Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=КУ5/2018/85/5<.>
Загальна кількість знайдених документів : 20
Показані документи з 1 по 20
1.


    Салманов, А. Г.
    Антибиотикорезистентность нозокомиальных штаммов Staphylococcus aureus в хирургических стационарах Украины: результаты многоцентрового исследования (2015-2016 гг.) [Текст] / А. Г. Салманов, А. Ю. Усенко // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 5. - С. 5-9. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ИНФЕКЦИЯ ВНУТРИБОЛЬНИЧНАЯ -- CROSS INFECTION (лекарственная терапия, передача)
ХИРУРГИЧЕСКОЕ ОТДЕЛЕНИЕ БОЛЬНИЦЫ -- SURGERY DEPARTMENT, HOSPITAL
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У МИКРООРГАНИЗМОВ -- DRUG RESISTANCE, MICROBIAL (действие лекарственных препаратов)
СТАФИЛОКОККОВЫЕ ИНФЕКЦИИ -- STAPHYLOCOCCAL INFECTIONS (лекарственная терапия, передача)
МНОГОЦЕНТРОВЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- MULTICENTER STUDY
Анотація: Цель работы - изучить активность противомикробных препаратов в отношении клинических штаммов S. aureus, выделенных от пациентов, госпитализированных в хирургические стационары в различных регионах Украины. В исследование включен 26 501 клинический штамм S.aureus, выделенный в 2015 - 2016 гг. от пациентов, госпитализированных в 23 хирургических стационара 17 регионов Украины. Чувствительность к 23 антибактериальным препаратам определяли с помощью автоматизированного анализатора Vitek 2 Compact. В некоторых тестах использовали диско - диффузионный метод Кирби-Бауэра (Kirby - Bauer). Результаты чувствительности к антибиотикам оценивали в соответствии с рекомендациями Института клинических и лабораторных стандартов США (CLSI). Наибольшей активностью к S. aureus обладал линезолид, к которому были чувствительны все исследованные штаммы. Также высокую активность продемонстрировали нитрофурантоин (99,1 %), фузидиевая кислота (98,2 %), котримоксазол (98,6 %), мупироцин (97,2 %), триметоприм/сульфаметоксазол (98,6 %), тейкопланин (96,3 %), тигециклин (96,1 %), ванкомицин (95,4 %) и фосфомицин (95,3 %). Частота выделения штаммов MRSA составила 38,7 %, которая в хирургических стационарах разных регионов колебалась в пределах от 7,3 до 69,7 %. Выводы: тактику применения антибиотиков в каждом хирургическом стационаре следует определять в зависимости от локальных данных резистентности к ним. Учитывая постоянные изменения и существенные отличия резистентности S. aureus, что наблюдали в разных регионах, необходимо проводить постоянный мониторинг в каждом хирургическом стационаре и на основании полученных локальных данных разрабатывать больничный формуляр антибиотиков
Дод.точки доступу:
Усенко, А. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    Ендоскопічні методи дренування хронічних абсцесів легенів та оцінка їх ефективності за допомогою сонографії [Текст] / В. В. Бойко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 5. - С. 10-13. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ЛЕГКИХ АБСЦЕСС -- LUNG ABSCESS (диагностика, ультрасонография, хирургия)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (использование, методы)
ДРЕНАЖ -- DRAINAGE (использование, методы)
Анотація: Мета роботи - оцінити за допомогою сонографії ефективність ендоскопічних методів дренування хронічних абсцесів легенів. На базі клініки Інституту проведено обстеження та лікування 98 хворих з хронічними абсцесами легенів. Хворих розподілили на дві групи: основну та порівняльну. Хворим основної групи разом із протизапальними препаратами системно та місцево призначали ліпосомальний препарат ліпін. У хворих порівняльної групи застосовували стандартні методи. Ефективність ендоскопічного дренування порожнини хронічних абсцесів доведена позитивною ультразвуковою динамікою в більш ранні строки, ніж у разі застосування стандартних методів лікування. На підставі аналізу лабораторних показників встановлено суттєвий позитивний вплив застосованої методики на зниження рівня показників ендогенної інтоксикації. Висновки: результати свідчать про ефективність запропонованого методу ендоскопічного дренування порожнини хронічного абсцесу разом із комбінованою протизапальною терапією з використанням препарату ліпін та його перевагу перед стандартними схемами лікування
Дод.точки доступу:
Бойко, В. В.
Серенко, А. А.
Краснояружський, А. Г.
Мінухін, Д. В.
Грома, В. Г.
Євтушенко, Д. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Десятилетний опыт пневматической баллонной дилатации пищеводно-желудочного перехода [Текст] / А. В. Малиновский [и др.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 5. - С. 14-16. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ПИЩЕВОДНО-ЖЕЛУДОЧНОЕ СОЕДИНЕНИЕ -- ESOPHAGOGASTRIC JUNCTION (патология)
ДИЛАТАЦИЯ -- DILATATION (использование, методы)
ПИЩЕВОДА АХАЛАЗИЯ -- ESOPHAGEAL ACHALASIA (диагностика, терапия)
ЖЕЛУДОЧНЫЙ БАЛЛОН -- GASTRIC BALLOON (использование)
Анотація: Цель работы - выбор оптимального режима пневматической баллонной дилатации (ПБД) пищеводно-желудочного перехода под рентгенологическим контролем при ахалазии (АП) и стенозе (СП) пищевода после пластики пищеводного отверстия диафрагмы (ПОД) и фундопликации. С 2007 по 2017 г. ПБД выполнена 34 пациентам: 7 пациентам с I - II стадией АП; 13 - с рецидивом после лапароскопической кардиомиотомии (ЛКМТ); 14 - с функциональной дисфагией или СП после пластики ПОД и фундопликации. Осложнений ПБД не было. У всех пациентов достигнута ремиссия на протяжении разных сроков, зависевших от причины дисфагии. Возникшие рецидивы проанализированы и соотнесены с результатами повторных операций. Выводы: ПБД высокоэффективна и не сопровождается осложнениями при тщательном соблюдении методики. Оптимальный режим ПБД предполагает постепенное повышение давления от 20 до 26,7 кПа (от 150 до 200 мм рт. ст.), экспозицию от 30 до 60 с, которые соизмеряют со степенью расправления баллона и болевой реакцией пациента. ПБД помогает установить уровень и причину как стеноза при рецидивах АП после ЛКМТ, так и стеноза после пластики ПОД и фундопликации, и таким образом определить показания к повторной операции и ее объем
Дод.точки доступу:
Малиновский, А. В.
Майоренко, М. Н.
Чернов, Н. Н.
Шигимага, М. Ю.
Кудинов, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


