Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=КУ47/2018/4<.>

Загальна кількість знайдених документів : 9
Показані документи з 1 по 9

Предиктори виникнення пізніх ускладнень після аортокоронарного шунтування в пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця [Текст] = Predictors of late complications after coronary artery bypass grafting in patients with stable coronary heart disease / І. В. Шклянка [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2018. - N 4. - С. 5-16. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (тенденции)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (хирургия)
ГИДРОКСИМЕТИЛГЛУТАРИЛ-КОA-РЕДУКТАЗЫ ИНГИБИТОРЫ -- HYDROXYMETHYLGLUTARYL-COA REDUCTASE INHIBITORS (терапевтическое применение)
Анотація: Мета роботи - визначити фактори, від яких залежить виникнення пізніх ускладнень після операції аортокоронарного шунтування (АКШ) у пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця. Матеріали і методи. В одноцентровому дослідженні проаналізували дані, отримані при клініко-інструментальному обстеженні 155 пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця, послідовно відібраних для операції ізольованого АКШ. Тривалість періоду спостереження за пацієнтами становила 12 місяців з моменту операції АКШ. Загалом діагностовано 29 пізніх ускладнень (3 випадки декомпенсації серцевої недостатності, 3 - уперше діагностованої фібриляції передсердь (ФП), 4 - гострого коронарного синдрому, 11 - зниження фракції викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) більше ніж на 10 %, 2 - переходу ФП у постійну форму, 2 - розвитку гострого інфаркту міокарда та 4 летальних випадки), що виникли у 24 пацієнтів. Групи пацієнтів з ускладненнями і без ускладнень порівнювали за демографічними показниками, факторами ризику, супутніми хворобами, лабораторними показниками, особливостями операції АКШ та післяопераційною медикаментозною терапією. Результати. В однофакторному аналізі особливостями пацієнтів з ускладненнями протягом річного спостереження були наявність ФП в анамнезі, нижча швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) (медіана (квартилі) 55 (44-68) проти 61 (52-74) мл/(хв · 1,73 м2); р = 0,060), більший розмір лівого передсердя (4,4 (4,3-4,9) проти 4,3 (4,0-4,5) см; р = 0,004), нижча ФВЛШ (47 (37-56) проти 53 (45-58) %; р = 0,033), більший індекс кінцеводіастолічного об'єму (70,4 (58,7-84,8) проти 59,1 (51,2-70,8) см3/м2; р = 0,004), післяопераційне застосування антагоністів альдостерону (р = 0,051) та петльових діуретиків (р = 0,007), а також відсутність прийому статинів (р 0,001). За даними мультиваріантного аналізу, незалежними предикторами виникнення пізніх ускладнень після операції АКШ виявилися гірший показник ШКФ при виписуванні зі стаціонару (відношення шансів (ВШ) 1,366 (95 % довірчий інтервал (ДІ) 1,007-1,853); р
The aim - to determine factors that may influence the occurrence of late complications after coronary artery bypass surgery (CABG) in patients with stable coronary heart disease. Materials and methods. In a single-center study, data from clinical and instrumental examinations of 155 patients with stable coronary heart disease consecutively selected for isolated CABG were analyzed. The duration of the follow-up period was 12 months after surgery. In general, 29 late complications (3 cases of heart failure, 3 - first diagnosed atrial fibrillation (AF), 4 - acute coronary syndrome, 11 - left ventricular ejection fraction (LV EF) relative decrease more than 10 %, 2 - formation of atrial fibrillation permanent form, 2 - acute myocardial infarction and 4 deaths) were diagnosed in 24 patients. Groups of patients with and without complications were compared according to demographic parameters, risk factors, concomitant diseases, laboratory parameters, features of the CABG operation and postoperative therapy. Results. In unifactor analysis the features of patients with complications during 1-year observation, were earlier presence of AF, lower glomerular filtration rate (GFR) (median (quartile) 55 (44-68) vs 61 (52-74) ml/(min · 1.73 m2); p = 0.060); higher left atrium size (4.4 (4.3-4.9) cm vs 4.3 (4.0-4.5) cm; p = 0.004); lower LV EF (47 (37-56) % vs 53 (45-58) %; p = 0.033); higher end-diastolic volume index (70.4 (58.7-84.8) . /m2 vs 59.1 (51.270.8) . /m2; p = 0.004), post-operative use of aldosterone antagonists (p = 0.051) and loop diuretics (p = 0.007), absence of statin therapy (p 0.001). According to the multivariate analysis, the independent predictors of late complications after CABG were the worst GFR at discharge (OR 1.366 (95 % CI 1.007-1.853), p
Дод.точки доступу:
Шклянка, І. В.
