Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=КУ5/2018/85/9<.>
Загальна кількість знайдених документів : 20
Показані документи з 1 по 20
1.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Огородник П. В., Дейниченко А. Г., Терешкевич І. С., Щербина С. І., Єрмак Н. А.
Назва : Ендоскопічні транспапілярні втручання в лікуванні хронічного панкреатиту
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2018. - Том 85, N 9. - С. 5-7 (Шифр КУ5/2018/85/9)
Примітки : Бібліогр.: с. 7
MeSH-головна: ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC
ЭНДОСКОПИЯ ОРГАНОВ ПИЩЕВАРЕНИЯ -- ENDOSCOPY, DIGESTIVE SYSTEM
Анотація: Мета. Оцінити результати застосування мініінвазивних транспапілярних технологій для хірургічного лікування хронічного панкреатиту (ХП). Досліджені результати ендоскопічного лікування 45 пацієнтів з ХП у клініці Інституту з 2007 по 2018 р. Віддалені результати лікування в строки 2 - 8 років простежені у 23 пацієнтів. Хороші та задовільні результати лікування одержані у 19 (83 %) пацієнтів. Ускладнення ендоскопічних транспапілярних втручань (ЕТПВ) виникли у 8 (17,8 %) хворих. Висновки: ЕТПВ при ХП є безпечною та ефективною альтернативою стандартним хірургічним операціям, оскільки після їх застосування у більшості хворих зникають явища протокової гіпертензії та зменшується больовий синдром
Знайти схожі

2.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Андрющенко В. П., Андрющенко Д. В., Куновський В. В., Лисюк Ю. С.
Назва : Раннє ентеральне харчування в хірургічному лікуванні гострого ускладненого панкреатиту
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2018. - Том 85, N 9. - С. 8-10 (Шифр КУ5/2018/85/9)
Примітки : Библиогр.: с. 10
MeSH-головна: ПАНКРЕАТИТ -- PANCREATITIS
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION
Анотація: Мета. Оцінити ефективність раннього ентерального харчування (РЕХ) у хворих із гострим ускладненим панкреатитом (ГУП), визначивши його зміст та вдосконаливши методики реалізації. Матеріали і методи. Вивчено результати РЕХ у 82 хворих із ГУП. Виокремлено дві групи пацієнтів - основну (n=58), у комплексі лікування котрих реалізовували РЕХ у до- та післяопераційному періодах, і порівняльну (n=24). Для проведення РЕХ встановлювали зонд під час фіброгастроскопії в початковий відділ тонкої кишки (у 25 хворих), субопераційнної назогастроінтестинальної інтубації кишки (у 12) та формування єюностоми за Вітцелем (у 21), що виявилось найбільш ефективним і відповідало принципам Fast track хірургії. Результати. Застосовували поживні харчові суміші в поєднанні з пробіотиками та коректорами метаболізму. Застосування РЕХ у хворих із ГУП сприяло більш швидкому відновленню моторно-евакуаторної функції тонкої кишки, нормалізації рівнів лейкоцитів та білків крові, нівелюванню мікроструктурних змін слизової оболонки та «очищенню» гнійно-некротичного вогнища. Висновки. РЕХ у хворих із ГУП є ефективним компонентом хірургічного лікування в до- та післяопераційному періодах
Знайти схожі

3.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Каніковський О. Є., Павлик І. В., Олійник І. В.
Назва : Клінічна та морфологічна характеристика пейсмейкера хронічного панкреатиту
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2018. - Том 85, N 9. - С. 11-14 (Шифр КУ5/2018/85/9)
Примітки : Бібліогр.: с. 14
MeSH-головна: ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
Анотація: Мета. Клінічно та морфологічно обгрунтувати поняття пейсмейкера хронічного панкреатиту (ХП). Матеріали і методи. Проаналізовано результати хірургічного лікування 181 хворого з ХП, ускладненим синдромом панкреатичної гіпертензії. Результати. З больовим синдромом типу В, що опосередковано вказує на тотальний тяжкий фіброз підшлункової залози (ПЗ), госпіталізовані 24,5% пацієнтів. Клінічно у всіх цих хворих виявлені множинні стриктури головної протоки ПЗ, інструментально - тканинний тиск спротиву (ТТС) понад 26,7 кПа (200 мм рт. ст.) та гістологічно - площа сполучнотканинних полів сягала (81,4 ± 6,62)%. Таким чином, пейсмейкером ХП слід вважати стриктуру - зону максимального фіброзу та кальцеутворення головної протоки ПЗ і, що є основним, проток другого та третього порядків. Головка ПЗ була пейсмейкером ХП тільки у 83,8% спостережень, перешийок або тіло та хвіст ПЗ - у 16,2%. Висновки. Ключовим у хірургічному лікуванні ХП є широке висічення стриктури (зони фіброзу) ПЗ, що забезпечує виконання комбінованої локальної резекції ПЗ за Frey-Izbicki, після якої частота виникнення рецидиву панкреатичної гіпертензії менша на 11,1%
Знайти схожі

4.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Саволюк С. І., Свиридюк Б. В., Іванько О. В.
