. У 297 публікаціях (31,8% від загальної кількості) зазначено по 1 автору, у 186 публікаціях (19,9%) — по 2, у 161 публікації (17,2%) — по 3, у 129 публікаціях (13,8%) — по 4, у 66 публікаціях (7,0%) — по 5 і в 96 публікаціях (10,3%) — по 6 і більше. Авторами 483 публікацій зазначено співробітників 153 інших установ або організацій, 16 з яких мали понад 10 публікацій. Співробітники Інституту були авторами 576 публікацій; 37 із них були авторами в 10 і більше публікаціях. Висновки. Останніми роками публікаційна активність залишається стабільною
The aim is to conduct a bibliometric analysis of scientific publications in the journal «Endokrynologia». Material and methods. The object of the study were all the issues of the Journal for 1996-2020, and the subject of research were headings and scientific publications, as well as (selectively) scientific publications or abstracts to them. Methods of research — selection, bibliographic description, grouping and systematic content analysis of scientific publications in the Journal. Content analysis, or a quantitative analysis of documents, consists in translating the mass textual information into quantitative indicators. Results. The Journal published 935 scientific works: original articles, reviews and lectures, short messages, etc. In recent years, the increase in the number of publications is due to doubling the number of issues per year (4 instead of 2) and changing the format of Journal. The largest number of articles was published in 2012 (54 titles) and 2013 (50 titles) years. Most of the publications are original articles (65.4% of the total). The ratio between publications of original experimental and clinical studies is 1:3. The largest number of publications on clinical topics is devoted to diabetes mellitus (47.6% of the total) and thyroid pathology (25.5%); more than a third of them — directly to treatment methods. The ratio between publications on diagnosis and treatment exceeds 1:2. In general, the problem of diagnosis was directly noted in the titles of 13.0% publications, and the problem of treatment — in the titles of 30.3% publications. Also a large number of publications on experimental topics is devoted to the adrenal (24.1% of the total), thyroid (23.5%) and pancreas (21.8%) glands. One author is mentioned in 297 publications (31.8% of the total number), two — in 186 publications (19.9%), three — in 161 publications (17.2%), four — in 129 publications 13.8%) — 4, five — in 66 publications (7.0%) and six or more — in 96 publications (10.3%). The authors of 483 publications of Journal were researchers from 153 other institutions or organizations, 16 of which had more than 10 publications. The authors of 576 publications were the researchers of SI «V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine»; 38 scientists were authors of 10 or more publications. Conclusions. In recent years, the publication activity has remained stable
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Орфанні захворювання в ендокринології [] = Orphan diseases in endocrinology / М. Д. Тронько [та ін.] // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 4. - С. 327-342. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БОЛЕЗНИ РЕДКИЕ -- RARE DISEASES (диагностика)
АКРОМЕГАЛИЯ -- ACROMEGALY (диагностика, патофизиология)
ЭНДОКРИННАЯ НЕОПЛАЗИЯ МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE ENDOCRINE NEOPLASIA (диагностика, патофизиология)
МЕДИЦИНСКИЕ ПРОГРАММЫ РЕГИОНАЛЬНЫЕ -- REGIONAL MEDICAL PROGRAMS (законодательство и юриспруденция, использование, организация и управление, тенденции, экономика)
СТАТИСТИКА -- STATISTICS
МЕЖДУНАРОДНЫЕ ОРГАНИЗАЦИИ -- INTERNATIONAL AGENCIES (тенденции, экономика)
Анотація: Медико-соціальне значення ендокринних орфанних захворювань обумовлено труднощами в діагностиці та лікуванні, а також несприятливим прогнозом і високою частотою інвалідизації пацієнтів із цією патологією. Особливо це стосується таких захворювань, як акромегалія та множинна ендокринна неоплазія. В Європі існує спеціальна програма, яка направлена на вирішення різноманітних питань щодо діагностики, лікування та соціального забезпечення пацієнтів з орфанними захворюваннями. Європейський проект «Орфанет» підтримується державними структурами, об’єднує інформацію щодо рідкісних захворювань практично у всіх європейських країнах і включає європейські, інтернаціональні, національні та регіональні реєстри орфанних захворювань. В Україні опубліковано Наказ Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України від 27.10.2014 р. № 778 «Про затвердження переліку рідкісних (орфанних) захворювань», яким офіційно затверджено 302 нозології, що віднесені до рідкісних захворювань. Серед орфанних захворювань вказано 61 рідкісну ендокринну хворобу (зокрема, розлади харчування та порушення обміну речовин), а також природжені
