Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=МУ104/2019/3<.>
Загальна кількість знайдених документів : 33
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-33 
1.


   
    Періопераційне впровадження кровозберігаючих технологій в інтенсивній терапії хворих онкопроктологічного профілю / О. М. Клигуненко [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 151-155. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS (хирургия)
КРОВОПОТЕРЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- BLOOD LOSS, SURGICAL (профилактика и контроль)
ГЕМОРРАГИИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- POSTOPERATIVE HEMORRHAGE (профилактика и контроль, терапия)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (методы)
Анотація: Світова тенденція щодо використання кровозамінних методик при оперативних втручаннях, що супроводжуються значною крововтратою, цілком обґрунтовано набирає все більшої популярності. Відомо безліч ускладнень, пов’язаних із проведенням переливання крові та її компонентів. Однак, не маючи на заміну у своєму арсеналі альтернативних «безкровних» методик пері­операційного менеджменту, провести багато операцій просто неможливо. В даній роботі здійснений аналіз клініко-лабораторних показників у пацієнтів із використанням стимуляторів еритропоезу в періопераційному менеджменті радикальних онкопроктологічних операцій порівняно зі стандартним веденням хворих із використанням гемотрансфузії
The worldwide trend towards the use of blood replacement techniques in surgical interventions accompanied by significant blood loss is understandably gaining popularity. There are many complications associated with the transfusion of blood and its components. However, it is impossible to carry out many surgeries without having alternative bloodless methods of perioperative management. In this work, the analysis of clinical and laboratory parameters in patients was performed when using erythropoiesis-stimulating agents in the perioperative management of radical oncoproсtology surgeries as compared to the standard management of patients with the help of hemotransfusion
Дод.точки доступу:
Клигуненко, О. М.
Площенко, Ю. О.
Новіков, С. П.
Фролов, К. Б.
Кирилова, Л. О.
Гавриш, К. В.
Карась, Р. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    Інтраопераційне застосування урапідилу в ургентній гінекології / Л. Р. Філімонова [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 147-150. - Бібліогр. наприкінці ст.


