Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=ЗУ37/2023/2<.>
Загальна кількість знайдених документів : 10
Показані документи з 1 по 10
1.


   
    Особливості змін рівнів активності реноспецифічних ензимів у сечі хворих на уретеролітіаз [Текст] = Peculiarities of Changes in the Activity Levels of Renospecific Enzymes in the Urine of Patients with Ureterolithiasis / С. О. Возіанов [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2023. - N 2. - С. 6-11. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
УРЕТЕРОЛИТИАЗ -- URETEROLITHIASIS (патофизиология, терапия, энзимология, этиология)
МОЧЕТОЧНИКА КАМНИ -- URETERAL CALCULI (патофизиология, этиология)
МОЧЕВОЙ КАМЕНЬ -- URINARY CALCULI (патофизиология, химия, энзимология, этиология)
АЦЕТИЛГЛЮКОЗАМИНИДАЗА -- ACETYLGLUCOSAMINIDASE (анализ, диагностическое применение)
БЕТА-ГАЛАКТОЗИДАЗА -- BETA-GALACTOSIDASE (анализ, диагностическое применение)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: дослідити особливості змін рівнів активності реноспецифічних ензимів N-ацетил-β-D-глюкозамінідази (НАГ) та β-галактозидази (β-Гал) як індикаторів функціонального стану паренхіми нирки у сечі хворих на уретеролітіаз залежно від мінерального складу конкрементів та локалізації їх у сечоводі. Матеріали та методи. Обстежено 81 пацієнта на однобічний уретеролітіаз (чоловіків – 45, жінок – 36), середній вік хворих становив 43,2±9,7 року. У досліджуваних пацієнтів розміри каменів становили у середньому 1,1±0,38 см. Активність НАГ та β-Гал визначали у сечі до видалення конкременту. Усіх пацієнтів було розподілено на групи: 1-а група – 33 хворих з кальційоксалатними каменями, 2-а група – 18 осіб із сечокислими каменями, 4-а група – 12 пацієнтів із фосфорнокислими каменями. До контрольної групи увійшли 28 практично здорових осіб. Залежно від локалізації конкременту хворих було розподілено на підгрупи: локалізація каменів у верхній третині сечовода – підгрупа 1а (n=17), у середній третині – підгрупа 2а (n=23), у нижній третині сечоводу – підгрупа 3а (n=41). Сечу для аналізу отримували під час катетеризації сечоводу з боку ураження конкрементом перед застосуванням лікувальних засобів та після фізіологічного сечовипускання. Результати. Рівні активності НАГ та β-Гал у сечі з боку ураження конкрементом (ниркова миска) у 81 пацієнта статистично достовірно відрізнялися від аналогічних показників у сечі із сечового міхура після фізіологічного сечовипускання у тих самих хворих (р0,001–0,02). У сечі хворих на однобічний уретеролітіаз значних змін рівнів активності НАГ і β-Гал залежно від мінерального складу конкрементів не виявлено, виняток становили хворі на фосфорнокислий уролітіаз. Інтенсивність рівнів активності (як НАГ, так і β-Гал) у сечі цих хворих була найбільш виражена у верхній третині сечоводу (група 1а), найменш виражена – у нижній третині сечоводу (група 3а), різниця статистично вірогідна (р0,001–0,02). Висновки. Аналіз змін рівнів сечової активності НАГ та β-Гал дозволяє об’єктивно оцінити функціональний стан канальцевого нефротелію у хворих на уретеролітіаз до хірургічного втручання, а у післялікувальний період допоможе здійснити контроль за ефективністю лікування
The objective: to study the peculiarities of changes in the activity levels of the renal specific enzymes N-acetyl-β-D-glucosaminidase (NAG) and β-galactosidase (β-Gal) as indicators of the functional state of the kidney parenchyma in the urine of patients with ureterolithiasis, depending on the mineral composition of the calculi and their localization in the ureter. Materials and methods. 81 patients were examined for unilateral ureterolithiasis (45 men, 36 women), the average age of the patients was 43.2±9.7 years. In the studied patients, the stone sizes were on average 1.1±0.38 cm. The activity of NAG and β-Gal was determined in the urine before the stone was removed. All patients were divided into groups: 1st group – 33 patients with calcium oxalate stones, 2nd group – 18 persons with uric acid stones, 4th group – 12 patients with phosphate stones. The control group included 28 practically healthy people. Depending on the location of the calculus, the patients were divided into subgroups: localization of stones in the upper third of the ureter – subgroup 1a (n=17), in the middle third – subgroup 2a (n=23), in the lower third of the ureter – subgroup 3a (n=41). Urine for analysis was obtained during catheterization of the ureter from the side affected by the stone, before the use of medical agents and after physiological urination. Results. The activity levels of NAG and β-Gal in the urine from the side affected by the calculus (renal pеlvis) in 81 patients were statistically significantly different from similar indicators in the urine from the bladder after physiological urination in the same patients (р0.001–0.02). In the urine of patients with unilateral ureterolithiasis, there were no significant changes in the activity levels of NAG and β-Gal depending on the mineral composition of the calculi, with the exception of patients with phosphate urolithiasis. The intensity of activity levels (both NAG and β-Gal) in the urine of these patients was most high in the upper third of the ureter (group 1a), the less high – in the lower third of the ureter (group 3a), the difference was statistically significant (р0.001–0.02). Conclusions. The analysis of changes in the levels of urinary activity of NAG and β-Gal allows to objectively assess the functional state of the tubular nephrothelium in patients with ureterolithiasis before surgical intervention, and in the post-treatment period will help to monitor the effectiveness of treatment
Дод.точки доступу:
Возіанов, С. О.
Черненко, В. В.
Нікуліна, Г. Г.
Мигаль, Л. Я.
Черненко, Д. В.
Желтовська, Н. І.
Савчук, В. Й.
Ладнюк, Р. Є.
