Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=МУ104/2021/17/4<.>

Загальна кількість знайдених документів : 15
Показані документи з 1 по 15

    Ткачишин, В. С.
    Інтоксикації свинцем і його неорганічними сполуками / В. С. Ткачишин // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 9-15. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Тетацин-кальцій

   Пентацин

   D-пеніциламін

MeSH-головна:
СВИНЦОМ ОТРАВЛЕНИЯ -- LEAD POISONING (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
АНТИДОТЫ -- ANTIDOTES (терапевтическое применение)
Анотація: Свинець належить до групи кров’яних отрут, що викликають порушення синтезу порфіринів і гему. У виробничих умовах можливий розвиток лише хронічних отруєнь свинцем. Свинець належить до отрут, які мають ефект матеріальної кумуляції. Період напіввиведення свинцю становить 20 років. Потрапляючи в організм, він депонується в багатьох органах у вигляді нерозчинного трьохосновного фосфату свинцю. Значна частина свинцю відкладається в трабекулах кісток. Під впливом провокуючих факторів може спостерігатись інтенсивне виділення свинцю з депо. В таких випадках кількість свинцю в циркулюючій крові різко збільшується й ремісія змінюється загостренням. Спостерігається хвилеподібний перебіг хронічної інтоксикації, викликаної свинцем. Свинець і його неорганічні сполуки належать до групи отрут, що справляють політропну дію на організм, уражаючи багато органів і систем. В першу чергу уражаються система крові (анемія зі специфічними характеристиками) та нервова система (поліневропатія та енцефалопатія). Уражається також низка інших органів і систем. Найбільш тяжким специфічним синдромом ураження шлунково-кишкового тракту є свинцева коліка. Внаслідок порушення синтезу порфіринів і гему в певних біологічних субстратах організму — в крові, еритроцитах та сечі — накопичуються не використані у синтезі гему речовини. Вони є маркерами хронічної інтоксикації, викликаної свинцем, за наявності відповідної клінічної картини. Діагноз базується на даних професійного анамнезу, санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, клініко-об’єктивної характеристики захворювання та результатах лабораторних методів обстеження. Основним є припинення контакту зі свинцем і виведення його з організму. Антидотами при отруєнні свинцем є комплексони: тетацин-кальцій, пентацин, D-пеніциламін. У комплексі з технічними і санітарно-гігієнічними заходами щодо попередження хронічних інтоксикацій, викликаних свинцем, велике значення мають попередні та періодичні медичні огляди осіб, які контактують зі свинцем
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Нова коронавірусна інфекція (COVID-19): симптоми, лабораторні показники крові у тяжкохворих та померлих / В. І. Трихліб [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 16-25. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (диагностика, осложнения, патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
СМЕРТНОСТЬ -- MORTALITY
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Кл.слова (ненормовані):
СОVID-19
Анотація: У статті вказано, що при новій коронавірусній інфекції спостерігаються різноманітні клінічні прояви, розвиток різноманітних ускладнень, невідповідність клініко-лабораторно-інструментальних даних стану хворого, що автори спостерігали у певний час за результатами попередніх їхніх досліджень. Наведено огляд літератури стосовно симптомів, лабораторних показників крові тяжкохворих, які одужали, та померлих із новою коронавірусною інфекцією (COVID-19). Серед госпіталізованих тяжкохворих переважно були чоловіки, значна кількість хворих мали супутні захворювання. За даними літератури, у госпіталізованих тяжкохворих із підтвердженою новою коронавірусною хворобою у більшості спостерігалися: кашель, лихоманка, озноб, задишка, лімфопенія. Серед інших симптомів реєструвалися: виділення мокротиння, головний біль, запаморочення, ринорея, аносмія, дисгевзія, біль у горлі, біль у животі, анорексія та блювання, діарея, нудота, міалгія. Згідно з результатами дослідження зроблено висновок, що лікарям, особливо після третьої доби хвороби пацієнта, при оцінці ступеня тяжкості варто звертати увагу на наявність наступних даних або ступінь їх вираженості, поєднання декількох симптомів, що можуть підказати необхідність госпіталізації, зокрема у відділення реанімації та інтенсивної терапії: вік хворого; супутня патологія (серцево-судинні, церебральні захворювання, хронічні захворювання органів дихання, цукровий діабет, ожиріння), особливо в стадії декомпенсації; наявність та ступінь порушення рівня свідомості (шкала коми Глазго); синюшність, блідість шкірного покриву, слизових; акроціаноз або центральний ціаноз; тривалість високої температури (> 38 °С) понад три доби, особливо > 39 °С; прояви диспное (відчуття браку повітря, стиснення в грудній клітці, задишка чи тахіпное, задишка при фізичних навантаженнях), ЧД > 24 вд/хв або ЧД < 10 вд/хв; пульс ≥ 125 уд/хв (при вимірюванні, коли хворий сидить); систолічний артеріальний тиск < 100 мм рт.ст.; оцінка за SOFA (> 2); оцінка за CURB-65 (> 2); ознаки невідкладних станів (гострий респіраторний дистрес-синдром, гостра ниркова недостатність, кровотечі та інші); SpO2 < 93 %; лейкоцитоз > 10 • 109/л, лімфопенія, тромбоцитопенія, С-реактивний білок сироватки крові > 10 мг/л; збільшення протромбінового часу (> 16); збільшення D-димеру (> 1,5 нг/мл), збільшення рівня феритину > 300; збільшення концентрації лактатдегідрогенази (понад 360 Од/л); збільшення вмісту прокальцитоніну ≥ 0,5 нг/мл; лактат > 2 ммоль/л; NT-proBNP ≥ 400 пг/мл; збільшений високочутливий серцевий тропонін I (> 5 пг/мл), зміни на ЕКГ; ураження легень за даними комп’ютерної томографії понад 25 %
Дод.точки доступу:
Трихліб, В. І.
