Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=МУ104/2021/17/2<.>

Загальна кількість знайдених документів : 21
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-21

Бондар, М. В.
СOVID-19: цитокіновий шторм й антицитокінова терапія / М. В. Бондар, М. М. Пилипенко, О. А. Лоскутов // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 9-16. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (патофизиология)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (анализ)
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ ВЗРОСЛЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, ADULT (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ГЛЮКОКОРТИКОИДЫ -- GLUCOCORTICOIDS (терапевтическое применение)
КУРКУМА -- CURCUMA
Анотація: У цьому огляді детально описана одна із ключових ланок патогенезу СОVID-19, а саме гіпер-продукція прозапальних цитокінів, які відіграють ключову роль у формуванні гострого респіраторного дистрес-синдрому, синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові, синдрому поліорганної дисфункції, які зумовлюють порівняно високу летальність серед пацієнтів, інфікованих СОVID-19. Наведені основні напрямки інтенсивної терапії для попередження й лікування цитокінового шторму та препарати антицитокінової терапії. Серед препаратів з антицитокіновими та протизапальними властивостями найбільша доказова база ефективності та безпечності у кортикостероїдів. Поміж найбільш перспективних препаратів, що потребують подальших клінічних досліджень, слід виділити ті, що пригнічують активність основного внутрішньоклітинного регулятора продукції прозапальних цитокінів, ядерного фактора транскрипції В імунокомпетентних клітин. До таких належать препарати куркуми, які зараз проходять завершальні фази передреєстраційних досліджень
Дод.точки доступу:
Пилипенко, М. М.
Лоскутов, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Купрієнко, Н. В.
    Можливості застосування декскетопрофену при больовому синдромі в онкологічних пацієнтів / Н. В. Купрієнко // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 17-24. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Декскетопрофен

   Дексалгін

MeSH-головна:
БОЛИ -- PAIN (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANALGESICS (терапевтическое применение)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (терапевтическое применение)
Анотація: Біль є важливою проблемою при веденні онкологічних хворих. Згідно з рекомендаціями ВООЗ, основними засобами, що застосовуються при болі в онкологічних хворих, є нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), слабкі і сильні опіоїди. Також застосовуються ад’юванти, що потенціюють аналгетичний ефект НПЗП і опіоїдів, коригують небажані реакції на них. Ефективність НПЗП в онкологічних пацієнтів обумовлена не тільки аналгетичним ефектом, але й впливом на процеси запалення в місцях формування й росту пухлини, а також у метастатичних вогнищах. Декскетопрофену трометамол (ДКПТ) — ефективний і безпечний НПЗП, що являє собою водорозчинну сіль правообертального стереоізомеру кетопрофену. Препарат має добру жиророзчинність і розчинність у воді. За рахунок цього ДКПТ може швидко всмоктуватися, створювати терапевтичні концентрації в плазмі крові, долати гематоенцефалічний бар’єр. Він має виражену й швидку аналгетичну дію при різних захворюваннях, що пов’язано як з центральними аналгетичними механізмами, так і з протизапальною дією в периферичних тканинах. Доведено ефективність ДКПТ при болях у кістках, пов’язаних з онкологічним процесом. Наявність розчину для внутрішньовенного введення й швидка дія при прийомі всередину дозволяють застосовувати препарат при проривному болі. Препарат значно посилює дію слабких і сильних опіоїдів при комбінованій терапії, що дає можливість використовувати опіоїдні аналгетики в менших дозах
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Заграничний, Т. С.
Клінічний перебіг та особливості лікування хворих на ішемічний інсульт, ускладнений розвитком гострого делірію / Т. С. Заграничний, С. М. Недашківський, О. А. Галушко // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 25-29. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
ДЕЛИРИЙ -- DELIRIUM (лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE (терапевтическое применение)
ПРОПОФОЛ -- PROPOFOL (терапевтическое применение)
Анотація: Делірій — це тяжкий, багатофакторний психоневрологічний розлад, який спричиняють деякі речовини, а також фактори та медіатори, що руйнують нейрони кори головного мозку. Делірій частіше розвивається після внутрішньомозкового крововиливу, великого за об’ємом гострого ішемічного інсульту та інсульту лівобічної локалізації. Причини розвитку делірію після інсульту недостатньо досліджені. Не існує єдиної думки щодо кращих втручань для профілактики та для лікування гострого делірію після інсульту. У статті проведено аналіз літературних даних щодо клінічного перебігу та лікування гострого ішемічного інсульту, ускладненого делірієм, висвітлені сучасні підходи до проведення інтенсивної терапії
Дод.точки доступу:
Недашківський, С. М.
Галушко, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Синдром поліорганної недостатності в пацієнтів із тяжким перебігом коронавірусної хвороби (COVID-19) / І. А. Кучинська [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 30-38. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
МУЛЬТИОРГАННАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MULTIPLE ORGAN FAILURE (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (анализ)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (использование, методы)
Кл.слова (ненормовані):
СОVID-19
Анотація: У статті аналізуються механізми розвитку та клінічні прояви поліорганної дисфункції та синдрому поліорганної недостатності, що часто супроводжують тяжкий перебіг коронавірусного захворювання. Більше того, оскільки порушення роботи декількох органів під час тяжкого перебігу COVID-19 може бути спричинене «цитокіновим штормом», підвищенням рівня медіаторів запалення, дисфункцією ендотелію, порушенням згортання крові й інфільтрацією запальних клітин, необхідні подальші дослідження для виявлення точних механізмів патогенезу. Оскільки залучення кількох органів до патологічного процесу захворювання під час коронавірусної інфекції є важливою і надскладною медичною, розумовою, тактичною, фізичною, емоційною та економічною задачею як для клініцистів, так і для пацієнтів та їх родини, розширення знань про патологічний процес може допомогти поліпшити результати та зменшити рівень захворюваності та смертності. Наведено окремі результати власного досвіду лікування тяжких випадків коронавірусної хвороби
Дод.точки доступу:
Кучинська, І. А.
Савченко, Б. О.
Андрюхов, А. Г.
Іванченко, А. М.
Асташкіна, Н. В.
Гулеватий, Є. О.
Кащій, У. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Пилипенко, М. М.
