Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ЕУ5/2021/26/2<.>

Загальна кількість знайдених документів : 11
Показані документи з 1 по 11

Порівняльне імуногістохімічне дослідження BRAFV600E-позитивних і BRAFV600E-негативних радіогенних і спорадичних папілярних тиреоїдних карцином [] = Comparative immunohistochemical study BRAFV600E positive and BRAFV600E negative radiogenic and sporadic papillary thyroid carcinoma / Л. Ю. Зурнаджи [та ін.] // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 2. - С. 105-118 . - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КАРЦИНОМА ПАПИЛЛЯРНАЯ -- CARCINOMA, PAPILLARY (диагностика, иммунология, метаболизм, патофизиология, ультраструктура)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (диагностика, иммунология, метаболизм, патофизиология, ультраструктура)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование, методы)
ГИСТОЛОГИЯ СРАВНИТЕЛЬНАЯ -- HISTOLOGY, COMPARATIVE (методы)
МУТАЦИЯ -- MUTATION (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология)
Анотація: Найпоширенішою точковою мутацією в папілярній тиреоїдній карциномі (ПТК) є BRAFV600E, яку пов’язують із більш агресивною поведінкою пухлини. Тим часом дані про частоту цієї мутації в різних вікових групах пацієнтів при наявності або відсутності радіаційного впливу в анамнезі вельми суперечливі. У більшості зазначених досліджень не використовувалися адекватні контрольні групи та/або не оцінювалися інвазійні властивості ПТК. Мета — порівняння за допомогою імуногістохімічного (ІГХ) дослідження частоти експресії мутантного білка BRAFV600E в однакових за віком на момент операції групах хворих із радіогенними та спорадичними ПТК і оцінювання інвазійних властивостей BRAFV600E-позитивних і BRAFV600E-негативних ПТК в обох серіях. Матеріал і методи. ІГХ дослідження виконані на 247 радіогенних ПТК (105 — діти ≤14 років, 52 — підлітки 15-18 років, 91 — дорослі 19-28 років на момент операції) і 138 спорадичних ПТК (39 — діти, 37 — підлітки, 62 — дорослі зазначеного вище віку). ІГХ дослідження проводили з антитілами anti-BRAF (mutated V600E) antibody (VE1) ab228461 (Abcam). Результати. У радіогенних ПТК частота експресії мутантного білка BRAFV600E, що свідчить про наявність BRAFV600E мутації, була істотно нижче, ніж у спорадичних ПТК (10,5% і 30,4%, p=2,67Е‑06); частота мутації підвищувалася з віком пацієнтів в обох серіях. За порівняння BRAFV600E-позитивних і BRAFV600E-негативних радіогенних ПТК статистично значущі відмінності відзначені в частотах більшості вивчених характеристик. Із боку домінантної структури в радіогенних BRAFV600E-позитивних ПТК переважає типова папілярна, а в радіогенних BRAFV600E-негативних ПТК — солідно-трабекулярна (р=1,12Е‑06 і р=0,001 відповідно). Частота всіх основних показників інвазійності в BRAFV600E-позитивних радіогенних ПТК була статистично значимо нижче, ніж у BRAFV600E-негативних ПТК. За частотою більшості вивчених характеристик BRAFV600E- позитивні спорадичні ПТК не відрізнялися від BRAFV600E-негативних, або ж, як і в радіогенних ПТК, окремі показники інвазійності були нижче, ніж у BRAFV600E-негативній групі, наприклад, лімфатично-кровоносна інвазія (р=7,46Е‑06) або наявність N1b метастазів (р=0,025). BRAFV600E-позитивні ПТК з обох серій (на відміну від BRAFV600E-негативних) практично не мали суттєвих статистичних розбіжностей у порівнянні між собою по всім вивченим показникам. Висновки. BRAFV600E мутація більш властива спорадичним, ніж радіогенним ПТК у всіх вікових групах, і її частота збільшується з віком пацієнтів в обох серіях. Порівняно з BRAFV600E-негативними пухлинами BRAFV600E-позитивні ПТК характеризувалися нижчими (радіогенні) або подібними (спорадичні) інвазійними властивостями в пацієнтів у віці до 28 років на момент операції в обох етіологічних серіях, що вказує на те, що BRAFV600E мутація не асоціюється з більш агресивним перебігом захворювання у хворих молодого віку, незалежно від етіології ПТК
The most common point mutation in papillary thyroid carcinoma (PTC), the BRAFV600E, has been associated with more aggressive tumor behavior. Data on the frequency of the BRAFV600E mutation in different age groups in patients with or without history of radiation exposure are quite discordant. In most studies, the adequate control groups were not analyzed, and/or the invasive properties of PTC were not evaluated. The aim of this work is a comparison of the frequency of the BRAFV600E mutant protein expression in radiogenic and sporadic PTCs in similar by age groups of patients, and an assessing of invasive tumor properties. Material and methods. The immunohistochemical (IHC) study included 247 radiogenic PTCs (105 — children ≤14 years, 52 — adolescents 15-18 years, 91 — adults 19-28 years at the time of surgery) and 138 sporadic PTCs (39 — children, 37 — adolescents, 62 — adults of the indicated age). IHC staining was performed with the anti-BRAF (mutated V600E) antibody (VE1) ab228461 (Abcam). Results. The frequency of mutant BRAFV600E protein expression (thus the BRAFV600E mutation) was significantly lower in the radiogenic PTCs than in the sporadic PTCs (10.5% and 30.4%, p=2,607E‑06); the frequency displayed an age uptrend in both series. Comparison of the BRAFV600Epositive and BRAFV600E-negative PTCs in the radiogenic series revealed statistically significant differences in the frequencies of most characteristics. The radiogenic BRAFV600E-positive PTCs frequently have typical papillary dominant structure, whereas the BRAFV600Enegative PTCs — solid-trabecular (p=1.12E‑06 and p=0.001, respectively). The frequencies of most indicators of tumor invasiveness in the radiogenic BRAFV600E-positive PTCs were statistically significantly lower than in the BRAFV600E-negative ones. In the sporadic series, the BRAFV600E-positive PTCs did not display differences in the frequencies of most characteristics from those of the BRAFV600E-negative tumors, or, similarly to the radiogenic series, these were in some instances lower, e.g. lymphatic/vascular invasion (p=7.46E‑06) or N1b metastases (p=0.025). When compared, the BRAFV600E-positive PTCs from the two series (unlike BRAFV600E-negative) did not statistically differ from each other for virtually all characteristics. Conclusions. The BRAFV600E mutation is more common in sporadic than radiogenic PTCs, its frequency increases with patients’ age in both series. As compared to the BRAFV600E-negative PTCs, the BRAFV600E-positive PTCs were characterized by the lower (radiogenic) or similar (sporadic) invasive properties in patients aged up to 28 years at surgery in both etiological series, indicating that the BRAFV600E mutation does not confer more aggressive disease in young patients with PTC of either etiology
Дод.точки доступу:
Зурнаджи, Л. Ю.
Рагуновіч, Т. І.
Саєнко, В. О.
Болгов, М. Ю.
Масюк, С. В.
Бурко, С. В.
Дегтярьова, Т. Л.
