Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=КУ47/2019/3<.>

Загальна кількість знайдених документів : 9
Показані документи з 1 по 9

Хохлов, А. В.
Фракційний резерв кровоплину: сучасний стан проблеми [Текст] = Fractional flow reserve: current status / А. В. Хохлов, М. В. Шиманко, М. В. Стан // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - N 3. - С. 5-13. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МИОКАРДА РЕЗЕРВ ФРАКЦИЙ КРОВОТОКА -- FRACTIONAL FLOW RESERVE, MYOCARDIAL
СТЕНТЫ -- STENTS (использование, тенденции)
КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНЬ -- CORONARY ARTERY DISEASE (патофизиология, хирургия, этиология)
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION (методы, тенденции)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (патофизиология, терапия, этиология)
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: З моменту впровадження дослідження фракційного резерву кровоплину (ФРК) у клінічну практику більш ніж 20 років тому реваскуляризація, керована вимірюванням фізіологічних параметрів, стала повсякденною, обґрунтованою чималою кількістю доказів, реальністю в лікуванні як хронічної ішемічної хвороби серця, так і гострого коронарного синдрому. Також останнім часом введено до практики безхвильове дослідження коронарного кровоплину – миттєве безхвильове співвідношення (instantaneous wave-free ratio, iFR), що дозволяє відмовитися від використання вазодилататорів. Незважаючи на дані, що свідчать про суттєве поліпшення результатів з урахуванням фракційного резерву кровоплину (ФРК та iFR), застосування цих методик у повсякденній практиці залишається дуже малим. За даними літератури, лише 6,1 % втручань у пацієнтів з проміжними коронарними ураженнями (стеноз 40–70 %) виконуються з використанням ФРК та iFR. У статті проведено аналіз великої кількості літературних джерел, присвячених використанню методик дослідження фракційного резерву коронарного кровоплину (ФРК та iFR) для оптимізації результатів коронарних реваскуляризацій. Методики дослідження фракційного резерву коронарного кровоплину (ФРК та iFR) є відносно простим інструментом, дозволяють швидко і з високим ступенем достовірності дати відповідь на основне питання інтервенційної кардіології: «Чи потрібно стентувати цей стеноз?». Останніми роками вони пройшли шлях від експерименту до повсякденної рутинної практики. Також ці методики менш складні, ніж внутрішньосудинне ультразвукове дослідження, значно дешевші та можуть бути використані ширшим колом операторів. Методика iFR також дозволяє відмовитися від використання вазодилататорів, що робить її безпечнішою, простішою та дешевшою. Накопичено значну кількість доказів діагностичної цінності цих методик при достатньому рівні безпечності їх використання. Технічна простота методик, що дозволяє скоротити витрати матеріальних і людських ресурсів, робить їх особливо привабливими для використання в повсякденній практиці навіть у клініках середнього рівня забезпечення
Since the introduction of the fractional flow reserve (FFR) into clinical practice more than 20 years ago, revascularization controlled by the measurement of physiological parameters has become routine. It was substantiated by extensive evidence in both chronic coronary artery disease and acute coronary syndrome. Also, recently, a non-wavelength study of coronary flow, «instant-wave fractional reserve» (iFR) has been introduced into practice, which allows the use of vasodilators to be abandoned. Despite evidence of significant improvement in case of FFR and iFR study, their use in everyday practice remains very low. According to literature data, only 6.1% of interventions in patients with intermediate coronary lesions (stenosis 40–70%) are performed taking into account FFR and iFR. The article analyzes the literature on the application of the methodology for studying the fractional reserve of coronary blood flow to optimize the results of coronary revascularization. Methods of studying the fractional coronary flow reserve (FFR and iFR) are a relatively simple tool that allow to answer the main question of interventional cardiology, i.e. "Is it necessary to stent this stenosis?”, quickly and with high degree of reliability. During recent years, these techniques developed from experiment to daily routine practice. Also, these techniques are not as complicated as intravascular ultrasound (IVUS), being much cheaper and can be used by a wider range of operators. The iFR method, in addition, allows not to use vasodilator, which makes it safer, easier and cheaper. A huge amount of evidence of the diagnostic value of these methods has been accumulated with a sufficient level of safety of their use. The technical simplicity of techniques, which reduces the cost of material and human resources, makes it particularly attractive for use in everyday practice, even in mid-level clinics
Дод.точки доступу:
Шиманко, М. В.
