Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=МУ104/2019/3<.>
Загальна кількість знайдених документів : 33
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-33 
1.


    Єхалов, В. В.
    Медична етика та деонтологія в практиці лікаря-дитячого анестезіолога / В. В. Єхалов, О. С. Павлиш, С. В. Єгоров // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 137-139. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ЭТИКА МЕДИЦИНСКАЯ -- ETHICS, MEDICAL
ВРАЧИ БОЛЬНИЧНЫЕ -- HOSPITALISTS (этика)
АНЕСТЕЗИОЛОГИЯ -- ANESTHESIOLOGY (кадры, этика)
ДЕТЕЙ ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ -- CHILD HEALTH SERVICES (кадры, этика)
Анотація: У даній статті наведений аналіз 250 анкет із питань медичної етики та деонтології лікарів-інтернів та лікарів-курсантів за фахом «дитяча анестезіологія». Лікарі-інтерни показують високий рівень усвідомлення питань медичної етики та деонтології. Лікарі з певним стажем роботи більш освічені в плані моральних цінностей та при заповненні анкет використали свій попередній досвід з окремих питань медичної деонтології. На недостатнє додержання принципів медичної етики та деонтології в медичній галузі взагалі та в дитячій анестезіології зокрема негативно впливає поширення кліпового мислення серед інтернів та фахівців навіть більшою мірою, ніж соціальні проблеми
This article analyzes 250 questionnaires on medical ethics and deontology filled in by interns and trainee physicians major in pediatric anesthesiology. Interns show a high level of awareness about medical ethics and deontology. Doctors with a certain work experience are more educated in terms of moral values and, when filling in questionnaires, used their experience on specific topics of medical deontology. Inadequate adherence to the principles of medical ethics and deontology in the medical sector in general and in children’s anesthesiology in particular is negatively affected by the spread of mosaic thinking among interns and specialists, even more so than social problems
Дод.точки доступу:
Павлиш, О. С.
Єгоров, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    Інтраопераційне застосування урапідилу в ургентній гінекології / Л. Р. Філімонова [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 147-150. - Бібліогр. наприкінці ст.


Рубрики: Урапидил

MeSH-головна:
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (методы)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: При проведенні анестезіологічного забезпечення не завжди можна уникнути інтраопераційного підвищення артеріального тиску, що потребує медикаментозної корекції. Ефективними з точки зору нормалізації артеріального тиску в умовах операційної гіпертензії є блокатори α-адренорецепторів. Метою нашого дослідження була оцінка ефективності та переносимості урапідилу в інтраопераційній терапії пацієнток з артеріальною гіпертензією в ургентній гінекології. Матеріали та методи. Перша група (n = 20) — пацієнтки, які раніше не спостерігали в себе підвищеного рівня артеріального тиску (перша регістрація підвищеного артеріального тиску на операційному столі); друга група (n = 20) — пацієнтки, які систематично приймали антигіпертензивні препарати. Урапідил призначався за схемою: спочатку препарат вводили внутрішньовенно болюсом дозою 25 мг; в подальшому для підтримки стабільного рівня артеріального тиску 100 мг препарату додавали до 30 мл 0,9% розчину натрію хлориду та вводили за допомогою інфузомату зі швидкістю 8,1 ± 0,9 мг/год в першій групі пацієнток та 7,8 ± 1,0 мг/год у другій групі пацієнток. Висновки. Застосування урапідилу в терапії періопераційної артеріальної гіпертензії дозволяє ефективно контролювати артеріальний тиск як у пацієнток, у яких раніше артеріальна гіпертензія не була діагностована, так і в пацієнток, які приймали антигіпертензивні ліки першої лінії
During anesthetic management, it is not always possible to avoid an intraoperative increase in blood pressure, which requires medical correction. α-adrenoreceptor blockers are effective in terms of normalizing blood pressure in operative hypertension. The purpose of our study was to eva­luate the efficacy and tolerability of urapidil in the intraoperative therapy of patients with hypertension in emergency gyneco­logy. Materials and methods. The first group (n = 20) included patients with no history of elevated blood pressure (the first registration of high blood pressure was on the operating table); the second group (n = 20) — females who regularly took antihypertensive drugs. Urapidil was prescribed according to the following scheme: first, the drug was injected with an intravenous bolus dose of 25 mg and then, to maintain a stable blood pressure level, urapidil at a dose of 100 mg was added to 30 ml of 0.9% sodium chloride solution and injected with the help of infusion pump at a rate of 8.1 ± 0.9 mg/h in the first group of patients and 7.8 ± 1.0 mg/h in the second group. Conclusions. The use of urapidil in the treatment of perioperative hypertension makes it possible to effectively control blood pressure both in patients who have not been diagnosed with hypertension previously, and in patients who have taken first-line antihypertensive drugs regularly
Дод.точки доступу:
Філімонова, Л. Р.
Пахоленко, Н. П.
Седінкін, В. А.
Петрова, М. А.
Душейко, О. А.
Первак, М. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Винниченко, О. В.
    Оцінка адекватності штучної вентиляції легенів у пацієнтів з морбідним ожирінням під час лапаротомних баріатричних операцій / О. В. Винниченко // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 98-101. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (хирургия)
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY (методы)
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL (методы)
Анотація: Для оцінки адекватності штучної вентиляції легенів (ШВЛ) усім хворим розраховувався показник відношення об’єму мертвого простору (Vd) до альвеолярного об’єму (Va). Газ, що знаходиться в повітроносних шляхах, не бере участі в газообміні. Дихальний об’єм (Vt) дорівнює сумі об’єму Vd і Va. Інтегрованим показником є співвідношення Vd/Vt = РаСО2 – ЕtCO2 /РаСО2, де РаСО2 — це парціальний тиск СО2 в артеріальній крові. В нормі Vd/Vt дорівнює 0,3–0,35. Матеріали та методи. Відповідно до поставлених завдань, усіх хворих було розподілено на дві групи залежно від режиму ШВЛ. До складу групи 1 увійшли 46 хворих, яким ШВЛ проводилася в режимі примусової вентиляції за об’ємом. У складі групи 2 — 44 пацієнти, яким ШВЛ проводилася в режимі примусової вентиляції за тиском. У всіх пацієнтів з урахуванням індексу маси тіла був високий ризик розвитку гіпоксемії. У всіх хворих виконано баріатричні оперативні втручання. Усім пацієнтам до операції проводилася непряма пульсоксиметрія. Результати. У 8 пацієнтів насичення киснем капілярної крові було нижче за 90 %, у 27 хворих — від 90 до 95 % і у 9 — 96–100 %. Під час операції пацієнтам обох груп проводився моніторинг газів артеріальної крові (РаО2, мм рт.ст., та РаСО2, мм рт.ст.). Також усі хворі проходили непряму спірометрію. Висновки. Між рівнем РаО2 та співвідношенням Vd/Vt статистично значимої залежності не встановлено — ρ = 0,155 (р 0,05). У той же час між рівнем РаСО2 та співвідношенням Vd/Vt — прямо пропорційний зв’язок
In order to assess the adequacy of ventilation, the ratio of the dead space volume (Vd) to alveolar volume (Va) was calculated for all patients. Gas in airways does not take part in gas exchange. The tidal volume (Vt) is equal to the indices of Vd and Va. Integrated index is the ratio Vd/Vt = РаСО2 – ЕtCO2/РаСО2, where РаСО2 is a partial pressure of СО2 in arterial blood. In the norm, Vd/Vt equals 0.3–0.35. Materials and methods. In accordance with the tasks, all patients were divided into two groups depending on the mode of mechanical ventilation. The group 1 included 46 patients, which underwent mandatory volume-controlled ventilation. The group 2 consisted of 44 patients, who underwent mandatory pressure-controlled ventilation. Taking into account BMI, all patients had a high risk of development of hypoxemia. All patients underwent bariatric surgery and were performed an indirect pulse oximetry before surgery. Results. Eight patients experienced oxygen saturation of capillary blood under 90 %; 27 patients — 90–95 % and 9 persons — 96–100 %. During operation, the patients of both groups were monitored for arterial blood gases (RaО2, mmHg, and RaCO2, mmHg). Also, all patients were peerformed an indirect spirometry. Conclusions. No statistically significant dependence between the RaО2 level and Vd/Vt ratio was established; ρ = 0.155 (P 0.05). At the same time, RaCO2 level and Vd/Vt ratio demonstrate a directly proportional correlation
Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Волков, О. А.
    Выбор инфузионных сред при периоперационной волемической поддержке / О. А. Волков, Е. Н. Клигуненко, В. В. Луценко // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 11-15. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (методы)
РЕГИДРАТАЦИОННЫЕ РАСТВОРЫ -- REHYDRATION SOLUTIONS (терапевтическое применение)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: В этом обзоре приводятся данные о подходах к жидкостной ресусцитации и влиянии на результаты в периоперационном периоде. Выбор типа жидкости является ключевой позицией в связи с высокой частотой гиперхлоремии, гиперкалиемии и метаболического ацидоза, связанного с использованием больших объемов физиологического раствора, и сообщениями о связи гидроксиэтилкрахмалов с нарушением свертываемости крови и почечными осложнениями. Ни одно из исследований не было способно обнаружить разницу в остром повреждении почек, вызванном гидроксиэтилкрахмалами современного поколения и кристаллоидами у хирургических пациентов. Качество и уровень доказательности доступной литературы слишком низки, чтобы сделать вывод о том, благоприятный или неблагоприятный профиль имеют гидроксиэтилкрахмалы при лечении острой периоперационной гиповолемии. Когда используются гидроксиэтилкрахмалы, рекомендуемая доза не должна быть превышена и ее использование должно быть ограничено несептическими пациентами без предшествующей почечной недостаточности
The use of hydroxyethyl starch (HES) has become controversial in the past two decades after increasing the number of studies on critical ill patients, showing that its use was associated with an increased incidence of acute kidney injury (AKI) or even mortality. Some of these studies had significant problems regarding the methodology. For example, in some studies HES was administered before randomization, the assessment of hypovolemia was insufficient, there was a long-term administration of HES, or the volume received exceeded the maximum dose. Infusion agents should be considered as drugs for avoiding unnecessary preoperative fasting, infusion-related adverse effects, and it allows creating basic targeted volemic therapy by conducting more in-depth studies. The choice of the fluid type to prevent hyperchloremic metabolic acidosis in the perioperative period and the unfavorable association of HES with hemostasis and renal dysfunction does not allow scientific debate to stop with the designation of a specific scheme of perioperative infusion therapy. This review shows the data of approaches in fluid resuscitation and the effect on the results in the perioperative settings. The choice of the fluid type is a key position due to the high frequency of hyperchloremia, hyperkalemia and metabolic acidosis associated with the use of large volumes of saline, and reports the correlation of HES with blood clotting disorders and renal complications. None of the studies were able to detect the difference in acute kidney damage between the hydroxyethyl starch of the current generation and the crystalloids in surgical patients. The quality and level of evidence in the available literature is too low to conclude whether HES has a favorable or unfavorable profile in the treatment of acute perioperative hypovolemia. When hydroxyethyl starch is used, the recommended dose should not be exceeded, and its use should be limited to non-septic patients without history of renal failure
Дод.точки доступу:
Клигуненко, Е. Н.
Луценко, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Галушко, О. А.
    Перший досвід застосування нового поглинача вільних радикалів Ксаврону у хворих на ішемічний інсульт / О. А. Галушко // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 63-67. - Бібліогр. наприкінці ст.


