Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=КУ5/2018/85/4<.>

Загальна кількість знайдених документів : 24
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-24

Жернов, О. А.
Сучасні погляди на розтягування тканин з власним кровообігом у реконструктивній хірургії наслідків опіків [Текст] / О. А. Жернов, Г. П. Козинець, М. Кітрі // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 4. - С. 52-56. - Библиогр.: с. 55-56

MeSH-головна:
ОЖОГИ -- BURNS (осложнения, реабилитация)
РУБЕЦ -- CICATRIX (хирургия, этиология)
ПЕРФОРАТОРНЫЙ ЛОСКУТ -- PERFORATOR FLAP (кровоснабжение, трансплантация)
ТКАНИ РАСШИРЕНИЕ -- TISSUE EXPANSION
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES
Анотація: Використання клаптів у реконструктивній хірургії прогресувало від м'язово-шкірних, шкірно-фасціальних до ПК і острівних ПК. Крім того, велика різноманітність типів і конструкцій клаптів доступні в залежності від творчості хірурга і його здібностей. Під час розтягування тканин кровоток клаптя перерозподіляється і посилюється. Розтягнутий клапоть має потужний кровообіг з незначними ускладненнями та краще приживляється. В експериментах на тваринах змодельовано осьовий клапоть з поперечними площинами перфузії, що закладає клінічні основи та нові ідеї щодо традиційного осьового клаптя. Ефект трансформації дросельних анастомозів під час розтягування посилює сусідні судинні території, що проявляється більшим кровозабезпеченням судинного клаптя і більш надійною площею поверхні під час його використання в реконструкції. Під час розтягування тканини зміни виникають в асоційованих судинних анастомозах між сусідніми судинами, тобто є можливість замінити використання мікросудинних анастомозів і в такий спосіб спростити хід втручання та зменшити його ризик
Дод.точки доступу:
Козинець, Г. П.
Кітрі, М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Могильник, А. І.
Синдром системного капілярного витоку та методи його корекції в інтенсивній терапії критичних станів [Текст] / А. І. Могильник // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 4. - С. 57-61. - Бібліогр.: с. 60-61

MeSH-головна:
КАПИЛЛЯРОВ ПОВЫШЕННОЙ ПРОНИЦАЕМОСТИ СИНДРОМ -- CAPILLARY LEAK SYNDROME (терапия, этиология)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (методы)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
Анотація: Синдром системного капілярного витоку (ССКВ) - це втрата внутрішньосудинної рідини до інтерстиційного сектору позаклітинного водного простору. Він є патогномонічним для критичних станів і захворювань, що супроводжуються розвитком в організмі синдрому системної запальної відповіді (ССЗВ). Основними клінічними ознаками ССКВ є артеріальна гіпотензія внаслідок гіповолемії, зростання гемоконцентраційних показників, гіпоальбумінемія без альбумінурії та поява генералізованих набряків
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Салех, Е. Н.
Патофизиологические особенности анестезиологического обеспечения при холецистэктомии [Текст] / Е. Н. Салех // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 4. - С. 62-66. - Библиогр.: с. 65-66

MeSH-головна:
ХОЛЕЦИСТИТ КАЛЬКУЛЕЗНЫЙ -- CHOLECYSTOLITHIASIS (хирургия, этиология)
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ -- CHOLECYSTECTOMY
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
МЕТА-АНАЛИЗ -- META-ANALYSIS
Анотація: Изучение заболеваний желчного пузыря и желчевыводящих путей остается актуальной проблемой для современной клинической медицины, что обусловлено высокой частотой данного вида патологии, а также наличием дискутабельных вопросов касательно тактики лечения и, в частности, проведения антибактериальной терапии. Среди причин возникновения осложнений при заболеваниях билиарного тракта холецистит занимает доминирующее место и является третьей из основных причин экстренной госпитализации в хирургическое отделение
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Використання "wide awake" анестезії для покращення результатів сухожильно-м’язових транспозицій на кисті [Текст] / А. А. Безуглий [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 4. - С. 43-45. - Бібліогр.: с. 45