Казмірчук, А. П.
Грушкевич, В. В.
Буракова, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Аналіз причин ускладненого перебігу COVID-19 у пацієнтів із цукровим діабетом / О. А. Галушко [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 26-34. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (патофизиология)
ГИПЕРГЛИКЕМИЯ -- HYPERGLYCEMIA (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
УГЛЕВОДНЫЙ ОБМЕН -- CARBOHYDRATE METABOLISM (действие лекарственных препаратов)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Із грудня 2019 року нова коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19) впевнено й агресивно крокує по планеті. 11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила коронавірусну хворобу COVID-19 пандемією. Серед основних факторів ризику розвитку і тяжкого перебігу COVID-19 називають похилий вік, артеріальну гіпертензію, цукровий діабет (ЦД), хронічні обструктивні захворювання легень, серцево-судинні та цереброваскулярні захворювання. Проте останнім часом на підставі отриманих епідеміологічних даних ЦД не вважається фактором ризику зараження SARS-CoV-2, але він пов’язаний із більш тяжким перебігом даного захворювання і погіршенням результатів лікування. У чому ж причина ускладненого перебігу COVID-19 у хворих на ЦД? Необхідність дати відповідь на дане питання зумовила проведення цього дослідження. Мета: встановити причини ускладненого перебігу COVID-19 у хворих на цукровий діабет. Матеріали та методи. Був проведений пошук публікацій за допомогою пошукових систем PubMed та Google Scholar за ключовими словами: COVID-19, цукровий діабет, гіперглікемія, порушення вуглеводного обміну, ускладнення. Результати. В огляді наукової літератури розглянуті основні причини і патогенетичні механізми розвитку ускладнень перебігу COVID-19 у хворих на ЦД. Визначено групи факторів, що погіршують перебіг захворювань, і доведено, що сучасне лікування COVID-19 у хворих на ЦД має враховувати всі наявні фактори ризику і включати багатодисциплінарний командний підхід із залученням фахівців із невідкладної медицини, ендокринології, інфекційних захворювань, респіраторної підтримки, дієтології та реабілітації. Висновки. Основними причинами, що погіршують перебіг COVID-19 у хворих на ЦД, є: 1) особливості власне ЦД і взаємовплив ЦД і COVID-19; 2) вплив окремих груп препаратів, що застосовують при лікуванні обох захворювань; 3) недоліки в організації лікування і догляду за хворими. Головний фактор, що має вирішальне значення у веденні таких пацієнтів, — нормалізація рівня глікемії і вуглеводного балансу, якої потрібно досягати усіма можливими засобами.
Дод.точки доступу:
Галушко, О. А.
Лоскутов, О. А.
Тріщинська, М. А.
Кучинська, І. А.
Болюк, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Сучасні підходи до забезпечення гігієни рук медичного персоналу в комплексі заходів профілактики внутрішньолікарняних інфекцій у закладах охорони здоров’я / Е. В. Хандога [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 35-41. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНФЕКЦИЯ ВНУТРИБОЛЬНИЧНАЯ -- CROSS INFECTION (профилактика и контроль)
РУК ГИГИЕНА -- HAND HYGIENE (методы)
ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА ЛОКАЛЬНЫЕ -- ANTI-INFECTIVE AGENTS, LOCAL
ДЕРМАТИТ КОНТАКТНЫЙ -- DERMATITIS, CONTACT (профилактика и контроль, этиология)
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Гігієна рук медичного персоналу відіграє істотну роль у профілактиці внутрішньолікарняних інфекцій у закладах охорони здоров’я, у зв’язку з чим необхідно виявити підходи, що сприятимуть належному дотриманню правил гігієни рук. Мета роботи — обґрунтувати необхідність забезпечення гігієни рук медичного персоналу, розглянути сучасні методи оцінки ефективності засобів для гігієни рук, пов’язані з використанням цих засобів проблеми і сучасні підходи до їх вирішення. Проведено загальний і цілеспрямований аналіз та виконано експертну оцінку результатів дослідження засобів профілактики внутрішньолікарняних інфекцій у закладах охорони здоров’я. Проведено аналітичне дослідження великої кількості інформаційних джерел (більше 50) щодо сучасного підходу до різноманітних методів забезпечення гігієни рук медичного персоналу з використанням методів Content analysis і Open Source Intelligence (OSINT). У результаті дослідження виявлено потребу в подальшій розробці стратегій, що сприяють поліпшенню гігієни рук у закладах охорони здоров’я, та вдосконаленні чинних освітніх і мотиваційних програм щодо гігієни рук медичного персоналу. Висвітлені чинники, що можуть впливати на ефективність застосування антисептиків. Автори акцентують увагу на небажаних реакціях, пов’язаних із використанням засобів для гігієни рук (контактний дерматит і контактна алергія), та необхідності розробки заходів, що знижують ризик розвитку цих небажаних реакцій у медичного персоналу
Дод.точки доступу:
Хандога, Е. В.
Кочін, І. В.
Тєрєхов, Р. Л.
Остапенко, А. О.
