Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку
Книги
Періодичні видання
Бібліотечні видання
Вища освіта
Краєзнавство
Рідкісні видання
Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=ЗУ17/2019/1<.>
Загальна кількість знайдених документів : 32
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-32 
1.


    Яценко, К. В.
    Симптоматична епілепсія: причини виникнення та перспективні методи лікування [Текст] = Symptomatic epilepsy: causes and perspective methods of treatment / К. В. Яценко // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 7-13


MeSH-головна:
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY
ТРАНСКРАНИАЛЬНАЯ СТИМУЛЯЦИЯ ПОСТОЯННЫМ ТОКОМ -- TRANSCRANIAL DIRECT CURRENT STIMULATION
Анотація: Епілепсія – один із найпоширеніших психоневрологічних розладів функціонування ЦНС, що характеризується повторюваними спонтанними епілептичними нападами. Міжнародна протиепілептична ліга визначає епілепсію як хронічний стан мозку, який характеризується стійкою схильністю викликати епілептичні напади і нейро­біологічними, когнітивними, психологічними та соціальними наслідками, а також визначення епілепсії вимагає виникнення хоча б одного епілептичного нападу. Поліетіологічність та незвичайна різноманітність клінічних проявів епілепсії визначають труднощі в створенні її класифікації. Незважаючи на значні наукові досягнення в неврології, епілепсія залишається значною медико-соціальною проблемою та досі немає відповідей на ключові питання про механізми епілептичних нападів. Триває пошук оптимального лікування, яке б покращувало загальний стан хворого на епілепсію, а також допомогло мінімізувати інші, часто шкідливі, наслідки для соціальної адаптації такої людини. Мета – проаналізувати сучасні погляди на проблему симптоматичної епілепсії та перспективні стратегії її лікування. Висновок. Результати сучасних досліджень симптоматичної епілепсії розкривають низку напрямків і можливостей для корекції та лікування цієї патології. Одним з перспективних та ефективних методів зниження частоти судомних нападів і покращення електроенцефалографічної картини у хворих на симптоматичну епілепсію може бути така терапевтична технологія, як транскраніальна мікрополяризація. Додавання методу мікрополяризації у комплексне лікування хворих на епілепсію сприяє покращенню електроенцефалографічної картини і, відповідно, позитивно впливає на клінічний перебіг захворювання. Подальші дослідження необхідні для визначення безпечних та ефективних терапевтичних засобів, які застосовуються для лікування симптоматичної епілепсії
Epilepsy is one of the most common neuropsychiatric disorders of the central nervous system characterized by repeated spontaneous epileptic seizures. The International League against Epilepsy (ILAE) defines epilepsy as a chronic condition of the brain, which is characterized by an enduring predisposition to generate epileptic seizures and by the neurobiological, cognitive, psychological, and social consequences of this condition, and the definition of epilepsy requires the occurrence of at least one epileptic seizure. The polyetiology and the extraordinary diversity of the clinical manifestations of epilepsy determine the difficulties in its classification. Despite significant scientific advances in neurology, epilepsy remains a significant medical and social problem and there are still no answers to key questions about the mechanisms of epileptic seizures. The search for the optimal treatment that would improve the general condition of the patient with epilepsy, and also helped to minimize other, often harmful, consequences for the social adaptation of such a person, is still ongoing. The aim – to analyze current views on the problem of symptomatic epilepsy and promising strategies for its treatment. Conclusion. The results of modern studies on symptomatic epilepsy reveal a number of areas and opportunities for the correction and treatment of this pathology. One of the promising and effective methods of reducing the frequency of seizures and improving the electroencephalographic pattern in patients with symptomatic epilepsy may be transcranial direct current stimulation (tDCS). Adding the method of tDCS to the complex treatment of patients with epilepsy contributes to the improvement of the electroencephalographic pattern, and, accordingly, has a positive effect on the clinical course of the disease. Further research is needed to identify safe and effective therapeutic agents used to treat symptomatic epilepsy
Вільних прим. немає

Знайти схожі
2.


    Яхницька, М.
    Особливості клінічного перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у львівському регіоні [Текст] = Features of the clinical course of gastroesophageal reflux disease in the lviv region / М. Яхницька // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 195-201


MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX
HELICOBACTER PYLORI -- HELICOBACTER PYLORI
Анотація: Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) – найпоширеніша патологія сучасної гастро­ентерології, що завдає значних економічних та соціальних збитків, порушує якість життя людей. Мета дослідження – вивчити клінічний перебіг гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у Львівському регіоні. Матеріал і методи. Проводили анкетування, ендоскопічне обстеження верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, сito test® H. Pylori Ag фірми Pharmasco® для діагностики гелікобактерної інфекції. Результати. Проаналізовано результати спостережень за 102 пацієнтами з ГЕРХ: серед них було 48 (47,1 %) жінок та 54 (52,9 %) чоловіки. Середній вік жінок становив (48±2,11) року, чоловіків – (37,7±1,65) року. У 73,5 % обстежених діагностовано ендоскопічно позитивну форму ГЕРХ, тоді як 26,5 % не мали ерозивно-виразкових змін слизової оболонки стравоходу. Вивчення зв’язку способу життя у хворих на ГЕРХ показало, що нерегулярне харчування та куріння сприяють розвитку захворювання. Аналіз основних скарг показав: у 37,2 % хворих печія щоденна, періодичну печію 3–4 рази на тиждень відмічали 62,7 % пацієнтів. Відрижка та ранкове блювання мали місце у 59,8 та 16,7 % хворих відповідно. Нудоту відмічали 37,2 % обстежених. На неприємний присмак у роті скаржилися 35,3 % пацієнтів. Біль в епігастрії спостерігали у 53,9 % обстежених. 27,5 % хворих на ГЕРХ були інфіковані H. pylorі. Висновки. 1. Встановлено, що ендоскопічно негативна форма ГЕРХ у 4 рази частіше діагностується в жінок, тоді як ерозивні зміни слизової стравоходу вдвічі переважають серед осіб чоловічої статі. З’ясовано, що найчастіше ГЕРХ діагностували в осіб молодого та середнього віку (48,1 та 19,1 % відповідно). Показано, що факторами ризику розвитку ГЕРХ є нерегулярне харчування та куріння. Натомість гелікобактерна інфекція не асоціюється з ГЕРХ незалежно від ендоскопічної картини. Встановлено, що щоденна печія, нудота та неприємний присмак частіше зустрічаються у пацієнтів з ендоскопічно негативною ГЕРХ (55,6, 62,9 та 77,7 % відповідно), поєднання періодичної печії, відрижки та болю в епігастрії дозволяє запідозрити наявність ерозивно-виразкових змін слизової оболонки стравоходу
Вільних прим. немає

Знайти схожі
3.


   
    Шляхи підвищення ефективності лікування та профілактики реперфузійного синдрому у хворих на гострий коронарний синдром (інфаркт міокарда), яким проведено балонну ангіопластику та стентування коронарної артерії [Текст] = Ways for improvement of central and peripheral hemodynamics in patients with acute coronary syndrome (myocardial infarction), who underwent balloon angioplasty and stenting of the coronary artery / М. І. Швед [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 173-181


MeSH-головна:
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME
РЕПЕРФУЗИОННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- REPERFUSION INJURY
Анотація: В Україні відзначено зростання захворюваності на інфаркт міокарда серед осіб працездатного віку (48,9 на 100 тис.), а ішемічна хвороба серця посідає перше місце серед причин первинного виходу на інвалідність (22,8 %). З огляду на вищенаведені факти, пріоритетними є розробка та вдосконалення методів лікування хворих на гострий коронарний синдром (інфаркт міокарда) (ГКС (ІМ)). Мета – підвищити ефективність лікування та профілактики реперфузійного синдрому у хворих на ГКС (ІМ), яким проведено коронарне стентування, шляхом включення в терапію L-аргініну та L-карнітину (тіворелю). Матеріал і методи. Обстежено 45 хворих на гострий коронарний синдром з елевацією сегмента ST, яким було проведено ургентну балонну ангіопластику та стентування інфарктзалежної коронарної артерії. Вік пацієнтів – від 43 до 75 років, у середньому (59,57±8,07) року. Серед них переважали чоловіки (82,2 %). Дослідну групу склали 30 пацієнтів, які отримували стандартне протокольне лікування ГКС (ІМ) і яким додатково призначали 4,2 г L-аргініну та 2,0 г L-карнітину (препарат «Тіворель», Юрія-Фарм, Україна) у формі розчину для інфузій по 100 мл один раз на добу курсом 5 днів внутрішньовенно. До контрольної групи увійшли 15 пацієнтів із ГКС (ІМ), яким також проведено ургентну балонну ангіопластику та стентування інфарктзалежної коронарної артерії, але хворі цієї групи отримували тільки стандартне протокольне лікування. Результати. Встановлено, що у хворих на ГКС (ІМ) після перкутанного коронарного втручання найчастіше розвивався реперфузійний синдром із проявами лівошлуночкової недостатності та порушень ритму. Під впливом стандартного медикаментозного лікування у хворих контрольної групи відмічено суттєве клініко-функціональне покращення, але прогресувало післяінфарктне ремоделювання з порушенням систолічної та діастолічної функцій серця, з розвитком синдрому серцевої недостатності та ендотеліальної дисфункції судин, а також зберігалась резистентна до лікування екстрасистолія. У хворих на ГКС (ІМ) дослідної групи під впливом комплексного медикаментозного лікування із включенням L-аргініну та L-карнітину відмічено достовірне зменшення частоти порушень ритму і провідності вже на другу добу спостереження, а також зменшення проявів постінфарктного ремоделювання ЛШ, що в кінцевому результаті проявлялося достовірним покращенням скоротливості міокарда (ФВ зросла на 13 %) та зменшенням діастолічної дисфункції. Висновок. Покращення інотропної функції серця та достовірне зниження частоти і вираження реперфузійних аритмій досягнуто за рахунок кардіометаболічного впливу L-карнітину, а відновлення ендотеліальної функції судин наставало завдяки терапевтичному впливу L-аргініну.
In Ukraine, there is an increase in the incidence of myocardial infarction among people of working age (48.9 per 100 thousand), and coronary heart disease (IHD) ranks first among the causes of primary disability (22.8 %). Considering the above facts, the development and improvement of treatment methods for patients with acute coronary syndrome (myocardial infarction) (ACS) is a priority. Material and Methods. 45 patients with acute coronary syndrome with ST segment elevation were examined, who underwent urgent balloon angioplasty and stenting of the infarction-dependent coronary artery. The age of patients was from 43 to 75 years, on average (59.57±8.07) years. Men prevailed among them (82.2 %). The experimental group consisted of 30 patients who received standard protocol treatment of ACS (MI) and who were additionally prescribed 4.2 g of L-arginine and 2.0 g of L-carnitine (Tivorel, Yuriia Farm, Ukraine) in the form of a solution for infusion of 100 ml once a day course of 5 days intravenously. The control group included 15 patients with ACS (MI), who also underwent urgent balloon angioplasty and stenting of the infarct coronary artery, but patients of this group received only standard protocol treatment. The aim – to improve the efficiency of treatment and prevention of the reperfusion syndrome in patients with coronary stenting by means of the inclusion of L-arginine and L-carnitine (Tivorel) in therapy patients with acute coronary syndrome (miocardial infarction). Results and Discussion. It was established that in patients with ACS after percutaneous coronary intervention, reperfusion syndrome with manifestations of left ventricular insufficiency and rhythm disturbances most often developed. Substantial clinical and functional improvement was noted under the influence of standard medical treatment in patients of the control group, but postinfarction remodeling with systolic and diastolic function of the heart, with the development of heart failure syndrome and endothelial dysfunction of blood vessels, and also remained resistant to extrasystole therapy, progressed. Patients with ACS (MI) of the experimental group under the influence of complex medical treatment with the inclusion of L-arginine and L-carnitine marked a significant decrease in the frequency of violations of rhythm and con­duction for the second day of observation, as well as a decrease in the manifestations of post-infarction remodeling of left ventricular, which ultimately manifested itself a significant improvement in myocardial contractility (EF increased by 13 %) and decreased diastolic dysfunction. Improvement of the inotropic function of the heart and a significant reduction in the frequency and severity of reperfusion arrhythmias were achieved through the cardiometabolic effect of L-carnitine, and restoration of endothelial function of the vessels was induced by the therapeutic effects of L-arginine. Conclusion. An increase in inotropic cardiac function and a significant reduction in the frequency and severity of reperfusion arrhythmias was achieved due to the cardiometabolic effect of L-carnitine, and the restoration of endothelial vascular function occurred under the therapeutic influence of L-arginine.
Дод.точки доступу:
Швед, М. І.
Цуглевич, Л. В.
Геряк, С. М.
Ковбаса, Н. М.
Прокопович, О. О.
Ястремська, І. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
4.


