Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ЗУ37/2021/2<.>

Загальна кількість знайдених документів : 17
Показані документи з 1 по 17

Указ Президента України "Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня медичного працівника" [Текст] = Decree of the President of Ukraine «On Awarding State Awards of Ukraine on the Occasion of the Medical Worker Day» // Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 2. - С. 7

MeSH-головна:
НАГРАДЫ И ПРЕМИИ -- AWARDS AND PRIZES
МЕДИЦИНА -- MEDICINE (тенденции)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Венцківська, І. Б.
Жіночі чинники неплідності у шлюбі [Текст] = Female Factors of Infertility in a Couple / І. Б. Венцківська, О. С. Загородня // Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 2. - С. 8-13. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ПРАКТИЧЕСКОЕ РУКОВОДСТВО -- PRACTICE GUIDELINE
ОБРАЗОВАНИЕ ДИСТАНЦИОННОЕ -- EDUCATION, DISTANCE (тенденции)
МАТЕРИАЛЫ ЛЕКЦИЙ -- LECTURE NOTES
Анотація: Проблема неплідності є актуальною для всього світу. Це пов’язано як з поширеністю (щонайменше 50 млн пар на планеті мають встановлений діагноз неплідності), так і через колосальне медичне, економічне, соціальне та психологічне значення. Ще одним важливим аспектом неплідності є гетерогенність її причин: у близько 40% неплідних шлюбів причиною є жіночий фактор, у 35% – чоловічий, у 20% – комбінація чоловічого та жіночого факторів і у 5% шлюбів чинник неплідності не виявлено. Колегія акушерів-гінекологів США у 2019 році оновила рекомендації щодо часу та обсягу обстеження пар з неплідністю. Зокрема, якщо вік жінки 35–40 років, обстеження та ліквідацію ймовірного чинника неплідності необхідно розпочинати через 6 міс ненастання вагітності, а якщо жінка старше 40 років – одразу по звертанню пари. Не слід вдаватись до вичікувальної тактики, якщо пацієнтка має оліго- або аменорею, відомі аномалії матки та маткових труб, ІІІ або IV ступінь тяжкості ендометріозу, а також якщо у пари виявлено чоловічі чинники неплідності. Розлади овуляції в якості чинника неплідності представлено гіпоталамічним синдромом, синдромом полікістозних яєчників, передчасним виснаженням яєчників та гіперпролактинемією, що відрізняються між собою вмістом гонадотропних гормонів та гормонів яєчників. Спайковий процес органів малого таза, що обмежує транспорт сперматозоїдів та заплідненої яйцеклітини матковими трубами, є наслідком ендометріозу та запальних захворювань, спричинених, переважно, збудниками, що передаються статевим шляхом. Ендометріоз, крім утворення спайок у порожнині малого таза, що є властивим ІІІ та IV стадії захворювання, також виступає чинником неплідності за рахунок підвищеної концентрації простагландинів та прозапальних цитокінів, порушення реципрокності ендометрія. Серед особливостей будови матки значення в порушенні фертильності мають перетинка в матці, лейоміома із субмукозною локалізацією вузла та маткові синехії. У рамках комплексного обстеження пацієнток з неплідністю необхідно обов’язково врахувати дослідження функції щитоподібної залози
The problem of infertility is relevant to the whole world, that is explaned both by the prevalence (at least 50 million couples on the planet are diagnosed) and by the enormous medical, ecoomic, social and psychological significance. Another important aspect of infertility is the heterogeneity of its causes – about 40% of infertile marriages are caused by the female factor, 35% – male, 20% – a combination of male and female factors and 5% – have no identified factor. In 2019, the American Collegue of Obstetricians and Gynecologists updated the guidelines for the timing and scope of examinations of infertile couples. In particular, if a woman is 35–40 years old, examination and elimination of the probable factor of infertility should be started after 6 months of non-pregnancy, and in the case of age older than 40 years – immediately after the couple’s accost. The expected tactics should not be used if the patient has oligo- or amenorrhea, known uterine and fallopian tube abnormalities, grade III or IV severity of endometriosis, and the couple has known male infertility factors. Ovulation disorders as a factor of infertility include hypothalamic syndrome, polycystic ovary syndrome, premature ovarian failure and hyperprolactinemia, which differ in the content of gonadotropic hormones and ovarian hormones. The adhesion process of the pelvic organs, which restricts the transport of sperm and fertilized egg through the fallopian tubes, is a consequence of endometriosis and inflammatory diseases caused mainly by sexually transmitted pathogens. Endometriosis, in addition to the formation of adhesions in the pelvic cavity, which is characteristic of stage III and IV of the disease, is also a factor in infertility due to elevated concentrations of prostaglandins and proinflammatory cytokines, failed endometrial reciprocity. Among the uterus abnormalities in the violation of fertility are the uterine membrane, leiomyoma with submucosal localization of the node and uterine synechiae. As part of a comprehensive examination of patients with infertility, it is necessary to take into account the study of thyroid function
Дод.точки доступу:
Загородня, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ниткін, Д. М.
Актуальні аспекти метафілактики кальцієвого уролітіазу: практичні рекомендації [Текст] = Current Aspects of Metaphylaxis of Calcium Urolithiasis: Practical Recommendations / Д. М. Ниткін, А. Д. Гапоненко // Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 2. - С. 14-20. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
УРОЛИТИАЗ -- UROLITHIASIS (лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПРАКТИЧЕСКОЕ РУКОВОДСТВО -- PRACTICE GUIDELINE
КОНТРОЛЬ ЗА ЛЕЧЕНИЕМ ПАЦИЕНТА -- PATIENT CARE BUNDLES (использование, методы, тенденции)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION (методы, тенденции)
Анотація: Сечокам’яна хвороба (СКХ) – поліетіологічне і поліпатогенетичне захворювання. Сучасним завданням лікування СКХ є не тільки елімінація конкременту, але і попередження, і усунення причин, що призвели до його формування. Відсутність комплексного підходу щодо корекції метаболічних порушень призводить до того, що у 7–10% хворих після видалення конкременту виникає рецидив протягом 1 року, у 35% осіб – протягом 5 років і у 50% пацієнтів рецидив фіксують протягом 10 років. Середній термін до виникнення рецидиву у кожного другого хворого становить 8,8±1,2 року
У статті наведено актуальні науково-обґрунтовані дані про можливі варіанти метафілактики різних форм кальцієвого уролітіазу за допомогою використання рекомендацій щодо дієти, зміни способу життя та медикаментозного лікування. Окрема увага приділяється застосуванню лікарського засобу рослинного походження Канефрон® Н. Рекомендації необхідно розробляти індивідуально для кожного пацієнта залежно від віку, хімічної форми уролітіазу, характеру виявлених порушень і супутніх захворювань. Систематичне проведення метафілактики, чітке й узгоджене наступництво в роботі поліклініки та урологічного стаціонару, прихильність пацієнта до призначеного лікування сприяє істотному зниженню частоти рецидиву каменеутворення
Urolithiasis is a polyetiological and polypathogenetic disease. The modern task of treatment of SCC is not only the elimination of the calculus, but also the prevention and elimination of the causes that led to its formation. The lack of a comprehensive approach to the correction of metabolic disorders leads to the fact that 7-10% of patients after removal of the calculus relapse within 1 year, 35% - within 5 years and 50% of patients relapse within 10 years. The mean time to recurrence in every second patient is 8.8 ± 1.2 years. The article presents current evidence-based data on possible options for metaphylaxis of various forms of calcium urolithiasis with recommendations on diet, lifestyle changes and drug treatment. Special attention is paid to the use of the medicinal product of plant origin Canephron® N. Systematic metaphylaxis, clear and coordinated succession in the work of the clinic and urological hospital, the patient’s commitment to the prescribed treatment contributes to a significant reduction in the frequency of recurrence of stone formation
Дод.точки доступу:
Гапоненко, А. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Saidakova, N. O.
Characteristics of the incidence and prevalence of chronic cystitis among the male population in Ukraine [Текст] = Особливості захворюваності та поширеності хронічного циститу серед чоловічого населення України / N. O. Saidakova, V. P. Stus, N. V. Havva // Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 2. - С. 21-25. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ЦИСТИТ -- CYSTITIS (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, эпидемиология, этиология)
МУЖЧИНЫ -- MEN (психология)
БОЛИ ХРОНИЧЕСКИЕ -- CHRONIC PAIN (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: The work is devoted to the dynamics of morbidity and prevalence of chronic cystitis among the male population of Ukraine for 10 years (2008–2017). The primary documents were the reported forms of official statistics. The special feature of the study was a comparative analysis of two periods of five-years. The approach was justified by the possibility to trace the nature and intensity of changes, and was also of interest in terms of known territorial changes in the country. It was found that among the total number of registered as well as first-time patients with chronic cystitis in Ukraine, a quarter of them were men. Over the years there has been a decrease in the number of cases. At the same time its rate among the latter is lower than among those registered, which is more pronounced in the last five years. This finding may suggest that the situation is likely to change in the near future towards an increase in the number of cases among men. The first three places in the number of men with chronic cystitis are occupied by the Southeastern, Western, Southern regions. The incidence and prevalence rates (per 100,000) among men are half as high as the corresponding rates among the adult population as a whole. The values of the latter have been decreasing over the years, while the incidence rate increased between 2013 and 2017. Each region has its own peculiarities, which are manifested both by the levels of width in the regions which make up their structure and by the nature of their dynamics. The first identified men with CC usually accounted for one quarter of the total number of cases. Each region is distinguished by the number of first-time offenders. The situation in Ukraine is defined by the Southeastern, Southern regions and Kiev, where the rates are higher than the Ukrainian average and aer increasing
У статті представлена динаміка захворюваності та поширеності хронічного циститу (ХЦ) серед чоловічого населення України за 10 років (2008 - 2017 p.). Первинними документами були звітні форми офіційної статистики. Особливістю вивчення було виділення двох періодів по 5 років кожний, що надавало змогу простежити характер змін, а також представляло інтерес з огляду на відомі територіальні зміни в країні. Встановлено, що як серед загальної кількості зареєстрованих, так і серед виявлених уперше хворих на ХЦ в Україні, чверть з них припадає на чоловіків. З роками спостерігається їх зменшення. Водночас темп ХЦ серед чоловіків поступається кількості зареєстрованих, яких взято на облік, що більшою мірою проявилося в останні 5 років. Це свідчить про ймовірність зміни ситуації в найближчий період у бік збільшення випадків захворювання серед чоловіків. У структурі розподілу хворих перші місця за кількістю чоловіків з ХЦ посіли Південно-Східний, Західний, Південний регіони. Рівні поширеності та захворюваності (на 100 тис. населення) серед чоловіків удвічі менші, ніж такі самі показники серед усього дорослого населення. Зазначено, що захворюваність на ХЦ зросла за 2013 - 2017 рр. Кожному регіону притаманні свої особливості, що проявляються як рівнями поширеності в областях, що входять до їх складу, так і характером їх динаміки. Щорічно на вперше виявлених чоловіків, хворих на ХЦ, припадала одна чверть від їх загальної кількості. У кожному регіоні виділяють області за кількістю чоловіків, що вперше захворіли. Ситуацію в Україні формують Південно-Східний, Південний регіони та м. Київ, де показники вищі за середньоукраїнські і продовжують зростати
Дод.точки доступу:
Stus, V. P.
