Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=КУ47/2023/1/2<.>

Загальна кількість знайдених документів : 14
Показані документи з 1 по 14

Ковтун, Г. І.
Історія й актуальні проблеми донорства органів [Текст] = History and actual problems of organ donation / Г. І. Ковтун, Б. М. Тодуров, О. А. Канюра // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2023. - N 1/2. - С. 5-14. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ТРАНСПЛАНТАЦИЯ ОРГАНА -- ORGAN TRANSPLANTATION (история)
ДОНОРЫ ТКАНЕЙ -- TISSUE DONORS (история)
Анотація: Огляд присвячено історії розвитку трансплантації органів та аналізу моделей органної трансплантації країн – лідерів у сфері трансплантації. Трансплантація органів за кордоном досягла значних висот, стала ефективним методом лікування, що рятує життя, але також є показником успішності розвитку країни в цілому, важливим елементом національної гордості та престижу. Однак проведення трансплантацій нерозривно пов’язане з проблемами організаційного, а також правового і морально-етичного характеру, обумовлених специфікою взаємовідносин у цій сфері. Основною проблемою, що стримує розвиток трансплантології у всіх державах, є дефіцит донорських органів. В огляді проаналізовано заходи, що спрямовані на підвищення рівня донорства у світі та сприяння розвитку трансплантології.
The review is devoted to the history of the development of organ transplantation and the analysis of models of organ transplantation in countries that are leaders in the field of transplantation. Organs transplantation abroad has become an effective method of treatment that saves lives, but it is also an indicator of the success of the country’s development as a whole, an important element of national pride and prestige. However, performing transplantations is associated with problems of an organizational, as well as legal, moral and ethical nature. The main problem is a shortage of donor organs. The review analyzes measures aimed at increasing the level of donation in the world and promoting the development of transplantology
Дод.точки доступу:
Тодуров, Б. М.
Канюра, О. А.
Каррель, Алексис \про нього\
Деміхов, В. П. \про нього\
Джеймс, Д. Харді \про нього\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Єпанчінцева, О. А.
Когнітивні розлади в пацієнтів з фібриляцією передсердь [Текст] = Cognitive disorders in patients with atrial fibrillation / О. А. Єпанчінцева, А. С. Солонович, О. С. Солонович // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2023. - N 1/2. - С. 15-21. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
Анотація: Фібриляція передсердь (ФП) є однією з найпоширеніших аритмій, її розповсюдженість збільшується з віком. Порушення когнітивних функцій є частим супутнім розладом при ФП та є додатковим чинником зниження якості життя та прихильності до лікування в таких пацієнтів. ФП асоціюється зі збільшенням ризику розвитку деменції в пацієнтів як з інсультом в анамнезі, так і без нього. Загальновідомо, що ФП та когнітивні розлади (КР) мають спільні фактори ризику, такі як вік, артеріальна гіпертензія, діабет, дисліпідемія, обструктивне апное сну, ішемічна хвороба серця, серцева недостатність, хронічна хвороба нирок, ожиріння тощо. За даними досліджень, ФП і КР поєднують і такі патофізіологічні чинники, як гіпоперфузія, мікрокрововиливи, атрофія мозку, системне атеросклеротичне ураження судин, ендотеліальна дисфункція, запалення. Для оцінки стану когнітивних функцій у пацієнтів з ФП можуть застосовуватися скринінгові нейропсихологічні шкали, а сучасні методи нейровізуалізації дають змогу виявити структурні зміни в головному мозку. Специфічні методи лікування КР при ФП наразі не розроблені. Призначення антитромботичної терапії є основним засобом профілактики цереброваскулярних подій, а отже і КР при ФП
Atrial fibrillation (AF) is one of the most common arrhythmias, and its prevalence increases with age. Cognitive impairment (CI) is a frequent concomitant disorder in AF and is an additional factor in reducing the quality of life and adherence to treatment in such patients. AF is associated with an increased risk of dementia in patients with and without history of stroke. It is well known that AF and CI share common risk factors such as age, hypertension, diabetes, dyslipidemia, obstructive sleep apnea, coronary heart disease, heart failure, chronic kidney disease, obesity, etc. The available data show that AF and CI have common pathophysiological factors, which, in addition to stroke, include hypoperfusion, microhemorrhages, brain atrophy, systemic atherosclerotic vascular damage, endothelial dysfunction, and inflammation. Screening neuropsychological scales might be used to assess the state of cognitive functions in patients with AF, and contemporary neuroimaging methods allow detecting structural changes in the brain. Specific methods of treatment of CI in AF have not yet been developed. Optimal antithrombotic therapy is the main means of prevention of cerebrovascular events, and therefore CI in AF
Дод.точки доступу:
Солонович, А. С.
