Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку
Книги
Періодичні видання
Бібліотечні видання
Вища освіта
Краєзнавство
Рідкісні видання
Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=ЗУ17/2019/2<.>
Загальна кількість знайдених документів : 30
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-30 
1.


    Дуда, К. М.
    Остеоіндуктивні препарати для заміщення кісткових дефектів у стоматології [Текст] = Osteoinductive preparations for replacement of bone defects in dentistry / К. М. Дуда, І. М. Кліщ // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 2. - С. 7-11


MeSH-головна:
ОССЕОИНТЕГРАЦИЯ -- OSSEOINTEGRATION
АЛЬВЕОЛЯРНОЙ КОСТИ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- ALVEOLAR BONE GRAFTING
Анотація: В статті вивчено проблему дефіциту кісткової тканини альвеолярного гребеня як ускладнення стоматологічних захворювань, що утруднює подальшу імплантацію. Висвітлено загальні дані про матеріали, які застосовують для заміщення дефектів кісткової тканини в щелепно-лицевій ділянці. Обґрунтовано репаративні властивості матеріалів, що пришвидшують остеоінтеграцію. Проаналізовано позитивні властивості та недоліки препаратів кожної з існуючих груп залежно від походження
The article deals with the problem of bone marrow defects of the alveolar crest as complication of dental diseases, which complicates further implantation. We have covered general data on the materials used to replace bone marrow defects in the maxillofacial area. The reparative properties of materials accelerating osteointegration are substantiated. Positive properties and disadvantages of preparations of each of the existing groups depending on origin are analyzed
Дод.точки доступу:
Кліщ, І. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
2.


    Чоботар, А. П.
    Акантамеби як резервуар патогенних бактерій та вірусів (огляд літератури) [Текст] = Acanthamoebae as reservoir of pathogenic bacteria and viruses (literature review) / А. П. Чоботар // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 2. - С. 12-21


MeSH-головна:
БАКТЕРИИ -- BACTERIA
ВИРУСЫ -- VIRUSES
Анотація: Вільноживучі найпростіші роду Acanthamoeba є представниками багатьох об’єктів зовнішнього середовища та постійно взаємодіють з іншими мікроорганізмами (вірусами і бактеріями), що населяють ці екологічні ніші. Особливості цих взаємовідносин вивчають дослідники з усього світу вже понад 20 років. Досліджено низку патогенних та умовно патогенних бактерій, які здатні співіснувати з акантамебами. Описано симбіотичну взаємодію амеб з ентеробактеріями, мікобактеріями, легіонелами, псевдомонадами, стафілококами, стрептококами та рядом інших прокаріот. Встановлено, що при співкультивуванні найпростіших з бактеріями збільшується термін виживання останніх та підвищується їх резистентність до впливу шкідливих факторів навколишнього середовища. Ряд наукових робіт присвячено також вивченню взаємодії Acanthamoeba sp. з представниками царства Vira, а саме родів Adenovirus, Norovirus, Rotavirus та Enterovirus. Характер взаємодії бактерій та вірусів із представниками вільноживучих найпростіших на клітинному рівні досліджується найчастіше з використанням мікроскопічних та сучасних молекулярно-генетичних методів
The literature rewiew showed thet free-living protozoa species Acanthamoeba are representatives of large numbers of microecological groups in environmental objects and they constantly interact with other microorganisms (viruses and bacteria) that inhabit these ecological niches. The features of these relationships were studied for over 20 years. A number of pathogenic and opportunistic bacteria that can coexist with acanthamoebae are investigated. For example, the symbiotic interaction of amoeba with enterobacteria, mycobacteria, legionella, pseudomonadae, staphylococci, streptococci and a number of other prokaryotes is described. When co-cultivating the protozoa with bacteria increases the survival time of the latest and their resistance to the influence of harmful environmental factors. A number of scientific papers are also devoted to the study of the interaction of Acanthamoeba sp. with the representatives of the kingdom of Vira, especially the genera Adenovirus, Norfolkvirus, Rotavirus and Enterovirus. The nature of the interaction of bacteria and viruses with representatives of free living protozoa on the cellular level is most often studied by using microscopic and modern molecular genetic methods
Вільних прим. немає

Знайти схожі
3.


   
    Features of biliary tract function of the liver with mechanical trauma of varying severity against the background of poisoning with salts of copper and zinc [Текст] = Особливості жовчовидільної функції печінки в умовах механічної травми різного ступеня тяжкості на фоні отруєння солями міді та цинку / O. Ye. Kopach [et al.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 2. - С. 22-28


MeSH-головна:
ПЕЧЕНЬ -- LIVER
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA
ОТРАВЛЕНИЕ -- POISONING
МЕДЬ -- COPPER (отравления)
ЦИНК -- ZINC (отравления)
Анотація: Skeletal trauma causes significant biliary tract violations of the liver. Excess copper ions and zinc reduces biliary function of the liver. The aim of the study – to find out the pathogenetic features of liver damage in the case of mechanical injury of varying severity in the presence of excess copper and zinc ions in the body and its antidote therapy. Material and Methods. Experiments were performed on 150 non-linear white male rats weighing 180–200 g. In the context of chronic intoxication with copper and zinc sulfates, they simulated skeletal trauma of varying severity. In animals after 1, 3 and 7 days of post-traumatic period, bile duct function of the liver was studied. The received digital data was subject to statistical analysis. Results and Discussion. Against the background of a medium-degree injury, the indicator varied wavy: after 1 day it increased significantly in relation to the control group (by 32.7 %, p0.05). After 3 days it significantly decreased and became 17.6 % less than control (p0.05). After 7 days, it continued to remain at the same level (p0.05 for control). In conditions of excessive ion exchange of copper and zinc in 1 day the indicator was at the control group level (p0.05). However, after 3 and 7 days it was significantly lower than the reference level (27.8 % and 24.3 % respectively, p0.05). In these conditions, after 1 and 3 days, the indicator was statistically significantly lower on the background of excessive intake of copper and zinc ions (31.6 % and 12.4 % respectively, p0.05). Conclusions. Skeletal trauma causes a significant violation of biliary tract function of the liver. At a trauma of a light degree without intoxication copper and zinc salts in 1 day the index to 7 days increases. While in the middle and severe injuries, after 1 day it is greater than control, but in the future it is lower than the control group. Excessive intake of copper ions and zinc contributes to a decrease in the studied index from 1 to 7 days, and with the trauma of moderate and severe severity of the lungs 3 and 7 days it becomes significantly lower than in the nontoxic group
Скелетна травма викликає суттєві порушення жовчовидільної функції печінки. Це відбувається внаслідок надмірного надходження іонів міді та цинку. Мета – з’ясувати патогенетичні особливості ураження печінки при механічній травмі різної тяжкості в умовах надлишку надходження в організм іонів міді та цинку та його антидотної терапії. Матеріал і методи. Експерименти виконано на 150 нелінійних білих щурах-самцях масою 180–200 г. На фоні хронічної інтоксикації сульфатами міді і цинку моделювали скелетну травму різної тяжкості. У тварин через 1, 3 і 7 діб посттравматичного періоду досліджували жовчовидільну функцію печінки. Отримані цифрові дані піддавали статистичному аналізу. Результати. На фоні травми середнього ступеня показник змінювався хвилеподібно: після 1 дня він значно збільшився, порівняно з контрольною групою (на 32,7 %, р0,05). Через 3 дні він значно зменшився і став на 17,6 % менше, ніж у контролі (р0,05). Через 7 днів він продовжував залишатися на тому ж рівні (р0,05 для контролю). В умовах надмірного іонного обміну міді та цинку за 1 добу показник перебував на рівні контрольної групи (p0,05). Однак через 3 і 7 днів вона була значно нижчою за референтний рівень (27,8 % і 24,3 % відповідно, р0,05). У цих умовах через 1 і 3 дні показник був статистично достовірно нижчим на тлі надмірного надходження іонів міді та цинку (31,6 % і 12,4 % відповідно, р0,05). Висновки. Скелетна травма викликає суттєве порушення жовчовидільної функції печінки. При травмі легкого ступеня без інтоксикації солями міді і цинку через 1 добу показник до 7 доби зростає, тоді як при травмах середнього і тяжкого ступенів він через 1 добу більший від контролю, проте в подальшому знижується менше від контрольної групи. Надмірне надходження іонів міді та цинку, навпаки, сприяє зниженню досліджуваного показника з 1 до 7 доби, причому при травмі середнього і тяжкого ступенів через 3 і 7 діб він стає істотно нижчим, ніж у групі без інтоксикації
Дод.точки доступу:
Kopach, O. Ye.
Fedoriv, O. Ye.
Melnyk, N. A.
Krytska, H. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
4.


