Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=КУ44/2019/2<.>

Загальна кількість знайдених документів : 10
Показані документи з 1 по 10

Вадзюк, С. Н.
Особливості вищої нервової діяльності у молодих осіб із різним станом тканин пародонта [Текст] = Features of higher nervous activity in young people with different states of periodontium / С. Н. Вадзюк, Ю. В. Болюк, М. А. Лучинський // Клінічна стоматологія. - 2019. - N 2. - С. 4-10

MeSH-головна:
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES
ВЫСШАЯ НЕРВНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ -- HIGHER NERVOUS ACTIVITY
Анотація: Резюме. Питання впливу індивідуальних психофізіологічних характеристик людини на стан тканин пародонта залишається відкритим дотепер. Зокрема, мало вивчено зв’язки між особливостями вищої нервової діяльності та розвитком пародонтопатології в осіб молодого віку. Мета дослідження – вивчити індивідуальні особливості сенсомоторного реагування при виконанні завдань різного ступеня складності та основні властивості нервових процесів у молодих осіб із різним станом тканин пародонта. Матеріали і методи. До груп дослідження увійшли 109 студентів І та ІІ курсів (18–23 роки) Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського. До основної групи відібрали 61 особу із наявністю запальних захворювань пародонта, а до контрольної – 48 осіб без даної патології. Оцінку особливостей вищої нервової діяльності проводили за допомогою експрес-методів М. В. Макаренка з використанням приладу та комп’ютерної системи «Діагност-1М», розробленої М. В. Макаренком у співавторстві з В. С. Лизогубом. Роботу виконували у два етапи: вивчали індивідуальні відмінності сенсомоторного реагування при вирішенні завдань різного ступеня складності та досліджували основні властивості нервових процесів (функціональної рухливості та сили). Результати досліджень та їх обговорення. Виявлено достовірно нижчі значення латентних періодів простих зорово-моторних реакцій в осіб із запальними захворюваннями пародонта порівняно з контрольною групою. ((262,128±73,496) мс проти (308,527±101,443) мс, p=0,0067). Також у обстежених основної групи спостерігались вірогідно нижчі показники латентних періодів складної зорово-моторної реакції вибору двох із трьох сигналів, ніж у пародонтологічно здорових студентів ((418,876±60,973) мс та (449,709±65,962) мс відповідно, p=0,0139). Висновки. Студенти із запальними ураженнями пародонта мають вищий рівень збудливості центральної нервової системи
Summary. The issue of the influence of individual psychophysiological characteristics of a person on the periodontal tissues condition remains open to this day. In particular, the relationships between the features of higher nervous activity and the development of periodontal pathology in young people have been little studied. The aim of the study – to learn the individual features of sensory and motor response when performing tasks of varying degrees of complexity and basic properties of nerve processes in young people with a different state of periodontal tissues. Materials and Methods. The study groups included 109 students of the I and II years of study (18–23 years old) of I. Horbachevsky Ternopil National Medical University. 61 people with the presence of inflammatory periodontal diseases were selected to the main group, and 48 persons without this pathology – to the control group. Assessment of the higher nervous activity features was conducted by M. V. Makarenko express methods using the device and computer system «Diagnost-1M», developed by M. V. Makarenko in co-authoring with V. S. Lyzohub. The work was carried out in two stages: the study of individual differences in sensory and motor response in solving problems of varying degrees of complexity and the study of the basic properties of nerve processes (functional mobility and strength). Results and Discussion. Significantly lower values of latent periods of simple visual and motor reactions were revealed in subjects with inflammatory periodontal diseases, compared with the control group. ((262.128±73.496) ms against (308.527±101.443) ms, p=0.0067). Also, there were significantly lower latent periods of the complex visual and motor reaction with two of three signals choice in the surveyed of the main group than those of the periodontologically healthy students ((418.876±60.973) ms and (449.709±65.962) ms, respectively, p=0,0139). Conclusions. Consequently, students with inflammatory lesions of periodontium have a higher level of excitability of the central nervous system
Дод.точки доступу:
Болюк, Ю. В.
Лучинський, М. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Сучасний погляд на застосування ополіскувачів для ротової порожнини [Текст] = A modern look at the use of rinses for the oral cavity / Н. В. Манащук [та ін.] // Клінічна стоматологія. - 2019. - N 2. - С. 11-18

MeSH-головна:
РОТОВАЯ ПОЛОСТЬ, ЖИДКОСТЬ ДЛЯ ПОЛОСКАНИЯ -- MOUTHWASHES
Анотація: Полоскання ротової порожнини є ефективним профілактичним заходом, який необхідно проводити після кожного прийому їжі. У процесі полоскання відбувається механічне очищення поверхні зубів від залишків їжі, нальоту, з ясен і зубоясенних кишень. У результаті регулярного полоскання попереджається розвиток патологічних процесів і покращується кровообіг у тканинах ротової порожнини. Існують спеціальні рідини для полоскання рота, а саме ополіскувачі та зубні еліксири, які є додатковими засобами індивідуальної гігієни порожнини рота. Мета дослідження – провести огляд основних ополіскувачів, представлених на ринку, проаналізувати їх позитивні на негативні характеристики та ососбливості їх призначення, залежно від клінічного випадку. Матеріали і методи. Проведено огляд та аналіз науково-медичної літератури за 2008–2018 рр., звітних матеріалів методично-наукових організацій, діючих нормативно-правових документів. Зосереджено увагу на особливостях застосування зубних еліксирів та ополіскувачів для ротової порожнини. Результати досліджень та їх обговорення. У статті подано огляд літератури стосовно застосування зубних еліксирів та ополіскувачів для ротової порожнини. Розглянуто їх класифікацію відповідно до призначення. Наведено короткі характеристики, показання та особливості застосування в різних клінічних випадках. Висновки. Незважаючи на всю користь від використання ополіскувачів, потрібно пам’ятати, що полоскання ротової порожнини ефективне лише в комплексі процедур з догляду за зубами та яснами. Для повноцінної гігієни стоматологи рекомендують використовувати зубну щітку, зубну пасту, ополіскувач та зубну нитку
Mouth rinse is an effective preventive measure that should be taken after each meal. In the process of rinsing is a mechanical cleaning of the surface of the teeth from food residues, plaque, gums and tooth-pockets. As a result of regular rinsing, the development of pathological processes is prevented and blood circulation improves in the tissues of the oral cavity. There are special mouthwashes, namely rinses and dental elixirs, which are additional means of personal hygiene of the oral cavity. The aim of the study – to review the main rinses presented on the market, to analyze their positive for the negative characteristics and peculiarities for their prescribing, depending on the clinical case. Materials and Methods. A review and analysis of scientific and medical literature for 2008–2018, reporting materials of methodological and scientific organizations, and current normative and legal documents were conducted. The focus is on the use of dental elixirs and oral rinses. Results and Discussion. The article gives an overview of the literature on the use of oral dentifrices and mouthwashes. Their classification according to the purpose is considered. The brief characteristics, indications and application features in different clinical cases are given. Conclusions. Despite all the benefits of using rinsers, it should be remembered that mouthwash is effective only in the complex of procedures for the care of the teeth and gums. For full hygiene, dentists recommend using a toothbrush, toothpaste, mouthwash and dental floss
Дод.точки доступу:
Манащук, Н. В.
