Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=ЛУ2/2017/7<.>
Загальна кількість знайдених документів : 57
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-57 
1.


    Шопша, О. Л.
    Вплив міжособистісних конфліктів на показники психічного здоров’я акторів театру [Текст] / О. Л. Шопша // Лікар. справа = Врачебное дело. - 2017. - N 7. - С. 68-70


MeSH-головна:
МЕЖЛИЧНОСТНЫЕ ОТНОШЕНИЯ -- INTERPERSONAL RELATIONS
КОНФЛИКТ (ПСИХОЛОГИЯ) -- CONFLICT (PSYCHOLOGY)
ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH
ИСКУССТВО -- ART
Анотація: Конфлікти та їх зв’язок з психічним здоров’ям завжди йдуть поряд, особливо якщо мова йде про акторів театру. Незважаючи на величезну роль театру в духовному житті суспільства там закладено чимало протиріч, які призводять до конфліктів, що мають негативний для творчого процесу та самої цілісності театру наслідків. Психологічні методи підтримки психічного здоров’я акторів в сучасних умовах трансформації українського суспільства є недостатньо розробленою в науковій літературі. Дане дослідження є спробою вивчення чинників, що впливають на якість психічного здоров’я у акторів, яке проводилося протягом десяти років. Окремо були опитані підгрупи акторів: солістів, артистів балету, хору, оркестру. За результатами дослідження визначено специфіку переживання конфліктних ситуацій в кожній групі. Виокремлено три основних типи працівників театрального колективу за стилем міжособистісного спілкування: конфліктний, пасивний та доброзичливий, де було виявлено, слабкий, але статистично значущий зв’язок між вираженістю стилів поведінки у конфліктній ситуації та підрозділами театру. Констатовано вплив особистісних характеристик членів театрального колективу на міжособистісні конфлікти. Зокрема, щодо характерологічних особливостей акторів виявлений негативний вплив виражених акцентуацій циклотомічного, педантичного та гіпертимного типів, особливо в такому підрозділі театру, як балет. Отримані результати були покладені в основу розробки тренінгової програми, яка, спрямована на подолання конфліктів та збереження психічного здоров’я акторів
Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Шмаргун, В. М.
    Взаємозв’язок показників інтелекту та когнітивних стилів у психічному розвитку дітей [Текст] / В. М. Шмаргун // Лікар. справа = Врачебное дело. - 2017. - N 7. - С. 129-135


MeSH-головна:
ИНТЕЛЛЕКТ -- INTELLIGENCE
ПСИХИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- MENTAL PROCESSES
ПОЗНАВАТЕЛЬНАЯ СПОСОБНОСТЬ -- COGNITION
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: У статті розглядаються напрями досліджень в галузі психології здібностей. Обговорюються перспективи онтологічної теорії інтелекту в контексті вивчення ментального (розумового) досвіду та когнітивних стилів дітей з затримкою психічного розвитку. Проаналізована необхідність комплексної діагностики інтелектуальних здібностей та когнітивних стилів як основи ментального розвитку
Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Школяр, М. В.
    Можливості соціальної роботи у громаді в процесі включення внутрішньо переміщених осіб в нові територіальні спільноти [Текст] / М. В. Школяр // Лікар. справа = Врачебное дело. - 2017. - N 7. - С. 63-68


