Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ЗУ3/2019/1<.>

Загальна кількість знайдених документів : 24
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-24

Акушерський сепсис (Клінічна лекція) [Текст] / Т. Г. Романенко [та ін.] // Здоровье женщины. - 2019. - № 1. - С. 10-27. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
СЕПСИС -- SEPSIS (диагностика, лекарственная терапия, микробиология, патофизиология, терапия)
ШОК ТОКСИЧЕСКИЙ -- SHOCK, SEPTIC (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, терапия)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (диагностика, лекарственная терапия, микробиология, патофизиология, терапия)
ПОСЛЕРОДОВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- PUERPERAL INFECTION (диагностика, лекарственная терапия, микробиология, патофизиология, терапия)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
Анотація: У статті наведено огляд даних щодо особливостей діагностики сепсису в акушерській практиці, ведення пацієнтів із сепсисом і септичним шоком. Огляд оновлених рекомендацій дозволить впровадити сучасні принципи діагностики та інтенсивної терапії сепсису і септичного шоку і поліпшити результати лікування даної категорії пацієнтів. Крім того, обговорюються стратегії, пов’язані з анестезіологічним веденням вагітних, роділь та породіль із сепсисом або з ризиком розвитку сепсису під час вагітності та у післяпологовий період
Дод.точки доступу:
Романенко, Т. Г.
Дубров, С. О.
Суліменко, О. М.
Суліменко, Є. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кравченко, О. В.
Диференційований підхід до призначення гормональної терапії у II триместрі гестації у вагітних після екстракорпорального запліднення [Текст] / О. В. Кравченко // Здоровье женщины. - 2019. - № 1. - С. 28-31. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (лекарственная терапия)
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ВТОРОЙ -- PREGNANCY TRIMESTER, SECOND (действие лекарственных препаратов)
ГОРМОНОЗАМЕЩАЮЩАЯ ТЕРАПИЯ -- HORMONE REPLACEMENT THERAPY
Анотація: Мета дослідження: розроблення диференційованого підходу до призначення гормональної терапії у ІІ триместрі гестації у вагітних після екстракорпорального запліднення (ЕКЗ). Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 28 жінок, вагітність у яких настала внаслідок застосування допоміжних репродуктивних технологій. Критеріями виключення з дослідження були: багатоплідна вагітність, аномалії розвитку жіночих статевих органів, тяжка екстрагенітальна патологія у матерії, вроджені аномалії плода. Усі вагітні були комплексно обстежені і спостерігалися у І триместрі за програмами центрів репродукції, де відбулося ЕКЗ. Додатково проводили трансвагінальне ультразвукове дослідження за допомогою спеціальної тримірної програми VOCAL. Результати. У переважної більшості жінок (73,1%) спостерігалась гіпоплазія хоріона. Індекс васкуляризації хоріона також був нижчий у 76,9% вагітних після ЕКЗ. У 23,1% вагітних після ЕКЗ, у яких ріст хоріона і його васкуляризація відповідали гестаційній нормі, а також не спостерігалось ознак загрози викидня, гормональна терапія була поступово відмінена; 76,9% пацієнток з індукованою вагітністю та порушеним розвитком хоріона продовжували отримувати мікронізований прогестерон Лютеіна до 18–20 тиж гестації, а також венотонік Нормовен та метаболічний засіб Архітол (з 14-го до 18-го тиж вагітності). Ефективність запропонованої терапії оцінювали за даними характеру кровотоку у міометрії. Так, аналіз кровотоку у маткових та спіральних артеріях у кінці першої половини вагітності засвідчив, що у 85% вагітних усереднений індекс резистентності (ІR) як у спіральних артеріях, так і у маткових артеріях не відрізнявся від середніх популяційних показників. Заключення. Запропонований комплекс лікарських засобів (Лютеіна, Нормовен, Архітол) забезпечує у переважної більшості пацієнток з індукованою вагітністю (80–85%) повноцінний приріст матково-плацентарного кровотоку завдяки адекватному проходженню другої хвилі інвазії цитотрофобласта у міометральні сегменти спіральних артерій, що створює оптимальні умови для нормального перебігу вагітності та розвитку плода
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Медведь, В. І.
Питання залізодефіциту та анемії в Рекомендаціях ВООЗ-2017 [Текст] / В. І. Медведь, Н. Б. Степура // Здоровье женщины. - 2019. - № 1. - С. 32-35. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ -- ANEMIA, IRON-DEFICIENCY (лекарственная терапия, осложнения, профилактика и контроль)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль)
ГЕМОГЛОБИНСТИМУЛИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- HEMATINICS (терапевтическое применение)
ЖЕЛЕЗА СОЕДИНЕНИЯ -- IRON COMPOUNDS (терапевтическое применение)
ФОЛИЕВАЯ КИСЛОТА -- FOLIC ACID (терапевтическое применение)
ДОКАЗАТЕЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EVIDENCE-BASED MEDICINE
ВСЕМИРНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ ЗДРАВООХРАНЕНИЯ -- WORLD HEALTH ORGANIZATION
Анотація: У статті докладно описано положення, викладені у документі «Рекомендації ВООЗ щодо надання допологової допомоги з метою формування позитивного досвіду вагітності», які стосуються попередження залізодефіциту, анемії та їхніх негативних материнських і перинатальних наслідків. Наведено дози та режими застосування залізовмісних препаратів та фолієвої кислоти у вагітних за різних умов для профілактики та лікування. Підкреслено доказовість усіх рекомендацій, розроблених експертами ВООЗ, доцільність їхнього використання в акушерській практиці
Дод.точки доступу:
Степура, Н. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Пирогова, В. І.