    Fedoriv, O. E.
    Influence of lead acetate in conjunction with stearates on the bone brain and peripheral blood of suspicious animals [Текст] = Вплив наночастинок свинцю в поєднанні зі стеаратами на кістковий мозок і периферійну кров піддослідних тварин / O. E. Fedoriv, O. E. Kopach, N. A. Melnyk // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 2. - С. 29-36


MeSH-головна:
СВИНЕЦ -- LEAD
СТЕАРАТЫ -- STEARATES
КОСТНЫЙ МОЗГ -- BONE MARROW
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY
КРОВЬ -- BLOOD
Анотація: In modern conditions, industrial pollution of the environment with lead is quite significant and has an adverse effect on the body. It has pronounced cumulative properties and is accumulated in bones in the form of insoluble tri-phosphorus. However, under the influence of certain conditions, its reserves in the bones become mobile; it transits into the bloodstream and can cause poisoning, even in the sharp form. The aim – to study the effect of lead acetate in the body at sub-toxic doses on the background of drinking water with stearates content. Materials and Methods. To study the influence of low-frequency lead in isolation and in combination with stearates under conditions of a subacute sanitary-toxicological experiment, the animals were divided into four groups of 7 animals each. The group 1 of animals was a control group. The group 2 of animals consumed dechlorinated water from the city water supply (water + AcPb). Animals of the groups 3 and 4 also consumed dechlorinated water from the city water supply, but with an admixture of sodium stearate (group 3 StNa + AcPb) and potassium stearate (group 4 StK + AcPb) at a dose of 1/250 LD50. After a 30-day application of these waters to animals, the groups 2, 3 and 4 were orally administered lead acetate at a dose of 7 mg/100 g of body weight (1/110 LD50). Results and Discussion. As a result of the action of lead acetate in a dose of 70 mg/kg and stearates, there was an increase in the bone marrow of the number of promyelocytes, stem cells, segmental neutrophils of lymphocytes and normocytes. However, the number of myelocytes and metamyelocytes decreased. Lead acetate and stearates caused an increase in the number of rodenuclear neutrophils, eosinophils, monocytes, lymphocytes and a decrease in the number of segmental neutrophils in the blood of experimental animals. Unlike intact animals in the groups 2, 3 and 4, there were observed events of functional failure of the erythrocytes system such as anisocytosis, poikilocytosis and hypochromia. Conclusions. 1. Thus, with the action of lead acetate at a dose of 70 mg/kg in combination with sodium and potassium stearates, there was an increase in the bone marrow of promyelocytes, stabnoid, segmented neutrophils of lymphocytes and normocytes. The number of myelocytes and metamyelocytes decreased
В сучасних умовах техногенне забруднення довкілля свинцем досить значне і чинить несприятливу дію на організм. Свинець має виражені кумулятивні властивості і накопичується в кістках у вигляді нерозчинних триосновних фосфатів. Проте під впливом певних умов запаси його в кістках стають мобільними, він переходить у кров і може викликати отруєння навіть у загостреній формі. Мета – вивчити вплив ацетату свинцю в субтоксичних дозах на фоні питної води зі змістом стеаратів на організм. Матеріал і методи. Для вивчення впливу ацетату свинцю в ізоляції та в поєднанні зі стеаратами в умовах підгострого санітарно-токсикологічного експерименту тварини були розділені на чотири групи по 7 тварин у кожній. Перша група тварин була контрольною групою. Друга група тварин споживала дехлоровану воду з міського водопостачання (вода + AcPb). Тварини третьої та четвертої груп також споживали дехлоровану воду з міського водопостачання, але з домішкою стеарату натрію (група 3 StNa + AcPb) і стеарату калію (4 groupStK + AcPb) у дозі 1/250 LD50. Після 30-денного застосування цих вод тваринам 2-ої, 3-ої і 4-ої груп перорально вводили ацетат свинцю в дозі 7 мг / 100 г маси тіла (1/110 ЛД50). Результати. В результаті дії ацетату свинцю в дозі 70 мг/кг і стеаратів відбулося збільшення кількості кісткового мозку з числа промієлоцитів, сегментарних нейтрофілів лімфоцитів і нормоцитів. Однак кількість мієлоцитів і метаміелоцитів зменшилося. Ацетат свинцю і стеарати викликали збільшення кількості нейтрофілів, еозинофілів, моноцитів, лімфоцитів і зменшення кількості сегментоядерних нейтрофілів у крові експериментальних тварин. На відміну від інтактних тварин, у 2-й, 3-й і 4-й групах спостерігалися явища функціональної недостатності системи еритроцитів, такі як анізоцитоз, пойкілоцитоз і гіпохромія. Висновки. Таким чином, при дії ацетату свинцю в дозі 70 мг/кг в комбінації із стеаратами натрію і калію відбувалося збільшення у кістковому мозку кількості промієлоцитів, паличкоядерних, сегментоядерних нейтрофілів лімфоцитів та нормоцитів. Зменшувалась кількість мієлоцитів і метамієлоцитів. Ацетат свинцю в комбінації із стеаратами натрію і калію викликав збільшення кількості паличкоядерних нейтрофілів, еозинофілів, моноцитів, лімфоцитів та зменшення кількості сегментоядерних нейтрофілів в крові піддослідних тварин. На відміну від інтактних тварин, у тварин 2-ї, 3-ї та 4-ї груп спостерігалися явища функціональної недостатності системи еритроцитів, такі як анізоцитоз, пойкілоцитоз та гіпохромія
Дод.точки доступу:
Kopach, O. E.
Melnyk, N. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
5.


    Shulhai, A.-M. A.
    Features of lipid metabolism in overweight and obese adolescents depending on the various levels of vitamin D [Текст] = Особливості ліпідного обміну в підлітків із надмірною масою тіла та ожирінням при різних станах забезпечення вітаміном D / A.-M. A. Shulhai, H. A. Pavlyshyn // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 2. - С. 37-43


MeSH-головна:
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
ВИТАМИН D -- VITAMIN D
Анотація: Vitamin D deficiency and overweight have now become an important global problem in the field of health care as well as public health. A substantial hypovitaminosis D in children with obesity is often accompanied by metabolic disorders. The aim of the study was to determine the relationship between the levels of vitamin D and lipid metabolism markers in adolescents with overweight and obesity. Material and methods. 139 adolescents were examined (63 (45.4 %) girls and 76 (54.7 %) boys). Depending on the body mass index (BMI) 65 children were overweight and 74 were obese children. The mean age of teenagers was (15,4±2,3) years. To establish vitamin D status using the immune-enzyme method, blood serum levels of 25(OH)D were determined. Lipid metabolism markers were determined using the Roche Diagnostics Cholesterol reagent kit using and automatic Cobas c111 analyzer. Results. The study established a direct relationship between the level of vitamin D and high-density lipoprotein cholesterol and indirect with total cholesterol, triglycerides, low-density lipoprotein cholesterol, atherogenic index, body mass index and waist circumference. Using a simple linear regression analysis, it was determined that total cholesterol, low-density lipoprotein cholesterol and atherogenic index have the greatest correlation with vitamin D. Conclusions: Vitamin D deficiency in overweight and obese adolescents is associated with an increase in the body mass index, blood pressure, and atherogenic dyslipidemia
Дефіцит вітаміну D та надмірна маса тіла на сьогодні стали важливою глобальною проблемою як охорони здоров’я, так і громадського здоров’я. Значне вираження гіповітамінозу D у дітей з ожирінням часто супроводжується метаболічними порушеннями. Мета – визначити взаємозв’язки рівня вітаміну D з показниками ліпідного обміну у дітей підліткового віку з надмірною масою тіла та ожирінням. Матеріал і методи. Обстежено 139 дітей підліткового віку, серед яких 65 було з надмірною масою тіла та 74 з ожирінням, в тому числі 63 (45,4 %) дівчаток та 76 (54,7 %) хлопчиків. Середній вік дітей склав (15,4±2,3) року. Для встановлення вітамін D статусу за допомогою імуноферментного способу у сироватці крові рівень визначали 25(ОН)D. Показники ліпідного обміну визначали з використанням набору Cholesterol reagent від Roche Diagnostics за допомогою автоматичного аналізатора Cobas c111. Результати. Встановлено прямий взаємозв’язок рівня вітаміну D з холестерин ліпопротеїдами високої щільності та зворотний зв’язок із загальним холестерином, тригліцеридами, холестерин ліпопротеїдами низької щільності, індексом атерогенності та індексом маси тіла і окружністю талії. За допомогою простого лінійного регресійного аналізу визначено, що взаємозв’язок вітаміну D із показниками ліпідного обміну характеризувався найбільшими коефіцієнтами узагального холестерину, холестерин ліпопротеїдів низької щільності та індексу атерогенності. Висновки. Дефіцит вітаміну D у підлітків з надмірною масою тіла та ожирінням асоціюється зі збільшенням індексу маси тіла, артеріального тиску та атерогенною дисліпідемією
Дод.точки доступу:
Pavlyshyn, H. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
6.


    Андрейчин, С. М.
    Клінічне значення термографії при хронічному подагричному артриті [Текст] = Clinical significance of thermography at chronic gouty arthritis / С. М. Андрейчин, У. О. Мудра, Т. Ю. Чернець // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 2. - С. 44-48


MeSH-головна:
АРТРИТ ПОДАГРИЧЕСКИЙ -- ARTHRITIS, GOUTY (диагностика)
ТЕРМОГРАФИЯ -- THERMOGRAPHY
Анотація: У статті проаналізовані особливості поєднаного перебігу хронічного панкреатиту із вірусним гепатитом С. Проведені дослідження показали негативний вплив супутнього вірусного гепатиту С на перебіг хронічного панкреатиту, що виражався більш значно вираженими клінічними патологічними ознаками, порівняно із групою ізольованого хронічного панкреатиту. В останні роки збільшилась увага до інфекційного чинника, вплив якого може призвести до розвитку запального процесу в підшлунковій залозі. Значне поширення вірусного гепатиту С серед населення, різноманітність його позапечінкових проявів обумовлюють актуальність проблеми. Недостатність розробки питань первинної та вторинної профілактики хронічного панкреатиту мотивує до глибшого вивчення механізму його розвитку на тлі вірусного гепатиту С
The article analyzes the peculiarities of the combined course of chronic pancreatitis with viral hepatitis C. Studies conducted showed the negative effects of concomitant viral hepatitis C on the course of chronic pancreatitis, which was expressed more marked clinical pathological features compared with the group of isolated chronic pancreatitis. In recent years, attention has increased to the infectious agent, whose influence may lead to the development of inflammation in the pancreas. Significant spread of viral hepatitis C among the population, the diversity of its extrahepatic manifestations condition the relevance of the problem. The inadequacy of the development of issues of primary and secondary prevention of chronic pancreatitis motivates a deeper study of the mechanism of its development against the background of viral hepatitis C
Дод.точки доступу:
Мудра, У. О.
Чернець, Т. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
7.


