Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ЗУ36/2022/17/1<.>

Загальна кількість знайдених документів : 10
Показані документи з 1 по 10

Борисова, Т. П.
Стан швидкості клубочкової фільтрації у дітей з ювенільним ідіопатичним артритом [Текст] / Т. П. Борисова, С. В. Самсоненко // Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 1. - С. 10-15. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
АРТРИТ ЮВЕНИЛЬНЫЙ -- ARTHRITIS, JUVENILE (кровь, патофизиология)
ПОЧЕЧНЫХ КЛУБОЧКОВ ФИЛЬТРАЦИИ СКОРОСТЬ -- GLOMERULAR FILTRATION RATE
ЦИСТАТИН C -- CYSTATIN C (анализ)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: На сьогодні доведено, що ураження нирок у дітей з ювенільним ідіопатичним артритом (ЮІА) характеризується субклінічним перебігом і найчастіше залишається недіагностованим. Одним із основних методів діагностики ураження нирок є визначення розрахункової швидкості клубочкової фільтрації (рШКФ). Мета дослідження: визначити найбільш оптимальний метод оцінки рШКФ у дітей, хворих на ЮІА, шляхом порівняння різних розрахункових методик, а саме: на основі дослідження сироваткового креатиніну (оригінальна формула Schwartz, формула Counahan-Barratt), сироваткового цистатину С (формула Cystatin C-based equation, формула Hoek). Матеріали та методи. Обстежено 80 дітей з ЮІА. Рівень сироваткового креатиніну визначали двічі (перший і третій місяць дослідження) калориметричним кінетичним методом Яффе, концентрацію сироваткового цистатину С — одноразово на третьому місяці дослідження за допомогою твердофазного імуноферментного аналізу. Використані методи варіаційної статистики. Результати. Показники рШКФ за формулою Cystatin C-based equation 2012 порівняно з оригінальною формулою Schwartz і формулою Counahan-Barratt завищували частоту порушень рШКФ відповідно на 81,3 % (p 0,001) і 47,3 % (p 0,001) в перший місяць дослідження та на 81,3 % (p 0,001) і 55,0 % (p 0,001) на третій місяць. Аналогічне порівняння результатів дослідження рШКФ за формулою Hoek із результатами за формулами Schwartz та Counahan-Barratt показало, що за формулою Schwartz зниження рШКФ виявлялося на 41,3 % рідше (p 0,001) як у перший, так і на третій місяць. Формула Counahan-Barratt при першому дослідженні сироваткового креатиніну демонструвала різницю рШКФ порівняно з формулою Hoek в 7,5 % (p 0,05). При другому дослідженні сироваткового креатиніну частота зниження рШКФ за формулою Counahan-Barratt фіксувалася на 15,0 % рідше, ніж за методикою Hoek (p 0,09). Висновки. Зміни функції нирок різняться за величиною залежно від оціночної формули рШКФ. Оптимальним методом визначення рШКФ у дітей, хворих на ЮІА, є формула Hoek на основі сироваткового цистатину С. В разі обмеженої можливості щодо дослідження сироваткового цистатину С можна використовувати формулу Counahan-Barratt на основі сироваткового креатиніну
Today, it is proved that kidney injury in children with juvenile idiopathic arthritis (JIA) is characterized by a subclinical course and most often remains undiagnosed. One of the main methods to diagnose kidney lesions is determination of estimated glomerular filtration rate (eGFR). The aim of the study was to determine the most optimal method for eGFR evaluation in children with JIA by comparing different calculation methods based on serum creatinine (original Schwartz formula, Counahan-Barratt formula), serum cystatin C (cystatin C-based equation and Hoek formula). Materials and methods. Eighty children with JIA were examined. Serum creatinine level was determined twice (first and third month of study) by the colorimetric kinetic Jaffe reaction, serum cystatin C concentration was evaluated once, in the third month of the study by enzyme immunoassay. We used methods of variation statistics. Results. Parameters of eGFR by cystatin C-based equation 2012 compared to the original Schwartz formula and Counahan-Barratt formula amplified the rate of eGFR disorders by 81.3 % (p 0.001) and 47.3 % (p 0.001) in the first month of the study and by 81.3 % (p 0.001) and 55.0 % (p 0.001) in the third month, respectively. A similar comparison of the results of Hoek formula with Schwartz and Counahan-Barratt formula showed that according to Schwartz formula, a decrease in the GFR was 41.3 % less frequent (p 0.001) in both the first and third month. Counahan-Barratt formula in the first study of serum creatinine showed a difference in eGFR compared to Hoek formula by 7.5 % (p 0.05). During the second study of serum creatinine, the frequency of eGFR reduction according to Counahan-Barratt formula was detected by 15.0 % less often than according to Hoek method (p 0.09). Conclusions. Changes in renal function differ depending on the formula of eGFR evaluation. The most optimal method to determine eGFR in children with JIA is Hoek formula based on serum cystatin C. In case of limited ability to analyze serum cystatin C, Counahan-Barratt formula based on serum creatinine can be used
Дод.точки доступу:
Самсоненко, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кривопустова, М. В.
