Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=КУ27/2020/19/3<.>

Загальна кількість знайдених документів : 30
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-30

Гельмінтози як біологічна та медична проблема [Текст] / Т. М. Бойчук [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 3. - С. 3-9. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГЕЛЬМИНТОЗЫ -- HELMINTHIASIS (лекарственная терапия, профилактика и контроль)
Анотація: Масивне забруднення навколишнього середовища призводить до загострення паразитарної ситуації, що надає їй більшої актуальності. Мета роботи – узагальнити медичні та біологічні проблеми гельмінтозів та визначити основні напрямки профілактики та лікування глистяних інвазій. Розглянута проблема поширення гельмінтозів, механізми зараження паразитами, узагальнено інформацію про цикли розвитку паразитів і тривалість життя гельмінтів в організмі людини, визначено вплив на організм людини та зміни в органах і тканинах, які відбуваються при гельмінтозах, особливість клінічних проявів та діагностування захворювань, особливості профілактичних заходів при ентеробіозі та основні причини високого рівня захворюваності гельмінтозами населення. Висновок. Головним завданням для забезпечення безпеки життєдіяльності людини є розробка та впровадження сучасної стратегії паразитарного контролю, використання новітніх методів виявлення паразитів, своєчасна діагностика і лікування хворих, профілактика гельмінтозів.
Дод.точки доступу:
Бойчук, Т. М.
Бодня, К. І.
Захарчук, О. І.
Бодня, І. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Андрущак, Л. А.
Топографо-анатомічні особливості чашечко-мискової системи нирки в плодовому періоді онтогенезу людини [Текст] / Л. А. Андрущак, О. В. Цигикало // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 3. - С. 10-16. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОЧЕЧНЫЕ ЛОХАНКИ -- KIDNEY PELVIS (анатомия и гистология)
ПОЧЕЧНЫЕ ЧАШКИ -- KIDNEY CALICES (анатомия и гистология)
ОНТОГЕНЕЗ
Анотація: Дослідження особливостей топографічної анатомії та індивідуальної анатомічної мінливості чашечко-мискової системи нирок (ЧМСН) упродовж плодового періоду внутрішньоутробного розвитку (ВУР) людини є важливими для з’ясування та розуміння складних перетворень їх будови, синтопії та скелетотопії, зокрема для пояснення причин та часу появи варіантів будови, можливого виникнення вроджених вад органа. Мета роботи – з’ясувати динаміку топографо-анатомічних змін та анатомічну мінливість чашечко-мискової системи нирки в плодовому періоді онтогенезу людини. Матеріали та методи. Досліджено 102 біоманекени плодів людини 160,0-480,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД) (4-10-й місяці ВУР). Застосовано комплекс методів морфологічного дослідження, який включав антропометрію, морфометрію, ін’єкцію кровоносних судин рентгенконтрастними сумішами, рентгенологічні методики, препарування, мікроскопію, тривимірне реконструювання та статистичний аналіз. Результати. Встановлено що на всіх препаратах спостерігається часточкова будова нирок плодів людини. Виявлено два основні варіанти їх зовнішньої будови – бобоподібну та овальну форми органа. На початку плодового періоду онтогенезу людини найчастіше спостерігається овальна форма нирки, але з 6-го місяця ВУР починає переважає бобоподібна форма, а з 8-го місяця ВУР вона визначається вже майже удвічі частіше. Спостерігали два варіанти будови ниркових воріт – відкриту та компактну їх форми. До 6-го місяця ВУР переважає відкрита форма ниркових воріт, а з кінця 7-го і до початку 8-го місяців ВУР на більшості препаратів виявлена компактна форма воріт органа. У 10-місячних плодів людини компактна форма трапляється втричі частіше за відкриту. Одночасно зі змінами форми ниркових воріт відбуваються зміни їх голотопії: у 4-7-місячних плодів ворота спрямовані вперед і медіально, а з 8-го місяця ВУР вони переорієнтовуються і розміщуються вже на медіальній поверхні нирки. Серед варіантів будови ЧМСН ми спостерігали ампулярний та розгалужений типи. Під час дослідження скелетотопії ниркової миски встановлено, що на початку плодового періоду (4-5-місячні плоди) права та ліва ниркові миски розміщуються майже на одному рівні по відношенню до хребта – приблизно на рівні проміжку між ІІ і ІІІ поперековими хребцями, але, починаючи з 6-го місяця, вони зліва "піднімаються" до рівня середньої третини ІІ поперекового хребця, а справа, навпаки, "опускаються" до середньої третини ІІІ поперекового хребця. Синтопія ниркової миски та пієло-уретерального сегмента з нирковими судинами справа і зліва майже однакова і в динаміці плодового періоду ВУР суттєво не змінюється. Висновки. 1. Топографія чашечко-мискової системи нирки значною мірою визначається особливостями просторової будови нирки – її зовнішньою формою, розмірами, скелетотопією, індивідуальними особливостями воріт органа, синтопією їх з нирковими судинами. 2. Тісна синтопія ниркової миски та пієлоуретерального сегмента з нирковими судинами при компактній формі ниркових воріт можуть бути анатомічною передумовою порушення уродинаміки за умов варіантів розгалуження ниркових судин чи існування аномальної судини в ділянці воріт нирки. 3. Варіанти будови нирок та їх структур чітко спостерігаються з початку плодового періоду внутрішньоутробного розвитку людини, суттєво впливають на топографію миски та чашечок, і в деяких випадках можуть спричинити порушення уродинаміки.
Дод.точки доступу:
Цигикало, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Pharmacoeconomic aspects of helminthiasis treatment in pediatrics [Text] / M. A. Ezhned [et al.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 3. - P17-24. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГЕЛЬМИНТОЗЫ -- HELMINTHIASIS (лекарственная терапия)
Анотація: Проблема паразитозів є досить актуальною на сьогоднішній день, оскільки залишається однією із найбільш поширених у світі. Згідно з даними статистики, кожен третіи? житель планети заражений тим чи іншим гельмінтом, нерідко одночасно двома-трьома або навіть більшою кількістю їх видів. Щороку в Україні реєструються 400-600 тисяч хворих на гельмінтози, що становить 53% всієї інфекційної захворюваності, 80% від числа виявлених хворих становлять діти. Проте виходячи з обсягів продажу антигельмінтних препаратів, кількість заражених паразитами може бути в декілька разів більша. Мета роботи – оптимізація зменшення вартості лікування гельмінтозів шляхом проведення фармакоекономічного аналізу застосування антигельмінтних препаратів. Матеріал і методи. З метою здійснення моніторингу стану фармацевтичного ринку протипаразитарних засобів нами проведено аналіз 83 медичних карт стаціонарних хворих (діти віком від 1 до 14 років) на глистяні інвазії та листків лікарських призначень лікувальних установ м. Чернівці. Результати. За результатами фармакоекономічного аналізу «мінімізація витрат» встановлено, що у віковій категорії 1-2 роки при використанні суспензії «Ворміл» та «Зентел» суттєвої різниці у ціні препаратів на курс лікування немає. У віковій категорії 2-6 років використовуються препарати «Ангельмекс» (45%), «Ворміл» (35%) та «Зентел» (15%). У віковій категорії 6-12 років вибір препарату залежить здебільшого від лікарської форми, у 20% випадків частіше вибирають жувальні таблетки, що пояснюється більш комфортним способом вживання, не зважаючи на ціну препарату. На другому етапі досліджень проведено фармакоекономічний аналіз застосування дієтичних добавок для профілактики гельмінтозів. Найдешевшим на курс лікування був «Фітоглистоцид» як у формі капсул (126,83 грн), так і сиропу (275,88 грн.), а найдорожчим – «Ворміл Фіто» у формі сиропу (444,6 грн.). Висновки. За результатами проведених досліджень встановлено, що найбільш розповсюдженим на території області залишається ентеробіоз. Найбільше використовуються при даних гельмінтозах засоби групи альбендазолу у формі таблеток та суспензії. Препаратами вибору є «Ангельмекс», «Ворміл», «Зентел», вибір яких залежить від вікової категорії.