Царьов, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив превентивного застосування декскетопрофену на менеджмент післяопераційного больового синдрому в пацієнтів, у яких використовують міждрабинчасту блокаду під ультразвуковим контролем при артроскопічній операції на плечовому суглобі / U. Demir [et al.] // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 42-48. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Декскетопрофен

MeSH-головна:
АРТРОСКОПИЯ -- ARTHROSCOPY (использование)
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (лекарственная терапия, профилактика и контроль)
ФЕНТАНИЛ -- FENTANYL (терапевтическое применение)
Анотація: Післяопераційний біль є важливою проблемою для пацієнтів, які перенесли операцію на плечовому суглобі. У нашому дослідженні вивчалися ефективність і тривалість знеболювання, післяопераційне застосування знеболюючого препарату й задоволення пацієнтів від превентивного використання внутрішньовенного декскетопрофену для міждрабинчастої блокади на додаток до загальної анестезії при артроскопічній операції на плечовому суглобі. Матеріали та методи. 60 пацієнтів, яким планувалося проведення артроскопічної операції на плечовому суглобі, були рандомізовані в контрольну групу (група 1) або групу декскетопрофену (група 2) — по 30 пацієнтів у кожній групі. Пацієнтів спостерігали протягом 48 годин для порівняння в обох групах післяопераційних показників болю, ефективності післяопераційної аналгезії, тривалості знеболювання та додаткового використання пацієнт-контрольованої аналгезії (ПКА). Тривалість післяопераційної сенсорної блокади плечового суглоба визначали як час до моменту виникнення відчуття болю в місці хірургічного розрізу. Тривалість післяопераційної рухової блокади плечового суглоба визначалася як час до початку виконання першого руху в плечовому суглобі. Результати. Хоча не було встановлено вірогідної різниці між групами щодо часу тривалості рухової блокади, час тривалості сенсорної блокади був вірогідно більшим у групі декскетопрофену (p 0,05). Оцінки за ВАШ були вірогідно нижчими в групі декскетопрофену (p 0,05). Загальне використання фентанілу методом ПКА становило 274,16 ± 314,89 μг у групі декскетопрофену й 490,00 ± 408,98 μг у контрольній групі, різниця була статистично вірогідною (p 0,05). Не спостерігалося вірогідної різниці демографічних й гемодинамічних показників між групами. Висновки. Превентивне використання в/в декскетопрофену є доцільним у разі проведення артроскопічної операції на плечовому суглобі і забезпечує ефективне знеболювання
Дод.точки доступу:
Demir, U.
Ince, I.
Aksoy, M.
Dostbil, А.
Ari, M. A.
Sulak, M. M.
Kose, M.
Tanios, M.
Ozmen, О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Прохорова, О. О.
Безбольова ішемія міокарда у пацієнта з цукровим діабетом 2-го типу на прикладі клінічного випадку / О. О. Прохорова, М. С. Бринза // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 49-52. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Цукровий діабет (ЦД) 2-го типу — важлива медико-соціальна та економічна проблема через високу поширеність цього захворювання, яке часто призводить до інвалідності та значно збільшує смертність людей середнього й похилого віку. Однією з причин ішемічної хвороби серця (ІХС) у хворих на ЦД 2-го типу є автономна серцево-судинна нейропатія, яка характеризується ураженням вегетативної нервової системи й проявляється різною клінічною картиною, в тому числі безбольовою ішемією міокарда (ББІМ). Поширеність ББІМ серед хворих на ЦД 2-го типу значно вище, ніж у людей без нього. Мета: вивчити клінічний випадок пацієнта із ЦД 2-го типу та ІХС. Підвищити рівень обізнаності про поширеність та вплив ЦД 2-го типу на прогресування ІХС, зосереджуючись на діагностичному дослідженні та стратегіях лікування. Матеріали та методи. Проаналізувати клінічний випадок виявленої безбольової форми ІХС у пацієнта з ЦД 2-го типу. Скарги: на підвищення артеріального тиску, помірну задишку при ходьбі, болі та оніміння нижніх кінцівок. З анамнезу відомо — ЦД 2-го типу більше ніж 20 років; ендоваскулярне стентування правої загальної клубової артерії у зв’язку з облітеруючим атеросклерозом артерій нижніх кінцівок; артеріальна гіпертензія понад 10 років; ожиріння. На підставі цих даних була запідозрена ІХС. Результати. При холтерівському моніторуванні — рідкісні епізоди оборотного порушення процесів реполяризації ішемічного типу. Електрокардіографія — відхилення електричної осі вліво, гіпертрофія міокарда лівого шлуночка, дифузне порушення процесів реполяризації. Ультразвукове дослідження (УЗД) серця — атеросклероз аорти, гіпертрофія міокарда лівого шлуночка, помірне зниження скорочувальної здатності міокарда. УЗД судин нижніх кінцівок — ознаки облітеруючого атеросклерозу з декомпенсацією периферійного кровотоку. Коронарографія — ліва коронарна артерія із критичними субоклюзіями (90 %), права коронарна артерія з хронічною оклюзією у середньому сегменті (100 %). Діагностовано: ІХС (безбольова форма). Дифузний стенозуючий атеросклероз коронарного русла (коронарографія у травні 2019 р.). Гіпертонічна хвороба II ст., 2-й ст. СН IIА ст. ФК II (NYHA). Цукровий діабет 2-го типу, інсулінозалежний, декомпенсований. Ожиріння I ст. Облітеруючий атеросклероз артерій нижніх кінцівок (стан після ендоваскулярного стентування правої загальної клубової артерії 20.01.2018 р.). Хронічний панкреатит у стадії ремісії, виразкова хвороба дванадцятипалої кишки (оперована в 1981 р.). Жовчнокам’яна хвороба, хронічний калькульозний холецистит у стадії ремісії. Лікування: інсулінотерапія, небіволол, еплеренон, кандесартан, клопідогрель, розувастатин. Рекомендовано аортокоронарне шунтування. Висновки. Таким чином, своєчасна діагностика та адекватне лікування дозволяють уникнути ускладнень ЦД 2-го типу й покращити якість і тривалість життя. При ЦД 2-го типу ІХС часто маскується й залишається недіагностованою, що призводить до ускладнень та смерті, тому більше уваги до таких пацієнтів
Дод.точки доступу:
Бринза, М. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Марцінів, В. В.
