Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=КУ5/2018/85/8<.>

Загальна кількість знайдених документів : 20
Показані документи з 1 по 20

Хирургическое лечение атеротромботической и гемодинамической форм ишемического инсульта [Текст] / В. В. Бойко [и др.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 8. - С. 5-8. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (диагностика, рентгенография, ультрасонография, хирургия, этиология)
СОННОЙ АРТЕРИИ СТЕНОЗ -- CAROTID STENOSIS (диагностика, осложнения, рентгенография, ультрасонография, хирургия)
БЛЯШКА АТЕРОСКЛЕРОТИЧЕСКАЯ -- PLAQUE, ATHEROSCLEROTIC (диагностика, осложнения, рентгенография, ультрасонография, хирургия)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
АНГИОГРАФИЯ ЦЕРЕБРАЛЬНАЯ -- CEREBRAL ANGIOGRAPHY (методы)
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED (методы)
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ ДИФФУЗИОННОЕ -- DIFFUSION MAGNETIC RESONANCE IMAGING (методы)
СОННОЙ АРТЕРИИ ЭНДАРТЕРЭКТОМИЯ -- ENDARTERECTOMY, CAROTID (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Анотація: Цель работы - проанализировать результаты хирургического лечения пациентов с поражением сонных артерий (СА) в остром и раннем восстановительном периоде ишемического инсульта. Проанализированы результаты хирургического лечения 47 пациентов с гемодинамически значимым стенозом СА и/или наличием эмбологенной бляшки в остром и раннем восстановительном периоде ишемического инсульта в ИОНХ имени В. Т. Зайцева НАМН Украины с 2014 по 2017 гг. Среди пациентов 41 (87,2 %) мужчина и 6 (12,8 %) женщин. Средний возраст оперированных больных - (60 +- 15) лет. Всем пациентам, обследуемым по поводу предполагаемого ишемического инсульта, сначала выполняют компьютерную томографию (КТ) как более быстрое исследование, позволяющее исключить кровоизлияние в мозг. Показаниями к каротидной эндартерэктомии были стеноз СА более 60 %, окклюзия СА или наличие эмбологенной бляшки. Всем пациентам выполняли оперативное вмешательство под проводниковой анестезией, что позволяло контролировать сознание в период пережатия СА. Наличие неврологического дефицита было показанием к выполнению эндартерэктомии из внутренней сонной артерии (ВСА) с использованием временного шунта и вшиванием синтетической заплаты в 17 % наблюдений. Эверсионная эндартерэктомия была выполнена 39 больным. Непосредственные результаты операции оценивали комплексно на основании степени изменения клинического статуса и наличия послеоперационных осложнений. У 32 больных в послеоперационном периоде осложнений не было. Регресс неврологического дефицита отмечали с 7-х сут после операции, в зависимости от степени проявления - до 3 - 4 мес. Больным проведен контроль проходимости СА и состояния зоны ишемии на 14-е сутки. Констатировано отсутствие стеноза СА и уменьшение очага ишемии в 2 раза. Особое опасение в послеоперационном периоде вызывал реперфузионный синдром, который проявлялся у 35 % больных головной болью и головокружением. Данный синдром начинался с 3-х сут, требовал контроля и коррекции артериального давления (АД) и исчезал самостоятельно на 7 - 10-е сут. Выводы: пациентам с поражением СА в остром и раннем восстановительном периоде ишемического инсульта необходимо выполнять магнитно-резонансную томографию или КТ с контрастированием в первые 6 ч для определения тактики лечения. При гемодинамически значимом стенозе и нестабильности бляшки больным с ишемическим инсультом необходимо выполнять каротидную эндартерэктомию в первые 14 сут. Каротидная эндартерэктомия уменьшает риск повторного ишемического инсульта и зону ишемии головного мозга в 98 % наблюдений
Дод.точки доступу:
Бойко, В. В.
Иванова, Ю. В.
Прасол, В. А.
Андреещев, С. А.
Пуляева, И. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Динаміка ендотеліальної дисфункції після прямих методів реваскуляризації з приводу хронічної ішемії нижніх кінцівок [Текст] / В. І. Русин [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 8. - С. 9-11. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
АРТЕРИОСКЛЕРОЗ ОБЛИТЕРИРУЮЩИЙ -- ARTERIOSCLEROSIS OBLITERANS (кровь, осложнения, хирургия)
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA (кровь, хирургия, этиология)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (кровоснабжение, хирургия)
СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- VASCULAR SURGICAL PROCEDURES (методы)
ЭНДОТЕЛИЙ СОСУДИСТЫЙ -- ENDOTHELIUM, VASCULAR (патофизиология)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ЭНДОТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- ENDOTHELIAL CELLS
Анотація: Мета роботи - вивчити динаміку ендотеліальної дисфункції у хворих з дистальними формами ураження артеріального русла до та після відновлення плину крові. Вивчено та проаналізовано результати комплексного обстеження 30 хворих, прооперованих у відділенні судинної хірургії Закарпатської обласної клінічної лікарні імені Андрія Новака з 2012 по 2018 рр. з приводу хронічної ішемії нижніх кінцівок (НК): IIБ ступінь ішемії був у 17 (56,7 %) пацієнтів, IIIА - у 13 (43,3 %). Усім хворим виконано стегново-підколінне шунтування. У всіх хворих до та через 30 днів після оперативного втручання забирали венозну кров з подальшим визначенням кількості десквамованих ендотеліоцитів (ДЕТ), за якою судили про ступінь ендотеліальної дисфункції. Зменшення кількості ДЕТ з (6,12 +- 0,21) до $E (3,9~+-~0,08)~cdot~10 sup 5 в 1 л плазми після виконання прямих методів реваскуляризації з приводу хронічної ішемії НК свідчить про достовірне зниження ступеня ендотеліальної дисфункції (p 0,001). Висновки: переважання процесів регенерації над виявленням апоптозних ендотеліоцитів в інтимі судин та кількості ДЕТ свідчить про зниження ступеня ураження судин, позитивний динамічний ангіогенез та ефективність проведеного лікування
Дод.точки доступу:
Русин, В. І.