MeSH-головна:
ВРЕМЕННОЕ И МИГРИРУЮЩЕЕ НАСЕЛЕНИЕ -- TRANSIENTS AND MIGRANTS
СОЦИАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ -- SOCIAL ADJUSTMENT
АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL
СОЦИАЛЬНОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ -- SOCIAL SECURITY
Анотація: Однією із актуальних проблем в контексті вимушених міграційних процесів в Україні 2014–2017 рр. є соціально-психологічна адаптація переселенців до умов приймаючих територіальних громад та, відповідно, пошук засобів успішного їх включення у нове соціальне середовище. У статті обґрунтовуються можливості різних моделей соціальної роботи в громаді у сприянні інтеграції внутрішньо переміщених осіб в нові територіальні спільноти. При цьому, головний принцип, який повинен бути врахований у роботі соціального працівника із вимушеними переселенцями – це збереження рівноваги між особою і навколишнім середовищем, розуміння того, що середовище може стати як фактором стресу й дезадаптації, так і ресурсом у вирішені проблем. Застосування моделі «місцевого розвитку» дозволяє активізувати громадські ініціативи, врахувати інтереси як переселенців, так і приймаючих громад у пошуку шляхів вирішення проблем, що їх пов’язують. Реалізація моделі «соціальної дії» пов’язана із залученням переселенців до активного відстоювання своїх прав, приверненням уваги до невирішених проблем й налагодженням діалогу з владою. Модель «соціального планування» дозволяє зосередитись на побудові мережі зв’язків між переселенцями, державними соціальними службами, громадськими організаціями задля якісного надання фахівцями послуг для внутрішньо переміщених осіб
Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Шамне, А. В.
    Варіативність психосоціального розвитку і психічне здоров’я особистості в підлітковому і юнацькому віці [Текст] / А. В. Шамне // Лікар. справа = Врачебное дело. - 2017. - N 7. - С. 122-129


MeSH-головна:
ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH
ПОВЕДЕНИЕ И МЕХАНИЗМЫ ПОВЕДЕНИЯ (ВНЕШ) -- BEHAVIOR AND BEHAVIOR MECHANISMS (NON MESH)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Анотація: Стаття присвячена проблемі психічного здоров’я як чинника конструктивного психосоціального розвитку особистості. Проаналізовано сприятливі і несприятливі психологічні фактори формування психічного здоров’я сучасної молоді. Обговорюються зміст, динаміка і наступність варіативності психосоціального розвитку особистості в періоди підліткового віку і юнацького віку. Особливості психічного здоров’я молоді пов’язані з різними варіантами психосоціального розвитку (конструктивного, неконструктивного, деструктивного). Їх основні зв’язки пролягають по лінії конструктивний або неконструктивний розвиток, спрямованість на себе чи на інших людей, опора на себе чи залежність від оточення і обставин. Виділено чинники типізації психосоціального розвитку і формування психічного здоров’я: регуляція особистістю поведінки та діяльності і її позиція у системі стосунків. Виявлено наявність деформацій психічного здоров’я у представників неконструктивного і деструктивного психосоціального розвитку. Представлено комплексний підхід до психологічного супроводу, прогнозування та корекції непродуктивних шляхів розвитку та порушень психічного здоров’я у підлітково-юнацькому віці
Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Черемшинська, Н. М.
    Особливості емоційного стану жінок, які стали жертвами сімейного насильства: аспекти психологічної корекції [Текст] / Н. М. Черемшинська // Лікар. справа = Врачебное дело. - 2017. - N 7. - С. 274-276


MeSH-головна:
НАСИЛИЕ БЫТОВОЕ -- DOMESTIC VIOLENCE
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS (терапия, этиология)
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY (методы)
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Анотація: Дослідження присвячене виявленню психологічних особливостей жінок, які пережили насильство в сім’ї. Вибір об’єкта дослідження зумовлений актуальним запитом, спричиненим підвищенням рівня агресії в українському соціумі, зокрема й у сім’ї. Окреслена проблема не є новою в українській науковій царині, однак уперше дослідження здійснюється на підґрунті виявлення стереотипних емоційних реакцій, які визначають рівень адаптивності особистості. Так, емпіричним шляхом доводиться домінування дисфоричного та рефрактерного типів емоційного реагування досліджуваних на зовнішні стимули. За результатами дослідження вказується: жінки, які пережили сімейне насильство, схильні до хворобливо-зниженого настрою. Зазначене зумовлює високий рівень соціально-психологічної дезадаптивності, основними чинниками якої, за результатами дослідження, є: занижена самооцінка, неприйняття інших; емоційний дискомфорт; залежність від інших; прагнення до підпорядкованості, пасивність у вирішенні проблем, уникнення труднощів. Обґрунтоване основне завдання психокорекції: орієнтація на формування адаптивних форм поведінки, позитивного емоційного реагування, зниження тривожності, невпевненості та сенситивності – не викликає заперечень. Виявлення ефективних методів психопрофілактики й упровадження світової практики корекції віктимної поведінки жінок є актуальною перспективою подальших наукових пошуків
Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Фальковська, Л. М.
    Конструкт "здоров’я" у структурі свідомості студентської молоді [Текст] / Л. М. Фальковська, Л. В. Музичко, К. П. Гавриловська // Лікар. справа = Врачебное дело. - 2017. - N 7. - С. 56-63


