Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=МУ104/2021/17/1<.>
Загальна кількість знайдених документів : 15
Показані документи з 1 по 15
1.


    Чуклін, С. М.
    Вітамін С при критичних станах: від експерименту до клініки (частина 2) / С. М. Чуклін, С. С. Чуклін // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 9-16. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
АСКОРБИНОВАЯ КИСЛОТА -- ASCORBIC ACID (анализ, терапевтическое применение, фармакокинетика)
КРИТИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ -- CRITICAL ILLNESS
СЕПСИС -- SEPSIS (лекарственная терапия)
ШОК -- SHOCK (лекарственная терапия)
ОЖОГИ -- BURNS (лекарственная терапия)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Вітамін С (аскорбінова кислота) відіграє важливу фізіологічну роль у численних метаболічних функціях. Він також є кофактором у синтезі важливих речовин, зокрема катехоламінів і вазопресину. Зниження рівня аскорбінової кислоти відзначено при різних захворюваннях і часто супроводжує тяжкий стан хворого. Метою цієї статті є огляд сучасних уявлень щодо застосування високих доз вітаміну С при критичних станах у хірургічних хворих. Для пошуку літературних джерел використовувалася база Medline на платформі Pubmed за ключовими словами: вітамін С, сепсис, шок, травма, опіки
Дод.точки доступу:
Чуклін, С. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    Коморбідна патологія в герніології / В. В. Бойко [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 17-24. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ГРЫЖИ -- HERNIA (осложнения)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патофизиология, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
СТАРЕНИЕ -- AGING
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Останніми десятиріччями в усьому світі спостерігається постаріння населення зі збільшенням питомої ваги осіб похилого та старечого віку, що призводить до значного зростання поширеності різноманітної патології, особливо серцево-судинних захворювань, надмірної ваги та ожиріння, цукрового діабету, неопластичних і диспластичних захворювань, а також захворювань, що вимагають хірургічного лікування. Негативний вплив на стан здоров’я значно збільшується за наявності кількох захворювань, що створює якісно нові умови, які не можна пояснити механічною сумою впливу окремих захворювань. Наявність супутньої патології при хірургічних захворюваннях, або коморбідність, негативно впливає на загальний стан пацієнта, перебіг основної та супутньої патології, а з хірургічної точки зору — ще й на відповідь на хірургічну агресію, перебіг післяопераційного періоду та подальшу реабілітацію хворих. Це свідчить про необхідність індивідуального підходу до організації обстеження пацієнта та планування подальшого лікування, яке у більшості випадків неможливо стандартизувати. Як фактори ризику та предиктори смертності та ускладнень після оперативних втручань розглядаються вік пацієнта, надмірна вага та ожиріння, хронічні обструктивні захворювання легень, хронічна серцева недостатність, ішемічна хвороба серця. Комплексна оцінка коморбідності та функціонального статусу дозволяє оптимізувати догляд за пацієнтами. Найбільш часто для цього застосовується індекс коморбідності Чарлсона. Але спроби ще більш збільшити інформативність шкал коморбідності не зупиняються і з’являються нові, що використовуються головним чином для адміністративної оцінки результатів лікування. В контексті герніології дуже цікавим патологічним станом є дисплазія сполучної тканини, для якої характерні мультиорганні та мультисистемні ураження з надзвичайно різноманітними клінічними проявами. Патологія сполучної тканини асоціюється з багатьма іншими захворюваннями хірургічного профілю. Це варикозна хвороба, дискінезія жовчних шляхів з розвитком жовчнокам’яної хвороби, дуоденогастральний і гастроезофагеальний рефлюкс, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, дивертикули травного тракту, спайкова хвороба черевної порожнини. Таким чином, у хворих з грижами, особливо похилого та старечого віку, досить висока частота коморбідної патології, яка має суттєвий вплив на частоту післяопераційних ускладнень та летальність
Дод.точки доступу:
Бойко, В. В.
Пархоменко, К. Ю.
Ніконов, В. В.
Феськов, О. Е.
Гавриков, О. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Корсунов, В. А.
    Можливості корекції легеневої гіпертензії у хворих із тяжким гострим респіраторним дистрес-синдромом, викликаним COVID-19 / В. А. Корсунов, В. С. Скорик // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 25-30. - Бібліогр. в кінці ст.