Рубрики: Урапидил

MeSH-головна:
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (методы)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: При проведенні анестезіологічного забезпечення не завжди можна уникнути інтраопераційного підвищення артеріального тиску, що потребує медикаментозної корекції. Ефективними з точки зору нормалізації артеріального тиску в умовах операційної гіпертензії є блокатори α-адренорецепторів. Метою нашого дослідження була оцінка ефективності та переносимості урапідилу в інтраопераційній терапії пацієнток з артеріальною гіпертензією в ургентній гінекології. Матеріали та методи. Перша група (n = 20) — пацієнтки, які раніше не спостерігали в себе підвищеного рівня артеріального тиску (перша регістрація підвищеного артеріального тиску на операційному столі); друга група (n = 20) — пацієнтки, які систематично приймали антигіпертензивні препарати. Урапідил призначався за схемою: спочатку препарат вводили внутрішньовенно болюсом дозою 25 мг; в подальшому для підтримки стабільного рівня артеріального тиску 100 мг препарату додавали до 30 мл 0,9% розчину натрію хлориду та вводили за допомогою інфузомату зі швидкістю 8,1 ± 0,9 мг/год в першій групі пацієнток та 7,8 ± 1,0 мг/год у другій групі пацієнток. Висновки. Застосування урапідилу в терапії періопераційної артеріальної гіпертензії дозволяє ефективно контролювати артеріальний тиск як у пацієнток, у яких раніше артеріальна гіпертензія не була діагностована, так і в пацієнток, які приймали антигіпертензивні ліки першої лінії
During anesthetic management, it is not always possible to avoid an intraoperative increase in blood pressure, which requires medical correction. α-adrenoreceptor blockers are effective in terms of normalizing blood pressure in operative hypertension. The purpose of our study was to eva­luate the efficacy and tolerability of urapidil in the intraoperative therapy of patients with hypertension in emergency gyneco­logy. Materials and methods. The first group (n = 20) included patients with no history of elevated blood pressure (the first registration of high blood pressure was on the operating table); the second group (n = 20) — females who regularly took antihypertensive drugs. Urapidil was prescribed according to the following scheme: first, the drug was injected with an intravenous bolus dose of 25 mg and then, to maintain a stable blood pressure level, urapidil at a dose of 100 mg was added to 30 ml of 0.9% sodium chloride solution and injected with the help of infusion pump at a rate of 8.1 ± 0.9 mg/h in the first group of patients and 7.8 ± 1.0 mg/h in the second group. Conclusions. The use of urapidil in the treatment of perioperative hypertension makes it possible to effectively control blood pressure both in patients who have not been diagnosed with hypertension previously, and in patients who have taken first-line antihypertensive drugs regularly
Дод.точки доступу:
Філімонова, Л. Р.
Пахоленко, Н. П.
Седінкін, В. А.
Петрова, М. А.
Душейко, О. А.
Первак, М. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Садова-Чуба, З. Т.
    Дослідження частоти виникнення катетер-асоційованих інфекцій сечовивідних шляхів у дітей залежно від умов катетеризації сечового міхура / З. Т. Садова-Чуба // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 162-164. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ КАТЕТЕРИЗАЦИЯ -- URINARY CATHETERIZATION (вредные воздействия, методы)
КАТЕТЕР-АССОЦИИРОВАННЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CATHETER-RELATED INFECTIONS (эпидемиология, этиология)
МОЧЕВЫХ ПУТЕЙ ИНФЕКЦИИ -- URINARY TRACT INFECTIONS (эпидемиология, этиология)
ИНФЕКЦИЯ ВНУТРИБОЛЬНИЧНАЯ -- CROSS INFECTION
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Метою роботи було дослідити частоту виникнення катетер-асоційованих інфекцій сечовивідних шляхів у пацієнтів відділення інтенсивної терапії дитячої клініки залежно від умов, в яких проводилась катетеризація сечового міхура. Досліджено 60 пацієнтів відділення інтенсивної терапії дитячої клініки віком 6–12 років з гнійною хірургічною патологією та пневмонією. Пацієнтів поділено на дві групи: група 1 — пацієнти, яким катетеризація сечового міхура проводилась в умовах операційної; група 2 — пацієнти, яким катетеризація сечового міхура проводилась в умовах відділення інтенсивної терапії. Результати дослідження показали, що катетер-асоційовані інфекції сечовивідних шляхів виникають швидше і з більшою частотою у пацієнтів групи 2. Також, за результатами нашого дослідження, бактеріурія у дітей із катетеризованим сечовим міхуром виникає швидше й у більшої кількості осіб жіночої статі
Instrumental manipulations on the urinary system and/or catheterization of the urinary bladder have been applied to the majority of patients having hospital-acquired urinary tract infections. Most hospital-acquired urinary tract infections are catheter-associated. The purpose of the work was to study the frequency of catheter-associated urinary tract infections in patients of the intensive care unit in the pediatric clinic, depending on the conditions in which the catheterization of the bladder was performed. Sixty patients of the intensive care unit of Lviv Regional Children’s Clinical Hospital “Ohmadyt” aged 6–12 years with purulent surgical pathology and pneumonia were examined. They were divided into two groups, 30 persons in each: patients who underwent catheterization of the bladder in the operating room (group 1); children to whom catheterization of the bladder was conducted in the intensive care unit (group 2). The main criterion for the diagnosis of catheter-associated urinary tract infection was bacteriuria (≥ 105 CFU/ml). Microbiological urine culture was performed on days 3 and 5 after catheterization of the bladder. According to the study results, the frequency of catheter-associated urinary tract infections and the rate of bacteriuria were significantly lower in group 1 compared to group 2. The difference between group 1 and group 2 is significant on day 5. Also, we can observe that in girls, bacteriuria due to catheterized bladder occurred more often (in 43 % of female patients on day 5) and was faster (in 20 % on day 3 of catheterization) than in boys (7 and 17 %, respectively). The results obtained allow us to draw the following conclusions: the rate of catheter-associated urinary tract infections is more influenced by the conditions in which the catheterization of the bladder is performed rather than background antibiotic therapy; generally, bacteriuria after bladder catheterization develops faster and more often in girls than in boys
Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Халімончик, В. В.
    Вплив низьких доз кетаміну на маркери запалення при лапароскопічних операціях у гінекології / В. В. Халімончик, О. М. Клигуненко // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 156-161. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (методы)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS (методы)
КЕТАМИН -- KETAMINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION (иммунология)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (действие лекарственных препаратов, кровь)
Анотація: Метою роботи було вивчення впливу субнаркотичних доз кетаміну на сироваткову концентрацію прозапальних (IL-6, TNF-α) цитокінів після планових лапароскопічних операцій у гінекології. Матеріали та методи. 40 пацієнток віком від 21 до 60 років, яким планувалися лапароскопічні гінекологічні втручання, були рандомізовані на дві групи (по 20 хворих). Пацієнткам І групи проводилася тотальна внутрішньовенна анестезія (ТВА) з використанням пропофолу та фентанілу, ІІ групи — ТВА з додатковим введенням субнаркотичних доз кетаміну й одноразовим введенням декскетопрофену 50 мг за 30 хвилин до закінчення операції. Рівень IL-6 та TNF-α визначали до індукції анестезії, через 2 і 24 години після операції. Результати. Концентрація ІL-6 через 2 та 24 години після операції була вірогідно нижчою в пацієнток ІІ групи порівняно з контролем (р 0,05). Динаміка рівня TNF-α на етапах дослідження між групами не відрізнялась. Висновки. Інтраопераційне застосування низьких доз кетаміну зменшує продукцію IL-6, але не впливає на концентрацію TNF-α. Необхідні подальші дослідження для визначення оптимальної дози, ефективних комбінацій і стратегії введення кетаміну в періопераційному періоді
The purpose was to evaluate the effect of subanesthetic doses of ketamine on serum pro-inflammatory cytokines (interleukin-6 (IL-6), tumor necrosis factor α (TNFα)) after elective laparoscopic gynecological surgery. Materials and methods. A total of 40 patients aged 21 to 60 years undergoing laparoscopic gynecological surgery were randomly assigned into 2 groups. Group 1 patients received total intravenous anesthesia with propofol and fentanyl. Group 2 patients received total intravenous anesthesia with additional administration of subanesthetic doses of ketamine and a single administration of 50 mg of dexketoprofen 30 minutes before the end of the surgery. IL-6 and TNFα levels were measured before induction into anesthesia, 2 and 24 hours after surgery. Results. IL-6 levels 2 and 24 hours after surgery were significantly lower in patients of group 2 compared to controls (p 0.05). The dynamics of TNFα levels was similar in both groups. Conclusions. Intraoperative use of low doses of ketamine reduces the production of IL-6, without affecting TNFα concentration. Further researches are needed to determine the optimal dose, effective combinations, and strategies for administering ketamine in the perioperative period
Дод.точки доступу:
Клигуненко, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    Клиповое мышление в анестезиологии: катастрофа или закономерность? / Е. Н. Клигуненко [и др.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 124-136. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
АНЕСТЕЗИОЛОГИЯ -- ANESTHESIOLOGY (кадры)
МЫШЛЕНИЕ -- THINKING
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL
Анотація: Изучена степень распространения клипового мышления в среде студентов, интернов и слушателей циклов специализации и повышения квалификации врачей в зависимости от узкой специализации, возраста и стажа работы. Определены причины, негативные и позитивные черты процесса замены длительного мышления на клиповое, а также предложены адаптивные элементы тактики обучения в до- и последипломном высшем медицинском образовании
The degree of propagation of mosaic thinking among students, interns, and students of cycles of specialization and advanced training of doctors depending on the focused specialization, age and length of service has been studied. The causes, negative and positive features of the process of replacing long-term thinking with a mosaic one are determined, and the adaptive elements of training tactics in pre- and postgraduate higher medical education are proposed
Дод.точки доступу:
Клигуненко, Е. Н.
Ехалов, В. В.
Кущ, Е. А.
Кравец, О. В.
Гайдук, О. И.
Баранник, С. И.
Хоботова, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Дудас, А. Б.
    Купирование мышечной дрожи в перипартальном периоде / А. Б. Дудас, О. В. Максимова, Е. Н. Клигуненко // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 119-123. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ДРОЖАНИЕ -- SHIVERING (действие лекарственных препаратов)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
НЕФОПАМ -- NEFOPAM (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: Мышечная дрожь — широко распространенное осложнение послеоперационного периода. Частота возникновения достигает 20 % [1]. Первичной причиной интра- или послеоперационной мышечной дрожи является интраоперационная гипотермия, которая обусловлена нарушением терморегуляции на фоне действия анестетиков. Развитие гипотермии в интраоперационном периоде прежде всего связано со сбоем в работе физиологических механизмов терморегуляции, на которые влияют как общие, так и местные анестетики. Понимание особенностей влияния анестетиков на существующие механизмы терморегуляции служит ключом к решению проблемы периоперационных колебаний температуры, поскольку непосредственное действие анестетиков (в гораздо большей степени, чем холод в операционной) становится причиной большинства температурных нарушений, с которыми мы сталкиваемся у хирургических пациентов. Цель: оценить эффективность применения препарата нефопам для купирования мышечной дрожи в перипартальном периоде. Материалы и методы. Исследование проведено в КУ «Днепропетровский областной перинатальный центр со стационаром» ДОС. В исследование включено 120 беременных, сопоставимых по антропометрическим данным, возрасту (18–40 лет), общесоматическому статусу, характеру основной патологии. Результаты. При болюсном внутривенном (в/в) введении 10 мг нефопама (подгруппа 1А) продолжительность мышечной дрожи сокращалась до 45 секунд — 1 минуты. При оперативном родоразрешении синдром мышечной дрожи развивался в среднем через 8 ± 2 минуты после извлечения плода. У рожениц подгруппы 2Б синдром самостоятельно купировался в среднем через 45 ± 5 минут. После введения 20 мг нефопама (подгруппа 2А) клинические проявления озноба прекращались в среднем через 30 секунд — 1 минуту. Ни у одной из женщин, получавших нефопам, не наблюдалось повторных эпизодов мышечной дрожи, тошноты или рвоты, потливости или тахикардии. Выводы. Введение нефопама позволяет купировать мышечную дрожь у 100 % рожениц независимо от способа родоразрешения. Однократная болюсная доза нефопама, достаточная для быстрого купирования мышечной дрожи, зависит от способа родоразрешения и составляет 10 мг для вагинальных родов, 20 мг — для оперативных родов. При оперативном родоразрешении введение нефопама в дозе 20 мг в/в в конце операции кесарева сечения позволяет качественно уменьшить выраженность послеоперационного болевого синдрома
