Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=МУ104/2021/17/6<.>

Загальна кількість знайдених документів : 14
Показані документи з 1 по 14

Отруєння телуром та його сполуками у промисловості / О. Ю. Алексійчук [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 6. - С. 9-14. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МЕТАЛЛЫ -- METALS (вредные воздействия)
ОТРАВЛЕНИЕ -- POISONING (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
АНТИДОТЫ -- ANTIDOTES (терапевтическое применение)
УНИТИОЛ -- UNITHIOL (терапевтическое применение)
Анотація: Телур в основному використовувався в сталеливарній промисловості протягом останніх 40 років. Цей матеріал використовують для виготовлення сонячних батарей, лазерів, фотоопорів, лічильників радіоактивних випромінювань. Кадмієво-телурієві батареї є другою за популярністю технологією у сфері сонячної енергетики. Іншим важливим застосуванням телуру є виготовлення термоелектрогенераторів. У металургічній промисловості телур використовують як добавку до металів і сплавів. Телур і його сполуки надходять в організм головним чином через органи дихання, меншою мірою — через органи травлення та шкіру. Потрапляння в організм через дихальні шляхи викликає нудоту, бронхіти і пневмонії. В організмі сполуки телуру відновлюються до елементарного телуру або зазнають метилірування (телуристий метил має характерний часниковий запах, він менш токсичний, ніж телур). Виділяється телур через нирки, меншою мірою — через шлунково-кишковий тракт. Телуристий метил виділяється частково з повітрям, що видихається, та з потом. Для діагностики гострого отруєння телуром переважно використовується кров. Використання актуалізованих нормативними документами Міністерства охорони здоров’я алгоритм-критеріїв оцінки ступеня тяжкості клінічних проявів системно-органної токсичності отрут забезпечує належний рівень діагностики порушень життєво важливих функцій організму. Лікування таких пацієнтів має включати антидотну та симптоматичну терапію залежно від ступеня клінічних проявів. З метою запобігання розвитку телурової інтоксикації перш за все необхідно застосовувати максимальну герметизацію та автоматизацію виробничих процесів, активно впроваджувати вентиляцію виробничих приміщень і обов’язково проводити попередні та періодичні медичні огляди. Необхідне також використання індивідуальних засобів захисту (гумові рукавички, протипилові респіратори)
Дод.точки доступу:
Алексійчук, О. Ю.
Ткачишин, В. С.
Кондратюк, В. Є.
Арустамян, О. М.
Думка, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гергіянц, М. А.
Лихоманка та гіперпірексія у дітей. Тактика невідкладної допомоги та сучасні можливості лікування / М. А. Гергіянц, В. А. Корсунов // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 6. - С. 15-19. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛИХОРАДКА -- FEVER (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
НЕОТЛОЖНАЯ МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ -- EMERGENCY MEDICAL SERVICES (использование)
АНТИПИРЕТИКИ -- ANTIPYRETICS (терапевтическое применение)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: У статті з сучасних позицій розглядаються практичні питання надання невідкладної допомоги дітям із фебрильними станами. Наведено основні дані, що відбивають патогенез лихоманки. Надано рекомендації щодо виділення груп пацієнтів з високим ризиком загрозливих бактеріальних інфекцій та тактики їх обстеження і лікування. Запропоновано огляд сучасних фармакологічних можливостей жарознижуючих засобів
Дод.точки доступу:
Корсунов, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Физиология обмена магния и применение магнезии в интенсивной терапии (часть 2) / С. В. Курсов [и др.] // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 6. - С. 20-30. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ВОДНО-ЭЛЕКТРОЛИТНЫЙ БАЛАНС -- WATER-ELECTROLYTE BALANCE (действие лекарственных препаратов)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS (действие лекарственных препаратов)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (использование)
МАГНИЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MAGNESIUM DEFICIENCY (лекарственная терапия)