Вітамінно-мінеральні комплекси у профілактиці репродуктивних втрат та ускладнень вагітності [Текст] / В. І. Пирогова, О. О. Ошуркевич, І. І. Охабська // Здоровье женщины. - 2019. - № 1. - С. 36-39. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Витрум пренатал плюс

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS (профилактика и контроль)
ВИТАМИНЫ -- VITAMINS (терапевтическое применение)
МИНЕРАЛЫ -- MINERALS (терапевтическое применение)
Анотація: Незбалансоване споживання життєво важливих вітамінів і мікронутрієнтів є факторами негативного впливу на здоров’я, розвиток, формування і функціонування органів і систем у різні вікові періоди. Вагітність є критичним періодом, коли жінка потребує додаткової мікронутрієнтної підтримки, що необхідно для забезпечення неускладненого перебігу вагітності та народження здорових нащадків. У статті представлений аналіз світових підходів до використання вітамінно-мінеральних комплексів під час вагітності
Дод.точки доступу:
Ошуркевич, О. О.
Охабська, І. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Макарчук, О. М.
Клінічний досвід застосування різноманітних підходів до комплексної та превентивної терапії функціональних кіст яєчників [Текст] / О. М. Макарчук, Н. І. Матвійків // Здоровье женщины. - 2019. - № 1. - С. 40-43. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЯИЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OVARIAN NEOPLASMS (лекарственная терапия, профилактика и контроль)
ЯИЧНИКОВ КИСТЫ -- OVARIAN CYSTS (лекарственная терапия, профилактика и контроль)
Анотація: Поширеність пухлин яєчників на сьогодні складає від 11% до 20% та має тенденцію до зростання. У дослідженні наведено аналіз результатів лікування чотирьох груп пацієнток у віці від 18 до 39 років з функціональними кістами яєчників залежно від запропонованої програми лікування. Групу I (n=30) склали жінки з неускладненим перебігом функціональних кістозних утворень яєчника, які отримували базову терапію. Група II (n=30) – жінки, які отримували гормонотерапію гестагенами або монофазні комбіновані оральні контрацептиви. Група III (n=30) – пацієнтки, які отримували корекцію порушень з використанням спеціального екстракту прутняка (Agnus castus) – BNO 1095. Група IV (n=30) – пацієнтки, які протягом трьох менструальних циклів отримували гормональну терапію, в подальшому доповнивши даний комплекс препаратом спеціального екстракту Agnus castus – BNO 1095 протягом 6 міс. Найбільш високу ефективність, що підтверджує доцільність застосування в практиці гінеколога рослинних засобів, слід відзначити у хворих IV групи, де апробована комплексна програма лікування та превентивної терапії (гормонотерапія + екстракт BNO 1095). У даній групі практично повне зникнення больового відчуття відзначене у 93,3% жінок, нормалізація оваріально-менструального циклу – у 83,3%, регресія кістозного утворення до розміру фолікула – у 76,6%. Рецидивів функціональних кіст яєчників протягом року не відзначено тільки у хворих цієї групи. Спеціальний екстракт Agnus castus – BNO 1095 ефективний в монотерапії та, особливо, в разі включення його в комплексну схему лікування та профілактики функціональних кіст яєчників
Дод.точки доступу:
Матвійків, Н. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ендометріоз післяопераційного рубця (Випадок з практики) [Текст] / О. В. Голяновський [та ін.] // Здоровье женщины. - 2019. - № 1. - С. 44-47. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS (диагностика, осложнения)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, этиология)
РУБЕЦ -- CICATRIX (осложнения, патофизиология)
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Ендометріоз післяопераційного рубця (ЕПР) належить до рідкісних форм екстрагенітального ендометріозу, а в медичній літературі опубліковані окремі клінічні спостереження чи незначні серії випадків. Найчастіше ЕПР діагностують після кесарева розтину, але описані випадки виникнення даної патології після трансабдомінальних гінекологічних та хірургічних втручань. У даній статті описаний клінічний випадок передопераційної діагностики та хірургічного лікування ЕПР через 5 років після кесарева розтину. Діагноз був підтверджений після морфологічного дослідження видаленого макропрепарату. У віддалений післяопераційний період рецидиву ЕПР не спостерігалося. Також представлено короткий огляд літератури з питань етіології та патогенезу, особливостей клінічної картини, інформативності радіологічних методів діагностики, наведено інформацію щодо основних принципів хірургічного лікування ЕПР
Дод.точки доступу:
Голяновський, О. В.
Клюзко, І. В.
Губар, І. А.