Застосування пекторальної та паравертебральної блокади в хірургії злоякісних новоутворень молочної залози з позиції концепції швидкого відновлення / В. В. Марцінів // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 53-60. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННАЯ ТОШНОТА И РВОТА -- POSTOPERATIVE NAUSEA AND VOMITING (профилактика и контроль)
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA (использование, методы)
ПРОМЕДОЛ -- PROMEDOL (терапевтическое применение)
ФЕНТАНИЛ -- FENTANYL (терапевтическое применение)
ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS
Анотація: Хірургічні втручання з приводу онкологічних захворювань молочної залози супроводжуються вираженим болем, підвищеною частотою післяопераційної нудоти і блювання (ПОНБ), що сповільнює активізацію в післяопераційному періоді. Регіонарні методи анестезії забезпечують краще знеболювання і можуть бути компонентом концепції швидкого відновлення після цих операцій. Мета дослідження: порівняти вплив пекторальної, паравертебральної блокади та системної аналгезії на потребу в наркотичних анальгетиках, виникнення ПОНБ, початок прийому їжі та активізацію пацієнтів в постопераційному періоді хірургічних втручань з приводу новоутворень молочної залози. Матеріали та методи. У дослідження ввійшла 91 жінка після унілатеральної мастектомії або квадрантектомії з аксилярною лімфодисекцією. Пацієнти були рандомізовані в три групи залежно від виду анестезії: виключно загальна анестезія (ЗА) (група контролю), ЗА та пекторальна блокада розчином ропівакаїну 0,375% 30 мл (група ПБ), ЗА та грудна паравертебральна блокада розчином ропівакаїну 0,5% (група ПВБ). Оцінювали потребу в наркотичних анальгетиках під час і після операції, виникнення ПОНБ, час до першого прийому їжі та активізації пацієнтів у післяопераційному періоді. Результати. Доза фентанілу під час операції становила в групі контролю 2,6 (2,07–3,62) мкг/кг/год, у групі ПБ — 2,3 (1,86–2,94) мкг/кг/год, у групі ПВБ — 1,9 (1,62–2,24) мкг/кг/год (р = 0,003). Кількість пацієнтів, які потребували знеболювання промедолом 2% після операції, у групі контролю становила 9 (31 %), у групі ПВБ — 8 (27 %) та в групі ПБ — 6 (19 %) (р = 0,542). Час до першого вставання з ліжка був 360 (150–360) хв, 170 (120–240) хв та 162,5 (120–240) хв (р = 0,003), а час до першого прийому їжі — 360 (240–360) хв, 165 (120–240) хв та 180 (120–220) хв (р 0,001) у групах контролю, ПБ та ПВБ відповідно. Частота виникнення ПОНБ була найменша в групі ПБ — 6 проти 27 і 31 % в групах ПВБ і контролю (р
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Клініко-лабораторні прояви в тяжкохворих із COVID-19 та померлих / В. І. Трихліб [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 61-74. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (кровь, осложнения, патофизиология)
ЛЕЙКОЦИТОЗ -- LEUKOCYTOSIS (диагностика, кровь)
ЛЕЙКОПЕНИЯ -- LEUKOPENIA (диагностика, кровь)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Кл.слова (ненормовані):
СОVID-19
Анотація: У статті наведений огляд літератури стосовно симптомів, лабораторних показників крові тяжкохворих, які одужали, та померлих із новою коронавірусною інфекцією COVID-19. Лікарям при прогнозуванні перебігу хвороби слід враховувати таке: у перші 3 дні після госпіталізації у хворих, які одужали, дещо частіше реєструвались лейкоцитоз та лейкопенія, нормальна та збільшена кількість лімфоцитів, частіше виявляються хворі зі збільшеною кількістю паличкоядерних нейтрофілів, а у хворих, які в подальшому померли, частіше реєструвались нормоцитоз, гранулоцитоз, лімфопенія, тромбоцитопенія, більш висока швидкість осідання еритроцитів. Важливе значення при прогнозуванні має оцінка лабораторних показників у динаміці: у динаміці у хворих, які одужали, на 4–6-ту добу спостерігалось менш виражене зростання лейкоцитів і в подальшому, навпаки, їх зниження; на 4–6-ту добу перебування в стаціонарі відмічалось зниження кількості лімфоцитів із наступним їх зростанням; високі показники креатинфосфокінази на початку госпіталізації з 7–9-ї доби значно зменшились до референтних значень; із часу перебування в стаціонарі спостерігалось зменшення показників лактатдегідрогенази, середнє значення протромбінового індексу мало тенденцію до зниження, але в межах норми. У хворих, які померли, вже з 4–6-ї доби відмічаються зростання кількості лейкоцитів, зменшення рівня лімфоцитів, частіше реєструвалась тромбоцитопенія, яка зберігалась із часом, та її значне зменшення, особливо після 9-ї доби; у всі періоди спостереження були вищі показники швидкості осідання еритроцитів (медіана близько 30–40 мм/год); із 7-ї доби спостерігаються значні коливання максимальних показників креатинфосфокінази із суттєвим їх збільшенням; уже на початку госпіталізації дані хворі мали вищі показники лактатдегідрогенази порівняно з першою групою та зберігали свою перевагу протягом усіх періодів спостереження зі значними коливаннями максимальних значень; при порівнюванні даних хворих за періодами спостереження відмічались незначні коливання показників протромбінового індексу, які найчастіше реєструвались у близько 80 % хворих із подальшим збільшенням після 9-ї доби, але в межах норми, також на початку госпіталізації відмічались і значні коливання мінімальних значень протромбінового індексу до дуже низьких показників
Дод.точки доступу:
Трихліб, В. І.