М’язове тремтіння — досить поширене ускладнення післяопераційного періоду. Частота виникнення досягає 20 % [1]. Первинною причиною інтра- або післяопераційного м’язового тремтіння є інтраопераційна гіпотермія, що обумовлена порушенням терморегуляції на тлі дії анестетиків. Розвиток гіпотермії в інтраопераційному періоді перш за все пов’язаний зі збоєм в роботі фізіологічних механізмів терморегуляції, на які впливають як загальні, так і місцеві анестетики. Розуміння особливостей впливу анестетиків на існуючі механізми терморегуляції служить ключем до вирішення проблеми періопераційних коливань температури, оскільки безпосередня дія анестетиків (у набагато більшому ступені, ніж холод в операційній) стає причиною більшості температурних порушень, з якими ми стикаємося у хірургічних пацієнтів. Мета: оцінити ефективність застосування препарату нефопам для купірування м’язового тремтіння в перипартальному періоді. Матеріали та методи. Дослідження проведено в КЗ «Дніпропетровський обласний перинатальный центр зі стаціонаром» ДОР. У дослідження включено 120 вагітних, схожих за антропометричними даними, віком (18–40 років), загальносоматичним статусом, характером основної патології. Результати. При болюсному внутрішньовенному (в/в) введенні 10 мг нефопаму (підгрупа 1А) тривалість м’язового тремтіння скорочувалася до 45 секунд — 1 хвилини. При оперативному розродженні синдром м’язового тремтіння розвивався в середньому через 8 ± 2 хвилини після вилучення плода. У породіль підгрупи 2Б синдром м’язового тремтіння самостійно купірувався в середньому через 45 ± 5 хвилин. Після введення 20 мг нефопаму (підгрупа 2А) клінічні прояви ознобу припинялися в середньому через 30 секунд — 1 хвилину. У жодної жінки, яка отримувала нефопам, не спостерігалося повторних епізодів м’язового тремтіння, нудоти або блювання, пітливості або тахікардії. Висновки. Введення нефопаму дозволяє купірувати м’язове тремтіння у 100 % породіль незалежно від способу розродження. Одноразова болюсна доза нефопаму, достатня для швидкого купірування м’язового тремтіння, залежить від способу розродження і становить 10 мг для вагінальних пологів, 20 мг — для оперативних пологів. При оперативному розродженні введення нефопаму в дозі 20 мг в/в в кінці операції кесарева розтину дозволяє якісно зменшити вираженість післяопераційного больового синдрому
Muscle tremor is a widespread postoperative complication, its incidence rate reaches 20 % [1]. The primary cause of intra- or postoperative muscle tremors is intraoperative hypothermia, which is caused by impaired thermoregulation against the background of the action of anesthetics. The development of hypothermia in the intraoperative period is primarily associated with the failure of the physiological mechanisms of thermoregulation, which are influenced by both general and local anesthetics. Understanding the effects of anesthetics on the existing mechanisms of thermoregulation is the key to solving the problem of perioperative temperature fluctuations, since the direct action of anesthetics (to a much greater degree than the cold in the operating room) causes most of the temperature disorders we face in surgical patients. The purpose was to evaluate the effectiveness of nefopam for the relief of muscle tremors in the peripartum period. Materials and methods. The study was carried out at the MI “Dnipropetrovsk Regional Perinatal Center with a Hospital” of DRC (chief physician — Ph.D. L.I. Padalko). The study included 120 pregnant women comparable in terms of anthropometric data, age (18–40 years), general somatic status, and the nature of the underlying pathology. Results. With intravenous bolus administration of 10 mg nefopam (subgroup 1A), the duration of muscle tremor was reduced to 45 seconds — 1 minute. During operative delivery, muscle tremor syndrome developed on average 8 ± 2 minutes after fetal extraction. In parturient women from subgroup 2B, the syndrome was stopped spontaneously in 45 ± 5 minutes on average. After the administration of 20 mg nefopam (subgroup 2A), the clinical manifestations of chills stopped on average after 30 seconds — 1 minute. None of the women receiving nefopam had repeated episodes of muscle tremors, nausea or vomiting, sweating, or tachycardia. Conclusions. The administration of nefopam makes it possible to control muscle tremors in 100 % of parturient women regardless of the mode of delivery. A single bolus dose of nefopam sufficient for rapid relief of muscle tremors depends on the mode of delivery and is 10 mg for vaginal delivery, 20 mg for operative delivery. In operative delivery, administration of nefopam at a dose of 20 mg intravenously at the end of cesarean section can qualitatively reduce the severity of postoperative pain
Дод.точки доступу:
Максимова, О. В.
Клигуненко, Е. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Криштофор, Д. А.
    Сравнительная характеристика политравмы мирного времени и боевой травмы в стационаре ІІІ уровня / Д. А. Криштофор, Е. Н. Клигуненко, А. А. Криштофор // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 140-146. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (диагностика, хирургия, этиология)
ТРАВМ ПОКАЗАТЕЛИ ТЯЖЕСТИ -- TRAUMA SEVERITY INDICES
Анотація: Боевые сочетанные травмы протекают тяжелее, чем политравма мирного времени, из-за разницы в поражающих факторах, условиях получения травмы, сроках оказания помощи пострадавшим, массовости поражений. Цель исследования: провести сравнительный анализ тяжести состояния пострадавших с мирной и боевой политравмой при поступлении в стационар III уровня. Материалы и методы. Обследовано 79 пострадавших с политравмой мирного времени и 65 раненых из зоны АТО. Изучались изменения сознания по шкале комы Глазго, показатели гемодинамики, потребность в вазопрессорной поддержке и искусственной вентиляции легких, перистальтика кишечника, показатели общего анализа крови, печеночный и почечный комплекс, коагулограмма, показатели кислотно-основного и газового состава крови, уровень цитокинов (IL-6, IL-10) в сыворотке крови. Результаты. При мирной политравме достоверно чаще встречались черепно-мозговые травмы и торакоабдоминальные травмы, при боевой — травмы мягких тканей. Среди причин мирной политравмы преобладали дорожно-транспортные происшествия и высотные травмы, боевой — минно-взрывная травма. Раненые на 12,2 % чаще требовали ургентных оперативных вмешательств. Нарушения сознания в группе боевой травмы чаще были связаны с седацией, а мирной — непосредственно с черепно-мозговой травмой. Гипотензия и тахикардия при боевой травме были менее выражены за счет проведенных ранее противошоковых мероприятий и вазопрессорной поддержки. При боевой травме были более выражены гипоальбуминемия, гипокоагуляция и почечная дисфункция. В проявлениях цитолитического синдрома при боевой травме преобладало повышение уровня аспартатаминотрансферазы (АсТ), что, вероятнее всего, также объяснялось разрушением больших массивов тканей. Воспалительная реакция от характера травмы не зависела и ассоциировалась только с тяжестью и локализацией повреждений. Частота ­осложнений составила 41,8 % при мирной травме и 47,7 % — при боевой, летальность — 8,9 и 13,8 % соответственно. Выводы. Таким образом, при аналогичной тяжести травмы и объеме кровопотери боевая травма отличается от мирной по своей структуре и сопровождается более выраженными системными расстройствами, в основном печеночной, почечной и гемокоагуляционной дисфункцией. Это приводит к более высокой частоте осложнений и летальности
Combat multiple injuries are more severe than civilian ones due to the difference in the adverse factors, trauma circumstances, medical aid timing, number of injuries. The purpose was to conduct a comparative analysis of civilian and combat trauma patients’ status upon admission to a level III hospital. Materials and methods. Seventy-nine victims with civilian multiple trauma and 65 wounded persons from the ATO zone were included in the study. We studied consciousness (Glasgow coma scale), hemodynamics, need for vasopressor support and mechanical ventilation, intestinal peristalsis, general blood count, hepatic and renal parameters, coagulogram, acid-base balance and blood gases, serum cytokine levels (interleukins 6, 10). Results. In civilian multiple trauma, traumatic brain injuries and thoraco-abdominal trauma were more common, while combat trauma patients more often had soft tissue injuries. Road accidents and catatrauma were the main causes of civilian multiple trauma, while in combat trauma, blast injuries prevailed. Urgent surgical interventions rate was 12.2 % higher in combat trauma. In combat trauma, impaired consciousness was associated with sedation, in civilian — directly with traumatic brain injury. Hypotension and tachycardia were less severe in combat trauma due to prior resuscitation and vasopressor support. Hypoalbuminemia, hypocoagulation and renal dysfunction were more severe in combat trauma. With cytolytic syndrome manifestations in combat trauma, AST increase prevailed, which was most likely explained by massive tissue destruction. Inflammatory reaction did not depend on the nature of injury and was associated only with its severity and localization. Complications rate was 41.8 % in civilian trauma and 47.7 % in combat trauma, mortality rate — 8.9 and 13.8 %, respectively. Conclusions. Despite similar severity of injury and blood loss, combat wounds have different injury patterns and result in more severe systemic disorders, such as hepatic, renal and hemocoagulation dysfunction. This leads to the higher complications and mortality rates
Дод.точки доступу:
Клигуненко, Е. Н.
Криштофор, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Єхалов, В. В.
    Медична етика та деонтологія в практиці лікаря-дитячого анестезіолога / В. В. Єхалов, О. С. Павлиш, С. В. Єгоров // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 137-139. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ЭТИКА МЕДИЦИНСКАЯ -- ETHICS, MEDICAL
ВРАЧИ БОЛЬНИЧНЫЕ -- HOSPITALISTS (этика)
АНЕСТЕЗИОЛОГИЯ -- ANESTHESIOLOGY (кадры, этика)
ДЕТЕЙ ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ -- CHILD HEALTH SERVICES (кадры, этика)
Анотація: У даній статті наведений аналіз 250 анкет із питань медичної етики та деонтології лікарів-інтернів та лікарів-курсантів за фахом «дитяча анестезіологія». Лікарі-інтерни показують високий рівень усвідомлення питань медичної етики та деонтології. Лікарі з певним стажем роботи більш освічені в плані моральних цінностей та при заповненні анкет використали свій попередній досвід з окремих питань медичної деонтології. На недостатнє додержання принципів медичної етики та деонтології в медичній галузі взагалі та в дитячій анестезіології зокрема негативно впливає поширення кліпового мислення серед інтернів та фахівців навіть більшою мірою, ніж соціальні проблеми
This article analyzes 250 questionnaires on medical ethics and deontology filled in by interns and trainee physicians major in pediatric anesthesiology. Interns show a high level of awareness about medical ethics and deontology. Doctors with a certain work experience are more educated in terms of moral values and, when filling in questionnaires, used their experience on specific topics of medical deontology. Inadequate adherence to the principles of medical ethics and deontology in the medical sector in general and in children’s anesthesiology in particular is negatively affected by the spread of mosaic thinking among interns and specialists, even more so than social problems
Дод.точки доступу:
Павлиш, О. С.
Єгоров, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