Стан, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Копица, Н. П.
Патогенетические механизмы развития рестеноза стентированных коронарных артерий и роль васкулоэндотелиального фактора роста А [Текст] = Pathogenetic mechanism of stented coronary arteries restenosis and the role of vasculoendothelial growth factor A / Н. П. Копица, И. Н. Кутя, И. Р. Вишневская // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - N 3. - С. 14-21. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
КОРОНАРНЫЙ РЕСТЕНОЗ -- CORONARY RESTENOSIS (осложнения, патофизиология, этиология)
ЭНДОТЕЛИАЛЬНЫЕ ФАКТОРЫ РОСТА -- ENDOTHELIAL GROWTH FACTORS (анализ, диагностическое применение)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: Огляд присвячено актуальній проблемі сучасної кардіології – рестенозу стента. У зв’язку із широким використанням інтервенційних технологій лікування гострих та хронічних форм ішемічної хвороби серця в повсякденній клінічній практиці все частіше трапляється проблема рестенозу коронарних судин у місці імплантованого стента. Здавалося, ця проблема була вирішена з впровадженням у клінічну практику стентів з лікувальним покриттям, які прийшли на зміну непокритим металевим стентам, однак вони теж схильні до рестенозу, тільки в більш віддалений період. Стратифікація ризику розвитку рестенозу стента в різних групах хворих – важливе завдання для запобігання виникненню цього ускладнення. У статті проведено аналіз спостережень, в яких вивчали патогенетичні механізми розвитку рестенозу стентованих коронарних судин різними видами стентів та фактори, що сприяють формуванню рестенозу. Наведено результати досліджень стосовно ролі васкулоендотеліального фактора росту А (ВЕФР-А) в розвитку цього ускладнення й оцінка його прогностичної цінності, як маркера, що може пророкувати розвиток цього стану. В огляді порушено питання генетичної схильності до рестенозу стентованих коронарних судин та ролі поліморфних варіантів гена ВЕФР-А, які можуть асоціюватися з цим ускладненням
The contemporary issue of in-stent restenosis is reviewed in the article. The widespread use of interventional technologies for the treatment of acute and chronic forms of ischemic heart disease led to the appearance of the problem of coronary artery restenosis at the implantation site. The problem was apparently solved through introduction of drug-eluting stents instead of bare-metal stents. However, these stents also led to restenosis, but in more remote period. The issue of the contemporary cardiology is how to avoid this complication. Risk stratification of restenosis development in various groups of patients is a main task today, as the treatment of this condition is not simple. The article analyzes data of the studies conducted up to date. It studies the pathogenetic mechanisms that would develop restenosis of the previously stented coronary arteries (in various stents) and factors contributing to the formation of restenosis. The results of the studies show that vasculoendothelial growth factor-A (VEFR-A) plays a role in the development of restenosis and might predict the formation of this complication. The review addresses the issues of different genotypes of VEFR-A, which may predispose to the formation of stent restenosis
Дод.точки доступу:
Кутя, И. Н.
Вишневская, И. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Коморовський, Р. Р.
