Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=КУ27/2018/Т.17/3 (ч.2)<.>

Загальна кількість знайдених документів : 31
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-31

Коркушко, О. В.
Некоторые изменения сердечно-сосудистой системы при старении [Текст] / О. В. Коркушко // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 3 (ч.2). - С. 4-8

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ НАРУШЕНИЯ -- CARDIOVASCULAR DECONDITIONING (физиология)
СТАРЕНИЕ -- AGING (физиология)
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS (физиология)
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Анотація: Интерес к исследованию возрастных особенностей сердечно-сосудистой системы: структуры, функции и регуляции ее деятельности - объясняется прежде всего тем, что развивающиеся возрастные изменения в системе кровообращения, не являясь первичными в генезе старения, в значительной мере определяют характер и темп старения организма. Они, во-первых, значительно ограничивают адаптационные возможности стареющего организма, во-вторых, создают предпосылки для развития патологии, являющейся основной причиной смерти человека: атеросклероза, артериальной гипертонии, ишемической болезни сердца и мозга. Представленные нами ниже параметры возрастных изменений сердечнососудистой системы основаны на изучении специально отобранных в Институте геронтологии АМН физиологически стареющих людей различных возрастов
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Абрамов, А. В.
Функціональний стан вазопресинергічної системи гіпоталамуса при багатоденній дії переривчастої гіпоксичної гіпоксії [Текст] / А. В. Абрамов, Ю. М. Колесник, В. О. Шаменко // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 3 (ч.2). - С. 9-15. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ГИПОТАЛАМО-ГИПОФИЗАРНАЯ СИСТЕМА -- HYPOTHALAMO-HYPOPHYSEAL SYSTEM (физиология)
ГИПОТАЛАМУСА ПАРАВЕНТРИКУЛЯРНОЕ ЯДРО -- PARAVENTRICULAR HYPOTHALAMIC NUCLEUS (патофизиология, физиология)
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL
АДАПТАЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PHYSIOLOGICAL
АНОКСИЯ -- ANOXIA (этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Важливою ланкою активації гіпоталамо-гіпофізарно-адненокортікальної системи при адаптації організму до дії гострих і хронічних стресорів є вазопресинергічна система гіпоталамуса. Основна частина вазопресин-синтезуючих нейронів локалізується у супраоптичному ядрі (SON), а також у латеральної частині заднього крупноклітинного суб'ядра (PVHpml) та у медіальному дрібноклітинному суб'ядрі (PVHmp) паравентрикулярного ядра гіпоталамуса. Мета роботи - вивчити особливості синтезу і секреції вазопресину пептидер-гічними нейронами гіпоталамуса при багатоденної дії переривчастої гіпоксичної гіпоксії та у віддалений постгіпоксичний період. Матеріали та методи. Дослідження проведено на 24 самцях щурів лінії Wistаr. Переривчаста гіпоксія моделювалася щоденним 6-годинним перебуванням щурів на висоті 6000 м (р02 = 9,8%) протягом 15 днів, постгіпоксичний період тривав 10 днів. Розподіл [Arg8]-вазопресину (АVР) досліджували методами кількісної іму-нофлуоресценції у серійних фронтальних зрізах гіпоталамуса. Результати. Гіпоксичні тренування сприяли підвищенню площі імунореактивності до АVР в аксонах SON без зміни цього показника у самих нейронах. Але вміст АVР в нейронах SON знижувався у 2 рази, а в аксонах мав тенденцію до підвищення (р=0,0505). У постгіпоксичний період вміст АVР у нейронах SON відновлювався, а в аксонах залишався на 15% менше, ніж в контролі. У PVHpml гіпоксичні тренування приводили до зростання вмісту АVР у нейронах та їх аксонах у 6 разів. Дані показники частково знижувалися у постгіпоксичний період, але залишалися достовірно вище за показниками контролю. У PVHmp гіпоксичні тренування призводили до 2-кратного підвищення площі імунореактивності до АVР у нейронах та до 4-кратного підвищення цього показника в аксонах. Вміст АVР у нейронах збільшувався в 6разів, а в аксонах - у 8 разів. У постгіпоксичний період в PVHmp відбувалася значна депресія даних показників, площа імунореактивності до АУР в нейронах ставала в 9 разів менше, ніж в контролі, а вміст АVР-у 2 рази менше. Висновки. Гіпоксичні тренування призводять до різних змін функціонального стану АVP-ергічної системи гіпоталамуса: в PVHmp і в PVHpml відзначається підвищення синтезу і секреції АVР. У постгіпоксічний період в PVHmp спостерігається значне пригнічення синтезу і секреції АVР, а в PVHpml показники активності АVР-ергічної системи залишаються підвищеними. У SON дія гіпоксії супроводжується незначним пригніченням синтезу АVР, яке відновлюється в постгіпоксічний період
Дод.точки доступу:
Колесник, Ю. М.
Шаменко, В. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бойчук, Т. М.
Ефекти світлової депривації на морфофункціональний стан нейронів супрахіазматичних ядер гіпоталамуса щурів [Текст] / Т. М. Бойчук, А. В. Абрамов, Р. Є. Булик // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 3 (ч.2). - С. 16-21. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (физиология)
СУПРАХИАЗМАТИЧЕСКОЕ ЯДРО -- SUPRACHIASMATIC NUCLEUS (физиология)
СВЕТОВАЯ СТИМУЛЯЦИЯ -- PHOTIC STIMULATION
Анотація: Мета роботи – з'ясувати морфофункціональний стан супрахіазматичних ядер гіпоталамуса щурів у різні проміжки доби та активність нейронів вказаних ядер за умов світлової депривації. Матеріали і методи. Експерименти проведені на 48 статевозрілих самцях безпородних білих щурів, які поділені на 2 серії досліджень. Забір біоматеріалу здійснювався о 14.00 і о 02.00 год. Тварини 1-ої серії перебували 7 діб за умов звичайного світлового режиму (світло з 08.00 до 20.00 год, освітленість люмінесцентними лампами на рівні кліток 500 Лк). Тварини серії №2 перебували за умов світлової депривації (постійної темряви) протягом 7-ми діб. Після закінчення 7-денного експерименту наступного дня о 14.00 і о 02.00 год здійснювали виведення тварин з експерименту шляхом одномоментної декапітації під етаміналовим наркозом (40,0 мг/кг внутрішньочеревинно). Морфометричний і денситометричний аналіз нейронів гіпоталамуса і кількісний аналіз вмісту в них РНК проводили на комп'ютерній системі цифрового аналізу зображення VIDAS-386 (Kontron Elektronik, Німеччина) у видимому спектрі. Отримані експериментальні дані обробляли на персональних комп'ютерах пакетом прикладних і статистичних програм VIDAS-2.5 (Kontron Elektronik, Німеччина) і Excel-2003 (Microsoft Corp., США). Для вибірок усіх показників розраховували значення середнього арифметичного, середньоквадратичного відхилення та похибки середнього. Результати. Вивчення морфометричних характеристик нейронів СХЯ гіпоталамуса виявило добову динаміку показників. Так, порівняно з денним періодом (14.00 год), до 02.00 год відмічали вірогідне збільшення (на 7,8±1,5%) площі тіла нейронів СХЯ, зумовлене зростанням площі ядра клітин. Моделювання підвищеної мелатонін-продукувальної активності шишкоподібної залози характеризувалося більш глибшими проявами о 02.00 год, порівняно з 14.00 год. Зокрема, морфометрично це проявлялося вірогідним зниженням площі нейрона на 21,89±3,26%. Це зумовлено вірогідним зменшенням площ його ядра на 25,67±4,01% та цитоплазми – на 16,38±2,12%. Незважаючи на зменшення площі нейрона і його компонентів, у нічний період в ядрі реєстрували вірогідно вищу концентрацію РНК (на 11,43±1,25%) внаслідок її підвищення в ядерці (на 12,24±1,09%). Паралельно вміст РНК вірогідно зростав і в цитоплазмі, де її концентрація становила 0,168±0,0018 од. опт. щільності. Висновки. Тривалість фотоперіоду істотно впливає на фоторецепторні пейсмекери супрахіазматичних ядер гіпоталамуса щурів. Світлова депривація по-різному віддзеркалюється на морфофункціональній активності пейсмекера циркадіанного періодизму, а саме: вдень – знижує, а вночі – підвищує ї. Крім того, утримування тварин за умов постійної темряви призводить до згладжування добових відмінностей площі тіла нейрона СХЯ, порівняно з інтактними тваринами
Дод.точки доступу:
Абрамов, А. В.
