Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку
Книги
Періодичні видання
Бібліотечні видання
Вища освіта
Краєзнавство
Рідкісні видання
Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=ЗУ3/2019/6<.>
Загальна кількість знайдених документів : 21
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-21 
1.


    Римарчук, М. І.
    Дистоція плічок: нові погляди на існуючі проблеми [Текст] / М. І. Римарчук, О. М. Макарчук, І. К. Оріщак // Здоров’я жінки. - 2019. - № 6. - С. 7-10. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
РОДОВЫЕ ТРАВМЫ -- BIRTH INJURIES (профилактика и контроль)
РОДОВСПОМОЖЕНИЕ -- DELIVERY, OBSTETRIC (методы)
ПЛОД -- FETUS
ПЛЕЧО -- SHOULDER
ЭКСТРАКЦИЯ АКУШЕРСКАЯ -- EXTRACTION, OBSTETRICAL (методы)
Анотація: Незважаючи на те що існують відомі фактори ризику дистоції плічок (такі, як гестаційний діабет і макросомія), у більшості випадків це ускладнення виникає несподівано, приводячи до ситуацій, які можуть бути вельми травматичними не тільки для матері, але й для медичних працівників, що беруть участь у наданні допомоги під час пологів. За повідомленнями, певна кількість антенатальних та інтранатальних характеристик пов’язана з дистоцією плічок, але статистичне опрацювання продемонструвало низьку прогностичну інформативність. Виходячи з аналізу відомостей літератури та на підставі власного клінічного досвіду, у статті запропоновано способи ручної акушерської допомоги, які доцільні під час утрудненого виведення плічок під час пологів при головному передлежанні плода
Although there are known risk factors for shoulder dystocia (such as gestational diabetes and macrosomia), in most cases this complication occurs unexpectedly, leading to situations that can be quite traumatic not only for the mother, but also for the medical workers who are involved in assisting with childbirth. According to reports, a certain number of antenatal and intranatal characteristics are associated with dystocia of the shoulders, but statistical processing showed low prognostic informativeness. Based on the analysis of the literature and on the basis of our own clinical experience, the article suggests methods of manual obstetric care, which are appropriate for difficult removal of the shoulders in childbirth with head presentation of the fetus
Дод.точки доступу:
Макарчук, О. М.
Оріщак, І. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
2.


    Скурятіна, Н. Г.
    Роль фітотерапії у відновленні менструальної функції у молодих жінок [Текст] / Н. Г. Скурятіна // Здоров’я жінки. - 2019. - № 6. - С. 11-15. - Бібліогр. в кінці ст.


Рубрики: Циклодинон

MeSH-головна:
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (лекарственная терапия, патофизиология)
ОЛИГОМЕНОРЕЯ -- OLIGOMENORRHEA (лекарственная терапия, патофизиология)
ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ -- HYPERPROLACTINEMIA (лекарственная терапия, патофизиология)
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY (использование)
Анотація: Мета дослідження: оцінювання ефективності алгоритму лікування олігоменореї на тлі функціональної гіперпролактинемії у молодих жінок. Матеріали та методи. Проведено комплексне обстеження 45 молодих жінок віком від 19 до 23 років із порушенням менструальної функції за типом олігоменореї та проявами гіперпролактинемії. У всіх жінок провокувальними факторами порушення менструальної функції були різні психоемоційні стани. Двадцять соматично і гінекологічно здорових жінок увійшли до контрольної групи. Результати. Пацієнтки отримували комплексну негормональну терапію, яка включала: седативні препарати, циклічну вітамінотерапію і препарат рослинного походження з дофамінергічним ефектом (Циклодинон), який сприяє пригніченню секреції пролактину і нормалізації функції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи. Контроль ефективності лікування проведено через 3 та 6 міс. Заключення. У результаті проведеної терапії відзначено стабілізацію психоемоційного стану молодих жінок, нормалізацію гормонального профілю, що сприяло відновленню менструального циклу у 75,0% жінок
The objective: to evaluate the effectiveness of the algorithm for the treatment of oligomenorrhea at the background of functional hyperprolactinemia in young women. Materials and methods. A comprehensive survey of 45 young women aged 19 to 23 years with menstrual irregularities was conducted. Provoking factors of menstrual function disorders in all women were different psycho-emotional states. Twenty somatically and gynecologically healthy women were entered the control group. Results. The patients received complex non-hormonal therapy, which included sedatives, cyclic vitamin therapy and herbal preparations with dopaminergic effect (Cyclodinone), which suppresses the secretion of prolactin and improves the hypothalamic-pituitary-ovarian function. The efficacy of the treatment was monitored after 3 and 6 months. Conclusion. As a result of the therapy, the psycho-emotional state of young women stabilized, and the hormonal profile improved, which contributed to the restoration of the menstrual cycle in 75.0% of women
Вільних прим. немає

Знайти схожі
3.


    Римарчук, М. І.
    Дистанційні технології у післядипломній освіті - альтернатива назустріч реформі [Текст] / М. І. Римарчук, О. М. Макарчук // Здоров’я жінки. - 2019. - № 6. - С. 16-19. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ, ПОВЫШЕНИЕ КВАЛИФИКАЦИИ -- EDUCATION, MEDICAL, CONTINUING (методы)
ОБРАЗОВАНИЕ ДИСТАНЦИОННОЕ -- EDUCATION, DISTANCE
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ ИННОВАЦИИ И УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ -- HEALTH CARE REFORM
Анотація: У статті здійснений аналіз практичних, теоретико-методичних основ навчання слухачів за дистанційною формою у контексті реформування системи охорони здоров’я в сучасній Україні. Дистанційне навчання як складова вимог Європейського простору вищої освіти (ЄПВО) передбачає якісну трансформацію навчального середовища для слухачів та інших осіб, які навчаються, з метою досягнення їхньої автономії та здатності до критичного клінічного мислення на основі результативного підходу, що має важливе значення у формуванні професійної готовності фахівців. Вступивши у Болонський процес, Україна стала на шлях глобального реформування своєї системи вищої освіти, що має підняти статус власників вітчизняних дипломів про вищу освіту на європейському ринку праці. Для досягнення у цьому напрямку найкращих результатів, спираючись на класичні методи викладання, необхідно розвивати нові – на основі інтернет-технологій XXI ст., які вже зараз успішно застосовуються у низці провідних ВНЗ України. Дистанційну форму навчання ще називають «освітою протягом усього життя» через те, що більшість тих, хто навчається, – дорослі люди, мають вищу освіту, проте через необхідність підвищення кваліфікації або розширення сфери діяльності у багатьох виникає потреба швидко і якісно засвоїти нові знання і набути професійних навичок. Завдяки тому що дистанційні технології у системі післядипломної освіти передбачають статус слухачів як важливих, демократичних, активних учасників, суттєво зростає значення їхньої внутрішньої мотивації до вдосконалення особистісних і професійних якостей. Внутрішня мотивація стає базисом для реалізації змiсту фахової безперервної освіти лікарів із метою коригування їхніх особистісно-ціннісних, професійно важливих якостей. Дистанційна форма навчання демонструє велику популярність серед слухачів через її економічні показники і навчальну ефективність. Cоціальна функція професійної мобільності є основоположним чинником забезпечення ефективності навчально-пізнавальної діяльності фахівців у галузі охорони здоров’я
The purpose of the work is to analyze the practical, theoretical and methodical bases of training students for the distant form in the context of reforming the health care system in modern Ukraine. Distance learning as a component of the European Higher Education Area (EHEA) requires a qualitative transformation of the learning environment for learners and other learners in order to achieve their autonomy and ability to critical clinical thinking based on a productive approach that is essential for the formation of professional readiness specialists. By joining the Bologna process, Ukraine has embarked on a global reform of its higher education system, which should raise the status of holders of national diplomas on higher education in the European labor market. To achieve the best results in this direction, based on classical teaching methods, it is necessary to develop new ones - based on the Internet technologies of the XXI century, which are already successfully applied in a number of leading universities of Ukraine. The distance learning form is also called «life-long education» because most of the learners are adults. Have higher education, but because of the need to improve their skills or expand the scope of many, there is a need to quickly and qualitatively acquire new knowledge and skills. Due to the fact that distance technologies in the system of post-graduate education provide the status of listeners as important, democratic, active participants in their own potential, the importance of their internal motivation to improve personal and professional qualities is substantially increased. Internal motivation becomes the basis for the implementation of the professional profile of continuing education of doctors with the aim of correcting their personality-value, professional qualities. Conclusions Because of the need for advanced training or expansion of the field, many need to quickly and qualitatively acquire new knowledge and acquire professional skills. The distance learning form is very popular among the audience because of its economic performance and educational efficiency. The social function of professional mobility is a fundamental factor in ensuring the effectiveness of educational and cognitive activities of health professionals
Дод.точки доступу:
Макарчук, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
4.


   
    Плацентарная циркуляция и исходы преэклампсии под влиянием терапии Аргинином (ПЛАЦЕНТА): мультицентровое рандомизированное контролируемое исследование [Текст] / К. Ён-Дин [и др.] // Здоров’я жінки. - 2019. - № 6. - С. 20-26. - Библиогр. в конце ст.


