Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ЗУ17/2019/1<.>

Загальна кількість знайдених документів : 32
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-32

Volotovska, N. V.
Changes in the glutathione system’s activity of internal organs in the first hours of experimental limb ischemia-reperfusion syndrome, combined with blood loss and mechanical injury [Текст] = Зміни активності глутатіонової системи внутрішніх органів у перші години експериментального ішемічно-реперфузійного синдрому кінцівки, поєднаного з крововтратою та механічною травмою / N. V. Volotovska, Nhokwara T. Cliff, I. V. Zhulkevych // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 23-27

MeSH-головна:
РЕПЕРФУЗИОННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- REPERFUSION INJURY
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES
Анотація: Blood loss of various genesis irreversibly leads to hypoxia, which in turn triggers the activation of lipid peroxidation and, as a result, cell membranes are damaged. The use of a hemostatic tourniquet, which can complicate the course of traumatic illness under these pathological conditions, has not been fully studied. The aim of the study – to investigate the features of the response of glutathione system’s enzymes of internal organs on the pathogenetic stimulation from modifications of ischemic-reperfusion syndrome in the first hours after its application. Materials and methods. The determination of the content of glutathione peroxidase (GP), glutathione reductase (GR) and reduced glutathione (RG) in homogenates of internal organs of rats on the base of experimental acute ischemia-reperfusion (IR); IR, associated with mechanical trauma (MT); IR, combined with blood loss (IR+B), and IR combined with blood loss and mechanical trauma (IR+MT) and comparison of results with only blood loss. The acquired exponents are processed statistically. Results and Discussion. It has been experimentally established that the greatest reduction in the activity of the glutathione system’s enzymes – its exhaustion – occurs on the background of ischemia-reperfusion syndrome, combined with blood loss and mechanical trauma of the limb. Already in the first hours in the liver, kidney, heart and lung, a decrease of recovered glutathione was found at 28.8, 30.6, 31.0 and 19.8 times reteably. Conclusions. An active response for all of examined parameters was found. Towards the activity of enzymes, the following pattern was established: in the first hours, the isolated overlay of the tourniquet led to compensatory changes. The tourniquet, combined with blood loss, has reduced the activity slightly lower than the blood loss itself, which in our opinion, can be explained by the fact that a large circle of blood flow has received a significant concentration of pathogenic factors – due to ischemia, but at the first hour they still managed to evoke, obviously only local damage, whereas hypoxic processes activated by proper blood loss occurred on its background at the system level
Крововтрата різного ґенезу незворотно призводить до гіпоксії, яка, в свою чергу, запускає активацію перекисного окиснення ліпідів і, як результат, ушкоджує мембрани клітин. Мета – вивчити особливості відповіді ферментів глутатіонової системи внутрішніх органів на патогенетичний поштовх модифікацій ішемічно-реперфузійного синдрому в перші години після його застосування. Матеріали і методи. Здійснено визначення вмісту глутатіонпероксидази (ГП), глутатіонредуктази (ГР) та відновленого глутатіону (ВГ) в гомогенатах внутрішніх органів щурів за умов експериментальної гострої ішемії-реперфузії (ІР), ІР, що була поєднана з механічною травмою (МТ), ІР, поєднаної з крововтратою (К), та ІР, поєднаної з К та МТ, та порівняння результатів із ізольованою крововтратою (40 % від ОЦК). Отримані показники оброблено статистично. Результати. Експериментально встановлено, що найбільше зниження активності ферментів глутатіонової системи – її виснаження – відбувається на тлі синдрому ішемії-реперфузії, поєднаного із крововтратою та механічною травмою кінцівки. Уже в перші години в печінці, серці, нирках та легенях виявлено зниження рівня відновленого глутатіону в 28,8, в 30,6, в 31,0 та в 19,8 разів відповідно. Висновки. Встановлено активну відповідь усіх досліджуваних показників. Що стосується активності ферментів, то встановлено наступну закономірність: у перші години ізольоване накладання джгута призводило до компенсаторних змін. Джгут, поєднаний з крововтратою, дав зниження активності дещо нижче, ніж сама крововтрата, що, на нашу думку, можна пояснити тим, що у велике коло кровообігу поступила значна концентрація патогенних чинників – внаслідок ішемії, однак у першу годину вони встигли викликати, очевидно, тільки локальне ушкодження, тоді як гіпоксичні процеси, активовані власне крововтратою, відбувалися на її тлі на системному рівні
Дод.точки доступу:
Cliff, Nhokwara T.
Zhulkevych, I. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Levytska, L. V.
Functional characteristics of patients with myocardial infarction with concomitant diseases of peripheral arteries and peculiarities of approaches to their rehabilitation treatment [Текст] = Функціональна характеристика хворих на інфаркт міокарда із супутніми захворюваннями периферійних артерій та особливості підходів до їх відновного лікування / L. V. Levytska // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 17-22

MeSH-головна:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ БОЛЕЗНИ -- PERIPHERAL VASCULAR DISEASES
Анотація: The high prevalence of cardiological diseases and their frequent combination with different comorbid conditions lead to an increase in the number of patients whose therapeutic approaches go beyond the generally accepted standards. The aim of this study was to analyze the relationship of the comorbid pathology of peripheral arteries with functional characteristics of patients with myocardial infarction. Material and Methods. We examined 371 patients with acute myocardial infarction with comorbid pathology, including peripheral arterial disease (PAD), who underwent acute phase of rehabilitation. The age of patients was (66.16± 10.41) years. Among the surveyed, there were 249 (67.12 %) men and 122 women (32.88 %). The parameters of intracardiac hemodynamics were determined by evaluating the echocardiographic indices measured on the Philips HD11XE device, electrocardiographic cardiac activity values were studied using the ECG of the UTAS device, and the biochemical parameters of blood were determined by commonly used methods using standard test systems (Pliva-Lachema, Czech Republic). Results and Discussion. In studying the relationship between the concomitant pathology of peripheral arteries in patients with myocardial infarction and numerical functional parameters, there was a direct correlation between the presence of vascular pathology and the duration of anamnesis of arterial hypertension, the magnitude of systolic and diastolic blood pressure, the thickness of the left ventricular walls and the size of the right ventricle, and also between available vascular pathology and comorbidity index. It was proved that PAD is an independent predictor of a worse functional state in patients with MI due to deepening of structural and functional changes in the heart. Conclusions. Association of myocardial infarction with comorbid peripheral arterial disease is an independent predictor of a worse functional state of the body. Charlson Comorbidity Index can serve as a tool for quantifying the degree of comorbidity in patients with MI with PAD in determining the functional status and planning for rehabilitation
Висока поширеність кардіологічних захворювань і їх часте поєднання з різними коморбідними станами спричиняють ріст кількості пацієнтів, у яких лікувальні підходи виходять за межі загальноприйнятих стандартів. Поширеність захворювань периферійних артерій (ЗПА) зростає у всьому світі, причому пацієнти із ЗПА мають не тільки знижену якість життя, але й високий ризик таких серцево-судинних подій, як інсульт, інфаркт міокарда і смерть внаслідок серцево-судинних захворювань. Мета – аналіз взаємозв’язків між наявністю коморбідної патології периферійних артерій і функціональними показниками хворих на інфаркт міокарда. Матеріал і методи. Обстежено 371 хворого на гострий інфаркт міокарда з коморбідною патологією, в тому числі ЗПА, які проходили гостру фазу реабілітації. Вік пацієнтів становив (66,16±10,41) року. Серед обстежених було 249 (67,12 %) чоловіків і 122 жінки (32,88 %). Параметри внутрішньосерцевої гемодинаміки визначали, оцінюючи ехокардіоскопічні показники, виміряні на апараті Philips HD11XE, електрокардіографічні показники серцевої діяльності вивчали за допомогою ЕКГ апарата «ЮТАС», біохімічні показники крові визначали загальноприйнятими методами, використовуючи стандартні тестові системи (Пліва-Лахема, Чехія). Результати. При вивченні зв’язків між супутньою патологією периферійних артерій у хворих на ІМ і числовими функціональними показниками було зафіксовано пряму кореляцію між наявністю судинної патології та тривалістю анамнезу артеріальної гіпертензії, величиною систолічного та діастолічного артеріального тиску, товщиною стінок лівого шлуночка та розміром правого шлуночка, а також між наявністю судинної патології і індексом коморбідності. Доведено, що ЗПА є незалежним предиктором гіршого функціонального стану в пацієнтів із ІМ внаслідок поглиблення структурно-функціональних змін серця. Висновки. Асоціація інфаркту міокарда з коморбідним захворюванням периферійних артерій є незалежним предиктором гіршого функціонального стану організму. Індекс коморбідності Чарльсона може слугувати інструментом кількісної оцінки ступеня коморбідності у хворих на ІМ із ЗПА при визначенні функціонального статусу та плануванні реабілітації
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Iмунокомпетентні клітини та локальний імунорегуляторний індекс ураженої тканини при туберкульомі легень з ознаками активності специфічного процесу [Текст] = Immunocompetent cells and local Immunoregulatory index in tissue lesions at pulmonary tuberculoma with activity of a specific process / С. Д. Кузовкова [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 92-99