Булик, Р. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Bondarenko, L.
Dynamics of daily rhythm changes of pancreas hormonal activity in long-term hypopinealism [Текст] = Динаміка змін добового ритму гормональної активності підшлункової залози при довготривалому гіпопінеалізмі / L. Bondarenko, Т. Mishchenko // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 3 (ч.2). - С. 22-26. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
УГЛЕВОДНЫЙ ОБМЕН -- CARBOHYDRATE METABOLISM (физиология)
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM (физиология)
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ГОРМОНЫ -- PANCREATIC HORMONES (анализ)
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ПРЕДДИАБЕТИЧЕСКОЕ СОСТОЯНИЕ -- PREDIABETIC STATE (патофизиология, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Objective: to investigate features of insulinemia and glycemia chrono rhythms changes in long-term hypopinealism in dynamics. MateriaI and methods: the study was conducted on 15 male rabbits aged four and five months. Control animals were kept under the standard vivarium conditions and experimental animals were exposed to twenty-four hours lighting for ten months. Serum glucose and insulin concentrations were estimated by glucose oxidase and immunoassay methods, respectively. Results: prolonged melatonin deficiency over the metabolic syndrome course causes levelling of circadian rhythm of insulin concentration in blood as a consequence of hypoinsulinemia during the day and absence of daily changes of circulatory glucose level due to hyperglycemia within twenty-four hours. Conclusions: established changes of carbohydrate metabolism indicators should be regarded as a prerequisite for manifestation of type 2 diabetes mellitus hereafter
Мета роботи: дослідити в динаміці особливості змін хроноритмів інсулінемії та глікемії при довготривалому гіпопінеалізмі. Матеріали та методи: дослідження виконано на 15 самцях кроля віком чотири- п’ять місяців. Контрольних тварин утримували в стандартних умовах віварію, піддослідних - в умовах цілодобового освітлення впродовж десяти місяців. Концентрацію глюкози та інсуліну в сироватці крові визначали глюкозооксидазним та імуноферментним методами, відповідно. Результати: тривала мелатонінова недостатність внаслідок перебігу метаболічного синдрому викпикає нівелювання циркадного ритму концентрації інсуліну в крові в результаті гіпоінсулінемії протягом доби та відсутність добових змін циркуляторного рівня глюкози внаслідок сталої гіперглікемії. Висновки. Виявлені зміни показників вуглеводного обміну слід розглядати як передумову для маніфестації цукрового діабету 2 типу в подальшому
Дод.точки доступу:
Mishchenko, Т.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Геворкян, А. Р.
Динамика изменений морфофункционального состояния супрахиазматических ядер гипоталамуса при гипопинеализме [Текст] / А. Р. Геворкян // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 3 (ч.2). - С. 27-34. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
СВЕТОВАЯ СТИМУЛЯЦИЯ -- PHOTIC STIMULATION (вредные воздействия)
СУПРАХИАЗМАТИЧЕСКОЕ ЯДРО -- SUPRACHIASMATIC NUCLEUS (ультраструктура, физиология)
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (патофизиология, этиология)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Цель работы - изучить каким образом изменение светового режима, обусловленного длительной световой экспозицией в ночное время суток, влияет на морфофункциональные характеристики СХЯ гипоталамуса. Материалы и методы. Работа выполнена на 20 молодых половозрелых кроликах-самцах (возраст 4-5 месяцев), которых содержат в условиях круглосуточного освещения в течение 5 месяцев: днем - естественный свет, ночью - электрическое освещение с использованием ламп накачивания мощностью 100 Вт. Интенсивность освещения в клетках колебалась от 30 до 40 люкс. Контрольных животных содержали в условиях естественной смены дня и ночи. Участок головного мозга, прилегающий к hiasma opticus, фиксировали в 10 % формалине, микропрепараты окрашивали гематоксилином-эозином и галлоцианин-хромовыми квасцами по Эйнарсону. На компьютерных изображениях (Axiostar (".Zeiss", ФРГ) микропрепаратов определяли площадь крупных нейронов СХЯ и их ядер. На микропрепаратах, окрашенных по Эйнарсону на суммарные нуклеиновые кислоты, определяли оптическую плотность ядер и цитоплазмы нейронов СХЯ, а также плоидность их ядер. Результаты. Изучение гистоструктуры СХЯ гипоталамуса у интактных животных показало, что нейроны сформированы группами клеток неправильной формы и имеют цитологические признаки умеренной активности: некоторые нейроны с эухромным ядром, но большинство с ядром средней степени гетерохромности с просматривающимся ядрышком. Цитоплазма в большинстве клеток с большим содержанием РНК. Нейропичь мелкоячеистый и хорошо окрашен гаплоцианином, что является свидетельством высокого содержания РНК в отростках нейронов. Между нейронами большое количество глиоцитов. Через 1 месяц круглосуточного освещения нейронов СХЯ стало меньше, они приобрели округлую форму. Наблюдается разнообразие клеток: одни темные с едва просматривающимся ядром, другие - светлее с расширенной цитоплазмой, что, вероятно, является следствием увеличения площади эндоплазм am ического ретикулума, где синтезируются, а потом выводятся в кровообращение нейропептиды
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Давидова, Н. В.
