Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=МУ104/2019/4<.>

Загальна кількість знайдених документів : 26
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-26

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Залецький Б. В., Дмитрієв Д. В., Півторак В. І., Дусик А. В., Калінчук О. О., Конопліцький В. С.
Назва : Експериментальне обгрунтування об’єму локального анестетика при виконанні блокади квадратного м’яза попереку (quadratus lumborum blok)
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 4. - С. 122-127 (Шифр МУ104/2019/4)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ПОЯСНИЧНЫЕ МЫШЦЫ -- PSOAS MUSCLES
АНЕСТЕЗИЯ ПРОВОДНИКОВАЯ -- ANESTHESIA, CONDUCTION
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА МЕСТНЫЕ -- ANESTHETICS, LOCAL
Анотація: Блокада квадратного м’яза попереку (qudratus lumborum block) знаходить широке застосування як компонент періопераційного знеболювання в абдомінальній хірургії в дорослих та мало використовується в дитячій практиці. Метою нашого дослідження були вивчення анатомічних особливостей простору квадратного м’яза попереку та розподіл місцевого анальгетика в просторі залежно від введеної дози, що надасть можливість знайти найбільш ефективну та безпечну дозу препаратів для знеболювання. Матеріали та методи. Дослідження проведено на 12 трупах осіб різної статі та віку (20–73 роки). Методом препарування вивчали топографо-анатомічні особливості м’язів, фасціально-клітковинних просторів, судин і нервів поперекової ділянки. Виконано пошарове препарування тканин поперекової ділянки. Потім після візуалізації цільових анатомічних структур за допомогою ультразвуку в техніці in-plane голкою 22 G виконувалося введення в передньо-медіальному напрямку в боковому положенні по задньому краю квадратного м’яза попереку (qudratus lumborum block) барвника метиленового синього для вивчення поширення анестетика. Статистичну обробку отриманих даних проводили із застосуванням методів варіаційної статистики за допомогою програми Stаtistica 5.5 (належить ЦНІТ ВНМУ ім. М.І. Пирогова, ліцензійний № AXXR910A374605FA). Результати. Досліджували площу поверхні поперечного м’яза спини, що коливалась у межах 10,4–14,3 см2 та в середньому становила 12,01 ± 2,3 см2. Дослідження розподілу розчину в просторі квадратного м’яза попереку залежно від дози показало, що при застосуванні дози 0,2 мл/кг ваги тіла розподіл розчину становить у середньому всього 6,2 ± 2,1 см2, що не дозволяє заповнити весь простір розчином, а при використанні дози 0,3 мл/кг ваги тіла — 12,1 ± 1,4 см2, що цілком відповідає середній площі досліджуваного простору. Висновки. Вивчення площі розподілу розчину в просторі квадратного м’яза попереку дозволяє припустити, що для знеболювання буде достатньо місцевого анестетика в дозі 0,3 мл/кг ваги тіла. Ця доза безпечна для використання як дорослими, так і дітьми. Клінічна ефективність потребує подальшого вивчення
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Черний В. И., Андронова И. А., Городник Г. А., Черний Т. В., Андронова М. А.
Назва : Роль сукцинатоксидазного окисления в интенсивной терапии тяжелой черепно-мозговой травмы
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 4. - С. 128-138 (Шифр МУ104/2019/4)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: МОЗГА ГОЛОВНОГО ТРАВМЫ -- BRAIN INJURIES
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
ЯНТАРНАЯ КИСЛОТА -- SUCCINIC ACID
ИНФУЗИИ ВНУТРИВЕННЫЕ -- INFUSIONS, INTRAVENOUS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Цель: изучение особенностей цереброкардиальных взаимодействий у пациентов с тяжелой черепно-мозговой травмой (ТЧМТ) и их изменений при использовании в интенсивной терапии (ИТ) производных янтарной кислоты — препаратов цитофлавин и этилметилгидроксипиридина сукцинат. Материалы и методы. Группу сравнения составили 12 больных с диагнозом ТЧМТ, которые получали ИТ по стандартному протоколу. Группу исследования (ГИ) составили 74 пациентов с ТЧМТ: 43 больных, получавших, кроме стандартного протокола, цитофлавин (5 мл в 100 мл физиологического раствора внутривенно 1 раз в сутки), и 31 больной, получавший дополнительно к стандартному протоколу этилметилгидроксипиридина сукцинат (5 мл в 100 мл физиологического раствора внутривенно 1 раз в сутки). Длительность ИТ — от 10 суток до 8 мес. Из пациентов ГИ 9 человек умерли, у 5 пациентов острая церебральная недостаточность трансформировалась в вегетативное состояние. Диагноз вегетативного состояния у пациентов ГИ был выставлен в динамике наблюдения на основании принятых международных критериев, утвержденных Американской академией неврологии. В динамике терапии проводили анализ уровня сознания по шкале комы Глазго, Глазго-Питсбургской шкале комы и шкале исходов Глазго, параметров компьютерной томографии (Philips Brilliance CT), количественной электроэнцефалографии (кЭЭГ) (система Nihon Kohden Corporation EEG-1200K), вариабельности сердечного ритма (ВСР) («Ютас ЮМ 200»). Статистическая обработка данных была проведена с помощью программы MedStat. Результаты. В условиях ТЧМТ центральный контур регуляции ВСР смещался от вегетативных центров продолговатого мозга в область ретикулярной формации ствола и среднего мозга и в проекцию дна IV желудочка. Об этом свидетельствуют выявленные средние и сильные прямые корреляционные связи между параметрами ВСР и уровнями мощности дельта-диапазона («патологическая» медленноволновая активность), максимально в проекции окципитальных и лобных отделов