   
    Обновленные принципы обучения врачей-интернов разных специальностей по модулю "Неотложные состояния" / Е. Н. Клигуненко [и др.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 186-191. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
НЕОТЛОЖНЫЕ СОСТОЯНИЯ
ИНТЕРНАТУРА И РЕЗИДЕНТУРА -- INTERNSHIP AND RESIDENCY
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL
Анотація: Подготовка врачей-интернов различных специальностей к лицензионному экзамену «Крок-3» является важной проблемой современного последипломного образования. С целью оптимизации этого процесса пересмотрен и обновлен ряд педагогических принципов. Внедрение этих принципов в учебный процесс позволило значительно улучшить результаты лицензионного экзамена
Preparation of interns of various specialties for the licensing examination “Step-3” is an important problem of modern postgraduate education. In order to optimize this process, a number of pedagogical principles have been revised and updated. The introduction of these principles in the educational process has significantly improved the results of the licensing examination
Дод.точки доступу:
Клигуненко, Е. Н.
Ехалов, В. В.
Станин, Д. М.
Кравец, О. В.
Кущ, Е. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Лященко, О. В.
    Больовий синдром при онкологічних захворюваннях та способи боротьби з ним / О. В. Лященко // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 182-185. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (осложнения)
БОЛИ ХРОНИЧЕСКИЕ -- CHRONIC PAIN (терапия, хирургия, этиология)
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA (методы)
Анотація: Однією з важливих проблем сьогодення є онкологічні захворювання. За прогнозами Все­світньої організації охорони здоров’я, захворюваність на онкологічні захворювання та смертність при них будуть збільшуватися, і у 2030 р. патологія забере понад 13 млн життів. При цій патології біль є невід’ємним симптомом. На заключних стадіях хвороби від терпимого біль поступово розвивається до сильного, нестерпного, що має постійний характер. У рекомендаціях експертів Все­світньої організації охорони здоров’я виділено три ступені фармакотерапії, що забезпечують раціональне лікування больового синдрому в онкологічних хворих. Підбір ефективної терапії проти болю — складне завдання, що вимагає поетапного підходу. Насамперед необхідний анамнез: причина болю, давність, локалізація, інтенсивність, зв’язок із часом доби і фізичним навантаженням, тип анальгетиків, що вже застосовувалися, та їх ефективність. Медичні дослідження останнього часу свідчать про те, що больовий синдром необхідно лікувати незалежно від прогнозів за основним захворюванням. Це потрібно, щоб запобігти руйнівній дії болю на фізичний, моральний і психічний стан пацієнта, зберегти його соціальну значимість
One of the most important problems today is cancer. According to the World Health Organization prognosis, incidence of cancer and mortality will increase with them, and in 2030, the pathology will take over 13 million lives. Pain is an inevitable symptom of this illness. In the final stages of the disease, the tolerable pain gradually develops into a severe, painful, persistent form. In the recommendations of the World Health Organization experts, there are three stages of pharmacotherapy, which provide rational treatment of pain syndrome in cancer patients. The selection of effective pain management is a complex task that requires a phased approach. First of all, the doctor needs anamnesis: the cause of pain, its duration, localization, severity, association with the time of day and exercises, type of analgesics that have already been used, and their effectiveness. Medical studies in recent years suggest that pain should be treated regardless of prognosis for the underlying disease. This is necessary to prevent the destructive effect of pain on the physical, moral and mental state of the patient, to preserve his social significance
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


