Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=КУ41/2018/8/2<.>

Загальна кількість знайдених документів : 13
Показані документи з 1 по 13

Первое одобрение FDA использования иммуноонкологического препарата, ингибитора анти-PD-L1, для терапии рака шейки матки [Текст] // Клиническая онкология. - 2018. - Том 8, N 2. - С. 85

MeSH-головна:
ШЕЙКИ МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE CERVICAL NEOPLASMS
Анотація: Рак шейки матки — один из наиболее распространенных видов рака среди женщин во всем мире. В последнее время не наблюдалось кардинальных перемен в терапевтических подходах к этому заболеванию, но все меняется, и будущее наступило уже сегодня. Управление по контролю за пищевыми продуктами и лекарственными средствами США (Food and Drug Administration — FDA) одобрило по ускоренной процедуре пембролизумаб (Keytruda) для лечения пациенток с раком шейки матки с прогрессированием заболевания в ходе или после химиотерапии, если опухоль с экспрессией PD-L1 ≥1%. Решение FDA основано на результатах глобального открытого нерандомизированного многоцентрового клинического исследования II фазы KEYNOTE-158, в котором оценивается применение пембролизумаба у пациентов с различными видами солидных опухолей на поздних стадиях, включая рак шейки матки, прогрессирующих при применении стандартной терапии. Пациенты получали 200 мг пембролизумаба каждые 3 нед в течение 2 лет. Состояние опухоли оценивали каждые 9 нед в течение первого года, а затем каждые 12 нед. При медиане наблюдения 11,7 мес в когорте (Cohort E) пациенток с раком шейки матки, опухоль которых экспрессировала PD-L1 ≥1% (77 пациенток), общего ответа (overall response rate — ОRR) достигли 14,3%, полного ответа (complete response — CR) — 2,6%, частичного ответа (partial response — PR) — 11,7%. У 11 пациенток с ОRR медиана длительности ответа не достигнута, у 91% пациенток ответ на терапию с пембролизумабом длится 6 и более месяцев. «Даже при достижении значительных успехов в лечении рака в гинекологии у пациенток с прогрессирующим раком шейки матки было недостаточно возможностей для лечения, — сообщил Брэдли Монк (Bradley Monk), онколог Arizona Oncology, медицинский директор Американской программы исследований онкологии в гинекологии (US Oncology Research Gynecology Program), профессор акушерства и гинекологии медицинского колледжа Университета штата Аризона (University of Arizona’s College of Medicine) и медицинской школы Университета Крейтона (Creighton University School of Medicine), США. — Одобрение к применению препарата Keytruda при упомянутых показаниях — важная новость. Необходимое лекарственное средство становится доступным для этих пациентов». На сегодня для пембролизумаба также утверждены показания к применению при меланоме, раке легкого, раке головы и шеи, лимфоме Ходжкина, уротелиальной карциноме, раке желудка, для лечения солидных опухолей с высоким уровнем микросателлитной нестабильности
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Крячок, И. А.
    Иммунотерапия лимфомы Ходжкина: новая стратегия лечения [Текст] = Immunotherapy of Hodgkin’s lymphoma: a new treatment strategy / И. А. Крячок // Клиническая онкология. - 2018. - Том 8, N 2. - С. 86-90. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Ниволумаб

   Пембролизумаб

MeSH-головна:
ЛИМФОМА НЕ-ХОДЖКИНА -- LYMPHOMA, NON-HODGKIN
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
АНТИТЕЛА МОНОКЛОНАЛЬНЫЕ -- ANTIBODIES, MONOCLONAL
Анотація: В данном обзоре литературы освещен новый подход к лечению рецидивов и рефрактерных форм лимфомы Ходжкина с использованием иммунотерапии. Представлены данные клинических исследований, в которых изучалась эффективность, а также профиль безопасности ингибиторов контрольных иммунных точек ниволумаба и пембролизумаба, комбинаций с использованием этих препаратов
This literature review highlights a new approach to the treatment of relapses and refractory Hodgkin’s lymphoma with application of immunotherapy. The data of clinical trials regarding effectiveness and safety profile of inhibitors of control immune points nivolumab and pembrolizumab and their combinations are presented here
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Рыспаева, Д. Э.