Структура сенсибілізації та клінічний перебіг бронхіальної астми в дітей шкільного віку, сенсибілізованих до алергенів котів [Текст] / М. В. Кривопустова // Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 1. - С. 16-19. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (этиология)
ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- HYPERSENSITIVITY (диагностика, патофизиология)
АЛЛЕРГЕНЫ -- ALLERGENS (анализ)
УТЕРОГЛОБИН -- UTEROGLOBIN (анализ)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Бронхіальна астма є актуальною проблемою сучасної педіатрії, при цьому алергія до котів має важливе значення в її розвитку. Мета дослідження: вивчити структуру сенсибілізації та особливості клінічного перебігу бронхіальної астми у дітей шкільного віку, сенсибілізованих до алергенів котів. Матеріали та методи. Проаналізовані результати дослідження 430 дітей віком 6–17 років з сенсибілізацію до алергенів котів. Результати. Сенсибілізація до Fel d 1 виявлена у 96,05 %, Fel d 2 — 6,74 %, Fel d 4 — 21,63 %, Fel d 7 — у 25,81 % осіб. Переважала сенсибілізація до одного з алергенів котів, серед комбінацій — поєднання Fel d 1 та Fel d 7. Також показана супутня сенсибілізація до пилку, собаки, кліщів домашнього пилу, продуктів харчування тощо. Існує сильний кореляційний зв’язок між сенсибілізацією до ліпокаліну кота Fel d 7 та до ліпокаліну собаки Can f 1. Показаний кореляційний зв’язок між наявністю тяжкої астми та кількістю алергенів котів, сенсибілізацією до трьох та більше алергенів котів, до трьох ліпокалінів Fel d 4, Fel d 7, Can f 1. Висновки. У дітей шкільного віку з бронхіальною астмою та сенсибілізацією до алергенів котів домінує сенсибілізація до утероглобіну Fel d 1. Сенсибілізація до ліпокаліну Fel d 7 виявлена у 25,81 % осіб. Доведений прямий кореляційний зв’язок між наявністю тяжкої астми та кількістю алергенів котів. Слід враховувати перехресну реактивність ліпокаліну котів Fel d 7 та основного собачого алергену Can f 1. Показано клінічне значення при тяжкому перебігу астми сенсибілізації до трьох ліпокалінів Fel d 4, Fel d 7, Can f 1
Asthma is an actual problem of modern pediatrics, and allergy to cats is important in its development. The study was aimed to investigate the structure of sensitization and features of the clinical course of asthma in school-age children sensitized to cat allergens. Materials and methods. The results of a study of 430 children aged 6–17 years with sensitization to cat allergens were analyzed. Results. Sensitization to Fel d 1 was detected in 96.05 % of patients, Fel d 2 — in 6.74 %, Fel d 4 — in 21.63 %, Fel d 7 — in 25.81 %. Sensitization to one of the allergens of cats prevailed, among the combinations — a combination of Fel d 1 and Fel d 7. Concomitant sensitization to pollen, dogs, house dust mites, food, etc. is also shown. There is a strong correlation between sensitization to Fel d 7 cat lipocalin and Can f 1 dog lipocalin. The correlation between the presence of severe asthma and the number of cat allergens, sensitization to three or more cat allergens, to three lipocalin Fel d 4, Fel d 7, Can f 1 is shown. Conclusions. In school-age children with asthma and sensitization to cat allergens, sensitization to uteroglobin Fel d 1 dominates. Sensitization to lipocalin Fel d 7 was detected in 25.81 % of cases. There is a direct correlation between the presence of severe asthma and the number of allergens in cats. The cross-reactivity of cat lipocalin Fel d 7 and the basic canine allergen Can f 1 should be considered. The clinical significance in severe asthma sensitization to three lipocalins Fel d 4, Fel d 7, Can f 1 is shown
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості цереброінтестинальної взаємодії у дітей з розладами аутистичного спектра [Текст] / Т. В. Стоєва [та ін.] // Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 1. - С. 20-26. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
АУТИЗМ -- AUTISTIC DISORDER (патофизиология)
КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INTESTINAL DISEASES (патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ЭНТЕРАЛЬНАЯ -- ENTERIC NERVOUS SYSTEM
ИММУНОХИМИЯ -- IMMUNOCHEMISTRY (методы)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Взаємодія між центральною та ентеральною нервовими системами у дітей з розладами аутистичного спектра (РАС) визначає патофізіологічні механізми коморбідної патології травного такту. Мета: аналіз цереброінтестинальної взаємодії з урахуванням ролі нейромедіаторів NSE та S-100 у дітей з РАС. Матеріали та методи. Обстежено 66 дітей із діагнозом РАС, з яких 45 мали супутні функціональні розлади органів травлення (ФРОТ), діагностовані відповідно до Римських критеріїв IV. Клінічні прояви РАС оцінювались за шкалою CARS. Сироваткову концентрацію нейромедіаторів вимірювали імунохімічним методом. Дослідження проведено із дотриманням принципів біоетики. Результати. За отриманими даними, у 68,2 % дітей з РАС виявлено супутні ФРОТ, серед яких функціональні розлади біліарного тракту (ФРБТ) становили 22,7 %, синдром подразненого кишечника (СПК) — 27,3 %, синтропні варіанти — 18,2 %. У ході дослідження простежено асоціації між тяжкістю перебігу РАС та наявністю ФРОТ, а саме СПК (p = 0,004), ФРБТ (p = 0,009), синтропними варіантами ФРОТ (p = 0,041). Перебіг РАС у дітей з ФРОТ супроводжувався підвищенням сироваткової концентрації NSE та S-100. При цьому рівень протеїну S-100 корелював із клінічними проявами ФРОТ (при СПК r = 0,34, при синтропії r = 0,48). Висновки. Особливості цереброінтестинальної взаємодії при РАС визначають високу частоту ФРОТ з переважанням СПК. Супутня патологія впливає на клінічні прояви РАС, обтяжуючи їх перебіг, особливо при синтропних ФРОТ. Залучення ентерогліальних структур за умов супутніх ФРОТ при РАС супроводжується підвищенням рівня нейромедіаторів NSE та S-100. Показано діагностичну значущість протеїну S-100 при СПК у дітей з РАС