Солонович, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Предиктори виникнення порушень провідності серця в пацієнтів після протезування аортального клапана [Текст] = Predictors of cardiac conduction disorders in patients after aortic valve replacement / М. М. Зарецький [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2023. - N 1/2. - С. 22-28. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АОРТАЛЬНЫЙ КЛАПАН -- AORTIC VALVE (хирургия)
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE
ИСКУССТВЕННЫЙ ВОДИТЕЛЬ РИТМА -- PACEMAKER, ARTIFICIAL
Анотація: У XXI столітті найпоширенішою вадою серця є дегенеративний аортальний стеноз (АС). Так, в європейських країнах 5 % населення має помірний АС 3 %, до того ж понад 50 % не мають яскраво вираженої клінічної картини. У наш час основною причиною формування АС у дорослих є сенільна дегенерація аортального клапана (АК). У людей похилого віку серед серцевих причин смерті кальцифікований АС посідає друге місце після ішемічної хвороби серця. Протезування аортального клапана (ПАК) – єдиний ефективний метод лікування АС. Однак унаслідок загального старіння населення збільшується й вік прооперованих пацієнтів, а отже, збільшується хірургічний ризик. Найпоширеніші ускладнення після операції на АК подібні до ускладнень інших кардіохірургічних операцій, таких як інсульт, глибока інфекція груднинної рани, повторна операція при кровотечі, інфаркт міокарда і транзиторні порушення ритму серця. Порушення ритму серця, що з’являються після операції ПАК і потребують імплантації постійного кардіостимулятора (ПКС), виникають через анатомічні особливості АК, його патологічні зміни, травматичні втручання з приводу корекції клапанного дефекту. У світі проведена велика кількість одноцентрових та лише кілька мультицентрових досліджень щодо виявлення факторів ризику, які могли бути предикторами імплантації ПКС після ПАК. Подальші дослідження в цьому напрямку є актуальними, бо наразі немає чітких критеріїв, які б дали змогу визначити пацієнтів з потребою превентивної імплантації ПКС перед операцією ПАК через високу ймовірність виникнення порушень провідності серця у післяопераційному періоді для зниження кількості ускладнень та зменшення часу перебування хворого в стаціонарі
Aortic valve replacement (AVR) is the only effective method of treating aortic stenosis. However, the increasing age of operated patients also increases the surgical risks. The most common complications after aortic valve surgery are similar to those of other cardiac surgeries which include: stroke, deep sternal wound infection, re-operation due to bleeding, myocardial infarction (1–5 %). Cardiac arrhythmias that appear after AVR surgery and require permanent pacemaker (PPM) implantation arise in connection with the anatomical features of the aortic valve, its pathological changes, and traumatic intervention during valve defect correction. A large number of single-center, and a few multi-center studies have been conducted to identify risk factors that could serve as predictors of need in PPM implantation after AVR. Further research in this direction is relevant. Currently there are no clear criteria allowing to identify patients with need for preventive PPM implantation before the AVR surgery due to the high probability of cardiac conduction disorders in the postoperative period. This might reduce the number of complications and reduce the length of a patient’s stay in a hospital
Дод.точки доступу:
Зарецький, М. М.
Тодуров, Б. М.
Грицай, О. М.
Демянчук, В. Б.
Зеленчук, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Клінічно-гемодинамічні характеристики пацієнтів з проміжними ураженнями коронарних артерій, відібраних для планового перкутанного коронарного втручання [Текст] = Clinical and hemodynamic characteristics of patients with intermediate coronary lesions selected for elective percutaneous coronary intervention / М. В. Стан [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2023. - N 1/2. - С. 29-40. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНЬ -- CORONARY ARTERY DISEASE (хирургия)
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION (использование)
КОРОНАРНАЯ АНГИОГРАФИЯ -- CORONARY ANGIOGRAPHY (использование)
Анотація: Мета роботи – визначити клінічні, ангіографічні та гемодинамічні фактори, які впливають у клінічній практиці на рішення про проведення перкутанного коронарного втручання (ПКВ) в пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС) і проміжними ураженнями субепікардіальних коронарних артерій. Матеріали і методи. У «зрізовому» одноцентровому дослідженні проаналізували дані клінічно-інструментального обстеження 123 пацієнтів зі стабільною ІХС віком у cередньому (62±9) років (90 (73,2 %) чоловіків) та проміжними (50–90 %) стенотичними ураженнями cубепікардіальних вінцевих артерій (за даними коронаровентрикулографії). Серед них були 74 (60,2 %) пацієнти, в яких під час коронаровентрикулографії оцінювали фракційний резерв кровоплину (fractional flow reserve [FFR]). Досліджувані показники аналізували у групах непроведення (ПКВ(–); n = 30 [24,4 %]) і проведення ПКВ (ПКВ(+); n = 93 [75,6 %]). Результати. Проводити ПКВ вважали доцільним частіше в пацієнтів зі стабільною стенокардією ІІІ і ІІ функціональних класів порівняно з пацієнтами без стенокардії (93, 79 і 46 % відповідно; ртренд 0,001). В усіх пацієнтів з FFR 0,8 вирішено виконувати ПКВ (46 з 74 [62 %]). Виявлено посилення гемодинамічної значущості коронарних уражень зі збільшенням вираженості максимального стенозу вінцевих артерій. За даними мультиваріантного логістичного регресійного аналізу, вираженіший стеноз у басейні принаймні однієї субепікардіальної коронарної артерії виявився незалежним фактором, який визначав рішення про доцільність ПКВ(+) (стеноз 80–90 % проти 70–79 %; 70–79 % проти 60–69 %; 60–69 % проти 50–59 %: відношення шансів 26 (95 % довірчий інтервал 8–87); р 0,001). Висновки. У пацієнтів зі стабільною ІХС і проміжними (50–90 %) коронарними ураженнями ступінь стенозування вінцевого русла мав визначальне значення для рішення про ПКВ. Існує потреба в ширшій імплементації методів неінвазивної діагностики та кількісної оцінки ішемії міокарда в пацієнтів з проміжною передтестовою імовірністю стенозування вінцевих артерій, зокрема після проведених раніше реваскуляризаційних утручань
The aim – to identify clinical, angiographic and hemodynamic factors, having impact upon the decision on percutaneous coronary intervention (PCI) in stable coronary artery disease (SCAD) patients with intermediate subepicardial coronary lesions, in clinical settings. Materials and methods. The cross-sectional single-center study analyzed clinical and instrumental data from 123 SCAD patients (mean age 62 ± 9 years; 90 (73.2 %) males) and intermediate (50–90 %) stenotic subepicardial coronary lesions (by invasive coronary angiography [ICA]). The enrolled sample included 74 (60.2 %) patients with an assessment of ICA-derived fractional flow reserve (FFR). The studied parameters were analyzed in the groups of decision not to perform (PCI(–); n = 30 [24.4 %]) and to perform PCI (PCI(+); n = 93 [75.6 %]). Results. The positive decision on PCI was more frequent in patients with stable angina ІII and ІI CCS class, as compared to those without angina (93 %, 79 % і 46 %, respectively; рtrend 0.001). PCI was considered to be appropriate in all patients with FFR 0.8 (46 of 74 (62 %) cases). The more advanced hemodynamic compromise of coronary lesions was associated with the higher maximum degree of coronary artery stenosis. Multivariable logistic regression analysis revealed a more pronounced coronary stenosis (at least, in one subepicardial coronary artery territory) was independently associated with the PCI(+) decision (stenosis 80–90 % vs. 70–79 %; 70–79 % vs. 60–69 %; 60–69 % vs. 50–59 %: odds ratio 26 (95 % confidence interval 8–87); р 0.001). Conclusions. A degree of coronary artery stenosis was a key factor impacting upon a positive decision on PCI in SCAD patients with intermediate (50–90 %) coronary lesions. There is a need for the broader implementation of non-invasive diagnostic tests and the tools for a quantitative assessment of myocardial ischemia in patients with intermediate pretest probability of coronary stenosis, including those with previous PCI
Дод.точки доступу:
Стан, М. В.
