Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=МУ104/2019/3<.>

Загальна кількість знайдених документів : 33
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-33

Інтраопераційне застосування урапідилу в ургентній гінекології / Л. Р. Філімонова [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 147-150. - Бібліогр. наприкінці ст.

Рубрики: Урапидил

MeSH-головна:
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (методы)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: При проведенні анестезіологічного забезпечення не завжди можна уникнути інтраопераційного підвищення артеріального тиску, що потребує медикаментозної корекції. Ефективними з точки зору нормалізації артеріального тиску в умовах операційної гіпертензії є блокатори α-адренорецепторів. Метою нашого дослідження була оцінка ефективності та переносимості урапідилу в інтраопераційній терапії пацієнток з артеріальною гіпертензією в ургентній гінекології. Матеріали та методи. Перша група (n = 20) — пацієнтки, які раніше не спостерігали в себе підвищеного рівня артеріального тиску (перша регістрація підвищеного артеріального тиску на операційному столі); друга група (n = 20) — пацієнтки, які систематично приймали антигіпертензивні препарати. Урапідил призначався за схемою: спочатку препарат вводили внутрішньовенно болюсом дозою 25 мг; в подальшому для підтримки стабільного рівня артеріального тиску 100 мг препарату додавали до 30 мл 0,9% розчину натрію хлориду та вводили за допомогою інфузомату зі швидкістю 8,1 ± 0,9 мг/год в першій групі пацієнток та 7,8 ± 1,0 мг/год у другій групі пацієнток. Висновки. Застосування урапідилу в терапії періопераційної артеріальної гіпертензії дозволяє ефективно контролювати артеріальний тиск як у пацієнток, у яких раніше артеріальна гіпертензія не була діагностована, так і в пацієнток, які приймали антигіпертензивні ліки першої лінії
During anesthetic management, it is not always possible to avoid an intraoperative increase in blood pressure, which requires medical correction. α-adrenoreceptor blockers are effective in terms of normalizing blood pressure in operative hypertension. The purpose of our study was to evaluate the efficacy and tolerability of urapidil in the intraoperative therapy of patients with hypertension in emergency gynecology. Materials and methods. The first group (n = 20) included patients with no history of elevated blood pressure (the first registration of high blood pressure was on the operating table); the second group (n = 20) — females who regularly took antihypertensive drugs. Urapidil was prescribed according to the following scheme: first, the drug was injected with an intravenous bolus dose of 25 mg and then, to maintain a stable blood pressure level, urapidil at a dose of 100 mg was added to 30 ml of 0.9% sodium chloride solution and injected with the help of infusion pump at a rate of 8.1 ± 0.9 mg/h in the first group of patients and 7.8 ± 1.0 mg/h in the second group. Conclusions. The use of urapidil in the treatment of perioperative hypertension makes it possible to effectively control blood pressure both in patients who have not been diagnosed with hypertension previously, and in patients who have taken first-line antihypertensive drugs regularly
Дод.точки доступу:
Філімонова, Л. Р.
Пахоленко, Н. П.
Седінкін, В. А.
Петрова, М. А.
Душейко, О. А.
Первак, М. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лященко, О. В.
Больовий синдром при онкологічних захворюваннях та способи боротьби з ним / О. В. Лященко // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 182-185. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (осложнения)
БОЛИ ХРОНИЧЕСКИЕ -- CHRONIC PAIN (терапия, хирургия, этиология)
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA (методы)
Анотація: Однією з важливих проблем сьогодення є онкологічні захворювання. За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я, захворюваність на онкологічні захворювання та смертність при них будуть збільшуватися, і у 2030 р. патологія забере понад 13 млн життів. При цій патології біль є невід’ємним симптомом. На заключних стадіях хвороби від терпимого біль поступово розвивається до сильного, нестерпного, що має постійний характер. У рекомендаціях експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я виділено три ступені фармакотерапії, що забезпечують раціональне лікування больового синдрому в онкологічних хворих. Підбір ефективної терапії проти болю — складне завдання, що вимагає поетапного підходу. Насамперед необхідний анамнез: причина болю, давність, локалізація, інтенсивність, зв’язок із часом доби і фізичним навантаженням, тип анальгетиків, що вже застосовувалися, та їх ефективність. Медичні дослідження останнього часу свідчать про те, що больовий синдром необхідно лікувати незалежно від прогнозів за основним захворюванням. Це потрібно, щоб запобігти руйнівній дії болю на фізичний, моральний і психічний стан пацієнта, зберегти його соціальну значимість
One of the most important problems today is cancer. According to the World Health Organization prognosis, incidence of cancer and mortality will increase with them, and in 2030, the pathology will take over 13 million lives. Pain is an inevitable symptom of this illness. In the final stages of the disease, the tolerable pain gradually develops into a severe, painful, persistent form. In the recommendations of the World Health Organization experts, there are three stages of pharmacotherapy, which provide rational treatment of pain syndrome in cancer patients. The selection of effective pain management is a complex task that requires a phased approach. First of all, the doctor needs anamnesis: the cause of pain, its duration, localization, severity, association with the time of day and exercises, type of analgesics that have already been used, and their effectiveness. Medical studies in recent years suggest that pain should be treated regardless of prognosis for the underlying disease. This is necessary to prevent the destructive effect of pain on the physical, moral and mental state of the patient, to preserve his social significance
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лизогуб, М. В.
Вплив методу анестезії на об’єм крововтрати при оперативних втручаннях на поперековому відділі хребта / М. В. Лизогуб, М. А. Георгіянц, К. І. Лизогуб // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 93-97. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES (хирургия)
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE (патология, хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL (методы)
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS (методы)
КРОВОПОТЕРЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- BLOOD LOSS, SURGICAL (профилактика и контроль)
Анотація: Операції на поперековому відділі хребта можуть виконуватися в умовах як загальної анестезії (ЗА), так і спінальної (СА). Однією з переваг останньої деякі автори вважають зниження крововтрати. Проте це питання залишається дискусійним. Мета дослідження: порівняти об’єм крововтрати при операціях на поперековому відділі хребта при використанні спінальної та загальної внутрішньовенної анестезії. Матеріали та методи. У дослідження включено 215 пацієнтів 18–70 років, ASA I–II, з дегенеративними захворюваннями хребта, яким виконувались планові оперативні втручання з транспедикулярною стабілізацією 1–2 сегментів. Пацієнтам групи СА (n = 110) виконували спінальну анестезію 0,5% розчином бупівакаїну (4 мл), пацієнтам групи ЗА (n = 105) — загальну внутрішньовенну анестезію із штучною вентиляцією легень (пропофол, фентаніл, атракуріум у загальноприйнятих дозах). Жорсткою умовою дослідження було підтримання середнього артеріального тиску (САТ) 60–80 мм рт.ст. Результати. Урапідил для корекції гемодинаміки вводився у 21,9 ± 4,0 % пацієнтів групи ЗА і лише у 3,6 ± 1,8 % пацієнтів групи СА, проте у групі СА САТ був статистично значуще нижчим, ніж у пацієнтів групи ЗА. В результаті дослідження не виявлено різниці об’єму крововтрати між пацієнтами досліджуваних груп (ні за методом Moore, ні за різницею гемоглобіну). Проте загальний час оперативного втручання був статистично значуще більшим у групі ЗА порівняно із групою СА (128,5 ± 40,0 хв проти 104,6 ± 26,3 хв, р 0,05). Отримані нами розрахунки вказують на сильний кореляційний зв’язок між тривалістю оперативного втручання та індексом маси тіла (r
Lumbar spine surgery may be performed under general (GA) or spinal (SA) anesthesia. One of the advantages of SA is thought to be reducing blood loss, but this question remains controversial. The aim of our study was to compare blood loss during lumbar spine surgery under spinal anesthesia or total intravenous anesthesia. Materials and methods. We examined 215 patients aged 18–70 years, ASA I–II with degenerative lumbar spine diseases, who were operated with 1–2 segment fusion. In SA group (n = 110), we performed spinal anesthesia with 4 ml 0.5% bupivacaine. In GA group (n = 105), total intravenous anesthesia (propofol, fentanyl, atracurium in standard doses) was used. Mean arterial pressure (MAP) was strictly maintained at the level of 60–80 mmHg. Results. Urapidil for hemodynamics correction was used in 21.9 ± 4.0 % of GA patients and in 3.6 ± 1.8 % SA patients. MAP in SA group was significantly lower than in GA group. Nevertheless, we did not find any difference in blood loss between groups, but the surgery was significantly longer in GA group compared to SA group (128.5 ± 40.0 min vs 104.6 ± 26.3 min, р 0.05). We also found strong correlation between surgery time and body mass index (r
Дод.точки доступу:
Георгіянц, М. А.