Рубрики: Эдаравон

   Ксаврон


MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (лекарственная терапия)
НЕЙРОЗАЩИТНЫЕ СРЕДСТВА -- NEUROPROTECTIVE AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: При гострому ішемічному інсульті (ГІІ) досліджено понад 1000 речовин із можливою нейропротекторною дією, однак їх ефективність вважають недостатньо переконливою. У 2018 році в Україні розпочався випуск нового поглинача вільних радикалів Ксаврону (діюча речовина — едаравон), який із 2001 року успішно призначається в Японії для лікування ГІІ та входить до японського національного протоколу лікування ГІІ. Мета: дослідити ефективність застосування нового нейропротективного препарату Ксаврон (едаравон) у комплексі терапії хворих на ГІІ. Матеріали та методи. Було проведено проспективне клініко-неврологічне й лабораторне обстеження 28 хворих (13 жінок і 15 чоловіків), які перенесли ГІІ. Хворих розподілили на дві групи, що не відрізнялися між собою за основними характеристиками й проведеним лікуванням. Проте хворим першої групи (n = 18) призначали Ксаврон (30 мг едаравону) двічі на добу. У групі контролю (n = 10) препарати з нейропротективною дією не використовували. Результати. Аналіз оцінок за шкалою коми Глазго показав наявність позитивної динаміки в пацієнтів без суттєвої статистичної різниці між групами (p 0,05). Проте аналіз оцінок за шкалою FOUR показав, що в групі Ксаврону починаючи з 5-ї доби рівень свідомості відновлювався швидше, ніж у групі контролю. Так, до 9–10-го дня лікування різниця між першою групою й контролем стала вірогідною (p 0,05). На третю добу лікування у хворих контрольної групи рівень нейронспецифічної єнолази (NSE) зріс у 10 разів (з 9,2 до 96,4 нг/мл). У подальшому спостерігалося швидке зниження рівня NSE, який у першій групі хворих до 10-ї доби лікування нормалізувався, а в контрольній групі до 10-го дня лікування не досяг референтних значень (p 0,05). Висновки. Уведення Ксаврону (едаравону) у хворих на ГІІ виявилося вірогідно ефективним за показниками неврологічного статусу (рівень свідомості за шкалою FOUR) і динамікою рівнів неврологічних маркерів (NSE). Потрібні подальші дослідження для з’ясування ролі Ксаврону (едаравону) в комплексі інтенсивної терапії ГІІ
In acute ischemic stroke (AIS), more than 1,000 substances with known neuroprotective effects have been studied, but their effectiveness is considered insufficiently convincing. In 2018, Ukraine launched the release of a new free radical scavenger Xavron (active ingredient — edaravone), which since 2001 has been successfully prescribed in Japan for the treatment of AIS and is a part of the Japanese national guidelines for the treatment of AIS. The purpose of this work is to study the effectiveness of a new neuroprotective drug Xavron (edaravone) in the comprehensive therapy of patients with AIS. Materials and methods. A prospective, integrated clinical, neurological and laboratory examination was conducted in 28 patients (13 women and 15 men) with AIS. The patients were divided into two groups that did not differ in terms of main characteristics and treatment. However, patients in the first group (n = 18) received Xavron (30 mg edaravone) twice daily intravenously. In the control group (n = 10), the drugs with neuroprotective effect were not used. Results. The analysis of Glasgow Coma Scale scores showed a positive dynamics in the majority of patients in both groups without significant statistical difference (p 0.05). However, the analysis of FOUR (Full Outline of UnResponsiveness) scores showed that in the group where Xavron was used for neuroprotection, since day 5 the level of consciousness was restored more quickly than in the control group. The difference between group 1 and controls became significant within 9–10 days of treatment (p 0.05). On day 3 in the control group, the level of neuron-specific enolase (NSE) increased by 10 times (from 9.2 to 96.4 ng/ml). Subsequently, there was a rapid decrease in the NSE level, which in the main group of patients was normalized until day 10 of treatment, and in the control group, the NSE level did not reach the reference values within 10 days of therapy (p 0.05). Conclusions. The use of Xavron (edaravone) in patients with AIS was significantly effective in terms of neurological status (level of consciousness on the FOUR scale) and the dynamics of neurological markers (NSE). Further research is needed to clarify the role of Xavron (edaravone) in the intensive care of AIS patients
Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Григор’єв, С. В.
    Спосіб мінімізації типових ускладнень при спінальній анестезії / С. В. Григор’єв, В. І. Перцов // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 74-77. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL (вредные воздействия, методы)
Анотація: Метою роботи було вивчення здатності низькодозової спінальної монолатеральної анестезії з використанням гіпербаричних розчинів бупівакаїну впливати на кардіогемодинаміку, респіраторну депресію, м’язове тремтіння, постпункційний головний біль, транзиторний ішемічний синдром і потребу в додатковій внутрішньовенній седації. Низькодозова спінальна анестезія виявила більший протективний ефект щодо кардіогемодинаміки: стабільний стан гемодинаміки на етапах оперативного лікування при виконанні низькодозової спінальної монолатеральної анестезії спостерігали в середньому в 3 рази частіше, ніж при стандартній спинномозковій анестезії. Використання монолатеральної техніки запобігало небезпечним змінам респіраторної функції на основному етапі в 2 рази більше, а після закінчення — в 4 рази. Озноб і тремтіння після монолатеральної спинномозкової анестезії спостерігали на основному етапі в 1,5 раза рідше, а після закінчення оперативного лікування — у 2,4 раза рідше, ніж при ортодоксальній спинномозковій анестезі
Spinal anesthesia methods are relevant and tend to spread in modern anesthetic practice. At that time, sympatholytic and toxic effects of local anesthetics, such as arterial hypotension, bradycardia, tremor and other neurological disorders, can lead to patient’s discomfort and somatic dangerous effects. The transient neurologic syndrome, which manifests itself as a local nerve root syndrome, is quite common, when using hyperbaric concentrations of local anesthetics. Post-puncture headache is a common consequence of spinal anesthesia, the pathogenesis of which, in addition to cerebrospinal fluid leak, also includes the toxicity of anesthetics. The purpose was to study of the influence of low-dose unilateral spinal anesthesia (USA) with hyperbaric bupivacaine solutions on cardiohemodynamics, respiratory function, muscle tremor, postpuncture headache, transient neurological syndrome and the need for additional sedation. Materials and methods. The study involved 68 patients, 41 women and 27 men, with the average age of 44.92 ± 6.38 years. Thirty-eight patients underwent a unilateral spinal anesthesia with 6.25–11.65 (7.50 ± 1.25) mg of 0.5% hyperbaric bupivacaine. Thirty patients were assigned to receive a standard USA, 15.0 ± 1.3 mg of isobaric bupivacaine solution was injected. On 5 perioperative stages, the number of cardiac contractions, blood pressure, the number of respiratory movements, SaO2, and the presence of shivering (yes/no) were determined. Dangerous changes on the haemodynamics were considered to be bradycardia below 55 beats per minute, or re-administration of cholinolytics, hypotension (mean blood pressure ≤ 60 mmHg), and re-administration of mesatone despite preoperative infusion preparation. Depression of respiration was considered to be present if SaO2 was ≤ 94 %, and the number of respiratory movements was ≤ 8 or above 22 per 1 minute. 24, 48 and 72 hours after the end of the operation, the presence of post-puncture headache and transient neurological syndrome (paresthesia) was evaluated by means of Numerical Rating Scale of pain — from 0 to 10 points. The Bromage scale was used to assess the effectiveness of sensorimotor block. Results. The Numeric Rating Scale did not demonstrate a significant difference on the early stages of the study. The statistically significant difference can be seen 3 hours after the surgery and on day 2 postoperatively in favour of the low-dose USA. After a day, the difference was not reliable, and in 3 days, the difference was also within the limits of statistical error. The quality of anesthesia on the Bromage scale had no significant differences in the comparison groups. Patients’ requests for additional intravenous sedation also did not have significant differences. Intraoperatively, 8 cases of minor sympatholytic muscle tremor were observed in the study group. In patients after standard USA, shivering of varying degrees, from single fasciculations to sweeping tremor, was observed in 11 cases (36.66 %, i.e., 1.5 times more often). After surgery, chills and shivering in the study group (3 cases) were observed almost 2.5 times less frequently than with the standard method (6 cases). After the introduction of a low dose of hyperbaric bupivacaine for unilateral anesthesia, cases of hypotension, bradycardia on the main stage of surgical intervention were found to be significantly less likely. With low-dosage technique, they were detected in every 9 patient (11.53 %), whereas in the standard method — in every 3–4 persons (31.25 %). After surgical treatment against nonselective spinal anesthesia, hemodynamic deviations were observed in 12.5 % of cases, with low-dose unilateral one — only in 4 %. Stable hemodynamics on the stages of surgical treatment, when using low-dose USA, was observed on average 3 times more often than with the standard USA. Cases of transient neurological syndrome were not observed in both groups. Low dose of local anesthetic 2 times decreases the number of dangerous changes in respiratory function, and by the end of the surgical intervention — 4 times. Conclusions. Low-dose spinal anesthesia showed a greater protective effect on cardiohemodynamics: a stable hemodynamics on the stages of surgical treatment with unilateral approach was observed on average 3 times more often than with a standard USA. The use of unilateral technique prevented the dangerous changes of respiratory function in the main stage 2 times, and by the end of the surgery — 4 times more often. Chills and shivering in USA on the main stage were observed 1.5 times less often, and after the end of operative treatment —2.4 times less often than with a standard USA.
Дод.точки доступу:
Перцов, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    Доцільність використання й інформативність багатопрофільного тесту для виявлення наркотиків у сечі SNIPER® 10 на госпітальному етапі в дітей із гострою інфекційною патологією / В. А. Міщенко [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 69-73. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ОТРАВЛЕНИЕ -- POISONING (моча)
НАРКОТИКИ -- NARCOTICS (моча, отравления)
РЕАКТИВЫ ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ -- REAGENT KITS, DIAGNOSTIC
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Останніми роками має місце чітка тенденція до зростання використання психотропних речовин синтетичного походження — канабіноїдів. Наслідки споживання психотропних речовин є дуже тяжкими й небезпечними, тому що вони здатні викликати порушення функцій внутрішніх органів, нервової системи й призводити до стійкої деградації особистості. Низька ціна на синтетичні наркотики, доступність і «реклама» їх використання привертає увагу підлітків. Тому споживання ними синтетичних наркотичних речовин поширюється з великою швидкістю. Як свідчать дані проведеного нами огляду літератури, у сучасних вітчизняних наукових працях відсутня інформація відносно частоти випадків та особливостей клінічного перебігу отруєнь синтетичною маріхуаною в дітей в Україні. Проте в закордонних публікаціях питанню клінічних ознак і наслідків отруєння синтетичними наркотичними речовинами в дітей приділяється значно більше уваги. На цей час відомі найбільш специфічні клінічні симптоми, що виникають після застосування синтетичних канабіноїдів. Варто відзначити, що симптоми отруєння дітей синтетичними наркотичними речовинами можуть бути різноманітними й непередбачуваними, оскільки препарат, який використовується, є коктейлем різних хімічних агентів. Саме тому відсутність знань у лікарів ненаркологічного профілю щодо клінічного перебігу наркотичного отруєння в дітей призводить до встановлення помилкового попереднього діагнозу, втрати часу для проведення доцільної інтенсивної терапії, значно збільшує фінансові витрати, пов’язані з призначенням дорогих лабораторних та інструментальних методів дослідження, і підвищує ризик летального наслідку. У тексті ми наводимо деякий досвід використання експрес-тесту SNIPER® 10 у дітей, які надходили до інфекційного стаціонару
