Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=КУ26/2021/20/2<.>

Загальна кількість знайдених документів : 13
Показані документи з 1 по 13

Чепишко, С. І.
Порівняльна характеристика методів з’єднання країв ран слизової оболонки порожнини рота після оперативного втручання в експериментальних тварин з урахуванням клінічних і гістологічних показників [Текст] / С. І. Чепишко, В. М. Батіг // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2021. - Т. 20, № 2. - С. 5-13. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MOUTH MUCOSA (повреждения)
ЗУБ -- TOOTH (хирургия)
Анотація: У статті представлено результати експериментального відтворення кісткового дефекту (видалення нижнього жувального зуба) у кролів із наступним закриттям лунки різними методами. Експериментальні тварини було розподілено на 4 групи: 1 група – контрольна, 2 – ушивання шовним матеріалом «Вікрил», 3 – з’єднання країв за допомогою лазерного скальпеля, 4 – зварювання слизової оболонками порожнини рота (СОПР) у ділянці видаленого зуба за допомогою електрозварювального апарата «Патонмед» ЕКВЗ-300. Після експериментального дослідження проводили аналіз результатів клінічних (гіперемія, набряк, розходження швів, лазерна термометрія) і гістологічних показників. Отримані результати засвідчили про легший перебіг і скорочення післяопераційного періоду, а також утворення міцного зварного шва, який згодом повністю відновлює свою структуру; під час використання запропонованої методики електрозварювання тканин, на відміну від використання класичного шовного матеріалу та лазерних технологій.Тобто, вищенаведене дозволяє зробити висновки про ефективність запропонованого методу з’єднання країв слизової оболонки за допомогою електрозварювання тканин, під час цистектомії в ротовій порожнині. Використання електрозварювання дозволяє в 2 рази скоротити час оперативного втручання, порівнюючи з традиційною методикою, переважно – за рахунок скорочення часу, що витрачається на гомеостаз. Також велика кількість методів і технологій лікування одонтогенних кіст, з одного боку, засвідчує значний розвиток цього напряму, а з іншого боку – про незадовільні результати їх використання. Тому подальше удосконалення і пошук більш сучасних технологій, зокрема і методик апроксимації післяопераційних ран, при операціях цистектомії залишається одним з основних напрямів у щелепно-лицевій хірургії.
Дод.точки доступу:
Батіг, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Оптимізація хірургічного лікування та профілактика розвитку спайкової хвороби черевної порожнини під час експериментального моделювання [Текст] / О. Б. Боднар [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2021. - Т. 20, № 2. - С. 14-23. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
АДГЕЗИИ ТКАНЕЙ -- TISSUE ADHESIONS (профилактика и контроль)
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (патология)
Анотація: Експериментальне моделювання спайкового процесу на тваринах дає можливість вивчити механізм утворення спайок у черевній порожнині, знайти шляхи переривання цього процесу на визначеному етапі та уникнути розвитку ускладнень. Метою цієї роботи було оптимізувати способи моделювання спайкового процесу, визначити рівні гіалуронової кислоти та N-пептиду колагену ІІІ тип в сироватці крові та впровадження інтраопераційного визначення локальної концентрації циркулярних м’язів тонкої кишки для покращення перистальтичної хвилі в післяопераційному періоді й попередження виникнення спайкової хвороби черевної порожнини. Для вирішення поставлених завдань проведено три серії експериментальних досліджень на 135 білих безлінійних щурах, віком 35±5 діб, вагою 110,0±20,0 г. У першій серії експериментальних досліджень виявлено, що інтенсивність виникнення та розповсюдження спайок у черевній порожнині прямо пропорційно залежать від способу моделювання спайкового процесу та більш виражені під час ушкодження мезотелію та ішемії тонкої кишки. З другої серії експериментальних досліджень випливає, що розділення інтраперитонеальних спайок без застосування бар’єрних засобів сприяло розвитку спайкових конгломератів і масивного гіперпластичного спайкового процесу, що призводить до розвитку кишкової непрохідності, а використання розчину «Дефенсаль» сприяє зменшенню спайкового процесу, але не попереджує його виникнення після релапаротомії. Інтраопераційне визначення локальної концентрації циркулярних м’язів із частковим адгезіолізисом і застосуванням розчину «Дефенсаль» – третя серія експерименту, що сприяє більш швидкій регенерації ушкодженої очеревини та відсутності спайкових конгломератів і гіперпластичних спайкових процесів.
