Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=КУ41/2020/10/3/4<.>

Загальна кількість знайдених документів : 13
Показані документи з 1 по 13

П’ятирічна загальна виживаність та виживаність без прогресування при застосуванні пембролізумабу у пацієнтів із поширеним НДРЛ [Текст] // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 3/4. - С. 92-94. - Бібліогр. наприкінці ст.

Рубрики: Пембролизумаб

MeSH-головна:
ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LUNG NEOPLASMS (лекарственная терапия)
КАРЦИНОМА НЕМЕЛКОКЛЕТОЧНАЯ ЛЕГКОГО -- CARCINOMA, NON-SMALL-CELL LUNG (лекарственная терапия)
ПРОТИВООПУХОЛЕВОЙ КОМБИНИРОВАННОЙ ХИМИОТЕРАПИИ ПРОТОКОЛЫ -- ANTINEOPLASTIC COMBINED CHEMOTHERAPY PROTOCOLS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
АНТИТЕЛА МОНОКЛОНАЛЬНЫЕ ГУМАНИЗИРОВАННЫЕ -- ANTIBODIES, MONOCLONAL, HUMANIZED (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
Анотація: У даному огляді представлено оновлені результати клінічного дослідження ІІІ фази KEYNOTE‐-024, у ході якого вивчається ефективність та профіль безпеки пембролізумабу в порівнянні із хіміотерапією в якості І лінії терапії пацієнтів із поширеним недрібноклітинним раком легені. Так, наведено дані щодо 5-річної загальної виживаності пацієнтів, що отримували пембролізумаб, які були представлені на Віртуальному конгресі Європейського суспільства медичної онкології (European Society for Medical Oncology — ESMO) 21 вересня 2020 р., а також результати субаналізу японської популяції пацієнтів щодо виживаності без прогресування, опубліковані 14 вересня 2020 р. у журналі «Cancer Science»
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Практичні аспекти застосування ендокринотерапії раку грудної залози в період пре- та постменопаузи [Текст] / Є. Гончарук // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 3/4. - С. 95-99

MeSH-головна:
ПРЕМЕНОПАУЗА -- PREMENOPAUSE
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (лекарственная терапия, хирургия)
ПРОТИВООПУХОЛЕВЫЕ СРЕДСТВА ГОРМОНАЛЬНЫЕ -- ANTINEOPLASTIC AGENTS, HORMONAL (прием и дозировка, терапевтическое применение)
КОНФЕРЕНЦИЯ ДЛЯ ДОСТИЖЕНИЯ КОНСЕНСУСА -- CONSENSUS DEVELOPMENT CONFERENCE
Анотація: 27 серпня 2020 р. відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Онкологія: нові обмеження чи нові можливості», у рамках якої пройшла Таврійська онкологічна школа. Захід проходив онлайн на базі електронно-освітньої платформи сайту Херсонського обласного онкологічного диспансеру. У ході конференції було розглянуто актуальні питання діагностики та лікування гормон-чутливого метастатичного/поширеного раку грудної залози, зокрема особливостей застосування ендокринної терапії у жінок із різним менопаузальним статусом
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лукашенко, А. В.