Havva, N. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Контактна пневматична уретеролітотрипсія з використанням літотриптора LMA StoneВreaker та пошук можливостей підвищення її ефективності [Текст] = Contact Pneumatic Ureterolithotripsy Using LMA StoneBreaker Lithotriptor and Search for Opportunities to Increase Effectiveness / С. О. Возіанов [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 2. - С. 26-31. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛИТОТРИПСИЯ -- LITHOTRIPSY (методы, тенденции)
УРОЛИТИАЗ -- UROLITHIASIS (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
ОБОРУДОВАНИЕ, АППАРАТУРА, ИНСТРУМЕНТЫ -- EQUIPMENT AND SUPPLIES (классификация)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: оцінювання ефективності застосування портативного пневматичного контактного літотриптора LMA StoneВreaker під час проведення ендоскопічної контактної уретеролітотрипсії каменів сечоводів різної локалізації залежно від їхньої щільності, пошук можливостей для її підвищення. Матеріали та методи. Контактну пневматичну уретеролітотрипсію проведено 89 пацієнтам (чоловіків – 49, жінок – 40). Стандартну контактну пневмоуретеролітотрипсію виконано 39 (43,8%) пацієнтам І групи, 50 (56,2%) пацієнтам ІІ групи – модифіковану (з попередньою фіксацією каменю в сечоводі петлею Дорміа), що давало можливість проводити уретролітотрипсію in situ і запобігало міграції каменів та їхніх уламків проксимально. Визначали кількість ударів, необхідних для початку фрагментації, повної фрагментації та загальний час уретеролітотрипсії для каменів різної локалізації і щільності. Щільність каменів визначали методом комп’ютерної томографії в одиницях Хаусфільда (Н). Мінеральний склад уламків каменів після їхнього видалення діагностували за допомогою рентгенструктурного аналізу. Ефективність цих методів оцінювали в групах пацієнтів за повним (100%) видаленням уламків каменю із сечоводу та за кількістю випадків ретроградної міграції каменю в порожнину нирки. Результати. Інтраопераційних ускладнень не спостерігали. Кількість ударів для початкової та повної дезінтеграції каменю, незалежно від методу уретеролітотрипсії та їхньої локалізації, залежали від їхньої щільності, тобто мінерального складу. Мінімальна кількість ударів для початової та повної фрагментації каменю зафіксована у пацієнтів із щільністю каменів 480+54 ОН, діагностованих у подальшому як фосфати. Максимальну кількість ударів потребували камені з оксалату та сечової кислоти, а також їхні комбінації (щільність 1310–1680 ОН). Міграцію каменю у порожнину нирки фіксували у 8 (8,99%) пацієнтів. Завдяки інтраопераційній фіксації каменю вдалось скоротити середній час літотрипсії (з 15,6±6,9 хв до 12,3±6,15 хв) та зменшити частоту ретроградної міграції каменю з 15,4% (у 6 пацієнтів І групи) до 4% (у 2 пацієнтів ІІ групи). Встановлено залежність ефективності літотрипсії від локалізації каменю. Найвищою вона була у пацієнтів із каменями нижньої третини сечоводу (95% у пацієнтів І групи та 100% у пацієнтів ІІ групи) та з їхньою низькою щільністю (480–840 ОН). Найнижчу ефективність спостерігали у пацієнтів, камені у яких локалізувались у верхній третині сечоводу (66,3% у І групі та 90% у ІІ групі) та мали високу щільність (більше 1200 ОН). Завдяки фіксації каменю при модифікованій пневмоуретеролітотрипсії загальна ефективність методу зросла з 84,6% до 96%. Заключення. Трансуретральна контактна пневмоуретеролітотрипсія з використанням портативного пневматичного літотриптора LMA StoneBreaker є ефективною, безпечною, мінімально фінансово затратною та простою у застосуванні. Ефективність контактної пневматичної уретеролітотрипсії залежить від локалізації та щільності каменю. Кількість ударів, необхідних для початкової та повної фрагментації каменю напряму залежить від його щільності та не залежить від його локалізації та методики виконання пневмоуретеролітотрипсії. Використання модифікованої методики з фіксацією каменю у сечоводі під час процессу уретеролітотрипсії знижує час проведення операції та підвищує її ефективність
The objective: to evaluate the effectiveness of portable pneumatic contact lithotripter LMA StoneBreaker in endoscopic contact ureterolithotripsy of ureteral stones of different localization depending on their density and search for opportunities to increase it. Materials and methods. Contact pneumatic ureterolithotripsy was performed in 89 patients (49 men, 40 women), 39 (43.8%) patients (I group) underwent standard contact pneumoureterolithotripsy, and 50 (56.2%) patients (11 group) – modified (with prior fixation of the stone in the ureter loop Dormia), which allowed urethrolithotripsy in situ and prevented the migration of stones and their fragments proximally. The number of strokes required to initiate fragmentation, complete fragmentation, and total ureterolithotripcy time for stones of different localization and density were determined. The integrity of the stones was determined by computed tomography in units of Haunsfield (HU). The mineral composition of stone fragments after their removal was diagnosed by X-ray diffraction analysis. The effectiveness of the applied methods was evaluated in groups of patients by complete (100%) removal of stone fragments from the ureter and by the number of cases of retrograde migration of stones into the renal cavity. Results. No intraoperative complications were observed. The number of strokes for the initial and complete disintegration of the stone, regardless of the method of ureterolithotripsy and their localization, depended on their density, ie its mineral composition. The minimum number of strokes for start and complete fragmentation of the stone was recorded in patients with a stone density of 480+54 HU and diagnosed as phosphates. Oxalate and uric acid stones, as well as their combinations (density 1310–1580 HU) required the maximum number of blows. Stone migration was noted in 8 (8.99%) patients. Thanks to intraoperative stone fixation was able to reduce the average time of lithotripsy (from 15,65±6.9 min to 12.3±6,15 min) and reduce the frequency of retrograde stone migration from 15.4% (in 6 patients of group 1) to 4% (2 patients of ІI group). The dependence of lithotripsy efficiency on stone localization is established. It was highest in patients with stones of the lower third of the ureter (95% in patients of group 1 and 100% of patients in group II) and with low density (480–840 HU). The lowest efficacy was observed in patients whose stones were localized in the upper third of the ureter (66.3% in group I and 90% in group II) and had a high density (more than 1200 HU). Due to the fixation of the stone with modified pneumoureterolithotripsy, the overall effectiveness of the method increased from 84.6% to 96%. Conclusions. Traneurethral contact pneumoureterolithotrysis using a portable pneumatic lithotripter LMA Stonebreaker – is effective, safe, minimally costly and easy to use. The effectiveness of contact pneumatic ureterolithotripsy depends on the location and density of the stone. The number of strokes required for the initial and complete fragmentation of the stone directly depends on the density of the stone and does not depend on its location and method of performing pneumoureterolithotripsy. The use of a modified technique with fixation of the stone in the ureter during the process of lithotripsy reduces the time of the operation and increases its effectiveness
Дод.точки доступу:
Возіанов, С. О.
Черненко, В. В.
Савчук, В. Й.
Черненко, Д. В.
Соколенко, С. Т.
Бондаренко, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Горпинченко, І. І.