    Архій, Е. Й.
    Дисліпідемічні зміни як предиктори прогресування зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози у хворих на хронічний панкреатит [Текст] = Dyslipidemic changes as predictors of the progration of exocrine pancreatic insufficiency in patients with chronic pancreatitis / Е. Й. Архій, Л. Б. Прилипко, О. М. Москаль // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 2. - С. 49-55


MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ВНЕШНЕСЕКРЕТОРНОЙ ФУНКЦИИ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- EXOCRINE PANCREATIC INSUFFICIENCY
Анотація: Хронічний панкреатит (ХП) відноситься до нозологій, показники захворюваності яких мають тенденцію до загальносвітового зростання. Визначено ряд причин, які сприяють появі та прогресуванню хронічного запального процесу на рівні підшлункової залози (ПЗ). Одними із таких є дисліпопротеїнемії. Мета дослідження: проаналізувати особливості ліпідного метаболізму у пацієнтів, які страждають на ХП із екзокринною недостатністю. Матеріали та методи: нами обстежено 79 пацієнтів з ознаками ХП, які знаходилися на стаціонарному лікуванні у Хустській РЛ протягом 2017-2018 років. Відповідно до отриманих результатів було сформовано три досліджувані групи. Першу складали пацієнти на ХП із легкою зовнішньосекреторною недостатністю ПЗ (ЗНПЗ) (n = 50), другу ‒ із помірною ЗНПЗ (n = 29), до третьої включили практично здорових людей (n = 23). Для оцінки екзокринної функції ПЗ визначали рівень еластази-1 у калі. Ліпідний гомеостаз оцінювали за наступними показниками: загальний холестерол (ЗХС), тригліцерол (ТГ), холестерол ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ), холестерол ліпопротеїнів дуже низької щільності (ХС ЛПДНЩ), холестерол ліпопротеїнів високої щільності (ХС ЛПВЩ) та індекс атерогенності (ІА). Крім того, провели кореляційний аналіз впливу дисліпідемічних розладів на виразність ЗНПЗ. Результати досліджень вказують на наявність у хворих на ХП “ліпідного дистрес-синдрому”, що проявлявся у вигляді гіперхолестеролемії, гіпертригліцеролемії, підвищення концентрації ХС ЛПНЩ, ХС ЛПДНЩ та зниження вмісту ХС ЛПВЩ. Встановлено залежність екзокринної недостатності від вираженості дисліпідемічних розладів. Висновки: у хворих на ХП виявлено ознаки порушень ліпідного метаболізму та доведено вплив останніх на екзокринну функцію ПЗ. Тому вважаємо необхідним ретельне дослідження ліпідограми у всіх пацієнтів із ознаками хронічного ураження ПЗ
Chronic pancreatitis (CP) refers to nosologies, the incidence of which tends to global growth. A number of reasons have been identified that contribute to the appearance and progression of chronic inflammatory process at the level of the pancreas (P). One of these is dislipoproteinemia. The purpose of the study: to analyze the features of lipid metabolism in patients suffering from CP with exocrine insufficiency. Materials and methods: We examined 79 patients with signs of CP, who were on inpatient treatment at Khust district hospital during 2017-2018. According to the results, three study groups were formed. The first one consisted of patients with CP with a mild exocrine insufficiency (n = 50), the second - with moderate exocrine insufficiency (n = 29), to the third included practically healthy people (n = 23). To evaluate the exocrine function of the pancreas the level of elastase-1 in the feces was determined. Lipid homeostasis was evaluated for the following parameters: total cholesterol (TC), triglycerol (TG), low density lipoprotein cholesterol (LDL cholesterol), cholesterol of very low density lipoprotein (VLDL cholesterol), high density lipoprotein cholesterol (HDL cholesterol), and atherogenicity index (AI ). In addition, a correlation analysis of the effects of dyslipidemic disorders on the severity of the exocrine function was conducted. The results of the research indicate the presence of lipid distress syndrome in patients with CP, which is manifested in the form of hypercholesterolemia, hypertriglycerolemia, increased LDL cholesterol concentrations, VLDL cholesterol and decrease HDL cholesterol. The dependence of exocrine insufficiency on the severity of dyslipidemic disorders was established. Conclusions: in patients with CP, signs of lipid metabolism disorders were revealed and the influence of the latter on the exocrine function of the software was proved. Therefore, we consider it necessary to carefully study lipidograms in all patients with signs of chronic damage to the software
Дод.точки доступу:
Прилипко, Л. Б.
Москаль, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
8.


   
    Вплив стану вегетативної нервової системи на гемодинаміку пацієнтів з гіпертонічною хворобою у поєднанні з облітеруючим атеросклерозом нижніх кінцівок [Текст] = Influence of the vegetative nervous system for hemodynamic of hypertonic patients in combination with obliterative atherosclerosis of lower limbs / Л. С. Бабінець [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 2. - С. 56-63


MeSH-головна:
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ВЕГЕТАТИВНАЯ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АРТЕРИОСКЛЕРОЗ ОБЛИТЕРИРУЮЩИЙ -- ARTERIOSCLEROSIS OBLITERANS
Анотація: При вивченні стану центральної гемодинаміки (ЦГ) та периферійної гемодинаміки (ПГ) у пацієнтів з гіпертонічною хворобою (ГХ) у поєднанні з облітеруючим атеросклерозом нижніх кінцівок (ОАНК) важливим є питання вегетативної нервової регуляції. Мета дослідження – вивчити вплив стану вегетативної нервової системи на центральну і периферійну гемодинаміку пацієнтів з гіпертонічною хворобою у поєднанні з облітеруючим атеросклерозом нижніх кінцівок. Результати. У пацієнтів з гіпертонічною хворобою у поєднанні з ОАНК після проведених реконструктивних оперативних втручань встановили три типи гемодинаміки: гіперкінетичний тип – у 32,1 % пацієнтів (підвищення СІ понад 3,7 л/(хв×м2) при зниженні питомого периферійного судинного опору (ППСО) менше 110,0 (0,1×кПа×с/(л×м2)), гіпокінетичний тип – у 38,7 % (зниження СІ менше 2,2 л/(хв×м2) при одночасному підвищенні ППСО понад 190,0 (0,1×кПа×с/(л×м2)); еукінетичний тип – у 29,2 % (значення СІ і ППСО були у межах вищеназваних типів гемодинаміки). Висновок. При гіпертонічній хворобі у поєднанні із ОАНК з гіпокінетичним типом гемодинаміки у 59,1 % пацієнтів було констатовано підвищення тонусу парасимпатичного компонента ВНС і наявність недостатньо розвинутого колатерального русла нижніх кінцівок, а в 89,3 % з еу- та гіперкінетичним типами гемодинаміки – переважання симпатичного компонента ВНС із достатньо розвинутим колатеральним руслом, що здатне до посилення функціонального навантаження
In the study of the state of central hemodynamics (CH) and peripheral hemodynamics (PH) in patients with hypertension in combination with obliterative atherosclerosis of the lower extremities (OALE), the importance of autonomic nervous regulation is important. The aim of the study – to investigate the effect of the state of the autonomic nervous system on the central and peripheral hemodynamics of patients with hypertension in combination with the obliterative atherosclerosis of the lower extremities. Results. Three types of hemodynamics were established in hypertensive patients in combination with OALE after the reconstructive surgical interventions: the hyperkinetic type was observed in 32.1 % of patients (elevation of heart index (HI) above 3.7l/(min×m2) with a decrease in specific peripheral vascular resistance (SPVR) (less than 110.0 (0.1×kPa×s/(l×m2)), the hypokinetic type is 38.7 % (decrease in HI is less than 2.2l/(min×m2) while increasing SPVR over 190.0 (0.1×kPa×s/(l×m2)); eukinetic type – in 29.2 % (values of SI and SPVR were within the aforementioned types of hemodynamics). Conclusion. In hypertonic disease in combination with obliterative atherosclerosis of the lower extremities with a hypokinetic type of hemodynamics, 59.1 % of patients noted an increase in the tonus of the parasympathetic component of the VNS and the presence of an underdeveloped collateral channel of the lower extremities, and 89.3 % of the eu- and hyperkinetic hemodynamic types were prevalence sympathetic component of the VNS with a sufficiently developed collateral channel that is capable of increasing the functional load
Дод.точки доступу:
Бабінець, Л. С.
Федонюк, Л. Я.
Білочицька, В. В.
Коцаба, Ю. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
9.


