Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=МУ104/2019/3<.>

Загальна кількість знайдених документів : 33
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-33

Якобчук, Х. Р.
Моніторинг нейром’язової провідності та глибини наркозу як основа керування етапами загальної анестезії при оперативних втручаннях на черевній порожнині / Х. Р. Якобчук, О. В. Тхоревський // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 111-118. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
НЕРВНО-МЫШЕЧНЫЙ МОНИТОРИНГ -- NEUROMUSCULAR MONITORING (методы)
Анотація: Метою даного дослідження було створити алгоритми безпечного керування глибиною анестезії і нейром’язової провідності (НМП) на етапах швидкої послідовної індукції і виходу з анестезії за допомогою інструментальних методів моніторингу НМП. Матеріали та методи. В дослідження були включені 30 пацієнтів. Пацієнти були розподілені на дві групи: 1-ша група — клінічні методи моніторингу рівня нейром’язової провідності (n = 15), 2-га група — апаратні методи моніторингу рівня нейром’язової провідності (n = 15) за допомогою апарата TOF-Watch SX в режимі TOF-стимуляції. Результати. Час від введення анестетика до введення міорелаксанту на 18 % більший в 2-й групі, спостерігається вірогідність різниці порівняно з 1-ю групою (p 0,05). Час від введення анестетика до інтубації трахеї в 2-й групі на 32 % більший, ніж в 1-й групі (p 0,05). У 1-й групі без додаткового моніторингу спостерігається не лише найменший час від введення міорелаксанту до інтубації трахеї (85,3 ± 4,9 с), але й гірші умови для інтубації за шкалою Cooper (7,8 ± 0,8, p 0,05). А в 2-й групі спостерігається більший час від введення міорелаксанту до інтубації трахеї порівняно з контрольною групою (139,3 ± 4,5 проти 85,3 ± 4,9), а також відмінні умови для інтубації за шкалою Cooper (8,9 ± 0,1 проти 7,8 ± 0,8). Більш високі рівні середнього артеріального тиску і частоти серцевих скорочень у 1-й групі на етапах інтубації і через 5 хвилин після інтубації пов’язані з недостатнім рівнем анестезії порівняно з 2-ю групою. Час від закінчення операції до екстубації в 1-й групі на 4,4 хвилини (72 %) більший, ніж у 2-й групі. Також час від закінчення операції до транспортування пацієнта в палату в 1-й групі на 6,6 хвилини (62 %) більший, ніж у 2-й групі. Таким чином, використання додаткового моніторингу дозволяє зменшити час знаходження хворого в операційній на 6,6 хвилини. Витрати рокуронію були значно вищі у 1-й групі — 52,3 ± 1,0 мг порівняно з 2-ю групою — 42,3 ± 1,3 мг, що доводить вірогідність різниці порівняно з контрольною групою (p 0,05). Висновки. Спираючись на статистичні дані наших досліджень, було встановлено, що TOF-моніторинг сприяє проведенню інтубації трахеї в максимально комфортних для пацієнта умовах, забезпеченню достатньої релаксації для штучної вентиляції легень і роботи хірургів, проведенню вчасної екстубації трахеї, зменшенню часу перебування пацієнтів в операційній
The purpose of this study was to develop algorithms for the safe control of deep anesthesia and neuromuscular conduction at the stage of rapid sequential induction and anesthesia recovery using instrumental monitoring methods of NMC. Materials and methods. The study included 30 patients. The patients were divided into two groups (the same number of patients in each group): the clinical methods and hardware methods (TOF-Watch SX apparatus in TOF stimulation mode) for monitoring the level of neuromuscular conduction were used in group 1 and 2, respectively. Group 1, without additional monitoring, presented with not only the slightest time from a muscle relaxant introduction to tracheal intubation (85.3 ± 4.9 seconds), but also worse conditions for intubation by the Cooper scale (7.8 ± 0.8, p 0.05). And in group 2, there is a greater time from a muscle relaxant introduction to tracheal intubation compared with the control group (139.3 ± 4.5), as well as excellent conditions for intubation by the Cooper scale (8.9 ± 0.1 vs. 7.8 ± 0.8). Higher levels of mean blood pressure and heart rate in the first group at the stages of intubation and 5 minutes after intubation were associated with an inadequate level of anesthesia compared with the second group. Results. The time from the end of the operation to the extubation in the 1st group was 4.4 minutes (72 %) more than in the 2nd group. In addition, the time from the end of the surgery to transporting the patient to the ward in the 1st group was 6.6 minutes (62 %) more than in the 2nd group. Thus, the use of additional monitoring can reduce the time of a patient’s staying in the operating room by 6.6 minutes. The consumption of rocuronium was significantly higher in the 1st group — 52.3 ± 1.0 mg, compared with the 2nd group — 42.3 ± 1.3 mg, that proves the significance of the difference compared with the control group (p 0.05). Conclusions. The statistical results of our research have shown that TOF monitoring will help to conduct intubation under the most favorable conditions, provide adequate muscular relaxation for mechanical ventilation and surgery procedure, timely extubation of the trachea, as well as to reduce the period of patients staying in the operating room
Дод.точки доступу:
Тхоревський, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Юридичні й медичні аспекти безпеки епідуральної аналгезії в пологах. Досвід Вінницької області / Н. В. Титаренко [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 102-110. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
РОДЫ, БОЛИ -- LABOR PAIN (лекарственная терапия)
АНАЛГЕЗИЯ АКУШЕРСКАЯ -- ANALGESIA, OBSTETRICAL (методы)
АНАЛГЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANALGESIA, EPIDURAL (вредные воздействия, методы)
ИНФОРМИРОВАННОЕ СОГЛАСИЕ БОЛЬНОГО НА ЛЕЧЕНИЕ -- INFORMED CONSENT
МОНИТОРИНГ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- MONITORING, PHYSIOLOGIC (методы)
Анотація: Епідуральна аналгезія забезпечує найбільш ефективне полегшення пологового болю. Застосування інноваційних комбінацій лікарських засобів та зміна підходів до інтрапартального забезпечення акушерської допомоги призвели до збільшення профілю безпеки епідуральної аналгезії. Новим у наданні анестезіологічної допомоги акушерським пацієнтам є активний підхід до управління ризиками. У даній статті відображений досвід анестезіологів Вінницької області щодо інформування пацієнтів, заходів із забезпечення оптимального ведення та документування пологів в умовах епідуральної аналгезії з використанням розроблених і впроваджених у клінічну практику інформаційних і комунікаційних інструментів
Labor analgesia is an important aspect of the childbirth, which significantly affects the process, quality, outcome and cost of childbirth. Epidural analgesia provides the most effective relief of labor pain in comparison with other methods of anesthesia. According to the recommendations of the WHO and the most of the world’s leading organizations, the request of a pregnant woman is a sufficient medical indication for the pain relief during labor (level C). The risk of complications during labor is low — about 1 in every 80,000 births. Some of them are directly related to anaestetics or with the technique of execution. Others, such as chronic back pain and cesarean section, are the effects of the neuroaxial block, but not caused by the technique of epidural analgesia. Finally, the cause of some complications, such as fever and breast-feeding, remains unclear. The use of innovative drug combinations and the change in the approaches to intrapartum obstetrical care have led to an increase in the safety profile of epidural analgesia. A reserve for improving the delivery of services in the context of epidural analgesia and increasing the safety of obstetric patients is an active approach to risk management. This article represents the experience in Vinnytsia region in informing patients, measures to ensure the optimal management and documentation of childbirth in the context of epidural anesthesia, using information and communication tools developed and implemented in the clinical practice. Informing the patient about the provision of anesthetic care is one of the elements of the modern system of legal regulation of the medical service sector, the main components of which are: clarification of the essence of the chosen method of anesthesia, discussion of the benefits and risks associated with this method, as well as its influence on the course of labor, the existing alternatives to the proposed method of anesthesia. For information and discussion, anesthetists from Vinnytsia region use the newsletter “Epidural analgesia and childbirth”. This is a fact of receiving from an anesthetist doctor complete objective and comprehensive information about the essence of the future method of pain relief. All explanations regarding anesthetic provision of deliveries provided by the anesthetist are clearly documented in the informed voluntary consent of the patient for anesthesia during labor/cesarean section. An anesthesiologist and/or nurse-anesthetist who are responsible for taking notes of the course of events play a crucial role in monitoring the condition of a woman after delivery. The form developed and introduced by us in the clinical practice in Vinnytsia region is a checklist of medical prescriptions, basic physiological indicators of maternal and fetal control, and reflects their changes at the monitoring stage
Дод.точки доступу:
Титаренко, Н. В.
