Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=ЗУ27/2019/4<.>
Загальна кількість знайдених документів : 19
Показані документи з 1 по 19
1.


   
    Частота виявлення алергічних реакцій на харчові продукти у дітей з атопічним дерматитом та патологією травного тракту [Текст] = Frequency of detection of allergic reactions to food in children with atopic dermatitis and pathology of the gastrointestinal tract / Т. О. Крючко [та ін.] // Здоровье ребёнка. - 2019. - N 4. - С. 8-13. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (патофизиология, терапия, этиология)
ДЕРМАТИТ АТОПИЧЕСКИЙ -- DERMATITIS, ATOPIC (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- DIGESTIVE SYSTEM DISEASES (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Протягом останніх років у світі відзначається тенденція до неухильного зростання частоти побічних реакцій при вживанні продуктів харчування. Тому на сучасному етапі вивчення поширеності основних причинних факторів формування харчової гіперчутливості залишається актуальним завданням для дослідників. Мета: дослідити спектр найбільш причинно-значимих продуктів харчування у дітей Полтавського регіону, які мали в анамнезі небажані алергічні реакції на їжу. Матеріали та методи. В дослідженні взяли участь 242 дитини віком від 6 до 15 років, які в анамнезі мали відомості про наявність побічних реакцій при вживанні продуктів харчування. До основної групи було включено 128 пацієнтів із запальними захворюваннями верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, а групу порівняння становили 114 дітей з атопічним дерматитом. Виявлення частоти алергічних реакцій на вживання харчових продуктів проводилося на підставі анкетування, даних алергологічного анамнезу та на підставі шкірних прик-тестів із харчовими, епідермальними, побутовими та пилковими алергенами. Результати. Доведено, що значимо підвищували ризик розвитку шкірної та гастроінтестинальної алергії в обстежених дітей спадкова обтяженість щодо алергічних захворювань по лінії матері; недотримання матерями обстежених дітей гіпоалергенного харчування під час вагітності; раннє змішане й штучне вигодовування та порушення введення прикорму. За даними анкетування та шкірних алергологічних проб, більш високий рівень харчової сенсибілізації був виявлений у дітей основної групи. Встановлено, що розвиток небажаних реакцій, незалежно від шкірних або гастроінтестинальних проявів, найчастіше спостерігався на фоні вживання коров’ячого молока, яєць та риби. Висновки. Отже, проведені дослідження дозволили встановити пріоритетні фактори ризику формування харчової гіперчутливості у дПротягом останніх років у світі відзначається тенденція до неухильного зростання частоти побічних реакцій при вживанні продуктів харчування. Тому на сучасному етапі вивчення поширеності основних причинних факторів формування харчової гіперчутливості залишається актуальним завданням для дослідників. Мета: дослідити спектр найбільш причинно-значимих продуктів харчування у дітей Полтавського регіону, які мали в анамнезі небажані алергічні реакції на їжу. Матеріали та методи. В дослідженні взяли участь 242 дитини віком від 6 до 15 років, які в анамнезі мали відомості про наявність побічних реакцій при вживанні продуктів харчування. До основної групи було включено 128 пацієнтів із запальними захворюваннями верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, а групу порівняння становили 114 дітей з атопічним дерматитом. Виявлення частоти алергічних реакцій на вживання харчових продуктів проводилося на підставі анкетування, даних алергологічного анамнезу та на підставі шкірних прик-тестів із харчовими, епідермальними, побутовими та пилковими алергенами. Результати. Доведено, що значимо підвищували ризик розвитку шкірної та гастроінтестинальної алергії в обстежених дітей спадкова обтяженість щодо алергічних захворювань по лінії матері; недотримання матерями обстежених дітей гіпоалергенного харчування під час вагітності; раннє змішане й штучне вигодовування та порушення введення прикорму. За даними анкетування та шкірних алергологічних проб, більш високий рівень харчової сенсибілізації був виявлений у дітей основної групи. Встановлено, що розвиток небажаних реакцій, незалежно від шкірних або гастроінтестинальних проявів, найчастіше спостерігався на фоні вживання коров’ячого молока, яєць та риби. Висновки. Отже, проведені дослідження дозволили встановити пріоритетні фактори ризику формування харчової гіперчутливості у дітей та виявити найбільш етіологічно значимі продукти харчування, що можуть провокувати розвиток алергічних та гастроентерологічних захворювань.ітей та виявити найбільш етіологічно значимі продукти харчування, що можуть провокувати розвиток алергічних та гастроентерологічних захворювань
In recent years, there has been a worldwide tendency to steady increase in the incidence of adverse reactions caused by food. Therefore, at the present stage, the investigation of the prevalence of the main causative factors of the development of food hypersensitivity is still a challenging task for researchers. The purpose was to study the range of food products, which are the most likely allergy-causing for children of the Poltava region, who had a history of unwanted allergic reactions to food. Materials and methods. The study involved 242 children aged from 6 to 15 years, who had a history about adverse reactions caused by food. The basic group included 128 patients with inflammatory diseases of the upper gastrointestinal tract; the comparison group involved 114 children with atopic dermatitis. The detection of the frequency of allergic reactions to food was investigated by using a questionnaire, allergic anamnesis and findings obtained by skin prick tests with food, epidermal, household and pollen allergens. Results. The study has demonstrated that the factors significantly increasing risks of skin and gastrointestinal allergies in the examined children are as following: maternal hereditary burden of allergic diseases; non-compliance in pregnancy, when mothers of examined children neglected to stick to the hypoallergenic diet; early mixed and bottle feeding and improper introducing of solid food. The findings obtained by questionnaire and skin allergic tests demonstrated a higher level of food sensitization in the children of the basic group. It has been also found out that the development of adverse reactions, regardless of skin or gastrointestinal manifestations, is the most often observed when taking cow’s milk, eggs and fish. Conclusions. Thus, the conducted studies have contributed in finding out main risk factors for the development of food hypersensitivity in children and in identifying the most etiologically significant food products that can provoke the development of allergic and gastroenterological diseases
Дод.точки доступу:
Крючко, Т. О.
Бубир, Л. М.
Несіна, І. М.
Ткаченко, О. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    Neurotransmitter serum levels in children with recurrent upper respiratory tract infections [Текст] = Cироваткові концентрації нейротрансмітерів у дітей iз рекурентними інфекціями верхніх дихальних шляхів / L. S. Ovcharenko [та ін.] // Здоровье ребёнка. - 2019. - N 4. - С. 14-19. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
НЕЙРОПЕПТИДЫ -- NEUROPEPTIDES (анализ, диагностическое применение)
РЕСПИРАТОРНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- RESPIRATORY TRACT INFECTIONS (иммунология, осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Schoolchildren are prone to frequent respiratory tract diseases. In the structure of general morbidity, this pathology ranks first. Its prevalence is more than 60 %, which leads to frequent school absenteeism, lack of active games and outdoor walks. So, there is an increase in the amount of time that a child spent on means of mass electronic communication and electronic games, resulting in high affection and addiction, forming hypodynamia, which in aggregate has a negative impact on the regulatory systems functioning. Recurrent upper respiratory tract infections (URTI) contribute to the strain of neuro-endocrine-immune regulation, causing an imbalance of neuropeptides — mediators of neurogenic inflammation. The purpose of this work is to study the neurogenic inflammation parameters in schoolchildren with functional disorders of the cardiovascular system and recurrent respiratory tract diseases. Materials and methods. We surveyed 130 children with URTI aged 6 to 9 years in the somatic well-being period. The analysis of the contents of vasoactive intestinal peptide (VIP), substance P and final stable metabolites of nitric oxide (FSM NO) in serum was carried out. An increase in substance P level in children with recurrent URTI was found, which had statistically significant differences with the healthy children indices (p 0.05). Results. It has been found that high concentration of substance P increases the risk of recurrent URTI. It has been proved that in children with recurrent URTI due to increased FSM NO serum content that has a pro-inflammatory orientation, there is an increased neurogenic inflammation activity. It was found that the reliable reduction in the content of VIP as an anti-inflammatory transmitter in children with recurrent URTI can not suppress the activity of neurogenic inflammation, resulting in its excessive stimulation. Conclusions. Children with recurrent URTI in the somatic well-being period have increased serum levels of substance Р and FSM NO. In the somatic well-being period in schoolchildren with recurrent URTI, a decrease in the concentration of anti-inflammatory neuropeptide VIP is observed
Діти молодшого шкільного віку схильні до частих захворювань органів дихання. У структурі загальної захворюваності ця патологія посідає перше місце. Її поширеність становить понад 60 %, що призводить до частих пропусків школи, відсутності активних ігор і прогулянок на свіжому повітрі. Зважаючи на це збільшується кількість часу, який дитина витрачає на засоби масової електронної комунікації і електронні ігри, що призводить до високої прихильності, навiть до залежності, формуючи гіподинамію та підвищення психоемоційного напруження, що в сукупності має негативний вплив на функціонування регуляторних систем дитячого організму. Рекурентні інфекції верхніх дихальних шляхів (ІВДШ) викликають напруження нейроендокринно-імунної регуляції, що призводить до дисбалансу ней­ропептидів — медіаторів нейрогенного запалення. Метою цiєї роботи є вивчення показників нейрогенного запалення у школярів молодших класів iз рекурентною патологією респіраторного тракту. Матеріали та методи. Ми обстежили 130 дітей iз рекурентними ІВДШ віком від 6 до 9 років у період соматичного благополуччя. Проведено аналіз умісту вазоактивного інтестинального пептиду (ВІП), субстанції Р і кінцевих стабільних метаболітів оксиду азоту (КСМ NO) у сироватці крові. Виявлено підвищення рівня субстанції Р у школярів iз рекурентними ІВДШ, що мало статистично вірогідні відмінності iз показниками умовно здорових дітей (р 0,05). Результати. Установлено, що за високих концентрацій субстанції Р підвищується ризик розвитку повторних захворювань. Доведено, що в дітей iз рекурентними ІВДШ за рахунок підвищення сироваткового вмісту КСМ NO, які мають прозапальну спрямованість, посилюється активність нейрогенного запалення. Виявлено, що при вірогідному зниженні вмісту ВІП як протизапального трансмітера в дітей iз рекурентними ІВДШ неможливе пригнічення активності нейрогенного запалення, що призводить до його надмірної стимуляції. Висновки. Діти з рекурентними ІВДШ у період соматичного благополуччя мають підвищені концентрації субстанції Р і КСМ NO в плазмі крові. У період соматичного благополуччя в дітей раннього шкільного віку з рекурентними ІВДШ спостерігається зниження рівня протизапального нейропептиду ВІП
Дод.точки доступу:
Ovcharenko, L. S.
Sheludko, D. M.
Vertehel, A. O.
Samokhin, I. V.
Andrienko, T. G.
Kryazhev, A. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Дудник, В. М.
    Сучасний погляд на медикаментозну корекцію функціональних запорів у дітей [Текст] = Modern view on the medical correction of functional constipations in children / В. М. Дудник // Здоровье ребёнка. - 2019. - N 4. - С. 20-24. - Бібліогр.: в кінці ст.


