Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=ЗУ37/2019/4<.>
Загальна кількість знайдених документів : 14
Показані документи з 1 по 14
1.


    Горпинченко, І. І.
    Сучасні уявлення про синдром хронічного тазового болю [Текст] = Current Concepts of Chronic Pelvic Pain Syndrome / І. І. Горпинченко, К. Р. Нуріманов // Здоров’я чоловіка. - 2019. - N 4. - С. 7-21. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ТАЗОВОГО ПОЯСА БОЛИ -- PELVIC GIRDLE PAIN (патофизиология, этиология)
БОЛИ ХРОНИЧЕСКИЕ -- CHRONIC PAIN (патофизиология, этиология)
ПРОСТАТИТ -- PROSTATITIS (патофизиология, терапия, этиология)
БАКТЕРИАЛЬНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- BACTERIAL INFECTIONS (классификация, патофизиология, этиология)
МАТЕРИАЛЫ ЛЕКЦИЙ -- LECTURE NOTES
ОБРАЗОВАНИЕ ДИСТАНЦИОННОЕ -- EDUCATION, DISTANCE (методы, организация и управление, тенденции)
Анотація: Синдром хронічного тазового болю (СХТБ) – поширене захворювання зі складним патогенезом, що поєднує урологічні, імунні, психологічні, неврологічні, ендокринні, обмінні та сексологічні аспекти. У статті представлені загальні уявлення про СХТБ. Подано особливості сучасної термінології, епідеміології, класифікації та патогенезу захворювання, зокрема генетичні, ендокринні, психоневрологічні фактори ризику розвитку СХТБ. Показані механізми хронізації та розвитку болю, які включають поняття центральної та периферичної сенсибілізації, описані зміни вмісту прозапальних та протизапальних цитокінів, обміну триптофану, глутамату та гамма-амінобутирату, активності кінази G-білка 2. Окремо розглянуто характеристику клінічних форм
Chronic Pelvic Pain Syndrome (CPPS) is a common disease with complex pathogenesis that combines urological, immune, psychological, neurological, endocrine, metabolic, and sexual disorders. The article presents general ideas about CPPS. Features of modern terminology, epidemiology, classification and pathogenesis of the disease, in particular, genetic, endocrine, psychoneurological risk factors for the development of CPPS are presented. The idea of mechanisms of chronic pain development and development, which included the concept of central and peripheral sensitization, description of changes in the content of proinflammatory and anti-inflammatory cytokines, metabolism of tryptophan, glutamate and gamma-aminobutyrate, kinase activity of G-protein 2. The characteristic of clinical forms of CPPS is considered
Дод.точки доступу:
Нуріманов, К. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Стусь, В. П.
    Науково-практична конференція "Сучасні методи діагностики та лікування в урології, андрології та онкоурології" [Текст] = Scientific and Practical Conference «Modern Methods of Diagnostics and Treatment in Urology, Andrology and Oncurology» / В. П. Стусь, С. І. Баранник // Здоров’я чоловіка. - 2019. - N 4. - С. 22-26