Дод.точки доступу:
Ezhned, M. A.
Zakharchuk, O. I.
Horoshko, O. M.
Matushchak, M. R.
Kostyshyn, L. V.
Sakhatska, I. M.
Fediuk, N. A.
Mykhailiuk, N. V.
Voloshyn, V. L.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Marketing analysis of the range of antiparasitic drugs represented on the pharmaceutical market of Ukraine [Text] / O. M. Horoshko [et al.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 3. - P25-31. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРОТИВОПАРАЗИТАРНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIPARASITIC AGENTS (снабжение и распределение)
Анотація: На сьогодні паразитарні захворювання є найпоширенішими у світі та посідають одне з перших місць за розповсюдження та економічними втратами. Причинами такої ситуації, на думку експертів, є неякісна епідеміологічно небезпечна вода та низький рівень дотримання санітарно-гігієнічних норм. Проблема профілактики та лікування залишається актуальною практично для всіх країн, у тому числі й України. Мета роботи – провести маркетинговий аналіз асортименту вітчизняного фармацевтичного ринку протипаразитарних засобів. Матеріал та методи. Проведено маркетингове дослідження з використанням структурного, логічного, графічного, системного і контент-аналізу даних Державного реєстру лікарських засобів. Результати. Першим етапом дослідження стало вивчення асортименту протипаразитарних лікарських засобів, представлених на вітчизняному фармацевтичному ринку. Визначили, що на фармацевтичному ринку, за даними Державного реєстру лікарських засобів України, зареєстровано 22 найменування антигельмінтних лікарських засобів. Встановлено, що препарати, які постачаються на вітчизняний фармацевтичний ринок з країн світу, становлять 12 торгових назв, серед яких лідируючі позиції за обсягами постачання припадає на Індію та Францію (по 23% відповідно). Протипаразитарні засоби представлені в трьох лікарських формах, серед яких найбільшу частку сановлять таблетки – 65,2%, суспензії оральні – 30,4%, найменшою мірою на фармацевтичному ринку представлені фітозасоби із антигельмінтною активністю (4,6%). Аналіз зареєстрованих антигельмінтних лікарських засобів показав, що 95,6% препаратів досліджуваного сегмента підлягають відпуску за рецептом лікаря. Висновки. Встановлено, що найбільшою часткою представлені лікарські засоби похідні бензимідазолу, що разом становлять 47,8% від загальної кількості досліджуваного асортименту, найпоширенішими серед антигельмінтних засобів є лікарськими формами у таблетках (65,2%).
Дод.точки доступу:
Horoshko, O. M.
Matushchak, M. R.
Zakharchuk, O. I.
Drachuk, V. M.
Kostyshyn, L. V.
Ezhned, M. A.
Stepanchuk, V. V.
Sakhatska, I. M.
Mykhailiuk, N. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гудар’ян, О. О.
Зміни функціональної активності системи мононуклеарних фагоцитів у хворих із швидкопрогресуючим генералізованим пародонтитом з чутливими та резистентними до медикаментів пародонтальними мікроорганізмами [Текст] / О. О. Гудар’ян, О. С. Дорогіна // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 3. - С. 32-39. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МОНОНУКЛЕАРНАЯ ФАГОЦИТАРНАЯ СИСТЕМА -- MONONUCLEAR PHAGOCYTE SYSTEM (действие лекарственных препаратов)
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES (иммунология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У МИКРООРГАНИЗМОВ -- DRUG RESISTANCE, MICROBIAL
Анотація: Мета дослідження – виявлення особливостей функціональної активності мононуклеарних фагоцитів у хворих із швидкопрогресуючим генералізованим пародонтитом залежно від заселення пародонтальних тканин чутливими та резистентними до медикаментів збудниками захворювання на основі вивчення активованих моноцитів крові, фагоцитарної активності мононуклеарних фагоцитів і продукції основних класів імуноглобулінів, стану цитокінового профілю. Матеріал та методи. Для досліджень було відібрано 74 хворих на швидкопрогресуючий генералізований пародонтит I-II та II-III ступеня тяжкості, віком від 35 до 50 років. Комплекс лабораторних досліджень включав імунофенотипне вивчення субпопуляційного складу мононуклеарних клітин крові (СD3 +, СD4 +, СD8 +, СD14 +, СD16 +, СD25+, HLA-DR та СD95+), фагоцитарної активності нейтрофілів, рівень продукції цитокінів ІЛ-1?, ФНО-?, ІЛ-4 та синтезу sIgA, IgA, IgG і IgM у ротовій рідині. Результати. На підставі проведених комплексних клініко-лабораторних даних встановлено, що значне зниження функціональної активності системи мононуклеарних фагоцитів обумовлює формування тяжкого вторинного дефіциту клітинного і гуморального імунітету у хворих-носіїв резистентних штамів пародонтопатогенних збудників швидкопрогресуючого генералізованого пародонтиту та помірного – при заселенні пародонтального комплексу медикаментозно-чутливими бактеріями. Показана патогенетична залежність медикаментозної чутливості від характеру порушень системного і локального гуморального імунітету: при вираженому імунодефіциті можливий розвиток бактеріальної резистентності до медикаментозних засобів, а збереження медикаментозної чутливості збудників швидкопрогресуючого генералізованого пародонтиту пов’язане з помірними порушеннями протиінфекційних механізмів імунного реагування. Висновок. Оцінка функціональної активності системи мононуклеарних фагоцитів на основі вивчення стану імунофенотипових змін субпопуляційного складу мононуклеарних клітин крові, фагоцитарної активності моноцитів, вмісту імуноглобулінів та цитокінів у ротовій рідині надає цінну інформацію для уточнення механізмів розвитку різної чутливості пародонтопатогенної флори навколозубних тканин до протокольної антибактеріальної терапії у хворих із швидкопрогресуючим генералізованим пародонтитом.