    Шкільна, М. І.
    Деякі особливості ураження опорно-рухової системи, асоційовані із хворобою Лайма, у мешканців тернопільщини [Текст] = Some specific features of the musculoskeletal system damage, associated with lyme disease in the inhabitants of ternopil region / М. І. Шкільна // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 190-194


MeSH-головна:
ЛАЙМА БОЛЕЗНЬ -- LYME DISEASE
Анотація: Цель – изучить особенности клинических проявлений поражения опорно-двигательного аппарата у жителей Тернопольщины, инфицированных Borrelia burgdorferi. Материал и методы. Под наблюдением находились 58 жителей Тернопольской области в возрасте от 16 до 68 лет с заболеваниями опорно-двигательной системы, инфицированных Borrelia burgdorferi. В зависимости от принадлежности к группам риска Лайм-боррелиоза, обследованных поделили на 2 группы: 30 лиц (1 группа) – работники лесных хозяйств Тернопольской области и 28 лиц (2 группа) – жители Тернопольщины, лечившиеся амбулаторно и стационарно по поводу заболеваний опорно-двигательной системы. Диагноз болезни Лайма устанавливали на основании серологического исследования сыворотки больных методом иммуноферментного анализа на наличие антител к антигенам комплекса B. burgdorferi sensu lato. Для оценки поражения суставов у жителей Тернопольщины был использован суставной счет (количественный) – суммарное числовое выражение боли и припухлости суставов. Результаты. Среди опрошенных 30 (66,6 %) лесников Тернопольщины и 4 (14,8 %) пациента отметили более 3 укусов клещей, двукратный эпизод укуса имели 8 (26,6 %) пациентов 1-й группы и 2 (7,4 %) 2-й соответственно; 10 (29,6 %) из 58 респондентов двух групп не помнят о случаях укусов клещей в течение жизни. У 15 (48,3 %) из 28 больных заболеваниями опорно-двигательной системы имело место сочетанное поражение больших и мелких суставов, тогда как у 15 (50,0 %) из 30 обследованных работников лесных хозяйств преобладали повреждения крупных суставов. Антитела хотя бы одного класса IgM и/или IgG к B. burgdorferi sensu lato (B. burgdorferi sensu stricto, B. afzeliи и B. garinii) выявлены у 14 (46,7 %) из 30 работников лесных хозяйств Тернопольщины и 7 (25,0 %) из 28 пациентов с заболеваниями опорно-двигательной системы. Выводы. Анализ влияния возбудителей комплекса Borrelia burgdorferi sensu lato на органы опорно-двигательной системы работников лесных хозяйств и жителей Тернопольщины проведен впервые. У 33,3 % пациентов 1-й и 2-й групп, которые не помнили об укусах клещей, лабораторно диагностированы положительные или промежу­точные результаты хотя бы одного класса специфических антител к Borrelia burgdorferi sensu lato и имеются клинические признаки поражения органов опорно-двигательной системы. У 50 % работников лесных хозяйств Тернопольской области, инфицированных Лайм-боррелиозом, преобладали поражения крупных суставов, тогда как 53,6 % обследованных нами больных Тернопольщины беспокоило одновременное поражение больших и мелких суставов
The aim of the study – to learn the features of clinical manifestations of musculoskeletal system damage of the inhabitants of Ternopil region infected with Borrelia burgdorferi. Material and Methods. The present studies were conducted based on 58 inhabitants of Ternopil region with diseases of the musculoskeletal system infected with Borrelia burgdorferi. The age of tested persons ranged from 16 to 68 years. According to the presence of antibodies against Borrelia burgdorferi s.l, all patients were divided into two groups: the group 1 – 30 forestry workers of Ternopil region, the group 2 – 28 patients with musculoskeletal system diseases. Among all tested patients was examined for the presence of anti-Borrelia burgdorferi s.l. antibodies with the use of ELISA test, determining the level of specific IgM and IgG immunoglobulins. Quantitative articular score (the total numerical expression of pain and swelling of the joints) was used to evaluate the impression of the joints. Results. In the study group, 30 (66.6 %) of the forestry workers and 4 (14.8 %) patients of the respondents had been bitten repeatedly, 8 (26.6 %) patients of group 1 and 2 (7.4 %) of the second one, were bitten twice, while the remaining 29.6 % do not remember being bitten in their lifetime. Combined impression of large and small joints were tested in 15 (48.3 %) out of 28 patients with musculoskeletal system, whereas in forestry workers, major injuries of the joints were prevalent in 15 (50.0 %) out of 30 examined. Positive or doubtful result in at least one class of antibodies IgM/IgG was observed in 14 (46.7 %) out of 30 forest workers of Ternopil region and 7 (25.0 %) of 28 patients with diseases of the musculoskeletal system. Conclusions. The analysis of the effects of Borrelia burgdorferi sensu lato on the musculoskeletal system of the forestry workers and inhabitants of Ternopil region was carried out for the first time. In 33.3 % of examined both groups, who did not remember the tick bites, positive or intermediate results of at least one class of specific antibodies against Borrelia burgdorferi sensu lato were diagnosed, and clinical signs of the impression of the musculoskeletal system were observed. Major injuries of the joints were prevalent in 50.0 % of the forestry workers of Ternopil region infected with Lyme borreliosis, while 53.6 % of the examined patients disturbed the combined impression of large and small joints
Вільних прим. немає

Знайти схожі
5.


    Шейко, С. О.
    Комплексне лікування артеріальної гіпертензії у поєднанні з ішемічною хворобою та порушеннями серцевого ритму [Текст] = Сomprehensive treatment of arterial hypertension combined with ischemic disease and heart rhythm disorders / С. О. Шейко, Н. О. Колб // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 182-189


MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE
Анотація: У комплексному лікуванні АГ у поєднанні з хронічною ІХС найдоцільніше застосувати засоби, які мають сприятливий вплив на перебіг обох захворювань: знижувати рівень АТ, запобігати ішемії та стенокардії, інфаркту міокарда та інсульту, зменшувати ймовірність смерті, покращувати якість життя хворих. Але лікування коморбідних пацієнтів з АГ, ІХС та порушеннями серцевого ритму на тлі гіпофосфатемії в даний час залишається не до кінця визначеним. Мета – вивчення клінічної ефективності комплексного лікування пацієнтів похилого віку з артері­альною гіпертензією (АГ) в поєднанні з ішемічною хворобою серця (IХС) та порушеннями серцевого ритму на тлі гіпофосфатемії. Матеріал і методи. Проаналізовано лікування 353 пацієнтів віком (71,2±4,5) року з АГ та ІХС, які отримували базисну терапію. Із них у 97 (50 жінок і 47 чоловіків) хворих з АГ, ІХС, порушеннями серцевого ритму та гіпо­фосфатемією зберігалися нестабільний перебіг АГ та серцево-больові напади. В основну групу включено 48 паці­єн­тів (25 жінок і 23 чоловіки), які приймали фіксовану комбінацію бісопрололу фумарату (5 мг) з амлодипіном (5 мг) і D-фруктозо-1,6-дифосфат. У групу порівняння увійшли 49 хворих (24 жінки і 25 чоловіків), у лікувальний комплекс яких D-фруктозо-1,6-дифосфат не додавали. Проведено загальноклінічне обстеження, визначення електро­літів крові, електрокардіографію (ЕКГ), добове моніторування ЕКГ та артеріального тиску (АТ). Гіпофос­фатемію діагностували при рівні фосфору у с 0,9/. ироватці крові 0,9 ммоль/л. Результати. Після лікування кількість нападів стенокардії реєстрували в 2,25 раза рідше (1,07±0,03 проти 2,41±1,05), подій депресії сегмента ST достовірно менше у хворих основної групи, порівняно з такими в групі порівняння (2,13±0,04 проти 4,2±0,06). Фібриляцію передсердь діагностували у 4 (8,3 %) хворих основної та у 7 (14,2 %) – групи порівняння, суправентрикулярну екстрасистолію – у 8 (16,6 %) хворих основної і у 10 (20,4 %) пацієнтів групи порівняння, шлуночкові аритмії – у 3 (6,25 %) хворих основної групи та у 10 (20,4 %) хворих – групи порівняння. Небезпечних для життя шлуночкових порушень ритму після лікування в основній групі не зареєст­ровано в жодному випадку. Висновки. Застосування комплексної терапії при АГ з ІХС, порушеннями серцевого ритму і гіпофосфатемією зі включенням в лікувальний комплекс D-фруктозо-1,6-дифосфату забезпечує істотний антиішемічний ефект, приводить до зменшення (в 2,25 раза) частоти нападів стенокардії, подій суправентрикулярної екстрасистолії, пароксизмів фібриляції передсердь, запобігає виникненню небезпечних для життя шлуночкових порушень ритму
In the complex treatment of hypertension in combination with chronic coronary artery disease, it is most appropriate to use means that have a beneficial effect on the course of both diseases: to lower the level of blood pressure, to prevent ischemia and angina, myocardial infarction and stroke, to reduce the likelihood of death, to improve the quality of life of patients. But the treatment of comorbid patients with hypertension, coronary artery disease, and cardiac arrhythmias in the background of hypophosphatemia is currently not completely determined. The aim of the study – the clinical efficacy of complex treatment in patients with hypertension in combination with coronary heart disease and cardiac rhythm disorders in the background of hypophosphatemia. Material and Methods. The analysis of treatment of 353 patients aged (71.2±4.5) years with hypertension and coronary heart disease, received baseline therapy. Among them, 97 (50 women and 47 men) patients with hypertension, coronary heart disease, heart rhythm disorders and hypophosphataemia maintained an unstable course of hypertension and cardio-pain attacks. The main group included 48 patients (25 women and 23 men) who received a fixed combination of bisoprolol fumarate (5 mg) with amlodipine (5 mg) and fructose-1,6-diphosphate. The comparison group included 49 patients (24 women and 25 men), whose D-fructose-1,6-diphosphate was not added to the treatment complex. A general-clinical examination, blood electrolytes, electrocardiography (ECG), daily ECG monitoring and blood pressure (BP) were performed. Hypophosphatemia was diagnosed at serum phosphorus level 0.9 mmol/l. Results. After treatment, the number of angina attacks was recorded 2.25 times (1.07±0.03) versus (2.41±1.05) less frequently, depression events of the ST segment were significantly lower (2.13 versus 4.2) in patients with the main group, compared with those in the comparison group. The achievement of the target level of systolic blood pressure was noted in 69.2 % of the patients in the main group and 65.4 % in the comparison group (p 0.05 among the groups). Atrial fibrillation was diagnosed in 4 (8.3 %) patients in the primary and 7 (14.2 %) in the comparison group. Supraventricular extrasystole was recorded in 8 (16.6 %) patients in the primary and in 10 (20.4 %) patients in the comparison group. Ventricular arrhythmias – in 3 (6.25 %) patients of the primary and 10 (20.4 %) of the comparison group. Dangerous ventricular rhythm disturbances after treatment in the main group have not been registered in any case. Conclusions. The application of complex therapy for patients with arterial hypertension in combination with ischemic disease, heart rhythm disturbances and hypophosphatemia with inclusion in the treatment complex D-fructose-1,6-diphosphate provides a significant anti-ischemic effect, which leads to a decrease (in 2.25 times) of the frequency of angina attacks, reduction of supraventricular extrasystoles, paroxysms of atrial fibrillation, absence of ventricular rhythm dangerous for life
Дод.точки доступу:
Колб, Н. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
6.


