Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=КУ44/2019/1<.>
Загальна кількість знайдених документів : 11
Показані документи з 1 по 11
1.


    Ярова, С. П.
    Хімічний склад дентину зубів, уражених пришийковим карієсом, в залежності від глибини мікротріщин емалі [Текст] = The chemical composition of the dentin of teeth affected by precervical caries, depending on the depth of enamel microcracks / С. П. Ярова, І. І. Заболотна // Клінічна стоматологія. - 2019. - N 1. - С. 4-10


MeSH-головна:
ДИАГНОСТИКА СТОМАТОЛОГИЧЕСКАЯ -- DIAGNOSIS, ORAL
СТОМАТОЛОГИЯ -- DENTISTRY
КАРИЕС ЗУБОВ -- DENTAL CARIES
КАРИЕСУ ЗУБОВ ПОДВЕРЖЕННОСТЬ -- DENTAL CARIES SUSCEPTIBILITY
Анотація: У клініці часто діагностують пришийкові ураження: клиноподібний дефект, пришийковий карієс і тріщини. Пришийкова форма карієсу буває у 20–30% випадків. Резистентність до карієсу пов’язана з будовою і властивостями тканин зубів. Залишається актуальним виявлення нових етіопатогенетичних факторів їх розвитку, яке має як наукове, так і практичне значення. Мета дослідження – вивчити хімічний склад дентину зубів із пришийковим карієсом залежно від глибини мікротріщин емалі. Матеріали і методи. Об’єкт дослідження – 10 видалених за клінічними показниками зубів обох щелеп та їх повздовжні шліфи пацієнтів 25–54 років. Використовували растровий (скануючий) електронний мікроскоп JSM-6490 LV із системою енергодисперсійного рентгенівського мікроаналізу INCA Penta FETх3. Результати досліджень та їх обговорення. У хімічному складі дентину зубів, уражених пришийковим карієсом, методом мікрорентгеноспектрального аналізу визначили різницю у вмісті цинку залежно від глибини дефектів емалі (p0,05). Дослідження провели в клінічно незмінених ділянках зразків (ріжучий край (горб), екватор) і в зоні каріозного дефекту (оклюзійна, приясенна стінки, серединна частина, 150 мк від неї). Кількість цинку була найбільшою в зонах ріжучого краю (горба) й екватора зубів з мікротріщинами І типу, оклюзійної стінки пришийкового карієсу зубів із мікротріщинами ІІ типу, приясенної стінки і серединної частини каріозного процесу, а також на відстані від неї зубів з мікротріщинами ІІІ типу, p0,05. Алюміній вірогідно в більшій кількості визначили в дентині зразків із І типом дефектів емалі в усіх зонах каріозного дефекту, де співвідношення алюміній/цинк було суттєво більшим, ніж у зразках з менш глибокими мікротріщинами емалі, p0,05. Висновки. Збільшення есенціальних і зменшення токсичних компонентів мікроелементного складу дентину відіграють суттєву роль у розвитку і прогресуванні патології твердих тканин зубів. Адекватна їх корекція повинна стати одним із концептуальних напрямків у сучасній профілактичній медицині. Визначені особливості перспективно використовувати для обґрунтування принципів лікування і профілактики зубів із тришийковим карієсом
Precervical lesions: wedge-shaped defect, precervical caries and cracks are often diagnosed in clinical practice. Form of cervical caries occurs in 20–30 % of cases. Resistance to decay related to the structure and properties of dental tissues. It remains relevant to identify new etiopathogenetic factors of their development, which has both scientific and practical value. The aim of the study – to research the chemical composition of dentin in teeth affected by a precervical caries depending on the depth of the enamel microcracks. Materials and Methods. Subject of research – 10 teeth of the both jaws extracted as clinically indicated, longitudinal sections of teeth of patients from 25 to 54 years old. JSM-6490 LV focused beam electronic microscope (scanning) with system of energy-dispersive x-ray microanalysis INCA Penta FETх3 was used. Results and Discussion. In the chemical composition of the dentin of the teeth affected by precervical caries, the method of micro X-ray spectral analysis was used to determine the difference in zinc content depending on the depth of the enamel defects (p 0.05). The research was carried out in the clinically unchanged areas of the samples (cutting edge (tuber), equator) and in the zone of caries defect (occlusive, near-the-gum of the wall, middle part, 150 microns from it). The amount of zinc was the biggest in the areas of the cutting edge (tubercule and equator of teeth with microcracks) of type І, the epidermal wall of the precervical caries of teeth with microcracks of type ІІ, the gum wall and the middle part of the caries process, and also at the distance between that part and the teeth with microcracks of type ІІІ, р0.05. Aluminum was reliably found in large quantities of the dentine of specimens with type I of enamel defects in all the areas of the caries defect, where the correlation aluminum / zinc was significantly greater than in specimens with less deep microcracks, p 0, 05. Conclusions. Increasing of essential components and reduction of toxic components of microelement structure of dentin play a significant role in the development and progression of pathology of hard dental tissues. Their adequate correction should become one of the conceptual directions of modern preventive medicine. The revealed features should be used for a substantiation of principles of treatment and prophylaxis of teeth with precervical caries
Дод.точки доступу:
Заболотна, І. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Брехлічук, П. П.
    Оцінка складових патерна перелому нижньої щелепи за даними ретроспективних досліджень із великим обсягом вибірок [Текст] = Estimation of the mandible fracture pattern according to retrospective studies with a large amount of studied samples / П. П. Брехлічук, М. Ю. Гончарук-Хомин // Клінічна стоматологія. - 2019. - N 1. - С. 11-18