Назва : Оцінка якості життя хворих похилого та старечого віку після мініінвазивних оперативних втручань з приводу гострого калькульозного холециститу та холедохолітіазу
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2018. - Том 85, N 9. - С. 15-18 (Шифр КУ5/2018/85/9)
Примітки : Бібліогр.: с. 18
MeSH-головна: ХОЛЕЦИСТИТ КАЛЬКУЛЕЗНЫЙ -- CHOLECYSTOLITHIASIS
ХОЛЕДОХОЛИТИАЗ -- CHOLEDOCHOLITHIASIS
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Анотація: Мета. Дослідити якість життя (ЯЖ) хворих похилого та старечого віку після виконаних мініінвазивних оперативних втручань. Матеріали і методи. Проаналізовані показники фізичного та психологічного компонентів ЯЖ, оцінені за опитувальником Outcomes Study Short Fait (SF-36) у 255 хворих похилого та старечого віку із гострим холециститом (ГХ) у поєднанні з холедохолітіазом після мініінвазивного хірургічного лікування. Вибір способу корекції патології жовчовивідних шляхів залежав від клініко-морфологічної форми захворювання та вихідного соматичного статусу хворих. Результати. Показники фізичного компонента ЯЖ пацієнтів основної групи через 3 міс після операції були достовірно вищі порівняно з аналогічними показниками пацієнтів контрольної групи (р 0,05). Показники психологічного компонента ЯЖ були вищі також у хворих основної групи (р 0,05). Показники фізичного та психологічного компонентів ЯЖ у хворих основної та контрольної груп через 6 міс після оперативного втручання достовірно не відрізнялися. Висновки. Після застосування мініінвазивних лапароскопічних методик показники фізичного та психологічного компонентів ЯЖ, оцінені за опитувальником SF-36, кращі. ЯЖ хворих зі збереженою функцією великого сосочка дванадцятипалої кишки (ВСДПК) вища
Знайти схожі

5.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Попов В. В.
Назва : Хірургічне лікування мітрального стенозу, ускладненого масивним тромбозом лівого передсердя
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2018. - Том 85, N 9. - С. 19-23 (Шифр КУ5/2018/85/9)
Примітки : Бібліогр.: с. 23
MeSH-головна: МИТРАЛЬНОГО КЛАПАНА СТЕНОЗ -- MITRAL VALVE STENOSIS
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS
СЕРДЦА БОЛЕЗНИ -- HEART DISEASES
СЕРДЦА ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIAC SURGICAL PROCEDURES
Анотація: Мета. Проаналізувати особливості хірургічного лікування мітрального стенозу, ускладненого масивним тромбозом лівого передсердя. Матеріали і методи. Аналізовану групу склали 344 пацієнти, прооперовані в Інституті. Масивним тромбоз лівого передсердя вважали, коли тромботичні маси займали не менше третини його об’єму, не рахуючи вушка. Результати. Госпітальна летальність після заміни мітрального клапана становила 4,2% та прямо залежала від ступеня тромбозу лівого передсердя (р 0,05). Після відкритої мітральної комісуротомії госпітальної летальності не спостерігали, що свідчить про доцільність видалення тромботичної матриці. Висновки. Під час операції з приводу масивного тромбозу лівого передсердя важливо повністю видалити материнську основу тромботичної вистілки та ліквідувати вушко лівого передсердя, що суттєво знижує ризик летальності та тромбоемболічних ускладнень на госпітальному етапі. Комп’ютерна томографія голови та органів черевної порожнини перед операцією є обов’язковою умовою для виключения непомітної тромбоемболії
Знайти схожі

6.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Галич С. П., Гуч А. А., Гиндич О. А., Огородник Я. П.
Назва : Особенности ультразвуковой характеристики сосудистых мальформаций головы и шеи
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2018. - Том 85, N 9. - С. 24-26 (Шифр КУ5/2018/85/9)
Примітки : Библиогр.: с. 26
MeSH-головна: КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ МАЛЬФОРМАЦИИ -- VASCULAR MALFORMATIONS
ГОЛОВА -- HEAD
ШЕЯ -- NECK
Анотація: Цель. Использование инструментальных методов исследования для проведения дифференциальной диагностики различных типов врожденных сосудистых мальформаций (ВСМ) головы и шеи. Материалы и методы. В клинике обследованы 86 пациентов с различными типами ВСМ головы и шеи за период с 2008 по 2018 г. Всем пациентам проведены ультразвуковое исследование (УЗИ) в серошкальном режиме и цветовое дуплексное ангиосканирование (ЦДАС) для определения пиковой систолической (ПССК) и линейной (ЛСК) скорости кровотока, а также индекса циркуляторного сопротивления (RI) и индекса пульсации (PI) по основным магистральным артериям головы и шеи. Результаты. У пациентов с артериовенозными мальформациями (АВМ) ПССК составила (96,57 ± 8,54) см/с, ЛСК - (46,33 ± 5,59) см/с, у пациентов с капиллярными (КМ) и венозными (ВМ) мальформациями - (57,53 ± 4,63) и (28,78 ± 3,45) см/с соответственно. Выводы. С использованием ЦДАС возможно проводить дифференциальную диагностику различных типов ВСМ
Знайти схожі

7.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гуменюк Б. М., Попов В. В.