Чернишов, С. В.
Гулєватий, С. В.
Міцутаке, Н.
Тронько, М. Д.
Богданова, Т. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Харчова поведінка та ожиріння: гендерно-вікові особливості [] = Eating behaviour and obesity: gender and age traits / Л. С. Кіро [та ін.] // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 2. - С. 119-127. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПИЩЕВОЕ ПОВЕДЕНИЕ -- FEEDING BEHAVIOR (действие лекарственных препаратов)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (генетика, диагностика, иммунология, метаболизм, эпидемиология, этиология)
ВЕСА ТЕЛА УВЕЛИЧЕНИЕ -- WEIGHT GAIN (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология)
ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ -- SEX FACTORS
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Анотація: Надмірна вага та ожиріння — одна з найскладніших медичних і соціальних проблем сучасності. Для сучасного суспільства характерні фактори, які обумовлюють ожиріння: малорухливий спосіб життя, нераціональне харчування з великою часткою рафінованих продуктів, переїдання, психологічні стреси тощо. Проте роль порушень харчової поведінки (ХП) у формуванні надлишкової ваги та ожиріння вивчені недостатньо. Метою роботи є визначення особливостей різних типів ХП при надмірній масі тіла та ожирінні в залежності від гендерно-вікових чинників. Матеріал і методи. Проведено опитування 210 пацієнтів (105 жінок і 105 чоловіків). Вік жінок коливався від 19 до 60 років (середній вік становив 41,5±11,2 року), вік чоловіків — від 22 до 60 років (середній вік — 42,3±12,3 року). Всіх пацієнтів було розподілено на дві клінічні групи: 1-а група — 70 осіб (35 жінок і 35 чоловіків) з надлишковою вагою (індекс маси тіла (ІМТ) від 25,8 до 29,3 кг/м2; середній показник 27,5±1,31 кг/м2); 2-а група — 72 особи (36 жінок і 36 чоловіків) з ожирінням 1 ступеня (ІМТ від 30,0 до 33,9 кг/м2; середній показник 31,74±1,03 кг/м2). Контрольну групу склали 70 осіб (35 жінок і 35 чоловіків) з нормальною вагою (ІМТ від 19,5 кг/м2 до 23,9 кг/м2; середній показник 22,41±1,43 кг/м2). Оцінку розладів ХП проводили за допомогою адаптованого Нідерландського опитувальника ХП (The Dutch Eating Behaviour Questionnaire, DEBQ). Результати. У пацієнтів 1-ої та 2-ої груп здоровий тип ХП зафіксовано рідше, ніж у контрольній групі, у 5,38 раза (D=13,561, p0,01) та в 10,45 раза (D
Обмежувальні розлади ХП є одним із провідних факторів розвитку надмірної ваги та ожиріння. Корекція розладів харчування в людей, що страждають ожирінням, повинна проводитися з урахуванням гендерних і вікових особливостей пацієнта, щоб отримати позитивні результати при коротшому курсі лікування
Overweight and obesity are one of the most difficult medical and social problems of our time. Modern society is characterized by factors that cause obesity: sedentary lifestyle, irrational diet with a large proportion of refined foods, overeating, psychological stress, etc. However, the role of eating behavior (EB) disturbances in the formation of overweight and obesity has been insufficiently studied. The aim of the work is to determine the features of different types of EB in overweight and obesity depending on gender and age factors. Material and methods. There were surveyed 210 patients (105 women and 105 men). The age of women ranged from 19 to 60 years (mean age was 41.5±11.2 years), the age of men — from 22 to 60 years (mean age — 42.3±12.3 years). All patients were divided into two clinical groups: group 1 – 70 people (35 women and 35 men) with excess weight (body mass index (BMI) was from 25.8 to 29.3 kg/m2, average 27.5±1.31 kg/m2); group 2 – 72 people (36 women and 36 men) with the 1st degree obesity (BMI from 30.0 to 33.9 kg/m2; average 31.74±1.03 kg/m2). The control group consisted of 70 people (35 women and 35 men) with normal weight (BMI from 19.5 kg/m2 to 23.9 kg/m2; average 22.41±1.43 kg/m2). EB disorders were assessed using the Dutch Eating Behavior Questionnaire (DEBQ). Results. In patients of the 1st and 2nd groups, a healthy type of CP was recorded less often than in the control group, 5.38 times (D=13.561, p0.01) and 10.45 times of EB among women was recorded 1.7 times more often than in men (D
Дод.точки доступу:
Кіро, Л. С.
Зак, М. Ю.
Чернишов, О. В.
Свердлова, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Простий метод оцінки темпу старіння для скринінгу здоров’я населення [] = A simple method of estimating the rate of aging for population health screening / А. В. Писарук [та ін.] // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 2. - С. 128-136. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СТАРЕНИЕ -- AGING (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология)
МАССОВЫЙ СКРИНИНГ -- MASS SCREENING (использование, методы)
ГИПЕРГЛИКЕМИЯ -- HYPERGLYCEMIA (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, эпидемиология, этиология)
Анотація: Старіння сприяє розвитку низки захворювань, зокрема серцево-судинних захворювань та цукрового діабету (ЦД) 2-го типу. Люди, які прискорено старіють, мають високий ризик розвитку асоційованої з віком патології. Для оцінки темпу старіння використовується розрахунок біологічного віку (БВ). БВ може як збігатися з хронологічним віком (ХВ), і в цьому випадку процес старіння оцінюється як нормальний, фізіологічний, так і значно перевищувати ХВ. В останньому випадку старіння оцінюється як прискорене. Мета роботи полягала в розробці простого методу оцінки темпу старіння для скринінгу здоров’я населення. Матеріал і методи. Обстежено 165 практично здорових людей віком від 18 до 87 років та 178 осіб із гіперглікемією. Критеріями включення в групу осіб із гіперглікемією був рівень глюкози плазми крові натщесерце 6,1 ммоль/л та вище або 2-х годинна глюкоза 7,8 ммоль/л та вище при проведенні стандартного тесту толерантності до глюкози. Побудова моделі розрахунку БВ проводилася на вибірці 165 практично здорових людей, які мали рівень глюкози натщесерце нижче 6,1 ммоль/л, та рівень 2-х годинної глюкози нижче 7,8 ммоль/л. Вік у вибірці від 18 років до 87 років, середній вік — 55 років, міжквартильний інтервал (35,8-65,3 року). У вибірку включено 43 чоловіки та 122 жінки. Всім включеним у дослідження людям проводилося вимірювання антропометричних показників, артеріального тиску і виконувався стандартний тест толерантності до глюкози. Формула розрахунку біологічного віку отримана методом покрокової множинної регресії. Результати. Розрахунок БВ у здорових людей за отриманою нами формулою показав, що стандартна прогностична помилка становить 11,1 років. Встановлено, що підвищення рівня глюкози пов’язано із підвищеним темпом старіння в молодому та середньому віці, тоді як після 60-и років вплив гіперглікемії на швидкість старіння зникає. Висновок. Розроблений нами спосіб оцінки темпу старіння має досить високу точність і може бути застосований для оцінки ризику розвитку асоційованої з віком патології при скринінгових обстеженнях населення
Aging contributes to the development of a number of diseases, including cardiovascular disease and type 2 diabetes. Rapidly aging people have a high risk of developing age-related pathology. For the estimation of the aging rate the calculation of biological age is used. Biological age can both coincide with chronological age, and in this case aging is assessed as normal and physiological, or it can significantly exceed chronological age (accelerated aging). The aim of this study was to develop a simple method for estimating the rate of aging for population health screening. Methods. 165 practically healthy persons aged 18 to 87 years and 178 persons with hyperglycemia were examined. All individuals included in the study were assessed for anthropometric parameters, blood pressure and glucose tolerance. The inclusion criteria for the hyperglycemia group were fasting plasma glucose levels of 6.1 mmol/L and above or 2-hour glucose of 7.8 mmol/L and above on a standard glucose tolerance test. The formula for calculating the biological age was obtained through stepwise multiple regression. Results. The calculation of biological age in healthy persons according to the obtained formula showed that the standard prediction error was 11.1 years. Elevated glucose levels have been shown to be associated with increased aging in young and middle age, whereas after 60 years, the effects of hyperglycemia on the rate of aging disappeared. Conclusions. Our method of estimating the rate of aging is sufficiently accurate and can be used to assess the risk of age-related pathology in screening surveys
Дод.точки доступу:
Писарук, А. В.