MeSH-головна:
СТОМАТОЛОГИЯ -- DENTISTRY
СТОМАТОЛОГИЧЕСКАЯ ПОМОЩЬ -- DENTAL CARE
ЗУБОВ ПЕРЕЛОМЫ -- TOOTH FRACTURES
ЧЕЛЮСТИ НИЖНЕЙ ПЕРЕЛОМЫ -- MANDIBULAR FRACTURES
Анотація: Реєстрація травматичних уражень нижньої щелепи навіть у структурі проведених ретроспективних досліджень часто характеризується недостатньою кількістю досліджуваних випадків, що обмежує можливості для встановлення потенційно існуючих характерних партернів переломів різної етіології. Мета дослідження – проаналізувати патерн розподілу випадків та механізмів розвитку переломів нижньої щелепи різної етіології за даними ретроспективних досліджень чисельних первинних вибірок пацієнтів, понад 1000 осіб. Матеріали і методи. На першому етапі за допомогою пошукової системи Google Scholar проводили пошук публікацій, мета котрих була схожою до мети даного дослідження. На другому етапі з відібраних публікацій для деталізованого аналізу залишали лише ті, в яких первинна кількість досліджуваних пацієнтів перевищувала 1000 осіб. У результаті попередньо відібрану вибірку вдалось зменшити до 8. Контент-аналіз останніх проводили шляхом виокремлення із структури їх текстового матеріалу наступних категорій: загальної кількості досліджуваних випадків, етіології переломів нижньої щелепи, розподілу локалізацій переломів та окремих деталізованих дескрипцій переломів, які виокремили самі автори. Результати досліджень та їх обговорення. В усіх проаналізованих дослідженнях превалювання травм нижньої щелепи серед загальної вибірки було серед чоловіків; в ході проведення аналізу вибірок за причиною виникнення переломів нижньої щелепи вища частка зареєстрована серед чоловіків внаслідок міжособистісних конфліктів щодо падіння – серед жінок. При виникненні переломів нижньої щелепи після дорожньо-транспортних (ДТП) відмінності гендерного розподілу в деяких дослідженнях демонстрували статистично існуючу відмінність, однак у інших статистично доведеної різниці встановити не вдалось, що вказує на те, що поширеність ДТП-асоційованих переломів нижньої щелепи серед чоловіків та жінок не є гендерно-детермінованою і залежить більшою мірою від складових параметрів ДТП в цілому. Висновки. У результаті проведеного дослідження, присвяченого оцінці патернів переломів нижньої щелепи за даними ретроспективних досліджень із великим обсягом первинних вибірок пацієнтів кількістю понад 1000 осіб було встановлено, що головною причиною травматичних уражень нижньої щелепи є міжособистісні конфлікти, ДТП та падіння, а пікову поширеність переломів нижньої щелепи відмічають до третьої декади життя, після якої показники поширеності починають зменшуватися. ДТП також частіше були асоційовані з множинними травматичними переломами нижньої щелепи порівняно із падінням та міжособистісними конфліктами як причинами травматизму. Для подальшого аналізу зв’язку між змінами стоматологічного статусу та патернами переломів нижньої щелепи доцільним є проведення досліджень, спрямоване на оцінку відносного ризику суміжних уражень при виникненні переломів нижньої щелепи різної етіології та локалізації
The registration of traumatic mandible lesions even in the structure of retrospective studies is often characterized by insufficient number of investigated cases, which limits the possibilities for the establishment of potentially existing characteristic pattern of fractures with different etiologies. The aim of the study – to analyze the distribution pattern of cases and mechanisms of mandible fracture development with different fracture etiologies, according to the retrospective studies of large numerical primary samples over 1000 patients. Materials and Methods. In the first stage of research, the Google Scholar search engine was used to find out the publications, which purpose was adjacent to the aim of this study. At the second stage, for the detailed analysis were left only those publications, in which the primary number of patients exceeded 1000 persons. As a result, a pre-selected sample managed to reduce up to 8 publications. The content analysis of the latter was carried out by distinguishing the following categories from the structure of their text material: the total number of cases studied the etiology of mandible fractures, the distribution of fracture localizations, and separate detailed fragmentized descriptions that were identified by the authors themselves. Results and Discussion. In all of the analyzed studies, greater prevalence of mandibular fractures among the general population was observed among men; during the analysis of the samples due to the etiology of mandible fractures, the higher proportion of such because of interpersonal conflicts was recorded among men, due to the falling accidents – among women. In cases of mandible fractures after traffic accidents, differences in gender distribution in some studies showed statistically significance, but in other studies statistically proven differences could not be established, indicating that the prevalence of road traffic-associated mandible fractures among males and females is not gender-determined, and depends on a greater extent of the traffic accident components as a whole. Conclusions. As a result of a research devoted to the estimation of mandible fractures patterns by the results of retrospective studies with a large volume of primary sample over 1000 patients, it was found that the predominant cause of traumatic mandible lesions is interpersonal conflicts, road accidents and falls, and peak prevalence of mandible fractures is marked at the third decade of life, after which the prevalence rates begin to decrease. Road traffic accidents also were more often associated with multiple traumatic fractures of the mandible in comparison with the fall and interpersonal conflicts as causes of injury. For further analysis of the relationship between changes in dental status and patterns of mandible fractures, it is advisable to carry out research aimed at assessing the relative risk of adjacent lesions in cases of mandible fractures with different etiologies and localization
Дод.точки доступу:
Гончарук-Хомин, М. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Маланчук, В. О.
    Частота плеоморфних аденом слинних залоз та їх гістологічні типи за даними архівного аналізу історій хвороб клініки Національного медичного університету імені О. О. Богомольця в період 2014–2018 рр. [Текст] = Frequency of pleomorphic adenomas of salivary glands and their histological types according to archival analysis of medical records of O.O. Bohomolets National Medical University in the period of 2014–2018 / В. О. Маланчук, І. С. Бродецький, М. С. Кротевіч // Клінічна стоматологія. - 2019. - N 1. - С. 19-24