MeSH-головна:
КИСТЬ -- HAND (хирургия)
СУХОЖИЛИЯ ТРАНСПОЗИЦИЯ -- TENDON TRANSFER (методы)
АНЕСТЕЗИЯ МЕСТНАЯ -- ANESTHESIA, LOCAL (методы)
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE
АДРЕНАЛИН -- EPINEPHRINE
Анотація: Мета роботи - визначити роль і місце "wide awake" анестезії для покращення результатів сухожильно-м'язових транспозицій на кисті. Протягом 2016 - 2017 рр. "wide awake" анестезія застосована у 32 хворих із наслідками травм верхньої кінцівки віком від 16 до 68 років. Середній вік хворих - (38,7 +- 14,7) року. Оцінено результати "бадьорої місцевої анестезії без накладання джгута" для забезпечення виконання сухожильно-м'язових транспозицій та мобілізуючих операцій на кисті. Висновки: виявлено високу ефективність "wide awake" анестезії при необ'ємних функцієутворюючих втручаннях із залученням складних ковзних та активних структур, відновлення яких вимагає тісної інтраопераційної взаємодії з пацієнтом
Дод.точки доступу:
Безуглий, А. А.
Оберемок, М. П.
Тимошенко, С. В.
Лисак, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Експериментальна оцінка перитонізації степлерного шва як методу профілактики ускладнень після рукавної резекції шлунка [Текст] / І. М. Тодуров [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 4. - С. 46-48. - Бібліогр.: с. 48

MeSH-головна:
ГАСТРЭКТОМИЯ -- GASTRECTOMY
ШВОВ НАЛОЖЕНИЕ -- SURGICAL STAPLING (методы)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ АППАРАТЫ СШИВАЮЩИЕ -- SURGICAL STAPLERS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Анотація: Мета роботи - оцінка доцільності перитонізації лінії степлерної резекції з метою профілактики кровотечі зі степлерного шва та його неспроможності. Дослідження проведено на 18 лабораторних кролях, яким було виконано рукавну резекцію шлунка: у 9 тварин (група 1) - з перитонізацією лінії степлерного шва, у 9 тварин (група 2) - без перитонізації. Проаналізовано структурні зміни стінки шлунка в ділянці степлерного шва в обох групах тварин. Перитонізація лінії степлерного шва призвела до поглиблення ішемічних змін стінки шлунка. Висновки: перитонізація лінії рукавної резекції шлунка сприяє профілактиці післяопераційної кровотечі зі степлерного шва, проте не запобігає його неспроможності
Дод.точки доступу:
Тодуров, І. М.
Перехрестенко, О. В.
Савицька, І. М.
Косюхно, С. В.
Калашніков, О. О.
Плегуца, О. І.
Потапов, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Музиченко, П. Ф.
Дискусійні питання правових наслідків надання хірургічної допомоги відповідно до засад нової медичної реформи [Текст] / П. Ф. Музиченко, А. М. Біляков, Н. М. Ергард // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 4. - С. 49-51. - Бібліогр.: с. 51

MeSH-головна:
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ ИННОВАЦИИ И УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ -- HEALTH CARE REFORM
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE (законодательство и юриспруденция)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE (законодательство и юриспруденция)
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
Анотація: Мета роботи - розглянути відповідно до засад нової медичної реформи гострі питання можливих правових наслідків надання хірургічної допомоги. Проаналізовано статтю 140 Кримінального кодексу України (далі - КК України) у зв'язку з Наказом Міністерства охорони здоров'я України N 1422 від 29.12.2016 р. "Про внесення змін до Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 28.09.2012 N 751" (далі - Наказ МОЗ України N 1422), яким запропоновано використання міжнародних протоколів під час надання медичної допомоги. З'ясовано, що введення міжнародних протоколів під час надання медичної допомоги, як передбачено в Наказі МОЗ України N 1422, викликає ряд дискусійних питань з огляду на нинішню економічну ситуацію в Україні, яка впливає на забезпеченість лікарняних закладів необхідними інструментально-діагностичними засобами, та запропоновано шляхи їх вирішення. Висновки: висвітлення можливих правових наслідків надання хірургічної допомоги населенню України та юридична незахищеність лікарів-хірургів у майбутньому стане підгрунтям для обговорення з подальшим прийняттям нормативно-правової бази, де буде обгрунтовано алгоритм дій медичних фахівців під час надання медичної допомоги
Дод.точки доступу:
Біляков, А. М.
Ергард, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Карцинома прищитоподібної залози у складі полігландулярного первинного гіперпаратиреозу [Текст] / А. Є. Коваленко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 4. - С. 75-76. - Бібліогр.: с. 76