Рубрики: Левокарнитин

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ ВЗРОСЛЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, ADULT (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
АРГИНИН -- ARGININE (терапевтическое применение)
ИНФУЗИИ ВНУТРИВЕННЫЕ -- INFUSIONS, INTRAVENOUS (использование)
Анотація: Хвороба, викликана SARS-CoV-2, поширилась у світі з грудня 2019 р. й набула характеру пандемії. У більшості пацієнтів спостерігаються легкі симптоми COVID-19. Однак близько 5 % хворих потребують лікування у відділеннях інтенсивної терапії через розвиток гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС), що може супроводжуватися легеневою гіпертензією. На сьогодні питання інтенсивної терапії цих станів є невирішеним і потребує подальших досліджень. Мета дослідження: вивчення стану правих відділів серця, центральної гемодинаміки та впливу на них інфузії 4,2% розчину L-аргініну з 2% левокарнітином при корекції легеневої гіпертензії у хворих із тяжкою дихальною недостатністю, викликаною COVID-19. Матеріали та методи. Проведене одноцентрове проспективне непорівняльне дослідження, до якого протягом травня — серпня 2020 р. включені 39 пацієнтів із тяжким перебігом хвороби SARS-CoV-2 (COVID-19), розвитком двобічної пневмонії, ГРДС та легеневої гіпертензії. Проаналізований вплив інфузії 4,2% розчину L-аргініну з додаванням 2% левокарнітину на результати інтенсивної терапії. Результати. Використання в/в інфузії 100 мл 4,2% розчину L-аргініну з 2% левокарнітином у комбінації зі стандартним лікуванням згідно з наказами і протоколами МОЗ України дозволило знизити легеневу гіпертензію у хворих із тяжким перебігом COVІD-19 із розвитком ГРДС. Висновки. Використання розчину 4,2% L-аргініну та 2% левокарнітину у хворих із тяжким перебігом COVID-19 можна розглядати як перспективний метод терапії правошлуночкової недостатності та легеневої гіпертензії
Дод.точки доступу:
Скорик, В. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


   
    Порівняння ефектів внутрішньовенної форми декскетопрофену й дипірону у випадку гострої ниркової кольки / J. Sanchez-Carpena [et al.] // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 31-40. - Бібліогр. в кінці ст.