Кульчицький, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Порівняльна оцінка результативності різних схем застосування природних флавоноїдів Протефлазіду у терапії цервікальних інтраепітеліальних неоплазій (CIN) легкого та помірного ступеня, асоційованих з генітальною папіломавірусною інфекцією [Текст] / В. В. Камінський [та ін.] // Здоровье женщины. - 2019. - № 1. - С. 48-54. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Протефлазид

MeSH-головна:
ЦЕРВИКАЛЬНАЯ ИНТРАЭПИТЕЛИАЛЬНАЯ НЕОПЛАЗИЯ -- CERVICAL INTRAEPITHELIAL NEOPLASIA (лекарственная терапия, этиология)
ПАПИЛЛОМАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- PAPILLOMAVIRUS INFECTIONS (лекарственная терапия, осложнения)
ФЛАВОНОИДЫ -- FLAVONOIDS (терапевтическое применение)
Анотація: У статті представлені результати оцінювання клінічної ефективності системного, місцевого та одночасного системного і місцевого використання прямих противірусних препаратів – природних флавоноїдів Протефлазіду, які чинять імунотропну дію і стимулюють апоптоз, під час лікування цервікальних інтраепітеліальних неоплазій (CIN) легкого та помірного ступеня, асоційованих з генітальною папіломавірусною інфекцією (ПВІ). Мета дослідження: порівняння ефективності лікування CIN I–II, зумовленої вірусом папіломи людини (ВПЛ), при застосуванні препарату Протефлазід® у формі монотерапії системно, місцево та одночасно системно і місцево. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 90 жінок репродуктивного віку з цервікальною інтраепітеліальною неоплазією шийки матки різного ступеня (CIN I–II), зумовленою ПВІ. Усі пацієнтки проходили обстеження та лікування у Київському міському центрі репродуктивної та перинатальної медицини (КМЦРПМ) і були розподілені на три групи. До І групи увійшли 30 (33,33%) пацієнток, які отримували лікування препаратом Протефлазід® у крапельній формі за наступною схемою: по 15 крапель 2 рази на добу протягом 3 міс – безперервно. До ІІ групи було включено 30 (33,33%) жінок, які отримували місцеве лікування з використанням супозиторіїв Протефлазід® за наступною схемою: по 1 супозиторію 2 рази на добу протягом 14 днів кожного місяця у міжменструальний проміжок; курс – 3 міс. Лікування розпочинали одразу після менструації. На момент менструації робили перерву у лікуванні. До ІІІ групи увійшли 30 (33,3%) обстежуваних жінок, які отримували одночасно супозиторії препарату Протефлазід® – по 1 супозиторію 2 рази на добу протягом 14 днів; курс – 3 міс (щомісячно по 14 днів у міжменструальний проміжок), та крапельну форму препарату Протефлазід® за схемою: 15 крапель 2 рази на день протягом 3 міс – безперервно. Ураховуючи, що процес проходження однієї інфікованої клітини від базального шару до поверхневого може тривати до 3 міс, ми обрали тривале лікування – тримісячний курс, щоб елімінувати вірус і попередити рецидив ПВІ. Результати. Системне застосування препарату Протефлазід®, краплі (per os) при лікуванні неоплазії легкого та помірного ступенів приводить до покращання стану епітелію шийки матки у 60% випадків та ерадикації ВПЛ у 73,3% пацієнток. Місцеве застосування препарату Протефлазід®, супозиторії при CIN I–II нормалізує цитологічну картину або приводить до перехода CIN II у CIN I у 63,3% жінок; ДНК ВПЛ після лікування не виявлено у 76,7% випадків. Одночасне місцеве та системне застосування препаратів Протефлазід®, супозиторії та Протефлазід®, краплі протягом 3 міс у терапії CIN I, CIN II, асоційованих з ПВІ, привело до регресії СIN I до норми та СIN IІ у СIN I у 83,3% хворих; ДНК ВПЛ після лікування не виявлено у 90,0% випадків. Заключення. Протефлазід® можна рекомендувати для впровадження в практику як безпечний та ефективний препарат для лікування хворих з CIN I та CIN II, зумовлених ПВІ, у формі монотерапії, особливо у схемі одночасного системного та місцевого застосування Протефлазід® (супозиторії + краплі), що забезпечує найвищу терапевтичну ефективність
Дод.точки доступу:
Камінський, В. В.
Суханов, А. А.
Шалько, М. Н.
Суменко, В. В.
Лавренюк, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Федорович, П. В.
Обгрунтування застосування Дораміцину для ерадикації мікрофлори, асоційованої з бактеріальним вагінозом [Текст] / П. В. Федорович, Г. І. Мавров, Вл. В. Подольський // Здоровье женщины. - 2019. - № 1. - С. 55-59. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Дорамицин

MeSH-головна:
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ -- VAGINOSIS, BACTERIAL (диагностика, лекарственная терапия)
СПИРАМИЦИН -- SPIRAMYCIN (терапевтическое применение)
РЕАКТИВЫ ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ -- REAGENT KITS, DIAGNOSTIC (использование)
Анотація: Мета дослідження: обґрунтування використання антибактеріального препарату Дораміцин (спіраміцин) під час лікування бактеріального вагінозу (БВ) з урахуванням чутливості до нього окремих складових даного поліетіологічного захворювання. Матеріали та методи. За допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі на ампліфікаторі ДТ-96 з використанням набору реагентів Фемофлор-16 обстежено 71 пацієнта з хронічним запаленням сечостатевої системи, у яких знайдені мікроорганізми, що асоційовані з БВ. Проаналізовано чутливість до Дораміцину виявленої мікрофлори. Результати. Показана наявність чутливості до Дораміцину переважної більшості мікроорганізмів та/або груп мікроорганізмів (чутливість до частини складових групи), асоційованих з БВ, які можна виявляти за допомогою набору реагентів Фемофлор-16. Заключення. Дораміцин доцільно використовувати як препарат вибору для комплексного лікування бактеріального вагінозу жінок, а також анаеробних та мікроаерофільних дисбіозів сечостатевої системи чоловіків. Головними додатковими перевагами Дораміцину є можливість призначення препарату під час вагітності, а також можливість одночасної ерадикації як певних збудників бактеріального вагінозу, так і Chlamydia trachomatis та Ureaplasma urealyticum – найпоширеніших збудників запалень сечостатевої системи на сьогодні
Дод.точки доступу:
Мавров, Г. І.