MeSH-головна:
КЛИНИЧЕСКАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ -- CLINICAL CONFERENCE
УРОЛОГИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ -- UROLOGIC DISEASES (диагностика, классификация, патофизиология, терапия, этиология)
АНДРОЛОГИЯ -- ANDROLOGY (классификация, тенденции)
ОНКОЛОГИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- MEDICAL ONCOLOGY (тенденции)
Анотація: У місті Дніпро 3–4 жовтня 2019 року проведено всеукраїнську науково-практичну конференцію «Сучасні методи діагностики та лікування в урології, андрології та онкоурології», яку було присвячено 45-річчю з дня заснування кафедри урології ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України». Організаторами конференції були: Міністерство охорони здоров`я України, Асоціація урологів України, Асоціація урологів Дніпропетровської області, ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», департамент охорони здоров’я Дніпропетровської обласної державної адміністрації
Дод.точки доступу:
Баранник, С. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Горпинченко, І. І.
    Клініко-імунологічне обґрунтування лікування хворих на хронічний абактеріальний простатит/синдром хронічного тазового болю, зумовлений герпесвірусною інфекцією [Текст] = Clinical and Immunological Rationale for the Treatment of Chronic Nonbacterial Prostatitis/chronic Pelvic Pain Syndrome (Category IIIB) Due to Herpes Virus Infection / І. І. Горпинченко, А. І. Федорів // Здоров’я чоловіка. - 2019. - N 4. - С. 27-33. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN (иммунология, патофизиология, терапия, этиология)
ПРОСТАТИТ -- PROSTATITIS (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHRONIC DISEASE (профилактика и контроль, терапия)
HERPESVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- HERPESVIRIDAE INFECTIONS (диагностика, иммунология, патофизиология, терапия, этиология)
ЦИТОМЕГАЛОВИРУС -- CYTOMEGALOVIRUS (иммунология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: удосконалення ефективності лікування хворих на хронічний абактеріальний простатит/синдром хронічного тазового болю (категорія ІІІБ), зумовлений герпесвірусною інфекцією, шляхом оцінювання клініко-імунологічних особливостей даної патології. Матеріали та методи. Було обстежено 146 пацієнтів з хронічним абактеріальним простатитом (121 – герпесвірусної етіології і 25 – без виявленої вірусної інфекції) і 25 практично здорових молодих чоловіків. Пацієнтів було розподілено на групи. Серед усіх пацієнтів з простатитом герпесвірусної етіології у 46 пацієнтів в еякуляті виявлено ДНК вірусу простого герпесу 1/2 типу (ВПГ 1/2 типу). Ці хворі були включені у І группу порівняння, у 41 пацієнта – ДНК цитомегаловірусу (ЦМВ) – ІІ група порівняння, у 34 пацієнтів – ДНК обох вірусів, відповідно ІІІ група порівняння. Під час оцінювання імунного статусу пацієнтів вивчали рівень інтерферон-гама (ІФН-γ) у сироватці крові та вміст секреторного імуноглобуліну А (sІgА) в еякуляті пацієнтів, для оцінювання стану локального запалення вивчали цитокіновий статус пацієнтів шляхом дослідження рівня прозапального інтерлейкіну 6 (ІЛ–6) та протизапального інтерлейкіну 10 (ІЛ–10) в еякуляті пацієнтів. Симптоматику простатиту оцінювали за допомогою оцінювання загального стану за сумою балів (S+L) шкали симптомів хронічного простатиту IPSS. У процесі дослідження лікування було проведено пацієнтам з простатитом вірусної етіології, що попередньо були розподілені на підгрупи, які отримували традиційне лікування згідно з протоколом і традиційне лікування з включенням у лікування препаратів вальтровір, оверін та новірин залежно від наявності відповідного збудника у сім’яній плазмі пацієнтів. Зазначені вище показники імунітету та симптомів простатиту порівнювали після лікування з відповідними показниками пацієнтів з простатитом невірусної етіології (IV група контролю) і здорових пацієнтів (V група). Результати. За результатами дослідження виявлено достовірно вищі показники імуносупресії у пацієнтів з хронічним абактеріальним простатитом порівняно зі здоровими пацієнтами (р0,05). При порівнянні показників імунного і цитокінового статусу у пацієнтів вірусного і невірусного простатитів достовірно вищі показники імуносупресії виявлено відповідно у перших, що підтверджує роль герпесвірусів у розвитку простатиту. Після отриманого лікування (як традиційного, так і удосконаленого) в усіх пацієнтів зафіксовано позитивну динаміку імунітету і симптоматики (р0,05). Проте при порівнянні показників рівня ІФН-γ, sІgА, ІЛ-6, ІЛ-10, бали (S+L) після обох видів лікування було зазначено, що кращі результати виявлені у пацієнтів після удосконаленого лікування (р0,05). Заключення. Доведена роль герпесвірусів у розвитку хронічного абактеріального простатиту. Обґрунтована етіопатогенетична терапія пацієнтів з вірусним простатитом значно ефективніша порівняно з традиційним лікуванням
The objective: to improve the effectiveness of treatment of patients with chronic nonbacterial prostatitis/chronic pelvic pain syndrome (category IIIB) due to herpes virus infection by evaluating the clinical and immunological features of this patholog
Дод.точки доступу:
Федорів, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Gorpynchenko, I.
    Cold-sensitive thermo-TRP-channels as possible target in treatment of premature ejaculation: pilot study [Текст] = Холодові термо-TRP-канали як можливі мішені в лікуванні пожиттєвої передчасної еякуляції: пілотне дослідження / I. Gorpynchenko, A. Sytenko, A. Zholos // Здоров’я чоловіка. - 2019. - N 4. - С. 34-37. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ПРЕЖДЕВРЕМЕННАЯ ЭЯКУЛЯЦИЯ -- PREMATURE EJACULATION (патофизиология, терапия, этиология)
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ МЕСТНОЕ -- ADMINISTRATION, TOPICAL
ГЕЛИ -- GELS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
КРИОТЕРАПИЯ -- CRYOTHERAPY (методы, статистика, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: An open-label study of the effect of TRPaZS-1 – TRP8 channel activator in gel form in 33 patients with lifelong premature ejaculation. Demonstrated: 1. TRP8 ion channel activator TRPaZS-1 is a promising tool for the treatment of premature ejaculation, which is able to improve statistically and clinically significant parameters of ejaculatory function, as well as erection, libido and orgasm, while reducing the severity of psychoemotional distress. 2. TRPaZS-1 has an acceptable safety profile because it has no systemic adverse effects, and the local ones have a low intensity, are shortlived, and in most cases presented with a feeling of heartburn on the penis. 3. Further studies of the receptors of the penis head, the role of TRP8 ion channels in their functioning, and possible substances for modeling the activity of these channels are needed
