Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку
Книги
Періодичні видання
Бібліотечні видання
Вища освіта
Краєзнавство
Рідкісні видання
Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=МУ10/2019/24/3<.>
Загальна кількість знайдених документів : 19
Показані документи з 1 по 19
1.


   
    Особенности общения врача с особыми группами больных и в конфликтных ситуациях [Текст] / Л. В. Усенко [и др.] // Медичні перспективи. - 2019. - Т. 24, № 3. - С. 4-9. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ КОММУНИКАЦИИ -- HEALTH COMMUNICATION (методы)
ВРАЧ-БОЛЬНОЙ ОТНОШЕНИЯ -- PHYSICIAN-PATIENT RELATIONS
ОБЩЕНИЕ -- COMMUNICATION
КОНФЛИКТ (ПСИХОЛОГИЯ) -- CONFLICT (PSYCHOLOGY)
Анотація: У статті звертається увага на важливий компонент лікувального процесу, якому треба приділяти особливу увагу при підготовці молодого лікаря — комунікацію між лікарем та хворим і його родичами; вказуються особливості сучасного хворого; наводяться дані щодо функцій, типів, систем і моделей спілкування; роз­глядаються особливості спілкування з «тяжкими» пацієнтами, а також причини конфліктних ситуацій та деякі способи їх усунення. Відмітні риси сучасного хворого: схильність до контролю за станом власного здоров’я при одночасному безвідповідальному ставленні до нього; при виявленні захворювання шукає в себе найгірше; погіршення морального обличчя на тлі падіння моралі суспільства, що відбивається на культурі поведінки хворого, робить його більш агресивним; сучасний хворий більш поблажливий до себе при надзвичайно вимогливому ставленні до лікаря. Виділяють декілька взаємопов’язаних функцій спілкування: інформаційну, інтерактивну, перцептивну, емотивну (афективно-комунікативну). Розрізняють рівні спілкування: соціально-рольовий (ритуальний); діловий; інтимно-особистісний. Виділяють три типи спілкування: імперативне; мані­пулятивне; діалогічне (засноване на рівноправності партнерів). У процесі спілкування лікаря з хворими залежно від обставин може бути використано дві системи спілкування: вербальна і невербальна. У взаємо­відносинах «лікар-пацієнт» Р. Вітч виділяє 4 моделі: патерналістську, технократичну, колегіальну і контрактну. Кож­ному хворому потрібен індивідуальний підхід, індивідуальні форми спілкування та заходи лікарського психо­терапевтичного впливу, особливо в спілкуванні лікаря з так званими тяжкими хворими, а також при ризику розвитку конфліктних ситуацій. Причини конфліктних ситуацій: недостатньо уважне ставлення до хворого; характерологічні особливості лікаря і хворого; витік недостовірної інформації про стан здоров’я хворого з боку молодшого й середнього медичного персоналу; відсутність інформаційної згоди хворого на лікування; від­сутність узгодженості дій лікарів різних спеціальностей; дефекти ведення медичної документації; професійна некомпетентність
The article describes an important component of the medical process which should be paid a special attention: the preparation of a young doctor – the communication between the physician and the patient and his relatives. Distinctive features of a modern patient: the tendency to control the state of his own health with simultaneous irresponsible attitude towards it; when revealing a disease, he/she is looking for the worst in himself/herself; the reduction of the moral character against the background of a decline in the morals of society, which affects the culture of the patient’s behavior, makes him/her more aggressive; a modern patient is more lenient to himself/herself with an extremely demanding attitude to the doctor. Several interrelated functions of communication are distinguished: informational, interactive, perceptual, emotive (affective-commutative). The levels of communication are distinguished: social-role (ritual); business; intimate-personal. There are three types of communication: imperative; manipulative; dialogical (based on equal partnership). In the process of communication of the physician with patients, depending on the circumstances, two systems of communication can be used: verbal and nonverbal. In the relationship "patient-physician" R. Witch identifies 4 models: paternalistic, technocratic, collegian, and contractual. Each patient needs an individual approach, individual forms of communication and measures of physician’s psychotherapeutic influence, especially in the communication of the doctor with so-called “difficult” patients, as well as at the risk of conflict situations. Causes of conflict situations are: insufficient attention to the patient; characteriological features of a doctor and a patient; unreliable information about the state of health of the patient from the part of junior and middle medical personnel; lack of patient’s information consent for treatment; lack of coordination of the actions of different medical specialists; defects in the maintenance of medical records; professional incompetence
Дод.точки доступу:
Усенко, Л. В.
Криштафор, А. А.
Тютюнник, А. Г.
Петрашенок, Е. В.
Оленюк, Д. В.
Мачужак, А. А.
Скулинец, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
2.


    Носівець, Д. С.
    Біофармацевтичний аналіз взаємодії L-тироксину, диклофенаку натрію та хондроїтину сульфату як компонентів фармакотерапії проявів остеоартрозу внаслідок гіпотиреозу [Текст] / Д. С. Носівець // Медичні перспективи. - 2019. - Т. 24, № 3. - С. 10-14. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (лекарственная терапия, этиология)
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (лекарственная терапия, осложнения)
ТИРОКСИН -- THYROXINE (анализ, действие лекарственных препаратов, терапевтическое применение, фармакокинетика)
ДИКЛОФЕНАК -- DICLOFENAC (анализ, терапевтическое применение, фармакокинетика)
ХОНДРОИТИНСУЛЬФАТЫ -- CHONDROITIN SULFATES (анализ, терапевтическое применение, фармакокинетика)
БИОФАРМАЦИЯ -- BIOPHARMACEUTICS
Анотація: В статье рассмотрен вопрос биофармацевтического взаимодействия L-тиро­ксина, диклофенака натрия и хондроитина сульфата как компонентов фармакотерапии проявлений остеоартроза при сопутствующем гипотиреозе. Известно, что функциональная недостаточность щито­видной железы негативно сказывается на всех видах обмена веществ и в частности на состоянии костно-хрящевой ткани, приводя к развитию остеоартроза. Существующие фармакотерапевтические подходы медикаментозного лечения данной коморбидной патологии требуют назначения базовой заместительной гормональной терапии, для коррекции недостаточности щитовидной железы, и нестероидных противовоспалительных средств (НПВС), как препаратов симптоматического лечения остеоартроза. Однако на сегодняшний день не освещены вопросы биофарма­цевтического взаимодействия L-тироксина и диклофенака натрия, а также недостаточно изучена профи­лактика остеоартроза на фоне гипотиреоза при помощи хондроитина сульфата и его взаимодействие с компонентами фармакотерапии. На основании проведенного исследования установлено, что, исходя из теоретического анализа физико-химических и химических свойств данных лекарственных средств, предполагаются преимущественно обратимые кислотно-щелочные взаимодействия. Вероятность сильных и необратимых физико-химических реакций очень низка, и физические смеси данных лекарственных препаратов не подвергаются негативным взаимодействиям, которые могут привести к глубоким деструктивным изменениям со стороны лекарственных форм. Поскольку L-тироксин, диклофенак натрия и хондроитина сульфат абсорбируются преимущественно путем простой диффузии, имеют различные механизмы транспорта через биологические мембраны, имеют разную степень связывания с белками плазмы крови и различные ферментные системы, вовлеченные в их метаболизм и экскреции, исключаются фармако­кине­тические взаимодействия между ними. На уровне фармакологического взаимодействия ожидается соче­танное и однонаправленное воздействие комбинации активных веществ L-тироксина, диклофенака натрия и хондроитина сульфата, в частности, при дегенеративно-дистрофических нарушениях вследствие функ­циональной недостаточности щитовидной железы, для восстановления структуры хрящевой ткани и для комплексного этиотропного и симптоматического лечения остеоартроза и связанных с ним состояний
The article deals with the issue of the biopharmaceutical interaction of L-thyroxin, diclofenac sodium and chondroitin sulfate as components of pharmacotherapy of osteoarthritis manifestations with concomitant hypothyroidism. It is known that functional insufficiency of the thyroid gland has a negative effect on all types of metabolism and in particular on the condition of the bone and cartilage tissue, leading to the development of osteoarthritis. Existing pharmacotherapeutic approaches to the medical treatment of this pathology require the use of basic hormone replacement therapy for the correction of thyroid insufficiency, and NSAIDs as drugs for the symptomatic treatment of osteoarthritis. However, to date, questions of the biopharmaceutical interaction of L-thyroxin and diclofenac sodium are not covered, and the prevention of osteoarthritis against the background of hypothyroidism with the help of chondroitin sulfate and its interaction with the components of pharmacotherapy has not been sufficiently studied. Based on the conducted research, it was established that, proceeding from the theoretical analysis of the physicochemical and chemical properties of these drugs, predominantly reversible acid-base interactions are assumed. The probability of strong and irreversible physicochemical reactions is very low and the physical mixtures of these drugs are not subject to negative interactions which can lead to profound destructive changes on the part of the dosage forms. Since L-thyroxin, diclofenac sodium and chondroitin sulfate are absorbed mainly by simple diffusion, have different transport mechanisms through biological membranes, have different degrees of binding to plasma proteins and various enzyme systems involved in their metabolism and excretion, pharmacokinetic interactions between them are excluded. At the level of pharmacological interaction, the combined and unidirectional effects of the combination of active substances L-thyroxin, diclofenac sodium and chondroitin sulfate are expected, in particular, in degenerative-dystrophic disorders due to functional insufficiency of the thyroid gland, for restoration of the structure of cartilage tissue and for a complex etiotropic and symptomatic treatment of osteoarthritis and related states
Вільних прим. немає

Знайти схожі
3.