Дод.точки доступу:
Дорогіна, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Денисенко, О. І.
Сучасні особливості клінічного перебігу корости [Текст] / О. І. Денисенко, М. Ю. Гаєвська, О. В. Денисенко // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 3. - С. 40-43. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЧЕСОТКА -- SCABIES (эпидемиология)
Анотація: Мета роботи – вивчити та проаналізувати рівень захворюваності та особливості клінічного перебігу корости у дорослих жителів Чернівецькій області за останні три роки. Матеріал і методи. Проведено вивчення й аналіз рівня захворюваності та характеру клінічних проявів корости у дорослих жителів Чернівецької області за останні три роки (2017-2019 рр.) із застосуванням клінічних та статистичних методів дослідження. Результати. Встановлено, що показник захворюваності на коросту серед дорослого контингенту населення Чернівецької області за останні три роки збільшився в 1,46 раза, а серед міського населення – в 1,93 раза. Серед хворих на коросту в 47,4% осіб встановлено типові клінічні прояви дерматозу, а більш ніж у половини (у 52,6%) пацієнтів – атипові форми корости: малосимптомна («доглянута» чи «лікована»), ускладнена (піодермією, алергічним дерматитом й екзематизацією) та постскабіозна лімфоплазія, що вказує на необхідність комплексного обстеження таких хворих з метою виявлення ймовірних факторів атипового й обтяженого клінічного перебігу дерматозу та планування щодо цих пацієнтів раціональних лікувально-профілактичних заходів. Висновок. Захворюваність на коросту серед дорослого контингенту населення Чернівецької області за останні три роки має тенденцію до зростання, особливо серед мешканців міст. Серед клінічних проявів корости в останні роки більшу частку (52,6%) становлять атипові форми дерматозу, що слід враховувати при обстеженні й лікуванні таких пацієнтів, а також при проведенні профілактичних та санітарно-просвітніх заходів серед населення.
Дод.точки доступу:
Гаєвська, М. Ю.
Денисенко, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Токсокароз у немовлят (клініко-лабораторні та серологічні аспекти) [Текст] / О. І. Захарчук [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 3. - С. 44-55. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ТОКСОКАРОЗ -- TOXOCARIASIS (диагностика)
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
Анотація: Токсокароз зазвичай передається при проковтуванні інвазійних яєць із ґрунту, проте останні повідомлення показують, що збудник також може передаватися при вживанні сирого м’яса зараженої курки, кролика або ягняти. Також наразі досить актуальним є зараження немовлят через молоко матері та трансплацентарно. Мета роботи – визначити стан клініко-лабораторних показників при інвазії Toxocara canis у дітей грудного віку, оптимізувати принципи діагностики та профілактики токсокарозу в немовлят на підставі вивчення епідеміологічних, клінічних та імунологічних особливостей перебігу інвазії, оцінки тяжкості загального стану і природної резистентності організму. Матеріал і методи. Обстежено 38 дітей (24 хлопчики і 14 дівчаток) віком від 6 до 12 місяців. При клініко-лабораторному обстеженні дітей застосовувалися клініко-епідеміологічні, біохімічні, серологічні, імунологічні методи дослідження. Проби ІФА з титром антитіл 1:800 і вище вважалися діагностично позитивними. Крім анамнезу життя і захворювання, велика увага приділялася епідеміологічному, алергічному та акушерському анамнезу. Результати. З метою аналізу частоти та характеру клініко-лабораторних проявів, їх співвідношення з результатами серологічних досліджень всі хворі були розподілені на три групи. Першу групу склали 16 дітей із серопозитивною реакцією і сумою балів 28,94±1,2 (від 24,5 до 34). До другої групи увійшли 17 дітей із серонегативною реакцією і сумою балів 6,91±3,1 (від 2 до 11,5). Третя група складалася з п’яти дітей із серонегативною реакцією, але сумою балів 19,5±1,4 (від 15,5 до 23). Аналіз отриманих результатів та порівняльна оцінка частоти прояву виявлених порушень у кожній групі дозволили встановити, що такі клініко-лабораторні показники, як гіпергаммаглобулінемія, гіпоальбумінемія і лейкоцитоз достовірно частіше (у 5, 8 і більше разів) спостерігалися у дітей 1-ї групи. Однаково часто у всіх трьох групах траплялися анемія і збільшення печінки. Не виявлено достовірних відмінностей частоти прояву у дітей 1-ї і 3-ї груп таких клініко-лабораторних показників, як рецидивна гарячка, ШОЕ, легеневий синдром, рентгенологічні ознаки ураження легенів, абдомінальний синдром, неврологічні порушення, лімфаденопатія, еозинофілія, які траплялися достовірно рідше або не були виявлені взагалі у дітей 2-ї групи. Що стосується еозинофілів у крові, то при однаковій частоті більш стійка і висока еозинофілія відзначалася у дітей із токсокарозом (від 20 до 42%), ніж з харчовою алергією (11-20%). Подібні результати отримані при оцінці клініко-лабораторних показників у балах за Глікманом. У всіх дітей із токсокарозом і з харчовою алергією сума клініко-лабораторних показників перевищувала 12 балів і достовірно відрізнялася від результатів 2-ї групи. У той же час, сума балів у дітей 1-ї групи становила 28,94±3,1 (від 24,5 до 34), а у дітей 3-ї групи вона дорівнювала 19,5±2,3 (від 19,5 до 23). Що стосується шкірних проявів, то вони частіше виявлялися при харчовій алергії, ніж при токсокарозі. Висновки. У дітей грудного віку можлива інвазія личинками токсокар. Крім звичайних шляхів зараження, існує можливість трансплацентарної інвазії від зараженої токсокарозом матері. Для своєчасного виявлення токсокарозу діти грудного віку з гіпергаммаглобулінемією, гіпоальбумінемією, лейкоцитозом зі стійкою еозинофілією вище 20% і сумою балів вище 20 (за Глікманом) повинні бути обстежені на токсокароз. Для уточнення діагнозу і виключення токсокарозу як у дитини, так і в матері необхідно проводити серологічні дослідження на токсокароз.
Дод.точки доступу:
Захарчук, О. І.
Бодня, К. І.
Грицюк, М. І.
Кривчанська, М. І.
Миронюк, М. Б.
Гуз, Л. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Луцик, А. П.