   
    Лапароскопічна холецистектомія із застосуванням субарахноїдальної анестезії на спонтанному диханні [Текст] / І. А. Криворучко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 5. - С. 17-20. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC (использование, методы)
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL (использование, методы)
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ ПОД ПЕРЕМЕННЫМ ПОЛОЖИТЕЛЬНЫМ ДАВЛЕНИЕМ -- INTERMITTENT POSITIVE-PRESSURE VENTILATION (использование, методы)
Анотація: Мета роботи - проаналізувати результати застосування субарахноїдальної анестезії на спонтанному диханні під час виконання лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ) для удосконалення методу регіонарної анестезії при операціях на органах черевної порожнини. У 549 пацієнтів, віднесених до I - III класу за класифікацією American Society of Anesthesiology (ASA), віком від 25 до 82 років, середній вік становив (48,9 +- 13,1) року, виконали ЛХЕ із пневмоперитонеумом, який створювали нагнітанням в черевну порожнину вуглекислого газу (CO2), із застосуванням субарахноїдальної анестезії на спонтанному диханні. З приводу гострого холециститу (ГХ) оперовані 319 (58,1 %) пацієнтів, хронічного калькульозного холециститу (ХКХ) - 230 (41,9 %). Із 319 хворих із ГХ у 278 (87,4 %) були деструктивні форми. Інтраопераційні параметри, інтенсивність післяопераційного болю та міру відновлення в цілому, а також задоволеність пацієнтів під час спостереження проспективно зафіксовані у дослідженні з метою оцінки можливості та безпечності процедури. Всі операції завершені лапароскопічно, у жодному спостереженні не виникло необхідності переходити з субарахноїдальної анестезії на загальну. Інтенсивність болю протягом 4 год після операції становила 1,6 +- 1,1 (діапазон 0 - 5), через 8 год - 1,2 +- 0,9 (діапазон 0 - 6), через 24 год - 1,02 +- 0,7 (діапазон 0 - 5). Всі пацієнти виписані через 1 - 7 днів. Висновки: ЛХЕ з пневмоперитонеумом CO2 може бути успішно та безпечно виконана із застосуванням субарахноїдальної анестезії на спонтанному диханні. Крім того, спинальна анестезія пов'язана з мінімальним післяопераційним болем і принаймні однаковою мірою відновлення, як у разі використання загального знеболювання
Дод.точки доступу:
Криворучко, І. А.
Чаплинський, Р. П.
Вовк, А. В.
Вовк, В. А.
Смецков, Д. О.
Андреєщев, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    Клінічна оцінка характеристик сучасної панкреатичної інфекції в обґрунтуванні лікувальної тактики при гострому панкреатиті [Текст] / М. Ю. Ничитайло [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 5. - С. 21-24. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING (диагностика, микробиология, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE (использование, методы)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение)
Анотація: Мета роботи - вивчення характеристик сучасного інфекційного чинника (ІЧ) при гострому панкреатиті (ГП) та аналіз їх клінічного значення. Здійснено 147 бактеріологічних досліджень (БД) у хворих з ГП з використанням методик аеробного та анаеробного культивування матеріалу. Констатовано, що ІЧ представлений мікрофлорою з домінуванням аеробних бактерій у вигляді монокультури (37 % спостережень) та аеробно-анаеробних асоціацій (39 %) з грамнегативною ознакою (56 %), різною тропністю бактерій до патоморфологічних субстратів та незмінністю існуючих асоціацій (57 %). Enterococcus spp. та Enterobacter aerogenes виявилися "мікробами-індикаторами" наявності анаеробної мікрофлори. Встановлено, що ІЧ приєднується як у ранні (17 %), так і в пізні (31 %) терміни захворювання. З'ясовано особливості використання антибіотиків у режимі превентивної та етіотропної терапії. Виокремлено ознаки ІЧ, які є предикторами тяжкості перебігу ГП. Висновки: ІЧ при ГП включає переважно ентеробактерії і анаеробну мікрофлору як у вигляді монокультури, так і у вигляді аеробно-анаеробних асоціацій. Інфікованість тканин підшлункової залози (ПЗ), раннє приєднання ІЧ, домінування аеробно-анаеробної мікрофлори та її грамнегативна приналежність є критеріями оцінки тяжкості перебігу захворювання. Превентивна антибіотикотерапія сприяє збереженню асептичності запалення (68 %). В післяопераційному періоді антибіотики доцільно призначати в режимі етіотропної антибіотикотерапії
Дод.точки доступу:
Ничитайло, М. Ю.
Андрющенко, Д. В.
Магльований, В. А.
Андрющенко, В. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Габриєлян, А. В.
    Порівняльна оцінка ефективності трансплантації стовбурових клітин пуповинної крові і парціальної резекції лівого шлуночка у хворих з дилатаційною кардіоміопатією [Текст] / А. В. Габриєлян // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 5. - С. 25-29. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
КАРДИОМИОПАТИЯ ДИЛАТАЦИОННАЯ -- CARDIOMYOPATHY, DILATED (терапия, хирургия)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКИ -- HEART VENTRICLES (хирургия)
СТВОЛОВЫХ КЛЕТОК КРОВИ ПУПОВИНЫ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- CORD BLOOD STEM CELL TRANSPLANTATION (использование, методы)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
Анотація: Мета роботи - аналіз ефективності трансплантації стовбурових клітин пуповинної крові (СКПК) і парціальної лівошлуночкової вентрикулоектомії (операції Батиста) у хворих з дилатаційною кардіоміопатією (ДКМП). Вивчено ефективність лікування ДКМП у двох групах хворих: у 1-й групі (n = 19) виконували операцію Батиста, у 2-й групі (n = 22) - СКПК методом внутрішньовенного введення. Встановлено, що після трансплантації СКПК у хворих з ДКМП поступово достовірно збільшується скорочувальна здатність міокарда, що проявляється збільшенням фракції викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ) з (19,8 +- 7,8) до (38,0 +- 10,9) %. Висновки: трансплантація СКПК у хворих з ДКМП надає можливість без операції досягти достовірного приросту скорочувальної здатності міокарда, і цей ефект зберігається в строки 12 - 18 міс
Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Русін, В. І.
    Оцінка показників коагулограми у пацієнтів з тромбозом системи нижньої порожнистої вени [Текст] / В. І. Русін, Я. М. Попович // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 5. - С. 30-32. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (диагностика, хирургия)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (кровоснабжение, хирургия)
СВЕРТЫВАНИЯ КРОВИ ТЕСТЫ -- BLOOD COAGULATION TESTS (использование, методы)
Анотація: Мета роботи - оцінити зміни показників коагулограми у пацієнтів з тромбозом глибоких вен (ГВ) системи нижньої порожнистої вени (НПВ) залежно від виду лікування. Проведено кількісну оцінку показників коагулограми у 615 пацієнтів із тромбозом у системі НПВ. Залежно від методу лікування хворі розподілені на дві групи: 1-ша - 380 (61,8 %) хворих, яким провели хірургічне лікування з наступним призначенням антикоагулянтної терапії; 2-га - 235 (38,2 %) хворих, яким призначали лише антикоагулянтну терапію. Оцінка більшості показників коагулограми показала більш виражену гіпокоагуляцію у пацієнтів 1-ї групи порівняно з 2-ю групою: рівень D-димеру був нижче на 14,1 %, середня концентрація тромбокриту (СКТ) - на 7,8 %, протромбіновий індекс (ПІ) - на 7,1 %, міжнародне нормалізоване співвідношення (МНС) - на 3,8 %, рівень гематокриту - на 2,4 %, кількість тромбоцитів - на 1,9 %. У пацієнтів 1-ї групи спостерігали більш виражене подовження активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТЧ), активованого часу рекальцифікації (АЧР) та протромбінового часу (ПЧ) порівняно з пацієнтами 2-ї групи: на 37,9, 10,6 та 4,8 % відповідно. Водночас рівень фібриногену у 1-й групі був на 9,1 % вище порівняно з 2-ю групою. Висновки: гіпокоагуляційні зміни гемостазу у пацієнтів, яким застосували хірургічне лікування тромбозу ГВ системи НПВ, порівняно з пацієнтами, яким призначали лише антикоагулянтну терапію, дають підстави припустити, що механічне видалення тромботичних мас сприяє більш швидкій нормалізації показників гемостазу
Дод.точки доступу:
Попович, Я. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


