Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ЗУ38/2020/3<.>

Загальна кількість знайдених документів : 28
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-28

Питание как важная составляющая лечения и реабилитации онкологических пациентов [Текст] / Т. Ф. Татарчук [и др.] // Здоров’я жінки. - 2020. - № 3. - С. 15-22. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (диетотерапия, профилактика и контроль, реабилитация)
ПИТАТЕЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА -- NUTRITIONAL SUPPORT
ДИЕТОТЕРАПИЯ -- DIET THERAPY
КАНЦЕРОГЕНЫ -- CARCINOGENS
ПИЩЕВЫЕ ПРОДУКТЫ -- FOOD
Анотація: В статье рассмотрена важность нутритивной поддержки для онкологических больных. Высокая частота недостаточности питания и нарушения процессов всасывания макро- и микронутриентов у онкологических пациентов, которые в своем максимальном проявлении приводят к синдрому анорексии-кахексии. Это является непосредственной причиной смерти пациента. Прогрессирование опухолевого процесса всегда сопровождается нарушением нутритивного статуса, что проявляется в изменении массы тела, слабости, уменьшении физической активности, нарушениях со стороны пищеварительной системы. Считается, что около половины связанных с раком смертей можно предотвратить, многие из которых – благодаря диете и образу жизни. Диетические факторы могут участвовать в инициации роста опухоли (канцерогены) или обладать протективной активностью вследствие развития рака. Поэтому нутритивная поддержка – это одна из важных составляющих мультидисциплинарного подхода в лечении онкопатологии. На основе проведенного анализа литературы для практического врача определены основные задачи нутритивной поддержки, показания к применению, методы и критерии эффективности лечебного питания. Также представлен краткий обзор диет, которые используются онкологическими пациентами, и составлен список антиканцерогенных продуктов
Дод.точки доступу:
Татарчук, Т. Ф.
Манжалий, Э Г.
Поминчук, Д. В.
Шевчук, Т. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Питание как важная составляющая лечения и реабилитации онкологических пациентов [Текст] / Т. Ф. Татарчук [та ін.] // Здоров’я жінки. - 2020. - N 3. - С. 15-22

Дод.точки доступу:
Татарчук, Т. Ф.
Манжалий, Э Г.
Поминчук, Д. В.
Шевчук, Т. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Петр Николаевич Веропотвелян: к 90 летию со дня рождения [Текст] // Здоров’я жінки. - 2020. - N 3. - С. 14

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Петр Николаевич Веропотвелян: к 90 летию со дня рождения [Текст] // Здоров’я жінки. - 2020. - № 3. - С. 14

MeSH-головна:
АКУШЕРСТВО -- OBSTETRICS (история, кадры)
ГИНЕКОЛОГИЯ -- GYNECOLOGY (история, кадры)
Дод.точки доступу:
Веропотвелян, Петр Николаевич (1930-2017) \о нем\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Оцінка результатів планових відкритих хірургічних втручань при первинному хронічному захворюванні вен у вагітних [Текст] / В. М. Антонюк-Кисіль [та ін.] // Здоров’я жінки. - 2020. - № 3. - С. 51-56. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS (хирургия)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, CARDIOVASCULAR (хирургия)
СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- VASCULAR SURGICAL PROCEDURES (использование)
Анотація: Виконано 495 ПВХВ у термінах вагітності 28–38 тиж в умовах акушерського стаціонару (перинатальний центр) судинним хірургом зі штату центру, який ознайомлений з особливостями роботи із даним контингентом пацієнток. Оперативні втручання виконували під місцевим знеболюванням у 346 (75,49%) вагітних на одній кінцівці, у 111 (24,51%) – на двох в одну сесію. За результатами дослідження відзначали, що у першій групі у 33,7% пацієнток отримано позитивний клінічний результат за рахунок зменшення больового синдрому, в той час як у 67,5% пацієнток спостерігалося наростання і поширення варикозної трансформації у ділянці сафенних і/або несафенних вен з поширенням патологічного венозного рефлюксу у дистальному напрямку. У 78% пацієнток виникла необхідність у призначенні профілактичних доз низькомолекулярних гепаринів як на період виношування вагітності, так і у післяпологовий період. Зі 126 вагітних з вираженим варикозним розширенням вен зовнішніх статевих органів і промежини у 36 (28,6%) пологи проводили шляхом кесарева розтину. У 9 (3%) пацієнток виник гострий тромбофлебіт підшкірних вен нижніх кінцівок. Це потребувало у 5 вагітних ургентного оперативного втручання, коли запальний процес поширився до середини і вище по стегновому відрізку стовбура великої підшкірної вени. Вагітним другої групи з ПСХЗВ на базі акушерського стаціонару (перинатальний центр) виконували ПВХВ, в організацію якого покладено ідеологію програми FTS, суворо індивідуальні показання до втручання в оптимальні терміни вагітності, мультидициплінарне ведення пацієнток. Завдяки цьому у 93% оперованих відзначено регрес клінічних проявів захворювання, що сприяло коректному і безпечному виношуванню вагітності за 100% відсутності передчасних пологів, порушень у розвитку плода, перебігу вагітності, а також негативного впливу на акушерський і соматичний стан вагітної. Не відзначено геморагічних, тромбофлебетичних, тромбоемболічних ускладнень. Пацієнтки у післяопераційний період не потребували медикаментозної підтримки – як у період виношування вагітності, під час пологів, так і у післяпологовий період. Показань до хірургічних пологів не було. У 2,4% пацієнток даної групи виникли ускладнення з боку післяопераційних ран у формі сероми, які не впливали на перебіг вагітності і були ліквідовані до пологів. У післяопераційний період, за потреби, жінкам рекомендували використовувати еластичний трикотаж класу компресії 1–2
Дод.точки доступу:
Антонюк-Кисіль, В. М.
Дзюбановський, І. Я.
Єнікеєва, В. М.
Лічнер, С. І.
Липний, В. М.
Тимощук, Ж. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Оцінка результатів планових відкритих хірургічних втручань при первинному хронічному захворюванні вен у вагітних [Текст] / В. М. Антонюк-Кисіль [та ін.] // Здоров’я жінки. - 2020. - N 3. - С. 51-56