    Kuryata, O.
    Cardiovascular and nephrological risk in patients with chronic kidney disease in ambulatory care [Text] / O. Kuryata, V. Semenov // Медичні перспективи. - 2019. - Т. 24, № 3. - P15-21. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (диагностика, осложнения, патофизиология)
ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHRONIC DISEASE
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (диагностика, патофизиология, этиология)
АМБУЛАТОРНО-ПОЛИКЛИНИЧЕСКИЕ УЧРЕЖДЕНИЯ -- AMBULATORY CARE FACILITIES (использование)
Анотація: Patients with chronic kidney disease (CKD) have higher than in general population all-cause and cardiovascular mortality. Arterial hypertension (HTN) is a powerful potentially modifiable risk factor that affects the majority of patients with chronic kidney disease and one of the main causes of end stage renal disease worldwide. Existing tools for assessment of risk of CKD progression do not take into account arterial hypertension. The aim – to investigate the association between cardiovascular and nephrological risk factors in patients with CKD in ambulatory practice. The study was carried out in the Center of Nephrology Care in Mechnikov Dnipropetrovsk Regional Hospital, Dnipro, Ukraine. 278 patients (114 males and 164 women, aged 41 [31;61] years) with CKD (stages 1-3) who were followed-up in ambulatory care, but required diagnosis or treatment revision were enrolled to the study. All patients were examined and followed-up according to local and European standards. Females slightly prevailed in our study, gender distribution varied insufficiently in groups by CKD progression risk. Elevation of risk of CKD progression was accompanied by rise of prevalence of diabetes mellitus, left ventricle hypertrophy, proteinuria and HTN. Risk of CKD progression correlated with age, systolic and diastolic blood pressure, erythrocyte sedimentation rate, total cholesterol, glomerular filtration rate, albumin excretion rate, duration of HTN and body mass index. Rise of cardiovascular risk was accompanied by rise of proportion of patients with high risk of CKD progression. Increase in risk of CKD progression is associated with rise of burden of cardiovascular risk factors. HTN and blood pressure values should be accounted for assessment of risk of CKD progression
Пацієнти з хронічною хворобою нирок (ХХН) мають вищу, ніж у загальній популяції, загальну та серцево-судинну смертність. Артеріальна гіпертензія (АГ) є потужним фактором ризику, що піддається модифікації, та зустрічається в переважної більшості пацієнтів з ХХН. АГ є однією з основних причин термінальної ХХН. Наявні інструменти для оцінки ризику прогресії ХХН не враховують АГ. Мета – дослідити асоціацію між кардіоваскулярними та нефрологічними факторами ризику в пацієнтів з ХХН в амбулаторній практиці. Дослідження було проведене в Центрі надання нефрологічної допомоги в КЗ “Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова”, Дніпро, Україна. 278 пацієнтів (114 чоловіків і 164 жінки, віком 41 [31;61] рік) з ХХН (стадії 1-3), що лікувалися амбулаторно, але потребували перегляду діагнозу або лікування в умовах стаціонару, були включені в дослідження. Діагностика та лікування ХХН у всіх пацієнтів проводилася згідно з локальними та Європейськими протоколами. Серед пацієнтів у дослідженні переважали жінки, але гендерний розподіл у групах за ризиком прогресії ХХН не змінювався. Зростання ризику прогресування ХХН супроводжувалося збільшенням частки пацієнтів з цукровим діабетом, гіпертрофією лівого шлуночка та АГ. Ризик прогресування ХХН корелював з віком, систолічним та діастолічним артеріальним тиском, швидкістю зсідання еритроцитів, загальним холестерином, швидкістю клубочкової фільтрації, добовою протеїнурією, тривалістю АГ та індексом маси тіла. Зростання серцево-судинного ризику супроводжувалося збільшенням частки пацієнтів з високи ризиком прогресії ХХН. Збільшення ризику прогресії ХХН асоціюється зі зростанням поширеності факторів ризику серцево-судинних ускладнень. АГ та показники артеріального тиску повинні враховуватися при оцінці ризику прогресії ХХН
Дод.точки доступу:
Semenov, V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
4.


    Kolesnyk, T. V.
    Influence of age and body mass index on arterial stiffness and left ventricular hypertrophy in patients with arterial hypertension II stage [Text] / T. V. Kolesnyk, A. V. Nadiuk, H. A. Kosova // Медичні перспективи. - 2019. - Т. 24, № 3. - P22-32. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика, радиоизотопные изображения, ультрасонография)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ГИПЕРТРОФИЯ -- HYPERTROPHY, LEFT VENTRICULAR (диагностика, патофизиология)
АРТЕРИИ -- ARTERIES (патофизиология, радиоизотопные изображения, ультрасонография)
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Анотація: Based on the cumulative data of scientific research reference values for the central blood pressure and its amplification were proposed in patients with different cardiovascular risk factors. Still, the possibility of its practical implementation in patients of different age groups has not been fully studied. There were examined 132 untreated patients (23 females and 109 males) with uncom­plicated essential hypertension, which were divided into 3 groups depending on age (WHO, 2012): I group included 47 patients of the young age, II group - 50 middle-aged patients and III group – 35 elderly patients. Measurements of central systolic blood pressure (cSBP), SBP amplification (SBP Amp), pulse wave velocity (PWV) were carried out by Arteriograph Tensioclinic (Tensiomed, Hungary). Target-organ damage included LVH which was determined by echocardiographic left ventricular mass index (LVMI), adjusted for body surface (g/m2) or height (LVMI2,7), aortic PWV10 m/s. It was established that the use of a personalized approach in the examination of patients with arterial hypertension makes it possible to increase the efficiency of diagnosis of hypertensive-mediated subclinical organ damage. So in order to identify impairment of the vascular wall in patients of a young age with hypertension, with overweight and obesity, the reference values of PWV and cSBP in accordance with the age norm should be taken into account. It was particularly in this cohort of patients that the greatest adverse effect of vascular stiffness and body mass index (BMI) on the formation of left ventricular hypertrophy was revealed, while in elderly people it is necessary to use the reference values of cSBP, depending on the degree of hypertension
За результатами чисельних досліджень було встановлено і запропоновано референтні норма­тивні значення для центрального артеріального тиску та його ампліфікації в пацієнтів з різним серцево- судинним ризиком. Проте можливість їх практичного застосування в пацієнтів різних вікових груп повністю не вивчена. Було обстежено 132 пацієнти з неускладненою есенціальною артеріальною гіпертензією, що не отримували антигіпертензивну терапію (23 жінки та 109 чоловіків), яких було розподілено на 3 групи залежно від віку (ВООЗ, 2012): I група включала 47 пацієнтів молодого віку, II група - 50 пацієнтів середнього віку та III група – 35 пацієнтів літнього віку. Вимірювання центрального систолічного артеріального тиску (цСАТ), ампліфікаційного САТ, швидкість розповсюдження пульсової хвилі (ШРПХ) проводили за допомогою артеріографа Tensioclinic (Tensiomed, Hungary). Ураження органів-мішеней включало гіпертрофію лівого шлуночка (ГЛШ), яку визначали за ехокардіографічним індексом маси міокарда лівого шлуночка, скоригованим до поверхні тіла (г/м2) або зросту (ГЛШ2,7) і ШРПХ в аорті 10 м/с. Встановлено, що використання персоналізованого підходу при обстеженні хворих на артеріальну гіпертензію дозволяє підвищити ефективність діагностики зумовлених гіпертензією субклінічних уражень органів. Таким чином, для виявлення ураження судинної стінки у хворих молодого віку з артеріальною гіпертензією і надмірною масою тіла та ожирінням слід використовувати референтні значення ШРПХ і цСАТ відповідно до вікової норми. Саме в цій групі пацієнтів виявлено найбільш несприятливий вплив судинної жорсткості та індексу маси тіла (ІМТ) на формування гіпертрофії лівого шлуночка. Разом з тим в осіб похилого віку необхідно використовувати референтні значення цСАТ залежно від ступеня артеріальної гіпертензії
Дод.точки доступу:
Nadiuk, A. V.
Kosova, H. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
5.