    Чорненька, Г. М.
    Особливості ремоделювання звивистих артерій ендометрія при формуванні судинного компонента фіброваскулярного ядра поліпів у жінок репродуктивного віку [Текст] = Features of the remodeling of endometrium tortuous arteries during the formation of the vascular component of fibrovascular nuclei endometrial polyps in women of reproductive age / Г. М. Чорненька // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 166-172


MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНОСТИ АНАЛИЗ -- REPRODUCTIVE HISTORY
АРТЕРИИ -- ARTERIES
ПОЛИПЫ -- POLYPS
ЭНДОМЕТРИЙ -- ENDOMETRIUM
Анотація: Питанням ремоделювання ендометрія та його складових в останні роки приділяється все більше уваги. Функціональний шар матки має унікальну властивість – фізіологічний ангіогенез, який залежить від гормональної циклічності жіночого організму. Зміни ендометрія загалом та його судинного компонента зокрема вивчені не достатньо. Потребує уваги питання ремоделювання звивистих артерій функціонального шару матки за умов впливу додаткових зовнішніх факторів. Мета – на основі патоморфологічного аналізу архівних препаратів ендометрія жінок репродуктивного віку із застосуванням додаткових гістохімічних методик визначити структурні особливості судинного компонента та фіброваскулярного ядра поліпів ендометрія. Матеріал і методи. Досліджували 55 біопсійних архівних препаратів ендометрія жінок репродуктивного віку: 43 препарати поліпів ендометрія, 12 – фізіологічного ендометрія. Проводили стандартне фарбування гематоксиліном та еозином, а також використовували додаткові гістохімічні методи фарбування: резорцин-фуксином за Хартом, пікрофусцином за Ван Гізон та трихромним методом Масона. Результати. Серед 43 випадків поліпів ендометрія виявлено 15 випадків залозистих поліпів, 26 – залозисто-стромальних. Клінічно у 33 пацієнток діагностовано непліддя, 10 жінок були фертильними. Для контролю відібрали 12 зразків нормального функціонального ендометрія: по 6 випадків у фазах проліферації та секреції. Гістохімічні методи забарвлення дозволили визначити особливості будови фіброваскулярного ядра поліпів ендометрія – наявність осередків великих товстостінних судин, які часто розташовуються ланцюжками у вигляді «доріжки». Встановлено, що до складу ендометріальної залози в нормі входять клітини епітелію та циркулярно розташовані навколо них волокнисті елементи сполучної тканини, які візуалізуються при використанні додаткових гістохімічних фарбувань. Наші дослідження показали, що у нормі в спіральних артеріях волокнисті елементи відсутні, а за умов ремоделювання ендометрія у вигляді його поліпозної трансформації волокнисті елементи є обов’язковим елементом артерій. Додаткові зовнішні фактори (такі, як хронічне запалення тощо) сприяють прогресуючій васкуляризації поліпів. Остання проявляється не лише сформованим фіброваскулярним ядром поліпа, а й феноменом капіляризації поліпів. Висновки. Наявність фіброваскулярного ядра в поліпах ендометрія є проявом судинного ремоделювання, яке полягає в появі сформованих артерій із еластично-колагеновим каркасом. Скупчення судин характерні для фіброваскулярної ніжки поліпа і, разом з більш вираженим волокнистим характером строми, можуть бути цінною диференційно-діагностичною ознакою, що відрізняє поліп від фонової тканини ендометрія при його невеликих розмірах. Описана васкуляризація є вирішальною для прогресуючого росту поліпа та його можливої малігнізації. Застосування додаткових гістохімічних методів дозволяє полегшити диференційну діагностику поліпа як від різних видів гіперплазій, так і від нормального ендометрія
The issues of remodeling of the endometrium and its components in recent years have received increasing attention. The functional layer of the uterus has a unique property – physiological angiogenesis, depending on the hormonal cyclicity of the female body. Changes in the endometrium in general and its vascular component in particular are not well understood. The issue of remodeling the tortuous arteries of the functional layer of the uterus when exposed to additional external factors requires attention. The aim of the study – based on the pathological analysis of archival preparations of the endometrium of women of reproductive age using additional histochemical techniques, determine the structural features of the vascular component and the fibrovascular core of endometrial polyps. Material and Methods. The study included 55 cases of biopsy archival preparations of the endometrium of women of reproductive age: 43 were endometrial polyps, 12 – physiological endometrium. Conducted standard staining with hematoxylin and eosin and additional histochemical methods: resorcin-fuscin by Hart, picrofuscin by Van Gieson and three chrome Masson. Results and Discussion. Among 43 cases of endometrial polyps, 15 cases of glandular polyps were revealed, 26 cases of glandular-stromal ones. Clinically, 33 patients were diagnosed with infertility, 10 fertile women. For control, 12 samples of normal functional endometrium were selected: in the proliferation phase – six cases and secretion – six. Histochemical staining methods made it possible to determine the structural features of the fibrovascular nucleus of endometrial polyps – cells of large thick-walled vessels, often arranged in chains in the form of a “track”. It is established that the composition of the endometrium of the gland normally includes epithelial cells and fibrous elements of the connective tissue located circularly around them, which are visualized by using additional histochemical staining. Our studies have shown that in the normal spiral arteries there are nofibrous elements, and in the conditions of endometrial remodeling in the form of polypous transformation, fibrous elements are an essential element of the arteries. Additional external factors (such as chronic inflammation, etc.) contribute to the progressive vascularization of polyps. The latter is manifested not only by the fibrovascular nucleus of the polyp, but also by the phenomenon of capillary polyps. Conclusions. The presence of fibrovascular nuclei in endometrial polyps is a manifestation of vascular remodeling, which consists in the appearance of arteries with an elastically collagen skeleton. Vascular accumulation is characteristic of the fibrovascular nuclei of a polyp and, along with the more pronounced fibrous character of the stroma, can serve as a valuable differential diagnostic sign that distinguishes the polyp from the background tissue of the endometrium with its small size. The described vascularization is crucial for the progressive growth of the polyp and its possible malignancy. The use of additional histochemical methods allows to facilitate the differential diagnosis of a polyp from both different types of hyperplasia and normal endometrium
Вільних прим. немає

Знайти схожі
7.


    Четайкіна, А. В.
    Рівні TNF-α у хворих із хронічним обструктивним захворюванням легень у поєднанні з гастропатіями після лікування даної коморбідної патології [Текст] = TNF-α levels in patients with chronic obstructive pulmonary disease in connection with gastropathy after treatment of this comorbid pathology / А. В. Четайкіна, Р. Я. Дутка, Є. Я. Скляров // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 160-165


MeSH-головна:
ГАСТРИТ ГИПЕРТРОФИЧЕСКИЙ -- GASTRITIS, HYPERTROPHIC
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Анотація: Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) займає 4 місце в структурі терапевтичної патології. Гастропатії є одним із позалегеневих проявів ХОЗЛ. Разом з тим, не до кінця з’ясованими залишаються механізми взаємообтяження ХОЗЛ та гастродуоденальної патології. Мета – виявити зміни рівнів TNF-α у пацієнтів із ХОЗЛ у поєднанні з ерозивно-виразковими ураженнями слизової оболонки гастродуоденальної зони в процесі базового лікування ХОЗЛ та із включенням рабепразолу і ребаміпіду. Матеріал і методи. Обстежено 88 осіб, серед них 21 пацієнт із ХОЗЛ у поєднанні з ерозивно-виразковими ураженнями гастродуоденальної зони (І група); до ІІ групи увійшли 26 хворих, яким, крім базового лікування основного захворювання, – ХОЗЛ – призначали рабепразол у складі антигелікобактерної терапії; до ІІІ групи увійшли 27 пацієнтів із такою ж патологією, яким, крім базового лікування, призначали антигелікобактерну терапію з рабепразолом та ребаміпідом. До групи контролю увійшли 14 практично здорових осіб. Усім пацієнтам проводили загальноклінічні обстеження, спірометрію, фіброгастродуоденоскопію, а також визначали рівень TNF-α імуноферментним методом. Результати. Порівняно з контрольною групою відмічали достовірне збільшення вмісту TNF-α у хворих із коморбідною патологією. Призначення рабепразолу в складі антигелікобактерної терапії впродовж десяти днів пацієнтам із даною коморбідною патологією на фоні базової терапії ХОЗЛ привело до суттєвого зменшення рівня TNF-α до (34,48±8,98) пг/мл (р0,01). При застосуванні комбінації рабепразолу з ребаміпідом у складі антигелікобактерної терапії впродовж 10 днів на фоні базової терапії ХОЗЛ також спостерігали суттєве зниження TNF-α до (38,25±7,78) пг/мл (р0,01). Висновки. Включення рабепразолу або рабепразолу з ребаміпідом до базової терапії хворих із ХОЗЛ у поєднанні з гастродуоденальною патологією приводило до зменшення клінічних симптомів з боку шлунка і дванадцятипалої кишки (ДПК), що об’єктивно підтверджувалося даними фіброгастродуоденоскопії (ФГДС) і проявлялось зменшенням або зникненням ерозивно-виразкових дефектів у шлунку та ДПК. Застосування рабепразолу або рабепразолу з ребаміпідом на фоні базової терапії основного захворювання приводило до суттєвого зниження вмісту TNF-α та покращення загального стану хворих
Chronic obstructive pulmonary disease (COPD) takes 4th place in the structure of therapeutic pathology. Gastropathy is one of the extrapulmonary manifestations of COPD. Nevertheless, the mechanisms of mutual weighting of COPD and gastroduodenal pathology are not fully investigated. The aim of the study – to learn the change of the TNF-α level in COPD patients with erosive-ulcerative lesions in the gastroduodenal area in the course of COPD treatment combined with rabeprazole and rebamipide therapies. Material and Methods. The cohort of 88 patients was examined. 21 patients had COPD comorbid with erosive-ulcerative lesions in the gastroduodenal area (group I). Group II included 26 patients whose background COPD therapy was combined with rabeprazole as an anti-helicobacter therapy, while 27 patients with the same pathology who made up group III were prescribed rabeprazole and rebamipide in addition to the background therapy for the underlying condition. The control group consisted of 14 practically healthy persons. All patients were examined with next general-clinical investigations, spirometry, fibrogastroduodenoscopy, and TNF-α levels were determined by the immunological method. Results and Discussion. As compared to the control group, a significant increase in the TNF-α level in the patients with the comorbidity was observed. The prescription of rabeprazole as an anti-helicobacter therapy for ten days to the patients with the comorbidity in addition to the COPD background therapy resulted in a considerable reduction of the TNF-α level to (34.48±8.98) pg/mL (р0.01). Using rabeprazole+rebamipide anti-helicobacter therapy for ten days in combination with the COPD background therapy also brought about a significant decrease in the TNF-α level down to (38.25±7.78) pg/mL (р0.01). Conclusions. Addition of rabeprazole or rabeprazole+rebamipide to the background therapy of COPD comorbid with gastroduodenal pathology reduced the gastric and duodenal clinical manifestations, which was objectively verified by the OGD data and was displayed in the reduced or eliminated erosive-ulcerative defects in the gastroduodenal area. Using rabeprazole or rabeprazole with rebamipide in addition to the background therapy of the underlying disease resulted in a significant decrease in the TNF-α level and improved general condition of the patients
Дод.точки доступу:
Дутка, Р. Я.
Скляров, Є. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
8.