Иммунотерапия метастатического рака легкого в первой лини: что нового в 2018 г. [Текст] = Immunotherapy is the first line of advanced lung cancer: what is new in 2018 / Д. Э. Рыспаева, О. В. Понамарева, Н. Ю. Лисовская // Клиническая онкология. - 2018. - Том 8, N 2. - С. 92-96. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LUNG NEOPLASMS
АНТИТЕЛА МОНОКЛОНАЛЬНЫЕ -- ANTIBODIES, MONOCLONAL
Кл.слова (ненормовані):
Ингибиторы иммунных точек
Анотація: Внедрение моноклональных антител — ингибиторов контрольных точек (чекпоинтов) иммунного ответа привело к изменению парадигмы лечения многих злокачественных новообразований, втом числе и рака легкого. Показания к применению ингибиторов чекпоинтов для терапии немелкоклеточного рака легкого (НМРЛ) продолжают расширяться, и международные руководства уже рекомендуюттестирование на экспрессию PD-L1 до начала системного печения. В статье проведен анализ последних клинических исследований, в которых изучали новые подходы клечениюНМРЛ. Доказано, что для повышения эффективности первой линии терапии метастатического НМРЛ монотерапия пембролизумабоїи стала стандартом лечения у пациентов с экспрессией PD-L1 >50% на опухолевых клетках. Добавление пемб рол и зумаба к стандартной химиотерапии первой линии значительноувеличивало медиану общей выживаемости независимо отэкспрессииРП-И в опухолиу пациентов с метастатическим НМРЛ. Эти данные свидетельствуют о том, что расширились возможности в выборе оптимальной стратегии лечения метастатического НМРЛ с целью улучшения качества жизни и выживаемости этих пациентов
Дод.точки доступу:
Понамарева, О. В.
Лисовская, Н. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Клінічні рекомендації діагностики та лікування метастатичних нейроендокринних пухлин шлунково-кишкового тракту [Текст] = Clinical guidelines for the diagnoatic and treatment of the metastatic gastrointestinal neuroendocrine tumors / М. Г. Зубарєв [та ін.] // Клиническая онкология. - 2018. - Том 8, N 2. - С. 97-106. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОГО ТРАКТА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- GASTROINTESTINAL NEOPLASMS
НЕЙРОЭНДОКРИННЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEUROENDOCRINE TUMORS
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
МОЛЕКУЛЯРНАЯ ТАРГЕТНАЯ ТЕРАПИЯ -- MOLECULAR TARGETED THERAPY
ГОРМОНЫ -- HORMONES
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY
Анотація: Метастатичні нейроендокринні пухлини (НЕП) шлунково-кишкового тракту (ШКТ) виникають доволі часто порівняно з іншими локалізаціями НЕП. Найчастіше метастази локалізуються у печінці та лімфатичних вузлах, рідше — у кістках та інших органах. Завдяки сучасним методам діагностики, таким як магнітно-резонансна томографія, комп’ютерна томографія, октреоскан та позитронно-емісійна томографія, поєднана з комп’ютерною томографією, із застосуванням нових радіофармпрепаратів, вдається не тільки виявляти метастази (Мтс) НЕП, але і локалізувати первинну пухлину, що до останнього часу було однією з основних проблем у діагностиці та лікуванні Мтс НЕП. Хірургічний метод залишається найефективнішим лікуванням Мтс НЕП, метою якого є видалення первинної пухлини та всіх Мтс (з печінки, очеревини, легень та ін.), що значно покращує загальну виживаність пацієнтів. Також з успіхом використовуються локорегіонарні методи лікування (радіочастотна термоабляція, емболізація та локальна променева терапія). Знайшли своє застосування аналоги октреотиду (пролонговані октреотиди) та таргетні препарати, які дозволили покращити віддалені результати у випадку нерезектабельних НЕП та Мтс, а також ефективно контролювати карциноїдний синдром. Метою цього дослідження було провести огляд літератури за останнє десятиліття, присвяченої проблемі діагностики та лікування метастатичних НЕП, і висвітлити сучасний підхід та останні дані щодо використання нових методів і технологій у лікуванні Мтс НЕП. Слід врахувати, що більшість робіт, присвячених цій проблемі, базується на даних незначної кількості проспективних та неконтрольованих досліджень, тому, беручи до уваги різноманітність ефективних лікувальних опцій для пацієнтів з Мтс НЕП ШКТ, дуже важливо ретельно оцінити кожний конкретний випадок та обговорити майбутній план лікування мультидисциплінарною командою. Наведені рекомендації базуються на даних клінічних рекомендацій Європейської асоціації нейроендокринних пухлин (ENETS) за 2016 р., американських Національних стандартів діагностики та лікування злоякісних пухлин (NCCN), 3-тє видання за 2017 р., огляду літератури за 2010–2017 рр. з використанням пошукового ресурсу PubMed та даних хворих з Мтс НЕП, пролікованих у Національному інституті раку в період з 1997 по 2017 р
The incidence of the metastases (Mts) of the gastrointestinal neuroendocrine tumors (NET) is quite high in comparison with other localizations of NET. Mts are most often found in the liver and lymph nodes, rarely in bones and other organs. New modern diagnostic methods such as MRI, CT, PET-CT and Octreoscan are revealed as the most sensitive and accurate enough in the efficient detection either the Mts and the primary tumors which is recently used to be the main problem. The surgery is the most effective method to use in the treatment of Mts of NET significantly increasing survival of the patients. The aim of the surgical treatment is to remove primary tumor and detectable metastases from other organs (liver, peritoneum, lungs etc). Locoregional and ablative therapies are also found as effective methods in the treatment of Mts of NET. Other type of therapy such as systemic chemotherapy, hormone therapy with somatostatin analogs and target agents have been approved for antiproliferative therapy, local control and symptomatic control of the carcinoid syndrome in patients with metastatic NET. The goal of this research was to analyze literature data published over the last decade and revealed the most recent modern approaches in the diagnostic and treatment of Mts of NET. Taking into account the variety of treatment options, the heterogeneity of NET and the individual disease complexity it is strongly recommended to discuss patients with Mts of NET after accurate imaging and pathology review in a multidisciplinary tumor board for appropriate decision of the further therapeutic options. The presented recommendations are based on the data of ENETS 2016, NCCN 3th edition 2017 and literature review from 2010 to 2017 using PubMed and own data from National Cancer Register of Ukraine of the patients with Mts of NET underwent different therapy over the period from 1997 till 2017
Дод.точки доступу:
Зубарєв, М.Г.
