Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=КУ34/2017/1<.>

Загальна кількість знайдених документів : 11
Показані документи з 1 по 11

Розширення стратегій боротьби з хронічними захворюваннями органів дихання Європейського інноваційного партнерства з активного і здорового старіння (план дій B3 – сфера заходів 5) [Текст] / Т. Верфель [та ін.] // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2017. - № 1. - С. 5-14. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ БОЛЕЗНИ -- RESPIRATORY TRACT DISEASES (патофизиология, профилактика и контроль)
ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHRONIC DISEASE (профилактика и контроль, терапия)
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ ИННОВАЦИИ И УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ -- HEALTH CARE REFORM
Анотація: Медичне обслуговування та охорона здоров’я в Європі нині зазнають змін, що полягають в адаптації цих систем до зростаючих вимог, обумовлених поширенням хронічних захворювань і процесів старіння. Ця перебудова охоплює розробку і випробування інноваційних рішень, а також впровадження найуспішніших пілотних проектів. Величезна кількість керівних принципів, розроблених на всій території Європейського Союзу (ЄС), сприяє всеосяжному і багатовимірному розширенню стратегій на європейському рівні
Дод.точки доступу:
Верфель, Т.
Хеллінгс, Р.
Агаш, І.
Мураро, A.
Буске, Ж.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Толох, О. С.
    Хронічне обструктивне захворювання легень: нові рішення старих проблем [Текст] / О. С. Толох // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2017. - № 1. - С. 16-22. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Зафирон--тер прим

   Флутиксон--тер прим

MeSH-головна:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (диагностика, терапия)
АДРЕНЕРГИЧЕСКИЕ БЕТА-АГОНИСТЫ -- ADRENERGIC BETA-AGONISTS (терапевтическое применение)
Анотація: Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) і надалі залишається однією з найсерйозніших проблем сучасної системи охорони здоров’я в цілому світі поруч з серцево-судинними та онкологічними хворобами. І доки поширеність куріння серед населення планети лишатиметься високою, слід очікувати зростання захворюваності на ХОЗЛ. Окремою проблемою є ХОЗЛ серед тих, хто не курить, коли розвиток хвороби пов’язують з промисловими забрудненнями, несприятливими умовами праці як у міській, так і сільській місцевості, контактом з димами, металами, вугіллям, іншим промисловим запиленням, хімічними випарами тощо
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мальцев, Д. В.
Сімейна доброякісна нейтропенія [Текст] / Д. В. Мальцев // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2017. - № 1. - С. 23-28. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
НЕЙТРОПЕНИЯ -- NEUTROPENIA (классификация, терапия, эпидемиология, этиология)
Анотація: Сімейна доброякісна нейтропенія (СДН) – імунодефіцитне захворювання з автосомно-домінантним або автосомно-рецесивним типом спадкування. Рende G. запропонував називати цей розлад хворобою Wiseman-Doan [27]. СДН поширена повсюдно. Підвищена частота даного імунодефіциту зареєстрована на Близькому і Середньому Сході, а також серед американського і африканського чорношкірого населення, хоча відомі непоодинокі випадки хвороби серед європейців
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Пухлик, Б. М.
Проблемы наследственности в возникновении аллергических заболеваний [Текст] / Б. М. Пухлик // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2017. - № 1. - С. 29-32. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- HYPERSENSITIVITY (генетика)
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (генетика)
НАСЛЕДСТВЕННОСТЬ -- HEREDITY (генетика)
Анотація: Расшифровка генома человека, завершившаяся в 2003 г., знаменовала собой начало новой эры, эры индивидуальной (молекулярной) медицины и ее дочернего направления – медицины предиктивной (предсказательной). По мнению Баранова [1], научить человека жить в согласии со своими генами – привилегия современной медицины. Естественно, оптимальным способом предупреждения заболевания является ориентация, прежде всего, на его генетические параметры. Лерой Гуд (2002) считает, что медицина XXI в. будет предсказательной, превентивной, персонифицированной и предусматривающей активную роль самого пациента
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Перегляд діагнозу бронхіальної астми у дорослих [Текст] // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2017. - № 1. - С. 34

MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (диагностика)
ВЗРОСЛЫЕ -- ADULT
Анотація: Актуальність: хоча бронхіальна астма (БА) є хронічним захворюванням, очікувані рівні спонтанної ремісії та незмінності діагнозу є невідомими. Мета дослідження: з’ясувати, чи може бути знятий діагноз і безпечно відмінене медикаментозне лікування БА у випадково відібраних дорослих з попередньо встановленим діагнозом захворювання. Матеріали та методи дослідження: проспективне мультицентрове когортне дослідження було проведене в 10 містах Канади з січня 2012 р. по лютий 2016 р. Для відбору учасників за випадковим принципом проводили телефонне опитування дорослих, в яких упродовж останніх 5 років була діагностована БА. Пацієнтів, які застосовували пероральні глюкокортикостероїди тривалої дії та яким не можна було провести спірометричне дослідження, виключали з дослідження. Інформацію отримували від лікарів, що встановлювали діагноз, аби з’ясувати, як відбувалось первинне встановлення діагнозу. З 1 026 потенційних учасників, які відповідали критеріям включення під час телефонного опитування, 701 (68,3%) погодились взяти участь у дослідженні. Стан учасників оцінювали за допомогою домашнього моніторингу пікової швидкості видиху ти симптомів, а також спірометрії та низки бронхопровокаційних тестів; упродовж 4 візитів послідовно зменшували дозу протиастматичних лікарських засобів. Пацієнти, яким діагноз БА був остаточно знятий, перебували під спостереженням лікаря та періодично проходили бронхопровокаційні тести ще впродовж 1 року
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Зв’язок застосування засобів від печії під час вагітності та астми в дітей [Текст] // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2017. - № 1. - С. 34

