Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=ЗУ16/2017/2<.>
Загальна кількість знайдених документів : 34
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-34 
1.


   
    Динаміка змін показників електроміографії при лікуванні хворих з гіперактивним сечовим міхуром з гіперкінетичним тонусом детрузора та патологією дистальних відділів товстого кишечнику [Текст] / С. О. Возіанов [и др.] // Здоровье мужчины. - 2017. - № 2. - С. 109-111. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ НЕЙРОГЕННЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- URINARY BLADDER, NEUROGENIC (диагностика, терапия)
МОЧЕВОЙ ПУЗЫРЬ СВЕРХАКТИВНЫЙ -- URINARY BLADDER, OVERACTIVE (терапия)
НЕЙРОГЕННЫЙ КИШЕЧНИК -- NEUROGENIC BOWEL (терапия)
ЭЛЕКТРОМИОГРАФИЯ -- ELECTROMYOGRAPHY (использование)
ЭЛЕКТРОТЕРАПИЯ -- ELECTRIC STIMULATION THERAPY (использование)
Анотація: Наведено результати лікування пацієнтів з гіперактивним сечовим міхуром з гіперкінетичним тонусом детрузора та патологією дистальних відділів товстого кишечнику. Оцінювання ефективності проводили за допомогою електроміографії. Встановлено, що електроміографія відображає функціональний стан сечовивідних шляхів і дистальних відділів товстого кишечнику за поєднаної патології. Консервативне лікування за допомогою електростимуляції за гальмівною методикою пацієнтів даної категорії є ефективним.Наведено результати лікування пацієнтів з гіперактивним сечовим міхуром з гіперкінетичним тонусом детрузора та патологією дистальних відділів товстого кишечнику. Оцінювання ефективності проводили за допомогою електроміографії. Встановлено, що електроміографія відображає функціональний стан сечовивідних шляхів і дистальних відділів товстого кишечнику за поєднаної патології. Консервативне лікування за допомогою електростимуляції за гальмівною методикою пацієнтів даної категорії є ефективним
Дод.точки доступу:
Возіанов, С. О.
Захараш, М. П.
Захараш, Ю. М.
Севастьянова, Н. А.
Чабанов, П. В.
Угаров, В. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    Сечова кислота та її роль у патогенезі кальцій-оксалатного нефролітіазу [Текст] / Д. В. Черненко [и др.] // Здоровье мужчины. - 2017. - № 2. - С. 105-108. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
НЕФРОЛИТИАЗ -- NEPHROLITHIASIS (профилактика и контроль, этиология)
МОЧЕВАЯ КИСЛОТА -- URIC ACID
ГИПЕРОКСАЛУРИЯ -- HYPEROXALURIA (лекарственная терапия)
ГИПЕРОКСАЛУРИЯ -- HYPEROXALURIA (лекарственная терапия)
ГИПЕРУРИКЕМИЯ -- HYPERURICEMIA (лекарственная терапия)
Анотація: Згідно зі статистичними даними, у 60 - 75 % пацієнтів із сечокам'яною хворобою виявлений кальцій-оксалатний нефролітіаз. Для проведення протирецидивного лікування слід визначити специфічні фактори ризику для кожного виду нефролітіазу, підібрати необхідну програму метафілактикн. Мета дослідження - проаналізувати значення сечової кислоти в організмі та її роль у патогенезі каменеутворення. Сечова кислота в організмі людини виконує багато важливих функцій у філо- і онтогенезі за нормальної її концентрації (310 - 360 мкмоль/л). Гіперурикемія є предиктором багатьох уражень органів і систем організму, погіршує прогноз розвитку супутніх захворювань, продукує гіперурикурію з явищами нефротоксичних станів і формуванням факторів ризику нефролітіазу. Сечова кислота у комплексі з солями кальцію і оксалату створює умови пересичення сечі, де сечова кислота виступає промотором гіперкристалізації, створюючи умови виникнення сольових комплексів, зростання мікролітів і формування кальцій-оксалатних конкрементів. Гіперурикемію і гіперурикурію виявлено у всіх групах хворих з кальцій-оксалатним нефролітіазом. Це необхідно враховувати під час проведення метафілактикн кальцій-оксалатного нефролітіазу і поряд з тіазидними діуретинами застосовувати урикостатики, урикозуріки курсами по 3 міс протягом всього періоду лікування з місячною перервою. Комплексна метафілактика тіазидними діуретинами з корекцією гінеруркемії і гіперурикурії збільшує безрецидивний період каменеутворення до 96 % протягом 3 років
Дод.точки доступу:
Черненко, Д. В.
Черненко, В. В.
Савчук, В. Й.
Желтовська, Н. І.
Бондаренко, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Литвинець, Є. А.
    Можливості корекції порушень систем перекисного окиснення білків та антиоксидантного захисту у пацієнтів із сечокам’яною хворобою [Текст] / Є. А. Литвинець, Н. Т. Скоропад // Здоровье мужчины. - 2017. - № 2. - С. 118-121. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
УРОЛИТИАЗ -- UROLITHIASIS (лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS (действие лекарственных препаратов)
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY (использование)
Анотація: Сечокам’яна хвороба (СКХ) - одне з найбільш поширених урологічних захворювань, яке виявляють не менше, ніж у 2 - 5 % населення, причому найчастіше у віці 20 - 50 років. Мета дослідження - проаналізувати стан прооксидантної системи та системи антиоксидантного захисту у пацієнтів із СКХ та вивчити антиоксидантну активність фітопрепарату, зокрема за кальцій-оксалатного нефролітіазу. Обстежено та проліковано 56 пацієнтів, я ких було розподілено на дві групи: 1-а група (n = 36) - хворі на СКХ віком від 18 до 65 років; 2-а група (контрольна, n = 20) - здорові особи аналогічного віку. Пацієнтам із СКХ (1-а група) у комплекс лікування було включено фітопрепарат, який призначали по 45 мл тричі на добу протягом 1 міс. Для вивчення стану перекисного окиснення білків досліджували показники окисної модифікації білків (ОМБ) за методикою Е. Е. Дубініної та співавторів. Активність супероксиддисмутази визначали за методом С. Чеварі та співавторів. Кількісне визначення каталази у сироватці крові здійснювали за методикою А. Н. Баха і С. В. Зубкової. Встановлено, що у пацієнтів із СКХ наявна прооксидантна активація, що проявляється достовірним підвищенням рівня окиснювально-модифікованих білків. Водночас, у всіх пацієнтів послаблювався антиоксидантний захист, про що засвідчує значне зниження активності ферментів супероксиддисмутази і, особливо, каталази. Після проведеного лікування спостережено тенденцію до суттєвого зниження показників ОМБ у хворих у порівнянні з початковим рівнем, що свідчить про антиоксидантні властивості фітопрепарату. Також застосування фітопрепарату сприяло покращанню функціональної здатності антиоксидантної системи. Заключення: у хворих на кальцій-оксалатний нефролітіаз спостерігають розвиток оксидативного стресу, який проявляється достовірним збільшенням та нагромадженням вмісту продуктів перекисного окиснення білків на тлі зростання напруженості адаптаційних механізмів системи антиоксидантного захисту. Використання комплексної терапії із включенням фітопрепарату надає змогу коригувати метаболічні розлади, що проявляється відновленням антиоксидантної активності сироватки крові, зниженням продуктів окисної модифікації білків
Дод.точки доступу:
Скоропад, Н. Т.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