Порівняння гемостатичних засобів, що використовуються в хірургії [Текст] / А. В. Лукашенко, М. О. Віноградова // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 3/4. - С. 100-108. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ГЕМОСТАЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- HEMOSTASIS, SURGICAL (методы)
ГЕМОСТАТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HEMOSTATICS (классификация, терапевтическое применение)
Анотація: Ефективний контроль кровотечі для досягнення гемостазу під час хірургічних процедур має важливе значення для досягнення позитивних результатів. Коли хірург досягає швидкого гемостазу, потенційними перевагами є скорочення часу операції, зниження потреби в трансфузії, кращий супровід пацієнтів на антикоагулянтній терапії, пришвидшення загоєння післяопераційних ран та загальне полегшення реабілітаційного періоду. Використання гемостатичних агентів, герметиків та клеїв покращує гемостаз та дає ряд переваг під час хірургічного втручання. За останній час було розроблено широкий спектр хірургічних гемостатичних агентів для використання в хірургії. Ці агенти значно різняться за механізмом дії, складом, зручністю, можливістю використання на вологій або сухій тканині, імуногенністю та ціною. Численні формули цих агентів мають потенціал для точної відповідності конкретним хірургічним потребам. Необхідно обирати відповідні агенти для кожної конкретної ситуації в залежності від ефективності, ускладнень та ціни
Дод.точки доступу:
Віноградова, М. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Аналіз смертності хворих на колоректальний рак у багатопрофільних лікарнях м. Харків [Текст] / І. І. Яковцова [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 3/4. - С. 109-112. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS (осложнения, смертность)
Анотація: Колоректальний рак (КРР) є злоякісною пухлиною, що може викликати смертельні ускладнення навіть без значного прогресування пухлинного процесу, проте КРР може характеризуватися швидкою генералізацією без місцевих ускладнень. Мета дослідження — визначити основні клініко-морфологічні особливості КРР за даними аутопсії. Матеріали та методи. Проведено аналіз 321 аутопсії хворих, що померли внаслідок КРР у стаціонарах м. Харків. На підставі протоколів розтину та історій хвороби було досліджено такі дані: стать, вік пацієнтів, локалізація пухлини, її гістологічна будова, характер розповсюдження, дані анамнезу, безпосередня причина смерті. Результати. Серед 6635 померлих у стаціонарах багатопрофільних лікарень КРР був причиною смерті у 4,83% (321 випадок). Первинна пухлина локалізувалася у 37,5% хворих у сигмовидній кишці та ректосигмоїдній зоні, у 16,5% — у сліпій кишці, у 11,9% — у прямій кишці. Серед померлих ІV стадію захворювання відмічали лише у 43,6% (140 із 321) випадків, серед них найбільш поширеною локалізацією метастазів були печінка, легені та очеревина — у 39,5; 21,8 та 11,2% відповідно; у 51,4% пацієнтів метастази виявляли в одному органі. Серед причин смерті хворих на КРР найбільш поширеними були місцеві ускладнення, генералізація пухлинного процесу та перфорація пухлини була причинами смерті у 27,1 та 18,3% випадків відповідно. Смерть після операцій, що проводилися з приводу місцевих ускладнень, найчастіше наставала внаслідок серцевої недостатності чи тромбоемболії легеневої артерії. Серед померлих лікування вперше у стаціонарі з приводу раку та його ускладнень відмічали у 66,3%. Смерть внаслідок рецидивів у 1-, 2-й роки та після 5 років з моменту видалення пухлини настала у 36,5; 67,0 та 24,5% відповідно. Висновки. Серед померлих у стаціонарі багатопрофільних лікарень КРР був причиною смерті у 4,83%. Локалізація КРР, що найчастіше відмічалася, — сигмовидна кишка та ректосигмоїдна зона — у 37,5% випадків. Серед причин смерті хворих на КРР найбільш поширеними були місцеві ускладнення. Генералізація пухлинного процесу була причиною смерті лише в 18,3% хворих. У 66,3% пацієнтів смерть внаслідок КРР наставала без попереднього лікування. Смерть від рецидивів у хворих, у яких пухлину було видалено раніше, відмічалася у 19,0% випадків, серед них у перші 2 роки — у 67,0%
Дод.точки доступу:
Яковцова, І. І.
Івахно, І. В.
Якименко, А. С.
Долгая, О. В.
Данилюк, С. В.