   
    Реваскуляризація нижніх кінцівок в умовах високого ризику розвитку реперфузійних ускладнень [Текст] / О. Б. Колотило [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 5. - С. 33-35. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
АРТЕРИЙ ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ БОЛЕЗНИ -- PERIPHERAL ARTERIAL DISEASE (хирургия)
РЕПЕРФУЗИОННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- REPERFUSION INJURY (профилактика и контроль)
ВОССТАНОВЛЕНИЕ ФУНКЦИЙ -- RECOVERY OF FUNCTION
Анотація: Мета роботи - попередження розвитку реперфузійних ускладнень (РУ) шляхом застосування прийомів та хірургічних втручань у складі реваскуляризуючого оперативного лікування атеросклеротичної багаторівневої оклюзії магістральних артерій нижніх кінцівок (НК) у пацієнтів після комплексної передопераційної підготовки з високим ризиком розвитку РУ. Реваскуляризуюче оперативне лікування проведене 46 пацієнтам із різними видами оклюзії судин НК та високим ризиком розвитку РУ. У ході аналізу перебігу періопераційного періоду у 7 (15,2 %) пацієнтів діагностовано прояви реперфузійного синдрому. У 5 з них кровоток по артеріальному руслу ішемізованої НК відновили одномоментно, у 1 - виконали тільки аорто/клубово-стегнове алошунтування, у 1 - аорто/клубово-стегнове алошунтування доповнили стегно-дистальним аутовенозним шунтуванням на 2-гу добу після першого оперативного втручання. Висновки: патогенетично обурунтована передопераційна підготовка та застосування прийомів і хірургічних втручань у складі реваскуляризуючого оперативного лікування атеросклеротичної багаторівневої оклюзії магістральних артерій НК в умовах високого ризику розвитку РУ дали можливість у 39 (84,8 %) пацієнтів попередити ускладнення
Дод.точки доступу:
Колотило, О. Б.
Венгер, І. К.
Костів, С. Я.
Козловська, І. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