Autism spectrum disorders (ASD) in children are associated with features of neuropsychological development, characterized by socio-communicative, emotional, and behavioral problems. The processes of interaction between the central and enteric nervous systems, taking into account the inherent RAS reactions of autonomic maladaptation, endogenous stress, eating behavior determine the pathophysiological mechanisms underlying the comorbid pathology of the digestive system. The study was aimed to analyze the cerebral intestinal interaction signs in children with ASD, taking into account the role of NSE and S-100 neurotransmitters. Materials and methods. Sixty-six children with ASD were examined, out of which 45 children had concomitant functional disorders of the digestive system (FDDS). Clinical manifestations of ASD were assessed by the CARS scale; FDDS was diagnosed based on the Rome IV criteria. Serum levels of NSE neurotransmitters and S-100 protein were measured immunochemically. The patients were examined after obtaining informed consent in compliance with the principles of bioethics. Results. According to the data obtained in children with ASD, the frequency of concomitant FDDS is 68.20 %. In this case, ASD in combination with functional disorders of the biliary tract (FDBT) is observed in 22.7 %, with irritable bowel syndrome (IBS) — in 27.30 %, with syntropic FDDS — in 18.20 % of patients. The study traced the association between severe ASD and concomitant FDDS, in particular ASD with isolated IBS (p = 0.004), ASD with isolated FDBT (p = 0.009), ASD with syntropic functional disorders (p = 0.041). Increased serum concentrations of the NSE and S-100 neurotransmitters have been observed in children with concomitant FDDS. The level of S-100 protein and clinical manifestations of FDDS reveal a correlation, the degree of which increases in the following sequence: IBS (r = 0.34), and syntropic FDDS (r = 0.48). Conclusions. Peculiarities of cerebral intestinal interactions in ASD determine the high frequency of FDDS, in the structure of which IBS dominated. The presence of concomitant pathology impacts the clinical manifestations of ASD, complicating its course to a greater extent in cases of syntropic FDDS. Involvement of enteric glial structures in ASD is accompanied by the NSE and S-100 neurotransmitters level increase on the background of concomitant FDDS. The diagnostic value of S-100 protein in IBS in children with ASD is shown
Дод.точки доступу:
Стоєва, Т. В.
Браткова, Л. Б.
Тіткова, О. В.
Соболєва, Х. Б.
Крилов, Є. М.
Щербак, І. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Актуальні питання дослідницького процессу як складової охорони репродуктивного потенціалу дівчат-підлітків [Текст] / В. О. Диннік [та ін.] // Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 1. - С. 33-37. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
ЖЕНСКИЕ БОЛЕЗНИ -- GENITAL DISEASES, FEMALE (профилактика и контроль)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Анотація: Надзвичайно важливим для медичної спільноти є проведення наукових досліджень з актуальних питань фізіології, патології становлення статевої системи організму та організації медико-профілактичних заходів із збереження репродуктивного потенціалу молоді. Мета. Удосконалення науково-інформаційного забезпечення фахівців галузі охорони здоров’я дітей та підлітків з дитячої гінекології. Матеріали та методи. Публікації науково-дослідних і дисертаційних робіт, проведених в Україні у 2010–2020 рр. за напрямом «Дитяча гінекологія»; у наукових журналах, що присвячені актуальним питанням репродуктивного здоров’я жіночого населення; статистичні матеріали МОЗ України з аналізу демографічних процесів. Для їх аналізу використовувались методи інформаційної аналітики. Результати. В Україні стабільно виконуються дослідницькі роботи з актуальних питань дитячої гінекології. За досліджуваний період (2010–2020 рр.) проведено 23 науково-дослідні роботи та 26 дисертаційних робіт. За їх виконанням опубліковано 195 статей, 196 тез доповідей у збірниках науково-практичних конференцій, 6 книжкових видань, 12 методичних рекомендацій, 11 інформаційних листів, 39 патентів на винаходи та корисні моделі, 16 свідоцтв про реєстрацію авторського права. Тематичну спрямованість дослідницьких робіт представлено таким чином: патофізіологічні механізми формування порушень менструальної функції у дівчат підліткового віку; розлади менструальної функції у віковому аспекті; вплив соціально-економічних умов на формування репродуктивної системи дівчат і дівчинок; нові медичні технології у сфері репродуктивного здоров’я. Зафіксовано тенденцію до погіршення стану соматичного здоров’я дівчат-підлітків; виявлено тенденцію до зростання захворюваності на інфекційні хвороби статевих органів у дівчат. Висновки. Подальші дослідження щодо вивчення механізмів розвитку гінекологічних захворювань у пацієнток підліткового віку в умовах сучасного соціуму дозволять удосконалити систему профілактично-реабілітаційних заходів щодо збереження репродуктивного потенціалу та підвищити якість життя хворих із розладами функції статевої системи
The medical community extremely needs to conduct scientific research on topical issues of physiology, pathology of the formation of the reproductive system of the body and the organization of medical and preventive measures to preserve the reproductive potential of young people. The study was aimed to improve scientific and informational support for specialists in the field of child and adolescent health protection in pediatric gynecology. Materials and methods. There were studied the publications of research and dissertation works conducted in Ukraine in 2010–2020 in the field of “Pediatric Gynecology”; scientific journals devoted to topical issues of reproductive health of the female population; statistical materials of the Ministry of Health of Ukraine on the analysis of demographic processes. Information analytics methods were used to analyze them. Results. In Ukraine, research work on topical issues of pediatric gynecology is consistently carried out. During the study period (2010–2020), 23 research projects and 26 dissertations were conducted. According to their implementation, 195 articles, 196 abstracts were published in collections of scientific and practical conferences; 6 book publications, 12 methodological recommendations, 11 informational letters, 39 patents for inventions and utility models, 16 certificates of copyright registration were published. The thematic focus of research is presented as follows: pathophysiological mechanisms of formation of menstrual disorders in adolescent girls; disorders of menstrual function in the age aspect; the influence of socio-economic conditions on the formation of the reproductive system of girls and adolescents; new medical technologies in the field of reproductive health. Conclusions. Further research on the mechanisms of the development of gynecological diseases in adolescent patients in modern society will improve the system of preventive and rehabilitation measures to preserve reproductive potential and improve the quality of life of patients with disorders of the reproductive system
Дод.точки доступу:
Диннік, В. О.