Рубрики: Тивортин

MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТАРНОЕ КРОВООБРАЩЕНИЕ -- PLACENTAL CIRCULATION (действие лекарственных препаратов)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (лекарственная терапия)
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (лекарственная терапия)
АРГИНИН -- ARGININE (терапевтическое применение)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (лекарственная терапия, профилактика и контроль)
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
Анотація: Цель исследования: оценка эффективности L-аргинина в коррекции дисфункции в маточно-плодно-плацентарном комплексе, внутриутробного развития плода и состояния новорожденных в ранний период адаптации. Материалы и методы. Проведено проспективное двойное слепое рандомизированное многоцентровое контролируемое клиническое исследование, выполненное в Республиканском специализированном научно-практическом медицинском центре акушерства и гинекологии МЗ РУзб., на базе 2-й клиники Ташкентской медицинской академии и в Республиканском перинатальном центре МЗ РУзб. Результаты. Своевременное лечение Тивортином женщин с хроническими заболеваниями, осложненными плацентарной дисфункцией, в конце ІІ и начале ІІІ триместра беременности улучшает перинатальные исходы, приводит к снижению числа преждевременных родов и асфиксии новорожденных. Заключение. Применение в комплексной терапии преэклампсии и коррекции выявленных нарушений в маточно-плодноплацентарном комплексе Тивортина значительно улучшает маточно-плацентарно-плодный кровоток. Это позволяет пролонгировать беременность до оптимального срока родоразрешения
The objective: to evaluate the effectiveness of L-arginine in the correction of dysfunction in the utero-placental-fetal complex, intrauterine development of the fetus and the condition of the newborn in the early period of adaptation. Materials and methods. A prospective double-blind, randomized, multicenter controlled clinical trial was carried out at the Republican Specialized Scientific and Practical Medical Center of Obstetrics and Gynecology, II Clinic of the Tashkent Medical Academy and the Republican Perinatal Center of the Ministry of Health of the Republic of Uzbekistan. Results. Treatment with L-arginine in women at the end of the second and beginning of the third trimester of pregnancy with chronic diseases complicated by placental dysfunction improves perinatal outcomes, leads to a decrease in the number of premature births and asphyxiation of newborns. Conclusion. The use of L-arginine in the treatment of preeclampsia and correction of disorders in the utero-placental-fetal complex significantly improves the utero-placental-fetal blood flow. This allows to prolong the pregnancy to the optimal term of delivery
Дод.точки доступу:
Ён-Дин, К.
Нишанова, Ф. П.
Каримов, А. Х.
Любчич, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
5.


   
    Role of vascular growth factors as a regulator of angiogenesis processes at the stage of implantation potential formation in women with uterine factor infertility [Текст] / O. G. Okoloch [et al.] // Здоров’я жінки. - 2019. - № 6. - С. 27-29. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (диагностика, этиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика, этиология)
МАТКИ БОЛЕЗНИ -- UTERINE DISEASES (диагностика, осложнения)
АДГЕЗИИ ТКАНЕЙ -- TISSUE ADHESIONS (диагностика, осложнения, этиология)
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (осложнения, патофизиология)
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ЭНДОТЕЛИАЛЬНЫЕ ФАКТОРЫ РОСТА -- VASCULAR ENDOTHELIAL GROWTH FACTORS (диагностическое применение)
НЕОВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ ПАТОЛОГИЧЕСКАЯ -- NEOVASCULARIZATION, PATHOLOGIC
Анотація: Despite the broad discussion of clinical significance, the features of the etiopathogenesis of impaired implantation potential in women with uterine sinechias are described in individual works, there is no unanimous opinion on this issue among researchers. The objective: to find out the diagnostic value of a number of markers of the functional state of the endothelium and the level of individual induction angiogenesis in the formation of implantation potential in women with uterine infertility. Materials and methods. The evaluation of the endometrium was performed in 36 women with uterine senechias (first group) and 30 patients with long-term infertility and reproductive loss in history (second group). The control group included 20 healthy patients. This stage of scientific research was conducted taking into account the complex of instrumental methods - ultrasound, histological examination of endometrial biopsies obtained by hysteroscopy intervention, and/or fractional scissors in the dynamics of the menstrual cycle. The design of the study envisaged the study and evaluation of the level of individual factors of angiogenesis, in particular: vascular endothelial growth factor (VEGF- 1), as well as antiangiogenic growth factor sFlt-1 and their fluctuations in the preconception phase in serum and cervical mucus. Results. The conducted researches allow to assert, that practically in all patients with uterine sinechia in the complex examination the predominance of the morphological picture of chronic endometritis, hyperplasia and endometrial polyposis, as well as inferior secretory transformation of the endometrium is established. The evaluation of the results of the histological study made it possible to diagnose the presence of hyperplastic processes in 36.1%, the so-called thin endometrium was verified at 19.4%, and the endometrium atrophy was found in 13.9% of the histological findings. The results obtained were demonstrated at the preconception stage in the reduction of VEGF-1 and the high anti-angiogenic growth factor sFlt-1: the level of said transmitter in the group of women with uterine senechias was 63% higher in controls than controls (2.8-fold) (p0,05). Thus, in the case of deep pathomorphological lesions of the endometrium, at the stage of preconception preparation, there is a marked shift in the balance of vascular growth factors towards the increase in the concentration of antiangiogenic markers - sFlt-1, which is evidence of more severe impingement potential impairment in this category of patients. Conclusions. The level of vascular-endothelial growth factor in serum and cervical secretion as well as the estimation of the angiogenic factor may be early prognostic markers that characterize the initial signs of trophoblast invasion, occurring long before implantation impairment and clinical manifestation of non-compliance. It provides an opportunity to predict damage to the endometrium and its vascular network and can be used to control the effectiveness of preventive measures and the effectiveness of preconception training in women at risk for the implementation of possible underdeveloped pregnancy
Незважаючи на широке обговорення клінічного значення, особливості етіопатогенезу порушення імплантаційного потенціалу у жінок з матковими синехіями описуються в одиничних роботах, одностайної думки щодо цього питання у дослідників немає. Мета дослідження: визначення діагностичної цінності низки маркерів функціонального стану ендотелію та рівня окремих індукторів ангіогенезу у формуванні імплантаційного потенціалу у жінок з матковим чинником безплідності. Матеріали та методи. Оцінювання стану ендометрія було проведено у 36 жінок із матковими синехіями (перша група) і 30 пацієнток із тривало лікованою безплідністю та репродуктивними втратами в анамнезі (друга група). До контрольної групи увійшли 20 здорових пацієнток. Даний етап наукового пошуку проведено із урахуванням комплексу інструментальних методів - ультразвукового дослідження, гістологічного дослідження біоптатів ендометрія, отриманих шляхом гістероскопічного втручання і/або фракційного зіскрібка у динаміці менструального циклу. Дизайн дослідження передбачав вивчення та оцінювання рівнів окремих факторів ангіогенезу, зокрема: судинно-ендотеліального фактора росту (VEGF- 1), а також антиангіогенного фактора росту sFlt-1 та їхнього коливання у процесі преконцепційного етапу у сироватці крові та цервікальному слизі. Результати. Проведені дослідження дозволяють стверджувати, що практично у всіх пацієнток із матковими синехіями при комплексному обстеженні встановлено переважання морфологічної картини хронічного ендометриту, гіперплазії та поліпозу ендометрія, а також неповноцінної секреторної трансформації ендометрія. Оцінка результатів гістологічного дослідження дозволила діагностувати у 36,1% випадків наявність гіперпластичних процесів, у 19,4% верифіковано так званий тонкий ендометрій, а у 13,9% гістологічною знахідкою була атрофія ендометрія. Отримані результати продемонстрували на преконцепційному етапі зниження рівня VEGF-1 та високі показники антиангіогенного фактора росту sFlt-1: рівень зазначеного трансмітера у групі жінок з матковими синехіями у 63,9% спостережень був вищий проти показників контролю у 2,8 разу (p0,05). Отже, у випадку глибоких патоморфологічних уражень ендометрія уже на етапі преконцепційної підготовки спостерігається виражене зміщення балансу судинних факторів росту у бік зростання концентрації рівня антиангіогенних маркерів - sFlt-1, що є свідченням більш виражених порушень імплантаційного потенціалу у даної категорії пацієнток. Заключения. Рівень судинно-ендотеліального фактора росту у сироватці крові та цервікальному секреті, а також оцінка ангіогенного коефіцієнта можуть бути ранніми прогностичними маркерами, що характеризують початкові ознаки порушення інвазії трофобласта, які виникають задовго до порушення імплантації та клінічної маніфестації невиношування. Це дає можливість передбачати пошкодження ендометрія і його судинної сітки та може бути використано для контролю ефективності профілактичних заходів і результативності преконцепційної підготовки у жінок групи ризику щодо реалізації можливої вагітності, що не розвивається
Дод.точки доступу:
Okoloch, O. G.
Makarchuk, O. M.
Rimarchuk, M. I.
Ostrovska, O. M.
Vakaliuk, L. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
6.