MeSH-головна:
ТУБЕРКУЛЕЗ ЛЕГКИХ -- TUBERCULOSIS, PULMONARY
ТУБЕРКУЛЕМА -- TUBERCULOMA
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY
Анотація: Туберкульоми на сьогодні залишаються досить поширеною формою туберкульозу легень (ТЛ). Прогресування захворювання може свідчити про неналежний контроль туберкульозної інфекції в ураженому органі на локальному рівні за можливої відсутності будь-яких системних змін імунного статусу. Ось чому принципове значення має вивчення місцевих імунних реакцій у ділянці ураження, зокрема в легеневій тканині. Мета – встановити локальні патерни локалізації та відносну кількість антигенпрезентуючих клітин, клітин з антигенами M. tuberculosis та величину локального імунорегуляторного індексу в легеневій тканині при активних туберкульомах. Матеріал і методи. Проведено імуногістохімічне дослідження серійних зрізів ділянок легеневої тканини на матеріалі 19 резектатів легень хворих із туберкульомою та морфологічними ознаками активності специфічного туберкульозного процесу. Досліджували ділянки легеневої тканини з мікобактеріями та/або їх антигенами, а саме – грануляційний шар капсули туберкульоми, туберкульозні вогнища та гранульоми. Визначали відносну кількість CD4+ та CD8+ лімфоцитів, CD68+ клітин та клітин з наявністю антигенів М. Tuberculosis. Імуногістохімічне (ІГХ) дослідження проводили на AUTOSTAINER 360-2D виробництва компанії Thermo Fisher Scientific (США), для візуалізації клітин застосовано систему Ultra Vision Quanto HRP DAB. У роботі використано такі моноклональні антитіла фірми Thermo Fisher Scientific: мишаче CD4 Clon 4В12, кроляче CD8 Clon SP16, мишаче CD68 Clon КР1 та поліклональне кроляче Mycobacterium tuberculosis antibody PA1-7231 (Pierce Biotechnology, США). Статистичну обробку даних здійснювали з використанням ліцензійних програмних продуктів, які входять в пакет Microsoft Office Professional 2000 (Excel). Результати. У легеневій тканині, яку досліджували, капсула туберкульоми була представлена в усіх випадках, гранульоми поза туберкульомами визначені в 13 (68,4 %) випадках, а туберкульозні вогнища – у 10 (52,6 %) випадках. CD68+ клітини та макрофаги з наявністю антигенів МБТ, тобто інфіковані, виявлено у 100 % випадків, але кількість цих клітин у різних ділянках тканини була різною. CD8+ лімфоцити були визначені у 100,0 % випадків у грануляційному шарі туберкульоми і туберкульозних вогнищах, та в 90,9 % у гранульомах. CD4+ клітини виявлено у 100,0 % випадків у туберкульозних вогнищах, у 89,5 % випадків – у грануляційному шарі туберкульоми та у 72,7 % – у гранульомах. Відносна кількість цих клітин значно коливалася як в окремих гістологічних структурах, так і в окремих спостереженнях. Обчислені значення локального імунорегуляторного індексу при активних туберкульомах легень були в межах їх фізіологічних коливань (1,1–1,61). Висновки. У ділянках легеневої тканини з туберкульомою, де існує безпосередній контакт антигенпрезентуючих клітин з мікобактеріями туберкульозу, найбільша кількість макрофагів із різними морфофункціональними властивостями локалізується в грануляційному шарі туберкульоми, при цьому CD4+ та CD8+ клітини мають значну неоднорідність кількісного розподілу незалежно від кількості інфікованих макрофагів. Поза туберкульомами у легеневій паренхімі визначаються гранульоми різного клітинного типу – переважають епітеліоїдно-лімфоїдні, також є макрофагальні та гігантоклітинні. У більшості з них наявні багатофункціональні макрофаги, а кількість CD4+ та CD8+ лімфоцитів значно варіює, що зумовлює зміни імунорегуляторного індексу. Найменша відносна кількість CD68+ клітин, які водночас інфіковані мікобактеріями туберкульозу (МБТ), спостерігається в туберкульозних вогнищах, при цьому кількість CD4+ та CD8+ клітин варіює. Імунорегуляторний індекс у цих ділянках тканини вказує на переважання цитотоксичної імунної відповіді
Currently, tuberculomas remain a common form of pulmonary tuberculosis. The progression of disease may indicate about inadequate control of tuberculosis infection in the affected organ at the local level with the possible absence of any systemic changes in the immune status. That’s why the study of local immune responses in lesions, in particular in the lung tissue, is of principal importance. The aim – to establish local patterns of localization and a relative number of antigen-presenting cells, cells with M. tuberculosis antigens and the value of the local CD4/CD8 ratio in the lung tissue with active tuberculomas. Material and Methods. An immunohistochemical study of serial sections of lung tissue on the material of 19 lung resectates from patients with pulmonary tuberculoma and morphological signs of the activity of a specific tuberculous process was conducted. Fragments of lung tissue with mycobacteria and/or their antigens, namely, the granulation layer of the capsule of tuberculoma, tuberculosis foci and granulomas were investigated. The relative amount of CD4 + and CD8 + lymphocytes, CD68 + cells and cells with the presence of M. Tuberculosis antigens was determined. An immunohistochemical study was performed on AUTOSTAINER 360-2D manufactured by Thermo Fisher Scientific (USA), and the Ultra Vision Quanto HRP DAB system was used to visualize of cells. The following monoclonal antibodies by Thermo Fisher Scientific were used: mouse CD4 Clon 4B12, rabbit CD8 Clon SP16, mouse CD68 Clon KR1 and polyclonal rabbit Mycobacterium tuberculosis antibody PA1-7231 (Pierce Biotechnology, USA). Statistical data processing was carried out using licensed software products that are included in the package of Microsoft Office Professional 2000 (Excel). Results. In the lung tissue samples the tuberculoma capsule was presented in all cases, granulomas outside of the tuberculoma were defined in 13 (68.4 %) cases, and tuberculous foci – in 10 (52.6 %) cases. CD68 + cells and macrophages with the presence of MBT antigens (infected) were detected in 100 % of cases, but the number of these cells was very varied in different parts of the tissue. CD8 + lymphocytes were identified in 100.0 % of cases in the granulation layer of tuberculoma and tuberculosis foci, and in 90.9 % in granulomas. CD4 + cells were observed in 100.0 % of cases in tuberculous foci, in 89.5 % of cases in the granulation layer of TB, and in 72.7 % of cases in granulomas. The relative number of these cells showed significant distinctions in both individual histological structures and in individual observations. Calculated values of local CD4/CD8 ratio at active pulmonary tuberculomas, were within the limits of their physiological variations (1.1 – 1.61). Conclusions. In zones of lung tissue with tuberculoma, where there is a contact of antigen-presenting cells with mycobacteria of tuberculosis, the greatest number of macrophages with different morpho-functional properties are localized in the granulation layer of tuberculoma, while CD4 + and CD8 + cells show significant heterogeneity of quantitative distribution regardless of the number of infected macrophages. Outside of the tuberculoma in lung parenchyma granulomas of various cell types are determined – mainly epithelioid-lymphoid, but there are also macrophage and giant cell domination. Most of them have multifunctional macrophages, and the number of CD4 + and CD8 + lymphocytes varies greatly, which leads to the different values of the CD4/CD8 ratio. The smallest relative number of CD68 + cells that are simultaneously infected with MBT is observed in tuberculosis foci, and the number of CD4 + and CD8 + cells varies. The CD4/CD8 ratio in these areas of the tissue indicates the prepotency of a cytotoxic immune response
Дод.точки доступу:
Кузовкова, С. Д.
Ліскіна, І. В.
Хмель, О. В.
Загаба, Л. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Babinets, L. S.
The role of pancreas exocrine function and other parameters on the trophological status of patients with chronic pancretitis [Текст] = Вплив зовнішньосекреторної функції підшлункової залози та інших параметрів на трофологічний статус пацієнтів із хронічним панкреатитом / L. S. Babinets, Yu. Ya. Kotsaba, I. M. Halabitska // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 14-16

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC
ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PANCREAS
АНЕМИЯ -- ANEMIA
Анотація: Trophological insufficiency is polynutrient in its composition, i. e. lacking macro components (proteins, fats, carbohydrates) and micro components (vitamins and some chemical elements) in different ratios. The aim – to evaluate correlations between indicators of trophological status and the main disease characteristics in patients with chronic pancreatitis. Materials and Methods. 115 patients with chronic pancreatitis were examined comparable to etiological factor and socio-economic conditions and nutrition. There were 75 women and 40 men, the average age of patients was (52.4±3.2) years, the average duration of the disease was (12.8±3.1) years. Conclusions. According to the data of correlation and regression analysis, it has been proved that the age of patients, disease duration, functional ability of the pancreas in terms of fecal α-elastase and structural state of the pancreas by the criteria of ultrasound in points and by the method of shear wave elastography are predictors of the development and progression of anemia, hypoproteinemia and vitamin deficiencies for the patients with chronic pancreatitis. Thats should be considered in clinical practice to form the most effective medical complex
Трофологічна недостатність, що розвивається у хворих на хронічний панкреатит, за своєю природою є полінурієнтною, тобто виникає дефіцит як макро- (білків, жирів, вуглеводів), так і мікрокомпонентів (вітамінів та деяких хімічних елементів) у різних співвідношеннях. Мета – оцінити взаємозалежність між показниками трофологічного статусу та основними характеристиками захворювання у хворих на хронічний панкреатит. Матеріал і методи. Обстежено 115 пацієнтів з хронічним панкреатитом. Серед них було 75 жінок і 40 чоловіків, середній вік хворих складав (52,4±3,2) роки, середня тривалість хвороби – (12,8±3,1) роки. Результати. За даними кореляційно-регресійного аналізу було доведено, що вік пацієнтів, тривалість захворювання, функціональна здатність підшлункової залози за значенням рівня фекальної α-еластази та її структурний стан за результатами УЗД (вираженими в балах) і еластографії є предикторами формування та прогресування анемії, гіпопротеїнемії та вітамінної недостатності у хворих на хронічний панкреатит. Висновки. Врахування вищеперерахованих факторів у клінічній практиці є важливим і впливає на результат лікування
Дод.точки доступу:
Kotsaba, Yu. Ya.
Halabitska, I. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Коршняк, В. О.
Актуальність та обґрунтованість нейропсихологічної та фізіотерапевтичної реабілітації хворих із закритою черепно-мозковою травмою, зумовленою дією вибухової хвилі [Текст] = Аctuality and foundation of neuropsychological and physiotherapeutic rehabilitation in patients with closed traumatic brain injury caused by action of the explosive wave / В. О. Коршняк, О. В. Коршняк // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 80-85

MeSH-головна:
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA
ВОЕННАЯ МЕДИЦИНА -- MILITARY MEDICINE
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
Анотація: Пошкодження центральної нервової системи в учасників бойових дій на Сході України займають друге місце після кульових і осколкових поранень тулуба та кінцівок. Вибухові пошкодження за патогенезом та клініко-морфологічними проявами істотно відрізняються від звичайних механічних закритих черепно-мозкових травм. Цілком очевидно, що проблема віддалених наслідків, їх діагностики, адекватної клініко-патофізіологічної оцінки, лікування, реабілітації в цілому має важливе загальномедичне та соціально-економічне значення. Мета – вивчення віддалених наслідків бойової черепно-мозкової травми для подальшої обґрунтованості вибору методів терапії та реабілітації. Матеріал і методи. Обстежено 97 військових із даною нозологією. Патогенез ураження нервової системи при травматичній хворобі головного мозку зумовлений, головним чином, обмінними, токсичними, судинними і рефлекторними розладами. Зсув гомеостазу, як внутрішній стрес-чинник, запускає каскад патологічних механізмів. Результати. Аналіз динаміки патологічного процесу показав, що не всі його ланки рівнозначні. Окремі ланки є визначальними для подальшого розвитку патологічних процесів. У динаміці хвороби роль окремих ланок, навіть основного патологічного процесу, часто змінюється, а значить, і основна ланка не завжди є постійною впродовж захворювання. На кожному з етапів розвитку хвороби можливі свої основні ланки патогенезу. Висновки. Передбачаючи структурно-функціональні перебудови структур мозку, можна забезпечувати можливість керування процесами життєдіяльності. Апробовано й доведено результативність і ефективність нейропсихологічних та фізіотерапевтичних заходів реабілітації хворих
Damage to the central nervous system among participants in military operations in the east of Ukraine ranks second after bullet and fragmentation wounds to the trunk and extremities. Damages caused by the blast wave, according to pathogenesis and clinical and morphological manifestations, differ significantly from the usual mechanical closed craniocerebral injuries. It is quite obvious that this problem of remote consequences,, their diagnosis, adequate clinico-pathophysiological evaluation, treatment, rehabilitation in general, have an important general medical and socio-economic significance. The aim – to study the long-term consequences of a military brain injury for the further validity of the choice of therapy and rehabilitation methods. Material and Methods. There were examined 97 military men with this nosology. The pathogenesis of damage to the nervous system in traumatic brain disease is mainly due to metabolic, toxic, vascular and reflex disorders. The shift of homeostasis, as an internal stress factor, triggers a cascade of pathological mechanisms. Results and Discussion. An analysis of the dynamics of pathological processes showed that not all of its links are equivalent. Individual links of pathogenesis are crucial for the further development of pathological processes. In the dynamics of the disease, the role of individual links, even the main pathological process, often changes, and so the main link is not always constant throughout the illness. At each stage of the development of the disease, its main their own links in pathogenesis are possible. Conclusions. Anticipating the structural and functional rearrangements of the structure of the brain, it is possible to provide the possibility of controlling vital processes. The efficacy and effectiveness of neuropsychological and physiotherapeutic measures of rehabilitation of patients were tested and proved.
Дод.точки доступу:
Коршняк, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив дефіциту гідрогену сульфіду на патогенетичні механізми прогресування хронічного обструктивного захворювання легень та неалкогольного стеатогепатиту на тлі ожиріння [Текст] = Тhe influence of hydrogen sulfide deficiency on pathogenetic mechanisms for progression of chronic obstructive pulmonary disease and non-alcoholic steatohepatitis against the background of obesity / О. С. Хухліна [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 149-154