Чертенко, Т. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вклад цитопатологов в развитие морфологической диагностики онкологических заболеваний в Украине (к 100-летию Национального института рака) [Текст] / Л. С. Болгова [и др.] // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 3/4. - С. 113-119. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ОНКОЛОГИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- MEDICAL ONCOLOGY (история)
ЦИТОДИАГНОСТИКА -- CYTODIAGNOSIS (история)
ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ -- HISTORY OF MEDICINE
УКРАИНА -- UKRAINE
Анотація: Со дня начала работы Национального института рака (НИР) МЗ Украины (ранее — Киевский рентгено-радиологический и онкологический институт) научные сотрудники внесли весомый вклад в развитие цитологического метода диагностики. На основании проведенных ими цитологических исследований противораковый комитет МЗ Украины в 1948 г. признал метод цитологической диагностики обоснованным, перспективным и рекомендовал его для использования в научных разработках и в онкологической практике. Научные сотрудники патологоанатомического отделения А.В. Руденко и Л.К. Куница отдельно модифицировали метод окраски Папаниколау для более точной цитологической диагностики. А.В. Руденко по гистологическим серийным срезам удаленной опухоли установила мультифокальный тип роста рака шейки матки. Л.К. Куница впервые в мировой практике выявила и описала характерные цитоморфологические и структурные признаки мелкоклеточного (недифференцированного) рака легкого. А.Н. Мельник внедрил метод цитологического скрининга рака шейки матки, что способствовало эффективному выявлению предрака и онкопатологии шейки матки и позволило вылечить женщин с предопухолевыми состояниями. А.Н. Мельник инициировал и способствовал открытию при поддержке директора института профессора А.И. Позмогова единственной в Украине научно-исследовательской лаборатории цитологической диагностики. А.Н. Мельник опубликовал 2 книги по цитологической диагностике опухолей и 5 методических рекомендаций. Он подготовил 3 кандидатов медицинских наук, занимался подготовкой врачей-цитопатологов. Кандидат медицинских наук, заведующая научно-исследовательской лабораторией В.И. Лобода и профессор К.А. Галахин подготовили кандидата биологических наук Е.А. Логинову. В.И Лобода является соавтором 2 книг и 2 методических рекомендаций. Л.С. Болгова впервые выявила и описала цитоморфологические признаки злокачественной эпителиальной и веретеноклеточной тимом, подготовила 4 кандидатов медицинских наук, организовала и провела при активном участии сотрудников 9 научно-практических конференций и семинаров, написала и издала с участием Т.Н. Тугановой и сотрудников 3 монографии, 6 учебных пособий для цитопатологов и 8 методических рекомендаций. Профессор Л.С. Болгова подготовила к печати книгу «Цитологическая диагностика опухолей человека», при поддержке администрации лаборатории «СSD» создала ОО «Украинская ассоциация цитопатологов», организовала и провела с участием сотрудников ее первый съезд (2017). Л. Болгова подготовила врачей-цитопатологов, которые в настоящее время работают в лаборатории цитологической диагностики в НИР. Научные сотрудники проводят обучение цитопатологов Украины на курсах стажировки и информации в НИР. С 2019 г. на кафедре патологической и топографической анатомии в Национальной медицинской академии последипломного образования имени. П.Л. Шупика тематические усовершенствования по цитологической диагностике опухолей проводят профессор Л.С. Болгова и кандидаты медицинских наук Т.Н. Туганова и О.И. Алексеенко. Занятия проводятся по договору между двумя учреждениями на базе лаборатории цитологической диагностики НИР
Дод.точки доступу:
Болгова, Л. С.
Туганова, Т. Н.
Логинова, Е. А.
Алексеенко, О. И.
Мариненко, С. В.
Махортова, М. Г.
Ярощук, Т. М.
Богонис, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фотодинамическая терапия в клинической онкологии (аналитический обзор и собственный опыт) [Текст] / В. В. Дунаевская [и др.] // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 3/4. - С. 120-127. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (лекарственная терапия)
ФОТОХИМИОТЕРАПИЯ -- PHOTOCHEMOTHERAPY (методы, противопоказания)
ФОТОСЕНСИБИЛИЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- PHOTOSENSITIZING AGENTS (терапевтическое применение)
ПРЕДРАКОВЫЕ СОСТОЯНИЯ -- PRECANCEROUS CONDITIONS (лекарственная терапия)
ВУЛЬВЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- VULVAR NEOPLASMS (лекарственная терапия)
