Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=КУ5/2018/85/6<.>

Загальна кількість знайдених документів : 21
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-21

Інноваційні технології в хірургії травного каналу [Текст] / В. М. Мельник [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 6. - С. 5-9. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES (хирургия)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (использование, методы, оборудование)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ ИННОВАЦИИ И УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ -- HEALTH CARE REFORM
Анотація: Мета. Покращити результати хірургічного лікування пацієнтів із захворюваннями органів травного каналу шляхом удосконалення та розробки сучасних інноваційних технологій. Викладено авторську концепцію та результати використання сучасних інноваційних технологій при виконанні хірургічних втручань на органах травного каналу з приводу виразкової кровотечі, ускладнених постбульбарних, парапапілярних виразок, раку шлунка, поліпів, раку товстої кишки, виразкового коліту, хвороби Крона товстої кишки, родинного аденоматозного поліпозу. Застосовано ендоскопічні операції, методи атравматичного розтину тканин, нові відновні, реконструктивно-відновні операції з використанням сучасних зшиваючих апаратів для формування анастомозів, лапароскопічні операції. Зазначені інноваційні хірургічні технології використані у 2428 хворих. За допомогою методів ендоскопічного гемостазу остаточної зупинки виразкової кровотечі досягнуто у 91,1 % пацієнтів. Ендоскопічну поліпектомію при поліпах товстої кишки значних розмірів, поліпах, що "стеляться", виконано у 90,5 % пацієнтів. Частоту виникнення кровотечі в післяопераційному періоді зменшено до 0,74 %, а перфорації стінки товстої кишки не спостерігали. У хворих з ускладненими постбульбарними та парапапілярними виразками зменшено частоту виникнення післяопераційних ускладнень до 24,7 %, післяопераційну летальність - до 7,6 %. Після гастропластичних операцій одержані більш сприятливі функціональні результати. Післяопераційні ускладнення виникли у 15,8 % пацієнтів, померли 1,7 % пацієнтів. Висновки: сучасні інноваційні хірургічні технології, зокрема ендоскопічні, зшиваючі апарати для формування анастомозів, методи атравматичного розтину тканин, реконструктивно-відновні, лапароскопічні хірургічні втручання, достатньо ефективні в лікуванні пацієнтів з захворюваннями органів травного каналу. Використання сучасних інноваційних технологій у хірургії органів травного каналу дає змогу ліквідувати патологічний процес, його ускладнення, значно зменшити травматичність хірургічних втручань, час їх виконання, кількість післяопераційних ускладнень, летальність, покращити функціональні результати та якість життя оперованих хворих.
Дод.точки доступу:
Мельник, В. М.
Шепетько, Є. М.
Половніков, І. І.
Пойда, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Андрющенко, В. П.
Гострий ускладнений панкреатит: принципи хірургічної тактики з використанням мініінвазивних технологій і стандартних операцій [Текст] / В. П. Андрющенко, О. Т. Гірняк, Д. В. Андрющенко // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 6. - С. 10-12. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING (осложнения, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
Анотація: Мета. Опрацювати хірургічну тактику у хворих із гострим ускладненим панкреатитом (ГУП) із використанням мініінвазивних технологій (МІТ) і стандартних хірургічних втручань. Матеріали і методи. Оперовано 170 пацієнтів із ГУП. В основній групі (109 пацієнтів) застосовували МІТ, у порівняльній групі (61 пацієнт) виконували стандартні операції. Результати. МІТ як «остаточні» застосовано у 62 (57%), «етапні» - у 16 (15%) і «стабілізуючі стан хворого» - у 12 (11%) пацієнтів. Частка поєднаних втручань в основній групі становила 26%, у порівняльній - 12% (χ2=4,002; р=0,04). Первинні лапаротомні операції виконані у 41 (67%) хворого порівняльної і 19 (17%) хворих основної групи (χ2=40,291; р0,0001). Стандартні операції, об’єм яких зводився переважно до некрсеквестректомії (НСЕ) із закритим дренуванням за Бегером, виконані у 26 (55%) хворих основної і 15 (31%) хворих порівняльної групи (χ2 0,05). Висновки. Застосування опрацьованої тактики хірургічного лікування ГУП з окремим та поєднаним використанням МІТ і стандартних операцій супроводжувалось зменшенням частоти післяопераційних ускладнень з 13,1 до 8,3% та летальності з 14,8 до 9,2%
Дод.точки доступу:
Гірняк, О. Т.
Андрющенко, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фелештинський, Я. П.