Чорній, Н. В.
Бойцанюк, С. І.
Залізняк, М. С.
Чорній, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Біомаркери в діагностиці хвороб пародонта [Текст] = Biomarkers in the diagnosis of periodontal diseases / А. М. Потапчук [та ін.] // Клінічна стоматологія. - 2019. - N 2. - С. 19-25

MeSH-головна:
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
Анотація: Хронічний перебіг пародонтиту та гінгівіту вражає до 80 % дорослого населення, стаючи одним із найпоширеніших серед хвороб людства. Захворювання ініціюється накопиченням бактерій вздовж ясенного краю і в просторі між ясенними тканинами та зубами. Відсутність клініки гострого болю при захворюваннях пародонта є однією з основних причин низького рівня звернень пацієнтів за стоматологічною допомогою. Діагностику захворювань пародонта, як правило, проводить лікар-стоматолог. Вона включає візуальний огляд тканин ясен та ряд інших протокольних процедур, у тому числі додоткових методів діагностики – клінічну оцінку рентенограми. Водночас, звичайні клінічні та рентгенографічні методи діагностики пародонта здатні лише до ретроспективного діагнозу, вони не можуть виявити або передбачити активність пародонтиту. Тому в останні роки активно досліджують потенційні біомаркери для діагностування хвороб тканин пародонта. Джерелом біомаркерів перш за все є ясенна рідина та слина, як такі, що безпосередньо контактують з ураженими тканинами. Враховуючи сказане, доцільно проаналізувати літературні дані щодо біомаркерів ясенної рідини та слини, які використовують для діагностики хвороб пародонта та можливості розробити прості у застосуванні тест-методи для ранньої діагностики. Мета дослідження – проаналізувати літературні дані щодо оцінки перспективи застосування біомаркерів у стоматологічній практиці, зокрема в діагностиці патології тканин парадонта разом із періімплантною патологією. Матеріали і методи. У дослідженні застосовано бібліосематичний та аналітичний методи. Результати досліджень та їх обговорення. У статті проаналізовано та опрацьовано джерела науково-медичної інформації, що стосуються застосування біомаркерів у діагностиці хвороб пародонта. Висновки. Незважаючи на те, що в діагностиці рогової рідини наявна значна кількість потенційних біомаркерів, проведені на сьогодні дослідження виявилися недостатніми щодо надання клінічно достовірної та корисної інформації для практиків з точки зору більш точної діагностики та планування лікування
The chronic course of periodontitis and gingivitis affects up to 80 % of the adult population, making them one of the most common diseases of mankind. The disease is initiated by the accumulation of bacteria along the gingival margin and in the space between the gingival tissue and the teeth. The absence of an acute pain clinic for periodontal diseases is one of the main reasons for the low level of patients seeking dental care. Diagnosis of periodontal disease, as a rule, is carried out by a dentist, it includes a visual examination of the gum tissue and a number of other protocol procedures, including additional diagnostic methods – a clinical assessment of the roentgenogram. At the same time, conventional clinical and radiographic methods for periodontal diagnostics are capable of only a retrospective diagnosis, they cannot detect or predict the activity of periodontitis. For these reasons, in recent years, potential biomarkers for the diagnosis of periodontal tissue diseases have been actively investigated. The source of biomarkers, in the first place, are considered gingival fluid and saliva, such as those that are in direct contact with the affected tissues. Given the foregoing, it seems appropriate to review the literature on biomarkers of gingival fluid and saliva used to diagnose periodontal diseases and the possibility of developing easy-to-use test methods for their early diagnosis. The aim of the study – to evaluate the prospects of using biomarkers in dental practice, in particular in the diagnosis of parathon tissue pathology, including peri-implant pathology, based on the analysis of literature data. Materials and Methods. The study used biblical and analytical methods. Results and Discussion. The sources of scientific and medical information on the application of biomarkers in the diagnosis of periodontal diseases are analyzed and processed. Conclusions. Despite the fact that the diagnostic value of oral fluids is recognized and there is a significant number of potential biomarkers, the studies conducted to date have proved inadequate to provide clinically reliable and useful information for practitioners in terms of more accurate diagnosis and treatment planning
Дод.точки доступу:
Потапчук, А. М.
Оніпко, Є. Л.
Сабов, М. Ю.
Алмаші, В. М
Юрженко, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Назаревич, М. Р.