    Сучасні підходи до лікування абактеріальних простатитів та доброякісної гіпертрофії передміхурової залози з використанням екстракту передміхурової залози биків [Текст] = Modern Approaches to Treatment of Abacterial Prostatitis and Benign Prostate Hyperplasia Using a Prostate Extract of Bulls / І. І. Горпинченко, В. В. Спиридоненко // Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 2. - С. 32-37. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Простатилен--тер прим

   Витапрост--тер прим

MeSH-головна:
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- PROSTATIC HYPERPLASIA (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ПРОСТАТИТ -- PROSTATITIS (патофизиология, терапия, этиология)
ПЕПТИДОВ БИОСИНТЕЗ -- PEPTIDE BIOSYNTHESIS (действие лекарственных препаратов, физиология)
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
Анотація: Формування запального процесу простатичної тканини у більшості випадків може відбуватися з мінімальними клінічними проявами, а клініко-діагностична верифікація часто не відображає дійсного стану проблеми. Це потребує пошуку клінічних рішень з метою мінімізації формування даних умов шляхом послаблення запальних процесів і регуляції трофічних функцій у скомпрометованих тканинах передміхурової залози (ПЗ). Застосування консервативної терапії в осіб із хронічним простатитом та доброякісною гіперплазією ПЗ вважають провідним профілактичним та лікувальним методом, тому пошук нових і удосконалення існуючих фармакологічних препаратів є актуальним питанням сьогодення. Дію специфічних амінокислотних молекул медіаторної ланки системи біорегуляції (цитомединів) обумовлено регуляторними можливостями низькомолекулярних пептидів, що є поліфункціональними, здатними до індукції виділення інших подібних регуляторних субстанцій і формування так званого пептидного каскаду у відповідному місці за малий термін. Їхній кінцевий ефект не підсилюється при надмірному надходженні, не є дозозалежним і вирізняється певною системною дією на найважливіші загальні фізіологічні процеси (апоптоз, проліферація, різні види обміну, регуляція генетичної інформації). Вітапрост – препарат, ліофілізований з водного розчину екстракту передміхурової залози биків, серед органних пептидів визначається високою клінічною ефективністю та відсутністю побічних реакцій. Його основними клінічними ефектами вважають: протизапальний (здатність зменшувати набряк і лейкоцитарну інфільтрацію тканин ПЗ), судинний (здатність покращувати процеси мікроциркуляції і тромбоцитарно-судинного гемостазу), трофічний (позитивний вплив на сперматогенез, а саме – збільшення функціональної активності сперматозоїдів та якісних характеристик спермоплазми), імунорегулюючий (стимулює активність гуморальної ланки імунітету та деяких факторів резистентності організму), антимікробний (стимулює антимікробну активність нейтрофільних гранулоцитів), нейротрофічний (впливає на тонус м’язів сечового міхура та прямої кишки). Використання простатилену як органотропного поліпептиду з високою тканиною специфічністю є цілком виправданою фармакологічною моделлю лікування інфекційно-запальних та конгестивних станів у структурах простатовезикулярного комплексу чоловіків різного віку. Позитивний вплив простатилену зумовлений низкою взаємодоповнюючих патогенетичних механізмів, що чинять протизапальну, імунотропну, трофічну та нейросудинну дію на зазначені вище структури. Клінічний ефект ректальної форми простатилену, продемонстрований у випадках поєднання хронічного простатиту з доброякісною гіперплазією передміхурової залози і підтверджений низкою багаторічних досліджень, дозволяє використовувати його як у моно-, так і в комбінованій терапії наведених станів, з індивідуальним урахуванням перебігу хвороби
The formation of the inflammatory process in the prostatic tissue in most cases occurs with minimal clinical manifestations, and their clinical and diagnostic verification often does not reflect the actual state of the problem. This requires a search for clinical solutions in order to minimize the formation of inflammatory processes and the regulation of trophic functions in the compromised tissues of the prostate gland. The use of conservative therapy in people with chronic prostatitis and benign prostatic hyperplasia is considered the leading preventive and therapeutic method, therefore, the search for new and improvement of existing pharmacological drugs is an urgent issue. The action of specific amino acid molecules of the mediator link of the bioregulation system – cytomedines, is due to the regulatory capabilities of low molecular weight peptides, which are multifunctional, capable of inducing the release of other regulatory substances and the formation of the so-called. «Peptide cascade» in a certain place in a short time. Their final effect is not enhanced by excessive intake, is not dose-dependent and is expressed by a complete systemic effect on general physiological processes (apoptosis, proliferation, various types of metabolism, regulation of genetic information). Vitaprost is an extract of the prostate gland of bulls, lyophilized from an aqueous solution, among the organ peptides it stands out with high clinical efficacy and the absence of side reactions. Its main clinical effects are considered: anti-inflammatory (the ability to reduce edema and leukocyte infiltration in the tissues of the prostate gland), vascular (able to improve the processes of microcirculation and platelet-vascular homeostasis), trophic (a positive effect on spermatogenesis in the form of an increase in the functional activity of spermatozoa and the qualitative characteristics of sperm) , immunoregulatory (stimulates the activity of the humoral link of immunity and some factors of the body’s resistance), antimicrobial (stimulates the antimicrobial activity of neutrophils), neurotrophic (effect on the muscle tone of the urinary bladder and rectum). The use of prostatilen, as an organotropic polypeptide with high tissue specificity, is a justified pharmacological model for the treatment of infectious-inflammatory and congestive conditions in the structures of the prostate-vesicular complex in men of various ages. The positive effect of prostatilen is due to a series of complementary pathogenetic mechanisms, which include anti-inflammatory, immunotropic, trophic and neurovascular effects on the above structures. The clinical effect of the rectal form of prostatilen, demonstrated in cases of a combination of chronic prostatitis with benign prostatic hyperplasia and confirmed by a series of long-term studies, makes it possible to use it both in mono- and in combination therapy of these conditions, taking into account the individual conditions of the course of the disease
Дод.точки доступу:
Спиридоненко, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Способи гемостазу та відновлення міхурово-уретрального сегмента при залобковій простатектомії у хворих на доброякісну гіперплазію простати [Текст] = Methods of Haemostasis and Restore of Bladder-urethral Segment During Retropubic Prostatectomy in Patients with Benign Prostatic Hyperplasia / В. І. Горовий [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 2. - С. 38-48. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- PROSTATIC HYPERPLASIA (патофизиология, хирургия, этиология)
ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY (использование, тенденции)
УРОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ У МУЖЧИН -- UROLOGIC SURGICAL PROCEDURES, MALE (методы, тенденции)
ПРАКТИЧЕСКОЕ РУКОВОДСТВО -- PRACTICE GUIDELINE
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Мета дослідження: оцінювання способу гемостазу та відновлення міхурово-уретрального сегмента при залобковій простатектомії у хворих на доброякісну гіперплазію простати. Матеріали та методи. Проведено аналіз способів гемостазу та відновлення міхурово уретрального сегмента при залобковій простатектомії у хворих на доброякісну гіперплазію простати за даними літератури. Результати. Відкрита залобкова простатектомія (як і черезміхурова) при хірургічному лікуванні великих доброякісних гіперплазій простати (об’ємом більше 80 мл) рекомендована Європейською асоціацією урологів (EAU, 2020) як операція першого вибору. Наведено перевагу залобкової простатектомії над черезміхуровою: операцію на простаті виконують під візуальним контролем, що забезпечує контроль гемостазу ложа простати та видалення усіх гіперплазованих часток простати; стінку сечового міхура не розтинають, сечовий міхур не дренують надлобковим дренажем, що дозволяє уникнути дизуричних симптомів у післяопераційний період, зменшити післяопераційний ліжко-день та підвищити комфортність хворих; сечівник у ділянці верхівки гіперплазованих вузлів простати пересікають ножицями, що профілактує розриви та стриктури перетинчастого відділу сечівника, травму зовнішнього посмугованого сфінктера сечівника та нетримання сечі після операції; проводять реконструкцію міхурово-уретрального сегмента та шийки сечового міхура, що профілактує утворення її стриктури; можливість виконання симультанної передочеревинної герніопластики у пацієнтів із доброякісною гіперплазією простати та пахвинною грижею. Описано артеріальне кровопостачання простати при доброякісній гіперплазії, а також венозний дренаж простати та сечового міхура. Відзначені місця можливої артеріальної та венозної кровотечі після розсіченні капсули простати та видалення гіперплазованих вузлів, показано можливості застосування профілактичної перев’язки джерел артеріальної та венозної кровотечі. Описані власні оригінальні методи відновлення міхурово-уретрального сегмента та гемостаз ложа простати за допомогою трьох та двох П-подібних кетгутових лігатур. З метою спрощення операції, зменшення часу її виконання, посилення гемостазу ложа простати запропоновано виконувати прокол капсули простати та проведення гемостатичних лігатур лише один раз і зав’язувати проведені лігатури на бічних поверхнях капсули простати на м’язових шматочках із прямого м’яза живота (або пірамідального м’яза) між кінцями проведених лігатур. За відсутності кровотечі із ложа простати була запропонована спрощена методика тригонізації шийки сечового міхура для закриття ранової поверхні ложа простати за допомогою двох П-подібних чи двох V-подібних кетгутових лігатур на заднє півколо шийки сечового для профілактики утворення стриктури шийки сечового міхура (проксимальна тригонізація шийки сечового міхура у ложе простати). Наведено огляд результатів виконання гемостазу ложа простати при залобковій простатектомії. Заключення. Аналіз способів гемостазу та відновлення міхурово-уретрального сегмента при залобковій простатектомії у хворих на доброякісну гіперплазію простати та запропоновані власні методики дозволяють посилити гемостаз ложа простати, профілактувати стриктури шийки сечового міхура та перетинчастого відділу сечівника, зменшити інтраопераційну крововтрату і тривалість операції
The objective: to estimate methods of haemostasis and restore of bladder-urethral segment during retropubic prostatectomy in patients with benign prostatic hyperplasia. Materials and methods. Analysis of methods of haemostasis and restore of bladder-urethral segment during retropubic prostatectomy in patients with benign prostatic hyperplasia was performed. Results. Open retropubic prostatectomy (like transbladder prostatectomy) was recommended by European Association of Urology (EAU, 2020) as operation of first choice for surgical treatment big size prostatic hyperplasias. The authors gave such prevalences of retropubic prostatectomy over trans-bladder: operation is performed under visual control that gives haemostatic control of prostatic cavity and removing all parts of nodules; the bladder is not drainaged that avoids disuria in postoperative period, decreases postoperative bed-time and increases comfort for patients; urethra is cut by scissor in apical part of prostate that is prophylaxis tearing of urethra, trauma of exernal sphincter, stricture of memranaceas urethra and urine incontinence after operation; reconstruction of bladder-urethral segment is performed that is prophylaxis of stricture of bladder neck; surgeon can performed simultaneous hernioplasty and retropubic prostatectomy in case of inquinal hernia and benign prostatic hyperplasia. Arterial and venous blood supplying of bladder and enlarged prostate were wrote. Places of arterial and venous bleeding after cutting of prostatic capsule and removing nodules, prophylaxis suturing of arterial and venous bleeding places were noted. Original own methods of restoring of bladder-urethral segment and haemostasis of prostatic cavity by using two or three П-like catgut sutures were shown. For simplifying operation and decreasing time of performing operation and increasing haemostasis of prostatic cavity authors recommended performing passing haemostatic sutures throught prostatic capsule only once and linking of sutures on muscle peaces from rectus muscle (or pyramidal muscle). In case of absent bleeding from prostatic cavity the simplify method of bladder neck trigonisation by using two П-like catgut sutures or two V-like catgut sutures on bladder neck for prophylaxis of bladder neck stenosis was recommended (proximal trigonisation of bladder neck in prostatic cavity). Review of haemostatic merhods of prostatic cavity during retropubic prostatectomy was shown. Conclusion. Analysis of methods of haemostasis and restore of bladder-urethral segment and own original methods during retropubic prostatectomy in patients with benign prostatic hyperplasia allow improve haemostasis of prostatic cavity, prophylaxis of bladder neck and urethra stenosis, decrease intraoperative bleeding and period of operation
Дод.точки доступу:
Горовий, В. І.
Шапринський, В. О.
Барало, І. В.
Капшук, О. М.
Дубовий, А. В.