Особливості ранньої діагностики та лікувальної тактики гострого панкреатиту у вагітних [Текст] / Я. П. Фелештинський, О. В. Голяновський, Т. П. Павлів // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 6. - С. 13-17. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING (диагностика, лекарственная терапия, смертность, терапия)
Анотація: Мета. Покращення результатів лікування гострого панкреатиту (ГП) у вагітних шляхом удосконалення ранньої діагностики та лікувальної тактики. Матеріали і методи. Проведено аналіз результатів діагностики та комплексного лікування 123 вагітних з ГП. В основній групі (61 вагітна) використовували розроблений алгоритм діагностики та лікування ГП за період з 2012 по 2018 р., у порівняльній групі (62 вагітні)- стандартні методи діагностики та лікування ГП за період з 2006 по 2012 р. Результати. В основній групі у 100% пацієнток виявлено ГП на ранній стадії. Це забезпечило отримання ефекту від консервативної терапії у 27 (44,3%) вагітних, з використанням мініінвазивних хірургічних втручань - у 31 (50,8%) та уникнути післяопераційної летальності. У порівняльній групі у 26 (41,9%) пацієнток діагноз ГП встановлено лише на (8 ± 2,1) доби від початку захворювання. У порівняльній групі ефект від консервативного лікування спостерігали лише у 21 (33,9%) пацієнтки. Померли 2 (3,2%) вагітні. Висновки. Застосування діагностично-лікувального алгоритму в порівнянні із стандартними методами дає змогу діагностувати ГП у вагітних на ранній стадії, знизити частоту ускладнень та летальність
Дод.точки доступу:
Голяновський, О. В.
Павлів, Т. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Віддалені результати емболізації гілок воротної печінкової вени у пацієнтів з розповсюдженими новоутвореннями печінки [Текст] / О. Г. Котенко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 6. - С. 18-20. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЕЧЕНИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LIVER NEOPLASMS (хирургия)
ЭМБОЛИЗАЦИЯ ТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ -- EMBOLIZATION, THERAPEUTIC (использование, методы)
ПОРТАЛЬНАЯ ВЕНА -- PORTAL VEIN (патология)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE (использование, методы)
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
Анотація: Мета. Проаналізувати віддалені результати передопераційної емболізації гілок ворітної печінкової вени (ЕГВПВ) у пацієнтів з розповсюдженими новоутвореннями печінки і гранично малим розрахунковим залишковим об’ємом печінки (РЗОП). Матеріали і методи. З 2004 по 2014 р. обширну резекцію печінки (ОРП) виконано у 285 пацієнтів, яким застосовували ЕГВПВ (основна група), а також у 353 пацієнтів без застосування ендоваскулярної підготовки (контрольна група). В обох групах вивчали динаміку лабораторних показників, структуру ускладнень та летальність, віддалену виживаність. Результати. В основній групі констатовано достовірно нижчу частоту гострої печінкової недостатності та пов’язану з нею нижчу післяопераційну летальність - відповідно 2,3 і 4,6% порівняно з контрольною групою - відповідно 9,3 і 8,8%. Динаміка лабораторних даних свідчила про меншу інтенсивність післяопераційного гепатоцитолізу та менший ступінь зниження синтетичної функції печінки в основній групі, що підтверджувало кращу функціональну адаптацію печінкового залишку у пацієнтів, яким застосована передопераційна ЕГВПВ. Висновки. Передопераційна ЕГВПВ дозволяє знизити частоту післяопераційних ускладнень та летальність у пацієнтів з новоутвореннями печінки за рахунок кращої функціональної адаптації печінкового залишку
Дод.точки доступу:
Котенко, О. Г.
Кондратюк, В. А.
Коршак, О. О.
Федоров, Д. О.
Гриненко, О. В.
Гусев, А. В.
Попов, О. О.
Григорян, М. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Ничитайло, М. Е.
    Превентивная антибиотикотерапия и местная санация очагов в лечении инфицированного панкреонекроза и его осложнений [Текст] / М. Е. Ничитайло, И. И. Булик // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 6. - С. 21-23. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Декасан

   Грандазол

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING (лекарственная терапия, осложнения)
АНТИБИОТИКОВ ПРОФИЛАКТИЧЕСКОЕ ПРИМЕНЕНИЕ -- ANTIBIOTIC PROPHYLAXIS (использование, методы)
Анотація: Цель. Анализ и оценка эффективности применения препарата грандазола для превентивной антибиотикотерапии при остром панкреатите (ОП) и антисептика декасана для местной санации очагов при панкреонекрозе и его осложнениях. Проанализированы результаты применения отечественного препарата грандазола для превентивной антибиотикотерапии у 10 больных с острым деструктивным панкреатитом и антисептика декасана у 23 больных с очаговыми осложнениями ОП. У 8 (80 %) больных раннее применение грандазола с целью превентивной антибиотикотерапии было эффективным, у них не наблюдали инфицирования очагов деструкции. У 2 (20 %) больных возникло инфицирование очагов панкреатита. С целью санации постнекротических скоплений 0,02 % раствор декасана применили у 23 больных, у 19 (82,6 %) из них достигнута полная санация гнойных очагов путем пункции и дренирования с последующим промыванием раствором декасана. У 4 (17,4 %) больных, у которых в постнекротических скоплениях преобладал тканевой компонент (секвестры), выполнены оперативные вмешательства (некрсеквестрэктомия) и адекватное дренирование остаточной полости. Выводы: превентивная антибиотикотерапия с использованием антибиотиков группы фторхинолонов (грандазола) и адекватная санация очагов при деструктивном панкреатите в сочетании с местным применением 0,02 % раствора декасана улучшают результаты лечения ОП.