   
    Опыт применения альфа-адреноблокатора тамсулозина при синдроме хронической тазовой боли у мужчин [Текст] / И. И. Горпинченко [и др.] // Здоровье мужчины. - 2017. - № 2. - С. 112-116. - Библиогр. в конце ст.


Рубрики: Тамсин Форте (тамсулозин)

MeSH-головна:
ПРОСТАТИТ -- PROSTATITIS (лекарственная терапия, патофизиология)
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
АДРЕНЕРГИЧЕСКИЕ АЛЬФА-АНТАГОНИСТЫ -- ADRENERGIC ALPHA-ANTAGONISTS (терапевтическое применение)
Анотація: Цель исследования - оценивание эффективности терапии хронического абактериального простатита/синдрома хронической тазовой боли (ХАП/СХТБ) препаратом Тамсин Форте. В динамике обследованы и пролечены 34 пациента по поводу ХАП/СХТБ. Для монотерапии был использован препарат Тамсин Форте (тамсулозин), который относится к высокоселективным alpha1-адреноблокаторам длительного действия. Возраст обследованных пациентов составил от 24 до 42 лет. Продолжительность заболевания - от 2 до 4 лет. Всем пациентам было проведено стандартное урологическое обследование. Применение монотерапии препаратом Тамсин Форте обеспечило быстрый клинический эффект. Болевые ощущения ликвидированы по окончании трехмесячного курса лечения у 32 (94,1 %) из 34 обследованных, дизурические явления купированы у 31 (91,2 %). У 7 (87,5 %) из 8 больных отмечали улучшение эректильной функции, преждевременная эякуляция купирована у 9 (81,8 %) из 11 пациентов. После лечения препаратом Тамсин Форте достоверно увеличилась максимальная скорость мочеиспускания. Заключение: препарат Тамсин Форте достаточно эффективен при использовании в виде монотерапии у больных с ХАП, сопровождающимся СХТБ, как по оценке врача (94,2 %), так и по оценке пациентов (91,2 %). Полученные результаты позволяют рекомендовать препарат Тамсин Форте для использования в андрологической практике
Дод.точки доступу:
Горпинченко, И. И.
Гурженко, Ю. Н.
Спиридоненко, В. В.
Козлов, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Кочарян, Г. С.
    Расстройства оргазма: определение и распространенность [Текст] / Г. С. Кочарян // Здоровье мужчины. - 2017. - № 2. - С. 92-96


MeSH-головна:
ОРГАЗМ -- ORGASM
СЕКСУАЛЬНЫЕ ДИСФУНКЦИИ ПСИХОТИЧЕСКИЕ -- SEXUAL DYSFUNCTIONS, PSYCHOLOGICAL (эпидемиология, этиология)
Анотація: В статье приведены различные определения расстройств оргазма у женщин и мужчин, терминология, используемая дляобозначения их различных форм, динамика представленийоб этих расстройствах, а также частота расстройств оргазма, выявленная при проведении различных исследований
У статті наведено різні визначення розладів оргазму у жінок і чоловіків, термінологія, яка використовується для позначення їхніх різних форм, динаміка уявлень про ці розлади, а також частота аноргазмії, що виявлена під час проведення різних досліджень
Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