Рубрики: АКТИВ-флора беби--тер прим

MeSH-головна:
ЗАПОРЫ -- CONSTIPATION (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
LACTOBACILLUS RHAMNOSUS -- LACTOBACILLUS RHAMNOSUS (физиология)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета: оцінити терапевтичну ефективність застосування L.rhamnosus GG у пацієнтів із функціональними запорами. Матеріали та методи. Під спостереженням знаходилось 58 дітей зі встановленим діагнозом функціонального запору, які перебували на стаціонарному й амбулаторному лікуванні у Вінницькій обласній дитячій клінічній лікарні, віком 3–8 років. Пацієнти були розподілені на дві групи, в основній окрім модифікації способу харчування застосовували добавку Актив Флора бебі. Вибірки були порівнянними й репрезентативними. Результати. Використання Lactobacillus rhamnosus GG у пацієнтів із функціональним запором позитивно впливає на динаміку клінічних симптомів, характер випорожнень. Проведене спостереження дозволило встановити позитивний вплив Lactobacillus rhamnosus GG на стан кишкової мікрофлори за рахунок збільшення вмісту лактобактерій, тенденції до збільшення кількості біфідобактерій і зниження кількості дріжджоподібних грибів. Висновки. Проведено об’єктивну оцінку здатності добавки Актив Флора бебі, що містить Lactobacillus rhamnosus GG, позитивно впливати на пацієнтів із функціональним запором, підтверджено літературні дані щодо дії вказаного штаму мікроорганізмів на стан кишкової мікрофлори, активність клінічних проявів у дітей із функціональними розладами травлення
The purpose was to evaluate therapeutic efficacy of L.rhamnosus GG in patients with functional constipations. Materials and methods. We examined 58 children aged 3–8 years with established diagnosis of functional constipation who underwent in- or outpatient treatment in Vinnytsia Regional Children’s Hospital. All the patients were divided into two groups, and the main group except dietary modification was recommended to use Active Flora baby supplement. Both groups were statistically comparable. Results. Using Lactobacillus rhamnosus GG in patients with functional constipation positively influences the clinical features of the condition. We found out that Lactobacillus rhamnosus GG has a positive impact on intestinal microflora with typical enrichment of lacto- and bifidobacteria amount, and decreasing of Candida. Conclusions. Objective evaluation of Active Flora baby supplement with Lactobacillus rhamnosus GG demonstrated positive effect in patients with functional constipation, confirmed literature data concerning the influence of these microorganisms on intestinal microflora, severity of clinical symptoms in children with functional digestive disorders
Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Мартинюк, В. Ю.
    Досвід використання препарату Тенотен дитячий у дітей із мінімальною мозковою дисфункцією [Текст] = The experience of using Tenoten Kid in children with minimal cerebral dysfunction / В. Ю. Мартинюк, О. А. Майструк, Т. В. Борщенко // Здоровье ребёнка. - 2019. - N 4. - С. 27-29