Жарінов, О. Й.
Міхалєв, К. О.
Єпанчінцева, О. А.
Тодуров, Б. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Relation of body mass index to postoperative atrial fibrillation [Text] = Зв’язок індексу маси тіла з виникненням післяопераційної фібриляції передсердь / A. C. Iliescu [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2018. - N 4. - P17-22. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (этиология)
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (этиология)
Анотація: The aim - to identify if body mass index is one of the predictors of postoperative atrial fibrillation in patients undergoing isolated surgical aortic valve replacement. Materials and methods. In this single center study, we evaluated 1191 patients requiring isolated surgical aortic valve replacement between January 2000 and June 2014. The patients were followed during the early postoperative period, until their discharge. Results. Atrial fibrillation occurred in 342 patients (28.71 %). We developed a multivariate prediction model combining six variables associated with increased risk of postoperative atrial fibrillation (advanced age, body mass index, moderate tricuspid regurgitation, prolonged ventilation, longer staying in the intensive care units and dilated left atrium (a 35 ml/m2)) that has moderate predictive value (64.7 %). We also developed a tree decision model, also with moderate predictive value, including body mass index as a variable that influences arrhythmic risk in patients undergoing valvular aortic surgery. Conclusion. The body mass index is an important variable influencing the postoperative outcome. It should be included in preoperative evaluating scores
Мета роботи - оцінити значення індексу маси тіла як прогностичного фактора щодо виникнення післяопераційної фібриляції передсердь у пацієнтів, яким виконують ізольовану операцію заміни аортального клапана. Матеріали і методи. В одноцентровому дослідженні проаналізовано дані 1191 пацієнта, госпіталізованого для виконання ізольованої операції заміни аортального клапана в період із січня 2000 р. до червня 2014 р. Пацієнтів спостерігали в ранній післяопераційний період, до їх виписування зі стаціонару. Результати. Фібриляція передсердь виникла у 342 (28,71 %) хворих. Розроблено багатоваріантну модель прогнозування, яка поєднує шість змінних, пов'язаних з підвищеним ризиком виникнення післяопераційної фібриляції передсердь (похилий вік, індекс маси тіла, помірна регургітація на трикуспідальному клапані, тривала вентиляція, тривале перебування у відділенні інтенсивної терапії та збільшення лівого передсердя (індекс об'єму лівого передсердя a 35 мл/м2). Ця модель має помірне прогностичне значення (64,7 %). Встановлено помірну прогностичну цінність моделі, до якої входить індекс маси тіла як змінна, що впливає на ризик виникнення аритмії в пацієнтів, котрим виконують операцію на аортальному клапані. Висновок. Індекс маси тіла - це важливий фактор, який впливає на перебіг післяопераційного періоду. Отже, цей показник повинен враховуватися при оцінюванні прогнозу наслідків хірургічного втручання
Дод.точки доступу:
Iliescu, A. C.
Corciova, F. C.
Achitei, I.
Floria, M.