Міхалєв, К. О.
Хохлов, А. В.
Жарінов, О. Й.
Тодуров, Б. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Довготривала ефективність радіочастотної денервації ниркових артерій у пацієнтів з резистентною артеріальною гіпертензією (результати 10-річного спостереження) [Текст] = Long-term effectiveness of radiofrequency renal denervation in patients with resistant arterial hypertension (10-year follow-up results) / О. Л. Рековець [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2023. - N 1/2. - С. 41-55. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ДЕНЕРВАЦИЯ -- DENERVATION (тенденции)
ПОЧЕЧНАЯ АРТЕРИЯ -- RENAL ARTERY (хирургия)
ИМПУЛЬСНАЯ РАДИОЧАСТОТНАЯ ТЕРАПИЯ -- PULSED RADIOFREQUENCY TREATMENT (история, тенденции)
Анотація: Мета роботи – визначення довготривалої ефективності та безпечності денервації ниркових артерій (ДНА) за результатами 10-річного спостереження. Матеріали і методи. Відібрано 1146 пацієнтів з резистентною артеріальною гіпертензією, які отримували 3 та більш як 3 антигіпертензивні препарати. Для проведення ДНА відібрано 16 пацієнтів. ДНА проведено у 8 (0,70 %) пацієнтів. 8 пацієнтів відмовилися від проведення процедури. Вік хворих становив 40–66 років, у середньому (52,13 ± 3,88) року, тривалість АГ – 12–25 років, у середньому (16,75 ± 2,17) року. При надходженні до стаціонару рівень артеріального тиску (АТ) становив (181,25/106,88 ± 4,3/4,0) мм рт. ст. (160–200/85–120 мм рт. ст.), частота скорочень серця (ЧСС) – (70,63 ± 3,03) за 1 хв. Оптимізація терапії в умовах стаціонару в цих хворих статистично значущо знизила рівень АТ до (156,88/95,00 ± 2,98) мм рт. ст. (150–165/85–100 мм рт. ст.) та ЧСС – (68,88 ± 3,28) за 1 хв. Кількість антигіпертензивних препаратів становило в середньому 5,5 ± 0,18 на пацієнта. На етапі оптимізації терапії при добовому моніторуванні АТ (ДМАТ) середньодобовий систолічний АТ (САТ24) становив (149,16 ± 5,40) мм рт. ст., діастолічний (ДАТ24) – (86,98 ± 5,08) мм рт. ст. Середньодобова частота серцевих скорочень (ЧСС24) становила (70,12 ± 2,94) за 1 хв. Усі пацієнти добре перенесли процедуру. Результати. Зниження офісного САТ/ДАТ у динаміці через 1 місяць, 12 місяців, 2 роки, 5 років та 10 років відповідно: –12,59/–10,0; –11,17/–2,57; –20,31/–11,71; –27,71/–13,33 та –30,21/–16,67 мм рт. ст., р 0,05 для всіх значень порівняно з початковим. Офісна ЧСС на етапах 1 місяць, 6, 12 місяців, 2 роки, 5 та 10 років знизилася на: 3,74; 4,68; 1,45; 2,13; 4,21; 3,88 за 1 хв відповідно. Зниження САТ/ДАТ24 у динаміці на зазначених етапах становило відповідно –14,45/–6,95; –8,70/–10,01; –19,45/–12,37; –19,91/–11,24; –29,93/–13,61 та –26,13/–23,35 мм рт. ст. (р 0,05 для усіх значень порівняно з початковим). Динаміка ЧСС24: –3,16; –4,19; 1,43; –1,51; – 4,46 та – 5,49 за 1 хв відповідно. Усі пацієнти на етапах 2, 5 та 10 років досягли цільового рівня АТ як при офісному вимірюванні, так і при ДМАТ. Пацієнти зменшили кількість вживання антигіпертензивних препаратів з 5,50 ± 0,18 до 3,50 ± 0,30 – через 5 років та до 3,67 ± 0,18 – через 10 років після ДНА. Розрахункова швидкість клубочкової фільтрації за 10 років зменшилася незначуще з (76,10 ± 5,62) до (64,60 ± 1,93) мл/(хв · 1,73 м2), р 0,05. Одна пацієнтка через 2 роки померла від раку щитоподібної залози. Усі інші пацієнти живі, і в них не було розвитку жодної серцево-судинної події чи смерті. Висновки. Довгострокові результати денервації ниркових артерій показали відсутність виникнення серцево-судинних подій та розвитку цукрового діабету або серцево-судинної смерті протягом 10 років. ДНА сприяла зменшенню кількості антигіпертензивних препаратів з 5,5 до 3,67 через 10 років терапії на тлі 100 % досягнення цільового рівня АТ
The aim – to determine the long-term efficacy and safety of renal denervation (RDN) at 10-year follow-up. Materials and methods. We selected 1146 patients with resistant arterial hypertension (RAH) who received 3 or more antihypertensive drugs. 16 patients were selected for renal artery denervation. RDN was performed in 8 patients (0.70 %). 8 patients refused the procedure. The age was 52.13 ± 3.88 years (40–66), the duration of hypertension was 16.75 ± 2.17 (12–25) years. The number of antihypertensive drugs was 5.5 ± 0.18. Office SBP/DBP on optimization of therapy in patients was 156.88/95.00 ± 2.98 mm Hg and heart rate – 68.88 ± 3.28 beats/min. 24SBP/DBP was 149.16 ± 5.40/86.98 ± 5.08 mm Hg. 24HR was 70.12 ± 2.94 beats/min. All patients tolerated the procedure well. Results and discussion. The decrease in office SBP/DBP was –12.59/–10.0 mm Hg; –11.17/–2.57 mm Hg; –20.31/–11.71 mm Hg, –27.71/–13.33 mm Hg and –30.21/–16.67 mm Hg, in the dynamics of 1 month, 12 months, 2 years, 5 years and 10 years, respectively, p 0.05 for all values compared to the initial. The office heart rate at the stages of 1 month, 6, 12 months, 2 years, 5 and 10 years decreased, its dynamics were –3.74 bpm, –4.68 bpm, –1.45 bpm, –2.13 bpm, –4.21 bpm, –3.88 bpm, respectively. The decrease in 24SBP/DBP was –14.45/–6.95 mmHg, –8.70/–10.01 mm Hg, –19.45/–12.37 mm Hg, –19.91/–11.24 mm Hg, –29.93/–13.61 mm Hg. and –26.13/–23.35 mm Hg (p0.05 for all values). 