Віддалені результати інвазивної та неінвазивної стратегій лікування в пацієнтів похилого віку з гострим коронарним синдромом [Текст] = Long-term results of invasive and non-invasive treatment strategies in the elderly patients with acute coronary syndrome / Р. Р. Коморовський // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - N 3. - С. 22-29. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
ПОЖИЛЫЕ 80-ТИ ЛЕТ И СТАРШЕ -- AGED, 80 AND OVERAGED, 80 AND OVER (психология, физиология)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ ОЦЕНКА -- OUTCOME ASSESSMENT (HEALTH CARE) (статистика, тенденции)
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION (методы, статистика, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета роботи – оцінити віддалені результати консервативної та інвазивної стратегій лікування пацієнтів похилого віку із гострим коронарним синдромом у реальній клінічній практиці. Матеріали і методи. Проведено аналіз віддалених результатів лікування 113 послідовних пацієнтів віком ≥ 70 років із гострим коронарним синдромом. Кінцеві точки дослідження – серцева смерть або нефатальний інфаркт міокарда (ІМ), нестабільна стенокардія, повторна госпіталізація. Результати. Виживання, вільне від подій (смерті, ІМ, нестабільної стенокардії або повторної госпіталізації), становило 59 % через 20 (12–25) місяців. спостереження. Частота цих подій була статистично значуще вищою (p = 0,03) у пацієнтів, які отримували лише медикаментозну терапію порівняно з тими, яким було здійснено аортокоронарне шунтування (АКШ) і погранично вищою (p=0,08) порівняно з групою черезшкірного коронарного втручання (ЧКВ). Вільне від подій виживання між обома інвазивно лікованими групами (АКШ і ЧКВ) статистично значуще не відрізнялося (p = 0,81). При цьому м’які події (нестабільна стенокардія, повторна госпіталізація з приводу нестабільної стенокардії) у групі АКШ спостерігалися статистично значуще рідше (р = 0,04) порівняно з групою медикаментозного лікування, а частота тяжких подій (серцевої смерті та нефатального ІМ) була зіставною у всіх групах. Низька фракція викиду ( 40 %) та супутнє ураження периферійних артерій за даними аналізу інтенсивних пропорційностей Кокса були незалежними предикторами тяжких подій. Висновки. АКШ у пацієнтів похилого віку (≥ 70 років) порівняно з консервативною стратегією, характеризується кращим виживанням, вільним від серцевих подій
The aim – to evaluate long-term outcomes of conservative (optimised medical therapy) versus revascularization strategy of elderly patients with acute coronary syndrome in a real world practice. Materials and methods. Prospective analysis of event-free survival of 113 consecutive patients with acute coronary syndrome aged ≥ 70 years. Study end-points: cardiac death, non-fatal myocardial infarction, unstable angina pectoris, re-hospitalisation. Results. Overall, event-free survival (freedom from death, myocardial infarction, unstable angina or re-hospitalisation) was 59 % at 20 (12–25) months follow-up. The incidence of these events was significantly higher (p = 0.03) in patients receiving only medical therapy compared with those who underwent coronary artery bypass grafting surgery and borderline higher (p = 0.08) compared to percutaneous coronary intervention group patients. The event-free survival rates in both invasively treated groups of patients were not different (p = 0.81). The incidence of soft events, including unstable angina pectoris or re-hospitalisation, was significantly lower in the coronary artery bypass grafting group (р = 0.04) as compared with the medical therapy group, while the incidence of hard events (cardiac death and non-fatal myocardial infarction) was similar in all groups. According to Cox proportional hazard analysis, low ejection fraction ( 40 %) and concomitant peripheral arterial disease were found to be independent predictors of hard events. Conclusion. Coronary artery bypass grafting in the elderly (aged ≥ 70 years) patients appears to be superior to conservative strategy in terms of event-free survival
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Предиктори виникнення серцево-судинних подій у пацієнтів з тріпотінням передсердь при тривалому спостереженні [Текст] = Predictors of the occurrence of cardiovascular events in patients with atrial flutter during long-term follow-up / А. В. Акер [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - N 3. - С. 30-37. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРОДРОМАЛЬНЫЕ СИМПТОМЫ -- PRODROMAL SYMPTOMS
ПРЕДСЕРДИЙ ТРЕПЕТАНИЕ -- ATRIAL FLUTTER (диагностика, патофизиология, этиология)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ НАРУШЕНИЯ -- CARDIOVASCULAR DECONDITIONING
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (тенденции)