Дацюк, О. І.
Бевз, Г. В.
Сергійчук, О. В.
Папишев, Д. С.
Костюченко, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Халімончик, В. В.
Вплив низьких доз кетаміну на маркери запалення при лапароскопічних операціях у гінекології / В. В. Халімончик, О. М. Клигуненко // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 156-161. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (методы)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS (методы)
КЕТАМИН -- KETAMINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION (иммунология)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (действие лекарственных препаратов, кровь)
Анотація: Метою роботи було вивчення впливу субнаркотичних доз кетаміну на сироваткову концентрацію прозапальних (IL-6, TNF-α) цитокінів після планових лапароскопічних операцій у гінекології. Матеріали та методи. 40 пацієнток віком від 21 до 60 років, яким планувалися лапароскопічні гінекологічні втручання, були рандомізовані на дві групи (по 20 хворих). Пацієнткам І групи проводилася тотальна внутрішньовенна анестезія (ТВА) з використанням пропофолу та фентанілу, ІІ групи — ТВА з додатковим введенням субнаркотичних доз кетаміну й одноразовим введенням декскетопрофену 50 мг за 30 хвилин до закінчення операції. Рівень IL-6 та TNF-α визначали до індукції анестезії, через 2 і 24 години після операції. Результати. Концентрація ІL-6 через 2 та 24 години після операції була вірогідно нижчою в пацієнток ІІ групи порівняно з контролем (р 0,05). Динаміка рівня TNF-α на етапах дослідження між групами не відрізнялась. Висновки. Інтраопераційне застосування низьких доз кетаміну зменшує продукцію IL-6, але не впливає на концентрацію TNF-α. Необхідні подальші дослідження для визначення оптимальної дози, ефективних комбінацій і стратегії введення кетаміну в періопераційному періоді
The purpose was to evaluate the effect of subanesthetic doses of ketamine on serum pro-inflammatory cytokines (interleukin-6 (IL-6), tumor necrosis factor α (TNFα)) after elective laparoscopic gynecological surgery. Materials and methods. A total of 40 patients aged 21 to 60 years undergoing laparoscopic gynecological surgery were randomly assigned into 2 groups. Group 1 patients received total intravenous anesthesia with propofol and fentanyl. Group 2 patients received total intravenous anesthesia with additional administration of subanesthetic doses of ketamine and a single administration of 50 mg of dexketoprofen 30 minutes before the end of the surgery. IL-6 and TNFα levels were measured before induction into anesthesia, 2 and 24 hours after surgery. Results. IL-6 levels 2 and 24 hours after surgery were significantly lower in patients of group 2 compared to controls (p 0.05). The dynamics of TNFα levels was similar in both groups. Conclusions. Intraoperative use of low doses of ketamine reduces the production of IL-6, without affecting TNFα concentration. Further researches are needed to determine the optimal dose, effective combinations, and strategies for administering ketamine in the perioperative period
Дод.точки доступу:
Клигуненко, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Тези одинадцятого Британсько-українського симпозіуму (БУС 11) "Інноваційні технології та методики в анестезіології та ІТ, 17-20 квітня 2019 р., м. Київ // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 192-196

MeSH-головна:
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
СЪЕЗДЫ, СИМПОЗИУМЫ -- CONVENTIONS, SYMPOSIUMS
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Сурков, Д. М.
Гіпоксично-ішемічна енцефалопатія в доношених новонароджених: сучасний стан проблеми / Д. М. Сурков // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 42-54. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
МОЗГА ГОЛОВНОГО ГИПОКСИЯ-ИШЕМИЯ -- HYPOXIA-ISCHEMIA, BRAIN (диагностика, кровь, лекарственная терапия, терапия, ультрасонография, этиология)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL
РЕСПИРАТОРНАЯ ТЕРАПИЯ -- RESPIRATORY THERAPY (методы)
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (методы)
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE (терапевтическое применение)
НЕЙРОЗАЩИТНЫЕ СРЕДСТВА -- NEUROPROTECTIVE AGENTS (терапевтическое применение)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: У статті поданий огляд літератури щодо гіпоксично-ішемічної енцефалопатії (ГІЕ), яка розвивається у немовлят після перенесеної перинатальної ішемії. Вона залишається істотною проблемою інтенсивної терапії в новонароджених у зв’язку з високим рівнем смертності й неврологічної інвалідності з дитинства, незважаючи на досягнуті певні успіхи щодо діагностики, моніторингу й методів лікування. Головною метою терапії треба вважати забезпечення церебральної перфузії й запобігання вторинним пошкодженням нейронів, у тому числі розвитку апоптозу. Серед методів дослідження й моніторингу стану центральної нервової системи у немовлят провідну роль відіграють: нейросонографія з допплерівським визначенням патернів мозкового кровотоку, моніторинг NIRS у поєднанні з амплітудно-інтегрованою електроенцефалографією. На сьогодні єдиним методом інтенсивної терапії з доведеною нейропротективною дією залишається терапевтична гіпотермія 33–35 °С протягом 72 годин. Її ефективність поки що залишається недостатньою: вона знижує частку поєднаного результату «смерть/тяжке порушення неврологічного розвитку» з 65 до 40–50 %, тому тривають активні пошуки методів лікування, які б могли покращити наслідки помірної й тяжкої ГІЕ. Щодо респіраторної підтримки перспективним виглядає застосування Neurally Adjusted Ventilatory Assist. До сьогодні не вирішене питання про ідеальний розчину для відновлення дефіциту об’єму циркулюючої крові в новонароджених. Кристалоїди через низький волемічний коефіцієнт мають нестійкий вплив на серцевий викид. Використання альбуміну обмежене через порушене проникнення гематоенцефалічного бар’єра при ГІЕ. Розглянута можливість використання 6% гідроксіетилкрохмалю 130/0,42, оскільки останні дослідження не продемонстрували додаткових ризиків порівняно із застосуванням кристалоїдів. Основним препаратом кардіотропної дії поки що вважається допамін, проте декілька робіт доводять переваги добутаміну щодо його впливу на системну й церебральну гемодинаміку. Пошук інших лікарських засобів для вторинної нейропротекції поки що показав певні результати щодо еритропоетину, але кількість досліджуваних випадків невелика. Інші препарати знаходяться переважно на стадії доклінічних і клінічних досліджень І і ІІ фази
The article presents a systematic review of the researches on hypoxic-ischemic encephalopathy (HIE), which develops in infants after perinatal ischemia. It remains a significant challenge for neonatal intensive care because of high mortality and neurological disabilities in children, despite some progress in diagnosis, monitoring and treatment. The main goal of therapy is to support adequate cerebral perfusion and to prevent secondary neuronal damage, including the apoptosis development. Among the methods for the diagnosis and monitoring of neurological disorders in neonates, the main ones are: brain ultrasound and Doppler evaluation of cerebral blood flow patterns, near-infrared spectrometry monitoring in conjunction with amplitude-integrated electroencephalography. At the moment, the only method of intensive care with proven neuroprotection is therapeutic hypothermia 33–35 °C for 72 hours. Nevertheless, its efficacy is still insufficient, reducing the combined outcome of death or severe neurodevelopmental impairment from 65 to 40–50 %. While the benefits of therapeutic hypothermia provide proof that outcomes can be better, additional treatments to further improve outcomes are needed. The new mode of ventilation, neurally adjusted ventilatory assist, is promising for respiratory support in newborns with HIE. The ideal fluid for the blood volume replacement in newborns hasn’t yet been found. Crystalloids because of low replacement coefficient have unstable impact on cardiac output. The use of albumin is restricted due to high blood-brain barrier permeability in HIE. The possibility of using 6% hydroxyethyl starch 130/0.42 has been considered, as recent studies have not demonstrated additional risks compared to crystalloids. Dopamine is still considered as a drug of choice in infants, but several studies show the benefits of dobutamine effects on systemic and cerebral hemodynamics. Searching for other agents for secondary neuroprotection has shown some benefits of erythropoietin, but the number of observations is limited. Other drugs are still ongoing preclinical and clinical studies of phase I and II