Стан біохімічних показників крові щурів за умов комбінованого введення етанолу та кофеїну та його корекція мелатоніном [Текст] / Н. В. Давидова, Н. П. Григор’єва // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 3 (ч.2). - С. 35-38. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
КРОВЬ -- BLOOD (метаболизм)
АЛКОГОЛЕМ ВЫЗВАННЫЕ РАССТРОЙСТВА -- ALCOHOL-RELATED DISORDERS (кровь, метаболизм, патофизиология, этиология)
ОБМЕН ВЕЩЕСТВ -- METABOLISM (физиология)
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета роботи - вивчити стан показників вуглеводного, ліпідного та білкового обміну в крові щурів за умов підгострої алкогольної інтоксикації, поєднаної із введенням кофеїну та можливість їх корекції мелатоніном. Матеріали та методи. Досліди проведені на 32 білих щурах-самцях масою 180-230 г, яких утримували за стандартних умов віварію. Підгостру алкогольну інтоксикацію викликали шляхом внутрішньошлункового введення 40% етанолу в дозі 7 мл/кг маси впродовж 7 діб. Кофеїн вводили одночасно із етанолом внутрішньошлунково в дозі 30 мг/кг маси. Результати. Встановлено, що інтоксикація етанолом у поєднанні з уведенням кофеїну впродовж 7 діб супроводжувалась зниженням рівня глюкози (на 33%), загального білка (на 16%), сечовини (на 46%) в плазмі крові щурів, підвищенням концентрації креатиніну (на 47%) та загального холестерину (на 54%) в порівнянні з контролем. Введення мелатоніну щоденно о 2000 у дозі 5 мг/кг маси на фоні поєднаного впливу етанолу та кофеїну запобігало змінам концентрації глюкози, загального білка, креатиніну та холестерину в плазмі крові щурів та сприяло тенденції до нормалізації рівня сечовини. Висновки. Введення мелатоніну за умов поєднаної дії етанолу та кофеїну запобігає змінам показників вуглеводного, білкового та ліпідного обміну, що підтверджує його гепатопротекторні властивості
Дод.точки доступу:
Григор’єва, Н. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив мелатоніну на вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів та активність ферментів антиоксидантного захисту у нирках щурів при хронічному гломерулонефриті [Текст] / М. В. Дікал [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 3 (ч.2). - С. 39-43. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION (действие лекарственных препаратов, физиология)
ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ -- GLOMERULONEPHRITIS (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ЗАЩИТНЫЕ СРЕДСТВА ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PROTECTIVE AGENTS (анализ, фармакология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета роботи - дослідити вплив мелатоніну на вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та активність ферментів антиоксидантного захисту (АОЗ) у гомогенатах нирок щурів за умов експериментального гломерулонефриту. Матеріали та методи. Досліди проведено на 36 білих нелінійних статевозрілих щурах-самцях, які перебували в умовах віварію зі сталим температурним та світловим режимами і були розподілені на три групи: перша - контрольна група тварин; друга - тварини, яким моделювали хронічний гломерулонефрит (ХГ) шляхом дворазового внутрішньоочеревинного уведення кролячої нефротоксичної сироватки в дозі 0,6 мл/100 г маси тіла; третя - тварини, яким з метою корекції вводили екзогенний мелатонін в дозі 5 мг/кг впродовж усього періоду розвитку хронічного гломерулонефриту. У гомогенатах нирок визначали вміст дієнових кон'югат (ДК), малонового діальдегіду (МДА) та активності супероксиддис- мутази (СОД), каталази (КТ), глутamіонпероксидази (ГПО). Результати. Встановлено, що мелатонін достовірно знижував вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів (МДА, ДК), накопичення яких спричиняє глибокі поліорганні пошкодження, у тому числі розвиток ренальної дисфункції. Паралельно підвищувалась активність ферментів антиоксидантного захисту (СОД, КТ, ГПО) у гомогенатах нирок щурів за умов хронічного гломерулонефриту, що є передумовою нормалізації рівноваги про- й антиоксидантної системи нирок. Висновки. Доведено, що мелатонін нейтралізує вільні радикали, перешкоджає процесам перекисного окиснення ліпідів, оскільки знижує концентрацію дієнових кон'югат, малонового діальдегіду та стимулює активність ферментів антиоксидантного захисту, які знешкоджують активні форми кисню
Дод.точки доступу:
Дікал, М. В.
Хоменко, В. Г.
Рябая, О. В.
Копчук, Т. Г.
Білоус, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив мелатоніну на функціональний стан нирок щурів за умов розвитку гентаміцинової нефропатії на тлі пінеальної гіпофункції [Текст] / І. І. Заморський [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 3 (ч.2). - С. 44-49. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ГЕНТАМИЦИНЫ -- GENTAMICINS (вредные воздействия, прием и дозировка)
ШИШКОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PINEAL GLAND (действие лекарственных препаратов, повреждения)
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (патофизиология, терапия, этиология)
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета роботи - дослідити вплив мелатоніну на функціональний стан нирок щурів за умов розвитку гентаміцинової нефропатії на тлі пінеальної гіпофункції. Матеріал та методи. Експерименти проведено на 28 статевозрілих нелінійних білих щурах масою 150-180 г, яких було рандомізовано розподілено на 4 групи (п=7): інтактний контроль (І), у тварин 11-1Vгрупи моделювали пінеальну гіпофункцію (ПГ) шляхом утримання протягом 7 днів при постійному освітленні (24.00 год. світло : 0.00 год. темрява), з 8 дня у тварин III-IVгруп моделювали гентаміцинову нефропатію (ГН) шляхом щоденного в/м введення щурам 4% розчину гентаміцину сульфату дозою 80 мг/кг один раз на добу протягом 6 днів, тваринам IV групи через 1 год після кожної ін'єкції гентаміцину в/о вводили мелатонін в дозі 5 мг/кг. Функціональний стан нирок щурів оцінювали через 24 год після останнього введення мелатоніну за показниками екскреторної, іонорегулювальної та кислотнорегулю- вальної функції нирок. Результати. Гіпофункція пінеальної залози викликала десинхроноз функції нирок, що виявлявся зростанням екскреції іонів натрію та калію на тлі зниження діурезу та швидкості клубочкової фільтрації. Введення гентаміцину на тлі пінеальної гіпофункції призвело до розвитку олігуричної форми гострого пошкодження нирок, що виявлялось зниженням клубочкової фільтрації, наростанням ретенційної азотемії, протеїнурією, ацидозом сечі, порушенням реабсорбції іонів натрію та калію, розвитком гіпокаліємії. Застосування мелатоніну дозою 5 мг/кг у профілактично- лікувальному режимі частково компенсувало дефіцит ендогенного гормону та чинило нефропротекторний ефект за токсичного впливу гентаміцину, що підтверджується покращанням досліджених показників діяльності нирок. Висновки. Встановлено, що за умов розвитку гентаміцинової нефропатії на тлі пінеальної гіпофункції мелатонін виявляє нефропротекторну дію, що реалізується у покращанні функціонального стану нирок щурів. Отримані результати створюють підгрунтя для подальших досліджень ефективності застосування мелатоніну для корекції різноманітної ниркової патології, що розвивається в умовах зміненої активності пінеальної залози
Дод.точки доступу:
Заморський, І. І.
Дудка, Є. А.
Щудрова, Т. С.
Петрюк, А. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Захарчук, О. І.