Інтраопераційне анестезіологічне забезпечення, післяопераційне знеболювання та післяопераційна профілактика нудоти і блювання в разі гострої кишкової непрохідності (клінічна лекція) / М. М. Пилипенко, М. В. Бондар // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 39-44. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL OBSTRUCTION (патофизиология, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННАЯ ТОШНОТА И РВОТА -- POSTOPERATIVE NAUSEA AND VOMITING (лекарственная терапия, профилактика и контроль)
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION (использование, методы)
Анотація: Основні зусилля анестезіолога під час знеболювання оперативного втручання з приводу гострої кишкової непрохідності повинні бути спрямованими на стабілізацію гемодинаміки пацієнта і компенсацію водно-електролітних розладів, які виникли в передопераційному періоді. Для цього слід широко використовувати сучасні засоби моніторингу гемодинаміки, температури, респіраторної механіки і функції газообміну. Ефективне моніторування вказаних функцій і раннє застосування при артеріальній гіпотензії помірних доз вазопресорів дозволяють стабілізувати гемодинаміку та обмежити обсяг інтраопераційної інфузії. Препарати для інфузії слід цілеспрямовано обирати з урахуванням виду електролітних порушень, а як базові розчини доцільно застосувати збалансовані кристалоїди. При виборі засобів, а також доз препаратів для знеболювання та анестезії перевагу слід надавати тим, що дозволяють якнайшвидше пробудити хворого після анестезії та сприяти його ранній активізації та реабілітації. Де це можливо, методи загальної анестезії слід доповнювати регіонарною анестезією та післяопераційною регіонарною аналгезією. Питання про уникнення інтраопераційної інтубації кишечника, а також раннє видалення назоєюнального та/чи назогастрального зондів у післяопераційному періоді повинно вирішуватися разом із хірургами, що часто дозволяє зменшити відчуття нудоти та пришвидшувати післяопераційну реабілітацію хворих. Для ефективного післяопераційного контролю нудоти та блювання в разі гострої кишкової непрохідності часто необхідно застосовувати комбінацію препаратів, що знижують гастроінтестинальну секрецію, з препаратами, які пригнічують регуляцію блювотного рефлексу в центральній нервовій системі, а також із прокінетиками, що покращують евакуацію шлункового вмісту
Дод.точки доступу:
Бондар, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Онищук, Л.
Порушення серцевого ритму: коли потрібен антиаритмік та який саме? / Л. Онищук // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 45-46

Рубрики: Ліксарит

MeSH-головна:
АРИТМИИ СЕРДЕЧНЫЕ -- ARRHYTHMIAS, CARDIAC (лекарственная терапия, патофизиология)
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE (действие лекарственных препаратов)
ПРОТИВОАРИТМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- ANTI-ARRHYTHMIA AGENTS (терапевтическое применение)
ФЛЕКАИНИД -- FLECAINIDE (терапевтическое применение)
ПРОПАФЕНОН -- PROPAFENONE (терапевтическое применение)
Анотація: Актуальною проблемою сучасної кардіології є різноманітні порушення серцевого ритму, які можуть виникати як у молодому, так і в похилому віці. Досвідом щодо доцільності застосування антиаритмічної терапії та її призначення при різних порушеннях серцевого ритму поділилися провідні вітчизняні вчені-аритмологи в межах української фахової школи «Діагностика та лікування серцево-судинних захворювань» (22‑23 жовтня 2020 року)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив додаткової нейропротекції Гліатиліном на перебіг септичного процесу і вираженість енцефалопатії в структурі синдрому поліорганної недостатності / Л. О. Мальцева [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 49-56. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Гліатилін

MeSH-головна:
МУЛЬТИОРГАННАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MULTIPLE ORGAN FAILURE (осложнения, патофизиология)
СЕПСИС-АССОЦИИРОВАННАЯ ЭНЦЕФАЛОПАТИЯ -- SEPSIS-ASSOCIATED ENCEPHALOPATHY (лекарственная терапия, патофизиология)
СЕПСИС -- SEPSIS (лекарственная терапия, патофизиология)
ИНТЕРЛЕЙКИН-1 -- INTERLEUKIN-1 (анализ)
ИНТЕРЛЕЙКИН-4 -- INTERLEUKIN-4 (анализ)
НЕЙРОЗАЩИТНЫЕ СРЕДСТВА -- NEUROPROTECTIVE AGENTS (терапевтическое применение)
Анотація: Сепсис, як реакція організму на інфекцію, включає такий етап розвитку, як синдром поліорганної недостатності (СПОН). Мозкова дисфункція в 70 % випадків є одним з перших симптомів сепсис-асоційованого СПОН, ще до клінічних проявів в інших системах життєзабезпечення. Сепсис-асоційована енцефалопатія — мультифокальне порушення функцій головного мозку за умови наявності інфекції, що супроводжується проявами системного запалення, але без клінічних і лабораторних доказів прямої причетності інфекції до пошкодження головного мозку. Залежно від критеріїв, покладених в основу діагностики, церебральна дисфункція-недостатність може бути виявлена в усіх хворих із сепсисом. Ступінь її вираженості корелює зі зростанням тяжкості септичного процесу. Сепсис-асоційована дисфункція-недостатність може бути незалежним предиктором летального кінця. Тяжкість церебральної дисфункції-недостатності коливається від летаргії і/або дезорієнтації до коми. Мета: вивчення впливу терапії відповідно до головних положень «Міжнародного керівництва з інтенсивної терапії сепсису та септичного шоку: 2016» із додатковою нейропротекцією Гліатиліном на перебіг септичного процесу й вираженість енцефалопатії в структурі синдрому поліорганної недостатності. Матеріали та методи. За період 2010–2015 рр. нами проведено контрольоване проспективне рандомізоване когортне дослідження на клінічній базі кафедри анестезіології та інтенсивної терапії ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» і на базі відділення інтенсивної терапії сепсису КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» ДОР». У дослідження було включено 22 пацієнти. У всіх хворих було проведено рутинні лабораторні дослідження для визначення рівня клінічних і біохімічних маркерів системного запалення й органних дисфункцій за шкалами SOFA і LIFE. Для оцінки стану свідомості використовували шкалу коми Глазго. Концентрацію цитокінів (фактор некрозу пухлини α, інтерлейкін-1, інтерлейкін-4, інтерферон α) у сироватці крові вивчали імуноферментним методом. Базисна інтенсивна терапія здійснювалася відповідно до основних положень «Міжнародного керівництва з інтенсивної терапії сепсису та септичного шоку: 2016» з додатковим використанням нейропротекторного препарату Гліатиліну (холіну альфосцерат) 1000–3000 мг на добу внутрішньовенно, розчиненого в 0,9% розчині натрію хлориду, протягом 5–10 днів. Дослідження показників проводилося в чотири етапи: на 1-шу, 3-тю, 5-ту, 7-му добу. Результати. Узагальнюючи результати дослідження, можливо сказати, що на п’яту й сьому добу були відсутні клінічні прояви синдрому системної запальної відповіді в понад 75 % хворих; зменшилася тяжкість стану за APACHE II на 72,5 і 74,5 % (p 0,001) і ступінь вираженості синдрому поліорганної недостатності за SOFA в 9 разів (p 0,001) відповідно до етапів дослідження. Церебральна недостатність, оцінена за шкалою коми Глазго, становила 15 балів на п’яту й сьому добу дослідження, що відповідало стану ясної свідомості в понад 75 % хворих. Зазначене спостерігалося на тлі тенденції до збалансованості активності прозапальних і протизапальних ланок цитокінової системи, про що свідчили максимальні значення фактора некрозу пухлини α та інтерферону α на п’яту добу спостереження при зниженні концентрації інтерлейкіну-1 на 55,8 % щодо фону. Прогнозована летальність у пацієнтів другої групи становила 51 %, фактична летальність — 7,5 %. Отже, шляхом проведення даного варіанта інтенсивної терапії вдалося знизити передбачувану летальність на 43,5 %
Дод.точки доступу:
Мальцева, Л. О.