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Станин, Д. М.
Кардиомиопатии у беременных: особенности анестезиологического обеспечения в родах / Д. М. Станин, Е. Н. Клигуненко, В. А. Сединкин // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 30-33. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, CARDIOVASCULAR
КАРДИОМИОПАТИИ -- CARDIOMYOPATHIES (осложнения, этиология)
РОДОВСПОМОЖЕНИЕ -- DELIVERY, OBSTETRIC
АНЕСТЕЗИЯ В АКУШЕРСТВЕ -- ANESTHESIA, OBSTETRICAL (методы)
Анотація: В статье рассматриваются особенности проведения анестезиологического пособия у беременных с кардиомиопатиями. Приведены патофизиологические изменения, происходящие при гипертрофической, дилатационной и рестриктивной кардиомиопатии на фоне беременности. Анестезиологическая тактика при кардиомиопатии у беременных, нуждающихся в родоразрешении, существенным образом определяется степенью компенсации кровообращения. Одним из главных требований к анестезиологическому пособию при родоразрешении в данной ситуации является максимально возможная стабильность параметров гемодинамики. Эпидуральная анестезия является методом выбора при родоразрешении беременных с кардиомиопатией
The article discusses the features of anesthesia in pregnant women with cardiomyopathies. The pathophysiological changes that occur in hypertrophic, dilated and restrictive cardiomyopathy during pregnancy are described. Anesthetic management for cardiomyopathy in pregnant women who need delivery is crucially determined by the degree of compensation of blood circulation. One of the main requirements for anesthesia during delivery in this situation is the maximum possible stability of hemodynamic parameters. Epidural anesthesia is the method of choice for the delivery in pregnant women with cardiomyopathy
Дод.точки доступу:
Клигуненко, Е. Н.
Сединкин, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Садова-Чуба, З. Т.
Дослідження частоти виникнення катетер-асоційованих інфекцій сечовивідних шляхів у дітей залежно від умов катетеризації сечового міхура / З. Т. Садова-Чуба // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 162-164. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ КАТЕТЕРИЗАЦИЯ -- URINARY CATHETERIZATION (вредные воздействия, методы)
КАТЕТЕР-АССОЦИИРОВАННЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CATHETER-RELATED INFECTIONS (эпидемиология, этиология)
МОЧЕВЫХ ПУТЕЙ ИНФЕКЦИИ -- URINARY TRACT INFECTIONS (эпидемиология, этиология)
ИНФЕКЦИЯ ВНУТРИБОЛЬНИЧНАЯ -- CROSS INFECTION
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Метою роботи було дослідити частоту виникнення катетер-асоційованих інфекцій сечовивідних шляхів у пацієнтів відділення інтенсивної терапії дитячої клініки залежно від умов, в яких проводилась катетеризація сечового міхура. Досліджено 60 пацієнтів відділення інтенсивної терапії дитячої клініки віком 6–12 років з гнійною хірургічною патологією та пневмонією. Пацієнтів поділено на дві групи: група 1 — пацієнти, яким катетеризація сечового міхура проводилась в умовах операційної; група 2 — пацієнти, яким катетеризація сечового міхура проводилась в умовах відділення інтенсивної терапії. Результати дослідження показали, що катетер-асоційовані інфекції сечовивідних шляхів виникають швидше і з більшою частотою у пацієнтів групи 2. Також, за результатами нашого дослідження, бактеріурія у дітей із катетеризованим сечовим міхуром виникає швидше й у більшої кількості осіб жіночої статі
Instrumental manipulations on the urinary system and/or catheterization of the urinary bladder have been applied to the majority of patients having hospital-acquired urinary tract infections. Most hospital-acquired urinary tract infections are catheter-associated. The purpose of the work was to study the frequency of catheter-associated urinary tract infections in patients of the intensive care unit in the pediatric clinic, depending on the conditions in which the catheterization of the bladder was performed. Sixty patients of the intensive care unit of Lviv Regional Children’s Clinical Hospital “Ohmadyt” aged 6–12 years with purulent surgical pathology and pneumonia were examined. They were divided into two groups, 30 persons in each: patients who underwent catheterization of the bladder in the operating room (group 1); children to whom catheterization of the bladder was conducted in the intensive care unit (group 2). The main criterion for the diagnosis of catheter-associated urinary tract infection was bacteriuria (≥ 105 CFU/ml). Microbiological urine culture was performed on days 3 and 5 after catheterization of the bladder. According to the study results, the frequency of catheter-associated urinary tract infections and the rate of bacteriuria were significantly lower in group 1 compared to group 2. The difference between group 1 and group 2 is significant on day 5. Also, we can observe that in girls, bacteriuria due to catheterized bladder occurred more often (in 43 % of female patients on day 5) and was faster (in 20 % on day 3 of catheterization) than in boys (7 and 17 %, respectively). The results obtained allow us to draw the following conclusions: the rate of catheter-associated urinary tract infections is more influenced by the conditions in which the catheterization of the bladder is performed rather than background antibiotic therapy; generally, bacteriuria after bladder catheterization develops faster and more often in girls than in boys
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Періопераційне впровадження кровозберігаючих технологій в інтенсивній терапії хворих онкопроктологічного профілю / О. М. Клигуненко [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 151-155. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS (хирургия)
КРОВОПОТЕРЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- BLOOD LOSS, SURGICAL (профилактика и контроль)
ГЕМОРРАГИИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- POSTOPERATIVE HEMORRHAGE (профилактика и контроль, терапия)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (методы)
Анотація: Світова тенденція щодо використання кровозамінних методик при оперативних втручаннях, що супроводжуються значною крововтратою, цілком обґрунтовано набирає все більшої популярності. Відомо безліч ускладнень, пов’язаних із проведенням переливання крові та її компонентів. Однак, не маючи на заміну у своєму арсеналі альтернативних «безкровних» методик періопераційного менеджменту, провести багато операцій просто неможливо. В даній роботі здійснений аналіз клініко-лабораторних показників у пацієнтів із використанням стимуляторів еритропоезу в періопераційному менеджменті радикальних онкопроктологічних операцій порівняно зі стандартним веденням хворих із використанням гемотрансфузії
The worldwide trend towards the use of blood replacement techniques in surgical interventions accompanied by significant blood loss is understandably gaining popularity. There are many complications associated with the transfusion of blood and its components. However, it is impossible to carry out many surgeries without having alternative bloodless methods of perioperative management. In this work, the analysis of clinical and laboratory parameters in patients was performed when using erythropoiesis-stimulating agents in the perioperative management of radical oncoproсtology surgeries as compared to the standard management of patients with the help of hemotransfusion
Дод.точки доступу:
Клигуненко, О. М.