    Бабінець, Л. С.
    Значення pH-метрії в діагностиці і формуванні персоніфікованого комплексного лікування пацієнта після пілорусзберігаючої панкреатодуоденальної резекції [Текст] = Value of pH-metric in diagnostics and formation of individual complex treatment of patient after pilour safe pancreatoduoodenal resection / Л. С. Бабінець, І. В. Махніцька, Ю. Я. Коцаба // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 2. - С. 64-68


MeSH-головна:
ИНСУЛИНОМА -- INSULINOMA (диагностика)
ЖЕЛУДОК -- STOMACH (хирургия)
ДУОДЕНО-ГАСТРАЛЬНЫЙ РЕФЛЮКС -- DUODENOGASTRIC REFLUX (диагностика)
Анотація: Кислотозалежні захворювання складають значну частину гастроентерологічної патології. Точна діагностика та ефективно підібрана терапія визначають перебіг захворювання і прогноз пацієнта. На сьогодні оцінка секреторної функції шлунка із застосуванням рН-метрії є найбільш інформативною і досконалою. Мета – на клінічному прикладі продемонструвати діагностичну цінність використання рН-метрії при кислотозалежному поліморбідному стані пацієнта з метою визначення лікарської тактики. Результати (клінічний випадок). Пацієнт С., 45 років, діагноз – інсулома головки підшлункової залози Т2N0M0, ІІ стадія, ІІа клінічна група, 10.04.2017 р. – атипова резекція головки підшлункової залози з інсуломою. При первинній внутрішньошлунковій рН-експрес-діагностиці встановлено виражену гіпоацидність: наявний дуоденогастроезофагельний рефлюкс на фоні тижневої відміни ІПП пантопразолу, який до цього тривало приймав пацієнт у дозі 20 мг 1 раз на добу. Повторне проведення внутрішньошлункової рН-метрії на тлі відміни пантопразолу протягом 1 міс. також показало результат на рівні вираженої гіпоацидності. Проте порівнюючи показники рН-метрії в динаміці ми встановили поступове зниження глибини гіпоацидності шлунка, покращення загального стану пацієнта, зменшення інтенсивності клінічної симптоматики. Висновки. 1. Призначення протокольної терапії у хворих з кислотозалежними захворюваннями навіть при позитивному тесті на H. pylori потребує додаткового визначення кислотності шляхом виконання внутрішньошлункової рН-експрес-діагностики. Аналіз описаного клінічного випадку з виконанням рН-метрії підтвердив вищу діагностичну цінність дихального тесту на H. pylori, порівняно з виявленням позитивного антигена в калі. Результат виконання рН-метрії у даному клінічному випадку став підґрунтям для відміни антисекреторного препарату пантопразолу.
Acid-dependent diseases constitute a significant part of gastrointestinal diseases. The exact diagnosis and effectively chosen therapy ultimately determine the course of the disease and the patient’s prognosis. Currently, evaluation of the secretory function of the stomach using pH-metry is the most informative and perfect. The aim – to demonstrate the diagnostic value of the use of pH-meter in an acid-dependent polymorbid state of a patient for a clinical specimen in order to determine medical tactics. Results. Patient S., 45 years old. diagnosis: pancreatic insulinoma T2N0M0, stage II, clinical group IIa, 10.04.2017 – atypical resection of the head of the pancreas with insulinoma. At the primary intra-gastric pH-express diagnosis, a pronounced hypoacidity was established: an existing duodenogastroiesophagel reflux on the background of a weekly withdrawal of pantoprazole, which was previously taken by the patient at a dose of 20 mg 1 time per day. Repeated intra-gastric pH-metry on the background of cancellation of pantoprazole for 1 month also showed the result at the level of severe hypoacidity. However, when comparing the pH-metrics in dynamics, a gradual decrease in the depth of the gipopic acidity, improvement of the general condition of the patient, and a decrease in the intensity of clinical symptoms were established. Conclusions. 1. Appointment of protocol therapy in patients with acid-dependent diseases, even with a positive test for H. pylori, requires additional determination of acidity by performing intra-gastric pH-express diagnosis. Analysis of this clinical case with the performance of pH-metry confirmed the higher diagnostic value of the respiratory test on H. compared with the detection of a positive antigen in feces. 3. The result of performing pH-metry in this clinical case became the basis for the cancellation of an antisecretory drug pantoprazole
Дод.точки доступу:
Махніцька, І. В.
Коцаба, Ю. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
10.


    Бабінець, Л. С.
    Клінічні аспекти хронічного панкреатиту в поєднанні із вірусним гепатитом С [Текст] = Clinical aspects of chronic pancreatitis in combination with viral hepatitis C / Л. С. Бабінець, О. Р. Шайген // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 2. - С. 69-74


MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC
ГЕПАТИТ C -- HEPATITIS C
Анотація: У статті проаналізовані особливості поєднаного перебігу хронічного панкреатиту із вірусним гепатитом С. Проведені дослідження показали негативний вплив супутнього вірусного гепатиту С на перебіг хронічного панкреатиту, що виражався більш значно вираженими клінічними патологічними ознаками, порівняно із групою ізольованого хронічного панкреатиту. В останні роки збільшилась увага до інфекційного чинника, вплив якого може призвести до розвитку запального процесу в підшлунковій залозі. Значне поширення вірусного гепатиту С серед населення, різноманітність його позапечінкових проявів обумовлюють актуальність проблеми. Недостатність розробки питань первинної та вторинної профілактики хронічного панкреатиту мотивує до глибшого вивчення механізму його розвитку на тлі вірусного гепатиту С
The article analyzes the peculiarities of the combined course of chronic pancreatitis with viral hepatitis C. Studies conducted showed the negative effects of concomitant viral hepatitis C on the course of chronic pancreatitis, which was expressed more marked clinical pathological features compared with the group of isolated chronic pancreatitis. In recent years, attention has increased to the infectious agent, whose influence may lead to the development of inflammation in the pancreas. Significant spread of viral hepatitis C among the population, the diversity of its extrahepatic manifestations condition the relevance of the problem. The inadequacy of the development of issues of primary and secondary prevention of chronic pancreatitis motivates a deeper study of the mechanism of its development against the background of viral hepatitis C
Дод.точки доступу:
Шайген, О. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
11.


    Барбе, А. М.
    Особливості експериментального ендометріозу при застосуванні агоніста дофамінових рецепторів [Текст] = Features of experimental endometriosis in the application of the agonist of dopamine receptors / А. М. Барбе, А. М. Бербець, О. М. Юзько // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 2. - С. 75-82


MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS
КРЫСЫ -- RATS
КИСТЫ -- CYSTS
ДОФАМИНОВЫЕ СРЕДСТВА -- DOPAMINE AGENTS
Анотація: Ендометріоз – це хронічний доброякісний гормонозалежний стан, при якому за межами слизової оболонки матки відбувається розростання тканини, за морфологічними та функціональними властивостями ідентичної ендометрію. Одним із перспективних напрямків консервативного лікування зовнішнього генітального ендометріозу є пригнічення ангіонеогенезу шляхом застосування агоністів дофаміну. Мета – визначення ефективності застосування агоністів дофаміну на експериментальній моделі ендометріозу на самках білих щурів. Матеріал і методи. 21 особина статевозрілих нелінійних білих щурів Rattus Norvegicus Wistar жіночої статі масою 170–200 г, макроскопічне та гістологічне дослідження ендометріоїдних уражень. Особини були рандомізовано поділені на контрольну (20 щурів) та дослідну групу (21 щур). Результати. При визначенні типів уражень отримані такі дані: у 72,5 % не визначено кістозних структур у місцях автотрансплантованих імплантів або визначено дрібні карункулярні структури без ознак розвитку, у 17,5 % визначено кісти з прозорим вмістом на місці імплантів, а у 10 % визначено кісти з мутним вмістом. При мікроскопічному дослідженні ендометріоїдних уражень у групі тварин, яким застосували каберголін, спостерігали сплющений залозистий секретуючий епітелій. При проведенні порівняльного аналізу морфометричних показників у даної групи тварин, порівняно із контрольною, визначено, що висота епітеліоцитів (18,06 мкм проти 50,01 мкм), висота секреторного полюсу епітеліоцитів (4,83 мкм проти 16,3 мкм) та площа ядра (18,71 мкм2 проти 76,27 мкм2) були достовірно меншими (p0,0001), ніж у контрольній групі. Натомість, відносна щільність ядра у групі досліду була вищою (93,65 проти 84,92), ніж у контролі (p0,05). Висновки. Застосування каберголіну у щурів із індукованим експериментальним ендометріозом у дозі 0,03 мг/кг маси тіла протягом 14 днів привело до достовірного зменшення утворення кістоподібних утворень на місці імплантів, зменшення макроскопічних розмірів та об’єму уражень, зменшення розмірів епітеліоцитів та їх активності
Endometriosis is a chronic, benign hormone-dependent condition in which tissue grows outside the uterine mucosa, identical to the morphological and functional properties of uterine endometria. One of the promising areas of conservative treatment of external genital endometriosis is the suppression of angiogenesis by the use of dopamine agonists. The aim – determination of the effectiveness of dopamine agonists on the experimental model of endometriosis on white female rats. Material and Methods. 21 adult non-linear white female rats Rattus Norvegicus Wistar weighing 170–200 g; macroscopic and histological studies of endometriotic lesions. Individuals were randomly divided into a control group (20 rats) and a research group (21 rats). Results and Discussion. When determining the types of lesions, the following data were obtained: in 72.5 %, cystic structures at the sites of autotransplantation implants were not defined or small caruncular structures without signs of development were determined, in 17.5 % cysts with transparent contents at the implant site were determined, and in 10 % cysts were determined with muddy contents. Microscopic examination of endometriotic lesions in a group of animals to which cabergoline was applied showed a flattened glandular secreting epithelium. When conducting a comparative analysis of morphometric parameters in this group compared with the control group of animals, it was determined that the height of epithelial cells (18.06 μm versus 50.01 μm), the height of the secretory pole of epithelial cells (4.83 μm against 16.3 μm) and area of the nuclei (18,71 μm2 versus 76.27 μm2) were significantly less (p0.0001) than in the control group. On the other hand, the relative density of the nucleus in the experiment group was higher (93.65 versus 84.92) than in the control (p0.05). Conclusions. The use of cabergoline in rats with induced experimental endometriosis at a dose of 0.03 mg/kg body weight for 14 days resulted in a significant decrease in the formation of cyst-like formations at the site of implants, a decrease in macroscopic size and volume of lesions, a reduction in the size of epithelial cells and their activity
Дод.точки доступу:
Бербець, А. М.
Юзько, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
12.