Визначення больової перцепції і ступеня порушень провідності другої гілки трійчастого нерва у хворих із переломами кісток середньої зони обличчя на тлі дії транскраніальної електростимуляції та препарату «Kелтікан N» [Текст] = The determination of pain perceptance and conduction disturbance degree of the second branch of the trigeminal nerve in patients with bones fractures in the middle zone of the face during transcranial electrostimulation and Keltican N medication / М. Р. Назаревич, О. Я. Мокрик, Ю. М. Мельничук // Клінічна стоматологія. - 2019. - N 2. - С. 26-35

MeSH-головна:
ЛИЦА КОСТИ -- FACIAL BONES (повреждения)
ТРОЙНИЧНЫЙ НЕРВ -- TRIGEMINAL NERVE
СКУЛОВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- ZYGOMATIC FRACTURES
ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВЫЕ ТРАВМЫ -- MAXILLOFACIAL INJURIES
БОЛЕВОЙ ПОРОГ -- PAIN THRESHOLD
ТРАНСКРАНИАЛЬНАЯ СТИМУЛЯЦИЯ ПОСТОЯННЫМ ТОКОМ -- TRANSCRANIAL DIRECT CURRENT STIMULATION
Анотація: Лікування переломів кісток середньої зони обличчя є однією з актуальних проблем у хірургічній стоматології та щелепно-лицевій хірургії. Це зумовлено тим, ушкодження кісток середньої зони обличчя за частотою займають 2-ге місце серед переломів щелепно-лицевої ділянки (ЩЛД) і сягають 20–35 %, при цьому тенденції до зниження їх кількості не відзначається. Мета дослідження – оптимізувати діагностично-лікувальний процес у хворих із переломами кісток середньої зони обличчя на етапі післяопераційної реабілітації шляхом упровадження методу електродіагностики порушень провідності другої гілки трійчастого нерва, прийому препарату «Келтікан N» та застосування транскраніальної електростимуляції. Матеріали і методи. Проведено оцінку стану електропровідності 50 хворих з переломами верхньої щелепи, тіла та дуги виличної кістки, яких лікували за допомогою ортопедичних методів. Ми запропонували методи діагностики та фізіотерапевтичного лікування і медикаментозний препарат, який поліпшує ефективність лікування пацієнтів із переломами кісток середньої зони обличчя. Проведено порівняння стану електропровідності другої гілки трійчастого нерва на тлі прийому препарату «Келтікан N» та сеансів транскраніальної електростимуляції. Результати досліджень та їх обговорення. У перший день госпіталізації відмічається значне порушення провідності другої гілки трійчастого нерва в усіх хворих. На час закінчення лікування в основній групі відмічено значну позитивну динаміку покращення електропровідності другої гілки трійчастого нерва, на що вказує відновлення показників порога відчуттів (ПВ), порога болю (ПБ) та рівня витривалості болю (РВБ) майже до рівня неушкодженого контрлатерального боку. Отримані результати дозволяють щелепно-лицевим хірургам застосовувати в клінічній практиці препарат «Келтікан N» та метод транскраніальної електростимуляції. Висновки. За допомогою апарата для електродіагностики «PulpTester DY310» можна простежити процес відновлення провідності другої гілки трійчастого нерва шляхом вимірювання порога чутливості й порога болю та больову перцепцію за рівнем витривалості до болю. При поєднаному використанні препарату «Келтікан N» та транскраніальної електростимуляції спостерігають значне покращення показників порога чутливості й порога болю другої гілки трійчастого нерва та підвищення рівня витривалості до болю; відновлення електропровідності в травматично ушкодженій гілці трійчастого нерва є свідченням активних процесів репарації у ньому. Використання препарату «Келтікан N» та транскраніальної електростимуляції є виправданими у комплексному лікуванні переломів кісток середньої зони обличчя, що супроводжуються ушкодженням другої гілки трійчастого нерва
The treatment of midline fractures is one of the pressing problems of surgical dentistry and maxillofacial surgery. This is due to the fact that the injuries of the bones of the middle area of the face in frequency occupy the second place among fractures of the maxillofacial area (thyroid) and reach 20–35 %, with a tendency to decrease their number is not observed. The aim of the study – to optimize the diagnostic and therapeutic process in patients with fractures of the bones of the middle zone of the face at the stage of postoperative rehabilitation by introducing the method of electrodiagnostics of conduction disorders of the second branch of the trigeminal nerve, taking the drug «Keltikan N» and applying transcranial electrostimulation. Materials and Methods. We conducted our evaluation of the electrical conductivity of 50 patients with fractures of the upper jaw, zygomatic bone body and arch, which treated using orthopedic methods. We proposed methods of diagnosis, physiotherapy and medication drug that improves the effectiveness of treatment in patients with middle zone face fractures. The state of electrical conductivity of the second branch of the trigeminal nerve was compared when receiving the drug «Keltikan N» and sessions of transcranial electrostimulation. Results and Discussion. On the first day of hospitalization, all patients have a marked conduction violation of the second branch of the trigeminal nerve. At the end of treatment in the main group, a significant positive dynamics was observed in improving the electrical conductivity of the second branch of the trigeminal nerve, as indicated by the restoration of sensitivity threshold (ST), pain threshold (PT), and the pain endurance level (PEL) almost to the level of intact contholateral side. The results allow maxillofacial surgeons to use in clinical practice medicine «Keltikan N” and the method of transcranial electrostimulation. Conclusions. Using the PulpTester DY310 electrodiagnostic, you can follow the process of restoring the conduction of the second branch of the trigeminal nerve by measuring the threshold of sensitivity and threshold of pain and pain perception according to the level of endurance to pain. With the combined use of the drug «Keltikan N» and transcranial electrostimulation, there is a significant improvement in the threshold of sensitivity and pain threshold of the second branch of the trigeminal nerve and increased pain relief; restoring electrical conductivity in the traumatically damaged branch of the trigeminal nerve is evidence of active repair processes in it. The use of the drug «Keltikan N» and transcranial electrostimulation are justified in the complex treatment of fractures of the bones of the middle area of the face, which are accompanied by damage to the second branch of the trigeminal nerve
Дод.точки доступу:
Мокрик, О. Я.