Халангот, М. Д.
Кравченко, В. І.
Писарук, Л. В.
Гур’янов, В. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ткаченко, В. М.
Вплив пасивного куріння батьків на стан тимуса та надниркових залоз їхніх нащадків на тлі механічної рани [] = The effect of secondhand smoking on the thymus and adrenal gland conditions of their offspring against the background of a mechanical wound / В. М. Ткаченко // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 2. - С. 137-144. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ВОЗДУХА ЗАГРЯЗНЕНИЕ ТАБАЧНЫМ ДЫМОМ -- TOBACCO SMOKE POLLUTION (вредные воздействия, профилактика и контроль, статистика)
ТИМУС -- THYMUS GLAND (иммунология, кровоснабжение, метаболизм, повреждения)
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм, патология)
НАДПОЧЕЧНИКИ -- ADRENAL GLANDS (действие лекарственных препаратов, иммунология, кровоснабжение, метаболизм, повреждения)
НАДПОЧЕЧНИКА ЗОНА ПУЧКОВАЯ -- ZONA FASCICULATA (действие лекарственных препаратов, иммунология, кровоснабжение, метаболизм, повреждения, секреция)
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES (иммунология, метаболизм, терапия)
Анотація: Тимус і надниркові залози мають особливе значення в дитячому віці. Система «тимус-надниркові залози» забезпечує нормальний розвиток дитини, підтримує імунну реактивність і є провідною ланкою стрес-реалізуючих систем організму. Проте в роботах науковців показано порушення адаптаційних можливостей у дітей курців. Не менш небезпечним для дитячого організму є, так зване, пасивне куріння. Мета — дослідити вплив різних варіантів батьківського пасивного куріння залежно від вмісту нікотину та смол у цигарках на тимус і надниркові залози їхніх нащадків на тлі механічної рани. Матеріал і методи. Дослідження проводили на дорослих щурах та їхніх нащадках-щурятах. Після обкурювання дорослих щурів із нащадків-щурят сформували групи, що моделювали різні подружні пари, де один із членів подружжя курить або курять обидва: К24 (n=5) і К48 (n=5) — контрольні (інтактні); ПБ24 (n=5) і ПБ48 (n=6) — обкурювали лише самця цигарками з фільтром; ПМБ24 (n=7) і ПМБ48 (n=10) — обкурювали самця і самицю цигарками з фільтром; ВБ24 (n=10) і ВБ48 (n=9) — обкурювали лише самця цигарками без фільтра; ВМБ24 (n=10) і ВМБ48 (n=15) — обкурювали самця і самицю цигарками без фільтра. Дорослих щурів обкурювали в закритій камері об’ємом 27 літрів, у якій перебували 5 щурів впродовж 15 хв. У експерименті були використані цигарки з фільтром із вмістом 0,6 мг нікотину та 12 мг смоли та цигарки без фільтру з вмістом 0,8 мг нікотину та 15 мг смоли. Тіоцианід К (котинін) визначали в сироватці крові спектрофотометричним методом. Щурят-самиць виводили з експерименту через 24 і 48 годин після нанесення механічної рани на зовнішній поверхні правої задньої кінцівки. Ширину пучкової зони надниркових залоз виміряно за допомогою мікроскопа «ЛОМО» з окуляр-мікрометром «АМ2-9». У пучковій зоні підраховували кількість спонгіоцитів. Проводили комп’ютерну каріометрію спонгіоцитів та епітеліоцитів тимуса. Імовірність відмінностей оцінювали за допомогою критерію t Стьюдента при р0,05. Результати. Виявлено вірогідне підвищення в сироватці крові вмісту головного метаболіту нікотину — котиніну, що свідчить про тютюнову інтоксикацію щурів. Найбільші морфофункціональні зміни тимуса відбулися в щурят через 48 год після нанесення механічної рани в групі, де хронічній тютюновій інтоксикації підлягав самець (група ПБ48), та через 24 год після нанесення механічної рани в групі, де хронічній тютюновій інтоксикації підлягали самець і самиця (групи ПМБ24 і ВМБ24). У цих групах відмічали збільшення відносної маси тимуса і площі ядер епітеліоцитів. Установлено гіперплазію пучкової зони кори надниркових залоз (групи ПМБ24 і ПМБ48), зменшення проліферації спонгіоцитів (групи ПБ24, ПБ48, ВБ24, ВМБ24, ВБ48 і ВМБ48). Рановий процес у щурят-нащадків характеризувався наявністю гнійного запалення з гістолізом (група ВБ24), розвитком флегмони (група ПМБ24), великими некротичними змінами та патологічним розвитком грануляційної тканини (група ВМБ48). Висновки. Отримані дані свідчать про комплексний вплив тютюнового диму на тимус та надниркові залози нащадків, батьки яких тривалий час обкурювалися, що в результаті призводить до порушення загоєння ран внаслідок зниження реактивності
The thymus and adrenal glands are especially important in childhood. The «thymus-adrenal glands» system ensures the child normal development, supports the immune reactivity and it is the stress-implementing system guide link of the body. However, a disorder of the smokers’ children adaptive capacity is elucidated in some scientific researches. The secondhand smoking is also dangerous for child’s body. The aim is to study the effect of different variants of the parental secondhand smoking on the thymus and adrenal glands of their offspring against the background of a mechanical wound depending on the content of nicotine and tar in cigarettes. Materials and methods. The study was carried out on adult rats and their offspring. After fumigating adult rats, there were formed groups from the offspring of the rat cubs which were simulated different couples where one of the spouses smoked or smoked both: K24 (n=5), K48 (n=5) — control (intact) group, PB24 (n=5), PB48 (n=6) — only the male was fumigated with filtered cigarettes; PMB24 (n=7), PMB48 (n=10) — both male and female were fumigated with filter cigarettes; VB24 (n=10), VB48 (n=9) — only the male was fumigated with cigarettes without a filter; VMB24 (n=10), VMB48 (n=15) — both male and female were fumigated with cigarettes without a filter. That is, experimental groups were formed that simulated different couples, where one of spouses smoked or smoked two. The adult rats were fumigated in a closed 27-liter chamber containing 5 rats for 15 minutes. Filter cigarettes containing 0.6 mg of nicotine and 12 mg of tar and unfiltered cigarettes containing 0.8 mg of nicotine and 15 mg of tar were used in the experiment. Thiocyanide K (cotinine) was determined in blood serum by the spectrophotometrical method. Female rat cubs were removed from the experiment 24 hours and 48 hours after applying a mechanical wound on the outer surface of the right hind limb. The width of the adrenal zona fasciculata was measured using the microscope «LOMO» with an eyepiece micrometer «AM2-9». The number of spongiocytes was counted in the zona fasciculata. Spongiocytes and thymus epitheliocytes were calculated by the computer karyometry. The probability of differences was evaluated using the Student t-test at p0.05. The results. A statistically significant increase in main metabolite of nicotine — cotinine — in the serum blood content, which is evidence of tobacco intoxication in rats, was revealed compared to the control animal indicesh. The greatest morphofunctional changes in the thymus occurred in rat cubs 48 h after mechanical injury in the group where the male was exposed to chronic tobacco intoxication (group PB48) and 24 h after mechanical injury in the group where male and female (groups PMB24 and VMB24) were exposed to chronic tobacco intoxication. There was an increase in the relative thymus mass and the nuclei area of epitheliocytes in these groups. Adrenal hyperplasia of the zona fasciculata (groups PMB24 and PMB48), and decrease in spongiocyte proliferation (groups PB24, PB48, VB24, VMB24, VB48 and VMB48) were determined. The wound process in rat cub offspring was characterized by the presence of purulent inflammation with histolysis (group VB24), the development process of phlegmon (group PMB24), large necrotic changes and granulation tissue pathological development (group VMB48). Conclusion. The obtained data show that tobacco smoke has a complex effect on the thymus and adrenal glands in offspring whose parents were fumigated for a long time, which as a result leads to impaired wound healing due to reduced reactivity