Водолажський, М. Л.
Сидоренко, Т. П.
Фоміна, Т. В.
Кошман, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Борисова, Т. П.
Безпечне використання ібупрофену при COVID-19 у дітей [Текст] / Т. П. Борисова // Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 1. - С. 39-43. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Ібупрофен

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: В огляді літератури викладені сучасні дані щодо використання ібупрофену при COVID-19. Наведені особливості омікрон-варіанта захворювання, який на відміну від попередніх спалахів має дуже високий рівень передачі, коротший середній інкубаційний період, збільшення захворюваності серед дітей. Оскільки більшість дітей страждають від легкого та середнього ступеня тяжкості COVID-19, нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), зокрема ібупрофен, є засобами, що найчастіше використовуються в дитячому віці для усунення болю та лихоманки. У період першого спалаху COVID-19 було висловлене припущення, що НПЗП, зокрема ібупрофен, небезпечні при COVID-19, тому що вони можуть підвищувати ризик тяжкого та смертельного перебігу захворювання. Наведені експериментальні та клінічні дані щодо безпечного використання ібупрофену при COVID-19. На сьогодні не виявлено підвищеного ризику зараження COVID-19 у разі застосування ібупрофену. Крім того, не виявлено підвищеного ризику госпіталізації або тяжкого перебігу COVID-19, смерті пацієнтів, які приймали ібупрофен. Встановлений нижчий ризик смерті у пацієнтів із COVID-19, які отримували НПЗП, що узгоджується із зменшенням запалення та «цитокінового шторму» у разі тяжкого перебігу COVID-19 та захисною роллю НПЗП при цьому. Згідно із протоколом «Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)», при легкому та середньому ступені тяжкості захворювання у дітей показано симптоматичне лікування лихоманки та болю із застосуванням ібупрофену. Таким чином, відповідно до рекомендацій ВООЗ та наявних клінічних даних, ібупрофен можна безпечно використовувати у дітей з COVID-19 для досягнення знеболювального та жарознижуючого ефекту.В огляді літератури викладені сучасні дані щодо використання ібупрофену при COVID-19. Наведені особливості омікрон-варіанта захворювання, який на відміну від попередніх спалахів має дуже високий рівень передачі, коротший середній інкубаційний період, збільшення захворюваності серед дітей. Оскільки більшість дітей страждають від легкого та середнього ступеня тяжкості COVID-19, нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), зокрема ібупрофен, є засобами, що найчастіше використовуються в дитячому віці для усунення болю та лихоманки. У період першого спалаху COVID-19 було висловлене припущення, що НПЗП, зокрема ібупрофен, небезпечні при COVID-19, тому що вони можуть підвищувати ризик тяжкого та смертельного перебігу захворювання. Наведені експериментальні та клінічні дані щодо безпечного використання ібупрофену при COVID-19. На сьогодні не виявлено підвищеного ризику зараження COVID-19 у разі застосування ібупрофену. Крім того, не виявлено підвищеного ризику госпіталізації або тяжкого перебігу COVID-19, смерті пацієнтів, які приймали ібупрофен. Встановлений нижчий ризик смерті у пацієнтів із COVID-19, які отримували НПЗП, що узгоджується із зменшенням запалення та «цитокінового шторму» у разі тяжкого перебігу COVID-19 та захисною роллю НПЗП при цьому. Згідно із протоколом «Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)», при легкому та середньому ступені тяжкості захворювання у дітей показано симптоматичне лікування лихоманки та болю із застосуванням ібупрофену. Таким чином, відповідно до рекомендацій ВООЗ та наявних клінічних даних, ібупрофен можна безпечно використовувати у дітей з COVID-19 для досягнення знеболювального та жарознижуючого ефекту
The literature review presents current data on the use of ibuprofen in COVID-19. Features of оmicron-variant of the disease are presented, which, unlike previous outbreaks, has a very high level of transmission, shorter average incubation period, increased incidence among children. Because most children have mild to moderate COVID-19, nonsteroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs), including ibuprofen, are the most commonly used drugs in childhood to relieve pain and fever. During the first outbreak of COVID-19, NSAID and ibuprofen have been suggested to be dangerous for use in COVID-19 because they may increase the risk of severe and fatal COVID-19 disease. Experimental and clinical data on the safe use of ibuprofen in COVID-19 are presented. To date, there is no increased risk of COVID-19 infection with ibuprofen. In addition, there was no increased risk of hospitalization or severe COVID-19, death of patients taking ibuprofen. A lower risk of death has been found in patients with COVID-19 who received NSAIDs, consistent with a reduction in inflammation and a cytokine storm in severe COVID-19 and a protective role for NSAIDs. According to the Protocol ”Provision of medical care for the treatment of coronary heart disease (COVID-19)“ in mild to moderate disease in children, symptomatic treatment of fever and pain with ibuprofen is indicated. Thus, according to WHO guidelines and available clinical data, ibuprofen can be safely used for analgesic and antipyretic effects in children with COVID-19
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Абатурова, О. Є.