   
    Динаміка регенеративних процесів у пацієнтів з хронічними ранами при застосуванні PRP-терапії [Текст] / С. В. Малик [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 5. - С. 36-39. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING (действие лекарственных препаратов, физиология)
ТКАНИ РЕГЕНЕРАЦИЯ УПРАВЛЯЕМАЯ -- GUIDED TISSUE REGENERATION (использование, методы)
КОЖИ РЕГЕНЕРАЦИЯ ПЛАЗМОЙ -- PLASMA SKIN REGENERATION (использование, методы)
ТРОМБОЦИТ-НАСЫЩЕННАЯ ПЛАЗМА -- PLATELET-RICH PLASMA (физиология)
Анотація: Мета роботи - покращання регенеративних процесів хронічних ран (ХР) шляхом застосування в комлексі лікувальних заходів аутологічної плазми, збагаченої тромбоцитами (АПЗТ) - Plateletrich plasma (PRP). Проаналізовано результати лікування 200 хворих з ХР різного генезу. У пацієнтів 1-ї групи (n = 99) комплекс лікування включав PRP-терапію. Застосування PRP-терапії приводило до чіткої статистично значущої відмінності (p 0,05) у швидкості загоєння ХР у 1-й групі порівняно з 2-ю групою, і ця тенденція зберігалась до закінчення лікування. Відносно низьку ефективність PRP-терапії спостерігали у пацієнтів з ХР та хронічною венозною недостатністю (ХВН). Висновки: використання PRP-терапії в комплексі лікування ХР є клінічно ефективним. Застосування цього методу прискорює процеси репарації, скорочує терміни загоєння ХР, статистично значущо зменшує площу ранового дефекту
Дод.точки доступу:
Малик, С. В.
Рибалка, Я. В.
Безручко, М. В.
Осіпов, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Прогнозування перебігу загоєння ран у хворих з алергією на антибіотики [Текст] / О. В. Стороженко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 5. - С. 40-43. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING (действие лекарственных препаратов, физиология)
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION (лекарственная терапия, микробиология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- DRUG HYPERSENSITIVITY (диагностика)
Анотація: Мета роботи - розробити прогностичну модель перебігу загоєння ран у хворих з алергією на антибіотики. Для побудови прогностичної моделі використані методи бінарного логістичного регресійного аналізу. Дієвість запропонованої прогностичної моделі перевіряли на новій вибірці хворих із гнійними ранами м'яких тканин та алергічними реакціями на антибіотики. Статистично значущий вплив на перебіг ускладненого загоєння ран (хронізація рани) мають: порушення кровообігу в ділянці рани - 11,3 %, ступінь мікробного забруднення рани більше 2 х 10. 5 КУО/мл - 24 %, наявність у хворого цукрового діабету (ЦД) - 24 %, деструктивно-запальний тип цитограми - 36,2 %. Побудована прогностична модель надала змогу прогнозувати ускладнений перебіг загоєння ран у хворих з алергією на антибіотики. Рівень статистичної значущості для прогностичної моделі в цілому - p
Дод.точки доступу:
Стороженко, О. В.
Лігоненко, О. В.
Іващенко, М. Д.
Зубаха, А. Б.
Чорна, І. О.
Шумейко, І. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