MeSH-головна:
СТОМАТОЛОГИЯ -- DENTISTRY
АДЕНОМА ПЛЕОМОРФНАЯ -- ADENOMA, PLEOMORPHIC
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS
Анотація: Плеоморфна аденома залишається найрозповсюдженішою пухлиною серед доброякісних новоутворень слинних залоз, що складає від 61 до 90 %. Клінічний перебіг новоутворення має типову, слабовиражену симптоматику, що ускладнює встановлення попереднього клінічного діагнозу на догоспітальному етапі. Остаточний діагноз плеоморфної аденоми встановлюють на основі патогістологічного дослідження. Морфологічні методи не лише вказують вид пухлини – доброякісна чи злоякісна, а й визначають її походження (фенотип пухлини). Мета дослідження – вивчити частоту плеоморфних аденом слинних залоз та їх гістологічних типів за даними архівного аналізу історій хвороб клініки Національного медичного університету (НМУ) імені О. О. Богомольця в період 2014–2018 рр. Матеріали і методи. Матеріалом обстеження були архівні історії 133 хворих із плеоморфними аденомами слинних залоз, що перебували на лікуванні в Київській міській клінічній лікарні № 12 (КМКЛ) на клінічній базі кафедри НМУ імені О. О. Богомольця в період 2014–2018 рр. Середній вік пацієнтів становив (48±11,3) року. Усім хворим проводили за показаннями типові оперативні втручання – ексцизійну біопсію, часткову, субтотальну, тотальну паротидектомію. Біоптати були вивчені патогістологічно. Результати досліджень та їх обговорення. З ураженням білявушних слинних залоз плеоморфною аденомою було 110 (82,7 %) хворих. Серед гістологічних типів плеоморфних аденом спостерігали мезенхімальний 91 (68,42 %) осіб, із домінуванням епітеліального компонента – 30 (22,55 %), класичний (комбінований) варіант (однакова кількість мезенхімального та епітеліального компонентів) – 11 (8,27 %) та з домінуванням міоепітеліального компонента 1(0,75 %). Висновки. Найбільша кількість плеоморфних аденом слинних залоз містилася в білявушній слинній залозі – 110 (82,7 %). Серед гістологічних типів переважали мезенхімальний та епітеліальний види – 91 (68,42 %) і 30 (22,55 %) хворих. Серед жінок та чоловіків домінували мезенхімальний та епітеліальний типи будови плеоморфних аденом – 64 (71,11 %) і 20 (22,22 %) та 27 (62,79 %) і 10 (23,25 %) відповідно. При цьому лише для епітеліального типу плеоморфних аденом поділ за віком мав суттєві відмінності – у жінок середній вік складав (39,87±9,74) року, для чоловіків – (48,5±11,66) року
Pleomorphic adenoma remains the most prevalent tumor among benign neoplasms of the salivary glands of 61 to 90 %. The clinical course of the tumor has a typical, weakly symptomatic, which complicates the establishment of a previous clinical diagnosis at the pre-hospital stage. The definitive diagnosis of "pleomorphic adenoma" is established on the basis of a pathohistological study. Morphological methods not only indicate the type of tumor – benign or malignant, but also determine its origin (phenotype of the tumor). The aim of the study – to learn the frequency of pleomorphic adenomas of the salivary glands and their histological types according to archival analysis of the diseases history of O. O. Bohomolets National Medical University in the period of 2014–2018. Materials and Methods. The material of the survey was the archival histories of 133 patients with pleomorphic adenomas of the salivary glands that were treated at the Kyiv City Clinical Hospital No. 12 at the clinical base of O. O. Bohomolets National Medical University in the period of 2014–2018. The average age of patients was (48±11.3). All patients underwent typical surgical interventions – excisional biopsy, partial, subtotal, total parotidectomy. Bioptats of the tumours were studied pathohistologically. Results and Discussion. The most of "pleomorphic adenomas" were in parotid salivary glands – 110 (82.7 %) patients. Among the histological types of pleomorphic adenomas, mesenchymal was observed – 91 (68.42 %) patients, with a dominant of epithelial component – 30 (22.55 %), a classic (combined) variant (the same number of mesenchymal and epithelial components) – 11 (8.27 %), and with the domination of the myoepithelial component 1 (0.75 %). Conclusions. The largest number of pleomorphic adenomas of the salivary glands was located in the parotid salivary glands – 110 (82.7 %). Among the histological types of pleomorphic adenomas, mesenchymal and epithelial types were prevalent – 91 (68.42 %) and 30 (22.55 %) patients. Women and men were dominated by mesenchymal and epithelial types of pleomorphic adenoma – 64 (71.11 %) and 20 (22.22 %), and 27 (62.79 %) and 10 (23.25 %), respectively. In this case, only for epithelial type of pleomorphic adenomas, the distribution by age had significant differences – for women, the average age was (39.87±9.74) years, for men – (48.5±11.66) years
Дод.точки доступу:
Бродецький, І. С.
Кротевіч, М. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Олійник, М. Ю.
    Оцінка якості життя хворих з уродженими незрощеннями верхньої губи і піднебіння на етапах їх реабілітації (огляд літератури) [Текст] = Evaluation of the life quality of patients with congenital cleft upper lip and palate at the stages of their rehabilitation (literature review) / М. Ю. Олійник // Клінічна стоматологія. - 2019. - N 1. - С. 25-32


