Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=КУ47/2019/2<.>

Загальна кількість знайдених документів : 7
Показані документи з 1 по 7

Діагностика та прогностичне значення безсимптомної фібриляції передсердь [Текст] = Diagnosis and prognostic value of asymptomatic atrial fibrillation / Н. С. Павлик [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - N 2. - С. 5-21. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (диагностика, патофизиология, терапия, эпидемиология, этиология)
БЕССИМПТОМНЫЕ БОЛЕЗНИ -- ASYMPTOMATIC DISEASES (терапия)
МОНИТОРИНГ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- MONITORING, PHYSIOLOGIC (использование, тенденции)
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE (физиология)
КАРДИОЛОГИЧЕСКИЕ ЭЛЕКТРОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- ELECTROPHYSIOLOGIC TECHNIQUES, CARDIAC (использование, тенденции)
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Метою публікації стали систематизація інформації про епідеміологію, діагностику та ведення пацієнтів із безсимптомною фібриляцією передсердь (ФП), а також аналіз власних спостережень щодо частоти виявлення безсимптомної ФП у реальній клінічній практиці. Сучасні технології тривалої реєстрації електрокардіограми (ЕКГ) дозволяють часто виявляти безсимптомну ФП у пацієнтів після перенесеного інсульту, транзиторної ішемічної атаки або інших тромбоемболічних подій, після радіочастототної абляції або після кардіоверсії з приводу персистентної ФП, а також оцінювати загальний «тягар» аритмії. В оригінальному проспективному одноцентровому дослідженні за участю 150 пацієнтів із персистентною фібриляцією або тріпотінням передсердь, яким було здійснено планову кардіоверсію, симптомні рецидиви ФП були виявлені при добовому моніторуванні ЕКГ у 13,3 % пацієнтів, безсимптомні – у 16 %. При моніторуванні подій було зареєстровано 352 фрагменти з пароксизмами ФП (278 епізодів у 32 хворих були симптомними, а 74 епізоди у 18 пацієнтів – без- або малосимптомними). У пацієнтів із безсимптомною ФП імовірність виникнення тромбоемболічних подій і серцевої недостатності при тривалому спостереженні принаймні не менша, ніж у симптомних пацієнтів. Виявлення безсимптомної ФП може вплинути на тактику застосування антитромботичних засобів та оцінку доцільності контролю серцевого ритму
The aim of this publication was to summarize existing information on epidemiology, diagnosis and management of patients with silent atrial fibrillation (AF), as well as to present our studies concerning the frequency of silent AF in real clinical practice. Contemporary technologies of long-term electrocardiography monitoring often allow to detect silent AF in patients after stroke, transient ischemic attack or other thromboembolic events, after radiofrequency ablation or cardioversion in case of persistent AF, and to assess the «burden» of this arrhythmia. Our original prospective, single-center study included 150 patients with persistent AF or atrial flutter after cardioversion. Symptomatic recurrence of AF was detected by means of Holter ECG monitoring in 13.3 % of patients, asymptomatic AF – in 16 %. During the event-monitoring, 352 AF paroxysms were registered (278 episodes in 32 patients were symptomatic and 74 episodes in 18 patients were asymptomatic). In patients with silent AF the occurrence of thromboembolic events and heart failure with long-term observation is at least not less than in symptomatic patients. The detection of silent AF may influence the decision concerning antithrombotic treatment and assessment the appropriateness of heart rhythm control strategy
Дод.точки доступу:
Павлик, Н. С.
Черняга-Ройко, У. П.
Сороківський, М. С.
Акер, А. В.