24HR dynamics: –3.16 bpm, – 4.19 bpm, + 1.43 bpm, –1.51 bpm, –4.46 bpm, and –5.49 bpm, respectively. After 2, 5, and 10 years, all patients reached the target blood pressure level both in the office and with ABPM. Patients reduced the number of antihypertensive drugs from 5.50 ± 0.18 to 3.50 ± 0.30 – after 5 years and 3.67 ± 0.18 – after 10 years after RDN. GFR practically did not change over 10 years from 76.10 ± 5.62 to 64.60 ± 1.93 ml/min/1.73m2, p0.05. One patient died of thyroid cancer 2 years later. All other patients are alive and have not had any cardiovascular event or death during 10 years. Conclusion. Long-term results of renal artery denervation showed no cases of cardiovascular events, development of diabetes or cardiovascular death over 10 years. RDN contributed to a reduction in the number of antihypertensive drugs from 5.5 to 3.67 after 10 years of therapy against the background of 100 % achievement of the target BP level
Дод.точки доступу:
Рековець, О. Л.
Сіренко, Ю. М.
Торбас, О. О.
Кушнір, С. М.
Примак, Г. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Досвід діагностики та хірургічного лікування міксом серця [Текст] = Experience of diagnosis and surgical treatment / P. M. Вітовський [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2023. - N 1/2. - С. 56-61. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МИКСОМА -- MYXOMA (хирургия)
СЕРДЦА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- HEART NEOPLASMS (хирургия)
Анотація: Мета роботи – представити досвід хірургічного лікування міксом серця (МС) та особливості перебігу захворювання. Матеріали і методи. У НІССХ імені М.М. Амосова НАМН України за період з 1.01.1969 до 1.01.2023 рр. включно 1015 пацієнтів було прооперовано з приводу первинних пухлин серця. МС виявлені у 902 (88,9 %) хворих, з них у 793 (87,9 %) випадках – міксоми лівого передсердя. Міксоми правого передсердя визначали у 81 (9,0 %) випадку, в лівому і в правому шлуночках – відповідно по 8 (0,9 %) випадків. Мультицентричне зростання пухлини з ураженням двох або трьох камер серця було виявлене у 12 (1,3 %) хворих. Вік хворих з МС становив 3–79 років (у середньому (48,4 ± 3,4) року), з них 653 (72,4 %) були віком від 31 до 60 років. Хірургічна корекція клапанних уражень була виконана у 75 (8,3 %) хворих: у 15 (1,7 %) – протезування клапанів, у 55 (6,1%) – пластичні операції (25 – корекція мітрального, 30 – тристулкового клапанів) з позитивним функціональним ефектом. Результати. До III і IV функціональних класів (ФК) за класифікацією NYHA були віднесені – 328 (36,3 %) і 77 (8,5 %) пацієнтів з МС відповідно. Емболічний синдром визначали у хворих з МС у 65 (7,2 %) випадках. Патологію клапанного апарата в поєднанні з МС відзначено у 75 (8,3 %) хворих. Традиційний доступ до МС лівого передсердя через праве передсердя і міжпередсердну перегородку виявився найзручнішим, при цьому реєстрували зменшення частоти фрагментації пухлини до 21,2 %. Шпитальна летальність при хірургічному лікуванні МС за останні роки на 539 операцій становила 0,2 %. Летальність одного пацієнта була зумовлена рецидивом емболії легеневої артерії на 5-ту добу після операції, джерелом якої були тромби басейну нижньої порожнистої вени. Висновки. Різноманітність клінічних проявів МС значно утруднює вчасну діагностику цього захворювання через відсутність патогномонічних ознак перебігу хвороби. Ехокардіографія дає змогу безпомилково діагностувати ураження і спрямувати пацієнтів на невідкладне хірургічне лікування. За останні 22 роки виконано 539 операцій з приводу МС практично без летальних наслідків, що зумовлене особливостями тактики своєчасної діагностики та невідкладного хірургічного лікування, яке знижує частоту доопераційних ускладнень і сприяє безпечному і радикальному видаленню пухлин серця. Така тактика забезпечує ефективність хірургічного лікування МС, що підтверджують дані віддалених результатів: I ФК за NYHA мали 684 (78,3 %) пацієнти, II ФК – 129 (14,8 %) пацієнтів; виживання в строки до 20 років становило 79,7 %