Дод.точки доступу:
Булик, И. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дзигал, О. Ф.
Мініінвазивні судинні втручання як альтернативний хірургічний спосіб лікування хворих з цирозом печінки та портальною гіпертензією [Текст] / О. Ф. Дзигал, І. М. Дейкало // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 6. - С. 24-26. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS (хирургия)
ГИПЕРТЕНЗИЯ ПОРТАЛЬНАЯ -- HYPERTENSION, PORTAL (хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
Анотація: Мета. Визначення ефективності мініінвазивного хірургічного лікування портальної гіпертензії (ПГ) у хворих із цирозом печінки (ЦП) у безпосередньому та віддаленому післяопераційних періодах. Ретроспективно проаналізовано результати хірургічного лікування 200 хворих з ЦП: у 102 із них (1-ша група) діагностували ЦП та варикозне розширення стравохідних та шлункових вен, у 98 (2-га група) - ЦП з ПГ. Встановлено, що мініінвазивні хірургічні втручання з емболізації шлункових вен, а також операції селективного і парціального портокавального шунтування (ПКШ) з метою корекції ПГ у хворих з ЦП є ефективним альтернативним хірургічним способом лікування. Висновки: операції з декомпресії портальної системи у хворих з ЦП попереджають виникнення стравохідно-шлункової кровотечі у віддаленому періоді спостереження і забезпечують гарну виживаність хворих з компенсованою або субкомпенсованою функцією печінки.
Дод.точки доступу:
Дейкало, І. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кравченко, Б. С.
Профілактика та корекція ускладнень при виконанні однопортової лапароскопічної холецистектомії з приводу хронічного калькульозного холециститу [Текст] / Б. С. Кравченко // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 6. - С. 27-29. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC (использование, методы)
ХОЛЕЦИСТИТ КАЛЬКУЛЕЗНЫЙ -- CHOLECYSTOLITHIASIS (осложнения, хирургия)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE (использование, методы)
Анотація: Мета. Роботи - проаналізувати причини і частоту періопераційних ускладнень та оцінити методи їх корекції при виконанні однопортової лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ) з приводу хронічного калькульозного холециститу (ХКХ). За період з 2015 по 2017 рр. у 102 хворих виконана однопортова ЛХЕ з приводу ХКХ. Усім хворим виконано стандартну однопортову холецистектомію з використанням лапароскопічного трансумбілікального доступу. У 12 хворих виникла необхідність встановлення додаткового 5-міліметрового троакару, у 2 - потреба в конверсії (перехід на чотирипортову холецистектомію). У 11 пацієнтів проведено дренування черевної порожнини через додатковий (5 мм) доступ, у 3 виявлено скупчення рідини в зоні ложа жовчного міхура (ЖМ). У 1 пацієнта встановлено дренажну трубку та виконано ендоскопічну папілосфінктеротомію. Висновки: однопортовий доступ для виконання холецистектомії можна використовувати у пацієнтів з неускладненим перебігом ХКХ. Можливі ускладнення, що виникають при застосуванні однопортового доступу, можна прогнозувати та вживати щодо них профілактичних заходів
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мельник, С. В.