Мельничук, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Значення прокальцитоніну для оцінки тяжкості одонтогенних гнійно-запальних захворювань м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки та як біомаркера ефективності лікування [Текст] = The importance of procalcitonin for assessing the severity of odontogenic purulent–inflammatory diseases of the soft tissues of the maxillofacial region and as a biomarker of treatment effectiveness / У. Д. Матолич [та ін.] // Клінічна стоматологія. - 2019. - N 2. - С. 36-41

MeSH-головна:
ИНФЕКЦИЯ ОДОНТОГЕННАЯ -- FOCAL INFECTION, DENTAL
СТОМАТОГНАТИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ -- STOMATOGNATHIC DISEASES
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ БОЛЕЗНИ -- MOUTH DISEASES
Анотація: Одонтогенні запальні захворювання щелепно-лицевої ділянки посідають перше місце серед захворювань у клініці щелепно-лицевої хірургії. Кількість гнійних ускладнень, що виникають від запальних процесів, складає 6–40 %. Успіх лікування пацієнтів із даною патологією залежить від ранньої діагностики, об’єктивної оцінки тяжкості стану, проведення персоніфікованої антибактеріальної терапії. Біомаркер прокальцитонін (ПКТ) відповідає концепції SMART: S – specific and sensitive (чутливим і специфічним), M – measurable (вимірюваним), A – available and affordable (доступним), R – responsive and reproducible (відтворюваним), T – timely (своєчасним). На даний час діагностична роль тесту ПКТ у комплексній оцінці перебігу одонтогенного запального процесу залишається недостатньо вивченою. Мета дослідження – вивчити особливості змін рівня прокальцитоніну в сироватці крові при одонтогенних гнійно-запальних захворюваннях м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки різної тяжкості та його ефективність при лікуванні. Матеріали і методи. У дослідження включено 89 хворих із одонтогенною інфекцією щелепно-лицевої ділянки: 34 пацієнтів з одонтогенною інфекцією одного клітковинного простору (перша група), 35 – двох клітковинних просторів (друга група); 20 – трьох і більше клітковинних просторів (третя група). Визначення рівня ПКТ у сироватці крові виконували на 1-шу добу до проведення лікування, на 5-ту і 9-ту доби методом імуноферментного аналізу. Результати досліджень та їх обговорення. В першій групі було виявлено невисоку концентрація ПКТ протягом усього періоду спостереження (0,06±0,02) нг/мл. У другій групі на 1-шу добу рівень ПКТ був підвищеним (1,15±0,5) нг/мл. У 26 % хворих рівень ПКТ на 9-ту добу склав (1,02±0,05) нг/мл, що в 17 разів вище від показників першої групи, р˂0,05. Виявлене значення корелювало з тяжкістю патологічного процесу. В третій групі на 1-шу добу рівень ПКТ був вище від рівня першої групи в 43 рази, другої групи – 2,36 раза. Максимальні рівні ПКТ простежували у 35 % пацієнтів третьої групи протягом усього спостереження: на 1-шу добу – (3,23±0,19) нг/мл; 5-ту добу – (3,14±0,05) нг/мл; 9-ту добу – (2,82±0,04) нг/мл. У цих хворих не відмічалося достовірного зниження ПКТ. Їх стан оцінювали як середньої тяжкості, тяжкий. Висновки. Рівень ПКТ˃1,5 нг/мл у сироватці крові є свідченням подальшого розвитку гнійно-запального процесу, високого ризику виникнення ускладнень та вимагає оцінити ефективність антибактерійної терапії, що зумовлює додаткове втручання – ревізію вогнища запалення
Odontogenic inflammatory diseases of the maxillofacial area occupy the first place among the diseases in the clinic of maxillofacial surgery. The number of complications arising from inflammatory processes is 6–40 %. The success of treatment of patients with this pathology depends on early diagnosis, an objective assessment of the severity of the condition, the conduct of personified antibiotic therapy. The biomarker procalcitonin (PCT) is consistent with the SMART concept: S – specific and sensitive, M – measurable, A – available and affordable, R – responsive and reproducible, T – timely. At present, the diagnostic role of the PCT test in the comprehensive assessment of the odontogenic inflammatory process remains inadequate. The aim of the study – to learn the features of changes in the level of serum procalcitonin in case of odontogenic inflammatory diseases of the maxillofacial region of varying severity and its effectiveness in monitoring the treatment. Materials and Methods. The study included 89 patients with odontogenic infections of the maxillofacial area: 34 patients with odontogenic infection of one cellular space (group I), 35 – two cellular spaces (group II); 20 – three or more cellular spaces (group III). Determination of the level of PCT in serum was performed 1 day before treatment, at 5 and 9 days with immunoassay. Results and Discussion. In the group I, a low PCT concentration was detected throughout the observation period (0.06±0.02) ng/ml. In group II, for 1 day, the level of PCT was elevated (1.15±0.5) ng/ml. In 26% of patients, the level of PCT for the 9th day was (1.02±0.05) ng/ml, which is 17 times higher than that of group I, p0.05. The revealed value correlated with the severity of the pathological process. In the group III, for the first day, the level of PCT was 43 times higher than the level of group I, group II – 2.36 times. Maximum PCT levels were observed in 35 % of patients in group III during the entire observation: at day 1 – (3.23±0.19) ng/ml; 5 days – (3.14±0.05) ng/ml; 9 days – (2.82±0.04) ng/ml. These patients did not notice a significant decrease in PCT. The condition of patients was assessed as moderate, severe. Conclusions. The level of PCT blood serum of 1.5 ng/ml is evidence of further development of purulent-inflammatory process, high risk of complications and requires an assessment of the effectiveness of antibiotic therapy and causes additional intervention – an audit of the inflammatory cell
Дод.точки доступу:
Матолич, У. Д.
Мокрик, О. Я.
Уштан, С. В.
Винарчук-Патерега, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Верес, Я. Е.