Біоритмологічний профіль показників неспецифічного імунітету при вікових змінах шишкоподібної залози [Текст] / О. І. Захарчук, Ю. М. Вепрюк // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 3 (ч.2). - С. 50-57. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ИММУНИТЕТ ВРОЖДЕННЫЙ -- IMMUNITY, INNATE (физиология)
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
ШИШКОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PINEAL GLAND (физиология)
ХРОНОБИОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- CHRONOBIOLOGY PHENOMENA (иммунология, физиология)
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: Мета роботи - дослідити стан динаміки циркадіанних і сезонних ритмів показників неспецифічної адаптації організму при епіфізектомії та виявити характер впливу шишкоподібної залози (ШЗ) на ритмостаз показників природного неспецифічного імунітету при старінні організму. Матеріали та методи. Дослідження проведені на 60 білих лабораторних щурах-самцях двох вікових груп: статевозрілих і старих. Тваринам уводили внутрішньоочеревинно синтетичний мелатонін у дозі 100 мкг на 100 г маси тіла. Вивчали показники неспецифічного імунітету: активність сироваткового комплементу, яку визначали фотометричним методом за 50% гемолізом (од/мл), концентрацію сироваткового лізоциму (мкг/мл) визначали турбодиметричним методом за Перрі в модифікації Грант, загальну кількість лейкоцитів (109/л) периферичної крові визначали за А.Я.Альтгаузенам, НСТ-тест (%) визначали за С. У.Пастером, мієлопероксидазну активність нейтрофілів (од) досліджували за методам Т.Попова і Л. Нейковської, рівень глікогену (од) в лейкоцитах визначали за 1. Тодоровим (1966), фагоцитарну активність (%) і фагоцитарний індекс (од) поліморфноядерних лейкоцитів вивчали в присутності об'єкта фагоцитозу (жива добова культура стафілококу). Результати. Сезонна і циркадіанна хроноструктура активності сироваткового комплементу залежить не тільки від віку та наявності ШЖ, але й від пори року, особливо навесні та влітку. Вміст сироваткового лізоциму у дорослих щурів після епіфізектомії зменшувався, а у старих щурів спостерігалося нівелювання цирка- діанного ритму. Сезонний ритм унаслідок видалення ШЗ змінювався: у старих щурів мініфаза зміщувалася на осінь. Уведення мелатоніну супроводжувалося зростанням вмісту лізоциму у контрольних групах дорослих і старих щурів, а у епіфізектомованих дорослих тварин - зменшенням рівня показника. Слід вказати на суттєву роль лізоциму, вміст якого зростав при старінні, що є компенсаторним механізмом, спрямованим на активацію ферментативної активності фагоцитів, і, насамперед, лізосомальних ферментів, зокрема муромідази, яка руйнує стінки бактерій. Після епіфізектомії спостерігалася лейкопенія, як у дорослих, так і у старих щурів. Зменшувалася фазність циркадіанного ритму, зміщувалися акрофаза та мініфаза. Після видалення ШЗ змінюються показники активності сироваткового комплементу, вмісту лізоциму, глікогену, рівня НСТ-тесту і мієлопероксидазної активності, що є прямим свідченням зміни фагоцитарної активності сегментоядерних нейтрофільних лейкоцитів. Фагоцитарна активність у старих тварин достовірно знижувалася, а епіфізектомія призводила до порушення фазності добової кривої, до змін акрофази і батифази, рівні показників достовірно знижувалися в усі годинні проміжки доби. Уведення екзогенного мелатоніну нормалізувало знижені показники фагоцитарної активності, яку дорослих, так і у старих щурів, а при наявності залози гормон не впливав на цей показник при звичайному фотоперіоді. При пригніченні ШЗ тривалим освітленням введення мелатоніну стимулювало активність фагоцитозу як у дорослих, так і у старих тварин контрольної групи. Отже, за відсутності ШЗ ефекти мелатоніну не залежать від фотоперіоду. Біоритмологічні зміни гуморальних і клітинних показників неспецифічної резистентності проявляють різноспрямованість, що забезпечує найбільш повноцінне пристосування організму до циклічних змін зовнішнього середовища. ШЗ має пряме відношення до регуляції циркадіанних ритмів системи неспецифічної імунологічної резистентності організму. Є певні вікові особливості, а вплив шишкоподібної залози зберігається до глибокої старості. Регулююча дія ШЗ на імуноструктурний гомеостаз здійснюється мелатоніном і, можливо, іншими біологічно активними речовинами, які продукуються цим органом. Дослідження зі зміненим освітленням свідчать про існування принципової можливості стимуляції мелатонінутворюючої функції ШЗ шляхом збільшення довжини темпового періоду, і, як наслідок, посилення роботи системи неспецифічної імунологічної резистентності організму, що є особливо актуальним при корекції вікових змін та з метою продовження тривалості життя складові системи неспецифічної адаптації організму підпорядковані чіткіш циркадіанним та сезоннім коливанням, які мають вікові особливості. 2. Шишкоподібна залоза бере безпосередню участь у формуванні хроноритмів системи неспецифічного імунного захисту, що чітко підтверджується відповідними змінами після еліфізектомії та уведення мелатоніну. 3. Циркадіанна архітектоніка імуноструктурного гомеостазу має пряму залежність від довжини фотоперіоду: за умов подовженої темряви спостерігається активація системи неспецифічного імунного захисту, а при постійному освітленні - відбувається пригнічення. 4. Можлива часткова корекція змінених показників системи неспецифічного імунітету під час розвитку процесів старіння організму шляхом штучної регуляції світлового режиму та уведенням екзогенного мелатоніну
Дод.точки доступу:
Вепрюк, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Ковальчук, Ю. П.
Зміна вмісту основного білка мієліну у різних відділах головного мозку щурів під час постнатального розвитку [Текст] / Ю. П. Ковальчук, Г. О. Ушакова // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 3 (ч.2). - С. 58-62. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN (микробиология)
МИЕЛИНА БЕЛКИ -- MYELIN PROTEINS (анализ, физиология)
ПОСТНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, УХОД -- POSTNATAL CARE (статистика)
НЕРВНАЯ СИСТЕМА -- NERVOUS SYSTEM (рост и развитие)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета роботи - дослідити особливості розподілу основного білка мієліну (ОБЩ у різних відділах головного мозку щурів на різних етапах постнатального розвитку. Матеріали та методи. Дослідження проводили на щурах лінії Вістар. Для дослідження постнатального розвитку використано 24 щури. Тварин розподілено на чотири групи за віком (п = 6): 1 - новонароджені тварини (1 день), 2 - ЗО, 3 - 90, 4 - 180 днів. З мозку виділяли три відділи: мозочок, таламус і гіпокамп, які в подальшому використовували для отримання цитозольних білкових фракцій. Рівень загального білка в отриманих фракціях визначали за методом Бредфорда. Вміст ОБМ визначали за методикою імуноферментного аналізу. Статистична обробка результатів проведена за однофакторним дисперсійним аналізом AN OVA. Результати. Загальний пул білків у цитозольних фракціях, отриманих із різних відділів головного мозку новонароджених щурів, встановлено на рівні 1,93 - 2,21 мг/ мл. У мозочку та таламусі щурів спостерігалося поступове збільшення загального вмісту білків у процесі розвитку до 90 днів: у мозочку - до 2,77 ± 0,19 мг/мл, таламусі - до 3,07 ± 0,21 мг/мл, а на 180 добу постнатального розвитку встановлено значне зменшення рівня загального вмісту білків порівняно з 90 денними тваринами. У гіпокампі визначено поступове зменшення загального вмісту білків у процесі розвитку тварин порівняно з новонародженими. За результатами досліджень у новонароджених (1-денних) щурів зазначено незначну кількість ОБМ, концентрація ОБМ значно збільшується впродовж першого місяця розвитку тварин. У мозочку 30 денних щурів концентрацію основного білка мієліну зазначено на рівні 4,56 ± 0,28 мкг/100 мг тканини, у таламусі -1,99 ±0,42 мкг/100 мг тканини, у гіпокампі - 0,63 ± 0,08мкг/100 мг тканини. На 90 день постнатального розвитку тварин встановлено стрімке збільшення рівня ОБМ у гіпокампі до 2,29 ± 0,72 мкг/100 мг тканини. Вміст ОБМ у мозочку 30-денних щурів є найвищою серед інших відділів головного мозку. Це вказує на те, що у мозочку процеси мієлінізації розпочинаються одразу після народження тварин й досягають максимуму на ЗО добу постнатального розвитку. Вміст основного білка мієліну на 180 днів постнатального розвитку має тенденцію до зменшення у всіх досліджуваних відділах головного мозку щурів. Висновки. Встановлені кількісні показники основного білка мієліну впродовж постнатальногорозвитку, які мають специфіку залежно від відділу мозку та терміну формування мієлінової оболонки під час онтогенезу нервової системи щурів
Дод.точки доступу:
Ушакова, Г. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Колесник, Т. В.