Подольський, Вл. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Rymarchuk, M. I.
Polymorphic variants of detoxification genes and possible gestational complications in pregnant women with retrochorial and retroplacental hematomas [Текст] / M. I. Rymarchuk // Здоровье женщины. - 2019. - № 1. - С. 61-63. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРЕЖДЕВРЕМЕННАЯ ОТСЛОЙКА ПЛАЦЕНТЫ -- ABRUPTIO PLACENTAE (генетика, патофизиология)
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (генетика)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (генетика)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (генетика)
Анотація: Fetal health depends on both the genetic program of its development and the structural and functional adequacy of placenta. Materials and methods. Our research envisaged the use of the molecular genetic method to identify deletion and allelic polymorphism of the GSTT1, GSTM1 genes in the homozygous state and the designation of the identified genotypes as the deletion variant (GSTT1 deletion, GSTM1 deletion) or the allelic variant (GSTT1 allele, GSTM1 allelе). The research involved 105 women; among them, there were 50 pregnant women with local non-progressive placental abruption. Group I included 33 women with placental dysfunction, who gave birth to babies with normal body weights; Group II comprised 17 women with placental dysfunction and development delay in their newborn babies. Results. The study of deletion polymorphism of the GSTT1, GSTM1 genes and A313G polymorphism of the GSTP1 gene in all the women (n=105) (50 patients of the main study groups and 55 women of the control group) revealed the following distribution of polymorphic variants of the studied genes: the GSTT1 allele genotype has made up 81.90%; the GSTT1 deletion genotype was found in 18.10% of cases; the GSTM1 allele genotype was observed in 55.24% of cases; the GSTM1 deletion genotype was detected in 44.76% of women. The frequency of the GSTP1 polymorphic variants was as follows: the АА genotype – 54.29%, the AG genotype – 38.10%, the GG genotype – 9.52%. Conclusions. The genotype combinations of the GSTT1 allele, GSTM1 allele, 313AA of the GSTT1, GSTM1, GSTP1 genes create no conditions for and clearly reduce the risk of placental dysfunction and intrauterine growth restriction with local non-progressive placental abruption
Здоров’я плода залежить як від генетичної програми його розвитку, так і від структурної та функціональної повноцінності плаценти. Мета дослідження: визначення частоти алельного поліморфізму генів GSTТ1, GSTМ1 у вагітних з ретрохоріальними та ретроплацентарними гематомами. Матеріали та методи. У дослідженні нами було передбачено визначення молекулярно-генетичним методом делеційного та алельного поліморфізму генів GSTT1, GSTM1 у гомозиготному стані, заплановано позначати визначені генотипи як делеційний варіант (GSTT1deletion, GSTM1deletion) або алельний варіант (GSTT1allele, GSTM1allelе). Було залучено 105 жінок, з них 50 вагітних з локальним непрогресуючим відшаруванням плаценти. До I основної групи увійшли 33 жінки з плацентарною дисфункцією, які народили дітей з масою тіла у межах гестаційної середньостатичної норми; до II основної групи – 17 жінок з плацентарною дисфункцією та синдромом затримки розвитку народжених ними дітей. Результати. Під час проведення дослідження делеційного поліморфізму генів GSTT1, GSTM1 та поліморфізму A313G за геном GSTP1 у всіх жінок (50 пацієнток основних груп та 55 жінок контрольної групи) було виявлено наступне розподілення поліморфних варіантів досліджуваних генів: генотип GSTT1allele зафіксовано у 81,90%, GSTT1deletion – у 18,10%, GSTM1allele – у 55,24%, а генотип GSTM1deletion – у 44,76% випадків. Частота поліморфних варіантів за геном GSTP1 становила: генотип АА – 54,29%, AG – 38,10%, GG – 9,52%. Заключення. Комбінації генотипів GSTT1allele, GSTM1allele, 313AA за генами GSTT1, GSTM1, GSTP1 не створюють передумов та достовірно знижують ризик виникнення плацентарної дисфункції та затримки внутрішньоутробного розвитку на тлі локального непрогресуючого відшарування плаценти
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Доцільність та необхідність застосування вітамінно-мінерального комплексу під час вагітності [Текст] / Т. Г. Романенко [та ін.] // Здоровье женщины. - 2019. - № 1. - С. 64-68. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Элевит Пронаталь

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
ВИТАМИНЫ -- VITAMINS (терапевтическое применение)
МИКРОЭЛЕМЕНТЫ -- TRACE ELEMENTS (терапевтическое применение)
Анотація: У статті наведено сучасні дані щодо потреб вагітної та плода у вітамінах та мікроелементах і доцільності та необхідності застосування вітамінно-мінеральних комплексів як супровідних медикаментозних засобів. Представлено інформацію про оптимальні дози вітамінних та мінеральних добавок та рекомендовані терміни їхнього використання
Дод.точки доступу:
Романенко, Т. Г.