Назва : Кровозбереження в хірургічному лікуванні мітральної хвороби серця
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2018. - Том 85, N 9. - С. 27-30 (Шифр КУ5/2018/85/9)
Примітки : Бібліогр.: с. 30
MeSH-головна: СЕРДЕЧНЫХ КЛАПАНОВ БОЛЕЗНИ -- HEART VALVE DISEASES
МИТРАЛЬНЫЙ КЛАПАН -- MITRAL VALVE
СЕРДЦА ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIAC SURGICAL PROCEDURES
ОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- INTRAOPERATIVE PERIOD
ПЕРЕЛИВАНИЕ КРОВИ АУТОЛОГИЧНОЕ -- BLOOD TRANSFUSION, AUTOLOGOUS
Анотація: Мета. Дослідження сучасних можливостей безкровної техніки хірургічного лікування мітральних вад серця (МВС) в умовах штучного кровообігу (ШК). Матеріали і методи. Обстежено 727 пацієнтів з МВС. Всіх пацієнтів розподілили на дві групи: основну та порівняльну. Основну групу склали 637 пацієнтів, у яких застосовували різні варіанти кровозбереження без переливання препаратів крові, без використання селсейвера, гемоконцентруючих колонок та ультрафільтрації крові; порівняльну - 90 пацієнтів, яким переливали препарати крові. Описано методику забезпечення анестезії та перфузійних заходів під час заміни мітрального клапана, а також особливості управління інфузійною терапією під час операції в умовах ШК. Результати. У пацієнтів основної групи частота післяопераційних інфекційних ускладнень становила 1,2%, порівняльної - 9,9%, середня тривалість перебування на штучній вентиляції легенів - (6,7 ± 2,3) та (12,3 ± 8,4) год відповідно, середня тривалість перебування в реанімаційному відділенні - (58,4 ± 12,4) та (116,3 ± 45,2) год відповідно (р 0,05). Об’єм інтраопераційної крововтрати в основній групі був значно меншим, ніж у порівняльній: (261,2 ± 33,8) та (533,1 ± 131,6) мл відповідно (р 0,05). На всіх етапах операції та в післяопераційному періоді рівень гемоглобіну залишався в межах компенсації, що відповідало безпечному рівню кисневої ємкості крові. Висновки. Впровадження інтраопераційних варіантів резервування аутокрові без використання препаратів донорської крові, селсейвера та гемоконцентруючих колонок не супроводжувалось зниженням доставки і споживання кисню та розвитком лактат-ацидозу. Удосконалена методика анестезіологічного забезпечення полягала в проведенні інфузійно-трансфузійної терапії (стимуляція діурезу, контроль водного балансу, поєднання гострої нормоволемічної гемодилюції (ГНГ) із ШК і зниження гемодилюції за рахунок ретроградного заповнення оксигенатора аутокров’ю); використанні методів ексфузії аутокрові і їх комбінацій, зміні тактики інфузійної гемостатичної терапії; контролі центрального венозного тиску (ЦВТ) і підтримці середнього артеріального тиску (АТср) за різних методів ексфузії аутокрові. Впровадження описаної методики забезпечило добрий клінічний ефект без трансфузійних ускладнень на госпітальному етапі
Знайти схожі

8.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Діденко С. М., Каленська О. В., Каленська Л. В., Субботін В. Ю., Савицька І. М., Гупало Ю. М., Швед О. Є.