Колесник, О. О.
Лукашенко, А.В.
Бойко, А. В.
Рудськой, А. Д.
Остапенко, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Роль неод’ювантної та ад’ювантної хіміотерапії у лікуванні хворих на рак легені (огляд літератури) [Текст] = The role of neoadjuvant and adjuvant chemotherapy in the treatment with lung cancer (review) / О. П. Колеснік [та ін.] // Клиническая онкология. - 2018. - Том 8, N 2. - С. 107-110

MeSH-головна:
ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LUNG NEOPLASMS
КАРЦИНОМА НЕМЕЛКОКЛЕТОЧНАЯ ЛЕГКОГО -- CARCINOMA, NON-SMALL-CELL LUNG
НЕОАДЪЮВАНТНАЯ ТЕРАПИЯ -- NEOADJUVANT THERAPY
ХИМИОРАДИОТЕРАПИЯ АДЪЮВАНТНАЯ -- CHEMORADIOTHERAPY, ADJUVANT
Анотація: На сьогодні рак легені (РЛ) є лідером у структурі захворюваності та смертності від злоякісних новоутворень в усьому світі. Щороку у світі діагностують більш ніж 1,6 млн нових випадків захворювання на РЛ, а смертність від РЛ становить понад 1,2 млн людей. Прогнозується, що до 2035 р. смертність від РЛ сягне 3 млн осіб на рік. Лідером за захворюваністю є Центральна і Східна Європа (53,5 випадку на 100 тис. населення). У статті на підставі даних спеціалізованої наукової літератури проаналізовано сучасні підходи до неоад’ювантної (НАПХТ) та ад’ювантної поліхіміотерапії (АПХТ) при лікуванні хворих на недрібноклітинний РЛ. Проведення НАПХТ та АПХТ є важливим етапом лікування хворих на РЛ, оскільки дозволяє покращити загальну та безрецидивну виживаність пацієнтів. При проведенні НАПХТ вдається досягнути радикальної резекції R0 40,0% (пеметрексед/цисплатин), 29,0% (карбоплатин/паклітаксел) та 18,0% (цисплатин/вінбластин) відповідно. Профіль токсичності є невід’ємним компонентом у виборі схеми поліхіміотерапії. Краща переносимість схеми збільшує кількість проведених циклів хіміотерапії, що в свою чергу покращує показники виживаності та якості життя. Переносимість схеми цисплатин/віндезин становить 45,0–69,0%, карбоплатин/паклітаксел — 57% та пеметрексед/цисплатин — 81,0% відповідно
Today, lung cancer (LC) is the leader in the morbidity and mortality rate of malignant neoplasms in the world. Every year, more than 1.6 million of new cases of LC are diagnosed in the world, and mortality from LC is more than 1.2 million. Suggest that in 2035, mortality from LC will be 3 million people per year. Leaders in morbidity are Central and Eastern Europe (53.5 cases per 100,000 population). In this article modern approaches to neoadjuvant polychemotherapy (NAPCT) and adjuvant polychemotherapy (APCT) in the treatment of patients with non-small cell LC were analyzed according on the grounds of specialized literature. NAPCT and APCT are important stages in the treatment of patients with LC, because it allows can improve overall and disease-free survival of patients. When NAСT is performed, a radical resection of R0 can be achieved in 40.0% for pemetrexed/cisplatin, 29.0% for carboplatin/paclitaxel and 18.0% for cisplatin/vinblastin. The toxicity profile is an integral part of the choice scheme of polychemotherapy. The better tolerance of the scheme increases the number of chemotherapy cycles, which improves survival and quality of life. The regimen of the cisplatin/vindesin tolerability was from 45.0 to 69.0%, with carboplatin/paclitaxel was 57% and pemetrexed/cisplatin was 81.0%
Дод.точки доступу:
Колеснік, О.П.
Шевченко, А.І.
Каджоян, А.В.
Кузьменко, В. О.
Кабаков, А. О.
