Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=КУ5/2019/86/8<.>

Загальна кількість знайдених документів : 15
Показані документи з 1 по 15

Улучшение непосредственных результатов панкреатодуоденальной резекции [Текст] / Е. В. Мушенко [и др.] // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 8. - С. 3-8. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТОДУОДЕНЭКТОМИЯ -- PANCREATICODUODENECTOMY (вредные воздействия, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Цель. Модификация технических приемов выполнения панкреатодуоденальной резекции (ПДР) для улучшения непосредственных результатов хирургического лечения, снижения частоты ранних послеоперационных осложнений и летальности
Материалы и методы. Основой исследования является анализ результатов лечения 125 больных в клинике Института общей и неотложной хирургии имени В. Т. Зайцева в 2012–2018 гг., которым в качестве основного метода лечения выполнили ПДР. Мужчин было 96 (76,8%), женщин – 29 (23,2%). Пациенты средней возрастной группы составили 62,4%. Злокачественные опухоли головки поджелудочной железы I –III стадии в соответствии с классификацией American Join Committee on Cancer 8–го пересмотра (AJCC 8th) выявлены у 72% пациентов. Все больные были обследованы в соответствии со стандартным протоколом, принятым в клинике. Гастропанкреатодуоденальная резекция выполнена у 66,4% больных, пилоруссохраняющая ПДР – у 33,6% больных. Реконструктивный этап на единой петле по Whipple выполнен у 31,2% больных, на изолированной петле по Roux – у 58,4%, по разработанной нами методике – у 10,4%. Для повышения надежности панкреатоеюноанастомоза нами предложен ряд технических модификаций, включая формирование панкреатоеюноанастомоза по типу «проток–слизистая» по разработанной в клинике методике, который применен у 20% больных. Результаты. Тяжесть послеоперационных осложнений оценивали в соответствии с классификацией Clavien–Dindo (2004), а специфические осложнения, связанные непосредственно с ПДР, в соответствии с рекомендациями экспертов International Study Group of Pancreatic Surgery (ISGPS). Ранние послеоперационные осложнения выяв лены у 37,6% больных, из них у 26,5% больных – тяжелые. Среди специфических осложнений преобладали панкреатические свищи (58,8% больных) и послеоперационный гастростаз (33,3%). Ранняя (в сроки до 30 дней) послеоперационная летальность составила 13,6%. Выводы. Разработанные авторами технические приемы выполнения ПДР позволяют улучшить непосредственные результаты данного вмешательства при опухолевых и воспалительных заболеваниях головки поджелудочной железы, снизить частоту специфических осложнений и ассоциируемую с ними летальность
Дод.точки доступу:
Мушенко, Е. В.
Бойко, В. В.
Тищенко, А. М.
Смачило, Р. М.
Иванова, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Агаев, Э. К.
Оценка эффективности комбинированного применения способов профилактики несостоятельности швов кишечных анастомозов [Текст] / Э. К. Агаев, З. Э. Исмайылова, Т. Э. Мамедов // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 8. - С. 9-12. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
АНАСТОМОЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ -- ANASTOMOTIC LEAK (профилактика и контроль)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
Анотація: Цель. Изучение эффективности комбинации различных способов профилактики несостоятельности швов кишечных анастомозов (НШКА) у больных после плановой, экстренной и неотложной резекции различных сегментов кишечника
Материалы и методы. Изучено результаты лечения 642 больных, которым выполнена резекция различных сегментов тонкой и толстой кишок с наложением первичных анастомозов. Из 642 больных 357 (55,6%) оперированы в плановом порядке, 285 (44,4%) - по неотложным и экстренным показаниям. У 467 (72,7%) больных наложены анастомозы по типу бок в бок, у 150 (23,4%) - по типу конец в конец, у 25 (3,8%) - по типу конец в бок. С целью профилактики НШКА выполняли перманентную внутрибрыжеечную блокаду, проводили лимфотропную терапию, местную лазеромагнитотерапию, интубационную декомпрессию, санацию и гастроэнтеросорбцию с полифепаном, а также внутримышечно вводили человеческий плацентарный гидролизат «Laennec». Результаты. НШКА наблюдали у 10 (1,6%) больных: у 6 (4,0%) - с анастомозами конец в конец и у 4 (0,86%) - с анастомозами бок в бок. Несостоятельными были 1 (10%) тонко-толстокишечный анастомоз, 2 (20%) тонко-тонкокишечных и 7 (70%) толсто-толстокишечных анастомозов. Выводы. С целью профилактики НШКА у больных, оперированных в неотложном, экстренном и плановом порядке, рекомендуется использовать по показаниям перманентную внутрибрыжеечную (забрюшинную) блокаду с лимфотропной терапией, местную лазеромагнитотерапию, интубационную декомпрессию, санацию и гастроэнтеросорбцию с полифепаном, а также препарат «Laennec»
Дод.точки доступу:
Исмайылова, З. Э.