Клінічні особливості гіперпролактинемії в дітей: сучасні методи діагностики та лікування [Текст] / О. Є. Абатурова, А. О. Нікуліна, Т. Д. Алєйникова // Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 1. - С. 44-52. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ -- HYPERPROLACTINEMIA (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ДОФАМИНА АГОНИСТЫ -- DOPAMINE AGONISTS (терапевтическое применение)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Гіперпролактинемія — поширене ендокринне захворювання, яке може бути пов’язане зі значною захворюваністю та інвалідизацією населення. Проведений систематичний огляд літературних джерел щодо діагностики та результатів лікування пацієнтів з гіперпролактинемією, включаючи медикаментозно-резистентні мікро- та макроаденоми гіпофіза, щоб виділити найбільш суттєві практичні рекомендації. Метою даного літературного огляду є прагнення надання алгоритмів диференціальної діагностики та клінічного спостереження пацієнтів, порівняння ефективності та побічних ефектів лікарських засобів, хірургічних втручань та променевої терапії при лікуванні гіперпролактинемії. Пролактиноми є найбільш поширеними аденомами гіпофіза у дітей старшого віку. Їх питома вага у структурі аденом гіпофіза становить близько 50 %. Клінічна картина залежить від віку, статі дитини, обсягу й особливостей росту пухлини. Провідними клінічними проявами гіперпролактинемії є: порушення репродуктивної системи, в тому числі ознаки розвитку вторинного гіпогонадотропного гіпогонадизму, сексуальна дисфункція, психоемоційні розлади, ендокринно-обмінні порушення. Основним критерієм діагностики гіперпролактинемії є концентрація пролактину в сироватці крові вище від верхньої межі фізіологічної норми. Первинний крок у лікуванні хворих з макроаденомою гіпофіза — це контроль компресійних ефектів пухлини, включаючи здавлення хіазми зорових нервів, з подальшим відновленням функції гонад. Головними напрямками лікування гіперпролактинемії є: відновлення та підтримання нормальної функції статевих залоз; відновлення фертильності; профілактика остеопорозу. Агоністи дофамінових рецепторів є золотим стандартом при лікуванні гіперпролактинемії. Тим не менш низка людей не реагують задовільно на ці лікарські засоби. В такому разі при наявності пухлин гіпофіза, крім медикаментозного лікування використовують оперативне втручання та променеву терапію. Однак оперативне втручання та променева терапія не є методами первинного вибору ведення хворих із пролактинсекретуючими аденомами гіпофіза, перевага передусім віддається медикаментозній терапії. Прогноз перебігу пролактином є сприятливим і ґрунтується на результатах динамічного спостереження та наявності маркерів агресивності даної аденоми
Hyperprolactinemia is a common endocrine disease that can be associated with significant morbidity and disability in the population. A systematic review of literature sources on the diagnosis and treatment results in patients with hyperprolactinemia, including drug-resistant micro- and macroadenomas of the pituitary gland, was carried out in order to highlight the most significant practical recommendations. The purpose of this literature review is to provide algorithms for differential diagnosis and clinical observation of patients, to compare the efficacy and side effects of drugs, surgeries, and radiation therapy in the treatment of hyperprolactinemia. Prolactinomas are the most common pituitary adenomas in older children. Their share in the structure of pituitary adenomas is about 50 %. The clinical picture depends on the age, sex of the child, volume and characteristics of tumor growth. The leading clinical manifestations of hyperprolactinemia are disorders of the reproductive system, including signs of the development of secondary hypogonadotropic hypogonadism, sexual dysfunction, psychoemotional disorders, and endocrine and metabolic disorders. The main criterion for the diagnosis of hyperprolactinemia is the concentration of prolactin in the blood serum, which is above the upper limit of the physiological norm. The primary step in the treatment of patients with pituitary macroadenoma is to control the compression effects of the tumor, including compression of the optic chiasm, followed by restoration of gonadal function. The main areas of treatment for hyperprolactinemia are restoration and maintenance of the normal function of the gonads; restoration of fertility; prevention of osteoporosis. Dopamine receptor agonists are the gold standard in the treatment of hyperprolactinemia. However, some people do not respond satisfactorily to these drugs. In this case, in the presence of pituitary tumors, in addition to drug treatment, surgery and radiation therapy are used. But surgery and radiation therapy are not the primary methods of choice for the management of patients with prolactin-secreting pituitary adenomas; first of all, preference is given to drug therapy. The prognosis of the course of prolactinomas is favorable and is based on the results of dynamic observation and the presence of markers of the aggressiveness of this adenoma
Дод.точки доступу:
Нікуліна, А. О.
Алєйникова, Т. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Булат, Л. М.