Негайна імплантація та навантаження в умовах локального застосування збагаченого тромбоцитами фібрину [Текст] = Immediate implantation and loading in conditions of local application of platelet-rich fibrin / Я. Е. Верес, В. З. Сліпий // Клінічна стоматологія. - 2019. - N 2. - С. 42-49

MeSH-головна:
ОСТЕОГЕНЕЗ -- OSTEOGENESIS
ДЕНТАЛЬНОЙ ПЛАСТИНКИ ИМПЛАНТАЦИЯ -- BLADE IMPLANTATION
ФИБРИН -- FIBRIN
Анотація: Сьогодні в галузі дентальної імплантації не втрачають актуальності питання стимуляції остеогенезу, профілактики атрофії маргінального краю альвеолярної кістки, захисту навколоімплантного ложа від вростання сполучнотканинного епітелію та створення достатнього об’єму кератинізованих ясен із відмінними естетичними параметрами, особливо у випадках проведення негайної імплантації та навантаження в естетичній зоні. Мета дослідження – вивчити ефективність локального застосування збагаченого тромбоцитами фібрину (ЗТФ), виготовленого за технологією A-PRF+, при проведенні негайної імплантації та навантаження у фронтальному відділі. Матеріали і методи. Матеріалом дослідження слугували включені дефекти зубного ряду в фронтальній ділянці та нозології, протокол лікування яких вимагав одномоментного видалення зуба з негайною імплантацією. Результати досліджень та їх обговорення. Середній термін стаціонарного лікування хворих становив 3,5 доби, тоді як період від встановлення імплантата до протезування – у середньому 3 доби. Терміни повної епітелізації рани та зняття швів були в середньому 8,5 доби. В усіх пацієнтів естетичні та функціональні результати імплантологічного лікування з використанням одноетапних компресійних гвинтових імплантатів у комбінації з A-PRF+ були оцінені як відмінні. Загалом, хворі відзначали значне та швидке покращення стоматологічного здоров’я та якості життя після проведеного лікування. Висновки. Негайна імплантація та навантаження в умовах локального застосування ЗТФ є методом вибору в різних ділянках верхньої та нижньої щелеп, особливо в естетичній зоні на тлі дефіциту чи мінімальної пропозиції кісткової тканини. Локальне застосування ЗТФ дозволяє полегшити перебіг післяопераційного періоду, значно покращити як стан м’яких тканин навколо імплантата, так і естетично-функціональні показники кінцевої протетичної реабілітації, підвищити якість життя пацієнтів
Today, the issue of stimulation of osteogenesis, prophylaxis of the atrophy of the margin of the alveolar bone, the protection around the implant bed from the ingestion of the connective tissue epithelium and the creation of sufficient volume of keratinized gums with excellent aesthetic parameters, especially in cases of immediate implantation and loading in the aesthetic zone is really urgent. The aim of the study – to learn the efficacy of local application of platelet-rich fibrin (PRF) produced by A-PRF+ technology in immediate implantation and loading in the frontal area. Materials and Methods. The material of the research was included defects of the dentition in the frontal area and the nosology, the protocol of treatment of which required simultaneous removal of the tooth and immediate implantation. Results and Discussion. The average duration of inpatient treatment was 3.5 days, while the period from the installation of the implant to the prosthesis was on average 3 days. The terms of complete epithelization of the wound and removal of sutures averaged 8.5 days. In all patients, the aesthetic and functional results of implant treatment using one-stage compression screw implants in combination with A-PRF+ were evaluated as perfect. In general, patients noted a significant and rapid improvement in dental health and quality of life after treatment. Conclusions. Immediate implantation and loading in conditions of local application of PRF are a method of choice in different sites of the upper and lower jaw, especially in the aesthetic zone against a background of deficit or minimal proposal of bone tissue. The local application of PRF helps to facilitate the postoperative period, significantly improves both the condition of soft tissues around the implant and the aesthetic-functional indicators of ultimate rehabilitation, improving the quality of life of patients
Дод.точки доступу:
Сліпий, В. З.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Koval, O. I.
Assessment of the oxygen status of the brain during the oral cavity sanation in children aged 3–7 years under general anesthesia on an outpatient setting [Текст] = Оцінка оксидативного статусу головного мозку під час проведення санації порожнини рота у дітей віком 3–7 років під загальним знеболюванням в амбулаторних умовах / O. I. Koval // Клінічна стоматологія. - 2019. - N 2. - С. 50-58

MeSH-головна:
ДЕТСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ -- PEDIATRIC DENTISTRY
ПЕРИОДОНТАЛЬНАЯ ГЛУБОКАЯ САНАЦИЯ -- PERIODONTAL DEBRIDEMENT
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL
ПРИЗНАКИ И СИМПТОМЫ ДЫХАТЕЛЬНЫЕ -- SIGNS AND SYMPTOMS, RESPIRATORY
Анотація: Unfortunately, today, mental and behavioral disorders in children are quite common. It is proved that one of the main causes of cognitive decline is the disease of the small vessels of the brain. In the literature, there are data on the study of the relationship of cognitive impairment due to functional changes on the background of oxygen starvation of the brain. The aim of the study – the article presents the rationale for the need to limit the time for oral rehabilitation in an outpatient setting under general anesthesia in order to preserve the cognitive functions of the brain of the child due to its functional changes in violation of the oxygen status of cerebral vessels. Materials and Methods. The oral cavity sanation in the conditions of general anesthesia was conducted in 39 children aged 3–7 years on the basis of the Dental Medical Center at the National Medical University named after