Мудрицький, В. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Порівняльний аналіз ефективності та безпеки комбінованої пневматичної та ультразвукової літотрипсії в лікуванні хворих на коралоподібний нефролітіаз [Текст] = Comparative Analysis of the Efficacy and Safety of Combined Pneumatic and Ultrasonic Lithotripsy in the Treatment of Patients with Staghorn Nephrolithiasis / С. О. Возіанов [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 2. - С. 49-53. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
НЕФРОЛИТИАЗ -- NEPHROLITHIASIS (патофизиология, терапия, этиология)
ЛИТОТРИПСИЯ -- LITHOTRIPSY (тенденции)
УЛЬТРАЗВУКОВЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ULTRASONIC SURGICAL PROCEDURES (использование, тенденции)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
ЛИТИАЗ -- LITHIASIS (патофизиология, этиология)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Сечокам’яна хвороба (СКХ) – одне з найбільш поширених захворювань, що зустрічаються у повсякденній практиці уролога. Залежно від тяжкості перебігу пацієнтам із СКХ і, зокрема, конкрементами в нирках, часто потрібне оперативне лікування. Ще більшу проблему становить коралоподібний нефролітіаз і вибір оптимальної хірургічної методики для елімінації каменів
Мета дослідження: оцінювання ефективності і безпеки комбінованої методики дроблення коралоподібних каменів нирок порівняно із стандартною ультразвуковою літотрипсією. Матеріали та методи. Усього було виконано 352 перкутанні нефролітотрипсії (ПНЛТ), з них 187 (53,1%) – пацієнтам, у яких були діагностовані коралоподібні конкременти. Вік пацієнтів варіював від 26 до 66 років (середній вік – 42,5 року). З них було 89 чоловіків і 98 жінок. У 78 (41,7%) хворих раніше вже проводилося оперативне лікування (відкрита операція або ПНЛТ) з приводу каменів у нирках, у цих пацієнтів згодом були виявлені рецидивні коралоподібні камені. У 9 (4,8%) пацієнтів спостерігались двосторонні коралоподібні конкременти. Розміри каменю фіксували від 3,5 до 11,0 см, щільність – від 300 до 1500 ОД Хаунсфілда. Найбільш частим ускладненням основного захворювання був хронічний пієлонефрит – у 145 (77,5%) пацієнтів. Гідронефроз на стороні ураження був діагностований у 98 (52,4%) хворих. Для руйнування каменів у нирках використовували комбінований пневматично-ультразвуковий літотриптор ShockPulse-SE виробництва компанії Olympus (Японія). ПНЛТ у комбінованому режимі виконана 41 (21,9%) пацієнту з коралоподібним нефролітіазом. Результати. У групі пацієнтів з використанням комбінованої пневматичної та ультразвукової літотрипсії повне видалення коралоподібного каменю було досягнуто в 97,6% випадків (у 40 із 41 хворих), водночас у групі з використанням ультразвукового літотриптора – тільки в 84,9% (у 124 із 146 пацієнтів). Тривалість операції ПНЛТ з використанням апарату ShockPulse-SE становила від 35 до 130 хв, у середньому – 48±5 хв. Тривалість оперативного втручання за допомогою ультразвукового літотриптора – від 90 до 180 хв, у середньому – 105±7 хв. Крововтрата при ПНЛТ із використанням ультразвукового літотриптора становила 200–400 мл, а при застосуванні аппарату ShockPulse-SE – 100–200 мл. Загострення пієлонефриту відзначали у 7 хворих (у 2 – після ПНЛТ у комбінованому режимі і у 5 – після ПНЛТ за допомогою ультразвукового літотриптора). Тривалість перебування у стаціонарі після операції коливалася від 4 до 10 днів. Середня тривалість після ПНЛТ з використанням комбінованої методики ShockPulse-SE становила 4±1 днів, тоді як після ПНЛТ із застосуванням ультразвукового літотриптора – 6±1 днів. Заключення. Комбінована методика літотрипсії зондом для одночасної пневматичної та ультразвукової літотрипсії продемонструвала кращі результати з безпеки та ефективності порівняно з ультразвуковим літотриптором. Ультразвукова літотрипсія при перкутанній нефролітотрипсії (ПНЛТ) коралоподібних каменів, що використовується вже десятиліттями, теж ефективна і безпечна та є традиційною методикою. Але порівняно з ультразвуковою літотрипсією комбінована методика продемонструвала більш короткий час операції, з меншим об’ємом крововтрати, з більш коротким терміном госпіталізації і меншою кількістю випадків розвитку пієлонефритів у післяопераційний період як результат більш низького градієнта внутрішньониркового тиску в ході операції. Під час оцінювання вартість процедури з використанням комбінованого зонда виявилася вище традиційної ультразвукової літотрипсії. Використання комбінованої літотрипсії з одночасною аспірацією уламків каменю є незаперечною перевагою методики, яка наближає ефективність до 100%
Urolithiasis is one of the most common disease encountered in the daily practice of a urologist. Depending on the severity of the course, patients with urolithiasis and, in particular, kidney stones, are often required to have the surgical treatment. The greater problem is deemed to be staghorn nephrolithiasis and the choice of the optimal surgical technique for the elimination of kidney stones. The objective: to evaluate the efficacy and safety of the combined method of fragmentation of coral kidney stones in comparison with standard ultrasound lithotripsy. Materials and methods. A total of 352 percutaneous nephrolithotripsies (PCNL) were performed: 187 (53,1%) – patients who were diagnosed with staghorn calculi. The age of the patients ranged from 26 to 66 (mean age 42,5 years). There were 89 men and 98 women. 78 (41.7%) patients had previously undergone surgical treatment (open surgery or PCNL) of kidney stones, in which recurrent staghorn stones were subsequently identified. Nine (4,8%) patients had bilateral coral calculi. The size of the stone varied from 3,5 to 11,0 cm. Their density ranged from 300 to 1500 Hounsfield units. The most frequent complication of the underlying disease was chronic pyelonephritis – 145 (77,5%) patients. Hydronephrosis on the affected side was diagnosed in 98 (52,4%) patients. A combined pneumatic and ultrasonic lithotripter ShockPulse-SE from Olympus (Japan) was used for breaking kidney stones. We performed PCNL in a combined mode in 41 (21,9%) patients with staghorn nephrolithiasis. Results. In the group of patients using combined pneumatic and ultrasonic lithotripsy, complete removal of the staghorn calculus was achieved in 97,6% of cases (in 40 of 41 patients), whereas in the opposite group, using an ultrasonic lithotripter only in 84,9% (in 124 of 146 patients). The duration of the PCNL operation using the ShockPulse-SE device was from 35 to 130 minutes, on average – 48±5 minutes. The duration of the surgical intervention using an ultrasound lithotripter is from 90 to 180 minutes, an average –105±7 minutes. Blood loss during PCNL using an ultrasonic lithotripter was 200–400 ml, whereas with the ShockPulse-SE apparatus – 100–200 ml. An exacerbation of pyelonephritis was noted in 7 patients (in two patients after PCNL in a combined mode and in five after PCNL using an ultrasonic lithotripter). The mean length of patient hospitalization after surgery ranged from 4 to 10 days. At the same time, the average duration after PCNL using the combined ShockPulse-SE technique was 4±1 days, while after PCNL using an ultrasonic lithotripter it was 6±1 days
Дод.точки доступу:
Возіанов, С. О.
Соснін, М. Д.
Слободянюк, В. А.
Сагалевич, А. І.
Бойко, А. І.
Гайсенюк, Ф. З.
Грицаюк, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Зайцев, В. І.
    Сучасні тенденції використання адреноблокаторів в урології: що змінилось [Текст] = Current Trends in the Use of Adrenoblockers in Urology: What Has Been Changed / В. І. Зайцев // Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 2. - С. 54-57. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Тамсулозин (Тамсулостад)--тер прим

   Тесмин форте--тер прим

MeSH-головна:
АДРЕНЕРГИЧЕСКИХ АЛЬФА-1 РЕЦЕПТОРОВ АГОНИСТЫ -- ADRENERGIC ALPHA-1 RECEPTOR AGONISTS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- PROSTATIC HYPERPLASIA (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ЛЕКАРСТВА НЕПАТЕНТОВАННЫЕ -- DRUGS, GENERIC (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
УРОЛОГИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ -- UROLOGIC DISEASES (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
Анотація: У статті проаналізовано головні показання та практичні особливості використання α1 адреноблокаторів (АБ) в урології. Дослідження демонструють, що АБ зазвичай знижують IPSS приблизно на 30–40% і підвищують Qmax приблизно на 20–25%. Останнім часом відбуваються зміни щодо призначення АБ. Вони все частіше використовуються за іншими показаннями, крім лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози, а саме – відновлення сечовипускання після його затримки при сечокам’яній хворобі, покращання спонтанного проходження каменів по сечоводам (у тому числі і жінкам), хоча ці дані офіційно не затверджені. Крім того, АБ все частіше почали призначати лікарі різних спеціальностей (лікарі загальної практики та лікарі невідкладної медицини), а не тільки урологи. Розроблення і запровадження системи уповільненого вивільнення тамсулозину покращило його переносимість за рахунок зменшення сторонньої дії на серцево-судинну систему та розширило можливості його застосування. Якісні генеричні препарати тамсулозину (Тамсін Форте) із системою уповільненого вивільнення можуть бути гідною альтернативою оригінальним лікарським засобам
The main indications and practical features of the use of α1-blockers (AB) in urology are analyzes in the article. Studies show that AB usually reduce IPSS by about 30–40% and increase Qmax by about 20–25%. Recently, there have been changes in the AB usage. They are increasingly used for other indications than the treatment of benign prostatic hyperplasia. This is the restoration of urination after urinary retention and in case of urolithiasis to improve the spontaneous passage of stones through the ureters (including women), although these indications are not officially approved. In addition, AB is increasingly being prescribed by physicians of various specialties (such as general practitioners or emergency physicians) rather than just urologists. The development and implementation of a system of sustained release of tamsulosin has improved its tolerability by reducing the side effects on the cardiovascular system and expanded the possibilities of its use. High-quality generic tamsulosin preparations (such as Tamsin Forte) with a sustained release system can be a worthy alternative to the original drugs.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Гурженко, Ю. М.