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Мета роботи – встановити фактори, які асоціюються з виникненням серцево-судинних подій у пацієнтів з неклапанним тріпотінням передсердь при тривалому проспективному спостереженні. Матеріали і методи. До одноцентрового проспективного дослідження залучили 126 пацієнтів з різними формами ТП, у тому числі 86 (68,3 %) чоловіків і 40 (31,7 %) жінок, медіана віку – 65,5 (квартилі 55–73) року. Протягом 8 місяців спостереження у 41 пацієнта розвинулися смерть або серцево-судинні події. Для порівняння вихідних клініко-анамнестичних та інструментальних даних сформовано групи хворих без ускладнень (n = 85) і тих, які досягнули первинної кінцевої точки (n = 41). Результати. У порівнюваних групах не спостерігали значущих відмінностей за віком та статтю. Пацієнти з подіями частіше переносили раніше інфаркт міокарда (11 (12,9 %) проти 16 (39,0 %); р = 0,002), у них був дещо вищий ризик тромбоемболічних подій за шкалою CHA₂DS_2-VASc (p = 0,062). У пацієнтів з несприятливим перебігом хвороби частіше спостерігали порушення гемодинаміки під час індексного епізоду (17,1 % проти 3,5 %; р = 0,03); у цій групі хворих рідше реєстрували синусовий ритм на момент виписування зі стаціонару (у 20 (48,7 %) проти 58 (68,2 %); р = 0,049). Висновки. Основними предикторами виникнення серцево-судинних подій у госпіталізованих пацієнтів з ТП були наявність перенесеного інфаркту міокарда, гемодинамічних порушень під час пароксизму ТП, а також формування постійної форми ТП
The aim – to identify factors associated with the occurrence of cardiovascular events in patients with non-valvular AFL during prolonged prospective follow-up. Materials and methods. The one-center prospective study included 126 patients with various forms of AFL, among them 86 (68.3 %) men and 40 (31.7 %) women, median age 65.5 (quartile 55–73) years. During 8 months follow-up, death or cardiovascular events developed in 41 patients. All patients were retrospectively divided into two groups: patients without complications (n = 85) and those with primary end point (n = 41). Results. There were no significant differences between two groups regarding age and sex. Patients with events have had MI earlier (11 (12.9 %) vs 16 (39.0 %), p = 0.002), they had a slightly higher risk of thromboembolic events over CHA₂DS₂-VASc score (p = 0.062). In the second group hemodynamic disorders were more frequently observed in the index episode (17.1 % vs. 3.5 %, p = 0.03) and sinus rhythm was less frequently recorded at the time of discharge from hospital 20 (48.7 %) vs 58 (68.2 %), p = 0.049) compared to patients without complications. Conclusions. The main predictors of the occurrence of cardiovascular events in hospitalized patients with AFL were the presence of myocardial infarction, hemodynamic disturbances during the paroxysm of AFL, as well as transforming to permanent AFL
Дод.точки доступу:
Акер, А. В.
Черняга-Ройко, У. П.
Павлик, Н. С.
Жарінов, О. Й.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Тактика лечения ангиосаркомы левого предсердия [Текст] = Tactics of the treatment of left atrial angiosarcoma / Р. М. Витовский [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - N 3. - С. 38-45. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГЕМАНГИОСАРКОМА -- HEMANGIOSARCOMA (патофизиология, терапия, этиология)
ПРЕДСЕРДИЯ ЛЕВОГО ФУНКЦИЯ -- ATRIAL FUNCTION, LEFT (физиология)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIOVASCULAR SURGICAL PROCEDURES (методы, тенденции)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS (физиология)
ХИМИОТЕРАПИЯ АДЪЮВАНТНАЯ -- CHEMOTHERAPY, ADJUVANT (использование, тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Цель работы – охарактеризовать сложности диагностики, выбора тактики и применения нового похода к хирургическому лечению злокачественного новообразования, направленного на снижение вероятности рецидивирующего внутрисердечного роста опухоли. Материалы и методы. В статье представлен случай наблюдения злокачественной опухоли левого предсердия (ЛП) – ангиосаркомы – у пациента в возрасте 41 год, госпитализированного в Национальный институт сердечно-сосудистой хирургии имени Н.М. Амосова НАМН Украины с установленным ранее диагнозом саркоидоза легких II стадии и миксомы ЛП. Результаты. Учитывая неудовлетворительное состояние пациента и выраженную обструкцию митрального клапана новообразованием, было принято решение о неотложном хирургическом лечении – удалении новообразования ЛП. В ходе операции в полости ЛП визуализировалось новообразование, заполняющее практически всю его полость, спаянное со стенками ЛП. Опухоль размером 12 × 7 × 5 см была удалена. Гистологическое исследование опухоли определило низко дифференцированную ангиофибросаркому. Через 2 нед после выписки компьютерная томография показала наличие внутрипредсердного рецидива опухоли. Учитывая наблюдающийся молниеносный рецидивирующий рост новообразования с обтурацией полости ЛП после первого хирургического вмешательства, было решено отделить опухолевую ткань от просвета ЛП, и непосредственного контакта с кровью для предотвращения рецидивирующего разрастания опухолевой ткани. Поэтому устье правой нижней легочной вены было закрыто заплатой из аутоперикарда. Данные неоднократных контрольных КТ-исследований после курса химиотерапии регистрировали умеренный рост опухоли в проекции легочной ткани и при этом отсутствовал рецидивный рост опухоли в полости ЛП. Выводы. Хирургическое лечение злокачественных опухолей сердца должно быть направлено на максимально радикальное удаление новообразования, восстановление адекватной внутрисердечной гемодинамики, а в случаях невозможности выполнения радикальной операции – на изоляцию опухолевой ткани от прямого контакта с кровью для профилактики быстрого рецидивирующего внутрисердечного роста новообразования
The aim – to characterize the difficulties of diagnosis, the choice of tactics and the application of a new approach to the surgical treatment of malignant neoplasms, aimed at reducing the likelihood of recurrent intracardiac tumor growth
Дод.точки доступу:
Витовский, Р. М.