O. O. Bohomolets. This age group of children according to the classification of temperament (Thomas and Chess, 1997) includes: 11 children with “mild” temperament; 19 children – with «difficult» temperament; 9 children – temperament «long warms up». In order to monitor the oxygen status of the brain, cerebral oximetry was used. Results and Discussion. The linear decrease of rSO2 occurs from 43 minutes. To 60 min. rSO2 = (58.6±0.01) %, with a possible minimum value of 60.26 %. Min rSO2 within the normal range = (60.26±0.22) % is between 57 and 58 minutes. Therefore, in order to prevent the occurrence of brain hypoxia, dental rehabilitation of the oral cavity for children aged 3–7 years should be performed within (40±15) min. Respiratory complications (laryngospasm) in 10.25 % of children were noted during the rehabilitation of the oral cavity under general anesthesia. The mean rSO2 for laryngospasm is (68.83±7.39) %, which is 8.63 % relative to the mean rSO2 of the respective age group (rSO2 = (75.33±2.68) %). SO rSO2 of 16 min. 33 minutes each (≤20 min) by 11.42 % (rSO2 = (60.57±5.44) %). The peak of the decline occurred in 20–21 min. (rSO2 = (53.5±2.45 %) and accounted for 28.97 % of the total group value and 11.67 % of rSO2 directly for laryngospasm. In 75 % of children who had complications in the form of laryngospasm during the rehabilitation of the oral cavity under general anesthesia were noted ≤ 2 weeks after complete recovery for acute respiratory diseases (ARD). In order to study the effect of inflammatory processes of the respiratory tract on the possibility of complications in the process of dental rehabilitation in the outpatient setting under general anesthesia, we selected a group of children who had a history of ≥2 weeks but ≤ 4 weeks (group I) and analyzed the results indices of rSO2 with a group of children who had a history of ARD with a history of ≤ 2 weeks (group II) relative to those of rSO2 in the general group of children aged 3–7 years (group III). rSO2 in children of group I – (68.65±7.72) % ↓ rSO2 from 16 min to 32 minutes (≤20 min) is 14.59 % (rSO2 = (58.63±4.55) %). In the group II of children, rSO2 (74.92±6.84) %) coincides with rSO2 (74.84±6.63) %) in group III
Психічні та поведінкові розлади у дітей, на жаль, є досить поширеними. Доведено, що однією з основних причин когнітивного зниження є захворювання дрібних судин головного мозку. В літературі є дані про вивчення взаємозв’язку між когнітивними порушеннями унаслідок функціональних змін на тлі кисневого голодування мозку. Мета дослідження – обґрунтувати необхідність обмеження в часі проведення санації порожнини рота в амбулаторних умовах під загальним знеболюванням з метою збереження когнітивних функцій головного мозку дитини з причини його функціональних змін при порушенні кисневого статусу церебральних судин. Матеріали і методи. Санацію порожнини рота в умовах загального знеболювання проведено 39 дітям віком 3–7 років на базі Стоматологічного медичного центру при Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця. У дану вікову групу дітей, згідно з класифікацією темпераменту (Томас та Чесс, 1997), ввійшли: 11 дітей з «легким» темпераментом; 19 – зі «складним» темпераментом; 9 дітей – з темпераментом «довго розігрівається». З метою моніторингу оксидативного статусу головного мозку використовували метод церебральної оксиметрії. Результати досліджень та їх обговорення. Лінійне зниження показника rSO2 відбувається з 43 хв. На 60 хв rSO2=(58,6±0,01) %, при можливому мінімальному значенні 60,26 %. Min rSO2, що входить в межі норми = (60,26±0,22) %, знаходиться між 57 та 58 хв. Отже, з метою попередження виникнення гіпоксії головного мозку стоматологічну санацію порожнини рота дітям віком 3–7 років варто проводити в межах (40±15) хв. При проведенні санації порожнини рота під загальним знеболюванням було відмічено ускладнення з боку дихальних шляхів (ларингоспазм) у 10,25 % дітей. Середнє значення rSO2 при ларингоспазмі становить (68,83±7,39) %, що ↓8,63 % відносно середнього показника rSO2 відповідної вікової групи (rSO2=(75,33±2,68) %). ↓rSO2 з 16 до 33 хв (≤20 хв) на 11,42 % (rSO2=(60,57±5,44) %). Пік зниження був на 20–21 хв (rSO2=(53,5±2,45) % і склав 28,97 % від загального значення групи та 11,67 % від показника rSO2 безпосередньо при ларингоспазмі. У 75 % дітей, що мали ускладнення у вигляді ларингоспазму під час проведення санації порожнини рота під загальним знеболюванням в анамнезі, відмічали ≤2 тижні після повного одужання з приводу гострих респіраторних захворювань (ГРЗ). З метою дослідження впливу запальних процесів дихальних шляхів на можливість виникнення ускладнення в процесі стоматологічної санації в амбулаторних умовах під загальним знеболюванням вибрана група дітей, які мали ГРЗ в анамнезі ≥2 тижнів, але ≤4 (I група) та проведений аналіз результатів показників rSO2 з групою дітей, які мали ГРЗ в анамнезі ≤2 тижнів (ІІ група) відносно показників rSO2 загальної групи дітей віком 3–7 років (ІІІ група). rSO2 у дітей І групи – (68,65±7,72) %. ↓ rSO2 з 16 хв до 32 (≤20 хв) на 14,59 % (rSO2=(58,63±4,55). У ІІ групі дітей rSO2 (74,92±6,84) % збігається з rSO2 (74,84±6,63) % у ІІІ групі. Висновки. Проведення стоматологічної санації порожнини рота під загальним знеболюванням в амбулаторних умовах дітям віком 3–7 років має обмеження в часі (40±15) хв. Протипоказанням для планового проведення санації порожнини рота під загальним знеболюванням в амбулаторних умовах є ГРЗ в анамнезі ≤2 тижні. При гострих стоматологічних станах, за наявності в анамнезі ГРЗ ≤ 2 тижні надання швидкої допомоги в амбулаторних умовах під загальним знеболюванням можливо в межах 15 хв. Показники SpO2 не корелюють з показниками rSO2. Метод церебральної оксиметрії дає можливість раннього виявлення змін кисневого балансу головного мозку та вчасно його підтримати
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мельник, В. С.