Біохімічні маркери неспецифічного виразкового коліту та хвороби Крона: С-реактивний протеїн, фекальний калпротектин та їх асоціація з тяжкістю захворювання [Текст] / А. П. Луцик, Д. В. Шорікова // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 3. - С. 56-62. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОЛИТ ЯЗВЕННЫЙ -- COLITIS, ULCERATIVE (этиология)
КРОНА БОЛЕЗНЬ -- CROHN DISEASE (этиология)
C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК -- C-REACTIVE PROTEIN
Анотація: Мета дослідження – встановити асоціацію С-реактивного протеїну та фекального кальпротектину з тяжкістю перебігу неспецифічного виразкового коліту та хвороби Крона. Матеріал та методи. Обстежено 34 хворих на виразковий коліт та 18 осіб – із хворобою Крона. Діагноз верифіковано за даними клінічного, лабораторного, імунологічного та інструментального методів. Результати. Доведено, що вміст фекального кальпротектину та рівень С-реактивного протеїну при неспецифічному виразковому коліті залежать від ступеня тяжкості захворювання: найвищі концентрації біомаркерів спостерігалися у пацієнтів із тяжким перебігом – 880,0±98,0 мкг/г кальпротектину та 35,6±8,2 мг/л С-реактивного протеїну, р0,05. Концентрація кальпротектину корелювала з розповсюдженістю ураження товстої кишки (найвища – при тотальному ураженні, найменша – при ілеїті, р0,05). Залежність змін С-реактивного протеїну від ендоскопічних ознак встановлена на рівні r
Дод.точки доступу:
Шорікова, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Matkovska, N. R.
Changes in indicators of endogenous intoxication, immune-inflammatory reaction and endothelial dysfunction under the influence of treatment of patients with alcoholic liver cirrhosis in combination with obesity using ademethionine and arginine glutamate [Text] / N. R. Matkovska // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 3. - P63-71. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЦИРРОЗ ПЕЧЕНИ АЛКОГОЛЬНЫЙ -- LIVER CIRRHOSIS, ALCOHOLIC (лекарственная терапия)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (лекарственная терапия)
АРГИНИН -- ARGININE (терапевтическое применение)
ОТРАВЛЕНИЕ -- POISONING (лекарственная терапия)
ЭНДОТЕЛИЙ -- ENDOTHELIUM (патология)
Анотація: Мета роботи - вивчення впливу комплексного лікування з використанням адеметіоніну та аргініну глутамату на стан ендогенної інтоксикації, імунозапальної реакції та ендотеліальної дисфункції у хворих на алкогольний цироз печінки (АЦП), поєднаний з ожирінням. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 215 хворих із діагностованим АЦП, серед яких було 66 жінок та 149 чоловіків. У 109 осіб діагностовано АЦП з ожирінням, у 106 осіб – АЦП без ожиріння. Пацієнтів поділили на підгрупи залежно від стадії декомпенсації за Чайльдом – П’ю, а також залежно від застосованого протоколу лікування (b протокол – базова терапія, h протокол – базова терапія, поєднана з адеметіоніном й аргініну глутаматом). Результати. У хворих на АЦП в поєднанні з ожирінням спостерігається більш важчий перебіг захворювання, що супроводжується вираженішими клініко-лабораторними проявами. У пацієнтів І та ІІ груп, що отримували h протокол, на стадії компенсації, субкомпенсації та декомпенсації показники сорбційної здатності еритроцитів (СЗЕ), лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ), високочутливого С-реактивного білка (вч-СРБ), фактору некрозу пухлин альфа (ФНП?), асиметричного диметиларгініну (ADMA) та рівень резистину достовірно покращилися (р0.05). У пацієнтів І і ІІ груп, що отримували базове лікування, на стадії компенсації такі показники погіршилися, проте достовірної різниці у них до і після лікування не спостерігалося (р0.05). На стадії субкомпенсації і декомпенсації у пацієнтів І і ІІ групи, що отримували базове лікування, СЗЕ, ЛІІ, вч-СРБ, ФНП?, ADMA та рівень резистину достовірно погіршилися (р0.05). Висновки. Включення в комплексне лікування хворих на АЦП, поєднаний із ожирінням, адеметіоніну та аргініну глутамату сприяє зменшенню проявів ендогенної інтоксикації, імунозапальної реакції та ендотеліальної дисфункції.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Основні аспекти лікування та профілактики інвазивних захворювань підліткового віку [Текст] / М. Р. Матущак [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 3. - С. 72-78. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПАРАЗИТАРНЫЕ БОЛЕЗНИ -- PARASITIC DISEASES (лекарственная терапия, профилактика и контроль)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Анотація: В Україні щорічно реєструються близько 100 тисяч випадків геогельмінтозів, із них 80 % у дітей до 17 років. Симптоматика гельмінтозів має слабко виражений характер або повністю відсутній, однак завдає шкоди організму, тому особливо небезпечне інфікування дитячого організму. Мета роботи – провести маркетингове дослідження лікарських засобів, які використовуються для лікування, та визначити основні проблеми профілактики даної патології. Матеріал і методи. Проведено маркетингове дослідження та аналіз ринку торговельних найменувань, аналіз 52 медичних карт стаціонарних та амбулаторних хворих (діти віком від 12 до 17 років) на глистяні інвазії та листків лікарських призначень лікувальних установ м. Чернівці. Результати. На першому етапі дослідження провели статистичне дослідження стану інвазивних захворювань та визначили основні фактори ризику зараження. Вивчили асортимент протипаразитарних лікарських засобів, представлених на вітчизняному фармацевтичному ринку. Найбільш часто як активний агент антигельмінтиків використовують «Альбендазол», 75% українського та 25% імпортного виробництва. Препарати з активною речовиною пірантелу становлять 42,8% вітчизняного виробництва, усі інші є імпортованими. За результатами опрацьованих медичних карт хворих обрали кілька найпоширеніших схем лікування, які включають антигельмінтну терапію, використання ентеросорбентів та призначення 5-денного курсу блокаторів Н1-гістамінових рецепторів. Проаналізувавши усереднені вартості доби лікування нематодних інвазій, зробили висновок, що найбільш доступний комплекс II групи препаратів, основним протигельмінтним препаратом є «Зентел». Одним із заходів профілактики гельмінтозів є застосування фітопрепаратів та дієтичних добавок на основі лікарської рослинної сировини, які, на відміну від хімічних засобів, характеризуються більш м’якими властивостями та меншою токсичністю, здатністю не лише впливати безпосередньо на збудника, але й забезпечувати відновлення функціонального стану органів та систем, уражених у результаті глистної інвазії. Висновки. Із запропонованих схем фармакотерапії найбільш доступними є використання комплексу, до складу якого входить «Біле вугілля», «Роліноз», «Зентел». Перспективним є вивчення застосування фітозасобів як у період лікувальної терапії, так і з метою профілактики.
Дод.точки доступу:
Матущак, М. Р.
Горошко, О. М.
Захарчук, О. І.
Федюк, В. І.
Костишин, Л. В.
Ежнед, М. А.
Сахацька, І. М.
Михайлюк, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Морар, І. К.