Корсак, В. В.
Горленко, Ф. В.
Кенідра, А. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Андрющенко, В. П.
Класифікація місцевих ускладнень гострого панкреатиту як підгрунтя для вибору оптимального методу їх хірургічної корекції [Текст] / В. П. Андрющенко, Д. В. Андрющенко, В. А. Магльований // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 8. - С. 12-14. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ -- PANCREATITIS (диагностика, осложнения, хирургия)
Анотація: Мета. З’ясувати особливості місцевих укладнень (МУ) гострого панкреатиту (ГП), оцінивши їх топографо-анатомічні, патоморфологічні і кількісні характеристики, та опрацювати кваліфікаційну систематизацію МУ ГП. Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 460 хворих із МУ ГП при помірно тяжкому – 350 (76%) пацієнтів - і тяжкому – 110 (24%) пацієнтів - клінічному перебігу захворювання із застосуванням щодо МУ термінів «одиночні», «множинні» і «поєднані». Результати. Одиночні МУ ГП виявлено у 285 (62%) хворих, переважно у сальниковій сумці (46%), паренхімі підшлункової залози (ПЗ) і заочеревинному просторі (33%). Множинні і поєднані МУ констатовано у 175 (38%) хворих, зокрема, множинні - у 42 (24%), поєднані – у 133 (76%). При тяжкому клінічному перебігу ГП домінували поєднані МУ – 41% спостережень порівняно з 25% спостережень при помірно тяжкому перебігу захворювання (χ2 = 6,564; р=0,01) та множинні - відповідно 18 і 7% спостережень (χ2 = 86,451; p 0,0001). При помірно тяжкому перебігу ГП переважали одиночні МУ – 68% спостережень. Висновки. МУ ГП вирізняються своїми топографо-анатомічними, патоморфологічними та кількісними характеристиками, а їх класифікація є основою для вибору методу хірургічної корекції
Дод.точки доступу:
Андрющенко, Д. В.
Магльований, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Органна дисфункція в динаміці гострого панкреатиту [Текст] / О. Ю. Черкун [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 8. - С. 15-17. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING (диагностика, осложнения, терапия)
СЕПСИС -- SEPSIS (диагностика, осложнения, терапия, этиология)
МУЛЬТИОРГАННАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MULTIPLE ORGAN FAILURE (диагностика, терапия, этиология)
Анотація: Мета роботи - визначити динаміку органної дисфункції у залежності від характеру локальних ускладнень гострого панкреатиту (ГП). Проаналізовано результати лікування 422 хворих із ГП, які перебували в хірургічному відділенні Полтавської обласної клінічної лікарні з 2010 по 2015 рр. Середньотяжкий і тяжкий панкреатит із розвитком локальних парапанкреатичних ускладнень діагностовано у 107 (25,4 %) хворих. При середньотяжкому перебігу ГП транзиторну первинну органну дисфункцію спостерігали у 65,9 % хворих. Друга хвиля поліорганної недостатності (ПОН) виникла у 18,1 % хворих внаслідок прогресування гнійно-септичних ускладнень (ГСУ) на 10 - 14-ту добу захворювання. При тяжкому ГП ПОН у 7,9 % пацієнтів мала безперервний, у 14,3 % - інтермітуючий характер, обумовлений розвитком ГСУ. Висновки: ризик другої хвилі ПОН та несприятливого перебігу захворювання зростає з поширеністю локальних парапанкреатичних ускладнень на три і більше анатомічних ділянок переважно у пацієнтів з тяжким ГП
Дод.точки доступу:
Черкун, О. Ю.
Ситнік, Д. А.
Калюжка, А. С.
Шейко, В. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Застосування реінфузії асцитичної рідини для лікування хворих із цирозом печінки [Текст] / О. Ф. Дзигал [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 8. - С. 18-20. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS (диагностика, осложнения, терапия)
АСЦИТ -- ASCITES (диагностика, терапия, этиология)
ОТЕК -- EDEMA (диагностика, осложнения, терапия, этиология)
АСЦИТИЧЕСКАЯ ЖИДКОСТЬ -- ASCITIC FLUID
Анотація: Мета роботи - визначення ефективності реінфузії асцитичної рідини як складової лікування хворих із цирозом печінки (ЦП) за наявності сформованого набрякового синдрому. Проліковано 262 хворих із ЦП. Ретроспективно проаналізовано історії хвороб 48 пацієнтів із ЦП, ускладненим асцитом, які були розподілені на дві групи. До 1-ї групи віднесено 21 (43,8 %) хворого, якому було виконано пункцію черевної порожнини та в подальшому проведено доопераційне лікування ЦП. До 2-ї групи віднесено 27 (56,3 %) пацієнтів із ЦП та асцитом, яким також виконували пункцію черевної порожнини, але в подальшому застосовували реінфузію асцитичної рідини після її очищення. Із 21 хворого 1-ї групи протягом трирічного спостереження гарний результат констатовано у 3 (14,3 %), задовільний - у 4 (19,0 %), незадовільний - у 2 (9,5 %). Померли 7 (33,3 %) хворих. Із 27 хворих 2-ї групи гарний результат зафіксовано у 12 (44,4 %), задовільний - у 7 (25,9 %), незадовільний - у 3 (11,1 %). Померли 3 (11,1 %) хворих. Висновки: ефективним способом лікування ЦП із сформованим асцитом є реінфузія очищеної асцитичної рідини, що відновлює динаміку лабораторних показників у пацієнтів та покращує перебіг захворювання
Дод.точки доступу:
Дзигал, О. Ф.