MeSH-головна:
ГИПЕРПАРАТИРЕОЗ ПЕРВИЧНЫЙ -- HYPERPARATHYROIDISM, PRIMARY (осложнения)
ЭНДОКРИННАЯ НЕОПЛАЗИЯ МНОЖЕСТВЕННАЯ ТИПА 1 -- MULTIPLE ENDOCRINE NEOPLASIA TYPE 1 (диагностика, осложнения)
ПАРАЩИТОВИДНЫХ ЖЕЛЕЗ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PARATHYROID NEOPLASMS (диагностика, осложнения)
КАРЦИНОМА -- CARCINOMA (диагностика, осложнения)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Незважаючи на сучасні діагностичні можливості, раннє виявлення первинного гіперпаратиреозу залишається проблематичним, а тривале існування аденоматозних прищитоподібних залоз з гормональною активністю може призвести до малігнізації з погіршенням прогнозу захворювання. Однією з причин такої ситуації є те, що дана патологія не має специфічних клінічних проявів, а всі наявні клінічні симптоми свідчать про ураження серцево-судинної, кісткової систем, органів травлення тощо. Серед шляхів розв'язання вказаної ситуації - широке впровадження в практику визначення рівня кальцію крові як скринінгу щодо даних пацієнтів
Дод.точки доступу:
Коваленко, А. Є.
Таращенко, Ю. М.
Кваченюк, А. М.
Болгов, М. Ю.
Гуда, Б.Б.
Мельник, М.Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Клінічне спостереження нетипової медулярної карциноми щитоподібної залози [Текст] / P. П. Ткаченко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 4. - С. 77-78. - Бібліогр.: с. 78

MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (диагностика, хирургия)
КАРЦИНОМА МЕДУЛЛЯРНАЯ -- CARCINOMA, MEDULLARY (диагностика, хирургия)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Медулярна карцинома щитоподібної залози (МКЩЗ) – рідкісна нейроендокринна пухлина, що розвивається з парафолікулярних клітин щитоподібної залози (ЩЗ). Її частота не перевищує 5% серед неоплазій ЩЗ [1]. Здатність пухлинних клітин МКЩЗ синтезувати та секретувати кальцитонін є не лише цінним діагностичним критерієм, а й визначальним прогностичним фактором на етапі післяопераційного лікування пацієнта [2, 3]. Разом з тим у світовій літературі на сьогодні наведено дані про лікування 26 хворих з МКЩЗ, які мали непідвищений рівень базального кальцитоніну [4, 5]. Наводим власне спостереження рідкісної нетипової МКЩЗ
Дод.точки доступу:
Ткаченко, Р. П.
Курик, О. Г.
Головко, А. С.
Денисенко, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Тривале комбіноване лікування злоякісних пухлин мозкового шару надниркових залоз [Текст] / А. Є. Коваленко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 4. - С. 79-80. - Бібліогр.: с. 80