    Халімончик, В. В.
    Вплив компонентів анестезії на динаміку маркерів стресу при лапароскопічних операціях у гінекології [Текст] / В. В. Халімончик, О. М. Клигуненко // Медичні перспективи. - 2019. - Т. 24, № 3. - С. 33-39. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL (действие лекарственных препаратов, физиология)
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANESTHETICS (анализ, прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: Хирургическая травма вызывает стрессовую реакцию в организме и представляет собой сложный каскад нейроэндокринных, метаболических, коагу­ляционных, воспалительных и иммунных реакций. Цель исследования: оценить влияние комбинированного интраоперационного применения кетамина в cубнаркотических дозах и декскетопрофена на интенсивность болевого синдрома и динамику стрессового ответа при проведении лапароскопических оперативных вмеша­тельств в гинекологии. Обследовано 45 пациенток гинекологического профиля, которым проводились плановые лапароскопические оперативные вмешательства в условиях тотальной внутривенной анестезии (ТВА) с искусственной вентиляцией легких с использованием пропофола и фентанила. В зависимости от схемы интра­операционного обезболивания пациентки были разделены на две группы, сопоставимые по возрасту, антропометрическим данным, функциональному состоянию, продолжительности анестезии и оперативного вмешательства. Пациенткам I группы (n=25) проводилась стандартная ТВА; II группы (n=20) – ТВА с добавлением субнаркотических доз кетамина (до 0,5 мг/кг) и однократным введением декскетопрофена (50 мг) за 30 минут до окончания операции. Уровень кортизола и глюкозы крови определяли до индукции в анестезию, после окончания основного этапа операции, через 2 и 24 часа после операции. Интенсивность послеопе­рационного болевого синдрома оценивали по визуальной аналоговой шкале через 2 и 24 часа после операции. Интенсивность послеоперационной боли, концентрация кортизола в крови были ниже (р0,05) через 2 часа после операции при комбинированном интраоперационном применении кетамина в субнаркотических дозах и декскетопрофена. Различий в уровне глюкозы между группами на этапах исследования не выявлено. Ком­бинированное интраоперационное применение субнаркотических доз кетамина и декскетопрофена в конце операции обеспечивает стресс-протективный эффект, что подтверждается быстрой нормализацией уровня кортизола в сыворотке крови, стабильным уровнем гликемии после операции и проявляется низким уровнем послеоперационного болевого синдрома
Surgical procedures are associated with a complexity of stress response characterized by neurohumoral, immulogic, and metabolic alterations. Objective: to evaluate the effect of combined intraoperative use of ketamine in low subnarcotic doses and dexketoprofen on intensity of the pain syndrome and dynamics of the stress response in gynecological laparoscopic surgery. A total of 45 patients scheduled for laparoscopic gynecological surgery under total intravenous anesthesia (TIA) were examined randomly and divided into 2 groups. Demographic characteristics, anthropometric data, functional status, duration of surgery and anesthesia were similar in all groups. Group 1 (n=25) patients received total intravenous anesthesia (TIVA) with propofol and fentanyl. Group 2 (n=20) patients received TIVA with additional administration of subanesthetic doses of ketamine and a single administration of 50 mg of dexketoprofen 30 minutes before the end of the surgery. Cortisol and blood glucose levels were evaluated before induction into anesthesia, after the main stage of operation, 2 and 24 hours after surgery. The intensity of postoperative pain was evaluated by VAS in 2 and 24 hours after surgery. The intensity of postoperative pain, concentration of serum cortisol 2 hours after surgery were significantly lower (p 0.05) in patients of group 2, compared to control (p0,05). Differences of blood glucose levels between groups at the stages of the study were not identified. Combined intraoperative use of subanesthetic doses of ketamine and dexketoprofen at the end of the surgery provides a stress-protective effect. This is confirmed by the rapid normalization of serum cortisol levels and stable blood glucose levels after surgery and is manifested by a low level of postoperative pain syndrome
Дод.точки доступу:
Клигуненко, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
6.


    Кравец, О. В.
    Оценка жидкостного баланса при разных режимах инфузионной терапии у больных высокого хирургического риска с острой абдоминальной патологией [Текст] / О. В. Кравец // Медичні перспективи. - 2019. - Т. 24, № 3. - С. 39-45. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (физиология, хирургия)
ОСТРАЯ БОЛЕЗНЬ -- ACUTE DISEASE (терапия)
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (использование, методы)
Анотація: Оцінка рідинного балансу при різних режимах інфузійної терапії у хворих високого хірургічного ризику з гострою абдомінальною патологією. Кравець О.В. Рідинні порушення завжди супроводжують гостру патологію органів черевної порожнини. З метою проведення порівняльного аналізу ефективності цілеспрямованого та рестриктивного режимів інфузійної терапії при поповненні об’ємного виснаження у хворих високого хірургічного ризику з гострою абдомінальною патологією вивчалися показники 80 пацієнтів, прооперованих ургентно в обсязі лапаратомія. Хворі розподілені на дві групи. У першій групі (n=40) проводилася цілеспрямована інфузійна терапія, у другій (n=40) – рестриктивна. Реографічним методом досліджувались показники водних секторів організму, розрахунково визначалися добовий і кумулятивний водні баланси, відсоток надлишкової рідини. У пацієнтів першої групи було встановлено збільшення об’єму плазми на 11% (p0.05), перевищення норми на 14% (p0.05) об’єму інтерстицію та на 7% (p0.05) об’єму позаклі­тинної рідини в 1 та 2-у добу. З 3-ї по 7-у добу відзначалося скорочення об’єму позаклітинної рідини до 91,5% (p0.05) норми. Відновлення всіх досліджуваних показників визначалось на 10-ту добу, коли відсоток над­лишкової рідини досягав 9,6%. У пацієнтів другої групи встановлено відновлення об’єму плазми до норми при зниженому на 10% (p0.05) – 12% (p0.05) від норми об’єму інтерстицію відповідно 1 і 2-ї доби. З 3-ї доби післяопераційного періоду відзначалося достовірне відновлення до норми всіх досліджуваних показників, що збігалося з «нульовими» значеннями добового водного балансу в безпечних межах відсотка надлишкової рідини, що досягав 6,1% у 10-у добу. Таким чином, цілеспрямований режим інфузійної терапії дозволяє провести корекцію об’ємного виснаження в пацієнтів високого хірургічного ризику з гострою абдомінальною патологією шляхом підвищення внутрішньосудинного об’єму до надлишкового та збільшення об’єму інтерстицію в 1 й 2-у добу, розвитку об’ємного виснаження легкого ступеня тяжкості з 3-ї по 5-у добу, підтримання відсотка надлишкової рідини в безпечних межах. Рестриктивний режим інфузійної терапії нормалізує рідинний баланс водних секторів за рахунок відновлення об’єму плазми через 6 годин лікування і підтримки його в межах норми весь післяопераційний період, запобігання розвитку інтерстиціального набряку, забезпечення «нульового» добового водного балансу та обмеження післяопераційного зростання відсотка надлишкової рідини
Assessment of fluid balance in different regimens of infusion therapy of high surgical risk patients with acute abdominal pathology. Kravets O.V. Fluid disorders always accompany acute pathology of abdominal organs. To conduct comparative analysis of efficiency of the goal-directed and restrictive regimens of infusion therapy of replenishment of volume depletion in high surgical risk patients with acute abdominal pathology 80 patients, operated by urgent laparotomy were studied. Patients were divided into two groups. In the first group (n=40) a goal-directed infusion therapy was conducted, in the second (n=40) – restrictive. Rheographic method was used to investigate the performance of water sectors of the organism, daily and cumulative water balances were defined, the percentage of excessive fluid was determined and estimated. In patients of the first group an increase in plasma volume by 11% (p0.05), exceeding of the volume of interstitium by 14% (p0.05) and the volume of extracellular fluid by 7% (p0.05) on the 1st and 2nd day were noted. From the 3 to 7th day a reduction in extracellular fluid to 91.5% (p0.05) of the norm was noted. Recovery of all the studied parameters was detected on the 10th postoperative day, when the percent of excessive fluid reached 9.6%. In patients of the second group there was restoration of plasma volume to normal in reduced by 10% (p0.05) – 12% (p0.05) from the norm of the interstitium volume, respectively to the 1st and 2nd day after surgery. From the 3d day there was a significant restoration to normal of all the studied parameters, which coincided with the “zero” values of the daily water balance and sufe limits of the percent of excess fluid, which reached 6.1% on the 10th day of treatment. Thus, the goal-directed infusion therapy allows to perform the correction of volume depletion in high surgical risk patients with acute abdominal pathology by increasing intravascular volume to excessive and increase of interstitium volume on 1st and 2nd day, development of a mild volume depletion from the 3d to 5th day, maintainance of the percentage of excessive fluids within safe borders. Restrictive mode of infusion therapy normalizes fluid balance of water sectors due to restoration of plasma volume in 6 hours of treatment and maintains it within the limits of the norm during all the postoperative period, preventis the development of interstitial oedema, ensures the "zero" daily water balance and limits the postoperative growth of the percentage of excess fluid
Вільних прим. немає

Знайти схожі
7.


    Філіппова, О. Ю.
    Можливості корекції ліпідно-фосфоліпідних порушень у пацієнтів з неалкогольним стеатогепатитом на тлі ожиріння і патології біліарного тракту [Текст] / О. Ю. Філіппова // Медичні перспективи. - 2019. - Т. 24, № 3. - С. 45-52. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ПЕЧЕНИ ЖИРОВАЯ ДИСТРОФИЯ -- FATTY LIVER (диагностика, лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология)
ХОЛЕЦИСТИТ -- CHOLECYSTITIS (диагностика, лекарственная терапия)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (диагностика, лекарственная терапия)
(кровь, прием и дозировка, терапевтическое применение)
ФОСФОЛИПИДЫ -- PHOSPHOLIPIDS (кровь, прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: Большое значение в патогенезе и лечении неалкогольного стеатогепатита (НАСГ) уделяется нарушениям липидно-фосфоли­пидных фракций, которые имеют непосредственное отношение к процессам функционирования гепатоцитов. Цель исследования – оценить влияние различных схем комплексного лечения на показатели липидно-фосфолипидных фракций у пациентов с НАСГ в сочетании с ожирением (ОЖ) и патологией билиарного тракта (БТ) по данным 6-месячного динамического наблюдения. Обследовано 52 пациента с НАСГ в сочетании с ОЖ и патологией БТ. Контрольная группа состояла из 20 практически здоровых лиц. Исследовано влияние комплексного лечения (профилактических и лечебных мероприятий) на показатели липидно-фосфо­липидных фракций у больных с НАСГ в сочетании с ожирением и патологией билиарного тракта. Выявлены изменения показателей липидного-фосфолипидных фракций сыворотки крови до начала лечения во всех группах наблюдения, которые сопровождались снижением содержания фосфолипидов (ФЛ), фосфатидилхолина и сфингомиелина и значительным ростом лизоформ ФЛ – лизофосфатидилхолина и фосфатидилэтаноламина, триглицеридов, эфиров холестерола (от p0,05 до p0,001). Комбинированная терапия с включением в стандартное лечение препаратов урсодезоксихолиевой кислоты и аргинина глутамата при коморбидном течении НАСГ может рассматриваться как перспективное направление в лечении этой категории пациентов, которое позволяет улучшить показатели липидно-фосфолипидных фракций и стабилизировать мембрану гепатоцитов (от p0,05 до p0,001)
High priority in the pathogenesis and treatment of non-alcoholic steatohepatitis (NASH) is given to disorders of lipid-phospholipid fractions, which are directly related to the functioning of hepatocytes. The aim of the study was to evaluate the effect of various complex treatment regimens on lipid-phospholipid fractions in patients with NASH in combination with obesity (OB) and pathology of the biliary tract (BT) according to a 6-month follow-up. 52 patients with NASH in combination with OB and BT pathology were examined. The control group consisted of 20 practically healthy individuals. The effect of complex treatment (preventive and therapeutic measures) on the indicators of lipid-phospholipid fractions in patients with NASH in combination with obesity and pathology of the biliary tract was studied. Changes in the indicators of serum lipid-phospholipid fractions were detected before treatment in all observation groups, which were accompanied by decrease in phospholipids (PL), phosphatidylcholine and sphingomyelin content and a significant increase in PL lysoforms – lysophosphatidylcholine and phosphatidylethanolamine, triglycerides, cholesterol esters (from p0.05 to p0.001). Combination therapy with the inclusion in the standard treatment of ursodeoxycholic acid and arginine glutamate in the comorbid course of NASH can be considered as a promising direction in the treatment of this category of patients, this allows to improve indicators of lipid-phospholipid fractions and stabilize the hepatocytes’ membrane (from p0.05 to p0.001)
Вільних прим. немає