Динаміка показників церебральної оксиметрії при різних методиках загальної анестезії на етапах трансдуоденальних ендоскопічних оперативних втручань у хворих з обтураційною жовтяницею [Текст] / С. В. Мельник // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 6. - С. 30-32. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE (хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (использование, методы)
ОКСИМЕТРИЯ -- OXIMETRY (использование, методы)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (использование, методы)
Анотація: Мета. Вивчити вплив окремих анестезіологічних методик на церебральну оксигенацію на етапах трансдуоденальних ендоскопічних оперативних втручань у хворих з обтураційною жовтяницею. Проведено моніторингове дослідження стану оксигенації головного мозку пацієнтів трьох досліджуваних груп в умовах різних методик загальної анестезії. Моніторинг церебральної оксигенації здійснено за допомогою моніторної системи INVOS 500B. Хворим групи I застосовано внутрішньовенну загальну анестезію пропофолом та фентанілом в умовах збереженого спонтанного дихання з інгаляцією кисню; хворим групи II - внутрішньовенну загальну анестезію за допомогою пропофолу, фентанілу та атракуріуму бесилату в умовах контрольованої механічної вентиляції (СМУ) через стандартну ендотрахеальну трубку; хворим групи III - глибоку аналгоседацію пропофолом та фентанілом в умовах допоміжної вентиляції легенів у режимі синхронізованої переміжної примусової вентиляції (SIMV) через гастроларингеальну трубку. У хворих групи I на основному етапі оперативного втручання показник церебральної оксигенації (rSpO2) знижувався на 24,2 % відносно вихідного значення і на 37,8 % відносно значення на початку операції. У хворих груп II та III контрольований показник на всіх етапах операції залишався стабільним. Висновки: перевагу доцільно віддавати загальній анестезії в режимі SIMV легенів через гастроларингеальну трубку
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Аналіз динаміки клінічних змін рубцевозмінених тканин після хірургічного лікування бранхіогенних кіст у хронологічному аспекті [Текст] / С. М. Григоров [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 6. - С. 33-35. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
БРАНХИОМА -- BRANCHIOMA (хирургия)
РУБЕЦ ГИПЕРТРОФИЧЕСКИЙ -- CICATRIX, HYPERTROPHIC
Анотація: Мета. Вивчення процесів утворення рубців після хірургічного лікування кіст ембріонального походження в хронологічному аспекті. Проаналізовано досвід хірургічного лікування 60 пацієнтів із бранхіогенними кістами. Проведено ретроспективний аналіз результатів лікування, у тому числі за власними запропонованими методиками. Клінічні зміни в рубцевозмінених тканинах залежать від виду інтра- та післяопераційної профілактики патологічних рубців шкіри при хірургічному лікуванні кіст шиї ембріонального походження. Застосування під час оперативного втручання згустка фібріну, збагаченого тромбоцитами (PRF - згустка), а в післяопераційному періоді препарату біоцеруліну сприяє найбільш вираженому зниженню інтенсивності перебігу вільнорадикального окислення у рубцевозмінених тканинах післяопераційної рани та вірогідності утворення патологічних рубців шкіри порівняно із застосуванням лише PRF-згустка, а також із оперативним втручанням за класичною методикою. Висновки: застосування PRF-згустка і препарату біоцеруліну значно покращує процеси загоєння післяопераційної рани після хірургічного лікування кіст шиї ембріонального походження, внаслідок чого знижується вірогідність утворення патологічних рубців шкіри
Дод.точки доступу:
Григоров, С. М.
Криничко, Л. Р.
Ставицький, С. О.
Бойко, І. В.
Труфанова, В. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Причини виникнення та діагностика післяпункційних хибних аневризм стегнових артерій [Текст] / В. І. Ляховський [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 6. - С. 36-39. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
АНЕВРИЗМА ЛОЖНАЯ -- ANEURYSM, FALSE (диагностика, этиология)
БЕДРЕННАЯ АРТЕРИЯ -- FEMORAL ARTERY (патология, патофизиология)
Анотація: Мета. Оцінити причини виникнення та якість діагностики хибних аневризм (ХА) стегнових артерій (СА) після ендоваскулярних втручань. У Полтавській обласній клінічній лікарні імені М. В. Скліфосовського у 2008 - 2017 рр. у 7237 пацієнтів виконані 10 783 пункції СА для виконання діагностичних і лікувальних втручань з приводу патології серця (1- ша група) та оклюзійно-стенотичних захворювань магістральних артерій нижніх кінцівок (2-га група). У 57 (0,79 %) пацієнтів виявлені ХА СА. Усі хворі обстежені з використанням ультразвукового кольорового ангіосканування (УЗКАС). Встановлено причини виникнення ХА та особливості їх діагностики. ХА СА у середньому виявляли на (2,65 +- 2,31) доби після видалення інтродюсера. Характерні скарги мали 45 (78,9 %) хворих. За допомогою УЗКАС встановлені місце пункції, форма аневризми, її поширення та об'єм. Виявлено місцеві та загальні фактори, які сприяють виникненню післяпункційних ХА. Висновки: для профілактики виникнення ХА необхідно виконувати пункцію СА під контролем УЗКАС з чіткою локалізацією місця виконання пункції. У хворих з вираженими проявами гіпертонічної хвороби, ожиріння після проведення тромболітичної терапії доцільно широко застосовувати під ультразвуковим контролем пристрій для зупинки кровотечі типу Angio Seal. У 1-шу добу після видалення інтродюсера обов'язковим є проведення контрольного УЗКАС місця пункції. У разі виявлення наскрізного поранення артерії і формування аневризми в терміновому порядку слід виконувати відкрите оперативне втручання
Дод.точки доступу:
Ляховський, В. І.
Сидоренко, А. В.
Сакевич, Р. П.
Безкоровайний, О. М.
Рябушко, Р. М.
Ворошилова, Т. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Діденко, С. М.