    Черначук, С. В.
    Особливості сучасної гендерної диференціації параноїдної шизофренії [Текст] = Features of modern gender differentiation of paranoid schizophrenia / С. В. Черначук, О. Г. Буздиган, С. І. Шкробот // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 155-159


MeSH-головна:
ШИЗОФРЕНИЯ -- SCHIZOPHRENIA
ПОЛОВАЯ ИДЕНТИЧНОСТЬ -- GENDER IDENTITY
Анотація: У статті проаналізовано клініко-анамнестичні та клініко-психопатологічні особливості параноїдної шизофренії з урахуванням гендерного фактора. Мета – вивчення особливостей сучасної гендерної диференціації клініко-анамнестичних та клініко-психопатологічних особливостей перебігу параноїдної шизофренії. Матеріал і методи. Проведено клініко-анамнестичне та клініко-психопатологічне обстеження 210 чоловіків та 210 жінок, хворих на параноїдну шизофренію, з використанням шкали PANSS. Результати. Встановлено, що клінічний патоморфоз депресивних розладів на сучасному етапі характеризується збільшенням поширеності астенічної симптоматики (79,9 % проти 67,4 %, р0,01), нездатності концентруватися і приймати рішення (71,4 % проти 61,0 %, р0,05), тривожної симптоматики (81,0 % проти 73,7 %, р0,05), песимізму (80,4 % проти 79,2 %, р0,05), суїцидальних думок (70,4 % проти 60,2 %, р0,05), гастроінтестинальної симптоматики (60,3 % проти 51,7 %, р0,05), інсомнічних проявів (93,1 % проти 81,8 %, р0,01), і зменшенням проявів ангедонії (76,2 % проти 84,3 %, р0,05) і заниженої самооцінки (80,5 % проти 73,0 %, р0,05). Виявлено, що інтрасиндромологічна структура депресивних розладів на сучасному етапі характеризується зменшенням поширеності вітальної депресії (з 56,8 % до 42,9 %, р0,05) та анестетичної депресії (з 25,8 % до 18,0 %, р0,05) при збільшенні поширеності апатичних депресій (24,3 % проти 17,4 %, р0,05), наявністю тривожно-фобічних та іпохондричних включень (56,1 % проти 47,5 %, р0,05), інсомнічних порушень у вигляді пресомнічних, інтрасомнічних, постсомнічних проявів з переважанням останніх (93,1 % проти 81,8 %, р0,01), вегето-соматичних розладів та соматизованих проявів у вигляді гетерогенних поліморфних сенестопатій (77,8 % проти 68,2 %, р0,05), сенесто-алгічного синдрому (11,6 % проти 6,4 %, р0,05), а також астенічної депресії (79,9 % проти 66,9 %, р0,01), ажитованої депресії (38,6 % проти 30,1 %, р0,05) та депресії зі стрибками ідей (28,0 % проти 20,8 %, р0,05). Висновки. Виявлені закономірності враховані при розробці диференційованих схем лікування параноїдної шизофренії
This article analyzes the clinical and medical history, clinical and psychopathological features of paranoid schizophrenia, taking into account the gender factor. The aim of the study – to learn the characteristics of modern gender differentiation of clinical and anamnestic, clinical and psychopathological features of the paranoid schizophrenia. Material and Methods. A clinical anamnesis, clinical and psychopathological observation of 210 men and 210 women with paranoid schizophrenia using a rating PANSS scale was conducted. Results and Discussion. It was established that the clinical pathomorphosis of depressive diseases on an important stage was characterized by a degree of asthenic symptomatology (79.9 % against 67.4 %, p0.01), lack of concentration, and decision solving (71.4 % against 61.0 %, p0.05) фтчшщгы symptomatology (81.0 % against 73.7 %, p0.05), pessimism (80.4 % against 79.2 %, p0.05), suicidal thoughts (70.4 % against 60.2 %, p0.05), gastrointestinal symptoms (60.3 % against 51.7 %, p0.05), negative symptoms and symptoms (93.1 % against 81.8 %, p0.01), and decrease of manifestations in anhedonia (76.2 % against 84.3 %, p0.05) and underestimated self-interest (80.5 % against 73.0 %, p0.05). It was found that the intra-syndromological structure of depressive disorders at the present stage is characterized by a decrease in the prevalence of vital depression (from 56.8 % to 42.9 %, p0.05) and anesthetic depression (from 25.8 % to 18.0 %, p0.05) with an increase in the prevalence of apathy depression (24.3 % vs. 17.4 %, p0.05), anxiety-phobic and hypochondria inclusions (56.1 % vs. 47.5 %, p0.05)), insomnitic disturbances in the form of presmonic, intrasomnitic, post-semantic manifestations with the prevalence of the latter (93.1 % vs. 81.8 %, p0.01), vegetative-somatic disorders and somatized manifestations in the form of heterogeneous polymorphic senestopathy (77.8 % versus 68.2 %, p0.05), senesto-Alzheimer’s syndrome (11.6 % vs. 6.4 %, p0.05) and asthenic depression (79.9 % vs. 66.9 %, p0.01), aged depression (38.6 % vs. 30.1 %, p0.05) and depression with jumping ideas (28.0 % vs. 20.8 %, p0.05). Conclusions. Identified patterns are taken into account in the development of differentiated treatment regimens of paranoid schizophrenia.
Дод.точки доступу:
Буздиган, О. Г.
Шкробот, С. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
9.


    Ференц, І. М.
    Клініко-лабораторна оцінка ефективності лікування синдрому подразненої кишки у хворих з ожирінням [Текст] = Сlinical and laboratory evaluation of the efficiency of treatmant of the irritable intestine syndrome in patients with obesity / І. М. Ференц, М. А. Бичков // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 139-143


MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME
Анотація: Синдром подразненої кишки (СПК) входить до числа найпоширеніших функціональних захворювань органів травлення. Не дивлячись на активні дослідження, проведені в останні роки, механізми розвитку СПК і ефективність його лікування залишаються досить низькими. Мета – проаналізувати результати лікування СПК у пацієнтів з ожирінням препаратом Лактімак Форте за клінічними показниками та вмістом фосфору у слині. Матеріал і методи. Обстежено 22 пацієнти з СПК та ожирінням. Проаналізовано особливості клінічного перебігу коморбідної патології. Додатково проаналізовано зразки слини всіх пацієнтів. Проведено статистичну обробку матеріалу. Результати. Після проведеного лікування у хворих з ожирінням суттєво зменшилися клінічні прояви СПК та нормалізувалися випорожнення. Пацієнти відзначали добру переносимість Лактімак Форте. Побічних дій, пов’я­заних з прийомом препарату, не виявлено. Встановлено, що у пацієнтів з коморбідною патологією достовірно знижується рівень неорганічного фосфору у слині. Після проведеного лікування вміст неорганічного фосфору у слині достовірно підвищився, що, ймовірно, може свідчити про покращення як гомеостазу шлунково-кишкового каналу, так і електролітного складу слини. Висновки. Комбінований препарат Лактімак Форте чинить позитивний клінічний ефект без побічних впливів у хворих із СПК та ожирінням. Виявлено достовірні зміни рівня неорганічного фосфору в слині пацієнтів із СПК та ожирінням. Дослідження вмісту фосфору слини у пацієнтів з поєднанням СПК та ожиріння може бути простим неінвазивним скринінговим методом ранньої діагностики даної комбінованої патології
Irritable bowel syndrome (IBS) is among the most common functional diseases of the digestive system. Despite active research in recent years, the mechanisms of development of the IBS and the effectiveness of its treatment are remained quite low. The aim of the study – to analyze the results of the treatment of IBS in patients with obesity with Laktimak Forte using clinical indicators and the phosphorus content in saliva. Material and Methods. 22 patients with IBS and obesity were examined. The features of the clinical course of comorbid pathology are analyzed. The samples of saliva of all patients were additionally analyzed. All data were statistical processed. Results. After the treatment of patients with obesity, the clinical manifestations of IBS were significantly decreased and the stools were normalized. Patients noted good tolerability of Laktimak Forte. Side effects associated with taking the drug were not detected. It was established that in patients with comorbid pathology, the level of inorganic phosphorus in saliva was significantly reduced. It was established a significant increasing in the content of inorganic phosphorus in the saliva after the treatment, which may probably indicate both an improvement in the homeostasis of the gastrointestinal tract and the electrolyte composition of saliva. Conclusions. It is established that the combined drug Laktimak Forte showed a positive clinical effect without side effects in patients with IBS and obesity. It was revealed the significant changes in the level of inorganic phosphorus in saliva in patients with IBS and obesity. The estimating of the phosphorus content of saliva in patients with a combination of IBS and obesity was proposed as a simple non-invasive screening method for the early diagnosis of this combination pathology
Дод.точки доступу:
Бичков, М. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
10.


    Слабий, О. Б.
    Кількісна морфологічна оцінка особливостей ремоделювання структур м’язової оболонки порожньої кишки при портальній та легеневій гіпертензіях [Текст] = Quantitative morphological evaluation of the features remodeling of jejunum muscular membrane structure when postresection portal and pulmonary hypertension / О. Б. Слабий, Л. В. Татарчук, М. С. Гнатюк // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 132-138


MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ ПОРТАЛЬНАЯ -- HYPERTENSION, PORTAL
ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY
ТОЩАЯ КИШКА -- JEJUNUM
Анотація: Видалення великих об’ємів паренхіми печінки і легень може супроводжуватися виникненням пост­резекційної портальної і легеневої гіпертензій. Останні призводять до виражених змін гемодинаміки та морфологічної перебудови органів великого та малого кіл кровообігу. При цьому структура порожньої кишки та її м’язової оболонки зазнають змін, які у названих патологічних умовах досліджені недостатньо. Мета – кількісними морфологічними методами вивчити особливості ремоделювання структур м’язової оболонки порожньої кишки при портальній та легеневій гіпертензіях. Матеріал і методи. Дослідження проведені на 45 білих щурах-самцях, які були поділені на 3 групи. 1-а група нараховувала 15 інтактних тварин, 2-а – 15 щурів з пострезекційною портальною гіпертензією, 3-я – 15 тварин з легеневою артеріальною гіпертензією і декомпенсованим легеневим серцем. Артеріальну легеневу гіпертензію і декомпенсоване легеневе серце моделювали шляхом правосторонньої пульмонектомії. Пострезекційну портальну гіпертензію моделювали шляхом резекції 58,1 % паренхіми печінки. Евтаназію дослідних тварин здійснювали кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через місяць від початку експерименту. Вирізані шматочки порожньої кишки фіксували у 10 % нейтральному розчині формаліну, після проведення через етилові спирти зростаючої концентрації їх поміщали у парафін і виготовляли гістологічні препарати. На гістологічних мікропрепаратах вимірювали товщину колового і поздовжнього шарів м’язової оболонки порожньої кишки, діаметри внутрішніх колових і зовнішніх поздовжніх міоцитів, їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення у цих клітинах, відносні об’єми внутрішніх колових та зовнішніх поздовжніх міоцитів, відносні об’єми строми у коловому та поздовжньому шарах, стромально-міоцитарні відношення у них, відносні об’єми пошкоджених міоцитів у коловому та поздовжньому шарах. Кількісні показники обробляли статистично. Результати. Видалення 58,1 % паренхіми печінки призводило до розвитку пострезекційної портальної гіпертензії. Виражено зміненими при цьому виявилися морфометричні параметри структур колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки порожньої кишки. Товщина колового шару м’язової оболонки через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки статистично достовірно зменшилася на 4,1 %, діаметр міоцитів – на 6,1 %, ядерно-цитоплазматичні відношення у них зросли на 50,0 %, cтромально-міоцитарні відношення – на 14,3 %, відносний об’єм пошкоджених міоцитів – у 14,4 раза. Діаметр зовнішніх поздовжніх міоцитів у даних експериментальних умовах виявився зменшеним всього на 1,6 %, діаметр ядер зріс на 4,6 % (р0,01), ядерно-цитоплазматичні відношення – на 15,2 % (р0,001), стромально-міоцитарні відношення – на 14,1 %, відносний об’єм пошкоджених міоцитів – у 8,1 раза. Морфологічна перебудова структур колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки порожньої кишки в умовах артеріальної легеневої гіпертензії була менш вираженою. При цьому ядерно-цитоплазматичні відношення у внутрішніх колових міоцитах зросли на 30,2 %, а у зовнішніх поздовжніх – на 12,4 %, а відносні об’єми їх пошкоджень – відповідно у 8 та 5,9 раза. Висновки. Видалення великих об’ємів паренхіми печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії, а правостороння пульмонектомія – до артеріальної легеневої гіпертензії, легеневого серця та його декомпенсації. Змодельовані патологічні стани призводять до вираженої морфологічної перебудови (ремоделювання) структур колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки порожньої кишки, яка характеризується диспропорційними нерівномірними змінами морфометричних параметрів гладких міоцитів, їх ядер, порушеннями ядерно-цитоплазматичних відношень у цих клітинах, атрофією, зростанням стромальних структур та відносних об’ємів пошкоджених міоцитів у м’язовій оболонці, що може ускладнюватися дисфункцією ушкодженого органа. Більш виражені морфологічні зміни виявлені у коловому шарі м’язової оболонки порожньої кишки та в умовах пострезекційної портальної гіпертензії.
Removal of large volumes of parenchyma of the liver and lungs may be accompanied by the onset of postresection portal and pulmonary hypertension. The latter leads to marked changes in hemodynamics and morphological rearrangement of the organs of large and small circulations. The structures of the jejunum and its muscular membrane, which under the mentioned pathological conditions is insufficiently studied. The aim – to investigate the features of remodeling of the structures of the muscular membrane of the jejunum in portal and pulmonary hypertension, using quantitative morphological methods. Material and Methods. The studies were conducted on 45 white male rats, which were divided into 3 groups. The group 1 consisted of 15 intact animals, 2 – 15 rats with postresection portal hypertension, and 3 – 15 animals with pulmonary arterial hypertension and decompensated cor pulmonale. Arterial pulmonary hypertension and decompensated cor pulmonale were modeled by right pulmonectomy. Postresection portal hypertension was modeled by resection of 58.1 % of liver parenchyma. Euthanasia of experimental animals was carried out by bloodletting under conditions of thiopental anesthesia 1 month after the beginning of the experiment. The cut pieces of the jejunum were fixed in a 10 % neutral solution of formalin, which, after appropriate ethyl alcohol of increasing concentration, was poured in paraffin blocks and histological preparations were made. On histological micropreparations, the thickness of the circular and longitudinal layers of the muscular membrane of the jejunum, the diameters of internal circular and external longitudinal myocytes, their nuclei, nuclear-cytoplasmic relations in these cells, relative volumes of internal circular and outer longitudinal myocytes, relative volumes stroma in the circular and longitudinal layers, relative volumes of damaged myocytes. Quantitative indicators were processed statistically. Results. Removal of 58.1 % of liver parenchyma leаds to the development of postresection portal hypertension. The morphometric parameters of the structures of the circular and longitudinal layers of the muscle of the jejunum were manifested mutated. The thickness of the circular muscle layer one month after resection of liver parenchyma 58.1 % significantly decreased by 4.1 %, diameter of myocytes- 6.1 %, nuclear-cytoplasmic relation they increased by 50.0 % ctromal-myocytic relation – 14.3 %, relative volume of damaged myocytes – 14.4 times. The diameter of the outer longitudinal myocytes in these experimental conditions was reduced by only 1.6 %, the diameter of nuclei increased by 4.6 % (p 0.01), nuclear-cytoplasmic relation – 15.2 % (p0.001), stromal-myocytic relation – by 14.1 %, relative volume of damaged myocytes – by 8.1 times. The morphological reorganization of the circular and longitudinal layers of the muscle of the jejunum under conditions of arterial pulmonary hypertension was less pronounced. At the same time nuclear-cytoplasmic relations in internal circular myocytes increased by 30.2 %, and in external longitudinal – by 12.4 %, and the relative volumes of their damage – respectively, in 8 and 5.9 times. Conclusions. Removal of large volumes of liver parenchyma leads to postresection portal hypertension, and right pulmonectomy – to arterial pulmonary hypertension, cor pulmonare and its decompensation. Modified pathological conditions leads to pronounced morphological rearrangement (remodeling) of the structures of the circular and longitudinal layers of the muscular membrane of the jejunum, characterized by disproportional uneven changes in the morphometric parameters of smooth myocytes, their nuclei, nucleo-cytoplasmic relations in these cells, atrophy, growth of stromal structures and relative volumes of damaged myocytes in the muscular membrane, which may be complicated by the dysfunction of the damaged organ. More pronounced morphological changes were detected in the circular layer of the muscular membrane of the jejunum and at postresection portal hypertension.
Дод.точки доступу:
Татарчук, Л. В.
Гнатюк, М. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
11.


    Скибчик, В. А.
    Добовий профіль артеріального тиску та когнітивні порушення [Текст] = Daily profile of arterial pressure and cognitive disturbance / В. А. Скибчик, О. С. Пелешко // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 129-131


MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
КРОВЯНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- BLOOD PRESSURE
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
Анотація: Взаємозв’язок між підвищеним артеріальним тиском (АТ) та когнітивними порушеннями (КП) привертає особливу увагу протягом останніх десятиліть. На сьогодні немає достатньо даних щодо впливу добового профілю АТ на когнітивні функції. Мета – вивчити стан когнітивних функцій у хворих з гіпертонічною хворобою (ГХ) залежно від особливостей добового профілю АТ. Матеріал і методи. Обстежено 45 хворих із ГХ ІІ–ІІІ стадій, 2–3 ступенів (середній систолічний та діастолічний АТ становив (169±9) та (96±7) відповідно) та залежно від результатів добового моніторування АТ поділено на три групи: перша група – dipper (n=20), друга – nondipper (n=14), третя – hyper-dipper (n=11). Для вивчення когнітивних функцій застосовували коротку шкалу дослідження психічного статусу (MMSE). Результати. Серед пацієнтів групи dipper когнітивні порушення виявлено у 70 % випадків, серед пацієнтів групи nondipper – у 93 % випадків, у групі hyper-dipper когнітивні розлади спостерігали в 100 % випадків. У структурі когнітивних порушень серед пацієнтів групи dipper та nondipper переважали легкі когнітивні порушення, тоді як у групі hyper-dipper частіше діагностували помірні когнітивні порушення. У пацієнтів hyper-dipper відзначали достовірно гірші показники когнітивних функцій за шкалою MMSE порівняно з пацієнтами dipper ((25,9±1,3) та (26,8±2,7) відповідно, p0,05). Висновки. Когнітивні порушення було виявлено у трьох групах хворих із ГХ, проте достовірно нижчі показники когнітивних функцій мали місце у хворих з надмірним нічним зниженням АТ (hyper-dipper), також у них частіше виявляли помірні когнітивні порушення
The relationship between high blood pressure (BP) and cognitive impairment has attracted particular attention in recent decades. Nowadays, there are not enough data about the effect of diurnal blood pressure profile on cognitive function. The aim of the study – to analyse the relationship between circadian BP pattern and cognitive function in patients with hypertensive disease. Material and Methods. To this purpose, we selected 45 hypertensives with arterial hypertension 2–3 degrees (the average level of systolic and diastolic BP was (169±9) and (96±7). Hypertensive subjects were subdivided in three groups: dippers (n=20), non-dippers (n=14), and hyper-dippers (n=11) according to a nocturnal fall of blood pressure. Neuro­psychological examination was carried out by Mini-Mental State Examination (MMSE). Results. It was found that 70 % of dippers had cognitive disorders, among nondippers cognitive disorders were detected in 93 % and among hyper-dippers – in 100 %. Light cognitive impairments predominated in structure among dippers and nondippers, whereas mild cognitive impairments predominated among hyper-dippers. Significant differences between hyper-dippers and dippers were found in the MMSE scores ((25.9±1.3) and (26.8±2.7), p0.05). Conclusions. Cognitive disorders were found in three groups of hypertension patients, however, hyper-dipping pattern was associated with lower cognitive function
Дод.точки доступу:
Пелешко, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
12.


    Сірчак, Є. С.
    Особливості кислотоутворювальної функції шлунка у хворих на хронічний гастрит та цукровий діабет 2 типу [Текст] = Features of acid-production function of the stomach in patients with chronic gastritis and diabetes mellitus type 2 / Є. С. Сірчак, С. В. Пацкун // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 125-128


MeSH-головна:
ГАСТРИТ -- GASTRITIS
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
HELICOBACTER PYLORI -- HELICOBACTER PYLORI
Анотація: Через високу захворюваність і смертність від хвороб, викликаних Helicobacter pylorі (HР), значні зусилля були спрямовані на визначення точних механізмів, за допомогою яких цей патоген викликає запалення шлунка, оскільки дані механізми не є достатньо дослідженими. Мета – оцінити особливості кислотоутворювальної функції шлунка у хворих на хронічний гастрит (ХГ) та цукровий діабет (ЦД) 2 типу залежно від наявності чи відсутності Helicobacter pylori. Матеріал і методи. Обстежено 80 пацієнтів, середній вік яких склав (57,6±2,3) року. Дане дослідження проводили за участі 45 (56,3 %) жінок та 35 (43,7 %) чоловіків. Всі хворі були поділені на дві групи залежно від інфікування Helicobacter pylori. До І групи увійшли 60 (75 %) осіб, які були НР-позитивними, а другу групу сформовано з 20 (25 %) осіб – НР-негативних хворих на ЦД 2 типу та хронічний гастрит. Результати. У пацієнтів із ЦД 2 типу та ХГ залежно від наявності чи відсутності НР виявлено достовірну різницю між кислотоутворювальною функцією шлунка. Тож пацієнти, які є НР-позитивними, частіше мали порушення кислотоутворювальної функції у вигляді вираженої гіперацидності (68,3 %), а пацієнти без НР мали помірну гіпер­ацидність (75 %). Висновок. У більшості хворих на ЦД 2 типу та ХГ при експрес рН-метрії кислотоутворювальної функції шлунка виявлено гіперацидний стан
Due to the high morbidity and mortality associated with Helicobacter pylori (HP) induced diseases, considerable efforts were made to determine the precise mechanisms by which this pathogen causes stomach inflammation, although these mechanisms are not sufficiently investigated. The aim of the study – to evaluate the peculiarities of the acid-forming function of the stomach in patients with chronic gastritis (CG) and type 2 diabetes mellitus (DM) depending on the presence or absence of Helicobacter pylori (HP). Material and Methods. We examined 80 patients with an average age of (57.6±2.3) years. This study was conducted with the participation of 45 (56.3 %) women and 35 (43.7 %) men. All patients were divided into two groups depending on the infection with Helicobacter pylori. The group I included 60 (75 %) people who were HP positive, and the group II included 20 (25 %) people – HP negative patients with type 2 diabetes and chronic gastritis. Results. Patients with DM type 2 and CG, depending on the presence or absence of HP, found a significant difference between the acid-forming function of the stomach. Therefore, patients who are HP positive are more likely to have an acid-forming function in the form of severe hyperacidity (68.3 %), and patients without HP have moderate hyperacidity (75 %). Conclusions. In most patients with type 2 diabetes and CG with express pH-metria of acid-forming function of the stomach, hyperacid condition was detected
Дод.точки доступу:
Пацкун, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
13.