   
    Перевязка патологических шунтов при лечении вено-окклюзивной формы эректильной дисфункции [Текст] / В. Н. Лесовой [и др.] // Здоровье мужчины. - 2017. - № 2. - С. 88-91. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ЭРЕКТИЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ -- ERECTILE DYSFUNCTION (диагностика, ультрасонография, хирургия, этиология)
ВЕНОЗНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VENOUS INSUFFICIENCY (осложнения, патофизиология, хирургия)
ПОЛОВОЙ ЧЛЕН -- PENIS (кровоснабжение, патофизиология)
ВАРИКОЦЕЛЕ -- VARICOCELE (диагностика, осложнения, хирургия)
Анотація: Освещен аспект диагностики и лечения вено-окклюзивной формы эректильной дисфункции (ЭД), которая все чаще встречается у молодых мужчин. Цель исследования - улучшение эффективности лечения венозной формы ЭД путем выявления механизма нарушений венозной гемодинамики пузырно-простатического сплетения, сосудов полового члена, совершенствование их диагностики и разработки новых подходов к лечению вено-корпоральной формы ЭД. На базе областного клинического центра урологии и нефрологи имени В. И. Шаповала с 2015 по 2017 гг. были обследованы и пролечены 64 пациента с вено-окклюзивной формой ЭД и 18 пациентов с целью контроля. Пациентам были проведены обследования гемодинамики полового члена, выявление венозной недостаточности полового члена с помощью УЗИ в режиме допплерографии и кавернозографии. Выполнено оперативное лечение пациентов с вено-окклюзивной формой ЭД, проведена сравнительная характеристика параметров эректильной функции с пациентами, которым было проведено консервативное лечение. По итогам оперативного лечения было установлено, что субъективная оценка эректильной функции (по шкале МИЭФ-5) через 2 нед возросла на 7,6 балла, что в 2,5 раза эффективнее консервативного лечения (показатели МИЭФ-5 выросли на 3,1 балла). Заключение: эффективным лечением венозной недостаточности полового члена является ограничение патологического сброса крови из кавернозных тел путем проведения модифицированной операции Мармара с лигированием патологических шунтов
Дод.точки доступу:
Лесовой, В. Н.
Аркатов, А. В.
Книгавко, А. В.
Казиев, С. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    Радикальная цистэктомия: сравнительная оценка периоперационных показателей у пациентов с осложненным и неосложненным послеоперационным периодом [Текст] / С. А. Возианов [и др.] // Здоровье мужчины. - 2017. - № 2. - С. 100-104. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- URINARY BLADDER NEOPLASMS (хирургия)
ЦИСТЭКТОМИЯ -- CYSTECTOMY (вредные воздействия)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: Мета дослідження: оцінювання діагностичних можливостей показників загальноклінічного і спеціальних методів обстеження хворих у прогнозуванні ускладнень при радикальному лікуванні раку сечового міхура. Матеріали та методи. В основу даного дослідження покладено ретроспективні дані лікування 126 пацієнтів, які перенесли відкриту радикальну цистектомію (РЦЕ). При цьому у кожного третього пацієнта констатували ускладнений післяопераційний період. Для виявлення предикторів розвитку інтра- та післяопераційних ускладнень усі пацієнти були розподілені відповідно до класифікації Clavien-Dindo на дві групи. У І групу увійшли 82 (65,08%) хворих з неускладненим післяопераційним періодом, у ІІ – 44 (34,92%) пацієнта з ускладненнями різного ступеня тяжкості, що потребували вживання додаткових інструментальних або оперативних методів. Проаналізовані діагностичні можливості показників загальноклінічного і спеціальних методів обстеження хворих, доступних для кількісного обліку, у прогнозуванні сприятливих і несприятливих наслідків і періопераційних ускладнень РЦЕ. Результати. Після проведення порівняльного статистичного аналізу 33 об’єктивних кількісних показників, що характеризують анамнез захворювання і об’єктивний статус пацієнтів, не було виявлено статистично достовірних відмінностей. Вік пацієнтів у І групі у середньому становив 60,8±12,8 року, у ІІ – 58,2±9,5 року (р0,05). Така незначна різниця показників свідчить про те, що літній вік 70 років у сукупності з системними захворюваннями обмежують можливості і обсяг хірургічного втручання, у зв’язку з чим основну частину вибірки становлять пацієнти віком 55–60 років. Середній термін від проведення біопсії і діагностування м’язово-інвазивного раку сечового міхура (МІРСМ) до виконання РЦЕ становив 53,0±42,7 дня у групі з неускладненим післяопераційним періодом (І група) і 146,9±94,4 дня у групі пацієнтів з ускладненнями (ІІ група). Даний показник у ІІ групі пацієнтів перевищує терміни, рекомендовані EAU, де вони обмежені до 90 днів з моменту діагностування МІРСМ, і перевищує ліміт в 1,6 разу. Заключення. Відсутність статистично достовірних відмінностей між усіма показниками в обох групах свідчить про необхідність застосування інших методів прогнозування розвитку післяопераційних ускладнень, наприклад, за допомогою математичного моделювання
Цель исследования: оценка диагностических возможностей показателей общеклинического и специальных методов обследования больных в прогнозировании осложнений при радикальном лечении рака мочевого пузыря. Материалы и методы. В основу данного исследования положены ретроспективные данные лечения 126 пациентов, перенесших открытую радикальную цистэктомию (РЦЭ). Приэтом у каждого третьего пациента отмечали осложненный послеоперационный период. Для выявления предикторов развития интра- и послеоперационных осложнений все пациенты были разделены в соответствии с классификацией Clavien-Dindo на две группы
Дод.точки доступу:
Возианов, С. А.
Шамраев, С. Н.
Стусь, В. Н.
Краснов, В. Н.
Васильев, В. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Горовий, В. І.
    Застосування ендоуретральної та інтравагінальної електростимуляцій сфінктерного апарату сечівника та м’язів тазового дна у комплексному лікуванні жінок із стрессовим нетриманням сечі без пролапсу тазових органів [Текст] / В. І. Горовий // Здоровье мужчины. - 2017. - № 2. - С. 97-99. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ СТРЕССОВОЕ -- URINARY INCONTINENCE, STRESS (терапия, хирургия)
ЭЛЕКТРОТЕРАПИЯ -- ELECTRIC STIMULATION THERAPY (использование, методы)
Анотація: Мета дослідження - визначити ефективність застосування ендоуретральної та інтравагінальної електростимуляції (ЕС) сфінктерного апарату сечівника та м'язів тазового дна у комплексному лікуванні жінок зі стресовим нетриманням сечі (СНС) апаратом "Інтратон-1". Проведено аналіз комплексного лікування 163 жінок із СНС без пролапсу тазових органів з використанням ендоуретральної (102 пацієнтки) та інтравагінальної (61 пацієнтка) ЕС сфінктерного апарату сечівника та м'язів тазового дна за останні 25 років. Після ендоуретральної ЕС одужання констатували у 37 (36,3 %) жінок, покращання - у 51 (50 %), без змін - у 14 (13,7 %). Після іннтравагінальної електростимуляції одужання засвідчили 24 (39,3 %) жінок, покращання - 31 (50,8 %), без змін - 6 (9,8 %). Результати електростимуляції статистично не відрізнялися, але інтравагінальна ЕС виявилася менш інвазивною процедурою і не вимагала використання лікарських препаратів для профілактики дизурії і розвитку циститу. Заключення: у зв'язку з поверненням симптомів стресового нетримання сечі у більшості пацієнток через 3 - 6 міс після електростимуляції необхідно проводити повторні курси електростимуляції
Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