Огляд іноземних джерел літератури щодо проблеми дитячого та підліткового ожиріння й віддалених наслідків [Текст] / Л. М. Булат, О. В. Лисунець, Н. В. Дідик // Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 1. - С. 53-58. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ У ДЕТЕЙ -- PEDIATRIC OBESITY (диагностика, осложнения, патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
БИОМАРКЕРЫ ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ -- BIOMARKERS, PHARMACOLOGICAL
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Кл.слова (ненормовані):
КРАЄЗНАВСТВО
Анотація: Мета роботи — вивчити сучасний стан проблеми поширення надмірної ваги у дитячій популяції та наслідків такого порушення фізичного розвитку, проаналізувати нові діагностичні біомаркери реалізації коморбідності при ожирінні. Були опрацьовані й узагальнені вітчизняні та зарубіжні дані фахової літератури. Діагностичні критерії надмірної ваги у дитячому віці, запропоновані європейськими й американськими фаховими товариствами та рекомендовані ВООЗ, мають певні особливості і не є тотожними й уніфікованими. Спільними значущими клінічними критеріями є індекс маси тіла, масова частка власне жирової тканини. Основними патогенетичними ланками, що активуються в дітей з надмірною вагою та сприяють реалізації віддалених наслідків, є запальна реакція, мітохондріальна й ендотеліальна дисфункція, що асоціюється з маніфестацією легеневої коморбідності та порушенням серцево-судинного благополуччя. Рівень смертності, пов’язаний з гострим коронарним синдромом, у пацієнтів з дуже високим індексом маси тіла вірогідно вищий, ніж у пацієнтів з більш низькими показниками (7,1 проти 4,8 ‰). Ендотеліальна дисфункція на доклінічному рівні ураження органів і систем визначає ступінь тяжкості захворювання у майбутньому, будучи причиною коморбідності. Внутрішньоклітинна молекула адгезії 1 (ICAM 1) та судинно-клітинна молекула адгезії 1 (VCAM 1) визначають ступінь активності циркулюючих ендотеліальних клітин (ЦЕК). Існує позитивний зв’язок між активністю ЦЕК, збільшенням вісцеральної жирової тканини та холестерином ліпопротеїдів низької щільності, водночас кількість ЦЕК асоціюється з об’ємом жирової тканини та рівнем систолічного артеріального тиску. Якісні та кількісні зміни ЦЕК можуть бути використані як діагностичні маркери для формування груп ризику для подальшого моніторингу та контролю
The purpose is to study modern prevalence of overweight in the children’s population, sequelae of this physical disorder and to analyze new diagnostic biomarkers comorbidity in obesity. The data of professional domestic and foreign literature were processed and generalized. Diagnostic criteria of overweight in childhood introduced by the European, American professional societies and the World Health Organization guidelines have some features and are not identical and unified. Body mass index and percentage of fat tissue are common important clinical criteria. The main pathogenetic links that are activated in overweight children and lead to the long-term consequences are the inflammatory response, mitochondrial and endothelial dysfunction, which is associated with the manifestation of pulmonary comorbidity and impaired cardiovascular well-being. The mortality rate associated with acute coronary syndrome is likely to be higher in patients with very high body mass index than in those with lower weight (7.1 vs. 4.8 ‰). Endothelial dysfunction at the preclinical level of damage to organs and systems determines the severity of the disease in the future, being the cause of comorbidity. Intercellular adhesion molecule 1 and vascular cell adhesion molecule 1 determine the degree of activity of circulating endothelial cells (CEC). There is a positive correlation between CEC activity, increased visceral adipose tissue, and low-density lipoprotein cholesterol, while the amount of CEC is associated with adipose tissue volume and the level of systolic blood pressure. Qualitative and quantitative changes in CEC can be used as diagnostic markers when forming risk groups for further monitoring and control
Дод.точки доступу:
Лисунець, О. В.
Дідик, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Сорокман, Т. В.
Хронічний гастродуоденіт у дітей, асоційований із Helicobacter pylori, в поєднанні з лямбліозом [Текст] / Т. В. Сорокман, Д. І. Колєснік, Н. О. Попелюк // Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 1. - С. 59-63. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГАСТРИТ ГИПЕРТРОФИЧЕСКИЙ -- GASTRITIS, HYPERTROPHIC (диагностика, патофизиология, этиология)
ЭЗОФАГИТ -- ESOPHAGITIS (диагностика, патофизиология)
HELICOBACTER ИНФЕКЦИИ -- HELICOBACTER INFECTIONS (диагностика, патофизиология)
ЛЯМБЛИОЗ -- GIARDIASIS (диагностика, патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
GIARDIA LAMBLIA -- GIARDIA LAMBLIA
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
Анотація: Результати більшості наукових досліджень останніх років дали змогу з нових позицій переглянути традиційні уявлення про патогенез хронічного гастродуоденіту (ХГД). Мета: дослідити клініко-ендоскопічні особливості перебігу ХГД, асоційованого з Helicobacter pylori (H.pylori), в поєднанні з лямбліозом. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 105 дітей віком 7–16 років, розподілені на дві групи: I — діти, хворі на ХГД, асоційований із H.рylori (n = 29), II — діти, хворі на ХГД, асоційований із H.pylori, в поєднанні з лямбліозом (n = 76). Дослідження проводилося на базі гастроентерологічного відділення обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецька обласна клінічна лікарня» впродовж 2020–2021 рр. та включало езофагогастродуоденофіброскопію, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, швидкий уреазний тест, визначення специфічних імуноглобулінів класів М, А та G до антигену CagA H.pylori у сироватці крові, антигену CagA H.pylori в калі, дослідження калу на антиген Giardia lamblia (G.lamblia) методом полімеразної ланцюгової реакції. Результати. Максимальна інфікованість G.lamblia спостерігалась у дітей віком 9–13 років (17 осіб із 29 позитивних). Кількість дітей із G.lamblia підвищувалась у віці між 7–9 та 10–12 роками (р 0,05, χ2
The results of most scientific studies in recent years have made it possible to reconsider the traditional ideas about the pathogenesis of chronic gastroduodenitis (CGD) from a new perspective. The purpose was to investigate the clinical and endoscopic features of СGD associated with Helicobacter pylori (H.pylori) in combination with giardiasis. Materials and methods. The study included 105 children aged 7–16 years divided into two groups: I — patients with СGD associated with H.pylori (n = 29), II — children with СGD associated with H.pylori in combination with giardiasis (n = 76). The study was conducted on the basis of the gastroenterology department of the Chernivtsi Regional Clinical Hospital during 2020–2021 and included esophagogastroduodenofibroscopy, ultrasound examination of the abdominal cavity, rapid urease test, determination of specific M, A and G immunoglobulins to H.pylori CagA antigen in the blood serum and in feces, fecal examination for Giardia lamblia (G.lamblia) antigen by polymerase chain reaction. Results. The most severe infection of G.lamblia occurred in children aged 9–13 years (17 people out of 29 positive). The number of children with G.lamblia increased between the ages of 7–9 and 10–12 years (p 0.05, χ2
Дод.точки доступу:
Колєснік, Д. І.