Исаенко, В. В.
Дядюн, Д. Н.
Пищурин, А. А.
Онищенко, В. Ф.
Иванов, Я. Р.
Купчинский, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Випадок хірургічного лікування аневризми висхідного відділу та дуги аорти в пацієнтки з некласифікованим захворюванням сполучної тканини [Текст] = Case of surgical treatment of ascending aorta and aortic arch aneurysm in a patient with unclassified connective tissue disease / Б. М. Тодуров [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - N 3. - С. 46-50. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
АОРТЫ ГРУДНОЙ АНЕВРИЗМА -- AORTIC ANEURYSM, THORACIC (патофизиология, хирургия, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
СМЕРТЬ ВНЕЗАПНАЯ -- DEATH, SUDDEN
АОРТЫ ДУГИ СИНДРОМЫ -- AORTIC ARCH SYNDROMES (патофизиология, хирургия, этиология)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Аневризма грудної аорти – одна з найтяжчих патологій серцево-судинної системи. Виживаність пацієнтів без оперативного втручання протягом 5–10 років не перевищує 13–19 %. Поширеність розвитку аневризм грудної аорти постійно зростає і становить на цей час приблизно 10,4 на 100 000 населення в рік. Ризик раптової смерті надзвичайно високий. Єдиним способом зберегти життя хворого є хірургічне лікування. Тільки рання діагностика та своєчасна реконструктивна хірургія можуть зменшити частоту ускладнень та знизити летальність при цій патології. У статті представлено клінічний випадок успішно прооперованої в ДУ «Інститут серця МОЗ України» аневризми висхідного відділу та дуги аорти в пацієнтки з некласифікованим спадковим порушенням сполучної тканини. Продемонстровано труднощі діагностики спадкових синдромів та важливість своєчасного виявлення стигм дизембріогенезу з метою проведення поглибленого обстеження стану серцево-судинної системи. Представлений клінічний випадок заслуговує на увагу у зв’язку з тим, що сам факт виявлення аневризми грудного відділу аорти потребує уважного обстеження фенотипу та пошуку генетично детермінованої патології. Результати дослідження фенотипу підтверджують спадкову природу виявленої патології. Представлене спостереження демонструє можливість розвитку аневризми грудного відділу не тільки в осіб з некласифікованим спадковим порушенням сполучної тканини з марфаноподібним фенотипом, а й при низці інших спадкових синдромів, діагностика яких потребує знання характерних для них ознак фенотипу та проведення спеціальних досліджень
Thoracic aortic aneurysm is one of the most serious pathologies of the cardiovascular system. Survival of patients without surgery within 5–10 years does not exceed 13–19 %. Prevalence of thoracic aortic aneurysms is steadily increasing and is now about 10.4 per 100,000 population per year. The risk of sudden death is extremely high. The only way to save a patient's life is through surgical treatment. Only early diagnosis and timely reconstructive surgery are able to reduce the percentage of complications and reduce mortality in this pathology. The article presents clinical case of ascending aorta and aortic arch aneurysm in a patient with unclassified hereditary connective tissue disorder, with successful surgical treatment. The difficulties of phenotypic diagnosis of hereditary syndromes and the importance of timely identification of stigmas of dysbiogenesis are demonstrated. The very fact of detecting an aneurysm of the thoracic aorta requires careful phenotypic examination and search for genetically determined pathology. The results of the phenotypic study confirm the hereditary nature of the detected pathology. The presented case demonstrates possibility of the development of thoracic aorta aneurysm in patients with unclassified connective tissue disorder with Marfan-like phenotype, but also in a number of hereditary syndromes
Дод.точки доступу:
Тодуров, Б. М.