Рубрики: Тенотен детский--тер прим

MeSH-головна:
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN (действие лекарственных препаратов, патофизиология)
ДОШКОЛЬНИКИ
АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL (действие лекарственных препаратов)
МЕДИЦИНСКОЕ ВМЕШАТЕЛЬСТВО РАННЕЕ -- EARLY MEDICAL INTERVENTION (методы, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мінімальна мозкова дисфункція несприятливо впливає на процеси адаптації дитини до умов навчально-виховних установ, тому доцільне призначення корекційних заходів. Одним із перспективних напрямків є використання препарату Тенотен дитячий, який має вегетотропний, протитривожний і ноотропоподібний ефекти, що сприяє кращій адаптації дитини до шкільного навантаження
Minimum cerebral dysfunction adversely affects the processes of adaptation of the child to the conditions of educational institutions; therefore, it is expedient to prescribe corrective measures. One of the most promising areas is the use of Tenoten Kid, which has a vegetotropic, anxiolytic and nootropic-like effects, which promotes better adaptation of the child to school load
Дод.точки доступу:
Майструк, О. А.
Борщенко, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Леженко, Г. О.
    Особливості добового профілю артеріального тиску в дітей, хворих на цукровий діабет, залежно від тривалості захворювання [Текст] = Features of the daily blood pressure in children with diabetes depending on the duration of the disease / Г. О. Леженко, О. Є. Пашкова, К. В. Самойлик // Здоровье ребёнка. - 2019. - N 4. - С. 30-36. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- DIABETES COMPLICATIONS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE (физиология)
ДЕТИ -- CHILD
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Наявність артеріальної гіпертензії, яка у хворих на цукровий діабет зустрічається в 2 рази частіше, ніж у загальній популяції, збільшує ризик розвитку серцево-судинних ускладнень. Основним інструментом діагностики артеріальної гіпертензії в дітей є добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ) у зв’язку з тим, що низка параметрів ДМАТ можуть бути предикторами розвитку серцево-судинних подій. Мета: встановити особливості добового профілю артеріального тиску в дітей, хворих на цукровий діабет, залежно від тривалості перебігу захворювання. Матеріали та методи. Досліджено особливості добового профілю артеріального тиску в 53 дітей (середній вік 14,79 ± 0,25 року), хворих на цукровий діабет, за даними ДМАТ. Залежно від тривалості захворювання було виділено 3 групи: 1-ша група — 11 дітей із тривалістю захворювання до 1 року, 2-га група — 19 дітей із тривалістю захворювання 1–5 років, 3-тя група — 23 хворих із тривалістю захворювання понад 5 років. Контрольну групу становили 20 дітей, репрезентативних за віком і статтю, які не мали порушень вуглеводного обміну й інтеркурентних захворювань. Результати. У дітей, хворих на цукровий діабет, при збільшенні тривалості захворювання відбувалося підвищення артеріального тиску, збільшення його варіабельності й зростання індексу часу гіпертензії. Артеріальна гіпертензія розвинулася у 21,0 % хворих із тривалістю цукрового діабету від 1 до 5 років і 43,5 % хворих із тривалістю захворювання понад 5 років. Виявлені зміни відбувалися на фоні порушення добового профілю артеріального тиску, що мало місце вже на першому році захворювання й спостерігалося в 51,0–54,5 % пацієнтів. Серед патологічних профілів нічного зниження артеріального тиску у хворих на цукровий діабет переважав тип non-dipper (43,5–47,4 %). Висновки. У більшості хворих на цукровий діабет мали місце зміни показників артеріального тиску, перші ознаки яких реєструвалися на першому році захворювання й прогресували при збільшенні його тривалості. Отримані дані свідчать про те, що дітей, хворих на цукровий діабет, незалежно від тривалості захворювання слід відносити до категорії високого ризику розвитку артеріальної гіпертензії
The presence of hypertension, which in diabetic patients occurs 2 times more often than in the general population, increases the risk of cardiovascular complications. The main tool for the diagnosis of hypertension in children is ambulatory blood pressure monitoring (ABPM) due to the fact that a number of ABPM parameters may act as predictors of the deve­lopment of cardiovascular events. The purpose was to establish the features of the daily blood pressure in children with diabetes depending on the duration of the disease. Materials and methods. The paper investigated the features of the daily arterial pressure in 53 children (mean age 14.79 ± 0.25 years) with diabetes mellitus, according to the ABPM data. Depending on the duration of the disease, there were 3 groups: group 1 — 11 children with disease duration of up to 1 year, group 2 — 19 persons with disease duration of 1–5 years, and group 3 — 23 patients with disease duration of more than 5 years. The control group consisted of 20 children, representative by the age and sex, who had no disorders of carbohydrate metabolism and intercurrent diseases. Results. In children with diabetes, with an increase in the duration of the disease, there was an elevation in the blood pressure, its variability and the index of hypertension. Hypertension occurred in 21.0 % of patients with duration of diabetes from 1 to 5 years and in 43.5 % of persons with disease duration of more than 5 years. Identified changes occurred on the background of the circadian blood pressure changes, which took place during the first year of the disease and observed in 51.0–54.5 % of patients. Among the pathological profiles of nocturnal blood pressure reduction in patients with diabetes mellitus, the non-dipper type prevailed (43.5–47.4 %). Conclusions. The majority of patients with diabetes mellitus experienced changes in blood pressure, the first signs of which were registered in the first year of the disease and progressed with an increase of its the duration. The findings suggest that children with diabetes, regardless of the duration of the disease, should be classified as high risk for developing hypertension
Дод.точки доступу:
Пашкова, О. Є.
Самойлик, К. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Больбот, Ю. К.
    Вплив саплементації вітаміну D3 на перебіг гострого обструктивного бронхіту в дітей раннього віку [Текст] = The impact of vitamin D3 supplementation on the course of acute obstructive bronchitis in young children / Ю. К. Больбот, К. К. Годяцька // Здоровье ребёнка. - 2019. - N 4. - С. 37-43. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНИ ОБСТРУКТИВНЫЕ -- LUNG DISEASES, OBSTRUCTIVE (патофизиология, терапия, этиология)
БРОНХИТ -- BRONCHITIS (лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
ХОЛЕКАЛЬЦИФЕРОЛ -- CHOLECALCIFEROL (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Гострий обструктивний бронхіт (ГОБ) посідає друге рангове місце серед захворювань органів дихання у дітей. Останніми роками результати клінічних досліджень вказують на кореляцію між низькою забезпеченістю організму вітаміном D (VD) та ризиком рекурентних респіраторних інфекцій у дорослих і дітей. При цьому вплив недостатності/дефіциту VD та своєчасної компенсації цих порушень на частоту й тяжкість бронхообструктивного синдрому (БОС) у дітей перших років життя залишається маловивченим. Мета дослідження: вивчення особливостей забезпеченості VD дітей раннього віку з рекурентним БОС та впливу дотації вітаміну D3 на частоту й тяжкість епізодів захворювання. Матеріали та методи. Обстежено 120 пацієнтів з ГОБ. I група — 60 пацієнтів з епізодичним БОС (до 3 епізодів на рік), II група — 60 дітей з рекурентним БОС (3 епізоди і більше на рік). Групу контролю становили 30 здорових дітей відповідного віку. Хворим проводили оцінку тяжкості БОС та визначення вмісту 25-гідроксивітаміну D (25(OH)D) в сироватці крові електрохемілюмінесцентним методом. Надалі група дітей з рекурентним БОС була розподілена на дві підгрупи: IIа підгрупа — 30 дітей, які щоденно отримували 1000 МО вітаміну D3 упродовж року, IIб підгрупа — 30 пацієнтів, яким не проводилась саплементація VD. Ефективність саплементації вітаміну D3 визначали за динамікою вмісту 25(OH)D в крові, частоти й тяжкості епізодів БОС. При статистичному аналізі даних використовували непараметричні методи. Для всіх видів аналізу критичне значення рівня значущості (p) приймалося  0,05. Результати. Аналіз клінічних особливостей епізоду БОС показав, що в групі дітей з рекурентним БОС порівняно з пацієнтами з епізодичним БОС захворювання характеризувалось тяжчим перебігом (23,3 проти 10,0 % відповідно, р
Acute obstructive bronchitis (AOB) ranks second among the respiratory diseases in children. In recent years, the results of clinical studies demonstrate a correlation between the low level of vitamin D (VD) and the risk of recurrent respiratory infections in adults and children. At the same time, the impact of VD insufficiency/deficiency and timely compensation of these changes on the frequency and severity of broncho-obstructive syndrome (BOS) in young children remains poorly understood. Thus, the purpose of the research was to study the features of VD level in young children with recurrent BOS and the efficacy of vitamin D3 supplementation on incidence and severity of the disease. Materials and methods. We examined 120 children with acute obstructive bronchitis. Group I included 60 patients with episodic BOS (up to 3 episodes per year), group II consisted of 60 children with recurrent BOS (3 or more episodes per year). The control group represented 30 healthy children of the corresponding age. We evaluated the severity of BOS and determined the serum level of 25-hydroxyvitamin D (25(OH)D) using an electrochemiluminescence method. Subsequently, the group of children with recurrent BOS was divided into two subgroups: IIa subgroup included 30 children who received vitamin D3 1000 IU daily throughout the year, IIb included 30 patients who were not supplemented with VD. The effectiveness of vitamin D3 supplementation was determined by the changes in the blood level of 25(OH)D, frequency and severity of BOS episodes. We used non-parametric methods for statistical analysis of data. For all types of analysis, the critical value of the significance level (p) was taken to be 0.05. Results. The analysis of the clinical features of BOS episode showed that in the group of children with recurrent BOS compared to patients with episodic BOS the disease was characterized by a more severe course (23.3 % vs. 10.0 %, respectively; p
Дод.точки доступу:
Годяцька, К. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Пашкова, О. Є.
    Тактика лікування функціональних закрепів у дітей [Текст] = The treatment of functional constipations in children / О. Є. Пашкова // Здоровье ребёнка. - 2019. - N 4. - С. 44-47. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
ЗАПОРЫ -- CONSTIPATION (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета дослідження: оцінка ефективності застосування симбіотика Према® саше для корекції стану дітей, які страждають від функціонального закрепу. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 32 дитини віком від 6 до 11 років (середній вік дітей становив 8,4 ± 1,2 року). Діагноз «функціональний закреп» встановлювали на підставі скарг пацієнтів і їхніх батьків на регулярні закрепи тривалістю понад 3 місяці після виключення органічної патології й запальних захворювань товстої кишки. Результати. У роботі патогенетично обґрунтовано застосування симбіотика Према® саше при функціональному закрепі в дітей. Показано, що застосування симбіотика Према® саше сприяє стимуляції моторної активності товстої кишки і позитивно впливає на склад кишкової мікрофлори. Висновки. Симбіотик Према® саше є ефективним і обґрунтованим вибором при функціональних закрепах у дітей
The article deals with the treatment of functional constipations in children. The purpose of the study was to evaluate the efficacy of symbiotic Preema® sachet in children suffering from functional constipation. Materials and methods. We have examined 32 children aged 6 to 11 years (average age was 8.4 ± 1.2 years). The diagnosis of functional constipation was established on the basis of complaints from patients and their parents about regular constipations lasting more than 3 months after exclusion of organic pathology and inflammatory diseases of the colon. Results. Application of symbiotic Preema® sachet in children with functional constipation is рathogenetically reasonable. It has been shown that the use of symbiotic Preema® sachet in children with functional constipation led to the correction of gastric emptying and helped normalize the composition of intestinal microbiota. Conclusions. Symbiotic Preema® sachet is an effective and reasonable choice in functional constipations in children
Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Товма, А. В.
    Прогностичні ознаки ускладненого перебігу первинної артеріальної гіпертензії у підлітків 16–17 років [Текст] = Predictive signs of complicated course of essential arterial hypertension in adolescents aged 16–17 years old / А. В. Товма // Здоровье ребёнка. - 2019. - N 4. - С. 48-51. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT (физиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (осложнения, патофизиология, этиология)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКОВ МЕРЦАНИЕ -- VENTRICULAR FLUTTER (диагностика, патофизиология, этиология)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ -- VENTRICULAR REMODELING (физиология)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (использование, статистика, тенденции)