Мамедов, Т. Э.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ткаченко, А. И.
Применение обогащенной тромбоцитами плазмы с целью профилактики поздних осложнений и болевого синдрома после герниопластики [Текст] / А. И. Ткаченко, С. Г. Четвериков, Д. В. Атанасов // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 8. - С. 13-20. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL (хирургия, этиология)
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY (вредные воздействия, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (профилактика и контроль)
КРОВИ СОХРАНЕНИЕ ВНУТРИОПЕРАЦИОННОЕ -- OPERATIVE BLOOD SALVAGE
ТРОМБОЦИТ-НАСЫЩЕННАЯ ПЛАЗМА -- PLATELET-RICH PLASMA
Анотація: Цель. За счет применения обогащенной тромбоцитами плазмы (ОTП) снизить степень выраженности поздних осложнений у больных, оперированных по поводу инцизионных вентральных грыж
Материалы и методы. В клиническое исследование, проведенное в условиях хирургического отделения Центра реконструктивной и восстановительной медицины (Университетская клиника) Одесского национального медицинского университета с 2013 по 2019 г., включены 84 больных, оперированных по поводу послеоперационных вентральных грыж. Средний возраст больных составил (60,1 ± 7,6) года, размер грыжевых дефектов - 8,2 см, средний индекс массы тела – 31,8 кг/м2. Больным по показаниям выполнен стандартный объем оперативного вмешательства: грыжесечение, герниопластика передней брюшной стенки облегченным (80 г/м2) полипропиленовым имплантатом. Пациентам основной группы после выполнения пластики зону имплантации протеза инфильтрировали активированной аутологичной ОТП, которая была заготовлена путем двойного центрифугирования, в объеме 14 – 38 мл. Пациентам контрольной группы инфильтрацию ОТП не выполняли. Качество жизни пациентов оценивали с помощью стандартизированного опросника SF-36 до операции, а также в послеоперационном периоде. С целью дифференцирования нейропатической боли применяли опросники DN4 и ID Pain. Результаты. У пациентов обеих групп в послеоперационном периоде отмечали повышение показателей качества жизни. Статистическая достоверность различий показателей была выше у пациентов с надапоневротическим расположением протеза. Показатели физического здоровья и ассоциированные с ними показатели социальной активности, общего состояния здоровья демонстрировали значимо более высокий уровень качества жизни у пациентов основной группы. Показатель общего состояния здоровья у больных после надапоневротической герниопластики с применением ОТП был достоверно выше, чем в контрольной группе – соответственно 69,3 ± 3,8 и 59,7 ± 4,1 (p 0,05). Выводы. Техника инфильтрации мягких тканей, контактирующих с полипропиленовым протезом, безопасна, достоверно не увеличивает риск возникновения локальных или системных осложнений. Предложенная методика за счет модификации репаративных процессов в зоне герниопластики способствует интеграции протеза, снижает риск развития и степень выраженности биомеханических нарушений, хронического болевого синдрома, что положительно сказывается на качестве жизни пациентов. Эффективность техники статистически достоверно выше у пациентов после надапоневротической герниопластики
Дод.точки доступу:
Четвериков, С. Г.
Атанасов, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Зарудный, О. А.