Жалоба, Г. М.
Стаселович, Л. Ю.
Довбня, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Скрипченко, Н. Я.
Профілактика та лікування акушерських і перинатальних усладнень у жінок з аденоміозом [Текст] / Н. Я. Скрипченко, О. М. Павлова // Здоровье женщины. - 2019. - № 1. - С. 69-73. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
АДЕНОМИОЗ -- ADENOMYOSIS (осложнения)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
Анотація: Мета дослідження: зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з аденоміозом в анамнезі на підставі удосконалення та впровадження алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів. Матеріали та методи. Проведено клініко-лабораторний і функціональний аналіз спостережень за 60 вагітними пацієнтками з аденоміозом, яких було розподілено на дві групи: групу порівняння – 30 пацієнток, які отримували загальноприйняту лікувально-профілактичну терапію, і основну групу – 30 жінок, яких проводили за удосконаленим нами алгоритмом прегравідарної підготовки та ведення вагітності (гормональна терапія, контроль і корекція стану біоти піхви, корекція метаболічних процесів та порушень системи згортання крові, дієтотерапія за запропонованою нами методикою, корекція психоемоційних порушень, дозовані фізичні навантаження). Тридцять здорових вагітних увійшли до контрольної групи. Результати. Використання удосконаленого алгоритму лікувально-профілактичних заходів дозволяє знизити частоту плацентарної дисфункції, прееклампсії, передчасних пологів, аномалій пологової діяльності, внутрішньоутробного інфікування та дистресу плода, а також нормалізувати психоемоційний стан вагітних, що у сукупності покращує акушерські та перинатальні наслідки розродження. Заключення. Запропонований алгоритм діагностичних і лікувально-профілактичних заходів дозволяє знизити частоту порушень репродуктивного здоров’я у жінок з аденоміозом і може широко застосовуватися у практичній охороні здоров’я
Дод.точки доступу:
Павлова, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Жабченко, І. А.
Харчування матері як індикатор метаболічного контролю вагітності [Текст] / І. А. Жабченко, С. В. Тертична-Телюк, О. Р. Сюдмак // Здоровье женщины. - 2019. - № 1. - С. 74-76. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Алмиба

MeSH-головна:
ПРЕНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, ПИТАНИЯ БЕРЕМЕННЫХ ФИЗИОЛОГИЯ -- PRENATAL NUTRITIONAL PHYSIOLOGICAL PHENOMENA
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диетотерапия, метаболизм, патофизиология)
КАРНИТИН -- CARNITINE (терапевтическое применение)
Анотація: У статті наведено сучасні дані щодо впливу харчування матері на перебіг та результат вагітності. Відзначено негативний вплив як недостатнього, так і надмірного харчування на перебіг вагітності та здоров’я потомства. Визначено роль низки метаболічних маркерів на час настання пологів і ступінь зрілості плода. Запропоновано шляхи корекції виявлених порушень метаболічного контролю вагітності
Дод.точки доступу:
Тертична-Телюк, С. В.
Сюдмак, О. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Говсєєв, Д. О.
Прогнозування прееклампсії у жінок з ендотеліальною дисфункцією [Текст] / Д. О. Говсєєв // Здоровье женщины. - 2019. - № 1. - С. 78-81. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (диагностика, этиология)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
ЭНДОТЕЛИЙ СОСУДИСТЫЙ -- ENDOTHELIUM, VASCULAR (патофизиология)
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ РАСШИРЕНИЕ -- VASODILATION
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, CARDIOVASCULAR (диагностика, патофизиология)
Анотація: Мета дослідження: розроблення методики прогнозування прееклампсії у жінок із ендотеліальною дисфункцією. Матеріали та методи. Було проведено комплексне обстеження 90 вагітних, яких було розподілено на три групи. До контрольної (1-ї) групи увійшли 30 пацієнток без ендотеліальної дисфункції, з неускладненим перебігом вагітності і пологів; до 2-ї групи – вагітні з ранньою ендотеліальною дисфункцією (n=30), гестаційний період яких перебігав без клінічних симптомів прееклампсії та у яких були виявлені легкі порушення у гемодинамічній системі мати–плацента–плід. До 3-ї групи (основної) увійшли вагітні з ранньою ендотеліальною дисфункцією (n=30), з клінічними проявами прееклампсії, вагітність яких перебігала з порушеннями у материнській і плодовій гемодинаміці і закінчилася народженням дітей з ознаками гіпоксії. Усім вагітним на термінах 6–8, 18–21, 28–31, 35–37, 38–41 тиж проводили акушерське і клініко-лабораторне обстеження, ехографічне, допплерометричне дослідження, ехокардіографію і дослідження ендотеліальної функції. Результати. У вагітних з прееклампсією на тлі вихідної ендотеліальної дисфункції прослідковувалися більш виражені порушення реакції судинної стінки на компресію порівняно з контрольною групою. З ранніх термінів вагітності виявляли порушення функції ендотелію легкого і середнього ступеня тяжкості. Передвісниками розвитку прееклампсії є неадекватна реакція судинної стінки на проведення проби з ендотелійзалежною вазодилатацією у динаміці вагітності, під час якої відбувається збільшення діаметра плечової артерії менш ніж на 15% і незначне збільшення пікової швидкості систоли кровотоку. Зміна функції ендотелію у групі з розвинутою прееклампсією на терміні другої хвилі інвазії трофобласта була менше 4%. У групах з неускладненою вагітністю зміна функції ендотелію у першій половині вагітності була більше 4%. При ускладненому перебігу вагітності протягом ІІ і ІІІ триместрів прогресивно зменшувався приріст діаметра плечової артерії, а перед пологами спостерігалася патологічна реакція ендотелію. У пацієнток контрольної групи відзначали активізацію ендотеліальної функції протягом усієї вагітності. Заключення. На підставі отриманих даних був розроблений метод прогнозування розвитку прееклампсії
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Диндар, О. А.