Назва : Діабетична мікроангіопатія у хворих із цукровим діабетом та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2018. - Том 85, N 9. - С. 31-34 (Шифр КУ5/2018/85/9)
Примітки : Бібліогр.: с. 34
MeSH-головна: ДИАБЕТИЧЕСКИЕ АНГИОПАТИИ -- DIABETIC ANGIOPATHIES
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT
АРТЕРИЙ ОККЛЮЗИРУЮЩИЕ БОЛЕЗНИ -- ARTERIAL OCCLUSIVE DISEASES
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY
КОЖА -- SKIN
МИКРОЦИРКУЛЯЦИЯ -- MICROCIRCULATION
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY
Анотація: Мета. Дослідити кількісні характеристики ураження судин гемомікроциркуляторного русла (ГМЦР) шкіри у хворих із цукровим діабетом (ЦД) та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки (ХКІНК) і з’ясувати можливість їх використання в клінічній практиці. Матеріали і методи. Для імуногістохімічного та гістологічного дослідження із 165 парафінових блоків шкіри, підшкірної клітковини і м’язів 49 хворих із ЦД та ХКІНК було виготовлено 414 мікропрепаратів. Вік пацієнтів коливався від 56 до 88 років, середній вік становив (67,9 ± 8,1) року. Чоловіків було 28 (57,1%), жінок - 21 (42,9%). Хворих лікували в Центрі судинної хірургії Клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами в 2013 - 2016 рр. Для порівняння були відібрані зразки шкіри та м’язів 20 пацієнтів, які не мали системних захворювань (контрольна група). Частину препаратів (62,1%) забарвлювали гематоксиліном і еозином, пікрофуксином за ван Гізоном. Імуногістохімічні реакції (37,9% препаратів) проводили за стандартними протоколами з використанням моноклональних мишачих та кролячих антитіл. Результати. Виявлені характерні зміни морфометричних показників судин ГМЦР шкіри хворих з ЦД та ХКІНК. Розроблено методику розрахунку показника ступеня (ПС) діабетичної мікроангіопатії (ДМАП). Виявлена кореляція між ступенем ДМАП та ймовірністю виникнення тромбозу після гібридної артеріальної реконструкції. Висновки. Внутрішній діаметр судин ГМЦР шкіри хворих з ДМАП 3-го ступеня зменшувався: артеріол - у середньому в 2,6 разу; венул - у 3,1 разу, капілярів - на 43%. Протягом періоду спостереження на тлі антитромбоцитарної терапії при ДМАП 1-го ступеня тромбозу зони артеріальної реконструкції у хворих не фіксували, при ДМАП 2-го ступеня тромбоз зони артеріальної реконструкції зафіксували у 1 (9,1%) з 11 хворих, при ДМАП 3-го ступеня - у 7 (22,6%) з 31 хворого. Проведеним клініко-морфологічним дослідженням виявлені зміни ГМЦР шкіри хворих із ЦД та ХКІНК, використання яких дає змогу конкретизувати лікувальну тактику. Отримані результати свідчать про важливу роль ДМАП у створенні периферичного судинного опору та необхідність враховувати ПС ДМАП для призначення обстеження та проведення лікування після артеріальної реконструкції хворим із ЦД та ХКІНК
Знайти схожі

9.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Скумс А. В., Гулько О. М., Кондратюк В. А., Симонов О. М.
Назва : Мультидисциплінарний підхід до хірургічного лікування феохромоцитоми наднирників
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2018. - Том 85, N 9. - С. 35-38 (Шифр КУ5/2018/85/9)
Примітки : Бібліогр.: с. 38
MeSH-головна: НАДПОЧЕЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL GLAND NEOPLASMS
ФЕОХРОМОЦИТОМА -- PHEOCHROMOCYTOMA
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES
ЭЛЕКТРОКОАГУЛЯЦИЯ -- ELECTROCOAGULATION
ЭМБОЛИЗАЦИЯ ТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ -- EMBOLIZATION, THERAPEUTIC
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
АДРЕНАЛЭКТОМИЯ -- ADRENALECTOMY
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета. Оцінити результати застосування мультидисциплінарного підходу в лікуванні феохромоцитоми наднирників. Матеріали і методи. Для аналізу ефективності схеми періопераційного лікування проспективно та ретроспективно досліджено результати лапароскопічної адреналектомії (ЛА), виконаної з приводу феохромоцитоми у 31 хворого за період з 2015 по 2017 р. Пацієнтів розподілили на дві групи: 1-ша - 15 хворих, яким періопераційне лікування проводили із застосуванням мультидисциплінарного підходу, 2-га - 16 пацієнтів, яким виконали тільки ЛА. Аналізували середню тривалість оперативного втручання, середній об’єм інтраопераційної крововтрати, геодинамічні показники та ускладнення. Результати. Середній об’єм інтраопераційної крововтрати у 1-й групі становив (48,7 ± 9,1) мл, у 2-й - (231,3 ± 113,8) мл (р 0,05), середній рівень метанефрину в сечі до адреналектомії - відповідно (290,9 ± 71,8) та (991,2 ± 703,0) мкг/добу (р 0,05). Середня тривалість оперативного втручання у пацієнтів 1-ї групи становила (117,7 ± 52,1) хв і була несуттєво меншою порівняно з пацієнтами 2-ї групи - (164,7 ± 57,5) хв (р
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Таращенко Ю. М., Коваленко А. Є., Болгов М. Ю., Гуда Б. Б., Остафійчук М. В., Колюх О. Г.
Назва : Післяопераційна кровотеча в тиреоїдній хірургії
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2018. - Том 85, N 9. - С. 39-41 (Шифр КУ5/2018/85/9)
Примітки : Бібліогр.: с. 41
MeSH-головна: ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES
ГЕМОРРАГИИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- POSTOPERATIVE HEMORRHAGE
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
Анотація: Мета. Аналіз факторів ризику, причин виникнення кровотечі під час виконання операцій на щитоподібній залозі (ЩЗ) та розробка методів профілактики хірургічного гемостазу. Матеріали і методи. Проведено детальний аналіз щодо 89 пацієнтів, оперованих з приводу патології ЩЗ, у яких виникла післяопераційна кровотеча. Результати. Загальна частота виникнення кровотечі становила 0,49%: у жінок - 0,35%, у чоловіків - 1,21%. Середній вік пацієнтів - (42,3 ± 0,2) року. Частота виникнення кровотечі залежала від обсягу оперативного втручання. Після виконання тиреоїдектомії ризик виникнення кровотечі вищий - 50,56%, або в 1,6 разу, в порівнянні з органозберігаючими операціями - 30,33%. Висновки. Використання сучасних технологій гемостазу, медикаментозна корекція порушень фібрінолізу дають змогу мінімізувати ризик розвитку післяопераційних ускладнень та скоротити терміни лікування пацієнтів
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Салманов А. Г., Усенко А. Ю.