Дод.точки доступу:
Боднар, О. Б.
Хащук, В. С.
Ватаманеску, Л. І.
Боднар, Б. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості показників екскурсії огруддя в студентів закладів вищої освіти [Текст] / С. Ю. Каратєєва [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2021. - Т. 20, № 2. - С. 24-28. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГРУДНАЯ КЛЕТКА -- THORAX (анатомия и гистология)
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS
Анотація: Аналіз результатів досліджень, проведених на 129 студентах першого та другого курсів закладів вищої освіти м. Чернівці, віком від 16 до 21 року, яких було розподілено на основну – 89 (69%) і контрольну групи – 40 (31%) шляхом визначення екскурсії огруддя (різниця між величинами окружності при максимальному вдиху і максимальному видиху, де високий – 10,0 і більше, середній – 5,0-9,9, низький – 4,9 і менше 10) із метою вивчення та аналізу показників екскурсії огруддя для подальшого застосування під час спортивного відбору, продемонстрував, що в студентів основної групи значно більша кількість осіб із високим рівнем екскурсії огруддя 30 (33,7%), на відміну від студентів контрольної групи, де в студентів із високим рівнем рухливості огруддя було тільки – 5 (12,5%). І навпаки у студентів основної групи низький рівень екскурсії констатовано лише в 6 осіб (6,7%), у той час, як у контрольній групі цей показник становив 8 (20%). Також під час аналізу результатів дослідження, зокрема показників рухливості огруддя серед студентів основної групи, було з’ясовано, що високий рівень екскурсії зафіксовано в більшої кількості футболістів і волейболістів, однак менше цей рівень встановлено у тенісистів, баскетболістів і тих спортсменів, які займаються фітнесом і вільною боротьбою. Отже, результати екскурсії огруддя можна брати до уваги під час окреслення перспективи студентів у професійному спорті, зокрема спрямування спортсмена до конкретного виду спорту, а також у процесі вибору спеціальностей, які пов’язані з фізичною культурою та спортом, спортивних шкіл тощо.
Дод.точки доступу:
Каратєєва, С. Ю.
Слободян, О. М.
Мосейчук, Ю. Ю.
Лаврів, Л. П.
Байдюк, М. Ю.
Гой, Р. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гошовська, А. В.
Функціональні зміни екстраембріонального кровотоку в періоді формування плацентарного комплексу на тлі запальних захворювань жіночих статевих органів [Текст] / А. В. Гошовська, І. В. Бирчак // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2021. - Т. 20, № 2. - С. 29-34. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЖЕНСКИЕ БОЛЕЗНИ -- GENITAL DISEASES, FEMALE (осложнения)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (кровь)
Анотація: Впровадження діагностичної ультрасонографії в клінічну медицину дало потужний імпульс в розвитку практичного акушерства. Застосування ультразвукових методів дослідження дозволяє широко використовувати можливості комплексної морфофункціональної оцінки ембріона, хоріона, екстраембріональних структур, і не тільки констатувати вже наявну патологію, але й у більшості випадків висловлювати судження про патогенетичні механізми, що призвели до розвитку патологічних станів. Одним із основних ускладнень під час раннього ембріогенезу і плацентації є плацентарна дисфункція. Під впливом різноманітних факторів, а саме інфекційних, які залежно від біологічної специфіки негативно впливають на статеві клітини батьків, розвиток зародка, формування трофобласту і плаценти, що в свою чергу призводить до порушення функції плацентарного комплексу та гестаційних ускладнень під час вагітності. Завдяки розширенню діагностичних можливостей для виявлення порушень функції плаценти, а також у зв’язку з появою нових даних про механізми регуляції кровообігу в плаценті для оцінки функціонального стану фето-плацентарного комплексу (ФПК) на етапі формування первинної плацентарної дисфункції на фоні запальних захворювань жіночих статевих органів нами було визначено доплерометричну картину особливостей кровотоку (яєчникова артерія, міжворсинчастий простір) у жінок основної та контрольної груп. Відповідно до поставленої мети було проведено ультразвукове дослідження 67 жінкам в 6-7 та 12-14 тижнів гестації. Основну групу становили 37 жінок з ознаками запальних захворювань жіночих статевих органів, контрольну групу – 30 жінок практично здорові. Отримання нових даних про механізми регуляції кровообігу в яєчниковій артерії та міжворсинчастому просторі на етапі формування плацентарного комплексу при фізіологічній і ускладненій вагітності дозволить доповнити питання патогенезу розвитку та профілактики плацентарної дисфункції.