Досвід застосування препарату Манефар В6 в акушерській практиці [Текст] / О. А. Диндар // Здоровье женщины. - 2019. - № 1. - С. 82-86. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Магнефар В6

MeSH-головна:
МАГНИЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MAGNESIUM DEFICIENCY (диагностика, лекарственная терапия, осложнения)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
РОДОВ ОСЛОЖНЕНИЯ -- OBSTETRIC LABOR COMPLICATIONS (профилактика и контроль, этиология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (профилактика и контроль, этиология)
МАГНИЙ -- MAGNESIUM (терапевтическое применение)
Анотація: Мета дослідження: визначення ефективності та безпечності застосування вагітними препарату Магнефар В6 щодо зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень. Матеріали та методи. Проведено обстеження 60 жінок у другій половині вагітності. До основної групи спостереження увійшли 30 вагітних, які з метою профілактики акушерських і перинатальних ускладнень протягом другої половини вагітності вживали фармпрепарат Магнефар В6; 30 вагітних, що не вживали препаратів магнію, увійшли до групи порівняння. Симптоми магнієвого дефіциту визначали шляхом анкетного опитування. Проведено аналіз клінічного перебігу другої половини вагітності, пологів, післяпологового періоду, стану плода і новонародженого з визначенням частоти і структури акушерських і перинатальних ускладнень. Результати. Анкетне опитування, що проведено у вагітних основної і порівняльної груп у 24–26 тиж, виявило симптоми дефіциту магнію у 86,6% випадків. Після проведеної корекції фармпрепаратом Магнефар В6 в основній групі вагітних відзначено суттєве покращання самопочуття та зниження частоти і тяжкості проявів магнієвого дефіциту. Проте у міру збільшення терміну гестації зросла кількість вагітних групи порівняння з симптомами дефіциту магнію, що негативно позначилось на перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду, стані плода та новонародженого. Основними ускладненнями були: загроза передчасних пологів, прееклампсія, анемія, плацентарна дисфункція, симптоми респіраторної вірусної інфекції, загострення екстрагенітальної патології, гестаційний цукровий діабет, передчасний розрив плодових оболонок, аномалії пологової діяльності, дистрес плода, дефект плацентарної тканини, епізіо-/перинеотомія. Післяпологовий період ускладнився розходженням швів промежини, субінволюцією матки, тромбофлебітом поверхневих вен нижніх кінцівок, інфільтрацією післяопераційного шва, післяпологовим ендометритом, гемороєм. Ускладненнями стану новонароджених визнані: асфіксія, синдром дихальних розладів, реалізація внутрішньоутробного інфікування, постгіпоксична енцефалопатія. Заключення. Проведена корекція дефіциту магнію фармпрепаратом Магнефар В6 забезпечила зниження частоти і тяжкості ускладнень перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду, покращання стану плода і новонародженого
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Круть, Ю. Я.