Вплив динамічних характеристик варіабельності систолічного артеріального тиску на гіпертрофію та діастолічну функцію лівого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензію [Текст] / Т. В. Колесник, Г. А. Косова // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 3 (ч.2). - С. 63-70. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
КРОВЯНОГО ДАВЛЕНИЯ МОНИТОРИНГ АМБУЛАТОРНЫЙ -- BLOOD PRESSURE MONITORING, AMBULATORY (статистика, тенденции)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ДИСФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR DYSFUNCTION, LEFT (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ХРОНОБИОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- CHRONOBIOLOGY PHENOMENA (физиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета роботи - вивчити особливості динамічних властивостей варіабельності систолічного артеріального тиску у хворих на АГ для виявлення індивідуальних характеристик перебігу захворювання за даними ДМАТ з виділенням найбільш несприятливих ознак для формування гіпертрофії та діастолічної дисфункції (ДД) лівого шлуночка.Матеріали і методи. Обстежено 94 хворих на артеріальну гіпертензію II стадії, які не отримували антигіпертензивну терапію. Усім хворим проводили ДМАТ з аналізом традиційних показників і спеціально розрахованих динамічних характеристик варіабельності AT за допомогою інформаційної технології обробки даних ДМАТ "NeuroModelDBPM" (патент №26761 від 10.10.07 p.), трансторакальну ехокардіографію. Результати і висновки. Динамічні характеристики варіабельності AT характеризують вплив гемодинамічного навантаження коливань AT на процеси структурно-функціональних змін серця. Проведення нейромереживої кластерізації допомогло виділити категорії хворих, у яких незалежно від більш низьких рівнів CAT та ДАТ, показників "навантаження тиском”, встановлено наявність чисельних асоціацій між ІММЛШ, ДД та характеристиками добового профілю AT, у тому числі таких хронобіологічних показників, як величина ранкового підйому та варіабельність CAT і ДАТ. Використання новітніх інформаційних технологій аналізу результатів ДМАТ, дає змогу виявляти і аналізувати приховані закономірності хронобіологічних особливостей AT
Дод.точки доступу:
Косова, Г. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Колеснікова, О. В.
Показники ліпідного і вуглеводного обмінів як фактори передчасного старіння в осіб з різним кардіоваскулярним ризиком [Текст] / О. В. Колеснікова, К. В. Вовк, А. О. Радченко // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 3 (ч.2). - С. 71-75. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ КАРДИОВАСКУЛЯРНЫЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, CARDIOVASCULAR (тенденции)
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM (физиология)
УГЛЕВОДНЫЙ ОБМЕН -- CARBOHYDRATE METABOLISM (физиология)
СТАРЕНИЕ ПРЕЖДЕВРЕМЕННОЕ -- AGING, PREMATURE (метаболизм, патофизиология, этиология)
РИСКА СТЕПЕНИ ОЦЕНКА -- RISK ADJUSTMENT (статистика)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета роботи - оцінити зв'язок між біологічним віком (БВ), календарним віком (КВ) і показниками ліпідного і вуглеводного обмінів у пацієнтів з різним кардіоваскулярним ризиком (КВР) і виявити фактори ризику передчасного старіння. Матеріали та методи. У дослідження залучені 73 пацієнти, середній вік яких становив 51,99 ± 8,93 років. Залежно від ступеня КВР пацієнти розділені на три групи: І (п=27) - з низьким і помірним КВР; II (п=20) - з високим ризиком; III (п=26) - з дуже високим. БВ визначали відповідно до методики А. Г. Горелкіна і Б. Б. Пінха- сова (№. 2387374, 2010). Результати. Достовірні відмінності виявлені між І і II, І і III групами за такими показниками, як КВ, БВ, ІМТ, глюкоза, а також за рівнем загального холестерину (ЗХС) між групами І і II, і тригліцеридів (ТГ) між групами І і III. Кореляційний зв’язок між БВ і глюкозою, ТГ, холестерин ліпопротеїнів низької щільності (ХС- ЛПНЩ), ЗХС зростала зі збільшенням ступеня КВР. Середньої сили прямий зв'язок виявлений між ХС-ЛПНЩ, ЗХС і БВ, зворотній - міжХС-ЛПНЩ, ЗХС і КВ. Висновки. Можна припустити, що ХС-ЛПНЩ і ЗХС можуть бути віднесені до факторів передчасного старіння, особливо в осіб з КВР дуже високих градацій, що вимагає корекції. Визначення БВ може поліпшити якість вторинної профілактики у цієї категорії пацієнтів
Дод.точки доступу:
Вовк, К. В.
Радченко, А. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Кухлевський, Ю. І.