Пластичне закриття виразково-некротичних уражень м’яких тканин стопи у хворих з ішемічною формою синдрому діабетичної стопи [Текст] / С. М. Діденко // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 6. - С. 40-43. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT (хирургия)
КОЖИ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- SKIN TRANSPLANTATION (использование, методы)
КОЖА ИСКУССТВЕННАЯ -- SKIN, ARTIFICIAL (использование)
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC (использование, методы)
Анотація: Мета. Покращення результатів лікування виразково-некротичних уражень м’яких тканин стопи у хворих з ішемічною формою синдрому діабетичної стопи (СДС). Матеріали і методи. Дослідну групу склали 48 пацієнтів, яким виконана некректомія, оскільки після реваскуляризуючої операції у них не було тенденції до загоєння ран під впливом стандартних методів лікування протягом двох тижнів. Результати. Після застосування розробленої тактики повне загоєння ран констатували у 89,6%, часткове - у 10,4% хворих. Із 38 хворих контрольної групи, яким проводили стандартне лікування, рани повністю загоїлись у 11 (28,9%), частково - у 12 (31,6%) хворих. Висновки. Пластичне закриття ран стопи після некректомії та раніше виконаної реваскуляризуючої операції з приводу ішемічної форми СДС показано хворим, у яких рани не мають тенденції до загоєння під впливом стандартних методів лікування протягом двох тижнів
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Інфузійно-трансфузійна терапія та інотропна підтримка у хворих із сепсисом [Текст] / С. Д. Шаповал [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 6. - С. 44-46. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
СЕПСИС -- SEPSIS (лекарственная терапия, терапия)
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT (лекарственная терапия, осложнения, терапия)
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (использование, методы)
ПЕРЕЛИВАНИЕ КРОВИ -- BLOOD TRANSFUSION (использование, методы)
КАРДИОТОНИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- CARDIOTONIC AGENTS (терапевтическое применение)
Анотація: Мета. Проведення ретроспективного та проспективного аналізу кінцевих результатів лікування хворих із сепсисом на тлі ускладненого синдрому діабетичної стопи (СДС). Ретропроспективно досліджено результати лікування 938 хворих з ускладненим СДС. У 92 (9,8 %) пацієнтів захворювання було обтяжено сепсисом. Усіх хворих розподілили на дві групи: 1-ша - 724 (77,2 %) хворих з ускладненим СДС і сепсисом, яких лікували згідно з рішенням Погоджувальної конференції; 2-га - 214 (22,8 %) хворих, яких лікували у 2016 - 2018 рр. за настановою "Sepsis-3". Проведений порівняльний аналіз результатів лікування показав, що призначення інтенсивної терапії та інотропної підтримки (ІП) за настановою "Sepsis-3" надає змогу стабілізувати стан пацієнтів та підготувати їх до оперативного втручання. Висновки: результати діагностики сепсису за новим приліжковим клінічним показником quick Sequential Organ Failure Assessment (qSOFA) та виконання настанови "Sepsis-3" у проведенні інтенсивної терапії обнадійливі, але є потреба подальшого ретельного аналізу клінічних даних
Дод.точки доступу:
Шаповал, С. Д.
Гриценко, С. М.
Трибушний, О. В.
Савон, І. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Кутовий, О. Б.
Відкриті та ендоскопічні методи лікування закритої травми живота на фоні середнього ступеня тяжкості та тяжкої черепно-мозкової трами [Текст] / О. Б. Кутовий, В. О. Чайка, Д. О. Кисілевський // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 6. - С. 47-50. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (диагностика, хирургия)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование, методы, оборудование)
ХИРУРГИЯ ВИДЕОСОПРОВОЖДАЕМАЯ -- VIDEO-ASSISTED SURGERY (использование, методы, оборудование)
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (хирургия)
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (патология, хирургия)
Анотація: Мета. Оцінити лікувальну ефективність відеолапароскопії (ВЛС) при закритій травмі живота (ЗТЖ) на фоні пошкодження головного мозку (ГМ) середнього ступеня тяжкості та тяжкого. Матеріали і методи. Узагальнено досвід лікування 52 постраждалих із ЗТЖ на фоні черепно-мозкової травми (ЧМТ) середнього ступеня тяжкості та тяжкої. З метою порівняння ефективності різних методів лікування наслідків пошкоджень органів черевної порожнини всі хворі були розподілені на дві групи: 1-ша - хворі, у яких застосовували відеолапароскопічні втручання, 2-га - хворі, у яких використовували лапаротомію. Результати. Встановлено, що застосування карбоксиперитонеуму при ВЛС не мало негативного впливу на стан свідомості пацієнтів (поступове її відновлення починаючи з 1-ї доби спостерігали в обох групах); зменшувало рівень поліорганної недостатності, оцінений за шкалою поліорганної дисфункції, інтраабдомінальної гіпертензії та сприяло більш швидкій нормалізації показників газового складу крові. Висновки. Використання ВЛС уможливлює ефективне надання допомоги постраждалим з абдомінальною травмою, поєднаною з пошкодженням ГМ середнього ступеня тяжкості і тяжкого, та зниження летальності у 2,2 разу
Дод.точки доступу:
Чайка, В. О.