The aim – to present the one-centre experience of surgical treatment with сardiac myxomas (CM) and features of the course of this disease. Materials and methods. During the period from January 1, 1969 to January 1, 2023, 1015 patients were operated for primary heart tumors. CM were found in 902 (88.9 %) patients, of which 793 (87.9 %) cases were myxomas of the left atrium. The age of CM patients ranged from 3 to 79 years (on average 48.4 ± 3.4 years), of which 653 (72.4 %) were in the age from 31 to 60 years. Malignant tumors were observed in 70 (6.9 %) cases. Results. Surgery of valvular lesions was performed in 75 (8.3 %) patients: in 15 (1.7 %) cases – valve prosthesis, in 55 (6.1 %) cases – repair surgery (25 – mitral correction, 30 – tricuspid valves, respectively) with a positive functional effect. 328 (36.3 %) and 77 (8.5 %) patients with CM had heart failure of III and IV functional classes NYHA, respectively, which often required urgent surgery. Hospital mortality in recent years was 0.2 % in the surgical treatment of CM. Conclusions. The issues of optimal tactics for patients with CM consist of urgent diagnosis and surgical intervention, which ensures the effectiveness of treatment of CM, which is confirmed by the data of long-term results. Patient survival up to 20 years was 79.7 %
Дод.точки доступу:
Вітовський, Р. М.
Ісаєнко, В. В.
Вітовський, А. Р.
Піщурін, О. А.
Грабарчук, В. В.
Сатмарі, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Тимошенко, В. А.
Операція Бенталла: ранні післяопераційні ускладнення та їхні наслідки [Текст] = Analysis of the risk of early postoperative complications after Bentall procedure / В. А. Тимошенко, Б. М. Тодуров // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2023. - N 1/2. - С. 62-67. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
АОРТЫ АНЕВРИЗМА -- AORTIC ANEURYSM (хирургия)
СТЕРНОТОМИЯ -- STERNOTOMY (использование, тенденции)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Мета роботи – дослідити частоту виникнення ранніх післяопераційних ускладнень та проаналізувати можливі предиктори подовженого перебування пацієнтів у відділенні інтенсивної терапії після операції Бенталла. Матеріали і методи. У дослідженні проаналізовано історії хвороб дорослих пацієнтів (від 18 до 75 років), які перенесли операцію Бенталла через аневризму висхідної аорти у ДУ «Інститут серця МОЗ України» у період 2012–2021 рр. Для визначення прогностичних факторів ризику використовували однофакторний і багатофакторний аналіз (логістичну регресію). Результати. Як показали результати дослідження, пацієнти з подовженим перебуванням у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ) були статистично значущо старшими за віком (p = 0,005), у них частіше відзначали серед супутніх захворювань артеріальну гіпертензію (р = 0,044), а також вони мали статистично значущо нижчі вихідні показники швидкості клубочкової фільтрації (р = 0,045). Крім того, в таких пацієнтів у 3,6 раза (р = 0,0005) частіше застосовували апарат для автогемотрансфузії та майже у 6 разів (р = 0,0037) частіше виникала потреба в реторакотомії у зв’язку з кровотечею, у 4,3 раза (р = 0,0002) частіше фіксували гостру ниркову недостатність та в 3,3 раза (р = 0,0004) – гостру дихальну недостатність. Двома незалежними предикторами подовженого перебування пацієнтів у ВІТ були тривалість штучної вентиляції легень (відношення шансів (OR) 1,204 (довірчий інтервал (ДІ) 1,053–1,377), p = 0,007) та розвиток гострої ниркової недостатності (OR 4,069; ДІ 1,040–15,923, p = 0,044). Висновки. Для пацієнтів, які мають фактори ризику подовженого перебування у ВІТ після операції, рекомендують застосовувати активніші стратегії лікування до операції та в період після неї, щоб уникнути можливих ускладнень і скоротити час перебування в лікарні
The aim – to investigate the frequency of early postoperative complications and to analyze possible predictors of the prolonged stay of patients in the intensive care unit (ICU) after Bentall procedure. Materials and methods. In the study, the medical histories of adult patients (from 18 to 75 years old) who underwent Bentall procedure for ascending aortic aneurysm at the State Institution «Heart Institute of the Ministry of Health of Ukraine» between 2012 and 2021 were analyzed. Univariate and multivariate analysis (logistic regression) was used to determine prognostic risk factors. Results. Patients with prolonged stay in intensive care unit were characterized by significantly older age (p = 0.005), more frequent presence of comorbidities of arterial hypertension (p = 0.044) and significantly lower initial values of glomerular filtration rate (p = 0.045). In addition, these patients were 3.6 times more likely (p = 0.0005) to use an autohemotransfusion device and almost 6 times more likely (p = 0.0037) to require rethoracotomy due to bleeding. Acute renal failure was recorded 4.3 times (p = 0.0002) and acute respiratory failure was recorded 3.3 times more often (p = 0.0004). The duration of mechanical ventilation (OR 1.204 (CI 1.053–1.377), p = 0.007) and the development of acute renal failure (OR 4.069 (CI 1.040–15.923), p = 0.044) were two independent predictors of prolonged stay of patients in ICU. Conclusions. For patients with risk factors for a prolonged ICU stay after surgery, more active treatment strategies before and after surgery are recommended to avoid possible complications and shorten hospital stay
Дод.точки доступу:
Тодуров, Б. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бойко, К. С.