MeSH-головна:
ГУБЫ -- LIP
ГУБ БОЛЕЗНИ -- LIP DISEASES
НЕБО -- PALATE
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: У статті подано аналіз сучасних поглядів щодо питань визначення якості життя хворих з уродженими незрощеннями верхньої губи і піднебіння (УНВГП) на етапах їх реабілітації. Особливу увагу звернено на методику визначення якості життя, пов’язаної зі станом ротової порожнини, за допомогою різних опитувальників. Показано, що аспекти якості життя тісно пов’язані з віковими та статевими особливостями досліджуваних пацієнтів. Мета дослідження – проаналізувати джерела науково-медичної інформації щодо питань визначення якості життя хворих з уродженими незрощеннями верхньої губи і піднебіння на етапах їх реабілітації. Матеріали і методи. У дослідженні застосовано бібліосематичний та аналітичний методи. Результати досліджень та їх обговорення. Проаналізовано та опрацьовано джерела науково-медичної інформації, що стосуються визначення особливостей якості життя хворих із уродженим незрощенням верхньої губи і піднебіння (УНВГП). Висновки. Аналіз результатів досліджень, наведених в огляді, підтверджує, що тільки успішно проведене комплексне лікування із застосуванням мультидисциплінарного підходу може суттєво поліпшити різні аспекти якості життя, пов’язаної зі здоров’ям ротової порожнини
The article gives an analysis of contemporary views on the life quality of patients with congenital cleft upper lip and palate at the stages of their rehabilitation. Particular attention is payed to the methods of determining oral health-related quality of life using various questionnaires. It was shown that various aspects of life quality are closely related to the age and sexual characteristics of the patients being studied. The aim of the study – to analyze the sources of scientific and medical information on the issues determining the life quality of patients with congenital cleft upper lip and palate at the stages of their rehabilitation. Materials and Methods. The study used the library and analytical methods. Results and Discussion. There were analyzed and processed sources of scientific and medical information that relate to determining the quality features of patients with congenital cleft upper lip and palate. Conclusions. The analysis of the results of the studies presented in the review confirms that only successful complex treatment with the use of a multidisciplinary approach can significantly improve various aspects of the oral health-related quality of life
Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Скрипа, О. Л.
    Частота діагностованих скронево-нижньощелепних розладів у хворих із переломами нижньої щелепи залежно від локалізації та віку [Текст] = Frequency of diagnosing temporomandibular disorders in patients with fractures of the mandible depending on the localization and age / О. Л. Скрипа // Клінічна стоматологія. - 2019. - N 1. - С. 33-39