ШЕЙКИ МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE CERVICAL NEOPLASMS (лекарственная терапия)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Фотодинамическая терапия (ФДТ) представляет собой метод лечения, основанный на комбинированном применении фотосенсибилизаторов и лазерного излучения с определенной длиной волны. По данным многочисленных клинических, в том числе, рандомизированных исследований, проведенных в ведущих научно-практических центрах стран Европы, Азии и США, данный метод лечения продемонстрировал хорошую переносимость и высокую противоопухолевую эффективность в лечении ряда предопухолевых заболеваний и злокачественных новообразований. В публикации авторами систематизированы ключевые аспекты применения ФДТ в клинической онкологии, а именно: рассмотрена классификация наиболее часто используемых фотосенсибилизирующих агентов и их производных, представлены основные источники лазерного излучения и ведущие механизмы реализации противоопухолевого ответа на фотооблучение патологически измененных тканей, а также основные показания и противопоказания к применению в клинической онкологии. Во второй части статьи проанализирован имеющийся мировой опыт применения ФДТ в лечении предопухолевых заболеваний слизистых оболочек полости рта, вульвы и шейки матки, а также злокачественных новообразований кожи, легкого, пищевода, поджелудочной и предстательной желез, злокачественных глиом головного мозга. Метод ФДТ является эффективной альтернативой традиционным подходам в лечении указанных заболеваний и может применяться как самостоятельно, так и в схемах комбинированного и комплексного лечения. Имея весомые преимущества, такие как незначительная токсичность для окружающих нормальных тканей, минимальный риск возникновения выраженного болевого синдрома, отсутствие механизмов первичной и приобретенной резистентности, возможность амбулаторного проведения и комбинации с другими методами лечебного воздействия, отсутствие лимитирующих кумулятивных доз ФС и лазерного излучения, удобство применения при множественном характере поражения, хорошие косметические результаты и возможность реализации органосохраняющих методов лечения, ФДТ является актуальным и перспективным направлением дальнейших научных исследований
Дод.точки доступу:
Дунаевская, В. В.
Церковский, Д. А.
Татарчук, Т. Ф.
Гончарук, И. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Скорый, Д. И.
Дивертивная илеостома при левосторонних колоректальных резекциях: ретроспективный анализ и обзор литературы [Текст] / Д. И. Скорый, Е. А. Ильин, Е. С. Трегуб // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 3/4. - С. 128-133. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
АНАСТОМОЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ -- ANASTOMOTIC LEAK (профилактика и контроль, терапия, хирургия)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ИЛЕОСТОМИЯ -- ILEOSTOMY (методы)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Несостоятельность колоректального анастомоза (НА) является одним из основных осложнений в хирургии ободочной и прямой кишки. Частота НА достигает 11% после передних резекций прямой кишки. Множество методик снижения риска НА было предложено для колоректальной хирургии. Одной из них является проксимальное дивертирование стула путем наложения дефункционирующей стомы. Материалы. Был проведен ретроспективный анализ историй болезни 73 пациентов, которым были выполнены различные варианты реконструктивных резекций левой половины ободочной и прямой кишки с наложением дивертивных стом по поводу злокачественной и доброкачественной патологии прямой или ободочной кишки, внутренних женских половых органов в 2018–2020 гг. в КНП «Областной центр онкологии», г. Харьков. Результаты. Частота НА составила 4,1%, клинически значимой — 2,7%. Илеостома была выбрана для дивертирования в 72 случаях. Среднее время до закрытия стомы составило 117 сут. Доля пациентов, которым были закрыты стомы на момент анализа составила 86,3%; 76,7% стом были закрыты с интервалом до 6 мес включительно. Осложнения III класса и более по Clavien — Dindo после закрытия стом развились у 6,1% пациентов. Выводы. Наложение дивертивной стомы эффективно снижает частоту клинически значимой НА при левосторонних колоректальных резекциях. Илеостома является более предпочтительной, чем колостома. Рутинное использование дивертивных илеостом в практике легко имплементируемо и позволяет достичь частоты НА, сопоставимой с результатами знаковых рандомизированных исследований и ретроспективных анализов крупных центров
Дод.точки доступу:
Ильин, Е. А.