Михайлов, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Променева терапія ХХІ століття [Текст] = Radiation therapy of the XXI century / В. С. Іванкова [та ін.] // Клиническая онкология. - 2018. - Том 8, N 2. - С. 111-113. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ОНКОЛОГИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- MEDICAL ONCOLOGY
ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ -- RADIOTHERAPY
Анотація: Онкологічні захворювання продовжують займати перші рядки в списку причин захворюваності і смертності, причому як в економічно розвинених країнах, так і в країнах, що розвиваються. За даними ВООЗ, кожен п’ятий із вмираючих на планеті гине саме від раку. За прогнозами, смертність від злоякісних новоутворень має загрозливу тенденцію до зростання і в 2020 р. може перевищити сумарну смертність від туберкульозу, малярії та ВІЛ-інфекції. Променева терапія є одним з основних методів лікування пацієнтів з онкологічними захворюваннями, причому застосовується практично при будь-якій стадії як компонент комбінованого, самостійного, комплексного, паліативного лікування. Крім того, при певних локалізаціях і стадіях захворювання променева терапія може бути альтернативою хірургічному лікуванню. В історичному плані використання іонізуючого випромінювання в медицині пройшло різні етапи, починаючи з відкриття В. Рентгеном Х-променів і застосування їх у хворих на рак молочної залози. Протягом XIX–XX століть розвивалася медична техніка, як для передпроменевої підготовки, так і безпосередньо для проведення променевої терапії. З початку 60-х років минулого століття на зміну рентгенотерапевтичній техніці прийшли дистанційні гамма-терапевтичні апарати, прискорювачі, створено рентгенівські та комп’ютерно-томографічні симулятори. Зараз це — прискорювальні комплекси з багатопелюстковими коліматорами, на яких можливе проведення конформного опромінення з модуляцією інтенсивності пучка випромінювання і візуальним контролем. Перераховані технічні засоби при відповідному виконанні програми гарантії якості променевої терапії дали можливість різко підвищити її ефективність
Cancers continue to occupy the first line in the list of causes of morbidity and mortality, and, as in the economically developed and developing countries. WHO estimates one in five of dying on the planet is dying of cancer. According to forecasts of mortality from cancer is threatening and tends to increase in 2020 may exceed the total deaths from tuberculosis, malaria and HIV. Radiation therapy is one of the main methods of cancer treatment, and is used in almost any stage as a component of a combined, independent, integrated, palliative treatment. At the same time, in certain stages of the disease localization and radiation therapy may be an alternative to surgical treatment. Historically, the use of ionizing radiation in medicine has passed different stages, starting with the discovery of X-rays by W. Roentgen and their use in patients with breast cancer. During the XIX–XX centuries, developed medical technology, both for pre-radiation preparation, as well as directly to the radiotherapy. Since the early ‘60s to replace the radiotherapeutic technique came gamma-ray therapy remote machines, accelerators, and created by X-ray computed tomography simulator. Now it is accelerator complexes multileaf collimators with the likely conduct of conformal irradiation intensity modulated radiation beam and visual control. This technology means at the appropriate implementation of the program of quality assurance of radiotherapy has given the opportunity to dramatically increase its efficiency
Дод.точки доступу:
Іванкова, В.С.
Столярова, О. Ю.
Барановська, Л.М.
Хруленко, Т. В.
Скоморохова, Т. В.
Пильнов, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Возможности иммунотерапии метастазов меланомы В16 у мышей C57BI/6 фактором переноса [Текст] = Capabilities of immunotherapy of metastasis of melanoma B16 in C57BI/6 mice with transfer factor / Ф. В. Фильчаков [и др.] // Клиническая онкология. - 2018. - Том 8, N 2. - С. 116-122. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
МЕЛАНОМА ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ -- MELANOMA, EXPERIMENTAL
Кл.слова (ненормовані):
Иммунотропные эффекты -- Адъювантное лечение
Анотація: В статье представлены экспериментальные данные иммунотерапии меланомы с применением фактора переноса ксеногенного происхождения, полученного путем тиражирования его активности на куриных эмбрионах. На модели пассивного метастазирования меланомы В16 у мышей линии С57Bl/6 установлено, что полученный в системе «мыши C57Bl/6 — нелинейные крысы — куриные эмбрионы» фактор переноса при его профилактическом и терапевтическом применении проявляет антиметастатический эффект, который более выражен у неспецифического образца, чем у меланомаспецифического. Иммунотерапия фактором переноса, независимо от специфичности, существенно увеличивает среднюю продолжительность жизни опытных животных по сравнению с контрольной группой. Полученные результаты делают перспективной разработку на этой основе методов и средств эффективной иммунопрофилактики метастазирования меланомы кожи
Experimental data of immunotherapy of melanoma with using of xenogeneic transfer factor which was obtained by replicating its activity in chick embryos, are presented in the article. On murine model of passive metastasis of melanoma B16 it was found that in the preventive and therapeutic use transfer factor obtained in the «mouse C57Bl/6 — nonlinear rats — chicken embryos» system exhibits an antimetastatic effect that is more pronounced in a nonspecific sample than in melanoma-specific. Еransfer factor immunotherapy, regardless of specificity, significantly increases the survival experimental animals in comparison that with the control group. The obtained results make it promising to develop on this basis methods and medicines for effective immune prevention of metastasis of skin melanoma
Дод.точки доступу:
Фильчаков, Ф.В.