MeSH-головна:
НАДПОЧЕЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL GLAND NEOPLASMS (диагностика, лекарственная терапия, радиотерапия, терапия, хирургия)
ФЕОХРОМОЦИТОМА -- PHEOCHROMOCYTOMA (диагностика, лекарственная терапия, радиотерапия, терапия, хирургия)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Злоякісні пухлини мозкового шару надниркових залоз (НЗ) – феохромобластоми є досить рідкісною патологією, характеризуються складною діагностикою, достовірних морфологічних критеріїв їх злоякісності немає, а отже, немає і чітких протоколів лікування [1 – 6]. Феохромоцитоми і феохромобластоми в популяції зустрічаються з частотою, що не перевищує 1:200 000 на рік, а захворює не більше 1 людини на 2 млн. населення. До теперішнього часу стовідсоткова прижиттєва діагностика хромафінних пухлин НЗ неможлива. За зведеними даними літератури, у 30 – 70% пацієнтів діагноз «феохромоцитома» встановлюють посмертно. П’ятирічна виживаність становить 34 – 60%. Приблизно 10 – 15% феохромоцитом є злоякісними [2]. Імовірність злоякісності висока у разі значного збільшення екскреції дофаміну з сечею, розмірів пухлини понад 6 см і наявність ознак позанадниркового росту. Морфологічні критерії злоякісності катехоламінпродукуючих пухлин складні, а очевидність малігнізації може проявитися через кілька років після успішного хірургічного втручання. Єдиним абсолютним доказом злоякісності є метастазування в ті анатомічні області, в яких у нормі немає парагангліїв [3, 5]. Наводимо спостереження
Дод.точки доступу:
Коваленко, А. Є.
Кваченюк, А. М.
Болгов, М. Ю.
Таращенко, Ю. М.
Зінич, П. П.
Омельчук, О. В.
Гуда, Б. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Особливості диференціальної діагностики доброякісних пухлин легень та її значення для вибору хірургічної тактики [Текст] / І. О. Винниченко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 4. - С. 67-70. - Бібліогр.: с. 69-70

MeSH-головна:
ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LUNG NEOPLASMS (диагностика)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Анотація: За даними ВООЗ до 2025 року кількість хворих із злоякісними новоутвореннями у світі перевищить 19 млн.щороку. Процес боротьби проти раку потребує як збільшення національних інвестицій у дослідження цієї хвороби, так і застосування наявних знань для її подолання серед усіх верств населення
Дод.точки доступу:
Винниченко, І. О.
Москаленко, Ю. В.
Сердюк, М. Ю.
Винниченко, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Герметизація малого перфоративного отвору стравоходу в умовах утрудненої візуалізації [Текст] / В. О. Шапринський [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 4. - С. 71-72. - Бібліогр.: с. 72

MeSH-головна:
ПИЩЕВОДА ПЕРФОРАЦИЯ -- ESOPHAGEAL PERFORATION (диагностика, хирургия, этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Серед ускладнень травм стравоходу, які мають найбільш тяжкий перебіг, перфорації займають перше місце та приводять до летальності, яка сягає 55% [1]. Основним методом лікування проникаючих пошкоджень стравоходу є ушивання місця дефекту двохрядним швом [2]. Якщо при великих розривах (травмах) стравоходу діагностувати місце пошкодження нескладно, то при невеликих розмірах дефектів за наявності некротично змінених і запалених тканин, нашарувань фібрину та змертвілих мас під час оперативного втручання виникають особливі труднощі. За таких ситуацій важливо не тільки визначити стан стравохідної стінки, а й узагалі ідентифікувати місце пошкодження. Коли ситуація типова, для виявлення дефекту використовують ряд проб: з введенням барвника в стравохід або шляхом нагнітання повітря через зонд (проба Ніссена). Однак вказаним методам притаманний істотний недолік: за їх допомогою можна тілmки приблизно виявити місце розриву без чіткої його візуалізації [1]. Ми запропонували й успішно застосовували спосіб герметизації малого перфоративного отвору стравоходу з одночасним забезпеченням ендоскопічного контролю за якістю накладання швів
Дод.точки доступу:
Шапринський, В. О.
Кривецький, В. Ф.
Сулейманова, В. Г.
Мітюк, Б. О.
Наджіб, Н. З.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Спостереження защемлення внутрішньої грижі Петерсена [Текст] / В. В. Власов [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 4. - С. 73-74. - Бібліогр.: с. 74