   
    Шляхи поліпшення показників сперматогенезу в комплексному лікуванні чоловічого безпліддя [Текст] = Ways to improve indicators of spermatogenesis in complex treatment of male infertility / А. Д. Беденюк [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 2. - С. 83-87


MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ МУЖСКОЕ -- INFERTILITY, MALE
СПЕРМОГРАММА -- SEMEN ANALYSIS
СПЕРМАТОГЕНЕЗ -- SPERMATOGENESIS
Анотація: В роботі представлені результати дослідження змін показників спермограми у хворих із порушенням сперматогенезу і на фоні лікування харчовою добавкою Ксенодерм. У результаті дослідження виявлено, що препарат Ксенодерм має високу ефективність у лікуванні чоловіків із нетяжкими порушеннями генеративної функції. Мета – вивчення динаміки змін показників спермограми при лікуванні чоловічого безпліддя препаратом Ксенодерм. Матеріал і методи. Для оцінки клінічної ефективності та безпечності харчової добавки обстежено 21 пацієнта з хронічним неінфекційним простатитом і порушенням фертильності. В дослідження увійшли чоловіки у віці 21–40 років (середній вік 31,4 роки) з діагностованим хронічним простатитом і порушенням фертильності. Тривалість захворювання складала не менше 6 місяців. Для імунотолеративної корекції структурно-функціональних змін в органах-мішенях використовували таблетований засіб, виготовлений із подрібненого кріоліофілізованого ксенодермального субстрату свині у вигляді харчової добавки Ксенодерм виробництва Інституту біомедичних технологій (м. Тернопіль). Висновки. Результати дослідження свідчать про високу ефективність препарату Ксенодерм при лікуванні чоловіків із нетяжкими порушеннями генеративної функції, які не зумовлені захворюваннями сечостатевих органів та будь-якими формами гіпогонадизму. Широке використання препарату Ксенодерм слід рекомендувати для поліпшення репродуктивної спроможності пацієнтів із патоспермією граничного і субфертильного рівнів з нез’ясованої причини або пов’язаної з нездоровим способом життя. Також може бути доцільним включення препарату Ксенодерм у комплексне лікування чоловіків зі зниженою фертильністю різної етіології
The paper presents the results of a study of changes in sperm indices in patients with impaired spermatogenesis and against the background of treatment with the food additive Xenoderm. As a result of the study, it was revealed that the drug Xenoderm has a high efficacy in the treatment of men with mild violations of the generative function. The aim – to study the dynamics of changes in semen indices in the treatment of male infertility with Xenoderm. Material and Methods. To assess the clinical efficacy and safety of a food additive, 21 patients with chronic non-infectious prostatitis and fertility disorders were examined. The study included men aged 21–40 years (mean age 31.4 years) diagnosed with chronic prostatitis and impaired fertility. The disease duration was at least 6 months. For immunotolerative correction of structural and functional changes in target organs, a tabletting agent was used, made from crushed cryo-lyophilized xenodermal pig substrate, in the form of a food additive Xenoderm produced by the Institute of Biomedical Technologies (Ternopil). Conclusions. The results of the study indicate the high efficacy of the drug Xenoderm in the treatment of men with mild violations of the generative function, not caused by diseases of the urogenital organs and any form of hypogonadism. Extensive use of the drug Xenoderm should be recommended to improve the reproductive viability of patients with patospermia of marginal and subfertile levels, due to an unexplained cause or associated with an unhealthy lifestyle. It may also be advisable to include the drug Xenoderm in the complex treatment of men with reduced fertility of various etiologies
Дод.точки доступу:
Беденюк, А. Д.
Твердохліб, В. В.
Мисак, А. І.
Нестерук, С. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
13.


    Гнатюк, М. С.
    Морфометрична оцінка структурної перебудови венозного русла язика при десквамативному глоситі [Текст] = Morphometric evaluation of structural reconstruction of venous bed of the tongue at desquamative glossitis / М. С. Гнатюк, І. В. Боднарчук, Л. В. Татарчук // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 2. - С. 88-92


MeSH-головна:
ЯЗЫК -- TONGUE (анатомия и гистология)
ГЛОССИТ -- GLOSSITIS
Анотація: Десквамативний глосит, як самостійна патологія, трапляється нерідко, а його діагностика доволі складна. У морфогенезі десквамативного глоситу важлива роль належить венозному руслу язика, яке при цьому захворюванні досліджене недостатньо. Мета – кількісними морфологічними методами вивчити морфогенез венозного русла язика при десквамативному глоситі. Матеріал і методи. Морфометрично досліджували венозне русло язика 30 білих щурів-самців, які були поділені на 2 групи. 1 група нараховувала 15 інтактних тварин, 2 – 15 щурів з десквамативним глоситом, який моделювали створенням опіків язика шляхом нанесення оцтової кислоти. Через 2 тижні від початку досліду здійснювали евтаназію експериментальних тварин кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу. Із язика вирізали шматочки, які фіксували у 10 % нейтральному розчині формаліну і проводили через етилові спирти зростаючої концентрації та заливали парафіном. Мікротомні зрізи завтовшки 5–7 мкм після депарафінізації фарбували гематоксиліном-еозином, за ван-Гізон, Маллорі, Вейгертом, толуїдиновим синім. На гістологічних мікропрепаратах проводили морфометрію венозних структур язика, при якій визначали діаметр закапілярних венул, венул, венозних судин, висоту ендотеліоцитів, їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення у цих клітинах, відносні об’єми пошкоджених ендотеліоцитів. Морфометричні параметри венозних судин обробляли статистично. Результати. Встановлено, що десквамативний глосит призводив до структурної перебудови венозного русла язика. При цьому діаметр закапілярних венул збільшився на 14,2 %, венул – на 16,7 % , а вен – на 13,6 %, порівняно з контрольними параметрами. Висота ендотеліоцитів венозних судин при десквамативному глоситі зменшилася на 4,25 %, а діаметр їх ядер – на 4,1 %, ядерно-цитоплазматичні відношення зросли на 5,3 %, що свідчить про порушення структурного клітинного гомеостазу. Відносний об’єм пошкоджених ендотеліоцитів у венозному руслі збільшився у 17,4 раза. Світлооптично в мікропрепаратах язика спостерігалися судинні розлади, що характеризувалися повнокров’ям переважно венозних судин, перивазальним набряком, стазами у венозній частині гемомікроциркуляторного русла, осередками діапедезних крововиливів. Відмічалися також дистрофічні, некробіотичні зміни епітеліоцитів, міоцитів, ендотеліоцитів, стромальних структур, інфільтративні та склеротичні процеси. Контури стінок венозних судин нечіткі, мало місце чергування набряклих склеротичних, гіпертрофованих та стоншених ділянок. Ці зміни призводили до порушення венозного відтоку, депонування крові у венах, що призводило до зростання опору її руху та до порушення дренажу венозної крові. Виявлені структурні зміни вказували на наявність вено-артеріальної реакції, спрямованої на збереження повноцінного кровопостачання досліджуваного органа. Контури вен з нерівномірним просвітом, варикозним розширенням, саккуляціями, звивисті, покручені. Виявлено також звужені ділянки вен з гіалізованими стінками. Наведене вище свідчить, що змодельована патологія призводить до вираженої структурної перебудови венозного русла язика, тобто до структурно-функціональних змін всіх ланок його венозної дренажної системи. Висновoк. Змодельований десквамативний глосит призводить до ремоделювання венозного русла язика, яке характеризується вираженим розширенням та повнокров’ям венозних судин, порушенням їх венозної дренажної функції, дистрофічними, некробіотичними, інфільтративними та склеротичними процесами у досліджуваному органі
Desquamative glossitis, as an independent pathology, is often diagnosed, and its diagnosis is not easy. In the morphogenesis of desquamative glossitis, an important role belongs to the venous vessels of the tongue, which is not sufficiently investigated for this disease. The aim – to study the morphogenesis of the venous bed of the tongue with desquamative glossitis using quantitative morphological methods. Material and Methods. Morphometric study of the venous bed of the tongue of 30 white male rats, which were divided into 2 groups. The grouр 1 consisted of 15 intact animals, 2 – 15 rats with desquamative glossitis. The indicated pathology was modeled by the creation of burns of the tongue by the application of acetic acid. Euthanasia of experimental animals was carried out by bloodletting under conditions of thiopental anesthesia two weeks after the beginning of the experiment. The tongue was cut into pieces, which were fixed in a 10 % neutral formalin solution after were made through ethyl alcohol of increasing concentration and filled with paraffin. Microtomy sections 5–7 μm thick after deparaffinization stained hematoxylin-eosin, van Gizon, Mallory, Weigert, toluidine blue. On histological micropreparations, morphometry of the venous structures of the tongue was performed, in which the diameter of the capillary venules, venules, venous vessels, the height of the endothelial cells, their nuclei, nuclear-cytoplasmic ratios in these cells, and the relative volumes of damaged endothelial cells were determined. Morphometric parameters of venous vessels were processed statistically. Results and Discussion. It was established that desquamative glossitis led to the structural rearrangement of the venous bed of the tongue. The diameter of the capillary venules increased by 14.2 %, venules – by 16.7 %, and veins – by 13.6 % compared to control parameters. The height of endothelial cells of venous vessels at desquamative glossitis decreased by 4.25 %, and the diameter of their nuclei was 4.1 %, and the nuclear-cytoplasmic ratio increased by 5.3 %, indicating a violation of structural cellular homeostasis. The relative volume of damaged endothelial cells in the venous bed increased by 17.4 times. Optically, in the micropreparations of the tongue, vascular disorders were observed, characterized by plethora of mainly venous vessels, perivasal edema, stasis in the venous part of the hemomycocirculatory bed, and the cells of diapedeous hemorrhages. There were also dystrophic, necrosis changes in epithelial cells, myocytes, endothelial cells, stromal structures, infiltrative and sclerotic processes. The contours of the walls of the venous vessels are fuzzy, there was an alternation of swollen sclerotic, hypertrophied and groinous areas. These changes led to a violation of venous outflow, deposition of blood in the veins, which led to an increase in resistance to its movement and to disturbance of drainage of venous blood. The revealed structural changes indicated the presence of a vein-arterial reaction, aimed at maintaining a complete blood supply to the investigated organ. The contours of the veins with uneven lumen, varicose enlargement, sucking, twisting. There were also narrowed areas of veins with gated walls. The above mentioned shows that the simulated pathology leads to a pronounced structural rearrangement of the venous bed of the tongue, that is to the structural-functional changes of all parts of its venous drainage system. Conclusion. Modified desquamative glossitis leads to the remodeling of the venous bed of the tongue, which is characterized by pronounced enlargement and pluripotency of venous vessels, a violation of their venous drainage function, dystrophic, necrosis, infiltrative and sclerotic processes in the organ examined
Дод.точки доступу:
Боднарчук, І. В.
Татарчук, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
14.