MeSH-головна:
СТОМАТОЛОГИЯ -- DENTISTRY
ЧЕЛЮСТЬ НИЖНЯЯ -- MANDIBLE
ЧЕЛЮСТЕЙ БОЛЕЗНИ -- JAW DISEASES
ЗУБОВ ПЕРЕЛОМЫ -- TOOTH FRACTURES
Анотація: Зростання травматизму у молодого працездатного населення є однією з основних медико-соціальних проблем. Переломи кісток обличчя характеризуються значною частотою, а провідне місце займають переломи нижньої щелепи, що становлять від 45 до 95 %. Основна увага у вітчизняній і зарубіжній літературі була направлена на дослідження внутрішніх порушень у скронево-нижньощелепному суглобі, спичинених переломами виросткового відростка. Питання лікування м’язово-суглобових розладів, обумовлених переломами нижньої щелепи інших локалізацій, як правило, своєчасно не ставили відповідно не вирішувалось. Цим і пояснюється актуальність проведеного дослідження. Мета дослідження – проаналізувати частоту скронево-нижньощелепних розладів у хворих із переломами нижньої щелепи залежно від локалізації та віку. Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети було проведено обстеження 164 пацієнтів, госпіталізованих у відділення хірургічної стоматології Чернівецької обласної клінічної лікарні з приводу травматичних переломів нижньої щелепи, а також було опрацьовано журнали реєстрації пацієнтів, що звернулися до щелепно-лицевого травмпункту в порядку надання швидкої медичної допомоги. Для визначення скронево-нижньощелепних розладів досліджували 4 симптоми, а саме: біль при пальпації суглобів; наявність шумів у суглобах; біль при пальпації жувальних м’язів; порушення траєкторії відкриття рота. Статистичну обробку результатів досліджень здійснювали за допомогою загальноприйнятих методів варіаційної статистики. Результати досліджень та їх обговорення. Серед 164 хворих з переломами нижньої щелепи різної локалізації у 111 обстежених виявлено дисфункцію СНЩС: у 100 % осіб із переломами пришийкової ділянки та вінцевого відростка нижньої щелепи. Привертало увагу, що при серединних та бокових переломах нижньої щелепи дисфункція СНЩС спостерігали у 1,9 та у 1,5 раза рідше, ніж при переломах кута нижньої щелепи. Частота скронево-нижньощелепних розладів у хворих із переломами нижньої щелепи зростала зі збільшенням віку: від (34,38±8,40) % осіб у віці 20–25 років до (77,50±6,60) % у 26–35-річних осіб, р0,01. Максимальна поширеність дисфункції СНЩС була у хворих із переломами щелеп у 36–45 років (89,19±5,10) %, р0,01, р10,05) та у 46–55-річних обстежених – (90,32±5,31) %, р0,01, р1, р2, р30,05. Водночас, в осіб старшої вікової групи поширеність скронево-нижньощелепних розладів становила (33,33±9,62) % та дорівнювала даним у осіб віком 20–25 років. Висновки. У результаті проведених досліджень встановлено, що переломи нижньої щелепи різної локалізації сприяють виникненню розладів скронево-нижньощелепного суглоба, частота виникнення яких складала 67,68 %, зі 100 % поширеністю при переломах пришийкової ділянки і вінцевого відростка нижньої щелепи. При цьому максимальну частоту розладів спостерігали у осіб із переломами нижньої щелепи різної локалізації у віці 36–55 років і у середньому складала 89,76 %
An increase in the number of injuries in the young able-bodied population is one of the main medical and social problems. Fractures of the bones of the face are characterized by a significant frequency, and the leading place is fractures of the mandible, ranging from 45 to 95 %. The main attention in domestic and foreign literature was directed at the study of internal disorders in the temporomandibular joint, due to fractures of the processus frontalis. Questions of the treatment of musculo – joint disorders caused by fractures of the mandible of other localizations, as a rule, were not addressed promptly and, accordingly, not resolved. This explains the relevance of the study. The aim of the study – to analyze the frequency of temporomandibular disorders in patients with fractures of the mandible, depending on localization and age. Materials and Methods. To achieve this goal we examined 164 patients hospitalized in Surgical Dentistry Department of Chernivtsi Regional Hospital with trauma fractures of the lower jaw, and processed patients’ cards contacting Maxillofacial Center in order to provide emergency medical care. For the determination of temporomandibular disorder, four symptoms were investigated, namely: pain in palpation of joints; presence of noise in the joints; pain in palpation of masticatory muscles; violation of the opening trajectory of the mouth. Statistical processing of research results was carried out using commonly used methods of variation statistics. Results and Discussion. Among 164 patients with fractures of the mandible of a different localization, 111 patients were diagnosed with TMJ dysfunction: in 100% of the patients with fractures of the cervical area and coronary process of the mandible. Attention was drawn to the fact that in the middle and lateral parts of the mandible, the TMJ dysfunction was observed in 1.9 times and 1.5 times less frequently than in the case of fractures of the angle mandible. The frequency of temporomandibular disorders in patients with fractures of the mandible increased with age: from (34.38±8.40) % of patients aged 20–25 years to (77.50±6.60) % in 26–35 year olds, p 0.01 The maximum prevalence of TMJ dysfunction was observed in patients with jaw fractures in 36–45 years (89.19±5.10) %, p 0.01, p1 0.05) and in the 46–55 year-old – (90.32±5.31) %, p 0.01, p1, p2, p3 0.05. At the same time, in the patients of the older age group, the incidence of temporomandibulum disorder was (33.33±9.62) % and was equal to the data in individuals aged 20–25 years. Conclusions. Thus, as a result of the research, it was found that the fractures of the mandible of different localization favor the development of disorders of the temporomandibular joint, the incidence of which was 67.68 %, with a 100 % prevalence in fractures of the cervical area and the coronary process of the mandible. At the same time, the maximum frequency of disturbances was observed in persons with fractures of the mandible of different localization at the age of 36–55 years and, on average was 89.76 %
Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


   
    Сучасний погляд на ортопедичне лікування часткової адентії (огляд літератури) [Текст] = Modern view on prosthetic treatment of partial teeth loss (literature review) / В. П. Гавалешко [та ін.] // Клінічна стоматологія. - 2019. - N 1. - С. 40-47