Лисенко, Т. І.
Єрошенко, А. О.
Мартинчик, О. С.
Бєляєва, К. П.
Цюрак, Н. Р.
Невмержицький, С. О.
Грушкевич, В. В.
Самойленко, О. І.
Кульова, О. В.
Даниленко, Ю. І.
Лисько, В. І.
Боклан, Ю. О.
Буракова, Т. В.
Чуб, І. В.
Насібуллін, О. Х.
Шевельова, Т. І.
Попова, С. С.
Самойлова, С. М.
Чайка, С. М.
Голубенко, О. С.
Мороз, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Козловський, Ю. К.
Досвід застосування місцевих анестезуючих комбінацій / Ю. К. Козловський, А. В. Макогончук, І. Ю. Козловська // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 75-78. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА МЕСТНЫЕ -- ANESTHETICS, LOCAL (терапевтическое применение)
БУПИВАКАИН -- BUPIVACAINE (терапевтическое применение)
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE (терапевтическое применение)
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (профилактика и контроль)
Анотація: Найважчим проявом побічних ефектів при регіонарних блокадах є загальний токсичний вплив місцевих анестетиків на життєво важливі органи. Метою дослідження є вивчення ефективності й безпечності застосування комбінованих розчинів місцевих анестетиків при блокадах плечового сплетення. Матеріали та методи. 49 хворих було розподілено у 2 групи дослідження. Першу групу (контрольну) становили 24 хворі, яким для блокування плечового сплетення застосовувався розчин бупівакаїну 0,5% 36 мл (180 мг) з додаванням як ад’юванту адреналіну 1 : 200 000. Другу групу (основну) становили 25 хворих, яким для блокування плечового сплетення застосовувалась суміш розчинів лідокаїну 2% 12 мл (240 мг) і бупівакаїну 0,5% 12 мл (60 мг) з розведенням розчином NaCl 0,9% 12 мл і додаванням як ад’юванту адреналіну 1 : 200 000. Результати. У першій групі (бупівакаїн) час до початку сенсорної блокади в середньому становив 11,3 ± 4,3 хв, моторної блокади — 21,0 ± 7,8 хв. Тривалість моторного блоку — 894 ± 237 хв. У другій групі (суміш) час до початку сенсорної блокади в середньому становив 8,0 ± 3,6 хв, моторної блокади — 14,0 ± 6,2 хв, що було вірогідно меншим, ніж у першій групі. Тривалість моторного блоку — 539 ± 186 хв. Найбільшу тривалість післяопераційної аналгезії було зареєстровано в групі бупівакаїну — 984 ± 263 хв. В основній групі тривалість післяопераційного знеболювання була дещо меншою і становила 612 ± 210 хв. Висновки. Запропонована комбінація місцевих анестетиків бупівакаїну і лідокаїну дозволяє в три рази зменшити дозу бупівакаїну, що знижує імовірність токсичних ускладнень провідникової анестезії. Клінічне застосування запропонованої комбінації препаратів скорочує тривалість латентного періоду, забезпечує тривалу післяопераційну аналгезію
Дод.точки доступу:
Макогончук, А. В.
Козловська, І. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Минка, Н. В.