   
    Роль судинних факторів росту як регулятора процесів ангіогенезу на етапі формування імплантаційного потенціалу у жінок з матковим фактором безплідності [Текст] / О. Г. Околох [та ін.] // Здоров’я жінки. - 2019. - № 6. - С. 30-33. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (диагностика, этиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика, этиология)
МАТКИ БОЛЕЗНИ -- UTERINE DISEASES (диагностика, осложнения)
АДГЕЗИИ ТКАНЕЙ -- TISSUE ADHESIONS (диагностика, осложнения, этиология)
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (осложнения, патофизиология)
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ЭНДОТЕЛИАЛЬНЫЕ ФАКТОРЫ РОСТА -- VASCULAR ENDOTHELIAL GROWTH FACTORS (диагностическое применение)
НЕОВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ ПАТОЛОГИЧЕСКАЯ -- NEOVASCULARIZATION, PATHOLOGIC
Анотація: Незважаючи на широке обговорення клінічного значення, особливості етіопатогенезу порушення імплантаційного потенціалу у жінок з матковими синехіями описуються в одиничних роботах, одностайної думки щодо цього питання у дослідників немає. Мета дослідження: визначення діагностичної цінності низки маркерів функціонального стану ендотелію та рівня окремих індукторів ангіогенезу у формуванні імплантаційного потенціалу у жінок з матковим чинником безплідності. Матеріали та методи. Оцінювання стану ендометрія було проведено у 36 жінок із матковими синехіями (перша група) і 30 пацієнток із тривало лікованою безплідністю та репродуктивними втратами в анамнезі (друга група). До контрольної групи увійшли 20 здорових пацієнток. Даний етап наукового пошуку проведено із урахуванням комплексу інструментальних методів - ультразвукового дослідження, гістологічного дослідження біоптатів ендометрія, отриманих шляхом гістероскопічного втручання і/або фракційного зіскрібка у динаміці менструального циклу. Дизайн дослідження передбачав вивчення та оцінювання рівнів окремих факторів ангіогенезу, зокрема: судинно-ендотеліального фактора росту (VEGF-1), а також антиангіогенного фактора росту sFlt-1 та їхнього коливання у процесі преконцепційного етапу у сироватці крові та цервікальному слизі. Результати. Проведені дослідження дозволяють стверджувати, що практично у всіх пацієнток із матковими синехіями при комплексному обстеженні встановлено переважання морфологічної картини хронічного ендометриту, гіперплазії та поліпозу ендометрія, а також неповноцінної секреторної трансформації ендометрія. Оцінка результатів гістологічного дослідження дозволила діагностувати у 36,1% випадків наявність гіперпластичних процесів, у 19,4% верифіковано так званий тонкий ендометрій, а у 13,9% гістологічною знахідкою була атрофія ендометрія. Отримані результати продемонстрували на преконцепційному етапі зниження рівня VEGF-1 та високі показники антиангіогенного фактора росту sFlt-1: рівень зазначеного трансмітера у групі жінок з матковими синехіями у 63,9% спостережень був вищий проти показників контролю у 2,8 разу (p0,05). Отже, у випадку глибоких патоморфологічних уражень ендометрія уже на етапі преконцепційної підготовки спостерігається виражене зміщення балансу судинних факторів росту у бік зростання концентрації рівня антиангіогенних маркерів - sFlt-1, що є свідченням більш виражених порушень імплантаційного потенціалу у даної категорії пацієнток. Заключения. Рівень судинно-ендотеліального фактора росту у сироватці крові та цервікальному секреті, а також оцінка ангіогенного коефіцієнта можуть бути ранніми прогностичними маркерами, що характеризують початкові ознаки порушення інвазії трофо- бласта, які виникають задовго до порушення імплантації та клінічної маніфестації невиношування. Це дає можливість передбачати пошкодження ендометрія і його судинної сітки та може бути використано для контролю ефективності профілактичних заходів і результативності преконцепційної підготовки у жінок групи ризику щодо реалізації можливої вагітності, що не розвивається
Despite the broad discussion of clinical significance, the features of the etiopathogenesis of impaired implantation potential in women with uterine sinechias are described in individual works, there is no unanimous opinion on this issue among researchers. The objective: to find out the diagnostic value of a number of markers of the functional state of the endothelium and the level of individual induction angiogenesis in the formation of implantation potential in women with uterine infertility. Materials and methods. The evaluation of the endometrium was performed in 36 women with uterine senechias (first group) and 30 patients with long-term infertility and reproductive loss in history (second group). The control group included 20 healthy patients. This stage of scientific research was conducted taking into account the complex of instrumental methods - ultrasound, histological examination of endometrial biopsies obtained by hysteroscopy intervention, and/or fractional scissors in the dynamics of the menstrual cycle. The design of the study envisaged the study and evaluation of the level of individual factors of angiogenesis, in particular: vascular endothelial growth factor (VEGF-1), as well as antiangiogenic growth factor sFlt-1 and their fluctuations in the preconception phase in serum and cervical mucus. Results. The conducted researches allow to assert, that practically in all patients with uterine sinechia in the complex examination the predominance of the morphological picture of chronic endometritis, hyperplasia and endometrial polyposis, as well as inferior secretory transformation of the endometrium is established. The evaluation of the results of the histological study made it possible to diagnose the presence of hyperplastic processes in 36.1%, the so- called thin endometrium was verified at 19.4%, and the endometrium atrophy was found in 13.9% of the histological findings. The results obtained were demonstrated at the preconception stage in the reduction of VEGF-1 and the high anti-angiogenic growth factor sFlt-1: the level of said transmitter in the group of women with uterine senechias was 63% higher in controls than controls (2.8-fold) (p0,05). Thus, in the case of deep pathomorphological lesions of the endometrium, at the stage of preconception preparation, there is a marked shift in the balance of vascular growth factors towards the increase in the concentration of antiangiogenic markers - sFlt-1, which is evidence of more severe impingement potential impairment in this category of patients. Conclusions. The level of vascular-endothelial growth factor in serum and cervical secretion as well as the estimation of the angiogenic factor may be early prognostic markers that characterize the initial signs of trophoblast invasion, occurring long before implantation impairment and clinical manifestation of non-compliance. It provides an opportunity to predict damage to the endometrium and its vascular network and can be used to control the effectiveness of preventive measures and the effectiveness of preconception training in women at risk for the implementation of possible underdeveloped pregnancy
Дод.точки доступу:
Околох, О. Г.
Макарчук, О. М.
Римарчук, М. І.
Островська, О. М.
Вакалюк, Л. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
7.


    Бенюк, В. О.
    Ретроспективний аналіз випадків антенатальної загибелі плода в умовах типового міського пологового будинку м. Києва [Текст] / В. О. Бенюк, Н. М. Гичка, А. С. Котенок // Здоров’я жінки. - 2019. - № 6. - С. 34-36. - Бібліогр. в кінці глав


MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH
МЕРТВОРОЖДЕНИЕ -- STILLBIRTH (эпидемиология)
НАСЕЛЕНИЯ РОСТ -- POPULATION GROWTH
Анотація: У статті проаналізовано випадки антенатальної загибелі плода у Київському міському пологовому будинку (КМПБ) № 3 за 2014-2018 рр. Мета дослідження: на підставі аналізу випадків антенатальної загибелі плода у КМПБ № 3 за 2014-2018 рр. визначити групу вагітних високого ризику щодо виникнення даної патології. Матеріали та методи. Для досягнення мети проведено аналіз медичної документації (обмінні карти вагітних, історії пологів, результати патолого-анатомічного висновку, рецензії) 68 випадків антенатальної загибелі плода у КМПБ № 3 за 2014-2018 рр. Результати. Середній показник частоти антенатальної загибелі плода за 5 років на 1000 пологів становить 4%о. Найбільша частка антенатальної загибелі плода припадає на період вагітності до 37 тиж. Причинами мертвонародження у цей період, в основному, стали передчасне відшарування плаценти на тлі пізнього гестозу, вади розвитку плода та фетоплацентарна недостатність. Найбільша кількість випадків антенатальної загибелі плода спостерігалась у жінок віком 30-34 роки. У всіх жінок даної вікової групи обтяжений акушерсько- гінекологічний анамнез - мимовільний викидень або завмерла вагітність. Пацієнтки даної групи стали на облік щодо вагітності після 12 тиж (n=17), що свідчить про відсутність проведення преконцепційної підготовки та корекції способу життя у ранніх термінах вагітності. Заключения. Отже, було визначено середній показник частоти виникнення антенатальної загибелі плода у КМПБ № 3 за 20142018 рр., який становить 4%о. Це свідчить про своєчасне адекватне надання медичної допомоги. Необхідно виконувати комплексне обстеження жінок у прегравідарний період, вагітних, проводити оцінювання внутрішньоутробного стану плода, забезпечувати консультування вагітних суміжними спеціалістами
In this work, cases of antenatal fetal death in the Kyiv City Maternity Hospital No. 3 for 2014-2018 are analyzed. It is established, by means of a retrospective study, of high-risk groups in pregnant women in the antenatal period. The objective: on the basis of the analysis of cases of antenatal fetal death in the KCMH number 3 for 2014-2018, to determine the high-risk group of pregnant women in the occurrence of this pathology. Materials and methods. To achieve the goal, an analysis of medical records (exchange births, birth histories, results of the pathologic-anatomical conclusion, reviews) of cases of antenatal fetal death in the KCMH № 3 for 2014-2018 was conducted. Results. 68 cases of antenatal fetal death over the past 5 years in the Kyiv City Maternity Hospital No. 3 have been analyzed. The average frequency of antenatal death per 5 years per 1000 genera is 4%o. The greatest proportion of antenatal fetal death occurs during pregnancy up to 37 weeks. The causes of stillbirth in this period were mainly premature detachment of the placenta against the background of late gestosis, fetal malformations, and fetoplacental insufficiency. The largest number of cases of antenatal fetal death occurred at the age of 30 - 34 years. All women in this age group have obsessive-gynecological history - involuntary miscarriage or stopped pregnancy. Pregnant women of this group began to be registered in pregnancy after 12 weeks (n=17), which indicates the lack of preconceptual preparation and lifestyle correction in the early stages of pregnancy. Conclusions. Thus, we have established an average index of the frequency of antenatal fetal death in the KCMH № 3 for 2014-2018, which is 4 %o, indicating timely, adequate provision of medical care.It is necessary to perform a comprehensive examination of women in the pregraviderm period, pregnant women, to evaluate the fetus’s fetal condition, to use pregnancy counseling by related specialists
Дод.точки доступу:
Гичка, Н. М.
Котенок, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
8.