In recent years, there has been a clear upward trend in the use of psychoactive synthetic substances — cannabinoids. The consequences of taking psychoactive substances are very severe and dangerous, as they can cause dysfunction of the internal organs, the nervous system and lead to persistent disintegration of personality. The low price of synthetic drugs, availability and “advertising” of their use attracts the attention of adolescents. Therefore, consumption of synthetic drugs by them is spreading with great speed. As evidenced by the data of our review of the literature, in modern domestic scientific works there is no information regarding the incidence and features of the clinical course of synthetic marijuana poisoning in children in Ukraine. However, the issue of clinical signs and effects of poisoning with synthetic narcotic substances in children receives much more attention in foreign publications. Currently, the most specific clinical symptoms occurring after the use of synthetic cannabinoids are well-known. It is worth noting that the symptoms of children poisoning with synthetic drugs can be various and unpredictable, since the drug that is used is a cocktail of various chemical agents. That is why the lack of knowledge of the clinical course of drug poisoning in children among doctors who were not trained in addiction medicine leads to the erroneous preliminary diagnosis, waist of time for carrying out expedient intensive care, significantly increases the financial costs associated with prescription of expensive laboratory and instrumental studies, and increases the risk of lethal consequences. In this article, we present some experience with the use of the SNIPER® 10 express test in children admitted to an infectious hospital
Дод.точки доступу:
Міщенко, В. А.
Георгіянц, М. А.
Корсунов, В. А.
Пушкар, М. Б.
Пороша, Н. С.
Степнова, Г. А.
Мацак, Д. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Дудас, А. Б.
    Купирование мышечной дрожи в перипартальном периоде / А. Б. Дудас, О. В. Максимова, Е. Н. Клигуненко // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 119-123. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ДРОЖАНИЕ -- SHIVERING (действие лекарственных препаратов)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
НЕФОПАМ -- NEFOPAM (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: Мышечная дрожь — широко распространенное осложнение послеоперационного периода. Частота возникновения достигает 20 % [1]. Первичной причиной интра- или послеоперационной мышечной дрожи является интраоперационная гипотермия, которая обусловлена нарушением терморегуляции на фоне действия анестетиков. Развитие гипотермии в интраоперационном периоде прежде всего связано со сбоем в работе физиологических механизмов терморегуляции, на которые влияют как общие, так и местные анестетики. Понимание особенностей влияния анестетиков на существующие механизмы терморегуляции служит ключом к решению проблемы периоперационных колебаний температуры, поскольку непосредственное действие анестетиков (в гораздо большей степени, чем холод в операционной) становится причиной большинства температурных нарушений, с которыми мы сталкиваемся у хирургических пациентов. Цель: оценить эффективность применения препарата нефопам для купирования мышечной дрожи в перипартальном периоде. Материалы и методы. Исследование проведено в КУ «Днепропетровский областной перинатальный центр со стационаром» ДОС. В исследование включено 120 беременных, сопоставимых по антропометрическим данным, возрасту (18–40 лет), общесоматическому статусу, характеру основной патологии. Результаты. При болюсном внутривенном (в/в) введении 10 мг нефопама (подгруппа 1А) продолжительность мышечной дрожи сокращалась до 45 секунд — 1 минуты. При оперативном родоразрешении синдром мышечной дрожи развивался в среднем через 8 ± 2 минуты после извлечения плода. У рожениц подгруппы 2Б синдром самостоятельно купировался в среднем через 45 ± 5 минут. После введения 20 мг нефопама (подгруппа 2А) клинические проявления озноба прекращались в среднем через 30 секунд — 1 минуту. Ни у одной из женщин, получавших нефопам, не наблюдалось повторных эпизодов мышечной дрожи, тошноты или рвоты, потливости или тахикардии. Выводы. Введение нефопама позволяет купировать мышечную дрожь у 100 % рожениц независимо от способа родоразрешения. Однократная болюсная доза нефопама, достаточная для быстрого купирования мышечной дрожи, зависит от способа родоразрешения и составляет 10 мг для вагинальных родов, 20 мг — для оперативных родов. При оперативном родоразрешении введение нефопама в дозе 20 мг в/в в конце операции кесарева сечения позволяет качественно уменьшить выраженность послеоперационного болевого синдрома
М’язове тремтіння — досить поширене ускладнення післяопераційного періоду. Частота виникнення досягає 20 % [1]. Первинною причиною інтра- або післяопераційного м’язового тремтіння є інтраопераційна гіпотермія, що обумовлена порушенням терморегуляції на тлі дії анестетиків. Розвиток гіпотермії в інтраопераційному періоді перш за все пов’язаний зі збоєм в роботі фізіологічних механізмів терморегуляції, на які впливають як загальні, так і місцеві анестетики. Розуміння особливостей впливу анестетиків на існуючі механізми терморегуляції служить ключем до вирішення проблеми періопераційних коливань температури, оскільки безпосередня дія анестетиків (у набагато більшому ступені, ніж холод в операційній) стає причиною більшості температурних порушень, з якими ми стикаємося у хірургічних пацієнтів. Мета: оцінити ефективність застосування препарату нефопам для купірування м’язового тремтіння в перипартальному періоді. Матеріали та методи. Дослідження проведено в КЗ «Дніпропетровський обласний перинатальный центр зі стаціонаром» ДОР. У дослідження включено 120 вагітних, схожих за антропометричними даними, віком (18–40 років), загальносоматичним статусом, характером основної патології. Результати. При болюсному внутрішньовенному (в/в) введенні 10 мг нефопаму (підгрупа 1А) тривалість м’язового тремтіння скорочувалася до 45 секунд — 1 хвилини. При оперативному розродженні синдром м’язового тремтіння розвивався в середньому через 8 ± 2 хвилини після вилучення плода. У породіль підгрупи 2Б синдром м’язового тремтіння самостійно купірувався в середньому через 45 ± 5 хвилин. Після введення 20 мг нефопаму (підгрупа 2А) клінічні прояви ознобу припинялися в середньому через 30 секунд — 1 хвилину. У жодної жінки, яка отримувала нефопам, не спостерігалося повторних епізодів м’язового тремтіння, нудоти або блювання, пітливості або тахікардії. Висновки. Введення нефопаму дозволяє купірувати м’язове тремтіння у 100 % породіль незалежно від способу розродження. Одноразова болюсна доза нефопаму, достатня для швидкого купірування м’язового тремтіння, залежить від способу розродження і становить 10 мг для вагінальних пологів, 20 мг — для оперативних пологів. При оперативному розродженні введення нефопаму в дозі 20 мг в/в в кінці операції кесарева розтину дозволяє якісно зменшити вираженість післяопераційного больового синдрому
Muscle tremor is a widespread postoperative complication, its incidence rate reaches 20 % [1]. The primary cause of intra- or postoperative muscle tremors is intraoperative hypothermia, which is caused by impaired thermoregulation against the background of the action of anesthetics. The development of hypothermia in the intraoperative period is primarily associated with the failure of the physiological mechanisms of thermoregulation, which are influenced by both general and local anesthetics. Understanding the effects of anesthetics on the existing mechanisms of thermoregulation is the key to solving the problem of perioperative temperature fluctuations, since the direct action of anesthetics (to a much greater degree than the cold in the operating room) causes most of the temperature disorders we face in surgical patients. The purpose was to evaluate the effectiveness of nefopam for the relief of muscle tremors in the peripartum period. Materials and methods. The study was carried out at the MI “Dnipropetrovsk Regional Perinatal Center with a Hospital” of DRC (chief physician — Ph.D. L.I. Padalko). The study included 120 pregnant women comparable in terms of anthropometric data, age (18–40 years), general somatic status, and the nature of the underlying pathology. Results. With intravenous bolus administration of 10 mg nefopam (subgroup 1A), the duration of muscle tremor was reduced to 45 seconds — 1 minute. During operative delivery, muscle tremor syndrome developed on average 8 ± 2 minutes after fetal extraction. In parturient women from subgroup 2B, the syndrome was stopped spontaneously in 45 ± 5 minutes on average. After the administration of 20 mg nefopam (subgroup 2A), the clinical manifestations of chills stopped on average after 30 seconds — 1 minute. None of the women receiving nefopam had repeated episodes of muscle tremors, nausea or vomiting, sweating, or tachycardia. Conclusions. The administration of nefopam makes it possible to control muscle tremors in 100 % of parturient women regardless of the mode of delivery. A single bolus dose of nefopam sufficient for rapid relief of muscle tremors depends on the mode of delivery and is 10 mg for vaginal delivery, 20 mg for operative delivery. In operative delivery, administration of nefopam at a dose of 20 mg intravenously at the end of cesarean section can qualitatively reduce the severity of postoperative pain
Дод.точки доступу:
Максимова, О. В.
Клигуненко, Е. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Залецький, Б. В.
    Оцінка аналгетичної ефективності блокади квадратного м’яза поперека (guadratus lumborum block) у дітей після оперативних втручань на органах черевної порожнини / Б. В. Залецький, Д. В. Дмитрієв // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 82-86. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (лекарственная терапия)
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA (методы)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Дослідження проведено у 34 дітей після виконання оперативних втручань на органах черевної порожнини. Залежно від методики знеболювання пацієнти були розподілені на 2 групи: у 1-й групі використовували блокаду квадратного м’яза поперека (quadratus lumborum block); в 2-й групі призначали лише внутрішньовенну безперервну інфузію фентанілу. Проведення багатокомпонентної анальгезії (з використанням блокади квадратного м’яза поперека значно зменшує негативні наслідки недостатнього знеболювання у дітей та сприяє ефективній анальгезії після травматичних операцій, зменшує прояви синдрому інтраабдомінальної гіпертензії, покращує кровотік у судинах черевної порожнини.
The study was conducted in 34 children after operative interventions on abdominal organs. Depending on the method of anesthesia, patients were divided into 2 groups: in group 1, quadratus lumborum block was used; in group 2, only intravenous continuous infusion of fentanyl was administered. Multicomponent analgesia (using quadratus lumborum block) significantly reduces the negative effects of insufficient anesthesia in children and promotes effective analgesia after traumatic operations, reduces manifestations of intra-abdominal hypertension syndrome and improves blood flow in the abdominal vessels
Дод.точки доступу:
Дмитрієв, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Клинический случай успешного консервативного лечения тромбоза воротной и верхней брыжеечной вен / Е. Н. Клигуненко [и др.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 172-175. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (диагностика, осложнения, терапия)
ПОРТАЛЬНАЯ ВЕНА -- PORTAL VEIN
БРЫЖЕЕЧНЫХ СОСУДОВ ОККЛЮЗИЯ -- MESENTERIC VASCULAR OCCLUSION (диагностика, осложнения, терапия)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Острый тромбоз воротной вены является потенциально опасным для жизни состоянием, представляющим значительные сложности в диагностике и выборе тактики лечения пациента. Единых рекомендаций по оказанию неотложной помощи при данной патологии не существует. В статье представлен клинический случай успешной и своевременной диагностики и лечения этого заболевания
Acute portal vein thrombosis is a potentially life-threatening condition that cause significant difficulties in the diagnosis and choice of tactics for treating a patient. There are no unified recommendations for emergency care of these patients. The article presents a clinical case of successful and timely diagnosis and treatment of this disease
Дод.точки доступу:
Клигуненко, Е. Н.
Корпусенко, В. Г.
Болтянский, С. В.
Матушак, А. М.
Корнеева, Е. В.
Медведев, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