Лизогуб, К. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Халімончик, В. В.
Вплив низьких доз кетаміну на маркери запалення при лапароскопічних операціях у гінекології / В. В. Халімончик, О. М. Клигуненко // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 156-161. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (методы)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS (методы)
КЕТАМИН -- KETAMINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION (иммунология)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (действие лекарственных препаратов, кровь)
Анотація: Метою роботи було вивчення впливу субнаркотичних доз кетаміну на сироваткову концентрацію прозапальних (IL-6, TNF-α) цитокінів після планових лапароскопічних операцій у гінекології. Матеріали та методи. 40 пацієнток віком від 21 до 60 років, яким планувалися лапароскопічні гінекологічні втручання, були рандомізовані на дві групи (по 20 хворих). Пацієнткам І групи проводилася тотальна внутрішньовенна анестезія (ТВА) з використанням пропофолу та фентанілу, ІІ групи — ТВА з додатковим введенням субнаркотичних доз кетаміну й одноразовим введенням декскетопрофену 50 мг за 30 хвилин до закінчення операції. Рівень IL-6 та TNF-α визначали до індукції анестезії, через 2 і 24 години після операції. Результати. Концентрація ІL-6 через 2 та 24 години після операції була вірогідно нижчою в пацієнток ІІ групи порівняно з контролем (р 0,05). Динаміка рівня TNF-α на етапах дослідження між групами не відрізнялась. Висновки. Інтраопераційне застосування низьких доз кетаміну зменшує продукцію IL-6, але не впливає на концентрацію TNF-α. Необхідні подальші дослідження для визначення оптимальної дози, ефективних комбінацій і стратегії введення кетаміну в періопераційному періоді
The purpose was to evaluate the effect of subanesthetic doses of ketamine on serum pro-inflammatory cytokines (interleukin-6 (IL-6), tumor necrosis factor α (TNFα)) after elective laparoscopic gynecological surgery. Materials and methods. A total of 40 patients aged 21 to 60 years undergoing laparoscopic gynecological surgery were randomly assigned into 2 groups. Group 1 patients received total intravenous anesthesia with propofol and fentanyl. Group 2 patients received total intravenous anesthesia with additional administration of subanesthetic doses of ketamine and a single administration of 50 mg of dexketoprofen 30 minutes before the end of the surgery. IL-6 and TNFα levels were measured before induction into anesthesia, 2 and 24 hours after surgery. Results. IL-6 levels 2 and 24 hours after surgery were significantly lower in patients of group 2 compared to controls (p 0.05). The dynamics of TNFα levels was similar in both groups. Conclusions. Intraoperative use of low doses of ketamine reduces the production of IL-6, without affecting TNFα concentration. Further researches are needed to determine the optimal dose, effective combinations, and strategies for administering ketamine in the perioperative period
Дод.точки доступу:
Клигуненко, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Волков, О. А.
Выбор инфузионных сред при периоперационной волемической поддержке / О. А. Волков, Е. Н. Клигуненко, В. В. Луценко // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 11-15. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (методы)
РЕГИДРАТАЦИОННЫЕ РАСТВОРЫ -- REHYDRATION SOLUTIONS (терапевтическое применение)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: В этом обзоре приводятся данные о подходах к жидкостной ресусцитации и влиянии на результаты в периоперационном периоде. Выбор типа жидкости является ключевой позицией в связи с высокой частотой гиперхлоремии, гиперкалиемии и метаболического ацидоза, связанного с использованием больших объемов физиологического раствора, и сообщениями о связи гидроксиэтилкрахмалов с нарушением свертываемости крови и почечными осложнениями. Ни одно из исследований не было способно обнаружить разницу в остром повреждении почек, вызванном гидроксиэтилкрахмалами современного поколения и кристаллоидами у хирургических пациентов. Качество и уровень доказательности доступной литературы слишком низки, чтобы сделать вывод о том, благоприятный или неблагоприятный профиль имеют гидроксиэтилкрахмалы при лечении острой периоперационной гиповолемии. Когда используются гидроксиэтилкрахмалы, рекомендуемая доза не должна быть превышена и ее использование должно быть ограничено несептическими пациентами без предшествующей почечной недостаточности
The use of hydroxyethyl starch (HES) has become controversial in the past two decades after increasing the number of studies on critical ill patients, showing that its use was associated with an increased incidence of acute kidney injury (AKI) or even mortality. Some of these studies had significant problems regarding the methodology. For example, in some studies HES was administered before randomization, the assessment of hypovolemia was insufficient, there was a long-term administration of HES, or the volume received exceeded the maximum dose. Infusion agents should be considered as drugs for avoiding unnecessary preoperative fasting, infusion-related adverse effects, and it allows creating basic targeted volemic therapy by conducting more in-depth studies. The choice of the fluid type to prevent hyperchloremic metabolic acidosis in the perioperative period and the unfavorable association of HES with hemostasis and renal dysfunction does not allow scientific debate to stop with the designation of a specific scheme of perioperative infusion therapy. This review shows the data of approaches in fluid resuscitation and the effect on the results in the perioperative settings. The choice of the fluid type is a key position due to the high frequency of hyperchloremia, hyperkalemia and metabolic acidosis associated with the use of large volumes of saline, and reports the correlation of HES with blood clotting disorders and renal complications. None of the studies were able to detect the difference in acute kidney damage between the hydroxyethyl starch of the current generation and the crystalloids in surgical patients. The quality and level of evidence in the available literature is too low to conclude whether HES has a favorable or unfavorable profile in the treatment of acute perioperative hypovolemia. When hydroxyethyl starch is used, the recommended dose should not be exceeded, and its use should be limited to non-septic patients without history of renal failure
Дод.точки доступу:
Клигуненко, Е. Н.
Луценко, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Сурков, Д. М.