MeSH-головна:
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL (диагностика, хирургия, этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Внутрішні черевні грижі утворюються в кишенях очеревини, її природних складках або отворах, наприклад: парадуоденальна грижа (грижа Вальдейєра), перисигмоподібна грижа (розташована в білясигмоподібній ямці біля основи брижі сигмоподібної ободової кишки), а також такі, що виникли після операцій на органах черевної порожнини (грижа простору Петерсена). Вони утворюються відразу після операції або в пізньому післяопераційному періоді, 50% з них – у строки до 1 міс після операції. Найбільш часто вмістом грижі є відвідна петля, рідше – привідна петля, рідко – обидві петлі міжкишкового анастомозу. Грижа простору Петерсена вперше описана у 1900 р. німецьким хірургом W. Petersen [1]. Це – внутрішня грижа, що утворюється після будь–якого типу гастроентеростомії (найчастіше формування Y– подібного анастомозу за Ру), її межами є брижа поперечної ободової кишки, заочеревинний простір і сегмент брижі тонкої кишки гастроентероанастомозу чи езофагоентероанастомозу (за Ру), після шунтування шлунка при лікуванні ожиріння
Дод.точки доступу:
Власов, В. В.
Бабій, І. В.
Загоруйко, В. В.
Левчук, Б.О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Дейкало, І. М.
Зміни в мікроциркуляторному руслі під час оперативних втручань з приводу спайкової кишкової непрохідності [Текст] / І. М. Дейкало, В. В. Буката, А. В. Чорномидз // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 4. - С. 15-18. - Бібліогр.: с. 18

MeSH-головна:
КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL OBSTRUCTION (хирургия, этиология)
МИКРОЦИРКУЛЯЦИЯ -- MICROCIRCULATION
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ФЛОУМЕТРИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ ЛАЗЕРНАЯ -- LASER-DOPPLER FLOWMETRY (методы)
Анотація: Мета роботи - дослідити стан мікроциркуляції (МЦ) у пацієнтів із спайковою кишковою непрохідністю (СКН) в інтраопера- ційному періоді. Проаналізовано зміни периферичної МЦ у хворих із СКН протягом оперативного втручання шляхом проведення лазерної допплерівської флоуметрії. Протягом оперативного втручання відбуваються зміни як перфузії периферичних тканин, так і регуляторних механізмів, які впливають на стан мікроциркуляторного русла (МЦР). Найтяжчі зміни зафіксовано в кінці оперативного втручання. Порівняння показників, отриманих під час лапаротомних та лапароскопічних оперативних втручань, показало, що використання мініінвазивних технологій супроводжується більш повільними та менш вираженими змінами перфузії тканин, ніж використання відкритих оперативних методик. Висновки: виявлені зміни в МЦР дають підстави вважати, що в інтраопераційному періоді відбуваються значні порушення МЦ, які можуть спричинити серйозне погіршення перебігу післяопераційного періоду. Вплив на зміни МЦ в інтраопераційному періоді значно покращить перебіг захворювання та запобігатиме виникненню тяжких ускладнень у хворих із СКН
Дод.точки доступу:
Буката, В. В.
Чорномидз, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Маньковський, Г. Б.
Віддалені результати черезшкірного коронарного втручання у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та цукровим діабетом [Текст] / Г. Б. Маньковський // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 4. - С. 19-21. - Бібліогр.: с. 21

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (осложнения, хирургия)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
ЧРЕСКОЖНОЕ КОРОНАРНОЕ ВМЕШАТЕЛЬСТВО -- PERCUTANEOUS CORONARY INTERVENTION (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
Анотація: Мета роботи - оцінка віддалених результатів черезшкірного коронарного втручання (ЧШКВ) у хворих з ішемічною хворобою серця (ІХС) та цукровим діабетом (ЦД). Проаналізовано результати анкетування 459 пацієнтів. Після ЧШКВ у хворих з ІХС та ЦД достовірно частіше виникали рецидиви стенокардії, а також потреба виконувати повторну коронарографію і повторне ЧШКВ у порівнянні з хворими, які не мали порушення вуглеводного обміну. Наявність ЦД у хворих з ІХС не впливала на частоту повторного втручання після ЧШКВ із застосуванням стентів з медикаментозним покриттям. Після балонної ангіопластики чи імплантації стентів без медикаментозного покриття у хворих з ІХС та ЦД достовірно частіше виникала необхідність виконання повторного ЧШКВ. Висновки: балонна ангіопластика чи імплантація стентів без медикаментозного покриття у хворих з ІХС та ЦД призводить до зростання ризику рестенозу в порівнянні з пацієнтами, які не мають ЦД. ЦД достовірно не призводить до зростання ризику рестенозу після первинного ЧШКВ з використанням стентів з медикаментозним покриттям
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Наболотний, О. І.
Гемодинамічні аспекти розвитку рецидиву варикозного розширення вен нижніх кінцівок у пацієнток із варикозним розширенням вен тазу [Текст] / О. І. Наболотний // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 4. - С. 22-24. - Бібліогр.: с. 24