Рубрики: Дипірон

   Декскетопрофен


MeSH-головна:
ПОЧЕЧНАЯ КОЛИКА -- RENAL COLIC (лекарственная терапия, патофизиология)
КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- COMPLEX REGIONAL PAIN SYNDROMES (лекарственная терапия, этиология)
ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ВНУТРИВЕННОЕ -- ADMINISTRATION, INTRAVENOUS (использование)
Анотація: Результатом розвитку наукових досліджень у галузі кардіології стала можливість реалізації концепції «золотої години» для відновлення коронарного кровотоку, яка сформувала нове ставлення до інфаркту міокарда з визнанням його невідкладним станом, лікування якого вимагає екстреної госпіталізації. Останніми роками була проведена достатня кількість мультицентрових досліджень, дані яких дали можливість сформулювати основні стратегічні напрямки надання допомоги хворим з гострим коронарним синдромом та стали підґрунтям для розробки клінічних настанов провідними національними та міжнародними організаціями. Метою роботи було проведення порівняльного аналізу сучасних підходів до лікування гострого коронарного синдрому в Україні та за кордоном. Під час дослідження використано логічний, графічний методи та метод системного аналізу. В статті висвітлено сучасні питання класифікації гострого коронарного синдрому, методи його діагностики та лікування. На основі результатів клінічних досліджень показані світові тенденції в діагностиці та лікуванні гострого коронарного синдрому. У статті також обговорюються питання організації медичної допомоги, зокрема можливості та проблеми застосування реперфузійної терапії при лікуванні гострого коронарного синдрому. Аналіз літературних джерел і власні дані свідчать про існування низки проблем при лікуванні гострого коронарного синдрому, серед яких значимими факторами високої смертності є пізнє звернення та несвоєчасна госпіталізація. Організаційні заходи щодо поліпшення поінформованості пацієнтів, своєчасної діагностики й раннього реперфузійного лікування є важливим кроком у поліпшенні прогнозу при гострому коронарному синдромі
Дод.точки доступу:
Sanchez-Carpena, J.
Dominguez-Hervella, F.
Garcia, I.
Gene, E.
Bugarin, R.
Martin, A.
Tomas-Vecina, S.
Garcia, D.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Вишинська, М. Б.
    Зміни функціонального стану тромбоцитів у пацієнтів із політравмою / М. Б. Вишинська // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 41-46. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (диагностика, кровь, лекарственная терапия, патофизиология)
ТРОМБОЦИТОВ ПОДСЧЕТ -- PLATELET COUNT (использование, методы)
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS (действие лекарственных препаратов)
ТРОМБОЦИТОВ АГРЕГАЦИЯ -- PLATELET AGGREGATION (действие лекарственных препаратов)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (использование, методы)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Політравма залишається головною причиною глобальної захворюваності та смертності й спричинює 10 % смертей. Мета: вивчити дані літератури про зміни показників судинно-тромбоцитарного гемостазу в пацієнтів із політравмою, дослідити динаміку морфофункціонального стану тромбоцитів, проаналізувати зміни показників внутрішньосудинної активації тромбоцитів у пацієнта із політравмою. Результати. Для нормального згортання крові потрібні як мінімум 4 компоненти — кровоносні судини, тромбоцити, здатність крові до згортання та фібриноліз. Визначення таких компонентів, як показники внутрішньосудинної активації тромбоцитів, може стати важливим кроком оцінювання порушень тромбоцитарної ланки гемостазу в пацієнтів із політравмою. Судинно-тромбоцитарний гемостаз розпочинається рефлекторним первинним спазмом артеріол, після чого виникає вторинний спазм артеріол, потім утворюється первинна тромбоцитарна пробка (адгезія та агрегація) і, відповідно, відбувається консолідація тромбу, у результаті чого формується остаточний тромбоцитарний тромб. Ще до контакту тромбоцитів з оголеним колагеном відбувається первинна активація тромбоцитів. Спочатку змінюється форма інтактних тромбоцитів з дискоїдної форми до активованих клітин — дискоехіноцитів, сфероцитів і/або сфероехіноцитів. Ми встановили, що на 3-тю добу після травми при нормальній кількості тромбоцитів у венозній крові зменшується кількість інтактних тромбоцитів — дискоцитів, зростає кількість активних форм тромбоцитів — дискоехіноцитів та сфероехіноцитів, відповідно, зростає загальна сума активних форм тромбоцитів. Нормальний рівень тромбоцитів у пацієнтів із політравмою може замасковувати вираженість коагулопатії, а проведення досліджень показників внутрішньосудинної активації тромбоцитів може стати діагностичним компонентом судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу в пацієнтів із політравмою. Висновки. У пацієнтів із коагулопатією внаслідок політравми на 3-тю добу спостерігаються зміни показників внутрішньосудинної активаії тромбоцитів та агрегації тромбоцитів, індукованої адреналіном і АДФ
Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Федак, Б. С.
    Порівняльний аналіз сучасних підходів до надання екстреної медичної допомоги при гострому коронарному синдромі в міжнародній практиці та в Україні / Б. С. Федак, В. Ф. Забашта, І. О. Лобова // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 47-51. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE (использование, методы, организация и управление)
РЕПЕРФУЗИЯ -- REPERFUSION (использование)
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
Дод.точки доступу:
Забашта, В. Ф.
Лобова, І. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    Тривалий електрокардіографічний моніторинг у кардіохірургічному стаціонарі: сучасні погляди та досвід застосування телемоніторингової системи після стентування коронарних артерій / Д. О. Дзюба [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 52-57. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНЬ -- CORONARY ARTERY DISEASE (диагностика, хирургия)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (хирургия)
ЭЛЕКТРОКАРДИОГРАФИЯ -- ELECTROCARDIOGRAPHY (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ЭКСТРАСИСТОЛЫ -- CARDIAC COMPLEXES, PREMATURE (диагностика)
Анотація: Захворювання серцево-судинної системи в Україні посідають лідерські позиції. На сьогодні постійний моніторинг електрокардіограми (ЕКГ) є рутинним дослідженням у пацієнтів, які госпіталізуються до лікарні із серцево-судинною патологією. Мета: провести аналіз досвіду застосування тривалого електрокардіографічного моніторингу в пацієнтів у ранньому післяопераційному періоді стентування коронарних артерій. Матеріали та методи. У дослідження включено 24 пацієнти з ішемічною хворобою серця, яким було проведено стентування коронарних артерій у плановому порядку. Усім пацієнтам після закінчення оперативного втручання проводився тривалий ЕКГ-моніторинг. Результати. Серед пацієнтів, які брали участь у нашому дослідженні, у 17 % хворих у ранньому післяопераційному періоді фіксувались поодинокі надшлуночкові екстрасистоли та у всіх пацієнтів було зафіксовано епізоди поодиноких шлуночкових екстрасистол. Значимої дислокації сегмента ST не було зафіксовано в жодного пацієнта. Висновки. На основі спостереження за пацієнтами із серцево-судинними подіями в післяопераційному періоді показано, що використання цілодобового автоматичного запису ЕГК за допомогою мобільних пристроїв покращує можливості вчасної діагностики (включно з ургентною) повторних подій. Сформульовано рекомендації щодо доцільності його використання в різних режимах для пацієнтів із різним перебігом хвороби
Дод.точки доступу:
Дзюба, Д. О.
Сиворакша, О. О.
Чайковський, І. А.
Хаврюченко, О. В.
Соловйов, В. В.
Лоскутов, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Власов, О. О.
    Особливості показників церебральної оксиметрії при різних видах комбінованої анестезії в дітей із природженою хірургічною патологією / О. О. Власов // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 58-63. - Бібліогр. в кінці ст.