    Городецький, О. Т.
    Значення процесів ліпопероксидації та активності антиоксидантної системи в міокарді за умов розвитку адреналінового пошкодження міокарда при експериментальному пародонтиті та корекція їх порушень корвітином [Текст] = Significance of lipoperoxidation processes and activity of antioxidant system in the myocardium under the conditions of development of adrenaline myocardial damage during experimental periodontitis and correction of their disorders with covariate / О. Т. Городецький, М. С. Регеда // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 2. - С. 93-98


MeSH-головна:
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION
МИОКАРД -- MYOCARDIUM
ПЕРИОДОНТИТ -- PERIODONTITIS
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
КВЕРЦЕТИН -- QUERCETIN
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Значення процесів ліпопероксидації та активності антиоксидантної системи є факторами, які можуть впливати на розвиток та прогресування як адреналінового пошкодження міокарда (АПМ), так і пародонтиту. Однак у літературі ми не знайшли повідомлень про значення таких показників як дієнові кон’югати (ДК), малоновий діальдегід (МДА), супероксиддисмутаза (СОД), каталаза (КТ) та церулоплазмін (ЦП) при поєднанні АПМ та пародонтиту, а також про методи їх корекції корвітином. Мета – оцінити значення показників ліпопероксидації та активності антиоксидантної системи в міокарді за умов розвитку адреналінового пошкодження міокарда при експериментальному пародонтиті до та після корекції корвітином. Матеріал і методи. Досліди проведено на 54 білих щурах-самцях, яких поділили на шість груп (9 тварин у кожній). Перша – контрольна, друга, третя, четверта і п’ята – групи тварин з АПМ під час перебігу експериментального пародонтиту (ЕП) відповідно на 1, 7, 10 і 17 доби експерименту без корекції корвітином, шоста група відповідно на 17 добу – тварини з АПМ під час перебігу ЕП з корекцією корвітином. Під час експерименту забирали тканину міокарда щурів та оцінювали вміст дієнових кон’югатів (ДК), малонового діальдегіду (МДА), супероксиддисмутази (СОД), каталази (КТ), церулоплазміну (ЦП). Результати. У тварин з поєднаною патологією АПМ та пародонтитом без корекції корвітином результати показали підвищення показників дієнових кон’югатів і малонового діальдегіду та пригнічення показників супероксиддисмутази, каталази і церулоплазміну. А при цих поєднаних патологіях з їх корекцією корвітином встановлено зворотне – зниження показників дієнових кон’югатів і малонового діальдегіду та збільшення супероксиддисмутази, каталази і церулоплазміну. Висновок. У піддослідних щурів з поєднаним перебігом АПМ та пародонтитом відбувається інтенсивніший розвиток оксидативного стресу, що може бути проявом посилення двох поєднаних патологій, особливо без корекції корвітином. А корекція препаратом з антиоксидантними властивостями показала зменшення розвитку оксидативного стресу, підвищення процесів антиоксидантного захисту та зниження нагромадження продуктів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ)
The significance of lipid peroxidation and antioxidant activity are some of the factors that can affect the development and progression of both adrenaline injury of myocarditis (AIM) and periodontitis. However, in the literature, we found no reports of value indicators such as diene conjugates (DC), malondialdehyde (MDA), superoxide dismutase (SOD), catalase (CT) and ceruloplasmin (CP) under AIM comorbidity and periodontitis, and methods of correction of corvitin. The aim of the study – to evaluate the values of lipid peroxidation and antioxidant system activity in the myocardium under the conditions of epinephrine myocardial damage during experimental periodontitis before and after corvitin correction. Materials and Methods. Experiments were conducted on 54 white male rats, which were divided into six groups (9 animals in each). Group 1 – the control, groups 2, 3, 4 and 5 – the group of animals with AIM during the course of experimental periodontitis (EP), accordingly, in the 1-st, 7-th, 10-th and 17-th days of the experiment without correction of corvitin and group 6, accordingly, on the 17-th day – animals with AIM and during EP with the course of correction of corvitin. During the experiment, the tissue of the myocardium of rats was collected and evaluated the content of diene conjugates (DC), malonic dialdehyde (MDA), superoxide dismutase (SOD), catalase (CT), ceruloplasmin (CP) was measured. Results. In animals with a combined pathology of AIM and periodontitis without correction of corvitin, the results showed an increase in the indications of diene conjugates and malonic dialdehyde and decrease of superoxide dismutase, catalase and ceruloplasmin. And with these combined pathologies with their corvitin correction established the opposite – a decrease in the indices of diene conjugates and malonic dialdehyde and the growth of superoxide dismutase, catalase and ceruloplasmin. Conclusion. In experimental rats with a combined course of AIM and periodontitis there is a more intensive development of oxidative stress, which may be a manifestation of the strengthening of two combined pathologies, especially without correction of corvitin. However, the correction with a drug with antioxidant properties showed a decrease in the development of oxidative stress, an increase in the antioxidant protection and a decrease in the accumulation of products of peroxide lipid oxidation (PLO)
Дод.точки доступу:
Регеда, М. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
15.


    Гощинський, В. Б.
    Застосування PRP та PRF технологій у підготовці до виконання радіочастотної абляції вен у хворих на варикозну хворобу нижніх кінцівок, ускладнену трофічною виразкою [Текст] = Application of PRP and PRF technologies in preparation for the implementation of radiofrequency vein ablation in patients with varicosity of the lower extremities, trophic ulcer complications / В. Б. Гощинський, Б. О. Мігенько, Ю. Ю. Свідерський // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 2. - С. 99-103