Дейкало, І. М.
Герцев, В. М.
Годлевська, Т. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Чрескожная эндоскопическая гастростомия: показания, техника, осложнения и результаты [Текст] / Т. В. Бухарин [и др.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 8. - С. 21-25. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION (методы)
ГАСТРОСТОМИЯ -- GASTROSTOMY (вредные воздействия, методы)
ЭНДОСКОПИЯ ГАСТРОИНТЕСТИНАЛЬНАЯ -- ENDOSCOPY, GASTROINTESTINAL (методы)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ЦЕФАЗОЛИН -- CEFAZOLIN (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Анотація: Обобщение данных литературы и собственного опыта выполнения чрескожной эндоскопической гастростомии (ЧЭГ). Материалы и методы. За период с 2011 по 2018 г. 105 пациентам клиники «Обериг» выполнена ЧЭГ. Проанализированы результаты, показания, противопоказания, методика установки гастростомы, особенности лечения пациентов, осложнения. Результаты. Выполнение ЧЭГ было технически успешным во всех наблюдениях. Всего отмечено 5 (4,8%) осложнений (95% доверительный интервал (ДИ) 1,6 - 10,8): несостоятельность гастростомы с перитонитом (1), пневмоперитонеум (1), кровотечение из брюшной стенки (1), инфильтрат мягких тканей передней брюшной стенки (1), миграция бампера гастростомы в стенку желудка (1). В сроки наблюдения 30 дней летальности не было. Выводы. ЧЭГ – безопасный, доступный миниинвазивный метод, который является выбором у пациентов, требующих длительного энтерального питания или длительной декомпрессии желудка. Необходимы строгое соблюдение всех технических этапов ЧЭГ, показаний и противопоказаний, правильный послеоперационный уход за стомой
Дод.точки доступу:
Бухарин, Т. В.
Яковенко, В. А.
Фломин, Ю. В.
Мендель, Н. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Васильківський, В. В.
Діагностика лейоміоми стравоходу [Текст] / В. В. Васильківський, В. Г. Гетьман // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 8. - С. 26-29. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПИЩЕВОДА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ESOPHAGEAL NEOPLASMS (диагностика, рентгенография, ультрасонография, хирургия)
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (диагностика, рентгенография, ультрасонография, хирургия)
РЕНТГЕНОГРАФИЯ ТОРАКАЛЬНАЯ -- RADIOGRAPHY, THORACIC (методы)
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED (методы)
ЭНДОСКОПИЯ ГАСТРОИНТЕСТИНАЛЬНАЯ -- ENDOSCOPY, GASTROINTESTINAL (методы)
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (методы)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ЭНДОСКОПИЧЕСКАЯ -- ENDOSONOGRAPHY (методы)
Анотація: Мета. Визначити ефективність діагностичних методів для виявлення лейоміоми стравоходу. Матеріали і методи. Ретроспективно оцінено дані 66 пацієнтів з морфологічно підтвердженою лейоміомою стравоходу. Пацієнтам проводили променеві дослідження: рентгенографію стравоходу з контрастом (n=48), комп’ютерну томографію органів грудної порожнини (КТ ОГП) (n=35), КТ ОГП з довенним підсиленням (n=10), магнітно-резонансну томографію (МРТ) ОГП з контрастним підсиленням (n=4), а також інструментальні: фіброезофагогастродуоденоскопію (ФЕГДС) (n=58), ендоскопічну ультрасонографію (ЕУС) (n=6). Результати. Чутливість рентгенографії, КТ ОГП, ФЕГДС як методів діагностики лейоміоми стравоходу низька: 31,25, 22,85 і 31% відповідно. Висновки. Кожен окремо метод променевої діагностики не має специфічних ознак для лейоміом стравоходу, проте використання в комплексі рентгенографії, КТ ОГП та ФЕГДС уможливлює більш точно встановити діагноз
Дод.точки доступу:
Гетьман, В. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Принципи диференціальної діагностики гнійно-некротичних процесів діабетичної стопи і сепису [Текст] / С. Д. Шаповал [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 8. - С. 30-32. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT (иммунология, кровь, осложнения, хирургия)
СЕПСИС -- SEPSIS (иммунология, кровь, хирургия, этиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (кровь)
C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК -- C-REACTIVE PROTEIN (анализ)
ГЛИКОПРОТЕИНЫ -- GLYCOPROTEINS (кровь)
Анотація: Мета. З’ясувати діагностичну цінність ранніх маркерів запального процесу в диференціальній діагностиці гнійно-некротичних процесів діабетичної стопи та розвитку сепсису. Матеріали і методи. Обстежено 989 хворих із ускладненим синдромом діабетичної стопи (СДС), із них у 97 (9,8%) перебіг захворювання був обтяжений сепсисом. Результати. За динамікою змін вмісту цитокінів IL-1β, IL-6, IL-10, системного цитокіну TNF-α, а також С-реактивного білка (СРБ) та прокальцитоніну (ПКТ) у сироватці крові можна диференціювати ускладнений СДС, обтяжений сепсисом. Висновки. Визначення цитокінового статусу, вмісту СРБ, ПКТ має діагностичну цінність в диференціальній діагностиці гнійно-некротичних процесів діабетичної стопи та розвитку сепсису
Дод.точки доступу:
Шаповал, С. Д.