   
    Порівняльна характеристика ехогенної структури післяопераційних нормотрофічних та атрофічних рубців шкіри [Текст] / Д. С. Аветіков [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 5. - С. 44-46. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
РУБЕЦ ГИПЕРТРОФИЧЕСКИЙ -- CICATRIX, HYPERTROPHIC (ультрасонография, этиология)
РУБЕЦ -- CICATRIX (ультрасонография, этиология)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
Анотація: Мета роботи - вивчити можливості диференціальної діагностики нормотрофічних і атрофічних післяопераційних рубців (ПОР) з використанням ультразвукового дослідження (УЗД). Обстежено 50 пацієнтів з рубцями голови та шиї. Ехогенні відмінності патологічних рубців встановлювали за допомогою УЗД. Ехокартина атрофічних рубців характеризувалась меншою глибиною залягання рубцевої тканини, ніж товщина інтактної шкіри (мінімальне значення - 0,92 мм, максимальне - 2,14 мм). Власна зона рубця мала середній ступінь ехогенності з досить рівномірним розподілом волокон сполучної тканини. Висновки: застосування УЗД надає можливість визначити належність патологічного рубця до певного типу, що спрощує складання алгоритму лікування ПОР шкіри
Дод.точки доступу:
Аветіков, Д. С.
Буханченко, О. П.
Локес, К. П.
Яценко, І. В.
Локес-Крупка, Т. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