Шкандала, А. Ю.
Зеленчук, О. В.
Ротарь, М. Ф.
Гноянко, Н. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Первый в Украине клинический случай имплантации левожелудочкового электрода с активной фиксацией с целью кардиоресинхронизирующей терапии [Текст] = The first clinical case of the left-ventricular electrode implantation with active fixation for the purpose of cardiac resynchronization therapy in Ukraine / В. В. Бойко [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - N 3. - С. 51-57. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (патофизиология, этиология)
ЭЛЕКТРОДЫ ИМПЛАНТИРУЕМЫЕ -- ELECTRODES, IMPLANTED (использование, тенденции)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ДИСФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR DYSFUNCTION, LEFT (патофизиология, терапия, этиология)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
ЭЛЕКТРИЧЕСКАЯ СТИМУЛЯЦИЯ -- ELECTRIC STIMULATION (методы, оборудование)
Анотація: У статті описаний перший в Україні досвід імплантації лівошлуночкового електрода з активною фіксацією для здійснення ресинхронізувальної терапії серця на прикладі клінічного випадку в пацієнта з хронічною серцевою недостатністю. Кардіоресинхронізувальна терапія в пацієнтів зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка і подовженням комплексу QRS особливо за наявності морфології блокади лівої ніжки пучка Гіса є високодостовірним методом лікування, однак Україна з різних причин радикально відстає від середньоєвропейських показників за кількістю імплантацій. На прикладі клінічного випадку успішної імплантації лівошлуночкового електрода з активною фіксацією доведена ефективність виконання кардіоресинхронізувальної терапії в разі неможливості адекватного позиціонування лівошлуночкового електрода пасивної фіксації, що значно підвищує шанси успішного виконання операції в пацієнтів з анатомічними особливостями
Chronic heart failure is one of the most prevalent problems of cardiology due to the increasing number of cases of coronary heart disease, non-coronary myocardial damage and increased life expectancy of the population. The number of patients with heart failure is increasing every year, reaching more than 10 per 1000 at the age over 65 years. Standard therapy includes long-term medications, such as angiotensin-converting-enzyme inhibitor or angiotensin-II-receptor antagonists, beta-blockers, treatment of concomitant cardiac pathology, but drug therapy is not always effective, even with regular use of drugs in the correct dosages. In this case, the possibilities of surgical or device treatment of chronic heart failure should be considered. The article describes the first in Ukraine experience of implantation of a left ventricular electrode with active fixation for the implementation of cardiac resynchronization therapy, based on the example of a clinical case in a patient with chronic heart failure. Cardiac resynchronization therapy in patients with a reduced left ventricular ejection fraction, lengthening of the QRS complex and left bundle blockade is a highly reliable method of treatment. Yet, the number of implanted cardiac resynchronization therapy devices in Ukraine is much lower than the average European implantation rate. The clinical case shows successful implantation of a left ventricular electrode with active fixation because of inability to adequately position the passive fixation left ventricular electrode due to absence of patent vein
Дод.точки доступу:
Бойко, В. В.
Рыбчинский, С. В.
Лопин, Д. А.