Рубрики: Севоран

MeSH-головна:
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ -- CONGENITAL, HEREDITARY, AND NEONATAL DISEASES AND ABNORMALITIES (хирургия)
ОКСИМЕТРИЯ -- OXIMETRY (использование, методы)
АНЕСТЕЗИЯ ИНГАЛЯЦИОННАЯ -- ANESTHESIA, INHALATION (использование)
СПЕКТРОМЕТРИЯ РЕНТГЕНОВСКИМ ИЗЛУЧЕНИЕМ -- SPECTROMETRY, X-RAY EMISSION (использование)
Анотація: Останнім десятиліттям ближня інфрачервона спектроскопія набула популярності у відділеннях новонароджених. З урахуванням сучасного міжнародного досвіду в наведеній роботі проведена оцінка особливостей церебральної оксиметрії в дітей із природженими вадами розвитку хірургічного профілю при різних видах комбінованої анестезії. Мета дослідження: оцінити стан церебральної оксигенації в новонароджених і немовлят із природженими вадами розвитку при різних видах анестезіо­логічного супроводу. Матеріали та методи. У ретроспективне дослідження були включені 150 новонароджених і немовлят із природженими вадами розвитку хірургічного профілю залежно від анестезії (інгаляційне + регіональне; інгаляційне + внутрішньовенне та тотальне внутрішньовенне знеболювання). Аналізувалися показники церебральної оксиметрії порівняно з показниками периферійної сатурації, артеріального тиску, парціальної напруги СО2, О2 в крові, рН. Результати. Мінімальний показник церебральної оксиметрії відзначено з лівої півкулі мозку в дітей І групи — 50,57 ± 16,66, що може бути несприятливим прогностичним фактором у подальшому відновленні та впливі на когнітивні функції головного мозку дитини. Через 1 годину після операції діти І групи, які отримували комбіновану анестезію севораном із регіональним знеболюванням, демонстрували гірші показники церебральної оксиметрії порівняно з дітьми ІІ і ІІІ груп (rSO2 правої півкулі в І групі — 56,84 ± 12,27, rSO2 лівої півкулі в І групі — 57,53 ± 13,32, р = 0,0001; 0,0028), тоді як відмінності в показниках ІІ і ІІІ груп не виявлені (р = 0,4167; 0,4029). Висновки. Ближня параінфрачервона спектрометрія зарекомендувала себе як простий, доцільний та корисний метод контролю за станом насиченості киснем головного мозку. При виборі комбінованої анестезії інгаляційним методом із регіональним знеболюванням у дітей із природженими вадами розвитку для проведення оперативного лікування слід більш ретельно контролювати церебральну оксигенацію з додатковим контролем периферійної сатурації, артеріального тиску, парціальної напруги СО2, О2 в крові та рН
Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Дорофєєва, Г. С.
    Когнітивний дефіцит як наслідок загального знеболювання в офтальмохірургії у післяопераційних пацієнтів / Г. С. Дорофєєва // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 64-68. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
КЕРАТОПЛАСТИКА СКВОЗНАЯ -- KERATOPLASTY, PENETRATING (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, патофизиология, этиология)
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE (терапевтическое применение)
КОГНИТИВНОЕ НАРУШЕНИЕ УМЕРЕННОЕ -- MILD COGNITIVE IMPAIRMENT (патофизиология, этиология)
ОСНОВНО-НЕБНОГО ГАНГЛИЯ БЛОКАДА -- SPHENOPALATINE GANGLION BLOCK (использование)
НЕЙРОПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- NEUROPSYCHOLOGICAL TESTS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Анотація: В цьому дослідженні було розглянуто вплив обраного методу знеболювання на стан когнітивних функцій у післяопераційному періоді. Аналіз когнітивного статусу був проведений за допомогою ней­ропсихологічного тестування: шкала лобних дисфункцій (Frontal Assessment Battery, FAB), коротка шкала оцінювання психічного статусу (Mini-Mental State Examination, MMSE). Оцінювання проводилось у кілька етапів: напередодні операційного втручання, через 6 годин після нього та на 21-шу добу післяопераційного періоду. Пацієнти були розподілені на дві групи: хворі групи d отримували загальну анестезію з додаванням дексмедетомідину за 40 хвилин до операції, підтримання анестезії — севофлурано-киснева суміш на малому потоці газу; в групі b метод загальної анестезії був доповнений блокадою крилопіднебінної ямки за 20 хвилин до втручання. Групи були статистично порівнянними за віко-статевими характеристиками. Оцінювання глибини аналгезії проводилось за допомогою індексу аналгезії при ноцицептивній дії (Аnalgesia Nociception Index, ANI), оцінювання глибини анестезії — за біспектральним індексом (Bispectral