Вплив тривалості внутрішньочеревної гіпертензії на виникнення післяопераційної евентрації [Текст] / І. К. Морар // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 3. - С. 79-83. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ВНУТРИБРЮШНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ -- INTRA-ABDOMINAL HYPERTENSION (осложнения)
ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ЭВЕНТРАЦИЯ -- DIAPHRAGMATIC EVENTRATION (этиология)
Анотація: Післяопераційна евентрація є одним із найбільш небезпечних ускладнень в абдомінальній хірургії, при виникненні якого відзначається досить висока летальність, яка сягає до 20%, а за даними деяких авторів – до 65%. Одним із багатьох вагомих чинників, який має безпосередній вплив на виникнення післяопераційної евентрації, є внутрішньочеревна гіпертензія (ВЧГ), що завжди має місце при гострих хірургічних захворюваннях та травмах органів черевної порожнини, післяопераційних ускладненнях тощо. Якщо роль рівня ВЧГ у розвитку післяопераційної евентрації є досить зрозуміла та прогнозована, то тривалість ВЧГ та її ступінь залишається до кінця невизначеною. Вивчення тривалості ВЧГ у розвитку післяопераційної евентрації дасть змогу краще зрозуміти етіопатогенез виникнення цього ускладнення та знайти способи щодо його ефективного запобігання. Мета роботи – вивчити роль тривалості внутрішньочеревної гіпертензії, залежно від її ступеня, у розвитку післяопераційної евентрації. Матеріал і методи. Досліджено 59 прооперованих хворих на злоякісні новоутворення ободової кишки у ІІ та ІІІ стадіях захворювання. Основну групу сформували з осіб, у яких протягом раннього післяопераційного періоду виникла евентрація. Групу порівняння утворили пацієнти, в яких упродовж усього післяопераційного періоду евентрація не виникала. Усім пацієнтам рівень ВЧТ вимірювали через сечовий міхур, з періодичністю 3 рази на добу. Результати. Отримані результати дослідження вказують на провідну роль тривалості ВЧГ у розвитку післяопераційної евентрації. Зокрема, для розвитку післяопераційної евентрації характерна більша тривалість періодів ВЧГ ІІ, ІІІ та IV ступенів та менша – без ВЧГ та ВЧГ І ступеня. Зазначено роль тривалості періоду ВЧГ ІІ ступеня, оскільки відсутня вірогідна різниця проти періодів без ВЧГ та із ВЧГ І ступеня. Також післяопераційна евентрація виникає швидше у пацієнтів з тривалішим періодом ВЧГ ІІІ та IVступенів та менш тривалими періодами без ВЧГ та із ВЧГ І ступеня. Для швидшого настання післяопераційної евентрації характерна відсутність вірогідної різниці тривалості періоду ВЧГ ІІІ та IV ступенів порівняно з іншими. Висновки. 1. У розвитку післяопераційної евентрації провідна роль належить порівняно тривалим періодам внутрішньочеревної гіпертензії ІІ, ІІІ, IV ступенів. 2. Термін настання післяопераційної евентрації обернено пропорційний до тривалості періоду внутрішньочеревної гіпертензії ІІІ - IV ступенів.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Перебийніс, П. П.
Особливості морфогенезу надпід’язикової ділянки у передплодовому періоді онтогенезу людини [Текст] / П. П. Перебийніс, О. В. Цигикало // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 3. - С. 84-89. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ШЕЯ -- NECK (анатомия и гистология)
ОНТОГЕНЕЗ
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
ПЛОД -- FETUS (аномалии)
Анотація: З’ясування особливостей морфогенезу та топографо-анатомічних змін надпід’язикової ділянки (НПД) шиї та її структур у динаміці внутрішньоутробного розвитку (ВУР) людини залишається актуальним напрямком морфологічних досліджень. Уточнені, вичерпні дані щодо статево-вікових та конституційних особливостей будови та топографії органів та структур НПД шиї упродовж пренатального періоду онтогенезу людини дають змогу розробити нові критерії інтерпретації даних медичної діагностичної візуалізації, ступеня життєздатності плода, удосконалити існуючі та розробити нові методи хірургічної корекції уроджених вад шиї. Мета роботи: з’ясувати морфометричні особливості надпід’язикової ділянки шиї у передплодовому періоді онтогенезу людини. Матеріали та методи. Досліджено 30 препаратів передплодів людини 14,0-80,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД) (7-12 тижні внутрішньоутробного розвитку) з використанням комплексу сучасних методів морфологічного дослідження: антропометрії, морфометрії, тривимірного реконструювання та статистичного аналізу. Визначали морфометричні параметри НПД: ширину (відстань між внутрішніми поверхнями виросткових відростків нижньої щелепи), передньо-задній розмір (відстань від передньої поверхні під’язикової кістки до нижнього краю підборідного симфізу), бічний розмір (довжина бічної межі НПД – відстань від внутрішньої поверхні кута нижньої щелепи до нижнього краю підборідного симфізу), передній кут ділянки (кут між бічними межами НПД). Результати. На основі отриманих цифрових показників основних морфометричних параметрів НПД людини в динаміці передплодового періоду ВУР з’ясували критичні періоди розвитку ділянки та вивели математичні функції, які описують нормальний перебіг органогенезу НПД, що може бути корисним для створення діагностичних алгоритмів норми під час проведення пренатальної діагностики та моніторингу стану плода. Встановлено, що 9-10-й тижні ВУР є критичним періодом розвитку НПД, оскільки впродовж цього часу відбуваються інтенсивні процеси росту, які проявляються у різкій зміні розмірів органа, і це може спричинити появу варіантів будови та можливих вроджених вад НПД і зубо-щелепного апарата в цілому. Висновки. 1. На 10-му тижні передплодового періоду ВУР відбувається прискорене зростання передньо-заднього розміру НПД (y = -6,3851 + 1,041*x; r = 0,9374; p = 0.00001). 2. На 11-му тижні передплодового періоду ВУР відбувається прискорене зростання бічного розміру НПД (y = -6,1289 + 1,1277*x; r = 0,8891; p = 0.00001). 3. Під час з’ясування закономірностей динаміки зміни ширини НПД встановлено, що на початку передплодового періоду ВУР темпи росту показника уповільнені, але з 9-го тижня розвитку спостерігається прискорене його зростання (y = -4,5904 + 1,1074*x; r = 0,8662; p = 0.00001). 4. Особливості зміни величини переднього кута НПД у передплодовому періоді онтогенезу людини демонструють загальну тенденцію до його зменшення впродовж цього періоду розвитку – від 90,18±0,55° (7-й тиждень) до 82,12±1,17° (12-й тиждень), але після різкого зменшення цього кута до кінця 8-го тижня розвитку (79,32±1,03°) починається інтенсивне його зростання впродовж 9-го тижня до кінця передплодового періоду (y = 93,8224 – 0,9577*x; r = -0,4140; p = 0,0229).
Дод.точки доступу:
Цигикало, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Пішак, В. П.