Площенко, Ю. О.
Новіков, С. П.
Фролов, К. Б.
Кирилова, Л. О.
Гавриш, К. В.
Карась, Р. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Павлиш, О. С.
Особливості анестезії в дітей із гідроцефалією / О. С. Павлиш, В. І. Снісарь, В. В. Скляр // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 23-29. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ГИДРОЦЕФАЛИЯ -- HYDROCEPHALUS (осложнения)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (методы)
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION (методы)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: У даному огляді висвiтлено сучасний стан питання про особливості анестезiї в дiтей із гідроцефалією. Гідроцефалія є одним з найбільш поширених захворювань нервової системи в дітей раннього віку. Такi пацiєнти, ще не ставши об’єктом хiрургiчного втручання, вже є проблемними для анестезiолога. Головне — необхідно знати й враховувати численні особливості соматичного стану пацієнтів, що виникають в умовах неврологічного дефіциту при гідроцефалії й нерідко є причиною анестезіологічних ускладнень. Кваліфікація анестезіолога проявляється перш за все в умінні запобігати цим ускладненням й долати їх. Основним принципом вибору анестезії в дітей із гідроцефалією є запобігання виникненню потенційних неврологічних розладів під впливом анестезіологічних препаратів, а саме пiдтримка адекватного церебрального перфузiйного тиску
This review presents the most recent state of problem regarding the features of anesthesia in children with hydrocephalus. Hydrocephalus is one of the most common diseases of the nervous system in infants. Such patients, who never underwent surgical intervention, have already become a problem for anesthesiologist. The main thing is to know and consider numerous features in somatic state of patients, which arises in conditions of neurological deficiency in hydrocephalus and is often the causes of anesthetic complications. Anesthesiologist’s qualification consists first of all in the ability to prevent and overcome complications. The main way of choosing the type of anesthesia in children with hydrocephalus is to prevent the emergence of potential neurological disorders under the influence of anesthetic drugs, specifically maintenance of adequate cerebral perfusion pressure
Дод.точки доступу:
Снісарь, В. І.
Скляр, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Обновленные принципы обучения врачей-интернов разных специальностей по модулю "Неотложные состояния" / Е. Н. Клигуненко [и др.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 186-191. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
НЕОТЛОЖНЫЕ СОСТОЯНИЯ
ИНТЕРНАТУРА И РЕЗИДЕНТУРА -- INTERNSHIP AND RESIDENCY
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL
Анотація: Подготовка врачей-интернов различных специальностей к лицензионному экзамену «Крок-3» является важной проблемой современного последипломного образования. С целью оптимизации этого процесса пересмотрен и обновлен ряд педагогических принципов. Внедрение этих принципов в учебный процесс позволило значительно улучшить результаты лицензионного экзамена
Preparation of interns of various specialties for the licensing examination “Step-3” is an important problem of modern postgraduate education. In order to optimize this process, a number of pedagogical principles have been revised and updated. The introduction of these principles in the educational process has significantly improved the results of the licensing examination
Дод.точки доступу:
Клигуненко, Е. Н.
Ехалов, В. В.
Станин, Д. М.
Кравец, О. В.
Кущ, Е. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Неонатальный абстинентный синдром // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 197-198

MeSH-головна:
НОВОРОЖДЕННЫХ АБСТИНЕНЦИИ СИНДРОМ -- NEONATAL ABSTINENCE SYNDROME (диагностика, терапия, эпидемиология, этиология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Лященко, О. В.
Больовий синдром при онкологічних захворюваннях та способи боротьби з ним / О. В. Лященко // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 182-185. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (осложнения)
БОЛИ ХРОНИЧЕСКИЕ -- CHRONIC PAIN (терапия, хирургия, этиология)
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA (методы)
Анотація: Однією з важливих проблем сьогодення є онкологічні захворювання. За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я, захворюваність на онкологічні захворювання та смертність при них будуть збільшуватися, і у 2030 р. патологія забере понад 13 млн життів. При цій патології біль є невід’ємним симптомом. На заключних стадіях хвороби від терпимого біль поступово розвивається до сильного, нестерпного, що має постійний характер. У рекомендаціях експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я виділено три ступені фармакотерапії, що забезпечують раціональне лікування больового синдрому в онкологічних хворих. Підбір ефективної терапії проти болю — складне завдання, що вимагає поетапного підходу. Насамперед необхідний анамнез: причина болю, давність, локалізація, інтенсивність, зв’язок із часом доби і фізичним навантаженням, тип анальгетиків, що вже застосовувалися, та їх ефективність. Медичні дослідження останнього часу свідчать про те, що больовий синдром необхідно лікувати незалежно від прогнозів за основним захворюванням. Це потрібно, щоб запобігти руйнівній дії болю на фізичний, моральний і психічний стан пацієнта, зберегти його соціальну значимість
One of the most important problems today is cancer. According to the World Health Organization prognosis, incidence of cancer and mortality will increase with them, and in 2030, the pathology will take over 13 million lives. Pain is an inevitable symptom of this illness. In the final stages of the disease, the tolerable pain gradually develops into a severe, painful, persistent form. In the recommendations of the World Health Organization experts, there are three stages of pharmacotherapy, which provide rational treatment of pain syndrome in cancer patients. The selection of effective pain management is a complex task that requires a phased approach. First of all, the doctor needs anamnesis: the cause of pain, its duration, localization, severity, association with the time of day and exercises, type of analgesics that have already been used, and their effectiveness. Medical studies in recent years suggest that pain should be treated regardless of prognosis for the underlying disease. This is necessary to prevent the destructive effect of pain on the physical, moral and mental state of the patient, to preserve his social significance
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Льовкін, О. А.