Трибушний, О. В.
Савон, І. Л.
Слободченко, Л. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Морфометричні дослідження кровоносних судин шкіри та м’язів у хворих з ішемічною формою синдрому діабетичної стопи [Текст] / С. М. Діденко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 8. - С. 33-37. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ АНГИОПАТИИ -- DIABETIC ANGIOPATHIES (диагностика, осложнения)
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT (диагностика, этиология)
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA (диагностика, этиология)
КОЖА -- SKIN (кровоснабжение)
МЫШЦА СКЕЛЕТНАЯ -- MUSCLE, SKELETAL (кровоснабжение)
КРОВЕНОСНЫЕ СОСУДЫ -- BLOOD VESSELS (патология)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (методы)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (методы)
ИММУНОХИМИЯ -- IMMUNOCHEMISTRY (методы)
Анотація: Мета роботи - вивчити кількісні критерії ураження кровоносних судин шкіри та м'язів у хворих з ішемічною формою (ІФ) синдрому діабетичної стопи (СДС) та визначити на їх основі ступінь діабетичної мікроангіопатії (ДМАП). Відібрані зразки парафінових блоків шкіри та м'язів 49 хворих із цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу та ІФ СДС на тлі стенотично-оклюзійного ураження артерій нижньої кінцівки, які перебували на лікуванні в Центрі судинної хірургії Клінічної лікарні "Феофанія" протягом 2014 - 2017 рр. Для порівняння відібрані зразки шкіри та м'язів 10 пацієнтів, які не мали системних захворювань. Проведено гістологічні та імуногістохімічні дослідження для виявлення колагену IV типу - маркера базальних мембран; VEGF - судинного ендотеліального фактора росту; CD31 - маркера ендотеліальних клітин; гладком'язового актину. Виміряно та порівняно діаметри та щільність кровоносних судин шкіри та м’язів. Виявлено характерні зміни морфометричних показників судин гемомікроциркуляторного русла (ГМЦР) шкіри та м'язів при ДМАП, що надає змогу визначити її ступінь. Висновки: визначено кількісні показники, які змінювались залежно від перебігу та компенсації ЦД: щільність судин ГМЦР у сосочковому шарі шкіри; товщина базальних мембран кровоносних судин; діаметр просвіту судин ГМЦР. Характерними якісними змінами в тканинах є: згладження базальної мембрани епідермісу, її розпушення на окремих ділянках; підвищення експресії рецепторів до VEGF (VEGFR-1); підвищення рівня експресії актину у кровоносних судинах, у тому числі в капілярах; нерівномірна експресія CD31 в кровоносних судинах. На основі сукупності одержаних даних про якісні та кількісні зміни ГМЦР шкіри і м'язів розроблено критерії для визначення ступеня ДМАП, що може бути використано з метою створення алгоритму комплексного лікування хворих з ІФ СДС.
Дод.точки доступу:
Діденко, С. М.
Бойко, В. В.
Іванова, Ю. В.
Субботін, В. Ю.
Каленська, О. В.
Каленська, Л. В.
Савицька, І. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Удосконалення діагностики післяопераційних атрофічних та нормотрофічних рубців шкіри шляхом застосування колірної системи RGB [Текст] / Д. С. Аветіков [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 8. - С. 38-40. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
РУБЕЦ -- CICATRIX (диагностика, этиология)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
ИЗОБРАЖЕНИЯ ИНТЕРПРЕТАЦИЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- IMAGE INTERPRETATION, COMPUTER-ASSISTED
MeSH-не головна:
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Анотація: Мета роботи - удосконалення методів диференціальної діагностики атрофічних та нормотрофічних рубців шкіри голови та шиї шляхом використання комп'ютерної візуалізації цифрових світлин із застосуванням колірної системи RGB (Red, Green, Blue). Спостережено 60 пацієнтів із післяопераційними рубцями шкіри голови та шиї. Рубцевозмінену тканину додатково обстежували, аналізуючи цифрові світлини у програмі Adobe Photoshop CC із використанням системи кольорів RGB. Застосовуючи колірну систему RGB у діагностиці післяопераційних рубців шкіри щелепно-лицевої ділянки, достовірно визначали тип рубця. Залежно від типу рубця обирали оптимальний метод хірургічного втручання або консервативної терапії. Висновки: застосування системи кольорів RGB у програмі Adobe Photoshop СС дає можливість диференціювати атрофічні та нормотрофічні рубці шкіри за показниками інтенсивності забарвлення кольоровим спектром
Дод.точки доступу:
Аветіков, Д. С.