Гельмінтози у дітей Чернівецької області [Текст] / В. П. Пішак, М. О. Ризничук, Т. В. Ігнатюк // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 3. - С. 90-95. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГЕЛЬМИНТОЗЫ -- HELMINTHIASIS (эпидемиология)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: За даними паразитологічного моніторингу, упродовж життя практично кожна людина хворіє на паразитарне захворювання, причому найчастіше страждають діти. Мета дослідження – вивчити поширеність аскаридозу та ентеробіозу серед дітей Чернівецької області. Матеріал і методи. Проаналізовано статистичні дані лабораторії Обласної дитячої клінічної лікарні м. Чернівці за період 2010-2019 рр. Виділено та вивчено групу дітей від 0 до 18 років, які звернулися до лабораторії з метою виявлення гельмінтозу. Результати. Серед дітей 0-18 років за десятирічний період спостереження гельмінтози траплялися у 9,38% осіб, а в дітей 0-2 років – у 6,71%. Із усіх дітей за 2015-2019 рр. виявлено гельмінтозів у 2,6 раза більше, ніж у 2010-2014 рр., що пов’язано з більшою кількістю звертань дітей до поліклініки. Висновок. У дітей Чернівецької області серед гельмінтозів найпоширенішим є аскаридоз. В осіб 0-18 років аскаридоз виявлено у 95,74%, а ентеробіоз – у 4,26%. У віковій групі 0-2 роки діагностовано аскаридоз у 92,07% дітей та ентеробіоз у 7,93%.
Дод.точки доступу:
Ризничук, М. О.
Ігнатюк, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Приймак, Х. В.
Профілактика карієсу зубів у дітей із дитячим церебральним паралічем [Текст] / Х. В. Приймак, І. А. Зорій, Н. В. Біденко // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 3. - С. 96-103. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КАРИЕС ЗУБОВ -- DENTAL CARIES (профилактика и контроль)
ЦЕРЕБРАЛЬНЫЙ ПАРАЛИЧ -- CEREBRAL PALSY
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Дослідження стоматологічного статусу дітей із дитячим церебральним паралічем (ДЦП) засвідчують про високу поширеність та інтенсивність у них уражень твердих тканин зубів. Мета роботи – розробити комплекс профілактичних заходів стосовно карієсу у дітей із ДЦП та визначити його ефективність. Матеріали і методи. До дослідження залучено 55 дітей (середній вік хворих становив 8,4±2,7 років) зі спастичними формами ДЦП, яких розподілено на 2 групи: І група (35 хворих) – діти з ДЦП, яким застосовували розроблений комплекс профілактичних заходів; ІІ група (20 дітей) – діти з ДЦП, яким надавали виключно рекомендації стосовно оптимального гігієнічного догляду за ротовою порожниною. Усім пацієнтам проведено неврологічне обстеження, визначення стоматологічного статусу, дослідження біохімічних та імунологічних показників ротової рідини. Результати. Більшість обстежених дітей із ДЦП мали спастичні форми, у зв’язку з цим тактика проведення профілактичних стоматологічних процедур здійснювалася з урахуванням неврологічної симптоматики основного захворювання. Розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів (ЛПЗ) стосовно карієсу зубів у дітей із ДЦП, що охоплював корекцію виявлених чинників ризику, корекцію і контроль індивідуальної гігієни порожнини рота, герметизацію або профілактичне покриття фісур і сліпих ямок зубів та комплекс місцевих заходів, спрямованих на нормалізацію процесів мінералізації зубів. Редукція приросту інтенсивності карієсу після застосування запропонованого комплексу через рік становила 53 %, редукція приросту інтенсивності карієсу постійних зубів – 30 %. Висновок. Ефективність запропонованого комплексу підтверджувалась достовірним покращенням стану гігієни порожнини рота, зниженням у ротовій рідині активності кислої та підвищенням активності лужної фосфатаз, підвищенням концентрації секреторного імуноглобуліну А (на 51,1%, p?0,01).
Дод.точки доступу:
Зорій, І. А.
Біденко, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Попова, І. С.
Особливості морфогенезу окремих структур передньої шийної ділянки у зародків людини [Текст] / І. С. Попова // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 3. - С. 104-109. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ШЕЯ -- NECK (анатомия и гистология, эмбриология)
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ И ПЛОДНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC AND FETAL DEVELOPMENT
Анотація: З’ясування особливостей закладки та становлення будови структур передньої шийної ділянки на ранніх стадіях внутрішньоутробного розвитку людини є одним із актуальних напрямів морфологічного дослідження, яке спрямоване на уточнення етіопатогенезу уроджених вад та доповнення даних щодо становлення шиї як окремої частини тіла. Мета роботи – уточнити джерела закладки та з’ясувати хронологічну послідовність морфологічних перетворень окремих структур передньої шийної ділянки у зародковому періоді внутрішньоутробного розвитку людини. Матеріал та методи. Досліджено 15 препаратів зародків людини 4,0–13,5 мм тім’яно-куприкової довжини з використанням комплексу методів морфологічного дослідження: виготовлення серій послідовних гістологічних зрізів, морфометрія, тривимірне реконструювання та статистичний аналіз. Результати. На 4-му тижні внутрішньоутробного розвитку (ВУР) виявлено перші компоненти II, III та IV пар глоткових дуг. Зачаток під’язикової кістки виявляється у вигляді конденсації мезенхіми на 5-му тижні ВУР і є похідним II та III глоткових дуг. На 6-му тижні ВУР під’язикова кістка знаходиться на стадії прехондрифікації та виявляються підшкірний м’яз шиї, що є похідним II глоткової дуги, та груднинно-ключично-соскоподібний м’яз. Останній відділяється від загального м’язового зачатку із трапецієподібним м’язом та ідентифікується відповідно до дефінітивних місць прикріплення. Висновки. 1. Наприкінці 4-го тижня внутрішньоутробного розвитку виявляються І, ІІ, ІІІ пари глоткових дуг та щілин, зачаток під’язикової кістки. 2. Протягом 5-го тижня ембріонального розвитку визначається заглиблення шийної пазухи. 3. Наприкінці зародкового періоду розвитку спостерігається формування передхрящового зачатка під’язикової кістки, виявляється підшкірний м’яз шиї та виокремлюється груднинно-ключично-соскоподібний м’яз. Першим критичним періодом розвитку передньої шийної ділянки у зародків людини вважаємо 6-й тиждень внутрішньоутробного розвитку.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Перспективи використання фітозасобів при паразитарних захворюваннях [Текст] / І. М. Сахацька [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 3. - С. 110-116. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПАРАЗИТАРНЫЕ БОЛЕЗНИ -- PARASITIC DISEASES (лекарственная терапия)
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY (использование)
Анотація: На сьогодні 89% усіх паразитарних захворювань припадає на долю гельмінтозів. Щорічний показник захворюваності на гельмінтози в Україні складає 1333 випадки на 100 тис. населення. Їх вплив призводить до розвитку поліавітамінозу зі зниженням апетиту, маси тіла та опірності організму до несприятливих факторів і порушення метаболізму. Тому питання профілактики та ефективного лікування – основи боротьби з більшістю гельмінтозів, надзвичайно актуальні. Мета роботи – провести маркетинговий аналіз асортименту антипаразитарних фітозасобів, які наявні на ринку України, та визначити перспективи їх подальшого використання у медицині. Матеріал і методи. Проведено аналіз асортименту лікарських засобів, дієтичних добавок та лікарської рослинної сировини, що виявляють антигельмінтну дію, наявні на ринку України. Результати. Згідно з проведеним аналізом асортименту лікарських засобів, дієтичних добавок та лікарської рослинної сировини, що виявляють антигельмінтну дію та наявні на ринку України, виявлено 102 торгових найменувань у різних лікарських формах. Встановлено, що асортимент препаратів, представлений, в основному, лише біологічно активними добавками (97,06%). Слід зазначити, що серед препаратів трапляються як однокомпонентні дієтичні добавки (18,63%), так і комбіновані (81,37%). Співвідношення часток з виробництва антипаразитарних препаратів приблизно однакове, вітчизняний виробник – 48,04%, іноземні виробники – 51,96%. Отже, враховуючи актуальність проблеми паразитарних захворювань, з профілактичною метою доцільно використовувати фітозасоби, враховуючи комплексність дії за рахунок біологічно активних речовин рослин, відсутність токсичності на відміну від синтетичних антипаразитарних засобів. Висновки. Представлені фітозасоби та харчові добавки можна використовувати як додатковий засіб для покращення фармакотерапії глистяних інвазій, а також з профілактичною метою для запобігання повторенню захворювання.