Жарінов, О. Й.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Чинники ризику післяопераційної летальності в пацієнтів похилого та старечого віку при застосуванні внутрішньоаортальної балонної контрпульсації в ранній період після проведення аортокоронарного шунтування [Текст] = Risk factors for postoperative mortality with intra-aortic balloon counterpulsation in the early period after coronary artery bypass surgery in elderly and geriatric patients / О. М. Дружина [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - N 2. - С. 22-30. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (методы, тенденции)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED (психология, физиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
СМЕРТНОСТЬ -- MORTALITY (тенденции)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ВНУТРИАОРТАЛЬНАЯ БАЛЛОННАЯ КОНТРПУЛЬСАЦИЯ -- INTRA-AORTIC BALLOON PUMPING (тенденции)
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Мета роботи – визначити чинники ризику післяопераційної летальності в пацієнтів похилого та старечого віку при застосуванні внутрішньоаортальної балонної контрпульсації (ВАБК) у ранній період після проведення аортокоронарного шунтування (АКШ). Матеріали і методи. За період дослідження виконано 320 операцій АКШ зі штучним кровообігом. Відлучення від апарата штучного кровообігу шляхом застосування ВАБК потребували 13 (4,06 %) пацієнтів, причому в одного з них додатково було необхідно застосування екстракорпоральної мембранної оксигенації. Серед 12 хворих, які потребували лише ВАБК, вижило 7 (58,33 %) пацієнтів (група тих, що вижили) та померло 5 (41,67 %) осіб (група тих, що померли). Гeмoдинaмічні показники оцінювали мeтoдом eхoкaрдіoгрaфії за допомогою aпaрaта Aplio XG SSA-770A (Toshiba, Япoнія). Результати. У пацієнтів з групи тих, що померли, зареєстровано статистично значуще нижчу фракцію викиду лівого шлуночка (на 19,08 %; р = 0,045) порівняно з тими, які вижили. Також проведення оперативного втручання в пацієнтів з групи тих, що померли в ранній післяопераційний період, характеризувалося статистично значуще тривалішим періодом штучного кровообігу та перетискання аорти (р = 0,032 та р = 0,041 відповідно). Через 24 год після ВАБК у пацієнтів, які вижили, реєстрували статистично значуще вищий серцевий індекс(на 15,6 %; р = 0,049) порівняно з групою пацієнтів, що померли в ранній післяопераційний період. У пацієнтів з групи тих, що вижили після виконання ВАБК, виявлялася тенденція до зниження центрального венозного тиску, тоді як у пацієнтів з групи тих, що померли, навпаки, спостерігалася тенденція до його зростання. Висновки. Статистично значущими чинниками ризику післяопераційної летальності при застосуванні ВАБК у пацієнтів після перенесеного АКШ були фракція викиду лівого шлуночка 40 % (р 120 хв (p = 0,048; відношення шансів 2,41) та тривалість перетискання аорти 60 хв (p = 0,047; відношення шансів 2,19)
The aim – to determine the risk factors of postoperative mortality during intra-aortic balloon counterpulsation (IABC) in the early period after coronary artery bypass surgery(CABG) in elderly and geriatricpatients. Materials and methods. During the course of the study, 320 CABG procedures with cardiopulmonary bypass (CPB) were performed, among them 13 (4.06 %) patients required weaning from CPB by using intra-aortic balloon counterpulsation, with one patient additionally requiring the use of extracorporeal membrane oxygenation. Among 12 patients requiring only IABC, 7 (58.33 %) patients (survivors group) survived and 5 (41.67 %) died (mortality group) died. We used the method of echocardiography to evaluate the hemodynamic indices. Results. Patients who died had reliably lower ejection fraction by 19.08 % (p = 0.045) compared to those who survived. Also, the surgical intervention in patients who died was characterized by a significantly longer period of CPB and aortic crossclamping (p = 0.032 and p = 0.041, respectively). After 24 hours of the IABC, survivors showed a significantly higher CI level by 15.6 % (p = 0.049) compared to a group of patients who died in the early postoperative period. Patients surviving after IABC showed a tendency to decrease of the CVP, while in patients who died, on the contrary, there was a tendency to increase of this parameter. Conclusions. Relevant risk factors for postoperative mortality in the use of IABC in patients after CABG were left ventricular ejection fractions 40 % (p 120 min (p = 0.048, OR = 2.41) and the duration of aorta crossclamping 60 min (p = 0.047, OR = 2.19)
Дод.точки доступу:
Дружина, О. М.
Лоскутов, О. А.
Маруняк, С. Р.
Михайлова, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Коморовський, Р. Р.