MeSH-головна:
АДЕНТИЯ -- ANODONTIA
ЗУБНОЕ ПРОТЕЗИРОВАНИЕ -- DENTAL PROSTHESIS
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Автор статті провів огляд літератури, що стосується сучасних аспектів ортопедичного лікування пацієнтів із частковою адентією. У дослідженні матеріал було логічно поділено за відповідними підрозділами: конструкційні та біомеханічні особливості незнімних та знімних протезів, огляд основних матеріалів для їх виготовлення, переваги та недоліки таких конструкцій. Мета дослідження – провести аналіз сучасної вітчизняної та зарубіжної літератур щодо сучасних методів ортопедичного лікування часткової адентії. Матеріали і методи. У дослідженні застосовано бібліосемантичний та аналітичний методи. Результати досліджень та їх обговорення. Під час виконання дослідження було проведено огляд та аналіз останніх даних вітчизняної та зарубіжної науково-медичних літератур щодо сучасних аспектів ортопедичного лікування часткової адентії у пацієнтів, конструкційні та біомеханічні особливості незнімних та знімних протезів, огляд основних матеріалів для їх виготовлення, переваги та недоліки основних видів конструкцій. Висновки. Важливе значення має збереження значної актуальності в удосконаленні підходів до незнімного та знімного протезувань у пацієнтів із частковою адентією. Результати наукових досліджень попередніх років демонструють принципове значення для довготривалого успішного користування подібними конструкціями трьох основних факторів, а саме: стану опорних зубів, особливостей біомеханіки конструкції та взаємодії матеріалів протеза з оточуючими тканинами та організмом людини в цілому
The author of the article has reviewed the literature on the modern aspects of orthopedic treatment of patients with partial adentia. In the study, the material was logically distributed in the relevant subsections: structural and biomechanical features of fixed and removable prostheses, an overview of the basic materials for their manufacture, advantages and disadvantages of such structures. The aim of the study – to analyze the modern domestic and foreign literature on modern methods of orthopedic treatment of partial adentia. Materials and Methods. The study used the library and analytical methods. Results and Discussion. During the research, a review and analysis of recent data of domestic and foreign medical and scientific literature on modern aspects of orthopedic treatment of partial edentulous patients, the structural and biomechanical features of fixed and removable prostheses, the review of basic materials for their manufacture, the advantages and disadvantages of the main types of construction. Conclusions. It is important to maintain significant relevance in improving approaches to fixed and removable prosthetics in patients with partial adentia. The results of scientific studies of previous years demonstrate fundamental importance for the long-term successful use of such structures by three main factors, namely, the state of supporting teeth, the features of the biomechanics of the structure and the interaction of the prosthetic materials with the surrounding tissues and the human body as a whole
Дод.точки доступу:
Гавалешко, В. П.
Мельничук, М. В.
Караван, Я. Р.
Ішков, М. О.
Рожко, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Дуда, К. М.
    Поширення стоматологічних захворювань серед дітей віком 6–9 років [Текст] = The prevalence of dental diseases among children aged 6 to 9 years / К. М. Дуда, О. І. Лебідь // Клінічна стоматологія. - 2019. - N 1. - С. 48-51


MeSH-головна:
КАРИЕС ЗУБОВ -- DENTAL CARIES
ДЕТСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ -- PEDIATRIC DENTISTRY
Анотація: Стоматологічне здоров’я дитячого населення було й залишається актуальною проблемою у сучасному суспільстві. Вже понад 200 років тривають систематичні наукові дослідження карієсу зубів як однієї з найпоширеніших хвороб людини. Поширення карієсу зубів у дітей в період тимчасового прикусу досягає 80–90 %, у період постійного прикусу – 70–80 %, у дорослих – 95–98 %. Мета дослідження – вивчити ураження карієсом зубів та гігієнічний стан ротової порожнини серед дітей 6–9 років. Матеріали і методи. У даній статті наведено результати обстеження 108 учнів віком 6–9 років, серед яких 52 хлопчики та 56 дівчаток (48 та 52 %), а також 42 дитини із школи-інтернату с. Нове село (19 хлопчиків та 23 дівчинки (45 і 55 %)). Вивчали ураження карієсом зубів та гігієнічний стан ротової порожнини серед дітей 6–9 років за індексом поширення, який виражали у відсотках та інтенсивності карієсу зубів за індексом КПВ+кп поверхонь. Результати опрацьовані статистично з використанням критерію Стьюдента. Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз результатів дав можливість визначити, що поширення карієсу зубів серед вихованців школи-інтернату становив 96 % при інтенсивності КПВ+кп 6,5, тоді як у дітей із загальноосвітньої школи поширення карієсу дорівнювало показнику 89 % при інтенсивності КПВ+кп 5,8. Захворювання тканини пародонта спостерігали лише в 28,2 % дітей із загальноосвітньої школи та 19,2 % у вихованців із школи-інтернату, а в інших визначали м’який наліт та кровоточивість ясен – 71,8 та 80,8 % відповідно, що свідчить про неправильний догляд за ротовою порожниною та наявність запального процесу в ясних. Висновки. Ми встановили, що показники інтенсивності та поширення карієсу серед дітей 6–9 років досить високий. Тобто цей період життя дитини є важливим для проведення заходів, спрямованих на підвищення резистентності постійних зубів у період змінного прикусу. Вищезазначені дані довели, що серед вихованців з інтернату інтенсивність та поширення каріозних захворювань були вищими, ніж серед дітей із загальноосвітньої школи того ж самого віку
The dental health of the child population has been and remains an urgent problem in modern society. Systematic scientific research of dental caries as one of the most common human diseases has been going on for more than 200 years. The spread of dental caries in children in the period of temporary bite reaches 80–90 %, in the period of permanent bite – 70–80 %, in adults – 95–98 %. The aim of the study – to learn the caries lesions of the teeth and the hygienic condition of the oral cavity among children 6–9 years old. Materials and Methods. This article presents the results of a survey of 108 pupils aged 6–9 years, including 52 boys and 56 girls (48 and 52 %), as well as 42 children from a boarding school of Nove selo village (19 boys and 23 girls (45 and 55 %)). We studied the caries lesions of the teeth and the hygienic condition of the oral cavity among children 6–9 years of age according to the prevalence index, which was expressed in percent and intensity of caries of the teeth according to the CFE/cf index of the surfaces. The results were processed statistically using Student’s criterion. Results and Discussion. Analysis of the results made it possible to determine that the prevalence of dental caries among the pupils of the boarding school was 96 % with the intensity of the CFE/cf 6.5, while in children with general education the prevalence of caries is equal to 89 % with the intensity of the CFE/cf 5.8. Diseases of periodontal tissue were observed only in 28.2 % of children from secondary school and 19.2 % among pupils from boarding school, while others showed mild blotiness and bleeding gums – 71.8 % and 80.8 %, respectively, which indicates a wrong oral care and the presence of inflammation in the gums. Conclusions. We found that the intensity and prevalence of caries among children 6–9 years old is quite high. That is, this period of the child’s life is important for carrying out activities aimed at increasing the resistance of permanent teeth in the period of mixed bite. The above data showed that among the pupils from the boarding school the intensity and prevalence of carious diseases were higher than among children from general education schools of the same age
Дод.точки доступу:
Лебідь, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