Вікові анатомо-функціональні зміни кісткової тканини верхньої та нижньої щелеп у осіб молодого віку [Текст] / Ю. І. Кухлевський // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 3 (ч.2). - С. 76-82. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЧЕЛЮСТЬ ВЕРХНЯЯ -- MAXILLA (анатомия и гистология, ультраструктура, физиология)
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY (физиология)
МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT (статистика, физиология)
ТОМОГРАФИЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ КОНИЧЕСКАЯ -- CONE-BEAM COMPUTED TOMOGRAPHY (использование, статистика, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Десинхроноз - один з найбільш вагомих чинників для розвитку однієї з найпоширеніших неінфекційних хвороб, пов'язаних зі способом життя - остеопорозу. Встановлено, що зміни вмісту Са2+ - ключовий фактор анатомо-функціональних змін кісткової тканини (КТ), проте які фізіологічні чинники сприяють її можливим варіантам анатомічної та індивідуальної мінливості остаточно не встановлені. Конусо-променева комп'ютерна томографія (КПКТ) використовується для визначення 3D та поперечних параметрів структур черепно-лицевої ділянки і зміни якості кісткової тканини, проте чи її застосування дозволить вірогідно верифікувати ранні вікові прояви змін КТ з метою формування груп ризику стосовно їх виникнення не відомо. Мета роботи - вивчити вікові відмінності структурно-функціональних КТ щелепу здорових (безсимптомних) молодих людей та пацієнтів без будь-яких метаболічних розладів за допомогою КПКТ. Матеріали і методи. Групу спостереження склали 120 молодих осіб, з них чоловіків (п = 45) та жінок (п = 75), що були розділені за віковим цензом на 1-у підгрупу -22-28рр., 2-у-29-35рр. (дозвіл комітету біоетикиЛНМУ, №3, 16.03.2015p.). Для виявлення лінійних змін ЩКТу верхньо-щелепних та нижньо-щелепних аналогічних сегментах ліворуч та праворуч використано 3D комп'ютерне моделювання КПКТ ("Point 3D Combi 500", PointNix, Південна Корея), для встановлення відмінностей щільності КТ (ЩКТ) - порівняльна характристика за параметрами Hounsfleld одиниць між аналогічними сегментами та відповідними симетричними ділянками верхньої і нижньої щелеп для кожного пацієнта. 40 пацієнтів було виключено з дослідження. Дані 2400 зразків [80 (пацієнти) х 10 (сегменти) х 3 (рівні)], в яких аналіз лінійних величин коміркового паростку верхньої та нижньої щелепи, товщини кісткової тканини (внутрішні та зовнішні компактні пластини та губчастий шар), ЩКТ було статистичного опрацьовано. Результати. Виявлено вікові відмінності ЩКТ: у осіб обох статей 2-ї групи виявлено зменшення на 22,3 ± 5% порівняно з групою осіб 22-28 pp. згідно досліджень сегментів "13-14" та "23-24". Встановлено найбільші відмінності у ЩКТ у сегментах "36-37" (у 30% у жінок віком 29-35 років). Отримані результати КПКТ показують, що напрямок змін лінійних значень щелеп асоціюється з максимальним зменшенням щільності кісткової тканини щелеп. Висновки. Встановлено, що існують вікові відмінності у змінах щільності кісткової тканини верхньої і нижньої щелеп у здорових молодих людей. КПКТ може бути корисним інструментом для оцінки ранніх ознак щільності кісткової тканини щелеп, призначення відповідного лікування та створення фізіологічної персоналізованої медичної стратегії профілактики остеопорозу
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Kushnir, O. Yu.
Changes of the antioxidant defence in the kidneys of аlloxan diabetic rats under melatonin action [Текст] = Зміни антиоксидантного статусу в нирках щурів з алоксановим діабетом під дією мелатоніну / O. Yu. Kushnir, I. M. Yaremii // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 3 (ч.2). - С. 83-87. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL (метаболизм, патофизиология, этиология)
АНТИОКСИДАНТНОЙ РЕАКЦИИ ЭЛЕМЕНТЫ -- ANTIOXIDANT RESPONSE ELEMENTS (физиология)
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: The aim was to determine the influence of melatonin on basal levels of glucose (BG), malonic dialdehyde (MDA), reduced glutathione (GSH) levels, glutathione reductase (GR), glutathione peroxidase (GPx), glucose-6-phosphate dehydrogenase (G-6-PhD) activities in the kidney of alloxan diabetic rats. Materials and methods. Diabetes was induced in male Wistar rats by single i.p. injection of alloxan (170 mg/kg). Four days after diabetes induction, rats were divided into diabetic (untreated) and melatonin-diabetic group (5 mg/kg, daily and orally for two weeks). Among diabetic rats were rats with preserved normoglycemia (impaired glucose tolerance – IGT) and rats with diabetes mellitus (DM) BG ≥ 8 mmol/l. Blood was taken from the tail vein to evaluate the BG level. Rats were sacrificed on the 19th day from the beginning of the experiment in accordance with the ethical treatment of animals. Determinations of the enzymes activities were by standard methods. Statistical analysis was performed using Statistica 10 StatSoft Inc. Results. In DM group of rats activity of GR GPx, G-6-PhD, the level of GSH decreased 45%, 18%, 48%, 49% respectively in compareison with the control The level of MDA was found to be higher 90% in DM group and on 55% in IGT group respectively than in control. In the group of rats with IGT activity of GR, GPx, G-6-PhD, the level of GSH increased 42%, 18%, 82%, 55% respectively as compared with control. Melatonin injections were efficient for normalization of these indexes under study. Conclusion. The introduction of melatonin to alloxan diabetic rats for two weeks daily lead to a decrease of basal glycemia (BG) level in them, as well as stabilization of disorder indices of antioxidant defense system, namely, GR, GPx, G-6-PhD activity, content of MDA and G-SH in rat kidneys
Мета роботи – полягала в тому, щоб визначити вплив мелатоніну на базальний рівень глюкози (БГ), вміст малонового диальдегіду (МДА), рівень глутатіону (GSH), глутатіонредуктази (ГР), глутатіонпероксидази (ГП), глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (Г-6-фДГ) в нирках щурів з алоксановим діабетом. Матеріал і методи. Діабет був індукований у самців пацюків роду Вістар за одиничним інтраперетонеальним введення алоксану (170мг/кг). Через чотири дні після індукції цукрового діабету (ЦД) щурів розподіляли на діабетичну (неліковану) та мелатонін-діабетичну групу (5мг/кг, щодня таперорально протягом двох тижнів). Серед діабетичних тварин були щури зі збереженою нормоглікемією (поруиіення толерантності до глюкози – ПТГ) та щури із ЦД (БГ≥8ммоль / л). Кров забирали з хвостової вени, щоб оцінити рівень БГ. Декапітація щурів була на 19-й день з початку експерименту відповідно до етичного поводження з тваринами. Визначення активності ферментів були стандартними методами. Статистичний аналіз проводився за допомогою Statistica 10 StatSoft Inc. Результати. У групі щурів з ЦД активності ГР, ГП, Г-6-ФДГ та рівень GSH знижувалися на 45%, 18%, 48% та 49%, відповідно, порівняно з контролем. Встановлено, що рівень МДА вищий на 90% у групі з ЦД і на 55% у групі тварин з ПТГ, ніж; у контролі. У групі щурів з ПТГ активність ГР, ГП, Г-6-ФДГ та рівень GSH збільшені на 42%, 18%, 82% та 55% відповідно, порівняно з контролем. Ін'єкції мелатоніну були ефективними для нормалізації цих досліджуваних показників. Висновок. Ін'єкції мелатоніну діабетичним щурам щоденно впродовж двох тижнів призвели до зниження в останніх рівня базальної глікемії, як і до нормалізації показників порушення антиоксидантної системи захисту, а саме активності ГР, ГП, Г-6-ФДГ, вмісту МДА та GSH в нирках щурів
Дод.точки доступу:
Yaremii, I. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Лукашевич, І. В.