Назва : Интраабдоминальные инфекции и устойчивость их возбудителей к антибиотикам в хирургических стационарах г. Киева
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2018. - Том 85, N 9. - С. 42-49 (Шифр КУ5/2018/85/9)
Примітки : Библиогр.: с. 48-49
MeSH-головна: ВНУТРИБРЮШНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- INTRAABDOMINAL INFECTIONS
МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- MICROBIOLOGICAL TECHNIQUES
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У БАКТЕРИЙ -- DRUG RESISTANCE, BACTERIAL
ХИРУРГИЧЕСКОЕ ОТДЕЛЕНИЕ БОЛЬНИЦЫ -- SURGERY DEPARTMENT, HOSPITAL
Анотація: Цель. Изучить клинические и микробиологические особенности интраабдоминальных инфекций (ИАИ), а также антибиотикорезистентность их возбудителей, выделенных от пациентов, госпитализированных в хирургические стационары г. Киева. Материалы и методы. Исследованы 1622 интраперитонеальных изолята, выделенных от 662 пациентов в возрасте от 22 до 84 лет, которые с бактериологически подтвержденными ИАИ с января 2014 по декабрь 2016 г. находились на лечении в хирургических отделениях 7 больниц г. Киева. Идентифицировали полученные культуры и определяли их чувствительность к 20 антибиотикам с помощью автоматизированного анализатора Vitek 2 Compact. В некоторых тестах использовали диско-диффузионный метод Kирби-Бауэра (Kirby - Bauer). Результаты чувствительности к антибиотикам оценивали в соответствии с рекомендациями Института клинических и лабораторных стандартов США. Результаты. Среди 662 пациентов у 468 (70,7%) наблюдали внебольничные, у 194 (29,3%) - внутрибольничные инфекции. Умерли 10,3% госпитализированных больных с внебольничными и 14,4% - с внутрибольничными инфекциями. Сопутствующие заболевания и показатели тяжести чаще наблюдали при внутрибольничных инфекциях, чем при внебольничных. Тип и локализация перитонита были различными при внутрибольничных и внебольничных инфекциях. Распределение микроорганизмов в зависимости от происхождения инфекции (внебольничная и внутрибольничная) также было различным. У пациентов с внутрибольничными инфекциями наблюдали увеличение доли аэробных бактерий, в том числе Enterococcus faecalis - 34,7% и Pseudomonas aeruginosa - 12,9% по сравнению с внебольничными инфекциями - соответственно 21,6 и 5%. В то же время у пациентов с внутрибольничными инфекциями была ниже доля Escherichia coli - 52% и штаммов стрептококков - 31%, чем у пациентов с внебольничными инфекциями - соответственно 72 и 50%. Среди тестируемых антибиотиков карбапенемы (имипенем и эртапенем) и амикацин были наиболее активными против Enterobacteriaceae как при внебольничных, так и при внутрибольничных инфекциях. Против P. aeruginosa амикацин, имипенем, цефтазидим и ципрофлоксацин были наиболее активными при внебольничных инфекциях, тогда как имипенем, цефепим и амикацин - при внутрибольничных. Наиболее активными против грамположительных бактерий были ванкомицин и тейкопланин как при внебольничных, так и при внутрибольничных инфекциях, включая штаммы E. faecium. Против анаэробных бактерий наибольшую активность проявляли имипенем и эртапенем как при внебольничном, так и при внутрибольничном перитоните. Выводы. Тактику применения антибиотиков в каждом хирургическом стационаре следует определять в зависимости от локальных данных резистентности к ним. Учитывая постоянные изменения и существенные отличия резистентности, что наблюдается в разных регионах, необходимо проводить постоянный мониторинг в каждом хирургическом стационаре и на основании полученных локальных данных разрабатывать больничный формуляр антибиотиков
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мінухіна Д. В., Бабаджан В. Д., Бойко В. В., Мінухін В. В., Мінухін Д. В., Євтушенко Д. О.