Трегуб, Е. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Значимість окремих маркерів при різних варіантах перебігу раку передміхурової залози [Текст] / О. Ю. Столярова [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 3/4. - С. 134-137. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PROSTATIC NEOPLASMS (кровь)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МАРКЕРЫ БИОЛОГИЧЕСКИЕ -- TUMOR MARKERS, BIOLOGICAL (кровь)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: У структурі онкологічної патології у чоловіків рак передміхурової залози (РПЗ) посідає 1-ше місце, при цьому є 2-ю за частотою причиною смерті від злоякісних новоутворень, а 5-річний показник виживаності становить 30%. Простатичний специфічний антиген належить до основних пухлиноасоційованих маркерів, а при певних варіантах перебігу РПЗ діагностична і прогностична значущість інших маркерів залишається мало вивченою, хоча між окремими показниками аналізу крові існують високовірогідні кореляційні зв’язки. Мета дослідження. Оцінити клініко-прогностичну значущість окремих пухлинних маркерів у крові хворих на РПЗ. Об’єкт і методи дослідження. Під спостереженням знаходилися 195 чоловіків з РПЗ віком 52–82 років. З моменту діагностування захворювання минуло в середньому 3 роки. Співвідношення рТ2а, рТ3а, рТ3с, рРТ4, рТ2b, рТ3, рТ2с, рТ3b, рТ2 стадій РПЗ було 1:1:1:2:3:5:7:7:9. Показники pN1, pN2 і рN3 виявлено у 22, 9 і 8% обстежених відповідно, рМ1 і рМ2 — у 26 і 17% відповідно. Параметри поширеності раку в середньому становили 3 бали, розміру пухлини — 2 бали, критерію Глісона — 6 балів, співвідношення периферичної та центральної форми пухлини — 3:1, аденокарциному діагностовано в 94% пацієнтів, гігантоклітинну карциному — у 6%. Середній показник стадії пухлини становив 3 умовні одиниці, зрілості — 3 бали. Оцінювали показники тестостерону, лютеїнізуючого гормону, інсуліноподібного фактору росту 1, активності лужної фосфатази, кислої простатичної фосфатази і глікозил-гідролази. Результати. Підвищення рівнів простатичного специфічного антигену, тестостерону, інсуліноподібного фактору росту 1, активності лужної фосфатази, кислої простатичної фосфатази і козилгідролази спостерігається у 46–100% хворих, що залежить від поширеності, розмірів, локалізації, стадії й ступеня диференціації пухлинного процесу, характеру його метастазування в лімфатичні вузли, віддалені органи та скелет, а параметри активності лужної фосфатази і кислої простатичної фосфатази мають прогностичне значення. З урахуванням виконаної статистичної обробки даних обстеження зроблено висновок, що має практичну спрямованість: показник активності кислої простатичної фосфатази 7,5 нг/мл має негативне прогностичне значення щодо метастазів у печінку. Таким чином, необхідна розробка нових алгоритмів, що поліпшують доопераційну оцінку стадій РПЗ. Висновок. Підвищення рівня маркерів РПЗ, що вивчалися, залежить від характеру перебігу пухлинного процесу, а деякі параметри мають прогностичне значення.Ключові слова: рак; передміхурова залоза; пухлинні маркери
Дод.точки доступу:
Столярова, О. Ю.
Думанський, Ю. В.
Палій, М. І.
Синяченко, О. В.
Єрмолаєва, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Рівень летальності хворих з пухлинами зовнішніх статевих органів при ретроспективному 25-річному спостереженні, роль клінічного стадіювання в прогнозуванні віддаленої летальності [Текст] / О. О. Самохвалова [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 3/4. - С. 138-142. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ВУЛЬВЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- VULVAR NEOPLASMS (смертность)
РИСКА ОЦЕНКА -- RISK ASSESSMENT
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
Анотація: Стаття базується на 25-річному ретроспективному спостереженні та присвячена аналізу рівня летальності пацієнтів з пухлинами зовнішніх статевих органів, прогнозуванню віддаленої летальності залежно від клінічних особливостей пухлин. Робота проводилася на базі Національного інституту раку з включенням вивчення 557 історій хвороб пацієнтів за період 1993–2018 рр. Результати. Середня виживаність становила 6,0±4,48 року. Найвищими показниками загальної смертності характеризувалися пацієнти з IVA та IVВ стадіями захворювання за шкалою Міжнародної федерації гінекології та акушерства (International Federation Gynecology and Obstetrics — FIGO; при IVВ стадії виключення з дослідження було розподілено рівномірно на весь період спостереження, при IVA стадії пацієнти вибували за рахунок летальності вже на першому році. Доведено приріст загальної виживаності після 2010 р. для І та ІІ стадій захворювання. Значний приріст летальності за критерієм Т відмічено при переході до Т3 та Т4 (74,4 та 100,0% відповідно), найнижчий показник загальної смертності відмічено при локальних пухлинах (Tis — 5,6%). Встановлено зростання частоти загальної летальності при N1 та N2 (80,0 та 81,5% відповідно), порівняно з N0 (44,7%, р0,05). При NХ рівень летальності був на 12,0% вищим, ніж при критерії N0. Висновки. Загальна смертність за наявності віддалених метастазів (М1) на 33,7% перевищувала таку, яка встановлена за відсутності метастазів (М0). Після 2000 р. в Національному інституті раку було відмічено підвищення якості діагностики відносно критерію МХ, проте за критерієм NХ покращення якості діагностики не виявлено
Дод.точки доступу:
Самохвалова, О. О.