Ранні післяопераційні результати хірургічного протезування аортального клапана в поєднанні з різними методами реваскуляризації міокарда [Текст] = Early postoperative results after surgical aortic valve replacement concomitant with different methods of myocardial revascularization / К. С. Бойко, Б. М. Тодуров // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2023. - N 1/2. - С. 68-76. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION (методы)
АОРТАЛЬНЫЙ КЛАПАН -- AORTIC VALVE (хирургия)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (методы, тенденции)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Анотація: Мета роботи – проаналізувати результати раннього післяопераційного періоду при поєднанні хірургічного протезування аортального клапана (ХПАК) з ендоваскулярним або хірургічним методом реваскуляризації міокарда. Матеріали і методи. Для цього ретроспективного дослідження відбирали історії хвороб дорослих пацієнтів (від 18 років), які перенесли ХПАК разом з реваскуляризацією міокарда у ДУ «Інститут серця МОЗ України» у період 2018–2022 рр. Результати та обговорення. Було відібрано 95 історій хвороб пацієнтів, яким проводили ХПАК разом з реваскуляризацією міокарда: перша група (n = 31) – поєднання ХПАК та черезшкірного коронарного втручання (ЧКВ); друга група (n = 48) – поєднання ХПАК та аортокоронарного шунтування (АКШ). У пацієнтів першої групи на 24,85 % (р = 0,011) та на 23,7 % (р = 0,033) статистично значущо рідше фіксували ураження стовбура лівої коронарної артерії та обвідної гілки лівої коронарної артерії. Також пацієнти першої групи статистично значущо рідше на 21,4 % (р = 0,046) потребували інтраопераційного застосування більш ніж 2 доз еритроцитарної маси. В ранній післяопераційний період у пацієнтів першої групи спостерігали нижчий рівень крововтрати порівняно з другою групою (180 (150; 250) мл проти 250 (200; 305) мл, р = 0,008). Висновки. Пацієнти, яким проводили ЧКВ перед ХПАК, характеризувалися меншою тривалістю операції, застосування штучного кровообігу та перетискання аорти, однак статистично значущої різниці щодо основних ранніх післяопераційних ускладнень між групами дослідження не спостерігали
The aim – to analyze the results of the early postoperative period of surgical aortic valve replacement (SAVR) combined with endovascular or surgical methods of myocardial revascularization. Materials and methods. For this retrospective study, a selection of medical records of adult patients (over 18 years of age) who underwent SAVR concomitant with myocardial revascularization in the period from 2018 to 2022 was carried out. Results and discussion. We selected 95 patients who were treated with SAVR with concomitant myocardial revascularization (the first group (n = 31) – a combination of SAVR and percutaneous coronary intervention (PCI); the second group (n = 48) – a combination of SAVR and CABG). In patients of the first group, lesions of the main left coronary artery and the circumflex artery were recorded, respectively, by 24.85 % (p = 0.011) and by 23.7 % (p = 0.033) less often. Moreover, the patients of the first group required intraoperative use of more than two doses of blood red cell mass by 21.4 % less often (p = 0.046). In the early postoperative period, a lower level of bleeding was observed in patients of the first group compared to the second group (180 (150; 250) ml vs. 250 (200; 305) ml, p = 0.008). Conclusions. Patients who underwent PCI before SAVR were characterized by a shorter duration of surgery, cardiopulmonary bypass, and aortic cross-clamping, while no significant difference in major early postoperative complications was observed between the study groups
Дод.точки доступу:
Тодуров, Б. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гібридна хірургія при аневризмі дуги та низхідного відділу аорти. Право-ліве підключичне алошунтування як варіант субтотального дебранчингу [Текст] = Hybrid surgery for aneurysm of the arch and descending part of the aorta. Right-left subclavian bypass as a variant of subtotal debranching / О. В. Зеленчук [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2023. - N 1/2. - С. 77-87. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АОРТЫ ГРУДНОЙ АНЕВРИЗМА -- AORTIC ANEURYSM, THORACIC (хирургия)
ИЗОАМИЛАЗА -- ISOAMYLASE
ГРУДНАЯ ХИРУРГИЯ -- THORACIC SURGERY (тенденции)
Анотація: У статті представлено досвід нашої команди застосування різних хірургічних методик лікування патології аорти. Хірургічна патологія грудної аорти, а саме аневризми та дисекції, залишається дискутабельним серед серцевої команди. Останніми роками ендоваскулярне протезування аорти (Thoracic Endovascular Aortic Repair, TEVAR) зарекомендувало себе як варіант лікування багатьох захворювань аорти з летальністю до 7,5 %. За останніми клінічними рекомендаціями, TEVAR стало методом вибору в лікуванні гострих розшарувань аорти, показуючи кращі результати порівняно з медикаментозною терапією та відкритою операцією. Проте ендоваскулярний підхід потребує певних анатомічних особливостей, що дає змогу коректно розміщувати стент-графт, що не завжди видається можливим. Так, у разі залучення брахіоцефальних артерій до патологічного процесу потрібно пацієнта переводити на штучний кровообіг із застосуванням додаткових методів для захисту головного мозку, таких як церебральна перфузія та гіпотермія. Усі ці фактори підвищують ризик інтра- та післяопераційних ускладнень, а також ранньої смертності. Описані різні методи відкритих оперативних втручань із заміни всієї або більшої частини грудної аорти, що представляють радикальний підхід та потребують високого рівня професійних навичок хірурга і досвіду роботи зі штучним кровообігом