    Кириченко, Н. Н.
    Особенности ремоделирования сердца и сосудов у женщин с гипертонической болезнью в зависимости от степени ожирения [Текст] / Н. Н. Кириченко // Здоров’я жінки. - 2019. - № 6. - С. 37-40. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (патофизиология)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (осложнения)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ -- VENTRICULAR REMODELING
СОСУДИСТОЕ РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ -- VASCULAR REMODELING
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Анотація: Цель исследования: определение особенностей ремоделирования сердца и сосудов у женщин с гипертонической болезнью и ожирением разной степени. Материалы и методы. Обследованы 142 пациентки с гипертонической болезнью в возрасте 40-60 лет. В 1-ю группу вошли 25 пациенток с нормальной массой тела, во 2-ю группу - 45 пациенток с ожирением І степени, в 3-ю группу - 45 пациенток с ожирением ІІ степени, в 4-ю группу - 27 пациенток с ожирением ІІІ степени. Результаты. В результате проведенного исследования установлено, что величины изучаемых параметров у больных с нормальной массой тела и І степенью ожирения статистически значимо не различаются. У больных со ІІ степенью ожирения величина комплекса интима-медиа статистически значимо больше, а степень эндотелийзависимой вазодилатации плечевых артерий достоверно меньше, чем у пациенток с нормальной массой тела. У пациенток с ІІІ степенью ожирения по сравнению с пациентками других групп достоверно больше толщина комплекса интима-медиа, выше скорость пульсовой волны в сонных артериях и брюшной аорте и больше конечный диастолический размер левого желудочка сердца, а степень эндотелийзависимой вазодилатации плечевых артерий достоверно меньше. Заключение. С увеличением массы тела у женщин с гипертензией наблюдается тенденция к увеличению среднего давления в легочной артерии и снижению фракции выброса левого желудочка
The objective: was to establish the peculiarities of heart and vascular remodeling in the females with hypertension and obesity of different grades. Materials and methods. We examined 142 patients with hypertension at the age of 40-60 years. The first group included 25 patients with normal body weight, the second - 45 patients with grade lobesity, the third group - 45 patients with grade 2obesity, and the fourth - 27 patients with grade 3 obesity. Results. As a result of the conducted research, it is established that the values of the studied parameters in patients with normal body weight and grade lobesitydo not have a significant difference. In patients with grade 2 obesity, the size of the intima-media complex is statistically significantly higher, and the degree of endothelium-dependent vasodilation of the shoulder arteries is less than in patients with normal body weight. Unlike other groups, the patients with grade 3 obesity have the intima-media complex thickness, their pulse wave velocity in the carotid arteries and the abdominal aorta and the final diastolic size of the left ventricle of the heart are higher, but the endothelium-dependent vasodilation degree of the brachial arteries is significantly less. Conclusion. With the increase of the body weight, hypertensive females tend to increase the average pressure in the pulmonary artery and decrease the left ventricular ejection fraction
Вільних прим. немає

Знайти схожі
9.


    Щербінська, О. С.
    Характеристика підтримки інтеграції акушерсько-гінекологічної допомоги та оцінка матеріально-технічної бази закладів загальної практики-сімейної медицини [Текст] / О. С. Щербінська, Г. О. Слабкий // Здоров’я жінки. - 2019. - № 6. - С. 41-44. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ ПЕРВИЧНАЯ -- PRIMARY HEALTH CARE (организация и управление, тенденции)
ОБЩАЯ ВРАЧЕБНАЯ ПРАКТИКА -- GENERAL PRACTICE (организация и управление, экономика)
МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ ИНТЕГРИРОВАННАЯ -- DELIVERY OF HEALTH CARE, INTEGRATED (организация и управление, тенденции)
ВРАЧИ СЕМЕЙНЫЕ -- PHYSICIANS, FAMILY
АКУШЕРСТВО -- OBSTETRICS (организация и управление)
ГИНЕКОЛОГИЯ -- GYNECOLOGY (организация и управление)
МАТЕРИАЛЬНО-ТЕХНИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ -- MAINTENANCE (организация и управление, тенденции, экономика)
Анотація: Мета дослідження: оцінювання рівня підтримки організаторами охорони здоров’я, акушерами-гінекологами та лікарями загальної практики - сімейними лікарями інтеграції акушерсько-гінекологічної допомоги на первинний рівень надання медичної допомоги та вивчення результатів оцінювання ними матеріально-технічної бази закладів загальної практики - сімейної медицини із забезпечення їхніх функцій при інтеграції акушерсько-гінекологічної допомоги на рівень первинної допомоги. Матеріали та методи. Методом соціологічного дослідження опитано 197 організаторів охорони здоров’я, 601 акушера-гінеколога, 434 лікарів загальної практики-сімейних лікарів. Результати. Організатори охорони здоров’я, акушери-гінекологи і лікарі загальної практики-сімейні лікарі підтримали інтеграцію акушерсько-гінекологічної допомоги на рівень первинної допомоги. При цьому вони низько оцінили матеріально-технічну базу закладів загальної практики-сімейної медицини із забезпечення акушерсько-гінекологічної допомоги. Заключення. Рекомендовано розроблення заходів з інтеграції акушерсько-гінекологічної допомоги на первинний рівень надання медичної допомоги
The objective: to assess the level of support by health organizers, obstetrician-gynecologists and general practitioners-family doctors to integrate obstetric-gynecological care at the primary level of medical care and to study the results of their assessment of the material and technical base of general practice - family medicine institutions in ensuring their functions integration of obstetric and gynecological care to the level of primary care. Materials and methods. The method of sociological research surveyed 197 health care organizers, 601 obstetrician-gynecologists, 434 general practitioners-family doctors. Results. Health care organizers, obstetrician-gynecologists and general practitioners-family doctors supported the integration of obstetric- gynecological care to the level of primary care. At the same time, they low rated the material and technical base of the general practice-family medicine institutions for providing obstetric and gynecological care. Conclusion. Recommended the development of measures for the integration of obstetric and gynecological care to the primary level of medical care
Дод.точки доступу:
Слабкий, Г. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
10.


   
    Особливості перебігу вагітності за наявності єдиної пупкової артерії плода [Текст] / О. В. Красовська [та ін.] // Здоров’я жінки. - 2019. - № 6. - С. 45-51. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, этиология)
ПУПОЧНАЯ АРТЕРИЯ ЕДИНСТВЕННАЯ -- SINGLE UMBILICAL ARTERY (диагностика, патофизиология)
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (патофизиология, этиология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (патофизиология, этиология)
МНОГОВОДИЕ -- POLYHYDRAMNIOS (патофизиология, этиология)
ДИАБЕТ ГЕСТАЦИОННЫЙ -- DIABETES, GESTATIONAL (патофизиология, этиология)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, DOPPLER (использование)
БЕЛОК-A ПЛАЗМЫ, АССОЦИИРОВАННЫЙ С БЕРЕМЕННОСТЬЮ -- PREGNANCY-ASSOCIATED PLASMA PROTEIN-A (диагностическое применение)
Анотація: Серед аномалій кількості судин пуповини найбільш часто виявляють єдину пупкову артерію (ЄПА). Припускається вплив деяких ендокринних, гінекологічних та загальних факторів на виникнення ЄПА, діагностування ЄПА на різних термінах вагітності, а також вплив ЄПА на перебіг вагітності та стан плода. У більшості випадків, за даними різних авторів - у 57-75%, ЄПА є ізольованою зміною і не впливає на перебіг вагітності та пологів, а також на постнатальний період. Інші автори вбачають значний вплив ЄПА на перебіг такої вагітності і пологів. У статті представлені деякі особливості перебігу вагітності у жінок з ЄПА порівняно з вагітними з трьома судинами пуповини та фізіологічними пологами у подальшому. Мета дослідження: вивчення та аналіз особливостей перебігу вагітності з ЄПА плода: проведення порівняльної характеристики виявлених особливостей з такими показниками у вагітних з трьома судинами пуповини. Матеріали та методи. Було обстежено 31 вагітну з єдиною пупковою артерією плода (основна група) та 62 вагітні з двома артеріями пуповини плода (контрольна група). Результати. У вагітних з ЄПА більш часто спостерігались збільшена маса тіла, перша група крові, захворювання на інсулінзалежний цукровий діабет. В анамнезі вагітних з ЄПА частіше виявляють артифіційні аборти, мимовільні викидні або завмерлі вагітності порівняно з вагітними, які мають дві артерії пуповини. У вагітних з ЄПА протягом гестації вірогідно частіше діагностують загрозу переривання вагітності, затримку розвитку плода (ЗРП), плацентарну дисфункцію, багатоводдя, гестаційний діабет та загрозу передчасних пологів. Передчасні пологи відбуваються у 12,9% вагітних з ЄПА. Реверсний кровотік у венозній протоці, виявлений за допомогою УЗД на 12-13-у тижні вагітності, спострерігається у 19,4% вагітних з ЄПА. За даними допплерометрії при порівнянні вагітних з ЄПА плода та двома артеріями пуповини спостерігаються достеменні негативні зміни у напрямку збільшення периферійного судинного спротиву (за даними швидкості кровотоку в аорті плода) та тенденція до централізації кровообігу (за даними цереброаортального індексу) у плодів з ЄПА. Середні показники допплерометричних індексів інших судин фетоплацентарного комплексу не відрізняються між двома досліджуваними групами вагітних. За даними гормональних досліджень, у вагітних з ЄПА наприкінці І триместра у 26,8% показники РАРР-А були більші за референтні значення (у групі контролю - у 6,4%). Заключения. Виявлені особливості у вагітних з ЄПА, такі, як збільшена маса тіла, перша група крові, захворювання на інсулінзалежний цукровий діабет та значна кількість мимовільних викиднів та завмерлих вагітностей в анамнезі, можуть бути сукупними факторами ризику для виникнення ЄПА. У вагітних з ЄПА протягом вагітності вірогідно частіше діагностують загрозу переривання вагітності, ЗВУР, плацентарну дисфункцію, багатоводдя, гестаційний діабет та загрозу передчасних пологів. Передчасні пологи відбуваються у 12,9% вагітних з ЄПА. У терміні 12-13 тиж реверсний кровотік у венозній протоці можна вважати маркером ЄПА. Виявлені особливості за показниками допплерометрії свідчать про достеменні негативні зміни у напрямку збільшення периферійного судинного спротиву (за даними швидкості кровотоку в аорті плода) у плодів з ЄПА. Збільшення рівня РАРР-А може слугувати маркером наявності ЄПА плода на ранніх термінах вагітності
Among the abnormalities in the number of umbilical cord vessels, the single umbilical artery (SUA) is most common. The influence of some endocrine, gynecological and general factors on the occurrence of SUA, the detection of SUA at different stages of pregnancy, as well as the effect of SUA on the course of pregnancy and the condition of the fetus are assumed. In most cases, according to different data - 57-75%, SUA is an isolated change and does not affect the course of pregnancy and childbirth, as well as the postnatal period. Other authors see a significant impact of SUA on the course of such pregnancy and childbirth. The article presents some features of the course of pregnancy with SUA compared with pregnant women with three umbilical cord vessels and physiological labor in the future
Дод.точки доступу:
Красовська, О. В.
Лакатош, В. П.
Іващенко, О. В.
Слободянік, О. Я.
Лакатош, П. В.
Гужевська, І. В.
Антонюк, М. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
11.