Анотація: Во второй части обзора рассматриваются аспекты изменений магниевого обмена в условиях тяжелого стресса, механизмы антистрессорной защиты организма с участием магния, особенности участия магния в водно-электролитном обмене на уровне клетки, противовоспалительный эффект магния и роль магния в процессах детоксикации организма при острых отравлениях некоторыми ядами. Основные механизмы магниевой защиты организма заключаются в подавлении механизмов окислительного стресса за счет ограничения продукции стрессовых гормонов, ограничения поступления в клетки ионизированного кальция и натрия с уменьшением тяжести трансминерализации и задержки натрия в организме, в подавлении действия факторов, инициирующих развитие воспаления, и в уменьшении продукции провоспалительных медиаторов, в блокировании и защите глутаматных рецепторов. Магнезиальная терапия может способствовать сохранению эффективной энергетической продукции в организме при критических состояниях за счет поддержания функционирования Na+/K+-АТФазы, поддержания работы Na+/H+-эксченджера, способствуя уменьшению тяжести клеточного ацидоза. Обсуждаются механизмы функционирования и назначение натриево-магниевого антипорта. Гипертонические растворы магния сульфата вводят в высоком темпе для создания эффекта быстрой малообъемной жидкостной ресусцитации, исключая тем самым опасные эффекты тяжелой гиперхлоремии и гипернатриемии, которые возникают при использовании гипертонических растворов натрия хлорида. В токсикологии препараты магния используются для защиты организма при воздействии тяжелых металлов, фосфорорганических соединений. Они также способствуют уменьшению тяжести окислительного стресса, который создают тяжелые металлы, препятствуют избыточной продукции эндогенного монооксида углерода и ограничивают свободнорадикальные повреждения при его патологическом воздействии. При детоксикации магний предупреждает истощение антиоксидантной системы, способствуя сохранению в клетках достаточного уровня глутатиона и других антиоксидантов
Дод.точки доступу:
Курсов, С. В.
Никонов, В. В.
Белецкий, А. В.
Феськов, А. Э.
Скороплет, С. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вентиляція легень у хворих із тяжкою черепно-мозковою травмою: огляд сучасних рекомендацій / Д. А. Кріштафор [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 6. - С. 31-37. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (патофизиология)
РЕСПИРАТОРНАЯ ТЕРАПИЯ -- RESPIRATORY THERAPY (использование)
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL (использование)
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE
Анотація: Черепно-мозкова травма (ЧМТ) є найпоширенішою групою травм у постраждалих, які надходять до відділень невідкладної допомоги. До 20 % пацієнтів з ушкодженням головного мозку потребують ендотрахеальної інтубації та механічної вентиляції легень, тривалість якої вірогідно довша, ніж у пацієнтів неневрологічного профілю. У таких пацієнтів вища частота розвитку гострого респіраторного дистрес-синдрому та вентилятор-асоційованої пневмонії, а відлучення від респіратора та екстубація супроводжуються значними труднощами. При цьому пацієнти з ЧМТ часто виключаються з рандомізованих досліджень, а міжнародні керівництва з лікування тяжкої ЧМТ не викладають чітких рекомендацій щодо стратегій вентиляції. Аналіз літературних джерел дозволив виділити сучасні принципи респіраторної підтримки при тяжкій ЧМТ, які включають: інтубацію трахеї при оцінці за шкалою коми Глазго ≤ 8 балів; ранню механічну вентиляцію; підтримання PaO2 у межах 80–120 мм рт.ст. (SaO2 ≥ 95 %), PaCO2 — 35–45 мм рт.ст.; дихальний об’єм ≤ 8 мл/кг; частоту дихання ≈ 20/хв; PEEP ≥ 5 см H2O; піднесений на 30° головний кінець ліжка; седацію при поганій синхронізації з респіратором; відлучення від респіратора через застосування допоміжних режимів вентиляції; екстубацію при досягненні 3 балів за шкалою VISAGE; ранню (до 4 діб) трахеостомію при прогнозованих труднощах з екстубацією
Дод.точки доступу:
Кріштафор, Д. А.
Клигуненко, О. М.
Кравець, О. В.
Єхалов, В. В.
Лященко, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Сорокіна, О. Ю.