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мамотенко, А. В.
Корекція профілю статевих гормонів самців щурів за умови зміни світлового режиму [] = Correction of the profile of sex hormones in male rats under conditions of changing the light regime / А. В. Мамотенко, Т. Є. Комісова // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 2. - С. 145-151. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Мужск

MeSH-головна:
СВЕТОВАЯ СТИМУЛЯЦИЯ -- PHOTIC STIMULATION (методы)
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (дефицит, диагностическое применение, иммунология, метаболизм)
ЭСТРАДИОЛ -- ESTRADIOL (дефицит, диагностическое применение, иммунология, метаболизм)
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (иммунология, метаболизм, секреция, терапевтическое применение)
СПИРУЛИНА -- SPIRULINA (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм)
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Проведено дослідження з вивчення ефекту підсилення запобіжної та відновлювальної дії препарату мелатоніну на репродуктивну систему експериментальних тварин, що знаходилися в умовах тривалого світлового навантаження, шляхом введення в раціон адаптогену природного походження — харчової добавки спіруліни. Мета роботи — вивчення наслідків деструктивного впливу тривалої пролонгації режиму освітлення на гормональний профіль статевих гормонів та обґрунтування ефективності комбінованого введення мелатоніну і спіруліни для запобігання процесу дерегуляції репродуктивної функції та її відновлення в самців щурів. Матеріал і методи. Дослідження проведено на 140 статевозрілих самцях щурів популяції Wistar у літньо-осінній період на тлі зменшення тривалості світлової доби (липень-жовтень). За характером дії та інтенсивності освітлення було сформовано 7 груп по 20 особин: контрольна група К — тварини знаходилися в умовах природної зміни дня і ночі; група 12/12 — щури утримувалися при штучному освітленні впродовж 12 годин на добу; група 24/00 — тварини утримувалися при цілодобовому штучному освітленні; групи 12/12+М та 24/00+М — на тлі зміненого світлового режиму щури отримували препарат «Віта-мелатонін» (М) ввечері; групи 12/12+М+С та 24/00+М+С — на тлі зміненого світлового режиму щурам вводили біодобавку «Spirulina» (С) вранці й «Віта-мелатонін» ввечері. Змінений фотоперіод для щурів моделювався впродовж 3,5 місяців шляхом застосування електричного освітлення з використанням ламп розжарення потужністю 100 Вт. Рівень тестостерону (Т) та естрадіолу (Е2) у плазмі крові щурів визначали імуноферментним методом. Імовірність відмінностей оцінювали за допомогою критерію t Стьюдента при р0,05. Результати. Спостерігалася тенденція до зростання рівня Т та зменшення вмісту Е2 в крові щурів групи 12/12 при самостійному введенні мелатоніну, що призводило до вірогідного зростання індексу Т/Е2 на 25% (р0,05). За умови сумісного введення М+С відмічено вірогідне підвищення рівня Т до контрольних величин та пропорційне зниження вмісту Е2 в крові (на 23%, р0,05). Відповідно, практично до нормальних значень підвищувалося співвідношення Т/Е2 (до 342,7±29,7 проти 386,8±36,7 в контролі, що становило +54% від показників групи 12/12). У групі щурів 24/00 при введенні мелатоніну рівень Т зростав більш ніж на третину відносно групи патологічного контролю та не мав вірогідних відмінностей від значень у групі інтактних щурів, що знаходилися в умовах природного освітлення. Водночас естрогенемія в таких тварин зменшувалася в меншому ступені — на 25% від групи 24/00. При цілодобовому освітленні на тлі сумісного курсового введення М+С рівень Т у групі щурів 24/00+М+С зростав на 47% від патологічного контролю та практично не відрізнявся від показників інтактних щурів (відповідно 31,8±0,9 нмоль/л та 33,0±0,6 нмоль/л). Хоча рівень Е2 в групі тварин, що підлягали цілодобовому освітленню, і знижувався на 31% від показників групи 24/00, однак був вищим за контрольні значення на 22%. Виходячи з цього, співвідношення Т/Е2, хоча і зростало більш ніж вдвічі, все ж не досягало показників групи контролю (289,8±21,1 і 386,8±36,7 відповідно, р0,05). Висновки. 1. У самців щурів на фоні світлового навантаження виявлено глибокі зміни профілю статевих гормонів, які прогресують та поглиблюються зі зростанням часу освітлення. 2. Курсове введення мелатоніну сприяло вірогідному підвищенню рівня Т у самців, знижувало рівень Е2, що призводило до відповідного падіння співвідношення Т/Е2, однак не призводило до повної нормалізації показників. 3. Показана висока ефективність використаної схеми курсового сумісного профілактичного застосування мелатоніну і спіруліни для превентивного зниження ризику репродуктивних розладів у самців щурів
A study is aimed to determine the effect of enhancing the preventive and restorative effects of the drug melatonin on reproductive system of experimental animals, which have been exposed to prolonged light exposure, due to the introduction of adaptogen (natural origin — food supplement spirulina) into their diet. The aim of the study is to establish the destructive influence of the long-term prolongation of the lighting regime on the hormonal profile of sex hormones and justification of efficiency of combined melatonin and spirulina administration for preventing the process of dysregulation of reproductive function and its recovery in male rats. Materials and methods. The study has been performed on 140 adult male Wistar rats in summer and autumn periods, against the background of reducing the duration of been daylight (July-October). At the beginning of the experiment, 7 groups of 20 rats were formed according to the nature of light effect and intensity: control group K — the animals have been in a natural change of day and night; group 12/12 — rats have been kept under artificial lighting for 12 hours a day; group 24/00 — animals have been kept in round-the-clock artificial lighting; groups 12/12+M and 24/00+M — rats, which, against the background of altered light regime, have received the drug «Vita-melatonin» (M) in the evening; groups 12/12+M+C and 24/00+M+C — rats, which, against the background of changed light regime, have been injected a bioadditive «Spirulina» (C) in the morning, and «Vita-melatonin» — in the evening. The modified photoperiod for rats was simulated for 3.5 months using electric lighting with 100-watt incandescent bulbs. The concentration of testosterone (T) and estradiol (E2) in the blood plasma of rats was determined by immunoenzyme method. Likelihood of differences was evaluated by using the Student’s t-test at p0.05. Results. There has been a tendency to increase the testosterone