Гіпоксично-ішемічна енцефалопатія в доношених новонароджених: сучасний стан проблеми / Д. М. Сурков // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 42-54. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
МОЗГА ГОЛОВНОГО ГИПОКСИЯ-ИШЕМИЯ -- HYPOXIA-ISCHEMIA, BRAIN (диагностика, кровь, лекарственная терапия, терапия, ультрасонография, этиология)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL
РЕСПИРАТОРНАЯ ТЕРАПИЯ -- RESPIRATORY THERAPY (методы)
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (методы)
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE (терапевтическое применение)
НЕЙРОЗАЩИТНЫЕ СРЕДСТВА -- NEUROPROTECTIVE AGENTS (терапевтическое применение)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: У статті поданий огляд літератури щодо гіпоксично-ішемічної енцефалопатії (ГІЕ), яка розвивається у немовлят після перенесеної перинатальної ішемії. Вона залишається істотною проблемою інтенсивної терапії в новонароджених у зв’язку з високим рівнем смертності й неврологічної інвалідності з дитинства, незважаючи на досягнуті певні успіхи щодо діагностики, моніторингу й методів лікування. Головною метою терапії треба вважати забезпечення церебральної перфузії й запобігання вторинним пошкодженням нейронів, у тому числі розвитку апоптозу. Серед методів дослідження й моніторингу стану центральної нервової системи у немовлят провідну роль відіграють: нейросонографія з допплерівським визначенням патернів мозкового кровотоку, моніторинг NIRS у поєднанні з амплітудно-інтегрованою електроенцефалографією. На сьогодні єдиним методом інтенсивної терапії з доведеною нейропротективною дією залишається терапевтична гіпотермія 33–35 °С протягом 72 годин. Її ефективність поки що залишається недостатньою: вона знижує частку поєднаного результату «смерть/тяжке порушення неврологічного розвитку» з 65 до 40–50 %, тому тривають активні пошуки методів лікування, які б могли покращити наслідки помірної й тяжкої ГІЕ. Щодо респіраторної підтримки перспективним виглядає застосування Neurally Adjusted Ventilatory Assist. До сьогодні не вирішене питання про ідеальний розчину для відновлення дефіциту об’єму циркулюючої крові в новонароджених. Кристалоїди через низький волемічний коефіцієнт мають нестійкий вплив на серцевий викид. Використання альбуміну обмежене через порушене проникнення гематоенцефалічного бар’єра при ГІЕ. Розглянута можливість використання 6% гідроксіетилкрохмалю 130/0,42, оскільки останні дослідження не продемонстрували додаткових ризиків порівняно із застосуванням кристалоїдів. Основним препаратом кардіотропної дії поки що вважається допамін, проте декілька робіт доводять переваги добутаміну щодо його впливу на системну й церебральну гемодинаміку. Пошук інших лікарських засобів для вторинної нейропротекції поки що показав певні результати щодо еритропоетину, але кількість досліджуваних випадків невелика. Інші препарати знаходяться переважно на стадії доклінічних і клінічних досліджень І і ІІ фази
The article presents a systematic review of the researches on hypoxic-ischemic encephalopathy (HIE), which develops in infants after perinatal ischemia. It remains a significant challenge for neonatal intensive care because of high mortality and neurological disabilities in children, despite some progress in diagnosis, monitoring and treatment. The main goal of therapy is to support adequate cerebral perfusion and to prevent secondary neuronal damage, including the apoptosis development. Among the methods for the diagnosis and monitoring of neurological disorders in neonates, the main ones are: brain ultrasound and Doppler evaluation of cerebral blood flow patterns, near-infrared spectrometry monitoring in conjunction with amplitude-integrated electroencephalography. At the moment, the only method of intensive care with proven neuroprotection is therapeutic hypothermia 33–35 °C for 72 hours. Nevertheless, its efficacy is still insufficient, reducing the combined outcome of death or severe neurodevelopmental impairment from 65 to 40–50 %. While the benefits of therapeutic hypothermia provide proof that outcomes can be better, additional treatments to further improve outcomes are needed. The new mode of ventilation, neurally adjusted ventilatory assist, is promising for respiratory support in newborns with HIE. The ideal fluid for the blood volume replacement in newborns hasn’t yet been found. Crystalloids because of low replacement coefficient have unstable impact on cardiac output. The use of albumin is restricted due to high blood-brain barrier permeability in HIE. The possibility of using 6% hydroxyethyl starch 130/0.42 has been considered, as recent studies have not demonstrated additional risks compared to crystalloids. Dopamine is still considered as a drug of choice in infants, but several studies show the benefits of dobutamine effects on systemic and cerebral hemodynamics. Searching for other agents for secondary neuroprotection has shown some benefits of erythropoietin, but the number of observations is limited. Other drugs are still ongoing preclinical and clinical studies of phase I and II
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кучерявенко, В. В.
Динаміка маркерів клітинної ланки імунітету у хворих з підвищеним індексом маси тіла при політравмі / В. В. Кучерявенко, Ю. В. Волкова // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 87-92. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (иммунология, осложнения, терапия)
ВЕС ИЗБЫТОЧНЫЙ -- OVERWEIGHT (иммунология, осложнения)
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX
ИММУНИТЕТ КЛЕТОЧНЫЙ -- IMMUNITY, CELLULAR
Анотація: Імунна система є сукупністю лімфоїдної тканини, яка у взаємозв’язку з іншими адаптаційними системами організму здійснює специфічний антигенно-структурний гомеостаз внутрішнього середовища. Тому мета цього дослідження — вивчення динаміки маркерів клітинної ланки імунітету у хворих з підвищеним індексом маси тіла (ІМТ) при політравмі. Матеріали та методи. У 224 хворих з політравмою з різною стартовою цифрою ІМТ в період 1-ша доба — 1 рік з моменту отримання ушкоджень був проаналізований імунологічний стан — субпопуляційний склад лімфоцитів. Пацієнти мали однакову тяжкість стану на момент надходження за шкалою АРАСНЕ ІІ — 14,0 ± 5,8 бала і були розподілені на 3 стратифіковані клінічні групи залежно від стартових цифр антропометричних показників та ІМТ. Так, у І групу ввійшли 88 пацієнтів з ІМТ на момент надходження до 29,9 (26,1 ± 3,1) кг/м2; у ІІ групу — 84 хворі з ІМТ на момент надходження 30,0–39,9 (35,2 ± 3,8) кг/м2; у ІІІ групу — 52 хворі з ІМТ на момент надходження 40,0 (46,2 ± 5,8) кг/м2. Контрольну групу становили 60 добровольців. Дослідження проводилося на 1-шу, 3-тю, 7-му, 14, 30 та 360-ту добу від моменту отримання політравми. Результати. Для хворих з ІМТ ≥ 29,9 кг/м2 характерний короткочасний слабковиражений дисбаланс регуляторних Т-клітин і Т-дефіцит, що максимально проявляється в перший тиждень захворювання, має пристосувальний характер, раннє відновлення (до 14-ї доби) функцій клітинного імунітету, відсутність слідової реакції у віддалені терміни. Для хворих з ІМТ 30,0–39,9 кг/м2 характерний Т-дефіцит, що максимально проявляється протягом першого місяця, поєднується з незначним дисбалансом субпопуляцій Т-лімфоцитів, зниженням мембранних функцій цих клітин в строки до 1 місяця, наявністю віддаленої неінтенсивної слідової реакції у вигляді зниження кількості Т-лімфоцитів, Т-супресорів, Т-активних лімфоцитів до нижньої межі нормальних значень, високоамплітудного коливання Т-хелперів/індукторів, порушенням мембранних функцій в строки до 1 року. Для хворих з ІМТ ≥ 40,0 кг/м2 характерним є Т-дефіцит у всі строки обстеження з максимально вираженою інтенсивністю. Найбільші його прояви були визначені в перший місяць хвороби і зберігалися навіть до 1 року. Відзначено зниження Т-лімфоцитів на 40 % і більше від нормальних значень, яке зберігалося більш одного тижня і не мало тенденції до подальшого зростання, прогресуюче зниження Т-активних лімфоцитів більше ніж на 40 %, що супроводжувалося вираженим порушенням взаємодії регуляторних Т-клітин (Т-хелперів і Т-супресорів). Висновки. Таким чином, у хворих з підвищеним індексом маси тіла кожної із груп порівняння була виявлена індивідуальна відповідь на механічну травму, що, найімовірніше, обумовлене стартовим ІМТ досліджуваних пацієнтів
The immune system is a collection of lymphoid tissue, which, in conjunction with other adaptation systems of the body, provides specific antigenic-structural homeostasis of the internal environment. Therefore, the purpose was to study the dynamics of markers of cellular immunity in patients with an increased body mass index (BMI) in polytrauma. Materials and methods. In 224 polytrauma patients with different baseline BMI, the immunological state (the subpopulation composition of lymphocytes) was analyzed in the period of 1 day — 1 year from the date of injury. Severity of patients’ condition was the same at the time of admission — 14.0 ± 5.8 on the APACHE II score. Patients were divided into 3 clinical groups, depending on the baseline anthropometric indicators and BMI. Thus, group I included 88 individuals with BMI at admission of 29.9 (26.1 ± 3.1) kg/m2, group II — 84 patients with BMI at admission of 30.0–39.9 (35.2 ± 3.8) kg/m2, group III — 52 persons with BMI at admission 40.0 (46.2 ± 5.8) kg/m2. The control group consisted of 60 volunteers. The study was conducted on 1, 3, 7, 14, 30 and 360 days from the moment of polytrauma. Results. Patients with BMI ≥ 29.9 kg/m2 were characterized by short-term mild imbalance of regulatory T-cells and T-deficiency that was most significant in the first week of the disease and had adaptive nature; early recovery (up to 14 days) of cellular immunity functions; the absence of long-term aftersensation. Patients with BMI of 30.0–39.9 kg/m2 had T-deficiency, which was most pronounced during its first month, combined with a slight imbalance of T-lymphocyte subpopulations, a decline in the membrane functions of these cells for up to 1 month, and the presence of a remote non-intensive aftersensation in the form of reduced number of T-lymphocytes, T-suppressors, T-active lymphocytes to the lower limit of normal values, high-amplitude fluctuations of T-helper/inductors, with a violation of membrane functions for up to 1 year. For patients with BMI ≥ 40.0 kg/m2, T-deficiency is typical in all periods of the examination with the most pronounced intensity. Its manifestations were greatest during the first month of the disease and persisted even up to 1 year. There was a decrease in T-lymphocytes by 40 % or more of normal values, which persisted for more than one week and did not have a tendency to further growth, a progressive decrease in T-active lymphocytes by more than 40 % that was accompanied by a pronounced violation of the interaction of regulatory T-cells (T-helpers and T-suppressors). Conclusions. Thus, in patients with increased BMI, in each of the comparison groups, an individual response to mechanical injury was detected, which is most likely due to the baseline BMI of the examined patients
Дод.точки доступу:
Волкова, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Льовкін, О. А.