Вибір методу забезпечення прохідності дихальних шляхів для тривалих терапевтичних стоматологічних втручань у дітей в умовах амбулаторної практики / О. Ю. Сорокіна, І. В. Теплова, М. М. Ісак // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 6. - С. 38-46. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
СТОМАТОЛОГИЧЕСКАЯ ПОМОЩЬ ДЕТСКАЯ -- DENTAL CARE FOR CHILDREN (использование, методы)
ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ ПРОХОДИМОСТИ ОБЕСПЕЧЕНИЕ -- AIRWAY MANAGEMENT (использование, методы)
СЕДАТИВНЫЙ ЭФФЕКТ ГЛУБОКИЙ -- DEEP SEDATION (использование)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
АЛГОРИТМЫ -- ALGORITHMS
Анотація: У статті наведений літературний огляд сучасного стану проблеми забезпечення прохідності дихальних шляхів під час анестезіологічного супроводу в амбулаторній дитячій стоматології. Розглянуті питання необхідності захисту дихальних шляхів з моменту настання глибокої седації, коли вербальний контакт з дитиною не завжди є адекватним, рівень рефлекторної діяльності знижений, а контроль над вітальними функціями вже не є повним без додаткових зовнішніх підтримуючих механізмів. Наведені алгоритми вибору методу забезпечення прохідності дихальних шляхів залежно від різних факторів, таких як тривалість і травматичність стоматологічного втручання, особливості анатомії дитини та супутніх патологій, а також вказані основні можливі асоційовані невідкладні стани із стратегією їх подолання. Проведені порівняльні характеристики застосування ларингеальних повітроводів і різних типів інтубацій в аспекті дитячої стоматології. Окремим пунктом статті виділені методи моніторингу в операційній і стратегія Difficult Airway Society (DAS), забезпечення та виконання якої є обов’язковим для анестезіологічного забезпечення в будь-яких структурах дитячої амбулаторної практики в країнах Європи та Америки
Дод.точки доступу:
Теплова, І. В.
Ісак, М. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Синдром острого повреждения почек сепсис-ассоциированного генеза / Л. А. Мальцева [и др.] // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 6. - С. 47-53. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОЧЕК ОСТРОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- ACUTE KIDNEY INJURY (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
СЕПСИС -- SEPSIS (осложнения)
БИОМАРКЕРЫ ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ -- BIOMARKERS, PHARMACOLOGICAL
ПОЧЕЧНАЯ ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ ТЕРАПИЯ -- RENAL REPLACEMENT THERAPY (использование)
Анотація: Цель работы — представить обзор данных, касающихся острого повреждения почек сепсис-ассоциированного генеза, основанный на анализе литературных данных, полученных при библиографическом поиске в PubMed, «Клинических практических рекомендациях KDIGO по острому почечному повреждению», у отдельных зарубежных и отечественных авторов, на основе многолетнего личного опыта. Приведена концепция стадийного протекания острого повреждения почек (ОПП), которая создает возможность потенциальной преодолимости и обратимости его ранних стадий, в связи с чем большое значение приобретает диагностика для начала своевременного лечения ОПП. Проблема рассмотрена в ключе появления новых данных о диагностике, факторах риска развития, патогенезе ОПП сепсис-ассоциированного генеза; терминологически очерчена его клиническая форма: парадигма смещается от ишемии и вазоконстрикции к гиперемии и вазодилатации, от острого канальцевого некроза к острому канальцевому апоптозу. Сепсис способствует развитию ОПП: при сепсисе ОПП встречается у 19 % пациентов, при септическом шоке — у 45 %, летальность при ОПП у септических пациентов составляет 73 %, у несептических — 45 %. Для эффективной диагностики функционального состояния почек и проведения нефропротективной терапии применяются стратификационные шкалы оценки тяжести острого повреждения почек, основанные на определении креатинина плазмы крови и объема отделяемой мочи: RIFLE, AKIN, KDIGO; наиболее современной и совершенной считается шкала KDIGO. Установлено, что креатинин плазмы крови не является ранним биомаркером ОПП, что свидетельствует о целесообразности использования других интегральных показателей. Биомаркеры ОПП — это вещества, которые либо участвуют в патологическом процессе, либо являются его свидетелями, осуществляя диагностику ОПП еще до повышения уровня креатинина плазмы крови. Дана характеристика структуры, роли функций таких биомаркеров, как NGAL, Cistatin C, IL-18, KIM-1. Интенсивная терапия ОПП сепсис-ассоциированного генеза включает стандартную терапию, соответствующую Surviving Sepsis Campaing 2016 и клиническим практическим рекомендациям KDIGO. Большое внимание уделено заместительной почечной терапии (ЗПТ): показаниям к ее началу, факторам, влияющим на начало ЗПТ, срокам начала, путям оптимизации, срокам прекращения ЗПТ, рекомендациям по дозе ЗПТ, дозе заместительной почечной терапии именно при сепсис-ассоциированной ОПП, выбору метода, преимуществам и недостаткам постоянной ЗПТ и интермиттирующего гемодиализа, медикаментозному сопровождению постоянной ЗП
Дод.точки доступу:
Мальцева, Л. А.