level and decrease the estradiol content in the blood of rats from group 12/12 with administration of melatonin only one, which led to a significant increase in the T/E2 index by 25% (p0.05). Under the conditions of co-administration of M+C a probable increase in testosterone level to control values and a proportional decrease in blood estradiol (by 23%, p0.05) were noted. In accordance with almost normal values, the ratio of T/E2 increased (to 342.7±29.7 versus 386.8±36.7 7 in the control, which was +54% of the indicators of group 12/12). In the group of rats 24/00 with the administration of melatonin, testosterone level increased by more than a third relative to the group of pathological control and had no significant differences from the values in the group of intact rats exposed to natural light. At the same time, estrogenemia in such animals decreased to a lesser extent — by 25% from group 24/00. In round-the-clock lighting, against the background of a complex course of M+C testosterone levels in group of rats 24/00+M+C increased by 47% from pathological control and practically did not differ from indicators of intact rats (31.8±0.9 nmol/l and 33.0±0.6 nmol/l, respectively). Although the level of E2 in the group of animals which were subjected to round-the-clock lighting, decreased by 31% from values of group 24/00, however, it was higher than the control values by 22%. Based on this, the T/E2 ratio, although it grew more than twice, still not reached the values of the control group (289.8±21.1 and 386.8±36.7, respectively, p0.05). Conclusions. 1. Profound changes in the profile of sex hormones, which progress and deepen with increasing light time were revealed in male rats against the background of light load. 2. Course administration of melatonin contributed to a significant increase in testosterone level in male rats, reduced the estradiol level, which led to a corresponding drop in the T/E2 ratio, but did not lead to complete normalization of the analyzed indicators. 3. The high efficiency of the used scheme of course compatible prophylactic use of melatonin in combination with spirulina for preventive decrease in the risk of reproductive disorders in male rats was shown
Дод.точки доступу:
Комісова, Т. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Зінич, О. В.
Психобіотики як перспективні засоби для лікування психосоматичних ускладнень при цукровому діабеті [] = Psychobiotics as prospective means for treatment of psychosomatic complications of diabetes mellitus / О. В. Зінич, В. В. Корпачев, В. В. Ховака // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 2. - С. 152-159. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БИОПРЕПАРАТЫ -- BIOLOGICAL PRODUCTS (прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY (методы)
ПСИХОСОМАТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PSYCHOSOMATIC MEDICINE (методы)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (лекарственная терапия)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (лекарственная терапия)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
Анотація: Розвиток цукрового діабету (ЦД) пов’язаний із такими ускладненнями, як депресія, тривожність, зниження когнітивності. Актуальною проблемою є пошук засобів, які дозволять поліпшити психосоматичний стан пацієнтів. Останнім часом дослідники в багатьох країнах світу стали вивчати пробіотики як засоби, здатні впливати на функціонування мозку. Такі пробіотики отримали назву психобіотиків — живих бактерій, здатних впливати на функції мозку і покращувати психофізіологічний стан шляхом взаємодії з кишковою мікробіотою. Ряд дослідників включають до психобіотиків і пребіотики, які сприяють збільшенню кількості корисних кишкових бактерій. Кишкова мікробіота охоплює всі мікроорганізми, які населяють простір від порожнини рота до прямої кишки. Вона слугує фундаментальною складовою кишково-мозкової вісі — біспрямованої системи, за допомогою якої мозок модулює функції шлунково-кишкового тракту. Кишкова мікробіота виконує важливу роль у формуванні гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової вісі, яка бере участь у регуляції багатьох фізіологічних процесів. ЇЇ стимуляція супроводжується підвищеною продукцією глюкокортикоїдів, зокрема, кортизолу і кортикостерону, відомих як маркерів стресу. Концентрації глюкокортикоїдів, що циркулюють, зростають у відповідь на психічний та фізичний стрес. Вони також посилюють відчуття загрози і пригнічують настрій, знижують пам’ять та інші когнітивні функції. Психобіотики виявляють анксіолітичний та антидепресивний ефекти, які характеризуються позитивними змінами в емоційній та когнітивній сферах. Виявилось, що психобіотики впливають на патогенетичні ланки стресорної реакції, які залучені до формування негативних психосоматичних ускладнень при ЦД. Отримані обнадійливі результати експериментальних та клінічних досліджень психобіотиків, які свідчать про перспективність їх використання в лікуванні пацієнтів із ЦД та ожирінням, а також в антиейджингових програмах. Перспективним є подальше дослідження застосування психобіотиків у лікуванні психосоматичних порушень при ЦД
The development of diabetes mellitus (DM) is associated with such complications as depression, anxiety, and cognitive decline. An urgent problem is the search for means which can improve the psychosomatic state of patients. Recently, researchers in many countries around the world have begun to study probiotics as agents that can influence the brain functioning. Such probiotics are called psychobiotics — living bacteria that can influence on brain function and improve its psychophysiological state by interacting with the intestinal microbiota. A number of researchers includes prebiotics to psychobiotics, which contribute the increase in beneficial gut bacteria. The gut microbiota encompasses all microorganisms that inhabit the space from the mouth to the rectum. It serves as a fundamental component of the cerebro-intestinal axis — the bidirectional system by which the brain modulates the functions of the gastrointestinal tract. The intestinal microbiota plays an important role in the formation of the hypothalamic-pituitary-adrenal axis, which is involved in the regulation of many physiological processes. Its stimulation is accompanied by increased production of glucocorticoids, in particular cortisol and corticosterone, known as stress markers. Circulating glucocorticoid concentrations are increased in response to mental and physical stress. They also increase the sense of threat and depress mood, memory and other cognitive functions. Psychobiotics exhibit anxiolytic and antidepressant effects, which are characterized by positive changes in the emotional and cognitive spheres. It turned out that psychobiotics affect the pathogenetic links of the stress response, which are involved in the formation of negative psychosomatic complications in DM. Encouraging results of experimental and clinical studies of psychobiotics have been obtained, which indicate the promise of their use in the treatment of patients with DM and obesity, as well as in antiaging programs. Further research on the use of psychobiotics in the treatment of psychosomatic disorders in DM is promising
Дод.точки доступу:
Корпачев, В. В.