Лён, А. Д.
Шумилина, Е.С.
Кукушкина, С. Н.
Гриневич, Ю. А.
Николаенко, А. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Результати застосування високодозової поліхіміотерапії з аутологічною трансплантацією гемопоетичних стовбурних клітин в лікуванні ембріональних пухлин ЦНС у дітей (досвід одного центру) [Текст] = Results of application of high-dose polychemotherapy with autologous transplantation of hematopoietic slem cells in the treatment of embryonic CNS tumors in children (experience of one center) / І. О. Приходько [та ін.] // Клиническая онкология. - 2018. - Том 8, N 2. - С. 123-127

MeSH-головна:
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ЦЕНТРАЛЬНОЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- CENTRAL NERVOUS SYSTEM NEOPLASMS
МЕДУЛЛОБЛАСТОМА -- MEDULLOBLASTOMA
НЕЙРОЭКТОДЕРМАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEUROECTODERMAL TUMORS
СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ -- STEM CELLS
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Пухлини центральної нервової системи (ЦНС) залишаються одними з найбільш розповсюджених злоякісних новоутворень у дітей, займаючи за частотою друге місце після гострих лейкозів та третє — після гострих лейкозів і лімфом в Україні. Сучасні протоколи лікування пухлин ЦНС у дітей віком до 4 років включають оперативне втручання і курси інтенсивної поліхіміотерапії (ПХТ), у дітей старше 4 років — операцію, променеву терапію (локальну і краніоспінальну) і підтримувальну ПХТ за схемою ломустин/цисплатин/вінкристин. Але незважаючи на це, за результатами, отриманими робочою групою за протоколом HIT-2000, діти до 3 років мають низьку 5-річну загальну виживаність (ЗВ) — 12–28% порівняно зі старшою віковою групою — 55–73%. З метою підвищення ЗВ цієї групи пацієнтів впроваджено використання високодозової хіміотерапії (ВДХТ) з аутологічною трансплантацією гемопоетичних стовбурових клітин (ауто-ТГСК), що дозволяє досягти високих концентрацій хіміопрепаратів у ЦНС і сприяє підвищенню ефективності лікування. Висока ефективність ауто-ТГСК встановлена в лікуванні супратенторіальних примітивних нейроектодермальних пухлин у першій лінії терапії або в поєднанні з променевою терапією: ЗВ — 40%, виживаність без прогресування — 24%, що може бути методом вибору в групі пацієнтів з первинно дисемінованими і рецидивами гермінативно-клітинних пухлин ЦНС, які характеризуються несприятливим прогнозом — 5–30%. У відділенні дитячої онкології Національного інституту раку у 13 хворих з ембріональними пухлинами ЦНС проведено ВДХТ з ауто-ТГСК в період 2011–2017 рр. Наразі 7 хворих перебувають у ремісії, 3 пацієнти продовжують лікування (1 пацієнт — з приводу раннього рецидиву захворювання, 2 — одержують II елемент ВДХТ з ауто-ТГСК), 2 пацієнти померли від прогресування захворювання, 1 пацієнт помер від ускладнень, що виникли під час II елементу ВДХТ. ЗВ хворих становить 76,9%. Таким чином, проведення ВДХТ з ауто-ТГСК є важливим етапом в комплексному лікуванні певної категорії хворих із пухлинами ЦНС та потребує подальшого вивчення, що дозволить значно підвищити їх ЗВ
The central nervous system (CNS) tumors remain among the most common malignant neoplasms in children, with the second highest frequency after acute leukemia and the third after acute leukemia and lymphoma in Ukraine. Modern protocols for the treatment of CNS tumors in children under 4 years of age include surgical treatment and courses of intensive polychemotherapy (PCT), in children over 4 years of age — surgery, radiation therapy (local and craniospinal) and PCT supportive by the scheme CCNU/cisplatin/VCR. But despite this, according to the results of the working group of the HIT-2000 protocol, children under 3 years of age have a lower overall survival rate of 5 years of 12–28% compared with the older age group of 55–73%. In order to increase the overall survival of this group of patients, the use of high-dose chemotherapy (НDCT) with autologous transplantation of hematopoietic stem cells (auto-THSC) has been introduced, which allows achieving high concentrations of chemotherapy in the CNS and contributes to the improvement of treatment efficacy. The high efficiency of auto-THSC is established in the treatment of supratentorial primitive neuroectodermal tumors in the first line of therapy or in combination with radiotherapy: overall survival — 40%, survival without progression — 24%, which may be a method of choice in a group of patients with primary disseminated and recurrent hemorrhagic CNS tumors, which are characterized by an unfavorable prognosis, range from 5–30%. In the Department of children’s oncology of the National Cancer Institute 13 patients with CNS tumors have been conducted НDCT with auto-THSC in the period from 2011 to 2017. At present, 7 patients are in remission, 3 patients continue treatment (1 patient for the early relapse of the disease, 2 — the II element of the HDCT with auto-THSC), 2 patients died from the progression of the disease, 1 patient died of complications that arose during the second element of the HDCT. The overall survival rate of patients is 76.9%. Thus, as can be seen from the data presented, conduction of HDCT with auto-THSC is an important stage in the complex treatment in a certain category of patients with CNS tumors and needs further study, which will allow them to significantly increase their overall survival
Дод.точки доступу:
Приходько, І. О.