Ліснича, В. М.
Кобеляцький, Ю. Ю.
Казімірова, Н. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Овсієнко, Т. В.
Вплив малоопіоїдної анестезії на частоту виникнення післяопераційної нудоти та блювання при проведенні лапароскопічних оперативних втручань на нирках / Т. В. Овсієнко, М. В. Бондар, О. А. Лоскутов // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 57-63. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННАЯ ТОШНОТА И РВОТА -- POSTOPERATIVE NAUSEA AND VOMITING (патофизиология, профилактика и контроль)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование)
АНЕСТЕЗИЯ И АНАЛГЕЗИЯ -- ANESTHESIA AND ANALGESIA (использование)
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОПИОИДНЫЕ -- ANALGESICS, OPIOID (терапевтическое применение)
Анотація: Проблема післяопераційної нудоти і блювання протягом тривалого часу привертає увагу фахівців різних галузей хірургії та анестезіології і на сьогодні не втратила своєї актуальності, будучи предметом активного обговорення у вітчизняній і зарубіжній літературі. Вона може стати самостійною причиною виникнення досить серйозних ускладнень післяопераційного періоду. Мета: навести результати власного дослідження використання мультимодальної малоопіоїдної анестезії як одного зі способів профілактики післяопераційної нудоти та блювання під час анестезіологічного забезпечення лапароскопічних оперативних втручань на нирках. Матеріали та методи. В дослідженні взяли участь 50 пацієнтів, яким були виконані лапараскопічні операції на нирках. Для порівняння частоти виникнення післяопераційної нудоти та блювання пацієнти були розподілені на три групи довільним методом. У групі 1 (контрольна) використовувалась мультимодальна загальна анестезія зі стандартними дозами опіоїдів, у групі 2 — мультимодальна малоопіоїдна загальна анестезія з лідокаїном, у групі 3 — мультимодальна малоопіоїдна анестезія з дексмедетомідином. Результати. Сумарна середня доза фентанілу, що була використана упродовж всього часу анестезії в контрольній групі, становила 373,3 ± 50,8 мкг (4,34 мкг/кг/год). Сумарна середня доза фентанілу, що була використана упродовж всього часу анестезії у групі 2, становила 217,39 ± 49,10 мкг (1,76 мкг/кг/год). Сумарна середня доза фентанілу, що була використана упродовж всього часу анестезії, у групі 3 становила 308,33 ± 51,49 мкг (2,44 мкг/кг/год). У групі 1 блювання в післяопераційному періоді виникло в 4 пацієнтів із 15 (26,7 % випадків), у групі 2 — в 4 пацієнтів із 23 прооперованих (17,4 % випадків), у групі 3 — в 1 пацієнта з 12 (8,3 % випадків). Висновки. В результаті порівняння частоти виникнення післяопераційної нудоти та блювання у хворих дослідних групп було встановлено, що зменшення дози періопераційного використання опіоїдів сприяє зменшенню частоти розвитку цього ускладнення, що підвищує безпеку анестезіологічного забезпечення, значно полегшує та пришвидшує реабілітацію хворих після лапароскопічного оперативного втручання на нирках
Дод.точки доступу:
Бондар, М. В.
Лоскутов, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мітюрєв, Д. С.