Кисілевський, Д. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Воротинцев, С. І.
Використання блокади піхви прямого м’яза живота для "рятівного" знеболювання після серединної лапаротомії у хворих з ожирінням [Текст] / С. І. Воротинцев, М. М. Софілканич, О. В. Захарчук // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 6. - С. 51-54. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (хирургия)
ЛАПАРОТОМИЯ -- LAPAROTOMY (использование, методы)
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (диагностика, лекарственная терапия)
НЕРВНО-МЫШЕЧНАЯ БЛОКАДА -- NEUROMUSCULAR BLOCKADE (использование, методы)
Анотація: Мета. Оцінити аналгетичну ефективність та можливість використання білатеральної подвійної блокади піхви прямого м’яза живота (RSB) як «рятівного» знеболювання після лапаротомних операцій у пацієнтів з ожирінням. Матеріали і методи. У 16 пацієнтів з ожирінням оцінені складність виконання, аналгетична ефективність та можливість використання RSB як «рятівного» методу знеболювання після лапаротомних операцій. Результати. Встановлено, що за допомогою ультразвукової (УЗ) підтримки RSB легко виконати у 75% пацієнтів, процедура триває 5 - 10 хв, загальна успішність знеболювання - 94%, адекватна аналгезія настає через - (3 ± 1,5) хв після завершення блокади. Використання RSB після операції зменшує у 2 рази потребу в опіоїдах та в 4 рази - інцидентність нудоти і блювання (p 0,05), сприяє активізації пацієнтів уже з кінця 1-ї доби (p 0,05), забезпечує аналгетичний комфорт на рівні «відмінно» або «добре» у 100% пацієнтів (p 0,05). Висновки. RSB є корисним компонентом мультимодальної аналгезії після серединної лапаротомії у пацієнтів з ожирінням, який запобігає надмірному призначенню опіоїдів, зменшує кількість їх побічних реакцій та підвищує якість знеболювання, оцінену 100% пацієнтів як «відмінна» або «добра»
Дод.точки доступу:
Софілканич, М. М.
Захарчук, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Порівняльна характеристика якості життя хворих з місцево-розповсюдженим раком молочної залози після проведення регіонарної та внутрішньовенної хіміотерапії [Текст] / Ю. В. Думанський [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 6. - С. 55-59. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (лекарственная терапия, психология)
ИНЪЕКЦИИ ВНУТРИАРТЕРИАЛЬНЫЕ -- INJECTIONS, INTRA-ARTERIAL (использование, методы)
ХИМИОТЕРАПИЯ РАКА, РЕГИОНАРНАЯ ПЕРФУЗИОННАЯ -- CHEMOTHERAPY, CANCER, REGIONAL PERFUSION (использование, методы)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
Анотація: Мета. Дослідження якості життя (ЯЖ) хворих з неоперабельними формами місцево-розповсюдженого (МР) раку молочної залози (РМЗ) до та після проведення неоад’ювантних курсів системної поліхіміотерапії (СПХТ) та селективної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії (СВАПХТ) у комбінації з СПХТ. Матеріали і методи. Комплексне лікування на базі Донецького обласного протипухлинного центру та Університетської клініки Одеського національного медичного університету проведено 154 хворим із МР РМЗ T4А-DN0-3M0 за період з 2000 по 2017 р. Всіх хворих розподілили на дві групи. До групи 1 (контрольна) включено 65 пацієнток з неоперабельними формами МР РМЗ, яким як неоад’ювантний курс проведена СПХТ; до групи 2 (досліджувана) - 89 пацієнток з неоперабельними формами МР РМЗ, яким як неоад’ювантний курс проведена СВАПХТ. Результати. Протягом періоду лікування спостерігали хвилеподібну динаміку показника ЯЖ, яка вказувала на однозначну перевагу СВАПХТ над СПХТ. За показником якості здоров’я (ЯЗ) між групами сформувалася гранична статистично достовірна різниця на користь регіонарної поліхіміотерапії (ПХТ). Висновки. Дослідження ЯЖ є надійним, інформативним і економічним методом оцінки стану здоров'я хворого як на груповому, так і на індивідуальному рівні. В онкологічних дослідженнях оцінка ЯЖ є важливим критерієм оцінки ефективності лікування і має прогностичне значення. Оцінка ЯЖ в клінічних дослідженнях покращує якість самого дослідження
Дод.точки доступу:
Думанський, Ю. В.
Бондар, О. В.
Ткаченко, О. І.