   
    Неонатальный абстинентный синдром // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 197-198


MeSH-головна:
НОВОРОЖДЕННЫХ АБСТИНЕНЦИИ СИНДРОМ -- NEONATAL ABSTINENCE SYNDROME (диагностика, терапия, эпидемиология, этиология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


   
    Тези одинадцятого Британсько-українського симпозіуму (БУС 11) "Інноваційні технології та методики в анестезіології та ІТ, 17-20 квітня 2019 р., м. Київ // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 192-196


MeSH-головна:
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
СЪЕЗДЫ, СИМПОЗИУМЫ -- CONVENTIONS, SYMPOSIUMS
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


   
    Клинический случай успешного лечения злокачественного нейролептического синдрома на фоне острой токсико-аллергической реакции IV степени / Е. Н. Клигуненко [и др.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 169-171. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
СТИВЕНСА-ДЖОНСОНА СИНДРОМ -- STEVENS-JOHNSON SYNDROME (осложнения, терапия)
НЕЙРОЛЕПТИЧЕСКИЙ ЗЛОКАЧЕСТВЕННЫЙ СИНДРОМ -- NEUROLEPTIC MALIGNANT SYNDROME (диагностика, осложнения, терапия)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Злокачественный нейролептический синдром является потенциально опасным осложнением при проведении нейролептической терапии, требующим своевременной диагностики, основанной на исключении других причин гипертермии, и специфических лабораторных исследований. Тактика лечения данного состояния принципиально отличается от тактики ведения больных с другой патологией, сопровождающейся гипертермией. В статье представлен клинический случай успешной и своевременной диагностики и лечения данного состояния
Neuroleptic malignant syndrome is a potentially dangerous complication of neuroleptic therapy requiring timely diagnosis, based on the exclusion of other causes of hyperthermia, and specific laboratory studies. Approaches to the treatment of this condition are fundamentally different from the management of patients with other pathologies accompanied by hyperthermia. This article presents a clinical case of successful and timely diagnosis and treatment of this condition
Дод.точки доступу:
Клигуненко, Е. Н.
Корпусенко, Е. Г.
Болтянский, С. В.
Рудейченко, С. В.
Олейник, В. И.
Медведев, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


   
    Клинический случай успешного лечения тяжелой внебольничной пневмонии, ассоциированной с вирусом гриппа ВН3N2 / Е. Н. Клигуненко [и др.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 165-168. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ГРИПП ЧЕЛОВЕКА -- INFLUENZA, HUMAN (осложнения, этиология)
ГРИППА A ВИРУС, H3N2 ПОДТИП -- INFLUENZA A VIRUS, H3N2 SUBTYPE (патогенность)
ПНЕВМОНИЯ ВИРУСНАЯ -- PNEUMONIA, VIRAL (диагностика, осложнения, терапия, этиология)
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ ВЗРОСЛЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, ADULT (диагностика, терапия, этиология)
ИНФЕКЦИИ ВНЕБОЛЬНИЧНЫЕ -- COMMUNITY-ACQUIRED INFECTIONS
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Проблема лечения тяжелых пневмоний, в том числе и вирусных (вирусно-бактериальных), сохраняет свою высокую актуальность и требует внедрения алгоритма клинико-диагностических мероприятий для обеспечения адекватной лечебной тактики в данной нозологической группе. В статье рассмотрен клинический случай интенсивной терапии пациента с внегоспитальной двусторонней полисегментарной пневмонией
The problem of treating severe pneumonia (including viral, viral-bacterial) is still of high relevance and requires the implementation of an algorithm of clinical diag­nostic measures to ensure adequate therapeutic tactics in this nosological group. The article describes a clinical case of intensive care of a patient with community-acquired bilateral multilobar pneumonia
Дод.точки доступу:
Клигуненко, Е. Н.
Корпусенко, В. Г.
Болтянский, С. В.
Рудейченко, С. В.
Матушак, А. М.
Олейник, В. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