Ховака, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Соколова, Л. К.
Ефекти вітаміну D при різних патологіях [] = Effects of vitamin D in various pathologies / Л. К. Соколова, В. М. Пушкарьов, М. Д. Тронько // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 2. - С. 160-178. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (лекарственная терапия, патофизиология)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (лекарственная терапия, патофизиология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (иммунология, лекарственная терапия, патофизиология, эпидемиология)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (лекарственная терапия)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (лекарственная терапия, патофизиология)
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY (лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология)
ИММУННОЙ СИСТЕМЫ ПРОЦЕССЫ -- IMMUNE SYSTEM PROCESSES (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология)
Анотація: Вітамін D (vitamin D, VD), це універсальний стероїдний гормон, який регулює активність кількох тисяч генів. За останні десятиліття були зареєстровані численні захворювання, асоційовані з дефіцитом VD, зокрема інсулінорезистентність (ІР), метаболічний синдром, цукровий діабет (ЦД), серцево-судинні захворювання (ССЗ), рак та когнітивні порушення. Крім того, дослідження 2020 року показали, що VD може впливати на інфікування вірусом COVID‑19 SARS-CoV‑2 та перебіг хвороби. Важливим фактом є те, що епідеміологічні дослідження продемонстрували високий рівень поширення дефіциту або недостатності VD у всьому світі. Недостатність VD є сильним дієтичним пусковим механізмом, наслідком якого є важкі хронічні захворювання. Потенціал VD терапії для хворих на ЦД очевидний. Його імуномодулювальні ефекти сприяють індукції імунної толерантності та анергії Т-клітин, пригнічують активність В-клітин та вироблення антитіл, зменшують запальну реакцію, корисні для профілактики та лікування ЦД 1-го типу. VD здійснює прямий та побічний вплив на гомеостаз глюкози — секрецію інсуліну, чутливість до інсуліну та системне запалення, яке спостерігається при ЦД 2-го типу та ожирінні. Сигналінг VD необхідний для серцево-судинної функції, особливо для регуляції судинного тонусу, а також як антифібротичний та антигіпертрофічний фактор. Оскільки VD регулює нейромедіатори та нейротрофіни, багато досліджень свідчать про важливість VD для запобігання когнітивних порушень та ретинопатії. VD посилює протизапальну та противірусну реакцію епітеліальних клітин у дихальній системі при респіраторних вірусних інфекціях. Показано, що введення VD пацієнтам з його дефіцитом допомагає при інфікуванні вірусами, такими як COVID‑19. Приймання VD в осінньо-зимовий період для пацієнтів із високим ризиком розвитку захворювань дихальних шляхів надає їм додатковий захист. Під час пандемії бажано приймати 1000-2000 МО на день у формі полівітамінів або добавок VD. Щоденне вживання VD рекомендується через короткий період його напіврозпаду в циркуляції. VD може бути основною допоміжною терапією при лікуванні пацієнтів, які постраждали від COVID‑19, а також для осіб з його дефіцитом
Vitamin D (VD) is a universal steroid hormone that regulates the activity of several thousand genes. Numerous diseases associated with VD deficiency have been reported in recent decades, including insulin resistance (IR), metabolic syndrome, diabetes mellitus (DM), cardiovascular disease (CVD), cancer, and cognitive impairment. In addition, studies in 2020 have shown that VD can affect COVID‑19 SARS-CoV‑2 infection and disease. An important fact is that epidemiological studies have shown a high prevalence of VD deficiency or insufficiency worldwide. VD deficiency is a strong dietary trigger, resulting in severe, chronic disease. The potential of VD therapy for DM patients is obvious. Its immunomodulatory effects promote the induction of immune tolerance and T-cell anergy, inhibit B-cell activity and antibody production, reduce the inflammatory response, and are useful for the prevention and treatment of DM type 1. VD has direct and indirect effects on glucose homeostasis — insulin secretion, insulin sensitivity and systemic inflammation, which is observed in DM type 2 and obesity. VD signaling is required for cardiovascular function, especially for the regulation of vascular tone, as well as antifibrotic and antihypertrophic factors. Because VD regulates neurotransmitters and neurotrophins, many studies have shown the importance of VD in preventing cognitive impairment and retinopathy. VD enhances the anti-inflammatory and antiviral response of epithelial cells in the respiratory system at viral infections. Administration of VD to patients with VD deficiency has been shown to help with infections such as COVID‑19. Taking VD in the autumn-winter period for patients at high risk of development of respiratory diseases provides them additional protection. During a pandemic, it is desirable to take 1000-2000 IU per day in the form of multivitamins or VD supplements. Daily use of VD is recommended because of a short half-life in the circulation. VD may be the main adjunctive therapy in the treatment of patients with COVID‑19 for people with VD deficiency
Дод.точки доступу:
Пушкарьов, В. М.
Тронько, М. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Соколова, Л. К.