Теоретичне обґрунтування використання силденафілу в лікуванні хронічного простатиту [Текст] = Theoretical Substantiation of the Use of Sildenafil in the Treatment of Chronic Prostatitis / Ю. М. Гурженко, В. В. Спиридоненко // Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 2. - С. 58-62. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Силденафил (Динамико)--тер прим

MeSH-головна:
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- PROSTATIC HYPERPLASIA (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
БОЛИ ХРОНИЧЕСКИЕ -- CHRONIC PAIN (патофизиология, терапия, этиология)
ЭРЕКТИЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ -- ERECTILE DYSFUNCTION (патофизиология, терапия, этиология)
МОЧЕВЫХ ПУТЕЙ НИЖНИХ СИМПТОМЫ -- LOWER URINARY TRACT SYMPTOMS (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
Анотація: З кожним роком кількість пацієнтів із хронічним простатитом (ХП) у світі збільшується, підвищення ефективності лікування цієї патології стає пріоритетною темою сучасної урології. Одним із ускладнень ХП є порушення статевої функції, насамперед це передчасна еякуляція, а також еректильна дисфункція (ЕД). Лікування ХП та його сексуальних ускладнень є індивідуальним та комплексним. Незаперечно, що важливе місце в терапії ЕД, як ускладнення ХП, посідає силденафілу цитрат. Гіпотетичним механізмом ефективності дії PDE-5 при ХП вважається опосередковане розслаблення гладкої мускулатури протоків передміхурової залози (ПЗ), ефект збільшення дренування складових, які утворюються через рефлюкс до інтерстиціальної тканини. Зазначений вище феномен здатен пригнічувати запалення і викликати редукцію простатичних симптомів. Підвищення активності NO-синтетази та PDE-5 у тканинах ПЗ сприяє формуванню міорелаксуючого впливу, дренуванню ацинусів, зниженню активності вегетативної нервової системи та активації судинного кровообігу в ПВК та структурах нижніх сечових шляхів. Сучасні наукові дані свідчать про здатність інгібіторів PDE-5 покращувати симптоми нижніх сечових шляхів завдяки розслабленню гладком’язових волокон сечового міхура та ПЗ, що реалізується за допомогою сигналізації NO/cGMPc або за рахунок поліпшення RhoA/Rho-кінази. Деякі результати свідчать про те, що крім ефектів зниження гіперактивності вегетативної нервової системи, розширення кавернозних судин та антипроліферативного ефекту, PDE-5 мають прямий протизапальний ефект, підвищуючи рівень цГМФ. Накопичення останнього здатне гальмувати запалення і може стати потенційним механізмом профілактики розвитку захворювань, при яких запалення відіграє центральну роль. Враховуючи, що запалення є основним фактором прогресування ХП, силденафілу цитрат здатен відновлювати функцію ПЗ, оскільки він діє як потужний протизапальний препарат. Отже, інгібітори PDE-5 можуть не тільки опосередковувати розслаблення гладких м’язів, але й безпосередньо зменшити запалення в ПЗ за рахунок підвищення рівня цГМФ. Ґрунтуючись на теоретичних даних про позитивний вплив силденафілу на еректильну складову та симптоми нижніх сечових шляхів в осіб із ХП, що мають ускладнення у вигляді ЕД, можна вважати, що включення силденафілу цитрат в послідовну стандартну терапію лікування ХП дозволяє зменшити його клінічну симптоматику та нормалізувати показники еректильної функції. Призначення силденафілу цитрат хворим із ускладненням ХП у вигляді ЕД сприяє поліпшенню якості ерекції у пацієнтів, а також позитивно впливає на різні інші показники сексуальної функції чоловіка (посилює оргазм, збільшує тривалість статевого акту)
Every year, the number of patients with chronic prostatitis (CP) in the world is increasing and improving the effectiveness of treatment of this pathology is becoming a priority topic in modern urology. One of the complications of CP is sexual dysfunction, primarily premature ejaculation, as well as erectile dysfunction (ED). Treatment of CP and its sexual complications is an individual and complex complication. It is undeniable that sildenafil citrate plays an important role in the treatment of ED as a complication of CP. The hypothetical mechanism of the effectiveness of PDE-5 in CP is mediated by the relaxation of the smooth muscles of the ducts of the software, the effect of increasing the drainage of the components that are formed due to reflux in the interstitial tissue. The above phenomenon can suppress inflammation and cause a reduction in prostatic symptoms. Increased activity of NO-synthetase and PDE-5 in the tissues of PO promotes the formation of muscle relaxant effects, drainage of the acinus, reduced activity of the autonomic nervous system and activation of vascular circulation in the PVC and structures of the lower urinary tract. Current scientific evidence indicates that PDE-5 inhibitors can improve lower urinary tract symptoms by relaxing bladder smooth muscle fibers and PO, by signaling NO / cGMPc, or by improving RhoA / Rho kinase. Some results suggest that in addition to the effects of reducing the hyperactivity of the autonomic nervous system, dilation of cavernous vessels and antiproliferative effect, PDE-5 have a direct anti-inflammatory effect, increasing the level of cGMP. The accumulation of the latter can inhibit inflammation and can be a potential mechanism for preventing the development of diseases in which inflammation plays a central role. Given that inflammation is a major factor in the progression of CP, sildenafil citrate is able to restore PO function because they act as potent anti-inflammatory drugs. Thus, PDE-5 inhibitors can not only mediate smooth muscle relaxation, but can also directly reduce inflammation in the software by increasing cGMP levels. Based on theoretical data on the positive effect of sildenafil on the erectile component and symptoms of the lower urinary tract in persons with CP with complications such as ED, it can be considered that the inclusion of sildenafil citrate in sequential standard therapy for CP reduces indicators of erectile function. The appointment of sildenafil citrate in patients with complications of CP in the form of ED improves the quality of erections in patients, and also has a positive effect on various other indicators of male sexual function (enhances orgasm, increases the duration of sexual intercourse)
Дод.точки доступу:
Спиридоненко, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Рзаєв, Р. С.
Методи ранньої діагностики патологічних станів кавернозного басейну статевого члена [Текст] = Methods for Early Diagnostics of Pathological States of the Penital Cavernous Basin / Р. С. Рзаєв // Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 2. - С. 63-70. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭРЕКТИЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ -- ERECTILE DYSFUNCTION (диагностика, патофизиология, психология, этиология)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ УРОЛОГИЧЕСКИЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, UROLOGICAL (использование, тенденции)
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
ЗДОРОВЬЕ МУЖЧИН -- MEN'S HEALTH (статистика, тенденции)
СРЕДНИЙ ВОЗРАСТ -- MIDDLE AGED (психология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Еректильна дисфункція (ЕД) на сьогодні вважається одним з найбільш поширених розладів у чоловіків середнього і старшого віку та однією з найбільш актуальних проблем як з медичної, так і з соціальної точки зору. Мета дослідження: порівняння основних методів діагностики патологічних станів кавернозного басейну статевого члена, що призводять до розвитку ЕД. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 62 пацієнти (основна група) віком від 38 до 55 років, які звернулися в клініку «Аврація», з діагнозом ЕД і наявністю серцево судинної патології. До контрольної групи увійшли 50 здорових чоловіків. Основними методами обстеження пацієнтів були динамічна кавернозографія та УЗД системи каверн статевого члена. Обстеження чоловіків з ЕД включало ретельний збір анамнезу та фізикальне обстеження. Результати. Результати дослідження засвідчили, що поширеність ЕД в осіб без соматичної патології становить 20,0±8,9%, за наявності супутніх кардіоваскулярних захворювань – 77,4±5,3%. Дані, отримані під час проведення динамічної кавернозографії, дозволяють достовірно класифікувати етіологію ЕД і пропонувати методи її лікування. Аналіз відповідей респондентів дозволив оцінити їхнє сексуальне життя, наочно продемонстрував основні проблеми, що характерні для сексуального життя у пацієнтів з ЕД. Заключення. Основними патологіями кавернозного басейну статевого члена, що приводять до еректильної дисфункції (ЕД), є патологічний венозний витік (74,2±7,8% випадків), патологічні шунти між головкою статевого члена і кавернозними тілами (35,6±8,6% випадків), склероз кавернозних тіл статевого члена (29,0±8,1% випадків). Динамічна кавернозографія – метод діагностики патологічних станів кавернозного басейну статевого члена, що призводять до ЕД, який є більш ефективним порівняно з методом ультразвукової діагностики
Erectile dysfunction (ED) is today considered one of the most common disorders in middle-aged and older men and one of the most pressing problems from both a medical and social point of view. The objective: to compare the main methods for diagnosing pathological conditions of the cavernous basin of the penis, leading to the development of ED. Materials and methods. The study involved 62 patients (main group) aged 38 to 55 years, who applied to the clinic «Avration», with a diagnosis of ED and the presence of cardiovascular pathology. The control group included 50 healthy men. The main methods of patient examination were dynamic cavernosography and ultrasound of the penile cavity system. Evaluation of men with ED included a thorough history and physical examination. Results. The results of the study indicate that the prevalence of ED in persons without somatic pathology is 20.0 ± 8.9%, in the presence of concomitant cardiovascular diseases – 77.4 ± 5.3%. The data obtained during dynamic cavernosography make it possible to reliably classify the etiology of ED and propose methods for its treatment. Analysis of the respondents’ answers made it possible to assess their sexual life, clearly demonstrated the main problems characteristic of the sexual life of patients with ED. Conclusion. The main pathologies of the cavernous basin of the penis leading to ED are pathological venous leakage (74.2 ± 7.8% of cases), pathological shunts between the glans penis and the corpora cavernosa (35.6 ± 8.6% of cases), sclerosis of the cavernous bodies of the penis (29.0 ± 8.1% of cases). Dynamic cavernosography is a method for diagnosing pathological conditions of the cavernous basin of the penis, leading to erectile dysfunction, which is more effective than the method of ultrasound diagnostics
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

    Тріщ, В. І.