коры; активностью нейроглиального пула центральной нервной системы (ЦНС) (спектр-мощность (СМ) кЭЭГ в диапазоне 0,5–1 Гц), максимально в зонах проецирования стволовых образований (С3С4; О1О2); активностью адренергических нейромедиаторных структур ЦНС (СМ кЭЭГ 4–5 Гц), максимально в зонах проецирования стволовых образований (С3С4, Т3Т4); средние обратные корреляционные связи между параметрами ВСР и уровнями мощности тета- и альфа-1-диапазона, максимально в проекции окципитальных и центральных отделов коры; активностью холин- (СМ кЭЭГ 6–7,5 Гц) и дофаминергических (СМ кЭЭГ 11–12 Гц) систем ЦНС, максимально в зонах проекции стволовых образований (С3С4; О1О2). В условиях ТЧМТ c неблагоприятным исходом не существовало единого центрального контура регуляции ВСР, выявлены одновременные конкурентные влияния со стороны таламокортикальных, таламогипоталамических структур; ретикулярной формации диэнцефального уровня. Применение препаратов — производных янтарной кислоты (цитофлавин и этилметилгидроксипиридина сукцинат) у пациентов с ТЧМТ приводило к восстановлению равноправных влияний традиционного центрального контура — центры продолговатого мозга, гипоталамо-гипофизарная область — на формирование ВСР. Интересно, что эффекты этилметилгидроксипиридина сукцината были связаны в большей мере с динамикой параметров кЭЭГ, отражающих изменения на верхнестволовом и корковом уровне ЦНС, а использования цитофлавина — преимущественно с изменениями параметров кЭЭГ, которые являются нейрофизиологическими предикторами динамики на уровне среднего мозга, диэнцефальной, таламической и лимбико-гиппокампальной областей ЦНС. Выводы. Параметры цереброкардиальных взаимодействий при ТЧМТ и их изменения информативны для оценки эффективности ИТ и прогнозирования исхода.Мета: вивчення особливостей цереброкардіальних взаємодій у пацієнтів із тяжкою черепно-мозковою травмою (ТЧМТ) і їх змін при використанні в інтенсивній терапії (ІТ) похідних бурштинової кислоти — препаратів цитофлавін і етилметилгідроксипіридину сукцинат. Матеріали та методи. Групу порівняння становили 12 хворих із діагнозом ТЧМТ, які отримували ІТ за стандартним протоколом. Групу дослідження (ГД) становили 74 пацієнтів з ТЧМТ: 43 хворих, які отримували, крім стандартного протоколу, цитофлавін (5 мл у 100 мл фізіологічного розчину внутрішньовенно 1 раз на добу), і 31 хворий, який отримував додатково до стандартного протоколу етилметилгідроксипіридину сукцинат (5 мл у 100 мл фізіологічного розчину внутрішньовенно 1 раз на добу). Тривалість ІТ — від 10 діб до 8 міс. Із пацієнтів ГД 9 осіб померли, у 5 пацієнтів гостра церебральна недостатність трансформувалася у вегетативний стан. Діагноз вегетативного стану в пацієнтів ГД був виставлений у динаміці спостереження на підставі прийнятих міжнародних критеріїв, затверджених Американською академією неврології. У динаміці терапії проводили аналіз рівня свідомості за шкалою коми Глазго, Глазго-Пітсбурзькою шкалою коми й шкалою результатів Глазго, параметрами комп’ютерної томографії (Philips Brilliance CT), показниками кількісної електроенцефалографїї (кЕЕГ) (система Nihon Kohden Corporation EEG-1200K), варіабельності серцевого ритму (ВСР) («Ютас ЮМ 200»). Статистична обробка даних була проведена за допомогою програми MedStat. Результати. В умовах ТЧМТ центральний контур регуляції ВСР зміщувався від вегетативних центрів довгастого мозку в ділянку ретикулярної формації стовбура й середнього мозку й проекцію дна IV шлуночка. Про це свідчать виявлені середні й сильні прямі кореляційні зв’язки між параметрами ВСР і рівнями потужності дельта-діапазону («патологічна» повільнохвильова активність), максимально в проекції окципітальних і лобових відділів кори; активністю нейрогліального пулу ЦНС (спектр-потужність (СП) кЕЕГ у діапазоні 0,5–1 Гц), максимально в зонах проекції стовбурових утворень (С3С4; О1О2); активністю адренергічних нейромедіаторних структур ЦНС (СП кЕЕГ 4–5 Гц), максимально в зонах проекції стовбурових утворень (С3С4; Т3Т4); середні зворотні кореляційні зв’язки між параметрами ВРС і рівнями потужності тета- і альфа-1-діапазонів, максимально в проекції окципітальних і центральних відділів кори; активність холін- (СП кЕЕГ 6–7,5 Гц) і дофамінергічних (СП кЕЕГ 11–12 Гц) систем ЦНС, максимально в зонах проекції стовбурових утворень (С3С4; О1О2). В умовах ТЧМТ з несприятливим результатом (летальний кінець) не існувало єдиного центрального контуру регуляції ВРС, виявлені одночасні конкурентні впливи з боку таламокортикальних, таламогіпоталамічних структур; ретикулярної формації діенцефального рівня. Застосування препаратів — похідних бурштинової кислоти (цитофлавін і етилметилгідроксипіридину сукцинат) у пацієнтів із ТЧМТ приводило до відновлення рівноправних впливів традиційного центрального контуру — центри довгастого мозку, гіпоталамо-гіпофізарна ділянка — на формування ВСР. Цікаво, що ефекти етилметилгідроксипіридину сукцинату були пов’язані більшою мірою з динамікою параметрів кЕЕГ, що відображають зміни на верхньостовбуровому й кірковому рівні ЦНС, а використання цитофлавіну — переважно зі змінами параметрів кЕЕГ, які є нейрофізіологічними предикторами динаміки на рівні середнього мозку, діенцефальної, таламічної й лімбіко-гіпокампальної ділянок ЦНС. Висновки. Параметри цереброкардіальних взаємодій при ТЧМТ і їх зміни є інформативними для оцінки ефективності ІТ і прогнозування результату
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Підгірний Я. М., Ушневич Ж. О., Іванів А. В.