Анотація: Швидкий розвиток ускладнень первинної артеріальної гіпертензії (АГ) у підлітків 16–17 років, які знаходяться в умовах психологічного перевантаження під час навчання у вищій школі, створює передумови для прогнозування перебігу гіпертензії. Мета дослідження: розробити алгоритми прогнозу стабільної АГ та розвитку ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) серця у наступні 12 місяців після встановлення діагнозу первинної АГ у підлітків. Матеріали та методи. Основну групу із діагнозом АГ становили 84 підлітки, із них 40 (47,6 %) юнаків і 44 (52,4 %) дівчини, у яких на підставі офісних вимірювань артеріального тиску (АТ) з інтервалом в 1–2 тижні щонайменше 2 рази значення АТ були ≥ 120/80 мм рт.ст., а добовий моніторинг АТ (ДМАТ) встановив навантаження гіпертензією 95 перцентилі 25–50 % і більше від добового часу. План обстеження включав загальноклінічні та інструментальні методи (електрокардіографія (ЕКГ) з визначенням традиційних показників і додатковим амплітудним ЕКГ-індексом Соколова — Лайона, холтерівське моніторування ЕКГ, ехокардіографія). Для порівняння досліджуваних показників використовували дані осіб контрольної групи, яку становили 40 підлітків (13 (32,5 %) юнаків і 27 (67,5 %) дівчат) з нормотензією. Результати спостережень оброблені з використанням програми медичної статистики Statistica v.6.0. Результати. Несприятливими предикторами розвитку стабільної АГ є середня ЧСС вночі більше за 62 на хвилину за методом холтерівського моніторування ЕКГ, середньодобовий пульсовий АТ за ДМАТ більше ніж 57 мм рт.ст. та індекс маси тіла (ІМТ) вище за 25 кг/м2. Ризик розвитку ремоделювання ЛШ серця становлять перевищення товщини задньої стінки ЛШ на момент встановлення діагнозу АГ більше за 8,0 мм, ІМТ більш ніж 25 кг/м2 та середньодобовий пульсовий АТ понад 57 мм рт.ст. за ДМАТ. Висновки. Якщо на підставі прогнозування передбачається несприятливий перебіг АГ, то необхідно поєднувати немедикаментозні методи лікування з медикаментозними
The rapid development of complications of essential arterial hypertension (AH) in adolescents 16–17 years old, who expose a psychological overload while studying at a higher school, creates prerequisites for predicting the course of hypertension. Materials and methods. The basic group of the study diagnosed with AH consisted of 84 adolescents, 40 (47.6 %) boys and 44 (52.4 %) girls, who according to the office blood pressure (BP) measurements with an interval of one to two weeks at least 2 times had BP values ≥ 120/80 mm Hg, and were found to have blood pressure load 95 percentile 25–50 % and more of the day time by ambulatory blood pressure monitoring (ABPM). For comparison of the studied parameters, we used data from the control group, which consisted of 40 adolescents (13 (32.5 %) boys and 27 (67.5 %) girls) with normotension. The results of observations were processed using the medical statistics program Statistica version 6.0. Results. The unfavorable predictors of the development of stable AH revealed an average heart rate at night of more than 62 per mi­nute by Holter monitoring, the average daily pulse pressure on the ABPM was more than 57 mm Hg and the body mass index (BMI) is above 25 kg/m2. The risk factors for left ventricular (LV) remo­deling included the excess increase in the thickness of the posterior wall of the LV of more than 8.0 mm at the time of the diagnosis of hypertension, BMI over 25 kg/m2 and average daily pulse pressure over 57 mm Hg by ABPM. Conclusions. If an unfavorable course of hypertension is predicted, then it is necessary to combine non-pharmacological methods of treatment with drug ones
Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Айб, Н. Р.
    Метаболічна нефропатія в дітей: гендерні особливості екскреції оксалатів, зв’язок із вираженістю оксидативного стресу й системою антиоксидантного захисту [Текст] = Metabolic nephropathy in children: gender features of oxalate excretion, relationship with oxidative stress severity and antioxidant defense system / Н. Р. Айб // Здоровье ребёнка. - 2019. - N 4. - С. 52-58. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ГИПЕРОКСАЛУРИЯ -- HYPEROXALURIA (метаболизм, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT (физиология)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS (физиология)
ЗАЩИТНЫЕ СРЕДСТВА ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PROTECTIVE AGENTS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета: дослідити гендерну залежність рівня екскреції оксалату при метаболічній нефропатії в дітей, стан оксидативного стресу й системи перекисного окиснення залежно від вираженості його екскреції. Матеріали та методи. У дослідження включено 176 дітей з оксалатною нефропатією та 84 практично здорових дітей. Проведене клінічне, інструментальне й лабораторне обстеження. Визначався рівень продуктів перекисного окиснення ліпідів (дієнових кон’югатів, малонового діальдегіду) та активність ферментів антиоксидантного захисту (глутатіону відновленого, глутатіон-пероксидази й каталази сироватки), проводився аналіз перекисного окиснення білків (альдегідо- й кетонопохідних динітрофенілгідразонів нейтрального й основного характеру). Результати. Рівень екскреції оксалатів і співвідношення оксалату/креатиніну в ранішній сечі в пацієнтів із метаболічною нефропатією є вірогідно вищим, ніж у групі контролю (р 0,05). Абсолютний ризик виявлення високої й помірної секреції оксалатів у дівчаток на 62,0 % вищий, ніж у хлопчиків (p 0,05). Помірне й високе співвідношення оксалату/креатиніну встановлено у 57,0 % дівчаток порівняно з 27,0 % хлопчиків. Низькі значення екскреції креатиніну й співвідношення оксалату/креатиніну частіше виявлялись у хлопчиків (p 0,05). В усіх пацієнтів із метаболічною нефропатією спостерігалося вірогідне підвищення рівня альдегідо- й кетонопохідних нейтрального характеру (р 0,05) порівняно з практично здоровими особами; встановлено вірогідне підвищення рівня альдегідо- й кетонопохідних основного характеру порівняно з контролем при помірній і високій екскреції оксалатів (р  0,05). Помірна й виражена оксалатурія в дітей із метаболічною нефропатією супроводжувалась зниженням рівня плазмового й еритроцитарного малонового діальдегіду порівняно з відповідним показником у групі хворих із незначною оксалатурією (p 0,05). У пацієнтів із метаболічною нефропатією активація процесів перекисного окиснення ліпідів супроводжувалась вірогідним зниженням концентрації супероксиддисмутази й підвищенням активності каталази й глутатіонпероксидази порівняно з контрольною групою (p 0,05). Більш виражене підвищення рівня перекисного окиснення ліпідів встановлено в дітей із більш високим рівнем оксалурії (p  0,05). Висновки. Існує гендерна залежність рівня екскреції оксалату при метаболічній нефропатії, стан оксидативного стресу й системи перекисного окиснення залежить від вираженості ранкової екскреції оксалатів
The purpose was to investigate gender features of oxalate excretion in metabolic nephropathy, the state of oxidative stress and antioxidant system, depending on oxalate excretion. Material and methods. One hundred seventy-six children with oxalate nephropathy and 84 healthy children were included in the study. Clinical, instrumental and laboratory methods were used. The level of lipid peroxidation (diene conjugates, malondialdehyde) and antioxidant protection enzyme (redox glutathione, glutathione peroxidase and serum catalase), and peroxidation of proteins (neutral and basic aldehyde and ketone derivatives of dinitrophenylhydrazone) were evaluated. Results. The level of oxalate excretion and oxalate/creatinine ratio in the first void urine of patients with metabolic nephropathy was significantly higher vs. control group (p  0.05). The absolute risk of high and mode­rate oxalate excretion in girls was 62.0 % higher than that of boys (p  0.05). The moderate and high oxalate/creatinine ratio was found in 57.0 % of girls and in 27.0 % of boys. Low levels of creatinine excretion and oxalate/creatinine ratio were detected in male patients (p 0.05). All patients with metabolic nephropathy had significantly increased level of neutral aldehyde and ketone derivatives (p  0.05) compared to control group. The level of basic aldehyde and ketone derivatives was significantly increased compared to controls in moderate and high oxalate excretion (p 0.05). Moderate and severe oxalaturia in children with metabolic nephropathy was associated with a decreased plasma and erythrocytic malondialdehyde level compared to control group with mild oxalaturia (p1 0.05). In patients with metabolic nephropathy, the activation of the lipid peroxidation was accompanied by a significant decrease in superoxide dismutase, increased activity of catalase and glutathione peroxidase vs. control group (p 0.05). Conclusions. There is gender dependence between the level of oxalate excretion in metabolic nephropathy; the state of oxidative stress and the system of peroxide oxidation depends on the intensity of first void urinary excretion of oxalates
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Олійник, Р. П.
    Ефективність озонотерапії як немедикаментозного методу лікування початкового карієсу постійних зубів у дітей [Текст] = The effectiveness of ozone therapy as a non-drug method for treatment of initial caries of permanent teeth in children / Р. П. Олійник, М. М. Рожко, В. С. Хабчук // Здоровье ребёнка. - 2019. - N 4. - С. 59-64. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT (физиология)
КАРИЕС ЗУБОВ -- DENTAL CARIES (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ЗУБНОЙ РЯД ПОСТОЯННЫЙ -- DENTITION, PERMANENT
ОЗОН -- OZONE (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета — визначення ефективності ізольованого застосування озону з метою лікування початкового карієсу постійних зубів у дітей різних вікових груп. Матеріали та методи. Досліджені 60 пацієнтів віком від 6 до 15 років, лікування вогнищ початкового карієсу яким проводили за допомогою апарата Ozone DTA/Ozonymed. Для оцінки структурної резистентності емалі до дії кислотного чинника застосовувався CRT-тест. Резистентність емалі до ураження карієсом визначали за допомогою модифікованого ТЕР-тесту. Статистичне опрацювання отриманих результатів дослідження проводилося в програмному забезпеченні Microsoft Excel 2017 із використанням середньоарифметичних показників, середньоарифметичних відхилень, коефіцієнтів кореляції Пірсона, Спірмена та точково-бісеріальної кореляції. Результати. Результати аналізу початкового топографічого розподілу каріозних уражень серед обстежених свідчили про статистично вищу (р ≤ 0,05) частоту ураження фісур жувальних зубів (36,67 %) порівняно з ділянками патології іншої локалізації. Вогнища початкового карієсу в 58,33 % обстежених були виявлені в ділянці зубів верхньої щелепи, у 46,67 % — нижньої щелепи. Протягом першого місяця лікування спостерігалося зменшення кількості хворих із максимальним і високим ризиком прогресування карієсу на 3,33 та 5,0 % відповідно. А через три місяці було задокументовано зменшення на 49,98 % кількості хворих із високим ризиком прогресування карієсу. Отримані дані свідчать про позитивний ефект озону з точки зору підвищення показників резистентності емалі, однак у жодного пацієнта не вдалось досягти повної редукції каріозної плями, хоча в значного відсотка обстежених дітей відмічалось зменшення її розмірів до таких, що статистично відрізнялися від первинних (р 0,05). Висновки. Обґрунтована доцільність реалізації немедикаментозних методів лікування та профілактики початкового карієсу уже на ранніх стадіях вторинної мінералізації за умов ідентифікації перших клінічних проявів каріозної патології, однак ізольоване застосування озону при лікуванні початкового карієсу в дітей є недостатньо ефективним
It is proved that the use of ozone will contribute to the growth of caries dental resistance, but the question about the adequacy of this method for the complete restoration of the already partly demineralized enamel structure remains controversial. Therefore, the purpose of our study was to determine the effectiveness of the isolated use of ozone for the treatment of initial caries of permanent teeth in children of different age groups (6, 12 and 15 years old). Materials and me­thods. We have performed treatment of initial caries with Ozone DTA/Ozonymed in 60 patients aged 6 to 15 years. CRT test was used to assess the structural resistance of enamel to the action of the acid factor. The enamel resistance to caries was determined using a modified enamel resistance of teeth test. The statistical processing of the study results was carried out in the Microsoft Excel 2017 software using arithmetic mean, arithmetic mean deviations, Pearson, Spearman and point-biserial correlation coefficients. Results. Results of the initial topographical distribution of caries lesions analysis showed a statistically higher (p ≤ 0.05) frequency of chewing teeth fissure defeat (36.67 %) compared with pathology of another localization. The sites of initial caries in 58.33 % of the examined persons were found on the upper jaw, in 46.67 % — on the lower. There was a decrease in the number of patients with a maximum and high risk of caries progression within a month of treatment — by 3.33 and 5.0 %, respectively. And three months later, the reduction in the number of patients with high risk of caries progression was documented (by 49.98 %). The finding indicate a positive ozone effect in terms of enamel resistance index increasing. However, none of the patients ma­naged to achieve a complete reduction of carious spot, although a significant percentage of examined children noted a decrease in its size to those that statistically differed from the initial ones (p  0.05). Conclusions. Feasibility of non-drug methods of initial caries treatment implementation was justified, however, the effectiveness of isolated ozone use is not enough
Дод.точки доступу:
Рожко, М. М.
Хабчук, В. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