Назва : Прогностичне значення маркерів ендотеліальної дисфункції в діагностиці ступеня атеросклеротичного ураження коронарних судин у хворих із гострим інфарктом міокарда з коронарним стентуванням
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2018. - Том 85, N 9. - С. 50-53 (Шифр КУ5/2018/85/9)
Примітки : Бібліогр.: с. 53
MeSH-головна: ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
ЭНДОТЕЛИЙ СОСУДИСТЫЙ -- ENDOTHELIUM, VASCULAR
КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНЬ -- CORONARY ARTERY DISEASE
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
ПЛАЗМИНОГЕНА АКТИВАТОРА ИНГИБИТОР 1 -- PLASMINOGEN ACTIVATOR INHIBITOR 1
АРГИНИН -- ARGININE
Анотація: Мета. Оцінити рівні інгібітора активатора плазміногену 1 типу (ІАП-1) та асиметричного діметіларгініну (АДМА) у хворих із гострим інфарктом міокарда (ГІМ) в залежності від наявності або відсутності цукрового діабету 2-го типу (ЦД2) та характеру ураження коронарних артерій (KА), а також їх прогностичне значення щодо ступеня атеросклеротичного ураження коронарних судин. Матеріали і методи. Обстежено 130 хворих, 44 (33,85%) жінки та 86 (66,15%) чоловіків. Усіх пацієнтів розподілено на дві групи: основну - 73 хворих із ГІМ і супутнім ЦД2, серед них 43 чоловіки і 30 жінок, середній вік яких становив (62,73 ± 1,39) року, та порівняльну - 57 хворих із ГІМ без ЦД2, серед них 43 чоловіки і 14 жінок, середній вік яких становив (63,98 ± 1,47) року. Контрольну групу склали 20 практично здорових осіб (10 чоловіків і 10 жінок, середній вік яких становив (60,85 ± 1,37) року). Усім хворим проводили коронарографію вінцевих судин серця у стандартних проекціях за допомогою ангіографа Siemens Axiom Artis. Вміст АДМА встановлювали імуноферментним методом, використовуючи комерційну систему тестування «Immunodiagnostik» компанії ADMA Xpress ELISA Kit (Австрія), ІАП-1 - також імуноферментним методом, використовуючи комерційну тест-систему виробництва фірми Technoclone PAI-1 ELISA Kit (Австрія). Результати. У хворих із ГІМ незалежно від того, мали вони ЦД2 чи не мали, рівні ІАП-1 та АДМА підвищені у порівнянні з контрольною групою (р 0,05). У хворих з гемодинамічно значущим стенозом (ГЗC) KА (70% і більше) визначено підвищення рівнів ІАП-1 та АДМА як за наявності, так і за відсутності ЦД2 (р 0,05).У хворих із ГІМ та дифузним ураженням (ДУ) KА як із супутнім ЦД2, так і без нього рівні ІАП-1 та АДМА були достовірно вище, ніж у хворих без ДУ KА (р 0,05). Висновки. Порівняння площ під ROC-кривими показало, що більшу діагностичну цінність для прогнозування ДУ KА у хворих із ГІМ та супутнім ЦД2 має ІАП-1, ніж АДМА. Рівні ІАП-1 та АДМА доцільно визначати для прогнозування ГЗC KА та діагностики ДУ коронарного русла з тим, щоб проводити профілактику розвитку ускладнень ГІМ
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Селиванова О. В., Селиванов С. С.
Назва : Оценка морфометрических показателей париетальной брюшины для прогноза течения острого разлитого перитонита
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2018. - Том 85, N 9. - С. 54-56 (Шифр КУ5/2018/85/9)
Примітки : Библиогр.: с. 56
MeSH-головна: ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
БРЮШИНА -- PERITONEUM
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ОЦЕНКА СТЕПЕНИ ТЯЖЕСТИ ЗАБОЛЕВАНИЯ БОЛЬНОГО -- PATIENT ACUITY
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES
Анотація: Цель. Разработать и оценить прогностически значимые критерии течения воспалительного процесса в брюшной полости у больных с острым разлитым перитонитом (ОРП)Морфометрические показатели париетальной брюшины, сравниваемые с тяжестью состояния больных, оцененной по шкале SAPS (Simplified acute physiology score - упрощенная шкала оценки физиологических расстройств), объективно отражают тяжесть течения ОРП, позволяют оценить выраженность воспалительного процесса в брюшной полости и служат критериями прогноза течения заболевания, что дает возможность индивидуального подхода к выбору тактики лечения
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Іванова В. О., Ганикіна С. О., Гержик К. П.