Проведено відкрите дослідження впливу активатору іонних каналів TRP8 TRPaZS-1 у формі гелю у 33 пацієнтів з пожиттєвою передчасною еякуляцією. Продемонстровано: 1. Активатор іонних каналів TRP8 TRPaZS-1 є перспективним інструментом для лікування передчасної еякуляції, що здатен поліпшити статистично та клінічно значущі параметри еякуляторної функції, а також ерекції, лібідо та оргазму, зменшуючи при цьому тяжкість психоемоційного дистресу. 2. У TRPaZS-1 – прийнятний профіль безпеки, оскільки він не має системних негативних ефектів, а місцеві мають низьку інтенсивність, є короткочасними і в більшості випадків представлені відчуттям печії на голівці статевого члена. 3. Потрібні подальші дослідження рецепторів голівки статевого члена, ролі іонних каналів TRP8 у їхньому функціонуванні та можливих речовин для моделювання активності цих каналів
Дод.точки доступу:
Sytenko, A.
Zholos, A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Пасєчніков, С. П.
    Порівняльний аналіз спектра збудників захворювань, що передаються статевим шляхом, у хворих на доброякісну гіперплазію та рак передміхурової залози [Текст] = Comparative Analysis of the Sexually Transmitted Pathogens Spectrum in Patients with Benign Hyperplasia and Prostate Cancer / С. П. Пасєчніков, Я. М. Клименко, О. В. Кравченко // Здоров’я чоловіка. - 2019. - N 4. - С. 38-43. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- PROSTATIC HYPERPLASIA (патофизиология, терапия, этиология)
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PROSTATIC NEOPLASMS (патофизиология, терапия, этиология)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
ТРИХОМОНАДНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- TRICHOMONAS INFECTIONS (диагностика, патофизиология, этиология)
МЯГКОКОЖИЕ -- TENERICUTES (патогенность)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: співставлення інфікованості збудниками захворювань, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ), за даними дослідження генітальних екскретів та інтраопераційно видаленої тканини передміхурової залози (ПЗ) у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози (ДГПЗ) та рак передміхурової залози (РПЗ). Матеріали та методи. Обстежено 317 хворих віком від 42 до 83 років (середній вік – 62 роки). До першої групи увійшли 122 хворих на РПЗ, яким була проведена радикальна простатектомія. До другої групи включено 195 хворих на ДГПЗ, яким була проведена планова черезміхурова простатектомія в урологічних відділеннях Олександрівської клінічної лікарні міста Києва. Результати. Отримані результати дозволяють стверджувати, що у хворих на ДГПЗ ДНК збудників ЗПСШ у генітальних екскретах та видаленій тканині ПЗ виявляється вірогідно частіше в 1,8 разу, ніж у хворих на РПЗ. Найчастіше збудником ЗПСШ, що виявляється при дослідженні генітальних екскретів та інтраопераційно видаленої тканини ПЗ у хворих на ДГПЗ і РПЗ є Trichomonas vaginalis, що ідентифікована у 26,2% та 14,8% пацієнтів відповідно. У всіх пацієнтів з пухлин ПЗ у генітальних екскретах частіше, ніж у інтраопераційно видаленій тканині ПЗ, виявляються молікути: у 2,4 разу у хворих на ДГПЗ та в 2 рази – пацієнтів на РПЗ. Trichomonas vaginalis в генітальних екскретах виявляється значно рідше, ніж в інтраопераційно видаленій тканині ПЗ: при ДГПЗ в 1,1 разу та при РПЗ у 2 рази. Загальна частота виявлення збудників ЗПСШ у видаленій гіперплазовній тканині ПЗ хворих на ДГПЗ у 3,3 разу вища за таку в тканині карциноми ПЗ пацієнтів з РПЗ (р0,001). Заключення. Встановлені факти вимагають подальшого поглибленого вивчення даної проблеми з метою більшого розуміння потенційної ролі збудників ЗПСШ в етіопатогенезі пухлинних захворювань передміхурової залози та впливу на результати лікування пухлин зазначеної локалізації
The objective: comparison of infection with sexually transmitted pathogens (STDs), according to the study of genital excrement and intraoperatively removed prostate gland (PZ) in patients with benign prostatic hyperplasia (BPH) and prostate cancer. Materials and methods. 317 patients aged 42 to 83 years (mean age 62 years) were examined. The first group included 122 patients with RP who underwent radical prostatectomy. The second group included 195 patients with BPH, who underwent a planned intermittent prostatectomy in the urological departments of the Alexander Clinical Hospital in Kyiv. Results. The obtained results indicates that STDs DNA in genital excreta and in the removed prostatic tissue in patients with BPH 1.8 times more likely than in patients with the PC. The most common STDs pathogen, detected in the genital excreta and intraoperatively removed prostatic tissue in patients with BPH and PC is Trichomonas vaginalis, which is identified in 26.2% and 14.8% of patients, respectively. In all patients with prostate tumours mollicutes are found more often in the genital excreta than in the intraoperatively removed tissue of the prostate gland (2.4 times more often in patients with BPH and 2 times more often in patients with PC). Trichomonas vaginalis vice versa is found less frequently in genital excreta than in the intraoperatively removed prostate tissue: at BPH 1.1 times rare and at PC 2 times rare. The overall incidence of STD pathogens in removed prostate hyperplasia tissue in patients with BPH is 3.3 times higher than that in prostate cancer patients (p0.001). Conclusion. The established facts require further study of this problem in order to improve the understanding of the potential role of STD pathogens in the etiopathogenesis of prostate tumors and its impact on the treatment of these tumors
Дод.точки доступу:
Клименко, Я. М.
Кравченко, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Кочарян, Г. С.
    Психотерапия больных с гиперсексуальностью [Текст] = Psychotherapy of Patients with Hypersexuality / Г. С. Кочарян // Здоров’я чоловіка. - 2019. - N 4. - С. 44-51. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ПОВЕДЕНИЕ АДДИКТИВНОЕ -- BEHAVIOR, ADDICTIVE (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
СЕКСУАЛЬНЫЕ ДИСФУНКЦИИ ПСИХОТИЧЕСКИЕ -- SEXUAL DYSFUNCTIONS, PSYCHOLOGICAL (патофизиология, психология, терапия, этиология)
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY (методы, тенденции)
ГИПНОЗ -- HYPNOSIS (методы)
КОГНИТИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- COGNITIVE THERAPY (методы, тенденции)
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
Анотація: В статье представлены различные методы психотерапии (когнитивная, когнитивно-поведенческая, поведенческая, гипносуггестивная, психодинамическая, экзистенциальная, парная, групповая), которые используются для лечения больных с гиперсексуальностью, включая 12-шаговую программу восстановления, осуществляемую в группах самопомощи сексоголиков. Обсужден вопрос, касающийся правильности проведенной по отношению к ним адаптации 12-шаговой программы восстановления алкоголиков. Рассмотрены видых помощи, оказываемой как взрослым людям, так и подросткам, которые страдают сексуальной аддикцией. Приведены рекомендации по предотвращению развития у последних сексуальной зависимости. Также приведены рекомендации для жен, чьи мужья страдают сексуальной аддикцией, и называются существующие варианты оказываемой им помощи.Представлены различные методы психотерапии (когнитивная, когнитивно-поведенческая, поведенческая, гипносуггестивная, психодинамическая, экзистенциальная, парная, групповая), которые используются для лечения больных с гиперсексуальностью, включая 12-шаговую программу восстановления, осуществляемую в группах самопомощи сексоголиков. Обсужден вопрос, касающийся правильности проведенной по отношению к ним адаптации 12-шаговой программы восстановления алкоголиков. Рассмотрены видых помощи, оказываемой как взрослым людям, так и подросткам, которые страдают сексуальной аддикцией. Приведены рекомендации по предотвращению развития у последних сексуальной зависимости. Также приведены рекомендации для жен, чьи мужья страдают сексуальной аддикцией, и называются существующие варианты оказываемой им помощи