   
    Клинический случай успешного лечения больного с разрывом аневризмы дистального отдела аорты и массивной кровопотерей / Е. Н. Клигуненко [и др.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 176-181. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
АОРТЫ БРЮШНОЙ АНЕВРИЗМА -- AORTIC ANEURYSM, ABDOMINAL (осложнения, терапия, хирургия)
АОРТЫ РАЗРЫВ -- AORTIC RUPTURE (осложнения, хирургия)
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE (диагностика, терапия, этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: В статье приведен клинический случай успешного лечения массивной кровопотери, которая превышала смертельную в 2 раза, при оперативном вмешательстве по поводу разрыва аневризмы дистального отдела брюшной аорты. В последние годы при развитии массивного кровотечения широкое распространение получила стратегия Damage control resuscitation, суть которой заключается в быстрой остановке кровотечения хирургическим путем, до остановки кровотечения в соблюдении рестриктивной стратегии замещения объема с целью достижения целевого уровня давления до систолического 80–90 мм рт.ст., что обеспечивает минимально безопасный уровень перфузии тканей, раннее применение протокола массивной трансфузии в соотношении «эритроциты — плазма — тромбоциты — криопреципитат» 1 : 1 : 1 : 1 в эффективных лечебных дозах (свежезамороженная плазма — 20 мл/кг, эритроцитарная масса — 15–20 мл/кг), в ранней профилактике коагулопатии с применением ингибиторов фибринолиза. В статье представлены проведенный объем и состав инфузионно-трансфузионной терапии, влияние ее на показатели гемодинамики, диуреза, водного баланса и лабораторные данные. В результате проведенных комплексных действий врачей-анестезиологов отделения соблюдения тактики Damage control resuscitation случай лечения больного был успешен
The article presents a clinical case of successful treatment of massive blood loss, which 2 times exceeded the fatal hemorrhage, in surgical intervention for distal abdominal aortic aneurysm rupture. In recent years, in case of massive bleeding, the Damage control resuscitation strategy has become widespread. It consist in the rapid arrest of bleeding surgically, before this — in adherence to the restrictive strategy of volume replacement in order to achieve the target pressure, with systolic one of 80–90 mmHg, which provides a minimum safe level of tissue perfusion, early application of the protocol of massive transfusion with the erythrocytes — plasma — platelets — cryoprecipitate ratio of 1 : 1 : 1 : 1 in effective therapeutic doses (fresh frozen plasma 20 ml/kg, packed red blood cells 15–20 ml/kg), early prophylaxis of coagulopathy with the use of inhibitors of fibrinolysis. The article presents the volume and composition of infusion and transfusion therapy, its effect on hemodynamics, diuresis, water balance and laboratory data. Due to the integrated actions of anesthesiologists of the department, adherence to the Damage control resuscitation, the treatment of the patient was successful
Дод.точки доступу:
Клигуненко, Е. Н.
Площенко, Ю. А.
Новиков, С. П.
Василишин, А. В.
Байда, Ю. Б.
Бородай, Л. В.
Бородина, И. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