Ефективність комбінації реґіонарних методів знеболювання із загальною анестезією при трансплантації рогівки / Н. В. Минка, Ю. Ю. Кобеляцький // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 79-83. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
РОГОВИЦЫ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- CORNEAL TRANSPLANTATION (использование)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (использование)
КРЫЛОНЕБНАЯ ЯМКА -- PTERYGOPALATINE FOSSA (действие лекарственных препаратов)
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (профилактика и контроль)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННАЯ ТОШНОТА И РВОТА -- POSTOPERATIVE NAUSEA AND VOMITING (профилактика и контроль)
Анотація: Незважаючи на значний розвиток сучасної анестезіології, знеболювання хірургічних пацієнтів продовжує залишатись незадовільним. Недостатнє лікування болю викликає психологічний дискомфорт та призводить до виникнення ускладнень. Наблизитись до вирішення проблеми болю дозволяє доповнення загальної анестезії різними варіантами місцевого знеболювання. Метою дослідження було порівняти вплив багатокомпонентної збалансованої анестезії (внутрішньовенна + інгаляційна) та багатокомпонентної збалансованої анестезії, доповненої блокадою крило-піднебінної ямки, на безпеку й ефективність знеболювання трансплантації рогівки. Матеріали та методи. У дослідження були включені 73 пацієнти, розподілені на дві групи. У групі К використовували багатокомпонентну збалансовану анестезію, у групі Б додатково застосовували блокаду крило-піднебінної ямки. Основними критеріями оцінки результатів дослідження були прийняті: стабільність гемодинаміки та газообміну під час оперативного втручання, вираженість інтраопераційного больового синдрому шляхом реєстрації індексу ANI, вираженість післяопераційного больового синдрому і частота розвитку післяопераційної нудоти і блювання. Результати. Обидві схеми анестезіологічного забезпечення дозволяли уникнути виражених коливань показників гемодинаміки і газообміну на всіх етапах дослідження. Аналізуючи вираженість інтраопераційного болю, ми встановили, що в групі К знеболювання може вважатися недостатнім протягом перших 7 хвилин найбільш травматичного етапу операції, тоді як у групі Б показники індексу ANI не опускалися нижче 50. Статистично значимі відмінності отримані протягом 8 з 10 хвилин етапу. При аналізі якості знеболювання в післяопераційному періоді було встановлено, що рівень болю за візуальною аналоговою шкалою після пробудження в обох групах дорівнював 0, на наступних трьох етапах дослідження (через 2 години, 6 годин після операції і на ранок наступного дня) рівень болю в групі К був вірогідно вище, ніж у групі Б. Висновки. Доповнення багатокомпонентної загальної анестезії реґіонарною блокадою дозволяє адекватно контролювати післяопераційний біль без погіршення профілю безпеки
Дод.точки доступу:
Кобеляцький, Ю. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Shulga, Ye. V.
Correction of redox metabolism and the relationship of markers of systemic chronic inflammation with a measure of overall survival in cancer patients with multiorgan resections / Ye. V. Shulga // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 84-89. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION
ГОМЕОСТАЗ -- HOMEOSTASIS
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
Анотація: According to the literature, multiorgan resections are carried out with the most radical removal of healthy tissue. Therefore, there is a need for the most favorable preparation of the patient with perioperative therapy to reduce further complications with obtaining improved clinical and pathological prognostic indicators to increase the overall survival. Purpose: correction of redox metabolism based on the data of the oxidative modification of proteins, degree of their catabolic reaction, and data on the enzymatic state and lipid peroxidation in cancer patients with multiorgan resections on the gastrointestinal tract under conditions of perioperative intensive care. Materials and methods. The study involved 117 cancer patients aged 67.6 ± 3.7 years with locally advanced tumor processes of the gastrointestinal tract. Studies have been conducted on the enzymatic state, lipid peroxidation and oxidative modification of proteins, both in terms of the degree of fragmentation of their products in spontaneous and iron-induced reactions, and the level of medium-weight protein molecules. Serum levels of circulating tumor necrosis factor alpha, interleukin-6 and -8 were determined. Survival analysis was performed using the Kaplan-Meier method. Results. The study of patients has shown an improvement in the indicators of oxidative modification of proteins and lipid peroxidation. Survival in cancer patients with multiorgan resections demonstrated dependence on the levels of tumor necrosis factor alpha, interleukin-6 and -8 in the blood serum. Conclusions. Conducting perioperative intensive care makes it possible to reliably restore indicators of the enzymatic state, lipid peroxidation and oxidative protein modification products (on the fourth day and second week, p 0.05). This gives us grounds for recommending the determination of these parameters in the group of cancer patients and the implementation of metabolic intensive care. In the group of L-ornithine L-aspartate and quercetin combination with povidone, the lowest indicators of systemic chronic inflammation and the best overall survival were found