Досвід навчання співробітників Національної поліції у Запорізькому державному медичному університеті / О. А. Льовкін, В. І. Перцов, Ю. О. Чемерис // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 78-81. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПЕРВАЯ МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ -- FIRST AID
ПОЛИЦЕЙСКИЕ -- POLICE (обучение)
ОБУЧЕНИЕ -- TEACHING
Анотація: Згідно з наказом МОЗ України від 29.03.2017 р. № 346, співробітники Національної поліції України зобов’язані надавати домедичну допомогу постраждалим у невідкладних станах при надзвичайних ситуаціях мирного часу та в умовах бойових дій. На нашу думку, в даній ситуації більш ефективним методом навчання є симуляційне навчання. Мета. Оцінка ефективності симуляційного навчання співробітників Національної поліції на базі Запорізького державного медичного університету за програмою «Перший на місці події». Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз навчання 150 співробітників Національної поліції у Запорізькому державному медичному університеті за програмою «Перший на місці події» (2018). Ефективність симуляційного навчання оцінювалась за допомогою тестування та опанування практичних навиків на муляжах, манекенах за симуляційними сценаріями. Проводилось анонімне анкетування слухачів курсу. Результати. Результати аналізу свідчать про достатньо низький базовий рівень практичних навиків співробітників Національної поліції. Особливо низький був базовий рівень практичних навиків проведення штучної вентиляції легень (8,20 ± 0,16 %), проведення базової серцево-легеневої реанімації з використанням автоматичного зовнішнього дефібрилятора у дітей та дорослих (8,20 ± 0,14 %), прийняття фізіологічних пологів (6,20 ± 0,14 %). Але після проходження симуляційних тренінгів рівень практичних навиків слухачів курсу статистично вірогідно збільшився. За даними анонімного анкетування, 89 % респондентів не мали подібного досвіду навчання; 100 % респондентів отримали багато нової інформації та нові практичні навики з надання екстреної домедичної допомоги; 67 % респондентів серед складнощів відзначили надання домедичної допомоги дітям, новонародженим, а також прийняття фізіологічних пологів; 88 % респондентів усвідомлюють потребу відновлювати та підтримувати набуті практичні навички та висловили побажання щодо проходження подібних курсів щонайменше раз на 6 місяців
According to the order of the Ministry of Health of Ukraine, the staff of the National Police of Ukraine is obliged to provide first care to the victims of emergency situations. In our opinion, in this case, simulation training is a more effective teaching method. The main features of simulation training are the possibility of using mannequin and realism of object simulation; the development of specific practical skills based on a clear algorithm of action using modern equipment and without harm to human health; working out team work in simulated situation. The purpose of this study is to evaluate the effectiveness of the simulation training of the National Police staff at the Zaporizhzhia State Medical University according to the program “First on the scene”. Materials and methods. A retrospective analysis of the training of 150 National Police officers at the Zaporizhzhia State Medical University was carried out according to the program “First on the scene”. The efficiency of simulation training was assessed by testing and evaluating simulation practical skills. We also conducted anonymous questionnaire survey for National Police staff. Results. The results of the analysis indicate a rather low basic level of practical skills of National Police officers. The basic level of practical skills in artificial ventilation was particularly low (8.20 ± 0.16 %), as well as in basic life support using an automated external defibrillator in children and adults (8.20 ± 0.14 %), assisting in physiological labor (6.20 ± 0.14 %). But after simulation trainings, the level of practical skills of National Police staff increased statistically significantly. According to anonymous questionnaire survey, 89 % of respondents did not have similar training experience; 100 % of respondents received a lot of new information and new practical first aid skills; 67 % of respondents noted the difficulties in providing emergency care for children, newborns, and assisting in physiological labor; 88 % of respondents are aware of the need to upgrade and support their acquired practical skills and expressed their wish to have such courses at least once every 6 months
Дод.точки доступу:
Перцов, В. І.
Чемерис, Ю. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Садова-Чуба, З. Т.
Дослідження частоти виникнення катетер-асоційованих інфекцій сечовивідних шляхів у дітей залежно від умов катетеризації сечового міхура / З. Т. Садова-Чуба // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 162-164. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ КАТЕТЕРИЗАЦИЯ -- URINARY CATHETERIZATION (вредные воздействия, методы)
КАТЕТЕР-АССОЦИИРОВАННЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CATHETER-RELATED INFECTIONS (эпидемиология, этиология)
МОЧЕВЫХ ПУТЕЙ ИНФЕКЦИИ -- URINARY TRACT INFECTIONS (эпидемиология, этиология)
ИНФЕКЦИЯ ВНУТРИБОЛЬНИЧНАЯ -- CROSS INFECTION
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Метою роботи було дослідити частоту виникнення катетер-асоційованих інфекцій сечовивідних шляхів у пацієнтів відділення інтенсивної терапії дитячої клініки залежно від умов, в яких проводилась катетеризація сечового міхура. Досліджено 60 пацієнтів відділення інтенсивної терапії дитячої клініки віком 6–12 років з гнійною хірургічною патологією та пневмонією. Пацієнтів поділено на дві групи: група 1 — пацієнти, яким катетеризація сечового міхура проводилась в умовах операційної; група 2 — пацієнти, яким катетеризація сечового міхура проводилась в умовах відділення інтенсивної терапії. Результати дослідження показали, що катетер-асоційовані інфекції сечовивідних шляхів виникають швидше і з більшою частотою у пацієнтів групи 2. Також, за результатами нашого дослідження, бактеріурія у дітей із катетеризованим сечовим міхуром виникає швидше й у більшої кількості осіб жіночої статі
Instrumental manipulations on the urinary system and/or catheterization of the urinary bladder have been applied to the majority of patients having hospital-acquired urinary tract infections. Most hospital-acquired urinary tract infections are catheter-associated. The purpose of the work was to study the frequency of catheter-associated urinary tract infections in patients of the intensive care unit in the pediatric clinic, depending on the conditions in which the catheterization of the bladder was performed. Sixty patients of the intensive care unit of Lviv Regional Children’s Clinical Hospital “Ohmadyt” aged 6–12 years with purulent surgical pathology and pneumonia were examined. They were divided into two groups, 30 persons in each: patients who underwent catheterization of the bladder in the operating room (group 1); children to whom catheterization of the bladder was conducted in the intensive care unit (group 2). The main criterion for the diagnosis of catheter-associated urinary tract infection was bacteriuria (≥ 105 CFU/ml). Microbiological urine culture was performed on days 3 and 5 after catheterization of the bladder. According to the study results, the frequency of catheter-associated urinary tract infections and the rate of bacteriuria were significantly lower in group 1 compared to group 2. The difference between group 1 and group 2 is significant on day 5. Also, we can observe that in girls, bacteriuria due to catheterized bladder occurred more often (in 43 % of female patients on day 5) and was faster (in 20 % on day 3 of catheterization) than in boys (7 and 17 %, respectively). The results obtained allow us to draw the following conclusions: the rate of catheter-associated urinary tract infections is more influenced by the conditions in which the catheterization of the bladder is performed rather than background antibiotic therapy; generally, bacteriuria after bladder catheterization develops faster and more often in girls than in boys