Дод.точки доступу:
Бирчак, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Слободян, О. М.
Становлення топографії пупкової вени у передплодів [Текст] / О. М. Слободян, О. С. Забродська // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2021. - Т. 20, № 2. - С. 35-41. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПУПОЧНЫЕ ВЕНЫ -- UMBILICAL VEINS (анатомия и гистология)
ОНТОГЕНЕЗ
Анотація: Венозний кровотік у печінці є унікальним, тому що забезпечується двома ембріонально та функціонально різними системами: пупковою і ворітною печінковою чи жовточною системами. Найбільшою приносною судиною печінки в передплодів є пупкова вена (ПВ), яка проходить у щілині круглої зв’язки печінки і віддає від 2 до 5 гілок до лівої частки печінки й стільки ж до квадратної. На рівні лівого краю поперечної борозни ПВ поділяється на три кінцеві гілки: задню гілку до лівої частки, венозну (аранцієву) протоку та анастомотичну гілку, за допомогою якої ПВ з’єднується з ворітною печінковою веною (ВПВ). Метою дослідження є встановлення особливостей внутрішньопечінкової топографії пупкової вени в передплодовому періоді онтогенезу людини. У процесі дослідження використано 50 об’єктів передплодів. Для досягнення означеної мети використано комплекс морфологічних методів дослідження, який вміщує метод морфометрії, виготовлення і вивчення серій гістологічних зрізів, макро- та мікроскопію, звичайне й тонке препарування під контролем мікроскопа МБС-10, ін’єкцію судин з наступною рентгенографією. На початку передплодового періоду (7-й тиждень) печінка займає краніовентральний і середній відділи черевної порожнини. Її поперечний розмір дорівнює 4,8 мм (передплід 19,8 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД)) та 5,1 мм (передплід 20,0 мм ТКД). ПВ передплодів 7-го тижня розвитку (14,0-20,0 мм ТКД) вивчена на 16 серіях гістологічних зрізів. Вона вступає в печінку в ділянці переднього краю лівої сагітальної борозни і знизу прикрита тканиною печінки. По ходу вона віддає 2-3 ліві бічні гілки діаметром 40-50 мкм, які розгалужуються в лівій частці органа, та 1-2 праві, що вступають у квадратну частку. ПВ вступає в паренхіму печінки в ділянці переднього краю лівої сагітальної борозни і проходить в передньо-задньому напрямку в межах передньої її частини. Знизу вену покриває тканина печінки. Зовнішній діаметр ПВ біля краю печінки дорівнює 370 мкм (передплід 30,0 мм ТКД), довжина її досягає 940 мкм. По ходу ПВ віддає 2-3 ліві бічні гілки діаметром 98-102 мкм, які розгалужуються в лівій частці печінки, у межах майбутніх II, III та частково I і IV сегментів, та 1-2 праві, що вступають у квадратну частку, закінчуючись у майбутньому IV сегменті. Наприкінці передплодового періоду розвитку внутрішньопечінкова топографія приносних венозних судин (пупкової та ворітної печінкової вени) і їх гілок 1-2 порядків набуває окремих рис дефінітивної будови.