MeSH-головна:
ЯЗВЫ -- ULCER (хирургия)
ВЕНОЗНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VENOUS INSUFFICIENCY
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS (хирургия)
Анотація: Застосування малоінвазивних технологій є сучасним напрямком у лікуванні варикозної хвороби нижніх кінцівок. Однак показання до виконання цих операцій на тлі трофічних виразок є обмеженими. Мета – дати клінічне обґрунтування застосуванню PRP, PRF технологій для лікування трофічної виразки у хворих із хронічною венозною недостатністю в стадії декомпенсації з метою їх підготовки до наступного виконання радіочастотної абляції вен. Матеріал і методи. Проведено клінічне обґрунтування застосування PRP та PRF для лікування трофічної виразки у 35 хворих. Контрольною групою були 30 хворих, яким місцево застосовували метилурацилову або актовегінову мазі. Перед лікуванням хворих виконували УЗД для встановлення особливостей гемодинаміки у поверхневій та глибокій венозній системі, локалізації перфорантних вен. Усім хворим проведена оцінка стану трофічних виразок на момент лікування та в процесі його виконання із застосуванням системи МЕASURE. Результати. Застосування PRP та PRF для лікування трофічної виразки суттєво посилює процеси регенерації в трофічній виразці, про що свідчить зменшення термінів появи грануляційної тканини, крайової епітелізації. Також у пацієнтів, порівняно з контрольною групою хворих, зменшилася площа і глибина ранових дефектів на 23,1 %, 37,4 % і 79,9 % відповідно, на 5–6, 8–9, 12–14 добу, порівняно з вихідними даними. До 8 дня у більшості хворих відмічається зміна характеру цитограм на регенераторно-запальний тип. Зникають детрит, мікробні тіла. Характерною ознакою є виражена епітелізація. У 24 пацієнтів трофічна виразка загоїлась. Іншим 11 хворим виконана аутодермопластика трофічної виразки під час проведення РЧА вен. Середній день передопераційної підготовки хворих із трофічними виразками, в яких була застосована PRP та PRF технологія, склав (7,8±4,6) доби, проти (14,6±3,7) доби в контрольній групі. Це дало можливість провести повноцінну РЧА варикозно трансформованих вен із додатковою ліквідацією горизонтального рефлюксу в ділянці трофічних змін шляхом застосування склеротерапії неспроможних перфорантних вен під УЗ-навігацією. Висновки. 1. Застосування технології PRP та PRF активізує процеси регенерації в хронічній трофічній виразці, що дозволяє скоротити передопераційну підготовку хворих
The use of minimally invasive technology is a modern trend in the treatment of varicose disease of the lower extremities. However, there are certain restrictions for performing these operations against trophic ulcers. The aim of the study – to provide a clinical rationale for the use of PRP and PRF technology for the treatment of trophic ulcers in patients with chronic venous insufficiency in the decompensation stage, with the aim of performing radiofrequency ablation of the veins. Material and Methods. Clinical studies of the use of PRP and PRF technologies for the treatment of trophic ulcers in 35 patients, the control group were 30 patients in whom trophic ulcers were treated with methyluracil or actovegin ointment. All patients underwent an ultrasound study of hemodynamics in superficial and deep veins, revealed the presence of vertical and horizontal reflux. Also, all patients were assessed for the status of trophic ulcers before and during treatment using the MEASURE system. Results and Discussion. The use of PRP and PRF technology significantly enhances the processes of regeneration in a trophic ulcer, as evidenced by the reduction in the term of the appearance of granulation tissue, marginal epithelization, as compared with the control group of patients. There was a decrease in the area and depth of the wound defect by 23.1 %, 37.4 % and 79.9 % by 5–6, 8–9, 12–14 days compared with baseline data. Up to 8 days, most patients showed a change in the nature of the cytogram to the regenerative-inflammatory type. Dendrite and microbial bodies disappear. A characteristic sign in patients of the main group of patients is swallowed epithelization. In 24 (68.6 %) patients, the trophic ulcer healed. The remaining 11 patients underwent trophic ulcer autodermoplasty during radiofrequency ablation of the veins. It should be noted that on average, the day of preoperative preparation of patients with trophic ulcers, in which PRP and PRF were applied and the technology was (7.8±4.6) days, against (14.6±3.7) days in the control group of patients. This made it possible to conduct a full-fledged RFA of varicose transforming veins with additional elimination of horizontal reflux in the area of ​​trophic changes due to the use of sclerotherapy of insignificant perforant hives under ultrasound navigation. Conclusions. 1. The use of PRP and PRF technology activates the processes of regeneration in chronic trophic ulcer, allowing to reduce the preoperative preparation of patients. 2. PRP and PRF technologists in the treatment of trophic ulcers in combination with low-impact operations (RFA and sclerotherapy) is a promising direction in the treatment of patients with lower limb varicose veins in the decompensation stage
Дод.точки доступу:
Мігенько, Б. О.
Свідерський, Ю. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
16.


    Грицишин, Л. Є.
    Активність цитолітичних процесів у щурів за умов хронічної неопластичної інтоксикації після застосування цитостатиків [Текст] = Аctivity of cytolytic processes in rats in the conditions of chronic neoplastic intoxication after application of cytostatics / Л. Є. Грицишин, Л. С. Фіра, П. Г. Лихацький // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 2. - С. 105-111


MeSH-головна:
ЦИТОСТАТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- CYTOSTATIC AGENTS
КРЫСЫ -- RATS
ОТРАВЛЕНИЕ -- POISONING
ЭРИТРОЦИТЫ -- ERYTHROCYTES
КАНЦЕРОГЕНЕЗ -- CARCINOGENESIS
Анотація: Штучно індуковані за допомогою певних канцерогенів пухлини у лабораторних тварин створюють можливість для дослідження різних аспектів канцерогенезу, які не можуть бути ефективно вивчені безпосередньо на людському організмі.
Artificially induced tumors in certain carcinogens in laboratory animals provide an opportunity to study various aspects of carcinogenesis that cannot be effectively studied directly on the human body. The aim of the study – to find out the dynamics of changes in cytological processes in the simulation of colon cancer by the introduction of 1,2-dimethylhydrazine hydrochloride and after applying cytostatic Xeloda. Material and Methods. In rats, the features of the development of cytological processes in conditions of induced colon cancer, caused by the administration of 1,2-dimethylhydrazine and after the use of Xeloda cytostatics, were investigated. 1,2-dimethylhydrazine was administered subcutaneously at a dose of 7.2 mg/1 time per week for 30 weeks. Xeloda was administered intragastrically daily at a dose of 134 mg/kg of animal body weight for 21 days, starting immediately after a 7-month simulation of cancer process. The development of cytological processes was assessed by the activity of aminotransferases, alkaline phosphatase and erythrocyte intoxication index. Results. Under conditions of DMH-induced intoxication, a significant progressive increase in the activities of aminotransferases and alkaline phosphatase in the blood serum of animals over 7 months was found, as well as an increase in the percentage of permeability of the red blood cell membranes. The use of Xeloda somewhat increased the activity of these enzymes and the erythrocyte index of intoxication, which indicates the absence of a positive effect of cytostatics on membrane-destructive processes in animals with non-plastic intoxication. Сonclusion. The obtained results confirm the Xetoda cytostatic toxicity, which requires the introduction of additional corrective factors in order to eliminate its side effects on the liver and stabilize the permeability of cell membranes
Дод.точки доступу:
Фіра, Л. С.
Лихацький, П. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
17.


    Денефіль, О. В.
    Вплив різних моделей іммобілізаційного стресу на морфологічні зміни у серці високо- і низькостійких до гострої гіпоксійної гіпоксії щурів різної статі [Текст] = Тhe influence of different models of immobilizational stress on morphological changes of high and low-resistance to acute hypoxic hypoxia rats of different sex / О. В. Денефіль, Ю. М. Ординський, З. М. Небесна // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 2. - С. 112-118


MeSH-головна:
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
СЕРДЦЕ -- HEART (анатомия и гистология)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
АНОКСИЯ -- ANOXIA
КРЫСЫ -- RATS
ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ -- SEX FACTORS
Анотація: Стреси трапляються у нашому житті щоденно. На один і той самий стрес кожна людина реагує по-різному й не задумується про його наслідки для організму. Часто ми не враховуємо пошкоджувальної дії стресу на різні органи, зокрема на серцево-судинну систему. Визначення механізму пошкоджувального впливу стресу на серце в осіб з різною реактивністю може сприяти розробці індивідуальних методів профілактики та корекції. Мета – визначити вплив різних режимів іммобілізаційного стресу на морфологічні зміни у серці щурів різної статі з високою і низькою стійкістю до гіпоксії. Матеріал і методи. Досліди виконано на 96 високо- і низькостійких до гіпоксії щурах лінії Вістар віком 5,5–6 місяців. Тварин поділили на контрольні та дослідні групи (які зазнали іммобілізаційного стресу). Стрес моделювали шляхом чотириразової одногодинної іммобілізації щурів спинкою донизу з інтервалом у 24 години (стрес 1) і 72 години (стрес 2) між окремими стресовими епізодами. Дослідження проводили через 24 години після останньої іммобілізації. Результати. При світлооптичному дослідженні поперечних зрізів сердець у всіх досліджуваних групах тварин, які зазнали впливу іммобілізаційного стресу, спостерігали незначні пошкодження міокарда, ступінь яких залежав від статі та моделі іммобілізаційного стресу. В усіх групах тварин виявлено помірний набряк як кардіоміоцитів, так і строми, різний ступінь некробіозу кардіоміоцитів та порушення мікроциркуляції. При стресі 1, порівняно із стресом 2, ступінь ураження міокарда був меншим. У ВГ тварин, порівняно з НГ, пошкодження були виражені слабше. Найбільші зміни відбулися при обох видах стресу у низькостійких до гіпоксії самців. Висновок. Інтервальна іммобілізація щурів призводить до порушення морфологічної структури міокарда, ступінь розвитку якого залежить від стійкості тварини до гіпоксії, статі та моделі стресу. Найбільше пошкодження відмічено при обох видах стресу в низькостійких до гіпоксії самців
Stress is encountered daily in our lives. Everyone responds differently to one and the same stress, and does not think about its consequences for the body. Often, we do not take into account the damaging effects of stress on various organs, and in particular, the cardiovascular system. Determining the mechanisms of damaging the influence of stress on the heart in people with different reactivity can contribute to the development of individual methods of prevention and correction. The aim of the study – to determine the effect of various modes of immobilization stress on morphological changes in the heart of rats of different sex with high and low resistance to hypoxia (HR, LR). Material and Methods. In the experiment on 144 Wistar line rats (72 males, 72 females) morphological changes of heart were determined. The animals were divided into three groups – control and two experimental (who have under the immobilization stress). Stress was modeled 4 times by a one-hour immobilization of the rats on the back with an interval of 24 hours (stress 1) and 72 hours (stress 2). The studies were carried out 24 hours after the last immobilization. Results. In a light-optical study of transverse sections of rats’ hearts, in all study groups of animals exposed to immobilization stress, minor damage to the myocardium was observed, the degree of which depended on the resistence to hypoxy, sex and the model of immobilization stress. In all groups of animals, moderate swelling of both cardiomyocytes and stroma, a different degree of necrobiosis of cardiomyocytes and microcirculation disorders were detected. In stress 1, compared with stress 2, the degree of myocardial damage was less. In HR animals, in comparison with LR, the damage was less pronounced. Major changes were noted for both types of stress in males. Conclusions. Interval immobilization of rats leads to a violation of the morphological structure of the myocardium, the degree of development of which depends on resistance to hypoxia, sex and stress patterns. The greatest damage was observed in both types of stress in male
Дод.точки доступу:
Ординський, Ю. М.
Небесна, З. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
18.