Новицкая-Усенко, Л. В.
Никонов, В. В.
Канчура, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Демецька, О.
Порушення ритму: Ліксарит у запитаннях та відповідях / О. Демецька // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 6. - С. 54-56

Рубрики: Ліксарит

MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (лекарственная терапия, патофизиология)
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE (действие лекарственных препаратов)
ФЛЕКАИНИД -- FLECAINIDE (терапевтическое применение)
Анотація: Ліксарит призначають при деяких шлуночкових і суправентрикулярних порушеннях ритму за наявності показань у пацієнтів із мінімально вираженими структурними змінами міокарда або без них. Формулювання «без органічного ураження серця» означає, що у хворого відсутні Q-інфаркт в анамнезі, гіпертрофічна чи дилатаційна кардіоміопатія, ФВ ЛШ 45 %, немає застійної або прогресувальної серцевої недостатності, гіпертрофії ЛШ 14 мм та вроджених або набутих вад серця
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Порівняння ефективності й профілю безпеки внутрішньовенного введення декскетопрофену трометамолу, фентанілу й парацетамолу при лікуванні ниркової кольки у відділенні невідкладної допомоги: рандомізоване контрольоване дослідження / Behcet Al [et al.] // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 6. - С. 57-64. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Декскетопрофену трометамол

MeSH-головна:
ПОЧЕЧНАЯ КОЛИКА -- RENAL COLIC (лекарственная терапия, патофизиология)
ФЕНТАНИЛ -- FENTANYL (терапевтическое применение)
ПАРАЦЕТАМОЛ -- ACETAMINOPHEN (терапевтическое применение)
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANALGESICS (терапевтическое применение)
ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS
Анотація: Метою цього дослідження було порівняння аналгетичної ефективності внутрішньовенного введення декскетопрофену трометамолу, фентанілу й парацетамолу в пацієнтів, які надходили у відділення невідкладної допомоги з нирковою колькою. Матеріали та методи. Для цього дослідження були використані дані, отримані з відділень невідкладної допомоги Науково-практичної лікарні Газіантепського університету і двох інших державних лікарень у Газіантепі, Туреччина, протягом періоду із січня 2016 року до січня 2017 року. У дослідження були включені загалом триста пацієнтів (n = 300), які звернулися до відділення невідкладної допомоги зі скаргами, характерними для ниркової кольки, діагнози яких згодом були підтверджені комп’ютерною томографією. Оцінки болю пацієнтів реєструвались за допомогою візуальної аналогової шкали під час госпіталізації (безпосередньо перед введенням препарату) і далі на 15-й та 30-й хвилинах після введення препарату. Для аналізу використовували пакет програмного забезпечення SPSS версії 22.0. Статистично значущим вважали рівень вірогідності р 0,05. Результати. При порівнянні на 15-й хвилині ефективність трьох груп препаратів не перевершувала одна одну, але на 30-й хвилині декскетопрофену трометамол був вірогідно більш ефективним, ніж парацетамол і фентаніл. Між фентанілом і парацетамолом не було статистично значущої різниці. Було виявлено, що потреба в додатковому знеболюванні в групі, яка отримувала декскетопрофену трометамол, була нижчою. Ефективність декскетопрофену трометамолу вірогідно перевершувала таку у двох інших препаратів, а після завершення 30-хвилинного періоду досягалася повна аналгезія. Було встановлено, що фентаніл показав статистичну значущість при досягненні помірного знеболювання. Висновки. Як нестероїдний протизапальний препарат декскетопрофену трометамол перевершує за ефективністю парацетамол і фентаніл у досягненні знеболювання й зменшенні потреби в додаткових препаратах при лікуванні ниркової кольки
Дод.точки доступу:
Al, Behcet
Sunar, Mehmet Mustafa
Zengin, Suat
Sabak, Mustafa
Bogan, Mustafa
Can, Basri
Kul, Seval
Oktay, Murat M.
Sevki, Hakan Eren

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Черній, В. І.