Климнюк, Г. І.
Шайда, Е. В.
Павлик, С. В.
Іжовський, О. Й.
Стежка, М. О.
Велимчаниця, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фактори прогнозу при раку ободової кишки [Текст] = actors of prognosis in colon cancer patients / Б. Б. Татарин [та ін.] // Клиническая онкология. - 2018. - Том 8, N 2. - С. 128-132. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ОБОДОЧНОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLONIC NEOPLASMS
НОВООБРАЗОВАНИЯ ПО ЛОКАЛИЗАЦИИ (ВНЕШ) -- NEOPLASMS BY SITE (NON MESH)
ВЫЖИВАНИЕ -- SURVIVAL
Анотація: В основу дослідження покладено результати спостереження за 973 хворими на рак ободової кишки (РОК). Вивченню та оцінці підлягали такі прогностичні фактори, як локалізація пухлини (відділ ураження ободової кишки), вік пацієнта на момент встановлення діагнозу, стать, ступінь диференціації пухлини G. Усіх пацієнтів ми розподілили відповідно до стадійності захворювання (система TNM). У дослідження залучено пацієнтів з ІІ, ІІІ та ІV стадіями раку. Аналіз отриманих результатів ми проводили, порівнюючи досліджувані показники всередині кожної із стадій РОК та разом для загальної кількості хворих, визначаючи вплив цих критеріїв на виживаність. При встановленні впливу ступеня диференціації пухлини G на загальну виживаність пацієнтів з РОК для загальної кількості хворих можна відмітити практично однакові показники при G1 та G2 (при 5-річному спостереженні) та значно гіршу виживаність у групі G3. При аналізі як прогностичного фактора місця локалізації первинної пухлини у пацієнтів з РОК можна констатувати слабку залежність загальної виживаності хворих з ІІІ стадією від місця локалізації пухлини, тоді як при ІІ та IV стадії досліджуваної залежності не отримано
The basis of the study was the results of the observation of 973 patients with colon cancer (CC). Such prognostic factors as localization of the tumor (colon diseases department), age of the patient at the time of diagnosis, sex, cancer differentiation grade (gradus) G were studied. All patients were divided according to the stage of the disease (TNM system). Patients with Stage II, III and IV CC were examined and observed. The analysis of the results obtained was made by comparing the studied parameters within each of the stages of CC and together for the total number of patients, determining their effect on the survival. In determining the effect of cancer differentiation grade (G) on the overall survival of patients with CC for the total number of patients, it is possible to note practically the same indexes for G 1 and G 2 (in 5 years of observation) and significantly worse survival in group G 3. In the analysis as the prognostic factor of the location of the primary tumor in patients with CC a weak overall survival of patients with Stage III CC is observed, while in Stage II and Stage IV the data obtained are independent
Дод.точки доступу:
Татарин, Б. Б.
Крижанівська, А.Є.
Романчук, В.Р.