Попелюк, Н. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Синдром Гієна—Барре, спровокований субклінічним перебігом СOVID-19, у підлітковому віці: клінічний випадок [Текст] / О. К. Колоскова [та ін.] // Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 1. - С. 64-68. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИЙЕНА-БАРРЕ СИНДРОМ -- GUILLAIN-BARRE SYNDROME (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Синдром Гієна — Барре є досить рідкісним захворюванням, що трапляється у дитячій популяції з частотою 1,7 випадку на 100 000 дітей. Гендерні відмінності частоти поширеності захворювання характеризуються на 20 % більшою вразливістю хлопчиків порівняно з дівчатками. Сьогодні залишається невідомою точна причина розвитку висхідної полірадикулонейропатії, проте розвиток синдрому Гієна — Барре пов’язують із перенесеним інфекційним захворюванням, викликаним Campylobacter jejuni, Haemophilus influenzae або поліовірусом. У період пандемії COVID-19 описані поодинокі випадки розвитку синдрому Гієна — Барре у дорослих після перенесеної гострої вірусної інфекції, спричиненої вірусом SARS-CoV-2. У статті наведений клінічний випадок синдрому Гієна — Барре після безсимптомного перебігу гострої вірусної інфекції, спричиненої SARS-CoV-2, у дівчинки-підлітка, яка перебувала під спостереженням в Обласному комунальному некомерційному підприємстві «Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня». У дитини після раптового больового нападу розвинулася гостра висхідна полірадикулонейропатія у вигляді млявої параплегії нижніх кінцівок, порушення функції тазових органів і парапарезу верхніх кінцівок. Результат комплексних діагностичних заходів: лейкоцитоз, збільшення рівня прокальцитоніну, С-реактивного білка, D-димеру в сироватці крові, слабко позитивний титр IgM і позитивний титр IgG до SARS-CoV-2, у лікворі гіперпротеїнрахія, а також відсутність проведення імпульсів, зниження амплітуди М- і Н-відповіді при проведенні стимуляційної електронейроміографії нижніх кінцівок. Лікувальний комплекс заходів передбачав застосування респіраторної протекції (оксигенотерапія), підтримки гемодинаміки та серцевої діяльності (інфузійна та інотропна терапія), уведення внутрішньовенного нормального людського імуноглобуліну, парентеральних глюкокортикостероїдів коротким курсом, застосування ступеневої антибактеріальної терапії, вазоактивних нейрометаболітів, ноотропів, антихолінестеразних препаратів, нестероїдних протизапальних засобів, лікувальної гімнастики та масажу. На тлі лікування стан дитини характеризувався повільною позитивною динамікою з відновленням рухових функцій кінцівок і чутливості упродовж місяця
Guillain — Barré syndrome (GBS) is a rare disease that occurs with an approximate incidence of 1.7 cases per 100,000 children in the pediatric population. The gender difference in the prevalence of the disease is characterized by a 20% greater vulnerability of boys than girls. The exact cause of Guillain — Barre syndrome is unknown; however, it can occur after respiratory infection by Haemophilus influenzae, recent or ongoing Campylobacter jejuni infection or poliovirus. Since the beginning of the COVID-19 pandemic, there have been some reported Guillain — Barré diagnoses among adults following SARS-CoV-2 infection. The article describes a clinical case of an adolescent girl who was admitted to the Regional Municipal Non-Profit Facility “Chernivtsi Regional Children’s Clinical Hospital” with signs of flaccid paraplegia of the lower extremities, pelvic dysfunction and paraparesis of the upper extremities after she had suffered a sudden severe pain syndrome. She had previously been diagnosed with asymptomatic SARS-CoV-2. Initial complex investigations were as follows: high white blood cells count, elevated levels of procalcitonin (PCT), C-reactive protein and D-dimer, low SARS-CoV-2 IgM level and positive IgG titer, high levels of protein in spinal fluid. Electroneuromyography findings and nerve conduction test of lower extremities showed decreased M amplitude and H reflex response. The patient received oxygen therapy, hemodynamic support, cardiac support (infusions and inotrope therapy), gradual antibacterial therapy and was administrated with intravenous normal human immunoglobulin. She was also treated with a short course of parenteral glucocorticoids, vasoactive neurometabolites, nootropics, anticholinesterases, non-steroidal anti-inflammatory drugs along with physical therapy and massages. The patient began demonstrating slow but positive improvement in her limb motor functions and sensitivity within one month
Дод.точки доступу:
Колоскова, О. К.