Буханченко, О. П.
Ставицький, С. О.
Іваницька, О. С.
Скрипник, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Біляєва, О. О.
Лікування післяін’єкційних ускладнень за розробленою методикою із застосуванням NO-терапії [Текст] / О. О. Біляєва, В. В. Крижевський, І. В. Кароль // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 8. - С. 41-43. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
АБСЦЕСС -- ABSCESS (кровь, терапия, хирургия, этиология)
МЯГКИХ ТКАНЕЙ ИНФЕКЦИИ -- SOFT TISSUE INFECTIONS (кровь, терапия, хирургия, этиология)
ИНЪЕКЦИИ ВНУТРИМЫШЕЧНЫЕ -- INJECTIONS, INTRAMUSCULAR (вредные воздействия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
АЗОТА ОКИСЬ -- NITRIC OXIDE (терапевтическое применение)
Анотація: Мета. Покращити результати лікування пацієнтів з післяін’єкційними ускладненнями. Матеріали і методи. Дослідження проведено щодо 49 пацієнтів, яких розподілили на дві групи: основну - 23 пацієнти і порівняльну – 26. В основній групі лікування проводили за розробленою методикою із застосуванням первинного шва, вакуум-аспірації та терапії монооксидом азоту (NO-терапії), у порівняльній – за стандартною методикою. Результати. Найчастіше виникнення післяін’єкційних абсцесів спричиняли внутрішньом’язові ін’єкції нестероїдних протизапальних препаратів – 27 (55,1%) спостережень та магнію сульфату – 11 (22,4%). Рівень С-реактивного білка (СРБ) на 7-му добу дослідження становив (3,1 ± 0,8) мг/л – в основній групі, (12,9 ± 6,0) мг/л – у контрольній групі. Лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ) на 7-му добу в основній групі становив (1,3 ± 0,4) умовних одиниць (у. о.), у порівняльній – (1,9 ± 0,2) у. о. Висновки. Тривалість перебування у стаціонарі пацієнтів, яких лікували за розробленою методикою, була у 2 рази меншою, ніж пацієнтів, яких лікували за стандартною методикою
Дод.точки доступу:
Крижевський, В. В.
Кароль, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Клинический опыт периоперационного применения декаметоксина без введения антибиотиков [Текст] / А. Ю. Глаголева [и др.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 8. - С. 44-48. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Декасан

MeSH-головна:
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (хирургия)
МАЛЫЙ ТАЗ -- LESSER PELVIS (хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION (профилактика и контроль)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА ЛОКАЛЬНЫЕ -- ANTI-INFECTIVE AGENTS, LOCAL (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: Цель работы - оценить эффективность и безопасность использования раствора декаметоксина с целью противомикробной профилактики в плановой хирургии. Представлены результаты клинического наблюдения 68 пациентов, которым были выполнены открытые и лапароскопические операции на органах брюшной полости и малого таза без профилактического введения антибиотиков, но с использованием декаметоксина для обработки операционного поля, ран и орошения брюшной полости. Среди пациентов, оперированных с применением исключительно антисептика Декасана в качестве противомикробной профилактики, не выявлено инфицирования области хирургического вмешательства. Ни у одного пациента не развился лимфангит или регионарный лимфаденит. Ни у одного больного не зафиксировали проявлений системной воспалительной реакции. Выводы: нерациональная антибиотикопрофилактика при чистых хирургических вмешательствах в настоящее время приводит к развитию антибиотикорезистентности микроорганизмов, аллергизации пациентов и в целом является экономически неоправданной. У оперированных пациентов не наблюдали ИОХВ и прочих инфекционных осложнений, что позволяет рассматривать декаметоксин как перспективный препарат антимикробной профилактики в чистой хирургии
Дод.точки доступу:
Глаголева, А. Ю.
Крестянов, М. Ю.
Лысенко, В. М.
Завертиленко, Д. С.
Саволюк, С. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Іоффе, О. Ю.
Обгрунтування доцільності двохетапного хірургічного лікування морбідного ожиріння [Текст] / О. Ю. Іоффе, М. С. Кривопустов, Ю. П. Цюра // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 8. - С. 49-52. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (хирургия)
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY (методы)
ЖЕЛУДОЧНЫЙ БАЛЛОН -- GASTRIC BALLOON
Анотація: Обґрунтувати доцільність двохетапного хірургічного лікування морбідного ожиріння (МО) з використанням внутрішньошлункового балона (ВШБ) як першого етапу. Матеріали і методи. Обстежено та проліковано 97 пацієнтів з МО, а саме з суперожирінням та високим операційно-анестезіологічним ризиком (ІІІ-ІV клас за шкалою ASA РS – American Society of Anaesthesiologists Physical Status Classification System 2014). Хворих лікували в два етапи. Як перший етап використовували встановлення ВШБ на 6 міс (основна група, n = 60) та консервативну терапію впродовж 6 міс, яка включала дієту, фізичну активність та поведінкове консультування (контрольна група, n = 37). На другому етапі хворим обох груп проводили хірургічне лікування МО. Результати. Середній відсоток втрати надлишкової маси тіла (%EWL – excess weight loss) у хворих основної групи становив 22,69 ± 5,87 та статистично значуще (p 0,001) перевищував зазначений показник у хворих контрольної групи. Рівень операційно-анестезіологічного ризику за шкалою ASA PS у хворих основної групи статистично значущо (p0,001) зменшився, що було підставою для проведення саме цим пацієнтам другого етапу лікування МО. Аналіз ефективності лікування, яке включало два етапи, показав, що у цих хворих маса тіла зменшилась у середньому на (83,31 ± 16,15) кг (мінімально – на 43 кг, максимально – на 113 кг), %EWL в кінці повного курсу двохетапного лікування становив у середньому 65,28 ± 6,65 (мінімальний - 53,61, максимальний - 80,49). Висновки. Обґрунтована доцільність двохетапного лікування хворих з МО та високим операційно-анестезіологічним ризиком: як перший етап – встановлення ВШБ, другий етап – виконання баріатричної операції. Якщо шляхом використання ВШБ досягнуто показників %EWL, які дорівнюють або перевищують 20, перевагу слід надавати рестриктивним типам баріатричних операцій, менше 20 - шунтуючому баріатричному втручанню; за наявності у пацієнта з МО цукрового діабету (ЦД) 2-го типу, незалежно від показників %EWL, перевагу необхідно надавати шунтуючому баріатричному втручанню
Дод.точки доступу:
Кривопустов, М. С.