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Доцільність використання й інформативність багатопрофільного тесту для виявлення наркотиків у сечі SNIPER® 10 на госпітальному етапі в дітей із гострою інфекційною патологією / В. А. Міщенко [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 69-73. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ОТРАВЛЕНИЕ -- POISONING (моча)
НАРКОТИКИ -- NARCOTICS (моча, отравления)
РЕАКТИВЫ ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ -- REAGENT KITS, DIAGNOSTIC
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Останніми роками має місце чітка тенденція до зростання використання психотропних речовин синтетичного походження — канабіноїдів. Наслідки споживання психотропних речовин є дуже тяжкими й небезпечними, тому що вони здатні викликати порушення функцій внутрішніх органів, нервової системи й призводити до стійкої деградації особистості. Низька ціна на синтетичні наркотики, доступність і «реклама» їх використання привертає увагу підлітків. Тому споживання ними синтетичних наркотичних речовин поширюється з великою швидкістю. Як свідчать дані проведеного нами огляду літератури, у сучасних вітчизняних наукових працях відсутня інформація відносно частоти випадків та особливостей клінічного перебігу отруєнь синтетичною маріхуаною в дітей в Україні. Проте в закордонних публікаціях питанню клінічних ознак і наслідків отруєння синтетичними наркотичними речовинами в дітей приділяється значно більше уваги. На цей час відомі найбільш специфічні клінічні симптоми, що виникають після застосування синтетичних канабіноїдів. Варто відзначити, що симптоми отруєння дітей синтетичними наркотичними речовинами можуть бути різноманітними й непередбачуваними, оскільки препарат, який використовується, є коктейлем різних хімічних агентів. Саме тому відсутність знань у лікарів ненаркологічного профілю щодо клінічного перебігу наркотичного отруєння в дітей призводить до встановлення помилкового попереднього діагнозу, втрати часу для проведення доцільної інтенсивної терапії, значно збільшує фінансові витрати, пов’язані з призначенням дорогих лабораторних та інструментальних методів дослідження, і підвищує ризик летального наслідку. У тексті ми наводимо деякий досвід використання експрес-тесту SNIPER® 10 у дітей, які надходили до інфекційного стаціонару
In recent years, there has been a clear upward trend in the use of psychoactive synthetic substances — cannabinoids. The consequences of taking psychoactive substances are very severe and dangerous, as they can cause dysfunction of the internal organs, the nervous system and lead to persistent disintegration of personality. The low price of synthetic drugs, availability and “advertising” of their use attracts the attention of adolescents. Therefore, consumption of synthetic drugs by them is spreading with great speed. As evidenced by the data of our review of the literature, in modern domestic scientific works there is no information regarding the incidence and features of the clinical course of synthetic marijuana poisoning in children in Ukraine. However, the issue of clinical signs and effects of poisoning with synthetic narcotic substances in children receives much more attention in foreign publications. Currently, the most specific clinical symptoms occurring after the use of synthetic cannabinoids are well-known. It is worth noting that the symptoms of children poisoning with synthetic drugs can be various and unpredictable, since the drug that is used is a cocktail of various chemical agents. That is why the lack of knowledge of the clinical course of drug poisoning in children among doctors who were not trained in addiction medicine leads to the erroneous preliminary diagnosis, waist of time for carrying out expedient intensive care, significantly increases the financial costs associated with prescription of expensive laboratory and instrumental studies, and increases the risk of lethal consequences. In this article, we present some experience with the use of the SNIPER® 10 express test in children admitted to an infectious hospital
Дод.точки доступу:
Міщенко, В. А.
Георгіянц, М. А.
Корсунов, В. А.
Пушкар, М. Б.
Пороша, Н. С.
Степнова, Г. А.
Мацак, Д. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Курята, О. В.
Зміни функціонального стану ендотелію судин, рівня С-реактивного протеїну та когнітивних функцій у пацієнтів із фібриляцією передсердь та гострим порушенням мозкового кровообігу під впливом лікування / О. В. Курята, Ю. С. Кушнір, Т. О. Віхрова // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 55-60. - Бібліогр. наприкінці ст.

Рубрики: Роноцит

MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (кровь, лекарственная терапия, осложнения, психология, ультрасонография)
ИНСУЛЬТ -- STROKE (диагностика, кровь, лекарственная терапия, осложнения, психология, ультрасонография, этиология)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ЭНДОТЕЛИЙ СОСУДИСТЫЙ -- ENDOTHELIUM, VASCULAR (патофизиология, ультрасонография)
C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК -- C-REACTIVE PROTEIN (анализ)
ЦИТИДИНДИФОСФАТХОЛИН -- CYTIDINE DIPHOSPHATE CHOLINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Фібриляція передсердь залишається основною причиною розвитку гострого порушення мозкового кровообігу (ГПМК), що є однією з основних причин смерті та тяжкої тривалої непрацездатності. Продовжується пошук препаратів, здатних запобігати пошкодженню тканин головного мозку та покращувати відновлення після ГПМК. Метою роботи було визначення зміни функціонального стану ендотелію судин, рівня С-реактивного протеїну та когнітивних функцій у пацієнтів із фібриляцією передсердь та гострим порушенням мозкового кровообігу під впливом лікування цитиколіном. За результатами дослідження в усіх пацієнтів із фібриляцією передсердь та гострим порушенням мозкового кровообігу виявлені порушення ендотеліальної функції та когнітивні розлади, а в 74 % хворих установлено підвищення рівня С-реактивного протеїну. Призначення цитиколіну в дозі 1000 мг на добу сприяло вірогідному поліпшенню функціонального стану ендотелію судин та зниженню рівня С-реактивного протеїну, що є особливо важливим в умовах гострого порушення мозкового кровообігу, бо може допомогти в обмеженні пошкодження тканин на тлі ГПМК та покращити прогноз у даної категорії хворих
Atrial fibrillation remains a basic cause of acute stroke (AS) that is a leading reason for death and severe prolonged disability. The agents aimed to prevent brain tissue impairment and improve recovery after AS are being searched. The purpose of the study was to determine the citicoline effects on vascular endothelium functioning, level of C-reactive protein and cognitive status in patients with atrial fibrillation and acute stroke. The results of the study demonstrated that all patients with atrial fibrillation and acute stroke developed endothelial dysfunction and cognitive impairment, 74 % of patients had elevated level of C-reactive protein. Citicoline administration at a dose of 1000 mg a day significantly improves vascular endothelium functioning and decreases the level of C-reactive protein that is of great importance in acute stroke as it helps to restrict tissue impairment in AS and improve prognosis in this cohort of patients
Дод.точки доступу:
Кушнір, Ю. С.
Віхрова, Т. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Станин, Д. М.