   
    Клинический случай успешного лечения больного с разрывом аневризмы дистального отдела аорты и массивной кровопотерей / Е. Н. Клигуненко [и др.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 176-181. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
АОРТЫ БРЮШНОЙ АНЕВРИЗМА -- AORTIC ANEURYSM, ABDOMINAL (осложнения, терапия, хирургия)
АОРТЫ РАЗРЫВ -- AORTIC RUPTURE (осложнения, хирургия)
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE (диагностика, терапия, этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: В статье приведен клинический случай успешного лечения массивной кровопотери, которая превышала смертельную в 2 раза, при оперативном вмешательстве по поводу разрыва аневризмы дистального отдела брюшной аорты. В последние годы при развитии массивного кровотечения широкое распространение получила стратегия Damage control resuscitation, суть которой заключается в быстрой остановке кровотечения хирургическим путем, до остановки кровотечения в соблюдении рестриктивной стратегии замещения объема с целью достижения целевого уровня давления до систолического 80–90 мм рт.ст., что обеспечивает минимально безопасный уровень перфузии тканей, раннее применение протокола массивной трансфузии в соотношении «эритроциты — плазма — тромбоциты — криопреципитат» 1 : 1 : 1 : 1 в эффективных лечебных дозах (свежезамороженная плазма — 20 мл/кг, эритроцитарная масса — 15–20 мл/кг), в ранней профилактике коагулопатии с применением ингибиторов фибринолиза. В статье представлены проведенный объем и состав инфузионно-трансфузионной терапии, влияние ее на показатели гемодинамики, диуреза, водного баланса и лабораторные данные. В результате проведенных комплексных действий врачей-анестезиологов отделения соблюдения тактики Damage control resuscitation случай лечения больного был успешен
The article presents a clinical case of successful treatment of massive blood loss, which 2 times exceeded the fatal hemorrhage, in surgical intervention for distal abdominal aortic aneurysm rupture. In recent years, in case of massive bleeding, the Damage control resuscitation strategy has become widespread. It consist in the rapid arrest of bleeding surgically, before this — in adherence to the restrictive strategy of volume replacement in order to achieve the target pressure, with systolic one of 80–90 mmHg, which provides a minimum safe level of tissue perfusion, early application of the protocol of massive transfusion with the erythrocytes — plasma — platelets — cryoprecipitate ratio of 1 : 1 : 1 : 1 in effective therapeutic doses (fresh frozen plasma 20 ml/kg, packed red blood cells 15–20 ml/kg), early prophylaxis of coagulopathy with the use of inhibitors of fibrinolysis. The article presents the volume and composition of infusion and transfusion therapy, its effect on hemodynamics, diuresis, water balance and laboratory data. Due to the integrated actions of anesthesiologists of the department, adherence to the Damage control resuscitation, the treatment of the patient was successful
Дод.точки доступу:
Клигуненко, Е. Н.
Площенко, Ю. А.
Новиков, С. П.
Василишин, А. В.
Байда, Ю. Б.
Бородай, Л. В.
Бородина, И. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


   
    Клинический случай успешного консервативного лечения тромбоза воротной и верхней брыжеечной вен / Е. Н. Клигуненко [и др.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 172-175. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (диагностика, осложнения, терапия)
ПОРТАЛЬНАЯ ВЕНА -- PORTAL VEIN
БРЫЖЕЕЧНЫХ СОСУДОВ ОККЛЮЗИЯ -- MESENTERIC VASCULAR OCCLUSION (диагностика, осложнения, терапия)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Острый тромбоз воротной вены является потенциально опасным для жизни состоянием, представляющим значительные сложности в диагностике и выборе тактики лечения пациента. Единых рекомендаций по оказанию неотложной помощи при данной патологии не существует. В статье представлен клинический случай успешной и своевременной диагностики и лечения этого заболевания
Acute portal vein thrombosis is a potentially life-threatening condition that cause significant difficulties in the diagnosis and choice of tactics for treating a patient. There are no unified recommendations for emergency care of these patients. The article presents a clinical case of successful and timely diagnosis and treatment of this disease
Дод.точки доступу:
Клигуненко, Е. Н.
Корпусенко, В. Г.
Болтянский, С. В.
Матушак, А. М.
Корнеева, Е. В.
Медведев, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


    Якобчук, Х. Р.
    Моніторинг нейром’язової провідності та глибини наркозу як основа керування етапами загальної анестезії при оперативних втручаннях на черевній порожнині / Х. Р. Якобчук, О. В. Тхоревський // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 111-118. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
НЕРВНО-МЫШЕЧНЫЙ МОНИТОРИНГ -- NEUROMUSCULAR MONITORING (методы)
Анотація: Метою даного дослідження було створити алгоритми безпечного керування глибиною анестезії і нейром’язової провідності (НМП) на етапах швидкої послідовної індукції і виходу з анестезії за допомогою інструментальних методів моніторингу НМП. Матеріали та методи. В дослідження були включені 30 пацієнтів. Пацієнти були розподілені на дві групи: 1-ша група — клінічні методи моніторингу рівня нейром’язової провідності (n = 15), 2-га група — апаратні методи моніторингу рівня нейром’язової провідності (n = 15) за допомогою апарата TOF-Watch SX в режимі TOF-стимуляції. Результати. Час від введення анестетика до введення міорелаксанту на 18 % більший в 2-й групі, спостерігається вірогідність різниці порівняно з 1-ю групою (p 0,05). Час від введення анестетика до інтубації трахеї в 2-й групі на 32 % більший, ніж в 1-й групі (p 0,05). У 1-й групі без додаткового моніторингу спостерігається не лише найменший час від введення міорелаксанту до інтубації трахеї (85,3 ± 4,9 с), але й гірші умови для інтубації за шкалою Cooper (7,8 ± 0,8, p 0,05). А в 2-й групі спостерігається більший час від введення міорелаксанту до інтубації трахеї порівняно з контрольною групою (139,3 ± 4,5 проти 85,3 ± 4,9), а також відмінні умови для інтубації за шкалою Cooper (8,9 ± 0,1 проти 7,8 ± 0,8). Більш високі рівні середнього артеріального тиску і частоти серцевих скорочень у 1-й групі на етапах інтубації і через 5 хвилин після інтубації пов’язані з недостатнім рівнем анестезії порівняно з 2-ю групою. Час від закінчення операції до екстубації в 1-й групі на 4,4 хвилини (72 %) більший, ніж у 2-й групі. Також час від закінчення операції до транспортування пацієнта в палату в 1-й групі на 6,6 хвилини (62 %) більший, ніж у 2-й групі. Таким чином, використання додаткового моніторингу дозволяє зменшити час знаходження хворого в операційній на 6,6 хвилини. Витрати рокуронію були значно вищі у 1-й групі — 52,3 ± 1,0 мг порівняно з 2-ю групою — 42,3 ± 1,3 мг, що доводить вірогідність різниці порівняно з контрольною групою (p 0,05). Висновки. Спираючись на статистичні дані наших досліджень, було встановлено, що TOF-моніторинг сприяє проведенню інтубації трахеї в максимально комфортних для пацієнта умовах, забезпеченню достатньої релаксації для штучної вентиляції легень і роботи хірургів, проведенню вчасної екстубації трахеї, зменшенню часу перебування пацієнтів в операційній
The purpose of this study was to develop algorithms for the safe control of deep anesthesia and neuromuscular conduction at the stage of rapid sequential induction and anesthesia recovery using instrumental monitoring methods of NMC. Materials and methods. The study included 30 patients. The patients were divided into two groups (the same number of patients in each group): the clinical methods and hardware methods (TOF-Watch SX apparatus in TOF stimulation mode) for monitoring the level of neuromuscular conduction were used in group 1 and 2, respectively. Group 1, without additional monitoring, presented with not only the slightest time from a muscle relaxant introduction to tracheal intubation (85.3 ± 4.9 seconds), but also worse conditions for intubation by the Cooper scale (7.8 ± 0.8, p 0.05). And in group 2, there is a greater time from a muscle relaxant introduction to tracheal intubation compared with the control group (139.3 ± 4.5), as well as excellent conditions for intubation by the Cooper scale (8.9 ± 0.1 vs. 7.8 ± 0.8). Higher levels of mean blood pressure and heart rate in the first group at the stages of intubation and 5 minutes after intubation were associated with an inadequate level of anesthesia compared with the second group. Results. The time from the end of the operation to the extubation in the 1st group was 4.4 minutes (72 %) more than in the 2nd group. In addition, the time from the end of the surgery to transporting the patient to the ward in the 1st group was 6.6 minutes (62 %) more than in the 2nd group. Thus, the use of additional monitoring can reduce the time of a patient’s staying in the operating room by 6.6 minutes. The consumption of rocuronium was significantly higher in the 1st group — 52.3 ± 1.0 mg, compared with the 2nd group — 42.3 ± 1.3 mg, that proves the significance of the difference compared with the control group (p 0.05). Conclusions. The statistical results of our research have shown that TOF monitoring will help to conduct intubation under the most favorable conditions, provide adequate muscular relaxation for mechanical ventilation and surgery procedure, timely extubation of the trachea, as well as to reduce the period of patients staying in the operating room
Дод.точки доступу:
Тхоревський, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