Негрей, Л. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    Цитокіновий профіль та ензими тубулярного нефротелію у сечі дітей із вродженим мегауретером [Текст] = Cytokine Profile and Enzymes of Tubular Nephrothelium in the Urine of Children with Congenital Megaureter / Г. Г. Нікуліна [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2023. - N 2. - С. 12-18. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
МОЧЕТОЧНИК -- URETER (аномалии, патофизиология)
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES (анализ, диагностическое применение)
ИНТЕРЛЕЙКИН-1-БЕТА -- INTERLEUKIN-1BETA (анализ, диагностическое применение)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: визначення вмісту трансформувального фактора росту β1 (TФР-β1), інтерлейкіну 1β (ІЛ-1β) та фактора некрозу пухлин-α (ФНП-α), рівнів активності ензимів тубулярного нефротелію загальної Ν-ацетил-β-D-глюкозамінідази (НАГ), її термостабільного ізоензиму НАГ В, β-галактозидази (β-Гал), γ-глютамілтранспептидази (ГГТ) та нейтральної α-глюкозидази (Нα-Гл) як цитокіно-ензимологічних критеріїв ризику розвитку нефрофіброзу у сечі дітей з вродженими нерефлюксуючим мегауретером (НРМУ) та рефлюксуючим мегауретером (РМУ) з однобічною та двобічною локалізацією патологічного процесу. Матеріали та методи. Обстежено 174 пацієнтів з вродженим мегауретером (МУ), які були розподілені на дві групи. До групи 1 включено 131 дитину з НРМУ, до групи 2 – 43 дитини з РМУ віком від 6 міс до 15 років. До групи контролю увійшли 25 практично здорових дітей. Пацієнтів з однобічним НРМУ було 97 (група 1а), з двобічним – 34 (група 1б); пацієнтів з однобічним РМУ було 16 (група 2а), з двобічним – 27 (група 2б). Цитокіно-ензимологічні показники визначали у ранковій порції сечі до реконструктивного лікування. Вміст цитокінів визначали імуноферментним методом. Ензимологічну активність сечі визначали колориметричним методом. Статистичне оброблення даних проводили після аналізу відповідності їх розподілу до нормального. Результати. Під час дослідження було виявлено, що вміст TФР-β1, ІЛ-1β та ФНП-α, а також рівні активності НАГ, НАГ В, β-Гал, ГГТ та Нα-Гл у сечі хворих як на вроджений НРМУ, так і на вроджений РМУ є вірогідно підвищеними порівняно з аналогічними показниками у контрольній групі (р0,001). У хворих на вроджений РМУ порівняно з аналогічними середніми показниками хворих на вроджений НРМУ спостерігається вірогідне підвищення вмісту всіх цитокінових та ензимологічних показників (р0,05–0,001), що свідчить про ймовірність ішемічно-гіпоксичних, а також фібротичних ушкоджень паренхіми нирки у дітей з МУ, особливо у пацієнтів з РМУ. Встановлено вірогідне підвищення вмісту цитокінів та рівнів активності ензимів, що досліджувалися, у пацієнтів з НРМУ та РМУ з однобічним процесом порівняно з аналогічними даними контролю (р0,001), статистично вірогідне підвищення вмісту ФНП-α, активності НАГ В та β-Гал у хворих з двобічним НРМУ, вмісту ІЛ-1β, ФНП-α та рівнів активності НАГ, НАГ В, β-Гал, ГГТ та Нα-Гл у хворих з двобічним РМУ порівняно з аналогічними даними у групах хворих з однобічним процесом (р0,05–0,001). Заключення. Вроджений МУ (НРМУ, РМУ) негативно впливає на функцію канальцевого нефротелію, що проявляється підвищенням у сечі дітей вмісту профіброгенного цитокіну TФР-β1 та прозапальних цитокінів ІЛ-1β та ФНП-α, а також рівнів активності ензимів лізосом НАГ, НАГ В, β-Гал та ензимів щіткової облямівки ГГТ та Нα-Гл, які мають реноспецифічні властивості. Це свідчить про високу ймовірність ішемічних процесів у паренхімі нирки та про ризик розвитку нефрофіброзу у цих хворих, особливо у пацієнтів з РМУ з двобічною локалізацією патологічного процесу
The objective: to determine the concentration of transforming growth factor β1 (TGF-β1), interleukin 1β (IL-1β) and tumor necrosis factor-α (TNF-α), activity levels of tubular nephrothelium enzymes total N-acetyl-β-D-glucosaminidase (NAG), its thermostable NAG isoenzyme B (NAG-B), β-galactosidase (β-Gal), γ-glutamyl transpeptidase (GGT) and neutral α-glucosidase (Nα-Gl) as cytokine-enzymological risk criteria for the development of nephrofibrosis in the urine of children with congenital nonrefluxing megaureter (NRMU) and refluxing megaureter (RMU) with unilateral and bilateral localization of the pathological process. Materials and methods. 174 patients with congenital MU were examined, who were divided into two groups. Group 1 included 131 children with NRMU, group 2 – 43 children with RMU aged from 6 months to 15 years. The control group included 25 practically healthy children. There were 97 patients with unilateral NRMU (group 1a), with bilateral – 34 persons (group 1b); there were 16 patients with unilateral RMU (group 2a), with bilateral – 27 (group 2b). Cytokine and enzyme indicators were studied in the morning portion of urine before reconstructive treatment. The levels of cytokines were determined by the ELISA method. Enzyme activity of urine was determined by the colorimetric method. Statistical processing of data was performed after analyzing the conformity of their distribution to the norm parameters. Results. It was found that the levels of TGF-β1, IL-1β and TNF-α, as well as the activity levels of NAG, NAG-B, β-Gal, GGT and Nα-Gl in the urine of patients with both congenital NRMU and congenital RMU are significantly increased compared to similar indicators in the control group (p0.001). In patients with congenital RMU, compared to similar average indicators of patients with congenital NRMU, there is a significant increase of all cytokine and enzyme parameters (р0.05–0.001), which indicates the probability of ischemic-hypoxic, as well as fibrotic damages in the kidney parenchyma in children with MU, especially in patients with RMU. A significant increase in the cytokine levels and enzyme activity levels were established in patients with NRMU and RMU with a unilateral process compared to similar control data (p0.001. A statistically significant increase of TNF-α, the activity of NAG-B and β-Gal in patients with bilateral NRMU, the concentration of IL-1β, TNF-α and activity levels of NAG, NAG-B, β-Gal, GGT and Nα-Gl in patients with bilateral RMU compared with similar data in groups of patients with unilateral process was found (p0.05–0.001). Conclusions. Congenital MU (NRMU, RMU) negatively affects the function of the tubular nephrothelium, which is manifested by an increased level of profibrogenic cytokine TGF-β1 and pro-inflammatory cytokines IL-1β and TNF-α in the urine of children, as well as the activity levels of lysosomal enzymes NAG, NAG-B, β-Gal and brush border enzymes GGT and Nα-Gl, which have renal specific properties. This indicates a high probability of ischemic processes in the kidney parenchyma and the risk of nephrofibrosis development in these patients, especially in patients with RMU with bilateral localization of the pathological process
Дод.точки доступу:
Нікуліна, Г. Г.
Мигаль, Л. Я.
Петербургський, В. Ф.
Драннік, Г. М.
Калініна, Н. А.
Каліщук, О. А.
Сербіна, І. Є.