Столярчук, Є. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Сравнительная оценка диагностической информативности тонкоигольной аспирационной биопсии и патоморфологического исследования узловых образований щитовидной железы [Текст] / А. Ф. Гумматов [и др.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 6. - С. 60-62. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ УЗЕЛ -- THYROID NODULE (диагностика)
БИОПСИЯ ТОНКОЙ ИГЛОЙ -- BIOPSY, FINE-NEEDLE (использование, методы)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
Анотація: Цель. Сравнительная оценка диагностической информативности тонкоигольной аспирационной биопсии (ТАБ) и патоморфологического исследования узловых образований щитовидной железы (ЩЖ). Проведен ретроспективный анализ результатов ТАБ и патоморфологического исследования ЩЖ у 171 больного до и после тиреоидэктомии по поводу узловых образований ЩЖ. По результатам ТАБ доброкачественное поражение ЩЖ выявлено у 131 (76,6 %) больного, злокачественное - у 12 (7 %). Чувствительность метода составила 83,3 %, специфичность - 98,5 %. У 28 (16,4 %) больных результаты ТАБ были сомнительны. У 4 (14,3 %) из 28 больных впоследствии при патоморфологическом исследовании было выявлено злокачественное поражение ЩЖ (фолликулярный рак - у 1, папиллярный - у 1, фолликулярная форма папиллярного рака - у 1, Гюртле-клеточный и папиллярный рак - у 1). У 24 (85,7 %) из 28 больных обнаружено доброкачественное поражение ЩЖ. В этой группе чувствительность ТАБ составила 65 - 99 %, специфичность - 98,5 %. В результате патоморфологического исследования доброкачественное поражение ЩЖ выявлено у 153 (89,5 %) из 171 больного, злокачественное - у 18 (10,5 %). Выводы: в дооперационной диагностике узловых образований ЩЖ частота сомнительных результатов ТАБ, составила 16,4 %, что ограничивает возможности данного метода для верификации злокачественного поражения ЩЖ. Поэтому не следует делать операцию, основываясь только на результатах ТАБ, надо исследовать молекулярно-генетические маркеры у этой группы больных
Дод.точки доступу:
Гумматов, А. Ф.
Алиев, С. А.
Аббасов, А. Н.
Исмайлов, А. К.
Гусейнова, М. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

    Исследование гематологических показателей при экспериментальном перитоните [Текст] / И. В. Савицкий [и др.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 6. - С. 63-66. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Декаметоксин

   Натрния гипохлорид

   Натрия гиалуронат

MeSH-головна:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (диагностика, лекарственная терапия, хирургия)
ГЕМАТОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- HEMATOLOGIC TESTS (использование, методы)
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EXPERIMENTAL MEDICINE
Анотація: Цель. Исследовать гематологические показатели на 1, 3-и и 7-е сутки развития экспериментального перитонита. Исследование проведено на 180 крысах линии Вистар массой тела 180 - 200 г. Животные были разделены на четыре группы: группа 1 - 20 интактных животных; группа 2 - 80 животных, которым моделировали желчный перитонит (ЖП) без дальнейшей коррекции; группа 3 - 40 животных, которым смоделированный ЖП коррегировали с помощью санации брюшной полости раствором хлоргексидина с дальнейшим применением стандартной антибиотикотерапии; группа 4 - 40 животных, которым смоделированный ЖП коррегировали по комбинированной схеме детоксикации. При исследовании гематологических маркеров у животных группы 4, которым применяли комплексное лечение, положительную динамику показателей количества эритроцитов, концентрации гемоглобина, гематокрита и СОЭ наблюдали на 3-и сут, и она сохранялась к 7-м сут. Показатели количества лейкоцитов более выраженно нормализовались на 1-е и 3-и сут. Лейкоцитарный индекс интоксикации (ЛИИ) снижался на 3-и сут. Наиболее выраженную положительную динамику активности аспартатаминотрансферазы (АСТ) наблюдали на 7-е сут, аланинаминотрансферазы (АЛТ) - на 3-и. На 1-е и 3-и сут эксперимента отмечали наименее выраженное снижение концентрации общего белка, на 7-е сут - его повышение. Концентрация общего билирубина максимально приближалась к показателям у интактных животных на 3-и сутки. Выводы: исследование гематологических маркеров доказало эффективность предложенного нами способа санации брюшной полости
Дод.точки доступу:
Савицкий, И. В.
Циповяз, С. В.
Белаш, О. В.
Вастьянов, Р. С.
Знамеровский, С. Г.
Леник, Р. Г.
Григорьев, П. Е.