Копчак, К. В.
Неспрядько, С. В.
Ціп, Н. П.
Свінціцький, В. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Андреева, Н. Л.
Лечение лимфом, ассоциированных с беременностью [Текст] / Н. Л. Андреева, С. А. Мавричев, А. В. Трухан // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 3/4. - С. 143-147. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ НЕОПЛАСТИЧЕСКИЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, NEOPLASTIC
ЛИМФОМА -- LYMPHOMA (диагностика, кровь, лекарственная терапия, осложнения)
РОДОВСПОМОЖЕНИЕ -- DELIVERY, OBSTETRIC
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
Анотація: В современном мире активно изучаются возможности ведения беременности при раке, в том числе и лимфомах. Цель исследования. Оценить возможности пролонгирования беременности при лимфомах. Материалы и методы. Материалом для исследования послужили сведения о 23 пациентах с лимфомами, ассоциированными с беременностью, которым применяли системную химиотерапию во время гестации (основная группа). Контрольную группу составили 133 пациентки с лимфомой вне беременности. В группу сравнения вошли 74 здоровые беременные. В обсервационном исследовании случай-контроль за период с 01.01.2011 г. по 31.12.2018 г. изучены результаты лечения лимфомы на фоне беременности. Разработан метод, включающий своевременное лечение данной неоплазмы на фоне беременности, не прерывая последнюю, при этом не ухудшая прогноз злокачественного новообразования и пролонгируя беременность до срочных родов. Результаты. 5-летняя общая выживаемость в основной группе пациентов с лимфомами составила 100%. Для контрольной группы пациентов с лимфомами 5-летняя общая выживаемость составила 96,7±1,6%. Различий в общей выживаемости между сравниваемыми группами не наблюдалось (р0,05). Для контрольной группы 5-летняя бессобытийная выживаемость составила 83,3±3,4%; для основной — 90,2±6,6% (р0,05). Таким образом, в основной группе при более длительном сроке наблюдения не отмечено статистически значимых различий в показателях выживаемости (р0,05). Этап лучевой терапии откладывался на послеродовой период, если был необходим. Заключение. Сравнительный анализ отдаленных результатов лечения по выживаемости не выявил статистически значимых различий в основной и контрольной группах (р0,05)
Дод.точки доступу:
Мавричев, С. А.