The medical and social significance of endocrine orphan diseases is due to difficulties in diagnosis and treatment, as well as an unfavorable prognosis and a high incidence of disability in patients with this pathology. This is especially true for diseases such as acromegaly and multiple endocrine neoplasia. In Europe, there is a special program that is aimed at solving a variety of issues regarding the diagnosis, treatment and social security of patients with orphan diseases. The European project «Orphanet» is supported by government agencies, brings together information on rare diseases in almost all European countries including European, international, national and regional registries of orphan diseases. In Ukraine, the Order of the Ministry of Health of Ukraine dated 27.10.2014 № 778 «On approval of the list of rare (orphan) diseases» was published, which in Ukraine officially approved 302 nosologies related to rare diseases. Among the orphan diseases, 61 rare endocrine diseases (including nutritional and metabolic disorders) are indicated, as well as congenital malformations, chromosomal abnormalities and rare neoplasms, in determining the management tactics of which the endocrinologist is directly involved. Recently, the frequency of detecting orphan diseases, including endocrine diseases, has been increasing. The reason for this may be the improvement of the methods of instrumental and laboratory diagnostics, the use of genetic diagnostic methods and a wider awareness of doctors of various specialties regarding the early manifestations of orphan diseases. In Ukraine, the problem of orphan diseases was inactive for a long time. The initiation of the adoption of the National Strategy for the Prevention, Diagnostics and Treatment of Orphan Diseases in Ukraine is the evidence of the recognition of the problem at the state level and makes it possible to resolve issues of timely detection and treatment of rare diseases, as well as to provide patients with vital medicines
Дод.точки доступу:
Тронько, М. Д.
Кваченюк, А. М.
Луценко, Л. А.
Супрун, І. С.
Охрімчук, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Пастер, І. П.
Клінічні дослідження медичних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС згідно з базою даних сайту ClinicalTrials.gov [] = Clinical studies of the medical consequences of the Chornobyl accident according to the database of the ClinicalTrials.gov website / І. П. Пастер // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 4. - С. 343-354. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЧЕРНОБЫЛЬСКАЯ ЯДЕРНАЯ КАТАСТРОФА -- CHERNOBYL NUCLEAR ACCIDENT
БАЗА ДАННЫХ -- DATABASE
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
СТАТИСТИКА -- STATISTICS
Анотація: 26 квітня 1986 р. на четвертому реакторі Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС) сталася найбільш масштабна техногенна аварія в історії людства. Мета — представити інформацію про клінічні дослідження медичних наслідків аварії на ЧАЕС. Результати. Станом на 31 березня 2020 р. на сайті ClinicalTrials.gov була розміщена інформація про 6 клінічних досліджень із медичних наслідків аварії на ЧАЕС. Середня тривалість досліджень становить 15 років і 9 місяців, а 2/3 із них виконуються понад 20 років. Поточний статус досліджень: «завершено» — 3 дослідження, «набір», «активний, без набору» і «призупинено» — по 1 дослідженню. 4 клінічних дослідження проводяться в Україні: 3 — на базі ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України» і 1 — на базі ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України»; 1 дослідження проводиться в Республіці Білорусь на базі Республіканського науково-практичного центру радіаційної медицини та екології людини (м. Гомель), а 1 завершене дослідження проводилося в Спо- лучених Штатах Америки на базі Національного інституту раку (National Cancer Institute). У всіх дослідженнях головний дослідник є співробітником National Cancer Institute (США). Спонсором усіх досліджень є National Cancer Institute (США). Загальна кількість учасників клінічних досліджень становила 51 051 особу (мінімальна — 673, максимальна — 23 143, середня — 8 508). Тип