Досвід навчання співробітників Національної поліції у Запорізькому державному медичному університеті / О. А. Льовкін, В. І. Перцов, Ю. О. Чемерис // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 78-81. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПЕРВАЯ МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ -- FIRST AID
ПОЛИЦЕЙСКИЕ -- POLICE (обучение)
ОБУЧЕНИЕ -- TEACHING
Анотація: Згідно з наказом МОЗ України від 29.03.2017 р. № 346, співробітники Національної поліції України зобов’язані надавати домедичну допомогу постраждалим у невідкладних станах при надзвичайних ситуаціях мирного часу та в умовах бойових дій. На нашу думку, в даній ситуації більш ефективним методом навчання є симуляційне навчання. Мета. Оцінка ефективності симуляційного навчання співробітників Національної поліції на базі Запорізького державного медичного університету за програмою «Перший на місці події». Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз навчання 150 співробітників Національної поліції у Запорізькому державному медичному університеті за програмою «Перший на місці події» (2018). Ефективність симуляційного навчання оцінювалась за допомогою тестування та опанування практичних навиків на муляжах, манекенах за симуляційними сценаріями. Проводилось анонімне анкетування слухачів курсу. Результати. Результати аналізу свідчать про достатньо низький базовий рівень практичних навиків співробітників Національної поліції. Особливо низький був базовий рівень практичних навиків проведення штучної вентиляції легень (8,20 ± 0,16 %), проведення базової серцево-легеневої реанімації з використанням автоматичного зовнішнього дефібрилятора у дітей та дорослих (8,20 ± 0,14 %), прийняття фізіологічних пологів (6,20 ± 0,14 %). Але після проходження симуляційних тренінгів рівень практичних навиків слухачів курсу статистично вірогідно збільшився. За даними анонімного анкетування, 89 % респондентів не мали подібного досвіду навчання; 100 % респондентів отримали багато нової інформації та нові практичні навики з надання екстреної домедичної допомоги; 67 % респондентів серед складнощів відзначили надання домедичної допомоги дітям, новонародженим, а також прийняття фізіологічних пологів; 88 % респондентів усвідомлюють потребу відновлювати та підтримувати набуті практичні навички та висловили побажання щодо проходження подібних курсів щонайменше раз на 6 місяців
According to the order of the Ministry of Health of Ukraine, the staff of the National Police of Ukraine is obliged to provide first care to the victims of emergency situations. In our opinion, in this case, simulation training is a more effective teaching method. The main features of simulation training are the possibility of using mannequin and realism of object simulation; the development of specific practical skills based on a clear algorithm of action using modern equipment and without harm to human health; working out team work in simulated situation. The purpose of this study is to evaluate the effectiveness of the simulation training of the National Police staff at the Zaporizhzhia State Medical University according to the program “First on the scene”. Materials and methods. A retrospective analysis of the training of 150 National Police officers at the Zaporizhzhia State Medical University was carried out according to the program “First on the scene”. The efficiency of simulation training was assessed by testing and evaluating simulation practical skills. We also conducted anonymous questionnaire survey for National Police staff. Results. The results of the analysis indicate a rather low basic level of practical skills of National Police officers. The basic level of practical skills in artificial ventilation was particularly low (8.20 ± 0.16 %), as well as in basic life support using an automated external defibrillator in children and adults (8.20 ± 0.14 %), assisting in physiological labor (6.20 ± 0.14 %). But after simulation trainings, the level of practical skills of National Police staff increased statistically significantly. According to anonymous questionnaire survey, 89 % of respondents did not have similar training experience; 100 % of respondents received a lot of new information and new practical first aid skills; 67 % of respondents noted the difficulties in providing emergency care for children, newborns, and assisting in physiological labor; 88 % of respondents are aware of the need to upgrade and support their acquired practical skills and expressed their wish to have such courses at least once every 6 months
Дод.точки доступу:
Перцов, В. І.
Чемерис, Ю. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Лизогуб, М. В.
Вплив методу анестезії на об’єм крововтрати при оперативних втручаннях на поперековому відділі хребта / М. В. Лизогуб, М. А. Георгіянц, К. І. Лизогуб // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 93-97. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES (хирургия)
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE (патология, хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL (методы)
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS (методы)
КРОВОПОТЕРЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- BLOOD LOSS, SURGICAL (профилактика и контроль)
Анотація: Операції на поперековому відділі хребта можуть виконуватися в умовах як загальної анестезії (ЗА), так і спінальної (СА). Однією з переваг останньої деякі автори вважають зниження крововтрати. Проте це питання залишається дискусійним. Мета дослідження: порівняти об’єм крововтрати при операціях на поперековому відділі хребта при використанні спінальної та загальної внутрішньовенної анестезії. Матеріали та методи. У дослідження включено 215 пацієнтів 18–70 років, ASA I–II, з дегенеративними захворюваннями хребта, яким виконувались планові оперативні втручання з транспедикулярною стабілізацією 1–2 сегментів. Пацієнтам групи СА (n = 110) виконували спінальну анестезію 0,5% розчином бупівакаїну (4 мл), пацієнтам групи ЗА (n = 105) — загальну внутрішньовенну анестезію із штучною вентиляцією легень (пропофол, фентаніл, атракуріум у загальноприйнятих дозах). Жорсткою умовою дослідження було підтримання середнього артеріального тиску (САТ) 60–80 мм рт.ст. Результати. Урапідил для корекції гемодинаміки вводився у 21,9 ± 4,0 % пацієнтів групи ЗА і лише у 3,6 ± 1,8 % пацієнтів групи СА, проте у групі СА САТ був статистично значуще нижчим, ніж у пацієнтів групи ЗА. В результаті дослідження не виявлено різниці об’єму крововтрати між пацієнтами досліджуваних груп (ні за методом Moore, ні за різницею гемоглобіну). Проте загальний час оперативного втручання був статистично значуще більшим у групі ЗА порівняно із групою СА (128,5 ± 40,0 хв проти 104,6 ± 26,3 хв, р 0,05). Отримані нами розрахунки вказують на сильний кореляційний зв’язок між тривалістю оперативного втручання та індексом маси тіла (r
Lumbar spine surgery may be performed under general (GA) or spinal (SA) anesthesia. One of the advantages of SA is thought to be reducing blood loss, but this question remains controversial. The aim of our study was to compare blood loss during lumbar spine surgery under spinal anesthesia or total intravenous anesthesia. Materials and methods. We examined 215 patients aged 18–70 years, ASA I–II with degenerative lumbar spine diseases, who were operated with 1–2 segment fusion. In SA group (n = 110), we performed spinal anesthesia with 4 ml 0.5% bupivacaine. In GA group (n = 105), total intravenous anesthesia (propofol, fentanyl, atracurium in standard doses) was used. Mean arterial pressure (MAP) was strictly maintained at the level of 60–80 mmHg. Results. Urapidil for hemodynamics correction was used in 21.9 ± 4.0 % of GA patients and in 3.6 ± 1.8 % SA patients. MAP in SA group was significantly lower than in GA group. Nevertheless, we did not find any difference in blood loss between groups, but the surgery was significantly longer in GA group compared to SA group (128.5 ± 40.0 min vs 104.6 ± 26.3 min, р 0.05). We also found strong correlation between surgery time and body mass index (r
Дод.точки доступу:
Георгіянц, М. А.