Савченко, В. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Дослідження ефективності сучасної фітотерапії хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози та хронічний простатит [Текст] = The Study of the Effectiveness of Modern Phytotherapy for Patients with Benign Prostatic Hyperplasia and Chronic Prostatitis / О. Д. Нікітін [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2023. - N 2. - С. 19-24. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- PROSTATIC HYPERPLASIA (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этнология)
ПРОСТАТИТ -- PROSTATITIS (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
МОЧЕВЫХ ПУТЕЙ НИЖНИХ СИМПТОМЫ -- LOWER URINARY TRACT SYMPTOMS (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY (использование, методы, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: аналіз ефективності і переносимості дієтичної добавки, до складу якої входять: Со Пальметто (Serenoa repens), насіння гарбуза (Cucurbita moschata), бульба африканська (Hypoxis hemerocallidea), корінь кропиви дводомної (Urtica dioica), кора африканської сливи (Prunus africana), екстракт пилку жита (Secale cereale), при лікуванні хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози (ДГПЗ) та хронічний простатит (ХП) протягом 6 міс. Матеріали та методи. Проведено дослідження 60 чоловіків, яких було розподілено на дві групи: основна група (ОГ) – 28 хворих, які отримували досліджувану дієтичну добавку протягом 6 міс, і група порівняння (ГП) – 32 пацієнта, які застосовували інший комбінований фітопрепарат для лікування ДГПЗ та ХП. Пацієнти ОГ і ГП були подібні за віком, тривалістю захворювання, швидкістю сечовипускання. Пацієнти обох груп проходили обстеження із застосуванням клінічних, лабораторних та інструментальних методів до початку лікування і після його завершення через 6 міс. Результати. Головним результатом проведеного дослідження можна вважати, що застосування дієтичної добавки на основі Со Пальметто (Serenoa repens), насіння гарбуза (Cucurbita moschata), бульби африканської (Hypoxis hemerocallidea), кореня кропиви дводомної (Urtica dioica), кори африканської сливи (Prunus africana), екстракту пилку жита (Secale cereale) дає чудовий довготривалий ефект у 96,4% хворих на ХП та ДГПЗ. У результаті проведеного дослідження протягом 6 міс дієтична добавка продемонструвала свою ефективність у лікуванні хворих на ДГПЗ та ХП як за суб’єктивними (IPSS та QOL, больове відчуття), так і за об’єктивними показниками. Під час терапії у пацієнтів вірогідно зменшився об’єм залишкової сечі та збільшилась максимальна швидкість сечовипускання. Висновки. Дієтична добавка, до складу якої входять Со Пальметто (Serenoa repens), насіння гарбуза (Cucurbita moschata), бульба африканська (Hypoxis hemerocallidea), корінь кропиви дводомної (Urtica dioica), кора африканської сливи (Prunus africana), екстракт пилку жита (Secale cereale), добре переноситься хворими, справляє високу терапевтичну ефективність, не дає побічних ефектів, не порушує статеву функцію хворих на ДГПЗ та ХП, що дозволяє призначати цей препарат на тривалий термін
The objective: to analyze the effectiveness and tolerability of a dietary supplement, which includes: Saw Palmetto (Serenoa repens), pumpkin seeds (Cucurbita moschata), African tuber (Hypoxis hemerocallidea), stinging nettle root (Urtica dioica), African plum bark (Prunus africana), rye pollen extract (Secale cereale), in the treatment of patients with benign prostatic hyperplasia (BPH) and chronic prostatitis (CP) for 6 months. Materials and methods. 60 men were examined, they were divided into two groups: the main group (MG) – 28 patients who received the dietary supplement for 6 months, and the comparison group (CG) – 32 patients who used another combined herbal preparation for the treatment of BPH and CP. MG and CG patients were similar in terms of age, disease duration, and urination rate. Patients of both groups were examined using clinical, laboratory and instrumental methods before the start of treatment and after its completion in 6 months. Results. The main result of the research can be considered that the use of a dietary supplement based on Saw Palmetto (Serenoa repens), pumpkin seeds (Cucurbita moschata), African tuber (Hypoxis hemerocallidea), stinging nettle root (Urtica dioica), African plum bark (Prunus africana), extract of rye pollen (Secale cereale) gives an excellent long-term effect in 96.4% of patients with CP and BPH. As a result of the study, this dietary supplement demonstrated its effectiveness in the treatment of patients with BPH and CP for both subjective (IPSS and QOL, pain sensation) and objective indicators over a period of 6 months. During therapy the volume of residual urine in patients probably decreased and the maximum urinary flow rate increased. Conclusions. Dietary supplement, which includes Saw Palmetto (Serenoa repens), pumpkin seeds (Cucurbita moschata), African tuber (Hypoxis hemerocallidea), nettle root (Urtica dioica), African plum bark (Prunus africana), rye pollen extract (Secale cereale), is well tolerated by patients, has high therapeutic efficiency, does not cause side effects, does not disturb the sexual function of patients with BPH and CP, which allows to prescribe it for a long time
Дод.точки доступу:
Нікітін, О. Д.
Клименко, Я. М.
Грицай, В. С.
Самчук, П. О.
Красюк, О. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Спиридоненко, В. В.
    Патогенетичні впливи глобального стресу на динамічний компонент доброякісної гіперплазії передміхурової залози у чоловіків в Україні [Текст] = Pathogenetic Effects of Global Stress on the Dynamic Component of Benign Prostatic Hyperplasia in Men in Ukraine / В. В. Спиридоненко, Ю. М. Гурженко // Здоров’я чоловіка. - 2023. - N 2. - С. 26-30. - Бібліогр.: в кінці ст.