   
    Диференційна діагностика складних кіст нирок [Текст] / С. О. Возіанов [и др.] // Здоровье мужчины. - 2017. - № 2. - С. 122-125. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ КИСТОЗНЫЕ -- KIDNEY DISEASES, CYSTIC (диагностика, классификация)
ПОЧЕК НОВООБРАЗОВАНИЯ -- KIDNEY NEOPLASMS (диагностика)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Анотація: Рідинні утворення - одна з найбільш частих патологій нирок. Під час діагностики простих кіст нирок, як правило, не виникає проблем. Складні ниркові кісти часто створюють труднощі у диференціації злоякісних пухлин. Більшість ниркових новоутворень, включаючи кістозні, діагностують випадково під час обстеження з приводу інших захворювань. Складні кісти можуть бути як доброякісного (геморагічними, інфікованими, посттравматичними), так і злоякісного походження. В арсеналі сучасного лікаря є багато методів діагностики об'ємних новоутворень. Основними є ультразвукова діагностика (УЗД), комп'ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія. Проте в окремих випадках доцільно використовувати УЗД з контрастуванням, ПЕТ/КТ, біопсію, а також визначення онкомаркерів. Кожен з цих методів має недоліки та переваги, свою нішу для застосування залежно від властивих йому особливостей. Чутливість і специфічність цих методів надає змогу ефективно використовувати їх у практиці та застосовувати індивідуальний підхід до кожного пацієнта
Дод.точки доступу:
Возіанов, С. О.
Бойко, А. І.
Шматюк, Т. І.
Купрін, Д. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Алгоритм визначення методу лікування малих ниркових новоутворень [Текст] / Б. А. Добровольський [и др.] // Здоровье мужчины. - 2017. - № 2. - С. 137-139. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ПОЧЕК НОВООБРАЗОВАНИЯ -- KIDNEY NEOPLASMS (диагностика, хирургия)
ОРГАНОСОХРАНЯЮЩЕЕ ЛЕЧЕНИЕ -- ORGAN SPARING TREATMENTS (использование, методы, стандарты)
Анотація: Останнім часом на підставі широкого застосування діагностичних методик суттєво зросла кількість виявлених асимптомних пухлин нирок невеликих розмірів, що обмежені діаметром 4,0 см (малих ниркових новоутворень, small renal masses, SRM). Органозберігальні методи лікування є пріоритетними під час вибору тактики лікування таких новоутворень. Проте на сьогодні відсутні чіткі критерії визначення технічної можливості проведення окремих органозберігальних методик. На підставі попередніх досліджень авторами було розроблено власну шкалу (Local Varieties of Intrarenal tumour Visualisation [LVIV]), що надає змогу визначати технічну можливість вибору методу органозберігального лікування хворих з SRM з урахуванням особливостей внутрішньониркової локалізації пухлини. Запропоновано та впроваджено у застосування власний алгоритм, який дозволяє визначити оптимальний метод хірургічного лікування SRM. Із застосуванням наведеного алгоритму, що грунтується на обчисленні індивідуального бала LVIV score, лише у 7 (4,2 %) із 168 профільних хворих виникла необхідність у конверсії в іншу лікувальну опцію. Таким чином, запропонована власна шкала із застосуванням LVIV score надає змогу визначити наявність технічної можливості проведення різних видів органозберігального лікування у хворих з SRM з точністю 95,8 %
Дод.точки доступу:
Добровольський, Б. А.
Лесняк, О. М.
Строй, О. О.
Борис, Ю. Б.
Грицина, Ю. Р.
Лесняк, М. О.
Марухняк, Р. В.
Предземірська, О. В.
Банира, О. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


    Головко, С. В.
    Сальважна радикальна простатектомія після дистанційної променевої радіаційної терапії: системний огляд сучасних підходів [Текст] / С. В. Головко, О. Ф. Савицький // Здоровье мужчины. - 2017. - № 2. - С. 132-136. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PROSTATIC NEOPLASMS (осложнения, радиотерапия, хирургия)
ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ -- RADIOTHERAPY (использование, методы)
НОВООБРАЗОВАНИЙ РЕЦИДИВ МЕСТНЫЙ -- NEOPLASM RECURRENCE, LOCAL (хирургия)
ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY (использование)
Анотація: Радикальна зовнішня променева радіаційна терапія (ЗПРТ) є стандартом лікування хворих на рак передміхурової залози (РПЗ). Незважаючи на це, частота інтрапростатичних рецидивів після первинної ЗПРТ все ще є значною, досі немає консенсусу щодо найбільш оптимального лікування даних пацієнтів після неефективної ЗПРТ. Для таких пацієнтів може бути показано проведення локальної сальважної терапії, а саме - радикальної простатектомії, кріотерапії або брахітерапії. Мета дослідження - аналіз можливих критеріїв щодо ретельної селекції відповідних пацієнтів, оцінювання онкологічних результатів та ускладнень кожного методу. Огляд літератури було виконано з метою ідентифікації досліджень щодо локальної сальважної терапії у пацієнтів, у яких виявляли неефективність первинної ЗПРТ за локалізованого РПЗ. Більшість досліджень продемонстрували, що локальна сальважна терапія після ЗПРТ може забезпечити тривалий локальний контроль у коректно відібраних пацієнтів, хоча наявна дія токсичності лікування. Заключення: результати дослідження свідчать, що для локалізованого РПЗ після проведення зовнішньої променевої радіотерапії вибір моделі локального лікування слід застосовувати на підставі індивідуального підходу до кожного пацієнта. Триває подальший пошук, що саме забезпечує найкращі онкологічні та коморбідні результати, зокрема шляхом покращання критеріїв селекції та інтегрального визначення біохімічних порушень для всіх сальважних методів
Дод.точки доступу:
Савицький, О. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