Предіабет і метаболічний синдром. Характеристика і маркери [] = Prediabetes and metabolic syndrome. Characteristics and markers / Л. К. Соколова, В. М. Пушкарьов, М. Д. Тронько // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 2. - С. 179-187. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРЕДДИАБЕТИЧЕСКОЕ СОСТОЯНИЕ -- PREDIABETIC STATE (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, эпидемиология, этиология)
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (генетика, диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (кровь, метаболизм)
ФЕНОТИП -- PHENOTYPE
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES (использование, методы)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (использование, методы)
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PREVENTIVE MEDICINE (методы)
Анотація: Метаболічний стан, що передує розвитку цукрового діабету 2-го типу (ЦД2) — предіабет, який характеризується резистентністю до інсуліну та первинною або вторинною дисфункцією β-клітин. У це поняття входять такі зміни вуглеводного обміну, як порушення глікемії натщесерце і порушення толерантності до глюкози. Біомаркерами предіабету є: рівні HbA1c та глікованого альбуміну; стан толерантності до глюкози; 1,5 ангідроглюцитол; фруктозамін. Нові маркери включають: адипонектин; фетуїн A; ліпопротеїн α; тригліцериди (ТГ); рівні ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ), низької щільності (ЛПНЩ) та дуже низької щільності; співвідношення ТГ/ЛПВЩ та ЛПНЩ/ЛПВЩ; загальний рівень холестерину; церамід; феритин; асоційовані з лектином серинові протеази; тромбоспондин 1; ацил-карнітини; мікроРНК; С-реактивний білок; фібриноген; інтерлейкін 18 (IL‑18). Фактори ризику розвитку предіабету: близькі родичі з ЦД2; етнічна приналежність; серцево-судинні захворювання (ССЗ); гіпертонія; вміст холестерину ЛПВЩ та ТГ; у жінок синдром полікістозних яєчників; фізична неактивність; наявність сильного ожиріння; чорний акантоз та/або папіломи на шкірі. Метаболічний синдром (МС) — це сукупність факторів ризику, які визначають схильність до розвитку ЦД2 та ССЗ. Визначено 5 факторів ризику МС: високий рівень ТГ; низький вміст ЛПВЩ-С; високий артеріальний тиск та висока концентрація глюкози натщесерце або раніше виявлений ЦД2. Додатковими чинниками є гіпертонія; наднизький рівень ЛПВЩ-С; центральне ожиріння; високе співвідношення талії до стегна та мікроальбумінурія. Пізніше були запропоновані, як можливі додаткові чинники МС: гіперурикемія, мікроваскулярна ангіна та підвищений рівень інгібітора активатора плазміногену. Зважаючи на глобальність предіабету, високі показники прогресування ЦД2 та підвищений ризик мікро- і макроваскулярних ускладнень та смерті, зусилля, зосереджені на запобіганні прогресування діабету та його ускладнень мають вирішальне значення. Для профілактики та затримки діабету виявились ефективними активація способу життя і медикаментозна терапія
The metabolic state prior to the development of type 2 diabetes mellitus (T2DM) is prediabetes characterized by insulin resistance and primary or secondary β-cell dysfunction. This concept includes such changes in carbohydrate metabolism as impaired fasting glycemia and impaired glucose tolerance. Biomarkers for prediabetes are: HbA1c and glycated albumin levels; a state of glucose tolerance; 1.5 anhydroglucitol; fructosamine. New markers include: adiponectin; fetuin A; lipoprotein α; triglycerides (TG); high density lipoprotein (HDL), low density (LDL), and very low density levels; the ratio of TG/HDL and LDL/HDL; total cholesterol levels; ceramide; ferritin; lectin associated serine proteases; thrombospondin 1; acyl carnitines; microRNA; C-reactive protein; fibrinogen, IL‑18. Risk factors for developing prediabetes: close relatives with T2DM; ethnicity; cardiovascular disease (CVD); hypertension; TG and HDL cholesterol content; in women — polycystic ovary syndrome; physical inactivity; the presence of severe obesity; acanthosis black and/or papillomas on the skin. Metabolic syndrome (MS) is a set of risk factors that determine the predisposition to the development of T2DM and CVD. Five risk factors for MS were identified: high TG level; low content of HDL-C; high blood pressure and high fasting glucose concentration or previously detected type 2 diabetes. Additional factors are hypertension; ultra-low level of HDL-C; central obesity; high waist-to-hip ratio and microalbuminuria. Later, they were proposed as possible additional factors of MS: hyperuricemia, microvascular angina and an increased level of plasminogen activator inhibitor. Given the global nature of prediabetes, high rates of T2DM progression, and an increased risk of micro- and macrovascular complications and death, efforts to prevent the progression of diabetes and its complications are critical. Lifestyle activation and drug therapy have proven effective in preventing and delaying diabetes
Дод.точки доступу:
Пушкарьов, В. М.
Тронько, М. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Коваленко, А. Є.
Хірургічне лікування захворювань щитоподібної залози у вагітних [] = Surgical treatment of thyroid diseases in pregnant women / А. Є. Коваленко, В. І. Медведь, М. В. Остафійчук // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 2. - С. 188-198. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭНДОКРИННЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- ENDOCRINE SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (патофизиология, хирургия)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY (иммунология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология, хирургия, этиология)
Анотація: Зараз немає сумніву в тому, що саме функціональному стану щитоподібної залози (ЩЗ) майбутньої матері належить особлива роль в ендокринному забезпеченні фізіологічного перебігу вагітності й виношування здорової дитини. Виключно шляхом повноцінного тиреоїдного гомеостазу матері відбувається закладення основних структур центральної нервової системи плода в I триместрі вагітності, що має основне значення у формуванні інтелекту майбутньої дитини. Проблема захворювань ЩЗ у жінок під час вагітності має велике соціальне і медичне значення, визначаючи здоров’я покоління населення України, що підростає. В останні роки ендокринологів насторожує факт зростання кількості захворювань ЩЗ у молодих жінок у період вагітності. Дефіцит йоду, зміна харчування, несприятлива радіологічна обстановка, що виникла після аварії на Чорнобильській АЕС, є факторами підвищеного ризику розвитку захворювань ЩЗ серед молодого населення України. Ці захворювання можуть впливати на характер перебігу і результат вагітності, а також стан новонародженого. Вагітність рідко розвивається на фоні вираженої ендокринної патології, оскільки вона часто призводить до порушення репродуктивної функції та безпліддя. Однак при своєчасному виявленні й корекції практично будь-яка патологія ЩЗ не є протипоказанням до планування і пролонгації вагітності
Дод.точки доступу:
Медведь, В. І.
Остафійчук, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Гуржій, О. В.
Клінічна інтерференція при оцінці рівня глікозильованого гемоглобіну. Опис клінічного випадку [] = Clinical interference in assessing the level of glycosylated hemoglobin. Description of a clinical case / О. В. Гуржій // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 2. - С. 199-204. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология)
ГЕМОГЛОБИН A ГЛИКОЗИЛИРОВАННЫЙ -- HEMOGLOBIN A, GLYCOSYLATED (действие лекарственных препаратов, дефицит, диагностическое применение, иммунология, метаболизм)
РНК ИНТЕРФЕРЕНЦИЯ -- RNA INTERFERENCE (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
МЕДИЦИНА КЛИНИЧЕСКАЯ -- CLINICAL MEDICINE (методы)
Анотація: Оскільки варіабельність глікозильованого гемоглобіну (HbA1c) значно нижча порівняно з глюкозою плазми, його визначення використовують для діагностики й оцінки ступеня компенсації цукрового діабету (ЦД). При аналізі результатів дослідження необхідно враховувати наявність супутньої патології в пацієнта, яка може вплинути на рівень HbA1c. Мета. На прикладі клінічного випадку (пацієнт із вітамін В12- дефіцитною анемією) проаналізувати важливість врахування аналітичної та клінічної інтерференції при трактуванні результатів дослідження HbA1c і встановленні діагнозу. Опис випадку. У статті представлено аналіз клінічного випадку пацієнта з вітамін В12-дефіцитною анемією і супутнім підвищенням рівня HbA1c. Помилкове трактування отриманих результатів дослідження супроводжувалось подальшою помилковою діагностичною та лікувальною тактикою. Проведено аналіз клінічної симптоматики, представлено патологічні зміни в результатах додаткових обстежень, проведено диференційну діагностику анемій, наведено динаміку показників після лікування. Дискусія. У статті проаналізовано чинники, що впливають на рівень HbA1c на етапі вимірювання. Ці чинники пов’язані з особливостями методу, що застосовується, та відносяться до аналітичних інтерференцій. Також проаналізовано чинники, які необхідно враховувати при інтерпретації результатів дослідження: фізіологічні або патологічні особливості пацієнта. Ця група чинників відноситься до клінічних інтерференцій. У цьому випадку результат визначення HbA1c коректний, проте у зв’язку з фізіологічними або патологічними особливостями самого пацієнта традиційне цільове значення HbA1c, на яке орієнтується клініцист, для цього пацієнта не застосовується. Висновки. Для встановлення діагнозу або оцінки ступеня компенсації ЦД у пацієнтів із супутньою анемією, після недавньої крововтрати або переливання крові, на тлі гемодіалізу, терапії еритропоетином слід використовувати тільки визначення рівня глюкози в плазмі крові