    Оцінювання ефективності лікування чоловіків з еректильною дисфункцією різного ступеня тяжкості [Текст] = Evaluation of Therapy Effectiveness in Men with Different Erectile Dysfunction Severity / В. І. Тріщ, А. І. Мисак // Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 2. - С. 71-78. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Бордекс--тер прим

   Стродекс--тер прим

MeSH-головна:
ЭРЕКТИЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ -- ERECTILE DYSFUNCTION (патофизиология, терапия, этиология)
ОЦЕНКА ВОЗДЕЙСТВИЯ НА ЗДОРОВЬЕ -- HEALTH IMPACT ASSESSMENT (методы)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION (методы, статистика, тенденции)
КАРНИТИН -- CARNITINE (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Сексуальне здоров’я є невід’ємною складовою рівня якості життя кожної людини. Сексуальна гармонія залежить від статевого потягу та еректильної функції чоловіка. Найбільш частим порушенням чоловічого сексуального здоров’я є еректильна дисфункція (ЕД). Удосконалення лікування пацієнтів з даною патологією сприяє покращанню як фізичного, так і психічного здоров’я та підвищенню якості життя. Мета дослідження: оцінювання ефективності та безпечності комбінованої курсової терапії та монотерапії пацієнтів з ЕД. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 89 чоловіків віком від 25 до 50 років із порушенням еректильної функції змішаного генезу з легким та середнім ступенем тяжкості. Усі пацієнти були розподілені на три групи. До І групи увійшли 32 пацієнти із середнім ступенем тяжкості ЕД, які отримували протягом місяця зранку Бодрекс по 1 пакетику за 60 хв до їди і ввечері Строндекс по одному розпиленню в ротову порожнину (12,5 мг силденафілу) незалежно від наявності чи відсутності сексуальної активності в цей день, а також додатково за 30 хв перед статевим актом від 12,5 до 25 мг препарату з подальшою порівняльною оцінкою клінічних результатів одразу після завершення лікування. До ІІ групи було включено 32 пацієнти також із середнім ступенем тяжкості ЕД, які отримували силденафіл у таблетованій формі у дозі 50 мг за 1 год перед статевим актом, але не частіше одного разу на добу. До ІІІ групи увійшли 25 чоловіків із легким ступенем тяжкості ЕД, які отримували протягом місяця тільки Бодрекс зранку по 1 пакетику за 60 хв до їди з подальшим порівнянням клінічних даних до та після лікування. Препарати Бодрекс і Строндекс представлені на ринку фармацевтичною компанією «Геолік Фарм Маркетинг Груп». Результати. Було встановлено, що використання курсової комбінованої терапії (Строндекс + Бодрекс) у лікуванні пацієнтів із середнім ступенем тяжкості ЕД достовірно ефективніше монотерапії силденафілом у дозі 50 мг перед статевим актом, що підтверджено суб’єктивною оцінкою пацієнтів та об’єктивними даними. Інтегративний показник «еректильна функція» у цій групі пацієнтів покращився майже вдвічі, тоді як у пацієнтів ІІ групи цей показник покращився на 62,9% (p0,05). Показник «загальна задоволеність» у пацієнтів І групи покращилась у 2,3 разу, а у пацієнтів ІІ групи – в 1,8 разу відповідно. Під час проведення допплеросонографії статевого члена у пацієнтів із середнім ступенем тяжкості ЕД відзначено вірогідне зниження гемодинаміки в кавернозних тілах, що свідчить про наявність судинного чинника з порушенням функції ендотелію судин (p0,05). Після лікування більш виражене посилення кавернозного кровотоку зафіксовано у І групі, а саме: підвищення пікової систолічної швидкості на 69,5%, тоді як у ІІ групі – на 38,5% (p10,05). Відзначено, що концентрація ЕТ-1 у сироватці крові пацієнтів із середнім ступенем тяжкості ЕД була у 3 рази вищою порівняно із середнім показником у групі практично здорових чоловіків, що може свідчити про виражену ендотеліальну дисфункцію (p0,05). Відповідно після лікування рівень ЕТ-1 у крові знизився на 44,2% у пацієнтів І групи, які отримували комбіновану терапію, тоді як у ІІ групі – на 28,3% (p10,05). До лікування більшість пацієнтів (78,1%) із середнім ступенем тяжкості ЕД не могли здійснювати статевий акт з приводу недостатньої ерекції. Після лікування у 53,1% пацієнтів І групи, які отримували комбіновану терапію (Строндекс + Бодрекс), ерекція відновилась повністю, тоді як у ІІ групі ерекція відновилась повністю у 28,1% пацієнтів. Результати дослідження демонструють достовірну позитивну динаміку всіх інтегративних показників МІЕФ на тлі вживання Бодрексу у пацієнтів з легким ступенем тяжкості ЕД (p0,05). Підвищення базового показника «еректильна функція» в 1,4 разу сприяло покращенню задоволеності статевим актом та задоволеності сексуальним життям загалом у 2,3 разу. Середній показник пікової систолічної швидкості кавернозного кровотоку до лікування в цій групі пацієнтів був знижений порівняно з показником групи контролю на 21,2% (p0,05). Цей показник покращився після лікування на 21,7%, достовірно не відрізняючись від даного показника у контрольній групі практично здорових чоловіків (p10,05; p20,05), що вказувало на нормалізацію гемодинаміки у статевому члені. У пацієнтів з легким ступенем тяжкості ЕД концентрація ЕТ-1 у сироватці крові була вищою в 1,7 разу порівняно з даними групи контролю (p0,05). Після лікування цей показник знизився в 1,5 разу, наблизившись до показника у групі практично здорових чоловіків (p20,05). До лікування у цій групі не було повної ерекції у жодного пацієнта, у менше половини пацієнтів (45,5%) була часткова ерекція. Після курсу лікування препаратом Бодрекс повна ерекція відновилась у 68,2% пацієнтів, 86,4% пацієнтів могли здійснювати статевий акт. Заключення. Використання комбінованої курсової терапії (Строндекс + Бодрекс) у пацієнтів із середнім ступенем тяжкості еректильної дисфункції (ЕД) та курсової монотерапії (Бодрекс) у чоловіків з легким ступенем тяжкості ЕД сприяє більш стійкому клінічному ефекту, що підтверджено динамікою отриманих даних
Sexual health is an integral part of everyone’s quality of life. Sexual harmony depends on a man’s sexual desire and erectile function. The most common disorder of male sexual health is erectile dysfunction. Improving the treatment of patients with this pathology helps to improve both physical and mental health and thus improve the quality of life. The objective: the aim of the study was to evaluate the efficacy and safety of combination course therapy and monotherapy in patients with erectile dysfunction. Materials and methods. The observation included 89 men with erectile dysfunction of mixed genesis aged 25 to 50 years with mild to moderate severity. All patients were divided into three groups. The I group of 32 patients with moderate ED, received during the month in the morning Bodrex 1 sachet 60 minutes before meals and in the evening Strondex one spray into the oral cavity (12,5 mg sildenafil), regardless of the presence or absence of sexual activity in this day and an additional 30 minutes before sexual intercourse from 12,5 to 25 mg, followed by a comparative assessment of clinical results immediately after treatment in relation to a group of patients (II group – 32), also with moderate ED who received sildenafil in tablet form dose of 25 mg 1 hour before sexual intercourse, but not more often than once a day. The third group (III group – 25) of patients consisted of men with mild ED, who received during the month only Bodrex in the morning 1 sachet 60 minutes before meals, with comparing clinical data before and after treatment. Bodrex and Strondex preparations are presented on the market by the pharmaceutical company Geolik Pharm Marketing Group. Results. The use of course combination therapy (Strondex + Bodrex) in the treatment of patients with moderate ED was found to be significantly more effective than sildenafil monotherapy at a dose of 50 mg on demand before sexual intercourse, as evidenced by subjective assessment of patients and objective data. Namely, the integrative indicator «erectile function» in this group of patients improved almost twice, while in the second group of patients this indicator improved by 62,9% (p0,05). Accordingly «оverall satisfaction" in group I patients improved 2,3 times, and in group II patients 1,8 times. Dopplerosonography of the penis in patients with moderate ED showed a probable decrease in hemodynamics in the corpora cavernosa, which indicated the presence of vascular factor with impaired vascular endothelial function (p0,05). After treatment, a more pronounced increase in cavernous blood flow occurred in group I, namely an increase in peak systolic velocity by 69,5%, while in group II by 38,5% (p10,05). It was noted that the concentration of ET-1 in the serum of patients with moderate ED was 3 times higher than the average in the group of almost healthy men, which may indicate severe endothelial dysfunction (p0,05). Accordingly, after treatment, the level of ET-1 in the blood of patients decreased in group I, who received combination therapy, by 44,2%, while in group II by 28,3% (p10,05). Before treatment, the majority of patients with moderate ED, namely 78,1%, could not have sexual intercourse due to insufficient erection. After treatment in 53,1% of group I patients receiving combination therapy (Strondex + Bodrex), erection was completely restored, while in group II erection was completely restored in 28,1% of patients. Also, according to the obtained data, it should be noted a significant positive dynamics of all integrative indicators of IIEF on the background of taking Bodrex in patients with mild ED (p0,05). An increase in the baseline «erectile function» by 1,4 times, contributed to an increase in sexual satisfaction and sexual satisfaction in general by 2,3 times. The mean peak systolic rate of cavernous blood flow before treatment in this group of patients was lower compared with the control group by 21,2% (p0,05). This indicator improved after treatment by 21,7%, and became not significantly different from this indicator in the control group of almost healthy men (p10,05; p20,05), which indicated the normalization of hemodynamics in penis. In patients with mild ED, the concentration of ET-1 in the serum was 1,7 times higher than in the control group (p0,05). After treatment, this index decreased by 1.5 times, approaching the rate in the group of almost healthy men (p20,05). Before treatment in this group, no patient had a complete erection, and less than half of the patients (45,5%) had a pratial erection. After a course of treatment with Bodrex, complete erection was restored in 68,2% of patients, and a total of 86,4% of patients were able to have sexual intercourse. Conclusions. The use of combination course therapy (Strondex + Bodrex) in patients with moderate ED and course monotherapy (Bodrex) in patients with mild ED contributes to a more stable clinical effect, as evidenced by the dynamics of the data
Дод.точки доступу:
Мисак, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Возіанов, О. С.