Дод.точки доступу:
Антонюк-Кисіль, В. М.
Дзюбановський, І. Я.
Єнікеєва, В. М.
Лічнер, С. І.
Липний, В. М.
Тимощук, Ж. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Коньков, Д. Г.
Особливості клінічного застосування пробіотиків в акушерській практиці [Текст] / Д. Г. Коньков // Здоров’я жінки. - 2020. - № 3. - С. 42-47. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA (микробиология)
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ -- VAGINOSIS, BACTERIAL (лекарственная терапия, микробиология, осложнения)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (этиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (микробиология)
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (терапевтическое применение)
АБОРТ ПРИВЫЧНЫЙ -- ABORTION, HABITUAL (этиология)
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (этиология)
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (этиология)
LACTOBACILLUS RHAMNOSUS -- LACTOBACILLUS RHAMNOSUS (патогенность)
LACTOBACILLUS CASEI -- LACTOBACILLUS CASEI (патогенность)
Анотація: Основна роль у підтримці сталості мікробіоти піхви належить лактобацилам, що виконують бар’єрну функцію, перешкоджаючи розмноженню умовно-патогенних та появі патогенних мікроорганізмів за рахунок продукування перекису водню, молочної кислоти, бактеріоцинів, ендобіотиків. Естрогензалежна здатність лактобацил до адгезії на епітеліальних клітинах піхви допомагає їм забезпечувати колонізаційну резистентність вагінального біотопа. Разом з труднощами лікування вагінальних інфекцій у жінок під час вагітності, що пов’язані із обмеженням застосування антибактеріальних препаратів, однією з причин рецидивів генітальних інфекцій можна розглядати відсутність або неадекватну корекцію мікробіоценозу піхви. В огляді літератури представлені сучасні дані стосовно превенції та лікування дисбіотичних порушень в акушерській практиці. Приділено увагу особливостям клінічного використання пробіотиків під час вагітності. Розглянуто питання щодо здатності пробіотиків попереджати розвиток «великих акушерських синдромів» та профілактувати ранні неонатальні ускладнення. Ключові слова: мікробіота піхви, невиношування вагітності, передчасні пологи, прееклампсія, пробіотики, Lactobacillus rhamnosus, Lactobacillus gasseri
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Коньков, Д. Г.
Особливості клінічного застосування пробіотиків в акушерській практиці [Текст] / Д. Г. Коньков // Здоров’я жінки. - 2020. - N 3. - С. 42-47