Index, BIS). Результати проведеного дослідження показали, що за даними нейропсихологічного тестування, згідно зі шкалами MMSE та FAB, показники були більш знижені в післяопераційному періоді при поєднанні методу загального знеболювання з блокадою крилопіднебінної ямки, ніж у групі з використанням дексмедетомідину як компонента мультимодального знеболювання (p 0,001). За оцінюванням по закінченні 6 годин післяопераційного періоду в групі b за шкалою MMSE показники зменшились на 20,8 %, за шкалою лобної дисфункції FAB — на 28,6 % від початкового рівня. Під час аналізу результатів у групі d через 6 годин після оперативного втручання показники когнітивного стану за шкалою MMSE були нижче від вихідного рівня на 8,3 %, за шкалою FAB — на 13,3 %. Нейропсихологічне тестування на 21-шу добу за шкалами MMSE та FAB зафіксувало відновлення стану когнітивних функцій в обох групах. Висновок. Когнітивний стан у офтальмохірургічних пацієнтів після наскрізної кератопластики згідно зі шкалами MMSE та FAB при обох видах знеболювання суттєво відрізнявся на другому етапі досліджень (через 6 годин), а з часом (через 21 добу) відмінності між групами з використанням блокади крилопіднебінної ямки та із застосуванням дексмедетомідину були незначними (p 0,05)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Майсурадзе, А. О.
    Зміни ліпідного обміну в до- і післяопераційному періоді у хворих на ожиріння при лапароскопічній холецистектомії / А. О. Майсурадзе, І. В. Чубук // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 69-72. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (хирургия)
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC (использование)
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ДИСЛИПИДЕМИЯ -- DYSLIPIDEMIAS (патофизиология)
Анотація: Зміна показників ліпідного обміну в до- і післяопераційному періоді обумов­лена частими порушеннями метаболізму в людей з ожирінням і особливими труднощами в підборі доцільної терапії для даних пацієнтів. У свою чергу, причиною зміни метаболізму в організмі є вплив певної екстремальної ситуації — хірургічного втручання. Мета: вивчення змін ліпідного обміну в до- і післяопераційному періоді у хворих на ожиріння при лапароскопічній холецистектомії. Матеріали та методи. Досліджено 50 пацієнтів (середній вік — 47,0 ± 1,5 року), яким було проведено оперативне втручання з приводу гострого холециститу методом лапароскопічної холецистектомії. Пацієнти були розподілені на дві групи: 1-ша — з ожирінням, 2-га — без ожиріння. У всіх пацієнтів було досліджено рівні тригліцеридів, загального холестерину, ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ), ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ), проведено порівняння в доопераційному періоді та на 1-шу і 5-ту добу післяопераційного періоду. Результати. Показники ліпідного обміну в до- та післяопераційному періоді у всіх групах мали допустимі коливання з урахуванням того, що у пацієнтів з ожирінням значення ліпідного спектра спочатку були підвищеними порівняно з пацієнтами без ожиріння. В післяопераційному періоді у 1-й групі на 1-шу добу було зниження концентрації тригліцеридів (1,1 ± 0,6 ммоль/л) від початкового рівня, загального холестерину (4,5 ± 0,3 ммоль/л), підвищення рівня ЛПВЩ (1,5 ± 0,2 ммоль/л), зниження рівня ЛПНЩ (2,9 ± 0,2 ммоль/л) та ЛПДНЩ (1,0 ± 0,2 ммоль/л). У 2-й групі показники тригліцеридів (0,6 ± 0,2 ммоль/л), загального холестерину (3,4 ± 0,1 ммоль/л), ЛПНЩ (1,9 ± 0,3 ммоль/л) та ЛПДНЩ (0,8 ± 0,2 ммоль/л) також мали тенденцію до зниження, відзначалося підвищення рівня ЛПВЩ (1,6 ± 0,1 ммоль/л), але ці значення незалежно від варіювання перебували в межах норми. В 1-й групі у 3 пацієнтів спостерігалися когнітивні порушення, що було обумовлено значним підвищенням рівня ЛПНЩ над ЛПВЩ і можливим розвитком атеросклерозу, який міг призвести до порушення мозкового кровообігу. Висновки. Після проведення дослідження між двома групами, в яких вивчався ліпідний спектр, виявлено варіювання його показників в обох групах, що пов’язано з особливостями метаболізму у таких пацієнтів та впливу хірургічного стресу. З огляду на це конт­роль і регулювання значень ліпідного профілю необхідно проводити в усіх пацієнтів із дисліпідемією, а у пацієнтів з ожирінням потрібно додатково враховувати фактори ризику, супутні захворювання і можливі ускладнення
Дод.точки доступу:
Чубук, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