Знайти схожі
8.


    Bashkirova, N. S.
    Sensitivity of bronchial receptors under the effect of tobacco smoke in the conditions of various activity of the thyroid gland in children [Text] / N. S. Bashkirova, I. L. Vysochina // Медичні перспективи. - 2019. - Т. 24, № 3. - P53-57. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ТАБАК -- TOBACCO (вредные воздействия, физиология)
ДЫМ -- SMOKE (вредные воздействия)
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (метаболизм, патофизиология)
ДЕТИ -- CHILD
БРОНХИ -- BRONCHI (секреция, физиология)
Анотація: Остаточно не визначена роль вихідних порушень гормонального профілю системи «гіпофіз - щитоподібна залоза» у виникненні бронхоспазму у відповідь на екзогенні стимули. Метою нашого дослідження було вивчення характеру і вираженості взаємозв’язку між бронхіальною гіперчутливістю в дітей, які зазнають впливу куріння, і функціональною активністю щитоподібної залози. У дослідженні взяли участь 74 дитини у віці від 10 до 17 років. Серед обстежених дітей було 16 дітей, які не зазнавали впливу тютюнового диму, 50 дітей були пасивними курцями, і 8 обстежених дітей активно курили. Для дослідження рівня бронхіальної чутливості проводилися інгаляційні бронхопровокаційні тести з неспецифічним подразником – бронхоконстрикторами з ацетилхоліном. Функціо­нальний стан щитоподібної залози оцінювали за рівнем у сироватці крові тиреотропного гормона (ТТГ), тироксину (Т4) і трийодтироніну (Т3). Для більшості обстежених дітей типовими були показники гормонів щитоподібної залози, які не відрізняються від нормативних показників для здорових дітей. Аналіз результатів інгаляційного бронхопровокаційного тесту з ацетилхоліном показав, що стан неспецифічної бронхіальної гіперчутливості мав місце в 2 активних курців, в одного пасивного курця і в одного, який не палить (χ2=15,4 χ201=9,21 або р0,01) у групі дітей з еутиреоїдним станом. У дітей з гіпотиреоїдизмом під впливом тютюнового диму змін у функціональному стані чутливих рецепторів бронхів не відбувається. Серед 2 дітей, які мали підвищену активність щитоподібної залози (гіпертиреоїдизм), одна дитина з групи курців мала підвищену бронхіальну чутливість за результатами тесту з ацетилхоліном (р0,05). Згідно з нашими даними, зміни у функціональному стані чутливих рецепторів бронхів (холінорецепторов) у дітей, які зазнають впливу тютюнового диму, активно або пасивно, не залежать від функціонального стану щитоподібної залози (Рχ20,05)
The role of the initial hormonal profile disorders of the system “pituitary – thyroid” in the emergence of a bronchospasm in response to exogenic stimuli has not been finally determined. The aim of our research was to investigate the character and degree of the relationship between bronchial hypersensitivity in children exposed to smoking and the functional activity of the thyroid gland. The research involved 74 patients aged 10 to 17 years. Sixteen children were not exposed to tobacco smoke, 50 children were passive smokers, and 8 of the children surveyed smoked actively. To investigate the level of bronchial sensitivity, a bronchial provocation test with a non-specific stimulus – bronchoconstrictor acetylcholine was carried out. We assayed the functional state of the thyroid gland by the level of free triiodothyronine (FT3), free thyroxin 4 (FT4) and thyroid stimulating hormone (TSH), identified by Enzyme-linked Immunosorbent Assay (ELISA) (Alkor Bio, Russia). Indicators of hormones of a thyroid gland in most of the examined children did not differ from standard values for healthy children. Analysis of the results of the inhaled bronchial provocation test with acetylcholin showed that the state of non-specific bronchial hypersensitivity was observed in 2 active smokers and in none of the passive smokers and non-smokers (χ2=15,4χ201=9,21 або р0,01). According to our data, in children with hypothyroidism, under the effect of tobacco smoke, changes in the functional state of sensitive bronchial receptors do not occur. Among 2 children who had an increased activity of the thyroid gland (hyperthyroidism), one child from the group of smokers had an increased bronchial sensitivity by the results of the acetylcholine test (p0.05). According to our data, changes in the functional status of sensitive bronchial receptors (cholinergic receptors) resulting from exposure to tobacco smoke in children exposed to tobacco smoke, active or passive, do not depend on the functional state of the thyroid gland (Рχ20,05)
Дод.точки доступу:
Vysochina, I. L.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
9.


   
    Prognostic factors of intracranial purulent-septic complications of combat-related gunshot penetrating skull and brain wounds [Text] / A. G. Sirko [et al.] // Медичні перспективи. - 2019. - Т. 24, № 3. - P58-66. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (диагностика, осложнения)
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT (осложнения)
НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION (диагностика, профилактика и контроль)
СЕПСИС -- SEPSIS (диагностика, профилактика и контроль)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: Prognostic factors of intracranial purulent-septic complications of combat-related gunshot penetrating skull and brain wounds. Sirko A.G., Dzyak L.A., Pylypenko G.S., Yovenko I.O. , Skrypnik A.A. Purpose – to ana­lyze the structure of intracranial purulent-septic complications (IPSC), determine the factors influencing development of purulent-septic complications in patients with combat-related gunshot penetrating skull and brain wounds (CRPSBW), determine the effect of intracranial PSC on patients’ outcomes. A prospective analysis of results of exa­mination and treatment of 121 patients was performed. All patients had gunshot penetrating skull and brain wounds sustained in combat conditions during a local armed conflict in the Eastern Ukraine. Evaluation of treatment outcome included analysis of mortality in 1 month (survived/died) and dichotomous Glasgow Outcome Scale (GOS) score in 12 months (favorable/unfavorable outcome). 121 wounded men aged 18 to 56 (average, 34.1±9.1) were included in the study. Intracranial purulent-septic complications (IPSC) were diagnosed in 14 (11.6%) gunshot CRPSBW patients. The following prognostic factors had statistically significantly correlation with the risk of intracranial purulent-septic complications development: wound liquorrhea on admission (p = 0.043), intraventricular hemorrhage (p = 0.007), bone fragments left in the wound (p = 0.0152), and duration of inflow-outflow wound drainage for more than 3 days (p= 0.0123). Intracranial PSC patients had mortality rate of 50%, and only 14.3% of those patients had a favorable outcome according to GOS score in one year. Presence of intracranial PSC had statistically significant association with mortality rate (p=0.0091) and GOS score in one year (p=0.0001)
Мета – провести аналіз структури внутрішньочерепних гнійно-септичних ускладнень (ВГСУ); визначити фактори, що впливають на розвиток гнійно-септичних ускладнень у пацієнтів з бойовими вогнепальними проникаючими пораненнями черепа і головного мозку; визначити вплив внутріш­ньочерепних ГСУ на результати лікування пацієнтів. Проведено проспективний аналіз результатів обсте­ження та лікування 121 пораненого. Всі постраждалі мали вогнепальні проникаючі поранення черепа і головного мозку, отримані в бойових умовах у ході локального збройного конфлікту на сході України. Оцінка результату лікування включала аналіз летальності через 1 міс. (вижив / помер) і дихотомічну оцінку за шкалою виходів Глазго (ШВГ) через 12 міс. (сприятливий / несприятливий результат). У дослідження включено 121 поранений чоловік у віці від 18 до 56 років (у середньому – 34,1±9,1 року). Внутрішньочерепні гнійно-септичні ускладнення (ВГСУ) діагностовано в 14 (11,6%) поранених з вогнепальними проникаючими черепно-мозковими пораненнями. Статистично значуще корелювали з ризиком розвитку внутрішньочерепних гнійно-септичних ускладнень такі прогностичні фактори: наявність рани та ліквореї при надходженні (р = 0,043), наявність внутрішньошлуночкового крововиливу (р = 0,007), залишені кісткові фрагменти в рані (р=0,0152) і тривалість припливно-відливного дренування рани більше 3-х діб (р=0,0123). Летальність серед пацієнтів з внутрішньочерепними ГСУ становила 50%, а сприятливий результат за ШВГ через рік мали тільки 14,3% поранених з внутрішньочерепними ГСУ. Наявність внутрішньочерепних ГСУ статистично значущо була пов’язана з летальністю пацієнтів (р=0,0091) і оцінкою за ШВГ через рік (р=0,0001)
Дод.точки доступу:
Sirko, A. G.
Dzyak, L. A.
Pylypenko, G. S.
Yovenko, I. O.
Skrypnik, A. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
10.