Назва : Мультимодальне анестезіологічне забезпечення операції струмектомії
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 4. - С. 139-142 (Шифр МУ104/2019/4)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ТИРЕОИДЭКТОМИЯ -- THYROIDECTOMY
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
Анотація: Причиною тиреотоксикозу є посилена продукція та підвищений вихід у кров йодованих тиреоїдних гормонів (тироксин, трийодтиронін). Це призводить до гіперметаболізму, дизоксії та порушує функцію життєво важливих органів (насамперед серцево-судинну систему). Матеріали та методи. У 2016–2018 рр. у Львівській обласній клінічній лікарні прооперовано 2135 хворих із патологією щитоподібної залози. 1400 хворим була виконана тиреоїдектомія, 531 хворому — гемітиреоїдектомія, та 204 хворим проведена тиреоїдектомія з лімфаденектомією. Всі хворі були розподілені на 2 групи, які не відрізнялися між собою за статтю, віком та тяжкістю стану. В контрольній групі хворих (1422 пацієнти) анестезіологічне забезпечення операційного втручання проводили за технологією TVA (ввідний наркоз: тіопентал натрію — 7–9 мг/кг МТ або пропофол — 2–2,5 мг/кг, фентаніл — ~ 1,5 мкг/кг МТ, атракуріум — 0,6 мг/кг МТ, дитилін — ~ 200 мг). Здійснювали інтубацію трахеї — штучну вентиляцію легень (технологія Volume Control Ventilation). Основний наркоз: пропофол 150 ± 25 мкг/кг/хв + фентаніл 100 мкг кожні 15–20 хв операційного втручання. Основній групі пацієнтів (n = 713) ввечері, напередодні операції призначали препарати валеріани. Перед операцією хворим вводили ондансетрон (4 мг), дексаметазон (8 мг), декскетопрофен (50 мг), парацетамол (1000 мг). Індукцію в наркоз проводили пропофолом (2–2,5 мг/кг) або тіопенталом натрію (5 мг/кг), фентанілом 1,5 мкг/кг, кетаміном (0,5 мг/кг), лідокаїном (0,15 мг/кг). Інтубацію трахеї проводили після введення атракуріуму — 0,4–0,6 мг/кг МТ. Базис-наркоз здійснювали пропофолом (8–6 мг/кг/год) або севофлюраном (flow anestesia) + фентанілом 1,5 мкг/кг (один раз при тривалості операційного втручання до 70 хв). Результати. Тривалість операційного втручання у хворих основної та контрольної групи становила відповідно 70 ± 10 хв і 75 ± 5 хв і вірогідно не відрізнялася. Тривалість наркозу (з моменту інтубації трахеї до екстубації) була меншою у хворих основної групи — 78 ± 4 хв. Цей показник у хворих контрольної групи становив 92 ± 8 хв (р 0,05). Під час операції у хворих обох груп проводили моніторинг біоспектрального індексу (BIS), який відповідно у хворих контрольної та основної групи становив 46 ± 2 та 48 ± 2 і вірогідно не відрізнявся. Гемодинамічні показники хворих обох груп під час операційного втручання вірогідно не відрізнялися між собою. Інтенсивність болю через 30 і 60 хв після операції за ВАШ теж була вірогідно менш вираженою у хворих основної групи і становила 26 ± 4 мм і 34 ± 4 мм. У хворих контрольної групи вираженість болю за ВАШ через 30 і 60 хв післяопераційного періоду становила відповідно 44 ± 4 мм і 48 ± 6 мм та була вірогідно вищою, ніж у хворих основної групи (р 0,05). У хворих основної групи вірогідно зменшилися дози фентанілу, який використовували під час операційного втручання (58,9 ± 4,8 нг/кг/хв операційного втручання). У хворих основної групи доза фентанілу становила 98,8 ± 5,2 нг/кг/хв. Ми вважаємо, що це зумовило більш швидкий вихід хворого з наркозу та менш виражені нудоту та блювання в післяопераційному періоді. Наші дані порівнянні з даними інших дослідників. 60–70 % хворих контрольної групи в післяопераційному періоді жалілися на головні болі. Причиною цьому, на нашу думку, є положення хворого на операційному столі із відкинутою головою під час операційного втручання. Як не дивно, жоден хворий основної групи не мав подібних скарг у післяопераційному періоді. Висновки. Здійснення анестезіологічного забезпечення операційного втручання з приводу патології щитоподібної залози за технологією мультимодальної анестезії забезпечує стабільність гемодинамічних показників під час операції та суттєво зменшує час анестезії та негативні її прояви в післяопераційному періоді
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Туркевич О. М., Закотянський О. П.
Назва : Особливості застосування концепції відкритих легень при респіраторній терапії тяжкої негоспітальної пневмонії
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 4. - С. 103-108 (Шифр МУ104/2019/4)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA
РЕСПИРАТОРНАЯ ТЕРАПИЯ -- RESPIRATORY THERAPY
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Важливим етапом респіраторної терапії є оцінка рекрутабельності легень пацієнта та підбір оптимального рівня позитивного тиску кінця видиху (PEEP). Некоректне налаштування параметрів штучної вентиляції легень (ШВЛ) може суттєво погіршити результати лікування. Нерекрутабельні легені пацієнта вимагають спроб залучення більш високотехнологічних, адаптивно-інтелектуальних режимів ШВЛ. У даній статті нами був описаний клінічний випадок респіраторної терапії тяжкої негоспітальної пневмонії. Терапія була ускладнена нерекрутабельністю легень пацієнта та клінікою вкрай тяжкої гіпоксії. Високі значення PEEP та використання альвеолярних рекрутментів негативно впливали на показники оксигенації. Як альтернатива традиційним режимам нами був застосований інтелектуальний режим вентиляції ASV, що покращило показники оксигенації. Позитивний ефект спостерігався при проведенні ШВЛ у prone-положенні
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мазуренко О. П., Надзякевич П., Лоскутов О. А., Згржебловська Л. В.
Назва : Аналіз нехірургічних ускладнень у пацієнтів з імплантованими пристроями механічної підтримки лівого шлуночка
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 4. - С. 109-115 (Шифр МУ104/2019/4)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: СЕРДЦЕ, АППАРАТЫ ДЛЯ ПОДДЕРЖКИ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ -- HEART-ASSIST DEVICES
СЕРДЦА ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIAC SURGICAL PROCEDURES
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Анотація: Робота присвячена вивченню інфекційних, нефротичних і неврологічних ускладнень у ранньому післяопераційному періоді в 10 пацієнтів з імплантованими приладами механічної підтримки лівого шлуночка (LVAD). До найбільш поширених нехірургічних ускладнень належать інфекції, ішемічно-геморагічні ураження головного мозку, гостра ниркова недостатність, що виникає в післяопераційному періоді. Проведення оптимальної антитромботичної терапії в таких пацієнтів є важливим методом лікування, особливо в ранньому післяопераційному періоді. Більшість інфекційних ускладнень розвиваються в місці виходу живлення імплантованих приладів. Індивідуальний підхід із застосуванням превентивних стратегій має вирішальне значення для покращання результатів лікування пацієнтів. У даній роботі подано аналіз ускладнень, що розвинулися в ранньому післяопераційному періоді в 10 пацієнтів з імплантованими пристроями LVAD у Сілезькому центрі хвороб серця (Польща). Пацієнти були розділені на дві групи: контрольну, яка отримувала класичну антикоагулянтну цільову терапію, що включала прямі та непрямі антикоагулянти й аспірин, і досліджувану, яка отримувала альтернативну антикоагулянтну цільову терапію, що включала клопідогрель, інгібітори тромбіну в комбінації з класичною антикоагулянтною цільовою терапією
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Вишинська М. Б., Яєчник О. Р.