Рубрики: Тамсулозин (Омник ОКАС)--тер прим

MeSH-головна:
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- PROSTATIC HYPERPLASIA (осложнения, патофизиология, психология, терапия, этиология)
ДИСТАНЦИОННЫЕ ТЕЛЕКОНСУЛЬТАЦИИ -- REMOTE CONSULTATION (использование, тенденции)
АДРЕНЕРГИЧЕСКИЕ АЛЬФА-АНТАГОНИСТЫ -- ADRENERGIC ALPHA-ANTAGONISTS (анализ, терапевтическое применение, фармакокинетика)
КОМБАТАНТНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COMBAT DISORDERS (профилактика и контроль, терапия, этиология)
Анотація: Військова ситуація в Україні значно погіршила якість надання медичної допомоги населенню. З усіх українських чоловіків найбільш дієвою є вікова категорія від 30 до 60 років, які беруть участь у військових діях. Іншою, не менш важливою частиною чоловічої популяції є літні люди, які внаслідок військових дій мають обмежені можливості щодо отримання медичної допомоги. На сьогодні спостереження уролога, необхідне за наявності доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ) або симптомів нижніх сечових шляхів (СНСШ) через бойові дії у країні, часто виконується завдяки дистанційному методу курації. Від лікаря потребується чітка обізнаність щодо медичного анамнезу хворого з урахуванням його психологічного і соматичного статусу, вживання лікарських засобів. Стрес негативно впливає на чоловіче здоров’я, погіршуючи гормональний фон, психічний стан та загострення проблем сечостатевої системи. Психологічний стрес є фактором загострення або виникнення урологічних скарг, що може призводити до патологічної активації певних ланок симпатичної нервової та гормональної систем, розвитку СНСШ при ДГПЗ. Найбільш визнаним і поширеним засобом лікування СНСШ у хворих на ДГПЗ вважають тамсулозин. Класичною медикаментозною тактикою монотерапії ДГПЗ є вживання екстракту Serenoa repens. Дистанційне призначення селективних α-адреноблокаторів, як у монотерапії, так у комбінаціях, є важливою мірою надання спеціалізованої урологічної допомоги населенню
The objective: to analyze the effectiveness and tolerability of a dietary supplement, which includes: Saw Palmetto (Serenoa repens), pumpkin seeds (Cucurbita moschata), African tuber (Hypoxis hemerocallidea), stinging nettle root (Urtica dioica), African plum bark (Prunus africana), rye pollen extract (Secale cereale), in the treatment of patients with benign prostatic hyperplasia (BPH) and chronic prostatitis (CP) for 6 months. Materials and methods. 60 men were examined, they were divided into two groups: the main group (MG) – 28 patients who received the dietary supplement for 6 months, and the comparison group (CG) – 32 patients who used another combined herbal preparation for the treatment of BPH and CP. MG and CG patients were similar in terms of age, disease duration, and urination rate. Patients of both groups were examined using clinical, laboratory and instrumental methods before the start of treatment and after its completion in 6 months. Results. The main result of the research can be considered that the use of a dietary supplement based on Saw Palmetto (Serenoa repens), pumpkin seeds (Cucurbita moschata), African tuber (Hypoxis hemerocallidea), stinging nettle root (Urtica dioica), African plum bark (Prunus africana), extract of rye pollen (Secale cereale) gives an excellent long-term effect in 96.4% of patients with CP and BPH. As a result of the study, this dietary supplement demonstrated its effectiveness in the treatment of patients with BPH and CP for both subjective (IPSS and QOL, pain sensation) and objective indicators over a period of 6 months. During therapy the volume of residual urine in patients probably decreased and the maximum urinary flow rate increased. Conclusions. Dietary supplement, which includes Saw Palmetto (Serenoa repens), pumpkin seeds (Cucurbita moschata), African tuber (Hypoxis hemerocallidea), nettle root (Urtica dioica), African plum bark (Prunus africana), rye pollen extract (Secale cereale), is well tolerated by patients, has high therapeutic efficiency, does not cause side effects, does not disturb the sexual function of patients with BPH and CP, which allows to prescribe it for a long time
Дод.точки доступу:
Гурженко, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Кочарян, Г. С.
    Гіпносугестія в посиленні статевого потягу. Клінічне спостереження [Текст] = Hypnosuggestion in Increasing Sexual Desire. Clinical Observation / Г. С. Кочарян // Здоров’я чоловіка. - 2023. - N 2. - С. 31-35. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции, этика)
СЕКСУАЛЬНО-ПОЛОВЫЕ РАССТРОЙСТВА С ПСИХИЧЕСКИМИ НАРУШЕНИЯМИ -- SEXUAL AND GENDER DISORDERS (патофизиология, терапия, этиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ НЕЖЕЛАТЕЛЬНАЯ -- PREGNANCY, UNWANTED (психология)
АБОРТ ИСКУССТВЕННЫЙ -- ABORTION, INDUCED (психология, этика)
ГИПНОЗ -- HYPNOSIS (методы)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: У статті повідомляється про ослаблення статевого потягу, яке зумовлене психогенними чинниками. Високоефективною в лікуванні гіпоактивного статевого потягу може бути гіпносугестивна корекція. Наводиться клінічне спостереження, де 32-річна заміжня пацієнтка, мати двох дітей, звернулася по допомогу зі скаргами на «відсутність» лібідо протягом 8 років, що поєднується з невеликим компонентом сексуальної аверсії (коли чоловік обіймає, то її «струмом б’є»), але переважно йдеться про «відсутність» статевого потягу. У ході подальшого опитування з’ясувалося, що в даний час статевий потяг достатньо виражений (але слабший, ніж був до виникнення сексуальних проблем з чоловіком) і виникає 1 раз на 2 тиж. Якщо два тижні не займаються сексом, то в неї бажання виникає самостійно. Власна сексуальна потреба її цілком влаштовує. Водночас пацієнтка скаржилася на розлади сну. Жінка зазначила, що у перші роки життя у шлюбі потреба у сексуальних контактах виникала практично щодня. З 2002 до 2007 рр. їй зробили більше 8 абортів. Тоді щоразу при інтимній близькості з чоловіком хвилювалась, що в результаті доведеться робити аборт. З 2007 р. по сьогодні під час статевого акту використовують презервативи. Діагностика цього випадку ґрунтувалася на двох існуючих класифікаційних підходах: з урахуванням (DSM-V та МКХ-11) і без урахування (МКХ-10) критерію наявності клінічно вираженого дистресу, зумовленого наявною сексуальною проблемою. Хворій була проведена гіпносугестивна корекція: 1) посилення статевого потягу пацієнтки за допомогою 10 сеансів гіпносугестії; 2) роз’яснення чоловікові пацієнтки, що навіть у здорових сексуальних партнерів може бути різна потреба в сексуальній активності. У результаті проведеного лікування статевий потяг у жінки виникає 2–3 рази на тиждень, нівелювалася сексуальна аверсія і повністю нормалізувався сон. Через 7,5 року після закінчення корекції проведено контрольне опитування. Пацієнтка повідомила, що у них із чоловіком у сексуальному плані все гаразд
The article reports on the weakening of sex drive, which is caused by psychogenic factors. Hypnosuggestive correction can be highly effective in the treatment of hypoactive sexual drive. A clinical case is presented in the article. A 32-year-old married woman, mother of two children, consulted a doctor with complaints of ‘absence” of libido for 8 years, which is combined with a small component of sexual aversion (when a man hugs her, she is “to be electrocuted”), but mainly it is about the “absence” of sexual desire. During the taking anamnesis, it became clear that currently the sexual desire is quite pronounced (but it is weaker than was before the occurrence of sexual problems with the husband) and occurs once every 2 weeks. If they don’t have sex for two weeks, then the desire arises on its own. She is quite satisfied with her own sexual need. At the same time, the patient complained of sleep disorders. The woman reported that in the first years of married life the need for sexual contact arose almost every day. From 2002 to 2007 she had more than 8 abortions. Then, every time she was intimate with her husband, she worried that she would have to have an abortion as a result. From 2007 to today, condoms are used during sexual intercourse. The diagnosis of this case was based on two existing classification approaches: taking into account (DSM-V and ICD-11) and without taking into account (ICD-10) the criterion of the presence of clinically expressed distress caused by an existing sexual problem. The patient had hypnosuggestive correction: 1) strengthening of the patient’s sexual desire with the help of 10 sessions of hypnosuggestion; 2) explaining to the patient’s husband that even healthy sexual partners may have different needs for sexual activity. As a result of the treatment, the woman has sexual desire 2-3 times a week, sexual aversion was eliminated and sleep was completely normalized. A follow-up survey was conducted 7.5 years after the end of the correction. The patient reported that everything is fine with her husband sexually
Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Бойко, М. І.