Згідно з даними літератури, поліорганні резекції проводяться з найбільш радикальним видаленням здорової тканини. Тому існує необхідність у найбільш сприятливій підготовці пацієнта до періопераційної терапії для зменшення подальших ускладнень, отримання поліпшених клінічних та патологічних прогностичних показників, збільшення загальної виживаності. Мета: корекція окиснювально-відновного метаболізму на основі параметрів окисної модифікації білків, ступеня їх катаболічної реакції та даних про ферментативний стан й перекисне окислення ліпідів у хворих на рак із поліорганними резекціями на органах шлунково-кишкового тракту в умовах періопераційної інтенсивної терапії. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 117 онкологічних хворих віком 67,6 ± 3,7 року з місцево-поширеними пухлинними процесами шлунково-кишкового тракту. Були проведені дослідження ферментативного стану, перекисного окислення ліпідів та окисної модифікації білків, як щодо ступеня фрагментації їх продуктів у спонтанних реакціях, індукованих залізом, так і рівня білкових молекул середньої маси. Визначали циркулюючі рівні фактора некрозу пухлини альфа, інтерлейкіну-6 та -8 у сироватці. Аналіз виживаності проводили за методом Каплана — Меєра. Результати. При дослідженні пацієнтів спостерігається покращення показників окисної модифікації білка та перекисного окислення ліпідів. Продемонстровано залежність виживаності онкологічних хворих із поліорганними резекціями від рівнів фактора некрозу пухлини альфа, інтерлейкіну-6 та -8 у сироватці крові. Висновки. Проведення періопераційної інтенсивної терапії дозволяє вірогідно відновити показники ферментативного стану, продуктів перекисного окислення ліпідів та окисної модифікації білка (на четвертий день та другий тиждень, р 0,05). Це дає нам підстави рекомендувати визначення цих параметрів у групі онкологічних хворих та впровадження метаболічної інтенсивної терапії. У групі комбінації L-орнітин-L-аспартату та кверцетину з повідоном було виявлено найнижчі показники системного хронічного запалення та найкращу загальну виживаність.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Порівняння ефектів комбінованої нейроаксіальної анестезії та багатокомпонентної низькопотокової інгаляційної анестезії у структурі періопераційного анестезіологічного забезпечення при артроскопічних втручаннях на колінному суглобі / В. В. Євсєєва [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 90-95. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
АРТРОСКОПИЯ -- ARTHROSCOPY (использование)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL
АНЕСТЕЗИЯ И АНАЛГЕЗИЯ -- ANESTHESIA AND ANALGESIA (использование, методы)
ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS
Анотація: Артроскопічні втручання на колінному суглобі (АКС) — найпоширеніший вид хірургічного втручання у світі. Але питання щодо найкращого анестезіологічного забезпечення при цьому поки не вирішене. Мета: покращення якості анестезіологічного забезпечення артроскопічних втручань на колінному суглобі шляхом удосконалення персоніфікованого періопераційного анестезіологічного менеджменту. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 142 пацієнти віком від 18 до 78 років, яким було зроблено АКС, рандомізовані на дві групи за видом обраного пацієнтом анестезіологічного забезпечення. У першій групі (n1 = 82) пацієнтам проводили нейроаксіальну анестезію у поєднанні з внутрішньовенним уведенням дексмедетомідину, у другій групі (n2 = 60) — багатокомпонентну низькопотокову інгаляційну анестезію севофлюраном у поєднанні з мультимодальною аналгезією. До операції оцінювали рівень передопераційного стресу. Протягом перших 24 годин після оперативного втручання оцінювали рівень післяопераційного болю за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ), частоту виникнення післяопераційної нудоти і блювання (ПОНБ), загальну задоволеність пацієнта оперативним втручанням. Результати. Рівень болю за ВАШ, частота випадків ПОНБ, рівень задоволеності в піддослідних групах суттєво не відрізнялися. На вибір пацієнта виду анестезіологічного забезпечення суттєвий вплив мав рівень доопераційного стресу. Висновки. Нейроаксіальна та загальна анестезія при артроскопічній хірургії колінного суглоба мають переваги та недоліки. Прийняття рішення про метод анестезіологічного забезпечення повинно базуватися на бажанні пацієнта та на його можливому попередньому оперативному досвіді
Дод.точки доступу:
Євсєєва, В. В.
Скобенко, Є. О.
Зенкіна, Л. М.
Малімоненко, М. О.
Савченко, С. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Дубенко, О. Е.
Делирий в неврологической практике / О. Е. Дубенко, В. В. Никонов // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 96-102. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЕЛИРИЙ -- DELIRIUM (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ИНСУЛЬТ -- STROKE
АНТИПСИХОТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- ANTIPSYCHOTIC AGENTS (терапевтическое применение)
Анотація: Делірій — це гостре, зазвичай обернене флуктуюче порушення рівня свідомості, уваги, пізнавальної діяльності, причинами якого є порушення метаболізму в мозку в результаті широкого спектра різних неврологічних і не неврологічних захворювань, впливу лікарських та інших засобів. Основними проявами делірію є гостра зміна свідомості, розлад уваги, сприйняття, часто з розвитком галюцинацій, емоцій, циклу «сон — неспання», психомоторної та автономної активності. Залежно від вираженості психомоторних та емоційних розладів делірій поділяють на гіпоактивний та гіперактивний підтипи. Пацієнти з гострим інсультом також часто схильні до епізодів делірію, при цьому факторами ризику є вік, попередній когнітивний дефіцит, приєднання пневмонії, інфекції сечовивідних шляхів, правопівкульна локалізація інсульту. Патофізіологія делірію вивчена мало, але є дані про роль холінергічної недостатності. Делірій є транзиторним станом, але потребує своєчасного купірування для запобігання розвитку ускладнень, тому що він пов’язаний із погіршенням функціональних результатів, збільшенням тривалості госпіталізації і підвищенням смертності. Стратегія лікування пацієнтів із делірієм повинна бути спрямована на своєчасне виявлення його симптомів, усунення модифікуємих факторів ризику та метаболічних причин. У пацієнтів із вираженими симптомами ажитації та галюцінаціями можливе короткочасне застосування нейролептиків для їх усунення
Дод.точки доступу:
Никонов, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Hasan, Naved Y.