   
    Масаж та лікувальна фізична культура як засоби фізичної реабілітації при різновидах сколіозу в дорослих та дітей з порушеннями опорно-рухового апарату [Текст] = Мassage and therapeutic physical training as a physical rehabilitation for diseases of skoliosis in adults and children with muscle-skeleton disorders / Н. О. Давибіда [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 2. - С. 119-124


MeSH-головна:
СКОЛИОЗ -- SCOLIOSIS (терапия)
МАССАЖ -- MASSAGE
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY
Анотація: Сколіоз призводить до розвитку анатомічних порушень. Труднощі полягають у тому, що сколіоз на ранніх стадіях розвитку захворювання може бути малопомітний, а збільшення тривалості захворювання призводить до зменшення шансів на успіх у лікуванні. Організм, намагаючись відновити вертикальний баланс хребта, утворює додаткові викривлення. Мета – опис методик роботи з дітьми вікової групи від 9 до 16 років з набутим сколіозом 2-го ступеня та їх вплив на кінцевий результат, а саме, на різницю в ступенях деформації в градусах (на рентгенівському знімку) та візуальні зміни (за антропометричними даними). Матеріал і методи. Використані методи діагностики та фізичної реабілітації для корекції сколіозу різного ступеня при лікуванні дітей віком 6 –12 років зі вказаною патологією. Результати. При розвитку сколіозу міжхребцеві диски зазнають високого тиску з одного боку і низького – з іншого, внаслідок чого зміщуються у бік низького тиску, чим тільки підсилюють наявну асиметрію. Міжхребцеві диски викликають подразнення навколишніх нервових закінчень, в тому числі і вегетативних, які регулюють обмінні процеси в різних органах і тканинах організму, що призводить до розвитку кардіалгій, порушень функцій жовчного міхура тощо
Scoliosis leads to the development of anatomical disorders. The difficulty lies in the fact that scoliosis in the early stages of the disease may not be noticeable, and an increase in the duration of the disease leads to a reduction in the chances of success in the treatment. The body, trying to restore the vertical balance of the spine, forms additional distortion. The aim – to describe the methods of working with children from the age group of 9 to 16 years old with acquired grade 2 scoliosis and their effect on the final result, namely, the difference in degree of deformation in degrees (on an X-ray) and visual changes (according to anthropometric data). Material and Methods. Used methods of diagnostics and physical rehabilitation for the correction of scoliosis of different degrees in the treatment of children aged from 6 to 12 years with the specified pathology. Results. In the development of scoliosis, the intervertebral discs undergo high pressure on one side and low – on the other, resulting in being displaced in the direction of low pressure, rather than increasing the existing asymmetry. Intervertebral discs cause irritation of surrounding nerve endings, including vegetative, which regulate metabolic processes in various organs and tissues of an organism, which leads to cardialgia development, impaired functions of the gallbladder, and the like
Дод.точки доступу:
Давибіда, Н. О.
Попович, Д. В.
Безпалова, Н. М.
Довгань, О. М.
Коваль, В. Б.
Вайда, О. В.
Черній, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
19.


   
    Оцінка безпечності внутрішньопечінкового введення 10 % розчину кальцію хлориду у щурів лінії Wistar: експериментальне дослідження [Текст] = Safety assessment of intrahepatic injection of 10 % calcium chloride solution in Wistar rats: experimental study / О. І. Дронов [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 2. - С. 125-129


MeSH-головна:
КАЛЬЦИЯ ХЛОРИД -- CALCIUM CHLORIDE
КРЫСЫ ЛИНИИ WISTAR -- RATS, WISTAR
ПЕЧЕНЬ -- LIVER
Анотація: Мета дослідження – оцінити безпечність внутрішньопечінкового введення 10 % розчину кальцію хлориду в експерименті in vivo. Матеріал і методи. Експеримент виконано на 26 дорослих щурах-самицях лінії Wistar. Інтрапечінкове введення 10 % кальцію хлориду здійснювали одноразово. Доза становила 5,0 мг/100,0 г ваги тіла тварини, у середньому (0,16±0,03) мл. Оцінювали показники гемограми, печінкових проб, концентрацію іонів кальцію, специфічні ускладнення, летальність. Терміни контролю – 1, 3 5, доби для гемограми та печінкових проб і 1, 5, 10 хвилини для іонізованого кальцію. Ускладнення та летальність оцінювали до 21 доби. Результати. На 1 та 3 доби зміни параметрів гемограми та печінкових проб характеризувались зниженням рівня гемоглобіну (р=0,004) та збільшенням кількості лейкоцитів (р=0,005), рівнів загального білірубіну (р=0,005), АлАт (р=0,005), АсАт (р=0,005), ЛФ (р=0,005), порівняно з початковими. На 5 добу відмічалась нормалізація цих параметрів до вихідних: гемоглобін (р=0,366), лейкоцити (р=0,051), загальний білірубін (р=0,469), АлАт (р=0,575), АсАт (р=0,959), ЛФ (р=0,169) відповідно. Підвищення концентрації іонізованого кальцію сироватки крові щурів на 1 хвилині, порівняно з вихідними (р=0,005), не супроводжувалось фатальними наслідками. Зміни всіх гематологічних параметрів відбувалися в межах референтих норм і не супроводжувались клінічними проявами. Післяопераційні ускладнення та летальність не були пов’язані з внутріньопечінковим введенням препарату. Висновок. Внутрішньопечінкове введення 10 % розчину кальцію хлориду в дозі 5,0 мг /100,0 мг ваги тіла тварини не супроводжується порушенням функціонального стану печінки, гомеостазу іонів кальцію крові, розвитком локальних ускладнень та летальністю
The aim of experimental study was to evaluate the safety of intrahepatic administration of 10 % calcium chloride solution in vivo. Material and Methods. The experiment was performed on 26 adult Wistar rats. Intrahepatic administration of 10 % calcium chloride was performed once. The dose was 5.0 mg/100.0 g of body weight of the animal. Average dose was (0.16±0.03) ml. There were evaluated: blood count test, liver function tests, ionized calcium concentration, specific complications, mortality. The follow-up time: 1, 3, 5, day for blood count test and liver samples and 1, 5, 10 minutes for ionized calcium. Complications and mortality were assessed up to 21 days. Results. On the 1st and 3rd day, changes in the parameters of general blood count and liver tests were characterized by a decreasing of hemoglobin rates (p=0.004) and increasing of leukocytes count (p=0.005), levels of total bilirubin (p=0.005), ALT (p=0.005), AST (p=0.005), alkaline phosphatase (p=0.005) as compared to baseline. On the 5th day, these parameters were normalized to baseline: hemoglobin (p=0.366), leukocytes (p=0.051), total bilirubin (p=0.469), ALT (p=0.575), AST (p=0.959), alkaline phosphatase ( p=0.169), respectively. Increasing of ionized calcium concentration in the rats blood serum in the first minute compared with the initial (p=0.005) was not accompanied by fatal consequences. Changes in all hematological parameters occurred within the referent rates and were not accompanied by clinical manifestations. Postoperative complications and mortality were not associated with intrahepatic administration of the drug. Conclusion. Intrahepatic administration of 10 % calcium chloride solution at a dose of 5.0/100.0 mg of body weight of an animal is not accompanied by impaired liver function, homeostasis of blood calcium ions, the development of local complications and mortality
Дод.точки доступу:
Дронов, О. І.
Ковальська, І. О.
Земсков, С. В.
Козачук, Є. С.
Бакунець, П.П.
Жулкевич, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
20.


    Літвіненко, Д. Ф.
    Кінетика абсорбції нового антигіпоксанта ОКАГЕРМ-4 у нормі та за умов гіпоксійного синдрому [Текст] = Kinetics of absorption of a new antihypoxyant OKAGERM-4 in norm and in conditions of hypoxic syndrome / Д. Ф. Літвіненко, В. Д. Лук’янчук // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 2. - С. 130-136


MeSH-головна:
АНОКСИЯ -- ANOXIA (лекарственная терапия)
ФАРМАКОКИНЕТИКА -- PHARMACOKINETICS
АБСОРБЦИЯ -- ABSORPTION
ЛЕКАРСТВА АПРОБИРУЕМЫЕ -- DRUGS, INVESTIGATIONAL
Кл.слова (ненормовані):
АНТИГИПОКСАНТЫ
Анотація: Актуальною проблемою фармакології є пошук високоефективних та безпечних засобів фармакотерапії гострої гіпоксії, що розвивається у замкнутому невентильованому просторі й називається гіпоксією замкнутого простору (ГЗП). На сьогодні у цьому сенсі перспективними вважають координаційні сполуки германію (КСГ) з такими біологічно активними лігандами як мікроелементи та органічні кислоти. Раніше проведеними скринінговими та токсикометричними дослідженнями виявлена висока антигіпоксійна активність та безпечність уперше синтезованої КГС – манган(ІІ) тартратогерманат(IV), під лабораторним шифром ОКАГЕРМ-4
The actual problem of pharmacology is the search for highly effective and safe means of pharmacotherapy for acute hypoxia, which develops in a closed unventilated space and is called confined space hypoxia. Today, in this regard, promising are the coordination compounds of germanium with biologically active ligands in the form of trace elements and organic acids. Previously conducted screening and toxicometric studies revealed a high antihypoxic activity and safety of the first synthesized coordination compound of germanium – manganese (II) tartratogermanat (IV) under the laboratory code OKAGERM-4
Дод.точки доступу:
Лук’янчук, В. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
 1-20    21-30 
 
Стандартний
Розширений
Професійний
За словником
УДК-навігатор
Тематичний навігатор
Статистика звернень
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)