Вплив реваскуляризації міокарда на віддалений прогноз у пацієнтів із гострим коронарним синдромом та супутніми захворюваннями [Текст] = Effect of myocardial revascularization upon long-term prognosis of patients with acute coronary syndrome and concomitant dıseases / Р. Р. Коморовський // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - N 2. - С. 31-38. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION (тенденции)
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME (патофизиология, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
МЕДИЦИНСКОГО ВМЕШАТЕЛЬСТВА ТЩЕТНОСТЬ -- MEDICAL FUTILITY (психология, этика)
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Мета роботи – оцінити вплив реваскуляризації міокарда на віддалений прогноз у хворих із гострим коронарним синдромом (ГКС) і супутніми захворюваннями. Матеріали і методи. Проведено аналіз виживання 337 послідовних пацієнтів із ГКС з урахуванням простого індексу коморбідності (ІК) і стратегії лікування. Як кінцеві точки дослідження розглядали серцеву смерть або нефатальний інфаркт міокарда (ІМ). Результати. Наявність коморбідних станів встановлено у 150 (45 %) пацієнтів. За значеннями простого ІК розподіл пацієнтів був таким: 0 – 187 (55 %), 1 – 71 (21 %), ≥ 2 – 79 (23 %). Упродовж періоду спостереження (медіана – 19 міс) настання кінцевої точки (серцевої смерті або нефатального ІМ) зареєстровано у 29 (9 %) пацієнтів. Спостерігався статистично значущий лінійний тренд до збільшення частоти подій при зростанні ІК (χ2 = 14,59; р = 0,0001). Прогностичний ефект реваскуляризації міокарда щодо досягнення кінцевих точок суттєво не відрізнявся від ефекту консервативного лікування і при ІК = 0 відношення ризиків (ВР) становило 0,75; 95 % довірчий інтервал (ДІ) 0,16–3,33 (р = 0,68), при ІК = 1 ВР становило 1,71; 95 % ДІ 0,325–10,20 (р = 0,61), при ІК ≥ 2 ВР становило 0,65; 95 % ДІ 0,23–1,84 (р = 0,42). Предикторами серцевих подій були фракція викиду лівого шлуночка, ураження периферійних артерій та ІК ≥ 2. Висновок. Інвазивна стратегія лікування порівняно із консервативним підходом у пацієнтів із ГКС і коморбідністю та мультиморбідністю не дозволила в цьому дослідженні досягти статистично значущого зниження ризику смерті та нефатального ІМ у віддалений період
The aim – to assess the prognostic effect of myocardial revascularization in patients with acute coronary syndrome (ACS) with comorbidity or multimorbidity. Materials and methods. Event-free survival analysis according to simplified comorbidity index and treatment strategy of 337 consecutive patients with ACS using a composite endpoint of cardiac death and nonfatal myocardial infarction. Results. A total of 150 (45 %) patients were found to have comorbid conditions. Among them, the simplified comorbidity index (SCI) was 0 points in 187 (55 %), 1 – in 71 (21 %), ≥ 2 – in 79 (23 %) patients. During a median follow-up of 19 months, 29 (9 %) patients experienced a composite endpoint: 14 (4 %) cardiac deaths and 15 (5 %) nonfatal myocardial infarctions. A significant linear trend between SCI and event rate was observed (χ2 = 14.59, р = 0.0001). The prognostic effect of myocardial revascularization was not significantly different from the effect of conservative treatment (hazard ratio (HR) 0.75, 95 % confidence interval (CІ) 0.16–3.33, р = 0.68 in patients with a SCI = 0 points, HR 1.71, 95 % CІ 0.25–10.20, р = 0.61 in patients with a SCI = 1, and HR 0.65, 95 % CІ 0.23–1.284, р = 0.42 in patients with a SCI ≥ 2. Left ventricular ejection fraction, peripheral artery disease and SCI ≥ 2 predicted cardiac events in the study population. Conclusions. In the present study, invasive strategy as compared to the conservative treatment in patients with ACS with comorbidity or multimorbidity did not modify the long-term composite outcome in terms of cardiac death and nonfatal myocardial infarction
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Целуйко, В. Й.