Цюра, Ю. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Ибрагимов, Ф. И.
Новые системные подходы при лечении сочетанных повреждений живота и конечностей [Текст] / Ф. И. Ибрагимов // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 8. - С. 53-57. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (диагностика, терапия, хирургия)
БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ ТРАВМЫ -- ABDOMINAL INJURIES (диагностика, осложнения, терапия, хирургия)
КОНЕЧНОСТИ -- EXTREMITIES (повреждения, хирургия)
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE (диагностика, осложнения, терапия, хирургия)
Анотація: Цель работы - снижение инвалидности и летальности среди больных с тяжелыми сочетанными травмами (ТСТ) живота и конечностей путем применения новой прогрессивной тактики лечения. Проведен ретроспективный и проспективный анализ данных 1033 больных с ТСТ, которым проводили лечение в 2009 - 2015 гг. в Городской клинической больнице N 3 г. Баку. С целью сравнительного анализа методов лечения больных разделили на две группы. Больные, которым лечение проводили в 2009 - 2010 гг. по стандартной схеме, составили 1-ю группу, больные, которым лечение проводили в 2011 - 2015 гг. по принципиально новой схеме, 2-ю. Всего с сочетанными повреждениями живота и конечностей было 216 пациентов, из них 171 включили в основную группу, 45 - в сравнительную. Степень тяжести повреждений больных основной группы оценивали по шкалам AIS (Abbreviated Injury Scale - сокращенная шкала повреждений) и ISS (Injury Severity Scale - шкала тяжести травмы) и им оказывали помощь с учетом принципа "damage control". У 52,1 % больных основной группы с ТСТ живота и конечностей, которых лечили с учетом принципа "damage control" и применением запрограммированной многоэтапной хирургической тактики (МХТ), при субкомпенсации травматической болезни летальность составила 16 %, в сравнительной группе - 44,4 %, при декомпенсации - соответственно 51,6 и 89,7%. Выводы: полученные результаты применения МХТ при ТСТ живота и конечностей демонстрируют явные ее преимущества
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Колеснік, О. О.
Нові аспекти застосування глісонового методу мобілізації воріт печінки в хірургічному лікуванні метастатичного колоректального раку [Текст] / О. О. Колеснік, А. А. Бурлака // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 8. - С. 58-61. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, хирургия)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS
ПЕЧЕНИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LIVER NEOPLASMS (вторичный, диагностика, лекарственная терапия, хирургия)
ГЕПАТЭКТОМИЯ -- HEPATECTOMY (методы)
Анотація: Мета роботи - покращити безпосередні результати хірургічного лікування хворих із метастатичним колоректальним раком (МКРР) шляхом удосконалення Глісонового методу резекції печінки. Проведено ретроспективний аналіз (із січня 2014 по листопад 2017 рр.) клінічних даних 62 хворих із МКРР, яким виконували мобілізацію воріт печінки Глісоновим методом. Інтраопераційна крововтрата становила (382 +- 221) мл, тривалість резекції - (254 +- 63,7) хв, періопераційна гемотрансфузія - (380 +- 120) мл, теплова ішемія (селективний маневр Прінгла - СМП) - (25,1 +- 13,6) хв. Хірургічні ускладнення III і більше ступеня за класифікацією Clavien-Dindo зареєстровані у 5 (8,06 %) хворих. Померлих не було. Висновки: оптимізація Глісонового методу мобілізації воріт печінки продемонструвала його доцільність та ефективність у хірургічному лікуванні МКРР. Основною перевагою цього методу вважаємо можливість визначення варіантної анатомії печінки, зменшення тривалості та об'єму теплової ішемії паренхіми
Дод.точки доступу:
Бурлака, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Клініко-морфологічні особливості зубчастих колоректальних неопластичних утворень [Текст] / О. Г. Курик [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 8. - С. 62-64. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS (диагностика)
Анотація: Мета. Проаналізувати спостереження зубчастих неопластичних утворень (ЗНУ), визначивши частоту їх виявлення і особливості морфологічної будови. Матеріали і методи. Проаналізовані результати морфологічного дослідження матеріалу, взятого під час діагностичної колоноскопії (ДКС) з біопсією, проведеної 376 пацієнтам. Результати. У 289 (77,0%) пацієнтів із 376 виявлено 1058 колоректальних поверхневих неопластичних утворень (КПНУ). Індекс виявлення КПНУ (кількість виявлених КПНУ по відношенню до загальної кількості обстежених пацієнтів) становив 2,81. Із 376 пацієнтів ЗНУ діагностовано у 157 (42%) (95% довірчого інтервалу (ДІ) 32,6-53,5), папілярно-тубулярні неопластичні утворення (ПТНУ) - у 248 (66%) (95% ДІ 58,2-70,8), причому у 116 (31%) пацієнтів спостерігали одночасно ПТНУ і ЗНУ (95% ДІ 28,6-42,7). Серед 1058 КПНУ діагностовано 672 (63,5%) ПТНУ і 386 (36,5%) – ЗНУ, тобто ЗНУ виявляли достовірно рідше, ніж ПТНУ (р 0,01; відношення шансів 2,69). Серед 386 ЗНУ діагностовано 95 (24,6%) гіперпластичних поліпів (ГП), 144 (37,2%) ЗНУ на широкій основі (SSA), 74 (19,4%) традиційних (TSA) і 73 (18,8%) некласифікованих. Висновки. ЗНУ є частою колоректальною патологією. ДКС з видаленням ЗНУ - ефективний метод профілактики колоректального раку
Дод.точки доступу:
Курик, О. Г.