MeSH-головна:
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS (рентгенография, ультрасонография, хирургия)
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES (методы)
АБЛЯЦИИ МЕТОДЫ -- ABLATION TECHNIQUES (методы)
ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ -- LASER THERAPY
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (кровоснабжение, рентгенография, ультрасонография, хирургия)
МАЛЫЙ ТАЗ -- LESSER PELVIS (кровоснабжение, ультрасонография)
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
Анотація: Мета роботи - вивчити гемодинамічні механізми розвитку рецидиву варикозного розширення вен нижніх кінцівок (ВНК) у пацієнток із варикозним розширенням вен тазу. Проведено аналіз результатів оперативного лікування 50 хворих репродуктивного віку, яким за період з 2012 по 2014 рр. виконано ендовенозну лазерну абляцію (ЕВЛА) великої підшкірної вени (ВПВ). У 3 хворих у термін спостереження 3 роки виявлено рецидив варикозного розширення ВНК. Рефлюкс із внутрішніх клубових вен через v. obturatoria поширюється на v. pudenda externa і гирло ВПВ. Оскільки стовбур ВПВ оклюзований після раніше проведеної ЕВЛА, патологічний рефлюкс дренується в бокові гілки - передню додаткову вену або вену Джіакоміні. За таким самим гемодинамічним механізмом розвиваються і деякі форми первинного позасистемного варикозного розширення ВНК. Висновки: тазовий венозний рефлюкс спричиняє рецидив варикозного розширення ВНК у 6 % хворих (95 % довірчого інтервалу 1,1 - 14,4 %) після ЕВЛА в термін спостереження 3 роки. За наявності рефлюксу крові у внутрішніх клубових венах рекомендовано виконувати кросектомію з метою зниження ризику виникнення рецидиву варикозного розширення ВНК у майбутньому
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Хірургічне лікування хворих з гострим біліарним панкреатитом та жовчною гіпертензією [Текст] / О. І. Дронов [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 4. - С. 5-8. - Бібліогр.: с. 7-8

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ -- PANCREATITIS (терапия, хирургия, этиология)
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS (осложнения, хирургия, этиология)
Анотація: Мета роботи - поліпшити результати лікування хворих на гострий біліарний панкреатит (ГБП) з жовчною гіпертензією шляхом застосування індивідуального підходу до вибору хірургічної техніки в ранній фазі захворювання. Проаналізовані результати діагностики та лікування 140 пацієнтів з ГБП та жовчною гіпертензією. Чоловіків було 33, жінок - 107 віком від 22 до 88 років, середній вік - 57,6 року. В усіх пацієнтів біліарне походження панкреатиту діагностовано відповідно до критеріїв, запропонованих Голландською дослідницькою групою з вивчення панкреатиту. Хворі розподілені на дві групи відповідно до термінів проведення декомпресійних лікувальних заходів. У 1-шу групу увійшли 70 хворих, яким декомпресійні хірургічні втручання виконано в перші 72 год від первинного виникнення абдомінального болю незалежно від терміну госпіталізації в клініку, в 2-гу - 70 пацієнтів, у яких застосували вичікувальну тактику з консервативною терапією відповідно до тяжкості захворювання, декомпресійні методи використали пізніше 72 год від початку захворювання. У хворих 1-шої групи виконано 49 фіброгастродуоденоскопій (ФГДС) з папілосфінктеротомією та літоекстракцією, 10 черезшкірно черезпечінкових пункційних дренувань, 13 лапароскопічних холецистектомій із зовнішнім дренуванням позапечінкових жовчних проток (у 5 пацієнтів виконано лапароскопічну холедохоскопію з літоекстракцією). Некротичні форми гострого панкреатиту (ГП) виявлені у 26 (37,1 %) пацієнтів, у 12 (46,2 %) з них виникло інфікування. Середня тривалість лікування становила 15,48 доби, летальність склала 8,57 %. У хворих 2-гої групи проведено 22 ФГДС з папілосфінктеротомією та літоекстракцією, 5 черезшкірих черезпечінкових пункційних дренувань, 6 холецистектомій (з них 5 із зовнішнім дренуванням загальної жовчної протоки), 18 некрсеквестректомій (в 11 пацієнтів додатково виконана холецистектомія, у 7 - дренування позапечінкових жовчних проток). Некротичні форми ГП розвинулися у 38 (54,3 %) пацієнтів, з них у 25 (65,8 %) виникло інфікування. Середня тривалість лікування становила 22,2 доби, летальність - 17,14 %. Висновки: застосування декомпресійних оперативних втручань для ліквідації жовчної гіпертензії у пацієнтів з ГБП у перші 72 год від початку захворювання надає змогу зменшити частоту розвитку некротичних та інфікованих форм, тяжкість захворювання, рівень летальності та тривалість перебування в стаціонарі
Дод.точки доступу:
Дронов, О.І.
Насташенко, І.Л.
Сусак, Я.М.
Цимбалюк, Р. С.
Тюлюкін, І. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Огурцов, О. В.
Візуалізація жовчних проток під час лапароскопії за допомогою HEV LapVision [Текст] / О. В. Огурцов, О. В. Лукавецький // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 4. - С. 9-11. - Бібліогр.: с. 11