   
    Особливості реактивних змін в підщелепній слинній залозі, ініційованих введенням платифіліну та прозерину [Текст] = Features of reactive changes in the submandibular salivary gland, initiated by the introduction of platyphyllin and proserine / Н. В. Гасюк [та ін.] // Клінічна стоматологія. - 2019. - N 1. - С. 52-59


MeSH-головна:
ЧЕЛЮСТЬ -- JAW
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS
СТОМАТОЛОГИЯ -- DENTISTRY
Анотація: Секреція та виділення слини являє собою складний багатофакторний рефлекторний процес, який забезпечує оптимальні умови адаптації організму до змін, що відбуваються в його життєдіяльності. Мета дослідження – визначити реактивні зміни в підщелепній слинній залозі, ініційовані введенням платифіліну та прозерину. Матеріали і методи. В процесі створення дизайну та виконання дослідження сформовано три основні групи тварин, для вивчення змін структури великих слинних залоз: контрольну – 20 тварини, яким вводили ізотонічний розчин NaCl для виключення впливу водного навантаження в групі порівняння; першу експериментальну – 40 тварин, яким вводили платифілін 0,3 мг/кг на ізотонічному розчині; другу експериментальну – 40 тварин, яким вводили прозерин 0,1 мг/кг на ізотонічному розчині. Після евтаназії експериментальних тварин забрані піднижньощелепні слинні залози піддавали обробці згідно з загальноприйнятими етапами виготовлення гістологічних препаратів та забарвлювали розчином метиленового синього і поліхромного барвника із подальшим вивченням у світловому мікроскопі та фотографуванням. Результати досліджень та їх обговорення. Введення платифіліну щурам не впливало на тинкторіальні властивості секреторних гранул епітеліоцитів кінцевих відділів підщелепної слинної залози. За морфологічними особливостями останні не відрізнялися від структурної організації клітин контрольній групі тварин. Вплив прозерину на секреторні складові часточок піднижньощелепних залоз щурів характеризувався морфологічними ознаками підвищення функціональної активності ацинарних і протокових епітеліоцитів. При стимуляції платифіліном відбувається підвищення вмісту вуглеводів в секреті підʼязикової слинної залози та активізується юкстацелюлярне транспортування рідини через стінку проток. Введення прозерину ініціює посилення секреції в кінцевих відділах. Реактивні зміни з боку судин гемомікроциркуляторного русла проявляються синергізмом. Висновки. Введення експериментальним тваринам платифіліну і прозерину спричиняє в обмінній і ємнісній ланках гемомікроциркуляторного русла часточок підщелепної слинної залози однонаправлені зміни, які проявляються збільшенням метричних показників з переважанням значень при введенні прозерину
Secretion and secretion of saliva is a complex multifactorial reflex process that provides optimal conditions for adapting the body to the changes occurring in its life. The aim of the study – to determine the reactive changes in the submandibular salivary gland, initiated by the introduction of platyphyllin and proserine. Materials and Methods. During the design and implementation of the study three main groups of animals were formed to study the changes in the structure of large salivary glands: control – 20 animals, which were administered isotonic NaCl solution to exclude the effect of water loading in the comparison group; experimental І – 40 animals that received platyphyllin 0.3 mg/kg in isotonic solution; experimental II – 40 animals administered 0.1 g/kg peroxide per serum per isotonic solution. After euthanasia of experimental animals, removed submandibular salivary glands were treated in accordance with the generally accepted histological preparations and stained with methylene blue and polychromic dye solution, followed by light microscopy and photographed. Results and Discussion. The introduction of platyphyllin in rats did not affect the tinctorial properties of secretory granules of epithelial cells in the terminal regions of the submandibular salivary gland. The morphological characteristics of the latter did not differ from the structural organization of cells in the control group of animals. Influence of transazin on the secretory components of the lobules of the submandibular glands of rats was characterized by morphological signs of increased functional activity of acinar and ductal epithelial cells. With stimulation of platinum, there is an increase in carbohydrate content in the secretion of the hyoid hypochondrium, and the juxtaclecular transport of fluid through the duct wall is intensified. The introduction of proserine initiates increased secretion in the endpoints. Reactive changes from the vessels of the hemomycocirculatory channel appear to be synergistic. With stimulation of platyphyllin, there is an increase in carbohydrate content in the secretion of the hyoid hypochondrium, and the juxtaclecular transport of fluid through the duct wall is intensified. The introduction of proserine initiates increased secretion in the endpoints. Reactive changes from the vessels of the hemomycocirculatory channel appear to be synergistic. Conclusions. Introduction to experimental animals of platyphyllin and proserine causes, in the exchange and capacious links of the hemomycocirculatory bed of the submandibular salivary gland, unidirectional changes that manifest themselves by an increase in metric indices with a predominance of values when introducing proserinum
Дод.точки доступу:
Гасюк, Н. В.
Єрошенко, Г. А.
Цуканов, Д. В.
Ємець, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Городецький, О. Т.
    Вміст продуктів ліпопероксидації та активності ферментів антиоксидантної системи в міокарді у динаміці формування експериментального пародонтиту [Текст] = Content of products of lipoperoxidation and activity of the antioxidant system in myocardium in the dynamics of formation of experimental periodontitis / О. Т. Городецький, М. С. Регеда // Клінічна стоматологія. - 2019. - N 1. - С. 60-64