   
    Методика оценки количества жидкости в грудной клетке, основанная на антропометрических данных пациента и определении электрического импеданса грудной клетки / С. В. Курсов [и др.] // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 73-80. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY (диагностика)
ГРУДНОЙ КЛЕТКИ ТРАВМЫ -- THORACIC INJURIES (диагностика)
АНТРОПОМЕТРИЯ -- ANTHROPOMETRY (методы)
ЭЛЕКТРИЧЕСКИЙ ИМПЕДАНС -- ELECTRIC IMPEDANCE
Анотація: Определение в динамике объема жидкости в грудной клетке приобретает все более широкое распространение в клинических исследованиях и является перспективным методом мониторинга у пациентов отделений интенсивной терапии различного профиля. Наиболее доступными и экономичными методами мониторинга объема жидкости в грудной клетке в настоящее время являются методы, основанные на измерении электрического импеданса грудной клетки при сканировании ее высокочастотным током. Эти методики обеспечивают хорошую повторяемость результатов и практически не зависят от оператора. Цель работы: разработка собственной оригинальной методики определения содержания жидкости в грудной клетке. Материалы и методы. Электрический грудной импеданс измерялся при сканировании грудной клетки электрическим током частотой 32 КГц с наложением двух пар ленточных электродов по В. Кубичеку. Окружность основания шеи и грудной клетки в месте наложения электродов была тщательно измерена. Также опреде­лялось расстояние между измерительными электродами. Объем грудной клетки рассчитывался на основании модели усеченного конуса. Объем жидкости в грудной клетке рассчитывался по формуле V = γν/Z(R – r), где V — объем жидкости в грудной клетке; γ — усредненное значение электропроводности крови; ν — объем грудной клетки, рассчитанный на модели усеченного конуса; Z — величина электрического импеданса грудной клетки; R — радиус грудной клетки, а r — радиус основания шеи, внесение разницы между ними в формулу должно уменьшить ошибку, связанную с присутствием в грудной клетке соединительной ткани, обладающей электропроводностью, которая отличается от электропроводности крови. Исследования проведены как у практически здоровых добровольцев, так и у пациентов отделения политравмы с торакальной травмой и признаками дыхательной недостаточности. Результаты. Наши наблюдения показали, что величина объема жидкости в грудной клетке, вычисленная по предлагаемой нами методике, в норме приближается к 60 % — 59 ± 2 % объема грудной клетки, рассчитанного на основе модели усеченного конуса. В наиболее тяжелых случаях торакальной травмы относительное содержание жидкости в грудной клетке пострадавших достигало 75–80 %, а величина объема жидкости в грудной клетке, выраженная в условных единицах на 1/КΩ, находилась на уровне 45–50 условных 1/КΩ. Эти события были ассоциированы с наличием клинической картины острого респираторного дистресс-синдрома 2-й степени тяжести, и все пациенты находились на принудительной искусственной вентиляции легких (ИВЛ) с созданием постоянного положительного давления в дыхательных путях и респираторного плато на уровне 25–27 см Н2О. Положительная динамика процесса была ассоциирована с возрастанием величины индекса оксигенации, возможностью перевода пациентов на самостоятельное дыхание. При этом относительное содержание жидкости в грудной клетке пострадавших снижалось до 60–67 %, а у тех, кто нуждался в продолжении ИВЛ, — до 68–73 %. Величина объема жидкости в грудной клетке, выраженная в условных единицах на 1/КΩ, при быстром улучшении и возможности прекращения ИВЛ составляла 37–42 условных 1/КΩ, а при необходимости продол­жения ИВЛ — 43–46 условных 1/КΩ. Результаты определения объема жидкости в грудной клетке по методу авторов лучше соответствовали клинической картине торакальной травмы, тяжести проявлений синдрома острой дыхательной недостаточности, чем показатели методики NICOM. Выводы. Разработанная методика определения содержания жидкости в грудной клетке может быть применена в научных исследованиях и клинической практике в процессе проведения интенсивной терапии у пациентов с синдромом острой дыхательной недостаточности
Дод.точки доступу:
Курсов, С. В.
Никонов, В. В.
Белецкий, А. В.
Загуровский, В. М.
Феськов, А. Э.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