Назва : Інтенсивна терапія індукованої травмою коагулопатії
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2018. - Том 85, N 9. - С. 57-60 (Шифр КУ5/2018/85/9)
Примітки : Бібліогр.: с. 60
MeSH-головна: ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE
СВЕРТЫВАНИЯ КРОВИ НАРУШЕНИЯ -- BLOOD COAGULATION DISORDERS
ТРОМБОЭЛАСТОГРАФИЯ -- THROMBELASTOGRAPHY
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
ТРАНЕКСАМОВАЯ КИСЛОТА -- TRANEXAMIC ACID
Анотація: Мета. Дослідити стан системи гемостазу та оцінити ефективність раннього призначення антифібринолітичної терапії у хворих з травматичними ураженнями. Матеріали і методи. Вивчено вихідний стан системи гемостазу у 88 хворих з політравмою (множинна скелетна травма, закритий багатоуламковий перелом стегнової кістки, закритий перелом таза). Проведена комплексна оцінка системи регуляції агрегатного стану крові (РАСК) із застосуванням методу низькочастотної п’єзоелектричної тромбоеластографії (НПТЕГ). Пацієнти (n=44), які отримували стандартну терапію, склали 1-шу групу, пацієнти (n=44), яким у складі інтенсивної терапії призначали введення транексамової кислоти 1000 мг внутрішньовенно болюсно під час госпіталізації та 15 мг/кг кожні 6 год протягом 3 діб - 2-гу групу. Результати. Представлені результати досліджень щодо хворих з множинною скелетною травмою як моделлю, за якої виникають виражені порушення агрегатного стану крові, де основним компонентом гемостатичних розладів є активація фібринолітичної системи на тлі гіперагрегації та помірної гіпокоагуляції. Референтні значення індексу ретракції та лізису згортка (ІРЛЗ) - (16,45 ± 0,40)%. На момент госпіталізації хворих до відділення інтенсивної терапії (ВІТ) він становив (52,18 ± 0,47)%, тобто був майже в 2,5 разу вище норми. У пацієнтів 1-ї групи ІРЛЗ залишався підвищеним через 72 год на 114,71%, у пацієнтів 2-ї групи фібринолітична активність відновлювалась через 48 год інтенсивної терапії. У пацієнтів 1-ї групи мінімальний цільовий рівень діурезу спостерігали через 3 год - (0,51 ± 0,03) мл/кг/год. У пацієнтів 2-ї групи на 2-гу год інтенсивної терапії рівень діурезу становив (0,56 ± 0,02) мл/кг/год. Темпи відновлення рівня діурезу були вищими у пацієнтів 2-ї групи та становили (1,11 ± 0,03) мл/кг/год через 72 год порівняно з пацієнтами 1-ї групи - (1,02 ± 0,04) мл/кг/год. Між рівнями лактату у пацієнтів 2-ї і 1-ї груп протягом 72 год різниця була достовірна (р 0,05). Висновки. Раннє призначення антифібринолітичних засобів хворим з множинними травматичними ураженнями при вихідній активації фібринолізу позитивно впливає на їх загальний стан, про що свідчать підвищені темпи відновлення рівня діурезу та зниження рівня лактату
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Думанський Ю. В., Бондар О. В., Ткаченко О. І., Столярчук Є. А.
Назва : Порівняльна характеристика якості життя хворих з місцево-розповсюдженими формами раку молочної залози після проведення поліхіміотерапії в системному та внутрішньолімфатичному режимах
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2018. - Том 85, N 9. - С. 61-65 (Шифр КУ5/2018/85/9)
Примітки : Бібліогр.: с. 65
MeSH-головна: МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
НЕОАДЪЮВАНТНАЯ ТЕРАПИЯ -- NEOADJUVANT THERAPY
ПРОТИВООПУХОЛЕВОЙ КОМБИНИРОВАННОЙ ХИМИОТЕРАПИИ ПРОТОКОЛЫ -- ANTINEOPLASTIC COMBINED CHEMOTHERAPY PROTOCOLS
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Анотація: Мета. Порівняти показники комплексної оцінки якості життя (ЯЖ) пацієнток з несприятливими місцево-розповсюдженими формами раку молочної залози (РМЗ) до та після проведення внутрішньовенної системної поліхіміотерапії (СПХТ) та селективної ендолімфатичної поліхіміотерапії (ЕЛПХТ) в неоад’ювантному режимі. Матеріали і методи. Дослідження проведено на основі вибіркового аналізу карток 112 пацієнток з місцево-розповсюдженим (МР) РМЗ T4A-DN0-3M0, які отримували комплексну протипухлинну терапію на базі Донецького обласного протипухлинного центру та Університетської клініки Одеського національного медичного університету в 2000 - 2017 рр. та яким було запропоновано взяти участь в анкетуванні на різних етапах передопераційного лікування. До контрольної групи увійшли 65 (58%) пацієнток з неоперабельними формами МР РМЗ, яким у неоад’ювантному режимі була проведена СПХТ; до досліджуваної - 47 (42%) пацієнток з неоперабельними формами МР РМЗ, яким як неоад’ювантний курс була проведена ЕЛПХТ. Результати. За інтегральними показниками ЯЖ та якості здоров’я (ЯЗ) між пацієнтками контрольної та досліджуваної груп не спостерігали статистично достовірної відмінності. Детальний аналіз показників симптоматичних шкал виявив відмінність між групами, яка не перевищувала критичної. За результатами проведено дослідження серед пацієнток, які отримували ЕЛПХТ у неоад’ювантному режимі. Суб’єктивні оцінки проведеного лікування в абсолютних цифрах мали кращі референтні значення без статистичної переваги. Висновки. Дослідження інтегративного показника ЯЖ та його дискретних елементів є ергономічним та економічним засобом евристичної оцінки стану здоров’я хворих з МР РМЗ для подальшої розробки більш раціональних та зручних способів вирішення нагальних питань сучасної онкології шляхом підвищення комплаєнсу та пошуку компромісу між лікарем та пацієнтом
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мельник В. М., Пойда А. И., Абдулрахман Абдул Кадир
Назва : Современное состояние проблемы хирургического лечения неопухолевых заболеваний толстой кишки и факторы, влияющие на его результаты. Часть 2
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2018. - Том 85, N 9. - С. 66-70 (Шифр КУ5/2018/85/9)
Примітки : Библиогр.: с. 69-70
MeSH-головна: КРОНА БОЛЕЗНЬ -- CROHN DISEASE
КОЛИТ ЯЗВЕННЫЙ -- COLITIS, ULCERATIVE
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Анотація: Реконструктивно–восстановительные операции, по мнению большинства авторов, являются наиболее эффективным способом хирургической реабилитации больных после удаления значительных по объему анатомических отделов толстой кишки (ТК) [1, 2]. Они направлены не только на восстановление непрерывности и проходимости кишечника, но и на воссоздание анатомических структур, обладающих способностью в достаточной степени воспроизводить функцию анатомических отделов ТК, вынужденно удаленных во время выполнения радикального этапа операции [3, 4]. Многие авторы предлагают выполнять первичные реконструктивно–восстановительные операции, которые не предусматривают формирования илеостомы на передней брюшной стенке, кроме временной петлевой протектирующей, а также необходимости выполнения повторного вмешательства с целью ее ликвидации
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Хоменко І. П., Герасименко О. С., Єнін Р. В., Галушка А. М., Казмірчук А. П.