Вікові особливості зміни імунологічного статусу хворих на хронічний холецистит під впливом лікування препаратами чистотілу великого [Текст] / І. В. Лукашевич, Н. В. Черновська, О. В. Глубоченко // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 3 (ч.2). - С. 88-92. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ХОЛЕЦИСТИТ НЕКАЛЬКУЛЕЗНЫЙ -- ACALCULOUS CHOLECYSTITIS (иммунология, патофизиология, этиология)
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
ИММУННОЙ СИСТЕМЫ РАССТРОЙСТВА -- IMMUNE SYSTEM DISEASES (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ЧИСТОТЕЛ -- CHELIDONIUM
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY (использование, статистика, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета роботи – вивчення вікових особливостей впливу курсового лікування настоянкою чистотілу великого на показники імунного статусу хворих на хронічний некаменевий холецистит (ХНХ). Матеріали і методи. Імунологічні дослідження проведені у 52 хворих на хронічний некаменевий холецистит в стадії вираженого загострення віком від 18 до 79 років та 19 практично здорових осіб. Результати. Вивчення стану клітинного та гуморального імунітету у хворих на ХНХ показало, що в період активності патологічного процесу в 38 (72,65%) випадках виявляються зміни в імунному статусі. Ці зміни полягали в розвитку відносної та абсолютної Т-лімфопенії, зниженні вмісту субпопуляцій, функціональної активності Т-клітин, достовірному підвищенні індексу співвідношення Th/Ts, підвищенні вмісту В-лімфоцитів, Ig M, Ig G, титру ЦІК. Комплексне лікування ХНХ з використанням чистотілу великого сприяло більш чіткому підвищенню рівня Т-лімфоцитів, фагоцитарної активності, титру комплементу, зниженню рівня В-лімфоцитів, ЦІК, Ig M, Ig G, в порівнянні з показниками пацієнтів, яким імуноактивні препарати не призначалися. Ці зміни були більш вираженими у осіб молодого та зрілого віку і менш помітними в пацієнтів похилого та старечого віку. Висновки. Курсове застосування препаратів чистотілу великого у пацієнтів з хронічним некаменевим холециститом молодого та зрілого віку сприяє нормалізації показників Т- і В-систем імунітету та природного захисту тим самим забезпечуючи стійкість та тривалість ремісії
Дод.точки доступу:
Черновська, Н. В.
Глубоченко, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Nechytailo, Yu. M.
The peculiarities of sleep timing in teenagers [Текст] = Особливості структури сну у підлітків / Yu. M. Nechytailo, O. Y. Pidmurniak // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 3 (ч.2). - С. 93-97. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
МУЛЬТИМЕДИА -- MULTIMEDIA (использование, тенденции)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT (физиология)
СНА РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS (профилактика и контроль, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Sleep is very important for human health and well-being, and sleep reduction and disturbances are associated with a wide range of negative health consequences especially for children. The aim of this study was to assess sleep peculiarities and sleep disturbances in contemporary school-age children. Material and methods. We have examined 562 children at the age of 10-18 years (middle age – 13.6 ± 0.08 years) from urban and rural areas of two regions. Demographic and clinical data, sleep timing characteristics (sleep onset, time for getting up, sleep latency), frequency of daytime sleep, sleep duration and its quality assessment were obtained by means of sleep questionnaires. Conclusions. Sleep analysis established in children under study insufficient night sleep, with increased time expenditures for multimedia and electronic entertainment before going to bed. Self-assessment of sleep quality in children was low in total especially in age period 14-15 years
Сон є дуже важливим для здоров'я та благополуччя людини, а його скорочення сну і порушення пов'язані з широким діапазоном негативних наслідків для здоров'я, особливо у дітей. Мета роботи – оцінити особливості сну та порушення сну у дітей сучасного шкільного віку. Матеріал та методи. Ми обстежили 562 дітей віком 10-18 років (середній вік – 13,6 ± 0,08 років) з міських та сільських районів двох областей. Демографічні та клінічні дані, часові характеристики сну (початок сну, час прокидання, тривалість засинання), частота денного сну, тривалість сну та оцінка його якості були отримані з опитувальників сну. Висновки. Аналіз сну встановив у обстежених дітей недостатність нічного сну, зростання витрат часу на мультимедійні та електронні розваги перед сном. Самооцінка якості сну у дітей з була низькою в цілому, особливо у віці 14-15 років
Дод.точки доступу:
Pidmurniak, O. Y.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Павловський, Я. І.
Вікові зміни вмісту VCAM та IL-1β за умов модифікації дії H₂S [Текст] / Я. І. Павловський // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 3 (ч.2). - С. 98-103. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
ЭНДОТЕЛИЙ -- ENDOTHELIUM (патофизиология)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (анализ, диагностическое применение)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Згідно сучасних даних, встановлено важливу роль газових медіаторів (NO, CO і Η2S) для балансу про- та протизапальних реакцій в організмі та забезпечення функцій ендотелію, хоча їхня взаємодія залишається остаточно не з'ясованою. Саме тому, дослідження дії Н2S-асоційованих сполук НСПЗП (Η2S-НСПЗП) у віковому аспекті є актуальніш з огляду на широкий спектр призначення даних препаратів. Основні маркери порушення стану ендотелію включають хемокіни (VCAM-1 mal L- 1β)/ Мета роботи - дослідити вікові зміни показників прозапальних реакцій за умов введення класичного й гібридного Η2S-асоційованого аспірину в різні терміни застосування. Матеріали та методи. Для дослідження було залучено 108 нелінійних щурів самців, віком 12-16 тижнів (п = 54) та 48-56 тижнів (п = 54), масою 180-220 г. Було сформовано групи молодих і старих щурів для досліджень: контрольна група (інтактні тварини), яким вводили 1 мл 0,9% p-ну NaCl; групи з експериментальною аспіриновою гастропатією за умов одноразового та 9-ти денного в/о введення аспірину; групи тварин, яким вводили Ηβ-аспірин разово та у продовж 9 днів. Кожну групу тварин підрозділяли на дві підгрупі: без та з індукцією гострого водноіммобілізаційного стресу. Тварин виводили з експерименту під загальним знечуленням і методом кардіопунтування забирали кров для визначення вмісту УСАМ та IL-1β за допомогою ІФА. Результати показали, що у групі контролю вміст VCAM і IL-1β в сироватці крові молодих щурів дещо нижчий ніж у старих щурів. При вивченні спрямованості протизапальних реакцій у молодих щурів виявлено, що застосування ASA призвело до збільшення вмісту VCAM і IL-1β, тоді як у разі застосування Η2S-ASA рівень цитокінів був нижчим. Індукція стресу у молодих щурів з попереднім введенням аспірину призвела до зменшення УСАМ у двічі при разовому введенні і відсутності суттєвих змін за 9-ти денного застосування. Коли застосовували Η2S-аспірин рівень УСАМ зменшився у тричі при разовому введенні і наближено до даних контролю у разі 9-ти денного застосування. Динаміка змін вмісту УСАМ і IL-1β у старих щурів показала, що дія ASA та Η2S-ASA спричинила збільшення приблизно на 20%. Захисні реакції за умов індукції стресу та разового або тривалого застосування ASA та Η2S-ASA у старих щурів мали практично однакову спрямованість з молодими тваринами. Висновок В обох серіях досліджень Η2S-ASA мав виразну протизапальну дію, зменшуючи вміст УСАМ і IL-1β на 25% порівняно з показниками групи, яким вводили класичний аспірин що вказує, на виразний сприятливий протизапальний ефект. Таким чином, гібридні Η2S-асоційовані НСПЗП мають вазотропну дію та здатність змінювати ендотеліальну дисфункцію у кращій мірі порівняно з класичними аналогами
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Ревенко, О. В.