    Яковлев, П. Г.
    Рівень деяких гематологічних показників системної запальної відповіді як індикатор стану хвороби в онкоурологічних хворих [Текст] / П. Г. Яковлев // Здоровье мужчины. - 2017. - № 2. - С. 143-147. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UROGENITAL NEOPLASMS (диагностика, кровь, патофизиология)
МОЧЕВОЙ СИСТЕМЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UROLOGIC NEOPLASMS (диагностика, кровь, патофизиология)
ЛИМФОЦИТЫ -- LYMPHOCYTES
Анотація: Мета дослідження: виявлення та оцінювання зв’язку між станом здоров’я в осіб різних діагностичних груп та рівня лімфоцитів периферійної крові, визначення їхньої діагностичної цінності. Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети дослідження були використані дані з історій хвороб 830 пацієнтів, розподілених на 4 групи. Група I – 717 хворих на рак сечостатевих органів, що підлягають спеціальному лікуванню. Група II – 35 осіб без онкологічної та іншої патології. Група III – 38 пацієнтів з доброякісними пухлинами/станами сечостатевих органів. Група IV – 40 хворих на рак, які пройшли радикальне спеціальне лікування та на даний момент не мають ознак хвороби. З дослідження були виключені хворі з лейкозами, гострими запальними процесами після спеціального лікування, які ургентно були госпіталізовані у відділення для симптоматичного лікування, та хворі зі значними відхиленнями у показниках загального аналізу крові після нещодавно проведеної поліхіміотерапії. Результати. Результати дослідження свідчать про те, що як абсолютні, так і відносні середні показники вмісту лімфоцитів у периферійній крові достовірно відрізняються серед пацієнтів різних груп. Так, абсолютний рівень лімфоцитів є найгіршим у хворих на рак урологічних органів у порівнянні з радикально пролікованими, здоровими та хворими з доброякісними пухлинами. Так само, найгірший відносний рівень лімфоцитів крові констатований в онкоурологічних хворих, які потребують лікування, на відміну від радикально пролікованих, здорових та пацієнтів з доброякісними пухлинами урологічних органів. Заключення. Результати лейкограми є простим доступним лабораторним показником, який надає важливу прогностичну інформацію про стан хвороби, та опосередковано – про стан його системної запальної відповіді, що є вагомим патогенетичним фактором розвитку та прогресії раку. Терапевтичні заходи, що сприяють зростанню абсолютного та відносного рівня лімфоцитів крові пацієнта, можуть розглядатися як такі, що позитивно патогенетично впливають на стан онкоурологічного хворого та потребують подальшого детального вивчення
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


   
    Аналіз результатів комплесного післяопераційного лікування раку нирки із застосуванням мінеральних вод Східницького регіону [Текст] / С. М. Пасічник [и др.] // Здоровье мужчины. - 2017. - № 2. - С. 140-142. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ПОЧЕК НОВООБРАЗОВАНИЯ -- KIDNEY NEOPLASMS (реабилитация, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
МИНЕРАЛЬНЫЕ ВОДЫ -- MINERAL WATERS (терапевтическое применение)
Анотація: У статті наведений аналіз результатів комплексного реабілітаційного лікування 101 хворого раком нирки (РН), ускладненого хронічною нирковою недостатністю (ХНН). Усім пацієнтам було проведено хірургічне лікування наведеної вище патології. У дослідженні оцінювали вплив комплексного післяопераційного лікування групи хворих із застосуванням мінеральних вод Східницького регіону. У результаті проведеного дослідження було встановлено, що застосування мінеральних вод Східницького регіону у комплексному реабілітаційному лікуванні хворих, які перенесли хірургічне втручання з приводу РН, дозволяє знизити прогресію ХНН
Дод.точки доступу:
Пасічник, С. М.
Стаховський, Е. О.
Борис, Ю. Б.
Мирка, О. Я.
Березін, О. О.
Джунь, Й. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


    Барало, І. В.
    Методика гемостазу при залобковій простатектомії у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози [Текст] / І. В. Барало, Б. І. Барало // Здоровье мужчины. - 2017. - № 2. - С. 126-127


MeSH-головна:
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- PROSTATIC HYPERPLASIA (хирургия)
ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY (вредные воздействия, методы)
ГЕМОСТАЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- HEMOSTASIS, SURGICAL
Анотація: Мета дослідження - опрацювання методики гемостазу у разі залобкової простакетомії з урахуванням можливих джерел венозної та артеріальної кровотечі. В урологічній клініці Вінницького медичного університету ім. М. І. Пирогова на базі урологічного відділення Вінницької обласної лікарні ім. М. І. Пирогова нагромаджений досвід виконання більше 2500 простатектомій залобковим доступом з 1968 р. У 2010 р. запропоновано спосіб гемостазу за простої залобкової простатектомії (патент України на винахід № 92700 від 25.11.2010 бюл. № 22). Інколи джерелом інтенсивної венозної кровотечі після розсічення передньої фіброзної строми буває, як правило, дорсальний венозний комплекс, а артеріальної - простатичні артерії на 5-й та 7-й год умовного циферблату заднього півкола шийки сечового міхура. Кровотечі із вен дорсального комплексу запобігають прошиванням двома 2-подібними вікриловими лігатурами передньої фіброзної строми з венами. Розріз перед пальцевим вилущуванням вузлів гіперплазії виконують в проміжку між цими двома поперечними лігатурами. Гемостаз під час кровотечі із простатичних артерій проводять накладанням двох Z-П-нодібних кетгутових № 3 лігатур над артерією з виведенням лігатур таким чином, щоб їх кінці після проколу стінки шийки сечового міхура з боку адвентиції були виведені з боку слизової оболонки. Це надає змогу застосовувати кінці цих лігатур для моделювання шийки сечового міхура. Кінці цих лігатур через проколи фіброзної строми зсередини-назовні зав'язуються зі сторони адвентиції. Після проведення спарених уретральних дренажів або триходового катетера Фолі зашиванням розрізу передньої фіброзної строми відновлюється цілість сечового тракту. Зрошення сечового міхура припиняють зі зникненням макрогематурії, як правило, на третю добу. У цей самий день видаляють страхові дренажі із простору Retsii. Уретральний дренаж і шкірні шви видаляють на 5 - 7-й день. Більшість хворих виписують із стаціонару на 7 - 10-й день. Із застосуванням описаної методики гемостазу прооперовано 43 хворих. Стаціонарний етап післяопераційного періоду перебігав у всіх пацієнтів задовільно, ускладнень, які б вимагали гемотрансфузій та повторних операцій, не було. Заключення: запропонований метод гемостазу у разі залобкової простої простатектомії доступний для виконання, надійний, рекомендується для застосування в урологічних стаціонарах, де виконують простатектомії залобковим доступом
Дод.точки доступу:
Барало, Б. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