   
    Корекція мікробної флори кишечника в дітей, які народилися шляхом кесарева розтину [Текст] = Correction of intestinal microbial flora in infants after cesarean delivery / Т. В. Фролова [та ін.] // Здоровье ребёнка. - 2019. - N 4. - С. 65-68. - Бібліогр.: в кінці ст.


Рубрики: Лактиале--тер прим

MeSH-головна:
ГАСТРОИНТЕСТИНАЛЬНАЯ АБСОРБЦИЯ -- GASTROINTESTINAL ABSORPTION (физиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (физиология)
ДЕТИ -- CHILD
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION (тенденции)
ЛАКТОБАЦИЛЛЫ -- LACTOBACILLUS (физиология)
Анотація: У роботі наведено досвід застосування препарату Лактіалє GG з метою корекції гастроінтестинальних розладів у дітей, які народилися шляхом кесарева розтину. Показано, що в дітей, які народилися шляхом оперативного розродження, вірогідно частіше порівняно з дітьми, що народилися природним шляхом, спостерігаються такі скарги, як часте зригування, часте рідке випорожнення з надлишковою кількістю слизу, зеленуватий або темно-зелений колір калу, неприємний запах, метеоризм, частий немотивований плач, неспокій, порушення сну. Призначення препарату Лактіалє GG сприяло покращанню процесів травлення, нормалізації лабораторних показників калу та загального стану дитини
The paper deals with the experience of Lactiale GG application in order to cure gastrointestinal disorders in infants after cesarean delivery. It has been shown that the infants after cesarean delivery significantly more often presented with such complaints as frequent posseting and reflux, liquid stool with excess mucus, green or dark green feces, foul-smelling, flatulence, unmotivated crying, anxiety, sleep disorders compared to the children after vaginal birth. Lactiale GG prescription contributed to improvement of digestion, normalization of feces laboratory parameters and overall health of an infant
Дод.точки доступу:
Фролова, Т. В.
Стенкова, Н. Ф.
Сіняєва, І. Р.
Терещенкова, І. І.
Атаманова, О. В.
Берус, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


    Голубовская, О. А.
    Ротавирусная инфекция: современное состояние проблемы [Текст] = Rotavirus infection: the current state of the problem / О. А. Голубовская, С. А. Крамарев // Здоровье ребёнка. - 2019. - N 4. - С. 71-76. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
РОТАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- ROTAVIRUS INFECTIONS (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, эпидемиология, этиология)
ДИАРЕЯ -- DIARRHEA (вирусология, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ВЗРОСЛЫЕ -- ADULT
ДЕТИ -- CHILD
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
Анотація: Диарея остается ведущей причиной инфекционной заболеваемости и смертности детей младше 5 лет. Среди инфекционных агентов, вызывающих диарею, лидирует ротавирус. Ротавирусы передаются фекально-оральным путем, характеризуются высокой контагиозностью и устойчивостью во внешней среде, что связано с особенностями строения вирусного капсида, обладающего трехслойной структурой. Это облегчает их передачу, особенно в детских коллективах и лечебных учреждениях. Для специфической профилактики ротавирусной инфекции разработаны вакцины, которые были эффективны в предотвращении тяжелых ротавирусных гастроэнтеритов, а также смертности, но приняты не во всех странах. Ключевая роль отводится своевременной диагностике заболевания, которая позволяет назначить адекватную терапию, правильно организовать противоэпидемические мероприятия, дать рекомендации по ведению больных в период реконвалесценции
Diarrhea remains the main cause of infectious morbidity and mortality in children under the age of 5 years. Among the infectious agents causing diarrhea, rotavirus is the leading one. Rotaviruses are transmitted by fecal-oral route, they are characterized by high contagiosity and resistance in the external environment that is associated with the peculiarities of the structure of the viral capsid, which has three layers. This facilitates their transmission, especially in children’s collectives and medical institutions. Vaccines that have been effective in preventing severe rotavirus gastroenteritis, as well as mortality, have been developed for specific prevention of rotavirus infection, but they aren’t accepted in all countries. The key role is given to the timely diagnosis of the disease, which allows you to prescribe adequate therapy, correctly organize anti-epidemic measures, to provide recommendations for the management of patients during reconvalescence
Дод.точки доступу:
Крамарев, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


    Волянська, Л. А.
    Неконтрольованість кору в епоху керованих інфекцій [Текст] = Uncontrolled measles in the age of controlled infections / Л. А. Волянська, Е. І. Бурбела, Л. Б. Романюк // Здоровье ребёнка. - 2019. - N 4. - С. 77-84. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
КОРЬ -- MEASLES (патофизиология, профилактика и контроль, эпидемиология, этиология)
ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ -- AGE GROUPS
ВАКЦИНАЦИЯ -- VACCINATION (тенденции)
БОЛЕЗНЕЙ ЭПИДЕМИЧЕСКИЕ ВСПЫШКИ -- DISEASE OUTBREAKS (профилактика и контроль, статистика)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: В останнє десятиріччя захворюваність на кір має низку особливостей. Інфекція мігрує з країни в країну, з континенту на континент протягом року-півтора, незважаючи на стан колективного імунітету на території поширення. Зникла вікова пріоритетність, тобто ця інфекція втратила статус дитячої, хворіють усі вікові категорії зі зсувом домінанти на 14–25-річних. Мета: здійснити аналіз причин недостатньої керованості епідеміологічним процесом кору в Тернопільській області в контексті ситуації держави Україна. Матеріали та методи. Використано матеріали звітної документації Тернопільського обласного лабораторного центру МОЗ України й дитячих інфекційних стаціонарів Тернопільської області. Результати. В області спостерігали окремі відмінності в формуванні захворюваності на кір, хоч в цілому вони є віддзеркаленням загальнодержавної проблеми керування цією інфекцією. Кількість випадків кору, що фіксувалася на Тернопільщині у 2001 р., перевищувала загальноукраїнські показники майже у 6 разів, що вдалось подолати шляхом активної вакцинації уже в наступні пікові 2005–2019 рр., показники захворюваності наблизилися до республіканських. Обласні пікові рівні захворюваності щонайменше на 1 рік випереджали загальнодержавні, що свідчить про імпорт цієї інфекції в нашу область крізь західний кордон, оскільки наявний збіг з європейськими показниками. Епідемічна ситуація щодо кору в період 2000–2019 рр. має чітку залежність від своєчасності й повноти охоплення щепленнями за віком, стану популяційного імунітету. Протягом 2011–2019 рр. серед захворілих на кір тернополян домінували 10–18-річні (65,27 %) з позитивним вакцинальним анамнезом. Серед захворілих зростає кількість вакцинованих, особливо у віковій групі 10–18 років. Зростає кількість випадків кору серед немовлят через відсутність імунітету (поствакцинального чи постінфекційного) в українських матерів. Рівень захворюваності визначається повнотою охоплення дитячого населення календарними щепленнями. Перенесення піку захворюваності на період 14–25 років робить актуальним проведення чергової ревакцинації проти кору в цьому віці
In the last decade, the incidence of meas­les has a number of features. The infection migrates from country to country, from continent to continent within a year — a year and a half, despite the state of collective immunity in the territory of its spread. The age priority has disappeared, this infection has lost the status of pediatric, all age categories are affected, with a shift to 14–25 year olds. The purpose was to analyze the causes of insufficient control of the epidemiological process of measles in the Ternopil region in the context of situation in Ukraine. Materials and methods. The materials of the reporting documentation of the Main Epidemiological Service and the children’s infectious diseases hospitals of the Ternopil region were used. Results. In the region, some differences in the incidence of measles were observed. In general, they are a reflection of the nationwide problem of managing this infection. The amount of measles, which was recorded in the Ternopil region in 2001, exceeded the general Ukrainian indexes by almost 6 times, which was overcome by active vaccination already in the next peak 2005–2019, and bring the incidence to the republican levels. The regional peak incidence rates were at least 1 year ahead of the national ones, which indicates that this infection was imported into our region across the western border, since there is a coincidence with European data. Epidemic situation of measles in 2000–2019 has a clear dependence on the timeliness and completeness of vaccination coverage by age, state of population immunity. During 2011–2019, 10–18 year olds (65.27 %) with a positive vaccine history dominated in the statistics of measles cases in Ternopil. Among measles patients, the number of people vaccinated is increasing, especially among the age group of 10–18 years. The number of measles among infants is increasing due to the lack of immunity (post-vaccination or post-infectious) in Ukrainian mothers. The incidence rate is determined by the completeness of the coverage of the children’s population with calendar vaccinations. Incidence peak shifted to the period of 14–25 years makes it necessary to conduct regular revaccination against measles in this age
Дод.точки доступу:
Бурбела, Е. І.
Романюк, Л. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