    Сірчак, Є. С.
    Особливості біоімпедансометрії у хворих на хронічний панкреатит та атеросклероз [Текст] = Features of bioimpedansometry in patients with chronic pancreatitis and atherosclerosis / Є. С. Сірчак, С. М. Опаленик, Н. Ю. Курчак // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 121-124


MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC
АТЕРОСКЛЕРОЗ -- ATHEROSCLEROSIS
Анотація: У статті описано та проаналізовано результати біоімпедансометрії у хворих на хронічний панкреатит та атеросклероз. Мета – дослідити особливості біоімпедансометрії у хворих на хронічний панкреатит (ХП) та атеросклероз. Матеріал і методи. У дослідження включено 60 хворих на ХП віком від 40 до 60 років. Контрольну групу склали 20 практично здорових осіб віком від 40 до 60 років. Залежно від наявності порушень у ліпідограмі всіх хворих було поділено на дві групи. До першої увійшли 28 хворих на ХП без атеросклеротичних змін, до другої – 32 хворих на ХП й атеросклероз. Всім пацієнтам було проведено дослідження ліпідного спектра крові з визначенням рівня загального холестерину плазми крові (ЗХ), тригліцеридів (ТГ), холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ) і ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ), коефіцієнта атерогенності (КА). Крім того, всім хворим було проведено біоімпедансне дослідження складу тіла з визначенням рівня жирової, м’язової, кісткової маси, рідини в організмі та обчисленням індексу маси тіла (ІМТ). Для інтерпретації результатів дослідження всіх хворих було поділено за статтю на підгрупи. Результати. Отримані результати вказують на те, що у хворих на ХП та атеросклероз навіть при нормальному показнику ІМТ спостерігається ожиріння за результатами біоімпедансного дослідження складу тіла, що супроводжується тяжчим перебігом захворювання та несприятливим прогнозом. Тому до комплексу заходів із діагностики ХП необхідно включати не тільки визначення показників ліпідного обміну та ІМТ, а й дослідження складу тіла. Висновки. В ході дослідження було виявлено дефіцит маси тіла за результатами біоімпедансного обстеження та ІМТ у хворих на хронічний панкреатит без атеросклеротичних змін. У хворих на хронічний панкреатит та атеросклероз було встановлено «приховане» ожиріння за результатами біоімпедансометрії при нормальному значенні ІМТ
The results of bioimpedansometry in patients with chronic pancreatitis and atherosclerosis were studied. The aim – research the features of bioimpedansometry in patients with chronic pancreatitis (CP) and atherosclerosis. Material and Methods. The study included 60 patients with CP in age from 40 to 60 years. The control group consisted of 20 healthy individuals aged from 40 to 60 years. Depending on the presence of violations in the lipid profile, all patients were divided into two groups. The group 1 included 28 patients with CP without atherosclerotic changes, the group 2 – 32 patients with CP and atherosclerosis. All patients were tested for blood lipid spectrum with the determination of total blood plasma cholesterol (TC), triglycerides (TG), high-density lipoprotein cholesterol (HDL) and low-density lipoprotein cholesterol (LDL), atherogenic coefficient (CA). In addition, all patients underwent bioimpedance studies of body composition with the determination of the level of fat, muscle, bone mass, body fluids and calculation of body mass index (BMI). To interpret the results of the study, all patients were subdivided according to gender. Results. The results suggest that in patients with CP and atherosclerosis, even with a normal indicator of BMI, obesity is observed according to the results of bioimpedance studies of body composition, which is accompanied by a more severe course of the disease and an unfavorable prognosis. Therefore, the complex of measures for the diagnosis of CP should include not only the definition of lipid metabolism and BMI, but also the study of body composition. Conclusions. All patients were tested for blood lipid spectrum with the determination of total blood plasma cholesterol (TC), triglycerides (TG), high-density lipoprotein cholesterol (HDL) and low-density lipoprotein (LDL) cholesterol (AT). Also, all patients underwent bioimpedance study of body composition with the determination of the level of fat, muscle, bone mass, body fluids and calculation of body mass index (BMI). The study revealed a lack of body mass according to the results of bioimpedance examination and BMI in patients with chronic pancreatitis without atherosclerotic changes. In patients with chronic pancreatitis and atherosclerosis, “latent” obesity was established according to the results of bio-impedancemetry with a normal value of BMI.
Дод.точки доступу:
Опаленик, С. М.
Курчак, Н. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
14.


    Пелих, В. Є.
    Особливості холінергічної регуляції серця щурів різної статі при пошкодженні міокарда дексаметазоном та застосуванні l-карнітину для корекції даного стану [Текст] = Peculiarities of сholinergic regulation of the heart of different sex rats in the damage of myocardium by dexametazon and using of l-carnitine for correction / В. Є. Пелих, Ю. А. Свередюк // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 117-120


MeSH-головна:
ДЕКСАМЕТАЗОН -- DEXAMETHASONE
МИОКАРД -- MYOCARDIUM
БЛУЖДАЮЩИЙ НЕРВ -- VAGUS NERVE
БРАДИКАРДИЯ -- BRADYCARDIA
АЦЕТИЛХОЛИН -- ACETYLCHOLINE
Анотація: Глюкокортикоїди часто використовуються у лікуванні хронічних запальних захворювань, проте їх тривале застосування супроводжується розвитком ускладнень. Одним із таких ускладнень є пошкодження міокарда, а пошук нових засобів кардіопротекції передбачає вплив на різноманітні ланки патогенезу, в тому числі й на фізіологічні механізми, що забезпечують природну протекцію. Холінергічна ланка регуляції діяльності серця автономною нервовою системою здатна забезпечити такий захист серцю, і пошук речовин, що модулюють активність даної ланки, зумовлює актуальність даного дослідження. Мета – оцінити інтенсивність брадикардії при введенні в яремну вену ацетилхоліну та електричному подразненні периферійного відрізка блукаючого нерва електричним струмом за умов пошкодження серця дексаметазоном, а також дії L-карнітину у тварин різної статі. Матеріал і методи. Експерименти виконано на 48 статевозрілих білих безпородних щурах різної статі, яких було поділено на 4 групи. Інтенсивність брадикардії вивчали за допомогою електрокардіографії на комп’ютерному комплексі «КардіоЛаб СЕ» та електричного стимулятора «ЭСЛ-2». Результати. У тварин різної статі по-різному змінюється реакція серця на подразнення блукаючого нерва залежно від дії досліджуваних лікарських засобів. У самців інтактної групи інтенсивність брадикардії вища в 1,6 раза порівняно із самками. За умов дії на організм тварин L-карнітину досліджуваний показник був вищий у самців у 3,3 раза, ніж у самок. Застосування лише дексаметазону спричинило інтенсивнішу реакцію у самців порівняно із самками на 35 %, а комбінації дексаметазону та L-карнітину – на 15 %. Висновки. Дексаметазон (у дозі 350 мкг/кг маси тварини per os) подібно діє на холінореактивність синусового вузла серця щурів різної статі – зменшує чутливість холінорецепторів. На фоні дії дексаметазону холінореактивність синусового вузла тварин різної статі при впливі L-карнітину (в дозі 200 мг/кг маси тварини per os) змінюється по різному: у самок чутливість холінорецепторів різко знижується при компенсаторному зростанні інтенсивності вивільнення нейромедіатора у пресинаптичну щілину; у самців чутливість холінорецепторів залишається низькою при помірному зменшенні інтенсивності вивільнення ацетилхоліну
Glucocorticoids are often used in the treatment of chronic inflammatory diseases, but their long-term use is accompanied by the development of complications. One of these complications is myocardial damage. Searching of new medications of cardioprotection involves influencing on various links of pathogenesis, including the physiological mechanisms that provide natural protection. The cholinergic link in the regulation of heart activity by the autonomic nervous system is able to provide such protection to the heart and the searching of substances, which modulates the activity of this link determines the topicality of this study. The aim – to estimate the intensity of bradycardia in acetylcholine injection into the jugular vein and electrical stimulation of the peripheral segment of the vagus nerve by electric current under conditions of heart damage by dexamethasone and action of L-carnitine in animals of different sexes. Material and Methods. Experiments were performed on 48 adult white outbred rats of different sexes, which were divided into 4 groups. The intensity of bradycardia was studied using electrocardiography on the computer complex CardioLab CE and electrical stimulator ECL-2. Results and Discussion. Dexamethasone (at a dose of 350 µg/kg of animal body weight per os) similarly acts on the cholinergic activity of the sinus node of the heart of rats of different sexes – reduces the sensitivity of the cholinergic receptors. On the background of dexamethasone, the cholinergic activity of the sinus node of animals of different sexes in exposed of L-carnitine (200 mg/kg of animal weight per os) varies differently – in females, the sensitivity of cholinergic receptors decreases sharply with a compensatory increase in the neurotransmitter release rate into the presynaptic cleft. In males, the sensitivity of cholinergic receptors remains low with a moderate decrease in the intensity of acetylcholine release.
Дод.точки доступу:
Свередюк, Ю. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
15.


   
    Механізми адаптації до іммобілізаційного стресу в низькостійких до гіпоксії щурів різної статі [Текст] = Mechanisms of immobilization stress adaptation in low-resistant to hypoxia rats of different gender / О. В. Денефіль [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 53-57


MeSH-головна:
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL
КРЫСЫ -- RATS
АНОКСИЯ -- ANOXIA
Анотація: Гіпоксія є одним із провідних факторів розвитку багатьох хвороб. Гіподинамія також призводить до розвитку захворювань серцево-судинної системи. Визначення механізмів, які забезпечують пристосування до малорухомого способу життя в осіб із різною реактивністю, може сприяти розробці індивідуальних методів профілактики і корекції виявлених порушень. Мета – визначити показники антиоксидантної системи та стан автономної нервової системи у щурів різної статі з низькою стійкістю до гіпоксії при іммобілізаційному стресі. Матеріал і методи. Стрес моделювали 4 рази годинною іммобілізацією щурів спинкою донизу з інтервалом 24 години. У серці визначали активність супероксиддисмутази (СОД), каталази, концентрацію відновленого глутатіону, активність глутатіонпероксидази (ГП), глутатіонредуктази (ГР), у крові – пероксидазну активність. Тваринам проводили кардіоінтервалографію. Результати. В інтактних щурів-самців порівняно із самицями спостерігається більша активність антиоксидантів. При стресі відмічено зростання СОД і каталази, зменшення пероксидазної активності крові у тварин неза­лежно від статі. Виявлені зміни активності ферментів були достовірно більшими у самиць. При стресі відмічено зростання відновленого глутатіону, зменшення ГП і ГР, у самиць – зниження відновленого глутатіону, збільшення ГП і ГР. При проведенні кардіоінтервалографії виявлено, що в інтактних самців більші адренергічні впливи на серце. При стресі зменшуються симпатичні впливи у всіх щурів, у самців зменшуються регуляторні впливи на серце, а в самиць збільшується виділення адреналіну гуморальними каналами. Висновки. В інтактних низькостійких до гіпоксії щурів-самців порівняно із самицями більша активність антиоксидантів, що може бути зумовлено вищим рівнем обмінних процесів у серці. Інтервальна іммобілізація низькостійких до гіпоксії щурів призводить до активації антиоксидантів, що більше виражено у самиць. В інтактних самців переважають адренергічні впливи на серце. Інтервальна іммобілізація низькостійких до гіпоксії щурів призводить до зниження тонусу симпатичного відділу автономної нервової системи, що має кисеньзберігаючий ефект, спричинює зниження регуляторних механізмів на серце тільки у самців
Hypoxia is one of the leading factors in development of many diseases. Hypodynamia also leads to development of diseases of cardiovascular system. Identification of mechanisms that provide adaptation to sedentary lifestyle in people with different reactivity can contribute to development of individual methods of prevention and correction of identified violations. The aim of the study – to determine parameters of the antioxidant system and condition of the autonomous nervous system in rats of different gender with a low-resistance to hypoxia immobilization stress. Material and Methods. Stress was modeled 4 times by an hour-long immobilization of rats back down with an interval each 24 hours. In the heart, the activity of superoxide dismutase (SOD), catalase, the concentration of reduced glutathione, activity of glutathione peroxidase (GP), glutathione reductase (GR), and peroxidase activity in blood were determined. Animals underwent cardiointervalography. Results. In intact male rats, compared with females, there was higher activity of antioxidants. Under stress we noted the growth of SOD and catalase, decreased peroxidase activity of blood in animals, regardless of sex. Detected changes of activity of enzymes were significantly higher in females. Under stress we noted the growth of reduced glutathione, decreased GP and GH, and in females – reduction of reduced glutathione, increase in GP and GR. In cardiointervalography study was found that in intact males, higher adrenergic effects on the heart. Under stress decreased sympathetic effects in all rats, in males reduce regulatory effects on the heart, and in females, the allocation of adrenaline is increased by humoral channels. Conclusions. In intact low-resistance to hypoxia male rats, compared with females, higher antioxidant activity, which may be due to a higher level of metabolic processes in the heart. Interval immobilization of low-resistance to hypoxia rats leads to activation of antioxidants, which is more pronounced in females. In intact males adrenergic effects on the heart prevail. Interval immobilization of low-resistance to hypoxia rats leads to decrease tone of the sympathetic portion of the autonomic nervous system, which has an oxygen-retaining effect, causes the reduction of regulatory mechanisms on the heart only in males
Дод.точки доступу:
Денефіль, О. В.
Ординський, Ю. М.
Рябоконь, М. О.
Рябоконь, С. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
16.