Морфологічні зміни стінки сечоводу у хворих на уретеролітіаз залежно від тривалості клінічних проявів [Текст] = Morphological Changes of the Ureter in Patients with Ureterolithiasis Depending on the Duration of Clinical Manifestations / О. С. Возіанов // Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 2. - С. 80-83. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
УРЕТЕРОЛИТИАЗ -- URETEROLITHIASIS (диагностика, патофизиология, этиология)
МОЧЕТОЧНИК -- URETER (патофизиология, ультраструктура)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ЛИТОТРИПСИЯ ЛАЗЕРНАЯ -- LITHOTRIPSY, LASER (методы, тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Сечокам’яна хвороба (СКХ) – поширене захворювання урологічного профілю з рецидивуючим перебігом, що справляє значний вплив на соціальний стан населення. Майже половина хворих на СКХ – пацієнти із конкрементами сечоводів, у 95% випадків камені є вторинними. Основними методами лікування таких хворих є дистанційна ударно-хвильова літотрипсія (ДУХЛ) та контактна уретеролітотрипсія (КУЛТ). Важливим є визначення морфологічних змін (запалення, набряк, склероз, некроз та ін.), що виникають у сечоводі в зоні розміщення конкременту та можуть знижувати ефективність проведеного малоінвазивного лікування або ускладнювати виконання КУЛТ та видалення фрагментів
Мета дослідження: аналіз морфологічних змін стінки сечоводу у хворих на уретеролітіаз у місці розміщення конкременту залежно від тривалості клінічних проявів. Матеріали та методи. Були вивчені гістологічні зміни сечоводу в місці розміщення конкрементів у хворих на уретеролітіаз. Проаналізований стан стінки сечоводу у хворих із клінічними проявами уретеролітіазу, що тривали протягом 7 днів, 30 днів та більше 2 міс. Результати. Знаходження конкременту у просвіті сечоводу не більше 7 днів не викликає значних мікроскопічних змін. У місці розміщення конкременту в сечоводі протягом 1 міс визначаються більш значущі морфологічні зміни стінки з ознаками десквамації поверхневих шарів уротелію, набряку та запальних змін у підслизовий оболонці. Якщо конкремент у сечоводі знаходиться понад 2 міс, то фіксується злущення уротелію з оголенням базальної мембрани. У підслизовій основі спостерігається виражений набряк, дифузна дезорганізація сполучнотканинних волокон, вогнища розростання грануляційної тканини та прошарки сполучної тканини. Заключення. Збільшення терміну захворювання призводить до прогресування у стінці сечоводу запальних, склеротичних та некротичних змін. Такі зміни прямо впливають на ступінь візуалізації конкременту під час ендоскопічних втручань та на швидкість фрагментації та екстракції (відходження) фрагментів, як наслідок – збільшення загальної тривалості операції та ризиків інтра- та післяопераційних ускладнень
Urolithiasis (URL) is a common urological disease that often appears in the population, has a high recurrent rate and a significant impact on the social status of the population. Almost half of patients with URL disease are people with ureteric stones, 95% of which have secondary genesis. The main methods of treatment of such patients are extracorporeal shock-wave lithotripsy (ESWL) and ureterolithotripsy (URS). It is important in these cases to determine morphological changes (inflammation, edema, sclerosis, necrosis, etc.) that appear in the ureter in the placement of the stone and may reduce the effectiveness of minimally invasive treatment or/and removal of fragments during URS
The objective: studying morphological changes of the ureter wall in patients with ureterolithiasis in the zone of the calculus in dependence of the duration of clinical manifestations. Materials and methods. We have studied histological changes of the ureter wall in the location of the stone in patients with ureterolithiasis. We explored the ureter wall in patients depending on duration of typical manifestations of ureterolithiasis, which were 7-en days long, 30 days, and more than 2 months. Results. If the stone in the ureter is up to 7 days, it does not cause significant microscopic changes of the ureter wall. If the stone been in the ureter during 1 month, more significant morphological changes are determined with desquamation of the urothelium, edema and inflammatory changes in the submucosal membrane. In case of the duration of the calculi in the ureter is more than 2 months, we noted the exfoliation of the urothelium with the denudation of the basement membrane. In the submucosal layer there is an edema, diffuse disorganization of connective tissue fibers, fragments of growth of granulation tissue and dense connective tissue in the form of separate layers. Conclusion. With increasing duration of the disease in the wall of the ureter increases the manifestations of inflammatory, sclerotic and necrotic changes. Such changes have a direct impact on the quality of visualization of the calculus during endoscopic interventions, the rate of fragmentation and extraction (elimination) of fragments, as a consequence, increase the overall duration of the operation and the risk of intra- and postoperative complications
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Діагностика порушень сечовипускання у пацієнтів молодого віку із симптомами нижніх сечових шляхів неясного генезу [Текст] = Diagnosis of Urination Disorders in Young Patients with Lower Urinary Tract Symptoms of Uncertain Origin / О. Д. Нікітін [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 2. - С. 84-92. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МОЧЕИСПУСКАНИЯ НАРУШЕНИЯ -- URINATION DISORDERS (диагностика, патофизиология, этиология)
МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT (физиология)
ЗДОРОВЬЕ МУЖЧИН -- MEN'S HEALTH (статистика, тенденции)
МОЧЕВЫХ ПУТЕЙ НИЖНИХ СИМПТОМЫ -- LOWER URINARY TRACT SYMPTOMS (диагностика, патофизиология, этиология)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ УРОЛОГИЧЕСКИЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, UROLOGICAL (использование, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Симптоми нижніх сечових шляхів (СНСШ) – не рідкість у молодих чоловіків. Етіологія СНСШ у чоловіків вікової групи до 50 років різноманітна. За даними різних авторів, для оцінювання СНСШ у молодих чоловіків рекомендовано використовувати комплексне уродинамічне дослідження (КУДД). Однак навіть у сучасній урологічній практиці багато таких пацієнтів продовжують лікуватись емпірично, і використання уродинамічних досліджень все ще не практикується широко для цієї групи
Мета дослідження: оцінювання клінічного значення КУДД у чоловіків із СНСШ віком до 50 років. Матеріали та методи. Проаналізовано результати КУДД у пацієнтів із СНСШ віком до 50 років. Обстежено 87 пацієнтів віком від 18 до 43 років із СНСШ неясного генезу. Результати. Провідними діагнозами пацієнтів були хронічний простатит та нейрогенний сечовий міхур, а саме: у 28 (32,2%) та 22 (25,3%) пацієнтів відповідно. У 21 (24,1%) госпіталізованого пацієнта первинний діагноз був відсутній. У результаті обстеження інфравезікальна обструкція (ІВО) виявлена у 32 (36,8%) чоловіків, гіперактивний сечовий міхур – у 24 (27,6%), гіпоактивний сечовий міхур – у 9 (10,3%) пацієнтів, ненейрогенний нейрогенний сечовий міхур – у 7 (8,0%), у 15 (17,2%) чоловіків урологічна патологія не виявлена. Заключення. Було продемонстровано ефективність комплексного уродинамічного дослідження (КУДД) для уточнення діагнозу у чоловіків віком до 50 років із симптоми нижніх сечових шляхів (СНСШ). За такої умови з’ясовано, що у значної частини пацієнтів порушення сечовипускання мають характерні відмінності, які відображають відхилення, виявлені при використанні КУДД. У більшості пацієнтів клінічний діагноз був змінений після виконання КУДД. Отже, використання КУДД у чоловіків молодого віку із СНСШ має вирішальне значення для постановки більш точного діагнозу і, отже, для проведення адекватної терапії
Lower urinary tract symptoms (LUTS) are not uncommon in young men. The etiology of LUTS in men aged up to 50 years is diverse. According to various authors, it is recommended to use a complex urodynamics tests (CUT) to assess LUTS in young men. However, even in modern urological practice, many such patients continue to be treated empirically, and the use of urodynamic studies is still not widely practiced for this group. The objective: assess the clinical significance of CUT in men with LUTS under the age of 50 years. Materials and methods. The results of CUM in patients with LUTS under the age of 50 were evaluated. 87 patients aged 18 to 43 years with LUTS of uncertain origin were examined. Results. The leading diagnoses, with which patients were referred, were chronic prostatitis and neurogenic bladder, which were found in 28 (32.2%) and 22 (25.3%) patients, respectively. 21 (24.1%) patients admitted to the clinic had no primary diagnosis. As a result of the examination, infravesical obstruction (IVO) was found in 32 (36.8%) men, hyperactive bladder in 24 (27.6%), hypoactive bladder in 9 (10.3%) patients, non-neurogenic neurogenic bladder – in 7 (8.0%) and 15 (17.2%) men urological pathology was not detected. Conclusions. We have shown the effectiveness of CUT to clarify the diagnosis in young men under the age of 50 with LUTS. Diagnosed with a significant proportion of patients, urinary disorders have characteristic differences, reflecting the abnormalities found when using CUT. In most patients, the clinical diagnosis was changed after performing CUT. Thus, the use of CUT in young men with LUTS is crucial for a more accurate diagnosis and, therefore, for adequate therapy
Дод.точки доступу:
Нікітін, О. Д.
Резніков, Г. Д.
Рощін, Ю. В.
Грицай, В. С.
Ткаченко, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Ожогін, В. В.
Роль антеградної уретеролітотрипсії в лікуванні великих конкрементів проксимального відділу сечоводу [Текст] = The Role of Antegrade Ureterolithotripsy in the Treatment of Large Impacted Proximal Ureteral Stones / В. В. Ожогін // Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 2. - С. 93-98. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛИТОТРИПСИЯ -- LITHOTRIPSY (методы, тенденции)
УРЕТЕРОЛИТИАЗ -- URETEROLITHIASIS (патофизиология, терапия, этиология)
КОНКРЕМЕНТЫ -- CALCULI (патофизиология, терапия)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: оптимізація підходів до вибору методу ендоскопічної уретероліторипсії за наявності великих конкрементів проксимального відділу сечоводу. Матеріали та методи. За період 2017–2020 р. у дослідження було включено 136 пацієнтів з великими конкрементами проксимального відділу сечоводу, яким було проведено один із двох методів уретеролітотрипсії: ретроградна уретеролітотрипсія (рУЛТ) – группа I або міні-перкутанна антеградна уретеролітотрипсія (м-аУЛТ) – група II. У групі I прооперовано 73 (53,7%), у групі II – 63 (46,3%) пацієнта. Вік пацієнтів варіював від 18 до 81 року, середній вік становив 52,7 року (54±10,5 року). Вік хворих у групі II варіював від 25 до 77 років (середній вік – 63±10,5 року); розмір конкременту – від 10 до 20 мм (у середньому – 14±3,5 мм). У групі I вік пацієнтів варіював від 18 до 91 року (63,5±10 років); розмір конкременту – від 7 до 20 мм (у середньому – 12±5,5 мм). Результати. Середній час проведення м-АУЛТ становив 58,5±15,4 хв. При цьому стан stone free було досягнуто у всіх 100% хворих. Операція закінчувалась встановленням нефростомічного дренажу в 11 (17,5%) випадках, нефростомічним дренажем та внутрішнім сечовідним JJ-стентом – у 33 (52,4%), у 19 (30,2%) – випадках бездренажним методом (tubeless) із встановленням сечовідного стента. Загальний відсоток стентування при «вклинених» конкрементах проксимального відділу сечоводу після проведення літотрипсії та літолапаксії становив 82,6% (52 хворих). Операція рУЛТ у 67 (92%) пацієнтів закінчувалась дренуванням нирки JJ-стентом, у 6 (8%) пацієнтів операція закінчилась бездренажно. Заключення. Аналізуючи результати роботи, відзначено, що антеградний підхід – безпечний і ефективний варіант лікування проксимального уретеролітіазу в групі з великими конкрементами проксимального відділу сечоводу, де результативність рУЛТ (SFR до 86,3±3,9%) значно поступається аУЛТ, а мінімізація розміру інструментів (м-аУЛТ) зменшує кількість та ступінь ускладнень, пов’язаних із розміром перкутанного тракту, забезпечуючи при цьому високий рівень SFR (96,8±4,4%)
The objective: optimization of approaches to the choice of endoscopic ureterolithorpsy method in the presence of large stones of the proximal ureter. Materials and methods. For the period 2017–2020 y. the study included 136 patients with large stones of the proximal ureter, who were performed one of two methods of ureterolithotripsy: rULT (group I) or m-aULT (group II). In group I 73 (53,7%) patients were operated, in group II – 63 (46,3%) patients. The age of patients ranged from 18 to 81 years, the average age was 52,7 years (54±10,5). The age of patients in group II ranged from 25 to 77 (63±10,5) years; the size of a concrement from 10 to 20 (14±3,5 mm). In group I, the age of patients ranged from 18 to 91 (63,5±10 years); the size of a concrement from 7 to 20 (12±5,5 mm). Results. The average time of m-AULT was 58,5±15,4 min, while the status of stone free was achieved in all 100% of patients. The operation ended with the installation of nephrostomy drainage in 11 (17,5%) cases, nephrostomy drainage and internal ureteral JJ-stent – in 33 (52,4%), in 19 (30,2%) cases – tubeless drainage method with the installation of ureteral stent. And the total percentage of stenting in staghorn stones of the proximal ureter, after lithotripsy and litholapaxy was 82,6% (52 patients). RULT surgery in 92% (67 patients) of cases ended with drainage of the kidney by JJ-stent, in 6 (8%) patients the operation ended without drainage. Conclusions. Analyzing the results, it was noted that the antegrade approach is a safe and effective method of treatment for proximal ureterolithiasis in the group with large stones of the proximal ureter, where the effectiveness of RULT (SFR up to 86,3±3,9%) is significantly inferior to AULT, and minimizing the size of instruments m-aULT) reduces the number and degree of complications associated with the size of the coiled tract, while providing a high level of SFR (96,8±4,4%)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Сергійчук, Р. В.