MeSH-головна:
ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH
СОЦИАЛЬНОЕ ПОВЕДЕНИЕ -- SOCIAL BEHAVIOR
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS
Анотація: У статті наведено результати емпіричного дослідження соціальних уявлень студентської молоді щодо здоров’я. Система цих уявлень, представлена репрезентативною вибіркою (більше 150 студентів І–ІV курсів), дозволяє осмислити місце, роль, значення здоров’я у житті та поведінці майбутніх еліт суспільства. Результати, отримані в ході емпіричного вивчення структури та змісту конструкту «здоров’я» у свідомості студентства, дали підстави зрозуміти не тільки реальну оздоровчу практику молодих людей, а й відчути гостру необхідність розробки державних, громадських та особистісних програм, спрямованих на зростання соматичного та психічного благополуччя суспільства
Дод.точки доступу:
Музичко, Л. В.
Гавриловська, К. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Тюріна, Т. Г.
    Духовність як визначальний чинник духовного здоров’я особистості та суспільства (у світлі вчення про ноосферу В. Вернадського) [Текст] / Т. Г. Тюріна, А. М. Зачепа // Лікар. справа = Врачебное дело. - 2017. - N 7. - С. 255-260


MeSH-головна:
ДУХОВНОСТЬ -- SPIRITUALITY
ЛИЧНОСТЬ -- PERSONALITY
ПСИХОЛОГИЯ СОЦИАЛЬНАЯ -- PSYCHOLOGY, SOCIAL
Анотація: У статті розглянуто проблеми духовного здоров’я особистості та суспільства у контексті вчення про біосферу та ноосферу В. Вернадського; показано тісний взаємозв’язок і взаємодія між духовним здоров’ям людини і духовним здоров’ям суспільства, цивілізації, планети, оскільки на інформаційно-енергетичному рівні вони є єдиною планетарною системою, активною складовою космопланетарного світу
Дод.точки доступу:
Зачепа, А. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Туриніна, О. Л.
    Особливості формування психічного здоров’я у студентів вищих навчальних закладів [Текст] / О. Л. Туриніна // Лікар. справа = Врачебное дело. - 2017. - N 7. - С. 72-74


MeSH-головна:
ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS
Анотація: У публікації розглядаються питання пов’язані з особливостями формування психічного здоров’я у студентів вищих навчальних закладів. Подається стислий аналіз теоретичних та емпіричних досліджень з проблеми психічного здоров’я у студентів, увага акцентується на відсутності цілісної системи досліджень у психологічній літературі. Розкривається теоретико-методологічні аспекти даної теми та представляється методичний інструментарій, що складається з комплексу методів та методик, зокрема на авторського опитувальника, спрямованого на вивчення факторів психічного здоров’я. В роботі акцентується увага на створенні психологічної моделі, що розкриває фактори впливу на психічного здоров’я студентів вищого навчального закладу. Представлено результати емпіричного дослідження, у якому виявлено критерії сформованості психологічного здоров’я. Розроблено та апробовано програму з формування та збереження психічного здоров’я студентів вищих навчальних закладів
Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Терентьєва, Н. О.
    Особливості збереження психічного здоров’я викладачів ВНЗ в умовах рейтингування [Текст] / Н. О. Терентьєва, С. В. Яшник // Лікар. справа = Врачебное дело. - 2017. - N 7. - С. 260-272