Дод.точки доступу:
Забродська, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Місцеві імунні реакції у товстій кишці в умовах пострезекційної портальної гіпертензії [Текст] / М. С. Гнатюк [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2021. - Т. 20, № 2. - С. 42-46. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ ПОРТАЛЬНАЯ -- HYPERTENSION, PORTAL (этиология)
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (иммунология)
Анотація: Видалення великих об’ємів печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії, підвищення тиску в ворітній печінковій вені, порушення венозного відтоку від органів портальної системи та їх структурних змін. Метою дослідження було вивчити особливості локальних імунних реакцій у товстій кишці в умовах пострезекційної портальної гіпертензії. Дослідження проведені на 52 лабораторних статевозрілих білих щурах- самцях, які були розподілені на 3 групи. 1-а група нараховувала 15 інтактних практично здорових тварин, 2-а – 30 білих щурів- самців після резекції лівої та правої бокових часток – 58,1% паренхіми печінки, 17 експериментальних тварин, у яких після видалення 58,1% паренхіми печінки, розвинувалася поліорганна недостатність ввійшли у 3-ю групу. Вирізали шматочки товстої кишки, з яких готовили гістологічні мікропрепарати. У слизовій оболонці досліджуваного органа визначали рівні секреторного JgA, а також кількість плазмоцитів- продуцентів JgA, JgM, JgG, JgE та клітинну щільність інфільтрату. Кількісні показники обробляли статистично. Проведеними дослідженнями та отриманими результатами встановлено, що видалення лівої та правої бокових часток печінки (58,1% її паренхіми) у лабораторних статевозрілих білих щурів- самців призводить до пострезекційної портальної гіпертензії та виражених змін локального імунного гомеостазу слизової оболонки товстої кишки, що характеризується вираженим зменшенням рівнів секреторного IgА і кількості плазмоцитів-продуцентів IgА, незбалансованим, диспропорційним зростанням та значними порушеннями співвідношень між плазматичними клітинами, що продукують імуноглобуліни IgА, IgM та IgЕ, появою імунних комплексів у стромі органа та стінках кровоносних судин, збільшенням щільності клітинних інфільтратів, виникненням дистрофічних, некробіотичних, інфільтративних та склеротичних процесів у досліджуваному органі. Порушення місцевого імунного гомеостазу слизової оболонки товстої кишки домінує при поєднанні пострезекційної портальної гіпертензії з поліорганною недостатністю.
Дод.точки доступу:
Гнатюк, М. С.
Процайло, О. М.
Монастирська, Н. Я.
Татарчук, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Білінський, І. І.
Електронно-мікроскопічні зміни інтрамурального нервового сплетення дванадцятипалої кишки в умовах хронічного стресу [Текст] / І. І. Білінський // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2021. - Т. 20, № 2. - С. 48-55. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (осложнения)
МЫШЕЧНО-КИШЕЧНОЕ СПЛЕТЕНИЕ -- MYENTERIC PLEXUS (повреждения)
Анотація: У статті відображено дослідження ультраструктурних змін нейронів інтрамурального нервового апарату (м’язово-кишкового сплетення) дванадцятипалої кишки в умовах хронічного стресу. Експеримент було виконано на 60 білих статевозрілих щурах-самцях. Забір матеріалу проводився із проксимальнoго та дистального відділів дванадцятипалої кишки через 14, 28, 56 діб експерименту. Для електронно-мікроскопічного дослідження шматочки відділів дванадцятипалої кишки фіксували в 2,5% розчині глютарового альдегіду протягом 4 годин, а потім дофіксовували у 2% розчині чотириокису осмію. Спочатку виготовляли напівтонкі зрізи, для виявлення локалізації нервових клітин м’язово-кишкового сплетення дванадцятипалої кишки, забарвлюючи їх у 1% розчині метиленового синього чи 0,1% розчині толуїдинового синього. Ультратонкі зрізи виготовляли на ультрамікротомі Tesla BS-490A, матеріал вивчали на електронному мікроскопі ПЭМ – 125 К («Selmi», Україна). Через 14 діб дії хронічного стресу відзначається значне пошкодження нейронів м’язово-кишкового сплетення дванадцятипалої кишки внаслідок реактивних та набрякових процесів, що супроводжується розвитком ультраструктурних змін та загибеллю частини нейроцитів. Через 28-56 діб експерименту надалі спостерігаються набрякові, дистрофічно-деструктивні процеси в нервових клітинах, але у частини з них відзначається ряд компенсаторно-пристосувальних та репараційних процесів, що спрямовані на відновлення порушених функцій.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Онашко, Ю. М.