Виявлення прогностичних маркерів при клінічному прийнятті рішень щодо проведення масивних гемотрансфузій у породіль з крововтратою / Д. С. Мітюрєв // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 64-69. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
АКУШЕРСКИЕ КРОВОТЕЧЕНИЯ -- OBSTETRIC HEMORRHAGES (лекарственная терапия, патофизиология)
ПЕРЕЛИВАНИЕ КРОВИ -- BLOOD TRANSFUSION (использование)
МОЛОЧНАЯ КИСЛОТА -- LACTIC ACID (анализ)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: Робота присвячена виявленню прогностичних маркерів при клінічному прийнятті рішень щодо проведення масивних гемотрансфузій у породіль з крововтратою. Матеріали та методи. У дослідження ввійшло 38 породіль, у яких пологи ускладнилися крововтратою. Середній вік обстежених становив 27,4 ± 4,1 року, маса — 83,3 ± 4,8 кг. Кількість первісток — 18 пацієнток (47,4 %), повторнонароджуючих — 20 породіль (52,6 %). Післяпологова крововтрата становила в середньому 1830,5 ± 622,7 мл. Усі кровотечі були зупинені згідно з чинним протоколом. Результати. Проведений аналіз продемонстрував, що такі показники, як рівень фібриногену (р = 0,0223) і лактату (р = 0,0137), мали статистичні відмінності стосовно досліджених груп з масивною гемотрансфузією і з помірним переливанням препаратів крові. Одновимірний логістичний регресійний аналіз дав відношення шансів 0,95 (95% довірчий інтервал (ДI) 0,96–0,98) для фібриногену і 1,7 (95% ДI 1,1–3,14) для лактату, а відношення шансів для шокового індексу (ШІ) становило 1,45 (95% ДI 0,46–4,52). Площа під кривими (ППК) ROC для фібриногену, лактату і ШІ — 0,805 (95% ДI 0,612–0,927), 0,722 (95% ДI 0,528–0,869) і 0,588 (95% ДI 0,381–0,780) відповідно. Граничне значення фібриногену 2,13 г/л мало чутливість і специфічність 0,91 і 0,55 відповідно. У той же час граничне значення лактату, що дорівнювало 4 ммоль/л, мало чутливість і специфічність 0,69 і 0,66 відповідно. ППК ROC для лактату була значно вище, ніж у ШІ, різниця ППК між цими показниками становила –0,134 (95% ДI від 0,275 до –0,012) (р = 0,052). Порогове значення лактату, що дорівнює 4 ммоль/л, мало чутливість і специфічність 0,69 і 0,66 відповідно, у той час як порогове значення для ШІ 1,2 мало чутливість і специфічність 0,64 і 0,35 відповідно. Висновки. Лактат виявився кращим прогностичним маркером при клінічному прийнятті рішення щодо проведення масивних гемотрансфузій порівняно з загальноприйнятим в цьому відношенні ШІ у пацієнток з післяпологовою крововтратою
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Использование экстракорпоральной мембранной оксигенации при реваскуляризации миокарда у пациентов с ишемической болезнью сердца на фоне кардиогенного шока / О. А. Лоскутов [и др.] // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 70-77. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (хирургия)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (хирургия)
ШОК КАРДИОГЕННЫЙ -- SHOCK, CARDIOGENIC (хирургия)
ЧРЕСКОЖНОЕ КОРОНАРНОЕ ВМЕШАТЕЛЬСТВО -- PERCUTANEOUS CORONARY INTERVENTION (использование)
ЭКСТРАКОРПОРАЛЬНАЯ МЕМБРАННАЯ ОКСИГЕНАЦИЯ -- EXTRACORPOREAL MEMBRANE OXYGENATION (использование)
Анотація: Использование экстракорпоральной мембранной оксигенации (ЭКМО) стало эффективной методикой в лечении взрослых и детей с тяжелой сердечной и легочной дисфункцией, резистентной к традиционной терапии. Целью данной работы было обобщение опыта использования ЭКМО при кардиальной дисфункции, которая развивается у пациентов с ишемической болезнью сердца при проведении чрескожных транслюминальных коронарных ангиопластик (ЧТКА). Материалы и методы. В исследовании проведен ретроспективный одноцентровый анализ 23 пациентов с ишемической болезнью сердца (19 мужчин и 4 женщины, средний возраст — 65,7 ± 12,3 года), у которых в ГУ «Институт сердца МЗ Украины» в период с марта 2014 по июнь 2018 г. при проведении ЧТКА использовалась методика ЭКМО. Результаты. Непосредственно в стационаре или спустя 30 дней после выписки умерло 13 (56,52 %) пациентов. Среди них преобладали лица мужского пола (92,3 %). Независимыми предикторами фатальных исходов выступали: сахарный диабет (OШ = 17,58; 95% ДИ = 6,47–47,48; р = 0,00125), хроническая почечная недостаточность (OШ = 20,81; 95% ДИ = 5,95–72,21; р = 0,00014), поражение правой коронарной артерии (OШ = 25,51; 95% ДИ = 8,27–79,12; р = 0,00013). У умерших пациентов феномен «no reflow» регистрировался в большем проценте случаев (23,1 % в группе умерших против 10 % в группе выживших). Плановое подключение ЭКМО до возникновения кардиальных событий достоверно чаще использовалось в группе выживших пациентов (90 % случаев) по сравнению с умершими (р = 0,0000001). Выводы. Сахарный диабет, почечная недостаточность, поражение правой коронарной артерии являлись независимыми предикторами летальности при проведении рентгенэндоваскулярной реканализации у пациентов с ишемической болезнью сердца. Плановое использование ЭКМО у пациентов группы высокого риска при транскутанной реваскуляризации миокарда является положительным прогностическим фактором выживаемости пациентов
Дод.точки доступу:
Лоскутов, О. А.
Дружина, А. Н.
Ковтун, Г. И.
Хохлов, А. В.
Поступальский, А. Н.
Маруняк, С. Р.
Лоскутов, Д. О.
Тодуров, Б. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Особливості інтенсивної терапії вагітних та породіль з тяжким перебігом коронавірусної хвороби (COVID-19) / Н. В. Матолінець [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 78-86. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (использование)
ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ -- PREGNANT WOMEN
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Кл.слова (ненормовані):
СОVID-19
Анотація: COVID-19 — це найбільший виклик, з яким зіткнувся увесь сучасний світ. Медики та науковці намагаються відшукати вирішення цієї актуальної проблеми. Саме тому останнім часом створено багато гайдлайнів для ведення пацієнтів з COVID-19, які постійно оновлюються з урахуванням результатів останніх досліджень для того, аби забезпечити пацієнтів найкращою допомогою. Але помітно, що існує нестача протоколів для певних особливих груп населення, ведення яких відрізняється від лікування загальної популяції. До таких груп належать діти, вагітні та породіллі, люди похилого віку, пацієнти, які потребують хірургічного втручання. Мета. Оцінювання допомоги вагітним та породіллям в умовах комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги міста Львова» (КНП «КЛШМД м. Львова»). Матеріали та методи. Із вересня 2020 року на базі КНП «КЛШМД м. Львова» проводилося лікування вагітних та породіль з COVID-19, три випадки з яких подано вашій увазі. Результати. На жаль, проведене лікування не завжди веде до позитивних наслідків і може закінчитися летально, оскільки перебіг часто супроводжується бактерійними ускладненнями, картина яких особливо яскраво проявляється на фоні імуносупресії. Проте визначено, що найкращою схемою лікування залишається поєднання застосування антибіотиків, антикоагулянтів та гормонів і виключає широке застосування противірусних або протималярійних препаратів. Визначальним чинником також залишається постійний моніторинг вітальних функцій та оцінка функціонування печінки, нирок, серця з метою запобігання розвитку ускладнень чи виявлення їх на ранній стадії. Висновки. При лікуванні вагітних у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії важливо правильно підібрати емпіричну терапію, вчасно провести розродження та здійснювати кисневу терапію, ґрунтуючись на теоретичних і практичних принципах штучної вентиляції легень
Дод.точки доступу:
Матолінець, Н. В.
Самчук, О. О.
Глуховська, С. І.