The article presents various methods of psychotherapy (cognitive, cognitive-behavioral, behavioral, hypnosuggestive, psychodynamic, existential, paired, group) which are used to treat patients with hypersexuality, including the 12-step recovery program carried out in self-help groups of sexoholics. The correctness of the adaptation to them of the 12-step program for recovering of alcoholics is discussed. It is reported about types of assistance provided to both adults and adolescents who suffer from sexual addiction. Recommendations are given to prevent the development of sexual addiction in the latter. It is also submitted recommendations for wives whose husbands are sexually addicted and identify existing options for assisting them
Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    Порівняльна характеристика культурально-ферментативного та молекулярно-генетичного методів індикації молікутів – Mycoplasma hominis та Ureaplasma spp., ізольованих у хворих на гострий неускладнений пієлонефрит [Текст] = Comparative Characteristics of the Culture-enzymatic and Molecular-genetic Methods for Indicating Mollicutes – Mycoplasma hominis and Ureaplasma spp., Isolated in Patients with Acute Uncomplicated Pyelonephritis / А. В. Руденко [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2019. - N 4. - С. 52-56. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
MYCOPLASMA HOMINIS -- MYCOPLASMA HOMINIS (патогенность, ультраструктура, физиология)
UREAPLASMA -- UREAPLASMA (действие лекарственных препаратов, патогенность, ультраструктура, физиология)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
КРОСС-КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРАВНЕНИЯ -- CROSS-CULTURAL COMPARISON
ТАЗОВОГО ПОЯСА БОЛИ -- PELVIC GIRDLE PAIN (патофизиология, терапия, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: проведення порівняльного аналізу частоти виявляємості M.hominis та Ureaplasma spp. у біологічному матеріалі хворих на гострий неускладнений пієлонефрит (ГНП) за культурально-ферментативним та молекулярно-генетичним методами та виявлення їхньої причетності до розвитку запального процесу сечових та статевих шляхів. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 224 жінки репродуктивного віку, хворі на ГНП та супутні хронічні запальні хвороби органів малого таза (ХЗХОМТ). Досліджували зразки сечі, зскрібки зі слизових оболонок сечівника та каналу шийки матки за допомогою культурально-ферментативного методу (КФМ) та полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). У сироватці крові 217 хворих визначали рівень специфічних IgG-антитіл до молікутів за методом імуноферментного аналізу. Результати. Упровадження методу ПЛР для виявлення молікутів у сечових та статевих шляхах у хворих на ГНП підвищило ефективність їхньої індикації, насамперед, при виявленні M.hominis. Частота визначення Ureaplasma spp. за обома методами була значно вище, ніж M.hominis у зразках біологічного матеріалу різної локалізації в обстежених хворих. Встановлена висока частота збігу результатів щодо індикації M.hominis та Ureaplasma spp. двома методами (ПЛР та КФМ): у сечі – 85,9% та 87,5%, у зскрібках слизових оболонок сечівника – 81,3% та 93,3% і каналу шийки матки – 78,0% та 88,8% відповідно. Збіг діагностичних рівнів антитіл до Ureaplasma spp. за наявності данного збудника у дослідженому біологічному матеріалі реєстрували у 65 (76,5%) із 85 хворих, M.hominis – у 34 (41,0%) із 83 пацієнток. Заключення. Комплексне використання різних методів лабораторної діагностики дозволяє більш ефективно визначити присутність молікутів у хворих на гострий неускладнений пієлонефрит (ГНП) та супутні хронічні запальні хвороби органів малого таза. Наявність діагностично значущих титрів IgG-антитіл до M.hominis та Ureaplasma spp доводить їхню причетність до перебігу запального процесу сечових та статевих шляхів жінок, хворих на ГНП
The objective: is to analyze the frequency of detection of M.hominis and Ureaplasma spp. in the biological material of patients with acute uncomplicated pyelonephritis (AUP) by cultural-enzymatic and molecular-genetic methods and to prove their involvement in the development of the inflammatory process of the urinary and genital tracts. Materials and methods. The study involved 224 women of reproductive age, patients with AUP and concomitant chronic diseases of the pelvic organs. We examined urine samples, scrapings of the urethral mucosa and cervical canal using cultural-enzymatic (CEM) and polymerase chain reaction (PCR). Іn the serum of 217 patients determined the level of specific IgG-antibodies to mollicutes by enzymelinked immunosorbent assay. Results. The introduction of the PCR method for the detection of mollicutes in the urinary and genital tracts in patients with AUP revealed possible to increase the efficiency of their indication, primarily when M.hominis is detected. The frequency of Ureaplasma spp. detection by both methods was significantly higher than M.hominis in samples of biological material of different localization in the examined patients. A high frequency of coincidence in the detection frequency of M.hominis and Ureaplasma spp. was noted using two methods (PCR and CЕM): in the urine – 85.9% and 87.5%, in scrapings of the mucous membrane of the urethra – 81.3% and 93.3% and the cervical canal – 78.0% and 88.8%. The coincidence of diagnostic levels of antibodies to Ureaplasma spp. in the presence of this pathogen in the biological material studied in 65 (76.5%) of 85 patients were registered, and M.hominis – in 34 (41.0%) of 83 patients. Conclusion. The complex use of various methods of laboratory diagnostics allows obtaining accurate data on the presence of mycoplasma infection in patients with AUP and concomitant chronic diseases of the pelvic organs. The presence of diagnostically significant titers of IgG-antibodies to M.hominis and Ureaplasma spp. proves their influence on the course of the inflammatory process of the urinary and genital tracts of women with AUP
Дод.точки доступу:
Руденко, А. В.
Мітченко, М. В.
Бавіна, О. М.
Третяк, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Спиридоненко, В. В.
    Аванафил – новая молекула для лечения эректильной дисфункции на рынке Украины [Текст] = Avanafil – a New Means for Treating Erectile Dysfunction in the Ukraine Market / В. В. Спиридоненко // Здоров’я чоловіка. - 2019. - N 4. - С. 57-62. - Библиогр. в конце ст.