    Застосування фітотерапії у лікуванні пацієнтів з еректильною дисфункцією [Текст] = Use of Phytotherapy in the Treatment of Patients with Erectile Dysfunction / М. І. Бойко // Здоров’я чоловіка. - 2023. - N 2. - С. 36-38. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЭРЕКТИЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ -- ERECTILE DYSFUNCTION (патофизиология, психология, терапия, этиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (анализ, диагностическое применение)
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY (использование, методы, тенденции)
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS (терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: Еректильна дисфункція (ЕД) – один із найбільш частих сексуальних розладів. У чоловіків з легким та середнім ступенем тяжкості ЕД можливе досягнення лікувального ефекту від застосування фітотерапії. Мета дослідження: аналіз ефективності застосування комбінації природних сполук у пацієнтів з еректильною дисфункцією (ЕД) легкого та середнього ступеня тяжкості. Матеріали та методи. У дослідженні ефективності дієтичної добавки взяли участь 28 пацієнтів (середній вік – 35±5,3 років) на ЕД легкого та середнього ступеня тяжкості. Усі пацієнти пройшли обстеження до та через 1 міс після застосування комбінації природних сполук, а саме: збір детального медичного та сексуального анамнезу, ультразвукову допплерографію судин статевого члена, ліпідограму, лабораторно вимірювали рівень глюкози в крові та рівень загального тестостерону. Пацієнти отримували дієтичну добавку, до складу якого входять цинку цитрат, L-аргінін, екстракт плодів якірців сланких, екстракт листя епімедіуму, екстракт кореня Тонгкат Алі, екстракт кореня женьшеню корейського червоного, по 1 капсулі 2 рази на добу. Результати. Під час дослідження у 12 (42,9%) чоловіків виявлено психогенну форму ЕД, у 3 (10,7%) – органічну причину ЕД, у 13 (46,4%) чоловіків – змішану форму. Через 1 міс після завершення застосування комплексу встановлено, що у пацієнтів з ЕД покращилися всі показники опитувальника «Міжнародний індекс еректильної функції-15» (МІЕФ-15). Висновки. Результати дослідження продемонстрували, що застосування комплексу значно покращило задоволення від статевого акту, сексуальне бажання, функцію оргазму та якість життя у чоловіків зЕД легкого та середнього ступеня тяжкості
Erectile dysfunction (ED) is one of the most common sexual disorders. In men with a mild stage of ED, it is possible to achieve a therapeutic effect from the use of phytotherapy. The objective: analysis of the effectiveness of the combination of natural compounds in patients with mild ED. Materials and methods. 28 patients (average age – 35±5.3 years) with mild ED participated in the study of the effectiveness of the dietary supplement. All patients were examined before and 1 month after the use of the combination of natural compounds, namely: collection of a detailed medical and sexual history, ultrasound dopplerography of the vessels of the penis, lipidogram, blood glucose level and total testosterone level were measured in the laboratory. The patients received the dietary supplement, which includes zinc citrate, L-arginine, an extract of the fruits of slanky anchovies, an extract of epimedium leaves, an extract of the root of Tongkat Ali, an extract of the root of Korean red ginseng, 1 capsule 2 times a day. Results. During the study, a psychogenic form of ED was found in 12 (42.9%) men, an organic cause of ED in 3 (10.7%), and a mixed form in 13 (46.4%) men. 1 month after the end of the use of the complex, it was established that all indicators of the «International Index of Erectile Function-15» (MIEF-15) questionnaire improved in ED patients. Conclusions. The results of the study showed that the use of the complex significantly improved sexual satisfaction, sexual desire, orgasmic function and quality of life in men with mild ED
Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Кочарян, Г. С.
    Гіпносугестивна терапія гіпоактивного статевого потягу, який поєднано з ослабленою лубрикацією. Клінічне спостереження [Текст] = Hypnosuggestive Therapy of Hypoactive Sexual Desire Combined with Weakened Lubrication. Case Report / Г. С. Кочарян // Здоров’я чоловіка. - 2023. - N 2. - С. 40-44. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
СЕКСУАЛЬНЫЕ ДИСФУНКЦИИ ПСИХОТИЧЕСКИЕ -- SEXUAL DYSFUNCTIONS, PSYCHOLOGICAL (профилактика и контроль, психология, терапия, этиология)
СМАЗКА -- LUBRICATION
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY (методы, тенденции)
ГИПНОЗ -- HYPNOSIS
Анотація: Пацієнтка Ч., 30 років, заміжня. Має двох доньок. Чоловікові 29 років. Житлові умови нормальні. Стосунки з чоловіком добрі, вони люблять одне одного. Зазначає, що спонтанно сексуальне бажання і збудження в неї не виникають, а з’являються тільки під час кунілінгусу. Водночас наявне повне збереження еротичного лібідо. Сексом із чоловіком займаються 5-6 разів на тиждень і тільки виключно за його пропозицією. Спочатку ініціатором звернення до лікаря був чоловік, оскільки вона до нього «охолола». Її такий стан речей не турбує, але оскільки чоловіка це не влаштовує, то вона самостійно звернулася по лікувальну допомогу. До перших пологів була дуже пристрасна, будь-які сексуальні дисфункції були відсутні. Інтерес до сексу пропав на 5–6-у місяці першої вагітності. Через 1,5 міс після перших пологів знову почала жити статевим життям. Відтоді, окрім відсутності спонтанно виникаючого бажання здійснити статевий акт, виникла недостатня лубрикація піхви. Шкідливих звичок не має. Гінекологічно здорова. Хронічних захворювань немає. Виникнення сексуальної проблеми у пацієнтки ми пов’язали з першою вагітністю. Однак надалі після пологів жодних змін у її сексуальній сфері не відбулося. У зв’язку з відсутністю явних соматичних причин розладу сексуальної функції, а також ефективністю гіпносугестивної терапії (остаточний діагностичний висновок зроблено з урахуванням результатів лікування), ми дійшли висновку, що її сексуальний розлад є наслідком існуючих інерційних зрушень в організмі, що законсервували сексуальні дисфункції, які від самого початку були зумовлені факторами, пов’язаними з вагітністю. Сформувалася програма (стереотип) сексуального реагування, існування якої зберігалося протягом тривалого часу, хоча вплив чинників, пов’язаних із першою вагітністю, був відсутній. Проведено п’ять сеансів гіпносугестивної терапії (програмування, моделювання). Отримані результати свідчили про повне усунення сексуальних проблем. Якщо до початку лікування у пацієнтки сексуальне лібідо не виникало навіть під час прелюдії, то в результаті терапії воно почало з’являтися ще до пестощів і поцілунків, і жінка стала частим ініціатором сексуальних контактів. Це відбулось одразу після першого сеансу гіпнозу. До початку лікування лубрикація не виникала у пацієнтки під час прелюдії, а з’являлася тільки під час кунілінгусу. При проведенні третього сеансу гіпнозу у пацієнтки було відчуття вологості в піхві, а коли вона прийшла додому, то виявилося, що в піхві було багато лубрикату. Після цього сеансу під час пестощів і поцілунків була достатня його кількість для проведення статевого акту, але менша, ніж до розвитку розладу. Після четвертого сеансу гіпнотерапії під час пестощів і поцілунків почала виділятися велика кількість змазки. Більше того, лубрикація за наявності сексуального бажання стала виникати ще до пестощів і поцілунків