   
    Клинический случай успешного лечения злокачественного нейролептического синдрома на фоне острой токсико-аллергической реакции IV степени / Е. Н. Клигуненко [и др.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 169-171. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
СТИВЕНСА-ДЖОНСОНА СИНДРОМ -- STEVENS-JOHNSON SYNDROME (осложнения, терапия)
НЕЙРОЛЕПТИЧЕСКИЙ ЗЛОКАЧЕСТВЕННЫЙ СИНДРОМ -- NEUROLEPTIC MALIGNANT SYNDROME (диагностика, осложнения, терапия)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Злокачественный нейролептический синдром является потенциально опасным осложнением при проведении нейролептической терапии, требующим своевременной диагностики, основанной на исключении других причин гипертермии, и специфических лабораторных исследований. Тактика лечения данного состояния принципиально отличается от тактики ведения больных с другой патологией, сопровождающейся гипертермией. В статье представлен клинический случай успешной и своевременной диагностики и лечения данного состояния
Neuroleptic malignant syndrome is a potentially dangerous complication of neuroleptic therapy requiring timely diagnosis, based on the exclusion of other causes of hyperthermia, and specific laboratory studies. Approaches to the treatment of this condition are fundamentally different from the management of patients with other pathologies accompanied by hyperthermia. This article presents a clinical case of successful and timely diagnosis and treatment of this condition
Дод.точки доступу:
Клигуненко, Е. Н.
Корпусенко, Е. Г.
Болтянский, С. В.
Рудейченко, С. В.
Олейник, В. И.
Медведев, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


   
    Клинический случай успешного лечения тяжелой внебольничной пневмонии, ассоциированной с вирусом гриппа ВН3N2 / Е. Н. Клигуненко [и др.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 165-168. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ГРИПП ЧЕЛОВЕКА -- INFLUENZA, HUMAN (осложнения, этиология)
ГРИППА A ВИРУС, H3N2 ПОДТИП -- INFLUENZA A VIRUS, H3N2 SUBTYPE (патогенность)
ПНЕВМОНИЯ ВИРУСНАЯ -- PNEUMONIA, VIRAL (диагностика, осложнения, терапия, этиология)
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ ВЗРОСЛЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, ADULT (диагностика, терапия, этиология)
ИНФЕКЦИИ ВНЕБОЛЬНИЧНЫЕ -- COMMUNITY-ACQUIRED INFECTIONS
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Проблема лечения тяжелых пневмоний, в том числе и вирусных (вирусно-бактериальных), сохраняет свою высокую актуальность и требует внедрения алгоритма клинико-диагностических мероприятий для обеспечения адекватной лечебной тактики в данной нозологической группе. В статье рассмотрен клинический случай интенсивной терапии пациента с внегоспитальной двусторонней полисегментарной пневмонией
The problem of treating severe pneumonia (including viral, viral-bacterial) is still of high relevance and requires the implementation of an algorithm of clinical diag­nostic measures to ensure adequate therapeutic tactics in this nosological group. The article describes a clinical case of intensive care of a patient with community-acquired bilateral multilobar pneumonia
Дод.точки доступу:
Клигуненко, Е. Н.
Корпусенко, В. Г.
Болтянский, С. В.
Рудейченко, С. В.
Матушак, А. М.
Олейник, В. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