    Сурков, Д. М.
    Гіпоксично-ішемічна енцефалопатія в доношених новонароджених: сучасний стан проблеми / Д. М. Сурков // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 42-54. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
МОЗГА ГОЛОВНОГО ГИПОКСИЯ-ИШЕМИЯ -- HYPOXIA-ISCHEMIA, BRAIN (диагностика, кровь, лекарственная терапия, терапия, ультрасонография, этиология)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL
РЕСПИРАТОРНАЯ ТЕРАПИЯ -- RESPIRATORY THERAPY (методы)
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (методы)
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE (терапевтическое применение)
НЕЙРОЗАЩИТНЫЕ СРЕДСТВА -- NEUROPROTECTIVE AGENTS (терапевтическое применение)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: У статті поданий огляд літератури щодо гіпоксично-ішемічної енцефалопатії (ГІЕ), яка розвивається у немовлят після перенесеної перинатальної ішемії. Вона залишається істотною проблемою інтенсивної терапії в новонароджених у зв’язку з високим рівнем смертності й неврологічної інвалідності з дитинства, незважаючи на досягнуті певні успіхи щодо діагностики, моніторингу й методів лікування. Головною метою терапії треба вважати забезпечення церебральної перфузії й запобігання вторинним пошкодженням нейронів, у тому числі розвитку апоптозу. Серед методів дослідження й моніторингу стану центральної нервової системи у немовлят провідну роль відіграють: нейросонографія з допплерівським визначенням патернів мозкового кровотоку, моніторинг NIRS у поєднанні з амплітудно-інтегрованою електроенцефалографією. На сьогодні єдиним методом інтенсивної терапії з доведеною нейропротективною дією залишається терапевтична гіпотермія 33–35 °С протягом 72 годин. Її ефективність поки що залишається недостатньою: вона знижує частку поєднаного результату «смерть/тяжке порушення неврологічного розвитку» з 65 до 40–50 %, тому тривають активні пошуки методів лікування, які б могли покращити наслідки помірної й тяжкої ГІЕ. Щодо респіраторної підтримки перспективним виглядає застосування Neurally Adjusted Ventilatory Assist. До сьогодні не вирішене питання про ідеальний розчину для відновлення дефіциту об’єму циркулюючої крові в новонароджених. Кристалоїди через низький волемічний коефіцієнт мають нестійкий вплив на серцевий викид. Використання альбуміну обмежене через порушене проникнення гематоенцефалічного бар’єра при ГІЕ. Розглянута можливість використання 6% гідроксіетилкрохмалю 130/0,42, оскільки останні дослідження не продемонстрували додаткових ризиків порівняно із застосуванням кристалоїдів. Основним препаратом кардіотропної дії поки що вважається допамін, проте декілька робіт доводять переваги добутаміну щодо його впливу на системну й церебральну гемодинаміку. Пошук інших лікарських засобів для вторинної нейропротекції поки що показав певні результати щодо еритропоетину, але кількість досліджуваних випадків невелика. Інші препарати знаходяться переважно на стадії доклінічних і клінічних досліджень І і ІІ фази
The article presents a systematic review of the researches on hypoxic-ischemic encephalopathy (HIE), which develops in infants after perinatal ischemia. It remains a significant challenge for neonatal intensive care because of high mortality and neurological disabilities in children, despite some progress in diagnosis, monitoring and treatment. The main goal of therapy is to support adequate cerebral perfusion and to prevent secondary neuronal damage, including the apoptosis development. Among the methods for the diagnosis and monitoring of neurological disorders in neonates, the main ones are: brain ultrasound and Doppler evaluation of cerebral blood flow patterns, near-infrared spectrometry monitoring in conjunction with amplitude-integrated electroencephalography. At the moment, the only method of intensive care with proven neuroprotection is therapeutic hypothermia 33–35 °C for 72 hours. Nevertheless, its efficacy is still insufficient, reducing the combined outcome of death or severe neurodevelopmental impairment from 65 to 40–50 %. While the benefits of therapeutic hypothermia provide proof that outcomes can be better, additional treatments to further improve outcomes are needed. The new mode of ventilation, neurally adjusted ventilatory assist, is promising for respiratory support in newborns with HIE. The ideal fluid for the blood volume replacement in newborns hasn’t yet been found. Crystalloids because of low replacement coefficient have unstable impact on cardiac output. The use of albumin is restricted due to high blood-brain barrier permeability in HIE. The possibility of using 6% hydroxyethyl starch 130/0.42 has been considered, as recent studies have not demonstrated additional risks compared to crystalloids. Dopamine is still considered as a drug of choice in infants, but several studies show the benefits of dobutamine effects on systemic and cerebral hemodynamics. Searching for other agents for secondary neuroprotection has shown some benefits of erythropoietin, but the number of observations is limited. Other drugs are still ongoing preclinical and clinical studies of phase I and II
Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


    Кудыкин, М. Н.
    Профилактика венозного тромбоэмболизма в практике колопроктолога: исторические аспекты и современная реальность / М. Н. Кудыкин // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 34-41. - Библиогр. в конце ст.