A female patient Ch., 30 years old, married. She has two daughters (age – 7 years and 2 years). Husband is 29 years old. Living conditions are normal. Her relationship with her husband is good, they love each other. She says that she has no spontaneous sexual desire and arousal. They only appears during cunnilingus. At the same time, her erotic libido is completely intact. Have sex with her husband five to six times a week and only at his suggestion. Initially, the spouse was the initiator of the visit to the doctor, as she had “grown cold” to him. She was not bothered by the current state of affairs, but since her husband was not happy about it, she sought medical help on her own. Before the first birth she was very passionate, there was no sexual dysfunction of any kind. Interest in sex disappeared at 5–6 months of the first pregnancy. One and a half months after the first birth, she started to live a sexual life. Since then, in addition to the absence of spontaneous desire for sexual intercourse, insufficient lubrication of the vagina was also revealed. She has no bad habits, is gynecologically healthy, and has no chronic diseases. We attributed the occurrence of sexual problems to the first pregnancy. However there were no changes in her sexual sphere after the childbirth. Due to the absence of obvious somatic reasons of sexual disorders, as well as to the efficiency of hypno-suggestive therapy (we made the final diagnostic conclusion considering the results of treatment) we concluded that her sexual disorders were the result of existing inertial shifts in the body which had conserved the sexual dysfunctions originally caused by factors related to pregnancy. A program (stereotype) of sexual response was formed, the existence of which persisted for a long time, although the influence of factors associated with the first pregnancy was absent. Five sessions of hypnosuggestive therapy (programming, modeling) were conducted. The results obtained indicated complete elimination of sexual problems. If before the treatment the patient’s sexual libido did not arise even during foreplay, that as a result of it, it began to appear even before caressing and kissing, and she became a frequent initiator of sexual contacts. This happened immediately after the first hypnosis session. Before the beginning of the treatment, lubrication had not appeared in the patient during the preliminary period, but appeared only during cunnilingus. At the 3rd session of hypnosis the patients felt the sensation of moistness in the vagina, and when she came home she found that there was a lot of lubrication in the vagina. After this session there was enough lubricant when fondling and kissing to perform intercourse, but less than before the development of the disorder. After the 4th session of hypnotherapy during caressing and kissing an abundant amount of lubricant began to be secreted. Moreover, lubrication in the presence of sexual desire began to occur even before caressing and kissing
Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


   
    Лапароскопічна простатектомія в хірургічному лікуванні доброякісної гіперплазії передміхурової залози [Текст] = Laparoscopic Prostatectomy in Surgical Treatment of Benign Prostatic Hyperplasia / Р. П. Морару-Бурлеску [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2023. - N 2. - С. 45-50. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY (использование, методы, тенденции)
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- PROSTATIC HYPERPLASIA (патофизиология, хирургия, этиология)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (реабилитация, тенденции)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: На противагу травматичності відкритої простатектомії альтернативним вибором лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ) є лапароскопічна простатектомія. Вона була впроваджена в практичну роботу урологів як малоінвазивна альтернатива відкритим простатектоміям (черезміхуровій та залобковій) у пацієнтів із ДГПЗ великих розмірів. Мета дослідження: розгляд техніки виконання та аналіз результатів лапароскопічної екстраперитонеальної залобкової (транскапсулярної) простатектомії у хворих на ДГПЗ великих розмірів (більше 80 мл). Матеріали та методи. Представлені ранні (стаціонарні) та віддалені (після виписки із стаціонару та до двох років спостереження) результати лапароскопічної екстраперитонеальної залобкової (транскапсулярної) простатектомії у 50 хворих на ДГПЗ, які були оперовані в центрі пластичної реконструктивної та малоінвазивної онкоурології Черкаського обласного онкологічного диспансеру та урологічному відділенні Вінницької обласної лікарні ім. М. І. Пирогова протягом 2021–2023 рр. Середній вік хворих становив 68,2±2,4 року, середній індекс маси тіла – 28,5±1,5, середній об’єм передміхурової залози (ПЗ) – 111,5±17,4 мл. Лапароскопічну екстраперитонеальну залобкову простатектомію виконували шляхом створення передочеревинного залобкового простору за допомогою балонного троакара Space Marker. Розріз капсули ПЗ поперечний, видаляли гіперплазовані частки ПЗ із покроковим гемостазом зі спробою збереження стінки простатичної уретри, анастомоз між шийкою сечового міхура та капсулою ПЗ накладали за допомогою безперервного шва V–Loc (2-0). Гіперплазовані вузли ПЗ видаляли шляхом їх морцеляції. Уретральний катетер видаляли на 5-ту добу після операції. Якість сечовипускання до та після операції оцінювали за допомогою Міжнародного опитувальника симптомів при захворюваннях ПЗ до та після операції. Результати. Середній час виконання операції становив 120,3±11,7 хв, середня інтраопераційна крововтрата – 118,7±33,6 мл. У 10 (20%) хворих вдалось зберегти простатичний відділ сечівника. В одного хворого видалено камінь із сечового міхура шляхом цистотомії, ще одному хворому виконано симультанну передочеревинну лапароскопічну пахвинну герніопластику сітчастим поліпропіленовим імплантом у зв’язку із косою грижею. Інтраопераційних та післяопераційних кровотеч не спостерігали, не було проведено жодної гемотрансфузії. Середній післяопераційний ліжко-день становив 6,1±1,1 доби. У післяопераційний період (до двох років) ускладнень (стриктур сечівника та шийки сечового міхура, каменів сечового міхура, нетримання сечі, інфекційних ускладнень та ін.) не зареєстровано. Заключення. Отримані результати лапароскопічної екстраперитонеальної залобкової простатектомії у хворих на ДГПЗ великих розмірів підтвердили її надійний інтра- та післяопераційний гемостаз, короткий післяопераційний ліжко-день, задовільне відновлення акту сечовипускання з мінімальною кількістю ускладнень. Необхідно провести подальші дослідження для встановлення переваг виконання лапароскопічної екстраперитонеальної залобкової простатектомії у хворих на ДГПЗ