Влияние модифицированной управляемой реперфузии на системный воспалительный ответ при острой ишемии конечности [Текст] / О. А. Зарудный, Ю. В. Иванова, Б. В. Гилев // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 8. - С. 21-26. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
АРТЕРИЙ ОККЛЮЗИРУЮЩИЕ БОЛЕЗНИ -- ARTERIAL OCCLUSIVE DISEASES (иммунология, кровь, осложнения, хирургия)
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA (иммунология, кровь, хирургия, этиология)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (кровоснабжение, хирургия)
СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- VASCULAR SURGICAL PROCEDURES (вредные воздействия, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
СИСТЕМНОЙ ВОСПАЛИТЕЛЬНОЙ РЕАКЦИИ СИНДРОМ -- SYSTEMIC INFLAMMATORY RESPONSE SYNDROME (иммунология, кровь, терапия, этиология)
ГЕМОДИАЛИЗ -- RENAL DIALYSIS (методы)
РЕПЕРФУЗИЯ -- REPERFUSION (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Цель. Изучить возможность уменьшения неблагоприятных эффектов реперфузии на отдаленные органы и системы при острой ишемии конечности
Материалы и методы. В исследование, проведенное в Институте общей и неотложной хирургии имени В. Т. Зайцева, включены 37 пациентов, оперированных в период с 2016 по 2019 г. по поводу тяжелой острой ишемии вследствие острой проксимальной окклюзии артерий нижней конечности. В 1-й группе (сравнительной) 23 пациентам проводили стандартное лечение. У 14 пациентов 2-й группы (основной) во время восстановления кровотока применяли предложенную методику модифицированной управляемой реперфузии в комбинации с малопоточным гемодиализом в первые 12 ч реперфузионного периода. Изучали динамику концентрации интерлейкинов (IL-1β, IL-6, IL-8, IL-10) и фактора некроза опухоли альфа (TNF-α) в течение 48 ч после операции в периферической венозной крови. Также в раннем послеоперационном периоде оценивали уровни миоглобина, общей креатинфосфокиназы, креатинина и калия. Результаты. В раннем реперфузионном периоде наблюдали повышение концентрации провоспалительных цитокинов в сыворотке крови, особенно IL-6 и IL-8. Применение предложенного метода управляемой реперфузии позволило в течение первых 2 сут снизить концентрацию IL-6 на 51 - 67%, а концентрацию IL-8 – на треть. Также при применении предложенной методики существенно снижались как пиковые, так и средние показатели уровней миоглобина и общей креатинфосфокиназы в сыворотке периферической крови. Клинически отмечено уменьшение тяжести почечной дисфункции и количества неблагоприятных сердечно-легочных событий. Выводы. Применение разработанного метода управляемой реперфузии приводит к уменьшению воспалительного ответа и системного влияния продуктов ишемического метаболизма и рабдомиолиза в раннем послеоперационном периоде у пациентов с тяжелой ишемией нижних конечностей
Дод.точки доступу:
Иванова, Ю. В.
Гилев, Б. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Порівняльна оцінка результатів хірургічного та консервативного лікування хворих з цукровим діабетом та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки [Текст] / С. М. Діденко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 8. - С. 27-30. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (осложнения)
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT (диагностика, рентгенография, ультрасонография, хирургия)
СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- VASCULAR SURGICAL PROCEDURES (методы)
АНГИОПЛАСТИКА БАЛЛОННАЯ -- ANGIOPLASTY, BALLOON (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ ОЦЕНКА -- OUTCOME ASSESSMENT (HEALTH CARE)
Анотація: Мета. Порівняти результати консервативного лікування та ендоваскулярних і відкритих хірургічних втручань у хворих з цукровим діабетом та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки
Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 240 пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки (ХКІНК), виразково-некротичним ураженням стопи на тлі стенотично - оклюзійного ураження артерій підколінно-гомілково-стопового сегмента. До групи А включили 143 (54,6%) пацієнти, яким було проведено хірургічне лікування, до групи Б – 97 (40,4%) пацієнтів, яких лікували консервативно. У свою чергу групу А розподілили на дві підгрупи: А1 – 42 (29,4%) пацієнти, яким виконали операцію шунтування до гомілкових або стопових артерій, та А2 - 101 (70,6%) пацієнт, якому виконали балонну ангіопластику. З метою коректного порівняння результатів різних видів лікування нами була розроблена методика розрахунку коефіцієнта рівня ампутації (КРА). Результати. Із 42 хворих підгрупи А1 у 4 (9,5%) була виконана ампутація на рівні стегна, у 3 (7,1%) - на рівні гомілки, у 6 (14,3%) – трансметатарзальна резекція стопи, у 14 (33,3%) – ампутація пальців. У 15 (35,7%) хворих опорна функція стопи не порушилась. КРА у пацієнтів підгрупи А1 дорівнював 1,48. Із 101 хворого підгрупи А2 у 2 (2,0%) була виконана ампутація на рівні стегна, у 4 (4,0%) - на рівні гомілки, у 16 (15,8%) – трансметатарзальна резекція стопи, у 19 (18,8%) – ампутація пальців. У 60 (59,4%) хворих опорна функція стопи не порушилась. КРА у пацієнтів підгрупи А2 дорівнював 0,78. Із 97 хворих групи Б у 22 (22,7%) була виконана ампутація на рівні стегна, у 29 (29,9%) - на рівні гомілки, у 6 (6,2%) – трансметатарзальна резекція стопи, у 11 (11,3%) – ампутація пальців. У 29 (29,9%) хворих опорна функція стопи не порушилась. КРА у пацієнтів групи Б дорівнював 2,79. Висновки. Розроблена методика розрахунку КРА може бути використана для порівняння результатів лікування хворих з ЦД та ХКІНК на тлі стенотично-оклюзійного ураження артерій підколінно-гомілково-стопового сегмента, у яких були застосовані різні методи лікування. Найкращі річні результати збереження опорної функції нижньої кінцівки спостерігали у хворих, яким виконали балонну ангіопластику, найгірші - у хворих, яким було проведено консервативне лікування
Дод.точки доступу:
Діденко, С. М.