   
    Імплантація препаратів гіалуронової кислоти в головку статевого члена [Текст] / О. С. Федорук [и др.] // Здоровье мужчины. - 2017. - № 2. - С. 126


MeSH-головна:
ПРЕЖДЕВРЕМЕННАЯ ЭЯКУЛЯЦИЯ -- PREMATURE EJACULATION (лекарственная терапия, терапия)
ГИАЛУРОНОВАЯ КИСЛОТА -- HYALURONIC ACID (терапевтическое применение)
ПОЛОВОЙ ЧЛЕН -- PENIS (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Передчасна еякуляція - це стан, за якого статевий акт (СА) триває недостатньо довго - кілька секунд або хвилин, також наявна незадоволеність від СА в обох партнерів або хоча б в одного з них. Існує кілька визначень передчасної еякуляції, кожне з яких тією чи іншою мірою відображає проблему швидкого сім'явиверження і незадоволеність цим станом у сексуальних партнерів. Мультицентрове дослідження передчасної еякуляції виявило, що тривалість СА "середнього" чоловіка становить від 7 до 14 хв. "Глобальне дослідження сексуальних взаємин і поводжень", яке охопило 29 країн і 27 000 респондентів віком від 40 до 80 років (13 882 жінок і 13 618 чоловіків), виявило, що приблизно 40 % чоловіків досягає оргазму в межах 2 - 3 хв від початку СА, а у більшості чоловіків оргазм настає до закінчення хвилини або навіть у межах 10 - 20 с після введення статевого члена. Причини передчасної еякуляції: відсутність досвіду контролю сім'явиверження, висока чутливість статевих органів, запальні захворювання статевої системи, неврологічні захворювання і травми, алкоголізм і наркоманія. Для діагностики гіперчутливості головки статевого члена проводять лідокаіновий тест. Сучасним методом лікування передчасної еякуляції за позитивного лідокаінового тесту є імплантація гіалуронової кислоти в найбільш чутливі ділянки головки статевого члена. Ефективність цього методу становить 75 - 80 %. Ця маніпуляція рекомендується для використання як первинний метод лікування передчасної еякуляції, що володіє доведеною високою ефективністю, безпечністю та швидкою реабілітацією пацієнта. Даний метод надає змогу відокремити чутливі рецептори від поверхневого шару шкіри, що спричиняє зниження чутливості органа і подовжує тривалість СА. У сучасній медичній практиці залежно від побажань пацієнта можливе введення різних видів гелю, розрахованих на різний термін повного розсмоктування. Після розсмоктування гелю гіалуронової кислоти у більшості пацієнтів формується стійка (часом довічна) установка на тривалий СА
Дод.точки доступу:
Федорук, О. С.
Владиченко, К. А.
Зайцев, В. І.
Ілюк, І. І.
Степан, В. Т.
Візнюк, В. В.
Степанченко, М. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


   
    Комплексная супрессивная терапия герпетической инфекции [Текст] / М. Э. Запольский [и др.] // Здоровье мужчины. - 2017. - № 2. - С. 128-131. - Библиогр. в конце ст.


Рубрики: Оверин

MeSH-головна:
HERPESVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- HERPESVIRIDAE INFECTIONS (иммунология, лекарственная терапия)
ИНТЕРФЕРОНОГЕНЫ -- INTERFERON INDUCERS (терапевтическое применение)
Анотація: Цель исследования - анализ эффективности супрессивной терапии часторецидивирующих форм герпетической инфекции (ГИ), включающей валацикловнрсодержащий препарат и индуктор эндогенного интерферона - оверин. Под наблюдением в течение 6 мес находились 42 пациента с часто рецидивирующими формами ГИ. Больные были разделены на группы в зависимости от схем лечения. В основную группу вошли 22 пациента, в группу сравнения - 20. Группу контроля составили 30 здоровых человек. Пациенты основной группы с часто рецидивирующими формами герпеса (более 6 рецидивов в год) получали супрессивную терапию с использованием валацикловира, дополнительно им назначали оверин. Пациенты группы сравнения получали стандартную супрессивную терапию на протяжении 60 дней, включающую препарат, содержащий валацикловир. Были изучены причины возникновения и методики лечения хронических часто рецидивирующих форм ГИ. Разработан этиопатогенетически обоснованный метод лечения заболеваний, вызванных вирусом простого герпеса. Заключение: использование оверина в комплексной терапии часторецидивирующих форм ГИ этиопатогенетически обоснованно. Препарат эффективно улучшает иммунные показатели крови и общее состояние пациентов
Дод.точки доступу:
Запольский, М. Э.
Михайлец, О. Г.
Гоцуляк, О. Л.
Запольская, Д. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


   
    Аналіз результатів радикальних оперативних втручань у хворих на рак сечового міхура за 5 років [Текст] / В. П. Стусь [и др.] // Здоровье мужчины. - 2017. - № 2. - С. 127