Комплексний протокол проведення штучного кровообігу при кардіохірургічних втручаннях / В. І. Черній, Л. О. Собанська // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 6. - С. 65-71. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КРОВООБРАЩЕНИЕ ЭКСТРАКОРПОРАЛЬНОЕ -- EXTRACORPOREAL CIRCULATION (использование)
КРОВООБРАЩЕНИЕ ВСПОМОГАТЕЛЬНОЕ -- ASSISTED CIRCULATION (использование, методы)
ОКСИГЕНАТОРЫ -- OXYGENATORS (использование)
ФРУКТОЗО-1,6-ДИФОСФАТАЗА -- FRUCTOSE-BISPHOSPHATASE (терапевтическое применение)
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
Анотація: Сучасний підхід до зменшення негативного впливу штучного кровообігу (ШК) вимагає комплексного вирішення. Найбільш актуальними питаннями залишаються профілактика й усунення гіпоксії, склад первинного об’єму заповнення оксигенатора, стан еритроцитів і їх енергетичний потенціал, рівень гемолізу, патогенетичний підхід до корекції електролітів під час перфузії, а також біосумісність екстракорпорального контура. Мета: створити протокол проведення штучного кровообігу, який включав би можливість зниження негативного впливу синтетичних полімерів екстракорпорального контура; зменшення гідродинамічного навантаження на тканини; проведення більш фізіологічної корекції кислотно-лужного стану; усунення енергетичного дефіциту клітин; проведення корекції електролітного балансу під час штучного кровообігу з урахуванням етапів операції. Матеріали та методи. У дослідження увійшло 225 хворих, яким виконані кардіохірургічні операції з використанням штучного кровообігу. Пацієнти були розподілені на 3 групи. У першу групу ввійшли пацієнти (n = 75), у яких екстракорпоральний контур оброблявся адаптуючою композицією за спеціальною методикою. У результаті центрифугування крові пацієнта отримували сироватку, яку розводили в розчині 0,9% NaCl, і обробляли контур оксигенатора. До другої групи були включені пацієнти (n = 75), у яких у схемі проведення перфузії використовувався препарат фруктозо-1,6-дифосфат (ФДФ). Препарат вводили внутрішньовенно в дозі 10 г зі швидкістю 10 мл/хв у два етапи: 5 г ФДФ вводилися безпосередньо перед початком перфузії і 5 г — перед зігріванням пацієнта. Третя група була контрольною. Перфузія проводилась за допомогою мембранного оксигенатора в режимі непульсуючого кровотоку з первинним об’ємом заповнен-ня 1,3–1,6 л для досягнення помірної гемодилюції (Ht – 25 ± 2 г/л). Використовували гіперосмолярний первинний об’єм заповнення оксигенатора із загальною осмолярністю до 510,6 ммоль/л. Базисними розчинами були волютенз, реосорбілакт, маніт 15%, сода-буфер 4,2%. Досліджували гемограму (Hb, Ht, MCV, MCH, MCHC, RDWa, RDW%, гемоліз), кисневий транспорт: сатурацію артеріальної (SaO2) і венозної крові (SvO2), парціальний тиск кисню в артеріальній (PaO2) і венозній крові (PvO2), індекс доставки кисню (IDO2), індекс споживання кисню (IVO2), екстракцію кисню (O2ER) та індекс екстракції кисню (O2EI). Відповідно до мазків крові проводили вивчення морфологічних змін еритроцитів. Результати. Наші дослідження були спрямовані на те, щоб за їх результатом розробити й увести в практику оптимізований протокол проведення штучного кровообігу. У попередніх роботах було показано, що обробка контура оксигенатора адаптуючою композицією створює захисний шар з автоальбуміну на внутрішній поверхні екстракорпорального контура, а використання під час перфузії препарату з діючою речовиною фруктозо-1,6-дифосфат дозволяє скорегувати гіпофосфатемію, усунути енергетичний дефіцит клітини. У цих двох групах порівняно з контрольною після закінчення перфузії був менший рівень гемолізу, менша кількість ехіноцитів і сфероцитів. У трьох групах використовували гіперосмолярний первинний об’єм заповнення оксигенатора. До перфузії показники були такими: IDO2 — 332,0 ± 84,84 мл/(хв ∙ м2), IVO2 — 76,07 ± 28,34 мл/(хв ∙ м2), O2ЕR — 22,91 ± 6,33 %, O2EI — 22,47 ± 