Tinica, G.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Режим перфузії як фактор виникнення когнітивної дисфункції у хворих, які перенесли аортокоронарне шунтування в умовах штучного кровообігу [Текст] = Perfusion mode as a factor of appearance of cognitive dysfunction in patients after on-pump coronary artery bypass grafting / С. М. Судакевич [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2018. - N 4. - С. 23-29. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (этиология)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (использование, тенденции)
КРОВООБРАЩЕНИЕ ЭКСТРАКОРПОРАЛЬНОЕ -- EXTRACORPOREAL CIRCULATION
Анотація: Мета роботи - оцінити вплив перфузійного тиску на виникнення післяопераційної когнітивної дисфункції у хворих, яким виконували аортокоронарне шунтування в умовах штучного кровообігу (ШК). У ретроспективному обсерваційному одноцентровому дослідженні проаналізовано дані, одержані при клінічному та інструментальному обстеженні 71 пацієнта, відібраного для проведення оперативного втручання з приводу ішемічної хвороби серця - аортокоронарного шунтування в умовах ШК (57 (80,2 %) чоловіків і 14 (19,8 %) жінок, віком у середньому (58,7 +- 7,7) року). Хворих розділили на дві групи залежно від режиму перфузії, а саме за величиною артеріального тиску, який підтримувався під час ШК: 1-ша група - 40 - 60 мм рт. ст., 2-га - більше 60 мм рт. ст. Нейрокогнітивні та психометричні тести в обох групах проведено до оперативного втручання, на 7-му добу і через 3 місяці після операції. Батарея тестів складалася зі шкали оцінки психічного статусу (Mini-Mental State Examination, MMSE), тесту вкладання паличок у отвори відповідно до форми (Grooved Pegboard) і тесту на встановлення цифр та літер (Trial Making Test Part A). Результати. Результати тесту візуальної уваги та зміни задач Trial Making Test Part A показали, що пацієнти 1-ї групи витрачали на тестування (порівняно з вихідними показниками) на 21,6 (18,4; 32,1) % більше часу на 7-му добу та на 7,9 (5,3; 15,6) % більше часу через 3 місяці після операції, в той час як хворі 2-ї групи - відповідно на 13,8 (11; 16,5) та 3,3 (0; 5,7) % більше. За результатами тесту MMSE, пацієнти 1-ї групи набирали (порівняно з тестуванням до операції) на 11,5 (-18,5; -6,9) % менше балів на 7-му добу та на 9,9 (-4,2; 8,7)(порівняно з вихідними показниками) на 13,3 (8,2; 24,1) % більше часу на 7-му добу та на 6,3 (3,2; 10,8) % більше часу через 3 місяці після операції; пацієнти 2-ї групи - відповідно на 8 (5,5; 10,9) та 4,8 (2,5; 9,4) % більше. Висновки: підтримання оптимальних (понад 60 мм. рт. ст.) показників перфузійного тиску під час ШК у хворих, яким виконували аортокоронарне шунтування, є вкрай важливим фактором, який дозволяє зменшити частоту виникнення когнітивної дисфункції в ранній післяопераційний період та через 3 місяці після операції. Використання режиму перфузії із підтриманням середнього перфузійного тиску менше 60 мм. рт. ст. є чинником виникнення післяопераційної когнітивної дисфункції
The aim - to evaluate the effect of perfusion pressure during cardiopulmonary bypass on the occurrence of postoperative cognitive dysfunction in patients undergoing coronary artery bypass grafting (CABG) with cardiopulmonary bypass (CPB). Маterials and methods. In a retrospective observational one-center study, data from clinical and instrumental examination of 71 patients selected for surgical intervention for coronary heart disease - on-pump CABG (57 (80.2 %) males and 14 (19.8 % ) of women with an average age of 58.7 ± 7.7 years), were analyzed. All patients included in the study were divided into 2 groups depending on the mode of perfusion, namely, the values of blood pressure maintained during the CPB. Group 1 included patients who had a perfusion pressure maintained at a level of 40-60 mm Hg during the CPB, group 2 - more than 60 mm Hg. During CPB. Neurocognitive and psychometric tests in both groups were performed prior to surgery, on day 7, and also 3 months after the operation. The test battery consisted of a Mini Mental State Examination, a Grooved Pagboard and a Trial Making Test Part A. Results. The results of the Trial Making Test Part A tests showed that patients of the 1st