Волков, Д. Е.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Пластика аневризми лівого шлуночка при малоінвазивному багатосудинному коронарному шунтуванні [Текст] = Plastics of the left ventricle aneurysm with minimally invasive multivessel coronary artery bypass grafting / В. М. Дем’яненко [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - N 3. - С. 58-62. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (патофизиология, терапия, этиология)
АНЕВРИЗМА -- ANEURYSM (патофизиология, этиология)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR FUNCTION, LEFT (физиология)
СОСУДИСТОЕ ПРОТЕЗИРОВАНИЕ -- VASCULAR GRAFTING (методы, тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: На сьогодні загальноприйнята методика пластики аневризм лівого шлуночка передбачає використання апарата штучного кровообігу та доступу через серединну стернотомію. У нашій установі розроблено та впроваджено в рутинну практику методику малоінвазивного багатосудинного коронарного шунтування в умовах штучного кровообігу. Методика дає змогу виконати повну реваскуляризацію міокарда незалежно від кількості шунтів, якості коронарних артерій, фракції викиду лівого шлуночка, віку пацієнта. У статті описано два клінічні випадки пластики аневризми лівого шлуночка при операції багатосудинного коронарного шунтування в умовах лівої передньолатеральної торакотомії. Доступ через ліву міні-торакотомію в четвертому міжребер’ї дає необхідну візуалізацію передньої міжшлуночкової артерії на всій довжині, що дало можливість проведення пластики аневризми передньої стінки лівого шлуночка в умовах цього ж доступу. На плегованому серці зона аневризми чітко візуалізується. Ця техніка може бути безпечно та ефективно застосована у випадках хірургічного лікування ішемічної хвороби серця, ускладнених післяінфарктною аневризмою лівого шлуночка, що дає змогу розширити горизонти використання зазначеної методики при ускладненнях інфаркту міокарда
The left ventricular aneurysm plastics through left thoracotomy without cardiopulmonary bypass was first described by Likoff and Bailey. Cooley published the first experience of the left ventricular aneurysm repair using cardiopulmonary bypass in 1958. Nowadays, the generally accepted technique of the left ventricular aneurysm plastic involves cardiopulmonary bypass and access through the median sternotomy. In our clinics, the technique of minimally invasive coronary artery bypass grafting has been developed and implemented into the routine practice. The technique allows complete revascularization of the myocardium, regardless of the number of shunts, the quality of the coronary arteries, the left ventricular ejection fraction and the age of the patient. The article describes two clinical cases of the left ventricular aneurysm repair during minimally invasive multivessel coronary artery bypass through the left anterolateral thoracotomy. The access through the left anterior thoracotomy in the fourth intercostal space provides necessary visualization of the left anterior descending artery in all distance, that prompted us to make plastic of the left ventricle aneurysm under the same access feasible. On the decompressed heart, the aneurysm is clearly visualized. This technique might be safely and effectively used in the cases of surgical treatment of the coronary heart disease complicated by postinfarction left ventricular aneurysm. This makes possible to broaden the horizons of minimally invasive multivessel coronary artery bypass grafting usage in complications of the myocardial infarction
Дод.точки доступу:
Дем’яненко, В. М.
Бабляк, О. Д.
Бабляк, Д. Є.
Стогов, О. С.
Мельник, Є. А.
Ревенко, К. А.
Підгайна, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Демецька, О.
Дні аритмології в Києві: складні питання лікування хворих із порушенням ритму серця [Текст] = Days of arrhythmology in Kyiv: complicated issues of treatment of patients with cardiac arrhythmias / О. Демецька // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - N 3. - С. 63-66

MeSH-головна:
КЛИНИЧЕСКАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ -- CLINICAL CONFERENCE
АРИТМИИ СЕРДЕЧНЫЕ -- ARRHYTHMIAS, CARDIAC (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
КРАТКИЙ ОБЗОР -- OUTLINES
Анотація: 15–16 листопада 2018 р. відбулася ювілейна Х науково-практична конференція «Дні аритмології в Києві», організаторами якої виступили ДУ «Інститут серця МОЗ України» та Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика. Конференція проводилася в дні святкування столітнього ювілею з дня заснування НМАПО імені П.Л. Шупика. На відкритті заходу було вручено нагороду кращому аритмологу України. Цього року її отримав к. мед. н. Борис Богданович Кравчук (м. Київ). Темою для обговорення на конференції було обрано лікування пацієнтів зі складними порушеннями ритму та профілактика можливих ускладнень, серед яких тромбоемболічні ускладнення є чи не найголовнішою проблемою
On November 15-16, 2018, the 10th Anniversary Scientific and Practical Conference "Days of arrhythmology in Kyiv" was organized by the State Institution of Heart Institute of the Ministry of Health of Ukraine and the National Medical Academy of Postgraduate Education. The topic of discussion at the conference was the treatment of patients with complex rhythm disorders and the prevention of possible complications, among which thromboembolic complications are perhaps the most important problem
Дод.точки доступу:
"Дні аритмології в Києві"

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)