    Любович, О. Є.
    Стан ендогенної інтоксикації в динаміці іммобілізаційного стресу на тлі гіпотиреозу [Текст] = The state of endogenous intoxication in the dynamics of immobilizational stress on the background of hypothyroidism / О. Є. Любович, І. М. Кліщ // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 106-111


MeSH-головна:
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL
ОТРАВЛЕНИЕ -- POISONING
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY
Анотація: Оптимальний рівень кислотно-лужної рівноваги є однією з вагомих складових, що формують гомеостаз організму. Відомо також, що метаболічний ацидоз може розвиватися при передозуванні саліцилових препаратів. Мета – встановити рівень ацидозу та вʼязкості крові у щурів при гострому і хронічному отруєнні ацетил­саліциловою кислотою та їх вплив на морфологічний стан печінки і нирок. Матеріал і методи. Експерименти проведено на білих лабораторних щурах, яким моделювали гостре і хро­нічне отруєння ацетилсаліциловою кислотою. Дослідження проводили з використанням функціональних (вимірю­вання рН і вʼязкості крові), гістологічних і статистичних методик. Результати. Встановлено, що гостре отруєння ацетилсаліциловою кислотою у щурів супроводжується суттєвим зниженням рН і вʼязкості крові, що призводить до виражених розладів органного кровообігу, які про­являються у вигляді застійного венозного повнокровʼя, капіляростазів з реактивною висхідною вазоконстрикцією. У процесі хронічного отруєння ацетилсаліциловою кислотою через 1 добу експерименту також спостерігалася тенденція до зниження досліджуваних показників крові, проте ступінь її вираження був значно меншим, порівняно із гострим отруєнням. Через 3 доби від початку хронічної інтоксикації відбувалася стабілізація показників і навіть часткова компенсація рН. Проте згодом рівень рН знову продовжував прогресивно знижуватися, не сягаючи, однак, рівня, що був до гострого отруєння. На відміну від цього, вʼязкість крові, навпаки, набувала тенденції до зростання. Виявлені тривалі розлади органного кровотоку призводили до дистрофічних змін тканин печінки і нирок, які можуть бути причиною розвитку печінкової та ниркової недостатності. Висновки. 1. Гостре отруєння великими дозами ацетилсаліцилової кислоти призводить до суттєвого зростан­ня рівня ацидозу з одночасним відчутним зниженням вʼязкості крові, які можуть бути важливими ланками пато­генезу розвитку несумісних з життям розладів гемодинаміки. 2. Хронічне отруєння ацетилсаліциловою кислотою також призводить до поступового розвитку ацидозу, ступінь якого менш виражений, ніж при гострому отруєнні, і впливає на динаміку вʼязкості крові. 3. Розлади органного кровотоку, які виникають при хронічному отруєнні ацетилсаліциловою кислотою, менш виражені, ніж при гострому отруєнні, і призводять до дистрофічних змін у печінці й нирках, які можуть бути причиною розвитку печінкової та ниркової недостатності
The optimal level of acid-base balance is one of the important components that form the body homeostasis. It is also known that metabolic acidosis can develop with overdose of salicylic drugs. The aim of the study – to determine the level of acidosis and blood viscosity in rats with acute and chronic poisoning with acetylsalicylic acid and their effect on the morphological condition of the liver and kidneys. Material and Methods. Experiments were carried out on white laboratory rats, which modeled acute and chronic poisoning with acetylsalicylic acid. The studies were conducted by using functional (pH and blood viscosity measurements), histological and statistical methods. Results. Acute poisoning with acetylsalicylic acid was accompanied by a significant decrease in pH and blood viscosity in rats, resulting in severe organ disorders, which manifested as stagnant venous hypertrophy, capillary stasis with reactive ascending vasoconstriction. There was also a tendency to decrease the studied blood parameters after 1 day of the experiment in the course of chronic poisoning with acetylsalicylic acid. However, its degree of severity was significantly lower as with acute poisoning. There was stabilization of indicators and even partial compensation of pH after 3 days from the onset of chronic intoxication. However, in the future, the pH level continued to progressively decrease, not reaching the level recorded in acute poisoning. In contrast, the viscosity of blood, on the contrary, gained a tendency to increase. Detected long-term organ-blood flow disorders led to dystrophic changes in liver and kidney tissues that may be responsible for the development of liver and kidney failure. Conclusions. 1. Acute poisoning with large doses of acetylsalicylic acid leads to a significant increase in the level of acidosis with at the same time significant decrease in blood viscosity, which may be important links in the pathogenesis of the development of incompatible with life disorders of hemodynamics. 2. Chronic poisoning with acetylsalicylic acid also leads to the gradual development of acidosis, which degree is less pronounced than with acute poisoning and affects the dynamics of blood viscosity. 3. Disorders of organ blood flow that arise from chronic poisoning with acetylsalicylic acid are less pronounced than with acute poisoning and lead to dystrophic changes in the liver and kidneys which may be responsible for the development of liver and kidney insufficiency
Дод.точки доступу:
Кліщ, І. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
17.


    Лучко, О. Р.
    Ефективність канефрону H у комплексному лікуванні субклінічних ознак ураження судин у хворих на артеріальну гіпертензію із хронічним пієлонефритом [Текст] = Efficiency of canephron h in the complex treatment of subclinical signs of vascular damage in patients with arterial hypertension and chronic pyelonephritis / О. Р. Лучко // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 100-105


MeSH-головна:
ПИЕЛОНЕФРИТ -- PYELONEPHRITIS
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ БОЛЕЗНИ -- VASCULAR DISEASES
Анотація: Проаналізовано результати лікування 40 хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) ІІ ступеня із хро­нічним пієлонефритом (ХПН), яких було поділено на дві групи: 20 пацієнтів І групи отримували базову терапію; 20 хворих ІІ групи на тлі базової терапії отримували препарат «Канефрон Н». Мета – вивчення ефективності препарату «Канефрон Н» у комплексному лікуванні субклінічних ознак ураження судин у хворих на артеріальну гіпертензію із хронічним пієлонефритом. Матеріал і методи. Проаналізовано результати лікування 40 хворих на АГ II ступеня з ХПН, яких, залежно від лікування, поділено на дві групи. І групу склали 20 хворих, які отримували базову терапію: фіксовану низькодозову комбінацію периндоприлу аргінін – 2 мг, індапаміду – 0,625 мг, амплодипіну – 5 мг та аторвастатину – 10 мг; ІІ – 20 хворих, які отримували на тлі базової терапії канефрон Н по 2 драже 3 рази на добу всередину протягом місяця. Повторний курс запропонованої схеми лікування проводили через 6 місяців. Оцінку ефективності запропонованого лікування визначали за динамікою показників пружно-еластичних властивостей судин (швидкість поширення пульсової хвилі – ШППХ, плечогомілковий судинний індекс – САVI, індекс жорсткості аорти – ІЖА, товщина інтимо-медійного комплексу – ТІМК) та ендотеліальної дисфункції (ендотелін-1 – ЕТ-1, ендотелійзалежна вазодилатація – ЕЗВД і ендотелійнезалежна вазодилатація – ЕНВД). Результати. У ході лікування відзначали зниження ШППХ (р0,001) і CAVI (р0,001) у хворих двох груп, однак більш виражені зміни наприкінці лікування були у хворих ІІ групи. Упродовж року ІЖА (р0,001) знижувався під впливом лікування у всіх хворих однаковою мірою, проте значуще зменшення ТІМК відзначали швидше у хворих ІІ групи – через 6 місяців (р0,01) проти 12 місяців (р0,001) у хворих І групи. Канефрон Н у комплексному лікуванні сприяв вираженішому зниженню вмісту ЕТ-1 (р0,001), порівняно з базовою терапією, при цьому спостерігали суттєве поліпшення функції ендотелію за більш динамічним збільшенням ЕЗВД (р0,001) та ЕНВД (р0,001). Висновки. 1. Канефрон Н у комплексі з комбінованою низькодозовою антигіпертензивною терапією сприяє регресу субклінічних ознак ураження судин у хворих із коморбідною патологією. 2. Тривале застосування препарату «Канефрон Н» у хворих на АГ із ХПН доцільне, безпечне і достатньо ефективне
The purpose of the research is to study the effectiveness of Canephron H in the complex treatment of subclinical signs of vascular damage in patients with arterial hypertension (HPT) with chronic pyelonephritis (CPN). Material and Methods. The study included 40 patients with HPT and CPN, who were divided into two groups depending on the treatment. Group I consisted of 20 patients receiving baseline therapy – a fixed low-dose combination of perindopril arginine 2 mg, indapamide 0.625 mg, amlodipine 5 mg and atorvastatin 10 mg; group ІІ – 20 patients receiving on the background of basic therapy Canephron H 2 tablets per os 3 times a day during a month. Repeated course of the proposed treatment scheme was performed after 6 months. The evaluation of the effectiveness of the proposed treatment was determined by the dynamics of the parameters of the elastic properties of the vessels (velocity of the pulse wave – VPW, cardio-ankle vascular index – CAVI, aortic stiffness index – ASI, thickness intima – media complex – TIMC) and endothelial dysfunction (endothelin-1 – ET-1, endothelium dependent vasodilatation – EDVD, endothelium independent vasodilatation – EIVD). Results. During treatment, there were decrease in VPW (p0.001) and CAVI (p0.001) in patients of two groups, however, more pronounced changes at the end of treatment were in patients of group II. During the year, ASI (p0.001) decreased from treatment in all patients equally, but a significant decrease in TIMC was noted in patients of group ІІ – 6 months (p0.01) versus 12 months (p0.001) in patients of group I. Canephron N in the complex treatment contributed to a more pronounced decrease in the content of ET-1 (p0.001) in comparison with baseline therapy, and there was a significant improvement in endothelium function with a more dynamic increase in EDVD (p0.001) and EIVD (p0.001). Conclusions. 1. Canephron H in combination with combined low-dose antihypertensive therapy promotes regression of subclinical signs of vascular damage in patients with comorbid pathology. 2. The use of Canephron H in patients with hypertension and chronic pyelonephritis is expedient, safe and effective.
Вільних прим. немає

Знайти схожі
18.