Рубрики: Аванафил --тер прим

   Аваналав--тер прим


MeSH-головна:
ЭРЕКТИЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ -- ERECTILE DYSFUNCTION (патофизиология, терапия, этиология)
ФОСФОДИЭСТЕРАЗЫ 5 ИНГИБИТОРЫ -- PHOSPHODIESTERASE 5 INHIBITORS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
МЕТА-АНАЛИЗ -- META-ANALYSIS
Анотація: Представленный обзор современных литературных источников по аванафилу в терапии эректильной дисфункции и сопутствующих ей некоторых патологий мужской половой системы указывает на перспективность применения данного препарата у сексологических пациентов, учитывая его высокую эффективность и безопасность
The presented review of modern literature on Avanafil in the treatment of erectile dysfunction and its accompanying certain pathologies of the male reproductive system indicates the promise of the use of this drug in sexological patients, given its high efficiency and safety
Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Кочарян, Г. С.
    Виргогамия (девственный брак): причины, клинические наблюдения, опыт коррекции [Текст] = Virgogamia (Virgin Marriage): Reasons, Clinical observations, Experience of Correction / Г. С. Кочарян // Здоров’я чоловіка. - 2019. - N 4. - С. 63-66. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ПОЛОВОЕ ВОЗДЕРЖАНИЕ -- SEXUAL ABSTINENCE (психология, физиология)
БРАК -- MARRIAGE (психология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS (использование, тенденции)
Анотація: В статье названы причины виргогамии, приведены ее клинические примеры и опыт коррекции этого состояния
Reasons of virgin marriage are named, its clinical examples and experience of correction of the condition are submitted
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Нікітін, О. Д.
    Ефективність Камавіт®-форте в лікуванні еректильної дисфункції та захворювань у чоловіків, що призводять до безпліддя [Текст] = The Efficiency of Kamavit®-forte in the Treatment of Erectile Dysfunction and Diseases in Men, Leading to Infertility / О. Д. Нікітін // Здоров’я чоловіка. - 2019. - N 4. - С. 67-72. - Бібліогр.: в кінці ст.


Рубрики: Камавит форте--тер прим

MeSH-головна:
ЭРЕКТИЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ -- ERECTILE DYSFUNCTION (патофизиология, психология, терапия, этиология)
БЕСПЛОДИЕ МУЖСКОЕ -- INFERTILITY, MALE (патофизиология, терапия, этиология)
СПЕРМОГРАММА -- SEMEN ANALYSIS (использование)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Розлади ерекції – найбільш поширений у сексологічній практиці феномен, частота якого збільшується з віком і асоціюється з такими станами, як частковий віковий імунодефіцит, цукровий діабет, депресія, атеросклероз, дисліпідемія, ендотеліальна недостатність та стрес
Мета дослідження: вивчення ефективності та безпеки застосування Камавіт®-форте у лікуванні еректильної дисфункції (ЕД) та чоловічого безпліддя. Матеріали та методи. Було обстежено 60 пацієнтів віком від 23 до 62 років з ЕД тривалістю від 1 до 8 років. Дослідження проводили протягом 3 міс. Хворі основної групи (ОГ) приймали Камавіт®-форте по 1 таблетці 3 рази на день протягом 90 днів. Результати. До лікування показник рівня тестостерону становив 3,1±0,5 нг/мл, після – 6,9±0,3 нг/мл. Отже, після лікування спостерігалося достовірне (p0,05) підвищення рівня тестостерону в крові, що привело до стимуляції статевої функції, зокрема – лібідо. До лікування лібідо було збережено у 7 (23,3%) пацієнтів, а після лікування – у 27 (90%) хворих ОГ. Відзначається тенденція до поліпшення ерекції по суб’єктивному оцінюванні обстежених у результаті вживання досліджуваного лікарського засобу. Так, якщо до лікування повна ерекція спостерігалася у 12 (40%) хворих, а часткова ерекція – тільки у 10 (33,3%), то після курсу терапії препаратом повна ерекція відновилася у 23 (76,7%), а в цілому здатними до проведення коїтусу виявилися 29 (96,7%) пацієнтів. Призначення Камавіт®-форте зумовило достовірне зростання показників МІЕФ: досягнення ерекції – на 89,4%, ерекції при сексуальній стимуляції – на 68,4%, достатності ерекції – на 66,7%, до достовірного збільшення параметрів, що характеризують сексуальну активність пацієнтів: еректильної функції – на 86%, задоволеності статевим актом – на 84%, оргазму – на 79,4%, лібідо – на 84,9%. Заключення. Під час застосування Камавіт®-форте спостерігалося поліпшення більшості показників спермограми; збільшився об’єм еякуляту, концентрація сперматозоїдів, їхня загальна кількість, рухливість, кількість живих сперматозоїдів, зменшилася кількість лейкоцитів, еритроцитів, час розрідження, кількість патологічних форм сперматозоїдів
An erection disorder is the most frequently observed phenomenon in sexual practice, the frequency of which increases with age and is associated with conditions such as partial age related immunodeficiency, diabetes mellitus, depression, atherosclerosis, dyslipidemia, endothelial failure and stress
The objective: to study the efficiency and safety of Kamavit®-forte in the treatment of erectile dysfunction and male infertility. Materials and methods. We examined 60 patients aged 23 to 62 years with ED lasting from 1 to 8 years. The study was conducted for 3 months, patients of the main group (MG) took Kamavit®-forte 1 tablet 3 times a day for 90 days. Results. Before treatment, the testosterone level was 3,1±0,5 ng/ml, after – 6,9±0,3 ng/ml. Thus, after treatment, a significant (p0,05) increase in blood testosterone levels was observed, which led to the stimulation of sexual function, in particular, libido. Before treatment, libido was retained in 7 (23,3%) patients, and after treatment, in 27 (90%) patients with hypertension. There is a clear tendency to improve an erection according to the subjective assessment of those examined as a result of taking the study drug. So, if before treatment a full erection was in 12 (40%), patients and a partial erection – only in 10 (33,3%), then after a course of taking the drug, a full erection was restored in 23 (76,7%) and in general 29 (96,7%) patients were able to coitus. Conclusion. The appointment of Kamavit®-forte led to a significant increase in ICEF indicators: achieving an erection – by 89,4%, erection during sexual stimulation – by 68,4%, sufficiency of an erection – by 66,7%; a significant increase in the parameters characterizing the sexual activity of patients: erectile function – by 86%, sexual intercourse – by 84%, orgasm – by 79,4%, libido – by 84,9%. With the use of Kamavit®-forte, an improvement in most spermogram indicators was observed; the volume of ejaculate increased, the concentration of sperm, their total number, motility, the number of live sperm, decreased the number of leukocytes, red blood cells, liquefaction time, the number of pathological forms of sperm
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