In a contrast to the trauma of open prostatectomy, an alternative treatment for benign prostatic hyperplasia (BPH) is laparoscopic prostatectomy. It was implemented in the practical work of urologists as a minimally invasive alternative procedure to open prostatectomies (transvesical and pubic) in patients with large BPH. The objective: to consider technique and analysis of the results of laparoscopic extraperitoneal pubic (transcapsular) prostatectomy in patients with large BPH (more than 80 ml). Materials and methods. The early (inpatient) and long-term (after discharge from the hospital and up to two years of followup) results of laparoscopic extraperitoneal pubic (transcapsular) prostatectomy in 50 patients with BPH who were operated in Center for Plastic Reconstructive and Minimally Invasive Oncourology of the Cherkasy Regional Oncology Dispensary and the Urology Department of the Vinnytsia Regional Clinical Hospital named after M. I. Pirogov during 2021–2023 are presented. The average age of the patients was 68.2±2.4 years old, the average body mass index was 28.5±1.5, and the average volume of the prostate gland (PG) was 111.5±17.4 ml. Laparoscopic extraperitoneal pubic prostatectomy was performed by creating a pre-abdominal pubic space using a Space Marker balloon trocar. The incision of the PG capsule is transverse, hyperplastic parts of the bladder were removed with step-by-step hemostasis with an attempt to preserve the wall of the prostatic urethra, the anastomosis between the bladder neck and the bladder capsule was placed using a continuous V-Loc suture (2-0). Hyperplastic nodes of the PG were removed by morcellation. The urethral catheter was removed on the 5th day after surgery. The quality of urination before and after surgery was assessed using the International Symptom Questionnaire for PG diseases before and after surgery. Results. The average operation time was 120.3±11.7 min, the average intraoperative blood loss was 118.7±33.6 ml. In 10 (20%) patients the prostatic part of the ureter was saved. One patient had a stone removed from the urinary bladder by cystotomy, another patient had simultaneous pre-abdominal laparoscopic inguinal hernioplasty with a mesh polypropylene implant for an oblique hernia. No intraoperative or postoperative bleeding was observed, no hemotransfusion was performed. The average postoperative bed-day was 6.1±1.1 days. In the postoperative period (up to two years), complications (ureteral and bladder neck strictures, bladder stones, urinary incontinence, infectious complications, etc.) were not registered. Conclusions. The obtained results of laparoscopic extraperitoneal pubic prostatectomy in patients with large BPH confirmed its reliable intra- and postoperative hemostasis, short postoperative bed-day, satisfactory recovery of the act of urination with a minimum number of complications. Further studies should be conducted to establish the benefits of performing laparoscopic extraperitoneal pubic prostatectomy in patients with BPH
Дод.точки доступу:
Морару-Бурлеску, Р. П.
Горовий, В. І.
Шапринський, В. І.
Капшук, О. М.
Довгань, І. І.
Тагєєв, В. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Кочарян, Г. С.
    Фармакотерапія гіпоактивного статевого потягу [Текст] = Pharmacotherapy of Hypoactive Sexual Desire / Г. С. Кочарян // Здоров’я чоловіка. - 2023. - N 2. - С. 51-59. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
СЕКСУАЛЬНЫЕ ДИСФУНКЦИИ ПСИХОТИЧЕСКИЕ -- SEXUAL DYSFUNCTIONS, PSYCHOLOGICAL (патофизиология, психология, терапия, этиология)
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN (психология)
МУЖЧИНЫ -- MEN (психология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (использование, методы)
БИОПРЕПАРАТЫ -- BIOLOGICAL PRODUCTS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: У статті повідомляється, що гіпоактивний статевий потяг фіксують досить часто в осіб обох статей, але в жінок така скарга вийшла на першу позицію. Стаття присвячена представленню та обговоренню різних медикаментів та біологічно активних добавок, що застосовуються для посилення статевого потягу у жінок і чоловіків. Повідомляється, що для цього використовують адаптогени; флібансерін, який був першим препаратом, схваленим Управлінням по санітарному надзору за якістю харчових продуктів та медикаментів (США) для лікування набутого генералізованого гіпоактивного розладу статевого потягу (ГАРСП) у жінок у пременопаузі; тестостерон, який застосовують при ослабленні статевого потягу в чоловіків і жінок; тиболон (у жінок). Також повідомляється про застосування бремеланотиду – другого препарату, схваленого названим управлінням для лікування набутого генералізованого ГАРСП у жінок у пременопаузі, який застосовують і для посилення статевого потягу у чоловіків. Крім цього, повідомляється про використання для посилення статевого потягу у жінок бупропіону, а також його комбінації з тразадоном. Зазначається, що буспірон використовують для усунення сексуальних побічних ефектів, зокрема ослабленого лібідо, спричинених антидепресантами із групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну. Відзначається ефект якірців сланких, що посилює статевий потяг у чоловіків та жінок, і створених на його основі препаратів. Для посилення статевого потягу апробується застосування комбінованих ліків: тестостерон + силденафіл та тестостерон + буспірон. Також названо низку біологічно активних добавок, які використовують для посилення ослабленого статевого потягу та усунення інших сексуальних дисфукцій
The article reports that hypoactive sexual desire occurs quite often in both sexes, but in women, such a complaint came to the first position. The article is devoted to the presentation and discussion of various medications and dietary supplements used to enhance sexual desire in women and men. Adaptogens is reported to enhance libido. Flibanserin was the first drug approved in the United States by the Food and Drug Administration (FDA) for the treatment of acquired generalized hypoactive sexual desire disorder (HSDD) in premenopausal women. Testosterone is used in men and women with a weakened libido, and Tibolone enhances sexual desire in women. Also reported on the use of bremelanotide, the second drug approved by the FDA for the treatment of acquired generalized HSDD in premenopausal women, which is also used to increase sexual desire in men. It is informed that it also increases libido in men. In addition, bupropion and its combination with trazadone have been reported to enhance libido in women. Buspirone is reportedly used to treat sexual side effects, including diminished libido, caused by antidepressants from the selective serotonin reuptake inhibitor group. It has been noted that the enhancing sex drive in men and women may cause Tribulus Terrestris L. use and drugs created on its basis (Tribestan and its analogues). To enhance the sexual desire, two combined drugs are tested: testosterone + sildenafil and testosterone + buspirone. Also named a number of biologically active supplements used to strengthen the weakened libido and eliminate other sexual dysfunctions