Назва : Інтенсивна терапія компенсованої гастроінтестинальної дисфункції в пацієнтів із черепно-мозковою травмою
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 4. - С. 116-121 (Шифр МУ104/2019/4)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE
МУЛЬТИОРГАННАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MULTIPLE ORGAN FAILURE
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Особливе місце в галузі інтенсивної терапії посідає субкомпенсована гастроінтестинальна дисфункція в пацієнтів із черепно-мозковою травмою, поєднаною з травмою кісток скелета. Актуальність даного питання пов’язана з високою смертністю в післятравматичному періоді у зв’язку з розвитком гострої поліорганної дисфункції, а гастроінтестинальна дисфунція є одним з основних компонентів поліорганної недостатності. У даній статті поставлено за мету показати вплив інтенсивної терапії гастроінтестинальної дисфункції в стадії компенсації в пацієнтів із черепно-мозковою травмою, поєднаною з травмою кісток скелета, на результати їх лікування. Під час дослідження було сформовано дві групи пацієнтів, однорідні за тяжкістю стану та тяжкістю основної патології. Обидві групи отримували однакове лікування, окрім якого хворим другої групи проводилось раннє ентеральне харчування. В результатах дослідження звертають на себе увагу більш низька летальність та більш швидкий регрес тяжкості стану пацієнтів, зменшення проявів синдрому поліорганної недостатності та синдрому гастроінтестинальної дисфункції в пацієнтів, яким проводилось раннє ентеральне харчування
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дружина О. М., Лоскутов О. А., Маруняк С. Р.
Назва : Коморбідність як фактор ризику післяопераційних ускладнень у пацієнтів при аортокоронарному шунтуванні в умовах штучного кровообігу
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 4. - С. 143-148 (Шифр МУ104/2019/4)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
КРОВООБРАЩЕНИЕ ВСПОМОГАТЕЛЬНОЕ -- ASSISTED CIRCULATION
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Анотація: Проведення кардіохірургічних операцій зі штучним кровообігом у пацієнтів літнього й старечого віку пов’язане зі значним ризиком розвитку післяопераційних ускладнень. Пацієнти, старші від 65 років, мають підвищений ризик захворюваності й смертності внаслідок коморбідних станів, таких як цукровий діабет, захворювання периферичних судин і дисфункція нирок. Мета: провести аналіз основних передопераційних факторів ризику в пацієнтів літнього й старечого віку та визначити їх вплив на розвиток ускладнень у післяопераційному періоді. Матеріали та методи. За даними передопераційного збору анамнезу й обстеження встановлено, що з 214 пацієнтів, залучених у дослідження, коморбідні захворювання виявлялися у 102 хворих (перша група). Артеріальна гіпертензія спостерігалась у 73 (34,1 %) осіб, цереброваскулярні захворювання — у 18 (8,4 %), цукровий діабет виявлявся у 27 (12,6 %), хронічні обструктивні захворювання легень — у 9 (4,2 %) і хронічні захворювання нирок — у 8 (3,7 %) осіб. У 112 (52,4 %) пацієнтів не виявлено ознак супутніх захворювань. Усі пацієнти оперувались в умовах загальної анестезії на основі севофлурану (1,5–2 мінімальних альвеолярних концентрації). Штучний кровообіг проводився на апараті System 1 (Terumo, США) із використанням одноразових мембранних оксигенаторів Affinity (Medtronic, США) в умовах помірної гіпотермії (32 °С). Для oцінки гeмoдинaмічних пoкaзників нами викoриcтoвувaвcя мeтoд eхoкaрдіoгрaфії. Результати. Рівень тропоніну в поліморбідних пацієнтів на 35,9 % (р = 0,012) виявлявся вірогідно вищим порівняно з пацієнтами без коморбідної патології. Слід також відзначити наявність статистично вірогідного коефіцієнта кореляції між післяопераційним рівнем тропоніну й коморбідністю пацієнтів (r = 0,315). Між коморбідністю пацієнтів і потребою в тривалішій післяопераційній інотропній підтримці виявлений статистично вірогідний кореляційний зв’язок (r = 0,411). У пацієнтів зі супутніми захворюваннями на 33,1 % (р = 0,001) вищий середній рівень креатиніну для чоловіків і на 33,3 % (р = 0,001) — для жінок порівняно з пацієнтами без коморбідної патології. Коефіцієнти кореляції між рівнями креатиніну й коморбідністю пацієнтів становили 0,452 і 0,486 для чоловіків і жінок відповідно. Тривалість перебування на штучній вентиляції легень у післяопераційний період для пацієнтів із коморбідними захворюваннями виявлялась на 42,9 % (р = 0,002) вірогідно більшою, ніж у пацієнтів без коморбідної патології. При цьому спостерігався істотний кореляційний зв’язок із коморбідністю пацієнтів (r = 0,306). Висновки. Згідно з отриманими результатами, у пацієнтів із коморбідною патологією спостерігались тяжчі метаболічні порушення, ніж у пацієнтів без супутньої патології. Крім того, у пацієнтів із супутніми захворюваннями виявлявся вірогідно вищий ризик розвитку післяопераційних ускладнень, таких як підвищений післяопераційний рівень тропоніну, потреба в інотропах 48 год, гостре пошкодження нирок і більша тривалість штучної вентиляції легень
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Литовченко А. Н., Олейник Г. А., Литовченко Е. Ю.