    Няньковський, С. Л.
    Атопічний дерматит — актуальна проблема сучасної педіатрії [Текст] = Atopic dermatitis is an important problem in current pediatrics / С. Л. Няньковський, О. С. Няньковська, М. І. Городиловська // Здоровье ребёнка. - 2019. - N 4. - С. 87-92. - Бібліогр.: в кінці ст.


Рубрики: Диметинден (Фенистил)--тер прим

MeSH-головна:
ДЕРМАТИТ АТОПИЧЕСКИЙ -- DERMATITIS, ATOPIC (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ -- AGE GROUPS
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
ГИСТАМИНА АНТАГОНИСТЫ -- HISTAMINE ANTAGONISTS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ДИМЕТИНДЕН -- DIMETHINDENE (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: У статті узагальнені дані щодо проблеми атопічного дерматиту в педіатричній практиці, зокрема розглянуте питання його діагностики та лікування. Атопічний дерматит є найпоширенішим захворюванням шкіри у дітей, що значно знижує якість життя маленьких пацієнтів. Відомо, що це захворювання є наслідком комплексної взаємодії дефектів бар’єрної функції шкіри, імунної дисрегуляції, а також екологічних та інфекційних агентів. На сьогодні не існує специфічних діагностичних тестів для атопічного дерматиту. Немає жодного патогномонічного лабораторного біомаркера для його діагностики. Одними з найбільш ранніх і найбільш визнаних діагностичних критеріїв є критерії Ханіфіна і Райка 1980 року. Діагноз встановлюється за наявності трьох основних і трьох додаткових критеріїв. Останніми роками особливої актуальності набувають питання підходів до його терапії та вибору ефективних і безпечних методів лікування у дитячому віці. Для дітей, хворих на атопічний дерматит, необхідний диференційований, комплексний підхід до лікування, що включає вплив як на етіологічні фактори, так і на основні патогенетичні механізми його розвитку, з урахуванням різноманітних клінічних особливостей цього захворювання. Успішне лікування потребує мультифакторного підходу, що включає навчання пацієнта й опікунів, елімінаційну дієту в разі харчової алергії, оптимальний догляд за шкірою, протизапальну терапію з використанням топічних кортикостероїдів і/або топічних інгібіторів кальциневрину, а також лікування інфекцій шкіри. Основною ланкою лікування є щоденний належний догляд за шкірою. Застосування зволожуючих засобів підвищує гідратацію шкіри. Емолієнти можуть самостійно зменшити запалення і тяжкість захворювання. Крім того, їх використання знижує кількість призначених протизапальних середників, необхідних для боротьби з хворобою
The article summarizes the data on atopic dermatitis problem in pediatric practice, in particular, the issues of its diagnosis and treatment are considered. Atopic dermatitis is the most common skin disease in children, which greatly reduces small patients quality of life. It is well known that this disease is the result of the complex interaction of defects in the barrier function of skin, immune dysregulation, and environmental and infectious agents. There are no specific diagnostic tests for atopic dermatitis. There is no pathognomonic laboratory biomarker for its diagnosis. One of the earliest and most recognized diagnostic criteria is the Hanifin and Rajka diagnostic criteria of 1980. The diagnosis is performed in the presence of three main criteria and three additional criteria. Approaches to its treatment and choice of effective and safe treatment method in childhood are particularly relevant in recent years. For children with atopic dermatitis, a differentiated, integrated approach to treatment is necessary. Successful treatment requires a multifaceted approach that involves teaching of the patient and care-takers, elimination diet in the event of a food allergy, optimal skin care, anti-inflammatory therapy with topical corticosteroids and/or topical calcineurin inhibitors, and treatment of skin infections. The main part of treatment is daily proper skin care. The use of moisturizers enhances the hydration of the skin. Emollients can reduce the inflammation and the severity of the disease. In addition, their use reduces the amount of anti-infectious agents to fight the disease
Дод.точки доступу:
Няньковська, О. С.
Городиловська, М. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


    Горячко, А. Н.
    Прогностическая модель для определения вероятности развития врожденной пневмонии у доношенных новорожденных [Текст] = Prognostic model for determining the probability of congenital pneumonia in full-term newborns / А. Н. Горячко, А. В. Сукало // Здоровье ребёнка. - 2019. - N 4. - С. 93-98. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ -- CONGENITAL, HEREDITARY, AND NEONATAL DISEASES AND ABNORMALITIES (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA (патофизиология, этиология)
ВРЕДНЫХ ФАКТОРОВ МОДЕЛИ ПРОПОРЦИОНАЛЬНЫЕ -- PROPORTIONAL HAZARDS MODELS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: По данным Всемирной организации здравоохранения, пневмония является одной из основных причин смерти детей в возрасте до пяти лет. Цель исследования: разработка прогностической модели для определения факторов, ассоциированных с развитием врожденной пневмонии у доношенных новорожденных. Проведено комплексное обследование 116 доношенных новорожденных, находившихся в педиатрическом отделении для новорожденных детей и родильном физиологическом отделении Государственного учреждения «Республиканский научно-практический центр «Мать и дитя» в период с 2017 по 2019 г. В исследуемую группу вошло 53 доношенных новорожденных с врожденной пневмонией, родившихся в сроке гестации 39,50 ± 0,69 недели, с массой тела 3337,50 ± 354,42 г и длиной тела 52,20 ± 2,13 см. Контрольную группу составили 63 здоровых доношенных новорожденных, родившихся в сроке гестации 39,30 ± 0,63 недели, с массой тела 3417,30 ± 253,82 г и длиной тела 52,50 ± 1,57 см. В результате проведенного обследования установлены наиболее значимые факторы, ассоциированные с развитием врожденной пневмонии у доношенных новорожденных: из акушерско-гинекологического и соматического анамнеза жизни матери — самопроизвольный выкидыш; из осложнений беременности — хроническая внутриматочная гипоксия плода; по результатам исследования плаценты — наличие воспалительных изменений в плаценте; по результатам клинических проявлений в первые 72 часа жизни — наличие дыхательной недостаточности. На основании полученных данных разработана модель с чувствительностью, равной 92,5 %, специфичностью — 92,1 % и площадью под ROC-кривой AUC = 0,940 ± 0,054, р  0,001 (95% доверительный интервал 0,90–0,99). С помощью прогностической модели рассчитаны пороговые значения: для самопроизвольного выкидыша — 0,810; хронической внутриматочной гипоксии плода — 0,289; воспалительных изменений в плаценте — 0,565; наличия дыхательной недостаточности — 0,928, что при пороговых значениях ≥ 0,56 ROC-кривой позволяет выделить группу высокого риска по развитию врожденной пневмонии среди доношенных новорожденных
According to the data of the World Health Organization, pneumonia is one of the leading causes of death in children under five years of age. Objective: to develop a prognostic model to determine the factors associated with the development of congenital pneumonia in full-term newborns. A comprehensive survey of 116 full-term newborns who were in the pediatric Department for newborn children and the Maternity Physiological Department of the State Institution “Republican Scientific and Practical Center “Mother and Child” in the period from 2017 to 2019 was conducted. The study group consisted of 53 healthy full-term newborns with congenital pneumonia, born at the gestational age of 39.50 ± 0.69 weeks, body weight 3337.50 ± 354.42 g and a body length of 52.20 ± 2.13 cm. The control group consisted of 63 healthy full-term babies born at gestational age of 39.30 ± 0.63 weeks, body weight 3417.30 ± 253.82 g and a body length of 52.50 ± 1.57 cm. The survey revealed the most significant factors associated with the development of congenital pneumonia in full-term newborns: from the obstetric-gynecological and somatic history of the mother’s life — spontaneous miscarriage; from the complications of pregnancy — chronic intrauterine fetal hypoxia; the placenta study determined the presence of inflammatory changes in the placenta; clinical manifestations within the first 72 hours of life included respiratory failure. Based on the data obtained, a model with sensitivity equal to 92.5 %, specifi­city 92.1 % and an area under ROC-curve (AUC) 0.94 ± 0.054, p  0.001 (95% CI 0.90–0.99). Using a prognostic model, thre­shold values were calculated: for spontaneous miscarriage — 0.810; chronic intrauterine fetal hypoxia — 0.289; inflammatory changes in the placenta — 0.565; the presence of respiratory failure — 0.928, which at threshold values ≥ 0.56 ROC-curve allows identify a high risk group for the development of congenital pneumonia among full-term newborns
Дод.точки доступу:
Сукало, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