Мястковская, И. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Особливості хірургічної тактики при тромбозі глибоких вен нижніх кінцівок [Текст] / В. В. Бойко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 6. - С. 67-71. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (хирургия)
СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- VASCULAR SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (кровоснабжение, патология, хирургия)
Анотація: Мета. Поліпшення результатів лікування хворих з протяжними післяопіковими рубцевими стриктурами стравоходу (ППРСС) шляхом удосконалення існуючої хірургічної тактики. Представлено результати лікування 156 хворих з приводу рубцевих стриктур стравоходу за період з 2000 по 2017 рр. Хворим основної групи проводили хірургічне лікування за методикою клініки, а групі порівняння - за класичними методиками оперативних втручань. Хворі I кластера підлягали одномоментній езофагопластиці, решта - двоетапному хірургічному лікуванню з накладенням контактної гастростоми (II кластер) та езофагопластикою (ІІІ кластер). У хворих з ППРСС групи порівняння I кластера після операції ускладнення виникли у 12 (46,2 %) хворих: плеврит - у 3 (11,5 %), пневмонія - у 2 (7,7 %); померли 3 (11,5 %) пацієнта. Післяопераційні ускладнення виникли в 1 (4,2 %) хворого основної групи I кластера: часткова неспроможність езофагогастроанастомозу шиї. Летальність становить 4,2 % (помер 1 хворий від гострої серцево-судинної недостатності). У 4 (15,38 %) хворих II кластера групи порівняння відмічено прорізування кисетного шва, серед пацієнтів основної групи ускладнень не спостерігали. У групі порівняння III кластера ускладнення відзначали у 5 (18,5 %) хворих: у 3 (11,1 %) - часткова неспроможність езофагоколоанастомозу на шиї, у 2 (7,5 %) - некроз проксимального відділу переміщеного в позицію стравоходу товстокишкового трансплантата з повною неспроможністю езофагоколоанастомозу; померли 2 (7,5 %) пацієнта після езофагоколопластики комбінованим торакоабдомінальним доступом (гостра серцево-судинна та поліорганна недостатність). Післяопераційних ускладнень в основній групі III кластера не спостерігалося. Висновок: розроблено і впроваджено тактику хірургічного лікування, що базується на врахуванні трофологічного статусу та компенсаторних можливостей організму хворого з ППРСС сприяє поліпшенню результатів лікування і якості життя оперованих хворих
Дод.точки доступу:
Бойко, В. В.
Прасол, В. О.
Тарабан, І. А.
Оклей, Д. В.
Шафранський, В. В.
Андреєщев, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Ингибиторная коагулопатия в неотложной хирургии (возможно ли избежать летального исхода?) [Текст] / А. М. Тищенко [и др.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 6. - С. 72-75. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ТРОМБОЦИТОПЕНИЯ -- THROMBOCYTOPENIA (диагностика, смертность)
СВЕРТЫВАНИЯ КРОВИ НАРУШЕНИЯ -- BLOOD COAGULATION DISORDERS (диагностика, патофизиология, смертность)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Ингибиторная коагулопатия (ИК) – достаточно редкий вариант приобретенного геморрагического синдрома, обусловленный образованием антител к одному или нескольким факторам свертывания крови. ИК с угнетением фактора VIII (FVIII), или приобретенную гемофилию А, диагностируют наиболее часто, хотя в литературе описаны наблюдения одновременного образования антител ко всем факторам свертывания крови [1]. Снижение концентрации FVIII приводит к нарушению активации ключевого фактора свертывания крови – фактора X (FX) – с дальнейшим расстройством системы коагуляции, возникновением кровотечений различной степени тяжести и образованием гематом. Возникновению кровотечений и образованию гематом у таких пациентов могут способствовать избыточная физическая активность, приводящая к разрыву мышц, незначительные травмы, разрыв доминантного фолликула или кисты желтого тела при нормально протекающем овуляторном цикле
Дод.точки доступу:
Тищенко, А. М.
Мушенко, Е. В.
Козлова, Т. В.
Шевченко, Н. И.
Смачило, Р. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Атипова несекретуюча медулярна карцинома щитоподібної залози [Текст] / Р. П. Ткаченко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 6. - С. 76-77. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (диагностика)
КАРЦИНОМА МЕДУЛЛЯРНАЯ -- CARCINOMA, MEDULLARY (диагностика)
Анотація: Медулярна карцинома щитоподібної залози (МКЩЗ) – рідкісна нейроендокринна пухлина, що розвивається з парафолікулярних клітин щитоподібної залози (ЩЗ). Її частка становить 4 – 5% всіх видів карцином ЩЗ [1, 2]. Незважаючи на те, що МКЩЗ класифікують як диференційовану пухлину, вона лишається другою за ступенем агресії після анапластичної карциноми ЩЗ та супроводжується смертністю до 30% [3]. Складнощі лікування МКЩЗ зумовлені не лише її агресивною біологічною поведінкою, а й нечутливістю до застосування хіміотерапії та радіаційної абляції [4]. У 37% пацієнтів діагностують метастази в лімфатичні вузли ІІ–VI групи незалежно від розміру МКЩЗ [5]. Передопераційний діагноз є вирішальним для вибору правильної тактики оперативного втручання та подальшої терапії
Дод.точки доступу:
Ткаченко, Р. П.
Курик, О. Г.
Головко, А. С.
Денисенко, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-21

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)