MeSH-головна:
ЦИСТЭКТОМИЯ -- CYSTECTOMY (использование, методы)
Анотація: Серед 28 країн Європейського Союзу (ЄС), більше ніж у 120 тис. людей щорічно діагностують рак сечового міхура (РСМ) та більше 40 тис. помирає щорічно. РСМ є шостою причиною смертності. РСМ коштував ЄС 4,9 млрд євро за 2012 р., при цьому вартість послуг охорони здоров'я становила 2,9 млрд. євро (59 %), тобто 5 % від усіх витрат на онкологічну допомогу. На лікування РСМ у 2012 р. витрачено 3 % усієї вартості онкологічних захворювань у ЄС (143 млрд. євро). Показання до цистектомії (ЦЕ): м'язово-інвазивний РСМ; рецидив після органозберігаючого лікування; наявність неперехідно-клітинних пухлин; кровотеча з сечового міхура; розпад пухлини; пухлинні нориці. Спосіб деривації сечі у разі ЦЕ залежить від онкологічного статусу хворого, стану верхніх сечових шляхів та кишечнику, самопочуття пацієнта, досвіду й уподобань хірурга. За інкотинентних типів деривацій у КЗ "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. Мечникова" виконували уретерокутанеостомію та операцію Брікера, у разі континентних деривацій - операцію Штудера. Протягом 5 років спостереження (2012 - 2016) було виконано 193 цистектомії, з них: операцій Брікера - 12, операцій Штудера - 21, тобто відсоток уретерокутанеостомій становив 82,9 % (n = 160). Одержані показники було порівняно з показниками, одержаними в Національному Інституті Раку, де цей показник склав 8 %. Проте у порівняльному аспекті відсоток уретерокутанеостомій нашої клініки зменшився з 88,6 % у 2012 р. до 57,9 % у 2016 р., а кількість операцій Штудера та Брікера відповідно зросла у 3,7 разу (з 11,4 до 42,1 %). Кіькість ускладнень за шкалою Clavien - Dindo під час виконання уретерокутанеостомій: II - 145 (90,6 %), III - 12 (7,5 %), IV - 2 (1,3 %), V - 1 (0,6 %), за інших видів операцій: II - 31 (93,9 %), III - 2 (6,1 %). Середній бал за Карновським для уретерокутанеостомії - 68,1 +- 0,6, для операції Брікера - 72,5 +- 2,2 (p 0,05 у порівнянні з уретерокутанеостомією), для операції Штудера - 81,4 +- 1,7 (p 0,001). Таким чином, порівняння результатів власної роботи з провідними установами країни є важливим елементом удосконалення роботи і, як наслідок, надало змогу збільшити кількість операцій Штудера та Брікера майже у 4 рази за 5 років
Дод.точки доступу:
Стусь, В. П.
Краснов, В. М.
Поліон, М. Ю.
Осінній, І. А.
Дяговець, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


   
    Первинно-множинний рак: рак передміхурової залози Т?NхMх і меланома TхNхM1 у пацієнтів з хронічною хворобою нирок V стадії на перитонеальному діалізі [Текст] / В. М. Лісовий [и др.] // Здоровье мужчины. - 2017. - № 2. - С. 25-28. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
НОВООБРАЗОВАНИЯ ПЕРВИЧНО-МНОЖЕСТВЕННЫЕ -- NEOPLASMS, MULTIPLE PRIMARY (диагностика, патофизиология)
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PROSTATIC NEOPLASMS (диагностика, осложнения, патофизиология)
МЕЛАНОМА -- MELANOMA (осложнения, патофизиология)
РЕНАЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ХРОНИЧЕСКАЯ -- RENAL INSUFFICIENCY, CHRONIC (осложнения)
ДИАЛИЗ ПЕРИТОНЕАЛЬНЫЙ -- PERITONEAL DIALYSIS
Анотація: У статті описаний випадок первинно-множинного раку: рак передміхурової залози Т3NХMХ та меланома ТХNХM1 у пацієнта з термінальною стадією хронічної хвороби нирок, який отримував нирковозамісну терапію методом перитонеального діалізу. Дослідження демонструє труднощі своєчасної діагностики злоякісних новоутворень, незважаючи на систематичне спостереження за пацієнтом. Метою дослідження є посилена онконастороженість з боку нефрологів, оскільки поширеність злоякісних новоутворень у хворих, які отримують нирковозамісну терапію, набагато вище, ніж у загальній популяції
Дод.точки доступу:
Лісовий, В. М.
Андон’єва, Н. М.
Гуц, О. А.
Дубовик, М. Я.
Поляков, М. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


    Горпинченко, И. И.
    Эффективность фитотерапии на фоне применения экстракорпоральной ударно-волновой терапии у лиц с хроническим калькулезным простатитом [Текст] / И. И. Горпинченко, В. В. Спиридоненко // Здоровье мужчины. - 2017. - № 2. - С. 20-24. - Библиогр. в конце ст.