    Айзятулов, Р. Ф.
    Эпидемиология, патогенез и лечение кандидоза мочеполовых органов у женщин [Текст] / Р. Ф. Айзятулов, Є. М. Айзятулова // Здоров’я жінки. - 2019. - № 6. - С. 52-55. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
КАНДИДОЗ ВУЛЬВОВАГИНАЛЬНЫЙ -- CANDIDIASIS, VULVOVAGINAL (лекарственная терапия, патофизиология, эпидемиология, этиология)
ПРОТИВОГРИБКОВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIFUNGAL AGENTS (терапевтическое применение)
Анотація: Цель исследования: обзор и анализ тематических публикаций, посвященных изучению эпидемиологии, патогенеза кандидоза мочеполовых органов у женщин; повышение эффективности комплексной терапии урогенитального кандидоза у женщин с применением антимикотических препаратов общего и местного действия. Материалы и методы. Выполнено клинико-лабораторное обследование 23 женщин с кандидозом мочеполовых органов в возрасте от 21 года до 45 лет. Изучали анамнестические данные и проводили лабораторные методы исследования. Клиническая диагностика основывалась на выявлении совокупности признаков заболевания, которые включали в себя рецидивирующую боль в области придатков, нарушение менструальной функции, выделения из влагалища, периодические обострения заболевания. Результаты. На основании данных литературы, собственных клинических наблюдений был проведен анализ эпидемиологии и некоторых аспектов патогенеза, описаны клинические формы заболевания. У пациентов наблюдались кандидозный вульвовагинит, кандидозный эндоцервицит и кандидозный уретрит. Для кандидозных поражений женских половых органов характерными клиническими проявлениями были небольшого размера, резко отграниченные, округлые, серо-белые налеты, которые содержали большое количество грибов Candida. В острой стадии налеты были плотные и снимались с трудом, а в дальнейшем легко. Слизистая оболочка в очагах поражения имела склонность к кровоточивости, а вокруг налета была гиперемирована. Ввиду частоты случаев безуспешности терапии и рецидивов заболевания важной проблемой остаются вопросы лечения кандидоза мочеполовых органов у женщин, что указывает на необходимость поиска новых методов терапии. Заключение. Согласно материалам многочисленных публикаций, актуальной современной проблемой является рост заболеваемости кандидозом мочеполовых органов у женщин с хроническим течением заболевания и резистентностью к лечению. Предложенная комплексная терапия кандидоза мочеполовых органов у женщин, включающая системные антимикотики (Фуцис, Эсзол) и противогрибковые препараты местного действия (суппозитории Клофан, Фуцис Гель®) способствует излечению пациенток и предотвращает рецидивы заболевания. Ключевые слова: кандидоз мочеполовых органов, женщины, эпидемиология, патогенез, клиника, лечение
The objective: to review and analyze thematic publications on the study of epidemiology, pathogenesis of urogenital candidiasis in women. To increase the effectiveness of complex therapy of urogenital candidiasis in women with the use of anti-mycotic drugs of general and local action. Materials and methods. A clinical and laboratory examination of 23 women with urogenital candidiasis aged 21 to 45 years was conducted. Anamnestic data were studied and laboratory research methods were performed. Clinical diagnosis was based on identifying the totality of signs of the disease, which included recurrent pain in the area the appendages, menstrual dysfunction, vaginal discharge, periodic exacerbations of the disease. Results. Patients diagnosed with urogenital candidiasis and candidates are subject to mandatory therapy as potential sources of infection and autoinfection of the urogenital organs. It is necessary to treat sexual partners in a timely manner. An important medical problem is the improvement of treatment methods. It is necessary to pay special attention to urogenital candidal infection in view of the development of severe complications and the effect on the reproductive function of women. Conclusions. Comprehensive treatment of candidal infections of the urogenital tract in women using systemic antifungal drugs (Futsis, Eszol) and local drugs (Сlofan suppositories) is effective, does not cause side effects, and can be widely used by practitioners in practical health care, which will help reduce the number of relapses and more quickly recovery of patients
Дод.точки доступу:
Айзятулова, Є. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
12.


    Кузьміна, А. В.
    Особливості лікування жінок з внутрішньоматковою рідиною у постменопаузальний період [Текст] / А. В. Кузьміна // Здоров’я жінки. - 2019. - № 6. - С. 56-59. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
МАТКА -- UTERUS
ЖИДКОСТИ И СЕКРЕТЫ (ВНЕШ) -- FLUIDS AND SECRETIONS (NON MESH)
ВАГИНИТ АТРОФИЧЕСКИЙ -- ATROPHIC VAGINITIS (лекарственная терапия, осложнения)
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ -- VAGINOSIS, BACTERIAL (лекарственная терапия, осложнения)
Анотація: У статті представлені дані особливостей видового складу мікрофлори піхви жінок з внутрішньоматковою рідиною у постменопаузальний період та розроблений алгоритм лікування даної групи пацієнток. Мета дослідження: вивчення видового складу мікрофлори вмісту піхви у жінок з внутрішньоматковою рідиною у постменопаузальний період та розроблення на підставі цих даних алгоритму лікування. Матеріали та методи. Мікробіологічне дослідження вмісту піхви було проведене у 67 жінок постменопаузального віку з внутрішньоматковою рідиною. Після цього пацієнтки були розподілені на групи для вивчення ефективності комплексного лікування. У І групі було проведено двоетапне лікування, що включало етіотропну терапію та застосування вагінальних капсул з проместрином. У ІІ групі проводили лише етіотропне лікування. Результати. У результаті проведеного мікробіологічного аналізу вмісту піхви хворі були розподілені на три групи залежно від мікроекології піхви: з атрофічним вагінітом - 35 (52,2%) жінок, з бактеріальним вагінозом - 26 (38,8%), з умовним нормоценозом - 6 (8,9%). Результати лікування по групах оцінювали через 1-3-6 міс. Через 6 міс лікування у І та ІІ групах було виявлено зменшення кількості умовно-патогенної мікрофлори на 85% та 47% відповідно, також було виявлено збільшення обсіменіння вагінального вмісту лактобацилами на 87% і 43% відповідно (р0,05). Заключения. У жінок з внутрішньоматковою рідиною у постменопаузальний період відбувається масивне мікробне забруднення умовно-патогенною і патогенною мікрофлорою піхви. Через прогресуючий дефіцит естрогенів неспецифічна резистентність піхвового біотопа істотно знижується. Застосування інтравагінально капсул, до складу яких входить проместрин, дозволяє зменшити кількість патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів у піхві й тим самим знизити ймовірність розвитку висхідної інфекції
The article presents data on the characteristics of the species composition of the microflora of the vagina of postmenopausal women with intrauterine fluid and developed an algorithm for treating this group of patients. The objective: is to study the species composition of the microflora of the vaginal contents in postmenopausal women with intrauterine fluid and based on these data on the development of a treatment algorithm. Materials and methods. The study was conducted for postmenopausal women with intrauterine fluid, who received the contents of the vagina with subsequent referral for microbiological examination. Then the patients were divided into groups to study the effectiveness of complex treatment. In the first group, two-stage treatment was carried out, including etiotropic treatment and the use of vaginal capsules with promestrin. In group II, only etiotropic treatment was performed. Results. As a result of microbiological analysis of the vaginal contents, the patients were divided into 3 groups depending on the microecology of the vagina: with atrophic colpitis 35 (52.2%), with bacterial vaginosis 26 (38.8%), with conditional normocenosis 6 (8.9%). Conducted treatment in groups and evaluation after 1-3-6 months. After 6 months of treatment, in groups I and II, a decrease in UPM by 85% and 47%, respectively, was found, and an increase in the contamination of the vaginal contents with lactobacilli by 87% and 43%, respectively (p0.05), was also detected. Conclusion. In postmenopausal women with intrauterine fluid, massive microbial contamination of conditionally pathogenic and pathogenic vaginal microflora occurs. Through progressive estrogen deficiency, the unspecific resistance of the vaginal biotope is significantly reduced. The use of intravaginal capsules, which include promestrin, reduces the number of pathogenic and conditionally pathogenic microorganisms in the vagina and thereby reduces the likelihood of developing an ascending infection
Вільних прим. немає

Знайти схожі
13.