Лизогуб, К. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Кучерявенко, В. В.
Динаміка маркерів клітинної ланки імунітету у хворих з підвищеним індексом маси тіла при політравмі / В. В. Кучерявенко, Ю. В. Волкова // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 87-92. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (иммунология, осложнения, терапия)
ВЕС ИЗБЫТОЧНЫЙ -- OVERWEIGHT (иммунология, осложнения)
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX
ИММУНИТЕТ КЛЕТОЧНЫЙ -- IMMUNITY, CELLULAR
Анотація: Імунна система є сукупністю лімфоїдної тканини, яка у взаємозв’язку з іншими адаптаційними системами організму здійснює специфічний антигенно-структурний гомеостаз внутрішнього середовища. Тому мета цього дослідження — вивчення динаміки маркерів клітинної ланки імунітету у хворих з підвищеним індексом маси тіла (ІМТ) при політравмі. Матеріали та методи. У 224 хворих з політравмою з різною стартовою цифрою ІМТ в період 1-ша доба — 1 рік з моменту отримання ушкоджень був проаналізований імунологічний стан — субпопуляційний склад лімфоцитів. Пацієнти мали однакову тяжкість стану на момент надходження за шкалою АРАСНЕ ІІ — 14,0 ± 5,8 бала і були розподілені на 3 стратифіковані клінічні групи залежно від стартових цифр антропометричних показників та ІМТ. Так, у І групу ввійшли 88 пацієнтів з ІМТ на момент надходження до 29,9 (26,1 ± 3,1) кг/м2; у ІІ групу — 84 хворі з ІМТ на момент надходження 30,0–39,9 (35,2 ± 3,8) кг/м2; у ІІІ групу — 52 хворі з ІМТ на момент надходження 40,0 (46,2 ± 5,8) кг/м2. Контрольну групу становили 60 добровольців. Дослідження проводилося на 1-шу, 3-тю, 7-му, 14, 30 та 360-ту добу від моменту отримання політравми. Результати. Для хворих з ІМТ ≥ 29,9 кг/м2 характерний короткочасний слабковиражений дисбаланс регуляторних Т-клітин і Т-дефіцит, що максимально проявляється в перший тиждень захворювання, має пристосувальний характер, раннє відновлення (до 14-ї доби) функцій клітинного імунітету, відсутність слідової реакції у віддалені терміни. Для хворих з ІМТ 30,0–39,9 кг/м2 характерний Т-дефіцит, що максимально проявляється протягом першого місяця, поєднується з незначним дисбалансом субпопуляцій Т-лімфоцитів, зниженням мембранних функцій цих клітин в строки до 1 місяця, наявністю віддаленої неінтенсивної слідової реакції у вигляді зниження кількості Т-лімфоцитів, Т-супресорів, Т-активних лімфоцитів до нижньої межі нормальних значень, високоамплітудного коливання Т-хелперів/індукторів, порушенням мембранних функцій в строки до 1 року. Для хворих з ІМТ ≥ 40,0 кг/м2 характерним є Т-дефіцит у всі строки обстеження з максимально вираженою інтенсивністю. Найбільші його прояви були визначені в перший місяць хвороби і зберігалися навіть до 1 року. Відзначено зниження Т-лімфоцитів на 40 % і більше від нормальних значень, яке зберігалося більш одного тижня і не мало тенденції до подальшого зростання, прогресуюче зниження Т-активних лімфоцитів більше ніж на 40 %, що супроводжувалося вираженим порушенням взаємодії регуляторних Т-клітин (Т-хелперів і Т-супресорів). Висновки. Таким чином, у хворих з підвищеним індексом маси тіла кожної із груп порівняння була виявлена індивідуальна відповідь на механічну травму, що, найімовірніше, обумовлене стартовим ІМТ досліджуваних пацієнтів
The immune system is a collection of lymphoid tissue, which, in conjunction with other adaptation systems of the body, provides specific antigenic-structural homeostasis of the internal environment. Therefore, the purpose was to study the dynamics of markers of cellular immunity in patients with an increased body mass index (BMI) in polytrauma. Materials and methods. In 224 polytrauma patients with different baseline BMI, the immunological state (the subpopulation composition of lymphocytes) was analyzed in the period of 1 day — 1 year from the date of injury. Severity of patients’ condition was the same at the time of admission — 14.0 ± 5.8 on the APACHE II score. Patients were divided into 3 clinical groups, depending on the baseline anthropometric indicators and BMI. Thus, group I included 88 individuals with BMI at admission of 29.9 (26.1 ± 3.1) kg/m2, group II — 84 patients with BMI at admission of 30.0–39.9 (35.2 ± 3.8) kg/m2, group III — 52 persons with BMI at admission 40.0 (46.2 ± 5.8) kg/m2. The control group consisted of 60 volunteers. The study was conducted on 1, 3, 7, 14, 30 and 360 days from the moment of polytrauma. Results. Patients with BMI ≥ 29.9 kg/m2 were characterized by short-term mild imbalance of regulatory T-cells and T-deficiency that was most significant in the first week of the disease and had adaptive nature; early recovery (up to 14 days) of cellular immunity functions; the absence of long-term aftersensation. Patients with BMI of 30.0–39.9 kg/m2 had T-deficiency, which was most pronounced during its first month, combined with a slight imbalance of T-lymphocyte subpopulations, a decline in the membrane functions of these cells for up to 1 month, and the presence of a remote non-intensive aftersensation in the form of reduced number of T-lymphocytes, T-suppressors, T-active lymphocytes to the lower limit of normal values, high-amplitude fluctuations of T-helper/inductors, with a violation of membrane functions for up to 1 year. For patients with BMI ≥ 40.0 kg/m2, T-deficiency is typical in all periods of the examination with the most pronounced intensity. Its manifestations were greatest during the first month of the disease and persisted even up to 1 year. There was a decrease in T-lymphocytes by 40 % or more of normal values, which persisted for more than one week and did not have a tendency to further growth, a progressive decrease in T-active lymphocytes by more than 40 % that was accompanied by a pronounced violation of the interaction of regulatory T-cells (T-helpers and T-suppressors). Conclusions. Thus, in patients with increased BMI, in each of the comparison groups, an individual response to mechanical injury was detected, which is most likely due to the baseline BMI of the examined patients
Дод.точки доступу:
Волкова, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Курята, О. В.