Коломоєць, М. Ю.
Яковенко, В. О.
Губар, О. С.
Ткаченко, Р. П.
Баздирєв, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Результати хірургічного лікування місцево-розповсюдженого раку ободової кишки з поширенням на підшлункову залозу [Текст] / В. В. Керничний [та ін.] // Клінічна хірургія : науково-практичний журнал. - 2018. - Том 85, N 8. - С. 65-67. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ОБОДОЧНОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLONIC NEOPLASMS (осложнения, хирургия)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (вторичный, хирургия)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета. Вивчити результати лапароскопічної адреналектомії (ЛАЕ), виконаної з приводу об’ємних новоутворень наднирників (ОНН), з метою покращення діагностики та хірургічного лікування таких хворих. Матеріали і методи. Проаналізовано результати ЛАЕ, виконаної 59 хворим у відділенні загальної хірургії Івано-Франківської обласної клінічної лікарні за період з 2013 по 2018 р. Чоловіків було 17 (28,8%), жінок - 42 (71,2%). Вік хворих коливався від 21 до 64 років, середній вік становив (47,4 ± 8,6) року. У 22 (37,7%) хворих новоутворення локалізувались у правому наднирнику, у 37 (62,3%) – у лівому. Для діагностики патологічних змін у наднирниках використовували лабораторні дослідження рівнів гормонів наднирників, ультразвукове дослідження (УЗД), комп’ютерну томографію (КТ), патогістологічне дослідження операційного матеріалу. Результати. Синдром артеріальної гіпертензії мали 45 (76,3%) хворих. Хірургічне лікування проведено за такими показаннями: синдром Кушинга, зумовлений доброякісною кортизол-продукуючою аденомою наднирника - 12 (20,3%) хворих, хвороба Кушинга, лікування якої іншими методами не мало ефективності - 6 (10,2%), синдром Конна - 12 (20,3%), доброякісна феохромоцитома наднирника - 10 (16,9%), нефункціональні аденоми наднирників та інші пухлини (діаметром 2 см і більше чи в разі постійного їх росту) – 19 (32,3%). ЛАЕ виконували з трансабдомінального доступу. У ранньому післяопераційному періоді ускладнень не було. У віддалені строки після операції помірну артеріальну гіпертензію спостерігали у 5 (15,1%) пацієнтів, наднирникову недостатність - у 1 (1,7%) хворої. Висновки. Комплексна діагностика ОНН з обов’язковим лабораторним дослідженням функції наднирників та використанням КТ дає змогу встановити чіткі показання до операції у кожного конкретного хворого. ЛАЕ є «золотим стандартом» хірургічного лікування хворих з ОНН, метод має добрі і задовільні результати у ранньому та віддаленому періоді. Доцільним є створення єдиного Національного реєстру пацієнтів з ОНН з постійним онлайн-оновленням, що дало б змогу більш детально та на великому клінічному матеріалі проаналізувати виконані оперативні втручання та їх результат
Дод.точки доступу:
Керничний, В. В.
Суходоля, А. І.
Монастирський, В. М.
Мороз, В. А.
Балицький, В. В.
Підмурняк, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Пилипчук, В. І.