group were spending 21.6 (18.4, 32.1) % more time for testing (as compared to the initial time) on day 7 and by 7.9 (5.3, 15.6) % more time in 3 months at that time, as in the second group, this indicator was 13.8 (11, 16.5) % on day 7 and 3.3 (0, 5.7) % after 3 months. The result of the MMSE test demonstrated that patients in the 1st group had 11.5 (-18.5, -6.9) % less points compared with the initial level on the 7th day after the intervention and 9.9 (-4.2, 8.7) % less than 3 months after the operation. At the same time, patients in the 2nd group accrued respectively 7.8 (-14.2, -5.6) %, 3.8 (-7.3, -3.4) % less points on the 7th day and 3 months after the operation. The results of the Grooved Pegboard test showed that patients of the 1st group spent 13.3 (8.2, 24.1) % more time on the 7th day after surgery and 6.3 (3.2, 10.8) % more time 3 months after surgery. At the same time, the indicators of patients in the 2nd group amounted 8 (5.5, 10.9) % and 4.8 (2.5, 9.4) %, respectively, 7th day and 3 months after the operation. Conclusions. The support of optimal parameters of perfusion pressure during artificial blood circulation in patients undergoing coronary artery bypass grafting, namely maintaining it at a level above 60 mm Hg, is an extremely important criterion and it can reduce the incidence of postoperative cognitive dysfunction in the early postoperative period and 3 months after surgery. Use of perfusion mode with the support of average perfusion pressure less than 60 mm Hg is a factor in the occurrence of postoperative cognitive dysfunction
Дод.точки доступу:
Судакевич, С. М.
Лоскутов, О. А.
Шлапак, І. П.
Бабенко, В. В.
Тодуров, Б. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Промежуточные результаты лечения стеноза аортального клапана методом ультразвуковой декальцинации [Текст] = Intermediate results of ultrasonic aortic valve decalcification / Б. М. Тодуров [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2018. - N 4. - С. 30-35. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АОРТАЛЬНОГО КЛАПАНА СТЕНОЗ -- AORTIC VALVE STENOSIS (терапия)
ДЕКАЛЬЦИНАЦИИ МЕТОД -- DECALCIFICATION TECHNIQUE (использование)
КАЛЬЦИНОЗ -- CALCINOSIS
Анотація: Несмотря на то, что операции протезирования аортального клапана хорошо разработаны и сопровождаются высокой эффективностью, они далеки от совершенства, поскольку ассоциируются с большим количеством осложнений. В этой связи методы хирургического лечения, основанные на клапаносохраняющей стратегии, превосходят традиционное протезирование, поскольку могут снизить риск возникновения осложнений в ранний и отдаленный послеоперационный период, что особо актуально у пациентов пожилого и старческого возраста. В работе представлены результаты исследования по применению метода ультразвуковой декальцинации у 70 пациентов с диагнозом стеноза аортального клапана с кальцинозом. После проведения оперативного вмешательства, в сроки до 13 месяцев, сохранялось статистически значимое уменьшение систолического градиента давления на клапане и увеличение площади эффективного отверстия клапана, что свидетельствует об эффективности такого вида оперативного вмешательства у данного контингента больных
Despite the fact that aortic valve replacement surgery is well developed and accompanied by high efficiency, it is still far from ideal and associated with a large number of complications. In this relation, the methods of surgical treatment based on valve-preserving philosophy surpass traditional prosthetics, since they may decrease risks at early and long-term periods after the operation, which is especially important in elderly and senile patients. The manuscript presents the results of a study on application of the ultrasonic decalcification in 70 patients with calcified aortic valve stenosis. After surgery, up to 13 months, a significant decrease in the systolic pressure gradient on the valve and an increase in the area of the effective valve opening were observed. This shows the effectiveness of the ultrasonic decalcification in the elderly patient population
Дод.точки доступу:
Тодуров, Б. М.
Марковец, А. В.
Шевченко, В. А.
Погребняк, В. В.
Колесников, В. Г.
Фурса, Е. М.
Серая, Д. В.
Хартанович, М. В.