    Мавропуло, Т. К.
    Деструктивні гіпоксично-ішемічні ураження мозку в доношених новонароджених при нормотермії та гіпотермії [Текст] = Destructive hypoxic-ischemic brain injury in full-term infants with normothermia and hypothermia / Т. К. Мавропуло, К. Ю. Соколова, Н. С. Капшученко // Здоровье ребёнка. - 2019. - N 4. - С. 99-106. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
АСФИКСИЯ НОВОРОЖДЕННОГО -- ASPHYXIA NEONATORUM (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ГИПОКСИЯ-ИШЕМИЯ -- HYPOXIA-ISCHEMIA, BRAIN (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ГИПОТЕРМИЯ -- HYPOTHERMIA (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
НЕЙРОВИЗУАЛИЗАЦИЯ -- NEUROIMAGING (использование, методы, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Незважаючи на досягнення в неонатології, тяжка асфіксія при народженні і гіпоксично-ішемічна енцефалопатія в доношених новонароджених, як і раніше, асоціюються з високою летальністю, довгостроковою неврологічною захворюваністю та інвалідністю. В алгоритмі ведення дітей із гіпоксично-ішемічною енцефалопатією важливим є використання методів додаткових обстежень, в тому числі ультразвукового дослідження головного мозку (нейросонографії), дослідження його потенціалу щодо ранньої оцінки тяжкості ушкоджень мозкової тканини при використанні терапевтичної гіпотермії. Метою дослідження було вивчення впливу терапевтичної гіпотермії на структуру нейросонографічних ознак деструктивних гіпоксично-ішемічних ушкоджень мозку в доношених новонароджених. Матеріали та методи. Були проаналізовані дані обстеження 50 доношених новонароджених дітей, які мали тяжку асфіксію й у яких були діагностовані ознаки деструктивних гіпоксично-ішемічних уражень мозку. До першої групи (група гіпотермії 1) були включені дані 12 доношених новонароджених, яким проводилась лікувальна гіпотермія у 2014–2016 роках. До другої групи (група гіпотермії 2) були включені 14 дітей із тяжкою асфіксією, яким проводилась лікувальна гіпотермія у 2011–2013 роках. До третьої групи (група нормотермії) були включені 24 доношені новонароджені дитини, які народились у 2009–2010 роках і яким не проводилась лікувальна гіпотермія. Результати. Частка найбільш тяжких деструктивних уражень мозку (дифузних ішемічних ушкоджень) становила в першій групі 33,3 %, в другій — 35,7 %, в третій — 45,8 %. Вірогідні відмінності між групами стосовно частоти формування дифузних ішемічних ушкоджень мозку не були виявлені. Загалом у структурі деструктивних гіпоксично-ішемічних уражень мозку в новонароджених після гіпотермії дифузні ішемічні ушкодження становили 34,6 % (невірогідні відмінності з групою нормотермії, р = 0,385 згідно з підрахунком критерію Фішера). При дослідженні показників мозкового кровотоку вірогідні відмінності були встановлені для індексу резистентності передньої мозкової артерії на третю добу життя (0,53 ± 0,05 для групи нормотермії і 0,65 ± 0,04 для групи гіпотермії). Висновки. Незважаючи на скорочення питомої ваги найбільш тяжких дифузних ішемічних ушкоджень мозку серед загальної кількості діагностованих деструктивних гіпоксично-ішемічних уражень при запровадженні гіпотермії, статистичний аналіз не виявив вірогідних відмінностей між групами. Адже розвиток дифузних ішемічних ушкоджень мозку насамперед обумовлений первинними асфіктичними ураженнями, які призводять до глобальної загибелі нейронів, або ж тими ураженнями, фаза терапевтичного вікна при яких закінчилась до моменту народження. Але вірогідні відмінності показників церебральної гемодинаміки доводять той факт, що потенціал лікувальної гіпотермії щодо запобігання вторинним реперфузійним ушкодженням зберігається і в цих випадках
Despite the achievements of neonatology, severe asphyxia at birth and hypoxic-ischemic encephalopathy in full-term infants are still associated with high lethality, long-term neurological morbidity and disability. In the algorithm for the ma­nagement of children with hypoxic-ischemic encephalopathy, it is important to use methods of additional examinations, including ultrasound examination of the brain (neurosonography), its potential for the early evaluation of the severity of the brain tissue injury using therapeutic hypothermia. Thus, the aim of the research was to determine the effect of therapeutic hypothermia on the severity of neurosonographic signs of destructive hypoxic-ischemic brain injury in full-term newborns. Materials and methods. Data were analyzed for 50 full-term neonates with severe asphyxiation and signs of destructive hypoxic-ischemic brain injury. The first group (hypothermia group 1) included 12 newborn infants who were treated with hypothermia in 2014–2016. The second group (hypothermia group 2) — 14 children with severe asphyxiation who were treated with hypothermia in 2011–2013. The third group (group of normothermia) consisted of 24 full-term babies born in 2009–2010, with no therapeutic hypothermia. Results. The share of the most severe destructive brain injuries (diffuse ischemic lesions) was 33.3 % in the first group, 35.7 % in the second group and 45.8 % in the third group. Significant differences between groups in terms of the frequency of diffuse ischemic brain injures were not found. In general, in the structure of destructive hypoxic-ischemic brain injuries in newborns after hypothermia, diffuse ischemic lesions were detected in 34.6 % of cases (non-significant differences with the group of normothermia, p = 0.385 according to Fisher’s criterion calculations). When studying the indicators of cerebral blood flow, reliable differences were found for the index of resistance of the anterior cerebral artery on the third day of life (0.53 ± 0.05 for normothermia group and 0.65 ± 0.04 for hypothermia group). Conclusions. Despite the reduction in the proportion of the most severe diffuse ischemic brain injuries among the total number of diagnosed destructive hypoxic-ischemic lesions during the introduction of hypothermia, the statistical analysis did not reveal any significant differences between the groups. After all, the development of diffuse ischemic brain injuries, first of all, is due to primary asphyxia lesions that lead to global deaths of neurons, or by these injuries, the phase of the therapeutic window in which ended up at the time of birth. But significant differences in the parameters of cerebral hemodynamics prove the fact that the potential of therapeutic hypothermia for the prevention of secondary reperfusion injury remains in these cases
Дод.точки доступу:
Соколова, К. Ю.
Капшученко, Н. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


    Богмат, Л. Ф.
    Ювенильная очаговая склеродермия: клиника, диагностика, современные подходы к терапии (обзор литературы и собственные наблюдения) [Текст] = Juvenile localized scleroderma: clinical picture, diagnosis, therapeutic update (literature review and own observations) / Л. Ф. Богмат, В. В. Никонова // Здоровье ребёнка. - 2019. - N 4. - С. 107-114. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
СКЛЕРОДЕРМИЯ ОГРАНИЧЕННАЯ -- SCLERODERMA, LIMITED (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ДЕТИ -- CHILD
РЕВМАТИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ -- RHEUMATIC DISEASES (диагностика, осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
Анотація: Среди ревматических заболеваний у детей особое место принадлежит ювенильной очаговой склеродермии, которая выделена как отдельная форма в структуре склеродермических заболеваний и характеризуется началом болезни в возрасте до 16 лет, поражением кожи, нередко по типу очагов или линейных форм (гемиформа), склонностью к образованию контрактур и развитием аномалий конечностей. Эта форма заболевания характеризуется поражением преимущественно кожи с вовлечением прилежащих мышц. Причина возникновения очаговой склеродермии неизвестна. В основе развития заболевания выделяют три основные составляющие: повреждение сосудистого русла, активацию иммунной системы с нарушением ее регуляции и высвобождением цитокинов, а также измененный синтез коллагена с пролиферацией фибробластов и последующим развитием фиброза. Выделено несколько форм ювенильной очаговой склеродермии, различающихся по клиническим проявлениям и глубине поражения подлежащих тканей, а среди кожных проявлений выделяют пять подтипов: бляшечную, генерализованную, линейную, пансклеротическую и смешанную форму. Постановка диагноза основывается на анализе данных анамнеза и характерной клинической картины заболевания. Специфических лабораторных тестов, позволяющих подтвердить заболевание, не разработано. Современные принципы терапии ювенильной очаговой склеродермии предполагают применение различных групп препаратов, в том числе метотрексата, глюкокортикостероидов, такролимуса, циклоспорина, иматиниба, микофенолата мофетила, ретиноидов, проведение ПУВА-терапии (от англ. PUVA (Psoralen + UltraViolet А — псорален + ультрафиолетовые лучи А)), использование антагонистов медленных кальциевых каналов (группа нифедипина), бозентана. Проводимые в настоящее время в мире исследования по стандартизации базисной терапии ювенильной очаговой склеродермии, вероятно, позволят выявить оптимальный вариант и длительность лечения для каждой формы болезни и улучшить прогноз заболевания. Также представлены результаты собственных клинических наблюдений
Among rheumatic diseases in children, a special place belongs to juvenile localized scleroderma, which is highlighted as a separate form in the structure of scleroderma diseases and is characterized by: the onset of the disease up to 16 years, skin lesions, often focal or linear (hemiforma), a tendency to form contractures and the development of limbs abnormalities. This form of the disease is characterized by damage to the skin mainly involving the surrounding muscles. The cause of juvenile localized scleroderma is unclear. Three main components underlie the development of the disease: damage to the vascular bed, activation of the immune system with a violation of its regulation and release of cytokines, as well as altered collagen synthesis with proliferation of fibroblasts and the subsequent development of fibrosis. Several forms of juvenile localized scleroderma have been identified, differing in clinical manifestations and depth of lesion of subjacent tissues, and among the skin manifestations, five subtypes are distinguished: plaque, generalized, linear, pansclerotic, and mixed. Diagnosis is based on an analysis of the history and typical clinical picture of the disease. Specific laboratory tests to confirm the disease has not been developed. Modern treatment principles for juvenile localized scleroderma involve the use of different groups of drugs, including methotrexate, corticosteroids, tacrolimus, cyclosporine, imatinibum, mycophenolate mofetil, retinoids, PUVA therapy (Psoralen + UltraViolet A), use of slow calcium channel antagonists (nifedipinum group), bosentan. The studies currently being conducted in the world on the standardization of basic therapy of juvenile localized scleroderma are likely to reveal the optimal variant and duration of treatment for each form of the disease and improve the prognosis of the disease. The article also presents the results of own clinical observations
Дод.точки доступу:
Никонова, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