Кардиомиопатии у беременных: особенности анестезиологического обеспечения в родах / Д. М. Станин, Е. Н. Клигуненко, В. А. Сединкин // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 30-33. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, CARDIOVASCULAR
КАРДИОМИОПАТИИ -- CARDIOMYOPATHIES (осложнения, этиология)
РОДОВСПОМОЖЕНИЕ -- DELIVERY, OBSTETRIC
АНЕСТЕЗИЯ В АКУШЕРСТВЕ -- ANESTHESIA, OBSTETRICAL (методы)
Анотація: В статье рассматриваются особенности проведения анестезиологического пособия у беременных с кардиомиопатиями. Приведены патофизиологические изменения, происходящие при гипертрофической, дилатационной и рестриктивной кардиомиопатии на фоне беременности. Анестезиологическая тактика при кардиомиопатии у беременных, нуждающихся в родоразрешении, существенным образом определяется степенью компенсации кровообращения. Одним из главных требований к анестезиологическому пособию при родоразрешении в данной ситуации является максимально возможная стабильность параметров гемодинамики. Эпидуральная анестезия является методом выбора при родоразрешении беременных с кардиомиопатией
The article discusses the features of anesthesia in pregnant women with cardiomyopathies. The pathophysiological changes that occur in hypertrophic, dilated and restrictive cardiomyopathy during pregnancy are described. Anesthetic management for cardiomyopathy in pregnant women who need delivery is crucially determined by the degree of compensation of blood circulation. One of the main requirements for anesthesia during delivery in this situation is the maximum possible stability of hemodynamic parameters. Epidural anesthesia is the method of choice for the delivery in pregnant women with cardiomyopathy
Дод.точки доступу:
Клигуненко, Е. Н.
Сединкин, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Клинический случай успешного консервативного лечения тромбоза воротной и верхней брыжеечной вен / Е. Н. Клигуненко [и др.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 172-175. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (диагностика, осложнения, терапия)
ПОРТАЛЬНАЯ ВЕНА -- PORTAL VEIN
БРЫЖЕЕЧНЫХ СОСУДОВ ОККЛЮЗИЯ -- MESENTERIC VASCULAR OCCLUSION (диагностика, осложнения, терапия)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Острый тромбоз воротной вены является потенциально опасным для жизни состоянием, представляющим значительные сложности в диагностике и выборе тактики лечения пациента. Единых рекомендаций по оказанию неотложной помощи при данной патологии не существует. В статье представлен клинический случай успешной и своевременной диагностики и лечения этого заболевания
Acute portal vein thrombosis is a potentially life-threatening condition that cause significant difficulties in the diagnosis and choice of tactics for treating a patient. There are no unified recommendations for emergency care of these patients. The article presents a clinical case of successful and timely diagnosis and treatment of this disease
Дод.точки доступу:
Клигуненко, Е. Н.
Корпусенко, В. Г.
Болтянский, С. В.
Матушак, А. М.
Корнеева, Е. В.
Медведев, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Клинический случай успешного лечения больного с разрывом аневризмы дистального отдела аорты и массивной кровопотерей / Е. Н. Клигуненко [и др.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 176-181. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
АОРТЫ БРЮШНОЙ АНЕВРИЗМА -- AORTIC ANEURYSM, ABDOMINAL (осложнения, терапия, хирургия)
АОРТЫ РАЗРЫВ -- AORTIC RUPTURE (осложнения, хирургия)
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE (диагностика, терапия, этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: В статье приведен клинический случай успешного лечения массивной кровопотери, которая превышала смертельную в 2 раза, при оперативном вмешательстве по поводу разрыва аневризмы дистального отдела брюшной аорты. В последние годы при развитии массивного кровотечения широкое распространение получила стратегия Damage control resuscitation, суть которой заключается в быстрой остановке кровотечения хирургическим путем, до остановки кровотечения в соблюдении рестриктивной стратегии замещения объема с целью достижения целевого уровня давления до систолического 80–90 мм рт.ст., что обеспечивает минимально безопасный уровень перфузии тканей, раннее применение протокола массивной трансфузии в соотношении «эритроциты — плазма — тромбоциты — криопреципитат» 1 : 1 : 1 : 1 в эффективных лечебных дозах (свежезамороженная плазма — 20 мл/кг, эритроцитарная масса — 15–20 мл/кг), в ранней профилактике коагулопатии с применением ингибиторов фибринолиза. В статье представлены проведенный объем и состав инфузионно-трансфузионной терапии, влияние ее на показатели гемодинамики, диуреза, водного баланса и лабораторные данные. В результате проведенных комплексных действий врачей-анестезиологов отделения соблюдения тактики Damage control resuscitation случай лечения больного был успешен
The article presents a clinical case of successful treatment of massive blood loss, which 2 times exceeded the fatal hemorrhage, in surgical intervention for distal abdominal aortic aneurysm rupture. In recent years, in case of massive bleeding, the Damage control resuscitation strategy has become widespread. It consist in the rapid arrest of bleeding surgically, before this — in adherence to the restrictive strategy of volume replacement in order to achieve the target pressure, with systolic one of 80–90 mmHg, which provides a minimum safe level of tissue perfusion, early application of the protocol of massive transfusion with the erythrocytes — plasma — platelets — cryoprecipitate ratio of 1 : 1 : 1 : 1 in effective therapeutic doses (fresh frozen plasma 20 ml/kg, packed red blood cells 15–20 ml/kg), early prophylaxis of coagulopathy with the use of inhibitors of fibrinolysis. The article presents the volume and composition of infusion and transfusion therapy, its effect on hemodynamics, diuresis, water balance and laboratory data. Due to the integrated actions of anesthesiologists of the department, adherence to the Damage control resuscitation, the treatment of the patient was successful
Дод.точки доступу:
Клигуненко, Е. Н.
Площенко, Ю. А.
Новиков, С. П.
Василишин, А. В.
Байда, Ю. Б.
Бородай, Л. В.
Бородина, И. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Клинический случай успешного лечения злокачественного нейролептического синдрома на фоне острой токсико-аллергической реакции IV степени / Е. Н. Клигуненко [и др.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 169-171. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
СТИВЕНСА-ДЖОНСОНА СИНДРОМ -- STEVENS-JOHNSON SYNDROME (осложнения, терапия)
НЕЙРОЛЕПТИЧЕСКИЙ ЗЛОКАЧЕСТВЕННЫЙ СИНДРОМ -- NEUROLEPTIC MALIGNANT SYNDROME (диагностика, осложнения, терапия)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Злокачественный нейролептический синдром является потенциально опасным осложнением при проведении нейролептической терапии, требующим своевременной диагностики, основанной на исключении других причин гипертермии, и специфических лабораторных исследований. Тактика лечения данного состояния принципиально отличается от тактики ведения больных с другой патологией, сопровождающейся гипертермией. В статье представлен клинический случай успешной и своевременной диагностики и лечения данного состояния
Neuroleptic malignant syndrome is a potentially dangerous complication of neuroleptic therapy requiring timely diagnosis, based on the exclusion of other causes of hyperthermia, and specific laboratory studies. Approaches to the treatment of this condition are fundamentally different from the management of patients with other pathologies accompanied by hyperthermia. This article presents a clinical case of successful and timely diagnosis and treatment of this condition
Дод.точки доступу:
Клигуненко, Е. Н.
Корпусенко, Е. Г.
Болтянский, С. В.
Рудейченко, С. В.
Олейник, В. И.
Медведев, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Клинический случай успешного лечения тяжелой внебольничной пневмонии, ассоциированной с вирусом гриппа ВН3N2 / Е. Н. Клигуненко [и др.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 165-168. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ГРИПП ЧЕЛОВЕКА -- INFLUENZA, HUMAN (осложнения, этиология)
ГРИППА A ВИРУС, H3N2 ПОДТИП -- INFLUENZA A VIRUS, H3N2 SUBTYPE (патогенность)
ПНЕВМОНИЯ ВИРУСНАЯ -- PNEUMONIA, VIRAL (диагностика, осложнения, терапия, этиология)
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ ВЗРОСЛЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, ADULT (диагностика, терапия, этиология)
ИНФЕКЦИИ ВНЕБОЛЬНИЧНЫЕ -- COMMUNITY-ACQUIRED INFECTIONS
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Проблема лечения тяжелых пневмоний, в том числе и вирусных (вирусно-бактериальных), сохраняет свою высокую актуальность и требует внедрения алгоритма клинико-диагностических мероприятий для обеспечения адекватной лечебной тактики в данной нозологической группе. В статье рассмотрен клинический случай интенсивной терапии пациента с внегоспитальной двусторонней полисегментарной пневмонией
The problem of treating severe pneumonia (including viral, viral-bacterial) is still of high relevance and requires the implementation of an algorithm of clinical diagnostic measures to ensure adequate therapeutic tactics in this nosological group. The article describes a clinical case of intensive care of a patient with community-acquired bilateral multilobar pneumonia
Дод.точки доступу:
Клигуненко, Е. Н.