Назва : Научное обоснование применения аскорбиновой кислоты у больных с термической травмой
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 4. - С. 166-173 (Шифр МУ104/2019/4)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ОЖОГИ -- BURNS
АСКОРБИНОВОЙ КИСЛОТЫ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- ASCORBIC ACID DEFICIENCY
АСКОРБИНОВАЯ КИСЛОТА -- ASCORBIC ACID
Анотація: Несмотря на значительные успехи последних лет, летальность при тяжелой термической травме остается высокой. Не существует идеального протокола проведения инфузионной терапии у тяжелых ожоговых больных, и исследования показали, что пациенты часто получают большее количество жидкости, чем требуется. Значительная часть пострадавших с обширными ожогами погибает в результате сепсиса и связанной с ним полиорганной недостаточности. В настоящее время происходит поиск путей по улучшению результатов лечения данной категории больных на стадии как ожогового шока, так и септических осложнений. Ищутся пути профилактики сепсиса и полиорганной недостаточности. В работе проведен анализ литературы по применению аскорбиновой кислоты как на стадии ожогового шока, так и в более поздних периодах ожоговой болезни. Показана и обоснована польза назначения больших количеств витамина С в профилактике гипергидратации, ползучести жидкости, снижении капиллярной утечки и связанных с ними осложнений, ускорении заживления ожоговых ран, а также в профилактике и улучшении результатов лечения сепсиса у больных с термическими поражениямиНезважаючи на значні успіхи останніх років, летальність при тяжкій термічній травмі залишається високою. Не існує ідеального протоколу проведення інфузійної терапії у тяжких опікових хворих, і дослідження показали, що пацієнти часто отримують більшу кількість рідини, ніж потрібно. Велика частка постраждалих з обширними опіками гине в результаті сепсису і пов’язаної з ним поліорганної недостатності. В даний час відбувається пошук шляхів щодо поліпшення результатів лікування даної категорії хворих на стадії як опікового шоку, так і септичних ускладнень. Шукаються шляхи профілактики сепсису і поліорганної недостатності. В роботі проведений аналіз літератури щодо застосування аскорбінової кислоти як на стадії опікового шоку, так і в більш пізніх періодах опікової хвороби. Показана і обґрунтована користь призначення великої кількості вітаміну С в профілактиці гіпергідратації, повзучості рідини, зниженні капілярного витоку і пов’язаних з ними ускладнень, прискоренні загоєння опікових ран, а також у профілактиці та поліпшенні результатів лікування сепсису у хворих з термічними ураженнями
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Назва : Тези міжнародного конгресу анестезіологів Black Sea Pearl - 2019 (21-22 травня 2019 року, м. Одеса, Україна)
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 4. - С. 174-187 (Шифр МУ104/2019/4)
MeSH-головна: АНЕСТЕЗИОЛОГИЯ -- ANESTHESIOLOGY
КОНГРЕССЫ -- CONGRESSES
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Назва : 10 мифов о фуросемиде
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 4. - С. 188-189 (Шифр МУ104/2019/4)
MeSH-головна: ФУРОСЕМИД -- FUROSEMIDE
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Філик О. В.
Назва : Відлучення від штучної вентиляції легень у пацієнта з постгіпоксичною енцефалопатією та центральною гіпертермією
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 4. - С. 149-154 (Шифр МУ104/2019/4)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: СМЕРТЬ ВНЕЗАПНАЯ -- DEATH, SUDDEN
МУЛЬТИОРГАННАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MULTIPLE ORGAN FAILURE
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY
ЛИХОРАДКА -- FEVER
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ДЫХАТЕЛЬНОГО АППАРАТА ОТКЛЮЧЕНИЕ -- VENTILATOR WEANING
ДЕТИ -- CHILD
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Постгіпоксичне ушкодження центральної нервової системи часто супроводжується поліорганною дисфункцією, персистуючим неврологічним дефіцитом та може ускладнитися центральною гіпертермією. Метою даного дослідження було проаналізувати літературні дані про методи лікування гіпертермії центрального генезу та запропонувати стратегію відлучення від респіраторної терапії в такого пацієнта. Матеріали та методи. Пошук літературних джерел проводився в базах даних PubMed та MedLine за останні 13 років. Пошуковими словами були «гіпертермія центрального генезу» та «відлучення від штучної вентиляції легень у дітей із постгіпоксичною енцефалопатією». Спостереження та лікування пацієнта здійснювалися на клінічній базі кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького у відділенні анестезіології з ліжками інтенсивної терапії КНП «Львівська обласна клінічна лікарня «ОХМАТДИТ» у вересні — жовтні 2018 року. Результати. У дитини віком 7 міс. після перенесеної клінічної смерті та успішного відновлення спонтанного кровообігу розвинулися постгіпоксична енцефалопатія, синдром поліорганної дисфункції та гіпертермія центрального генезу. Це призвело до зростання хвилинної вентиляції легень, тахікардії та, відповідно, труднощів із відлученням від респіраторної підтримки. Крім того, у пацієнта був клінічно значимий гіпертонус м’язів нижніх кінцівок з їх постійним спонтанним розведенням у кульшових суглобах понад 180°. В лікування був доданий баклофен у дозі 0,3 мг/кг/добу per os, яка через 7 днів була збільшена до 0,6 мг/кг/добу. На 3-тю добу від моменту призначення баклофену температура тіла стала стабільно нижчою за 38 °C, на 5-ту добу не перевищувала 37,5 °C. Відлучення від штучної вентиляції легень проводилося поетапно — від примусово-допоміжного режиму штучної вентиляції легень із поступовим зниженням параметрів підтримки до допоміжного режиму з щоденним збільшенням інтервалу спонтанного дихання пацієнта без респіраторної підтримки, починаючи від 2–4 год у денний період часу впродовж 2–3 днів та переходу до планової допоміжної вентиляції лише в нічний час і повного відлучення від допоміжної вентиляції. Повне відлучення від штучної вентиляції легень відбулося на 7-му добу з моменту призначення баклофену. Висновки. Контроль над гарячкою в пацієнтів, які перенесли ушкодження центральної нервової системи, може покращити результати лікування, особливо якщо буде розроблено більш ефективні стратегії моніторингу та лікування гіпертермії
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Фесенко У. А., Степанюк О. С., Жовнір Т. Б.