    Хаджинова, Ю. В.
    Сучасний погляд на роль вітаміну D при ювенільних артритах у дітей (огляд літератури) [Текст] = Modern concepts of vitamin D role in juvenile idiopathic arthritis in children (review) / Ю. В. Хаджинова // Здоровье ребёнка. - 2019. - N 4. - С. 115-120. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VITAMIN D DEFICIENCY (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
АРТРИТ ЮВЕНИЛЬНЫЙ -- ARTHRITIS, JUVENILE (паразитология, терапия, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Артрит є одним із найпоширеніших хронічних ревматичних захворювань у дітей. Термін «ювенільний ідіопатичний артрит» (ЮІА) застосовується для позначення групи захворювань, які поєднують хронічні артрити невідомої причини, що беруть свій початок у віці до 16 років. Етіологія ЮІА залишається невизначеною, патогенез є багатофакторним. Одним із факторів ризику розвитку цього захворювання вважається недостатній рівень вітаміну D у сироватці крові. Вітамін D (кальциферол) здатний пригнічувати імунну відповідь, а його низька концентрація у сироватці крові пов’язується зі збільшенням синтезу протизапальних медіаторів та, відповідно, активності автоімунних захворювань. У нашій статті наведено аналіз опублікованих у доступній літературі джерел щодо значення вітаміну D (кальциферолу) у розвитку ювенільного артриту, його дебюті, клінічній маніфестації та особливостях перебігу захворювання. Метою аналізу літературних джерел були узагальнення та інтерпретація даних щодо сучасного погляду на статус вітаміну D у дітей з ЮІА, а саме: визначення ймовірного взаємозв’язку між статусом вітаміну D та ініціацією розвитку ЮІА, встановлення ймовірного впливу рівня забезпеченості вітаміном D на показники активності патологічного процесу та перебіг ЮІА. Більшістю авторів було доведено наявність дефіциту або недостатності рівня 25(OH)D у дітей, хворих на ювенільні артрити. При цьому залишаються суперечливими дані про роль зниженого рівня вітаміну D в ініціації розвитку ЮІА, активації запального процесу та у подальшому прогнозі захворювання. Також зберігається актуальність питання про додатковий прийом препаратів вітаміну D, тривалість курсів та визначення відповідних доз. Для пошуку джерел літератури вивчались бази даних Medline (з використанням Ovid), Embase (з використанням Ovid), Cumulative Index to Nursing and Allied Health Literature (CINHAL), Web of Science та Scopus
Arthritis is one of the most common chronic rheumatic diseases in children. Juvenile idiopathic arthritis (JIA) is the current nomenclature that is used to refer to a group of diseases that include chronic arthritis, childhood-onset arthritis of unknown cause. The etiology of JIA is unknown and the pathogenesis is likely to be multifactorial. One of the risk factors for the development of this disease is an insufficient level of vitamin D in the blood serum. The purpose of the analysis of the literature data was to compile and interpret data on the current point of view on the status of vitamin D in children with JIA. This article summarizes reports about the role of vitamin D in the development and clinical manifestation of juvenile arthritis (JA). Plenty of studies show a low level of vitamin D in blood serum in children with juvenile arthritis. At the same time, the role of low vitamin D status in the initiation of juvenile idiopathic arthritis development, activation of the inflammatory process, and further prognosis is controversial. The questions about vitamin D supplementation, its duration and dosage are still relevant. Five biomedical literature search bases were accessed, in the following order: Medline (using Ovid), Embase (using Ovid), Cumulative Index to Nursing and Allied Health Literature (CINHAL), Web of Science, and Scopus
Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


    Абатуров, А. Е.
    Медикаментозное подавление активности кворум сенсинга бактерий Pseudomonas aeruginosa [Текст] = Medication-induced inhibition of the activity of sensing quorum of Pseudomonas aeruginosa bacteria / А. Е. Абатуров, Т. А. Крючко // Здоровье ребёнка. - 2019. - N 4. - С. 121-130. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
PSEUDOMONAS AERUGINOSA -- PSEUDOMONAS AERUGINOSA (действие лекарственных препаратов)
КВОРУМ-ЗАВИСИМАЯ КОММУНИКАЦИЯ У МИКРООРГАНИЗМОВ -- QUORUM SENSING (действие лекарственных препаратов)
ОБЗОР -- REVIEW
ИНФЕКЦИЯ ВНУТРИБОЛЬНИЧНАЯ -- CROSS INFECTION (патофизиология, профилактика и контроль)
БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS (действие лекарственных препаратов)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Научный обзор посвящен современным представлениям о системах кворум сенсинг LasI/R, RhlI/R, PqsABCDH/R и IQS бактерий Pseudomonas aeruginosa, функционирование которых обусловливает их выживание в самых неблагоприятных и бактерицидных условиях. Для написания статьи осуществлялся поиск информации с использованием баз данных Scopus, Web of Science, MedLine, PubMed, Google Scholar, EMBASE, Global Health, The Cochrane Library, CyberLeninka, РИНЦ. Высокая антибиотикорезистентность бактерий Pseudomonas aeruginosa как возбудителей нозокомиальных инфекционных заболеваний обусловлена способностью к созданию биопленки. Описаны механизмы формирования бактериями Pseudomonas aeruginosa биопленки, которая представлена системами кворум сенсинга LasI/R, RhlI/R, PqsABCDH/R и IQS. Приведены данные научных исследований, раскрывающие роль кворум сенсинг-зависимых факторов вирулентности бактерий Pseudomonas aeruginosa в патогенезе инфекционного процесса. Продемонстрирована иерархическая единая организация систем кворум сенсинга бактерий Pseudomonas aeruginosa при формировании биопленки. Формирование биопленки бактериями Pseudomonas aeruginosa предопределяет недостаточность эффективности антибактериальной терапии и риск развития хронического процесса. Акцентировано внимание на возможности медикаментозного подавления кворум сенсинг-ассоциированных факторов бактериальной вирулентности и формирования биопленки при использовании любого молекулярного компонента системы кворум сенсинга бактерий Pseudomonas aeruginosa в качестве мишени. Представлена характеристика соединений, которые ингибируют системы кворум сенсинга бактерий Pseudomonas aeruginosa и дадут возможность разработать лекарственные средства для использования в медицинской практике при лечении инфекций, вызванных бактериями Pseudomonas aeruginosa
The scientific review deals with the modern concepts of the quorum sensing systems LasI/R, RhlI/R, PqsABCDH/R and IQS of Pseudomonas aeruginosa bacteria, the functioning of which causes their survival under the most unfavorable and bactericidal conditions. For writing the article, information was searched ­using Scopus, Web of Science, MedLine, PubMed, Google Scholar, EMBASE, Global Health, The Cochrane Library, CyberLeninka, RISC. High antibiotic resistance of Pseudomonas aeruginosa bacteria as causative agents for nosocomial infectious diseases is due to the ability to create a biofilm. The mechanisms of biofilm formation by Pseudomonas aeruginosa bacteria, which are represented by the quorum sensing system LasI/R, RhlI/R, PqsABCDH/R and IQS, are described. The data of scientific studies that reveal the role of quorum sensing-dependent virulence factors of the bacteria Pseudomonas aeruginosa in the pathogenesis of the infectious process are presented. The hierarchical unified organization of the quorum sensing of Pseudomonas aeruginosa bacteria in the formation of a biofilm was demonstrated. The formation of biofilm by Pseudomonas aeruginosa bacteria predetermines the lack of effectiveness of antibiotic therapy and the risk of developing a chronic process. Attention is focused on the possibilities of drug suppression of quorum sensing-associated factors of bacterial virulence and biofilm formation when using any molecular component of the quorum system of sensing bacteria Pseudomonas aeruginosa as a target. The cha­racteristics of some compounds that inhibit the sensory system of Pseudomonas aeruginosa bacteria are given, and it is likely that they will be able to develop medicines for use in medical practice for the treatment of infections caused by Pseudomonas aeruginosa bacteria
Дод.точки доступу:
Крючко, Т. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)