Генеалогічні та дерматогліфічні дослідження осіб, схильних до зубощелепних аномалій [Текст] = Genealogical and dermatological investigations of persons prone to dentognathic anomalies / В. С. Мельник, Л. Ф. Горзов, К. В. Зомбор // Клінічна стоматологія. - 2019. - N 2. - С. 59-64

MeSH-головна:
ЗУБОВ АНОМАЛИИ -- TOOTH ABNORMALITIES
ГЕНЕАЛОГИЯ -- PEDIGREE
ДЕРМАТОГЛИФИКА -- DERMATOGLYPHICS
НАСЛЕДСТВЕННОСТЬ -- HEREDITY
Анотація: Порушення в розвитку зубощелепового апарату завдають шкоди не тільки здоров’ю дитини, але і негативно впливають на її адаптацію в соціальному середовищі. Велике значення у розвитку зубощелепних аномалій (ЗЩА) має спадковість. Вивчення спільних зв’язків між пальцевими малюнками та проведення генеалогічного аналізу й ЗЩА може допомогти в ранньому виявленні осіб із генетичною схильністю до аномалій. Мета дослідження – визначити роль генеалогічних та дерматогліфічних досліджень для скринінгу осіб, схильних до зубощелепних аномалій. Матеріали і методи. Для вирішення поставлених завдань проведені дослідження у 15 осіб від 19 до 74 років, що становили широке коло родичів пробанда З зі складанням родоводу в трьох поколіннях: батьки, діти й онуки. Результати досліджень та їх обговорення. Для родичів пробанда характерними візерунками були ульнарні петлі та/або дуги на пальцях правої та лівої рук. Клініко-генеалогічний аналіз членів сімей пробанда виявив, що в усіх випадках захворювання спостерігається в кожному поколінні; наявність її у одного з батьків; кожний хворий має хоча б одного родича з тією ж самою ознакою. Про аутосомно-домінантний тип успадкування свідчить поширеність цієї патології по вертикалі в обох статей. ЗЩА бувають у кожному поколінні родоводу. Співвідношення хворих хлопчиків і дівчат однакове. Імовірність народження дитини із ЗЩА, якщо хворий один з батьків становить 50 %. Висновки. Дерматогліфічний аналіз в комплексі з генеалогічними дослідженнями може бути використано для скринінгу спадкових захворювань серед населення з метою ранньої діагностики. Ефективним підходом до профілактики спадкових захворювань зубощелепних аномалій є медико-генетичне консультування, в результаті якого пацієнти можуть отримати відомості про успадкування патології, ймовірності її розвитку
Violation in development of dentognathic anomalies is inflicted harm to not only the health of child but also negatively influence on his/her adaptation in a social environment. A large value in development of dentognathic anomalies has heredity. The study of general connections between digit pictures and realization of genealogical analysis and dentognathic anomalies can help in the early exposure of persons with genetic predisposition to dentognathic anomalies. The aim of the study – the definition of the role of genealogical and dermatological studies for the screening of persons prone to dentognathic anomalies. Materials and Methods. To solve the problems, 15 people from 19 to 74 years old were studied, which made up a large number of relatives of proband З with the compilation of pedigree in three generations: parents, children and grandchildren. Results and Discussion. For progeny relatives, the characteristic patterns were hinges and/or arches on the fingers of the right and left arms. Clinical and genealogical analysis of family members of proband found that in all cases the disease is observed in each generation; presence of one of the parents; each patient has at least one relative with the same sign. About the autosomal dominant type of inheritance is evidenced by the prevalence of this pathology vertically in both sexes. Dentognathic anomalies are found in each generation of the pedigree. The ratio of sick boys and girls is the same. Probability of childbirth with dentognathic anomalies if one of the parents is ill 50 %. Conclusions. Dermatological analysis in combination with genealogical research can be used for the screening of hereditary diseases among the population for the purpose of early diagnosis. An effective approach to prophylaxis of hereditary diseases of dental anomalies is medical-genetic counseling, as a result of which patients can obtain information about inheritance of a pathology, probability of its development
Дод.точки доступу:
Горзов, Л. Ф.
Зомбор, К. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Щерба, В. В.
Особливості мікробіоценозу ротової порожнини у щурів із пародонтитом на тлі гіпер- та гіпотиреозу [Текст] = The features of oral microbiocenosis in rats with periodontitis on the background of hyper- and hypothyroidism / В. В. Щерба, М. М. Корда // Клінічна стоматологія. - 2019. - N 2. - С. 65-71

MeSH-головна:
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM
ГИПЕРТИРЕОЗ -- HYPERTHYROIDISM
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Порожнина рота є екологічною системою, яку заселяють більше 700 видів мікроорганізмів, організовані у біоплівку. Явища дисбіозу відіграють важливу роль у патогенезі пародонтиту. Мета дослідження – здійснити порівняльний аналіз частоти колонізації мікроорганізмами порожнини рота у щурів контрольної групи та у тварин із пародонтитом без супутньої патології і на тлі гіпер- та гіпотиреозу. Матеріали і методи. Досліди проведено на 48 безпородних статевозрілих білих щурах-самцях масою 180–200 г. Забір матеріалу для мікробіологічних досліджень (з поверхні зубів на межі твердої тканини та ясен у міжзубних проміжках) проводили за допомогою стандартного стерильного тампона транспортної системи «Sarstedit» (Німеччина). Ідентифікацію виділених чистих культур проводили за морфологічними, тинкторіальними, культуральними, біохімічними властивостями та ознаками патогенності. Результати досліджень та їх обговорення. Зіставляючи видовий склад і відсоток виділення окремих видів мікроорганізмів у щурів контрольної групи та тварин із змодельованим пародонтитом, встановлено зміни якісного складу мікрофлори, що проявилися появою штамів Staph. аureus, E. coli, P. аeruginosa і дріжджоподібних грибів роду Candida albicans. Порівнюючи між собою видовий склад і відсоток виділення окремих видів мікроорганізмів у щурів із змодельованим пародонтитом без супутньої патології і на тлі тиреоїдної дисфункції встановлено відсутність змін у видовому складі, проте вірогідно вищу частоту колонізації для штамів Staph. аureus і дріжджоподібних грибів роду Candida albicans. При цьому вірогідних змін між групами з пародонтитом на тлі гіпер- та гіпотиреозу не виявлено. Висновки. Дистрофічно-запальний процес у пародонті щурів на тлі тиреоїдної дисфункції супроводжується збільшенням видової кількості мікроорганізмів, що, ймовірно, є чинником посилення запальних процесів у пародонті, зміни його функціональних і антигенних властивостей, а також чинником модуляції місцевих і системних імунних реакцій
The oral cavity is an ecological system that is inhabited by more than 700 species of microorganisms, organized into a biofilm. Phenomena of dysbiosis play an important role in the pathogenesis of periodontitis. The aim of the study – to carry out a comparative analysis of the frequency of colonization by oral microorganisms in rats of the control group and in animals with periodontitis without comorbidities and against the background of hyper- and hypothyroidism. Materials and Methods. The experiments were conducted on 48 outbred adult white rats male weighing 180-200 g. Material sampling for microbiological studies (from the surface of teeth on the edge of hard tissue and gums in the interdental spaces) was performed using a standard sterile tampon of the Sarstedit transport system (Germany). Identification of isolated pure cultures was carried out according to morphological, tinctorial, cultural, biochemical properties and signs of pathogenicity. Results and Discussion. Comparing the species composition and the percentage of excretion of certain types of microorganisms in rats of the control group and animals with simulated periodontitis, the changes in the qualitative composition of microflora, manifested by the appearance of strains of Staph. aureus, E. coli, P. aeruginosa, and yeast-like fungi of the genus Candida albicans. Comparing the species composition and the percentage of excretion of individual microorganisms in rats with simulated periodontitis without concomitant pathology and against the background of thyroid dysfunction, there was no change in the species composition, however, a significantly higher frequency of colonization for strains of Staph. aureus and yeastlike fungi of the genus Candida albicans. At the same time, no significant changes were found between groups with periodontitis on the background of hyper- and hypothyroidism. Conclusions. Dystrophic-inflammatory process in the rats’ periodontium on the background of thyroid dysfunction is accompanied by an increase in the species number of microorganisms, which is probably a factor in enhancing the inflammatory processes in the periodontium, changes in its functional and antigenic properties, as well as a modulation factor of local and systemic immune reactions
Дод.точки доступу:
Корда, М. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Bandrivsky, Yu. L.