Результати хірургічного лікування об’ємних новоутворень наднирників [Текст] / В. І. Пилипчук // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 8. - С. 68-71. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
НАДПОЧЕЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL GLAND NEOPLASMS (диагностика, хирургия)
АДРЕНАЛЭКТОМИЯ -- ADRENALECTOMY (методы)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета. Вивчити результати лапароскопічної адреналектомії (ЛАЕ), виконаної з приводу об’ємних новоутворень наднирників (ОНН), з метою покращення діагностики та хірургічного лікування таких хворих. Матеріали і методи. Проаналізовано результати ЛАЕ, виконаної 59 хворим у відділенні загальної хірургії Івано-Франківської обласної клінічної лікарні за період з 2013 по 2018 р. Чоловіків було 17 (28,8%), жінок - 42 (71,2%). Вік хворих коливався від 21 до 64 років, середній вік становив (47,4 ± 8,6) року. У 22 (37,7%) хворих новоутворення локалізувались у правому наднирнику, у 37 (62,3%) – у лівому. Для діагностики патологічних змін у наднирниках використовували лабораторні дослідження рівнів гормонів наднирників, ультразвукове дослідження (УЗД), комп’ютерну томографію (КТ), патогістологічне дослідження операційного матеріалу. Результати. Синдром артеріальної гіпертензії мали 45 (76,3%) хворих. Хірургічне лікування проведено за такими показаннями: синдром Кушинга, зумовлений доброякісною кортизол-продукуючою аденомою наднирника - 12 (20,3%) хворих, хвороба Кушинга, лікування якої іншими методами не мало ефективності - 6 (10,2%), синдром Конна - 12 (20,3%), доброякісна феохромоцитома наднирника - 10 (16,9%), нефункціональні аденоми наднирників та інші пухлини (діаметром 2 см і більше чи в разі постійного їх росту) – 19 (32,3%). ЛАЕ виконували з трансабдомінального доступу. У ранньому післяопераційному періоді ускладнень не було. У віддалені строки після операції помірну артеріальну гіпертензію спостерігали у 5 (15,1%) пацієнтів, наднирникову недостатність - у 1 (1,7%) хворої. Висновки. Комплексна діагностика ОНН з обов’язковим лабораторним дослідженням функції наднирників та використанням КТ дає змогу встановити чіткі показання до операції у кожного конкретного хворого. ЛАЕ є «золотим стандартом» хірургічного лікування хворих з ОНН, метод має добрі і задовільні результати у ранньому та віддаленому періоді. Доцільним є створення єдиного Національного реєстру пацієнтів з ОНН з постійним онлайн-оновленням, що дало б змогу більш детально та на великому клінічному матеріалі проаналізувати виконані оперативні втручання та їх результат
Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Бойцова, О. Н.
Динамика энергоструктурной активности при ингаляционной анестезии [Текст] / О. Н. Бойцова, Л. М. Смирнова, Г. А. Шифрин // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 8. - С. 72-76. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
АНЕСТЕЗИЯ ИНГАЛЯЦИОННАЯ -- ANESTHESIA, INHALATION (методы)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD
Анотація: Цель работы - улучшение результатов лечения больных путем придания периоперационному обеспечению ингаляционной анестезии севофлураном энергопротективной направленности. У пациентов с острой патологией органов брюшной полости проведен аудит энергоструктурной активности во время ингаляционной анестезии севофлураном. В группе сравнения использовали общепринятый протокол, в основной - с применением органопротективных технологий. Определены клинические индексы опасности (КИО), безопасности (КИБ), кардиальный резерв (КР), микроциркуляторно-митохондриальную недостаточность (ММН), концентрацию в крови нейроглиального белка (S100) и нейронспецифической энолазы (NSE). Ингаляционная анестезия севофлураном нарушает энергоструктурные взаимодействия (ЭСВ) в массе клеток тела (МКТ). Энергопротективные технологии снижают степень повреждения, о чем свидетельствовала концентрация в крови S100 и NSE. Выводы: применение энергопротективных технологий в соответствии с категориями энергоструктурной активности в МКТ позволяет улучшить результаты лечения пациентов с острой патологией брюшной полости и персонифицировать анестезиологическое обеспечение. Выявлена и доказана тесная корреляционная связь между ранними проявлениями структурных микроповреждений клеток головного мозга с энергоструктурными изменениями в МКТ пациентов
Дод.точки доступу:
Смирнова, Л. М.
Шифрин, Г. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Мельник, В. М.
Современное состояние проблемы хирургического лечения неопухолевых заболеваний толстой кишки и факторы, влияющие на его результаты. Ч. 1 [Текст] / В. М. Мельник, А. И. Пойда, А. А. Кадир // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 8. - С. 77-80. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
КРОНА БОЛЕЗНЬ -- CROHN DISEASE (хирургия)
КОЛИТ ЯЗВЕННЫЙ -- COLITIS, ULCERATIVE (хирургия)
Анотація: В течение последних 25 лет в большинстве экономически развитых стран мира, а также в Украине стремительно увеличивается частота неопухолевых заболеваний толстой кишки (ТК), а именно: язвенного колита, болезни Крона ТК, семейного аденоматозного полипоза [1]. За последние 40 лет число пациентов с тотальным или субтотальным поражением ТК, особенно при язвенном колите, увеличилось с 38 до 52% [2]. В связи с этим прослеживается тенденция к увеличению числа операций, выполняемых на ТК, и на этом фоне к улучшению их результатов. Некоторые авторы сообщают о снижении частоты осложнений после операций на ТК с 16,2 – 32,6 до 4,3 – 6,1%, а послеоперационной летальности с 3,7 – 14,3 до 0 – 3,5% [3, 4]. Указанную положительную тенденцию объясняют широким внедрением современных диагностических и лечебных технологий в практику хирургии ТК, в частности, эндоректального ультразвукового исследования, компъютерной и магнитно–резонанской томографии, видео– и хромоколоноскопии, лапароскопических технологий, эндоректальных методов лечения, современных сшивающих аппаратов, дифференцированного подхода к выбору объема радикальных операций, совершенствованием способов выполнения восстановительных и реконструктивно–восстановительных операций
Дод.точки доступу:
Пойда, А. И.
Кадир, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)