   
    Клиповое мышление в анестезиологии: катастрофа или закономерность? / Е. Н. Клигуненко [и др.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 124-136. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
АНЕСТЕЗИОЛОГИЯ -- ANESTHESIOLOGY (кадры)
МЫШЛЕНИЕ -- THINKING
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL
Анотація: Изучена степень распространения клипового мышления в среде студентов, интернов и слушателей циклов специализации и повышения квалификации врачей в зависимости от узкой специализации, возраста и стажа работы. Определены причины, негативные и позитивные черты процесса замены длительного мышления на клиповое, а также предложены адаптивные элементы тактики обучения в до- и последипломном высшем медицинском образовании
The degree of propagation of mosaic thinking among students, interns, and students of cycles of specialization and advanced training of doctors depending on the focused specialization, age and length of service has been studied. The causes, negative and positive features of the process of replacing long-term thinking with a mosaic one are determined, and the adaptive elements of training tactics in pre- and postgraduate higher medical education are proposed
Дод.точки доступу:
Клигуненко, Е. Н.
Ехалов, В. В.
Кущ, Е. А.
Кравец, О. В.
Гайдук, О. И.
Баранник, С. И.
Хоботова, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


    Кравец, О. В.
    Оптимальный режим периоперационной инфузии: за и против / О. В. Кравец, Е. Н. Клигуненко // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 16-22. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (патология, хирургия)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (методы)
РЕГИДРАТАЦИОННЫЕ РАСТВОРЫ -- REHYDRATION SOLUTIONS (терапевтическое применение)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Лечение абдоминальной патологии в 80 % случаев проводится хирургическим путем. По данным Национального конфиденциального комитета подсчета результатов лечения и смертности (NCEPOD, 2016), послеоперационная летальность при плановых оперативных вмешательствах составляет 4 %, в ургентной хирургии колеблется от 19,7 до 23,1 %. Периоперационная инфузионная терапия является динамичным процессом дооперационной ликвидации гиповолемии, интраоперационной поддержки эффективного объема циркулирующей крови и его послеоперационной стабилизации и влияет на развитие послеоперационных осложнений, длительность стационарного лечения и уровень летальности. Поиск проводился по ключевым словам в базах данных Scopus, Web of Science, MedLine, The Cochrane Library.
Treatment of abdominal pathology in 80 % cases is conducted surgically. According to the data of the National Confidential Enquiry into Patient Outcome and Death (NCEPOD, 2016), postoperative lethality at non-urgent surgical interventions makes up 4 %, in urgent surgery ranges from 19.7 to 23.1 %. Perioperative fluid therapy is a dynamic process of perioperative eradication of hypovolemia, intra-operative support of effective volume of circulatory blood and its postoperative stabilizing. The liberal mode of perioperative fluid therapy is directed to achieve the hypervolemic hemodilution, is characterized by positive water balance and forms acute hypervolemia, causes the threat of development of interstitial edema of tissues, multiple organ dysfunction of failure. Restrictive mode of fluid therapy allows eradicate hypovolemia under the conditions of normovolemia or “zero water balance”, reduces the threat of surplus liquid, development of interstitial edema and multiple organ dysfunction or failure, reduces the number of postoperative complications, period of gastrointestinal tract recovery, duration of in-hospital treatment of patients. The targeted mode of fluid therapy optimizes tissue perfusion by a target management of hemodynamic parameters, reduces duration of in-hospital treatment of patients and level of lethality allowing to support the patient’s growing requirement in oxygen. The analysis of literature data showed absence of the concerted recommendations and algorithms on relatively objective prescriptions to the certain mode of fluid therapy depending on a surgical risk and urgency of surgical intervention, calculation of necessary volume of fluid therapy regarding the stage of perioperative period
Дод.точки доступу:
Клигуненко, Е. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


    Криштофор, Д. А.
    Сравнительная характеристика политравмы мирного времени и боевой травмы в стационаре ІІІ уровня / Д. А. Криштофор, Е. Н. Клигуненко, А. А. Криштофор // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 140-146. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (диагностика, хирургия, этиология)
ТРАВМ ПОКАЗАТЕЛИ ТЯЖЕСТИ -- TRAUMA SEVERITY INDICES
Анотація: Боевые сочетанные травмы протекают тяжелее, чем политравма мирного времени, из-за разницы в поражающих факторах, условиях получения травмы, сроках оказания помощи пострадавшим, массовости поражений. Цель исследования: провести сравнительный анализ тяжести состояния пострадавших с мирной и боевой политравмой при поступлении в стационар III уровня. Материалы и методы. Обследовано 79 пострадавших с политравмой мирного времени и 65 раненых из зоны АТО. Изучались изменения сознания по шкале комы Глазго, показатели гемодинамики, потребность в вазопрессорной поддержке и искусственной вентиляции легких, перистальтика кишечника, показатели общего анализа крови, печеночный и почечный комплекс, коагулограмма, показатели кислотно-основного и газового состава крови, уровень цитокинов (IL-6, IL-10) в сыворотке крови. Результаты. При мирной политравме достоверно чаще встречались черепно-мозговые травмы и торакоабдоминальные травмы, при боевой — травмы мягких тканей. Среди причин мирной политравмы преобладали дорожно-транспортные происшествия и высотные травмы, боевой — минно-взрывная травма. Раненые на 12,2 % чаще требовали ургентных оперативных вмешательств. Нарушения сознания в группе боевой травмы чаще были связаны с седацией, а мирной — непосредственно с черепно-мозговой травмой. Гипотензия и тахикардия при боевой травме были менее выражены за счет проведенных ранее противошоковых мероприятий и вазопрессорной поддержки. При боевой травме были более выражены гипоальбуминемия, гипокоагуляция и почечная дисфункция. В проявлениях цитолитического синдрома при боевой травме преобладало повышение уровня аспартатаминотрансферазы (АсТ), что, вероятнее всего, также объяснялось разрушением больших массивов тканей. Воспалительная реакция от характера травмы не зависела и ассоциировалась только с тяжестью и локализацией повреждений. Частота ­осложнений составила 41,8 % при мирной травме и 47,7 % — при боевой, летальность — 8,9 и 13,8 % соответственно. Выводы. Таким образом, при аналогичной тяжести травмы и объеме кровопотери боевая травма отличается от мирной по своей структуре и сопровождается более выраженными системными расстройствами, в основном печеночной, почечной и гемокоагуляционной дисфункцией. Это приводит к более высокой частоте осложнений и летальности
Combat multiple injuries are more severe than civilian ones due to the difference in the adverse factors, trauma circumstances, medical aid timing, number of injuries. The purpose was to conduct a comparative analysis of civilian and combat trauma patients’ status upon admission to a level III hospital. Materials and methods. Seventy-nine victims with civilian multiple trauma and 65 wounded persons from the ATO zone were included in the study. We studied consciousness (Glasgow coma scale), hemodynamics, need for vasopressor support and mechanical ventilation, intestinal peristalsis, general blood count, hepatic and renal parameters, coagulogram, acid-base balance and blood gases, serum cytokine levels (interleukins 6, 10). Results. In civilian multiple trauma, traumatic brain injuries and thoraco-abdominal trauma were more common, while combat trauma patients more often had soft tissue injuries. Road accidents and catatrauma were the main causes of civilian multiple trauma, while in combat trauma, blast injuries prevailed. Urgent surgical interventions rate was 12.2 % higher in combat trauma. In combat trauma, impaired consciousness was associated with sedation, in civilian — directly with traumatic brain injury. Hypotension and tachycardia were less severe in combat trauma due to prior resuscitation and vasopressor support. Hypoalbuminemia, hypocoagulation and renal dysfunction were more severe in combat trauma. With cytolytic syndrome manifestations in combat trauma, AST increase prevailed, which was most likely explained by massive tissue destruction. Inflammatory reaction did not depend on the nature of injury and was associated only with its severity and localization. Complications rate was 41.8 % in civilian trauma and 47.7 % in combat trauma, mortality rate — 8.9 and 13.8 %, respectively. Conclusions. Despite similar severity of injury and blood loss, combat wounds have different injury patterns and result in more severe systemic disorders, such as hepatic, renal and hemocoagulation dysfunction. This leads to the higher complications and mortality rates
Дод.точки доступу:
Клигуненко, Е. Н.
Криштофор, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


    Кудыкин, М. Н.
    Профилактика венозного тромбоэмболизма в практике колопроктолога: исторические аспекты и современная реальность / М. Н. Кудыкин // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 34-41. - Библиогр. в конце ст.