Субботін, В. Ю.
Гупало, Ю. М.
Швед, О. Є.
Капелюшний, В. Ф.
Майструк, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мазур, А. П.
Вплив внутрішньочеревного тиску на газообмін і механіку дихання у пацієнтів з морбідним ожирінням під час проведення штучної вентиляції легенів [Текст] / А. П. Мазур, О. В. Винниченко // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 8. - С. 31-34. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (хирургия)
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY (методы)
ЛЕГОЧНЫЙ ГАЗООБМЕН -- PULMONARY GAS EXCHANGE
ДЫХАТЕЛЬНАЯ МЕХАНИКА -- RESPIRATORY MECHANICS
ВНУТРИБРЮШНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- INTRA-ABDOMINAL PRESSURE
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
Анотація: Мета. Покращити результати штучної вентиляції легенів у пацієнтів з морбідним ожирінням
Матеріали і методи. До даного дослідження залучено 81 хворого, якому виконали баріатричні лапаротомні операції. Під час оперативного втручання контролювали рівень внутрішньочеревного тиску (ВЧТ), парціальне напруження кисню в артеріальній крові (РаО2), середній артеріальний тиск (САТ) та розраховували абдомінальний перфузійний тиск (АПТ). Визначали залежність між АПТ та РаО2. Результати. У пацієнтів після інтубації рівень РаО2 становив у середньому (86,9 ± 24,1) мм рт. ст., після лапаротомії – (121,3 ± 25,2) мм рт. ст., після ушивання черевної порожнини - від 60,7 до 92 мм рт. ст., у середньому (69,8 ± 9,7) мм рт. ст. До розкриття черевної порожнини рівень ВЧТ становив у середньому (18,3 ± 1,8) мм рт. ст., після лапаротомії знизився в середньому до (15,1 ± 2,5) мм рт. ст., після ушивання черевної порожнини збільшився відносно вихідного рівня до (21,3 ± 2,4) мм рт. ст. Існує пряма пропорційна залежність між рівнем АПТ і РаО2 (ρ = 0,01, р 0,05). Висновки. Рівень РаО2 прямо пропорційно залежить від рівня АПТ. ВЧТ у пацієнтів з морбідним ожирінням є одним із факторів розвитку гіпоксемії в інтраопераційному періоді
Дод.точки доступу:
Винниченко, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Смирнова, Л. М.
Объективная оценка периоперационных осложнений у пациентов с отягощенной операционной травмой [Текст] / Л. М. Смирнова, М. В. Смирнова // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 8. - С. 35-41. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (патология, хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ ИНГАЛЯЦИОННАЯ -- ANESTHESIA, INHALATION (методы)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
МОНИТОРИНГ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- MONITORING, PHYSIOLOGIC (методы)
ЭНЕРГЕТИЧЕСКИЙ ОБМЕН -- ENERGY METABOLISM
Анотація: Цель. Разработать единые правила объективной оценки периоперационных осложнений путем количественного определения нарушений энергоструктурных взаимоотношений в массе клеток организма
Материалы и методы. В исследовании приняли участие 35 пациентов с поздними осложнениями органов брюшной полости воспалительного характера. До операции состояние пациентов было оценено как ASA III функциональный класс (дисфункция). Во время операции был использован метод внутривенного наркоза целевыми концентрациями пропофола с искусственной вентиляцией легких в режиме нормовентиляции. Оперативное лечение заключалось в удалении очага воспаления, санации брюшной полости с последующим дренированием. Длительность оперативного вмешательства - (153 ± 21) мин. Объем кровопотери не превышал 10% объема циркулирующей крови. Методом энергобиометрического мониторинга оценивали безопасность лечебных мероприятий, которая определяла результаты и исход медицинской помощи. Результаты. В отличие от методов оценки обычно мониторируемых показателей вспомогательных систем, энергобиометрический мониторинг является чувствительным методом определения метаболических изменений в организме пациента в периоперационном периоде. Выводы. Оценка энергоструктурного взаимоотношения в массе клеток организма служит интегральным маркером анализа текущего состояния и дальнейшего прогноза эффективности лечения. Исход лечения прямо пропорционально зависит от сроков устранения нарушений энергоструктурного дефицита
Дод.точки доступу:
Смирнова, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Яковлев, П. Г.