Трухан, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Резекція нирки при уротеліальному раку чашечок високого ступеня ризику [Текст] / М. В. Пікуль [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 3/4. - С. 148-153. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПОЧЕК НОВООБРАЗОВАНИЯ -- KIDNEY NEOPLASMS (диагностика, хирургия)
ПОЧЕЧНЫЕ ЧАШКИ -- KIDNEY CALICES (патология)
НЕФРЭКТОМИЯ -- NEPHRECTOMY (методы)
Анотація: Карциноми верхніх сечових шляхів (КВСШ) становлять близько 10% випадків новоутворень нирок та 5% серед уротеліальних пухлин. Вкрай мало виражена клінічна картина досить часто призводить до виявлення патології на пізніх стадіях. Близько 60–80% випадків на момент встановлення діагнозу характеризуються інвазивним мультифокальним ростом. Радикальна нефроуретеректомія — стандарт лікування КВСШ — призводить до погіршення функції нирок. Втрата функції нирок знижує можливість проведення системної хіміотерапії і погіршує показники виживаності. Анатомічне розміщення уротеліальних утворень у чашечках нирки вважається хірургічно складною локалізацією. Виконання органозберігаючого лікування при інвазивних уротеліальних карциномах у цій точці, згідно з даними літератури, лімітоване окремими клінічними випадками та його віддалені функціональні й онкологічні результати є невивченими. Метою роботи було визначення онкологічної та функціональної ефективності виконання резекції чашечок нирки при інвазивних КВСШ. Матеріали та методи. Після проведення ретроспективного аналізу медичної документації 125 пацієнтів з КВСШ, що підлягали хірургічному лікуванню у відділенні пластичної та реконструктивної онкоурології на базі Національного інституту раку з 2008 до 2020 р., було виділено групу з 10 пацієнтів з пухлинами чашечок нирки високого ризику, у котрих використовували органозберігаючий підхід. Усім обраним хворим проведено комплексне обстеження, що включало комп’ютерну або магнітно-резонансну томографію, цистоскопію з уретероскопією та біопсією новоутворення, цитологічне дослідження сечі та динамічну реносцинтиграфію. Місцево-поширений характер росту пухлини був критерієм виключення з дослідження. Враховуючи невелику вибірку пацієнтів, оцінка клінічних результатів групи проводилася на основі тесту Фішера. Результати. Період спостереження за пацієнтами коливався в межах від 3 до 107 міс та в середньому становив 35 міс. Середній вік хворих — 59 років. У 4 пацієнтів на доопераційному етапі отримано позитивні результати цитологічного дослідження сечі. Розмір пухлини коливався в межах від 2,3 до 6,6 см (у середньому 4,3 см). Середній час оперативного втручання становив 238±36 хв (коливався в межах 186–269). Усі оперативні втручання виконувалися без використання центральної ішемії. Інтраопераційно після мобілізації нирки з метою уточнення меж резекції проводилося розсічення ниркової миски, через яку заводився гнучкий уретеропієлоскоп та під візуальним контролем проводилося остаточне планування лінії резекції. Крововтрата в середньому становила 400 мл (коливалася в межах 150–850 мл). Тривалість перебування в стаціонарі в післяопераційний період становила 6,3±1,8 доби (коливалася в межах 3–9 днів). У 4 з 9 пацієнтів в післяопераційний період відмічено ускладнення з медіанним показником за шкалою Clavien — Dindo 1,5 (коливався в межах 1–2). У всіх пацієнтів згідно з даними патоморфологічного дослідження було верифіковано уротеліальну карциному, котра у 1 хворого була високодиференційованою, у 5 — помірно- та у 3 — низькодиференційованою. У жодного хворого не було виявлено клінічних даних про рак in situ. Функція ураженої нирки через 1 рік після оперативного втручання в середньому становила 17 мл/хв. Під час аналізу за допомогою точного тесту Фішера не виявлено статистично достовірної залежності між залишковою паренхімою та показниками унілатеральної клубочкової фільтрації (p=0,173) або рівнем післяопераційного креатиніну (p=0,163). У одному (10%) випадку відмічено локальний рецидив захворювання, що потребував наступної радикальної нефроуретеректомії та системної терапії у зв’язку з прогресуванням і розвитком метастазів. З метою профілактики рецидиву 7 пацієнтам проведено 3 курси ад’ювантної поліхіміотерапії за схемою гемцитабін — цисплатин у стандартних дозуваннях. Відтак у досліджуваній групі лише у 1 (10%) пацієнта відмічено прогресування на фоні лікування, він помер внаслідок метастазування хвороби. Згідно зі статистичним аналізом за Фішером, ризик локального рецидиву в сечовій системі не залежав від розміру пухлини (р=0,932) або її морфологічної будови (p=1,0). Висновки. Резекція сегменту верхніх сечових шляхів є перспективним методом хірургічного лікування, що дозволяє зберегти ниркову функцію при ідентичних онкологічних результатах. Збереження функції нирки дозволяє не тільки знизити вірогідність розвитку ниркової недостатності, що позитивно впливає на перебіг супутньої патології, але й залишає можливість проведення ад’ювантної хіміотерапії
Дод.точки доступу:
Пікуль, М. В.
Стаховський, Е. О.
Войленко, О. А.
Стаховський, О. Е.
Вітрук, Ю. В.
Кононенко, О. А.