    Кузнєцова, Л. П.
    Особливості клінічного перебігу стабільної ішемічної хвороби серця в поєднанні із негоспітальною пневмонією у хворих похилого віку – в фокусі статини [Текст] = Features of the clinical course of stable ischemic heart disease in combination with community-acquired pneumonia in elderly patients, in the focus of statins / Л. П. Кузнєцова, Т. В. Богослав // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 86-91


MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ -- VENTRICULAR REMODELING
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Анотація: Для вивчення впливу експериментального гіпотиреозу на стан неспецифічної і специфічної ланок імунного захисту у щурів з гострою травмою мʼяких тканин ясен було проведено НСТ-тест, визначено показники клітинної ланки імунної системи (CD4, CD8), а також досліджено вміст IgG, IgМ і IgА у сироватці крові на аналізаторі Stat FAX (USA). Мета – вивчити особливості неспецифічної і специфічної ланок імунного захисту у щурів з гострим пародонтитом на тлі гіпотиреозу. Матеріал і методи. Гіпотиреоз у щурів викликали уведенням мерказолілу в дозі 25 мг/кг протягом 21 доби. Контроль здійснювали за рівнями тироксину, трийодтироніну і тиреотропного гормону, а також за масою тварин і їх руховою активністю. До групи порівняння входили тварини, яким мерказоліл не вводили. Вплив гіпотиреозу на перебіг запального процесу при пародонтиті вивчали на моделі запалення, викликаного гострою травмою м’яких тканин ясен. Тваринам під тіопенталовим наркозом (30 мг/кг) з губної сторони до тканин пародонта нижнього різця підводили робочу головку ультразвукового генератора – випромінювач від ультразвукового скейлера ART (Великобританія), і здійснювали однократний направлений вплив коливаннями ультразвукової частоти при наступних параметрах впливу: частота коливань 50 кГц, потужність випромінювання 1,2 Вт∙см² при експозиції впливу 60 с. Операцію проводили на 14 добу після першого введення мерказолілу. Через 1 і 8 діб після операції щурів декапітували під тіопенталовим наркозом (50 мг/кг). Групами порівняння були тварини з експериментальним гіпотиреозом і щури з гострою механічною травмою м’яких тканин ясен. Контролем служив матеріал від інтактних тварин. Результати. Запалення у щурів з гострою травмою ясен на тлі гіпотиреозу призводило до збільшення вмісту активних нейтрофілів у периферійній крові, зниження CD-4-лімфоцитів, порушення співвідношення основних субпопуляцій лімфоцитів (CD-4 і CD-8), що супроводжується достовірним зниженням імунорегуляторного індексу, пригніченням секреції IgG, IgМ і IgА на системному рівні. Висновки. В еутиреоїдних щурів спостерігали нормальний перебіг запального процесу із переважанням зростання Т-хелперів над рівнем цитотоксичних Т-лімфоцитів і, відповідно, зростанням імунорегуляторного індексу. Виявлена недостатність клітинної ланки імунної відповіді відображає посилення взаємного негативного впливу запального процесу в пародонті і системних порушень імунного захисту за умов супутнього дефіциту гормонів щитоподібної залози. За умови модельованого гострого пародонтиту на тлі гіпотиреозу вже на 1 добу відмічалося пригнічення гуморальної ланки імунної системи, яке характеризувалось достовірним зниженням імуноглобулінів усіх класів
To study the effect of experimental hypothyroidism on the state of nonspecific and specific immune defense in rats with acute soft tissue injury of the gums, we determined the NBT test, indicators of the cellular component of the immune system (CD4, CD8), and studied the content of IgG, IgM and IgA in serum StatFax (USA). The aim – to study the features of non-specific and specific parts of the immune defense in rats with acute periodontitis with hypothyroidism. Material and Methods. Hypothyroidism in rats was caused by the administration of mercazolil at a dose of 25 mg/kg for 21 days. Control was carried out on the level of thyroxin, triiodothyronine and thyroid-stimulating hormone, as well as on the mass of animals and their physical activity. The comparison group included animals that were not used by Mercazolil. The effect of hypothyroidism on the course of the inflammatory process in periodontitis was studied on the model of inflammation caused by acute injury of the soft tissues of the gums. Under the thiopental anesthesia (30 mg/kg) on the labial side, the working head of the ultrasonic generator – radiator from the ART ultrasonic scaler (US) was brought to the periodontal tissues of the lower incisor, and a single directional influence of ultrasonic frequency oscillations was performed for 60 s with the following exposure parameters: the oscillation frequency is 50 kHz, the radiation power is 1.2 W ∙ cm² with an exposure exposure of 60 s. The operation was performed on the fourteenth day after the first injection of mercazolil. After 1 and 8 days after surgery, rats were decapitated under thiopental anesthesia (50 mg/kg). The comparison groups were animals with experimental hypothyroidism and rats with acute mechanical injury of the soft tissues of the gums. Control served material from intact animals. Results and Discussion. Inflammation in rats with acute gum injury on the background of hypothyroidism led to an increase in the content of active neutrophils in peripheral blood, a decrease in CD-4 lymphocytes, a violation of the ratio of the main lymphocyte subpopulations (CD-4 and CD-8), accompanied by a significant decrease in immunoregulatory index, inhibition of secretion IgG, IgM and IgA at the system level. Conclusions. In euthyroid rats, the normal course of the inflammatory process is observed with a predominance of T-helper growth over cytotoxic T-lymphocytes and, accordingly, an increase in immunoregulatory index. A deficiency in the cellular level of the immune response was found to reflect the reinforcement of the mutual negative effects of the inflammatory process in the periodontium and systemic disorders of the immune defense in conditions of a concomitant thyroid hormone deficiency. When simulating acute periodontitis on the background of hypothyroidism, depression of the humoral component of the immune system was noted already on the first day, which was characterized by a significant decrease in immunoglobulins of all classes
Дод.точки доступу:
Богослав, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
19.


    Коршняк, В. О.
    Актуальність та обґрунтованість нейропсихологічної та фізіотерапевтичної реабілітації хворих із закритою черепно-мозковою травмою, зумовленою дією вибухової хвилі [Текст] = Аctuality and foundation of neuropsychological and physiotherapeutic rehabilitation in patients with closed traumatic brain injury caused by action of the explosive wave / В. О. Коршняк, О. В. Коршняк // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 80-85


MeSH-головна:
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA
ВОЕННАЯ МЕДИЦИНА -- MILITARY MEDICINE
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
Анотація: Пошкодження центральної нервової системи в учасників бойових дій на Сході України займають друге місце після кульових і осколкових поранень тулуба та кінцівок. Вибухові пошкодження за патогенезом та клініко-морфологічними проявами істотно відрізняються від звичайних механічних закритих черепно-мозкових травм. Цілком очевидно, що проблема віддалених наслідків, їх діагностики, адекватної клініко-патофізіологічної оцінки, лікування, реабілітації в цілому має важливе загальномедичне та соціально-економічне значення. Мета – вивчення віддалених наслідків бойової черепно-мозкової травми для подальшої обґрунтованості вибору методів терапії та реабілітації. Матеріал і методи. Обстежено 97 військових із даною нозологією. Патогенез ураження нервової системи при травматичній хворобі головного мозку зумовлений, головним чином, обмінними, токсичними, судинними і рефлекторними розладами. Зсув гомеостазу, як внутрішній стрес-чинник, запускає каскад патологічних механізмів. Результати. Аналіз динаміки патологічного процесу показав, що не всі його ланки рівнозначні. Окремі ланки є визначальними для подальшого розвитку патологічних процесів. У динаміці хвороби роль окремих ланок, навіть основного патологічного процесу, часто змінюється, а значить, і основна ланка не завжди є постійною впродовж захворювання. На кожному з етапів розвитку хвороби можливі свої основні ланки патогенезу. Висновки. Передбачаючи структурно-функціональні перебудови структур мозку, можна забезпечувати можливість керування процесами життєдіяльності. Апробовано й доведено результативність і ефективність нейропсихологічних та фізіотерапевтичних заходів реабілітації хворих
Damage to the central nervous system among participants in military operations in the east of Ukraine ranks second after bullet and fragmentation wounds to the trunk and extremities. Damages caused by the blast wave, according to pathogenesis and clinical and morphological manifestations, differ significantly from the usual mechanical closed craniocerebral injuries. It is quite obvious that this problem of remote consequences,, their diagnosis, adequate clinico-pathophysiological evaluation, treatment, rehabilitation in general, have an important general medical and socio-economic significance. The aim – to study the long-term consequences of a military brain injury for the further validity of the choice of therapy and rehabilitation methods. Material and Methods. There were examined 97 military men with this nosology. The pathogenesis of damage to the nervous system in traumatic brain disease is mainly due to metabolic, toxic, vascular and reflex disorders. The shift of homeostasis, as an internal stress factor, triggers a cascade of pathological mechanisms. Results and Discussion. An analysis of the dynamics of pathological processes showed that not all of its links are equivalent. Individual links of pathogenesis are crucial for the further development of pathological processes. In the dynamics of the disease, the role of individual links, even the main pathological process, often changes, and so the main link is not always constant throughout the illness. At each stage of the development of the disease, its main their own links in pathogenesis are possible. Conclusions. Anticipating the structural and functional rearrangements of the structure of the brain, it is possible to provide the possibility of controlling vital processes. The efficacy and effectiveness of neuropsychological and physiotherapeutic measures of rehabilitation of patients were tested and proved.
Дод.точки доступу:
Коршняк, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
20.


   
    Комплаєнс до лікування хворих з артеріальною гіпертензією та ішемічною хворобою серця в амбулаторних умовах [Текст] = Сompliance for the treatment of patients with arterial hypertension and coronary heart disease in outpatient care / Н. В. Пасєчко [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 112-116


MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
АМБУЛАТОРНО-ПОЛИКЛИНИЧЕСКАЯ ПОМОЩЬ -- AMBULATORY CARE
Анотація: У статті розглядаються актуальні питання формування комплаєнсу (прихильності) до лікування пацієнтів із гіпертонічною хворобою (ГХ) та ішемічною хворобою серця (ІХС). Оцінюється необхідність взаємодії лікарів і пацієнтів при вирішенні проблем, пов’язаних із недостатнім комплаєнсом до проведеної медикаментозної терапії. Мета – проаналізувати прихильність до лікування (комплаєнс) в амбулаторних умовах у хворих з артеріальною гіпертензією та ішемічною хворобою серця та шляхи її підвищення. Матеріал і методи. Обстежено 182 пацієнти, які побували на прийомі у сімейного лікаря або кардіолога. Усіх обстежених поділили на 2 групи. Пацієнтам 1 групи – із низькою прихильністю до лікування – проводили стандартний амбулаторний моніторинг артеріального тиску з періодичними оглядами у первинному центрі медико-санітарної медичної допомоги, а також застосовували метод автоматичного щоденного телефонного нагадування щодо необхідності регулярного приймання ліків. Пацієнтам 2 групи – із високим комплаєнсом до лікуванння – телефонних нагадувань не проводили. Прихильність до терапії оцінювали за допомогою спеціалізованого опитувальника Моріски–Гріна. Результати. Оцінка динаміки комплаєнсу на початку дослідження, через 1 та 2 місяці показала, що кількість прихильних до терапії пацієнтів збільшилася як у групі з телефонним нагадуванням, так і в групі пацієнтів без нагадування. Аналіз балів за тестом Моріски–Гріна показав, що комплаєнс у 1 групі мав значно кращу динаміку. Наприкінці всього періоду спостереження відмічено достовірне зниження рівня артеріального тиску в обох групах, однак ступінь зниження був вираженішим у пацієнтів 1 групи. Висновок. Отримані дані дослідження спонукають зробити висновок про те, що застосування телефонних нагадувань дозволяє достовірно підвищити прихильність до терапії у пацієнтів із ГХ та ІХС
The article deals with topical issues of the formation of compliance to the treatment of patients with hypertension and coronary heart disease. The necessity of interaction between doctors and patients in the solution of some problems connected with insufficient сompliance to the medical therapy is estimated. The aim – to analyze the сompliance of treatment in outpatient care in patients with arterial hypertension and coronary heart disease and ways to increase it. Material and Methods. There were examined 182 patients who visited a family doctor or cardiologist. All the patients were divided into 2 groups. For the patients in the group 1 with low сompliance to the treatment it was performed standard outpatient care with blood pressure monitoring with periodic reviews at the primary health care center, and also used the method of automatic daily telephone reminders for regular medication consumption. Patients in the group 2 – with high сompliance to the treatment, telephone reminders were not conducted. The сompliance to the therapy was evaluated using the Morisky-Green Specialized Questionnaire. Results and Discussion. The assessment of the compliance dynamics at the beginning of the study, after 1 and 2 months, showed that the number of patients with compliance to the therapy increased both in the telephone reminder group and in the group of patients without reminders. The analysis of the Morisky-Green test points showed that the compliance in the group 1 had much better dynamic. At the end of the entire observation period, there was a significant decrease in blood pressure levels in both groups, however, the degree of decline was more pronounced in patients in the group 1. Conclusion. The obtained research data suggest that the use of telephone reminders can significantly increase the compliance to the therapy in patients with arterial hypertension and coronary heart disease in outpatient care
Дод.точки доступу:
Пасєчко, Н. В.
Радецька, Л. В.
Ярема, Н. І.
Боб
Смачило, І. В.
Хоміцька, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
 1-20    21-32 
 
Стандартний
Розширений
Професійний
За словником
УДК-навігатор
Тематичний навігатор
Статистика звернень
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)