Живіцька, Х. З.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Болюк, М. В.
Особливості больового синдрому при інфаркті міокарда у хворих на цукровий діабет / М. В. Болюк, О. А. Галушко // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 87-93. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (патофизиология)
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (патофизиология)
КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- COMPLEX REGIONAL PAIN SYNDROMES (патофизиология, этиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
Анотація: З огляду на частий розвиток нейропатії у хворих на діабет існує думка, що для даної категорії пацієнтів характерна висока частота атипового перебігу гострого коронарного синдрому (ГКС), але дані про це досить суперечливі. Мета дослідження: визначити особливості больового синдрому й ступінь його вираженості в пацієнтів із гострим коронарним синдромом і цукровим діабетом. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 24 пацієнти із цукровим діабетом (19 чоловіків і 5 жінок) віком 45–83 роки, госпіталізовані ургентно з приводу гострого коронарного синдрому. Оцінка больового синдрому проводилася на момент госпіталізації і відразу після реваскуляризації коронарних артерій за такими критеріями: візуально-аналоговою шкалою (ВАШ), цифровою оцінювальною шкалою (NRS), клінічними даними (пітливість, тремор, артеріальний тиск, пульс), біохімічними маркерами (глюкоза крові). Результати. Більша частина пацієнтів (87,5 %) на момент госпіталізації скаржилася на біль у грудях, решту не турбував жоден біль. Хворі описували біль як «печіння» (29,17 %), «стискання» (29,17 %), «здавлювання» (25,0 %), «поколювання» (4,17 %). Також були скарги на тяжкість під час дихання (12,5 %), відчуття нестачі повітря (12,5 %), серцебиття (41,67 %), надмірне потовиділення (16,67 %). Статистично значущої відмінності між результатами оцінки болю за ВАШ і NRS не виявлено (p 0,1). Результати суб’єктивної оцінки больового синдрому за ВАШ і NRS свідчать, що до реваскуляризації помірний і сильний біль зустрічався з однаковою частотою. Статистично значущого коливання артеріального тиску й частоти серцевих скорочень (ЧСС) до і після втручання у пацієнтів з різною інтенсивністю болю не спостерігалося (p 0,1). Під час госпіталізації середнє значення систолічного артеріального тиску становило 135,71 ± 18,70 мм рт.ст., діастолічного — 83,71 ± 14,67 мм рт.ст., ЧСС — 73,08 ± 11,35 уд/хв. Середнє значення рівня глікемії на момент госпіталізації становило 8,19 ± 3,45 ммоль/л (у чоловіків — 8,17 ± 3,61 ммоль/л, у жінок — 8,28 ± 3,13 ммоль/л). Глікемія понад 10,0 ммоль/л виявлена в 5 пацієнтів, що становило 20,83 % усіх хворих. Серед цієї категорії пацієнтів переважали хворі із сильним больовим синдромом (60,0 %). Висновки. У пацієнтів з інфарктом міокарда й цукровим діабетом переважала типова клінічна картина ГКС (87,5 % пацієнтів) над безбольовою формою. До реваскуляризації помірний і сильний біль зустрічався з однаковою частотою; відсутня статистична відмінність між рівнями артеріального тиску, ЧСС і глікемії (p 0,1) у пацієнтів із сильним і помірним больовим синдромом. Гіперглікемія (≥ 10,0 ммоль/л) виявлена у 20,83 %, серед цієї категорії пацієнтів переважали хворі із сильним больовим синдромом (60,0 %). Відсутність відмінності між значеннями досліджуваних критеріїв болю може бути зумовлена розміром вибірки, низькою чутливістю критеріїв, розвитком діабетичної нейропатії, тому існує необхідність у подальшому дослідженні феномену больового синдрому в пацієнтів із ГКС і цукровим діабетом
Дод.точки доступу:
Галушко, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Інфекція жовчновивідних шляхів при паліативному дренуванні у хворих з хілярною злоякісною жовтяницею / Я. М. Сусак [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 94-101. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE (патофизиология, хирургия, этиология)
ХОЛАНГИТ -- CHOLANGITIS (патофизиология, этиология)
ДРЕНАЖ -- DRAINAGE (использование, методы)
ПРОДОЛЖИТЕЛЬНОСТИ ЖИЗНИ СТАТИСТИЧЕСКИЕ ТАБЛИЦЫ -- LIFE TABLES
Анотація: Хілярна злоякісна жовтяниця приблизно у 80 % хворих не підлягає радикальному лікуванню. Черезшкірна черезпечінкова холангіостомія (ЧЧХС) позбавляє хворих синдрому жовтяниці, але асоціюється з втратою жовчі. Внутрішньо-зовнішній дренаж покликаний усунути цей недолік, але баланс між його користю і ризиком усладнень, зокрема холангіту, досі не визначено. Мета роботи: провести порівняльний аналіз частоти холангіту і виживаності при черезшкірній черезпечінковій і зовнішньо-внутрішній супрапапілярній холангіостоміях у хворих з проксимальною механічною жовтяницею пухлинного генезу. Матеріали та методи. Проспективно обстежено 50 хворих з проксимальною механічною жовтяницею пухлинного генезу. Хворі, яким була виконана черезшкірна черезпечінкова холангіостомія, увійшли до групи ЧЧХС (n = 24); хворі, яким була виконана зовнішньо-внутрішня супрапапілярна холангіостомія, — до групи ЗВСХС (n = 26). Кінцевими точками дослідження були частота холангіту, індекс тривалості холангіту (кількість холангіто-днів на 100 пацієнто-днів у групі), кумулятивна виживаність. Результати. Холангіт протягом усього періоду спостереження виник у 7 (14,0 %) хворих: у групі ЗВСХС — у 3 (11,5 %), у групі ЧЧХС — у 4 (16,7 %), р = 0,602. Враховуючи цензуровані дані (померлих хворих протягом цього періоду), різниця в кумулятивній частоті холангіту була більш суттєвою (у групі ЗВСХС — 25,6 %, у групі ЧЧХС — 49,1 %), р = 0,142. Середній термін виникнення холангіту від початку операції становив у групі ЧЧХС 68,8 ± 14,7 доби, у групі ЗВСХС — 90,7 ± 42,0 доби, р = 0,601. У групі ЗВСХС індекс тривалості холангіту був меншим порівняно з групою ЧЧХС: 0,46 проти 1,4 холангіто-дня на 100 пацієнто-днів відповідно, р = 0,001. У хворих групи ЗВСХС відмічалась більша кумулятивна виживаність порівняно з групою ЧЧХС: медіана виживаності становила відповідно 90 діб (95% довірчий інтервал (ДІ) 70,0–109,9 доби) та 75 діб (95% ДІ 51,1–98,9 доби), р = 0,033. Висновки. У разі паліативного лікування проксимальної механічної жовтяниці пухлинного генезу ЗВСХС має бути пріоритетним методом відносно ЧЧХС
Дод.точки доступу:
Сусак, Я. М.