    Benyuk, V.
    Features of the post-operating period after the endometrial ablation in post-menopausal aged women with hyperplastic processes of endometrium [Текст] / V. Benyuk, V. Goncharenko, O. Zabudskyi // Здоров’я жінки. - 2019. - № 6. - С. 60-63. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA (хирургия)
АБЛЯЦИИ МЕТОДЫ -- ABLATION TECHNIQUES (использование)
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
Анотація: The paper presents the results of surgical treatment of 45 postmenopausal women with non-atypical forms of endometrial hyperplasia. The objective: is to establish the features of the postoperative period depending on the method of endometrial ablation in postmenopausal patients with endometrial hyperplastic processes. Materials and methods. The study included 45 women with non-atypical forms of endometrial hyperplasia: 25 women of postmenopausal age with non-atypical forms of endometrial hyperplasia, who were treated with hysteroscopic monopolar ablation of the endometrium and 20 women of postmenopausal age with non-atypical forms of endometrial hyperplasia, who underwent radiowave endometrial ablation. In the postoperative period, on 3, 7 days and after 1, 3, 6, 12, 24 months, the complaints, the general condition, the nature of the discharge from the genital tract were evaluated, gynecological examination with ultrasound examination of the pelvis were provided, office hysteroscopy or endometrial aspiration from the uterus were provided according to indications. Results. It is advisable to recommend endometrial ablation for the patients with non-atypical forms of postmenopausal endometrial hyperplasia as an alternative to hormonal treatment or hysterectomy. The efficiency of radiowave ablation of the endometrium with non-atypical forms of endometrial hyperplasia is 85.0%. The effectiveness of monopolar hysteroscopic ablation of the endometrium in women with non-atypical forms of endometrial hyperplasia is 96.0%. In the case of recurrence of the endometrial hyperplastic process (bleeding, thickening of the M-echo according to ultrasound data), hysteroscopy is shown with mandatory hystopathological studies and diagnosis verification. Conclusions. After ablation of the endometrium, follow-up is advisable for two years. The method of choice for follow-up observation of the state of the endometrium of the uterus in women after endometrial ablation is transvaginal ultrasound, which is performed after 1, 3, 6, 12 and 24 months of observation
У статті представлено результати оперативного лікування 45 жінок постменопаузального віку з неатиповими формами гіперплазії ендометрія. Мета дослідження: визначення особливостей перебігу післяопераційного періоду залежно від методу абляції ендометрія у хворих постменопаузального віку з гіперпластичними процесами ендометрія. Матеріали та методи. У дослідження було включено 45 жінок з неатиповою формою гіперплазії ендометрія: 25 жінок постменопаузального віку з неатиповими формами гіперплазії ендометрія, яким була проведена гістероскопічна монополярна абляція ендометрія, та 20 жінок постменопаузального віку з неатиповими формами гіперплазії ендометрія, яким була проведена радіохвильова абляція ендометрія. У післяопераційний період на 3, 7-й день та через 1, 3, 6, 12, 24 міс проводили оцінювання скарг, загального стану, характер виділень зі статевих шляхів, гінекологічний огляд з УЗ-дослідженням малого таза, за показаннями - офісну гістероскопію або аспірацію ендометрія з порожнини матки. Результати. Хворим постменопаузального віку з неатиповими формами гіперплазії ендометрія як альтернативу гормонального лікування або гістеректомії доцільно рекомендувати абляцію ендометрія. Ефективність радіохвильової абляції ендометрія при неатипових формах гіперплазії ендометрія становить 85,0%. Ефективність монополярної гістероскопічної абляції ендометрія у жінок з неатиповими формами гіперплазії ендометрія становить 96,0%. У випадку рецидиву гіперпластичного процесу ендометрія (кровомазання, потовщення М-еха за даними УЗД) показано проведення гістероскопії з обов’язковим патогістологічним дослідженням та верифікацією діагнозу. Заключення. Після абляції ендометрія доцільна диспансеризація протягом двох років. Методом вибору для диспансерного спостереження за станом ендометрія матки у жінок після його абляції є транспіхвове ультразвукове дослідження, яке необхідно проводити через 1, 3, 6, 12 та 24 міс спостереження
Дод.точки доступу:
Goncharenko, V.
Zabudskyi, O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
14.


    Бенюк, В. О.
    Особливості перебігу післяопераційного періоду після абляції ендометрія у жінок постменопаузального віку з гіперпластичними процесами ендометрія [Текст] / В. О. Бенюк, В. М. Гончаренко, О. В. Забудський // Здоров’я жінки. - 2019. - № 6. - С. 64-67. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA (хирургия)
АБЛЯЦИИ МЕТОДЫ -- ABLATION TECHNIQUES
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
Анотація: У статті представлено результати оперативного лікування 45 жінок постменопаузального віку з неатиповими формами гіперплазії ендометрія. Мета дослідження: визначення особливостей перебігу післяопераційного періоду залежно від методу абляції ендометрія у хворих постменопаузального віку з гіперпластичними процесами ендометрія. Матеріали та методи. У дослідження було включено 45 жінок з неатиповою формою гіперплазії ендометрія: 25 жінок постменопаузального віку з неатиповими формами гіперплазії ендометрія, яким була проведена гістероскопічна монополярна абляція ендометрія, та 20 жінок постменопаузального віку з неатиповими формами гіперплазії ендометрія, яким була проведена радіохвильова абляція ендометрія. У післяопераційний період на 3, 7-й день та через 1, 3, 6, 12, 24 міс проводили оцінювання скарг, загального стану, характер виділень зі статевих шляхів, гінекологічний огляд з УЗ-дослідженням малого таза, за показаннями - офісну гістероскопію або аспірацію ендометрія з порожнини матки. Результати. Хворим постменопаузального віку з неатиповими формами гіперплазії ендометрія як альтернативу гормонального лікування або гістеректомії доцільно рекомендувати абляцію ендометрія. Ефективність радіохвильової абляції ендометрія при неатипових формах гіперплазії ендометрія становить 85,0%. Ефективність монополярної гістероскопічної абляції ендометрія у жінок з неатиповими формами гіперплазії ендометрія становить 96,0%. У випадку рецидиву гіперпластичного процесу ендометрія (кровомазання, потовщення М-еха за даними УЗД) показано проведення гістероскопії з обов’язковим патогістологічним дослідженням та верифікацією діагнозу. Заключения. Після абляції ендометрія доцільна диспансеризація протягом двох років. Методом вибору для диспансерного спостереження за станом ендометрія матки у жінок після його абляції є транспіхвове ультразвукове дослідження, яке необхідно проводити через 1, 3, 6, 12 та 24 міс спостереження
The paper presents the results of surgical treatment of 45 postmenopausal women with non-atypical forms of endometrial hyperplasia. The objective: is to establish the features of the postoperative period depending on the method of endometrial ablation in postmenopausal patients with endometrial hyperplastic processes. Materials and methods. The study included 45 women with non-atypical forms of endometrial hyperplasia: 25 women of postmenopausal age with non-atypical forms of endometrial hyperplasia, who were treated with hysteroscopic monopolar ablation of the endometrium and 20 women of postmenopausal age with non-atypical forms of endometrial hyperplasia, who underwent radiowave endometrial ablation. In the postoperative period, on 3, 7 days and after 1, 3, 6, 12, 24 months, the complaints, the general condition, the nature of the discharge from the genital tract were evaluated, gynecological examination with ultrasound examination of the pelvis were provided, office hysteroscopy or endometrial aspiration from the uterus were provided according to indications. Results. It is advisable to recommend endometrial ablation for the patients with non-atypical forms of postmenopausal endometrial hyperplasia as an alternative to hormonal treatment or hysterectomy. The efficiency of radiowave ablation of the endometrium with non-atypical forms of endometrial hyperplasia is 85.0%. The effectiveness of monopolar hysteroscopic ablation of the endometrium in women with non-atypical forms of endometrial hyperplasia is 96.0%. In the case of recurrence of the endometrial hyperplastic process (bleeding, thickening of the M-echo according to ultrasound data), hysteroscopy is shown with mandatory hystopathological studies and diagnosis verification. Conclusions. After ablation of the endometrium, follow-up is advisable for two years. The method of choice for follow-up observation of the state of the endometrium of the uterus in women after endometrial ablation is transvaginal ultrasound, which is performed after 1, 3, 6, 12 and 24 months of observation
Дод.точки доступу:
Гончаренко, В. М.
Забудський, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
15.