Рубрики: Канефрон

MeSH-головна:
ПРОСТАТИТ -- PROSTATITIS (лекарственная терапия, терапия)
ЛИТИАЗ -- LITHIASIS (лекарственная терапия, терапия)
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN (этиология)
ЛИТОТРИПСИЯ -- LITHOTRIPSY (использование)
Анотація: Цель исследования - оценка клинической эффективности препарата канефрон Н у пациентов с хроническим калькулезным простатитом (ХКП) в качестве компонента комплексной терапии. В отделе андрологии и сексологии ГУ "Институт урологии НАМН Украины" было проведено исследование препарата канефрон Н. У 30 пациентов I группы с верифицированным ХКП в стадии нестойкой ремиссии в возрасте от 37 до 52 лет (средний возраст - 39,2 +- 1,9 года) было проведено комплексное лечение в виде экстракорпоральной ударно-волновой терапии (ЭУВТ) в сочетании с применением канефрона Н (90 дней). Во II группу (n = 30) вошли пациенты с аналогичным состоянием (средний возраст - 37,2 +- 1,0 года), получавшие лечение в виде ЭУВТ и монотерапии тамсулозином 0,4 мг/сут в течение 30 дней. В группу сравнения (группа III) вошли 15 пациентов с аналогичными параметрами, получавшие только ЭУВТ. В результате исследования выявлено, что применение канефрона Н в комплексной терапии ХКП с помощью ЭУВТ создает все условия для реализации антимикробного, противовоспалительного, антилитогенного и спазмолитического эффектов, при этом с отличным комплаенсом на протяжении 90 сут. Выявлена высокая комплаентность при назначении препарата в виде противорецидивных курсов терапии ХКП, с возможностью эффективной коррекции СХТБ. Заключение: комплексная терапия больных хроническим калькулезным простатитом с включением в схему растительного препарата канефрон Н является высокоэффективной методикой лечения. Применение канефрона Н у лиц с калькулезным простатитом позволяет достоверно уменьшить выраженность инфекционно-воспалительной реакции и улучшить качество жизни пациента
Мета дослідження: оцінювання клінічної ефективності препарату Канефрон® Н у пацієнтів з хронічним калькульозним простатитом (ХКП) як компоненту комплексної терапії. Матеріали та методи. У відділі андрології та сексології ДУ «Інститут урології НАМН України» було проведено дослідження препарату Канефрон® Н. У 30 пацієнтів І групи з верифікованим ХКП у стадії нестійкої ремісії віком від 37 до 52 років (середній вік – 39,2±1,9 року) проведено комплексне лікування у вигляді екстракорпоральної ударно-хвильової терапії (ЕУХТ) у поєднанні із застосуванням Канефрону Н (90 днів). У II групу (n=30) увійшли пацієнти з аналогічним станом (середній вік – 37,2±1,0 року), які одержували лікування у вигляді ЕУВТ і монотерапії тамсулозином 0,4 мг/добу протягом 30 днів. У групу порівняння (група ІІІ) увійшли 15 пацієнтів з аналогічними параметрами, які одержували тільки ЕУВТ. Результати. У результаті дослідження виявлено, що застосування Канефрону Н у комплексній терапії ХКП за допомогою ЕУВТ створює всі умови для реалізації антимікробного, протизапального, антилітогенного і спазмолітичного ефектів, при цьому з відмінним комплаєнсом протягом 90 діб. Спостерігають високу комплаєнтність під час призначення у вигляді протирецидивних курсів терапії ХКП з можливістю ефективної корекції СХТБ. Заключення. Комплексна терапія хворих на хронічний калькульозний простатит з включенням у схему рослинного препарату Канефрон® Н є високоефективною методикою лікування. Застосування Канефрону Н в осіб з калькульозним простатитом дозволяє достовірно зменшити вираженість інфекційно-запальної реакції і поліпшити якість життя пацієнта
Дод.точки доступу:
Спиридоненко, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


    Данилець, Р. О.
    Високомолекулярні білкові біомаркери раку передміхурової залози. Перспективи використання в сучасній онкоурології [Текст] / Р. О. Данилець // Здоровье мужчины. - 2017. - № 2. - С. 37-44. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PROSTATIC NEOPLASMS (диагностика)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МАРКЕРЫ БИОЛОГИЧЕСКИЕ -- TUMOR MARKERS, BIOLOGICAL
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ СПЕЦИФИЧЕСКИЙ АНТИГЕН -- PROSTATE-SPECIFIC ANTIGEN
КАЛЛИКРЕИНЫ -- KALLIKREINS
УРОКИНАЗА -- UROKINASE-TYPE PLASMINOGEN ACTIVATOR
РЕЦЕПТОРЫ УРОКИНАЗНОГО ТИПА АКТИВАТОРА ПЛАЗМИНОГЕНА -- RECEPTORS, UROKINASE PLASMINOGEN ACTIVATOR
Анотація: Рак передміхурової залози (РПЗ) в останні роки значно поширився серед чоловічого населення планети і тому на сьогодні є безумовною проблемою для охорони здоров’я в різних країнах, оскільки посідає друге місце після раку легенів за чисельністю летальних наслідків серед чоловіків зі злоякісними новоутвореннями. Через це рання діагностика хвороби стає вкрай потрібною. Першим вагомим біомаркером РПЗ став протеолітичний фермент сімейства калікреїнів, який отримав назву калікреїну-3 або простатоспецифічного антигену (ПСА). Незважаючи на всі свої недоліки, а також невисоку чутливість та специфічність, які зумовлюють появу значного відсотка помилково-позитивних та помилково-негативних результатів, ПСА-тест вже протягом декількох десятиліть широко використовується в клінічній лабораторній діагностиці РПЗ. Подальше удосконалення ПСА-тесту здійснювалось шляхом впровадження низки біомаркерів на базі окремих різних молекулярних форм вільного та комплексного ПСА, серед яких найкращими прогностичними властивостями відзначається [-2]проПСА. Через це, такі показники, як % [-2]проПСА та індекс здоров’я передміхурової залози (ІЗП), що є математичним добутком % [-2]проПСА та √ зПСА, знайшли широке застосування під час ранньої діагностики РПЗ. У даному огляді літератури головним чином обговорюються високомолекулярні білкові біомаркери РПЗ, серед яких найбільш перспективними є наступні: калікреїн-2, простатоспецифічний мембранний антиген, α-метилацил-КоА-рацемаза, інтерлейкін-6, Zn-α2 глікопротеїн, EN-2 протеїн та β-1 трансформуючий ростовий фактор. Крім того встановлено, що за допомогою панелі біомаркерів у складі урокіназного плазміногенового активатора (уПА), рецептора до уПА та інгібітора уПА типу 1 (уПАІ-1) можна прогнозувати агресивність пухлин та їхню схильність до біохімічного рецидивування та метастазування. Це підкреслює потребу в найскорішому створенні ефективних біомаркерних панелей для онкоурології
Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-34 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)