MeSH-головна:
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
ХОЛАНГИОГРАФИЯ -- CHOLANGIOGRAPHY (методы)
ФЛЮОРЕСЦЕНЦИЯ -- FLUORESCENCE
ЖЕЛЧНЫЕ ПРОТОКИ ВНЕПЕЧЕНОЧНЫЕ -- BILE DUCTS, EXTRAHEPATIC
Анотація: Мета роботи - визначити ефективнісь інтраопераційної візуалізації біліарного дерева з використанням флуоресцентної холангіографії (ФХ) і High-energy visible laparoscopy Vision (HEV LapVision) під час лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ). У 25 пацієнтів виконали ЛХЕ. Для проведення ФХ перед операцією пацієнтам внутрішньовенно вводили флуоресцеїн. Для візуалізації флуоресценції під час лапароскопічної інтервенції використовували HEV LapVision. Інтраопераційно у 90 % хворих візуалізовано міхурову протоку (МП) та місце її впадіння в загальну жовчну протоку. У 13 (52 %) пацієнтів анатомія була типовою, у 7 (28 %) спостережено варіабельність анатомії: паралельне розташування МП і загальної печінкової протоки (ЗПП) та низький рівень впадіння МП у гепатикохоледох. Висновки: ФХ - простий метод для інтраопераційної навігації та "критичного погляду на безпеку" під час ЛХЕ. ФХ разом із HEV LapVision є новою хірургічною технікою, яка надає можливість ідентифікувати позапечінкові жовчні протоки. Даний метод можна використовувати як допоміжний під час ЛХЕ, щоб уникнути пошкодження жовчних проток
Дод.точки доступу:
Лукавецький, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Досвід невідкладної лапароскопії у хворих з підвищеним ризиком оперативного втручання [Текст] / М. І. Тутченко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 4. - С. 12-14. - Бібліогр.: с. 14