Рубрики: Бемипарин

   Цибор


MeSH-головна:
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (профилактика и контроль, этиология)
ЛЕГОЧНАЯ ЭМБОЛИЯ -- PULMONARY EMBOLISM (профилактика и контроль, этиология)
ПРЯМАЯ КИШКА -- RECTUM (хирургия)
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (хирургия)
ЧУЛКИ КОМПРЕССИОННЫЕ -- STOCKINGS, COMPRESSION
ГЕПАРИН -- HEPARIN (прием и дозировка, терапевтическое применение)
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (терапевтическое применение)
РИСКА СТЕПЕНИ ОЦЕНКА -- RISK ADJUSTMENT
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Венозные тромбоэмболические осложнения (ВТЭО) могут возникнуть после любого хирургического вмешательства и осложнять течение любой патологии. Тромбоэмболия легочной артерии (ТЭЛА) признана наиболее распространенной идентифицируемой причиной смерти у госпитализированных пациентов во всем мире. Риск тромбоза глубоких вен и ТЭЛА выше при проведении хирургических вмешательств в клинике колопроктологии по сравнению с общехирургическими операциями. Частота ТЭЛА в этой популяции составляет 0,2-0,3%. Способы профилактики ВТЭО включают в себя механические средства (градуированный компрессионный трикотаж, проведение аппаратного пневмомассажа нижних конечностей) и фармакологические средства. Наилучшие результаты дает сочетание механических и фармакологических методов. Пациенты, перенесшие хирургическое вмешательство, должны быть стратифицированы в соответствии с их риском ВТЭО на основе факторов риска для пациента, связанных с заболеванием и процедурой вмешательства. Тип профилактики должен быть соизмерим с риском ВТЭО на основе профиля риска пациента
Venous thromboembolic complications (VTEC) may occur after any surgical treatment and may complicate any kind of palhotogy. Pulmonary artery throm¬boembolism (PATE) is known as the most common identifiable cause of death in hospitalized patients around the world. The risk for deep vein thrombosis and PATE is higher h colorectal surgical procedures corrpared with general surgical procedures. The incidence of PATE in this popiiation is estimated to be 0.2 to 0-3%. The measures for prevention of VTEC include mechanical methods (graduated compression stocking, intermittent pneumatic compression devices on lower-extremity) and pharmacologic agents. A combination of mechanical and pharmacological methods shows the best results. Patients underwent surgery should be stratified according to their risk of VTEC based on patient risk factors, disease-related risk factors, and procedure-related risk factors. The tpe of pre¬vention should be commensurate with the risk of VTEC based on the risk profile of patient. Key words: venous thrombosis, prevention, cotoproclology. pulmonary artery thromboembolism, heparin. Icw-molecular-weight heparins. bermparin. Gbor. For citation: Kudykin MU. Prevention ol venous thromboembolism in practice of coloproctologist: historical aspects and modern reality
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


    Курята, О. В.
    Зміни функціонального стану ендотелію судин, рівня С-реактивного протеїну та когнітивних функцій у пацієнтів із фібриляцією передсердь та гострим порушенням мозкового кровообігу під впливом лікування / О. В. Курята, Ю. С. Кушнір, Т. О. Віхрова // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 55-60. - Бібліогр. наприкінці ст.


Рубрики: Роноцит

MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (кровь, лекарственная терапия, осложнения, психология, ультрасонография)
ИНСУЛЬТ -- STROKE (диагностика, кровь, лекарственная терапия, осложнения, психология, ультрасонография, этиология)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ЭНДОТЕЛИЙ СОСУДИСТЫЙ -- ENDOTHELIUM, VASCULAR (патофизиология, ультрасонография)
C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК -- C-REACTIVE PROTEIN (анализ)
ЦИТИДИНДИФОСФАТХОЛИН -- CYTIDINE DIPHOSPHATE CHOLINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Фібриляція передсердь залишається основною причиною розвитку гострого порушення мозкового кровообігу (ГПМК), що є однією з основних причин смерті та тяжкої тривалої непрацездатності. Продовжується пошук препаратів, здатних запобігати пошкодженню тканин головного мозку та покращувати відновлення після ГПМК. Метою роботи було визначення зміни функціонального стану ендотелію судин, рівня С-реактивного протеїну та когнітивних функцій у пацієнтів із фібриляцією передсердь та гострим порушенням мозкового кровообігу під впливом лікування цитиколіном. За результатами дослідження в усіх пацієнтів із фібриляцією передсердь та гострим порушенням мозкового кровообігу виявлені порушення ендотеліальної функції та когнітивні розлади, а в 74 % хворих установлено підвищення рівня С-реактивного протеїну. Призначення цитиколіну в дозі 1000 мг на добу сприяло вірогідному поліпшенню функціонального стану ендотелію судин та зниженню рівня С-реактивного протеїну, що є особливо важливим в умовах гострого порушення мозкового кровообігу, бо може допомогти в обмеженні пошкодження тканин на тлі ГПМК та покращити прогноз у даної категорії хворих
Atrial fibrillation remains a basic cause of acute stroke (AS) that is a leading reason for death and severe prolonged disability. The agents aimed to prevent brain tissue impairment and improve recovery after AS are being searched. The purpose of the study was to determine the citicoline effects on vascular endothelium functioning, level of C-reactive protein and cognitive status in patients with atrial fibrillation and acute stroke. The results of the study demonstrated that all patients with atrial fibrillation and acute stroke developed endothelial dysfunction and cognitive impairment, 74 % of patients had elevated level of C-reactive protein. Citicoline administration at a dose of 1000 mg a day significantly improves vascular endothelium functioning and decreases the level of C-reactive protein that is of great importance in acute stroke as it helps to restrict tissue impairment in AS and improve prognosis in this cohort of patients
Дод.точки доступу:
Кушнір, Ю. С.
Віхрова, Т. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