MeSH-головна:
ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH
ПРЕПОДАВАТЕЛЬСКИЙ СОСТАВ УЧЕБНОГО УЧРЕЖДЕНИЯ -- FACULTY
Анотація: Метою статті є дослідження чинників стресогенності професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладах країни. Використовується комплекс загально-наукових теоретичних методів, які відповідають методологічному та практичному концептам пілотного дослідження, ґрунтованого на взаємопов’язаній основі таких підходів як цілісний, системний, синергетичний, комплексний, діяльнісний, культурно-антропологічний та ін. Надаються відомості про рейтинги професорсько-викладацького складу університетів, де працюють автори публікації. Рейтингування представлено як управлінська інновація, яку або підтримують або ігнорують викладачі ВНЗ. Позиції рейтингу є як практично недосяжними для викладачів, інші реальні для досягнення як викладачам з науковими званнями та вченими ступенями так і без. Діяльність викладача розглядається як діяльність в особливих умовах, які спричиняють стреси, конфлікти, психосоматичні прояви тощо. Обрано наукову діяльність, оскільки вона засвідчує створення нового знаннєвєого продукту, що є доволі складним та вимагає інтелектуальних і часових ресурсів, яких протягом 10 навчальних місяців не вистачає для укладання підручника, монографії, дисертаційного дослідження, розробки держбюджетної теми тощо. Оптимізація власної діяльності є ключовим завданням сучасних вітчизняних науковців, діяльність яких передбачає і низку репрезентаційних офіційних наукових заходів
Дод.точки доступу:
Яшник, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Тімашова, В. М.
    Психічне здоров’я як складник понятійної сфери здоров’я та перспективний напрям розвитку служби охорони психічного здоров’я в Україні [Текст] / В. М. Тімашова, В. О. Тімашов // Лікар. справа = Врачебное дело. - 2017. - N 7. - С. 250-255


MeSH-головна:
ПСИХИЧЕСКОГО ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ -- MENTAL HEALTH SERVICES (организация и управление, тенденции)
УКРАИНА -- UKRAINE
Анотація: Розглянуто складники понятійної сфери здоров’я в аспекті фізичного, душевного і соціального благополуччя. Застосовуючи принципи історичності, системності, об’єктивності, розмежовано поняття психологічного і психічного здоров’я. Зазначено основні напрями досліджень вітчизняних учених стосовно психосоматичних, особистісних і соціально-психологічних аспектів життєдіяльності, які є регуляторами психічного здоров’я людини. Незважаючи на застосовані підходи, огляд сучасних розумінь здоров’я засвідчує складність і неоднозначність цього поняття і не передає повноти актуальних тенденцій у концептуалізації здоров’я. Факт включення психічного здоров’я у загальну концептуальну основу, каркас теорії особистості свідчить про значимість психічного здоров’я для гармонійного особистісного зростання та зумовлює необхідність спеціального наукового інтересу до цієї тематики – базової і глобальної у психології, міждисциплінарної у системі наук. З’ясовано, що в сучасних наукових підходах до розуміння сутності здоров’я людини на перший план виходять його суб’єктивні, психологічні аспекти. Наголошено, що психічне здоров’я людини означає свідоме керування своєю поведінкою в екстремальних умовах шляхом побудови ефективних моделей поведінки. Підтримано втілення спільнотних служб охорони психічного здоров’я у практику охорони здоров’я в Україні
Дод.точки доступу:
Тімашов, В. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


   
    Секція 4. Міждисціплінарний підхід у системі охорони психічного здоров’я [Текст] // Лікар. справа = Врачебное дело. - 2017. - N 7. - С. 196-276


MeSH-головна:
ПСИХИЧЕСКОГО ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ -- MENTAL HEALTH SERVICES (организация и управление)
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ КАЧЕСТВО, ДОСТУПНОСТЬ И ОЦЕНКА (ВНЕШ) -- HEALTH CARE QUALITY, ACCESS, AND EVALUATION (NON MESH)
СОЦИАЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА -- SOCIAL SUPPORT
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


   
    Секція 3. Іновації та розвиток системи охорони психічного здоров’я у мультикультурному суспільстві [Текст] // Лікар. справа = Врачебное дело. - 2017. - N 7. - С. 141-196