Корпусенко, В. Г.
Болтянский, С. В.
Рудейченко, С. В.
Матушак, А. М.
Олейник, В. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Клиповое мышление в анестезиологии: катастрофа или закономерность? / Е. Н. Клигуненко [и др.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 124-136. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
АНЕСТЕЗИОЛОГИЯ -- ANESTHESIOLOGY (кадры)
МЫШЛЕНИЕ -- THINKING
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL
Анотація: Изучена степень распространения клипового мышления в среде студентов, интернов и слушателей циклов специализации и повышения квалификации врачей в зависимости от узкой специализации, возраста и стажа работы. Определены причины, негативные и позитивные черты процесса замены длительного мышления на клиповое, а также предложены адаптивные элементы тактики обучения в до- и последипломном высшем медицинском образовании
The degree of propagation of mosaic thinking among students, interns, and students of cycles of specialization and advanced training of doctors depending on the focused specialization, age and length of service has been studied. The causes, negative and positive features of the process of replacing long-term thinking with a mosaic one are determined, and the adaptive elements of training tactics in pre- and postgraduate higher medical education are proposed
Дод.точки доступу:
Клигуненко, Е. Н.
Ехалов, В. В.
Кущ, Е. А.
Кравец, О. В.
Гайдук, О. И.
Баранник, С. И.
Хоботова, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Дудас, А. Б.
Купирование мышечной дрожи в перипартальном периоде / А. Б. Дудас, О. В. Максимова, Е. Н. Клигуненко // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 119-123. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ДРОЖАНИЕ -- SHIVERING (действие лекарственных препаратов)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
НЕФОПАМ -- NEFOPAM (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: Мышечная дрожь — широко распространенное осложнение послеоперационного периода. Частота возникновения достигает 20 % [1]. Первичной причиной интра- или послеоперационной мышечной дрожи является интраоперационная гипотермия, которая обусловлена нарушением терморегуляции на фоне действия анестетиков. Развитие гипотермии в интраоперационном периоде прежде всего связано со сбоем в работе физиологических механизмов терморегуляции, на которые влияют как общие, так и местные анестетики. Понимание особенностей влияния анестетиков на существующие механизмы терморегуляции служит ключом к решению проблемы периоперационных колебаний температуры, поскольку непосредственное действие анестетиков (в гораздо большей степени, чем холод в операционной) становится причиной большинства температурных нарушений, с которыми мы сталкиваемся у хирургических пациентов. Цель: оценить эффективность применения препарата нефопам для купирования мышечной дрожи в перипартальном периоде. Материалы и методы. Исследование проведено в КУ «Днепропетровский областной перинатальный центр со стационаром» ДОС. В исследование включено 120 беременных, сопоставимых по антропометрическим данным, возрасту (18–40 лет), общесоматическому статусу, характеру основной патологии. Результаты. При болюсном внутривенном (в/в) введении 10 мг нефопама (подгруппа 1А) продолжительность мышечной дрожи сокращалась до 45 секунд — 1 минуты. При оперативном родоразрешении синдром мышечной дрожи развивался в среднем через 8 ± 2 минуты после извлечения плода. У рожениц подгруппы 2Б синдром самостоятельно купировался в среднем через 45 ± 5 минут. После введения 20 мг нефопама (подгруппа 2А) клинические проявления озноба прекращались в среднем через 30 секунд — 1 минуту. Ни у одной из женщин, получавших нефопам, не наблюдалось повторных эпизодов мышечной дрожи, тошноты или рвоты, потливости или тахикардии. Выводы. Введение нефопама позволяет купировать мышечную дрожь у 100 % рожениц независимо от способа родоразрешения. Однократная болюсная доза нефопама, достаточная для быстрого купирования мышечной дрожи, зависит от способа родоразрешения и составляет 10 мг для вагинальных родов, 20 мг — для оперативных родов. При оперативном родоразрешении введение нефопама в дозе 20 мг в/в в конце операции кесарева сечения позволяет качественно уменьшить выраженность послеоперационного болевого синдрома
М’язове тремтіння — досить поширене ускладнення післяопераційного періоду. Частота виникнення досягає 20 % [1]. Первинною причиною інтра- або післяопераційного м’язового тремтіння є інтраопераційна гіпотермія, що обумовлена порушенням терморегуляції на тлі дії анестетиків. Розвиток гіпотермії в інтраопераційному періоді перш за все пов’язаний зі збоєм в роботі фізіологічних механізмів терморегуляції, на які впливають як загальні, так і місцеві анестетики. Розуміння особливостей впливу анестетиків на існуючі механізми терморегуляції служить ключем до вирішення проблеми періопераційних коливань температури, оскільки безпосередня дія анестетиків (у набагато більшому ступені, ніж холод в операційній) стає причиною більшості температурних порушень, з якими ми стикаємося у хірургічних пацієнтів. Мета: оцінити ефективність застосування препарату нефопам для купірування м’язового тремтіння в перипартальному періоді. Матеріали та методи. Дослідження проведено в КЗ «Дніпропетровський обласний перинатальный центр зі стаціонаром» ДОР. У дослідження включено 120 вагітних, схожих за антропометричними даними, віком (18–40 років), загальносоматичним статусом, характером основної патології. Результати. При болюсному внутрішньовенному (в/в) введенні 10 мг нефопаму (підгрупа 1А) тривалість м’язового тремтіння скорочувалася до 45 секунд — 1 хвилини. При оперативному розродженні синдром м’язового тремтіння розвивався в середньому через 8 ± 2 хвилини після вилучення плода. У породіль підгрупи 2Б синдром м’язового тремтіння самостійно купірувався в середньому через 45 ± 5 хвилин. Після введення 20 мг нефопаму (підгрупа 2А) клінічні прояви ознобу припинялися в середньому через 30 секунд — 1 хвилину. У жодної жінки, яка отримувала нефопам, не спостерігалося повторних епізодів м’язового тремтіння, нудоти або блювання, пітливості або тахікардії. Висновки. Введення нефопаму дозволяє купірувати м’язове тремтіння у 100 % породіль незалежно від способу розродження. Одноразова болюсна доза нефопаму, достатня для швидкого купірування м’язового тремтіння, залежить від способу розродження і становить 10 мг для вагінальних пологів, 20 мг — для оперативних пологів. При оперативному розродженні введення нефопаму в дозі 20 мг в/в в кінці операції кесарева розтину дозволяє якісно зменшити вираженість післяопераційного больового синдрому
Muscle tremor is a widespread postoperative complication, its incidence rate reaches 20 % [1]. The primary cause of intra- or postoperative muscle tremors is intraoperative hypothermia, which is caused by impaired thermoregulation against the background of the action of anesthetics. The development of hypothermia in the intraoperative period is primarily associated with the failure of the physiological mechanisms of thermoregulation, which are influenced by both general and local anesthetics. Understanding the effects of anesthetics on the existing mechanisms of thermoregulation is the key to solving the problem of perioperative temperature fluctuations, since the direct action of anesthetics (to a much greater degree than the cold in the operating room) causes most of the temperature disorders we face in surgical patients. The purpose was to evaluate the effectiveness of nefopam for the relief of muscle tremors in the peripartum period. Materials and methods. The study was carried out at the MI “Dnipropetrovsk Regional Perinatal Center with a Hospital” of DRC (chief physician — Ph.D. L.I. Padalko). The study included 120 pregnant women comparable in terms of anthropometric data, age (18–40 years), general somatic status, and the nature of the underlying pathology. Results. With intravenous bolus administration of 10 mg nefopam (subgroup 1A), the duration of muscle tremor was reduced to 45 seconds — 1 minute. During operative delivery, muscle tremor syndrome developed on average 8 ± 2 minutes after fetal extraction. In parturient women from subgroup 2B, the syndrome was stopped spontaneously in 45 ± 5 minutes on average. After the administration of 20 mg nefopam (subgroup 2A), the clinical manifestations of chills stopped on average after 30 seconds — 1 minute. None of the women receiving nefopam had repeated episodes of muscle tremors, nausea or vomiting, sweating, or tachycardia. Conclusions. The administration of nefopam makes it possible to control muscle tremors in 100 % of parturient women regardless of the mode of delivery. A single bolus dose of nefopam sufficient for rapid relief of muscle tremors depends on the mode of delivery and is 10 mg for vaginal delivery, 20 mg for operative delivery. In operative delivery, administration of nefopam at a dose of 20 mg intravenously at the end of cesarean section can qualitatively reduce the severity of postoperative pain
Дод.точки доступу:
Максимова, О. В.