    Кучерявенко, В. В.
    Динаміка маркерів клітинної ланки імунітету у хворих з підвищеним індексом маси тіла при політравмі / В. В. Кучерявенко, Ю. В. Волкова // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 87-92. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (иммунология, осложнения, терапия)
ВЕС ИЗБЫТОЧНЫЙ -- OVERWEIGHT (иммунология, осложнения)
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX
ИММУНИТЕТ КЛЕТОЧНЫЙ -- IMMUNITY, CELLULAR
Анотація: Імунна система є сукупністю лімфоїдної тканини, яка у взаємозв’язку з іншими адаптаційними системами організму здійснює специфічний антигенно-структурний гомеостаз внутрішнього середовища. Тому мета цього дослідження — вивчення динаміки маркерів клітинної ланки імунітету у хворих з підвищеним індексом маси тіла (ІМТ) при політравмі. Матеріали та методи. У 224 хворих з політравмою з різною стартовою цифрою ІМТ в період 1-ша доба — 1 рік з моменту отримання ушкоджень був проаналізований імунологічний стан — субпопуляційний склад лімфоцитів. Пацієнти мали однакову тяжкість стану на момент надходження за шкалою АРАСНЕ ІІ — 14,0 ± 5,8 бала і були розподілені на 3 стратифіковані клінічні групи залежно від стартових цифр антропометричних показників та ІМТ. Так, у І групу ввійшли 88 пацієнтів з ІМТ на момент надходження до 29,9 (26,1 ± 3,1) кг/м2; у ІІ групу — 84 хворі з ІМТ на момент надходження 30,0–39,9 (35,2 ± 3,8) кг/м2; у ІІІ групу — 52 хворі з ІМТ на момент надходження 40,0 (46,2 ± 5,8) кг/м2. Контрольну групу становили 60 добровольців. Дослідження проводилося на 1-шу, 3-тю, 7-му, 14, 30 та 360-ту добу від моменту отримання політравми. Результати. Для хворих з ІМТ ≥ 29,9 кг/м2 характерний короткочасний слабковиражений дисбаланс регуляторних Т-клітин і Т-дефіцит, що максимально проявляється в перший тиждень захворювання, має пристосувальний характер, раннє відновлення (до 14-ї доби) функцій клітинного імунітету, відсутність слідової реакції у віддалені терміни. Для хворих з ІМТ 30,0–39,9 кг/м2 характерний Т-дефіцит, що максимально проявляється протягом першого місяця, поєднується з незначним дисбалансом субпопуляцій Т-лімфоцитів, зниженням мембранних функцій цих клітин в строки до 1 місяця, наявністю віддаленої неінтенсивної слідової реакції у вигляді зниження кількості Т-лімфоцитів, Т-супресорів, Т-активних лімфоцитів до нижньої межі нормальних значень, високоамплітудного коливання Т-хелперів/індукторів, порушенням мембранних функцій в строки до 1 року. Для хворих з ІМТ ≥ 40,0 кг/м2 характерним є Т-дефіцит у всі строки обстеження з максимально вираженою інтенсивністю. Найбільші його прояви були визначені в перший місяць хвороби і зберігалися навіть до 1 року. Відзначено зниження Т-лімфоцитів на 40 % і більше від нормальних значень, яке зберігалося більш одного тижня і не мало тенденції до подальшого зростання, прогресуюче зниження Т-активних лімфоцитів більше ніж на 40 %, що супроводжувалося вираженим порушенням взаємодії регуляторних Т-клітин (Т-хелперів і Т-супресорів). Висновки. Таким чином, у хворих з підвищеним індексом маси тіла кожної із груп порівняння була виявлена індивідуальна відповідь на механічну травму, що, найімовірніше, обумовлене стартовим ІМТ досліджуваних пацієнтів
The immune system is a collection of lymphoid tissue, which, in conjunction with other adaptation systems of the body, provides specific antigenic-structural homeostasis of the internal environment. Therefore, the purpose was to study the dynamics of markers of cellular immunity in patients with an increased body mass index (BMI) in polytrauma. Materials and methods. In 224 polytrauma patients with different baseline BMI, the immunological state (the subpopulation composition of lymphocytes) was analyzed in the period of 1 day — 1 year from the date of injury. Severity of patients’ condition was the same at the time of admission — 14.0 ± 5.8 on the APACHE II score. Patients were divided into 3 clinical groups, depending on the baseline anthropometric indicators and BMI. Thus, group I included 88 individuals with BMI at admission of 29.9 (26.1 ± 3.1) kg/m2, group II — 84 patients with BMI at admission of 30.0–39.9 (35.2 ± 3.8) kg/m2, group III — 52 persons with BMI at admission 40.0 (46.2 ± 5.8) kg/m2. The control group consisted of 60 volunteers. The study was conducted on 1, 3, 7, 14, 30 and 360 days from the moment of polytrauma. Results. Patients with BMI ≥ 29.9 kg/m2 were characterized by short-term mild imbalance of regulatory T-cells and T-deficiency that was most significant in the first week of the disease and had adaptive nature; early recovery (up to 14 days) of cellular immunity functions; the absence of long-term aftersensation. Patients with BMI of 30.0–39.9 kg/m2 had T-deficiency, which was most pronounced during its first month, combined with a slight imbalance of T-lymphocyte subpopulations, a decline in the membrane functions of these cells for up to 1 month, and the presence of a remote non-intensive aftersensation in the form of reduced number of T-lymphocytes, T-suppressors, T-active lymphocytes to the lower limit of normal values, high-amplitude fluctuations of T-helper/inductors, with a violation of membrane functions for up to 1 year. For patients with BMI ≥ 40.0 kg/m2, T-deficiency is typical in all periods of the examination with the most pronounced intensity. Its manifestations were greatest during the first month of the disease and persisted even up to 1 year. There was a decrease in T-lymphocytes by 40 % or more of normal values, which persisted for more than one week and did not have a tendency to further growth, a progressive decrease in T-active lymphocytes by more than 40 % that was accompanied by a pronounced violation of the interaction of regulatory T-cells (T-helpers and T-suppressors). Conclusions. Thus, in patients with increased BMI, in each of the comparison groups, an individual response to mechanical injury was detected, which is most likely due to the baseline BMI of the examined patients
Дод.точки доступу:
Волкова, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


    Лизогуб, М. В.
    Вплив методу анестезії на об’єм крововтрати при оперативних втручаннях на поперековому відділі хребта / М. В. Лизогуб, М. А. Георгіянц, К. І. Лизогуб // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 93-97. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES (хирургия)
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE (патология, хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL (методы)
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS (методы)
КРОВОПОТЕРЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- BLOOD LOSS, SURGICAL (профилактика и контроль)
Анотація: Операції на поперековому відділі хребта можуть виконуватися в умовах як загальної анестезії (ЗА), так і спінальної (СА). Однією з переваг останньої деякі автори вважають зниження крововтрати. Проте це питання залишається дискусійним. Мета дослідження: порівняти об’єм крововтрати при операціях на поперековому відділі хребта при використанні спінальної та загальної внутрішньовенної анестезії. Матеріали та методи. У дослідження включено 215 пацієнтів 18–70 років, ASA I–II, з дегенеративними захворюваннями хребта, яким виконувались планові оперативні втручання з транспедикулярною стабілізацією 1–2 сегментів. Пацієнтам групи СА (n = 110) виконували спінальну анестезію 0,5% розчином бупівакаїну (4 мл), пацієнтам групи ЗА (n = 105) — загальну внутрішньовенну анестезію із штучною вентиляцією легень (пропофол, фентаніл, атракуріум у загальноприйнятих дозах). Жорсткою умовою дослідження було підтримання середнього артеріального тиску (САТ) 60–80 мм рт.ст. Результати. Урапідил для корекції гемодинаміки вводився у 21,9 ± 4,0 % пацієнтів групи ЗА і лише у 3,6 ± 1,8 % пацієнтів групи СА, проте у групі СА САТ був статистично значуще нижчим, ніж у пацієнтів групи ЗА. В результаті дослідження не виявлено різниці об’єму крововтрати між пацієнтами досліджуваних груп (ні за методом Moore, ні за різницею гемоглобіну). Проте загальний час оперативного втручання був статистично значуще більшим у групі ЗА порівняно із групою СА (128,5 ± 40,0 хв проти 104,6 ± 26,3 хв, р 0,05). Отримані нами розрахунки вказують на сильний кореляційний зв’язок між тривалістю оперативного втручання та індексом маси тіла (r
Lumbar spine surgery may be performed under general (GA) or spinal (SA) anesthesia. One of the advantages of SA is thought to be reducing blood loss, but this question remains controversial. The aim of our study was to compare blood loss during lumbar spine surgery under spinal anesthesia or total intravenous anesthesia. Materials and methods. We examined 215 patients aged 18–70 years, ASA I–II with degenerative lumbar spine diseases, who were operated with 1–2 segment fusion. In SA group (n = 110), we performed spinal anesthesia with 4 ml 0.5% bupivacaine. In GA group (n = 105), total intravenous anesthesia (propofol, fentanyl, atracurium in standard doses) was used. Mean arterial pressure (MAP) was strictly maintained at the level of 60–80 mmHg. Results. Urapidil for hemodynamics correction was used in 21.9 ± 4.0 % of GA patients and in 3.6 ± 1.8 % SA patients. MAP in SA group was significantly lower than in GA group. Nevertheless, we did not find any difference in blood loss between groups, but the surgery was significantly longer in GA group compared to SA group (128.5 ± 40.0 min vs 104.6 ± 26.3 min, р 0.05). We also found strong correlation between surgery time and body mass index (r
Дод.точки доступу:
Георгіянц, М. А.
Лизогуб, К. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-33 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)