   
    Associations of genotype variants of single nucleotide polymorphism of gene orosomucoid-1-like-protein 3 and atopic diseases in children [Text] / V. O. Dytiatkovsky [et al.] // Медичні перспективи. - 2019. - Т. 24, № 3. - P67-73. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- HYPERSENSITIVITY (генетика, диагностика, иммунология)
ДЕТИ -- CHILD
ГЕНОТИП -- GENOTYPE
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC (генетика, иммунология)
ГЕНЕТИЧЕСКИХ АССОЦИАЦИЙ ИССЛЕДОВАНИЯ -- GENETIC ASSOCIATION STUDIES (методы)
Анотація: У статті наведені дані вперше проведеного в Україні власного дослідження асоціацій однонуклеотидного поліморфізму (SNP) rs7216389 гена орсомукоїд-1-подібного білка 3 (ORMDL3) з атопічними захворюваннями в дітей. Мета: визначити клінічне значення SNP rs7216389 гена ORMDL3 в розвитку атопічних захворювань у дітей. Нами обстежено 153 дитини віком від 3 до 18 років. Основну групу представили 119 дітей з клінічними проявами атопічних захворювань та підвищеним рівнем загального сиро­ваткового імуноглобуліну Е, підтвердженим методом імунофлюоресцетного аналізу. Групу порівняння склали 34 дитини з необтяженим індивідуальним чи сімейним алергологічним анамнезом, у яких була визначена від­сутність будь-яких клінічних синдромів та симптомів атопічних захворювань. Усім дітям проведено гено­типування гена ORMDL3 методом полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі з рестриктивним фрагментом довжини поліморфізму. Генотип Т/Т SNP rs7216389 гена ORMDL3 достовірно переважає серед дітей з атопічними захворюваннями та асоційований з підвищеним ризиком захворюваності на сезонний алергічний ринокон’юктивіт у 4,11 раза (95% ДІ 1.55;16.61), цілорічний алергічний риніт у 5,07 раза (95% ДІ 1.22; 13.90) та бронхіальну астму в 10,31 раза (95% ДІ 2.50; 42.62). Діти з генотипом T/T SNP rs7216389 гена ORMDL3 є групою підвищеного ризику розвитку атопічних захворювань
У статті наведені дані вперше проведеного в Україні власного дослідження асоціацій однонуклеотидного поліморфізму (SNP) rs7216389 гена орсомукоїд -1- подібного білка 3 (ORMDL3) з атопічними захворюваннями в дітей . Мета : визначити клінічне значення SNP rs7216389 гена ORMDL3 в розвитку атопічних захворювань у дітей . Нами обстежено 153 дитини віком від 3 до 18 років . Основну групу представили 119 дітей з клінічними проявами атопічних захворювань та підвищеним рівнем загального сиро - ваткового імуноглобуліну Е , підтвердженим методом імунофлюоресцетного аналізу . Групу порівняння склали 34 дитини з необтяженим індивідуальним чи сімейним алергологічним анамнезом , у яких була визначена від - сутність будь - яких клінічних синдромів та симптомів атопічних захворювань . Усім дітям проведено гено - типування гена ORMDL3 методом полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі з рестриктивним фрагментом довжини поліморфізму . Генотип Т / Т SNP rs7216389 гена ORMDL3 достовірно переважає серед дітей з атопічними захворюваннями та асоційований з підвищеним ризиком захворюваності на сезонний CLINICAL MEDICINE 68 L icensed unde r C C BY 4.0 алергічний ринокон ’ юктивіт у 4,11 раза (95% ДІ 1.55;16.61), цілорічний алергічний риніт у 5,07 раза (95% ДІ 1.22; 13.90) та бронхіальну астму в 10,31 раза (95% ДІ 2.50; 42.62). Діти з генотипом T/T SNP rs7216389 гена ORMDL3 є групою підвищеного ризику розвитку атопічних захворювань
Дод.точки доступу:
Dytiatkovsky, V. O.
Abaturov, O. E.
Naumenko, N. V.
Pinayeva, N. L.
Alifirenko, O. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
11.


    Ільченко, С. І.
    Особливості клінічного перебігу та молекулярно-генетичні фактори ризику розвитку хронічного бронхіту в підлітків, які палять [Текст] / С. І. Ільченко, А. О. Фіалковська // Медичні перспективи. - 2019. - Т. 24, № 3. - С. 74-79. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
БРОНХИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- BRONCHITIS, CHRONIC (генетика, диагностика, профилактика и контроль)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
(вредные воздействия, генетика)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Особенности клинического течения и молекулярно-генетические факторы риска развития хронического бронхита у подростков-курильщиков. Ильченко С.И., Фиалковская А.А. Хронический бронхит (ХБ) остается одной из наиболее актуальных проблем детской пульмонологии. Это обусловлено высокой распространенностью данного заболевания и возможной трансформацией в хроническое обструк­тивное заболевание легких (ХОЗЛ) взрослых. На сегодняшний день существует большое количество экзо- и эндогенных факторов риска развития ХБ у детей и подростков. Однако недостаточно изученным является влияние табакокурения на развитие и клиническое течение ХБ в подростковом возрасте, а также моле­кулярно-генетические основы его формирования. Цель работы – исследовать особенности клинического течения и молекулярно-генетические факторы риска развития ХБ у подростков, которые курят. Проведено комплексное обследование 107 подростков. Все пациенты были разделены на три группы. В группу 1 вошли 40 подростков-курильщиков с ХБ, в группу 2 – 30 подростков с ХБ, которые никогда не курили, и группу сравнения составили 37 условно здоровых подростков-курильщиков. Исследование включало детальный сбор анамнеза, объективное обследование подростков и молекулярно-генетическое исследование. Для статистической обработки полученных результатов использовалась программа «Statistica 6.1». Результаты проведенного исследования показали, что табакокурение приводит к развитию ХБ уже в подростковом возрасте и влияет на его течение, увеличивая частоту и продолжительность обострений. Выявлена ассоциация генотипа 2G/2G гена MMP-1 (rs1799750) с риском развития ХБ у подростков-курильщиков. В то же время установлено, что наличие генотипа TT гена CYP1A1 (Т3801С) может рассматриваться как возможный фактор устойчивости к развитию ХБ у лиц, которые курят. Полученные данные в ходе проведенных исследований помогут раз­работать меры первичной профилактики и индивидуальные подходы к реабилитации подростков-курильщиков с ХБ, что позволит предупредить развитие ХОЗЛ в будущем
Chronic bronchitis (СB) remains one of the most pressing problems of pediatric pulmonology. This is due to the high prevalence of this disease and the possible transformation into chronic obstructive pulmonary disease (COPD) in adults. Today, there is a large number of exogenous and endogenous risk factors for developing CB in children and adolescents. However, the effect of smoking on the development, clinical course of СB and the molecular genetic basis of its formation is insufficiently studied in adolescence. The purpose of the study is to investigate the clinical features of the course and genetic risk factors for the development of CB in adolescent smokers. A comprehensive survey of 107 adolescents was performed. All patients were divided into three groups. The group 1 included 40 adolescent smokers with СВ, the group 2 – 30 adolescents with СВ who never smoked, the control group included 37 conditionally healthy adolescent smokers. The study included the collection of anamnesis, an objective examination of adolescents, and a molecular genetic investigations. For statistical processing of the results obtained, the program “Statistica 6.1” was used. The results of the study showed that smoking leads to the development of СВ in adolescence and affects its course, increasing the frequency and duration of exacerbations. An association of the 2G/2G genotype of the MMP-1 (rs1799750) gene with the risk of developing СВ in adolescent smokers was detected. At the same time, it was found that the presence of the TT genotype of the CYP1A1 (T3801C) gene can be considered as a possible factor of resistance to the development of CB in adolescent smokers. The data obtained in the course of the research will help develop measures of primary prevention and individual approaches to the rehabilitation of adolescents with СВ, which will prevent the development of COPD in the future
Дод.точки доступу:
Фіалковська, А. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
12.