Досвід виконання бездренажної перкутанної нефролітотрипсії [Текст] = Experience and Performance of Tubeless Percutaneous Nephrolitotomy / Р. В. Сергійчук // Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 2. - С. 99-104. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
НЕФРОЛИТИАЗ -- NEPHROLITHIASIS (патофизиология, этиология)
ЛИТОТРИПСИЯ -- LITHOTRIPSY (методы, тенденции)
ПОЛОВАЯ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- SEX DIFFERENTIATION (физиология)
ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ -- AGE GROUPS
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE (методы, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Перкутанна нефролітотрипсія (ПНЛ) є стандартним методом у лікуванні нефролітіазу, що завершується встановленням нефростомічного дренажу, але існують методики проведення даної операції без нефростомії. У статті оцінюється безпека та ефективність проведення бездренажної ПНЛ з розміщенням сечовідного JJ-стента
Мета дослідження: аналіз можливостей виконання бездренажної мініперкутанної нефролітотрипсії, оцінювання безпеки та ефективності її виконання. Матеріали та методи. За період з 2017 до 2021 р. проведено понад 500 ПНЛ, де було виконано 53 міні-ПНЛ за бездренажною методикою (ІІ група), у І групу увійшли 58 пацієнтів, яким була виконана міні-ПНЛ за стандартною методикою. У досліджуваних групах не було значних відмінностей щодо віку й статі, локалізації та розмірів конкрементів (p0,05). Усі операції проводили під провідниковою анестезією. Результати. Середня тривалість операції у І групі становила 57,2±17,9 хв, у ІІ групі – 54,9±15,6 хв (р0,05). Середнє падіння рівня гемоглобіну у І групі становило 0,39 г/л проти 4,1 г/л у ІІ групі. Різниця між групами не була статистично значущою (p0,05). Так, рівень болю оцінювали за допомогою візуальної аналогової шкали, у І групі середній показник болю становив 3,7 проти 1,6 у пацієнтів ІІ групи (p0,05). Відповідно потреба в аналгезії для І групи була вищою і становила 58,4±17,3 мг декскетопрофену протии 27,3±15,2 мг декскетопрофену у ІІ групі (p0,05). Післяопераційну лихоманку ≥38,0 °С фіксували у 5 (8,6%) пацієнтів під час проведення операції за стандартною методикою, а при виконанні операції бездренажним методом – в 1 (1,9%) пацієнта (p0,05). «Стан вільного від каміння» у І групі досягнутий у 56 (96,6%) осіб, у ІІ групі – у 53 (100%) пацієнтів (p0,05). Післяопераційний ліжко-день у І групі становив 2,92 доби, у ІІ групі – 1,22 доби (p0,05). Аналіз результатів проведення ПНЛ за бездренажною методикою засвідчив, що її ефективність обумовлена ретельним підбором пацієнтів та суворим дотриманням правил виконання ПНЛ. Заключення. Результати дослідження демонструють переваги бездренажної перкутанної нефролітотрипсії (ПНЛ) проти стандартної методики щодо зниження рівня післяопераційного болю, відповідно потреби в знеболювальних, дозволяє знизити терміни післяопераційного перебування у лікарні. Однак слід зазначити, що бездренажні методики ПНЛ повинні проводитись у суворо відібраних пацієнтів
Percutaneous nephrolithotripsy is a standard method in the treatment of nephrolithiasis, in the final stage of which nephrostomy drainage is established, but there are known methods of performing this operation without nephrostomy. This article shows our experience of performing tubeless percutaneous nephrolithotomy, as well as evaluates the safety and efficacy of tubeless PNL with placement of a JJ-stent
The objective: establish opportunities to perform a tubeless mini percutaneous nephrolithotomy and evaluate the safety and effectiveness of its implementation. Materials and methods. For the period 2017–2021. performed more than 500 percutaneous nephrolitotomy. 53 mini-PNL tubeless (II group), the other group (I group) included 58 patients who underwent mini-PNL by standard method. There were no significant differences in age and sex, location and size of stones in the study groups (p0,05). All operations were performed under regional anesthesia. Results. The average duration of the operation in group I was 57,2±17,9 minutes, in group II 54,9±15,6 minutes (p0,05). The average drop of hemoglobin in I group was 0,39 g/l compared with 4,1 g/l in II group. The difference between the groups was not statistically significant (p0,05). The level of pain in this study was assessed using a visual analog scale, in group I the average pain was 3,7 compared with 1,6 in patients of II group (p0,05). Accordingly, the necessity of analgesia for I group was higher and amounted to 58,4±17,3 mg of dexketoprofen, against 27,3±15,2 mg of dexketoprofen in the second group (p0,05). Postoperative fever ≥38,0 °С was observed in 5 (8,6%) patients who performing the operation according to the standard method, and 1 (1,9%) of the patient (p0,05) who performed drainage-free PNL. The stone free rate in I group was achieved in 56 (96,6%), in group II in 53 (100%) (p0,05). The postoperative hospital stay in I group was 2,92±0,24 days, and in II group – 1,22±0,11 days (p0,05). Analyzing the results of tubeless percutaneous nephrolithotomy, we can say that its effectiveness is due to careful selection of patients and strict compliance with the rules of PNL
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Перкутанна нефролітотрипсія в положенні хворого лежачи на спині [Текст] = Percutaneous Nephrolithotripsy in the Position of the Patient Lying on His Back / А. І. Сагалевич [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 2. - С. 105-111. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛИТОТРИПСИЯ -- LITHOTRIPSY (использование, методы, статистика, тенденции)
ТЕЛА ПОЛОЖЕНИЕ НА ЖИВОТЕ -- PRONE POSITION (физиология)
ТЕЛА ПОЛОЖЕНИЕ НА СПИНЕ -- SUPINE POSITION (физиология)
ПОЧЕЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ -- KIDNEY CALCULI (патофизиология, терапия, этиология)
НЕФРОЛИТИАЗ -- NEPHROLITHIASIS (патофизиология, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: оцінювання ефективності і безпеки перкутанної нефролітотрипсії (ПНЛ) у пацієнтів в положенні лежачи на спині. Матеріали та методи. За період з 2017 до 2021 р. виконано 521 міні-ПНЛ по стандартній методиці, де в 458 (87,9%) випадках операцію проводили в положенні пацієнта лежачи на животі, а в 63 (12,1%) випадках – на спині (1-а група). До контрольної групи (2-а група) увійшли 70 пацієнтів, спорадично відібраних серед 458 пацієнтів, яким ПНЛ виконана у стандартному положенні лежачи на животі. Міні-ПНЛ була проведена під регіональною (комбінована спінально-епідуральна) анестезією в 514 (98,7%) випадках, в 7 (1,3%) – під ендотрахеальним наркозом. Результати. Середній час операції становив 41,1±11,4 хв у 1-й групі і 57,4±10,3 хв у 2-й групі (р0,05) через відсутність необхідності перевороту пацієнта на живіт. Відзначено статистично більшу (р0,05) можливість здійснювати додаткові перкутанні доступи у пацієнтів в положенні лежачи на животі (2-а група). Не зафіксовано значних відмінностей між 1-ю і 2-ю групами у середньому зниженні показників рівня гемоглобіну (1,02±0,54 g/dl проти 1,20±0,94 g/dl; р0,05), стану повного звільнення від каменів (96,4% проти 98,2%; р0,05) і середніх термінах перебування пацієнтів у стаціонарі (2,3 проти 2,2 доби; р0,05). У жодного пацієнта в обох групах не відзначено ускладнень вище Clavien IIIа. Під час виконання ПНЛ в положенні хворого лежачи на спині, на відміну від виконання ПНЛ в положенні лежачи на животі, завжди існує можливість використання комбінованих ендоскопічних доступів, де у 3 (4,8%) хворих виконували комбіновані ретро- і антеградні доступи при поєднанні нефролітіазу з «вклиненням» конкрементів пієлоуретрального сегмента і в/3 сечоводу, а ретроградна лазерна ендоуретеротомія виконана в 1 (1,6%) пацієнта. Обмеження даного дослідження включають невеликий розмір вибірки і відсутність рандомізації груп. Заключення. Положення пацієнта лежачи на спині під час виконання ПНЛ є безпечною технікою і може бути особливо привабливим варіантом для категорії пацієнтів з високим анестезіологічним ризиком, у разі запланованих симультанних (трансуретральних і перкутанних) втручань на ВСШ та у пацієнтів з ожирінням або з тяжкою деформацією хребта
The objective: evaluation of the effectiveness and safety of percutaneous nephrolithotripsy in patients in the supine position. Materials and methods. For the period 2017–2021, 521 mini-PNL were performed according to the standard technique, where in 458 (87,9%) cases the operation was performed in the patient’s prone position, and in 63 (12,1%) cases on the supine position (group 1). The control group (2 group) consisted of 70 patients, sporadically selected among 458 patients to whom PML performed in a standard prone position. Mini-PNL was performed under combined regional (spinal-epidural) anesthesia in 98,7% (514) cases, in 1,3% (7) under endotrachial anesthesia. Results. The average time of surgery was 41,1±11,4 minutes in the 1st group and 57,4±10,3 minutes in the 2nd group (р0,05), due to the lack of need to revolutionize the patient on the abdomen. Statistically greater (p0,05) of the ability to perform/ additional percutaneous access in patients in the supaine position. Infectious complications (9,5 vs. 7,1%; p0,05), stone-free conditions (96,4 vs. 98,2%; p0,05) and average hospital stays (2,3 vs. 2,2 days; p0,05). None of the patients in both groups had complications higher than Clavien IIIa. When performing PNL in the supine position, in contrast to performing PNL on the prone position, there is always the possibility of using combined endoscopic methods. Where 3 (4,8%) patients underwent combined retro- and antegrade approaches for combination of nephrolithiasis with «wedged» calculi of the pyelourethral segment and in distal ureter, and retrograde laser endoureterotomy was performed in one (1,6%) patient. The limitation of our study includes a small sample size and a lack of group randomization. Conclusions. The patient’s position on the supine position, during the implementation of PNL, is a safe technique and can be a particularly attractive option for the category of patients with high anesthesiological risk; in the case of planned simultane (transurethral and percutaneous) interventions on the UMP; in patients who are obese or with severe deformityof the spine
Дод.точки доступу:
Сагалевич, А. І.
Возіанов, С. О.
Гайсенюк, Ф. З.
Бойко, А. І.
Когут, В. В.
Соснін, М. Д.
Джуран, Б. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)