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гук, Л. А.
Особенности кровотока в средней мозговой артерии плода в функциональном тесте с акустической стимуляцией [Текст] / Л. А. Гук, И. А. Семеринская, Л. Г. Назаренко // Здоров’я жінки. - 2020. - № 3. - С. 23-26. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS
КРОВОТОКА СКОРОСТЬ -- BLOOD FLOW VELOCITY
ПЛАЦЕНТАРНОЕ КРОВООБРАЩЕНИЕ -- PLACENTAL CIRCULATION
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ КАРДИОВАСКУЛЯРНЫЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, CARDIOVASCULAR
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, DOPPLER
ЗВУКОВАЯ СТИМУЛЯЦИЯ -- ACOUSTIC STIMULATION (использование)
ЦЕРЕБРАЛЬНАЯ АРТЕРИЯ СРЕДНЯЯ -- MIDDLE CEREBRAL ARTERY (патофизиология)
Анотація: Тест с акустической стимуляцией плода открывает новые возможности повышения качества прогнозирования и оценивания состояния плода при беременности с низким и высоким перинатальным риском. Целесообразность распространения практики проведения функциональных тестов продиктована потребностями эффективной реализации стратегии по снижению перинатального риска
Дод.точки доступу:
Семеринская, И. А.
Назаренко, Л. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Гук, Л. А.
Особенности кровотока в средней мозговой артерии плода в функциональном тесте с акустической стимуляцией [Текст] / Л. А. Гук, И. А. Семеринская, Л. Г. Назаренко // Здоров’я жінки. - 2020. - N 3. - С. 23-26

Дод.точки доступу:
Семеринская, И. А.
Назаренко, Л. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Жінкою дійсно бути нелегко... Огляд статті «Трудно быть женщиной» (Богдашевська О. В., Дженіна О. В.) [Текст] // Здоров’я жінки. - 2020. - № 3. - С. 27-32

MeSH-головна:
КОНТРАЦЕПТИВЫ ОРАЛЬНЫЕ КОМБИНИРОВАННЫЕ -- CONTRACEPTIVES, ORAL, COMBINED (вредные воздействия, терапевтическое применение)
ГОРМОНОЗАМЕЩАЮЩАЯ ТЕРАПИЯ -- HORMONE REPLACEMENT THERAPY (вредные воздействия)
ЭСТРОГЕНОЗАМЕЩАЮЩАЯ ТЕРАПИЯ -- ESTROGEN REPLACEMENT THERAPY (вредные воздействия)
ВЕНОЗНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VENOUS INSUFFICIENCY (профилактика и контроль, этиология)
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS (профилактика и контроль, хирургия, этиология)
Анотація: Сучасному акушеру-гінекологу добре відомо, як важко бути жінкою. Від менархе до менопаузи жінки живуть у стані вічної боротьби з суто жіночими проблемами, пов’язаними із фізіологічним циклічним станом, і низки побутових і виробничих питань, які доводиться вирішувати щоденно. Як допомогти жінці нівелювати неприємні симптоми, пов’язані саме з жіночою природою, добре відомо. Точно підібрані комбіновані оральні контрацептиви (КОК) і препарати для менопаузальної гормонотерапії (МГТ) здатні забезпечити пацієнткам високу якість життя і «гормональну рівновагу». Незважаючи на поширеність і доступність цього знання, страхи і омани все ще живі не тільки серед пацієнток, але й серед лікарів. Приводом для відмови від високоефективної терапії або контрацепції цілком можуть стати скарги пацієнтки на важкість в ногах, набряки, появу судинних «зірочок» чи «сіточок» ретикулярних вен. Значна поширеність хронічних захворювань вен в популяції неминуче зіштовхує акушера-гінеколога з необхідністю враховувати ці стани у повсякденній клінічній практиці, тим більше, що жінки потрапляють у поле зору флебологів частіше, ніж чоловіки. Знизити прояви неприємних ефектів, забезпечити лікувальний вплив на вени та зберегти високу прихильність пацієнтки до застосування надійних методів контрацепції або МГТ – для акушера-гінеколога не просте, але здійсненне завдання
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Жінкою дійсно бути нелегко... Огляд статті «Трудно быть женщиной» (Богдашевська О. В., Дженіна О. В.) [Текст] // Здоров’я жінки. - 2020. - N 3. - С. 27-32