Тримодальна органозберігаюча терапія в сучасному алгоритмі лікування первинного низькодиференційованого м’язово-інвазивного раку сечового міхура [Текст] / П. Г. Яковлев // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 8. - С. 42-45. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- URINARY BLADDER NEOPLASMS (диагностика, лекарственная терапия, радиотерапия, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ХИМИОТЕРАПИЯ АДЪЮВАНТНАЯ -- CHEMOTHERAPY, ADJUVANT (методы)
ПРОТИВООПУХОЛЕВОЙ КОМБИНИРОВАННОЙ ХИМИОТЕРАПИИ ПРОТОКОЛЫ -- ANTINEOPLASTIC COMBINED CHEMOTHERAPY PROTOCOLS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ АДЪЮВАНТНАЯ -- RADIOTHERAPY, ADJUVANT (методы)
Анотація: Мета. Визначити сучасне місце тримодальної органозберігаючої терапії (ТМТ) в лікуванні первинного низькодиференційованого (G3) раку сечового міхура (РСМ)
Матеріали і методи. Проаналізовані ретроспективно дані історій хвороб 346 пацієнтів з первинним G3 РСМ, оперованих за 2004 - 2017 рр., а саме клінічна стадія РСМ; методи лікування: хірургічний (радикальна цистектомія/резекція), дистанційна променева терапія (ДПТ), поліхіміотерапія (ПХТ); виживаність. З причини тяжкої коморбідності 13 хворим, крім біопсії сечового міхура, подальшого хірургічного лікування не проводили. Цих хворих з аналізу ми виключили. Результати. Органозберігаюча операція виконана 224 (67%) хворим. Загальна смертність становила 63%. Післяопераційну терапію (ДПТ або ПХТ) отримали 54 (16,2%) хворих, з них 44 (81,5%) - ДПТ, 10 (18,5%) - ПХТ. Жодному пацієнту не проводили в комбінації ПХТ та ДПТ. Загальна смертність хворих, що отримали ДПТ або ПХТ, становила 80%, середня тривалість дожиття - 17 та 8 міс відповідно. Висновки. Органозберігаюча хірургічна тактика в сучасному лікуванні первинного G3 РСМ займає вагоме місце: 67% усіх хворих були оперовані в обсязі резекції. ТМТ на даний час не застосовують в лікуванні G3 РСМ. Післяопераційна ПХТ або ДПТ проведена 16,2% хворих в монорежимі здебільшого з паліативною метою, що не сприяло тривалій виживаності (смертність становила 80%)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Пасічник, С. М.