MeSH-головна:
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ ИННОВАЦИИ И УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ -- HEALTH CARE REFORM
ЗДРАВООХРАНЕНИЕ, ПЛАНИРОВАНИЯ И РАЗВИТИЯ ФИНАНСИРОВАНИЕ -- HEALTH PLANNING SUPPORT
ПСИХИЧЕСКОГО ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ -- MENTAL HEALTH SERVICES
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


   
    Секція 2. Специфічні виклики системи охорони психічного здоров’я: дитяча психіатрія, супровід людей з інвалідністю, людей похилого віку; система охорони психічного здоров’я у сільській місцевості [Текст] // Лікар. справа = Врачебное дело. - 2017. - N 7. - С. 75-140


MeSH-головна:
ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH
ДЕТЕЙ ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ -- CHILD HEALTH SERVICES
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ СЛУЖБЫ ДЛЯ ИНВАЛИДОВ -- HEALTH SERVICES FOR PERSONS WITH DISABILITIES
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ СЛУЖБЫ ДЛЯ ПОЖИЛЫХ -- HEALTH SERVICES FOR THE AGED
СЕЛЬСКОГО НАСЕЛЕНИЯ ЗДОРОВЬЕ -- RURAL HEALTH
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


   
    Секція 1. Соціальне благополуччя та добробут людини в контексті глобалізаційних трансформацій [Текст] // Лікар. справа = Врачебное дело. - 2017. - N 7. - С. 3-74


MeSH-головна:
СОЦИАЛЬНОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ -- SOCIAL SECURITY (организация и управление, тенденции)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


    Савченко, О. В.
    Конструктивні та деструктивні форми рефлексії [Текст] / О. В. Савченко // Лікар. справа = Врачебное дело. - 2017. - N 7. - С. 238-244


MeSH-головна:
ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH
ЛИЧНОСТИ РАЗВИТИЕ -- PERSONALITY DEVELOPMENT
Анотація: У статті визначені критеріїв конструктивності особистісної рефлексії (як фактору психічного здоров’я, оптимального функціонування особистості), наданий опис конструктивного та деструктивного рефлексивних стилів долання проблем, визначенні взаємозв’язки деструктивного стилю з особливостями адаптації та поведінки особистості. Автором виявлено, що деструктивний рефлексивних стиль пов’язаний з активним застосуванням рефлексивних практик, реалізацією особистістю метакогнітивної активності, які сприяють підтриманню емоційної стабільності особистості у проблемно-конфліктних ситуаціях та її психічного благополуччя
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


    Пузирний, В. Ф.
    Інтелектуальний розвиток та соціалізація особистості [Текст] / В. Ф. Пузирний // Лікар. справа = Врачебное дело. - 2017. - N 7. - С. 52-56


MeSH-головна:
ИНТЕЛЛЕКТ -- INTELLIGENCE
СОЦИАЛИЗАЦИЯ -- SOCIALIZATION
АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL
ЛИЧНОСТЬ -- PERSONALITY
Анотація: В статті звертається увага на роль інтелектуального потенціалу особистості як форми адаптації. Виходячи з літературних джерел та результатів власних досліджень, наголошується на необхідності посилення інтелектуального виховання молоді, як умови соціальної адаптації та трансформації особистості в оновленому суспільстві
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


   
    "Психічне здоров’я: глобальні виклики ХХІ ст." [Текст] : міжнародна науково-практична конференція з питань охорони психічного здоров’я, Україна, м. Київ, 26-27 жовтня 2017 р. // Лікар. справа = Врачебное дело. - 2017. - N 7. - С. 3-276


MeSH-головна:
ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH
КОНГРЕССЫ КАК ТЕМА -- CONGRESSES AS TOPIC
Дод.точки доступу:
"Психічне здоров’я: глобальні виклики ХХІ ст.", міжнародна науково-практична конференція з питань охорони психічного здоров’я

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


    Прокопович, Є. М.
    Психічне благополуччя та детермінація схильності підлітків до девіантної поведінки (сучасний український досвід) [Текст] / Є. М. Прокопович, Т. М. Траверсе, Е. В. Крайніков // Лікар. справа = Врачебное дело. - 2017. - N 7. - С. 272-274