Предикторна цінність ехокардіографічних показників щодо виникнення фібриляції передсердь у хворих з гострим коронарним синдромом [Текст] = The predictive value of echocardiographic parameters regarding appearance of atrial fibrillation in patients with acute coronary syndrome / В. Й. Целуйко, Салем Ф. Бен, Н. А. Лопіна // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - N 2. - С. 39-49. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME (диагностика, патофизиология, этиология)
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (диагностика, патофизиология, этиология)
ЭХОКАРДИОГРАФИЯ -- ECHOCARDIOGRAPHY (использование, тенденции)
СИМПТОМОВ ОЦЕНКА -- SYMPTOM ASSESSMENT (использование, тенденции)
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Мета роботи – визначити предикторну цінність ехокардіографічних показників щодо ризику розвитку фібриляції передсердь (ФП) у хворих із гострим коронарним синдромом (ГКС) протягом госпітального періоду захворювання. Матеріали і методи. Обстежено 125 пацієнтів з ГКС, госпіталізованих у центр проведення перкутанних коронарних втручань протягом чотирьох років у період 2015–2018 рр., серед яких у 65 була ФП. Хворих розділили на групи відповідно до наявності у них ФП. У групу 1 було об’єднано хворих із ФП, із них пацієнти, в яких ФП уперше виникла протягом госпіталізації з приводу ГКС, становили підгрупу 1а (n = 41); хворі, у яких ФП спостерігалася до розвитку ГКС, становили підгрупу 1б (n = 24). До групи 2 увійшли хворі без ФП за даними анамнезу та протягом госпіталізації (n = 60). Результати. Хворі з ФП групи 1 мали статистично значуще більше значення кінцевосистолічного розміру лівого передсердя, ніж хворі групи 2 (р1-2 = 0,002). У хворих із ФП, що ускладнює перебіг ГКС, статистично значуще частіше реєстрували гостру серцеву недостатність вище І класу за Killip, порівняно з хворими групи 2 (р = 0,05), при меншому розмірі лівого передсердя порівняно з хворими із ФП, відомою до ГКС (р1а-1б = 0,005). Встановлено, що хворі групи 1 та підгрупи 1а мають статистично значуще менші значення фракції викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) порівняно з пацієнтами групи 2 (р1-2 = 0,00039, р1а-2 = 0,00035). У хворих підгрупи 1а мітральна регургітація мала статистично значуще більші значення (р1а-2 = 0,008). У пацієнтів групи 1 та підгрупи 1а систолічний тиск у легеневій артерії (СТЛА) був статистично значуще вищим, ніж у пацієнтів групи 2 (р1-2 = 0,0005, р1а-2 = 0,013). Встановлені прямі кореляційні зв’язки між СТЛА та рівнями МВ-фракції креатинфосфокінази (R = 0,65; р = 0,04) і NT-proBNP (R = 0,70; р = 0,004) у пацієнтів з ГКС і ФП. Висновки. ФВЛШ має предикторну цінність щодо ризику розвитку ФП у хворих із ГКС. Оптимальне значення точки розподілу, зменшення від якого асоційоване з ризиком розвитку ФП у хворих із ГКС, для ФВЛШ дорівнює 50 %. Рівень СТЛА також має предикторну цінність щодо ризику розвитку ФП у хворих із ГКС. Оптимальне значення точки розподілу, перевищення якого асоційоване з ризиком розвитку ФП у хворих із ГКС, для СТЛА становить 35 мм рт. ст.