Оцінка функціонального ниркового резерву після резекції нирки у хворих з нирково-клітинним раком різних вікових груп [Текст] / С. М. Пасічник // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 8. - С. 46-49. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПОЧЕК НОВООБРАЗОВАНИЯ -- KIDNEY NEOPLASMS (диагностика, хирургия)
МЕЗОНЕФРОМА -- MESONEPHROMA (диагностика, хирургия)
НЕФРЭКТОМИЯ -- NEPHRECTOMY (методы)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ПОЧЕЧНЫХ КЛУБОЧКОВ ФИЛЬТРАЦИИ СКОРОСТЬ -- GLOMERULAR FILTRATION RATE
ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ -- AGE GROUPS
Анотація: Мета. Оцінити функціональний нирковий резерв (ФНР) у хворих на ранніх стадіях нирково-клітинного раку (НКР) різних вікових груп та його зміни в післяопераційному періоді
Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 49 хворих з НКР на стадії Т1N0M0, G1 – G3, гістологічний підтип НКР: світлоклітинний рак. У всіх хворих спостерігали ознаки сечового синдрому. Всім хворим виконали резекцію нирки. У 1-шу групу включили 9 пацієнтів віком 25 – 43 роки, середній вік становив (34 ± 2,3) року; у 2-гу групу - 17 пацієнтів віком 44–59 років, середній вік становив (50 ± 1,3) року; у 3-тю групу - 23 хворих віком 60 – 74 роки, середній вік становив (67 ± 2,1) року. Швидкість клубочкової фільтрації у всіх хворих дорівнювала або перевищувала 90 мл/хв/1,73 м2. Результати. Через 1 міс після проведеного хірургічного лікування середнє значення ФНР у пацієнтів 1-ї групи становило (13,60 ± 1,24)%, 2-ї групи - (8,70 ± 0,21)%. Через 12 міс після проведеного хірургічного лікування середнє значення ФНР у хворих 3-ї групи становило (3,22 ± 1,16)%. Висновки. У пацієнтів з НКР віком від 25 до 43 років ФНР збережений. Резекція нирки у пацієнтів даної вікової групи не призводить до зниження ФНР протягом 12 міс спостереження. У пацієнтів з НКР віком від 44 до 59 років ФНР також збережений. Після резекції нирки у пацієнтів даної вікової групи протягом 12 міс спостереження відбувається зниження ФНР. У пацієнтів з НКР віком від 60 до 75 років ФНР знижений. Після резекції нирки пацієнти даної вікової групи протягом 12 міс спостереження втрачають ФНР
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Показання до спленектомії при В-клітинній лімфоїдній неоплазії і її результати [Текст] / Ю. Л. Євстахевич [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 8. - С. 50-54. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ЛЕЙКОЗ ЛИМФОЦИТАРНЫЙ ХРОНИЧЕСКИЙ B-КЛЕТОЧНЫЙ -- LEUKEMIA, LYMPHOCYTIC, CHRONIC, B-CELL (хирургия)
ЛЕЙКОЗ ВОЛОСАТОКЛЕТОЧНЫЙ -- LEUKEMIA, HAIRY CELL (хирургия)
СЕЛЕЗЕНКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- SPLENIC NEOPLASMS (хирургия)
ЛИМФОМА B-КЛЕТОЧНАЯ МАРГИНАЛЬНОЙ ЗОНЫ -- LYMPHOMA, B-CELL, MARGINAL ZONE (хирургия)
СПЛЕНЭКТОМИЯ -- SPLENECTOMY
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета. Узагальнити показання до спленектомії у хворих з В-лімфопроліферативною неоплазією і оцінити її ефективність
Матеріали і методи. Спленектомію виконано у 41 хворого з хронічною лімфоцитарною лейкемією (ХЛЛ), у 46 хворих з лімфомою маргінальної зони селезінки (ЛМЗС), у 27 хворих з волосистоклітинною лейкемією (ВКЛ). Результати. Спленектомія за наявності сумнівів дає змогу діагностувати варіант лімфоїдної неоплазії. Результатом операції є видалення значного об’єму пухлини, усунення абдомінальної компресії, припинення гемолізу, нормалізація числа тромбоцитів, зниження або зникнення потреби в цитостатичній терапії. Безпосереднього позитивного результату досягнуто у 92,7% хворих з ХЛЛ, у 95,7% хворих з ЛМЗС, у 81% хворих з ВКЛ. Висновки. Спленектомію при лімфоїдній неоплазії виконують за діагностичними і/або лікувальними показаннями. Спленектомія з лікувальною метою показана за наявності резистентної до цитостатичної терапії масивної спленомегалії з явищами абдомінальної компресії, гемоцитопенії імунного або гіперспленічного характеру, регіональної портальної гіпертензії
Дод.точки доступу:
Євстахевич, Ю. Л.
Євстахевич, І. Й.
Виговська, О. Я.
Семерак, М. М.
Логінський, В. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Коваленко, О. М.
Лікування опікового шоку на спеціалізованому етапі [Текст] / О. М. Коваленко // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 8. - С. 55-58. - Бібліогр. наприкінці ст.