MeSH-головна:
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНИ ОБСТРУКТИВНЫЕ -- LUNG DISEASES, OBSTRUCTIVE
СУЛЬФИДЫ -- SULFIDES
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE
Анотація: Комплексні дослідження гомеостазу гідрогену сульфіду (Н2S) можуть відкрити нові механізми взаємообтяження хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) та неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ). Мета – встановити роль Н2S у механізмах прогресування ХОЗЛ та НАСГ на тлі ожиріння. Матеріал і методи. Обстежено 100 хворих на ХОЗЛ, у тому числі 49 із НАСГ та ожирінням І ступеня: 1 група – 28 пацієнтів із ХОЗЛ (2B GOLD); 2 група – 23 хворих на ХОЗЛ (3C, D); 3 група – 25 пацієнтів із ХОЗЛ (2B) із НАСГ; 4 група – 24 хворих на ХОЗЛ (3C, D) із НАСГ; контрольна група – 20 практично здорових осіб (ПЗО). Результати. Вміст у крові Н2S у ПЗО склав (75,3±3,2) мкмоль/л. У хворих усіх груп вміст у крові Н2S був знижений: у хворих 1 та 2 груп – у 1,3 та 1,7 раза (р0,05), у хворих 3 та 4 груп – у 2,2 та 2,9 раза (р0,05), порівняно з ПЗО (р0,05). Вміст Н2S вірогідно знижувався із зростанням стадії ХОЗЛ та за коморбідності з НАСГ. Встановлені кореляційні взаємозв’язки між вмістом Н2S та показниками активності цитолізу гепатоцитів (АлАТ: r
Comprehensive studies of homeostasis of hydrogen sulfide (Н2S) may open new mechanisms of complications of chronic obstructive pulmonary disease (COPD) and nonalcoholic steatohepatitis (NASH). The aim of the study – to establish the role of Н2S in the mechanisms of progression of COPD and NASH on the background of obesity. Material and Methods. 100 patients with COPD were examined, including 49 with NASH and obesity of the 1st degree: group 1 – 28 patients with COPD (2B GOLD). Group 2 – 23 patients with COPD (3C, D). Group 3 – 25 patients with COPD (2B) with NASH. Group 4 – 24 patients with COPD (3C, D) and NASH. Control group – 20 healthy persons (HP). Results. The content of Н2S in blood in HP was (75.3±3.2) μmol/l. In patients of all groups, the content of Н2S in the blood was reduced: in patients of group 1 and 2 – in 1.3 and 1.7 times (p0.05), in patients of group 3 and 4 – in 2.2 and 2.9 times (p0.05) in comparison with HP (p0.05). With the increase of COPD stage and in case of NASH comorbidity the content of Н2S probably decreased. The following correlation relationships have been set: Н2S content and the hepatocyte cytolysis activity (ALT: r
Дод.точки доступу:
Хухліна, О. С.
Гринюк, О. Є.
Мандрик, О. Є.
Каушанська, О. В.
Смандич, В. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шкільна, М. І.
Деякі особливості ураження опорно-рухової системи, асоційовані із хворобою Лайма, у мешканців тернопільщини [Текст] = Some specific features of the musculoskeletal system damage, associated with lyme disease in the inhabitants of ternopil region / М. І. Шкільна // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 190-194

MeSH-головна:
ЛАЙМА БОЛЕЗНЬ -- LYME DISEASE
Анотація: Цель – изучить особенности клинических проявлений поражения опорно-двигательного аппарата у жителей Тернопольщины, инфицированных Borrelia burgdorferi. Материал и методы. Под наблюдением находились 58 жителей Тернопольской области в возрасте от 16 до 68 лет с заболеваниями опорно-двигательной системы, инфицированных Borrelia burgdorferi. В зависимости от принадлежности к группам риска Лайм-боррелиоза, обследованных поделили на 2 группы: 30 лиц (1 группа) – работники лесных хозяйств Тернопольской области и 28 лиц (2 группа) – жители Тернопольщины, лечившиеся амбулаторно и стационарно по поводу заболеваний опорно-двигательной системы. Диагноз болезни Лайма устанавливали на основании серологического исследования сыворотки больных методом иммуноферментного анализа на наличие антител к антигенам комплекса B. burgdorferi sensu lato. Для оценки поражения суставов у жителей Тернопольщины был использован суставной счет (количественный) – суммарное числовое выражение боли и припухлости суставов. Результаты. Среди опрошенных 30 (66,6 %) лесников Тернопольщины и 4 (14,8 %) пациента отметили более 3 укусов клещей, двукратный эпизод укуса имели 8 (26,6 %) пациентов 1-й группы и 2 (7,4 %) 2-й соответственно; 10 (29,6 %) из 58 респондентов двух групп не помнят о случаях укусов клещей в течение жизни. У 15 (48,3 %) из 28 больных заболеваниями опорно-двигательной системы имело место сочетанное поражение больших и мелких суставов, тогда как у 15 (50,0 %) из 30 обследованных работников лесных хозяйств преобладали повреждения крупных суставов. Антитела хотя бы одного класса IgM и/или IgG к B. burgdorferi sensu lato (B. burgdorferi sensu stricto, B. afzeliи и B. garinii) выявлены у 14 (46,7 %) из 30 работников лесных хозяйств Тернопольщины и 7 (25,0 %) из 28 пациентов с заболеваниями опорно-двигательной системы. Выводы. Анализ влияния возбудителей комплекса Borrelia burgdorferi sensu lato на органы опорно-двигательной системы работников лесных хозяйств и жителей Тернопольщины проведен впервые. У 33,3 % пациентов 1-й и 2-й групп, которые не помнили об укусах клещей, лабораторно диагностированы положительные или промежуточные результаты хотя бы одного класса специфических антител к Borrelia burgdorferi sensu lato и имеются клинические признаки поражения органов опорно-двигательной системы. У 50 % работников лесных хозяйств Тернопольской области, инфицированных Лайм-боррелиозом, преобладали поражения крупных суставов, тогда как 53,6 % обследованных нами больных Тернопольщины беспокоило одновременное поражение больших и мелких суставов
The aim of the study – to learn the features of clinical manifestations of musculoskeletal system damage of the inhabitants of Ternopil region infected with Borrelia burgdorferi. Material and Methods. The present studies were conducted based on 58 inhabitants of Ternopil region with diseases of the musculoskeletal system infected with Borrelia burgdorferi. The age of tested persons ranged from 16 to 68 years. According to the presence of antibodies against Borrelia burgdorferi s.l, all patients were divided into two groups: the group 1 – 30 forestry workers of Ternopil region, the group 2 – 28 patients with musculoskeletal system diseases. Among all tested patients was examined for the presence of anti-Borrelia burgdorferi s.l. antibodies with the use of ELISA test, determining the level of specific IgM and IgG immunoglobulins. Quantitative articular score (the total numerical expression of pain and swelling of the joints) was used to evaluate the impression of the joints. Results. In the study group, 30 (66.6 %) of the forestry workers and 4 (14.8 %) patients of the respondents had been bitten repeatedly, 8 (26.6 %) patients of group 1 and 2 (7.4 %) of the second one, were bitten twice, while the remaining 29.6 % do not remember being bitten in their lifetime. Combined impression of large and small joints were tested in 15 (48.3 %) out of 28 patients with musculoskeletal system, whereas in forestry workers, major injuries of the joints were prevalent in 15 (50.0 %) out of 30 examined. Positive or doubtful result in at least one class of antibodies IgM/IgG was observed in 14 (46.7 %) out of 30 forest workers of Ternopil region and 7 (25.0 %) of 28 patients with diseases of the musculoskeletal system. Conclusions. The analysis of the effects of Borrelia burgdorferi sensu lato on the musculoskeletal system of the forestry workers and inhabitants of Ternopil region was carried out for the first time. In 33.3 % of examined both groups, who did not remember the tick bites, positive or intermediate results of at least one class of specific antibodies against Borrelia burgdorferi sensu lato were diagnosed, and clinical signs of the impression of the musculoskeletal system were observed. Major injuries of the joints were prevalent in 50.0 % of the forestry workers of Ternopil region infected with Lyme borreliosis, while 53.6 % of the examined patients disturbed the combined impression of large and small joints
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Скибчик, В. А.
Добовий профіль артеріального тиску та когнітивні порушення [Текст] = Daily profile of arterial pressure and cognitive disturbance / В. А. Скибчик, О. С. Пелешко // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 129-131

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
КРОВЯНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- BLOOD PRESSURE
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
Анотація: Взаємозв’язок між підвищеним артеріальним тиском (АТ) та когнітивними порушеннями (КП) привертає особливу увагу протягом останніх десятиліть. На сьогодні немає достатньо даних щодо впливу добового профілю АТ на когнітивні функції. Мета – вивчити стан когнітивних функцій у хворих з гіпертонічною хворобою (ГХ) залежно від особливостей добового профілю АТ. Матеріал і методи. Обстежено 45 хворих із ГХ ІІ–ІІІ стадій, 2–3 ступенів (середній систолічний та діастолічний АТ становив (169±9) та (96±7) відповідно) та залежно від результатів добового моніторування АТ поділено на три групи: перша група – dipper (n=20), друга – nondipper (n=14), третя – hyper-dipper (n=11). Для вивчення когнітивних функцій застосовували коротку шкалу дослідження психічного статусу (MMSE). Результати. Серед пацієнтів групи dipper когнітивні порушення виявлено у 70 % випадків, серед пацієнтів групи nondipper – у 93 % випадків, у групі hyper-dipper когнітивні розлади спостерігали в 100 % випадків. У структурі когнітивних порушень серед пацієнтів групи dipper та nondipper переважали легкі когнітивні порушення, тоді як у групі hyper-dipper частіше діагностували помірні когнітивні порушення. У пацієнтів hyper-dipper відзначали достовірно гірші показники когнітивних функцій за шкалою MMSE порівняно з пацієнтами dipper ((25,9±1,3) та (26,8±2,7) відповідно, p0,05). Висновки. Когнітивні порушення було виявлено у трьох групах хворих із ГХ, проте достовірно нижчі показники когнітивних функцій мали місце у хворих з надмірним нічним зниженням АТ (hyper-dipper), також у них частіше виявляли помірні когнітивні порушення
The relationship between high blood pressure (BP) and cognitive impairment has attracted particular attention in recent decades. Nowadays, there are not enough data about the effect of diurnal blood pressure profile on cognitive function. The aim of the study – to analyse the relationship between circadian BP pattern and cognitive function in patients with hypertensive disease. Material and Methods. To this purpose, we selected 45 hypertensives with arterial hypertension 2–3 degrees (the average level of systolic and diastolic BP was (169±9) and (96±7). Hypertensive subjects were subdivided in three groups: dippers (n=20), non-dippers (n=14), and hyper-dippers (n=11) according to a nocturnal fall of blood pressure. Neuropsychological examination was carried out by Mini-Mental State Examination (MMSE). Results. It was found that 70 % of dippers had cognitive disorders, among nondippers cognitive disorders were detected in 93 % and among hyper-dippers – in 100 %. Light cognitive impairments predominated in structure among dippers and nondippers, whereas mild cognitive impairments predominated among hyper-dippers. Significant differences between hyper-dippers and dippers were found in the MMSE scores ((25.9±1.3) and (26.8±2.7), p0.05). Conclusions. Cognitive disorders were found in three groups of hypertension patients, however, hyper-dipping pattern was associated with lower cognitive function
Дод.точки доступу:
Пелешко, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лучко, О. Р.
Ефективність канефрону H у комплексному лікуванні субклінічних ознак ураження судин у хворих на артеріальну гіпертензію із хронічним пієлонефритом [Текст] = Efficiency of canephron h in the complex treatment of subclinical signs of vascular damage in patients with arterial hypertension and chronic pyelonephritis / О. Р. Лучко // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 100-105