A rare interesting case of fatal air embolism after intravenous contrast during computed tomography / Naved Y. Hasan, Asiah Salem Rugaan // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 103-106. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭМБОЛИЯ ВОЗДУШНАЯ -- EMBOLISM, AIR (диагностика, осложнения, патофизиология, этиология)
КАРДИОПУЛЬМОНАЛЬНАЯ РЕАНИМАЦИЯ -- CARDIOPULMONARY RESUSCITATION (использование)
ШОК -- SHOCK (этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: We are reporting a fatal case of air embolism. Although minor cases of air embolism may go unnoticed, this is a case of fatal air embolism after intravenous entry of air, which presented with sudden onset of pulseless electrical activity during a computed tomography scan in the radiology department, requiring cardiopulmonary resuscitation for 15 min. Subsequently, after admission to the intensive care unit, we achieved return of spontaneous circulation. The patient was intubated and ventilated in a shock state. He remained in refractory shock despite of supportive care. Cardiaс arrest was registered again in the catheterization lab and the patient could not be revived after 4 h from the initial cardiac arrest. А computed tomography scan was reported to reveal a significant amount of intra-cardiac air, which was the likely cause patient’s death. The case is a rare condition, which highlights the importance of early diagnosis and delivers a message to the medical staff to have a high index of suspicion in patients who have risk factors, and who develop sudden shock with hypoxemia, in order to treat this potentially life-threatening condition effectively in a timely manner
У статті повідомляється про смертельний випадок повітряної емболії. Незважаючи на те що легкі випадки повітряної емболії можуть залишитися непоміченими, це випадок летальної повітряної емболії після внутрішньовенного потрапляння повітря, яка проявилася раптовим початком безімпульсної електричної активності під час комп’ютерної томографії в рентгенологічному відділенні, що вимагало серцево-легеневої реанімації протягом 15 хв. Після повернення спонтанного кровообігу пацієнт був госпіталізований до реанімаційного відділення. Його інтубували та перевели на штучну вентиляцію легенів у шоковому стані. Пацієнт залишався в рефрактерному шоці, незважаючи на підтримуючу терапію. У лабораторії катетеризації знову зареєстровано зупинку серця, і хворого не вдалося реанімувати через 4 год від початкової зупинки серця. Стало відомо, що під час комп’ютерної томографії виявлено значну кількість внутрішньосерцевого повітря, що було ймовірною причиною смерті пацієнта. Цей випадок описує рідкісний стан, що підкреслює важливість ранньої діагностики та нагадує медичному персоналу про необхідність високої настороженості в пацієнтів, які мають фактори ризику та в яких розвивається раптовий шок із гіпоксемією, для вчасного ефективного лікування цього стану, що потенційно загрожує життю
Дод.точки доступу:
Rugaan, Asiah Salem

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Brynza, M. S.
Influence of thyroid-stimulating hormone on the recurrence after radiofrequency ablation for atrial fibrillation / M. S. Brynza, N. Yu. Bogun, O. Yu. Shmidt // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 107-109. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (патофизиология, хирургия)
КАТЕТЕРНАЯ АБЛЯЦИЯ -- CATHETER ABLATION (использование)
ТАХИКАРДИЯ -- TACHYCARDIA (диагностика)
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Atrial fibrillation is one of the most common sustained disorders of cardiac rhythm and is associated with an increased risk of mortality, morbidity due to thromboembolic complications, and heart failure. It is important to highlight that the causative factors are vast. It is well-known that thyroid dysfunction has a proarrhythmic effect and increases the risk of cardiovascular disease. Hyperthyroidism or thyrotoxicosis is recognized to be a baseline risk factor for the development of atrial fibrillation. However, the role of hypothyroidism in atrial arrhythmogenesis is less recognized and not fully understood. At the moment radiofrequency catheter ablation is actively used in the treatment of atrial fibrillation, which in most cases has high efficiency and persistent effect. Despite that, the recurrence of supraventricular tachyarrhythmia can be observed in some patients even after radiofrequency catheter ablation. Patients with a history of hypothyroidism or even high-normal thyroid-stimulating hormone levels are more likely to have a recurrence of supraventricular tachyarrhythmia after radiofrequency catheter ablation. Therefore, thyroid-stimulating hormone levels should be determined in patients who have undergone radiofrequency catheter ablation of atrial fibrillation, especially paroxysmal atrial fibrillation. Consequently, it should be noted that the assessment and correction of modifying risk factors before radiofrequency catheter ablation may provide opportunities for future prevention of recurrence of supraventricular paroxysmal arrhythmias, improve the prognosis and overall quality of life in patients of this group. We have demonstrated the clinical case and emphasized the association of high-normal thyroid-stimulating hormone levels with supraventricular tachyarrhythmia recurrence after radiofrequency catheter ablation for atrial fibrillation
Фібриляція передсердь є одним із найпоширеніших стійких порушень серцевого ритму й пов’язана з підвищеним ризиком смертності та захворюваності внаслідок тромбоемболічних ускладнень та серцевої недостатності. Важливо підкреслити, що існує величезна кількість факторів розвитку фібриляції передсердь. Загальновідомо, що аберації гормонів щитоподібної залози мають проаритмогенний ефект і підвищують ризик серцево-судинних захворювань. Визнано, що гіпертиреоз або тиреотоксикоз є базовим фактором ризику щодо розвитку фібриляції передсердь. Проте роль гіпотиреозу в аритмогенезі передсердь менш визнана й до кінця не зрозуміла. Для лікування фібриляції передсердь на даний час активно застосовується радіочастотна катетерна абляція, яка в більшості випадків має високу ефективність і стійкий ефект. Однак рецидив надшлуночкової тахіаритмії може спостерігатися в деяких пацієнтів навіть після радіочастотної катетерної абляції. У пацієнтів із гіпотиреозом або навіть високим нормальним рівнем тиреотропного гормона в анамнезі частіше спостерігається рецидив надшлуночкової тахіаритмії після радіочастотної катетерної абляції. Отже, рівень тиреотропного гормона слід визначати в пацієнтів, які перенесли радіочастотну катетерну абляцію при фібриляції передсердь, особливо пароксизмальну форму фібриляції передсердь. Слід зазначити, що оцінка й корекція всіх модифікуючих факторів ризику перед виконанням радіочастотної катетерної абляції може запобігти рецидивам надшлуночкових пароксизмальних аритмій, поліпшити прогноз і загальну якість життя в пацієнтів цiєї групи. Ми продемонстрували клінічний випадок і підкреслили зв’язок високих нормальних рівнів тиреотропного гормона з рецидивом надшлуночкової тахіаритмії після радіочастотної катетерної абляції при фібриляції передсердь
Дод.точки доступу:
Bogun, N. Yu.
Shmidt, O. Yu.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)