Рубрики: Реосорбилакт

MeSH-головна:
ОЖОГИ -- BURNS (осложнения, терапия)
ШОК -- SHOCK (терапия, этиология)
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета. Удосконалити протокол інфузійної терапії опікового шоку із застосуванням реосорбілакту
Матеріали і методи. Реосорбілакт використовували як компонент інфузійної програми у 30 хворих з опіковою хворобою та гіповолемією (основна група), що потребувало використання колоїдних кровозамінників. Лікувальні властивості реосорбілакту оцінювали, порівнюючи їх з дією колоїдних і кристалоїдних розчинів, які застосовували як базисну інфузійну терапію у 20 хворих (порівняльна група). Результати. Реосорбілакт, введений у дозі 10 мл/кг для усунення гіповолемії, виявляв гемодинамічну дію: збільшення фракції викиду на 4% на 2-гу добу застосування у порівнянні з 1-ю добою і на 2% у порівнянні з відповідним показником у хворих порівняльної групи; зменшення загального добового обсягу інфузії на 10% на 2-гу добу після травми і на 12,7% на 3-тю добу, збільшення діурезу, зменшення дефіциту буферних основ. Висновки. Реосорбілакт, якому властива гемодинамічна дія, перешкоджає розвитку метаболічного ацидозу, чинить діуретичний ефект, приводить до зменшення загального обсягу інфузійної терапії і в такий спосіб покращує перебіг опікового шоку
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Histology-based classification of acute cholecystitis severity: surgical implications [Text] / A. M. Beliaev [et al.] = Гистологическая классификация степени тяжести острого холецистита: хирургические последствия / А. М. Беляев [и др.] // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 8. - P59-66. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ХОЛЕЦИСТИТ ОСТРЫЙ -- CHOLECYSTITIS, ACUTE (классификация, хирургия)
Анотація: Objective. Current classifications of acute cholecystitis (AC) severity do not relate clinical to histological severity of AC. The aims of our study were to assess the relationship between histologic gallbladder inflammation, risk of CTO and severity of perioperative complications, and to propose a histologybased clinical classification for AC severity
Materiale and methods. This was a retrospective cohort study of 1762 patients who had laparoscopic cholecystectomy (LC), 472 of whom had AC confirmed on histological examination. Results: Patients with active chronic cholecystitis and those with acute edematous cholecystitis had more than a fivefold increase in odds of CTO compared with patients with normal gallbladders and those with chronic cholecystitis, (OR = 5.1; 95% CI, 3.5 - 7.6; p 0.00005). Patients with acute necrotizing cholecystitis had a tenfold increase in CTO odds (OR
Цель. Современные классификации острого холецистита (OX) не учитывают степень выраженности гистологического воспаления желчного пузыря
Нами проведена оценка взаимосвязи между гистологическим воспалением желчного пузыря, риском конверсии лапароскопической холецистэктомии КЛХ) в открытую операцию (и тяжестью периоперационных осложнений, а также разработана гистологическая классификация степени тяжести ОХ. Материалы и методы. Ретроспективное когортное исследование основано на клинических наблюдениях за 1762 пациентами, которым была выполнена лапароскопическая холецистэктомия. Из них у 472 пациентов диагноз ОХ был подтвержден при гистологическом исследовании. Результаты. У пациентов с активным хроническим холециститом и с острым отечным холециститом риск КЛХ был выше более чем в пять раз по сравнению с пациентами с нормальным желчным пузырем и с хроническим холециститом: отношение шансов (ОШ) = 5,1; 95% доверительный интервал (ДИ) 3,57,6; р 0,00005. Пациенты с острым некротическим холециститом имели 10кратное увеличение риска КЛХ (ОШ
Дод.точки доступу:
Beliaev, A. M.
Angelo, N.
Booth, M.
Bergin, C.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Влияние частичной обструкции общего желчного протока без гипербилирубинемии на печень [Текст] / И. Н. Мамонтов [и др.] // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 8. - С. 67-71. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS (кровь)
ЖЕЛЧНЫЙ ПРОТОК ОБЩИЙ -- COMMON BILE DUCT (патология)
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (патология)
КРОВИ ХИМИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- BLOOD CHEMICAL ANALYSIS
ПЕЧЕНИ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ТЕСТЫ -- LIVER FUNCTION TESTS
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS
Анотація: Цель. Изучение в эксперименте морфологических изменений печени и биохимических показателей крови при частичной обструкции общего желчного протока (ЧООЖП) без гипербилирубинемии
Материалы и методы. На 34 крысах моделировали ЧООЖП. Животных выводили из эксперимента на 3, 7, 14, 21, 28-е и 35-е сутки. Определяли содержание билирубина, альбумина, мочевины сыворотки крови и активность аланинаминотрансферазы (АЛТ), аспартатаминотрансферазы (АСТ), щелочной фосфатазы (ЩФ). Измеряли диаметр общего желчного протока, массу и объем печени, исследовали ее гистологию, выполняли морфометрию. Контролем служили 17 животных. Результаты. У 14 (41,2%) животных наблюдали ЧООЖП без гипербилирубинемии. Максимальные морфологические изменения отмечены на 28 – 35-е сутки: увеличение массы печени на 31% и ее объема на 25,5%; увеличение числа и дилатация желчных протоков, увеличение числа синусоидальных клеток, площади гепатоцитов, наличие фиброза ІІ степени в 4 из 5 наблюдений. Изменения биохимических показателей были достоверными только на 3 – 7-е сутки: содержание альбумина снизилось до (21,6 ± 2,5) г/л, контрольный показатель – (26,7 ± 1,6) г/л. В течение эксперимента активность АЛТ, АСТ, ЩФ, содержание мочевины не отличались от контрольных величин. Выводы. Несмотря на полную функциональную компенсацию, ЧООЖП без гипербилирубинемии приводит к значимым морфологическим изменениям печени
Дод.точки доступу:
Мамонтов, И. Н.