дослідження у всіх випадках був обсерваційний. За моделлю дослідження розподіл наступний: когортне дослідження — 2 дослідження, дослідження «випадок-контроль» — 2 дослідження, дослідження сімей — 1 дослідження (для одного дослідження інформація відсутня). За часовою перспективою дослідження були ретроспективними — 3 дослідження, проспективними і поперечними — по 1 дослідженню (для одного дослідження інформація відсутня). За методом вибірки клінічні дослідження були випадковими (2 дослідження) і невипадковими (3 дослідження); для одного дослідження інформація відсутня. Представлено огляд 20 публікацій за результатами 5 клінічних досліджень. Висновок. На сайті ClinicalTrials.gov зареєстрована вкрай мала кількість клінічних досліджень медичних наслідків аварії на ЧАЕС
On April 26, 1986, the largest man-made accident in the history of mankind was happened at the fourth reactor of the Chernobyl Nuclear Power Plant (ChNPP). Aim is to present information about clinical trials on the medical consequences of the accident at the ChNPP is presented. Results. As of March 31, 2020, the information about 6 clinical trials on the medical consequences of the Chornobyl accident was posted at ClinicalTrials.gov. The average duration of clinical trials is 15 years and 9 months, and 2/3 of them have been performed for more than 20 years. Current status of clinical trials: «completed» — 3 trials, «recruiting» — 1 trial, «active, not recruiting» — 1 trial, and «terminated» — 1 trial. 4 clinical trials are conducted in Ukraine: 3 — on the basis of the SI «National Scientific Center for Radiation Medicine, Natl. Acad. Med. Sci. of Ukraine» and 1 — on the basis of the SI «V.P. Komissarenko Institute of Endocrinology and Metabolism, Natl. Acad. Med. Sci. of Ukraine»; 1 clinical trial is conducted in the Republic of Belarus on the basis of the Republican Scientific and Practical Center for Radiation Medicine and Human Ecology (Gomel), and 1 completed clinical trial was conducted in the United States on the basis of the National Cancer Institute. In all clinical trials, the main researcher is an employee of the National Cancer Institute (USA). The sponsor of all clinical trials is the National Cancer Institute (USA). The total number of participants in clinical trials was 51 051 people (minimum — 673, maximum — 23 143, average — 8 508). The type of study in all clinical trials was observational. The distribution by research model is as follows: cohort study — 2 trials, case-control studies — 2 trials, family-based — 1 trial (no information is available for one trial). For the time perspective, the clinical trials were retrospective — 3 trials, prospective — 1 trial, and cross-sectional — 1 trial (no information is available for one trial). According to the sampling method, clinical trials were random (2 trials) and non-random (3 trials); no information is available for one trial. A review of 20 publications based on the results of 5 clinical trials is presented. Conclusion. An extremely small number of clinical trials of the medical consequences accident at the ChNPP are registered at the website ClinicalTrials. gov registered
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Черська, М. С.
Скринінг сонних артерій у хворих на цукровий діабет: методологія і клінічна значимість [] = Screening of carotid arteries in patients with diabetes mellitus: methodology, and clinical importance / М. С. Черська, Х. М. Кухарчук, О. А. Гайова // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 4. - С. 355-362. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КЛИНИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ КАК ТЕМА -- CLINICAL TRIALS AS TOPIC
СОННЫЕ АРТЕРИИ -- CAROTID ARTERIES (анатомия и гистология, метаболизм, ультрасонография, ультраструктура)
БЛЯШКА АТЕРОСКЛЕРОТИЧЕСКАЯ -- PLAQUE, ATHEROSCLEROTIC (диагностика, ультраструктура)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (патофизиология)
СОННОЙ АРТЕРИИ ИНТИМА-МЕДИА ТОЛЩИНА -- CAROTID INTIMA-MEDIA THICKNESS (использование)