Дод.точки доступу:
Сахацька, І. М.
Горошко, О. М.
Захарчук, О. І.
Ежнед, М. А.
Матущак, М. Р.
Костишин, Л. В.
Михайлюк, Н. В.
Караван, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Дигіталізація в кардіології в епоху COVID-19: об’єктивізація кардіоцитопротекції [Текст] / В. К. Тащук [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 3. - С. 117-127. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КАРДИОЛОГИЯ -- CARDIOLOGY (оборудование)
КЛЕТКИ ЗАЩИТА -- CYTOPROTECTION
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (лекарственная терапия)
Анотація: Мета роботи – дослідити можливість застосування кількісної оцінки ЕКГ за її цифрової обробки за допомогою програмного забезпечення «Смарт-ЕКГ» в реальній клінічній практиці для оптимізації лікування за оцінки ефективності препаратів на етапі реабілітації пацієнтів в епоху COVID-19. Матеріал та методи. Аналізу піддано ефективність препаратів, що використовуються в реабілітації згідно з методологією власного попереднього дослідження, в якому оцінювали 78 пацієнтів із діагнозом гострого Q-інфаркту міокарда в зіставленні з 46 пацієнтами з діагнозом стабільна стенокардія напруження ІІ функціональний клас. Результати. При застосуванні препаратів Тивортин та Тиворель реалізується приріст показника ?%RR-SDNN, що асоціюється зі зниженням ризику несприятливих подій та активацією парасимпатичного контуру. Тивортин оптимізує нахил “ST-slope” та модифікує депресію сегмента ST у прискорену косовисхідну форму, що знижує ризик смерті від серцево-судинних захворювань та збільшує антиаритмічний ефект, також при додаванні Тивортину та Тиворелю знижується дисперсія інтервалу QT, що вказує на антиішемічний ефект. Приріст показника ?%RR-SDNN є вищим для Бісопрололу, аніж для Аміодарону і вказує на позитивний ефект, оскільки зниження цього показника є ризик-фактором загальної та серцевої смертності; Аміодарон сприяє активації парасимпатичного контуру; встановлено зниження показника дисперсії інтервалу QT для обох препаратів, що вказувало на антиішемічну дію; щодо спрямованості “ST-slope” Аміодарон менш ефективний, ніж Бісопролол, проте дія зазначених препаратів пов’язана зі зниженням несприятливих подій. Висновки. Доведена ефективність оцінки метаболічної терапії на етапі реабілітації пацієнтів із кардіальною патологією з використанням препаратів Тивортин, Тиворель у зіставленні з Аміодароном та Бісопрололом за використання методу кількісної оцінки ЕКГ і її цифрової обробки за допомогою власного програмного забезпечення «Смарт-ЕКГ». Реабілітація при констеляції гострого інфаркту міокарда і COVID-19 ускладнюється більш складним перебігом захворювань, непроведенням ургентних коронарних втручань, більшою кількістю ускладнень, відтермінуванням реабілітаційних заходів.
Дод.точки доступу:
Тащук, В. К.
Полянська, О. С.
Маліневська-Білійчук, О. В.
Іванчук, П. Р.
Тащук, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Федонюк, Л. Я.