   
    The evaluation of approaches to the treatment of myasthenia gravis [Text] / O. I. Kalbus [et al.] // Медичні перспективи. - 2019. - Т. 24, № 3. - P80-86. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
МИАСТЕНИЯ ГРЭВИС -- MYASTHENIA GRAVIS (иммунология, лекарственная терапия, терапия)
ЛЕЧЕНИЯ ПРОЦЕССА И РЕЗУЛЬТАТОВ ОЦЕНКА -- OUTCOME AND PROCESS ASSESSMENT (HEALTH CARE) (методы)
Анотація: Myasthenia gravis is a relatively rare autoimmune disease with an undetermined aetiology which affects neuromuscular junctions. Currently, the following approaches to the treatment of myasthenia gravis are mainly distinguished: symptomatic treatment with anticholinesterase inhibitors (AChEIs), immunomodulatory therapy (“basic” therapy) with glucocorticoids, cytostatics, monoclonal antibodies; surgical treatment — thymectomy; short-term treatment with plasmapheresis and intravenous administration of immuno­globulin. The efficiency of treatment approaches to myasthenia gravis in Ukraine remains insufficiently studied. The purpose of this work is to analyse the therapeutic approaches in patients with myasthenia gravis depending on the clinical form and severity of the disease. Between 2014 and 2017, 182 patients with myasthenia gravis have been examined, out of which 147 (80.8%) were the patients with the generalized form of the disease and 35 (19.2%) — with its ocular form. The clinical neurological examination included the collection of complaints, an anamnesis of disease and life as well as a neurological examination. In all the patients, the level of antibodies to acetylcholine receptors (AchR) and to muscle-specific tyrosine kinase (MuSK) has been measured, in terms of quantity as well, using the enzyme-linked immunosorbent assay (ELISA), and the presence of antibodies to titin and SOX1 has also been detected by means of indirect immunofluorescence. Of the total sample, less than a third (28.0%) of the patients examined received basic therapy; among them, there were no patients with the ocular form and only 34.7% — with the generalized form (p0.001). Basic therapy is found more often among the patients with class II myasthenia gravis (51.9%), with a statistically significant (p0.001) higher share of the patients receiving such a therapy than in classes III and IV (26.6% and 22.6% respectively). The structure of therapy in patients with classes III and IV has not shown any statistically significant difference (p
Міастенія – відносно рідке автоімунне захворювання з невизначеною етіологією, що характеризується ураженням нервово-м’язових синапсів. На цей час виділяють такі основні напрямки лікування міастенії: симптоматичне лікування - антихолінестеразні препарати (АХЕП); імуномодулююче лікування («базове» лікування) – глюкокортикоїди, цитостатики, моноклональні антитіла; хірургічне лікування – тимектомія; короткострокове лікування – плазмаферез, імуноглобулін внутрішньовенно. Оцінка ефективності лікувальних підходів при міастенії в Україні до цього часу залишається недостатньою. Метою цієї роботи був аналіз лікувальних підходів у хворих на міастенію залежно від клінічної форми та тяжкості захворювання. З 2014 по 2017 рік було обстежено 182 хворих на міастенію, з них 147 (80,8%) пацієнтів з генералізованою формою захворювання, 35 (19,2%) – з очною. Клініко-неврологічне обстеження включало збір скарг, анамнезу захворювання та життя, неврологічне обстеження. Усім хворим визначали рівень антитіл до рецепторів ацетилхоліну (AchR) та м’язово-специфічної тирозин-кінази (MuSK) методом імуноферментного аналізу (ELISA), в т.ч.кількісно, а також визначали наявність антитіл до титину та SOX1 методом непрямої імунофлюоресценції. Із загальної вибірки менше третини (28,0%) обстежених пацієнтів приймали базове лікування, серед них жоден пацієнт з очною формою захворювання та лише 34,7% - з генералізованою (р0,001). Базове лікування більшою мірою було представлене серед хворих з ІІ класом міастенії (51,9%), що статистично значуще перевищувало (р0,001) частку таких хворих у ІІІ та IV класах (26,6% та 22,6% відповідно). Структура лікування у хворих ІІІ-го та IV-го класів статистично значуще не відрізнялася (р
Дод.точки доступу:
Kalbus, O. I.
Shastun, N. P.
Makarov, S. O.
Bukreyeva, Yu. V.
Somilo, O. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
13.


   
    Relapses in multiple sclerosis [Text] / O. O. Nikolenko [et al.] // Медичні перспективи. - 2019. - Т. 24, № 3. - P87-96. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS (диагностика, патофизиология, этиология)
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
Анотація: Exact causes of contradictions in the understanding of relapsing course as characteristic phenomenon of multiple sclerosis (MS) and primarily relapsing-remitting type are still considered to be “sub rosa”. We tried to determine connection and correlation between seasonal dynamic factors, chronometric parameters of disease progression (age, disease duration) and frequency of relapses and the role of gender differences as well. A four-year prospective study included complete registration of all cases of MS exacerbations in resident patients with a relapsing-remmiting course of the disease according to McDonald criteria in Volyn region of Ukraine in 2010. Each patient had neurological score based on EDSS scale to ensure compliance with inclusion criteria. 128 patients (44 males and 84 females) with a remitting-recurring course of the disease were involved in this study. Statistical analysis was performed using SPSS 18, MedCalc and Microsoft Excel software using standard descriptive statistics, correlation and regression analysis. In total, 197 cases of MS relapses were registered. Episodes of relapses prevailed in winter-spring period. Multiple regression model including suggested climate factors showed multiple correlation coefficient – 0.55 (p0.01). The prevalence of MS was higher in females, while general incidence of recurrences was similar to males. However, relapse rate in different age groups differs: the rate of recurrence increases in women aged after 50 years (mean annualized relapse rate (ARR)
Міастенія – відносно рідке автоімунне захворювання з невизначеною етіологією, що характеризується ураженням нервово-м’язових синапсів. На цей час виділяють такі основні напрямки лікування міастенії: симптоматичне лікування - антихолінестеразні препарати (АХЕП); імуномодулююче лікування («базове» лікування) – глюкокортикоїди, цитостатики, моноклональні антитіла; хірургічне лікування – тимектомія; короткострокове лікування – плазмаферез, імуноглобулін внутрішньовенно. Оцінка ефективності лікувальних підходів при міастенії в Україні до цього часу залишається недостатньою. Метою цієї роботи був аналіз лікувальних підходів у хворих на міастенію залежно від клінічної форми та тяжкості захворювання. З 2014 по 2017 рік було обстежено 182 хворих на міастенію, з них 147 (80,8%) пацієнтів з генералізованою формою захворювання, 35 (19,2%) – з очною. Клініко-неврологічне обстеження включало збір скарг, анамнезу захворювання та життя, неврологічне обстеження. Усім хворим визначали рівень антитіл до рецепторів ацетилхоліну (AchR) та м’язово-специфічної тирозин-кінази (MuSK) методом імуноферментного аналізу (ELISA), в т.ч.кількісно, а також визначали наявність антитіл до титину та SOX1 методом непрямої імунофлюоресценції. Із загальної вибірки менше третини (28,0%) обстежених пацієнтів приймали базове лікування, серед них жоден пацієнт з очною формою захворювання та лише 34,7% - з генералізованою (р0,001). Базове лікування більшою мірою було представлене серед хворих з ІІ класом міастенії (51,9%), що статистично значуще перевищувало (р0,001) частку таких хворих у ІІІ та IV класах (26,6% та 22,6% відповідно). Структура лікування у хворих ІІІ-го та IV-го класів статистично значуще не відрізнялася (р
Дод.точки доступу:
Nikolenko, O. O.
Shulga, O. D.
Kozliuk, V. V.
Zheshko, O. M.
Yurko, O. A.
Dubinets, M. I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
14.


    Zakharov, S. V.
    The content of cytokines in the blood serum of patients with early latent syphilis in process of treatment [Text] / S. V. Zakharov, V. K. Zakharov, V. V. Gorbuntsov // Медичні перспективи. - 2019. - Т. 24, № 3. - P96-101. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
СИФИЛИСА СЕРОДИАГНОСТИКА -- SYPHILIS SERODIAGNOSIS (использование, методы)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (анализ, диагностическое применение, кровь)
КРОВИ СЫВОРОТКА -- SERUM (микробиология, цитология)
Анотація: Objective – to study the concentration of pro- and anti-inflammatory cytokines in patients with early latent syphilis before and after treatment. The study was conducted in 112 patients with early latent syphilis (52 men and 60 women) and 15 healthy persons of the control group – all aged 18-43. Serological tests were used: the classical complex of serological reactions (CSR), ELISA, the reaction of passive hemagglutination (RPGA), immunofluorescence reaction with absorption (RIF-abs) and RIF-200. Using ELISA, the levels of cytokines IL-2, IL-6, IL-10, TNFα, and INFγ were determined in serum (in patients with latent syphilis, before and after treatment). The analysis of the received data was carried out with application of the program package Statistics 6.0. To identify the relationships between the indices, Friedman’s nonparametric variance analysis with the definition of χ2 was used. The concentration of IL-10 before treatment in patients with early latent syphilis was significantly increased by 3.7 (14.9±0.9 pg/ml compared to the control group 4.11±0.5 pg/ml). The dependence of the content of this cytokine on the period of infection was established. It was found that one year after treatment concentration of IL-10 remained 1.8 times higher. The concentration of IL-6 was increased by 6.5 times in patients with latent early syphilis and was also dependent on the period of the infection, and also even 1.5-2 years after treatment the IL-6 content remained elevated. It was also found that in patients with latent early syphilis the concentration of IL-2 was increased by 2.3 times and it did not normalize in 24.5% of patients even two years after treatment. In patients with latent early syphilis, the concentration of TNFα was increased by 3.6 times. After treatment, the concentration of TNFα decreased, but exceeded the control values by 1.55 times. Further analysis of the concentration of TNFα revealed that, with a disease period of up to one year, the concentration of this cytokine was normal during ten months after treatment, and in patients with the disease period of more than one year, after treatment normalization of the TNFα level was absent in 64.5% even after 18 months. It was found that the concentration of INFγ in patients with early latent syphilis before treatment was increased by 3.8 times in comparison with the control group. After treatment, almost 25 % of patients with the duration of the infection more than one year revealed no normalization of INFγ and it was increased by 1.5 times. In patients with latent early syphilis there was a significant increase in the concentration of cytokines TNFα and INFγ, an imbalance of IL-2, IL-6, IL-10 as well as. The dependence of the cytokine concentration on the period of infection is noted. Based on the study of the cytokine status in patients with early latent syphilis with periods of infection of more than one year, the use of immunomodulatory therapy may be recommended. Increasing the concentration of such cytokines as TNFα, IL-6, IL-10 after treatment can be used as prognostic tests of serological resistance
Мета роботи - вивчити концентрацію про- і протизапальних цитокінів у пацієнтів з раннім прихованим сифілісом до і після лікування. Дослідження проводилося у 112 пацієнтів з раннім прихованим сифілісом (жінок - 60, чоловіків - 52) і 15 здорових пацієнтів групи контролю віком 18-43 роки. Застосовували серологічні методи дослідження: РЗК, ІФА, РПГА, РІФ. Методом ІФА визначали в сироватці крові (у пацієнтів з прихованим сифілісом - до і після лікування) рівні цитокінів IL-2, IL-6, IL-10, TNFα, і INFγ. Аналіз отриманих даних проводився із застосуванням пакета програм Статистика 6.0. Для виявлення зв’язків між показниками застосовували непараметричний дисперсійний аналіз Фрідмана з визначенням χ2. Концентрація IL-10 до лікування в пацієнтів з раннім прихованим сифілісом була достовірно підвищена в 3,7 раза (14,9±0,9 пг/мл порівняно з групою контролю 4,11±0,5 пг/мл). Було встановлено залежність вмісту цього цитокіну від термінів інфекції. Було встановлено, що через один рік після лікування концентрація IL-10 залишалася підвищеною в 1,8 раза. Концентрація IL-6 була підвищена в пацієнтів з прихованим раннім сифілісом у 6,5 раза і також була залежна від термінів інфекції, і навіть через 1,5-2 роки після лікування вміст IL-6 залишався підвищеним. Було також встановлено, що в пацієнтів з прихованим раннім сифілісом концентрація IL-2 була підвищена в 2,3 раза і вона не нормалізувалася в 24,5% пацієнтів навіть через два роки після лікування. У пацієнтів з прихованим раннім сифілісом концентрація TNFα була підвищена в 3,6 раза. Після проведеного лікування концентрація TNFα у них зменшувалася, але перевищувала показники контролю в 1,55 раза. При подальшому аналізі концентрації TNFα було встановлено, що при термінах захворювання до одного року через десять місяців після лікування була нормалізація концентрації цього цитокіну, а в пацієнтів з термінами захворювання більше одного року після лікування нормалізації рівня TNFα не було в 64,5% навіть через 18 місяців. Було встановлено, що концентрація INFγ у пацієнтів з раннім прихованим сифілісом до лікування була підвищена в 3,8 раза порівняно з контрольною групою. Після лікування майже в 25% пацієнтів з термінами інфекції більше одного року нормалізації INFγ не було і він був підвищеним в 1,5 рази. У пацієнтів з прихованим раннім сифілісом спостерігається значне підвищення концентрації цито­кінів TNFα і INFγ, а також дисбаланс IL-2, IL-6, IL-10. Відзначається залежність концентрації цитокінів від термінів інфікування. На підставі вивчення цитокінового статусу в пацієнтів з раннім прихованим сифілісом з термінами інфікування більше одного року можна рекомендувати застосування імуномодулюючої терапії. Підвищення концентрації таких цитокінів, як TNFα, IL-6, IL-10, після лікування може бути використано в якості прогностичних тестів серологічної резистентності
Дод.точки доступу:
Zakharov, V. K.
Gorbuntsov, V. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
15.