MeSH-головна:
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES
СТОМАТОГНАТИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ -- STOMATOGNATHIC DISEASES
Анотація: При розвитку пародонтиту маркери вільнорадикального окиснення та антиоксидантної системи супроводжується змінами в міокарді, які поступово запускають процеси пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) та компенсаторно стимулюють активність досліджуваних ферментів із подальшою депресією антиоксидантного захисту. Ці порушення бувають різного ступеня і мають неоднакову спрямованість, що свідчить про різноманітні механізми у розвитку запального процесу в пародонті. Мета дослідження – з’ясувати вміст продуктів ліпопероксидації та активності ферментів антиоксидантної системи в міокарді у динаміці формування експериментального пародонтиту. Матеріали і методи. Досліди проведено на 45 нелінійних білих щурах-самцях масою тіла 0,17–0,21 кг, яких поділили на п’ять груп (по 9 тварин у кожній). Перша – контрольна; друга, третя, четверта і п’ята – групи тварин з експериментальним пародонтитом відповідно на 1-шу, 7-му, 10-ту і 17-ту доби експерименту. Результати досліджень та їх обговорення. Результати біохімічних досліджень показали, що на 1-шу, 7-му, 10-ту і 17-ту доби формування експериментального пародонтиту спостерігали зростання вмісту в міокарді дієнових кон’югатів (ДК), малонового діальдегіду (МДА), що свідчило про активацію процесів вільнорадикального окиснення (ВРО). Разом із вивченням порушень прооксидантної системи досліджували особливості змін антиоксидантного захисту за показниками активності супероксиддисмутази (СОД), каталази (КТ), вмісту показників церулоплазміну (ЦП) у міокарді в динаміці формування експериментального пародонтиту. Встановлено, що ці показники зростають на 1-шу добу експерименту, на 7-му добу не змінюються, на 10-ту та 17-ту доби знижуються їх значення в динаміці пародонтиту. Висновки. Визначення маркерів ВРО (ДК і МДА) та АОС (СОД, КТ, ЦП) у міокарді показало поступову стимуляцію процесів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) та компенсаторне зростання активності досліджуваних ферментів із подальшою депресією антиоксидантного захисту, особливо на 10-ту і 17-ту доби формування пародонтиту, що вказує на розвиток оксидантного стресу
In the development of periodontitis, markers of free radical oxidation and antioxidant system in the myocardium are accompanied by changes, which gradually trigger the processes of lipid peroxidation and compensatorily stimulate the activity of the enzymes studied, followed by depression of antioxidant defense. These violations are manifested in varying degrees and vary in direction, which indicates a variety of mechanisms of development of inflammation in the periodontal disease. The aim of the study – to find out the content of lipid peroxidation products and antioxidant enzyme activity in the myocardium system dynamics formation of experimental periodontitis. Materials and Methods. Experiments were carried out on 45 non-linear white rats, males, of body weight 0.17–0.21 kg, which were divided into five groups (9 animals in each). Group 1 – control, groups 2, 3, 4, 5 – groups of animals with experimental periodontitis according to the 1st, 7th, 10th and 17th days of the experiment. Results and Discussion. The results of biochemical studies found that on the 1st, 7th, 10th and 17th days of the formation of experimental periodontitis, there was an increase in the content of myocardium of diene conjugates (DC), malonic dialdehyde (MDA), indicating the activation of processes free radical oxidation (FRO). Together with the study of violations of the prooxidant system, the peculiarities of changes in antioxidant defense were studied in terms of the activity of superoxide dismutase (SOD), catalase (CT), and the content of ceruloplasmin (CP) indices in the myocardium in the dynamics of the formation of experimental periodontitis. It is established that these indices increase on the 1st day of the experiment, at the 7th day they do not change and at the 10th and 17th days their significance in the dynamics of periodontitis decreases. Conclusions. Determination of the markers of FRO (DC and MDA) and AOS (SOD, CT, CP) in the myocardium showed a gradual stimulation of LPO processes and compensatory growth of activity of the investigated enzymes with subsequent depression of antioxidant defense, especially on the 10th and 17th days of the formation of periodontitis, which indicates the development of oxidative stress
Дод.точки доступу:
Регеда, М. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    До 60-річчя професора Ярослава Петровича Нагірного [Текст] // Клінічна стоматологія. - 2019. - N 1. - С. 65-66


MeSH-головна:
СТОМАТОЛОГИЯ -- DENTISTRY (кадры)
Анотація: Перехід зими у весну ознаменувався на стоматологічному факультеті ювілейним днем народженням доктора медичних наук, професора, завідувача кафедри хірургічної стоматології ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського» Ярослава Петровича Нагірного
Дод.точки доступу:
Нагірний, Ярослав Петрович \про нього\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


   
    Вітання професору Олександру Володимировичу Авдєєву [Текст] // Клінічна стоматологія. - 2019. - N 1. - С. 67


MeSH-головна:
СТОМАТОЛОГИЯ -- DENTISTRY (кадры)
Анотація: 4 квітня відзначає свій ювілей доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри дитячої стоматології ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України» Олександр Володимирович Авдєєв
Дод.точки доступу:
Авдєєв, Олександр Володимирович (професор, зав. кафедри дитячої стоматології Тернопільського національного медичного університету)

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)