    Бойко, А. В.
    Фактори ризику розвитку кіст та доброякісних пухлин яєчників у жінок репродуктивного віку [Текст] / А. В. Бойко // Здоров’я жінки. - 2019. - № 6. - С. 68-70. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ЯИЧНИКОВ КИСТЫ -- OVARIAN CYSTS (этиология)
ЯИЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OVARIAN NEOPLASMS (этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
Анотація: Мета дослідження: підвищення ефективності прогнозування розвитку кіст та доброякісних пухлин яєчників у жінок репродуктивно¬го віку на підставі встановлення основних факторів ризику. Матеріали та методи. Був проведений ретроспективний аналіз 500 операційних протоколів і гістологічних висновків щодо відповідності клінічного і патоморфологічного діагнозу об’єму оперативного лікування. Усіх жінок було розподілено на відповідні підгрупи: кісти яєчників - 284 жінки та доброякісні пухлини яєчників - 216 пацієнток. Загальноклінічні методи дослідження прово¬дили згідно із запропонованою ВООЗ картою (2015), яка включає дані стосовно репродуктивного анамнезу, наявності гінекологічних і екстрагенітальних захворювань, терапії, що проводиться, загального об’єктивного обстеження, спеціального гінекологічного обсте¬ження і лабораторних методів дослідження. Результати. До групи високого ризику щодо захворюваності на кісти і доброякісні пухлини яєчників належать хворі з високою частотою доброякісних захворювань шийки матки (OR=7,32) і тіла матки (OR=6,23), безплідності (OR=2,77), запальних захво¬рювань органів малого таза (OR=2,39), порушень менструального циклу (OR=2,3), ангін і вірусних інфекцій (OR=6,55), захворю¬вань щитоподібної залози (OR=6,4), печінки (OR=4,59) і верхніх дихальних шляхів (OR=4,32), а також ті, які не використовують раціональну контрацепцію (OR=2,09). Заключения. Отримані результати необхідно враховувати під час прогнозування розвитку кіст та доброякісних пухлин яєчників у жінок репродуктивного вік
The objective: to increase forecasting effectiveness of cysts and benign tumors of ovaries at women of genesial age on the basis of establishment of major factors of risk. Materials and methods. Was carried out the retrospective analysis of 500 operational protocols and the histological conclusions regarding compliance of the clinical and pathomorphologic diagnosis to the volume of expeditious treatment. All women were divided into the corresponding subgroups - cysts of ovaries - 284 women and benign tumors of ovaries - 216 patients. All-clinical methods researches were conducted according to the offered card of WHO (2015), including data on the genesial anamnesis, existence of the gynecologic and extragenital diseases, carried-out therapy, the general objective inspection, special gynecologic inspection and laboratory methods of research. Results. In group of high risk on case rate cysts and benign tumors of ovaries treat patients with high frequency benign diseases of uterus cervix(OR=7,32) and body of the womb (OR=6,23), sterility (OR=2,77), inflammatory diseases of organs of small basin (OR=2,39), with disturbances of menstrual cycle (OR=2,3), with high frequency anginas and virus infections (OR=6,55), diseases of thyroid gland (OR=6,4), liver (OR=4,59) and the top respiratory tracts (OR=4,32), not using rational contraception (OR=2,09). Conclusion. The received results needs to be considered when forecasting cysts and benign tumors of ovaries at women of genesial age
Вільних прим. немає

Знайти схожі
16.


    Крук, О. Ю.
    Клініко-анамнестичні чинники ризику розвитку гіперпластичних захворювань ендометрія, грудних залоз та їхнє поєднання у жінок перименопаузального віку [Текст] / О. Ю. Крук // Здоров’я жінки. - 2019. - № 6. - С. 71-73. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA (этиология)
МАСТОПАТИЯ ФИБРОЗНО-КИСТОЗНАЯ -- FIBROCYSTIC BREAST DISEASE (этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПЕРИМЕНОПАУЗА -- PERIMENOPAUSE
Анотація: Мета дослідження: удосконалення своєчасної діагностики гіперпластичних захворювань ендометрія і грудних залоз у жінок перименопаузального віку на підставі вивчення провідних клінічних факторів ризику. Матеріали та методи. Було обстежено 145 пацієнток перименопаузального віку, 15 з яких (група контролю) не мали гіперпластичних захворювань органів репродуктивної системи (з контингенту гінекологічно і мамологічно здорових).
The objective: to improve well-timed diagnostics of hyperplastic diseases the endometrium and mammary glands at women of perimenopause age on the basis of studying of the main clinical risk factors. Materials and methods. Were surveyed 145 patients of perimenopause age, 15 from which (group of control) the women who didn’t have hyperplastic diseases of organs of genesial system (made of the contingent gynecological and mammology healthy). Results. Clinical-anamnestic risk factors of the isolated hyperplastic process an endometrium are: early menarche, long and plentiful menses, inflammatory diseases of genitalias and use of endometrial methods of contraception. Probability of development of the isolated hyperplasia of mammary glands define: the burdened family anamnesis on a cancer of a mammary gland, the menarche, lack of a lactemia or its duration less than 6 months, pyoinflammatory diseases of mammary glands is later. By risk factors of the combined hyperplastic process in mammary glands and an endometrium are defined: the burdened family anamnesis on a cancer of a mammary gland, the menarche, a long becoming of a menstrual cycle (over a year) is later, than a disease of a thyroid gland and cardiac vascular system, numerous abortions. All taped clinical-anamnestic data indicate disturbance of endocrine balance at patients, both with isolated, and with the combined hyperplastic diseases an endometrium and mammary glands. Conclusion. The received results needs to be considered when developing tactics of forecasting and early diagnostics of the combined pathology of uterus and mammary glands at women of perimenopause age
Вільних прим. немає

Знайти схожі
17.


    Пирогова, В. І.
    Комплексне лікування жінок з бактеріальним вагінозом [Текст] / В. І. Пирогова, І. В. Козловський // Здоров’я жінки. - 2019. - № 6. - С. 74-79. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ -- VAGINOSIS, BACTERIAL (лекарственная терапия)
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ИНТРАВАГИНАЛЬНОЕ -- ADMINISTRATION, INTRAVAGINAL
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (терапевтическое применение)
Анотація: Мета дослідження: вивчення ефективності комплексного лікування пацієнток із бактеріальним вагінозом (БВ) порівняно з традиційною антибактеріальною терапією. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 56 жінок репродуктивного віку з діагнозом БВ. Пацієнток було розподілено на чотири групи. До 1-ї групи увійшли 10 жінок, які попередньо отримували антибактеріальну терапію з приводу екстрагенітальних захворювань. Жінкам призначали вагінальний крем з кліндаміцином та міконазолом з подальшим інтравагінальним використанням таблеток для нормалізації мікрофлори у піхві та системного пробіотика. До 2-ї групи включено 10 жінок, які попередньо отримували антибактеріальну терапію з приводу екстрагенітальних захворювань. Пацієнткам призначали вагінальні таблетки для нормалізації мікрофлори та системний пробіотик без використання антибактеріальних препаратів. До 3-ї групи увійшли 23 жінки, які не отримували попередньо антибактеріальної терапії. Їм призначено комбіновану терапію, яка окрім антибактеріального крему включала інтравагінальні таблетки та системний пробіотик. Двадцяти трьом жінкам 4-ї групи призначали антибактеріальний крем з подальшим застосуванням вагінальних таблеток для нормалізації мікрофлори. Контроль за ефективністю лікування здійснювали за клініко-лабораторними даними перебігу захворювання на підставі динаміки змін скарг пацієнток, оцінки даних рН-метрії (7-а, 21-а та 60-а доба спостереження від початку лікування), оцінювання біоценозу проводили за допомогою тест-системи Фемофлор-16 на 7-й та 21-й день від початку лікування Результати. Загалом клінічна та мікробіологічна ефективність після завершення лікування БВ у 1-й та 3-й групах була відзначена у всіх пацієнток, у 2-й групі - у 90%, у 4-й групі - у 83% жінок. При цьому клінічна ефективність (регресія скарг та нормалізація об’єктивних даних) у середньому відповідала 4,4 доби у 1-й групі, 5,8 доби - у 2-й групі, 4,2 доби - у 3-й та 4,4 доби - у 4-й групі. Обстеження через 60 діб засвідчило, що клінічно рецидив БВ відбувся у 4 (7%) пацієнток, 2 з яких були у 4-й групі спостереження. Заключения. Результати дослідження продемонстрували, що комплексне лікування бактеріального вагінозу (БВ) із застосуванням антибактеріального вагінального гелю, вагінальних таблеток для нормалізації мікрофлори та системного пробіотика ефективно та швидко відновлює вагінальне середовище, сприяє усуненню системного дисбіозу і швидкому поверненню нормальної інтравагінальної мікрофлори, зменшує кількість рецидивів БВ
The objective: to study the effectiveness of complex treatment of patients with bacterial vaginosis compared with conventional antibiotic therapy. Materials and methods. Under the supervision were 56 women of reproductive age with a diagnosis of bacterial vaginosis. Patients were divided into 4 groups. The first group included 10 women who previously received antibiotic therapy on extragenital diseases. Women are administered clindamycin vaginal cream of miconazole and followed by intravaginal drug use Feminum intima and probiotic system Laktostar Plus. The second group consisted of 10 women who have previously received antibiotic therapy on extragenital diseases. Patients administered the drug Feminum intima and Laktostar Plus without using antibiotics. The third group is formed of 23 women who did not receive pre-antibiotic therapy. Prescribed combination therapy that, in addition to antibacterial cream included intravaginal drug Feminum intima and probiotic system Laktostar Plus.
Дод.точки доступу:
Козловський, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
18.