Зміни функціонального стану ендотелію судин, рівня С-реактивного протеїну та когнітивних функцій у пацієнтів із фібриляцією передсердь та гострим порушенням мозкового кровообігу під впливом лікування / О. В. Курята, Ю. С. Кушнір, Т. О. Віхрова // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 55-60. - Бібліогр. наприкінці ст.

Рубрики: Роноцит

MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (кровь, лекарственная терапия, осложнения, психология, ультрасонография)
ИНСУЛЬТ -- STROKE (диагностика, кровь, лекарственная терапия, осложнения, психология, ультрасонография, этиология)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ЭНДОТЕЛИЙ СОСУДИСТЫЙ -- ENDOTHELIUM, VASCULAR (патофизиология, ультрасонография)
C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК -- C-REACTIVE PROTEIN (анализ)
ЦИТИДИНДИФОСФАТХОЛИН -- CYTIDINE DIPHOSPHATE CHOLINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Фібриляція передсердь залишається основною причиною розвитку гострого порушення мозкового кровообігу (ГПМК), що є однією з основних причин смерті та тяжкої тривалої непрацездатності. Продовжується пошук препаратів, здатних запобігати пошкодженню тканин головного мозку та покращувати відновлення після ГПМК. Метою роботи було визначення зміни функціонального стану ендотелію судин, рівня С-реактивного протеїну та когнітивних функцій у пацієнтів із фібриляцією передсердь та гострим порушенням мозкового кровообігу під впливом лікування цитиколіном. За результатами дослідження в усіх пацієнтів із фібриляцією передсердь та гострим порушенням мозкового кровообігу виявлені порушення ендотеліальної функції та когнітивні розлади, а в 74 % хворих установлено підвищення рівня С-реактивного протеїну. Призначення цитиколіну в дозі 1000 мг на добу сприяло вірогідному поліпшенню функціонального стану ендотелію судин та зниженню рівня С-реактивного протеїну, що є особливо важливим в умовах гострого порушення мозкового кровообігу, бо може допомогти в обмеженні пошкодження тканин на тлі ГПМК та покращити прогноз у даної категорії хворих
Atrial fibrillation remains a basic cause of acute stroke (AS) that is a leading reason for death and severe prolonged disability. The agents aimed to prevent brain tissue impairment and improve recovery after AS are being searched. The purpose of the study was to determine the citicoline effects on vascular endothelium functioning, level of C-reactive protein and cognitive status in patients with atrial fibrillation and acute stroke. The results of the study demonstrated that all patients with atrial fibrillation and acute stroke developed endothelial dysfunction and cognitive impairment, 74 % of patients had elevated level of C-reactive protein. Citicoline administration at a dose of 1000 mg a day significantly improves vascular endothelium functioning and decreases the level of C-reactive protein that is of great importance in acute stroke as it helps to restrict tissue impairment in AS and improve prognosis in this cohort of patients
Дод.точки доступу:
Кушнір, Ю. С.
Віхрова, Т. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

    Кудыкин, М. Н.
    Профилактика венозного тромбоэмболизма в практике колопроктолога: исторические аспекты и современная реальность / М. Н. Кудыкин // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 34-41. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Бемипарин

   Цибор

MeSH-головна:
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (профилактика и контроль, этиология)
ЛЕГОЧНАЯ ЭМБОЛИЯ -- PULMONARY EMBOLISM (профилактика и контроль, этиология)
ПРЯМАЯ КИШКА -- RECTUM (хирургия)
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (хирургия)
ЧУЛКИ КОМПРЕССИОННЫЕ -- STOCKINGS, COMPRESSION
ГЕПАРИН -- HEPARIN (прием и дозировка, терапевтическое применение)
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (терапевтическое применение)
РИСКА СТЕПЕНИ ОЦЕНКА -- RISK ADJUSTMENT
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Венозные тромбоэмболические осложнения (ВТЭО) могут возникнуть после любого хирургического вмешательства и осложнять течение любой патологии. Тромбоэмболия легочной артерии (ТЭЛА) признана наиболее распространенной идентифицируемой причиной смерти у госпитализированных пациентов во всем мире. Риск тромбоза глубоких вен и ТЭЛА выше при проведении хирургических вмешательств в клинике колопроктологии по сравнению с общехирургическими операциями. Частота ТЭЛА в этой популяции составляет 0,2-0,3%. Способы профилактики ВТЭО включают в себя механические средства (градуированный компрессионный трикотаж, проведение аппаратного пневмомассажа нижних конечностей) и фармакологические средства. Наилучшие результаты дает сочетание механических и фармакологических методов. Пациенты, перенесшие хирургическое вмешательство, должны быть стратифицированы в соответствии с их риском ВТЭО на основе факторов риска для пациента, связанных с заболеванием и процедурой вмешательства. Тип профилактики должен быть соизмерим с риском ВТЭО на основе профиля риска пациента
Venous thromboembolic complications (VTEC) may occur after any surgical treatment and may complicate any kind of palhotogy. Pulmonary artery throm¬boembolism (PATE) is known as the most common identifiable cause of death in hospitalized patients around the world. The risk for deep vein thrombosis and PATE is higher h colorectal surgical procedures corrpared with general surgical procedures. The incidence of PATE in this popiiation is estimated to be 0.2 to 0-3%. The measures for prevention of VTEC include mechanical methods (graduated compression stocking, intermittent pneumatic compression devices on lower-extremity) and pharmacologic agents. A combination of mechanical and pharmacological methods shows the best results. Patients underwent surgery should be stratified according to their risk of VTEC based on patient risk factors, disease-related risk factors, and procedure-related risk factors. The tpe of pre¬vention should be commensurate with the risk of VTEC based on the risk profile of patient. Key words: venous thrombosis, prevention, cotoproclology. pulmonary artery thromboembolism, heparin. Icw-molecular-weight heparins. bermparin. Gbor. For citation: Kudykin MU. Prevention ol venous thromboembolism in practice of coloproctologist: historical aspects and modern reality
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Криштофор, Д. А.