Changes of basic hematological parameters in patients with generalized periodontitis depending on the blood group [Текст] = Зміни основних гематологічних показників у пацієнтів із генералізованим пародонтитом залежно від групи крові / Yu. L. Bandrivsky // Клінічна стоматологія. - 2019. - N 2. - С. 72-81

MeSH-головна:
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES
КРОВИ ГРУПП АНТИГЕНЫ -- BLOOD GROUP ANTIGENS
ГЕМАТОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- HEMATOLOGIC TESTS
Анотація: General clinical blood test is widely used as one of the most important methods of examination in most diseases. The cellular composition of the blood of a healthy person is fairly constant, so various changes occurring in diseases may have important diagnostic value. The aim of the study – to analyze changes in the main hematological parameters in patients with generalized periodontitis associated with blood group. Materials and Methods. The studies were conducted in the clinic of Ternopil State Medical University and Ternopil Regional Blood Transfusion Station. 855 males aged 20–55 years were examined, who were divided into 2 groups: the main group consisted of 570 patients with generalized periodontitis of I – III severity. Complete blood count was determined using an automatic hematology analyzer “Sysmex KH - 21”. The morphological study of blood cells was performed using a Zeiss light microscope using a unified method. The erythrocyte sedimentation rate was determined using a Panchenkov unified micromethod. Results and Discussion. It was found that in patients with generalized periodontitis, a significant decrease in blood was determined: the number of red blood cells (by 17.53 %) and their volume (by 13.40 %), p 0.01. At the same time, hemoglobin decreased by 25.59 %, hematocrit – by 32.18 % against an increase in ESR by 2.7 times, p 0.01, relative to the corresponding data in the comparison group without periodontal pathology. At the same time, it was found that in patients with generalized periodontitis the number of leukocytes increased (by 52.87 %), neutrophils (by 25.47 %), p 0.01, stab (by 39.48%), segmented (by 18.32 %) leukocytes, p0.05, relative to the corresponding parameters in the comparison group. At the same time, in patients with generalized periodontitis, the leukocyte index of intoxication was 2.9 times higher than in the examined group of comparison. It should be noted that in patients with generalized periodontitis, depending on the group membership of the blood, the dynamics of the values of the parameters studied was similar to the average, differed depending on the group membership, between the digital tannins. Conclusions. Our studies allowed us to obtain a block of new data revealing the biological variability of the cellular and molecular composition of blood, to identify features associated with blood group in patients with generalized periodontitis
Загальний клінічний аналіз крові широко використовують як один із найважливіших методів діагностики при більшості захворювань. Клітинний склад крові здорової людини є стабільним, тому різні зміни, що виникають при хворобах, можуть мати важливе діагностичне значення. Мета дослідження – проаналізувати зміни основних гематологічних показників у хворих на генералізований пародонтит залежно від групи крові. Матеріали і методи. Дослідження проводили на базі ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського» та на базі Тернопільської обласної станції переливання крові. Обстежено 855 чоловіків у віці 20–55 років, яких поділили на 2 групи: основну групу склали 570 пацієнтів із генералізованим пародонтитом I–III ступенів тяжкості, групу порівняння – 285 осіб без захворювань тканин пародонта. Загальний аналіз крові проводили за допомогою автоматичного гематологічного аналізатора «Sysmex KH-21». Морфологічне дослідження клітин крові виконували за допомогою світлового мікроскопа «Zeiss» із використанням уніфікованого методу. Швидкість осідання еритроцитів визначали за допомогою уніфікованого мікрометоду Панченкова. Статистичну обробку результатів досліджень здійснювали за допомогою загальноприйнятих методів варіаційної статистики. Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що тільки у представників О (І) та А (ІІ) груп крові, хворих на генералізований пародонтит, кількісний вміст RBC у крові був нижче референтних значень. Максимальне зниження середнього об’єму еритроцитів визначали у пацієнтів із ГП з В (ІІІ) та АВ (IV) групами крові – на 17,75 та 14,55 % відповідно, р0,01. У хворих на генералізований пародонтит з А (ІІ) та О (І) групами крові, з основної групи зниження значень проаналізованого параметра було дещо меншим стосовно даних осіб з порівняльної групи з ідентичною груповою належністю крові − на 11,50 та 9,79 % відповідно, р0,01. Найменше зменшення вмісту гемоглобіну в крові досліджували у хворих на ГП з А (ІІ) групою крові − на 24,67 % стосовно даних у практично здорових осіб з ідентичною груповою належністю крові, р0,01. Необхідно зауважити, що у пацієнтів із ГП, значення проаналізованого показника були нижче референтних даних, незалежно від групової належності крові. Найбільше зниження гематокриту − на 33,80 та 32,69 %, р0,01 − визначали у пацієнтів із ГП з А (ІІ) та АВ (IV) групами крові, хворих на генералізований пародонтит. Висновки. Наші дослідження дозволили отримати блок нових даних, що виявляють біологічну мінливість клітинного і молекулярного складу крові, виявити особливості, пов’язані з групою крові у пацієнтів із генералізованим пародонтитом
Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)