Голотюк, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Цитологічна об’єктивізована диференційна діагностика мезотеліоми та реактивного серозиту [Текст] = Cytologcal objectified differential diagnostics of mesothelioma and reactive serositis / С. В. Мариненко [та ін.] // Клиническая онкология. - 2018. - Том 8, N 2. - С. 133-137. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
МЕЗОТЕЛИОМА -- MESOTHELIOMA
C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК -- C-REACTIVE PROTEIN
ЯДРЫШКОВОГО ОРГАНИЗАТОРА ОБЛАСТЬ -- NUCLEOLUS ORGANIZER REGION
Анотація: Мезотеліома — рідкісна злоякісна первинна хвороба серозних оболонок. Цитологічний діагноз встановлюють переважно за матеріалами ексудату, але диференційна діагностика мезотеліоми і реактивних плевритів часто викликає труднощі. Для визначення біологічних характеристик зміненого мезотелію використані додаткові методи дослідження — цитогенетичний та імуноцитохімічний. При цитогенетичному визначенні морфофункціональних типів ядерцеутворюючих регіонів хромосом установлено ймовірні відмінності клітин мезотеліоми, для яких характерне збільшення вмісту компактних 0,29±0,03 (11,90±1,20%) і перехідно-нуклеолонемних типів 1,07±0,09 (40,30±2,00%), при порівнянні з реактивним мезотелієм, відповідно 0,03±0,01 (0,84±0,14%) і 0,29±0,03 (8,70±0,70%) (р0,05). Імуноцитохімічним методом доведено, що для клітин мезотеліоми характерна позитивна реакція при виявленні панцитокератинів (CK AE1/AE3) (94%), калретиніну (62%), віментину (56%), цитокератину 5/6 (44%), а в клітинах реактивного мезотелію — віментину (75%) і калретиніну (75%), що дозволяє визначити гістогенез вивчених клітин. Доведено, що цитогенетичний метод дозволяє проводити диференційну діагностику мезотеліоми та реактивного серозиту з високою вірогідністю: чутливість тесту — 80% (95% ДІ 52–96%), специфічність — 93% (95% ДІ 68–100%)
Mesothelioma is a rare malignant primary disease of serous membranes. Cytological diagnosis is established mainly for exudate materials, but differential diagnosis of mesothelioma and reactive serositis often causes difficulties. To determine the biological characteristics of altered mesothelium, additional methods of investigation — cytogenetic and immunocytochemical — were used. At cytogenetic determination of morphofunctional types of nuclear-forming regions of chromosomes, significant differences in the mesotheliomas for which a characteristic increase in the content of compact 0.29±0.03 (11.9±0.03%) and transitional nucleolonemas types 1.07±0.09 (40.3±2.0%), are established in comparison with reactive mesothelins to 0.03±0.01 (0.84±0.14%) and 0.29±0.03 (8.7±0.7%) (p0.05). Immunocytochemical set for the mesothelioma cells characteristic positive reaction at the exposure of pancytokeratins (CK clone AE1/AE3) (94%), calretinin (62%), vimentin (56%), cytokeratin 5/6 (44%), and in the reactive mesothelial cells — vimentin (75%) and calretinin (75%), that allows to define the histogenesis of the studied cells. It is statistically well-proven that a cytogenetic method allows to conduct differential diagnostics of mesothelioma and reactive serositis with high authenticity: sensitiveness of test of 80% (95% CI 52–96%), specificity of 93% (95% CI 68–100%
Дод.точки доступу:
Мариненко, С.В.
Болгова, Л.С.
Матриненко, Н. І.
Махортова, М. Г.
Гур’янов, В. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Карнабеда, О. А.
Болезнь тяжелых цепей: клинический случай и обзор литературы [Текст] = Heavy chain disease: clinical case and literature review / О. А. Карнабеда, З. В. Ступакова // Клиническая онкология. - 2018. - Том 8, N 2. - С. 138-142. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ТЯЖЕЛЫХ ЦЕПЕЙ БОЛЕЗНЬ -- HEAVY CHAIN DISEASE
ЛИМФОПРОЛИФЕРАТИВНЫЕ НАРУШЕНИЯ -- LYMPHOPROLIFERATIVE DISORDERS
ИММУНОГЛОБУЛИНОВ ТЯЖЕЛЫЕ ЦЕПИ -- IMMUNOGLOBULIN HEAVY CHAINS
ИММУНОГЛОБУЛИНОВ АЛЬФА-ЦЕПИ -- IMMUNOGLOBULIN ALPHA-CHAINS
МУТАЦИЯ -- MUTATION
Анотація: Болезни тяжелых цепей иммуноглобулинов (heavy chain diseases — HCD) — это группа хронических В-клеточных лимфопролиферативных заболеваний, которые характеризуются продукцией патологической моноклональной тяжелой цепи иммуноглобулина (α, μ или γ), не способной присоединять соответствующие легкие цепи вследствие генетических мутаций. Клинические проявления HCD зависят от изотипа продуцируемой тяжелой цепи и варьируются от асимптоматического течения до агрессивной лимфомы. В статье обсуждены вопросы патогенеза, клинического течения, дифференциальной диагностики разных видов HCD. Описан клинический случай диагностики болезни тяжелых α-цепей (α-HCD)
Heavy chain diseases (HCD) are group of chronic B-cell lymphoproliferative disorders that are characterized by production of the pathological monoclonal heavy chain of immunoglobulin (α, μ or γ), incapable to binding the corresponding light chains due to genetic mutations. The clinical manifestations of HCD depend on the isotype of the produced heavy chain and range from an asymptomatic course to aggressive lymphoma. In the article we disscussed the issues of pathogenesis, clinical picture and differential diagnostics of different types of HCD and described a clinical case of diagnosis of α-HCD
Дод.точки доступу:
Ступакова, З. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Особенности диагностики и хирургического лечения поражения сердца лимфомой Беркитта [Текст] = Features of diagnosis and surgical treatment of lesijns of the heart with Burkitt’s lymphoma / Р. М. Витовский [и др.] // Клиническая онкология. - 2018. - Том 8, N 2. - С. 143-147. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
СЕРДЦА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- HEART NEOPLASMS
БЕРКИТТА ЛИМФОМА -- BURKITT LYMPHOMA
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
Анотація: В структуре хирургической патологии сердечно-сосудистой системы опухоли сердца составляют менее 1%. В статье описывается необычный случай поражения сердца лимфомой Беркитта у мужчины в возрасте 27 лет. Представлены попытки применения различных способов диагностики для определения характера новообразования и последующие методы лечения с положительным отдаленным результатом
In the structure of the surgical pathology of the cardiovascular system, the tumor of the heart reach is less than 1%. The article describes an unusual case of the defeat of the heart with Burkitt’s lymphoma in a male of 27 years old. Attempts are made to apply various diagnostic methods to determine the nature of the neoplasm and subsequent treatment methods with a positive long-term outcome
Дод.точки доступу:
Витовский, Р.М.