    Ткаченко, Р. П.
    Хірургічне лікування вторинного гіперпаратиреозу у пацієнтів з хронічною хворобою нирок [Текст] / Р. П. Ткаченко, О. Г. Курик, А. С. Головко // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 5. - С. 47-50. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
РЕНАЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ХРОНИЧЕСКАЯ -- RENAL INSUFFICIENCY, CHRONIC (осложнения)
ГИПЕРПАРАТИРЕОЗ ВТОРИЧНЫЙ -- HYPERPARATHYROIDISM, SECONDARY (диагностика, хирургия, этиология)
Анотація: Мета роботи - дослідити ефективність оперативного лікування вторинного гіперпаратиреозу (ВГПТ) у пацієнтів з хронічною хворобою нирок (ХХН). Проведено ретроспективне дослідження результатів оперативних втручань на прищитоподібних залозах (ПЩЗ) та оцінено клініко-лабораторні показники у пацієнтів з ВГПТ. Шляхом дослідження операційного матеріалу ПЩЗ 62 пацієнтів дифузну гіперплазію встановлено у 8 (12,9, 95 % довірчого інтервалу (ДІ) 4,6 - 21,2 %), мікроаденоматоз - у 14 (22,6, 95 % ДІ 12,2 - 33,0 %); макроаденому - у 40 (64,5, 95 % ДІ 52,6 - 76,4 %). Із 40 пацієнтів з макроаденомами пухлини з головних клітин діагностовано у 32 (80, 95 % ДІ 67,9 - 92,4 %), онкоцитарні пухлини - у 8 (20, 95 % ДІ 7,6 - 32,4 %). Відношення шансів (OR) - 16,0; x. 2 - 26,45; p 0,0001. Порівняння клініко-лабораторних показників через 1, 6 і 12 міс після оперативного втручання на ПЩЗ, а також з показниками у пацієнтів, яким не виконували оперативного втручання, виявило статистично достовірні результати нормалізації рівнів паратиреоїдного гормону (ПТГ), кальцію (Са), фосфору (Р) і лужної фосфатази у крові. Висновки: хірургічна операція при ВГПТ є ефективним методом лікування, який сприяє нормалізації лабораторних показників і попереджає важкі ускладнення
Дод.точки доступу:
Курик, О. Г.
Головко, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


    Семенов, К. А.
    Роль генетических исследований в диагностике заболеваний височно-нижнечелюстного сустава [Текст] / К. А. Семенов, О. В. Деньга, В. Н. Горохивский // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 5. - С. 51-54. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ВИСОЧНО-НИЖНЕЧЕЛЮСТНОГО СУСТАВА БОЛЕЗНИ -- TEMPOROMANDIBULAR JOINT DISORDERS (генетика)
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- GENETIC RESEARCH
Анотація: Цель работы - по результатам генетического исследования и их числового выражения подтвердить клинические диагнозы пациентов для дальнейшего составления плана лечебно-профилактической помощи. В исследовании приняли участие 10 пациентов: 5 женщин и 5 мужчин в возрасте от 25 до 50 лет. Анализ проводили в лаборатории молекулярно-генетических исследований - ООО "Гермедтех", г. Одесса. Для выделения и очистки дезоксирибонуклеиновой кислоты (ДНК) из буккальных клеток использовали метод Деллапорта. На основании результатов анализа генов GSTM1, CoL2A1, MMP1, ER, IL1B, TNF, участвующих в метаболизме костно-хрящевой ткани сустава, определен генетический риск развития заболеваний височно-нижнечелюстного сустава (ВНЧС). Выводы: на основе генетического исследования по определенному набору генетических маркеров и их анализу уточнены и подтверждены клинические диагнозы. Определенный набор генетических маркеров и их цифровые значения позволяют составить прогноз течения патологического процесса и на основании этого проводить лечебные и профилактические мероприятия, разработать индивидуальный протокол лечения пациентов с заболеваниями ВНЧС
Дод.точки доступу:
Деньга, О. В.
Горохивский, В. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


    Коломаченко, В. І.
    Динаміка рівня фібриногену при артропластиці кульшового суглоба [Текст] / В. І. Коломаченко // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 5. - С. 55-58. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (история, методы)
ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- THROMBOEMBOLISM (диагностика, этиология)
ФИБРИНОГЕН -- FIBRINOGEN (действие лекарственных препаратов, физиология)
Анотація: Мета роботи - аналіз динаміки рівня фібриногену (РФ) в періопераційному періоді у пацієнтів, яким виконували артропластику кульшового суглоба (КС). Первинна артропластика КС виконана у 136 пацієнтів у плановому порядку. Проаналізовано періопераційну динаміку РФ у залежності від методів інтраопераційної анестезії (ІОА), післяопераційної аналгезії (ПОА), типу патології, статі пацієнтів. РФ у крові у всіх пацієнтів перед операцією становив у середньому (3,8 +- 1,03) г/л. На 1-шу добу після операції він дещо знизився - до (3,3 +- 0,65) г/л (p = 0,00016). На 3-тю добу РФ поступово підвищився та становив (4,6 +- 0,88) г/л (p 0,0001). На 7-му добу РФ у крові у всіх пацієнтів значно підвищився порівняно з вихідним рівнем та становив у середньому (5,1 +- 1,03) г/л (p 0,0001). Найбільш вираженим було підвищення РФ після артропластики КС у пацієнтів, які після операції отримували системну опіоїдну аналгезію, порівняно з пацієнтами, яким застосовували пролонговану реуіонарну аналгезію. РФ був вищим як перед, так і після операції у пацієнтів, яким операції виконували з приводу переломів, порівняно з пацієнтами, яким операції виконували з приводу коксартрозу в КС. За гендерною ознакою не виявлено істотної різниці в динаміці РФ у пацієнтів після артропластики КС. Висновки: РФ знижується на 1-шу добу та підвищується на 3-тю і 7-му доби після артропластики КС, особливо у пацієнтів, які одержують системне знеболювання опіоїдами та оперовані з приводу переломів
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