Ткачук, Р. В.
Гарас, М. Н.
Білоус, Т. М.
Романчук, Л. І.
Сорочан, Д. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Абатуров, О. Є.
Механізми дії внутрішньоядерних мікроРНК. Частина 2. МікроРНК-опосередкована регуляція нкРНК-транскриптому й альтернативного сплайсингу [Текст] / О. Є. Абатуров, В. Л. Бабич // Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 1. - С. 69-74. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МИКРО-РНК -- MICRORNAS
ТРАНСКРИПТОМ -- TRANSCRIPTOME
СПЛАЙСОСОМЫ -- SPLICEOSOMES
Анотація: У науковому огляді наведені механізми дії внутрішньоядерних мікроРНК, а саме мікроРНК-опосередкована регуляція нкРНК-транскриптому й альтернативного сплайсингу. Для написання статті виконувався пошук інформації з використанням баз даних Scopus, Web of Science, MedLine, PubMed, Google Scholar, EMBASE, Global Health, The Cochrane Library, CyberLeninka. Підкреслено, що істотний вплив на склад транскриптому забезпечує мікроРНК у комплексі RISC, що індукують посттранскрипційну деградацію довгих нкРНК, локалізованих в ядрі клітини. Науковці вважають, що довгі нкРНК беруть участь в епігенетичній регуляції сайленсингу генів за допомогою ремоделювання хроматину. Зазначено, що у розвитку деяких захворювань печінки беруть активну участь довгі нкРНК. Надана інформація про те, що найважливішим механізмом розширення спектра транскриптому у клітині є альтернативний сплайсинг пре-мРНК. Авторами наведені результати наукових досліджень, які свідчать про те, що пре-мРНК більше 90 % генів людини піддаються альтернативному сплайсингу. Зазначено, що сплайсинг виконує спеціалізоване макромолекулярне утворення — супрасплайсосома, яка являє собою мегакомплекс (21 MDA) ядерного рибонуклепротеїну. Показано, що науковцями запропоновані дві моделі епігенетичної регуляції сплайсингу: кінетична модель і модель рекрутингу. Автори розкривають основні положення цих моделей. МікроРНК беруть активну участь у сплайсингу. В основі захворювань печінки можуть лежати дефіцит факторів сплайсингу і дерегуляція альтернативного сплайсингу, зумовлені дією мікроРНК. Порушення альтернативного сплайсингу, які стимулюють проліферацію, запобігають апоптозу та підтримують трансформацію клітин, є патогномонічним явищем при злоякісних пухлинних процесах. Таким чином, складовими механізмами дії внутрішньоядерних мікроРНК є змінювання транскриптому нкРНК та участь у регуляції альтернативного сплайсингу. МікроРНК-опосередкована регуляція стабільності довгих нкРНК обумовлює зміну спектра активності експресії епігенетично регульованих генів. Довгі нкРНК беруть активну участь у розвитку деяких захворювань печінки. Альтернативний сплайсинг є невід’ємною частиною диференціювання клітин і сприяє становленню специфічності тканини. Альтернативний сплайсинг і генерація різноманітних ізоформ протеїнів призводять до молекулярних наслідків, які зумовлюють розвиток різних патологічних станів
The scientific review presents the mechanisms of action of intranuclear miRNAs, namely microRNA-mediated regulation of the non-coding RNA (ncRNA) transcriptome and alternative splicing. To write the article, information was searched using Scopus, Web of Science, MedLine, PubMed, Google Scholar, EMBASE, Global Health, The Cochrane Library, CyberLeninka databases. It is emphasized that a significant effect on the composition of the transcriptome is provided by microRNAs in the RNA-induced silencing complex that induce posttranscriptional degradation of long ncRNAs localized in the cell nucleus. Scientists believe that long ncRNAs are involved in the epigenetic regulation of gene silencing through chromatin remodeling. It is shown that long ncRNAs are actively involved in the development of some liver diseases. It is reported that the most important mechanism for expanding the spectrum of the transcriptome in the cell is the alternative splicing of pre-mRNA. The authors present the results of scientific studies that show that pre-mRNA of more than 90 % of human genes are subjected to alternative splicing. It is presented that splicing is performed by a specialized macromolecular formation — suprasplicesome, which is a megacomplex (21 MDA) of nuclear ribonucleroprotein. It is shown that scientists have proposed two models of epigenetic regulation of splicing: kinetic and recruitment one. The authors reveal the main provisions of these models. MicroRNAs are actively involved in splicing. Liver disease may be based on a deficiency of splicing factors and deregulation of alternative splicing caused by the action of miRNAs. Disorders of alternative splicing, which stimulate proliferation, prevent apoptosis and support cell transformation, are a pathognomonic phenomenon in malignant tumors. Thus, the constituent mechanisms of action of intranuclear miRNAs are alteration of the ncRNAs transcriptome and participation in the regulation of alternative splicing. MicroRNA-mediated regulation of the stability of long ncRNAs causes a change in the spectrum of activity of expression of epigenetically regulated genes. Long ncRNAs are actively involved in the development of some liver diseases. Alternative splicing is an integral part of cell differentiation and contributes to the formation of tissue specificity. Alternative splicing and generation of various isoforms of proteins determine molecular consequences that cause the development of various pathological conditions
Дод.точки доступу:
Бабич, В. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)