Палиця, Р. Я.
Маркулан, Л. Ю.
Максименко, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Оцінка пошкодження міокарда під час стентування коронарних артерій за даними аналізу тонких змін електрокардіограми та варіабельності серцевого ритму / О. О. Сиворакша [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 102-109. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (хирургия)
СТЕНТЫ -- STENTS (использование)
КАРДИОМИОПАТИИ -- CARDIOMYOPATHIES (диагностика, патофизиология, этиология)
ЭЛЕКТРОКАРДИОГРАФИЯ -- ELECTROCARDIOGRAPHY (использование)
СОСУДИСТОЕ ПРОТЕЗИРОВАНИЕ -- VASCULAR GRAFTING (использование, методы)
Анотація: Із кожним роком смертність від серцево-судинних захворювань неспинно зростає. Одними з методів їх лікування є рентгенендоваскулярна пластика й стентування коронарних артерій. Проте рентгенендоваскулярне втручання само по собі неминуче викликає пошкодження коронарних судин та міокарда хоча б мінімального ступеня. Метою цього дослідження є оцінка малих змін електрокардіограми за допомогою оригінального методу шкалювання безпосередньо після процедури стентування коронарних артерій. Матеріали та методи. Дослідження було проведено у 2020 році на базі ДУ «Інститут серця МОЗ України». Обстежені 23 хворі в періопераційному періоді стентування коронарних артерій. У даному дослідженні проводились парні вимірювання, а саме реєстрація електрокардіографії упродовж 3 хвилин до та після (через декілька годин) хірургічної процедури. Обстеження здійснювали за допомогою програмно-апаратного комплексу «Кардіо+П». Усього було проаналізовано 23 пари електрокардіографічних записів. У кожній електрокардіограмі проаналізовано 240 первинних та розрахункових показників електрокардіографії. Результати. За результатами електрокардіографічного дослідження було виділено підгрупу зі суттєвішим пошкодженням міокарда. У неї увійшли хворі, дещо старші за віком порівняно з рештою пацієнтів. У даній підгрупі середня кількість стентів була більша та разом із змінами електрокардіограми у хворих виявлене погіршення психоемоційного стану
Дод.точки доступу:
Сиворакша, О. О.
Чайковський, І. А.
Антонюк, Я. А.
Дзюба, Д. О.
Кривова, О. А.
Лоскутов, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Лоскутов, О. А.
Роль зворотного зв’язку зі слухачами-анестезіологами в оцінці викладача / О. А. Лоскутов, Ю. І. Марков, В. В. Краснов // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 110-115. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL
АНЕСТЕЗИОЛОГИЯ -- ANESTHESIOLOGY (обучение)
Анотація: З метою підвищення рівня надання освітніх послуг на циклах тематичного удосконалення та стажування лікарів з анестезіології та інтенсивної терапії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика у 2019–2020 рр. було проведено соціологічне дослідження (48 людей). Відповіді респондентів показали, що один (0,20 %) з них оцінив отримані знання як рівень «задоволення», 22 (45,83 %) — як рівень «надбаних необхідних знань та навиків». По 16 (33,33 %) анкетованих дали оцінки: рівень ступеня «реалізації отриманих знань на робочому місці» та рівень «впливу на результат лікування». Респонденти вказали на пріоритетні елементи в майстерності викладача: майстерність організатора колективної та індивідуальної діяльності слухачів — 11 (22,91 %), майстерність переконання — 5 (10,41 %), майстерність передачі знань і формування досвіду діяльності — 40 (83,33 %), майстерність володіння педагогічною технікою — 14 (29,16 %). Серед важливих особистісних рис викладача слухачі-анестезіологи виокремили наступні: відкритість — 28 (58,3 %), доброзичливість — 21 (43,75 %), почуття гумору — 22 (45,83 %) та наявність зворотного зв’язку з ним — 35 (72,91 %). Основними професійними компетентностями слухачі-анестезіологи вважають: професійні цінності та особисті якості — 26 (54,16 %), професійні знання — 29 (60,41 %), професійні якості — 11 (22,91 %), професійні дії — 15 (31,25 %). Серед інших респонденти назвали найважливіший елемент педагогічної техніки викладача: культура спілкування зі слухачами — 30 (62,5 %), саморегуляція технічної діяльності — 8 (16,66 %), оволодіння увагою аудиторії — 36 (75 %), виразний показ почуттів — 9 (18,75 %), володіння мовою — 15 (31,25 %). Респонденти вказали найважливіші вимоги до педагогічної техніки викладання: мистецтво одягатися — 4 (8,33 %), володіння своїм тілом — 4 (8,33 %), володіння мімікою, жестами — 7 (14,58 %), сформованість культури мовлення — 19 (39,58 %), вироблення оптимального стилю в навчально-виховній діяльності — 15 (31,25 %), уміння вправно й доцільно здійснювати окремі дидактичні операції — 33 (68,75 %), здатність керувати своїм психічним станом і станом слухачів — 14 (29,16 %). Серед рис успішних викладачів анкетовані вказали: здатність справити приємне враження та завоювати довіру групи — 15 (31,25 %), вміння відзначити заслуги та похвалити людину, якщо вона зробила щось добре, — 8 (16,66 %), комунікабельність, здатність згрупувати людей і сформувати взаємоповагу та довіру зі слухачами — 34 (70,83 %), вміння надавати можливість проявити себе всім учасникам — 22 (45,83 %), вміння помічати комунікативні проблеми учасників — 9 (18,75 %), захопленість своєю роботою і предметом викладання — 16 (33,33 %), чуйність до потреб учасників — 15 (31,25 %), володіння знаннями по суті предмета — 25 (52,08 %). Важливими характеристиками подачі лекційного матеріалу респонденти вважають: доступність викладання матеріалу — 26 (54,16 %), ілюстративність — 13 (27,08 %), теоретичну спрямованість — 17 (35,41 %), практичну значимість — 29 (60,41 %), наведення прикладів із практики — 29 (60,41 %), логічність і послідовність викладання матеріалу за темою — 24 (50 %), задоволеність відповідями на запитання — 8 (16,66 %), новизна матеріалу — 15 (31,25 %), корисність матеріалу — 20 (41,66 %), індивідуальність лектора — 5 (10,41 %), діалог зі слухачами — 21 (43,75 %), етичність поведінки лектора — 5 (10,41 %). Серед методів невербального контакту викладача зі слухачами важливими респонденти вважають: перше враження від викладача — 14 (29,16 %), постійний зоровий контакт викладача зі слухачами — 21 (43,75 %), пересування в аудиторії, енергійність викладача — 14 (29,16 %), чи підходить він до слухача, коли відповідає на його запитання або висловлює зауваження, — 4 (8,33 %), чи бувають у викладача рухи та жести, що відволікають слухачів, — 5 (10,41 %), чи обмежене застосування стола та кафедри — 2 (4,16 %), ентузіазм та захопленість викладача — 31 анкетований (64,58 %). Зворотний зв’язок зі слухачами-анестезіологами має важливе значення, оскільки дозволяє встановити тенденції щодо оцінки викладача
Дод.точки доступу:
Марков, Ю. І.