Рубрики: Бемипарин

   Цибор


MeSH-головна:
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (профилактика и контроль, этиология)
ЛЕГОЧНАЯ ЭМБОЛИЯ -- PULMONARY EMBOLISM (профилактика и контроль, этиология)
ПРЯМАЯ КИШКА -- RECTUM (хирургия)
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (хирургия)
ЧУЛКИ КОМПРЕССИОННЫЕ -- STOCKINGS, COMPRESSION
ГЕПАРИН -- HEPARIN (прием и дозировка, терапевтическое применение)
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (терапевтическое применение)
РИСКА СТЕПЕНИ ОЦЕНКА -- RISK ADJUSTMENT
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Венозные тромбоэмболические осложнения (ВТЭО) могут возникнуть после любого хирургического вмешательства и осложнять течение любой патологии. Тромбоэмболия легочной артерии (ТЭЛА) признана наиболее распространенной идентифицируемой причиной смерти у госпитализированных пациентов во всем мире. Риск тромбоза глубоких вен и ТЭЛА выше при проведении хирургических вмешательств в клинике колопроктологии по сравнению с общехирургическими операциями. Частота ТЭЛА в этой популяции составляет 0,2-0,3%. Способы профилактики ВТЭО включают в себя механические средства (градуированный компрессионный трикотаж, проведение аппаратного пневмомассажа нижних конечностей) и фармакологические средства. Наилучшие результаты дает сочетание механических и фармакологических методов. Пациенты, перенесшие хирургическое вмешательство, должны быть стратифицированы в соответствии с их риском ВТЭО на основе факторов риска для пациента, связанных с заболеванием и процедурой вмешательства. Тип профилактики должен быть соизмерим с риском ВТЭО на основе профиля риска пациента
Venous thromboembolic complications (VTEC) may occur after any surgical treatment and may complicate any kind of palhotogy. Pulmonary artery throm¬boembolism (PATE) is known as the most common identifiable cause of death in hospitalized patients around the world. The risk for deep vein thrombosis and PATE is higher h colorectal surgical procedures corrpared with general surgical procedures. The incidence of PATE in this popiiation is estimated to be 0.2 to 0-3%. The measures for prevention of VTEC include mechanical methods (graduated compression stocking, intermittent pneumatic compression devices on lower-extremity) and pharmacologic agents. A combination of mechanical and pharmacological methods shows the best results. Patients underwent surgery should be stratified according to their risk of VTEC based on patient risk factors, disease-related risk factors, and procedure-related risk factors. The tpe of pre¬vention should be commensurate with the risk of VTEC based on the risk profile of patient. Key words: venous thrombosis, prevention, cotoproclology. pulmonary artery thromboembolism, heparin. Icw-molecular-weight heparins. bermparin. Gbor. For citation: Kudykin MU. Prevention ol venous thromboembolism in practice of coloproctologist: historical aspects and modern reality
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


    Галушко, О. А.
    Перший досвід застосування нового поглинача вільних радикалів Ксаврону у хворих на ішемічний інсульт / О. А. Галушко // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 63-67. - Бібліогр. наприкінці ст.


Рубрики: Эдаравон

   Ксаврон


MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (лекарственная терапия)
НЕЙРОЗАЩИТНЫЕ СРЕДСТВА -- NEUROPROTECTIVE AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: При гострому ішемічному інсульті (ГІІ) досліджено понад 1000 речовин із можливою нейропротекторною дією, однак їх ефективність вважають недостатньо переконливою. У 2018 році в Україні розпочався випуск нового поглинача вільних радикалів Ксаврону (діюча речовина — едаравон), який із 2001 року успішно призначається в Японії для лікування ГІІ та входить до японського національного протоколу лікування ГІІ. Мета: дослідити ефективність застосування нового нейропротективного препарату Ксаврон (едаравон) у комплексі терапії хворих на ГІІ. Матеріали та методи. Було проведено проспективне клініко-неврологічне й лабораторне обстеження 28 хворих (13 жінок і 15 чоловіків), які перенесли ГІІ. Хворих розподілили на дві групи, що не відрізнялися між собою за основними характеристиками й проведеним лікуванням. Проте хворим першої групи (n = 18) призначали Ксаврон (30 мг едаравону) двічі на добу. У групі контролю (n = 10) препарати з нейропротективною дією не використовували. Результати. Аналіз оцінок за шкалою коми Глазго показав наявність позитивної динаміки в пацієнтів без суттєвої статистичної різниці між групами (p 0,05). Проте аналіз оцінок за шкалою FOUR показав, що в групі Ксаврону починаючи з 5-ї доби рівень свідомості відновлювався швидше, ніж у групі контролю. Так, до 9–10-го дня лікування різниця між першою групою й контролем стала вірогідною (p 0,05). На третю добу лікування у хворих контрольної групи рівень нейронспецифічної єнолази (NSE) зріс у 10 разів (з 9,2 до 96,4 нг/мл). У подальшому спостерігалося швидке зниження рівня NSE, який у першій групі хворих до 10-ї доби лікування нормалізувався, а в контрольній групі до 10-го дня лікування не досяг референтних значень (p 0,05). Висновки. Уведення Ксаврону (едаравону) у хворих на ГІІ виявилося вірогідно ефективним за показниками неврологічного статусу (рівень свідомості за шкалою FOUR) і динамікою рівнів неврологічних маркерів (NSE). Потрібні подальші дослідження для з’ясування ролі Ксаврону (едаравону) в комплексі інтенсивної терапії ГІІ
In acute ischemic stroke (AIS), more than 1,000 substances with known neuroprotective effects have been studied, but their effectiveness is considered insufficiently convincing. In 2018, Ukraine launched the release of a new free radical scavenger Xavron (active ingredient — edaravone), which since 2001 has been successfully prescribed in Japan for the treatment of AIS and is a part of the Japanese national guidelines for the treatment of AIS. The purpose of this work is to study the effectiveness of a new neuroprotective drug Xavron (edaravone) in the comprehensive therapy of patients with AIS. Materials and methods. A prospective, integrated clinical, neurological and laboratory examination was conducted in 28 patients (13 women and 15 men) with AIS. The patients were divided into two groups that did not differ in terms of main characteristics and treatment. However, patients in the first group (n = 18) received Xavron (30 mg edaravone) twice daily intravenously. In the control group (n = 10), the drugs with neuroprotective effect were not used. Results. The analysis of Glasgow Coma Scale scores showed a positive dynamics in the majority of patients in both groups without significant statistical difference (p 0.05). However, the analysis of FOUR (Full Outline of UnResponsiveness) scores showed that in the group where Xavron was used for neuroprotection, since day 5 the level of consciousness was restored more quickly than in the control group. The difference between group 1 and controls became significant within 9–10 days of treatment (p 0.05). On day 3 in the control group, the level of neuron-specific enolase (NSE) increased by 10 times (from 9.2 to 96.4 ng/ml). Subsequently, there was a rapid decrease in the NSE level, which in the main group of patients was normalized until day 10 of treatment, and in the control group, the NSE level did not reach the reference values within 10 days of therapy (p 0.05). Conclusions. The use of Xavron (edaravone) in patients with AIS was significantly effective in terms of neurological status (level of consciousness on the FOUR scale) and the dynamics of neurological markers (NSE). Further research is needed to clarify the role of Xavron (edaravone) in the intensive care of AIS patients
Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-33 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)