MeSH-головна:
ПИЕЛОНЕФРИТ -- PYELONEPHRITIS
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ БОЛЕЗНИ -- VASCULAR DISEASES
Анотація: Проаналізовано результати лікування 40 хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) ІІ ступеня із хронічним пієлонефритом (ХПН), яких було поділено на дві групи: 20 пацієнтів І групи отримували базову терапію; 20 хворих ІІ групи на тлі базової терапії отримували препарат «Канефрон Н». Мета – вивчення ефективності препарату «Канефрон Н» у комплексному лікуванні субклінічних ознак ураження судин у хворих на артеріальну гіпертензію із хронічним пієлонефритом. Матеріал і методи. Проаналізовано результати лікування 40 хворих на АГ II ступеня з ХПН, яких, залежно від лікування, поділено на дві групи. І групу склали 20 хворих, які отримували базову терапію: фіксовану низькодозову комбінацію периндоприлу аргінін – 2 мг, індапаміду – 0,625 мг, амплодипіну – 5 мг та аторвастатину – 10 мг; ІІ – 20 хворих, які отримували на тлі базової терапії канефрон Н по 2 драже 3 рази на добу всередину протягом місяця. Повторний курс запропонованої схеми лікування проводили через 6 місяців. Оцінку ефективності запропонованого лікування визначали за динамікою показників пружно-еластичних властивостей судин (швидкість поширення пульсової хвилі – ШППХ, плечогомілковий судинний індекс – САVI, індекс жорсткості аорти – ІЖА, товщина інтимо-медійного комплексу – ТІМК) та ендотеліальної дисфункції (ендотелін-1 – ЕТ-1, ендотелійзалежна вазодилатація – ЕЗВД і ендотелійнезалежна вазодилатація – ЕНВД). Результати. У ході лікування відзначали зниження ШППХ (р0,001) і CAVI (р0,001) у хворих двох груп, однак більш виражені зміни наприкінці лікування були у хворих ІІ групи. Упродовж року ІЖА (р0,001) знижувався під впливом лікування у всіх хворих однаковою мірою, проте значуще зменшення ТІМК відзначали швидше у хворих ІІ групи – через 6 місяців (р0,01) проти 12 місяців (р0,001) у хворих І групи. Канефрон Н у комплексному лікуванні сприяв вираженішому зниженню вмісту ЕТ-1 (р0,001), порівняно з базовою терапією, при цьому спостерігали суттєве поліпшення функції ендотелію за більш динамічним збільшенням ЕЗВД (р0,001) та ЕНВД (р0,001). Висновки. 1. Канефрон Н у комплексі з комбінованою низькодозовою антигіпертензивною терапією сприяє регресу субклінічних ознак ураження судин у хворих із коморбідною патологією. 2. Тривале застосування препарату «Канефрон Н» у хворих на АГ із ХПН доцільне, безпечне і достатньо ефективне
The purpose of the research is to study the effectiveness of Canephron H in the complex treatment of subclinical signs of vascular damage in patients with arterial hypertension (HPT) with chronic pyelonephritis (CPN). Material and Methods. The study included 40 patients with HPT and CPN, who were divided into two groups depending on the treatment. Group I consisted of 20 patients receiving baseline therapy – a fixed low-dose combination of perindopril arginine 2 mg, indapamide 0.625 mg, amlodipine 5 mg and atorvastatin 10 mg; group ІІ – 20 patients receiving on the background of basic therapy Canephron H 2 tablets per os 3 times a day during a month. Repeated course of the proposed treatment scheme was performed after 6 months. The evaluation of the effectiveness of the proposed treatment was determined by the dynamics of the parameters of the elastic properties of the vessels (velocity of the pulse wave – VPW, cardio-ankle vascular index – CAVI, aortic stiffness index – ASI, thickness intima – media complex – TIMC) and endothelial dysfunction (endothelin-1 – ET-1, endothelium dependent vasodilatation – EDVD, endothelium independent vasodilatation – EIVD). Results. During treatment, there were decrease in VPW (p0.001) and CAVI (p0.001) in patients of two groups, however, more pronounced changes at the end of treatment were in patients of group II. During the year, ASI (p0.001) decreased from treatment in all patients equally, but a significant decrease in TIMC was noted in patients of group ІІ – 6 months (p0.01) versus 12 months (p0.001) in patients of group I. Canephron N in the complex treatment contributed to a more pronounced decrease in the content of ET-1 (p0.001) in comparison with baseline therapy, and there was a significant improvement in endothelium function with a more dynamic increase in EDVD (p0.001) and EIVD (p0.001). Conclusions. 1. Canephron H in combination with combined low-dose antihypertensive therapy promotes regression of subclinical signs of vascular damage in patients with comorbid pathology. 2. The use of Canephron H in patients with hypertension and chronic pyelonephritis is expedient, safe and effective.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Вацеба, М. О.
Ефективність метаболічного впливу мельдонію дигідрату при коморбідних станах – артеріальній гіпертензії, ожирінні та подагрі [Текст] = Effectiveness of metabolic action of meldonium dihydrate in a comorbid state – arterial hypertension, obesity and gout / М. О. Вацеба // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 34-39

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
ПОДАГРА -- GOUT
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
Анотація: Артеріальна гіпертензія є актуальною проблемою сучасної охорони здоров’я України з огляду на її поширеність серед різних вікових категорій, несприятливу прогностичну значущість як чинника, що має істотний вплив на показники серцево-судинної захворюваності та смертності. Мета – оцінити ефективність впливу мельдонію дигідрату на показники ендотеліальної дисфункції та артеріальної жорсткості у хворих на артеріальну гіпертензію в поєднанні з ожирінням та подагрою. Матеріал і методи. У дослідження включено 80 хворих на есенціальну атеріальну гіпертензію ІІ стадії 2 ступеня в поєднанні з ожирінням та подагрою. 1 підгрупа – 20 хворих, які отримували стандартну терапію: блокатори кальцієвих каналів – амлодипін 5–10 мг/добу, статин – аторвастатин 10–20 мг/добу, нетіазидний діуретик – індапамід 2,5 мг зранку, алопуринол 100–300 мг/добу. 2 підгрупа – 20 хворих, які, крім стандартної терапії, отримували мельдоній дигідрат («Метамакс», Дарниця, Україна) – 5 мл 10 % розчину розводили в 15 мл 0,9 % розчину натрію хлориду, вводили внутрішньовенно струминно протягом 10 днів з подальшим переходом на капсульну форму – 250 мг 3 рази на день протягом 1 місяця всередину. Здійснили клінічне обстеження хворих та визначили ендотелійзалежну вазодилатацію (ЕЗВД), ендотелійнезалежну вазодилатацію (ЕНЗВД), товщину інтимо-медійного комплексу (ТІМК), швидкість поширення пульсової хвилі (ШППХ), CAVI, індекс жорсткості аорти (ІЖА), рівень ЕТ-1 в крові. Результати. Через 1 місяць спостерігали позитивну динаміку ЕЗВД на 68,92 % (p0,001), а через 6 місяців лікування – на 70,81 % (p0,001). Через місяць застосування мельдонію дигідрату рівень ЕТ-1 знизився на 36,47 % (p0,001), а через 6 місяців – на 36,69 % (р0,001). Достовірні зміни ІЖА були відсутні (p0,05). CAVI знизився вже через 1 місяць лікування – на 6,32 % (p0,05), а через 6 місяців – на 8,24 % (p0,05). Зменшилась ТІМК після 1 місяця лікування на 13,46 % (p0,05), а після 6 місяців – на 16,34 % (p0,01). ШППХ також достовірно зменшувалась через 1 місяць лікування на 12,54 % (p0,01), а через 6 місяців – на 18,31 % (p0,001). Висновки. Включення до стандартної терапії мельдонію дигідрату сприяє ефективності не тільки антигіпертензивної, але й вазопротективної дій
Arterial hypertension is a topical issue of modern health care in Ukraine due to its prevalence among different age groups, adverse prognostic significance as a factor that has a significant impact on cardiovascular morbidity and mortality. The aim of the study – to evaluate the efficacy of meldonium dihydrate on endothelial dysfunction indices and arterial stiffness in patients with arterial hypertension combined with obesity and gout. Materials and Methods. The study included 80 patients with EAG stage II degree 2, in combination with obesity and gout. Subgroup 1 – 20 patients receiving standard therapy: calcium channel blockers – amlodipine 5–10 mg/day, statin – atorvastatin 10–20 mg/day, netiazidic diuretic – indapamide 2.5 mg in the morning, allopurinol 100–300 mg/day. Subgroup 2 – 20 patients who, in addition to standard therapy, received Meldonium dihydrate (Metamax, Darnytsia, Ukraine) – 5 ml of 10 % solution was diluted in 15 ml of 0.9 % sodium chloride solution, injected intravenously over 10 days, followed by transfer on the capsule form – 250 mg 3 times a day for 1 month per os. We performed a clinical examination of patients and identified endothelium-dependent vasodilation (EDVD), endothelial-independent vasodilation (EIVD), thickness of the intima-media complex (IMCT), pulse wave propagation velocity (PWPV), CAVI, aortic rigidity index (ARI), ET-1 level in the blood. Results. After 1 month, positive dynamics of EDVD was observed in 68.92 % (p0.001), and after 6 months of treatment – by 70.81 % (p0.001). After a month of application of meldonium dihydrate, the level of ET-1 decreased by 36.47 % (p0.001), and after 6 months – by 36.69 % (p0.001). Reliable changes were absent (p0.05). CAVI declined already after 1 month of treatment – by 6.32 % (p0.05), and after 6 months – by 8.24 % (p0.05). After 1 month of treatment, IMCT decreased by 13.46 % (p0.05), and after 6 months – by 16.34 % (p0.01). PWPV also significantly decreased after 12 months (12.54 %) (p0.01), and 6 months at 18.31 % (p0.001). Conclusions. Inclusion in standard therapy meldonium dihydrate leads to effective not only antihypertensive, but also anti-inflammatory and vasoprotective action
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Зміни основних показників червоної крові у хворих на стеатогепатит різної етіології [Текст] = Сhanges of main indicators of red blood in patients with steatohepatitis of different etiologies / О. С. Хухліна [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 144-148