Назва : Клінічні випадки симптоматичної гіпонатріємії
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 4. - С. 155-160 (Шифр МУ104/2019/4)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: МОЗГА ГОЛОВНОГО БОЛЕЗНИ -- BRAIN DISEASES
ГИПОНАТРИЕМИЯ -- HYPONATREMIA
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Поданий аналіз чотирьох випадків симптоматичної гіпонатріємії у пацієнтів відділення нейроінтенсивної терапії. У всіх випадках мала місце гіпонатріємія тяжкого ступеня (плазмовий рівень натрію 125 ммоль/л) з ознаками набряку головного мозку, що важко піддавалась корекції. Корекцію гіпонатріємії проводили внутрішньовенним введенням 7,5% натрію хлориду, середній темп корекції становив 9 ммоль/л на добу. Клінічні прояви гіпонатріємії нагадували картину ішемічного інсульту, епілепсії. При помірному рівні гіпонатріємії (125–129 ммоль/л) симптоми набряку головного мозку зникали. Імовірною причиною гіпонатріємії були: травматичне ураження мозку, введення рентген-контрасту, фуросеміду, інфузія 5% глюкози. Усі пацієнти, окрім основної причини, мали інші чинники, які могли сприяти розвитку гіпонатріємії. У всіх пацієнтів спостерігалась гіпохлоремія
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мітюрєв Д. С., Кошова І. М., Лоскутов О. А.
Назва : Проведення кесаревого розтину у пацієнтки з патологією системи згортання крові
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 4. - С. 161-165 (Шифр МУ104/2019/4)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ГЕМАТОЛОГИЧЕСКИЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, HEMATOLOGIC
СВЕРТЫВАНИЯ КРОВИ НАРУШЕНИЯ -- BLOOD COAGULATION DISORDERS
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
ПОСЛЕРОДОВОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- POSTPARTUM HEMORRHAGE
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Стаття присвячена розробці тактики інтенсивної терапії породілей із масивною акушерською кровотечею. На прикладі власного досвіду проведення кесаревого розтину у пацієнтки з патологією системи згортання крові (із початково зниженим рівнем тромбоцитів до 34 × 109/л) автори розглядають різні підходи до ведення такого контингенту хворих, аналізують сучасні підходи до лікування масивних акушерських кровотеч і пропонують протоколи інтенсивної терапії подібних ускладнень
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ничитайло М. Е.
Назва : Сорбилакт® как средство фармакологической коррекции послеоперационного пареза кишечника
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 4. - С. 37-44 (Шифр МУ104/2019/4)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ПАРЕЗ -- PARESIS
КИШЕЧНИК -- INTESTINES
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ФАРМАЦЕВТИЧЕСКИЕ ПРЕПАРАТЫ -- PHARMACEUTICAL PREPARATIONS
РЕГИДРАТАЦИОННЫЕ РАСТВОРЫ -- REHYDRATION SOLUTIONS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Послеоперационный парез кишечника (ППК) возникает после многих хирургических вмешательств, но наиболее часто после абдоминальных операций — с частотой 10–30 %. Данное осложнение повышает послеоперационную заболеваемость, длительность госпитализации и стоимость лечения. В систематическом обзоре сообщества Cochrane было показано, что ни один препарат из рутинно применяемых прокинетиков (неостигмин, метоклопрамид, эритромицин) или слабительных не уменьшает длительность ППК (уровень доказательности Ia). При этом неостигмин (прозерин) связан с риском развития побочных эффектов практически во всех органах и системах. Применение метоклопрамида было ограничено Европейским медицинским агентством из-за потенциала развития серьезных неврологических побочных эффектов. Оба препарата назначаются слишком поздно, на 3–5-й день после операции, часто когда уже имеется картина развитого ППК. В этих условиях заслуживает внимания отечественный инфузионный препарат Сорбилакт® с основным действующим веществом сорбитолом. Во многих клинических исследованиях была продемонстрирована его способность уменьшать длительность ППК в 1,5–2 раза. При этом Сорбилакт® ускорял появление аускультативных признаков перистальтики, отхождение газов, самостоятельный стул. Полученные данные были подтверждены инструментально — с помощью компьютерной пневмокинезографии и ультразвукового исследования. Сорбилакт® можно применять с первых часов после оперативного вмешательства или даже непосредственно во время его выполнения При этом могут преследоваться как профилактические, так и лечебные цели. В выполненных клинических исследованиях Сорбилакт® не вызывал побочных эффектов. В связи с тем, что сорбитол, входящий в состав Сорбилакта®, в организме превращается в фруктозу, препарат не назначают лицам с наследственной непереносимостью фруктозыПісляопераційний парез кишечника (ППК) виникає після багатьох хірургічних втручань, але найбільш часто після абдомінальних операцій — з частотою 10–30 %. Це ускладнення підвищує післяопераційну захворюваність, тривалість госпіталізації і вартість лікування. У систематичному огляді спільноти Cochrane було показано, що жоден препарат із рутинно застосовуваних прокинетиків (неостигмін, метоклопрамід, еритроміцин) або проносних засобів не зменшує тривалість ППК (рівень доказовості Ia). При цьому неостигмін (прозерин) пов’язаний із ризиком розвитку побічних ефектів практично у всіх органах і системах. Застосування метоклопраміду було обмежено Європейським медичним агентством через потенціал розвитку серйозних неврологічних побічних ефектів. Обидва препарати призначаються занадто пізно, на 3–5-й день після операції, часто коли вже наявна картина розвиненого ППК. У цих умовах заслуговує на увагу вітчизняний інфузійний препарат Сорбілакт® з основною діючою речовиною сорбітолом. У багатьох клінічних дослідженнях була продемонстрована його здатність зменшувати тривалість ППК в 1,5–2 рази. При цьому Сорбілакт® прискорював появу аускультативних ознак перистальтики, відходження газів, самостійний стул. Отримані дані були підтверджені інструментально — за допомогою комп’ютерної пневмокінезографії і ультразвукового дослідження. Сорбілакт® можна застосовувати з перших годин після оперативного втручання або навіть під час його виконання. При цьому можуть переслідуватись як профілактичні, так і лікувальні цілі. У виконаних клінічних дослідженнях Сорбілакт® не викликав побічних ефектів. У зв’язку з тим, що сорбітол, який входить до складу Сорбілакта®, в організмі перетворюється на фруктозу, препарат не призначають особам із спадковою непереносимістю фруктози
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Міщук В. Р.