The article presents the experience of our team in various surgical methods of treating aortic pathology. Surgical pathology of the thoracic aorta, namely aneurysms and dissections, remains controversial for the «heart team». In recent years, endovascular aortic replacement (TEVAR) has proven itself as a treatment option for many aortic diseases with a mortality rate up to 7.5 %. According to the latest clinical recommendations, TEVAR has become the method of choice in the treatment of acute aortic dissection, showing better results compared to medical therapy and open surgery. However, the endovascular approach requires certain anatomical features that allow the correct placement of the stent-graft, which is not always possible. Thus, when the brachiocephalic arteries are involved in the pathological process, artificial blood circulation is required with the use of additional methods to protect the brain, such as cerebral perfusion and hypothermia. All these factors increase the risk of intra- and postoperative complications, as well as early mortality. Different methods of open surgery to replace all or most of the thoracic aorta are described, which represent a radical approach and require a high level of professional skills of the surgeon and experience in working with artificial blood circulation
Дод.точки доступу:
Зеленчук, О. В.
Хохлов, А. В.
Шкандала, А. Ю.
Бойко, К. С.
Поліщук, О. Ю.
Пресс, З. В.
Тодуров, Б. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Семенів, П. М.
Модифікована методика зменшення тривалості ішемії серця та реперфузії міокарда під час комбінованих операцій багатоклапанної корекції в поєднанні з коронарним шунтуванням [Текст] = A modified technique for reducing the duration of ischemic time of the heart and myocardial reperfusion in multivalve correction combined with coronary grafting / П. М. Семенів // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2023. - N 1/2. - С. 88-94. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (хирургия)
МИОКАРДА РЕПЕРФУЗИЯ -- MYOCARDIAL REPERFUSION (методы)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (методы)
Анотація: Мета – розробити та впровадити в практику методику зменшення тривалості ішемії серця під час тривалих оперативних втручань. Матеріали і методи. Розроблено модифіковану методику шунтування коронарних артерій при комбінованих операціях, які потребують тривалого часу перетискання аорти. Проведено аналіз результатів одночасної корекції вад клапанів та шунтування коронарних артерій у 15 пацієнтів. Хірургічна тактика полягала в тому, що на першому етапі виконували шунтування коронарних артерій off pump, потім корекцію клапанних уражень. Результати. Розроблена модифікована методика на етапі шунтування була ефективною. Ця методика потребує більше часу для виконання та є складнішою технічно, проте дає можливість значно скоротити час перетискання аорти, що своєю чергою дасть змогу зменшити частоту виникнення серцевої недостатності та кількість післяопераційних ускладнень порівняно з традиційною методикою, відповідно до якої всі етапи виконують в умовах кардіоплегічної зупинки. Висновки. Використання методики превентивного відновлення коронарного кровоплину шляхом шунтування коронарної артерії на серці, що працює, до перетискання аорти показало її перевагу щодо тривалості штучного кровообігу та ішемічного часу серця, а також ступеня ушкодження міокарда. Застосування запропонованої в експерименті методики має суттєві технічні переваги порівняно з методикою класичного шунтування на серці, що працює, а саме: втримання гемодинамічної ситуації, зменшення тривалості штучного кровообігу та ішемічного часу серця, реперфузія міокарда на етапі відновлення серцевої діяльності, що позитивно впливає на показники його робот
The aim – to develop and put into practice a method of reducing the ischemic time of the heart during long-term cardiac surgery interventions. Materials and methods. A modified technique of coronary artery bypass grafting has been developed for combined operations that require a long time to clamp the aorta. The results of simultaneous correction of valve defects and coronary artery bypass grafting in 15 patients were analyzed. At the first stage, off-pump coronary artery bypass grafting was performed, followed by correction of valvular lesions. Results. The used technique requires more time to perform and is technically more difficult, but it allows to significantly reduce the ischemic time of the myocardium, which in turn will prevent heart failure and postoperative complications. Conclusions. The application of the technique proposed in the experiment has significant advantages in terms of the duration of artificial blood circulation and the ischemic time of the heart, which favorably affects its performance
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Іванюк, А. В.