Исаенко, В.В.
Онищенко, В. Г.
Лозовой, А. А.
Пищурин, А. А.
Дядюн, Д. Н.
Мартыщенко, И. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Сухін, В. С.
Аналіз ефективності лікування хворих на лейоміосаркому матки [Текст] = Analysis of the treatment afficacy in patients with uterine leiomyosarcoma / В. С. Сухін // Клиническая онкология. - 2018. - Том 8, N 2. - С. 148-151. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЛЕЙОМИОСАРКОМА -- LEIOMYOSARCOMA
МАТКА -- UTERUS
ВЫЖИВАНИЕ -- SURVIVAL
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета роботи: аналіз результатів комплексного лікування лейоміосаркоми матки. Вивчено результати лікування 84 хворих на лейоміосаркому матки I–IV стадії (T1-3N0M1), що перебували в ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України» з 1996 по 2018 р. Усім хворим проведено оперативне втручання, променеву та хіміотерапію. Ефективність лікування оцінено за найближчими та віддаленими результатами терапії. Пік захворюваності припав на вікову категорію 40–49 років — 40,5% (34 пацієнтки). У 34 (40,5%) з 84 хворих виявлено маніфестацію захворювання: у 5 пацієнток (14,7%) — локорегіонарний рецидив пухлини, у 29 (85,3%) — віддалені метастази. При I стадії захворювання рецидиви відмічено у 3 (4,6%), а метастази — у 18 (27,7%) із 65 пацієнток, при II стадії рецидивів не виявлено, а метастази зафіксовано у 6 (50,0%) з 12 пацієнток, при III стадії захворювання рецидиви розвинулися у 2 (66,7%), а метастази — в 1 (33,3%) з 3 пацієнток з маніфестацією процесу, при IV стадії захворювання маніфестацію пухлинного процесу відмічено у 4 (100,0 %) пацієнток за рахунок прогресування віддалених метастазів. Локального прогресування захворювання не виявлено у жодної хворої. У 58,8% пацієнток, що одержали лікування, відзначено прогресування пухлини протягом одного року, а у 82,4% — протягом перших 2 років. У цілому без урахування стадії процесу 5-річна виживаність без прогресування становила 59,5%. Частота рецидивування лейомiосаркоми зростала з підвищенням стадії процесу. Медіана часу до виникнення рецидиву пухлини при I–III cтадії ідентична і становить 10,0–11,0 міс. П’ятирічна безрецидивна виживаність хворих на лейоміосаркому матки без урахування стадії та методу лікування становить 59,5%
Objective: analysis of complex treatment results of patients with uterine leiomyosarcoma. There were analysed treatment results of 84 patients with uterine leiomyosarcoma stages I–IV (T1-3N0M1), who underwent treatment in SI «Grigoriev Institute for Medical Radiology, National Academy of Medical Sciences of Ukraine», from 1996 to 2018. All patients underwent surgery, radiotherapy and chemotherapy. The treatment efficacy was assessed by immediate results and long-term follow-up. The morbidity peak was observed in the age category of 40–49 years — 40.5% (34 patients). In 34 (40.5%) of 84 patients there was detected manifestation of the disease: in 5 patients (14.7%) — locoregional relapsed disease, in 29 (85.3%) patients — distant metastases. At the first stage of the disease, the relapse was detected in 3 (4.6%) patients, and metastasis — in 18 (27.7%) of 65 patients. In patients with stage II there was not established relapsed disease, but metastases were detected in 6 (50.0%) of 12 patients. In case of stage III disease, the recurrence was detected in 2 (66.7%) patients, and metastasis — in 1 (33.3%) of 3 patients with manifestation of the disease. In patients with stage IV the disease manifestation was noted in 4 (100.0%) patients due to the progression of distant metastases. Local disease progression was not detected in any of these patients. Tumor progression was detected in 58.8% of patients within the first year of treatment, and in 82.4% — during the first 2 years. In general, the 5-year non-progressive survival rate of patients was 59.5%, without taking into consideration the stage of disease. The relapse-rate in leiomyosarcoma patients was increased proportionally to stage of the disease. The median time to recurrence in patients with stages I–III is identical and makes up 10.0–11.0 months. Five-year disease-free survival of patients with uterine leiomyosarcoma, without taking into consideration the stage of disease and treatments method is 59.5%
Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)