   
    Особливості профілактики абсорбуючого солеутворення внутрішніх і зовнішніх дренажів за умови тривалого дренування верхніх сечових шляхів [Текст] = Features of the Prevention of Absorbent Salt Formation of Internal and External Drainages During Prolonged Drainage of the Upper Urinary Tract / Р. В. Савчук [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2019. - N 4. - С. 74-78. - Бібліогр.: в кінці ст.


Рубрики: Канефрон--тер прим--фарм

MeSH-головна:
ДРЕНАЖ -- DRAINAGE (использование, методы, тенденции)
УРОЛИТИАЗ -- UROLITHIASIS (патофизиология, терапия, этиология)
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY (использование, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: оцінювання ефективності фітотерапевтичного препарату канефрон Н у профілактиці абсорбуючого солеутворення внутрішніх і зовнішніх дренажів за умови тривалого дренування верхніх сечових шляхів. У дослідження увійшли 76 хворих віком від 16 до 65 років з дренуванням нирок з приводу обструктивної уропатії. Залежно від обраної тактики лікування пацієнтів було розподілено на 2 групи. Основна група (n = 49) у комплексі зі стандартним доглядом за стентами одержувала фітопрепарат канефрон Н по 2 таблетки тричі на день. Пацієнти контрольної групи (n = 27) одржували лише стандартний догляд за стентами. Було оцінено розміри порожнин нирок у разі застосування фуросемідного тесту, реакція на нітритний тест сечі, наявність бактеріурії та частоту сольової інкрустрації стентів та дренажів. З'ясовано, що якість функціонування дренажних систем в основній групі була значно вищою за показники групи контролю. Проведення тесту з фуросемідом продемонструвало менший розмір ниркових мисок в основній групі на 24,3 %, ніж у хворих контрольної групи із зовнішнім дренуванням та на 17 % менший за внутрішнього дренування. Позитивні показники нітритного тесту у групі пацієнтів, які застосовували в комплексній терапії фітопрепарат канефрон Н, були нижчими на 54 і 53 % відповідно у підгрупах зовнішнього і внутрішнього дренування у порівнянні з групою контролю. Частка пацієнтів із сольовою оклюзією дренажних систем становила 16 % в основній групі проти 85 % у групі контролю. Заключення: застосування канефрона Н у пацієнтів з дренуванням верхніх сечових шляхів надає змогу запобігти розвитку сольової інкрустації стентів, підвищити якість дренування, а також запобігти розвитку мікробно-запальних процесів у сечових шляхах.Мета дослідження - оцінювання ефективності фітотерапевтичного препарату канефрон Н у профілактиці абсорбуючого солеутворення внутрішніх і зовнішніх дренажів за умови тривалого дренування верхніх сечових шляхів. У дослідження увійшли 76 хворих віком від 16 до 65 років з дренуванням нирок з приводу обструктивної уропатії. Залежно від обраної тактики лікування пацієнтів було розподілено на 2 групи. Основна група (n = 49) у комплексі зі стандартним доглядом за стентами одержувала фітопрепарат канефрон Н по 2 таблетки тричі на день. Пацієнти контрольної групи (n = 27) одржували лише стандартний догляд за стентами. Було оцінено розміри порожнин нирок у разі застосування фуросемідного тесту, реакція на нітритний тест сечі, наявність бактеріурії та частоту сольової інкрустрації стентів та дренажів. З'ясовано, що якість функціонування дренажних систем в основній групі була значно вищою за показники групи контролю. Проведення тесту з фуросемідом продемонструвало менший розмір ниркових мисок в основній групі на 24,3 %, ніж у хворих контрольної групи із зовнішнім дренуванням та на 17 % менший за внутрішнього дренування. Позитивні показники нітритного тесту у групі пацієнтів, які застосовували в комплексній терапії фітопрепарат канефрон Н, були нижчими на 54 і 53 % відповідно у підгрупах зовнішнього і внутрішнього дренування у порівнянні з групою контролю. Частка пацієнтів із сольовою оклюзією дренажних систем становила 16 % в основній групі проти 85 % у групі контролю. Заключення: застосування канефрона Н у пацієнтів з дренуванням верхніх сечових шляхів надає змогу запобігти розвитку сольової інкрустації стентів, підвищити якість дренування, а також запобігти розвитку мікробно-запальних процесів у сечових шляхах
The objective: to evaluate the effectiveness of the phytotherapeutic drug Canephron® N in the prevention of absorbent salt formation of internal and external drains with prolonged drainage of the upper urinary tract. Materials and methods. The study included 76 patients aged 16 to 65 years with drainage of the kidneys due to obstructive uropathy. Depending on the chosen treatment tactics, patients were divided into two groups. The main group (n = 49) in combination with standard care for stents received a phytopreparation Canephron® N 2 tablets three times a day. Patients in the control group (n = 27) received only standard stent care. The sizes of the renal cavities were evaluated using a furosemide test, the reaction to a urine nitrite test, the presence of bacteriuria and the frequency of salt incrustation of stents and drains. Results. The quality of the functioning of drainage systems in the main group was significantly higher than that of the control group. The test with furosemide showed a smaller size of the kidney bowls in the main group by 24.3% than in patients of the control group with external drainage and 17% less with internal drainage. Positive indicators of the nitrite test in the group of patients who used the Canephron® N phytopreparation in complex therapy were lower by 54% and 53%, respectively, in the subgroups of external and internal drainage compared to the control group. Some patients with saline occlusion of the drainage systems accounted for 16% in the main group versus 85% in the control group. Conclusion. The use of Canephron® N in patients with drainage of the upper urinary tract can prevent the development of salt incrustation of stents, improve the quality of drainage, and also prevent the development of microbial inflammatory processes in the urinary tract
Дод.точки доступу:
Савчук, Р. В.
Костєв, Ф. І.
Колосов, О. М.
Піддубняк, А. П.
Васілевський, В. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