Анотація: Цукровий діабет (ЦД) є незалежним фактором ризику розвитку фатальних і нефатальних серцево-судинних захворювань (ССЗ). На сьогодні, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі на ЦД хворіє близько 422 млн людей, що становить 8,8% усього населення планети. Встановлено, що ССЗ є основною причиною смерті у хворих на ЦД. Також тривожить те, що за ЦД досить часто спостерігається ураження судин. Причиною цьому є патогенетично обгрунтоване швидке прогресування атеросклеротичного ураження судин, яке може безсимптомно прогресувати десятки років до моменту настання несприятливих серцево-судинних подій. Варто враховувати, що на фоні ЦД зміни судинної стінки у вигляді атеросклеротичного ураження мають більш прогресуючий перебіг, ніж у пацієнтів без ЦД. Все це вказує на потребу ранньої діагностики змін судинної стінки у хворих на ЦД. Підтвердженням цьому є результати низки клінічних досліджень, в яких рекомендовано розцінювати ультразвукову діагностику (УЗД) судин, а саме сонних артерій, як скринінговий метод «першої лінії» атеросклеротичного ураження, особливо у хворих на ЦД. Цей метод є не лише неінвазивним, безпечним, безболісним, швидким та не дорогим, але й достовірним. УЗД судин дає можливість на ранніх етапах виявляти початкові і вже наявні атеросклеротичні зміни судинної стінки в безсимптомних хворих, контролювати ефективність лікування та подальше прогресування захворювання. У статті представлено методологію визначення і клінічну значимість ранніх маркерів атеросклерозу — товщина комплексу інтима-медіа та наявність атеросклеротичних бляшок — за допомогою УЗД судин. Використання УЗД сонних артерій, як метода вибору у хворих на ЦД, дозволить своєчасно виявляти ризик розвитку ССЗ та їх ускладнень у пацієнтів на ЦД
Diabetes mellitus (DM) is an independent risk factor for fatal and non-fatal cardiovascular disease (CVD). Today, according to the World Health Organization data, about 422 million people in the worldwide suffer from diabetes, which is 8.8% of the world’s population. It is established that CVD are the leading cause of death in patients with DM. It is also worrying that in diabetes, vascular damage is quite common. The reason for this is the pathogenetically justified rapid progression of atherosclerotic vascular lesions, which may progress asymptomatically for decades until the onset of adverse cardiovascular events. It should be born in mind that against the background of DM, changes in the vascular wall in the form of atherosclerotic lesions are more progressive course than in patients without DM. All this indicates the need for early diagnosis of changes in the vascular wall in patients with DM. This is confirmed by the results of a number of clinical studies in which it is recommended to consider ultrasound diagnosis of blood vessels, namely the carotid arteries, as a screening method of «first line» for atherosclerotic lesions, especially in patients with DM. This method is not only non-invasive, safe, painless, fast and inexpensive, but also reliable. Vascular ultrasound makes it possible in the early stages to detect initial and already existing atherosclerotic changes of the vascular wall in asymptomatic patients, to monitor the effectiveness of treatment and further progression of the disease. The article presents the methodology for determining and clinical significance of early markers of atherosclerosis — the thickness of the intimamedia complex and the presence of atherosclerotic plaques — using vascular ultrasound. Thus, the use of ultrasound diagnostics of the carotid arteries, as a method of choice in patients with DM, will make it possible to timely determine the risk of developing CVD and their complications
Дод.точки доступу:
Кухарчук, Х. М.
Гайова, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Рыбаков, С. И.
Harvey Williams Cushing — великий хирург, исследователь, эндокринолог, писатель, художник [] = Harvey Williams Cushing — great surgeon, researcher, endocrinologist, writer, painter / С. И. Рыбаков // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 4. - С. 363-374. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ХИРУРГИ -- SURGEONS (история, этика)
ЭНДОКРИНОЛОГИЯ -- ENDOCRINOLOGY (история, кадры, этика)
Анотація: В литературе имеется немалое количество сообщений о выдающихся личностях, которые посвятили свою жизнь науке и хирургии и добились всемирно признанных успехов на этом поприще. Достаточно назвать имена Н.И. Пирогова из России, T. Billroth из Австрии, T. Kocher из Швейцарии и еще многих, чьи имена навечно вписаны в историю медицины. В этом ряду достойное место принадлежит американскому хирургу Harvey Williams Cushing (Харвей Виллиамс Кушинг), основоположнику нового направления клинической хирургии — нейрохирургии, хирургу-виртуозу, выдающемуся эндокринологу, исследователю, писателю, художнику
Дод.точки доступу:
Кушинг, Харвей Виллиамс (1869-1939) \про нього\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)