    Доброродній, А. В.
    Роль кисневого дисбалансу в механізмах порушень процесів ліпідної пероксидації, антиоксидантного захисту та ендотоксикозу за умов експериментального гострого респіраторного дистрес-синдрому та їх корекція [Текст] / А. В. Доброродній // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 5. - С. 59-62. - Бібліогр. в кінці ст.


Рубрики: Мексидол

   Корвитин


MeSH-головна:
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ ВЗРОСЛЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, ADULT (диагностика, лекарственная терапия, метаболизм)
АНОКСИЯ -- ANOXIA (диагностика, лекарственная терапия)
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION (действие лекарственных препаратов)
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY
Анотація: Мета роботи - з'ясувати роль кисневого дисбалансу в механізмах порушень процесів ліпідної пероксидації, антиоксидантного захисту та ендотоксикозу за умов експериментального гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС) та встановити ефективність їх корекції корвітином і мексидолом. В експериментах на 58 нелінійних середньостійких до гіпоксії статевозрілих щурах-самцях моделювали ГРДС та досліджували ефективність профілактичного застосування мексидолу, корвітину та їх поєднання. Через 2 год експерименту виникав виражений кисневий дисбаланс зі зниженням в артеріальній крові напруження кисню (pO2), насичення киснем (SAT) та його вмісту (O2CT). Загинуло 58,3 % піддослідних тварин. Ефективність окремого застосування мексидолу була достовірно вища, ніж корвітину. У разі поєднаного застосування мексидолу та корвітину загинуло 8,3 % піддослідних тварин. Висновки: після застосування комбінації мексидолу та корвітину найменшими були порушення pO2 в артеріальній крові, прояви ендотоксикозу та кількість загиблих тварин
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


   
    Дискуссионные вопросы высокочастотной электросварки биологических тканей [Текст] / П. Ф. Музыченко [и др.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 5. - С. 63-65. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EXPERIMENTAL MEDICINE
ЭЛЕКТРОХИРУРГИЯ -- ELECTROSURGERY (использование, методы)
ТКАНИ -- TISSUES (хирургия)
Анотація: Цель. Исследование физических свойств составляющих биологических тканей и их роли в процессе электрической сварки мягких биологических тканей, а также измерение температуры в зоне электросварки. Материалы и методы. Исследования провели с использованием созданной системы для измерения температуры, состоящей из усилителя термо-ЭДС, внешнего модуля АЦП Е14-440 “Л-Кард”, ноутбука с программным обеспечением “PowerGraph”. Использовали также биполярный электрохирургический зажим и ВЧ-электрокоагулятор ЕК-300М1. Для имеющегося при сварке биологических тканей диапазона температур 40 – 200 °С выбраны термопары К–типа диаметром 70 мкм. Результаты. Проведенные исследования позволили установить, что сопротивление электролитов уменьшается, а проводимость - увеличивается с повышением температуры. Это объясняется тем, что с повышением температуры для слабых растворов увеличивается их диссоциация и, следовательно, число положительных и отрицательных ионов. Электропроводность цельных органов в 2 - 5 раз ниже, чем электропроводность биологических жидкостей. Поэтому при «полном» обезвоживании ткань практически теряет электропроводность, тепло в ней перестает выделяться и происходит резкое падение напряжения, силы тока и сопротивления, что предотвращает глубокие деструктивные изменения мягких тканей в зоне электросварки. Эти данные получены нами в процессе выполнения эксперимента по изучению температурных режимов тканей кишечника, мышечной ткани, легкого и печени. Выводы. Данными, полученными в ходе выполнения эксперимента, доказана безопасность высокочастотной электросварки мягких тканей в пределах температурных режимов от 45 до 95 °С без явлений некроза и обугливания
Дод.точки доступу:
Музыченко, П. Ф.
Черняк, В. А.
Ланкин, Ю. Н.
Эргард, Н. Н.
Хохлова, Р. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