Вікові морфо-функціональні зміни структур брижі за умов стрес-індукованих пошкоджень і дії гідроген сульфіду (Н₂S) [Текст] / О. В. Ревенко, О. С. Заячківська // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 3 (ч.2). - С. 104-108. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
БРЫЖЕЙКА -- MESENTERY (анатомия и гистология, повреждения)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS (физиология)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ЖИРОВАЯ ТКАНЬ -- ADIPOSE TISSUE (действие лекарственных препаратов, ультраструктура)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: На даний час мало досліджено вікові особливості функціонування і значення брижі у організмі людини. Мезантеріальні ускладнення відіграють важливу роль в різноманітній патологіях, включаючи діабет, ожиріння, колоректальний рак, хвороба Крона і метаболічний синдром. Не досліджено також зміни жирової тканини брижі за умов цитолітичного впливу нестероїдних протизапальних препаратів (НСПЗП) та застосування гібридних НСПЗП, збагачених сірководнем Η2S. Мета роботи - виявлення функціональних та ультраструктурних змін мезенте- ріальної жирової тканини (МЖТ) за впливу НСПЗП та в поєднанні з впливом висококалорійного з високим вмістом вуглеводів харчування (ВКВВХ) та індукцією стресу у тварин різного віку. Матеріал та методи. Дослідження виконано на щурах самцях (п=60), яких було розділено на молодих і старих (МЩ і СЩ, відповідно), що склали: 1 (контрольну) групу, що отримувала 1 мл 0,9%NaCl внутрішньочеревинно (во), 2 групу, що отримувала класичний аспірин (АСК, 10 мг/кг, во) та 3 групу, що отримувала H2S- аспірин (АТВ-340, Antibe Therapeutics Inc, Торонто, Канада, 17,5 мг/ кг). Тварини з кожної груп було розподілено на підгрупи, який індукували стрес (Takagi, 1964) або виводили з експерименту. Парні зразки МЖТ були отримані з тканини брижі тонкої кишки МЩ і СЩ. Морфологічні методи (світлова та трансмісійна електронна мікроскопія (відповідно, CM і ТЕМ) використовувались для виявлення характеристик МЖТ та аналізу їх змін у всіх експериментальних групах. Результати. Виявлено, що у МЩ і СЩ з введенням Η2S-аспірину на тлі стресу пошкодження МЖТ були помірними порівняно до групи з АСК, встановлено виразний вазотропний ефект. Ультраструктурні зміни мітохондрій адипоцитів МЖТ вказували на характерне їх контурування та насичення їхнього матриксу кристами, що можна трактувати вазодилятаторною та антиоксидантною дією Η2S. Дія АТВ-340 призвела до захисного ефекту та зниження ступеня пошкоджень МЖТ майже удвічі порівняно до АСК. Висновок. Отримані результати вказують на наявність вікових відмінностей у відповіді МЖТ МЩ і СЩ. Захисний ефект Η2S-аспірину на МЖТ модулюється шляхом активування ендогенного синтезу Η2S, інгібування запалення за рахунок покращення функцій ендотелію
Дод.точки доступу:
Заячківська, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Родниченко, А. Е.
Т-лимфоциты, макрофаги головного мозга, функциональное состояние тимуса у мышей разного возраста с купризоновой моделью рассеянного склероза и их изменения после введения мелатонина [Текст] / А. Е. Родниченко, И. Ф. Лабунец // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 3 (ч.2). - С. 109-113. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN (физиология)
ТИМУС -- THYMUS GLAND (иннервация, кровоснабжение, метаболизм)
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS (химически вызванный)
КУПРИЗОН -- CUPRIZONE (анализ, токсичность)
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета роботи - дослідити особливості впливу мелатоніну на зміни Т-лімфоцитів, клітин мікроглії/макрофагів в головному мозку, рівня тимуліну в крові мишей різного віку, які отримували нейротоксин купризон. Матеріали та методи. Миші лінії 129/Sy віком 3-5 міс та 15-17 міс отримували з їжею нейротоксин купризон, щоденно протягом 3 тижнів. З 8-ї доби купризонової дієти мишам щоденно вводили мелатонін, о 1800, із розрахунку 1 мг/кг. Результати. Встановлено, що в головному мозку молодих та старіючих мишей зрос¬тає кількість CD3+Т-лімфоцитів та Мас-1+-клітин, та рівень тимуліну в крові. Введення мелатоніну мишам обох вікових груп відновлює кількість CD3+Т-лім- фоцитів та Мас-1+-клітин в головному мозку, що спостерігається на тлі істотного підвищення в крові рівня тимуліну (особливо у молодих мишей). Висновки. Мелатонін може бути перспективним засобом у лікуванні розсіяного склерозу як у молодому, так і старіючому організмі. Ефект гормону більш виразний у молодих тварин
Дод.точки доступу:
Лабунец, И. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Сопова, І. Ю.
Вплив гострої гіпоксії на вміст окиснювально-модифікованих білків у базальних ядрах головного мозку за різної епіфізарної активності [Текст] / І. Ю. Сопова, М. В. Амаріуца // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 3 (ч.2). - С. 114-118. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
МОЗГА ГОЛОВНОГО ГИПОКСИЯ -- HYPOXIA, BRAIN (метаболизм, этиология)
БАЗАЛЬНЫЕ ГАНГЛИИ -- BASAL GANGLIA (метаболизм, повреждения)
БЕЛКА МОДИФИКАЦИЯ ТРАНСЛЯЦИОННАЯ -- PROTEIN MODIFICATION, TRANSLATIONAL (физиология)
ШИШКОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PINEAL GLAND (физиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета роботи - дослідити вміст окиснювально-модифікованих білків як один з "маркерів"розвитку патологічного процесу за дії гострої гіпоксії як стресуючого фактору на тлі різної функціональної активності епіфізу в базальних ядрах головного мозку (хвостате ядро, бліда куля, прилегле ядро перегородки, амігдала). Матеріали та методи. Робота виконана на 96 щурах-самцях ювенільного віку. Шляхом утримання тварин впродовж тижня за умов постійного освітлення моделювали гіпофункцію епіфізу, за умов постійної темряви - гіперфункцію. Контроль знаходився за звичайного режиму освітлення: природня зміна світлової та темпової фаз. Частина контролю та "дослідних" тварин зазнавали дії гострої гіпоксії, яку моделювали у модифікованій барокамері шляхом імітації підйому шурів на висоту 12 000 м. Через 30 хвилин після дії гіпоксії проводили декапітацію тварин. Для дослідження забирали структури мозку: хвостате ядро, бліду кулю, прилегле ядро перегородки, амігдалярний комплекс. Вміст окиснювально-модифікованих білків визначали за рівнем альдегід- і кетон- динітрофенілгідразонів нейтрального характеру, що реєстрували при 370 нм, та основного характеру (430 нм). Отримані експериментальні дані оброблено методами варіаційної статистики за допомогою пакета програм "STATISTICA 5.0.", проаналізовано з використанням t-критерію Ст'юдента. Результати. Аналіз результатів дослідження показав, що у базальних ядрах мозку тварин із зміненою активністю епіфізу під впливом гострої гіпоксії переважно (винятком є тільки бліда куля) спостерігалося більше зростання вмісту окиснених білків, ніжу базальних ядрах мозку тварин із звичайною епіфізарною активністю. Висновки. Епіфізарна активність є важливим фактором, що може коригувати дію інших чинників, зокрема на структури мозку. Зміна активності епіфізу модулює вплив гострої гіпоксії на метаболізм у базальних ядрах головного мозку, супроводжуючись переважно ще більшим збільшенням продуктів білкової пероксидації у цих регіонах мозку, ніж після дії гіпоксії у щурів із звичайною активністю епіфізу
Дод.точки доступу:
Амаріуца, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-31

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)