Назва : Особливості хірургічного лікування вогнепальних поранень живота
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2018. - Том 85, N 9. - С. 71-74 (Шифр КУ5/2018/85/9)
Примітки : Бібліогр.: с. 74
MeSH-головна: БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ ТРАВМЫ -- ABDOMINAL INJURIES
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT
Анотація: У структурі сучасної бойової травми зростає частка пошкоджень органів черевної порожнини, які супроводжуються розвитком травматичного шоку, поліорганної недостатності та високою летальністю. Трирічний досвід збройного конфлікту на сході України показав, що сучасна зброя – реактивні системи залпового вогню, касетні бомби, керовані вибухові пристрої високоточної дії тощо – завдає особливо тяжких поранень. Структура бойової травми живота залежить від характеру ведення бойових дій, який останніми роками також значно змінився, тому потрібні нові підходи до діагностичних заходів та хірургічного лікування
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Малиновский А. В., Майоренко М. Н., Чернов Н. Н.
Назва : Первый опыт минилапароскопической холецистэктомии
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2018. - Том 85, N 9. - С. 75-76 (Шифр КУ5/2018/85/9)
Примітки : Библиогр.: с. 76
MeSH-головна: ХОЛЕЦИСТИТ КАЛЬКУЛЕЗНЫЙ -- CHOLECYSTOLITHIASIS
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Стандартную лапароскопическую холецистэктомию (СЛХЭ) наиболее часто выполняют в качестве миниинвазивной операции. В последнее время желчнокаменную болезнь все чаще выявляют у молодых пациенток, что обусловливает повышенные требования к косметическому результату операции. Среди разных методов минимизации доступа наиболее перспективным считают использование миниинструментов
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Тарасенко К. В., Лисенко Р. Б., Драбовський В. С., Лисенко В. Р., Пікуль К. В.
Назва : Комбіноване лікування хворої з ендометріоїдною пухлиною передньої черевної стінки
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2018. - Том 85, N 9. - С. 77-78 (Шифр КУ5/2018/85/9)
Примітки : Бібліогр.: с. 78
Предметні рубрики: Диеногест
MeSH-головна: ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS
БРЮШНАЯ СТЕНКА -- ABDOMINAL WALL
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ПРОГЕСТИНЫ -- PROGESTINS
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: За останні роки проблема екстрагенітального ендометріозу набула великої значущості у зв’язку з постійним зростанням частки даного захворювання майже на 10% у структурі гінекологічної патології, що пов’язано з використанням сучасних методів його діагностики. Частота цього захворювання у жінок репродуктивного віку коливається від 12 до 70%. Актуальність даної проблеми обумовлена, окрім збільшення частоти ендометріозу, також складністю його діагностики на початкових етапах розвитку, а також відсутністю чітких підходів в обстеженні та лікуванні хворих
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Назва : Професія як життя : до 100-річчя від дня народження О. М. Авілової
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2018. - Том 85, N 9. - С. 79-80 (Шифр КУ5/2018/85/9)
Анотація: Ольга Матвіївна Авілова, видатний український хірург і вчений світового рівня, один із фундаторів торакальної хірургії в Україні, піонер у реконструктивній хірургії трахеї та бронхів у колишньому СРСР, асоційований член Міжнародної спілки хірургів, член Міжнародної асоціації торакальних хірургів, організатор Київського міського пульмонологічного центру, заслужений лікар УРСР (1962), заслужений діяч науки і техніки УРСР (1984), лауреат Державної премії СРСР (1974), доктор медичних наук (1972), професор (1973), завідувач кафедри торакальної хірургії та пульмонології Київського інституту удосконалення лікарів у 1975 – 1988 рр. (нині – Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика), народилася 10 вересня 1918 р. в у місті Бежиця (нині – один з адміністративних районів Брянська) Брянської області Російської Федерації у багатодітній сім’ї робітника
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)