MeSH-головна:
ОСТРЫЙ ЖИВОТ -- ABDOMEN, ACUTE (диагностика, хирургия, этиология)
НЕОТЛОЖНАЯ ТЕРАПИЯ -- EMERGENCY TREATMENT
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы, противопоказания)
Анотація: Мета роботи - оцінити ефективність невідкладної лапароскопії (НЛ) у хворих з гострими захворюваннями органів черевної порожнини (ГЗОЧП) та підвищеним операційно-анестезіологічним ризиком (ПОАР). Проаналізовано результати діагностики та лікування 671 пацієнта з ГЗОЧП. Усіх пацієнтів розподілено на дві групи. У 2-й групі (169 пацієнтів), на відміну від 1-ї групи (502 пацієнти), діагностичний комплекс розширили, застосувавши НЛ. Застосування НЛ у хворих з ГЗОЧП прискорило верифікацію патологічного процесу на 24,76 %, збільшило кількість лапароскопічних втручань на 35,79 %, що супроводжувалось зменшенням частоти місцевих ускладнень на 6,7 %, системних - на 4,28 %, летальності - на 1,77 %. Висновки: одержані результати свідчать про доцільність обгрунтованого застосування НЛ у хворих з ГЗОЧП та ПОАР
Дод.точки доступу:
Тутченко, М. І.
Слонецький, Б. І.
Рощин, Г. Г.
Зантарая, Т. М.
Вербицький, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Нікітін, О. Д.
Хірургічне лікування необструктивної азооспермії, обумовленої гіпергонадотропним гіпогонадизмом [Текст] / О. Д. Нікітін // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 4. - С. 35-37. - Бібліогр.: с. 37

MeSH-головна:
АЗООСПЕРМИЯ -- AZOOSPERMIA (осложнения, хирургия, этиология)
ГИПОГОНАДИЗМ -- HYPOGONADISM (осложнения, этиология)
БЕСПЛОДИЕ -- INFERTILITY (спинномозговая жидкость, терапия, этиология)
СПЕРМЫ ЗАБОР -- SPERM RETRIEVAL
СПЕРМЫ ИНЪЕКЦИИ ИНТРАЦИТОПЛАЗМАТИЧЕСКИЕ -- SPERM INJECTIONS, INTRACYTOPLASMIC
Анотація: Мета роботи - встановити ефективність трансуретральної резекції передміхурової залози (ТУРПЗ) у пацієнтів з простатичною інтраепітеліальною неоплазією (ПІН) центральної зони. Проаналізовано результати лікування 72 хворих з доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ) I - III стадій та ПІН центральної зони. В залежності від тактики лікування пацієнти розподілені на 3 групи: динамічне спостереження (група 1), терапія дутастеридом (група 2) та ТУРПЗ (група 3). Період спостереження становив 3 роки. Серед пацієнтів з ПІН центральної зони передміхурової залози (ПЗ) рак передміхурової залози (РПЗ) виявлено у 15 (20,8 %). За відсутності лікування частота РПЗ становила 42,9 %. У той же час у хворих після ТУРПЗ аденокарциноми ПЗ протягом періоду спостереження не виявлено. Висновки: оперативне втручання в обсязі ТУРПЗ є ефективним методом попередження злоякісної трансформації ПІН. Лікування пацієнтів з ПІН спрямоване на зменшення частоти розвитку РПЗ
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Слюсарев, И. Ю.
Трехуровневая подтяжка лица [Текст] / И. Ю. Слюсарев, Н. И. Слюсарев, П. А. Денищук // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 4. - С. 38-40. - Библиогр.: с. 40

MeSH-головна:
МОРЩИН УДАЛЕНИЕ -- RHYTIDOPLASTY (методы)
ШВОВ НАЛОЖЕНИЕ -- SURGICAL STAPLING (методы)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (методы)
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
Анотація: Цель работы - с помощью ультразвукового исследования (УЗИ) отследить и сравнить качество стабилизации покровных тканей средней зоны лица спустя длительное время после выполнения трехуровневой подтяжки лица и классического SMAS лифтинга. В исследовании приняли участие 40 женщин в возрасте 42 - 70 лет, которым была выполнена подтяжка лица 5 - 8 лет назад. Исследуемую группу составили 20 женщин, которым была выполнена трехуровневая подтяжка лица, контрольную группу - 20 женщин, которым подтяжка лица была выполнена по классической методике. Средние показатели толщины покровных элементов в проекции якорных точек у пациенток спустя 5 - 8 лет после классической подтяжки лица: B - 3,9 мм, D - 5,9 мм, H - 6,6 мм; после трехуровневой подтяжки лица: В - 4,8 мм, D - 8,5 мм, H - 6,6 мм. Выводы: методика трехуровневой подтяжки лица показана пациентам с выраженными рельефными искажениями средней зоны лица, обеднением суборбитальной и скуловой зон
Дод.точки доступу:
Слюсарев, Н. И.
Денищук, П. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-24

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)