Загальна морфометрична характеристика отворів лицевого відділу черепа залежно від статі людини зрілого віку [Текст] / Ю. М. Онашко, О. Ю. Вовк // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2021. - Т. 20, № 2. - С. 56-62. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛИЦЕВОГО ЧЕРЕПА РАЗВИТИЕ -- MAXILLOFACIAL DEVELOPMENT
КРАНИОЛОГИЯ -- CRANIOLOGY
Анотація: У даному дослідженні наведено визначення отворів лицевого відділу черепа людини зрілого віку залежно від статі. Дослідження проводили на 52 кісткових препаратів черепів та 60 КТ-знімках людей європеоїдної раси зрілого віку чоловічої та жіночої статі. Під час проведення краніометричних досліджень на кісткових препаратах черепів використовували загальноприйняті інструменти. Краніометричні дослідження на КТ-знімках проводились за допомогою віртуального анатомічного столу Anatomage table, що розміщений на базі кафедри анатомії людини Харківського національного медичного університету та на якому встановлена програма Launching Table 6.0 Application. Також, для перегляду та аналізу КТ-знімків у форматі DICOM використовувалась програма DICOM Vidar Dicom Viewer 3.0., якою широко користуються в лікувально-діагностичних закладах. Нами були визначенні: мінімальне та максимальне значення; середня арифметична (Х), середнє квадратичне відхилення (?), помилка середнього (m). Встановлено, що висота надочноямкового отвору з обох сторін має вище значення у чоловічої статі ніж у жіночої, адже висота надочноямкового отвору праворуч у чоловіків становить X ±?=2,30±0,657 мм; у жінок – X ±?=2,13±0,586 мм. Ліворуч у чоловічої статі дорівнює X ±?=2,55±0,634 мм; у жіночої статі – X ±?=2,01±0,480 мм. Можна стверджувати про наявність великого діапазону ширини та висоти підочноямкового отвору. Так, мінімальна ширина його у чоловіків становить 2,2 мм, максимальна ширина дорівнює 6,4 мм, у жінок мінімальна ширина становить 1,8 мм, максимальна – 5,1 мм. Висота у чоловіків коливається від 2,0 мм до 7,0 мм, у жінок – від 1,5 мм до 4,9 мм. Ширина підборідного отвору з обох боків у чоловіків досягає X ±?=3,39±0,844 мм (праворуч) та X ±?=3,63±0,902 мм (ліворуч), висота цього отвору у чоловічої статі становить праворуч X ±?=2,72±0,795 мм, ліворуч – X ±?=2,76±0,787 мм. Враховуючи, що отвори лицевого відділу черепа мають різний діаметр, нами в першу чергу були визначені широтні та висотні значення надочноямкового, підочноямкового та підборідного отворів, що мали достатню варіабельність та розміри яких переважали у чоловічої статі.
Дод.точки доступу:
Вовк, О. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Костюк, В. О.