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Сечокам’яна хвороба: сучасні підходи до класифікації, діагностики та лікування [Текст] = Urolithiasis: Modern Approaches to Classification, Diagnosis and Treatment / П. О. Самчук [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2023. - N 2. - С. 60-67. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
УРОЛИТИАЗ -- UROLITHIASIS (диагностика, классификация, патофизиология, терапия, этиология)
ПИЕЛОНЕФРИТ -- PYELONEPHRITIS (осложнения, патофизиология, этиология)
ЛИТОТРИПСИЯ -- LITHOTRIPSY (методы, тенденции)
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (использование, тенденции)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Сечокам’яна хвороба (СКХ) – найбільш поширене і прогресуюче захворювання сечовидільної системи, яке характеризується частими загостреннями і важким перебігом. Це складне захворювання, викликане різними причинами, в якому задіяні кілька біохімічних процесів, що відбуваються не тільки в сечовивідній системі, а й у всьому організмі. СКХ залежить від географічних, кліматичних, етнічних, дієтичних та генетичних факторів. За останні 20 років спостерігається зростання показників поширеності даного захворювання. Перебіг СКХ характеризується виникненням гострого та хронічного пієлонефриту та частим рецидивуванням, що призводить до виникнення ниркової недостатності, інвалідизації та летальних наслідків. Конкременти можуть утворюватися de novo у будь-якому місці сечовивідних шляхів. Патофізіологія СКХ відрізняється залежно від місця утворення конкременту і залежить від ендогенних та екзогенних факторів. Камені сечових шляхів класифікують залежно від етіології, локалізації, розміру, кількості, частоти виникнення та рентгеноконтрастності. Основні симптоми СКХ включають біль різного характеру; мікроскопічну гематурію; дизурію, яка найчастіше вказує на знаходження каменю у сечовому міхурі або на низьке розташування у сечоводах; відходження кристалів сечових солей або конкрементів; підвищення температури тіла. Встановлення діагнозу СКХ базується на ретельно зібраному анамнезі та фізикальному обстеженні, що дозволяє визначити правильний напрямок діагностичних заходів, які включають лабораторні та інструментальні методи діагностики. Ультразвукова діагностика використовується як основний метод візуалізації конкрементів, проте останнім часом комп’ютерна томографія без контрастного підсилення стала стандартом діагностики гострого болю у попереку, замінивши внутрішньовенну урографію. Вибір лікування базується на багатьох параметрах, таких, як кількість, розмір, морфологія, форма, об’єм, рухливість, твердість та розташування конкрементів і є індивідуальним для кожного пацієнта. Розрізняють два основні підходи: консервативнее лікування та хірургічне втручання. Медикаментозне лікування СКХ застосовують насамперед для попередження повторного утворення нових каменів або збільшення тих включень, які вже присутні в органах. Медикаментозна терапія проводиться з метою нормалізації процесів в організмі, збій яких призводить до розвитку патології. Проте консервативне лікування має свої обмеження і найчастіше застосовується як симптоматичне. Відкриті лапароскопічні втручання останнім часом застосовуються рідко, більшої популярності набули малоінвазивні методи: екстракорпоральна ударно-хвильова літотрипсія; уретерореноскопія; черезшкірна нефролітотомія. Враховуючи збільшення показників поширеності СКХ в Україні та інвалідизації (третє місце серед загального спектра причин інвалідності в урологічній практиці), у статті проведено аналіз та огляд сучасних підходів до класифікації, ранньої і точної діагностики та обрання своєчасного та вірного методу лікування
Urinary stone disease (USD) is the most common and progressive disease of the urinary system, which is characterized by frequent exacerbations and a severe course. This is a complex disease caused by various causes, in which several biochemical processes are involved, occurring not only in the urinary system, but also in the whole organism. USD depends on geographical, climatic, ethnic, dietary and genetic factors. Over the past 20 years there has been an increase prevalence of this disease. The course of USD is characterized by the acute and chronic pyelonephritis and frequent recurrence, which leads to the development of renal failure, disability and fatal consequences. Calculus can form de novo anywhere in the urinary tract. The pathophysiology of USD differs depending on the place of stone formation and depends on endogenous and exogenous factors. Urinary tract stones are classified depending on etiology, location, size, number, frequency of occurrence, and radiopacity. The main symptoms of USD are pain of various nature; microscopic hematuria; dysuria, which most often indicates the presence of a stone in the urinary bladder or a low location in the ureters; discharge of crystals of urinary salts or concretions; increased body temperature. The diagnosis of USD is based on a carefully history taking and physical examination, which allows to determine the correct direction of diagnostic approach, which include laboratory and instrumental methods of diagnosis. Ultrasound diagnosis is used as the main method for visualization of calculi, but recently non contrast-enhanced computed tomography has become the standard for the diagnosis of acute low back pain, replacing intravenous urography. The choice of treatment is based on many parameters, such as the number, size, morphology, shape, volume, mobility, hardness and location of the stones and is individualized for each patient. There are two main approaches: conservative treatment and surgic al one. Medicinal treatment of USD is used primarily to prevent the repeated formation of new stones or to increase those inclusions that are already present in the organs. Drug therapy is carried out with the aim of normalizing processes in the body, the failure of which leads to the development of pathology. However, conservative treatment has its limitations and is most often used as a symptomatic treatment. Open laparoscopic interventions are rarely used recently, minimally invasive methods are more popular: extracorporeal shock-wave lithotripsy; ureterorenoscopy; percutaneous nephrolithotomy. Taking into account the increase in the prevalence of USD in Ukraine and disability (the third place among the general spectrum of causes of disability in urological practice), the article analyzes and reviews modern approaches to classification, early and accurate diagnosis, and choosing a timely and correct method of treatment
Дод.точки доступу:
Самчук, П. О.
Красюк, О. Ю.
Іскендеров, Р. К.
Метельський, С. О.
Клименко, Я. М.
Грицай, В. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)