MeSH-головна:
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE
ЭРИТРОЦИТЫ -- ERYTHROCYTES
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
АНЕМИЯ -- ANEMIA
Анотація: Основними причинами стеатогепатиту печінки є вплив на неї токсичних речовин, ендокринні порушення, неправильне харчування. Особливе місце серед токсичних агентів займає алкоголь. Мета – дослідити зміни основних показників червоної крові при стеатогепатиті різної етіології. Матеріал і методи. Проведено клінічне спостереження за 60 хворими на алкогольну хворобу печінки та неалкогольний стеатогепатит. Серед обстежених 53,3 % становили чоловіки, 46,7 % – жінки. Усіх хворих було поділено на дві групи: до першої (І) ввійшли 33 % пацієнтів з алкогольною хворобою печінки (алкогольним стеатогепатитом – АСГ), до другої (ІІ) – 67 % хворих із неалкогольною жировою хворобою печінки (неалкогольний стеатогепатит – НАСГ). Контрольну групу склали 20 практично здорових осіб (ПЗО), в яких не виявлено гострих чи хронічних захворювань та алергічних проявів. Результати. При дослідженні показників клінічного аналізу крові встановлено, що вміст еритроцитів у периферичній крові хворих на НАСГ був у межах норми, а у хворих на АСГ даний показник був вірогідно нижчий за показник у ПЗО на 9,0 % (p0,05). Разом з тим, вміст гемоглобіну у хворих цієї ж групи вірогідно відрізнявся від вікової норми і був істотно нижчий від показника у ПЗО на 8,5 % (p0,05), а це свідчить, що в частини хворих на АСГ встановлено анемічний синдром. Висновок. Перебіг алкогольного стеатогепатиту у 25,0 % випадків супроводжується анемічним синдромом легкого ступеня, незважаючи на істотне вірогідне підвищення в сироватці крові вмісту заліза, феритину, насичення трансферину залізом. Причому, в 15,0 % хворих на АСГ анемія зумовлена дефіцитом вітаміну B12, а у 10,0 % – гемолізом еритроцитів. Описано, що на тлі ожиріння перебіг неалкогольного стеатогепатиту характеризується невірогідним зростанням показників вмісту заліза в сироватці крові, вмісту феритину та насичення трансферину залізом за відсутності клініко-лабораторних ознак анемії
The main causes of liver steatohepatitis are exposure to toxic substances, endocrine disorders, and poor diet. A special place among toxic agents is alcohol. The aim – to investigate changes in the main indicators of red blood with steatohepatitis of various etiologies. Material and Methods. A clinical observation of 60 patients with alcoholic liver disease and non-alcoholic steatohepatitis was conducted. Among surveyed, 53.3 % were men, 46.7 % were women. All patients were divided into two groups: the group I accounted for 33 % of patients with alcoholic liver disease (alcoholic steatohepatitis – ASH), the group II – 67 % of patients with non-alcoholic fatty liver disease (nonalcoholic steatohepatitis – NASH). The control group consisted of 20 practically healthy individuals, in whom no acute or chronic diseases or allergic reactions were detected. Results. In the study of the clinical blood analysis, it was found that the content of erythrocytes in the peripheral blood of NASH patients was within the normal range, and in patients with ASH, this indicator was significantly lower than that of the PEP by 9.0 % (p0.05). At the same time, the hemoglobin content in patients of the same group was significantly different from the age norm and was significantly lower than in practically healthy individuals by 8.5 % (p 0.05), and this indicates that some patients with ASH have anemic syndrome. Conclusion. The course of alcoholic steatohepatitis in 25.0 % of cases is accompanied by an anemic mild syndrome, despite a significant increase in serum iron content, ferritin, transferrin saturation with iron. Moreover, in 15.0 % of patients with ASH, anemia is caused by vitamin B12 deficiency, and in 10.0 % – by erythrocyte hemolysis. It is described that on the background of obesity, non-alcoholic steatohepatitis is characterized by an unreliable increase in serum iron content, ferritin content and transferrin saturation with iron in the absence of clinical and laboratory signs of anemia
Дод.точки доступу:
Хухліна, О. С.
Антофійчук, Т. М.
Антофійчук, М. П.
Каушанська, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Слабий, О. Б.
Кількісна морфологічна оцінка особливостей ремоделювання структур м’язової оболонки порожньої кишки при портальній та легеневій гіпертензіях [Текст] = Quantitative morphological evaluation of the features remodeling of jejunum muscular membrane structure when postresection portal and pulmonary hypertension / О. Б. Слабий, Л. В. Татарчук, М. С. Гнатюк // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 132-138

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ ПОРТАЛЬНАЯ -- HYPERTENSION, PORTAL
ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY
ТОЩАЯ КИШКА -- JEJUNUM
Анотація: Видалення великих об’ємів паренхіми печінки і легень може супроводжуватися виникненням пострезекційної портальної і легеневої гіпертензій. Останні призводять до виражених змін гемодинаміки та морфологічної перебудови органів великого та малого кіл кровообігу. При цьому структура порожньої кишки та її м’язової оболонки зазнають змін, які у названих патологічних умовах досліджені недостатньо. Мета – кількісними морфологічними методами вивчити особливості ремоделювання структур м’язової оболонки порожньої кишки при портальній та легеневій гіпертензіях. Матеріал і методи. Дослідження проведені на 45 білих щурах-самцях, які були поділені на 3 групи. 1-а група нараховувала 15 інтактних тварин, 2-а – 15 щурів з пострезекційною портальною гіпертензією, 3-я – 15 тварин з легеневою артеріальною гіпертензією і декомпенсованим легеневим серцем. Артеріальну легеневу гіпертензію і декомпенсоване легеневе серце моделювали шляхом правосторонньої пульмонектомії. Пострезекційну портальну гіпертензію моделювали шляхом резекції 58,1 % паренхіми печінки. Евтаназію дослідних тварин здійснювали кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через місяць від початку експерименту. Вирізані шматочки порожньої кишки фіксували у 10 % нейтральному розчині формаліну, після проведення через етилові спирти зростаючої концентрації їх поміщали у парафін і виготовляли гістологічні препарати. На гістологічних мікропрепаратах вимірювали товщину колового і поздовжнього шарів м’язової оболонки порожньої кишки, діаметри внутрішніх колових і зовнішніх поздовжніх міоцитів, їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення у цих клітинах, відносні об’єми внутрішніх колових та зовнішніх поздовжніх міоцитів, відносні об’єми строми у коловому та поздовжньому шарах, стромально-міоцитарні відношення у них, відносні об’єми пошкоджених міоцитів у коловому та поздовжньому шарах. Кількісні показники обробляли статистично. Результати. Видалення 58,1 % паренхіми печінки призводило до розвитку пострезекційної портальної гіпертензії. Виражено зміненими при цьому виявилися морфометричні параметри структур колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки порожньої кишки. Товщина колового шару м’язової оболонки через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки статистично достовірно зменшилася на 4,1 %, діаметр міоцитів – на 6,1 %, ядерно-цитоплазматичні відношення у них зросли на 50,0 %, cтромально-міоцитарні відношення – на 14,3 %, відносний об’єм пошкоджених міоцитів – у 14,4 раза. Діаметр зовнішніх поздовжніх міоцитів у даних експериментальних умовах виявився зменшеним всього на 1,6 %, діаметр ядер зріс на 4,6 % (р0,01), ядерно-цитоплазматичні відношення – на 15,2 % (р0,001), стромально-міоцитарні відношення – на 14,1 %, відносний об’єм пошкоджених міоцитів – у 8,1 раза. Морфологічна перебудова структур колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки порожньої кишки в умовах артеріальної легеневої гіпертензії була менш вираженою. При цьому ядерно-цитоплазматичні відношення у внутрішніх колових міоцитах зросли на 30,2 %, а у зовнішніх поздовжніх – на 12,4 %, а відносні об’єми їх пошкоджень – відповідно у 8 та 5,9 раза. Висновки. Видалення великих об’ємів паренхіми печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії, а правостороння пульмонектомія – до артеріальної легеневої гіпертензії, легеневого серця та його декомпенсації. Змодельовані патологічні стани призводять до вираженої морфологічної перебудови (ремоделювання) структур колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки порожньої кишки, яка характеризується диспропорційними нерівномірними змінами морфометричних параметрів гладких міоцитів, їх ядер, порушеннями ядерно-цитоплазматичних відношень у цих клітинах, атрофією, зростанням стромальних структур та відносних об’ємів пошкоджених міоцитів у м’язовій оболонці, що може ускладнюватися дисфункцією ушкодженого органа. Більш виражені морфологічні зміни виявлені у коловому шарі м’язової оболонки порожньої кишки та в умовах пострезекційної портальної гіпертензії.
Removal of large volumes of parenchyma of the liver and lungs may be accompanied by the onset of postresection portal and pulmonary hypertension. The latter leads to marked changes in hemodynamics and morphological rearrangement of the organs of large and small circulations. The structures of the jejunum and its muscular membrane, which under the mentioned pathological conditions is insufficiently studied. The aim – to investigate the features of remodeling of the structures of the muscular membrane of the jejunum in portal and pulmonary hypertension, using quantitative morphological methods. Material and Methods. The studies were conducted on 45 white male rats, which were divided into 3 groups. The group 1 consisted of 15 intact animals, 2 – 15 rats with postresection portal hypertension, and 3 – 15 animals with pulmonary arterial hypertension and decompensated cor pulmonale. Arterial pulmonary hypertension and decompensated cor pulmonale were modeled by right pulmonectomy. Postresection portal hypertension was modeled by resection of 58.1 % of liver parenchyma. Euthanasia of experimental animals was carried out by bloodletting under conditions of thiopental anesthesia 1 month after the beginning of the experiment. The cut pieces of the jejunum were fixed in a 10 % neutral solution of formalin, which, after appropriate ethyl alcohol of increasing concentration, was poured in paraffin blocks and histological preparations were made. On histological micropreparations, the thickness of the circular and longitudinal layers of the muscular membrane of the jejunum, the diameters of internal circular and external longitudinal myocytes, their nuclei, nuclear-cytoplasmic relations in these cells, relative volumes of internal circular and outer longitudinal myocytes, relative volumes stroma in the circular and longitudinal layers, relative volumes of damaged myocytes. Quantitative indicators were processed statistically. Results. Removal of 58.1 % of liver parenchyma leаds to the development of postresection portal hypertension. The morphometric parameters of the structures of the circular and longitudinal layers of the muscle of the jejunum were manifested mutated. The thickness of the circular muscle layer one month after resection of liver parenchyma 58.1 % significantly decreased by 4.1 %, diameter of myocytes- 6.1 %, nuclear-cytoplasmic relation they increased by 50.0 % ctromal-myocytic relation – 14.3 %, relative volume of damaged myocytes – 14.4 times. The diameter of the outer longitudinal myocytes in these experimental conditions was reduced by only 1.6 %, the diameter of nuclei increased by 4.6 % (p 0.01), nuclear-cytoplasmic relation – 15.2 % (p0.001), stromal-myocytic relation – by 14.1 %, relative volume of damaged myocytes – by 8.1 times. The morphological reorganization of the circular and longitudinal layers of the muscle of the jejunum under conditions of arterial pulmonary hypertension was less pronounced. At the same time nuclear-cytoplasmic relations in internal circular myocytes increased by 30.2 %, and in external longitudinal – by 12.4 %, and the relative volumes of their damage – respectively, in 8 and 5.9 times. Conclusions. Removal of large volumes of liver parenchyma leads to postresection portal hypertension, and right pulmonectomy – to arterial pulmonary hypertension, cor pulmonare and its decompensation. Modified pathological conditions leads to pronounced morphological rearrangement (remodeling) of the structures of the circular and longitudinal layers of the muscular membrane of the jejunum, characterized by disproportional uneven changes in the morphometric parameters of smooth myocytes, their nuclei, nucleo-cytoplasmic relations in these cells, atrophy, growth of stromal structures and relative volumes of damaged myocytes in the muscular membrane, which may be complicated by the dysfunction of the damaged organ. More pronounced morphological changes were detected in the circular layer of the muscular membrane of the jejunum and at postresection portal hypertension.
Дод.точки доступу:
Татарчук, Л. В.
Гнатюк, М. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Ференц, І. М.
Клініко-лабораторна оцінка ефективності лікування синдрому подразненої кишки у хворих з ожирінням [Текст] = Сlinical and laboratory evaluation of the efficiency of treatmant of the irritable intestine syndrome in patients with obesity / І. М. Ференц, М. А. Бичков // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 139-143