Since the variability of glycosylated hemoglobin (HbA1c) is significantly lower compared to plasma glucose, its determination is used to diagnose and assess the degree diabetes mellitus (DM) compensation. When analyzing the study results, it is necessary to take into account the presence of concomitant pathology in the patient, which can affect the level of HbA1c. Aim. To analyze the importance of taking into account analytical and clinical interference when interpreting the results of the study of HbA1c and making a diagnosis on the example of a clinical case (a patient with vitamin В12-deficient anemia). Description of the case. The article presents an analysis of a clinical case of a patient with vitamin В12-deficiency anemia and a concomitant increase in the level of HbA1c. The incorrect interpretation of the obtained examination results was accompanied by further incorrect diagnostic and therapeutic tactics. Clinical symptoms were analyzed, pathological changes in the results of additional examinations were presented, differential diagnosis of anemia was carried out. The dynamics of indicators after treatment is presented. Discussion. The factors influencing the HbA1c level at the measurement stage were analyzed. These factors are associated with the peculiarities of the applied method and refer to analytical interferences. Factors which must be taken into account when interpreting the research results were also analyzed: the physiological or pathological characteristics of the patient. This group of factors is referred to clinical interferences. In this case, the result of determining HbA1c is correct, however, due to the physiological or pathological characteristics of the patient himself, the traditional target value of HbA1c, which focused on clinician, does not apply to this patient. Conclusions. To diagnose or assess the degree of DM compensation in patients with concomitant anemia, after recent blood loss or blood transfusion, against the background of hemodialysis, erythropoietin therapy, only the determination of glucose in blood plasma should be used
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Результати роботи ДУ "Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України" за 2020 рік [] = The results of the work at the State Institution «V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of the NAMS of Ukraine» for 2020 / М. Д. Тронько [та ін.] // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 2. - С. 205-220. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭНДОКРИНОЛОГИЯ -- ENDOCRINOLOGY (кадры, методы, организация и управление, тенденции)
КАДРАМИ УПРАВЛЕНИЕ -- PERSONNEL MANAGEMENT (кадры, методы, тенденции)
НАУЧНЫЕ РАБОТНИКИ -- RESEARCH PERSONNEL (организация и управление, тенденции)
Анотація: Державна установа «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка Національної академії медичних наук України» (далі — Інститут) є консультативним і лікувальним закладом, що надає допомогу дорослим і дітям з ендокринною патологією. Також Інститут є провідною в Україні науково-дослідною базою для підготовки аспірантів, клінічних ординаторів, захисту докторських і кандидатських дисертацій за фахом «ендокринологія», підготовки фахівців на курсах стажування та інформації. Мета — аналіз результатів роботи Інституту за 2020 рік. Матеріал і методи. Об’єктом дослідження став звіт Інституту за 2020 рік, а предметом дослідження — наукові звіти за темами та проєктами, статистичні дані по науці й клініці. Методи дослідження — відбір, групування та аналіз наукових звітів і статистичних даних. Результати. У 2020 році в Інституті продовжено виконання 3 фундаментальних досліджень у сфері теоретичної та клінічної медицини, 10 прикладних і науково-технічних розробок, 1 міжнародної наукової програми й 1 проєкта за грант міжнародних організацій. Отримано 3 патенти на корисні моделі, створено 2 нові технології, впроваджено в практику 9 власних нововведень і 6 нововведень інших установ. Науково-практичний медичний журнал «Ендокринологія/Endokrynologia» внесено до Переліку наукових фахових видань України (медичні й біологічні науки). Опубліковано 164 праці, у т. ч. 16 — за кордоном. 17 статей опубліковано у виданнях, що індексуються наукометричними базами Web of Science та/або Scopus. Видано монографію (у співавторстві), 2 розділи у підручнику, державний формуляр, інформаційний лист і рекомендації. На засіданнях спеціалізованої вченої ради за спеціальністю «ендокринологія» захищено 2 докторські та 1 кандидатська дисертації. Проведено 8 науково-практичних конференцій «Школа ендокринолога» і 15 навчальних планових циклів. У стаціонарі проліковано 3 143 хворих і проведено 1 116 операцій, у поліклініці прийнято 28 862 хворих. За результатами державної атестації Інститут віднесено до I кваліфікаційної групи та внесено до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави. У складі Інституту працюють 2 академіки Національної академії медичних наук (НАМН) України і члена-кореспондента Національної академії наук (НАН) України, 11 професорів, 22 доктора наук і 46 кандидатів наук, 7 заслужених діячів науки й техніки України й 5 заслужених лікарів України. 10 співробітникам Інституту присуджена премія Кабінету Міністрів (КМ) України. Висновок. Інститут займає провідні позиції серед установ НАМН України
State Institution «V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine» (hereinafter — the Institute) is an advisory and hospital institution which provides care to adults and children with endocrine pathology. The Institute is also the leading scientific research base in Ukraine to prepare graduate students, clinical residents, defense of doctoral and candidate dissertations in the field of «endocrinology», to train specialists in internship and information courses. The goal is to analyze the results of the Institute’s work for 2020. Material and methods. The object was the report of the Institute for 2020, and the subject — scientific reports on topics and projects, statistics on science and clinic ones. Research methods include the selection, grouping and analysis of scientific reports and statistics. Results. Realization of 3 fundamental researches in the field of theoretical and clinical medicine was continued at the Institute in 2020. There were 10 applied and scientific, and technical developments, 1 international research program and 1 project for a grant of international organizations among them. 3 patents for utility models were obtained, 2 new technologies were created, 9 own and 6 innovations of other institutions were implemented into practice. Scientific and practical medical journal «Endocrinology/Endokrynologia» was included in the List of scientific professional publications of Ukraine (medical and biological sciences). There were 164 works, including 16 ones published abroad. 17 articles have been published in publications indexed by Web of Science, and/or Scopus scientometric bibliographic databases. One monograph (co-authored), 2 chapters in the textbook, state formulary, information letter and method recommendations were published. 2 doctoral and 1 candidate dissertations were defended at the meetings of the specialized scientific council in the specialty «endocrinology». 8 scientific-practical conferences «School of Endocrinologist» and 15 educational planned cycles were held in Department of Endocrinology. 3.143 patients were treated in the Institite hospital and 1.116 patients were operated in the Surgical Department, 28.862 patients were recepted in the polyclinic. According to the results of the state attestation the Institute is referred to the Ist qualification category and it is entered into the State Register of Scientific Institutions, which are provided with state support. 2 academicians of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine and one corresponding member of the National Academy of Sciences of Ukraine, 11 professors, 22 doctors of sciences and 46 candidates of sciences, 7 honored workers of science and technology of Ukraine and 5 honored doctors of Ukraine work at the Institute. 10 researches of the Institute were awarded with the prize of the Cabinet of Ministers of Ukraine. Conclusion. The Institute occupies a leading position among the institutions of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine
Дод.точки доступу:
Тронько, М. Д.
Ковзун, О. І.
Сологуб, Н. В.
Пастер, І. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)