   
    Clinical features of pregnancy in multidrug-resistant tuberculosis and type 1 diabetes mellitus comorbidities (a case report) [Text] / O. M. Raznatovska [et al.] // Медичні перспективи. - 2019. - Т. 24, № 3. - P101-105. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика, лекарственная терапия, микробиология, ультрасонография)
ТУБЕРКУЛЕЗ -- TUBERCULOSIS (диагностика, лекарственная терапия, микробиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (диагностика, лекарственная терапия)
Анотація: Objective – to update the literature data with the clinical features of pregnancy in multidrug-resistant tuberculosis (MRD-TB) and type 1 diabetes mellitus (T1DM) comorbidities based on an example from own clinical experience. A clinical case of pregnancy course in MRD-TB and T1DM comorbidities was described based on our own clinical experience. We report the clinical case of newly diagnosed MRD-TB in a 38-year-old woman suffering from T1DM. Her general condition was unstable from satisfactory to moderately severe despite an adequate treatment of MRD-TB and T1DM with manifestations of intoxication syndrome and nephropathy. Adenomyosis with periodic bloody vaginal discharge was diagnosed. There was no clinical-radiological dynamics and sputum culture conversion. After an intensive phase of antimycobacterial therapy within 3 months, the patient got pregnant. Based on the medical indications (MRD-TB, absence of sputum culture conversion and clinical-radiological dynamics, moderate severity of T1DM, nephropathy) and adenomyosis with bloody vaginal discharge, the patient was requested to induce the pregnancy termination, and she consented. On month 7 of antimycobacterial therapy, an extensive drug-resistance of Mycobacterium tuberculosis to antimycobacterial agents and negative dynamics by follow-up chest X-ray were diagnosed. The feature of pregnancy course in MRD-TB and T1DM comorbidities was an unfavorable coexistence of both these diseases simultaneously resulting in an induced abortion. In this case, doctors to working with patients suffering from both MRD-TB and T1DM are recommended to advise patients the use of contraception in order to prevent pregnancy during treatment of active MRD-TB
Мета дослідження – доповнення літературних джерел даними про особливості перебігу вагітності при одночасному захворюванні на мультирезистентний туберкульоз (МРТБ) і цукровий діабет (ЦД) 1-го типу на прикладі власного спостереження. Описано клінічний випадок власного спосте­реження перебігу вагітності при одночасному захворюванні на МРТБ і ЦД 1-го типу. У представленому клінічному випадку пацієнтка 38 років, хвора на ЦД 1-го типу, захворіла на вперше діагностований МРТБ. На тлі адекватного лікування МРТБ та ЦД 1-го типу в пацієнтки загальний стан постійно коливався від задовільного до середньотяжкого з проявами інтоксикаційного синдрому та появою нефропатії, діагно­стовано ендометріоз тіла матки з періодичними кров’янистими виділеннями, визначалися відсутність клініч­но-рентгенологічної динаміки та конверсії мокротиння. Через 3 місяці інтенсивної фази антиміко­бак­теріальної терапії пацієнтка завагітніла. Враховуючи медичні показання (МРТБ, відсутність конверсії мокротиння і клінічно-рентгенологічної динаміки, ЦД 1-го типу середньої тяжкості, нефропатія) та ендо­метріоз тіла матки з кров’янистими виділеннями, пацієнтці було запропоновано зробити штучне переривання вагітності, на що вона погодилася. На тлі негативної динаміки в пацієнтки на 7-му місяці антиміко­бактеріальної терапії була діагностована розширена резистентність мікобактерій туберкульозу до антимікобактеріальних препаратів. Особливостями перебігу вагітності при одночасному захворюванні на МРТБ і ЦД 1-го типу був несприятливий фон, спричинений цими двома захворюваннями. Наслідком цього стало штучне переривання вагітності. Рекомендаціями в цьому випадку є робота лікарів з пацієнтками, хворими одночасно на МРТБ і ЦД 1-го типу, у напрямку використання контрацепції з метою запобігання вагітності на період лікування активного МРТБ
Дод.точки доступу:
Raznatovska, O. M.
Fedorec, A. V.
Shalmina, M. O.
Grekova, T. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
16.


   
    Hygienic substantiation of calculating models for predicting toxicity of different classes insecticides (first part) [Text] / A. M. Antonenko [et al.] // Медичні перспективи. - 2019. - Т. 24, № 3. - P106-112. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ИНСЕКТИЦИДЫ -- INSECTICIDES (анализ, токсичность)
МОДЕЛИ ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ -- MODELS, THEORETICAL
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING (методы)
Анотація: This work is the first part of our study to develop alternative experimental mathematic models for predicting toxicity of insecticides. In the first stage, calculations will be carried out and the most reliable models will be proposed. In the second – a statistical analysis and comparative estimation of the toxicometric parameters obtained experimentally and calculated according to the proposed equations. The purpose of the research is the scientific substantiation of the calculation models for predicting toxicity of insecticides of different classes. Data on the physico-chemical properties and toxicometry parameters of fungicides are taken from the PPDB pesticides database. Insecticides of such chemical classes as derivatives of tetram and tetronic acids, benzoylureas, carbamates, neonicotinoids, pyrethroids, organophosphorus compounds, avermectins were selected for analysis. It has been established that there is a significant positive correlation between NO(A)EL in the chronic experiment of all insecticides, the median lethal doses at oral administration (LD50 per os) of pyrithoids and neonicotinoids, and the molecular weight (at p0.05). There is a significant negative correlation between the toxicometry parameters of all insecticides and their individual groups (pyrithoids, neonicotinoids, organophosphorus compounds) and melting temperature and the octanol-water partition coefficient, log Po/w (at p0.05). It is proved that the proposed calculation models for predicting insecticide hazards are adequate according to Fisher’s criterion, and the coefficients of regression equations are reliable according to Student’s criterion (p0,05)
Ця робота є першою частиною нашого дослідження з розробки альтернативних експериментальних математичних моделей для прогнозування токсичності інсектицидів. На першому етапі будуть проведені розрахунки й запропоновані найбільш надійні моделі. На другому – буде проведено статистичний аналіз і порівняльна оцінка токсикометричних параметрів, отриманих експериментально і розрахованих за пропонованими рівняннями. Метою дослідження було наукове обґрунтування розрахункових моделей прогнозування токсичності інсектицидів різних класів. Дані про фізико-хімічні властивості та токсикометричні параметри фунгіцидів взяті з бази даних пестицидів PPDB. Для аналізу були обрані інсектициди таких хімічних класів: похідні тетрамової і тетронової кислот, бензоїлсечовини, карбамати, неонікотиноїди, піретроїди, фосфорорганічні сполуки, авермектини. Встановлено, що існує достовірний прямий кореляційний зв’язок між NO(A)EL у хронічному експерименті всіх інсектицидів, середньосмертельними дозами при пероральному надходженні (ЛД50 per os) піритоїдів і неонікотиноїдів і молекулярною масою. Існує достовірний негативний кореляційний зв’язок між параметрами токсикометрії всіх інсектицидів та їх окремих груп (піритоїди, неонікотиноїди, фосфорорганічні сполуки) і температурою плавлення та коефіцієнтом розподілу октанол-вода, log Po/w. Доведено, що запропоновані розрахункові моделі для прогнозування небезпеки інсектицидів є адекватними за критерієм Фішера, а коефіцієнти рівнянь регресії є надійними за критерієм Стьюдента
Дод.точки доступу:
Antonenko, A. M.
Vavrinevych, O. P.
Omelchuk, S. T.
Shpak, B. I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
17.