Поширення кліщів виду Dermacentor reticulatus в Україні [Текст] / Л. Я. Федонюк, С. С. Подобівський // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 3. - С. 128-137. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЕРМАЦЕНТОР -- DERMACENTOR (патогенность)
КЛЕЩИ ИКСОДОВЫЕ -- TICKS (патогенность)
Анотація: Іксодові кліщі на теперішній час в Україні є одним із чисельних компонентів природних біоценозів та урбоценозів. З-поміж небагатьох видів іксодових кліщів, які нападають не лише на тварин, але й на людину, та одним із наймасовіших – є Dermacentor reticulatus. Нині ще є багато невідомих фактів щодо поширення Dermacentor reticulatus у в межах України і, зокрема, її західних областей. Отже, вивчення поширеності кліщів роду Dermacentor reticulatus у різних географічних зонах, їх екологічних особливостей, біологічних закономірностей, епідеміологічного та медичного значення залишається актуальною темою для дослідження. Мета дослідження. Вивчити поширення кліщів виду Dermacentor reticulatus на території України, визначити їх екологічні особливості та епідеміологічне значення, виявити наявність кліщів як компонентів природно-вогнищевих захворювань людини та тварин. Матеріал і методи. Основними матеріалами та інструментами, які використовувалися для відлову, збереження та ідентифікації кліщів були пінцети, лупи, препарувальні голки, біла тканина для прапора, спирт 70%, пробірки. Ідентифікацію кліщів проводили за допомогою оптико-електронної системи SEO – IMAGLAB. Результати. Дослідження іксодових кліщів, починаючи із травня 2017 року, проводили у “Лабораторії діагностики хвороб, що передаються через укуси кліщів” сектору експериментальних та клінічних досліджень ТНМУ ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України. Важливим завданням досліджень було не лише проведення ідентифікації видового складу кліщів та їх життєвих форм, але й дослідження біології та епідеміології видів, які нападають на людину і тварин та здатні передавати їм збудників інфекційних захворювань. Протягом травня 2017 – листопада 2019 років у лабораторії ідентифіковано 447 екземплярів кліщів виду D. reticulatus, з них 287 самок і 160 самців, зібраних у 74 населених пунктах із 10 областей України. Зафіксовано 74 випадки знаходження кліщів на тваринах, людині і в травостої. Основними живителями, на яких виявлено дорослих кліщів обох статей, були чотири види тварин: собаки – 34 випадки, корови – 16, коти – 4, коні – 3, людина – 15 випадків. У двох випадках кліщів здобули “прапор”. Кліщів із 21 локації було піддано аналізу на ПЛР з використанням ампліфікатора. У п’яти випадках встановлено факт зараження кліщів збудниками: 4 – Borelia burgdorferi s.l, 1 – Anaplasma. phagocytophilum і 1 – міксінфекція B. burgdorferi з A. phagocytophilum. Нами створено інтерактивну карту на основі медичної ГІС, до якої занесені усі отримані дані. Встановлено, що локації кліщів D. reticulatus розташовуються у проміжку: максимально північна точка 510 44’ 54’’ пн. ш. (Волинська область) i найпівденніша точка 450 03’ 05’’ пн. ш. (АР Крим). Крайня західна точка в межах України виявлена на 220 42’ 49’’ сх. д. (Закарпатська обл.) і крайня східна точка – 380 64’ 80’’ сх. ш. (Донецька обл.). Висновки. Кліщ виду D. reticulatus виявлено у 74 населених пунктах 10 областей України. Дослідження поширення кліща D. reticulatus у південних областях показали, що цей вид трапляється в 311 локаціях із 640 вибірок. Найчастіше він поширений у зволожених біотопах поблизу водойм і в урбанізованих біоценозах, в яких поширені мишовидні гризуни і в які часто заходять домашні тварини та люди. Основними живителями для кліщів роду D. reticulatus були собаки, корови, коні, коти і люди. Дослідження епідеміологічного стану кліщів показало, що вони часто є носіями – Borelia burgdorferi s.l. та Anaplasma. phagocytophilum.
Дод.точки доступу:
Подобівський, С. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Чернецька, Н. В.
Особливості поєднаного перебігу хронічного обструктивного захворювання легень та цукрового діабету типу 2 [Текст] / Н. В. Чернецька // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 3. - С. 138-143. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (диагностика)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (диагностика)
Анотація: Мета дослідження – вивчити особливості перебігу хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) із супутнім цукровим діабетом (ЦД) типу 2 шляхом аналізу клінічних даних, показників функції зовнішнього дихання (ФЗД), біоімпедансного аналізу, толерантності хворих до фізичного навантаження, якості життя пацієнтів та інтегрального індексу BODE. Матеріал і методи. Обстежено 102 хворих на ХОЗЛ із супутнім ЦД типу 2, які розподілені на 2 групи: 53 пацієнти з ХОЗЛ (перша група) і 49 пацієнтів з ХОЗЛ та супутнім ЦД 2-го типу. При цьому проводили тест оцінки ХОЗЛ (САТтест), тест із 6-хвилинною ходьбою. Для оцінки тяжкості перебігу ХОЗЛ та прогнозу захворювання використовували інтегральний індекс BODE. За даними спірометрії, у дослідження залучали пацієнтів із ХОЗЛ із співвідношенням ОФВ1/ФЖЄЛ менше 0,7 та із ІІ-м, ІІІ-м і IV-м ступенями бронхіальної обструкції згідно із спірометричною класифікацією GOLD. Для оцінки складу тіла використовували методику біоімпедансного аналізу (портативний апарат ВС-601 (TANITA, Японія). Результати. Під час вивчення клінічних особливостей перебігу ХОЗЛ із супутнім ЦД типу 2 виявлено зв’язок частоти загострення із рівнем компенсації ЦД (р0,05). Тривалість стаціонарного лікування у хворих на ХОЗЛ із супутнім ЦД типу 2 була вищою, ніж у пацієнтів на ХОЗЛ (р0,05). Встановлено також, що основні спірометричні показники та толерантність до фізичного навантаження у хворих на ХОЗЛ із супутнім ЦД типу 2 були достовірно нижчими, ніж у групі пацієнтів із ХОЗЛ, а м’язова та кісткова маси, відсоток жирової маси, вісцеральний жир та метаболічний вік достовірно були вищими, ніж у групі пацієнтів із ХОЗЛ. При оцінці якості життя пацієнтів із ХОЗЛ за САТ-тестом встановлено відсутність достовірної різниці між групами пацієнтів. Висновки. У хворих на ХОЗЛ за наявності супутнього ЦД типу 2 спостерігаються більш часті і триваліші загострення з вираженою клінічною симтоматикою, а також нижчі основні спірометричні показники, толерантність до фізичного навантаження (за тестом із 6-хвилинною ходьбою) за достовірно вищих показників біоімпедансного аналізу (ІМТ, % жирової маси, вісцерального жиру, кісткової, м’язової маси та метаболічний вік).
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Переваги та недоліки викладання паразитології в умовах дистанційного навчання [Текст] / Р. Є. Булик [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 3. - С. 144-149. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПАРАЗИТОЛОГИЯ -- PARASITOLOGY (обучение)
ОБРАЗОВАНИЕ ДИСТАНЦИОННОЕ -- EDUCATION, DISTANCE (методы)
Анотація: Розвиток системи освіти в сучасних умовах потребує докорінних змін у багатьох напрямах: інформаційному, методичному, технологічному, організаційному та ін. У статті проведений огляд літератури щодо переваг та недоліків дистанційної освіти, а також висвітлюється власний досвід впровадження онлайн технологій у навчальний процес студентів-медиків. Метою статті є аналіз особливостей дистанційного навчання і визначення його переваг та недоліків. Висновки. Дистанційна/онлайн/електронна освіта вже зайняла одне із провідних місць у системі вищої освіти багатьох ЗВО, але не в медичних. Перехід до вимушених дистанційних/електронних методів освіти у 2020 році модернізував всі етапи викладання медичної освіти. Так, цей надзвичайний час вимагає адаптації навчальних та контролюючих матеріалів. Звичайно, аудиторні заняття є незамінними, однак розвиток цифрової сфери створює чудові альтернативні можливості навчання та розвитку сучасних студентів та майбутніх спеціалістів під час карантину. Дистанційна освіта – це окремий вид навчання, це філософія, методологія, психологія навчання та викладання. Необхідно ґрунтовно вивчити, розробити, постійно вдосконалювати подачу матеріалу, а також засоби допомоги і самоконтролю. Проте дистанційне/онлайн навчання є безумовною великою перевагою у час світової пандемії.
Дод.точки доступу:
Булик, Р. Є.
Власова, К. В.
Кривчанська, М. І.
Власова, О. В.
Волошин, В. Л.
Йосипенко, В. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-30

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)