Краснов, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Курділь, Н. В.
Аналіз випадків смертельних отруєнь наркотичними та психотропними речовинами в Україні за результатами епідемічних, клінічних, судово-медичних і лабораторних досліджень (2015–2019 рр.) / Н. В. Курділь // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 116-121. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОТРАВЛЕНИЕ -- POISONING (смертность, эпидемиология, этиология)
ПСИХОТРОПНЫЕ СРЕДСТВА -- PSYCHOTROPIC DRUGS (вредные воздействия)
НАРКОТИКИ -- NARCOTICS (вредные воздействия)
СМЕРТНОСТЬ -- MORTALITY
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EPIDEMIOLOGIC STUDIES
Анотація: На сьогодні в Україні гострі отруєння наркотичними та психотропними речовинами є вкрай актуальною медико-соціальною проблемою, далекою від вирішення. Мета дослідження — аналіз випадків смертельних отруєнь наркотичними та психотропними речовинами, спрямований на пошук заходів з підвищення ефективності системи охорони здоров’я з надання медичної допомоги при гострих побутових отруєннях. Матеріали та методи. Досліджено медичні дані пацієнтів з діагнозом «гостре наркотичне отруєння» (Міжнародна класифікація хвороб 10-го перегляду: Т40.0–Т40.3); дані Державної служби статистики України та Центру медичної статистики Міністерства охорони здоров’я України; звіти бюро судово-медичних експертиз. Лабораторні дослідження здійснено за допомогою імунохроматографічного аналізу і хромато-мас-спектрометрії (прилад — Aligent 6850/5973N, колонка — HP-5MS). Використана програма Statistica 12.6 (Windows 10/7). Результати. За 2015–2019 рр. в лабораторії Київського токсикологічного центру було виявлено більше 40 груп речовин, що призвели до гострих отруєнь, а кількість позитивних тестів зросла в 2,3 раза. Лідерами в структурі наркотиків визначені метадон, героїн і морфін. За 2014–2018 рр. в Україні зареєстровано 1365 смертей внаслідок отруєнь наркотичними та психотропними речовинами, зокрема у 2018 році — 399 випадків, 90,5 % становили чоловіки (361 випадок) та 9,5 % — жінки (38 випадків). Серед 355 випадків смертей отруєння опіоїдами становили 153 (кодеїн та морфін — 54 випадки (43,1 %), метадон — 76 випадків (21,4 %), опій — 15 випадків (4,2 %), синтетичні опіоїди — 8 випадків (2,3 %)). Серед 144 випадків смертей від отруєнь іншими наркотиками 31 (21,5 %) — отруєння психодислептиками (галюциногенами), 2 (1,4 %) — отруєння кокаїном та 5 (3,5 %) — отруєння психостимуляторами. Кількість смертей у 2018 році порівняно з даними 2017 року зросла в 1,5 раза, отруєння метадоном — у 2,5 раза, а отруєння неідентифікованими наркотиками — у 3 рази. В Україні у 2018 році частота смертей, пов’язаних зі вживанням наркотичних та психотропних речовин, та отруєнь ними серед населення віком від 15 до 64 років становила 10 осіб на кожен 1 000 000 населення. Висновки. Результати досліджень, здійснених різними державними установами в період 2014–2019 рр., свідчать про загрозливу динаміку збільшення як числа випадків отруєнь наркотичними та психотропними речовинами, так і збільшення їх різноманіття, наслідком чого є прогресивне зростання показників летальності і смертності, переважно серед населення чоловічої статі віком 25–44 років
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Hypertonic Saline Irrigation of Ruptured Liver Hydatid Cyst: A Unique Case Report of Successful Treatment of Severe Iatrogenic Hypernatremia / Salem Rugaan Asiah [et al.] // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 122-126. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭХИНОКОККОЗ -- ECHINOCOCCOSIS
СОЛЕВОЙ РАСТВОР ГИПЕРТОНИЧЕСКИЙ -- SALINE SOLUTION, HYPERTONIC
ГИПЕРНАТРИЕМИЯ -- HYPERNATREMIA (диагностика, этиология)
СМЕРТНОСТЬ -- MORTALITY
Анотація: We are reporting a unique case of ruptured hydatid cyst which required hypertonic saline irrigation which is one of the standard forms of management in these patients. The patient developed iatrogenic acute hypernatremia reaching a level of 197 mmols, which has rarely been described in the literature. The acute rise of serum sodium drastically increases the risk of Osmotic demyelination syndrome. After correction of hypernatremia, the patient improved well, without any neurological deficit. Very few cases have been reported in adults in the literature which survived this degree of hypernatremia without complications, even after successful management, as mortality reaches up to 70 % when serum sodium reaches 160 mmols. Prevention of severe hypernatremia is the cornerstone to decrease mortality. Frequent monitoring of serum sodium level is mandatory to prevent the neurological complications
У статтi повідомляється про унікальний випадок розриву ехінококової кісти, який вимагав зрошення гіпертонічним розчином, що є однією зі стандартних форм лікування цих пацієнтів. У пацієнта розвинулася гостра ятрогенна гіпернатріємія, яка досягла рівня 197 ммоль, що рідко описується в літературі. Різке підвищення рівня натрію в сироватці крові значно збільшує ризик розвитку синдрому осмотичної демієлінізації. Після корекції гіпернатріємії стан пацієнта покращився, неврологічного дефіциту не було. У літературі описується дуже мало випадків у дорослих, які пережили цей ступінь гіпернатріємії без ускладнень, навіть після успішного лікування, оскільки смертність сягає 70 %, у той час як рівень натрію у сироватці підвищується до 160 ммоль. Запобігання тяжкій гіпернатріємії є наріжним каменем у зниженні смертності. Частий контроль рівня натрію в сироватці крові є обов’язковим для запобігання неврологічним ускладненням
Дод.точки доступу:
Asiah, Salem Rugaan
Naved, Yousuf Hasan
Noha, Ahmed Mohamed Ali
Masood, Iqbal

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Жежер, А. О.