Назва : Проблемні питання лікування дітей з масивною резекцією кишечника (огляд літератури)
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 4. - С. 45-50 (Шифр МУ104/2019/4)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: КИШЕЧНИК -- INTESTINES
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
КОРОТКОГО КИШЕЧНИКА СИНДРОМ -- SHORT BOWEL SYNDROME
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
ДЕТИ -- CHILD
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Лікування дітей, які перенесли масивну резекцію кишечника, є викликом для лікаря-анестезіолога, оскільки більшість пацієнтів у передопераційному періоді перебувають у критичному стані, а терапія в післяопераційному періоді включає як корекцію поліорганної недостатності, так і тривалу нутритивну підтримку, що пов’язано з розвитком синдрому короткої кишки. Проведення парентерального й ентерального харчування у таких пацієнтів супроводжується значним відсотком ускладнень, зокрема катетер-асоційованими інфекціями кровообігу, печінковою недостатністю, прогресуючою бактеріальною колонізацією тонкої кишки. Частина пацієнтів потребують пожиттєвого парентерального харчування з можливою перспективою трансплантації кишечника. У статті наведено сучасні погляди на інтенсивну терапію в ранньому післяопераційному періоді, особливості нутритивної підтримки під час адаптації у дітей, які перенесли масивну резекцію кишечника
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Василів М., Підгірний Я.
Назва : Черезстравохідна ехокардіографія і її місце в періопераційному моніторінгу (огляд літератури)
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 4. - С. 51-54 (Шифр МУ104/2019/4)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIOVASCULAR SURGICAL PROCEDURES
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ЭХОКАРДИОГРАФИЯ ЧРЕСПИЩЕВОДНАЯ -- ECHOCARDIOGRAPHY, TRANSESOPHAGEAL
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Ехокардіографія (використання ультразвуку для дослідження серця) — це безпечна, потужна, неінвазивна й безболісна техніка. З моменту свого клінічного введення в 80-х роках ХХ ст. інтраопераційна черезстравохідна ехокардіографія (ЧСЕхоКГ) стала одним з найбільших досягнень сучасної анестезіології. Метою статті є всебічний огляд інтраопераційного використання ЧСЕхоКГ у кардіохірургії. Ця напівінвазивна техніка дозволяє здійснювати пряму й швидку візуалізацію структурної анатомії серця й великих судин, а також оцінювати гемодинаміку й функціональний стан серцево-судинної системи. Черезстравохідна ехокардіографія інтраопераційно спочатку застосовувалася для оцінки систолічної функції лівого шлуночка, але за останні два десятиліття клінічне застосування ЧСЕхоКГ значно розширилось і зараз включає: оцінку діастолічної функції, оцінку патології і функції мітрального й аортального клапанів, виявлення залишкових внутрішньосерцевих дефектів і шунтів, виявлення внутрішньосерцевих тромбів і оцінку висхідної аорти. Отже, черезстравохідна ехокардіографія — це безпечне обстеження з низьким рівнем ризику, що використовувалося протягом декількох десятиліть в інтра- й післяопераційному періодах у кардіохірургії. Метод перевершує інші способи серцево-судинного моніторингу завдяки наданню детальної анатомічної й фізіологічної інформації в реальному часі. Черезстравохідна ехокардіографія здатна забезпечити дані, що впливають на хірургічну тактику й анестезію, а також дозволяють виконати негайну оцінку хірургічних результатів. Основні обмеження щодо його повсякденного використання пов’язані з вартістю обладнання й необхідністю професійної підготовки. Анестезіолог розширює свою роль у періопераційній медицині, надаючи життєво необхідну клінічну інформацію для анестезіологічної процедури. З огляду на всі переваги, наведені в статті, і з урахуванням низького ризику автори підтверджують нинішні рекомендації щодо використання інтраопераційної ЧСЕхоКГ у кардіохірургічних пацієнтів
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гарбар М. О., Підгірний Я. М., Світлик Ю. О., Надольни К.
Назва : Оцінка й мінімізація періоперативного ризику кардіологічного пацієнта в несерцевій хірургії
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 4. - С. 13-19 (Шифр МУ104/2019/4)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
РИСКА СТЕПЕНИ ОЦЕНКА -- RISK ADJUSTMENT
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ОБЗОР -- REVIEW
АЛГОРИТМЫ -- ALGORITHMS
Анотація: У статті подана періоперативна оцінка пацієнта, у якого серцева патологія може стати причиною ускладнень під час проведення некардіальних оперативних втручань. Проаналізовані останні рекомендації щодо клінічної оцінки та вибору оптимальної тактики ведення пацієнта з патологією серцево-судинної системи під час несерцевої хірургії, опубліковані Європейським товариством кардіологів спільно з Європейським товариством анестезіологів (2014), Американським коледжем кардіологів та Американською асоціацією серця (2014) і Канадським серцево-судинним товариством (2017). Виникнення ускладнень зі сторони серця в некардіальній хірургії залежить від факторів ризику як з боку пацієнта, так і від оперативного втручання. Передоперативна оцінка пацієнта повинна охоплювати як клінічні фактори ризику, так і результати додаткових обстежень і можливі наслідки передбачуваного стресу від оперативного втручання. Індивідуалізована оцінка серцевого ризику дає можливість розпочати відповідну медикаментозну терапію, прийняти рішення щодо доцільності коронарної інтервенції, визначитись зі специфікою хірургічної та анестезіологічної тактики. Стан пацієнта, його готовність до оперативного втручання оцінюються згідно з алгоритмом «крок за кроком»: виявляється патологія серцево-судинної системи, кардіальні фактори ризику, а також визначається його функціональний статус. Проводиться оцінка ризику хірургічної процедури за індексом Лі (Lee score) та NSQIP MICA, що дозволяє передбачити ймовірність розвитку в післяоперативному періоді гострого інфаркту міокарда, набряку легень, фібриляції шлуночків, зупинки серця, повної атріовентрикулярної блокади. Для індивідуалізованого періоперативного ведення складного пацієнта рекомендовано залучати мультидисциплінарну команду фахівців. У статті висвітлені особливості періоперативної фармакотерапії кардіальної патології, акцентовано на доцільності продовження вживання бета-блокаторів у день оперативного втручання. Описано тактику ведення особи, яка потребує антитромбоцитарної або антикоагулянтної терапії. Для прикладу наведені клінічні випадки покрокової передоперативної оцінки пацієнта згідно з сучасними рекомендаціями
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ільчишин О. Я.