MeSH-головна:
ИЗЖОГА -- HEARTBURN (лекарственная терапия)
АНТАЦИДНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTACIDS (токсичность)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY (действие лекарственных препаратов)
АНОМАЛИИ, ВЫЗВАННЫЕ ЛЕКАРСТВАМИ -- ABNORMALITIES, DRUG-INDUCED (этиология)
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (химически вызванный)
ПРЕНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, ВРЕДНОГО ВОЗДЕЙСТВИЯ ОТДАЛЕННЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ -- PRENATAL EXPOSURE DELAYED EFFECTS
Анотація: Згідно з даними дослідження, застосування жінками засобів від печії під час вагітності підвищує ризик розвитку БА в дітей. Печія виникає при потраплянні шлункового соку в стравохід. Печія є поширеним явищем під час вагітності, особливо в другому та третьому триместрах. Це може бути обумовлене змінами рівнів гормонів або стисненням шлунка збільшеною маткою. Антацидні препарати: жінкам, що страждають на печію, можуть призначатись антацидні препарати для нейтралізації дії шлункового соку, які інколи можуть поєднуватись з альгінатами, що утворюють піну і перешкоджають впливу шлункового соку на стравохід. Крім того, додатково можуть призначатись антагоністи Н2-рецепторів і блокатори протонної помпи. Деякі з цих препаратів відпускаються без рецепта. Вони вважаються безпечними при застосуванні під час вагітності, оскільки не впливають на розвиток плода. Проте, за даними деяких досліджень, ці антацидні препарати можуть підвищувати ризик розвитку алергії у плода, оскільки здатні впливати на імунну систему. Дані досліджень з виявлення даного зв’язку є непереконливими
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Застосування антибіотиків під час вагітності пов’язане з розвитком астми в дітей: дані досліджень [Текст] // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2017. - № 1. - С. 35

MeSH-головна:
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY (действие лекарственных препаратов)
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (химически вызванный)
АНОМАЛИИ, ВЫЗВАННЫЕ ЛЕКАРСТВАМИ -- ABNORMALITIES, DRUG-INDUCED (этиология)
ПРЕНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, ВРЕДНОГО ВОЗДЕЙСТВИЯ ОТДАЛЕННЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ -- PRENATAL EXPOSURE DELAYED EFFECTS
Анотація: Дані нових досліджень підтверджують, що діти, матері яких під час вагітності застосовували антибіотики, мають вищий ризик розвитку астми, проте лишається незрозумілим, чи винуватцем є самі препарати, чи інфекція, чи щось зовсім інше. Sandhya Vethachalam та співавт. в Ліванському госпіталі в Бронксі (Нью-Йорк) провели ретроспективний аналіз історій хвороб понад 12 тис. дітей і їх матерів. Вони виявили, що 22,2% жінок мали інфекційні захворювання під час вагітності, найчастіше інфекції сечовивідних шляхів під час двох перших триместрів. Застосування антибіотиків під час вагітності асоціювалось з підвищенням ризику розвитку астми в дітей на 89% (p 0,0001). Проте не було виявлено зв’язку з певним антибіотиком чи видом інфекції
Дані дослідження були представлені 13 листопада на щорічній конференції Американської колегії з алергії, астми та імунології в Сан-Франциско (Каліфорнія). Доктор Vethachalam повідомила, що даний зв’язок може бути обумовлений порушенням мікробіоти у плода – застосування антибіотиків вагітною може спричинювати дисбіоз у плода і призводити до зменшення захисної ролі Lactobacillus, Bacteroides і Bifidobacterium. Це порушує баланс Th1/Th2 та призводить до виникнення атопії у дітей. Доктор Myron Zitt, директор алергологічної клініки при Медичному центрі університету Нассау (Іст-Медоу; Нью-Йорк), засвідчує, що поки невідомо, чи даний зв’язок обумовлений інфекцією, чи власне прийомом антибіотиків. Проте нова робота підтверджує дані більш ранніх досліджень щодо зв’язку астми в дітей із застосуванням антибіотиків їх матерями під час вагітності. Оскільки застосування будь-яких антибіотиків під час вагітності може порушувати склад материнської та плацентарної мікрофлори і змінювати мікробіоту дитини, це порушує діяльність його імунної системи і робить схильним до розвитку астми та інших алергічних захворювань. На основі даних цієї роботи ключовим посиланням має бути відмова від нераціонального застосування антибіотиків. Зараз дослідниками проводиться аналіз лікованих і нелікованих випадків інфекцій, щоб спробувати з’ясувати вплив застосування антибіотиків та інфекцій як окремих факторів
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Пробіотики не запобігають розвитку ГРВІ у пацієнтів з астмою [Текст] // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2017. - № 1. - С. 35

MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (лекарственная терапия)
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (фармакология)
РЕСПИРОВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- RESPIROVIRUS INFECTIONS (лекарственная терапия, профилактика и контроль)
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
Анотація: Дані нових досліджень підтверджують, що діти, матері яких під час вагітності застосовували антибіотики, мають вищий ризик розвитку астми, проте лишається незрозумілим, чи винуватцем є самі препарати, чи інфекція, чи щось зовсім інше. Sandhya Vethachalam та співавт. в Ліванському госпіталі в Бронксі (Нью-Йорк) провели ретроспективний аналіз історій хвороб понад 12 тис. дітей і їх матерів. Вони виявили, що 22,2% жінок мали інфекційні захворювання під час вагітності, найчастіше інфекції сечовивідних шляхів під час двох перших триместрів. Застосування антибіотиків під час вагітності асоціювалось з підвищенням ризику розвитку астми в дітей на 89% (p 0,0001). Проте не було виявлено зв’язку з певним антибіотиком чи видом інфекції
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бендас, В. В.
Неплідність та деякі імунологічні фактори, що її спричиняють [Текст] / В. В. Бендас // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2017. - № 1. - С. 36-38. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ -- INFERTILITY (иммунология, этиология)
ИММУННОЙ СИСТЕМЫ РАССТРОЙСТВА -- IMMUNE SYSTEM DISEASES (осложнения)
ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ ФАКТОРЫ -- IMMUNOLOGIC FACTORS
Анотація: Безпліддя (sterilitas) – нездатність осіб дітородного віку до відтворення потомства внаслідок порушення запліднення або імплантації заплідненої яйцеклітини. Проблема фертильності є однією з найважливіших у сучасній науці, і особливе значення в ній належить неплідності у шлюбі. За останні 10-15 років у патології безпліддя значна роль відводиться порушенням з боку імунної системи. Оскільки діагностика імунних дисфункцій не знайшла широкого застосування в клінічній практиці (тому що дисфункція імунної системи – це не діагноз, а прояв будь-якої поломки в ній, що має безпосереднє відношення до клінічної картини), багато спеціалістів передбачають, що нерозпізнані імунні порушення частіше за все є причиною ідіопатичного безпліддя. Крім того, при врахуванні сучасних даних про те, що непліддя може розвинутись під впливом декількох причин, імунний фактор може бути причетним до патогенезу інших форм безпліддя
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Антагоністи лейкотрієнових рецепторів у терапії бронхіальної астми: ефективність, доведена часом [Текст] // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2017. - № 1. - С. 40-42

MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (терапия)
ЛЕЙКОТРИЕНА АНТАГОНИСТЫ -- LEUKOTRIENE ANTAGONISTS (терапевтическое применение)
Анотація: Згідно з даними звіту Global Strategy for Asthma Management and Prevention перегляду 2016 р., на бронхіальну астму (БА) страждає близько 300 млн осіб по всьому світу, а звіт The Global Asthma Report за 2014 р. стверджує, що число людей, які страждатимуть на астму, в світі може досягти 334 млн. І хоч останні цифри не є точними через певні прогалини в статистиці захворювання, можна з упевненістю стверджувати, що БА є глобальною проблемою охорони здоров’я, оскільки вражає усі вікові групи населення, а її зростаюча частота сприяє значному збільшенню витрат на лікування, що є тягарем як для самих пацієнтів, так і для суспільства загалом
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Дефіцит мієлопероксидази фагоцитів» [Текст] // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2017. - № 1. - С. 44-52

MeSH-головна:
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
ФАГОЦИТЫ -- PHAGOCYTES (патология)
ПЕРОКСИДАЗА -- PEROXIDASE (дефицит)
Анотація: Протокол призначений для лікарів загальної практики – сімейних лікарів, лікарів-терапевтів дільничних, лікарів-педіатрів дільничних, лікарів-пульмонологів, лікарів-імунологів клінічних, лікарів-алергологів, лікарів-ревматологів, лікарів-неврологів, лікарів-офтальмологів, лікарів-фтизіатрів, лікарів-дерматологів, лікарів-рентгенологів, лікарів-онкологів, лікарів, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи-підприємці, середнього медичного персоналу, інших медичних працівників, які беруть участь у наданні медичної допомоги пацієнтам з дефіцитом мієлопероксидази фагоцитів, керівників закладів охорони здоров’я різних форм власності та підпорядкування
Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)