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME
Анотація: Синдром подразненої кишки (СПК) входить до числа найпоширеніших функціональних захворювань органів травлення. Не дивлячись на активні дослідження, проведені в останні роки, механізми розвитку СПК і ефективність його лікування залишаються досить низькими. Мета – проаналізувати результати лікування СПК у пацієнтів з ожирінням препаратом Лактімак Форте за клінічними показниками та вмістом фосфору у слині. Матеріал і методи. Обстежено 22 пацієнти з СПК та ожирінням. Проаналізовано особливості клінічного перебігу коморбідної патології. Додатково проаналізовано зразки слини всіх пацієнтів. Проведено статистичну обробку матеріалу. Результати. Після проведеного лікування у хворих з ожирінням суттєво зменшилися клінічні прояви СПК та нормалізувалися випорожнення. Пацієнти відзначали добру переносимість Лактімак Форте. Побічних дій, пов’язаних з прийомом препарату, не виявлено. Встановлено, що у пацієнтів з коморбідною патологією достовірно знижується рівень неорганічного фосфору у слині. Після проведеного лікування вміст неорганічного фосфору у слині достовірно підвищився, що, ймовірно, може свідчити про покращення як гомеостазу шлунково-кишкового каналу, так і електролітного складу слини. Висновки. Комбінований препарат Лактімак Форте чинить позитивний клінічний ефект без побічних впливів у хворих із СПК та ожирінням. Виявлено достовірні зміни рівня неорганічного фосфору в слині пацієнтів із СПК та ожирінням. Дослідження вмісту фосфору слини у пацієнтів з поєднанням СПК та ожиріння може бути простим неінвазивним скринінговим методом ранньої діагностики даної комбінованої патології
Irritable bowel syndrome (IBS) is among the most common functional diseases of the digestive system. Despite active research in recent years, the mechanisms of development of the IBS and the effectiveness of its treatment are remained quite low. The aim of the study – to analyze the results of the treatment of IBS in patients with obesity with Laktimak Forte using clinical indicators and the phosphorus content in saliva. Material and Methods. 22 patients with IBS and obesity were examined. The features of the clinical course of comorbid pathology are analyzed. The samples of saliva of all patients were additionally analyzed. All data were statistical processed. Results. After the treatment of patients with obesity, the clinical manifestations of IBS were significantly decreased and the stools were normalized. Patients noted good tolerability of Laktimak Forte. Side effects associated with taking the drug were not detected. It was established that in patients with comorbid pathology, the level of inorganic phosphorus in saliva was significantly reduced. It was established a significant increasing in the content of inorganic phosphorus in the saliva after the treatment, which may probably indicate both an improvement in the homeostasis of the gastrointestinal tract and the electrolyte composition of saliva. Conclusions. It is established that the combined drug Laktimak Forte showed a positive clinical effect without side effects in patients with IBS and obesity. It was revealed the significant changes in the level of inorganic phosphorus in saliva in patients with IBS and obesity. The estimating of the phosphorus content of saliva in patients with a combination of IBS and obesity was proposed as a simple non-invasive screening method for the early diagnosis of this combination pathology
Дод.точки доступу:
Бичков, М. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Комплаєнс до лікування хворих з артеріальною гіпертензією та ішемічною хворобою серця в амбулаторних умовах [Текст] = Сompliance for the treatment of patients with arterial hypertension and coronary heart disease in outpatient care / Н. В. Пасєчко [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 112-116

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
АМБУЛАТОРНО-ПОЛИКЛИНИЧЕСКАЯ ПОМОЩЬ -- AMBULATORY CARE
Анотація: У статті розглядаються актуальні питання формування комплаєнсу (прихильності) до лікування пацієнтів із гіпертонічною хворобою (ГХ) та ішемічною хворобою серця (ІХС). Оцінюється необхідність взаємодії лікарів і пацієнтів при вирішенні проблем, пов’язаних із недостатнім комплаєнсом до проведеної медикаментозної терапії. Мета – проаналізувати прихильність до лікування (комплаєнс) в амбулаторних умовах у хворих з артеріальною гіпертензією та ішемічною хворобою серця та шляхи її підвищення. Матеріал і методи. Обстежено 182 пацієнти, які побували на прийомі у сімейного лікаря або кардіолога. Усіх обстежених поділили на 2 групи. Пацієнтам 1 групи – із низькою прихильністю до лікування – проводили стандартний амбулаторний моніторинг артеріального тиску з періодичними оглядами у первинному центрі медико-санітарної медичної допомоги, а також застосовували метод автоматичного щоденного телефонного нагадування щодо необхідності регулярного приймання ліків. Пацієнтам 2 групи – із високим комплаєнсом до лікуванння – телефонних нагадувань не проводили. Прихильність до терапії оцінювали за допомогою спеціалізованого опитувальника Моріски–Гріна. Результати. Оцінка динаміки комплаєнсу на початку дослідження, через 1 та 2 місяці показала, що кількість прихильних до терапії пацієнтів збільшилася як у групі з телефонним нагадуванням, так і в групі пацієнтів без нагадування. Аналіз балів за тестом Моріски–Гріна показав, що комплаєнс у 1 групі мав значно кращу динаміку. Наприкінці всього періоду спостереження відмічено достовірне зниження рівня артеріального тиску в обох групах, однак ступінь зниження був вираженішим у пацієнтів 1 групи. Висновок. Отримані дані дослідження спонукають зробити висновок про те, що застосування телефонних нагадувань дозволяє достовірно підвищити прихильність до терапії у пацієнтів із ГХ та ІХС
The article deals with topical issues of the formation of compliance to the treatment of patients with hypertension and coronary heart disease. The necessity of interaction between doctors and patients in the solution of some problems connected with insufficient сompliance to the medical therapy is estimated. The aim – to analyze the сompliance of treatment in outpatient care in patients with arterial hypertension and coronary heart disease and ways to increase it. Material and Methods. There were examined 182 patients who visited a family doctor or cardiologist. All the patients were divided into 2 groups. For the patients in the group 1 with low сompliance to the treatment it was performed standard outpatient care with blood pressure monitoring with periodic reviews at the primary health care center, and also used the method of automatic daily telephone reminders for regular medication consumption. Patients in the group 2 – with high сompliance to the treatment, telephone reminders were not conducted. The сompliance to the therapy was evaluated using the Morisky-Green Specialized Questionnaire. Results and Discussion. The assessment of the compliance dynamics at the beginning of the study, after 1 and 2 months, showed that the number of patients with compliance to the therapy increased both in the telephone reminder group and in the group of patients without reminders. The analysis of the Morisky-Green test points showed that the compliance in the group 1 had much better dynamic. At the end of the entire observation period, there was a significant decrease in blood pressure levels in both groups, however, the degree of decline was more pronounced in patients in the group 1. Conclusion. The obtained research data suggest that the use of telephone reminders can significantly increase the compliance to the therapy in patients with arterial hypertension and coronary heart disease in outpatient care
Дод.точки доступу:
Пасєчко, Н. В.
Радецька, Л. В.
Ярема, Н. І.
Боб
Смачило, І. В.
Хоміцька, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Шейко, С. О.
Комплексне лікування артеріальної гіпертензії у поєднанні з ішемічною хворобою та порушеннями серцевого ритму [Текст] = Сomprehensive treatment of arterial hypertension combined with ischemic disease and heart rhythm disorders / С. О. Шейко, Н. О. Колб // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 182-189

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE
Анотація: У комплексному лікуванні АГ у поєднанні з хронічною ІХС найдоцільніше застосувати засоби, які мають сприятливий вплив на перебіг обох захворювань: знижувати рівень АТ, запобігати ішемії та стенокардії, інфаркту міокарда та інсульту, зменшувати ймовірність смерті, покращувати якість життя хворих. Але лікування коморбідних пацієнтів з АГ, ІХС та порушеннями серцевого ритму на тлі гіпофосфатемії в даний час залишається не до кінця визначеним. Мета – вивчення клінічної ефективності комплексного лікування пацієнтів похилого віку з артеріальною гіпертензією (АГ) в поєднанні з ішемічною хворобою серця (IХС) та порушеннями серцевого ритму на тлі гіпофосфатемії. Матеріал і методи. Проаналізовано лікування 353 пацієнтів віком (71,2±4,5) року з АГ та ІХС, які отримували базисну терапію. Із них у 97 (50 жінок і 47 чоловіків) хворих з АГ, ІХС, порушеннями серцевого ритму та гіпофосфатемією зберігалися нестабільний перебіг АГ та серцево-больові напади. В основну групу включено 48 пацієнтів (25 жінок і 23 чоловіки), які приймали фіксовану комбінацію бісопрололу фумарату (5 мг) з амлодипіном (5 мг) і D-фруктозо-1,6-дифосфат. У групу порівняння увійшли 49 хворих (24 жінки і 25 чоловіків), у лікувальний комплекс яких D-фруктозо-1,6-дифосфат не додавали. Проведено загальноклінічне обстеження, визначення електролітів крові, електрокардіографію (ЕКГ), добове моніторування ЕКГ та артеріального тиску (АТ). Гіпофосфатемію діагностували при рівні фосфору у с 0,9/. ироватці крові 0,9 ммоль/л. Результати. Після лікування кількість нападів стенокардії реєстрували в 2,25 раза рідше (1,07±0,03 проти 2,41±1,05), подій депресії сегмента ST достовірно менше у хворих основної групи, порівняно з такими в групі порівняння (2,13±0,04 проти 4,2±0,06). Фібриляцію передсердь діагностували у 4 (8,3 %) хворих основної та у 7 (14,2 %) – групи порівняння, суправентрикулярну екстрасистолію – у 8 (16,6 %) хворих основної і у 10 (20,4 %) пацієнтів групи порівняння, шлуночкові аритмії – у 3 (6,25 %) хворих основної групи та у 10 (20,4 %) хворих – групи порівняння. Небезпечних для життя шлуночкових порушень ритму після лікування в основній групі не зареєстровано в жодному випадку. Висновки. Застосування комплексної терапії при АГ з ІХС, порушеннями серцевого ритму і гіпофосфатемією зі включенням в лікувальний комплекс D-фруктозо-1,6-дифосфату забезпечує істотний антиішемічний ефект, приводить до зменшення (в 2,25 раза) частоти нападів стенокардії, подій суправентрикулярної екстрасистолії, пароксизмів фібриляції передсердь, запобігає виникненню небезпечних для життя шлуночкових порушень ритму
In the complex treatment of hypertension in combination with chronic coronary artery disease, it is most appropriate to use means that have a beneficial effect on the course of both diseases: to lower the level of blood pressure, to prevent ischemia and angina, myocardial infarction and stroke, to reduce the likelihood of death, to improve the quality of life of patients. But the treatment of comorbid patients with hypertension, coronary artery disease, and cardiac arrhythmias in the background of hypophosphatemia is currently not completely determined. The aim of the study – the clinical efficacy of complex treatment in patients with hypertension in combination with coronary heart disease and cardiac rhythm disorders in the background of hypophosphatemia. Material and Methods. The analysis of treatment of 353 patients aged (71.2±4.5) years with hypertension and coronary heart disease, received baseline therapy. Among them, 97 (50 women and 47 men) patients with hypertension, coronary heart disease, heart rhythm disorders and hypophosphataemia maintained an unstable course of hypertension and cardio-pain attacks. The main group included 48 patients (25 women and 23 men) who received a fixed combination of bisoprolol fumarate (5 mg) with amlodipine (5 mg) and fructose-1,6-diphosphate. The comparison group included 49 patients (24 women and 25 men), whose D-fructose-1,6-diphosphate was not added to the treatment complex. A general-clinical examination, blood electrolytes, electrocardiography (ECG), daily ECG monitoring and blood pressure (BP) were performed. Hypophosphatemia was diagnosed at serum phosphorus level 0.9 mmol/l. Results. After treatment, the number of angina attacks was recorded 2.25 times (1.07±0.03) versus (2.41±1.05) less frequently, depression events of the ST segment were significantly lower (2.13 versus 4.2) in patients with the main group, compared with those in the comparison group. The achievement of the target level of systolic blood pressure was noted in 69.2 % of the patients in the main group and 65.4 % in the comparison group (p 0.05 among the groups). Atrial fibrillation was diagnosed in 4 (8.3 %) patients in the primary and 7 (14.2 %) in the comparison group. Supraventricular extrasystole was recorded in 8 (16.6 %) patients in the primary and in 10 (20.4 %) patients in the comparison group. Ventricular arrhythmias – in 3 (6.25 %) patients of the primary and 10 (20.4 %) of the comparison group. Dangerous ventricular rhythm disturbances after treatment in the main group have not been registered in any case. Conclusions. The application of complex therapy for patients with arterial hypertension in combination with ischemic disease, heart rhythm disturbances and hypophosphatemia with inclusion in the treatment complex D-fructose-1,6-diphosphate provides a significant anti-ischemic effect, which leads to a decrease (in 2.25 times) of the frequency of angina attacks, reduction of supraventricular extrasystoles, paroxysms of atrial fibrillation, absence of ventricular rhythm dangerous for life
Дод.точки доступу:
Колб, Н. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Механізми адаптації до іммобілізаційного стресу в низькостійких до гіпоксії щурів різної статі [Текст] = Mechanisms of immobilization stress adaptation in low-resistant to hypoxia rats of different gender / О. В. Денефіль [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 53-57