Назва : Водно-електролітні порушення при тяжкій черепно-мозковій травмі
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 4. - С. 20-23 (Шифр МУ104/2019/4)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: МОЗГА ГОЛОВНОГО ТРАВМЫ -- BRAIN INJURIES
ДИАБЕТ НЕСАХАРНЫЙ НЕЙРОГЕННЫЙ -- DIABETES INSIPIDUS, NEUROGENIC
ВОДНО-ЭЛЕКТРОЛИТНОГО БАЛАНСА НАРУШЕНИЯ -- PHOSPHORUS METABOLISM DISORDERS
ДЕЗАМИНОАРГИНИН-ВАЗОПРЕССИН -- DEAMINO ARGININE VASOPRESSIN
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY
Анотація: Ця оглядова стаття висвітлює актуальність проблеми сучасних критеріїв діагностики водно-електролітних порушень при черепно-мозковій травмі. Наведено перелік клінічних і візуалізаційних, лабораторних діагностичних критеріїв виникнення центрального нецукрового діабету при відкритих або закритих травматичних ураженнях гіпоталамо-гіпофізарної ділянки головного мозку. Сучасна діагностика, прогнозування та своєчасна корекція водно-електролітного дисбалансу в даних пацієнтів мінімізують ушкоджуючу дію гіпо-/гіпернатріємії при первинному ушкодженні головного мозку і гіпоталамо-гіпофізарної системи різної етіології та сприяють швидшому ефекту терапії в динаміці захворювання пацієнта
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коломаченко В. І., Фесенко В. С.
Назва : Двадцять років "срібної кулі" проти інтоксикації місцевими анестетиками
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 4. - С. 24-34 (Шифр МУ104/2019/4)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА МЕСТНЫЕ -- ANESTHETICS, LOCAL
ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ И НЕБЛАГОПРИЯТНЫЕ РЕАКЦИИ, СВЯЗАННЫЕ С ЛЕКАРСТВАМИ -- DRUG-RELATED SIDE EFFECTS AND ADVERSE REACTIONS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ЖИРОВЫЕ ЭМУЛЬСИИ ВНУТРИВЕННЫЕ -- FAT EMULSIONS, INTRAVENOUS
Анотація: Місцеві анестетики (МА), як і всі інші ліки, можуть спричинити небажані явища. На відміну від украй рідкісних (приблизно 1 : 1 000 000) алергічних реакцій на МА інтоксикація місцевими анестетиками (ІМА) є значно більш вірогідною (інцидентність приблизно 1 : 1000), особливо з відносно високими дозами, вживаними для епідуральних або великих блокад нервів. Лікування тяжкої ІМА від сучасних анестетиків потужної та довготривалої дії (наприклад, бупівакаїну) було дуже складним і майже безнадійним до успішного «ліпідного порятунку» доволі високими внутрішньовенними дозами ліпідної емульсії у щурів у 1998 році, потім у пацієнтів у 2006 році. Цей революційний метод (20% ліпідна емульсія болюсом 100 мл упродовж 2–3 хвилин, потім інфузією 200–250 мл упродовж 15–20 хвилин, якщо не відновиться стабільність гемодинаміки — розглянути повторний болюс чи пришвидшення інфузії), образно названий «срібною кулею» проти ІМА, спершу рекомендувався лише як засіб відчаю у випадку безуспішної реанімації. Однак рекомендації Американського товариства регіональної анестезії 2010, 2012 і 2017 років послідовно ставали все менш консервативними, і зараз «ліпідний порятунок» рекомендований за перших ознак серйозної ІМА, одразу після забезпечення прохідності дихальних шляхів. Висновок: один літр 20% ліпідної емульсії має бути наявний на кожному робочому місці, де виконують епідуральну анестезію або великі блокади нервів високими дозами МА
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Курсов С. В., Никонов В. В.
Назва : Стрессовая гипергликемия: обсуждение пути ее устранения с помощью применения многоатомных спиртов
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 4. - С. 57-64 (Шифр МУ104/2019/4)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
Предметні рубрики: Ксилат
MeSH-головна: ГИПЕРГЛИКЕМИЯ -- HYPERGLYCEMIA
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
РЕГИДРАТАЦИОННЫЕ РАСТВОРЫ -- REHYDRATION SOLUTIONS
КСИЛИТ -- XYLITOL
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: В литературном обзоре рассматривается перспектива возобновления активного использования многоатомных спиртов в практике интенсивной терапии. Информация ориентирована на особенности метаболизма и ожидаемые эффекты многоатомного пятиуглеродного спирта ксилита. Целесообразность применения растворов ксилита аргументируется снижением риска развития гипергликемии, уменьшением потребности во введении инсулина и вместе с тем закономерным снижением риска формирования гипогликемических состояний, а также возможностью предупреждения развития эффекта Варбурга. Эффект Варбурга заключается в активном переключении основной клеточной энергетической продукции с митохондриального окислительного фосфорилирования на гликолиз, даже в условиях достаточного обеспечения организма кислородом. Современные исследования показывают, что эффект Варбурга играет важную роль в прогрессировании онкологической патологии, но также присутствует при неонкологических заболеваниях, таких как сепсис, атеросклероз, легочная гипертензия, сердечная недостаточность, болезнь Альцгеймера, туберкулезная инфекция. Большое количество методик, используемых в практике интенсивной терапии, способствует активации процессов гликолиза и формированию лактатацидоза. Опасность этого механизма повреждения организма и эффекта его блокирования клиницистами до сих пор не оценена. В Украине одобрены препараты для инфузионной терапии, приготовленные на основе ксилитолаУ літературному огляді розглядається перспектива відновлення активного використання багатоатомних спиртів у практиці інтенсивної терапії. Інформація орієнтована на особливості метаболізму та очікувані ефекти багатоатомного п’ятивуглецевого спирту ксиліту. Доцільність застосування розчинів ксиліту аргументується зниженням ризику розвитку гіперглікемії, зменшенням потреби у введенні інсуліну і разом із тим закономірним зменшенням ризику формування гіпоглікемічних станів, а також попередженням розвитку ефекту Варбурга. Ефект Варбурга полягає в активному переключенні основної клітинної енергетичної продукції з мітохондріального окисного фосфорилювання на гліколіз, навіть в умовах достатнього забезпечення організму киснем. Сучасні дослідження показують, що ефект Варбурга відіграє важливу роль у прогресуванні онкологічної патології, але також присутній при неонкологічних захворюваннях, таких як сепсис, атеросклероз, легенева гіпертензія, серцева недостатність, хвороба Альцгеймера, туберкульозна інфекція. Велика кількість методик, які використовуються в практиці інтенсивної терапії, сприяють активації процесів гліколізу і формуванню лактатацидозу. Небезпека цього механізму пошкодження організму і ефекту його блокування клініцистами досі не оцінена. В Україні схвалені препарати для інфузійної терапії, виготовлені на основі ксиліту
Знайти схожі

1-20 21-26

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)