    Ломей, Я. І.
    Мукоцеле/муцинозна цистаденокарцинома апендикса / Я. І. Ломей, Т. М. Демкович, Ю. Я. Ломей // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 81-85. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (диагностика, осложнения, хирургия)
АППЕНДЭКТОМИЯ -- APPENDECTOMY (использование)
МУКОЦЕЛЕ -- MUCOCELE (диагностика, хирургия)
ЦИСТАДЕНОКАРЦИНОМА МУЦИНОЗНАЯ -- CYSTADENOCARCINOMA, MUCINOUS (диагностика, хирургия)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: На человека в современном глобализированном мире значительное влияние оказывает невероятно увеличенный поток информации, получаемой в основном из электронных носителей, бешеные скорости, сложные высокотехнологичные рабочие процессы, нездоровая окружающая среда, иногда непростые отношения в обществе, завышенные требования к себе и другим и тому подобное. Все это приводит к преждевременному истощению творческого ресурса организма, ослаблению его и развитию различных заболеваний, причем в более раннем возрасте, в том числе онкопатологии. Мукоцеле аппендикса относится к редкой патологии с нехарактерными клиническими проявлениями, часто напоминающими острый аппендицит. Оперативное вмешательство должно выполняться с максимальной профилактикой потенциальной диссеминации содержимого опухолевого образования, и объем его зависит от гистологической формы упомянутой патологии. У нашей пациентки хронический болезненный процесс аппендикса остро «взорвался» клиникой острого аппендицита, чем и привлек должное внимание своего носителя и медиков. Вовремя проведенная стандартная аппендэктомия на сегодня привела к выздоровлению больной. Иначе течение заболевания могло бы закончиться неблагоприятно. Целью было напомнить всем о важности своевременной диагностики заболевания, точность которой подтверждает патогистологическое исследование операционного материала измененного болезнью органа. Проанализирован клинический случай мукоцеле/муцинозной цистоаденокарциномы аппендикса у больной В., 51 год, из нашей практической работы, что проявилось симптоматикой острого аппендицита. Представлены результаты лабораторно-инструментального обследования пациентки. Однако настоящие болезненные изменения аппендикса установлены постоперационно
Дод.точки доступу:
Демкович, Т. М.
Ломей, Ю. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


    Васкес, Абанто Х. Э.
    Клинические основы синдрома гипертонического криза на уровне первичного звена / Абанто Х. Э. Васкес, Абанто А. Э. Васкес, Васкес С. Б. Арельяно // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 86-102. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE (действие лекарственных препаратов)
НЕОТЛОЖНЫЕ СОСТОЯНИЯ
Анотація: Гипертонический криз представляет собой частое явление на уровне первичной медико-санитарной помощи. Одной из основных задач в диагностике и лечении гипертонического криза в экстренной медицине является дифференциация между гипертензивной ургентностью (неосложненным гипертоническим кризом) и неотложностью (осложненным гипертоническим кризом), основанная на наличии повреждения органа-мишени во втором случае. Адекватная стратификация, профилактика и регрессия повреждения, вызванного гипертоническим кризом, могут предотвратить появление новых долгосрочных событий. Состояния гипертензивной ургентности (неосложненного гипертонического криза) обычно не связаны с непосредственным риском для жизни, поэтому лечение может быть начато и даже завершено в амбулаторных условиях. Состояния гипертензивной неотложности (осложненного гипертонического криза) — это очень серьезные клинические ситуации, которые требуют госпитализации. При наличии тяжелой гипертонии у пациента, бессимптомной или с неспецифическими симптомами, следует предпринять осторожный терапевтический подход. При лечении состояний гипертензивной ургентности усилия медиков направлены как на снижение показателей артериального давления (как минимум 20 % от базовых показателей), так и на избегание внезапного и/или чрезмерного его снижения (необходимо сохранять зону пенумбры). Следовательно, быстродействующие препараты не следует использовать из-за риска возникновения ишемических событий. При состояниях гипертензивной неотложности выбор препарата должен быть индивидуальным, причем парентеральный путь его введения является наиболее распространенной формой. При отсутствии симптомов повреждения органов-мишеней большинство пациентов, вероятно, могут лечиться в амбулаторных условиях. Соблюдение четкой преемственности диагностико-терапевтических мероприятий на догоспитальном этапе и в стационаре является необходимым условием для реальной стабилизации данного состояния. Экстренные состояния, связанные с гипертоническим кризом, в Украине являются основными причинами обращения и/или вызова врача экстренной медицины (≈ 25–26 %). Гипертонический криз, первичное проявление или осложнение ранее диагностированной артериальной гипертензии, чаще всего может иметь место в виде резкого повышения артериального давления ≥ 180/120 мм рт.ст. (хотя клиника гипертонического криза иногда наблюдается и при меньших цифрах). Методы поиска литературы: база данных Scopus, Web of Science, MedLine, CyberLeninka, РИНЦ
Дод.точки доступу:
Васкес, Абанто А. Э.
Арельяно, Васкес С. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