Медичний маркетинг у закладах охорони здоров'я з механізмами державно-приватного партнерства [Текст] = Medical marketing in healthcare institutions with public-private partnership mechanisms / А. В. Іванюк // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2023. - N 1/2. - С. 95-98. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ СЛУЖБ МАРКЕТИНГ -- MARKETING OF HEALTH SERVICES (тенденции)
УКРАИНА -- UKRAINE
ЗДРАВООХРАНЕНИЕ, УПРАВЛЕНИЕ -- PUBLIC HEALTH ADMINISTRATION (методы)
Кл.слова (ненормовані):
бізнес- процеси
Анотація: Мета роботи – розкрити сутність медичного маркетингу в закладах охорони здоров’я (ЗОЗ) на принципах державно-приватного партнерства (ДПП). У дослідженні використовували загальнонаукові методи аналізу, синтезу, узагальнення, моделювання, інтерпретації наукових даних, а також системний і структурно-функціональний підходи. Бізнес-процеси маркетингу в ЗОЗ забезпечують ефективне управління ресурсами: капіталом, матеріалами і робочою силою для досягнення заданих цілей. У статті розкрито сутність, принципи, функції медичного маркетингу в ЗОЗ із механізмами ДПП. Наведено обґрунтування основних інструментів маркетингу – бізнес-процесів та інтеграційних процесів, які сприяють ефективному маркетингу в ЗОЗ. Також визначені основні моменти, які формують структуру медичних бізнес-процесів. Розкрито процесний підхід до управління бізнес-процесами. Наведено значення інтеграції медичних процесів у ЗОЗ на принципах ДПП і приклад стратегії отримання позитивного синергічного ефекту. Наведено приклади внутрішньої і зовнішньої інтеграції. Показано систему управління процесом зовнішньої інтеграції. Для стимулювання інтеграції запропоновано метод інтегрованого платежу. Висновки. Обґрунтовано медичний маркетинг у ЗОЗ на принципах ДПП, орієнтований на бізнес-процеси та інтегрування медичних послуг, що забезпечує економічну, медичну і соціальну ефективність ЗОЗ і оптимальне функціонування в ринкових умовах
The aim – to reveal the essence of medical marketing in healthcare institutions (HCI) with principles of public-private partnership (PPP). The study used general scientific methods of analysis, synthesis, generalization, interpretation of scientific data, as well as systemic and structural-functional approaches. The article reveals the essence, principles and functions of medical marketing in HCI with the mechanisms of PPP. The substantiation of the main marketing tools is given – business processes and integration processes that contribute to effective marketing in HCI. It also identified the key points that form the structure of medical business processes. The process approach to business process management is disclosed, which allows getting benefits for HCI. The definition and significance of the medical processes integration in HCI on PPP principles is provided, which contributes to the coordination of marketing activities with the strategy development within each integrated complex of HCI and the possibility of obtaining a positive synergistic effect. Examples of internal and external integration are given. The system for managing the external integration process is shown. To stimulate the integration process, bundled payment method has been defined. Conclusions. The article provides justification for medical marketing in HCI with the principles of PPP, focused on business processes and the integration of medical services, which ensures economic, medical and social efficiency and optimal functioning of HCI in market conditions
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Савіцька, Ю. В.
Синдром Велленса або По кому дзвін? [Текст] = Wellens syndrome or For whom the bell tolls? / Ю. В. Савіцька, А. І. Кланца, Н. В. Щепіна // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2023. - N 1/2. - С. 99-102. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭЛЕКТРОКАРДИОГРАФИЯ -- ELECTROCARDIOGRAPHY (использование)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Синдром Велленса – електрокардіографічний патерн, що асоціюється з різким стенозом проксимального відділу передньої міжшлуночкової гілки лівої коронарної артерії, високим ризиком інфаркту міокарда передньої стінки лівого шлуночка та раптової серцевої смерті внаслідок фатальних аритмій. Виявлення цього синдрому дасть змогу суттєво знизити ризик гострої події для пацієнтів
Wellens syndrome is an electrocardiographic pattern associated with acute stenosis of the proximal part of the left anterior descending artery, a high risk of anterior myocardial infarction and sudden cardiac death from fatal arrhythmias. Detection of this syndrome will significantly reduce the risk of an acute event
Дод.точки доступу:
Кланца, А. І.
Щепіна, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Жарінов, О. Й.
Професор Микола Фуркало (до 100-річчя від дня народження) [Текст] = Professor Mykola Furkało (100th anniversary of birth) / О. Й. Жарінов, В. О. Куць // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2023. - N 1/2. - С. 103-107

Анотація: 26 березня виповнилося 100 років від дня народження фундатора кафедри функціональної діагностики НУОЗ України імені П.Л. Шупика, видатного кардіолога й організатора кардіологічної служби в Україні, Заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державної премії України професора Миколи Кузьмича Фуркало
March 26 marked the 100th anniversary of the birthday of the founder of the Department of Functional Diagnostics of the P.L. Shupyk, an outstanding cardiologist and organizer of the cardiology service in Ukraine, Honored Worker of Science and Technology of Ukraine, laureate of the State Prize of Professor Mykola Kuzmych Furkalo
Дод.точки доступу:
Куць, В. О.
Фуркало, М. \про нього\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Демянчук, В. Б.
Крістіан Барнард. Шлях у невідоме (до 100-річчя від дня народження) [Текст] = Cristiaan Barnard. The Path to the Unknown (100th anniversary of birth) / В. Б. Демянчук // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2023. - N 1/2. - С. 1081-14. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION (история)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIOVASCULAR SURGICAL PROCEDURES (история)
Анотація: За буремними подіями російської збройної агресії проти України 2022 року зовсім непомітно минула дата, без якої могло б і не статися того колосального прориву, якій відбувся в медичній науці, завдяки людині, ім’я якої стало просто іконою в сучасній трансплантології. Йдеться про 100-річний ювілей від дня народження всесвітньовідомого кардіохірурга доктора Крістіана Барнарда
Due to the embarrassing events of the Russian armed aggression against Ukraine in 2022 passed completely unnoticed, without which the colossal breakthrough that took place in medical science thanks to a person whose name has become just an icon in modern transplantology could not have happened. We are talking about the 100th anniversary of the birth of the world-famous heart surgeon Dr. Christiaan Barnard
Дод.точки доступу:
Барнард, Крістіан \про нього\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)