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Ефективність діагностики і лікування преінвазивного та мікроінвазивного сквамозоклітинного раку шийки матки [Текст] / М. М. Мельник [та ін.] // Здоров’я жінки. - 2020. - № 3. - С. 71-74. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ШЕЙКИ МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE CERVICAL NEOPLASMS (диагностика, хирургия)
НОВООБРАЗОВАНИЯ, СОСТОЯЩИЕ ИЗ СКВАМОЗНЫХ КЛЕТОК -- NEOPLASMS, SQUAMOUS CELL (диагностика, хирургия)
АДЕНОКАРЦИНОМА IN SITU -- ADENOCARCINOMA IN SITU (диагностика, хирургия)
ЭЛЕКТРОКОАГУЛЯЦИЯ -- ELECTROCOAGULATION (использование)
БИОПСИЯ КЛИНОВИДНАЯ -- CONIZATION (использование)
Анотація: Мета дослідження: аналіз ефективності діагностики та лікування хворих на ранній рак шийки матки. Матеріали та методи. Проаналізовано дані 107 жінок, хворих на СIN ІІІ, сancer in situ, які знаходились на лікуванні у Київському обласному онкологічному диспансері та Національному інституті раку МОЗ України з 2010 до 2015 року, віком від 20 до 52 років, – історії хвороби, амбулаторні картки, гістологічні препарати. Результати. Відсоток діагностованих рецидивів СIN ІІІ, сancer in situ становив 4,57%, неінвазивних та інвазивних форм – 0,94%. Заключення. При встановленні діагнозу СIN ІІ і СIN ІІІ рекомендовано проводити лікування шляхом діатермоконізації та динамічної диспансеризації, застосовуючи комплексну програму (кольпоскопія, цитологія, онкомаркер SСС, виявлення інфікування HPV 16,18). За наявності у краї резекції елементів пухлини після розширеної діатермоконізації, при формах сancer in situ, множинних експансивних вогнищах у залозах шийки матки, реалізованій репродуктивній функції, супутніх захворюваннях (вузлова лейоміома тіла матки і т.д.) слід рекомендувати гістероскопічну радикальну трахелектомію. Перспективним є прийняття «принципу продовження спостереження» та скринінгове виявлення інфікування HPV 16,18 при СIN І, СIN ІІ
Дод.точки доступу:
Мельник, М. М.
Неспрядько, С. В.
Гончарук, І. В.
Марченко, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Ефективність діагностики і лікування преінвазивного та мікроінвазивного сквамозоклітинного раку шийки матки [Текст] / М. М. Мельник [та ін.] // Здоров’я жінки. - 2020. - N 3. - С. 71-74

Дод.точки доступу:
Мельник, М. М.
Неспрядько, С. В.
Гончарук, І. В.
Марченко, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Бойко, В. І.
Ендоскопічне лікування невідкладних станів у гінекології: тактика і реабілітація [Текст] / В. І. Бойко, В. А. Терєхов // Здоров’я жінки. - 2020. - N 3. - С. 64-70

Дод.точки доступу:
Терєхов, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Бойко, В. І.
Ендоскопічне лікування невідкладних станів у гінекології: тактика і реабілітація [Текст] / В. І. Бойко, В. А. Терєхов // Здоров’я жінки. - 2020. - № 3. - С. 64-70. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
БЕРЕМЕННОСТЬ ВНЕМАТОЧНАЯ -- PREGNANCY, ECTOPIC (диагностика, хирургия)
НЕОТЛОЖНЫЕ СОСТОЯНИЯ
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
Анотація: Діагностика і лікування гострих хірургічних захворювань в гінекології, незважаючи на сучасні досягнення медичної науки, були і залишаються складним і відповідальним завданням. В ургентних ситуаціях завжди існує небезпека прооперувати хвору, коли у цьому не було необхідності, або пропустити гострий хірургічний процес при тривалому нагляді, що сприятиме розвитку ускладнень і навіть загибелі пацієнтки. Нерідко не лише здоров’я, а й життя жінки залежать від того, наскільки швидко і точно лікар зорієнтується у ситуації і застосує правильні організаційні та лікувальні заходи. Розвиток ендоскопічної техніки дозволив пройти шлях від простого візуального обстеження черевної порожнини й органів малого таза до виконання складних оперативних втручань на матці та її придатках. Лапароскопічна хірургія – це спосіб виконувати хірургічні маніпуляції та оперативні втручання без розрізу живота, а у разі невідкладних станів, гострої абдомінальної патології – у багатьох випадках позбутися діагностичних сумнівів. У статті наведено переваги і недоліки ендоскопічного лікування найпоширеніших ургентних гінекологічних патологій, особливості післяопераційного ведення пацієнток, реабілітаційні та профілактичні заходи для відновлення їхнього репродуктивного здоров’я
Дод.точки доступу:
Терєхов, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

18.