Демянчук, В. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Редкий случай рецидивирующего полихондрита с поражением аортального клапана [Текст] = A rare case of recurrent polychondritis with aortic valve involvement / Н. В. Бортняк [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2018. - N 4. - С. 36-41. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОЛИХОНДРИТ РЕЦИДИВИРУЮЩИЙ -- POLYCHONDRITIS, RELAPSING (диагностика, этиология)
АОРТАЛЬНЫЙ КЛАПАН -- AORTIC VALVE (повреждения, хирургия)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: В статье представлен клинический случай сочетания поражения аортального клапана и рецидивирующего полихондрита (аутоиммунного заболевания с поражением хрящевой ткани) у больного в возрасте 68 лет, поступившего в кардиохирургическую клинику в связи с необходимостью оперативного лечения аортального порока сердца. Приведены результаты лабораторных и инструментальных исследований, а также данные морфологического исследования удаленного аортального клапана. Признаки рецидивирующего полихондрита появились у пациента около 10 лет назад, но ошибочная диагностика в начале заболевания утяжелила его течение. Наиболее серьезным и прогностически неблагоприятным осложнением оказалось поражение сердечнососудистой системы - комбинированный аортальный порок сердца с преобладанием стеноза с быстро нарастающей декомпенсацией кровообращения. В связи с тем, что рецидивирующий полихондрит является редкой патологией, низкая осведомленность и малая настороженность врачей приводят к установлению правильного диагноза у 68 % больных с рецидивирующим полихондритом только через год. В диагностике данного заболевания необходимо учитывать, что одним из проявлений рецидивирующего полихондрита является типичное поражение хрящевой части ушей (отек хрящевой части ушных раковин)
The article presents a clinical case of aortic valve disease and recurrent polychondritis (autoimmune disease) with lesions of cartilage tissue in 68-year-old patient admitted to a cardiac surgery clinic due to need for surgical treatment of aortic heart disease. The results of laboratory and instrumental studies, as well as the morphological study of remote aortic valve are provided. Signs of a recurrent polychondritis appeared in a patient 10 years ago, but the diagnosis was erroneous at the onset of the disease. The most serious and prognostically unfavorable complication was damage to the cardiovascular system - a combined aortic heart disease with a predominance of stenosis with rapidly increasing circulatory decompensation. Because recurrent polychondritis is a rare pathology, due to low awareness and low alertness of physicians, correct diagnosis is established only in 68 % of recurrent polychondritis patients after one year. In diagnosis of this disease, it is necessary to take into account that one of the manifestations of recurrent polychondritis is a typical lesion of cartilaginous part of the ears (edema of the cartilaginous part of auricles)
Дод.точки доступу:
Бортняк, Н. В.
Епанчинцева, О. А.
Ковтун, Г. И.
Дорофеева, С. И.
Чумак, О. С.
Прус, Г. М.
Жаринов, О. И.
Тодуров, Б. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Досвід імплантації лівошлуночкового електрода для ресинхронізаційної терапії із застосуванням пункції міжшлуночкової перегородки в пацієнта із серцевою недостатністю [Текст] = Experience of implantation of the left ventricular electrode by means of interventricular septum puncture for resynchronization therapy in a patient with heart failure / Б. Б. Кравчук [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2018. - N 4. - С. 42-46. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (хирургия)
СЕРДЦА РЕСИНХРОНИЗАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- CARDIAC RESYNCHRONIZATION THERAPY (использование)
ВАРФАРИН -- WARFARIN (терапевтическое применение)
Анотація: Представлено аналіз клінічного випадку імплантації лівошлуночкового електрода для ресинхронізаційної терапії через пункцію міжшлуночкової перегородки з фіксацією в порожнині лівого шлуночка серця. З огляду на безуспішність спроби завести електрод для проведення стимуляції лівого шлуночка на етапі канюляції гирла коронарного синуса, цю методику використано як альтернативну. Необхідність постійного прийому варфарину на тлі протезованого механічного аортального клапана забезпечила адекватну гіпокоагуляцію та відсутність клінічних ознак тромбозу протягом 3 місяців спостереження в післяопераційний період. Використання пункції міжшлуночкової перегородки для імплантації лівошлуночкового електрода - безпечна та дієва альтернатива в пацієнтів з ускладненим або неможливим хірургічним доступом до венозної системи серця
The clinical case of implantation of the left ventricular electrode for resynchronization therapy through a puncture of the interventricular septum with fixation in the cavity of the left ventricle is presented. Due to unsuccessful attempts to introduce an electrode for stimulation of the left ventricle at the stage of cannulation of the coronary sinus, this technique is used as an alternative. The necessity of continuous administration of warfarin against the background of the prosthetic mechanical aortic valve provided adequate hypocoagulation and absence of clinical signs of thrombosis during the three-month follow-up period in the postoperative period. The use of a puncture of the interventricular septum for implantation of the left ventricular electrode is a safe and effective alternative in patients with complicated or impossible surgical access to the venous system of the heart
Дод.точки доступу:
Кравчук, Б. Б.