    Зайцев, В. І.
    Консервативне лікування сечокам’яної хвороби в Україні очима лікарів: міфи та реальність [Текст] = Conservative Treatment of Urolithiasis in Ukraine Through the Eyes of Doctors: Myths and Reality / В. І. Зайцев // Здоров’я чоловіка. - 2019. - N 4. - С. 79-82. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
УРОЛИТИАЗ -- UROLITHIASIS (патофизиология, терапия, этиология)
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY (использование, статистика, тенденции)
ЭТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- ETHICAL ANALYSIS (методы)
Анотація: У статті наведені дані опитування урологів України (337 осіб) щодо практичних аспектів консервативного лікування сечокам’яної хвороби (СКХ) у порівнянні з рекомендаціями Європейської асоціації урологів (ЄАУ). Окремо проаналізовані можливості використання рекомендованих методів на практиці. Опитування продемонструвало, що 50,6% урологів часто або завжди направляють пацієнтів на дослідження хімічного аналізу каменю, а 69,6% – на метаболічні дослідження крові та сечі. У масштабах України таку кількість досліджень виконати практично неможливо, що робить малореальним практичне виконання рекомендацій ЄАУ. Досить часто для лікування СКХ використовують фітопрепарати як певну альтернативу синтетичним препаратам. Дев’яносто п’ять відсотків опитаних урологів використовують фітотерапію СКХ, причому 47% часто призначають комбінацію фітопрепаратів, а 27% лікарів – фітопрепарати на 2 міс і більше. Практично половина урологів зазначають, що при призначенні конкретного фітопрепарату вони керуються протоколами лікування СКХ (46%), хоча в офіційних протоколах фітопрепарати не аналізуються. Виходячи з того, що для більшості пацієнтів та лікарів у нашій країні повноцінне метаболічне обстеження та хімічний аналіз складу каменю є недоступним, фітопрепарати залишаються найбільш поширеною вимушеною альтернативою методам протокольного обстеження та лікування СКХ, які неможливо використовувати без зазначених обстежень
The article provides data from a survey of urologists of Ukraine (337 people) about the practical aspects of conservative treatment of urolithiasis, which data were compared with the recommendations of the European Association of Urology (EAU). The real possibilities of using the recommended methods in practice were analyzed separately. The survey found that the half of urologists (50.6%) often or always referred patients for a chemical analysis of the stone, and 69.6% – for metabolic blood and urine tests. Quite often, phytopreparations are used to treat urolithiasis as a kind of alternative to synthetic drugs. Ninety-five percent of the urologists surveyed use herbal medicine, 47% often use a combination of herbal remedies, and 27% of doctors use herbal remedies for 2 months or more. Almost half of urologists note that when prescribing a specific herbal remedy, they are guided by the protocols for the treatment of urolithiasis (46%), although phytopreparations are not analyzed in official protocols Such a large number of tests is practically impossible to perform in Ukraine, which makes impossible to implement the EAU recommendations in practice. In this situation, herbal remedies are a viable alternative of treatment of urolithiasis that cannot be used without these examinations
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


   
    Новые подходы к лечению неосложненных инфекций мочевыводящих путей [Текст] = New Approaches to the Treatment of Uncomplicated Urinary Tract Infections / И. М. Антонян [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2019. - N 4. - С. 83-86. - Библиогр. в конце ст.


Рубрики: Уривак--тер прим

MeSH-головна:
МОЧЕПОЛОВАЯ СИСТЕМА -- UROGENITAL SYSTEM (действие лекарственных препаратов, патофизиология)
ЦИСТИТ -- CYSTITIS (патофизиология, терапия, этиология)
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION (использование, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Наиболее частой причиной возникновения неосложненных инфекций мочевыводящих путей является острый цистит. Это самая распространенная причина обращений к урологу среди женщин молодого и среднего возраста. При этом количество рецидивов заболевания остается весьма значительным и, как правило, объясняется неэффективной антибиотикотерапией. Цель работы - анализ эффективности и безопасности применения иммуноактивного препарата Уривак в коплексной терапии у пациенток с острым, в том числе рецидивирующими, циститами после проведения курса антибиотикотерапии в качестве противорецидивного/профилактического средства. В исследование вошли 58 женщин, обратившихся к урологу в связи с острым циститом. Пациентки были распределены на две группы. В контрольной группе (n = 25) женщины получали антибиотикотерапию, в основной группе (n = 33) - антибиотикотерапию с последующим профилактическим приемом вакцины Уривак. В 1-й контрольной группе после 10 дней антибактериальной терапии (АБТ) пациентки находились под наблюдением еще в течение 3 мес. При этом число рецидивов составило 8 % уже в первый месяц и увеличилось до 32 % к концу исследования. В основной группе после АБТ пациентки получали лечение Уриваком по схеме: 10 дней по 1 капсуле в сутки каждую первую декаду в течение 3 мес. Применение иммуноактивного препарата Уривак в комплексной терапии неосложненных инфекций мочевыводящих путей позволила снизить количество рецидивов до 9 % в течение 3 мес.Наиболее частой причиной возникновения неосложненных инфекций мочевыводящих путей является острый цистит. Это самая распространенная причина обращений к урологу среди женщин молодого и среднего возраста. При этом количество рецидивов заболевания остается весьма значительным и, как правило, объясняется неэффективной антибиотикотерапией. Цель работы - анализ эффективности и безопасности применения иммуноактивного препарата Уривак в коплексной терапии у пациенток с острым, в том числе рецидивирующими, циститами после проведения курса антибиотикотерапии в качестве противорецидивного/профилактического средства. В исследование вошли 58 женщин, обратившихся к урологу в связи с острым циститом. Пациентки были распределены на две группы. В контрольной группе (n = 25) женщины получали антибиотикотерапию, в основной группе (n = 33) - антибиотикотерапию с последующим профилактическим приемом вакцины Уривак. В 1-й контрольной группе после 10 дней антибактериальной терапии (АБТ) пациентки находились под наблюдением еще в течение 3 мес. При этом число рецидивов составило 8 % уже в первый месяц и увеличилось до 32 % к концу исследования. В основной группе после АБТ пациентки получали лечение Уриваком по схеме: 10 дней по 1 капсуле в сутки каждую первую декаду в течение 3 мес. Применение иммуноактивного препарата Уривак в комплексной терапии неосложненных инфекций мочевыводящих путей позволила снизить количество рецидивов до 9 % в течение 3 мес.
The most common cause of uncomplicated urinary tract infections is acute cystitis. This is the most common reason for visiting a urologist among women of young and middle age. At the same time, the number of relapses of the disease remains very significant and, as a rule, is explained by ineffective antibiotic therapy. The objective: to analyze the effectiveness and safety of the use of the immunoactive drug Urivak in complex therapy in patients with acute, including recurring cystitis, after a course of antibiotic therapy as an anti-relapse/prophylactic agent. Materials and methods. The study included 58 women who turned to a urologist in connection with acute cystitis. Patients were divided into two groups. In the control group (n = 25), women received antibiotic therapy, in the main group (n = 33) - antibiotic therapy followed by prophylactic administration of the Urivak vaccine. Results. In the 1st (control) group, after 10 days of antibiotic therapy (ABT), the patients were followed up for another 3 months. Moreover, the number of relapses was 8% already in the first month and increased to 32% by the end of the study. In the main group, after ABT, patients received treatment with Urivak according to the scheme: 10 days, 1 capsule per day every first decade for 3 months. Conclusion. The use of the immunoactive drug Urivak in the complex treatment of uncomplicated urinary tract infections has reduced the number of relapses to 9% within 3 months
Дод.точки доступу:
Антонян, И. М.
Геглюк, О. Н.
Мошель, Ф. Г.
Якубовский, В. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