Романеко, Т. Г.
Вплив хронічного ендометриту на репродуктивне здоров’я жінки: сучасний погляд [Текст] / Т. Г. Романеко, А. Д. Гайдук, Н. В. Єсип // Здоров’я жінки. - 2020. - № 3. - С. 57-63. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (лекарственная терапия, осложнения)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (этиология)
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO (использование)
Анотація: Хронічний запальний процес в ендометрії є зрозумілим фактором ризику виникнення безплідності та репродуктивних втрат. Установлена висока частота виявлення даної патології у пацієнток із ранніми репродуктивними втратами в анамнезі. Однак невизначеність етіології процесу у більшості клінічних випадків зумовлює складність діагностики даного захворювання попри наявний широкий арсенал методів. Зміна фокусу причинних факторів із специфічних збудників на умовно-патогенну флору також зумовлює значну складність в інтерпретації результатів бактеріологічного дослідження. До того ж не до кінця з’ясованою залишається роль вірусів як етіологічного фактора розвитку хронічного ендометриту. При цьому можливості інвазивних методів діагностики досить суворо обговорюються клініцистами щодо доцільності проведення додаткових втручань у внутрішнє середовище матки. З огляду на це питання лікування хронічного ендометриту (ХЕ) та прегравідарної підготовки жінок з даною патологією, залучених у програми ЕКЗ, також потребують всебічного аналізу. Суперечливим залишається рутинне призначення антибактеріальної терапії, принципи підбору препаратів, а також ефективність інших лікувальних заходів, зокрема фізіотерапевтичних методик. У цій статті узагальнені наявні сучасні дані з питань, що стосуються ХЕ: етіологічних факторів захворювання, зв’язку із безплідністю та ранніми репродуктивними втратами, методів діагностики патології, лікування і прегравідарної підготовки жінок з означеним захворюванням та шляхів оптимізації ведення цих пацієнток задля збереження їхнього репродуктивного потенціалу
Дод.точки доступу:
Гайдук, А. Д.
Єсип, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

20.

Лялькін, С. А.
Безпосередні та віддалені результати першої лінії поліхіміотерапії у хворих на метастатичний тричі негативний рак грудної залози. Остаточний аналіз рандомізованого дослідження [Текст] / С. А. Лялькін, Л. А. Сивак, Н. О. Верьовкіна // Здоров’я жінки. - 2020. - № 3. - С. 75-79. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ТРОЙНОЕ НЕГАТИВНОЕ НОВООБРАЗОВАНИЕ МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ -- TRIPLE NEGATIVE BREAST NEOPLASMS (лекарственная терапия, патофизиология)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
Анотація: Мета дослідження: оцінювання та порівняння безпосередньої та віддаленої ефективності першої лінії поліхіміотерапії (ПХТ) у хворих на метастатичний тричі негативний рак грудної залози (ТНРГЗ) за допомогою рандомізованого дослідження. Матеріали та методи. Проведено одноцентрове відкрите рандомізоване дослідження із залученням 122 хворих на метастатичний ТНРГЗ. До 1-ї основної групи увійшли 59 хворих, які отримали ПХТ за схемою АТ (доксорубіцин – 60 мг/м2, паклітаксел – 175 мг/м2). До 2-ї основної групи включені 63 хворі, яким застосовували ПХТ за схемою ТР (паклітаксел – 175 мг/м2, карбоплатин – AUC 5). Були оцінені безпосередні та віддалені результати лікування. Результати. Визначено, що у групі хворих, які отримали першу лінію лікування метастатичного ТНРГЗ із використанням ПХТ за протоколом АТ, медіана тривалості відповіді на лікування становила 9,5 міс (4,5–13,25 міс), а у групі пацієнток, які отримали лікування за схемою ТР, – 8,5 міс (4,7–12,25 міс), медіани достовірно не відрізнялись (р=0,836). У хворих, які лікувалися за протоколом АТ, медіана виживаності без прогресування становила 7 міс (95% ВІ: 5–26 міс), а у пацієнток, які отримували ПХТ за протоколом ТР, – 7,5 міс (95% ВІ: 6–35 міс); Log-Rank Test, p=0,85. З’ясовано, що схеми хіміотерапії першої лінії лікування метастатичного ТНРГЗ (АТ та ТР) мали помірну токсичність (І–ІІ ступеня у переважної більшості хворих). В обох групах не спостерігалось статистично достовірної різниці у проявах гастроінтестинальної токсичності. Нейтропенія ІІІ–IV ступеня достовірно частіше спостерігалась у хворих 2-ї основної групи (схема ТР): 42,8% проти 27% (р0,05). Заключення. У першій лінії ПХТ метастатичного ТНРГЗ доцільно застосування як режиму АТ (доксорубіцин/паклітаксел), так і схеми ТР (паклітаксел/карбоплатин)
Дод.точки доступу:
Сивак, Л. А.
Верьовкіна, Н. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-28

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)