Клигуненко, Е. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Єхалов, В. В.
Медична етика та деонтологія в практиці лікаря-дитячого анестезіолога / В. В. Єхалов, О. С. Павлиш, С. В. Єгоров // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 137-139. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ЭТИКА МЕДИЦИНСКАЯ -- ETHICS, MEDICAL
ВРАЧИ БОЛЬНИЧНЫЕ -- HOSPITALISTS (этика)
АНЕСТЕЗИОЛОГИЯ -- ANESTHESIOLOGY (кадры, этика)
ДЕТЕЙ ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ -- CHILD HEALTH SERVICES (кадры, этика)
Анотація: У даній статті наведений аналіз 250 анкет із питань медичної етики та деонтології лікарів-інтернів та лікарів-курсантів за фахом «дитяча анестезіологія». Лікарі-інтерни показують високий рівень усвідомлення питань медичної етики та деонтології. Лікарі з певним стажем роботи більш освічені в плані моральних цінностей та при заповненні анкет використали свій попередній досвід з окремих питань медичної деонтології. На недостатнє додержання принципів медичної етики та деонтології в медичній галузі взагалі та в дитячій анестезіології зокрема негативно впливає поширення кліпового мислення серед інтернів та фахівців навіть більшою мірою, ніж соціальні проблеми
This article analyzes 250 questionnaires on medical ethics and deontology filled in by interns and trainee physicians major in pediatric anesthesiology. Interns show a high level of awareness about medical ethics and deontology. Doctors with a certain work experience are more educated in terms of moral values and, when filling in questionnaires, used their experience on specific topics of medical deontology. Inadequate adherence to the principles of medical ethics and deontology in the medical sector in general and in children’s anesthesiology in particular is negatively affected by the spread of mosaic thinking among interns and specialists, even more so than social problems
Дод.точки доступу:
Павлиш, О. С.
Єгоров, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Якобчук, Х. Р.
Моніторинг нейром’язової провідності та глибини наркозу як основа керування етапами загальної анестезії при оперативних втручаннях на черевній порожнині / Х. Р. Якобчук, О. В. Тхоревський // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 111-118. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
НЕРВНО-МЫШЕЧНЫЙ МОНИТОРИНГ -- NEUROMUSCULAR MONITORING (методы)
Анотація: Метою даного дослідження було створити алгоритми безпечного керування глибиною анестезії і нейром’язової провідності (НМП) на етапах швидкої послідовної індукції і виходу з анестезії за допомогою інструментальних методів моніторингу НМП. Матеріали та методи. В дослідження були включені 30 пацієнтів. Пацієнти були розподілені на дві групи: 1-ша група — клінічні методи моніторингу рівня нейром’язової провідності (n = 15), 2-га група — апаратні методи моніторингу рівня нейром’язової провідності (n = 15) за допомогою апарата TOF-Watch SX в режимі TOF-стимуляції. Результати. Час від введення анестетика до введення міорелаксанту на 18 % більший в 2-й групі, спостерігається вірогідність різниці порівняно з 1-ю групою (p 0,05). Час від введення анестетика до інтубації трахеї в 2-й групі на 32 % більший, ніж в 1-й групі (p 0,05). У 1-й групі без додаткового моніторингу спостерігається не лише найменший час від введення міорелаксанту до інтубації трахеї (85,3 ± 4,9 с), але й гірші умови для інтубації за шкалою Cooper (7,8 ± 0,8, p 0,05). А в 2-й групі спостерігається більший час від введення міорелаксанту до інтубації трахеї порівняно з контрольною групою (139,3 ± 4,5 проти 85,3 ± 4,9), а також відмінні умови для інтубації за шкалою Cooper (8,9 ± 0,1 проти 7,8 ± 0,8). Більш високі рівні середнього артеріального тиску і частоти серцевих скорочень у 1-й групі на етапах інтубації і через 5 хвилин після інтубації пов’язані з недостатнім рівнем анестезії порівняно з 2-ю групою. Час від закінчення операції до екстубації в 1-й групі на 4,4 хвилини (72 %) більший, ніж у 2-й групі. Також час від закінчення операції до транспортування пацієнта в палату в 1-й групі на 6,6 хвилини (62 %) більший, ніж у 2-й групі. Таким чином, використання додаткового моніторингу дозволяє зменшити час знаходження хворого в операційній на 6,6 хвилини. Витрати рокуронію були значно вищі у 1-й групі — 52,3 ± 1,0 мг порівняно з 2-ю групою — 42,3 ± 1,3 мг, що доводить вірогідність різниці порівняно з контрольною групою (p 0,05). Висновки. Спираючись на статистичні дані наших досліджень, було встановлено, що TOF-моніторинг сприяє проведенню інтубації трахеї в максимально комфортних для пацієнта умовах, забезпеченню достатньої релаксації для штучної вентиляції легень і роботи хірургів, проведенню вчасної екстубації трахеї, зменшенню часу перебування пацієнтів в операційній
The purpose of this study was to develop algorithms for the safe control of deep anesthesia and neuromuscular conduction at the stage of rapid sequential induction and anesthesia recovery using instrumental monitoring methods of NMC. Materials and methods. The study included 30 patients. The patients were divided into two groups (the same number of patients in each group): the clinical methods and hardware methods (TOF-Watch SX apparatus in TOF stimulation mode) for monitoring the level of neuromuscular conduction were used in group 1 and 2, respectively. Group 1, without additional monitoring, presented with not only the slightest time from a muscle relaxant introduction to tracheal intubation (85.3 ± 4.9 seconds), but also worse conditions for intubation by the Cooper scale (7.8 ± 0.8, p 0.05). And in group 2, there is a greater time from a muscle relaxant introduction to tracheal intubation compared with the control group (139.3 ± 4.5), as well as excellent conditions for intubation by the Cooper scale (8.9 ± 0.1 vs. 7.8 ± 0.8). Higher levels of mean blood pressure and heart rate in the first group at the stages of intubation and 5 minutes after intubation were associated with an inadequate level of anesthesia compared with the second group. Results. The time from the end of the operation to the extubation in the 1st group was 4.4 minutes (72 %) more than in the 2nd group. In addition, the time from the end of the surgery to transporting the patient to the ward in the 1st group was 6.6 minutes (62 %) more than in the 2nd group. Thus, the use of additional monitoring can reduce the time of a patient’s staying in the operating room by 6.6 minutes. The consumption of rocuronium was significantly higher in the 1st group — 52.3 ± 1.0 mg, compared with the 2nd group — 42.3 ± 1.3 mg, that proves the significance of the difference compared with the control group (p 0.05). Conclusions. The statistical results of our research have shown that TOF monitoring will help to conduct intubation under the most favorable conditions, provide adequate muscular relaxation for mechanical ventilation and surgery procedure, timely extubation of the trachea, as well as to reduce the period of patients staying in the operating room
Дод.точки доступу:
Тхоревський, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-33

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)