Сравнительная характеристика политравмы мирного времени и боевой травмы в стационаре ІІІ уровня / Д. А. Криштофор, Е. Н. Клигуненко, А. А. Криштофор // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 140-146. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (диагностика, хирургия, этиология)
ТРАВМ ПОКАЗАТЕЛИ ТЯЖЕСТИ -- TRAUMA SEVERITY INDICES
Анотація: Боевые сочетанные травмы протекают тяжелее, чем политравма мирного времени, из-за разницы в поражающих факторах, условиях получения травмы, сроках оказания помощи пострадавшим, массовости поражений. Цель исследования: провести сравнительный анализ тяжести состояния пострадавших с мирной и боевой политравмой при поступлении в стационар III уровня. Материалы и методы. Обследовано 79 пострадавших с политравмой мирного времени и 65 раненых из зоны АТО. Изучались изменения сознания по шкале комы Глазго, показатели гемодинамики, потребность в вазопрессорной поддержке и искусственной вентиляции легких, перистальтика кишечника, показатели общего анализа крови, печеночный и почечный комплекс, коагулограмма, показатели кислотно-основного и газового состава крови, уровень цитокинов (IL-6, IL-10) в сыворотке крови. Результаты. При мирной политравме достоверно чаще встречались черепно-мозговые травмы и торакоабдоминальные травмы, при боевой — травмы мягких тканей. Среди причин мирной политравмы преобладали дорожно-транспортные происшествия и высотные травмы, боевой — минно-взрывная травма. Раненые на 12,2 % чаще требовали ургентных оперативных вмешательств. Нарушения сознания в группе боевой травмы чаще были связаны с седацией, а мирной — непосредственно с черепно-мозговой травмой. Гипотензия и тахикардия при боевой травме были менее выражены за счет проведенных ранее противошоковых мероприятий и вазопрессорной поддержки. При боевой травме были более выражены гипоальбуминемия, гипокоагуляция и почечная дисфункция. В проявлениях цитолитического синдрома при боевой травме преобладало повышение уровня аспартатаминотрансферазы (АсТ), что, вероятнее всего, также объяснялось разрушением больших массивов тканей. Воспалительная реакция от характера травмы не зависела и ассоциировалась только с тяжестью и локализацией повреждений. Частота осложнений составила 41,8 % при мирной травме и 47,7 % — при боевой, летальность — 8,9 и 13,8 % соответственно. Выводы. Таким образом, при аналогичной тяжести травмы и объеме кровопотери боевая травма отличается от мирной по своей структуре и сопровождается более выраженными системными расстройствами, в основном печеночной, почечной и гемокоагуляционной дисфункцией. Это приводит к более высокой частоте осложнений и летальности
Combat multiple injuries are more severe than civilian ones due to the difference in the adverse factors, trauma circumstances, medical aid timing, number of injuries. The purpose was to conduct a comparative analysis of civilian and combat trauma patients’ status upon admission to a level III hospital. Materials and methods. Seventy-nine victims with civilian multiple trauma and 65 wounded persons from the ATO zone were included in the study. We studied consciousness (Glasgow coma scale), hemodynamics, need for vasopressor support and mechanical ventilation, intestinal peristalsis, general blood count, hepatic and renal parameters, coagulogram, acid-base balance and blood gases, serum cytokine levels (interleukins 6, 10). Results. In civilian multiple trauma, traumatic brain injuries and thoraco-abdominal trauma were more common, while combat trauma patients more often had soft tissue injuries. Road accidents and catatrauma were the main causes of civilian multiple trauma, while in combat trauma, blast injuries prevailed. Urgent surgical interventions rate was 12.2 % higher in combat trauma. In combat trauma, impaired consciousness was associated with sedation, in civilian — directly with traumatic brain injury. Hypotension and tachycardia were less severe in combat trauma due to prior resuscitation and vasopressor support. Hypoalbuminemia, hypocoagulation and renal dysfunction were more severe in combat trauma. With cytolytic syndrome manifestations in combat trauma, AST increase prevailed, which was most likely explained by massive tissue destruction. Inflammatory reaction did not depend on the nature of injury and was associated only with its severity and localization. Complications rate was 41.8 % in civilian trauma and 47.7 % in combat trauma, mortality rate — 8.9 and 13.8 %, respectively. Conclusions. Despite similar severity of injury and blood loss, combat wounds have different injury patterns and result in more severe systemic disorders, such as hepatic, renal and hemocoagulation dysfunction. This leads to the higher complications and mortality rates
Дод.точки доступу:
Клигуненко, Е. Н.
Криштофор, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Кравец, О. В.
Оптимальный режим периоперационной инфузии: за и против / О. В. Кравец, Е. Н. Клигуненко // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 16-22. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (патология, хирургия)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (методы)
РЕГИДРАТАЦИОННЫЕ РАСТВОРЫ -- REHYDRATION SOLUTIONS (терапевтическое применение)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Лечение абдоминальной патологии в 80 % случаев проводится хирургическим путем. По данным Национального конфиденциального комитета подсчета результатов лечения и смертности (NCEPOD, 2016), послеоперационная летальность при плановых оперативных вмешательствах составляет 4 %, в ургентной хирургии колеблется от 19,7 до 23,1 %. Периоперационная инфузионная терапия является динамичным процессом дооперационной ликвидации гиповолемии, интраоперационной поддержки эффективного объема циркулирующей крови и его послеоперационной стабилизации и влияет на развитие послеоперационных осложнений, длительность стационарного лечения и уровень летальности. Поиск проводился по ключевым словам в базах данных Scopus, Web of Science, MedLine, The Cochrane Library.
Treatment of abdominal pathology in 80 % cases is conducted surgically. According to the data of the National Confidential Enquiry into Patient Outcome and Death (NCEPOD, 2016), postoperative lethality at non-urgent surgical interventions makes up 4 %, in urgent surgery ranges from 19.7 to 23.1 %. Perioperative fluid therapy is a dynamic process of perioperative eradication of hypovolemia, intra-operative support of effective volume of circulatory blood and its postoperative stabilizing. The liberal mode of perioperative fluid therapy is directed to achieve the hypervolemic hemodilution, is characterized by positive water balance and forms acute hypervolemia, causes the threat of development of interstitial edema of tissues, multiple organ dysfunction of failure. Restrictive mode of fluid therapy allows eradicate hypovolemia under the conditions of normovolemia or “zero water balance”, reduces the threat of surplus liquid, development of interstitial edema and multiple organ dysfunction or failure, reduces the number of postoperative complications, period of gastrointestinal tract recovery, duration of in-hospital treatment of patients. The targeted mode of fluid therapy optimizes tissue perfusion by a target management of hemodynamic parameters, reduces duration of in-hospital treatment of patients and level of lethality allowing to support the patient’s growing requirement in oxygen. The analysis of literature data showed absence of the concerted recommendations and algorithms on relatively objective prescriptions to the certain mode of fluid therapy depending on a surgical risk and urgency of surgical intervention, calculation of necessary volume of fluid therapy regarding the stage of perioperative period
Дод.точки доступу:
Клигуненко, Е. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Клиповое мышление в анестезиологии: катастрофа или закономерность? / Е. Н. Клигуненко [и др.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 124-136. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
АНЕСТЕЗИОЛОГИЯ -- ANESTHESIOLOGY (кадры)
МЫШЛЕНИЕ -- THINKING
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL
Анотація: Изучена степень распространения клипового мышления в среде студентов, интернов и слушателей циклов специализации и повышения квалификации врачей в зависимости от узкой специализации, возраста и стажа работы. Определены причины, негативные и позитивные черты процесса замены длительного мышления на клиповое, а также предложены адаптивные элементы тактики обучения в до- и последипломном высшем медицинском образовании
The degree of propagation of mosaic thinking among students, interns, and students of cycles of specialization and advanced training of doctors depending on the focused specialization, age and length of service has been studied. The causes, negative and positive features of the process of replacing long-term thinking with a mosaic one are determined, and the adaptive elements of training tactics in pre- and postgraduate higher medical education are proposed
Дод.точки доступу:
Клигуненко, Е. Н.
Ехалов, В. В.
Кущ, Е. А.
Кравец, О. В.
Гайдук, О. И.
Баранник, С. И.
Хоботова, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-33

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)