MeSH-головна:
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL
КРЫСЫ -- RATS
АНОКСИЯ -- ANOXIA
Анотація: Гіпоксія є одним із провідних факторів розвитку багатьох хвороб. Гіподинамія також призводить до розвитку захворювань серцево-судинної системи. Визначення механізмів, які забезпечують пристосування до малорухомого способу життя в осіб із різною реактивністю, може сприяти розробці індивідуальних методів профілактики і корекції виявлених порушень. Мета – визначити показники антиоксидантної системи та стан автономної нервової системи у щурів різної статі з низькою стійкістю до гіпоксії при іммобілізаційному стресі. Матеріал і методи. Стрес моделювали 4 рази годинною іммобілізацією щурів спинкою донизу з інтервалом 24 години. У серці визначали активність супероксиддисмутази (СОД), каталази, концентрацію відновленого глутатіону, активність глутатіонпероксидази (ГП), глутатіонредуктази (ГР), у крові – пероксидазну активність. Тваринам проводили кардіоінтервалографію. Результати. В інтактних щурів-самців порівняно із самицями спостерігається більша активність антиоксидантів. При стресі відмічено зростання СОД і каталази, зменшення пероксидазної активності крові у тварин незалежно від статі. Виявлені зміни активності ферментів були достовірно більшими у самиць. При стресі відмічено зростання відновленого глутатіону, зменшення ГП і ГР, у самиць – зниження відновленого глутатіону, збільшення ГП і ГР. При проведенні кардіоінтервалографії виявлено, що в інтактних самців більші адренергічні впливи на серце. При стресі зменшуються симпатичні впливи у всіх щурів, у самців зменшуються регуляторні впливи на серце, а в самиць збільшується виділення адреналіну гуморальними каналами. Висновки. В інтактних низькостійких до гіпоксії щурів-самців порівняно із самицями більша активність антиоксидантів, що може бути зумовлено вищим рівнем обмінних процесів у серці. Інтервальна іммобілізація низькостійких до гіпоксії щурів призводить до активації антиоксидантів, що більше виражено у самиць. В інтактних самців переважають адренергічні впливи на серце. Інтервальна іммобілізація низькостійких до гіпоксії щурів призводить до зниження тонусу симпатичного відділу автономної нервової системи, що має кисеньзберігаючий ефект, спричинює зниження регуляторних механізмів на серце тільки у самців
Hypoxia is one of the leading factors in development of many diseases. Hypodynamia also leads to development of diseases of cardiovascular system. Identification of mechanisms that provide adaptation to sedentary lifestyle in people with different reactivity can contribute to development of individual methods of prevention and correction of identified violations. The aim of the study – to determine parameters of the antioxidant system and condition of the autonomous nervous system in rats of different gender with a low-resistance to hypoxia immobilization stress. Material and Methods. Stress was modeled 4 times by an hour-long immobilization of rats back down with an interval each 24 hours. In the heart, the activity of superoxide dismutase (SOD), catalase, the concentration of reduced glutathione, activity of glutathione peroxidase (GP), glutathione reductase (GR), and peroxidase activity in blood were determined. Animals underwent cardiointervalography. Results. In intact male rats, compared with females, there was higher activity of antioxidants. Under stress we noted the growth of SOD and catalase, decreased peroxidase activity of blood in animals, regardless of sex. Detected changes of activity of enzymes were significantly higher in females. Under stress we noted the growth of reduced glutathione, decreased GP and GH, and in females – reduction of reduced glutathione, increase in GP and GR. In cardiointervalography study was found that in intact males, higher adrenergic effects on the heart. Under stress decreased sympathetic effects in all rats, in males reduce regulatory effects on the heart, and in females, the allocation of adrenaline is increased by humoral channels. Conclusions. In intact low-resistance to hypoxia male rats, compared with females, higher antioxidant activity, which may be due to a higher level of metabolic processes in the heart. Interval immobilization of low-resistance to hypoxia rats leads to activation of antioxidants, which is more pronounced in females. In intact males adrenergic effects on the heart prevail. Interval immobilization of low-resistance to hypoxia rats leads to decrease tone of the sympathetic portion of the autonomic nervous system, which has an oxygen-retaining effect, causes the reduction of regulatory mechanisms on the heart only in males
Дод.точки доступу:
Денефіль, О. В.
Ординський, Ю. М.
Рябоконь, М. О.
Рябоконь, С. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Гапонов, К. Д.
Особливості аддиктивних і афективних станів, асоційованих з розладами, пов’язаними із вживанням алкоголю, у хворих з різним рівнем психосоціального стресу [Текст] = Features of addictive and affective states associated with disorders related to alcohol consumption, in patients with different levels of psychosocial stress / К. Д. Гапонов // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 40-52

MeSH-головна:
АФФЕКТИВНЫЕ ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- AFFECTIVE DISORDERS, PSYCHOTIC
АЛКОГОЛИЗМ -- ALCOHOLISM
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION
ПОВЕДЕНИЕ АДДИКТИВНОЕ -- BEHAVIOR, ADDICTIVE
Анотація: 4,2 % українців мають проблеми, пов’язані зі вживанням алкоголю, що суттєво більше, ніж у більшості розвинених країн Європи. Це пов’язано зі значним підвищенням довготривалого стресового навантаження, в умовах якого живе зараз населення України, що породжує зростання рівня вживання алкоголю. Мета дослідження – вивчення особливостей вираження та проявів аддиктивних і афективних станів, асоційованих з розладами, пов’язаними із вживанням алкоголю, у хворих з різним рівнем психосоціального стресу. Матеріал і методи. Дослідження було здійснено на базі КНПХОР «Обласний наркологічний диспансер» протягом 2014–2018 рр., де за умови інформованої згоди з дотриманням принципів біоетики і деонтології було обстежено 312 чоловіків, хворих на алкогольну залежність (АЗ): 107 комбатантів, які мали досвід участі у бойових діях на Сході України як учасники Антитерористичної операції та Операції об’єднаних сил; 89 вимушено переміщених осіб із тимчасово окупованих районів Донецької та Луганської областей; 116 осіб – мешканців м. Харкова і Харківської області, які не були комбатантами або вимушено переміщеними особами. Дослідження містило використання клінічного, клініко-психопатологічного, психодіагностичного й статистичного методів. Результати. Встановлено, що вираження і клінічна варіативність розладів, пов’язаних із вживанням алкоголю, асоційовані з вираженням психосоціального стресу, який випробовують хворі: зі збільшенням дезадаптивного стресового навантаження відбувається потяжчання клінічної симптоматики АЗ. Аддиктивний статус хворих на АЗ демонструє напруженість за низкою аддиктивних об’єктів хімічного і нехімічного походження, вираження якої прямо або обернено асоційоване з вираженням АЗ та психосоціального стресу. Серед об’єктів хімічного походження (крім алкоголю), прямий кореляційний зв’язок встановлено для тютюну, психостимуляторів і кави/чаю, нехімічного походження – комп’ютерних ігор, а обернений зв’язок – для таких об’єктів нехімічної аддикції, як спорт і секс. Вираженість тютюнокуріння (rS=0,760) і схильності до надмірного захоплення комп’ютерними іграми (rS=0,703) більш тісно пов’язано з вираженням АЗ і психосоціального стресу, ніж аддиктивна напруженість за іншими аддиктивними об’єктами. Вираження афективних феноменів у хворих на АЗ також виявилось конгруентним до динаміки вираження психосоціального стресу: зі збільшенням рівня психосоціального стресу спостерігали зростання тяжкості депресивних і тривожних проявів. Найбільш виражений прямий кореляційний зв’язок встановлено між тяжкістю АЗ та психосоціального стресу і психічною тривогою (rS=0,844) як складовою клінічної картини афективних розладів, притаманних обстеженим, хоча тіснота кореляційних зв’язків із вираженням як проявів патологічної тривоги, так і депресії була на рівні високої в обох випадках (rS=0,797 і rS=0,731 відповідно). Висновки. Перспективою подальших досліджень є створення системи таргетно персоніфікованих лікувально-реабілітаційних і профілактичних заходів, диференційованих залежно від рівня патологічного стресового навантаження, випробовуваного пацієнтами, і впровадження її в існуючу комплексну систему надання спеціалізованої медичної допомоги хворим на АЗ
4.2 % of Ukrainians have alcohol-related problems, which is significantly higher than in most developed European countries. This is due to a significant increase in the long-term stress load, which the population of Ukraine has now, which generates an increase in the level of alcohol consumption. The aim of the study – to learn the peculiarities of severity and manifestations of addictive and affective states associated with alcohol-related disorders in patients with different levels of psychosocial stress. Material and Methods. The study was carried out on the basis of the Municipal Non-Commercial Enterprise of Kharkiv Regional Council “Regional Narcological Dispensary” during the period from 2014 to 2018, where upon condition of informed consent, being committed to the principle of bio-ethics and deontology, 312 men with alcohol dependence were examined: 107 combatants who had the experience of engaging in military actions on the East of Ukraine as participants in the Anti-Terrorist Operation and Operation of the Joint Forces; 89 forcibly displaced persons from temporarily occupied districts of Donetsk and Luhansk region; and 116 residents of the city of Kharkiv and Kharkiv region who were not combatants or forcibly displaced persons. The study included the use of clinical, clinical-psychopathological, psychodiagnostic and statistical methods. Results. It is established that the severity and clinical variability of alcohol-related disorders are associated with the severity of psychosocial stress experienced by the patients: with an increase in the maladaptive stress load, there is a decline of the clinical symptoms of alcohol dependence. The addictive status of patients with alcohol dependence demonstrates the tension of a number of addictive objects of chemical and non-chemical origin, the severity of which is directly or inversely associated with the severity of alcohol dependence and psychosocial stress. Among objects of chemical origin (except for alcohol), the direct correlation is established for tobacco, psychostimulants and coffee / tea, and among objects of non-chemical origin – for computer games, and feedback – for such non-chemical objects of addiction as sport and sex. The severity of tobacco smoking (rS = .760) and the propensity to excessive seizure of computer games (rS = 0.703) is most closely related to the severity of alcohol dependence and psychosocial stress, as well as the addictive tension for other addictive objects. The severity of affective phenomena in patients with alcohol dependence also turned out to be congruent to the dynamics of the severity of psychosocial stress: with an increase in the level of psychosocial stress, an increase in the severity of depressive and anxiety manifestations was observed. The most severe direct correlation was established between the severity of alcohol dependence and psychosocial stress, and psychological anxiety (rS = 0.844) as a component of the clinical image of affective disorders, which are characteristic for the surveyed, although the tightness of correlations with severity as manifestations of pathological anxiety and depression was at a high level in both cases (rS = 0.779 and rS = 0.731, respectively). Conclusions. The prospect of further research is the creation of a system of target-personified treatment and rehabilitation and preventive measures, differentiated depending on the level of pathological stress experienced by the patients, and its introduction into the existing integrated system of providing specialized medical care to patients with alcohol dependence References
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Сірчак, Є. С.
Особливості біоімпедансометрії у хворих на хронічний панкреатит та атеросклероз [Текст] = Features of bioimpedansometry in patients with chronic pancreatitis and atherosclerosis / Є. С. Сірчак, С. М. Опаленик, Н. Ю. Курчак // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 121-124