Семко, С. Л.
Гречко, Б. О.
Кошель, Д. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Діагностична цінність методів візуалізації токсичних ушкоджень печінки після системної поліхіміотерапії (аналітичний огляд та результати власних досліджень) [Текст] / Г. В. Лаврик [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 3/4. - С. 154-160. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПРОТИВООПУХОЛЕВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTINEOPLASTIC AGENTS (вредные воздействия, терапевтическое применение)
ПЕЧЕНИ ЛЕКАРСТВЕННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- DRUG-INDUCED LIVER INJURY (диагностика, рентгенография, ультрасонография, этиология)
ДИАГНОСТИЧЕСКОЕ ИЗОБРАЖЕНИЕ -- DIAGNOSTIC IMAGING (методы)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: У статті представлені й проаналізовані наукові дані численних публікацій щодо токсичних ушкоджень печінки в період проведення поліхіміотерапії (ПХТ) у пацієнтів зі злоякісними пухлинами різного генезу та локалізації. Узагальнено та порівняно результати комплексу використаних променевих (ультразвукове дослідження, магнітно-резонансна томографія та комп’ютерна томографія) методів досліджень, діагностичних зображень печінки протягом періоду хіміотерапевтичного лікування, результати якого спричинили виникнення токсичних ушкоджень при метастазах пухлин різних локалізацій та токсичні прояви без метастатичного ураження печінки. Безпосередньо розглядається основний токсичний ефект на паренхіму печінки, виявлений у результаті проведеного діагностичного моніторингу за результатами використаних методів візуальної оцінки зображень. Отримані та інтерпретовані дані свідчать, що ПХТ відіграє роль як агента прямого впливу на злоякісні новоутворення в печінці (первинні злоякісні пухлини печінки, метастатичне ураження), так і як фактора опосередкованого токсичного впливу на здорову паренхіму. Факт ушкодження печінки як результат токсичного впливу, спровокованого ПХТ (синусоїдальне ураження, стеатоз, стеатогепатит), варто розглядати в першу чергу як імітацію метастазування. Діагностичний моніторинг під час проведення ПХТ дозволяє оцінити ефективність лікування, а також візуальні зміни в паренхімі печінки упродовж лікування. Своєчасна візуальна оцінка патологічних змін у печінці із використанням та поєднанням різних діагностичних методів має значення для більш точної діагностики й подальшого унеможливлення токсичного впливу, щоб своєчасно скоригувати лікування та уникнути небажаних ускладнень
Дод.точки доступу:
Лаврик, Г. В.
Головко, Т. С.
Сивак, Л. А.
Шевчук, Л. А.
Ашихмін, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Первинно-множинні пухлини. Синхронна неходжкінська лімфома з клітин зони мантії та аденокарцинома шлунка. Клінічний випадок [Текст] / І. А. Крячок [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 3/4. - С. 161-164. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
НОВООБРАЗОВАНИЯ ПЕРВИЧНО-МНОЖЕСТВЕННЫЕ -- NEOPLASMS, MULTIPLE PRIMARY
ЛИМФОМА НЕ-ХОДЖКИНА -- LYMPHOMA, NON-HODGKIN (диагностика, лекарственная терапия, осложнения)
ЖЕЛУДКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- STOMACH NEOPLASMS (диагностика, лекарственная терапия, осложнения)
АДЕНОКАРЦИНОМА -- ADENOCARCINOMA (диагностика, лекарственная терапия, осложнения)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Лімфома з клітин мантії — це В-клітинна лімфома, як правило, з агресивним перебігом, характеризується ураженням лімфатичних вузлів, селезінки, кісткового мозку, оболонок головного мозку і шлунково-кишкового тракту. Аденокарцинома (залозистий рак) — злоякісне новоутворення, яке розвивається із залозистих (секреторних) клітин слизової оболонки шлунка. У даній статті представлено клінічний випадок первинно-множинного, синхронного злоякісного новоутворення — В-клітинної лімфоми з клітин зони мантії з ураженням шлунка та аденокарциномою шлунка
Дод.точки доступу:
Крячок, І. А.
Шудрак, Н. А.
Степанішина, Я. А.
Антонюк, С. А.
Шудрак, Є. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)