    Лехан, В. М.
    Система заходів поліпшення здоров’я населення України на основі аналізу глобального тягаря хвороб та факторів його ризику [Текст] / В. М. Лехан, Л. В. Крячкова // Медичні перспективи. - 2019. - Т. 24, № 3. - С. 113-122. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ОБЩЕСТВЕННОЕ ЗДОРОВЬЕ, НАБЛЮДЕНИЕ И КОНТРОЛЬ -- PUBLIC HEALTH SURVEILLANCE (методы)
УКРАИНА -- UKRAINE
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЯ ПОКАЗАТЕЛИ -- HEALTH STATUS INDICATORS
БОЛЕЗНЬ -- DISEASE
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: В современном мире использование глобального бремени болезней и количественной оценки факторов, приводящих к потерям здоровой жизни, позволяет получить фундаментальные доказательства для выработки адекватной политики в сфере общественного здравоохранения. Цель исследования – обосновать систему по улучшению здоровья населения Украины на основе углубленного анализа глобального бремени болезней, травм и связанных с ними рисков для здоровья. Использованы данные Института по измерению здоровья и оценки состояния здоровья уни­верси­тета Вашингтона, сети человеческого развития Всемирного банка и отдела бремени болезней ВОЗ, собранные в течение 1990-2017 годов. Исследование проводилось с использованием библиосемантического, истори­ческого, эпидемиологического методов, метода концептуального моделирования и бенчмаркинга. Уро­вень потерь стандартизированных по возрасту лет жизни в Украине от преждевременной смерти с поправкой на инвалидность в период 1990-2017 гг. практически не изменился и составлял в 2017 г. 34 975,04 на 100 000 населения, что почти на четверть больше, чем в странах Восточной Европы, и вдвое больше по сравнению со странами Западной Европы. В структуре потерь лет здоровой жизни в Украине 3/4 приходится на неинфек­ционные заболевания, около 15 % зависит от внешних причин и менее 1/10 – от инфекционных и других заболеваний и состояний. Определены доли бремени болезней, связанные с конкретными факторами риска и заболеваниями, относящимися к соответствующему фактору. Разработанная на основе полученных факти­ческих данных система мер ориентирована на достижение целей по уменьшению глобального бремени болезней и влияющих на него факторов риска, базируется на межсекторальном подходе и сочетает попу­ляционные и ориентированные на конкретные категории риска стратегии. Субъектами системы определены парламент, центральное и местные правительства / общины, частные кампании, средства мас­совой информации, структуры общественного здравоохранения и первичной медико-санитарной помощи
In the modern world, the use of the global burden of diseases and the quantitative assessment of the factors leading to the loss of a healthy life provides fundamental evidence for the development of an adequate public health policy. The purpose of the study is to substantiate the system of measures on improvement of the health of the population of Ukraine on the basis of an in-depth analysis of the global burden of diseases and injuries and associated risks. The study used materials from the Institute of Health Metrics and Evaluation of the University of Washington, Human Development Network of the World Bank and the «Disease Burden Unit» of the World Health Organization, collected during 1990-2017 years. The bibliosemantic, historical, epidemiological, conceptual modeling methods and benchmarking were used in the course of study. The loss rate of age-standardized disability-adjusted life year (DALY) in Ukraine in the period between 1990-2017 practically unchanged and in 2017 it was 34 975.04 DALYs per 100 000, which is almost a quarter more than in the countries of Eastern Europe and twice as much as in the countries of Western Europe. In the structure of Global diseases burden in Ukraine, 3/4 falls on non-communicable diseases, about 15 % depend on external causes and less than 1/10 – on infectious and other diseases and conditions. Shares of the disease burden associated with specific risk factors and diseases related to the relevant factor were identified. The evidence-based system of measures is aimed at achieving goals to reduce the global burden of disease and the risk factors affecting it, being based on an inter-sectoral approach and combines population and individual risk strategies. The subjects of the system are parliament, central and local governments / communities, private campaigns, the media, public health structures and primary health care
Дод.точки доступу:
Крячкова, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
18.


    Чопчик, В. Д.
    Проблеми та шляхи удосконалення організації роботи університетського стоматологічного центру за матеріалами соціологічного опитування лікарів [Текст] / В. Д. Чопчик // Медичні перспективи. - 2019. - Т. 24, № 3. - С. 122-129. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ СЛУЖБЫ, НАУЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ОРГАНИЗАЦИИ И ДЕЯТЕЛЬНОСТИ -- HEALTH SERVICES RESEARCH (организация и управление, статистика, экономика)
СТОМАТОЛОГИЧЕСКИЕ УЧРЕЖДЕНИЯ -- DENTAL FACILITIES (организация и управление, статистика, экономика)
СТОМАТОЛОГИ -- DENTISTS
АНКЕТИРОВАНИЕ -- QUESTIONNAIRES (использование)
Анотація: Целью данной работы было провести анализ состояния, проблем и путей совершенствования организации работы Стоматологического меди­цинского центра (СМЦ) Национального медицинского университета имени А.А. Богомольца по материалам социологического опроса врачей-стоматологов. По специально разработанной анкете проведен социоло­гический опрос 101 врача-стоматолога, работающего в СМЦ. Установлено, что, по мнению опрошенных врачей-стоматологов, основными направлениями совершенствования организации работы СМЦ, являются: внедрение механизмов экономической мотивации персонала (71,3±4,5%); современных стоматологических технологий (82,20±3,8%); оснащение центра современным лечебно-диагностическим оборудованием (88,1±3,2%); повышение качества последипломной подготовки врачей-стоматологов (96,0±1,9%); внедрение системы мониторинга качества медицинской помощи (58,4±4,9%); повышение эффективности и качества стоматоло­гических услуг через программные инициативы отделений СМЦ (52,5 ± 5,0%); увеличение хозяйственной и юридической самостоятельности стоматологического центра (76,2±4,2%); организационной, академической и финансовой автономности центра (88,1±3,2%); внедрение механизмов государственно-частного парт­нерства в СМЦ (75,2±4,3%). Проведенное социологическое исследование позволило установить, что основные параметры организации и управления СМЦ не соответствуют экономическим реалиям времени и требуют модернизации, а также определить основные направления развития СМЦ
The purpose of this study was to analyze the state, problems and ways to improve the organization of the work of the Dental Medical Center (SMC) of A.A. Bogomolets National Medical University on the basis of a sociological survey of dentists. A sociological survey was conducted among 101 dentists of DMC. A specially designed questionnaire was used. According to the dentists’ opinion, the main directions for improving the organization of the SMC are the introduction of mechanisms for the economic motivation of staff (71.3±4.5%); modern dental technologies (82.2±3.8%); equipping the center with modern medical and diagnostic equipment (88.1±3.2%); improving the quality of postgraduate training of dentists (96.0±1.9%); introduction of a system for monitoring the quality of medical care (58.4±4.9%); improving the efficiency and quality of dental services through program initiatives of the departments of DMC (52.5±5.0%); an increase of the economic and legal independence of the dental center (76.2±4.2%); organizational, academic and financial autonomy of the center (88.1±3.2%); introduction of public-private partnership mechanisms in the DMC (75.2±4.3%). The conducted sociological research allowed to establish that the main parameters of the organization and management of the DMC do not correspond to the economic realities of time and require modernization, as well as determining the main directions of development of the DMC
Вільних прим. немає

Знайти схожі
19.


    Рублевська, Н. І.
    Професор Едуард Анатолійович Деркачов (80-річчя від дня народження) [Текст] / Н. І. Рублевська, О. А. Шевченко, E. M. Білецька ; Регіональне відділення Асоціації громадського здоров’я Дніпропетровської області // Медичні перспективи. - 2019. - Т. 24, № 3. - С. 130-131


MeSH-головна:
ЮБИЛЕИ И ДРУГИЕ ВАЖНЫЕ СОБЫТИЯ -- ANNIVERSARIES AND SPECIAL EVENTS
ПРЕПОДАВАТЕЛЬСКИЙ СОСТАВ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ -- FACULTY, MEDICAL (история)
ГИГИЕНА -- HYGIENE (история)
Анотація: Улітку цього року відзначив 80-річний ювілей знаний гігієніст, профілактик, педагог та вчений – професор Едуард Анатолійович Деркачов
Дод.точки доступу:
Шевченко, О. А.
Білецька, E. M.
Деркачов, Едуард Анатолійович (Академік Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності населення, академік Української екологічної академії наук, професор ; Гігієніст, профілактик, педагог ; 1939-) \о нем\
Регіональне відділення Асоціації громадського здоров’я Дніпропетровської області

Вільних прим. немає

Знайти схожі
 
Стандартний
Розширений
Професійний
За словником
УДК-навігатор
Тематичний навігатор
Статистика звернень
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)