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC
АТЕРОСКЛЕРОЗ -- ATHEROSCLEROSIS
Анотація: У статті описано та проаналізовано результати біоімпедансометрії у хворих на хронічний панкреатит та атеросклероз. Мета – дослідити особливості біоімпедансометрії у хворих на хронічний панкреатит (ХП) та атеросклероз. Матеріал і методи. У дослідження включено 60 хворих на ХП віком від 40 до 60 років. Контрольну групу склали 20 практично здорових осіб віком від 40 до 60 років. Залежно від наявності порушень у ліпідограмі всіх хворих було поділено на дві групи. До першої увійшли 28 хворих на ХП без атеросклеротичних змін, до другої – 32 хворих на ХП й атеросклероз. Всім пацієнтам було проведено дослідження ліпідного спектра крові з визначенням рівня загального холестерину плазми крові (ЗХ), тригліцеридів (ТГ), холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ) і ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ), коефіцієнта атерогенності (КА). Крім того, всім хворим було проведено біоімпедансне дослідження складу тіла з визначенням рівня жирової, м’язової, кісткової маси, рідини в організмі та обчисленням індексу маси тіла (ІМТ). Для інтерпретації результатів дослідження всіх хворих було поділено за статтю на підгрупи. Результати. Отримані результати вказують на те, що у хворих на ХП та атеросклероз навіть при нормальному показнику ІМТ спостерігається ожиріння за результатами біоімпедансного дослідження складу тіла, що супроводжується тяжчим перебігом захворювання та несприятливим прогнозом. Тому до комплексу заходів із діагностики ХП необхідно включати не тільки визначення показників ліпідного обміну та ІМТ, а й дослідження складу тіла. Висновки. В ході дослідження було виявлено дефіцит маси тіла за результатами біоімпедансного обстеження та ІМТ у хворих на хронічний панкреатит без атеросклеротичних змін. У хворих на хронічний панкреатит та атеросклероз було встановлено «приховане» ожиріння за результатами біоімпедансометрії при нормальному значенні ІМТ
The results of bioimpedansometry in patients with chronic pancreatitis and atherosclerosis were studied. The aim – research the features of bioimpedansometry in patients with chronic pancreatitis (CP) and atherosclerosis. Material and Methods. The study included 60 patients with CP in age from 40 to 60 years. The control group consisted of 20 healthy individuals aged from 40 to 60 years. Depending on the presence of violations in the lipid profile, all patients were divided into two groups. The group 1 included 28 patients with CP without atherosclerotic changes, the group 2 – 32 patients with CP and atherosclerosis. All patients were tested for blood lipid spectrum with the determination of total blood plasma cholesterol (TC), triglycerides (TG), high-density lipoprotein cholesterol (HDL) and low-density lipoprotein cholesterol (LDL), atherogenic coefficient (CA). In addition, all patients underwent bioimpedance studies of body composition with the determination of the level of fat, muscle, bone mass, body fluids and calculation of body mass index (BMI). To interpret the results of the study, all patients were subdivided according to gender. Results. The results suggest that in patients with CP and atherosclerosis, even with a normal indicator of BMI, obesity is observed according to the results of bioimpedance studies of body composition, which is accompanied by a more severe course of the disease and an unfavorable prognosis. Therefore, the complex of measures for the diagnosis of CP should include not only the definition of lipid metabolism and BMI, but also the study of body composition. Conclusions. All patients were tested for blood lipid spectrum with the determination of total blood plasma cholesterol (TC), triglycerides (TG), high-density lipoprotein cholesterol (HDL) and low-density lipoprotein (LDL) cholesterol (AT). Also, all patients underwent bioimpedance study of body composition with the determination of the level of fat, muscle, bone mass, body fluids and calculation of body mass index (BMI). The study revealed a lack of body mass according to the results of bioimpedance examination and BMI in patients with chronic pancreatitis without atherosclerotic changes. In patients with chronic pancreatitis and atherosclerosis, “latent” obesity was established according to the results of bio-impedancemetry with a normal value of BMI.
Дод.точки доступу:
Опаленик, С. М.
Курчак, Н. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Сірчак, Є. С.
Особливості кислотоутворювальної функції шлунка у хворих на хронічний гастрит та цукровий діабет 2 типу [Текст] = Features of acid-production function of the stomach in patients with chronic gastritis and diabetes mellitus type 2 / Є. С. Сірчак, С. В. Пацкун // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 125-128

MeSH-головна:
ГАСТРИТ -- GASTRITIS
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
HELICOBACTER PYLORI -- HELICOBACTER PYLORI
Анотація: Через високу захворюваність і смертність від хвороб, викликаних Helicobacter pylorі (HР), значні зусилля були спрямовані на визначення точних механізмів, за допомогою яких цей патоген викликає запалення шлунка, оскільки дані механізми не є достатньо дослідженими. Мета – оцінити особливості кислотоутворювальної функції шлунка у хворих на хронічний гастрит (ХГ) та цукровий діабет (ЦД) 2 типу залежно від наявності чи відсутності Helicobacter pylori. Матеріал і методи. Обстежено 80 пацієнтів, середній вік яких склав (57,6±2,3) року. Дане дослідження проводили за участі 45 (56,3 %) жінок та 35 (43,7 %) чоловіків. Всі хворі були поділені на дві групи залежно від інфікування Helicobacter pylori. До І групи увійшли 60 (75 %) осіб, які були НР-позитивними, а другу групу сформовано з 20 (25 %) осіб – НР-негативних хворих на ЦД 2 типу та хронічний гастрит. Результати. У пацієнтів із ЦД 2 типу та ХГ залежно від наявності чи відсутності НР виявлено достовірну різницю між кислотоутворювальною функцією шлунка. Тож пацієнти, які є НР-позитивними, частіше мали порушення кислотоутворювальної функції у вигляді вираженої гіперацидності (68,3 %), а пацієнти без НР мали помірну гіперацидність (75 %). Висновок. У більшості хворих на ЦД 2 типу та ХГ при експрес рН-метрії кислотоутворювальної функції шлунка виявлено гіперацидний стан
Due to the high morbidity and mortality associated with Helicobacter pylori (HP) induced diseases, considerable efforts were made to determine the precise mechanisms by which this pathogen causes stomach inflammation, although these mechanisms are not sufficiently investigated. The aim of the study – to evaluate the peculiarities of the acid-forming function of the stomach in patients with chronic gastritis (CG) and type 2 diabetes mellitus (DM) depending on the presence or absence of Helicobacter pylori (HP). Material and Methods. We examined 80 patients with an average age of (57.6±2.3) years. This study was conducted with the participation of 45 (56.3 %) women and 35 (43.7 %) men. All patients were divided into two groups depending on the infection with Helicobacter pylori. The group I included 60 (75 %) people who were HP positive, and the group II included 20 (25 %) people – HP negative patients with type 2 diabetes and chronic gastritis. Results. Patients with DM type 2 and CG, depending on the presence or absence of HP, found a significant difference between the acid-forming function of the stomach. Therefore, patients who are HP positive are more likely to have an acid-forming function in the form of severe hyperacidity (68.3 %), and patients without HP have moderate hyperacidity (75 %). Conclusions. In most patients with type 2 diabetes and CG with express pH-metria of acid-forming function of the stomach, hyperacid condition was detected
Дод.точки доступу:
Пацкун, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Яхницька, М.
Особливості клінічного перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у львівському регіоні [Текст] = Features of the clinical course of gastroesophageal reflux disease in the lviv region / М. Яхницька // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 195-201

MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX
HELICOBACTER PYLORI -- HELICOBACTER PYLORI
Анотація: Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) – найпоширеніша патологія сучасної гастроентерології, що завдає значних економічних та соціальних збитків, порушує якість життя людей. Мета дослідження – вивчити клінічний перебіг гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у Львівському регіоні. Матеріал і методи. Проводили анкетування, ендоскопічне обстеження верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, сito test® H. Pylori Ag фірми Pharmasco® для діагностики гелікобактерної інфекції. Результати. Проаналізовано результати спостережень за 102 пацієнтами з ГЕРХ: серед них було 48 (47,1 %) жінок та 54 (52,9 %) чоловіки. Середній вік жінок становив (48±2,11) року, чоловіків – (37,7±1,65) року. У 73,5 % обстежених діагностовано ендоскопічно позитивну форму ГЕРХ, тоді як 26,5 % не мали ерозивно-виразкових змін слизової оболонки стравоходу. Вивчення зв’язку способу життя у хворих на ГЕРХ показало, що нерегулярне харчування та куріння сприяють розвитку захворювання. Аналіз основних скарг показав: у 37,2 % хворих печія щоденна, періодичну печію 3–4 рази на тиждень відмічали 62,7 % пацієнтів. Відрижка та ранкове блювання мали місце у 59,8 та 16,7 % хворих відповідно. Нудоту відмічали 37,2 % обстежених. На неприємний присмак у роті скаржилися 35,3 % пацієнтів. Біль в епігастрії спостерігали у 53,9 % обстежених. 27,5 % хворих на ГЕРХ були інфіковані H. pylorі. Висновки. 1. Встановлено, що ендоскопічно негативна форма ГЕРХ у 4 рази частіше діагностується в жінок, тоді як ерозивні зміни слизової стравоходу вдвічі переважають серед осіб чоловічої статі. З’ясовано, що найчастіше ГЕРХ діагностували в осіб молодого та середнього віку (48,1 та 19,1 % відповідно). Показано, що факторами ризику розвитку ГЕРХ є нерегулярне харчування та куріння. Натомість гелікобактерна інфекція не асоціюється з ГЕРХ незалежно від ендоскопічної картини. Встановлено, що щоденна печія, нудота та неприємний присмак частіше зустрічаються у пацієнтів з ендоскопічно негативною ГЕРХ (55,6, 62,9 та 77,7 % відповідно), поєднання періодичної печії, відрижки та болю в епігастрії дозволяє запідозрити наявність ерозивно-виразкових змін слизової оболонки стравоходу
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-32

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)