Особливості морфометричних параметрів над-, підочноямкового та підборідного отворів у перинатальному періоді онтогенезу [Текст] / В. О. Костюк // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2021. - Т. 20, № 2. - С. 63-75. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОНТОГЕНЕЗ
ПЛОД -- FETUS (анатомия и гистология)
ПОДБОРОДОК -- CHIN (анатомия и гистология)
Анотація: За допомогою сучасних анатомічних методів досліджено 57 препаратів плодів людини 4-10 місяців та 7 новонароджених з метою розташування над-, підочноямкового та підборідного отворів на лицевому відділі черепа у перинатальному періоді онтогенезу. Встановлено, що для досліджуваних морфометричних параметрів розташування над-, підочноямкового і підборідного отворів у плодів та новонароджених є характерно не синхронність збільшення відстані від надочноямкового отвору до bregma справа та зліва, відстані між над- та підочноямковими отворами, відстані між підочноямковими та підборідними отворами, відстані між над-, підочноямковими і підборідними отворами, крім параметрів відстані між підборідним отвором і нижнім краєм нижньої щелепи справа та зліва, для яких притаманне поступове їх збільшення. Для параметрів відстані від надочноямкового отвору до bregma справа та зліва у плодів та новонароджених притаманні два періоди прискореного та два періоди уповільненого розвитку, а саме 6-7-й місяці та 10 місяць – період новонародженості – періоди прискореного розвитку, 4-6-й та 7-10 місяці – періоди сповільненого розвитку; для відстані між над- і підочноямковими отворами справа та зліва – з 4-го по 7-й місяці розвитку та з 8-го місяця по період новонародженості – періоди прискореного розвитку, а з 7-го по 8-й місяці розвитку – період сповільненого розвитку; для відстані між підочноямковим та підборідними отворами справа та зліва періоди прискореного розвитку, це 6-7-й місяці і 8-9-й місяці розвитку, а 7-8-й місяці – період сповільненого розвитку; для відстані між над-, підочноямковими та підборідними отворами притаманні однакові періоди першого прискореного та сповільненого розвитку, це 5-7-й та 7-8-й місяці розвитку відповідно, а другий період прискореного розвитку дещо різний, а саме: для відстані між надочноямковими отворами з 9-го місяця до періоду новонародженості, для відстані між підочноямковими отворами з 9-го по 10 місяці розвитку, для відстані між підборідними отворами – 8-9-й місяці розвитку – другий період прискореного розвитку. Періоди 7-8 місяці та 10 місяць і період новонародженості є критичними періодами розвитку для всіх досліджуваних параметрів.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Бамбуляк, А. В.
Досвід застосування остеопластичної комбінації на основі мультипонентних мезенхімальних клітин жирової тканини в пацієнта перед дентальною імплантацією (клінічний випадок) [Текст] / А. В. Бамбуляк, О. Г. Попадинець // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2021. - Т. 20, № 2. - С. 76-81. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЕНТАЛЬНОЙ ПЛАСТИНКИ ИМПЛАНТАЦИЯ -- BLADE IMPLANTATION
СТРОМАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ МЕЗЕНХИМНЫЕ -- MESENCHYMAL STROMAL CELLS
Анотація: Проведено аналіз клінічного випадку хірургічного лікування із застосуванням клітинних технологій для збільшення об’єму кісткової тканини верхньої щелепи перед дентальною імплантацією в пацієнта 52 років. Метою дослідження було виявити ефективність застосування остеопластичної комбінації на основі мультипотентних мезенхімальних стромальних клітин жирової тканини, яку використовували для заповнення кісткових дефектів під час проведення операції синус–ліфтингу в пацієнта перед дентальною імплантацією. Проаналізовано етапи діагностики та лікування цього пацієнта від часу звернення до спеціалізованого підрозділу хірургічної стоматології обласної клінічної лікарні до встановлення дентальних імплантатів; наведено алгоритм дій і метод хірургічного лікування, особливості ведення післяопераційного періоду та отримані результати.
Дод.точки доступу:
Попадинець, О. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Досвід дистанційного навчання з анатомії людини за умови пандемії COVID-19 в Україні: виклики та потенційні можливості [Текст] / О. М. Юрах [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2021. - Т. 20, № 2. - С. 82-92. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
АНАТОМИЯ -- ANATOMY (обучение)
ОБРАЗОВАНИЕ ДИСТАНЦИОННОЕ -- EDUCATION, DISTANCE
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
Анотація: У статті представлений власний досвід організації навчального процесу з дисципліни «Анатомія людини» у форматі дистанційного навчання під час пандемії Covid-19. Стисло подані основні етапи становлення такої форми навчання у світі та в Україні. Визначено та проаналізовано причини ряду викликів, що постають у процесі реалізації on line навчання. Проблеми, що виникли, пропонується вирішувати за допомогою використання презентацій із кольоровими анатомічними рисунками. У статті детально описана методика виготовлення презентацій як для навчання, так і для контролю за допомогою Power Point. З метою оцінювання знань студентів рекомендується також застосовування електронних варіантів тестових завдань двох рівнів: кольорових малюнків, на яких анатомічні структури позначені числами, і ситуаційних клінічних задач за типом задач «Крок-1». Акцентовано увагу на особливостях організації дистанційного складання підсумкових модульних контролів. Запропоновано кілька простих, але дійових способів усунення академічної недоброчесності студентів.