Карпенко, Ю. І.
Петканич, М. М.
Парацій, О. З.
Якушев, А. В.
Малярчук, Р. Г.
Шаповалова, В. В.
Сичик, М. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Міхалєв, К. О.
Інфаркт міокарда зі стійкою елевацією сегмента ST: питання маршрутизації, вибір стратегії реперфузії, роль тромболітичної терапії (за матеріалами оновлених рекомендацій Європейського товариства кардіологів 2017 року [Текст] = ST-segment elevation myocardial infarction: logistics of care, selection of reperfusion strategy, fibrinolytic therapy (adapted from the ESC Guidelines for the Management of Acute Myocardial Infarction in Patients Presenting With ST-Segment Elevation – Update 2017) / К. О. Міхалєв // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2018. - N 4. - С. 47-58. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (терапия)
ФИБРИНОЛИТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- FIBRINOLYTIC AGENTS (терапевтическое применение)
РЕПЕРФУЗИЯ -- REPERFUSION (использование)
Анотація: У статті представлено стислий огляд рекомендацій Європейського товариства кардіологів 2017 р. щодо ключових принципів ведення пацієнтів з гострим інфарктом міокарда зі стійкою елевацією сегмента ST. Основну увагу приділено таким питанням: маршрутизація пацієнтів і часові затримки на різних етапах надання медичної домоги; вибір стратегії реперфузійної терапії; рекомендації щодо проведення тромболітичної терапії та особливості її застосування
The article provides a brief overview of the key principles of the ESC Guidelines for the Management of Acute Myocardial Infarction in Patients Presenting With ST-Segment Elevation (update 2017). The focus is maintained on the following aspects: logistics and time delays at different stages of medical care; selection of reperfusion strategy; recommendations for fibrinolytic therapy and its application
Вільних прим. немає

Знайти схожі

IV Научно-практическая конференция "Мультидисциплинарные аспекты сердечно-сосудистой патологии" [Текст] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2018. - N 4. - С. 59-64

MeSH-головна:
КОНГРЕССЫ КАК ТЕМА -- CONGRESSES AS TOPIC (организация и управление)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
Анотація: 27 апреля в г. Киеве на базе ГУ «Институт сердца МЗ Украины» проходила IV Научнопрактическая конференция «Мультидисциплинарные аспекты сердечно-сосудистой патологии». Институт сердца МЗ Украины и Национальная медицинская академия последипломного образования (НМАПО) имени П.Л. Шупика (Киев) продолжают успешно использовать формат междисциплинарного обмена опытом и новыми данными доказательной медицины, ведь современным врачам терапевтической клиники приходится работать на стыке специальностей, развивая разностороннее клиническое мышление. В этот раз тематика конференции охватила такие проблемы, как резистентная гипертензия, головокружение и сердечно-сосудистый риск сахарного диабета (СД)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

II Науково-практична конференція "Венозний тромбоемболізм – новітні підходи діагностики та лікування" [Текст] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2018. - N 4. - С. 65-68

MeSH-головна:
КОНГРЕССЫ КАК ТЕМА -- CONGRESSES AS TOPIC (организация и управление)
ВЕНОЗНАЯ ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- VENOUS THROMBOEMBOLISM (диагностика, терапия)
Анотація: Новітні підходи діагностики та лікування
Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)