The aim – to determine the predictive value of echocardiographic indicators for the risk of atrial fibrillation (AF) in patients with acute coronary syndrome (ACS) during the hospital period. Materials and methods. 125 patients hospitalized with ACS at the center of percutaneous coronary interventions during four years (2015-2018) were examined; 65 of them had AF. The criterion for inclusion in the study was the presence of ACS; exclusion criteria were the presence of severe concomitant diseases (active oncological processes, chronic renal failure, etc.), heart disease, refusal of the patient to participate in the study. The patients were divided into groups according to the presence of AF. Group 1 included patients with AF. Those of them who had the new-onset AF during ACS hospitalization constituted subgroup 1a (n = 41). Patients in whom AF was observed prior to the development of ACS composed subgroup 1b (n = 24). Group 2 included patients without AF earlier and during hospitalization (n = 60). Results. Patients with AF of the 1st group had a significantly larger left atrium as compared to patients of the 2nd group (p1-2 = 0.002). Among patients with AF, complicating the course of ACS, Killip class I of acute heart failure was more likely to be recorded in ACS than in patients of group 2 (p = 0.05) with less left atrial size compared to patients with AF known before ACS (p1a-1b = 0.005). The patients of the 1st group and the 1a subgroup had significantly lower values of ejection fraction compared to patients of the 2nd group (p1-2 = 0.00039, p1a-2 = 0.00035). In the 1a-subgroup, mitral regurgitation was more significant (p1a-2 = 0.008). Mean pulmonary artery pressure was significantly higher in patients of the 1st group and 1a subgroup than in the 2nd group (p1-2 = 0.0005, p1a-2 = 0.013). Direct correlations were established between mean pulmonary artery pressure and CPK-MB levels (R=0.65; p=0.04), as well as NT-proBNP (R = 0.70; p = 0.004) in patients with AF complicating ACS. Conclusions. Left ventricular ejection fraction has a predictive value for estimating risk of new-onset AF in patients with ACS, with distribution point 50%. The pulmonary artery mean pressure also has a predictive value , with distribution point 35 mm Hg
Дод.точки доступу:
Бен, Салем Ф.
Лопіна, Н. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Тактика хірургічного лікування злоякісних пухлин серця [Текст] = Tactics of surgical treatment of the malignant heart tumors / Р. М. Вітовський [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - N 2. - С. 50-55. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СЕРДЦА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- HEART NEOPLASMS (патофизиология, хирургия, этиология)
СЕРДЦА ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIAC SURGICAL PROCEDURES (методы, тенденции)
КАРДИОМИОПЛАСТИКА -- CARDIOMYOPLASTY (использование, тенденции)
КРОВООБРАЩЕНИЕ ЭКСТРАКОРПОРАЛЬНОЕ -- EXTRACORPOREAL CIRCULATION (использование, тенденции)
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS (физиология)
ХИМИОТЕРАПИЯ АДЪЮВАНТНАЯ -- CHEMOTHERAPY, ADJUVANT (использование, методы, тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Мета роботи – визначити особливості хірургічного лікування злоякісних пухлин серця, спрямованого на максимально радикальне їх видалення. Матеріали і методи. У НІССХ ім. М.М. Амосова НАМН України у період з 1970 до 01.01.2019 р. спостерігалося 66 хворих зі злоякісними новоутвореннями серця різного виду і локалізації, що становили 7,0 % від загальної кількості пацієнтів із пухлинами серця (n = 939). Результати. Госпітальна летальність при хірургічному лікуванні становила 19,7 % (13 хворих). Із 66 операцій 55 (83,3 %) проведено з використанням штучного кровообігу, з яких виконано 21 (31,8 %) умовно радикальне кардіохірургічне втручання з добрим гемодинамічним ефектом. Висновки. Для досягнення умовної радикальності операції і максимального гемодинамічного ефекту в низці випадків необхідне застосування розширених методик реконструкції пошкоджених структур серця в поєднанні з активною дезінтоксикаційною терапією і невідкладною хіміотерапією
The aim – to determine the features of surgical treatment of the malignant heart tumors, aimed at their most radical removal. Materials and methods. At the M.M. Amosov National Institute of Cardiovascular Surgery of NAMS of Ukraine, during the period 1970–2018 66 patients with malignant neoplasms of the heart of various types and localization were observed, which accounted 6.9 % of the total number of patients with heart tumors (n = 939). Results. Hospital mortality during the surgical treatment was 19.7 % (13 patients). Among 66 operations, 55 (83.3 %) were performed using artificial blood circulation, including 21 (3.8 %) conditionally radical cardiac surgeries with good hemodynamic effect. Conclusions. To achieve the conditional radicalism of the surgery and the maximum hemodynamic effect, it is necessary to use advanced techniques for reconstructing damaged cardiac structures in combination with active detoxification therapy and urgent chemotherapy
Дод.точки доступу:
Вітовський, Р. М.
Ісаєнко, В. В.
Дядюн, Д. М.
Оніщенко, В. Ф.
Піщурін, О. А.