    Рубан, Я. А.
    Тактика прогнозування формування плацентарної дисфункції та затримки розвитку плода після застосування допоміжних репродуктивних технологій [Текст] / Я. А. Рубан // Здоров’я жінки. - 2019. - № 6. - С. 80-83. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (диагностика, патофизиология, этиология)
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (диагностика, патофизиология, этиология)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (вредные воздействия)
Анотація: Мета дослідження: розроблення сучасної тактики прогнозування формування плацентарної дисфункції та затримки розвитку плода після застосування допоміжних репродуктивних технологій. Матеріали та методи. Було проведено контрольоване дослідження, у результаті якого сформовано дві групи: до 1-ї групи увійшли 190 пацієнток з одноплідною вагітністю, що настала у результаті застосування методів допоміжних репродуктивних технологій; до контрольної групи включено 30 пацієнток із одноплідною вагітністю, що настала спонтанно. Цих жінок спостерігали з ранніх термінів вагітності. Додатково пацієнтки отримали поглиблене клініко-лабораторне та функціональне обстеження за єдиним стандартом. Результати. Отримані результати дозволили сформувати комплекс правил прогнозу розвитку плацентарної дисфункції та затримки розвитку плода при одноплідній вагітності після застосування допоміжних репродуктивних технологій на підставі параметрів ультразвукового і гемостазіологічного досліджень. Розрахунок вірогідності формування плацентарної дисфункції та затримки розвитку плода здійснюється індивідуально для кожного тижня вагітності з 6-го до 17-го включно способом, розробленим у процесі дослідження інформативних маркерів, характерних для даного терміну. Заключення. Застосування розробленого нами комплексу правил дозволяє ефективно прогнозувати розвиток плацентарної дисфункції та затримки розвитку плода до появи їхніх клінічних проявів і своєчасно застосовувати заходи профілактики даного ускладнення вагітності. Отримані результати дають нам право рекомендувати використання розробленої методики у практичній охороні здоров’я
The objective: to develop modern tactics of forecasting of placental dysfunction and a fetus arrest of development after auxiliary reproductive technologies. Materials and methods. The controlled research as a result of which two groups are created was conducted: 1 group was made by 190 patients with one-fetal pregnancy which was caused by application of methods of auxiliary reproductive technologies. The control group was made by 30 patients with one-fetal pregnancy which came independently, they were under immediate observation from early durations of gestation. At these patients profound clinical-laboratory and functional examination according to the uniform standard was conducted. Results. The received results allowed to create complex of rules of the forecast of placental dysfunction and fetus arrest of development at one- fetal pregnancy after auxiliary genesial technologies on the basis of parameters of ultrasonic and gemostaziological researches. Calculation of probability of placental dysfunction and an arrest of development of fetus is carried out individual for every week of pregnancy with 6 on 17 inclusive in the way on the basis of developed in the course of research, informative markers for this term. Conclusion. Application of the developed complex of rules allows to prognosticate effectively placental dysfunction and fetus arrest of development before emergence of its clinical implications and in due time to apply measures of prophylaxis of this complication of pregnancy. The received results grant to us the right to recommend the developed technique in practical health care
Вільних прим. немає

Знайти схожі
19.


   
    Комплексна реабілітаційна терапія генітального ендометріозу у жінок з ендометріоз-асоційованою безплідністю [Текст] / І. К. Оріщак [та ін.] // Здоров’я жінки. - 2019. - № 6. - С. 84-86. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
АДЕНОМИОЗ -- ADENOMYOSIS (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, хирургия)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (лекарственная терапия, этиология)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МАРКЕРЫ БИОЛОГИЧЕСКИЕ -- TUMOR MARKERS, BIOLOGICAL
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (лекарственная терапия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
Анотація: Найбільш актуальним та найменш дослідженим є взаємозв’язок генітального ендометріозу із порушеннями фертильної функції. Саме відсутність чіткого алгоритму обстеження для раннього виявлення генітального ендометріозу, а також вибору адекватного лікування потребує подальшого розроблення цих питань як для підвищення якості життя у зазначеної категорії жінок, так і для покращання репродуктивного потенціалу. Мета дослідження: підвищення ефективності реабілітаційної терапії у пацієнток з генітальним ендометріозом та порушенням фертильності на підставі оцінки окремих факторів і механізмів імунологічної взаємодії та оптимізації шляхів подолання цих негативних впливів. Матеріали та методи. Для досягнення мети було обстежено 68 пацієнток з ендометріоз-асоційованою безплідністю, у яких проведено оцінювання характеру гормонального дисбалансу, порушень окремих ланок імунного захисту у взаємозв’язку із коливанням рівнів окремих онкомаркерів. Для визначення ефективності результатів запропонованих програм пацієнток з ендометріоз-асоційованою безплідністю було розподілено на дві групи дослідження - основну (38 жінок) та групу порівняння (30 пацієнток). Особливостями запропонованої лікувальної програми було використання після оперативного втручання комплексної терапії із застосуванням гестагенів (дідрогестерону у контрацептивному режимі) та антипроліферативного комплексу: індол-3-карбінол і епігалокатехін-3-галат. Результати. Характерними ознаками аденоміозу є збільшення у цієї категорії хворих рівнів ЛГ (у 2,67 разу) і ФСГ (в 1,98 разу) переважно у ІІ фазі менструального циклу, а також збільшення рівня естрадіолу, особливо у фолікуліновій фазі менструального циклу (у 2,13 разу). У хворих з внутрішнім ендометріозом у 30,9% випадків (за даними УЗД) і у 41,1% випадків (за даними гістологічного дослідження) спостерігалися прояви гіперпластичних процесів ендометрія. Підвищення рівня СА-125 у сироватці крові (за нашими даними - у 3,1 разу) у жінок із зовнішнім генітальним ендометріозом є ефективним діагностичним маркером для підтвердження наявності цієї патології. Заключения. Отже, слід відзначити, що запропонована реабілітаційна фармакотерапія генітального ендометріозу у післяопераційний період є ефективною у лікуванні больового синдрому та підвищує фертильність при ендометріоз-асоційованій безплідності
The most relevant and least investigated questions are the relationships between genital endometriosis and disorders of the fertile function. It is precisely the lack of a clear algorithm for early detection of genital endometriosis and the choice of adequate treatment to further develop these issues, both for improving the quality of life in this category of women and for improving reproductive capacity. The objective: to increase the effectiveness of rehabilitation therapy in patients with genital endometriosis and defection of fertility based on evaluation of individual factors and immunological mechanisms of interaction and optimizing ways to overcome these negative influences. Materials and methods. To achieve this goal, 68 patients with endometriosis associated infertility were examined, which assessed the nature of the hormonal imbalance, violations of individual immune defense units in relation to the level fluctuations of individual tumor markers. In order to evaluate the effectiveness of the proposed program, a group of patients with endometriosis associated infertility was divided into two groups: the main group (38 women) and the comparison group (30 patients). The features of the proposed treatment program were the use after surgical manipulation of complex therapy with the use of progestogens (didrogesterone in contraceptive mode) and the antiproliferative complex: indole- 3-carbinol and epigallocatechin-3-galate. Results. Characteristic features of adenomyosis are an increase in this category of patients with levels of LH (2.67 times) and FSH (1.98 times), mainly in the II phase of the menstrual cycle, as well as an increase in estradiol levels, especially in the follicular phase of the menstrual cycle (2, 13 times). In patients with internal endometriosis, in 30.9% of cases (according to ultrasound scan) and in 41.1% of cases (according to histological examination), there are manifestations of hyperplastic processes of endometrium. Increasing the serum CA-125 level (according to our data, 3.1- fold) in women with external genital endometriosis is an effective diagnostic marker to confirm the presence of this pathology. Conclusions. Thus, it should be noted that the proposed rehabilitation therapy for genital endometriosis in the postoperative period is effective in the treatment of pain syndrome and increasing fertility for endometriosis-associated infertility
Дод.точки доступу:
Оріщак, І. К.
Макарчук, О. М.
Римарчук, М. І.
Островська, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
20.


    Романенко, Т. Г.
    Менопаузальна гормональна терапія (Огляд літератури) [Текст] / Т. Г. Романенко, Г. М. Жалоба, Н. В. Єсип // Здоров’я жінки. - 2019. - № 6. - С. 87-91. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ПЕРИМЕНОПАУЗА -- PERIMENOPAUSE (действие лекарственных препаратов)
КЛИМАКТЕРИЧЕСКОГО ПЕРИОДА РАССТРОЙСТВА -- CLIMACTERIC DISORDERS
МЕНОПАУЗА -- MENOPAUSE (действие лекарственных препаратов)
ГОРМОНОЗАМЕЩАЮЩАЯ ТЕРАПИЯ -- HORMONE REPLACEMENT THERAPY (использование)
ЭСТРОГЕНОЗАМЕЩАЮЩАЯ ТЕРАПИЯ -- ESTROGEN REPLACEMENT THERAPY (использование)
Анотація: Практикуючі акушери-гінекологи звикли розглядати здоров’я жінки з позицій підтримки її репродуктивного потенціалу, допомоги у його реалізації. Куди менше уваги приділялося стану справ після згасання власне репродуктивної функції. Цілком обгрунтовані зміни в організмі у період так званого менопаузального переходу довгий час залишалися поза фокусом спеціаліста, і вирішення проблем, з якими стикалася жінка, лягало на плечі її самої та її родини. Тим не менше світова тенденція до постаріння населення та зростаюча роль професійної, культурної активності цих жінок вимагають поглиблених знань про даний процес і віднайдення ефективних терапевтичних заходів для ліквідації небажаних проявів менопаузальної перебудови організму задля покращання якості життя жінок. Менопаузальна гормональна терапія у ході досліджень отримує міцну доказову базу щодо ефективності її застосування, однак фахівцями часто недооцінюються чи переоцінюються її можливості у конкретних клінічних випадках. Тому знання про основні напрями застосування методу, а також перестороги та протипоказання до його використання повинні бути добре відомими лікарю та доступно пояснені пацієнтці
Practitioners in the fields of obstetrics and gynecology get used to look at the women’s health from the point of view of maintaining her reproductive potential and assistance in its fulfillment. Less attention is paid to the problem of reproductive function’s descent. Common changes during the menopausal transition were out of specialists’ focus and women were left with no choice but to deal with those problems on their own. Nevertheless, global tendency of population ageing and growing awareness about the importance of professional and cultural activities of these women makes it important to deepen the knowledge of this subject and find out effective therapeutical methods for the liquidation of pathological manifestations of menopausal transition and improving life quality. Menopause hormone therapy received strong evidence to prove its effectiveness. However, specialists often underestimate or overestimate its potential in several clinical cases. Consequently, information about this method, precautions and contraindications should be well known for doctors and explained to their patients
Дод.точки доступу:
Жалоба, Г. М.
Єсип, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
 1-20    21-21 
 
Стандартний
Розширений
Професійний
За словником
УДК-навігатор
Тематичний навігатор
Статистика звернень
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)