    Мазуренко, О. В.
    Лікувальна тактика при травмах паренхіматозних органів черевної порожнини [Текст] / О. В. Мазуренко // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 5. - С. 66-69. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ВНУТРЕННИЕ ОРГАНЫ -- VISCERA (повреждения, хирургия)
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
Анотація: Впровадження в практику сучасних додаткових методів діагностики стало підставою для перегляду способів лікування травм паренхіматозних органів черевної порожнини (ЧП) та отримання доказів, що виконання лапаротомії гемодинамічно стабільним постраждалим з певними пошкодженнями паренхіматозних органів недоцільно з огляду на можливість застосовування інших методів лікування, зокрема нехірургічних (non–operated management – NOM), які передбачають клінічне спостереження і консервативне лікування у відділенні реанімації та інтенсивної терапії, лабораторні, у тому числі біохімічні, методи дослідження, серійне використання комп’ютерної томографії (КТ) тощо
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


   
    Комплексне лікування синдрому діабетичної стопи з позицій фізичної та реабілітаційної медицини [Текст] / С. Д. Шаповал [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 5. - С. 70-73. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT (диагностика, лекарственная терапия, смертность, терапия, хирургия)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы)
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
Анотація: Сучасна стратегія комплексного лікування синдрому діабетичної стопи з позицій фізичної та реабілітаційної медицини передбачає мультидисциплінарний підхід із включенням ефективних реабілітаційних технологій і методів апаратної фізіотерапії, а також ерготерапевтичних заходів, спрямованих на збільшення функціональних резервів, компенсацію порушених судинних і іннерваційних механізмів, регенераційних можливостей, вторинну профілактику ускладнень цукрового діабету, соціальну адаптацію та відновлення працездатності хворих
Дод.точки доступу:
Шаповал, С. Д.
Алипова, О. Є.
Трибушний, О. В.
Василевська, Л. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


    Москаленко, В. В.
    Шунтування шлунка в лікуванні морбідного ожиріння [Текст] / В. В. Москаленко // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 5. - С. 74-78. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (диагностика, хирургия)
ЖЕЛУДКА ШУНТИРОВАНИЕ -- GASTRIC BYPASS (использование, методы)
Анотація: Ожиріння – це хронічне, багатофакторне, генетично обумовлене, небезпечне для життя захворювання. Спричиняє його надмірне накопичення жирової тканини в організмі. Ожиріння призводить до серйозних медичних, соціальних та економічних наслідків [1]. У 2005 р. ВООЗ запропонувала розглядати ожиріння як всесвітню пандемію неінфекційної природи, що викликає розлади здоров’я та вагомо скорочує тривалість життя. Проблема ожиріння зачіпає людей різного віку і статків. Протягом останніх трьох десятиліть жодна країна не домоглася успіху в зниженні захворюваності на ожиріння, очікується, що даний показник неухильно зростатиме, якщо не буде вжито термінових заходів щодо вирішення цієї проблеми у сфері охорони здоров’я
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


    Левчак, Ю. А.
    Успішне лікування пацієнта з ножовим наскрізним пораненням аорти та нижньої порожнистої вени через дві доби з моменту травми [Текст] / Ю. А. Левчак // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 5. - С. 79-80. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
РАНЫ ПРОНИКАЮЩИЕ -- WOUNDS, PENETRATING (диагностика, хирургия)
АОРТА БРЮШНАЯ -- AORTA, ABDOMINAL (повреждения, хирургия)
ПОЛАЯ ВЕНА, НИЖНЯЯ -- VENA CAVA, INFERIOR (повреждения, хирургия)
Анотація: Поєднані травматичні пошкодження аорти та нижньої порожнистої вени (НПВ) відносять до числа найбільш серйозних та складних травм з хірургічної точки зору, оскільки смертність внаслідок таких пошкоджень наближається до 100% [1]. Характерними особливостями проникаючих поранень живота з пошкодженням магістральних судин є, як правило, молодий вік постраждалих (у середньому 31,6 року), а також висока смертність на етапі транспортування до лікувального закладу (за даними різних авторів – від 83,4 до 92,5% [2, 3]). Складність ситуації зумовлена ще й тим, що таких пацієнтів госпіталізують до загально–хірургічних стаціонарів, де допомогу надають загальні хірурги, які мають недостатній рівень підготовки у плані судинної хірургії, що призводить до низки тактичних і технічних помилок і, як наслідок, високої (53 – 85%) післяопераційної смертності [4]. Метою даної публікації є висвітлення основних лікувально–діагностичних проблем, які виникають під час надання хірургічної допомоги постраждалим із проникаючими пораненнями живота у поєднанні з пошкодженням магістральних судин. Наводимо спостреження
Вільних прим. немає

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)