    Головко, С. В.
    Аналіз біологічних факторів, що спричинюють нетримання сечі після радикальної простатектомії (Огляд літератури) [Текст] = Analysis of Biological Factors Causing Urinary Incontinence After Radical Prostatectomy (Literature Review) / С. В. Головко // Здоров’я чоловіка. - 2019. - N 4. - С. 87-91. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY (вредные воздействия)
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ -- URINARY INCONTINENCE (осложнения, патофизиология, этиология)
МОЧЕВОЙ ПУЗЫРЬ СВЕРХАКТИВНЫЙ -- URINARY BLADDER, OVERACTIVE (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Анотація: Мета: аналіз різноманітних біологічних факторів, що лежать в основі постпростатектомічної інконтиненції. Матеріали та методи. Дослідження проведені на основі даних публікацій PubMed та EMBASE з січня 1990 року по травень 2015 року. Після первинного пошуку базу даних становили 32 статті, що відповідали критеріям включення та виключення. Результати. Анатомічні елементи та тазова підтримка суттєво впливають на частоту постпростатектомічної інконтиненції (ППІ). Доведено, що неанатомічні та хірургічні елементи також відіграють важливу роль у механізмах розвитку ППІ. Біологічні фактории та передопераційні параметри включали: функціональні зміни сечового міхура, вік, індекс маси тіла, наявність симптомів нижніх сечових шляхів (СНСШ), об’єм передміхурової залози та показники довжини мембранозного відділу сечівника. Численні дослідження наголошують на впливі специфічних хірургічних факторів, що включали коротку довжину мембранозного відділу сечівника, розширену дисекцію апексу, недостатній досвід хірурга. Кожен із зазначених факторів чинив негативний вплив на статус континенції у хворих після проведення радикальної простатектомії (РП). Наразі продовжуються дослідження щодо аналізу попередньої трансуретральної резекції передміхурової залози, гіперактивності детрузора і сальважних методик та їхнього впливу на статус післяопераційної континенції. Заключення. Ґрунтуючись на сучасних літературних джерелах, доведено, що біологічні/передопераційні фактори, що включали більш похилий вік перед операцією, наявність СНСШ, значний індекс маси тіла, довжину мембранозного відділу сечівника та функціональні зміни сечового міхура. мають негативний вплив на стан континенції після РП. Надмірна дисекція апексу передміхурової залози, великі розміри передміхурової залози та гіперактивність детрузора також є значними негативними факторами утримання сечі у хворих, яким виконана РП
Purpose: analysis of various biological factors underlying the post-prostatectomy incontinence. Materials and methods. The studies were conducted on the basis of PubMed and EMBASE publications from January 1990 to May 2015. After the initial search, the database consisted of 32 articles that met the inclusion and exclusion criteria. Results. Anatomical elements and pelvic support significantly affect the frequency of post-prostatectomy incontinence (PPI). It has been proven that non-anatomical and surgical elements play an important role in the development mechanisms of PPI. Biological factors and preoperative parameters included: functional changes in the bladder, age, body mass index, presence of lower urinary tract symptoms (LUTS), prostate volume and length of the membranous urethra. Numerous studies have noted the impact of specific surgical factors, including the short length of the membranous urethra, extended dissection of the apex, and insufficient experience of the surgeon. Each of these factors had a negative impact on the status of the continent in patients after radical prostatectomy (RP). Today, research continues on the analysis of preliminary transurethral resection of the prostate gland, hyperactivity of the detrusor and salvage techniques and their impact on the status of the postoperative continent. Conclusion. Based on modern literature, it is proved that biological / preoperative factors, which included an advanced age before surgery, the presence of LUTS, a significant body mass index, the length of the membranous urethra and functional changes in the bladder negatively affect the state of the continent after RP. Excessive dissection of the apex of the prostate gland, large sizes of the prostate gland and hyperactivity of the detrusor are also significant negative factors in urinary retention in patients who underwent RP
Вільних прим. немає

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)