Фактори ризику затримки росту плода у вагітних із артеріальною гіпертензією [Текст] / Ю. Я. Круть, О. В. Дейніченко // Здоровье женщины. - 2019. - № 1. - С. 88-91. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (диагностика, профилактика и контроль, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия, осложнения)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, CARDIOVASCULAR (лекарственная терапия, патофизиология)
Анотація: Проблема затримки росту плода (ЗРП) є актуальною проблемою сучасного акушерства. Існуючі сьогодні критерії ЗРП не дозволяють діагностувати її на ранніх термінах вагітності. Це призводить до запізнілого проведення лікувальних та превентивних заходів. Отже, виникає необхідність удосконалення методів діагностики ЗРП. Мета дослідження: визначення за допомогою анамнестичних та клініко-інструментальних стандартних методів факторів ЗРП у вагітних із артеріальною гіпертензією. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз 117 історій хвороб вагітних пацієнток із артеріальною гіпертензією, які знаходилися на лікуванні у Запорізькому обласному перинатальному центрі у 2017–2018 рр. Виконано дослідження методом «випадок-контроль». Жінки спостерігалися у термінах 26–36 тиж вагітності. Вагітних розподілили на дві групи. До 1-ї групи (основної) увійшли 14 вагітних із хронічною артеріальною гіпертензією (ХАГ), у яких діагностували ЗРП. До 2-ї групи (група порівняння) увійшли 103 жінки із артеріальною гіпертензією, у яких не виявлено ЗРП. Спостереження за вагітними проводили згідно з діючими клінічними протоколами. Статистичний аналіз виконували із використанням програми «STATISTICA® for Windows 6.0» (Stat Soft Inc., № AXXR712D833214FAN5). Результати. Статистично значущих відмінностей між групами пацієнток за структурою інших супутніх захворювань виявлено не було (р0,05). Слід відзначити, що у переважної більшості жінок 1-ї групи встановлювали 2-й ступінь ХАГ (78,6%), тоді як у більшості пацієнток 2-ї групи (52,4%) визначали 1-й ступінь ХАГ (р0,05). У переважної більшості пацієнток основної групи систолічний артеріальний тиск (САТ) перевищував 140 мм рт.ст. (78,6%), а діастолічний (ДАТ) перевищував 90 мм рт.ст. (85,7%) (р0,01). Порушення матково-плацентарного кровообігу (ПМПК) визначали у 92,9% пацієнток 1-ї групи та у 20,4% осіб групи порівняння (р0,001). При цьому ПМПК 3-го ступеня виявляли у 35,9% жінок 1-ї групи та у 1% пацієнток групи порівняння (р0,05). Усі вагітні отримували лікування згідно з медичними стандартами МОЗ України. Об’єм призначеної терапії не мав впливу на формування ЗРП (р0,05). Фізіологічні пологи відбулися у більшості роділь. Заключення. За аналізом анамнестичних та стандартних клініко-інструментальних показників визначено наступні фактори ризику затримки росту плода (ЗРП): ХАГ 2-го ступеня, перевищення показників артеріального тиску понад 140 та 90 мм рт.ст., наявність ПМПК 2-го та 3-го ступенів. Призначення стандартних режимів лікування не впливало на розвиток ЗРП
Дод.точки доступу:
Дейніченко, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Бисага, Н. Ю.
Сучасні підходи до розродження жінок із затримкою внутрішньоутробного росту плода на тлі прееклампсії [Текст] / Н. Ю. Бисага // Здоровье женщины. - 2019. - № 1. - С. 92-95. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, CARDIOVASCULAR (лекарственная терапия, патофизиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия, осложнения)
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (лекарственная терапия, патофизиология)
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (патофизиология, этиология)
АРГИНИН -- ARGININE (терапевтическое применение)
Анотація: Гіпертензивні розлади під час вагітності залишаються важливою медичною і соціальною проблемою суспільної охорони здоров’я та діагностуються приблизно у 12–24% вагітностей. У структурі причин материнської смертності прееклампсія вагітних протягом останніх 10 років посідає в основному 3–4-е місце. Прееклампсія підвищує ризик небажаних наслідків вагітності не тільки для матері, але й для плода. Показник перинатальної смертності для даної патології коливається у межах 10–30‰, перинатальної захворюваності – 463–780‰. Перинатальна захворюваність і смертність при прееклампсії зумовлені недоношеністю (30,0%), хронічною гіпоксією (40,0%), внутрішньоутробною затримкою розвитку плода (30,0%)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Бенюк, В. О.
Досвід відновлення нормоценозу піхви при лікуванні бактеріального вагінозу у жінок репродуктивного віку [Текст] / В. О. Бенюк, Т. Р. Никонюк, Т. В. Ковалюк // Здоровье женщины. - 2019. - № 1. - С. 96-100. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Флорика

MeSH-головна:
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ -- VAGINOSIS, BACTERIAL (лекарственная терапия, микробиология)
ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA (микробиология)
ПЕССАРИИ -- PESSARIES
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Порушення мікроекології піхви призводить до розвитку бактеріального вагінозу (БВ) – незапального інфекційного синдрому, зумовленого дисбіотичним станом вагінального біотопа, травного тракту та сечовидільної системи на тлі хронічного імунодефіциту. На сьогодні частота БВ у структурі інфекційних захворювань жіночої статевої сфери залишається досить високою і становить 60–80%. Мета дослідження: зниження частоти рецидивів БВ у жінок репродуктивного віку шляхом призначення комплексної двокомпонентної терапії із застосуванням вагінальних супозиторіїв Флоріка. Матеріали та методи. Відповідно до поставленої мети проведено обстеження і лікування 50 жінок репродуктивного віку з БВ. Верифікацію діагнозу проводили на підставі аналізу скарг, вивчення анамнезу, клінічних даних, діагностичних критеріїв Amsel, мікроскоскопії нативних і забарвлених за Грамом мазків вагінальних виділень з оцінюванням за шкалою Ньюджента, культурального дослідження вагінального вмісту з визначенням складу мікрофлори, полімеразної ланцюгової реакції у режимі реального часу. Динамічне спостереження проводили протягом 6 міс: одразу після завершення І етапу терапії БВ, через 3 і 6 міс спостереження, додатково за показаннями (поява скарг, клінічних проявів рецидиву, небажаних реакцій). Результати. Результати проведених досліджень свідчать, що ефективніcть застосування вагінальних супозиторіїв Флоріка з метою запобігання розвитку вагінального дисбіозу становила 88%. За відсутності заходів, спрямованих на нормалізацію мікробіоценозу піхви після проведення основного курсу терапії, клініко-лабораторне одужання спостерігалось у 16 (64%) пацієнток, рецидив БВ встановлено у 9 (36%) випадках. Слід зазначити, що під час застосування вагінальних супозиторіїв Флоріка не зафіксовано будь-яких місцевих або загальних алергійних проявів, побічних ефектів та небажаних реакцій. Заключення. Застосування вагінальних супозиторіїв Флоріка для нормалізації вагінального біотопа і попередження розвитку дисбіотичних процесів після завершення основного курсу лікування виявило стійкий клінічний результат, що дозволило знизити частоту рецидивів бактеріального вагінозу у 3 рази. Флоріка містить аутентичну вагінальну флору, тому діє швидко і ефективно, здійснює безпосередній вплив на вагінальний біоценоз, що не залежить від стану травного тракту, не викликає алергійних реакцій і побічних ефектів. Флоріка – унікальна вагінальна система для природного відновлення жіночого здоров’я
Дод.точки доступу:
Никонюк, Т. Р.