Тамм, Т. И.
Ивахно, И. В.
Панасенко, В. А.
Падалко, В. И.
Зульфугаров, И. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Морфологічна характеристика легенів тварин з експериментальним перитонітом [Текст] / І. Я. Дзюбановський [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 8. - С. 72-75. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
ЛЕГКИЕ -- LUNG (патология)
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS
Анотація: Мета. Вивчити та оцінити морфологічні зміни в легенях тварин з експериментальним гострим поширеним перитонітом
Матеріали і методи. У цьому дослідженні використано 32 білих щури. Гострий перитоніт моделювали шляхом введення 0,5 мл 10% розчину захопленої фекальної суспензії в черевну порожнину досліджуваних тварин. Строки спостереження: 1-ша, 3-тя, 7-ма доби від початку моделювання перитоніту. Для гістологічного дослідження брали тканину легенів. Отримані шматочки органа фіксували в 10% розчині нейтрального формаліну, а потім фарбували гематоксиліном і еозином. Результати. Упродовж усього спостереження посилювалася ексудативно-запальна реакція судин, виникали дистелектаз, ділянки спадання та емфізематозного розширення альвеол, а також розширення та повнокров’я судин. Стінка бронхів потовщувалась переважно за рахунок клітинних інфільтратів, просвіти бронхіол були вільними від ексудату та клітинних елементів. Висновки. Під час гістологічного дослідження тканини легенів тварин із змодельованим гострим поширеним перитонітом у порівнянні з інтактними щурами на 1-шу добу експерименту було виявлено ділянки спадання та емфізематозного розширення альвеол. На 3-тю добу більшість судин мала широкі повнокровні просвіти, відбувався еритродіапедез як у периваскулярні простори, так і в просвіт окремих альвеол. На 7-му добу спостерігали значне розширення вен та кровонаповнення артерій
Дод.точки доступу:
Дзюбановський, І. Я.
Вервега, Б. М.
Підручна, С. Р.
Мельник, Н. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Хомяк, А. І.
Парадуоденальний (groove) панкреатит: сучасний погляд на діагностику та хірургічне лікування [Текст] / А. І. Хомяк // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 8. - С. 76-80. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ -- PANCREATITIS (диагностика, классификация, терапия, ультрасонография, хирургия, этиология)
Анотація: Незважаючи на стрімкий розвиток медицини, захворювання підшлункової залози (ПЗ) вивчені недостатньо, а їх діагностика та лікування складні. Хронічний панкреатит (ХП) – прогресуюче запальне захворювання ПЗ, що характеризується незворотними морфологічними змінами, втратою паренхіми залози і заміщенням її фіброзною тканиною, внаслідок чого орган втрачає ендокринну та екзокринну функції [1]. Парадуоденальний панкреатит (ПДП) – окрема форма ХП, що характеризується хронічним запаленням, фіброзними змінами та рубцюванням парадуоденальної зони [2, 3]. Анатомічними орієнтирами парадуоденальної зони є: латерально – низхідна частина дванадцятипалої кишки (ДПК), медіально – головка ПЗ і загальна жовчна протока (ЗЖП), попереду – верхня частина ДПК або антральний відділ шлунка, позаду – горизонтальна частина ДПК або нижня порожниста вена. Протягом останніх років про дослідження ПДП досить часто повідомляється у фаховій літературі, та досі немає консенсусу щодо класифікації, діагностики та лікування даного захворювання
Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)