Місце епідуральної аналгезії з проколом твердої мозкової оболонки як сучасного методу знеболювання пологів / А. О. Жежер, Є. М. Суліменко, О. А. Лоскутов // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 127-130. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
РОДЫ, БОЛИ -- LABOR PAIN (лекарственная терапия)
АНАЛГЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANALGESIA, EPIDURAL (использование)
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL (использование)
Анотація: Пологи — фізіологічний процес, що супроводжується вираженим больовим синдромом. У патологічний процес можуть бути залучені фізіологічні та психологічні чинники. Підвищення концентрації катехоламінів може сприяти зниженню матково-плацентарної перфузії. Біль під час пологів може призвести до гіпервентиляції матері, що, зі свого боку, може вплинути на кислотно-основний стан плода та стан новонародженого. Тривалий больовий синдром може призвести до розвитку тяжких психологічних розладів із порушенням зв’язку між матір’ю і новонародженим. Гострий біль під час пологів може трансформуватися в хронічний у післяпологовому періоді. Найбільш ефективними є нейроаксіальні методи знеболювання пологів: епідуральна аналгезія (ЕА), комбінована спінально-епідуральна аналгезія (КСЕА) та їх модифікації. Класична ЕА справляє мінімальні небажані та побічні ефекти, але може бути пов’язана з високою частотою недостатнього рівня знеболювання. Частота неадекватних епідуральних блокад доходить до 23 %. КСЕА на відміну від ЕА має вищу якість сенсорної блокади, але вона пов’язана з більшою частотою побічних ефектів, таких як гіпотензія, виражений моторний блок, порушення частоти серцевих скорочень плода. З 2005 року в практику акушерських анестезіологів почала впроваджуватись епідуральна аналгезія з проколом твердої мозкової оболонки (Dural puncture epidural — DPE) як метод, що покликаний покращити якість класичної ЕА з мінімальними небажаними ефектами КСЕА. Дані наявних досліджень показують, що DPE потенційно покращує якість аналгезії (швидше настає знеболювання, краще покриття сакральних сегментів, нижча частота неадекватних блокад) порівняно з ЕА та менше викликає гіпотензію, порушення ритму частоти серцевих скорочень плода порівняно з КСЕА. Але в досягненні даних ефектів важливий діаметр спінальної голки. Подальші дослідження можуть бути націлені на визначення тривалості пологів, варіанта розродження та можливого впливу DPE на вегетативну регуляцію пологів та більш широке вивчення впливу данного методу на плід і новонародженого
Дод.точки доступу:
Суліменко, Є. М.
Лоскутов, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Тепловий інсульт при тяжких спортивних перевантаженнях: клінічний випадок / О. А. Лоскутов [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 131-136. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (диагностика, этиология)
ЛИХОРАДКА -- FEVER (диагностика, этиология)
ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА -- EXERCISE
СМЕРТЬ -- DEATH
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: За даними Асоціації міжнародних марафонів та пробігів на довгі дистанції, щороку у світі проводяться понад 800 марафонів, однак надмірні фізичні навантаження під час марафонського бігу несуть вагомі ризики для здоров’я. Ми наводимо клінічний випадок теплового інсульту навантаження в молодого спортсмена під час забігу на напівмарафонську дистанцію, що проявився тепловим ураженням ендотелію судин практично усіх органів, стрімким розвитком синдрому дисемінованого згортання крові, коагулопатією споживання, гіперфібринолізом, синдромом поліорганної дисфункції із залученням до нього серця, легень, печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту, головного, кісткового мозку і закінчився летальним наслідком
Дод.точки доступу:
Лоскутов, О. А.
Бондар, М. В.
Дружина, О. М.
Маруняк, С. Р.
Колесников, В. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Недашківський, С. М.
Ризики анестезіологічного забезпечення при лапароскопічних втручаннях на черевній порожнині / С. М. Недашківський, О. А. Галушко, Д. О. Дзюба // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 137-143. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование)
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANESTHETICS
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD (использование)
ПНЕВМОПЕРИТОНЕУМ ИСКУССТВЕННЫЙ -- PNEUMOMEDIASTINUM, DIAGNOSTIC (использование)
Анотація: Лапароскопічні хірургічні технології при операціях на черевній порожнині з кожним роком зміцнюють свої позиції, особливо при планових хірургічних втручаннях, зменшують травматизацію пацієнта та термін його перебування у стаціонарі. Але техніка лапароскопічних втручань передбачає не фізіологічне для пацієнта положення на операційному столі (особливо при тривалих операціях), використання пневмоперитонеуму із залученням вуглекислого газу. Пневмоперитонеум створює підвищений тиск на діафрагму, порушує венозне повернення крові та може створити інші неприємні ситуації. Абсолютного протипоказання до лапароскопічної хірургії немає, хоча нам слід передбачати можливі проблеми при таких станах, як ожиріння, вагітність та попередні операції на черевній порожнині. Метою застосування лапароскопічної техніки є зменшення травматизації хірургічного втручання, а неправильна оцінка її можливостей у пацієнтів високого ризику може призвести до серйозних ускладнень. Анестезіологам слід ретельно враховувати всі ризики, що супроводжують лапароскопічну техніку, взаємодіяти з хірургами для зменшення ризику ускладнень, постійно моніторувати стан хворого та обирати сучасні методи анестезії. Мета цієї роботи — узагальнити найкращі наявні докази та усталену практику щодо пері-операційного лікування при лапароскопічних втручаннях на черевній порожнині
Дод.точки доступу:
Галушко, О. А.
Дзюба, Д. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-21

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)