Дод.точки доступу:
Юрах, О. М.
Попадинець, О. Г.
Котик, Т. Л.
Юрах, Г. Ю.
Пастух, М. Б.
Грищук, М. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Засвоєння практичних навичок за умов надання невідкладної допомоги в дитячій пульмонології [Текст] / Б. М. Боднар [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2021. - Т. 20, № 2. - С. 93-98. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
НЕОТЛОЖНАЯ МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ -- EMERGENCY MEDICAL SERVICES (использование)
ПУЛЬМОНОЛОГИЯ -- PULMONARY MEDICINE
ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Проведено ретроспективний аналіз історій хвороб 121 дитини з встановленим діагнозом деструктивна пневмонія різної локалізації та різними ступенями ускладнення, які проходили лікування в хірургічному відділені Чернівецької міської дитячої клінічної лікарні в період з 1 січня 2016 року по 1 січня 2020 року. З 121 дитини, хлопчиків 67 (54,4%), дівчаток 54 (44,6%), правобічних пневмоній було 62 (52,2%), лівобічних 46 (38%), двосторонніх 13 (10,8%), легенево-плевральних ускладнень 61 (50,4%), проведено торакоцентез 39 (32%), дренування 22 (18%), середній вік дітей становив 8,1 рік. Отриманні результати свідчать, що за останні 5 років у Чернівецькій області збільшилась частота легенево-плевральних ускладнень у дітей з деструктивними захворюваннями легень, що у свою чергу потребує швидкої діагностики та вирішення оптимального варіанту лікування лікарями загальної хірургічної практики.
Дод.точки доступу:
Боднар, Б. М.
Слободян, О. М.
Боднар, О. Б.
Сокольник, С. О.
Хащук, В. С.
Ватаманеску, Л. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Черево-анальні резекції прямої кишки. Власні результати. Інтерсфінктерні резекції. Спірні питання [Текст] / Р. В. Сенютович [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2021. - Т. 20, № 2. - С. 99-107. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРЯМАЯ КИШКА -- RECTUM (хирургия)
Анотація: У статті наведені сучасні дані літератури щодо ефективності виконання інтерсфінктерних резекцій, а також проведено порівняльний аналіз з власними результатами виконаних черево-анальних резекцій прямої кишки. Проведений метааналіз зарубіжної та вітчизняної літератури вказує, що частота післяопераційної летальності при інтерсфінктерних резекціях прямої кишки становить 2%, ускладнень – 10-15%, а п’ятирічне виживання – понад 80%, проте функціональні наслідки операцій бажають бути кращими, оскільки незадовільні результати мають місце майже у половини пацієнтів. Проведені нами дослідження свідчать, що частота летальності після виконання черево-анальних резекцій становить 2,4%, післяопераційних ускладнень – 15% та п’ятирічне виживання – понад 77%. Функціональні результати черево-анальних резекцій при низько-ампулярних раках прямої кишки виявились цілком задовільними, більш ніж у 90% пацієнтів. Отже, інтерсфінктерні резекції прямої кишки створюють можливість збереження замикальної функції прямої кишки після радикального видалення злоякісного новоутворення нижньо- ампулярного відділу та відхідникового каналу, проте застосування цієї операції є спірним. На нашу думку, необхідно більш активно апробувати методику інтерсфінктерних резекції у проктологічних відділеннях лікувальних закладів України.
Дод.точки доступу:
Сенютович, Р. В.
Кравчук, С. Ю.
Шумко, Б. І.
Шульгіна, В. В.
Халатурник, І. Б.
Ватаманюк, П. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)