Мартищенко, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ведення пацієнтів із безсимптомними аритміями: консенсус Європейської асоціації серцевого ритму (EHRA), ухвалений Асоціацією з вивчення серцевої недостатності (HFA), Товариством серцевого ритму (HRS), Азійсько-Тихоокеанським товариством серцевого ритму (APHRS), Товариством серцевих аритмій Південної Африки (CASSA) та Латиноамериканським товариством серцевого ритму (LAHRS)Arnar D. O., Mairesse G. H., Boriani G., Calkins H., Chin A., Coats A., Deharo J.-C., Svendsen J. H., Heidbuchel H., Isa R. Ведення пацієнтів із безсимптомними аритміями: консенсус Європейської асоціації серцевого ритму (EHRA), ухвалений Асоціацією з вивчення серцевої недостатності (HFA), Товариством серцевого ритму (HRS), Азійсько-Тихоокеанським товариством серцевого ритму (APHRS), Товариством серцевих аритмій Південної Африки (CASSA) та Латиноамериканським товариством серцевого ритму (LAHRS) [Текст] = Management of asymptomatic arrhythmias: a European Heart Rhythm Association (EHRA) consensus document, endorsed by the Heart Failure Association (HFA), Heart Rhythm Society (HRS), Asia Pacific Heart Rhythm Society (APHRS), Cardiac Arrhythmia Society of Southern Africa (CASSA), and Latin America Heart Rhythm Society (LAHRS) / D. O. Arnar [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - N 2. - С. 56-67

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
АРИТМИИ СЕРДЕЧНЫЕ -- ARRHYTHMIAS, CARDIAC (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
БЕССИМПТОМНЫЕ БОЛЕЗНИ -- ASYMPTOMATIC DISEASES (терапия)
КОНСЕНСУС -- CONSENSUS
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (использование, методы, тенденции)
МЕЖДУНАРОДНОЕ СОТРУДНИЧЕСТВО -- INTERNATIONAL COOPERATION
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: В огляді наведені основні положення консенсусного документа Європейської асоціації ритму серця (EHRA) щодо ведення пацієнтів із безсимптомними аритміями. Зосереджено увагу на підходах до стратифікації ризику та напрямах медикаментозного і немедикаментозного лікування таких пацієнтів, з урахуванням наявних доказових даних
The review covers the principal statements of the European Heart Rhythm Association (EHRA) consensus document on management of patients with asymptomatic arrhythmias. The consensus is focused on the approaches to risk stratification and the options of pharmacological and non-pharmacological treatment of these patients, taking into account existing evidence
Дод.точки доступу:
Arnar, D. O.
Mairesse, G. H.
Boriani, G.
Calkins, H.
Chin, A.
Coats, A.
Deharo, J. -C.
Svendsen, J. H.
Heidbuchel, H.
Isa, R.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Функціональна діагностика серцево-судинних хвороб [Текст] = Functional diagnosis of cardiovascular diseases // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - N 2. - С. 68-69

MeSH-головна:
СЕРДЦА БОЛЕЗНИ -- HEART DISEASES (диагностика, патофизиология, этиология)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ КАРДИОВАСКУЛЯРНЫЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, CARDIOVASCULAR (использование, тенденции)
КЛИНИЧЕСКАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ -- CLINICAL CONFERENCE
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: 14 березня 2019 р. Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика та Інститут серця МОЗ України провели у Києві 7-му реєстрову науково-практичну конференцію «Функціональна діагностика серцево-судинних хвороб», присвячену 40-річчю кафедри функціональної діагностики. Основна мета заходу полягала в ознайомленні практичних лікарів із сучасними можливостями методів функціональної діагностики, обговоренні стану підготовки методичних та нормативних документів. Для участі в конференції зареєструвалися понад 320 лікарів із більшості областей України, зокрема завідувачі та представники профільних кафедр, експерти з функціональної діагностики
March 14, 2019 Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education and Heart Institute, Ministry of Health of Ukraine held the 7th registered scientific-practical conference "Functional diagnostics of cardiovascular diseases" in Kyiv, dedicated to the 40th anniversary of the Department of Functional Diagnostics. The main goal of the event was to familiarize practitioners with modern possibilities of functional diagnostic methods, discuss the state of preparation of methodological and normative documents. To participate in the conference more than 320 doctors from most regions of Ukraine, including managers and representatives of specialized departments, experts in functional diagnostics, have been registered
Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)