    Семидоцкая, Ж. Д.
    Гармонизация личности и здоровье человека в современном мире / Ж. Д. Семидоцкая, М. Ю. Неффа // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 103-107. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ДУХОВНОСТЬ -- SPIRITUALITY
КВАНТОВАЯ ТЕОРИЯ -- QUANTUM THEORY
ТЕОРИЯ РАЗУМА -- THEORY OF MIND
Анотація: В условиях углубления противоречий между технократическим и духовным развитием человечества все настойчивее заявляет о себе необходимость духовного оздоровления. На пути к духовному оздоровлению возникает необходимость переосмысления места и роли человека в мироздании. Врачевание духовности — валеологическая парадигма XXI века. Духовность тесно взаимодействует с так называемым физическим вакуумом, с одной стороны, и с физическими структурами личности — с другой. Признавая духовно-физическую структуру личности, официальная медицина стремится восстановить только физическое здоровье, пренебрегая его духовной константой. Научные доказательства существования единой энергосистемы мироздания уже появились в форме экспериментально обоснованной теории физического вакуума и торсионных полей. Если мы хотим адекватно понять фундаментальные основы здоровья, болезни и развития личности, непременно нужно учитывать духовный аспект бытия. Энергия мысли напрямую управляет здоровьем, стимулируя его, или, наоборот, вызывает болезнь. Мысли человека — основной носитель информации, в которой заключен энергетический потенциал. Объяснить энергетические процессы в организме законами классической физики не представляется возможным. Это область квантовой физики. Преобладание разума над материей — квантовая реальность. Некоторые положения квантовой физики постулирует квантовая биология. В частности, это касается корпускулярно-волнового дуализма элементарных биологических объектов и вероятности как категории, относящейся к квантовой сущности биологических объектов. Энергетические процессы составляют основу психической деятельности человека, а их законы описывают механизмы его мышления и сознания. Имеется взаимосвязь между энергетическими процессами и физиологией тела, взаимосвязь между веществом и энергией. Таким образом, сознание, энергия мысли управляют здоровьем, стимулируя его или, наоборот, вызывая болезнь. Духовный человек поднимается выше генетической судьбы. Эпигенетика изучает скрытые влияния на гены, оказываемые множеством источников, включая и мысли, и убеждения. Сила мысли меняет генетический код человека. Нужно хотеть перемен в своем мышлении и сознании. Мы своим сознанием влияем на процессы оздоровления. Сила мысли и слова играет большую роль в гармонизации личности и сохранении здоровья человека
Дод.точки доступу:
Неффа, М. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


   
    XII Міжнародний медичний форум "Інновації в медицині - здоров’я нації" // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 108-109

Анотація: Охорона здоров’я України за рік пандемії випробувала свою систему повною мірою, кожен медичний фахівець відчув особливу необхідність своєї праці, та вся медична галузь побачила свої можливості. Наслідки коронавірусної хвороби змінюють світ, змушують адаптуватися до реалій сьогодення, корегуючи пріоритети та змінюючи вектори свого розвитку. Саме тому замість очікування невизначеної стабільності ми вирішили змінюватися. Подія, що 11 років поспіль збирає медичних фахівців з усієї України та зарубіжжя на одному майданчику, отримає нове життя!
Вільних прим. немає

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)