Ковалюк, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Литвак, О. О.
Вплив медикаментозної корекції на морфологічні зміни лейоміоми матки [Текст] / О. О. Литвак // Здоровье женщины. - 2019. - № 1. - С. 101-104. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Улипристала ацетат

MeSH-головна:
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (лекарственная терапия, ультраструктура)
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS (лекарственная терапия, ультраструктура)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
Анотація: Мета дослідження: морфологічне вивчення міоматозної тканини і ендометрія у пацієнток із лейоміомою матки після лікування препаратом уліпристалу ацетат (УА). Матеріали та методи. Проведено гістологічне та імуногістохімічне дослідження лейоміом, видалених шляхом міомектомії, і ендометрія у 15 пацієнток після тримісячного курсу лікування препаратом УА – 5 мг на добу (безплідні пацієнтки з лейоміомою матки без ендокринної патології). У групі порівняння досліджували 15 лейоміом у фертильних жінок без передопераційної гормональної терапії. Результати. У пацієнток, які вживали УА, у гладком’язових клітинах лейоміоми відзначали достовірне зниження експресії рецепторів прогестерону, маркерів інгібітора апоптозу Вcl-2 і проліферативної активності Кi-67. У гладком’язових клітинах міоми під впливом УА відбувається зменшення кількості рецепторів прогестерону, тобто знижується його дія, внаслідок чого відбувається індукування апоптозу і зниження процесів проліферації. За рахунок цього відбувається інволюція міоми. Ендометрій при лікуванні УА набуває характерних змін, які потрібно диференціювати з естроген-індукованими змінами або гіперплазією. Заключення. Отримані результати необхідно ураховувати під час розроблення тактики ведення жінок із лейомімою матки
Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Грек, Л. П.
Роль прозапальних механізмів у виникненні систематичних порушень у пацієнток з хронічним тазовим болем [Текст] / Л. П. Грек // Здоровье женщины. - 2019. - № 1. - С. 105-109. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN (патофизиология)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS (патофизиология)
Анотація: Тазовий біль є однією з найбільш значущих медико-соціальних проблем. Основною патофізіологічною складовою хронічного тазового болю (ХТБ) при генітальному ендометріозі, лейоміомі матки, запальних захворюваннях органів малого таза є «аномальна запальна» реакція, яка супроводжується збільшенням викиду медіаторів болю, зокрема прозапальних цитокінів. Це призводить до серйозних системних порушень жіночого організму
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

    Косілова, С. Є.
    Пошук нових методів лікування та профілактики атрофічного вагініту у період постменопаузи [Текст] / С. Є. Косілова // Здоровье женщины. - 2019. - № 1. - С. 110-112. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Лактагель

   Овестин

MeSH-головна:
ВАГИНИТ АТРОФИЧЕСКИЙ -- ATROPHIC VAGINITIS (лекарственная терапия, профилактика и контроль)
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA (микробиология)
ДИСБАКТЕРИОЗ -- DYSBIOSIS (лекарственная терапия)
Анотація: Постменопаузальний період характеризується не тільки вазомоторними симптомами і емоційно-психічною дезадаптацією, але й розвитком урогенітальних розладів і атрофічного вагініту, що зумовлено дефіцитом естрогенів. На відміну від інших менопаузальних симптомів, явища вагінальної атрофії у більшості пацієнток мають прогресивний характер, погіршують якість життя і потребують медикаментозної корекції. Проведено клініко-лабораторне обстеження 50 жінок з атрофічним вагінітом, які були розподілені на дві групи: І група пацієнток з метою лікування атрофічного вагініту отримувала тільки місцеву замісну гормональну терапію (ЗГТ), а ІІ група – поєднання місцевої ЗГТ з інтравагінальним уведенням препарату, що містить глікоген і молочну кислоту, як з лікувальною, так і з профілактичною метою. Результати дослідження продемонстрували, що у жінок І групи з часом знову розвивався атрофічний вагініт, порушувався мікробіоценоз піхви. У пацієнток ІІ групи був отриманий більш стійкий клінічний ефект (88%), не спостерігалось розвитку атрофічного вагініту і порушення мікробіоценозу піхви, що є мірою профілактики рецидивування даної патології
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-24

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)