MeSH-головна:
ПОДРОСТКОВ ПОВЕДЕНИЕ -- ADOLESCENT BEHAVIOR (психология)
ПСИХОТЕРАПЕВТИЧЕСКОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ ПРИ КРИЗИСНЫХ СОСТОЯНИЯХ -- CRISIS INTERVENTION (методы)
СОЦИОЛОГИЧЕСКИЕ ФАКТОРЫ -- SOCIOLOGICAL FACTORS
Анотація: У дослідженні проаналізовано медико-психологічні особливості детермінації девіацій поведінки підлітків, виявлено й описано соціально-психологічні та особистісні чинники, які впливають на динамічні показники психічного благополуччя підлітків з девіантною поведінкою, розроблено психокорекційну програму для підлітків з девіантною поведінкою. За результатами дослідження встановлено, що суттєвими факторами зростання девіантної поведінки підлітків та зниження переживання психічного благополуччя є непідготовленість батьків до дорослішання і більшої самостійності дитини та неконструктивна педагогічна позиція, характер спілкування вчителів та учнів. Отже, психокорекційна програма повинна включати в себе психологічну роботу з усією родиною, групову особистісно-орієнтовану психотерапію і корекцію/зміну методики викладання і стилю спілкування викладача і учня
Дод.точки доступу:
Траверсе, Т. М.
Крайніков, Е. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


    Портницька, Н. Ф.
    До питання проявів страхів та тривожності у дітей з розумовою відсталістю [Текст] / Н. Ф. Портницька, І. М. Тичина // Лікар. справа = Врачебное дело. - 2017. - N 7. - С. 116-122


MeSH-головна:
ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОГО РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- INTELLECTUAL DISABILITY (патофизиология)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (этиология)
СТРАХ -- FEAR
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: У статті вивчалися прояви тривожності та страхів у дітей із розумовою відсталістю. Поєднання методик дослідження, що передбачають самооцінку емоційних реакцій, з експертною оцінкою, дозволяє здійснити цілісний опис проявів тривожності і страхів школярів із розумовою відсталістю. У дітей із розумовою відсталістю прослідковується підвищення рівня тривожності до кінця молодшого шкільного віку і деяке зниження її показників при переході до середньої школи. Виявлено гендерні відмінності переживання тривожності, що виявляються на рівні змісту та інтенсивності страхів у дітей із розумовою відсталістю. Обмеження вибраної методології полягають у низькому рівні рефлексії та критичності дітей із розумовою відсталістю під час самооцінки проявів тривожності та страхів та суб’єктивному характері самооцінки власних страхів. Знання вікової динаміки та гендерних особливостей прояву страхів у дітей із розумовою відсталістю дозволить розробити комплекс профілактичних і психотерапевтичних впливів. Описано динаміку та гендерні особливості тривожності та страхів у школярів з розумовою відсталістю в умовах навчання у школі-інтернаті
Дод.точки доступу:
Тичина, І. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


    Пальм, Н. Д.
    Психологические аспекты мифотворчества в современной культуре [Текст] / Н. Д. Пальм // Лікар. справа = Врачебное дело. - 2017. - N 7. - С. 31-36


MeSH-головна:
ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH
СОЗНАНИЕ -- CONSCIOUSNESS
СОЦИОЛОГИЧЕСКИЕ ФАКТОРЫ -- SOCIOLOGICAL FACTORS
Анотація: Рассмотрен комплекс актуальных проблем, связанных с возрастающим влиянием средств массовой информации на мировоззрение и систему ценностей людей, что способствовало реанимации мифа как важнейшего компонента психического здоровья человека. Прослеживаются психологические предпосылки создания новых мифов в сознании современного человека. Показано, что особую значимость миф приобретает в периоды трансформационных преобразований, выступая в качестве одного из ключевых средств конструирования идентичности и системы ценностей, сохранения и воспроизведения социального порядка
Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-40   41-57 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)