6,32 %, BE = –0,78 ± 2,13 ммоль/л. На 10-й хвилині ШК IDO2 — 579,7 ± 112,3 мл/(хв ∙ м2), IVO2 — 30,91 ± 13,31мл/(хв ∙ м2), O2ЕR — 5,35 ± 2,07 %, O2EI — 5,26 ± 2,08 %, BE = 0,82 ± 2,03 ммоль/л. IDO2 виріс за рахунок роботи оксигенатора, а зниження IVO2, O2ЕR, O2EI можна пояснити охолодженням хворого. На етапі зігрівання: IDO2 — 598,8 ± 114,9 мл/(хв ∙ м2), IVO2 — 108,1 ± 33,11 мл/(хв ∙ м2), O2ЕR — 18,04 ± 4,14 %, O2EI — 17,95 ± 4,15 %, BE = –0,11 ± 8,88 ммоль/л. Після ШК: IDO2 — 305,7 ± 60,90 мл/(хв ∙ м2), IVO2 — 77,15 ± 24,29 мл/(хв ∙ м2), O2ЕR — 25,36 ± 6,5 %, O2EI — 25,34 ± 6,5 %, BE = –0,36 ± 2,20 ммоль/л. Після перфузії темп діурезу становив 11,88 ± 5,31 мл/кг/год, відносний гідробаланс — 9,67 ± 8,12 мл/кг. Запропонований нами протокол проведення штучного кровообігу включає основні ланки: 1) обробка контура оксигенатора адаптуючою композицією; 2) введення за схемою препарату фруктозо-1,6-дифосфату пацієнтам з початковим низьким рівнем фосфору; 3) використання гіпер-осмолярного первинного об’єму заповнення оксигенатора; 4) корекція електролітів з урахуванням етапів кардіохірургічної операції. Висновки. Запропонована методика обробки екстракорпорального контура оксигенатора є простою і доступною, вона покращує біосумісність оксигенатора, застосування гіперосмолярного первинного об’єму заповнення оксигенатора дозволяє уникнути волемічного навантаження й забезпечує адекватну газотранспортну функцію крові, використання фруктозо-1,6-дифосфату сприяє зменшенню гемолізу й захисту еритроцитів, корекція електролітів з урахуванням етапів операцій враховує особливості штучного кровообігу
Дод.точки доступу:
Собанська, Л. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Кузьменко, Т. С.
Оцінка впливу індивідуалізованої протективної вентиляції на механічні властивості легень / Т. С. Кузьменко, С. І. Воротинцев // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 6. - С. 72-77. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛЕГКИХ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- PULMONARY VENTILATION (физиология)
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL (использование, методы)
ДЫХАТЕЛЬНАЯ МЕХАНИКА -- RESPIRATORY MECHANICS
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
Анотація: Робота присвячена вивченню впливу індивідуалізованої протективної вентиляційної підтримки на легеневу механіку. У дослідження увійшли 47 пацієнтів, яким під загальним знеболюванням було проведене відкрите оперативне втручання на органах черевної порожнини. Усі пацієнти мали помірний або високий ризик розвитку післяопераційних легеневих ускладнень за шкалою ARISCAT. Інтраопераційно проводилася оцінка впливу індивідуалізованої протективної вентиляції на показники механіки дихання, а саме Ppeak, Pplat, Pdrive, динамічний легеневий комплаєнс. Індивідуалізована протективна респіраторна підтримка становила собою вентиляцію дихальним об’ємом 7 мл/кг ідеальної маси тіла з підбором оптимального рівня позитивного тиску в кінці видиху (ПТКВ) з урахуванням показника динамічного легеневого комплаєнсу (Cdyn) та проведенням рекрутуючого маневру (РМ) після інтубації, а далі — у разі зниження Cdyn більше ніж на 20 % із подальшим повторним підбором ПТКВ. Досліджувані параметри фіксувалися до та після проведення РМ, а також на 30, 60, 90, 120, 150, 180-й хвилинах після проведення РМ, залежно від тривалості операції. Застосування техніки розправлення альвеол призводило до покращення показників легеневої механіки, а саме підвищення динамічного легеневого комплаєнсу на 16 % та зниження Pdrive на 17 %. Інтраопераційний рівень ПТКВ у середньому становив 4 [4; 5] см вод.ст. Не було зафіксовано жодного випадку гіпоксемії чи необхідності в повторному проведенні РМ. Отримані результати вказують на те, що обрана техніка проведення рекрутуючого маневру є ефективною та безпечною, а її використання дає можливість зменшити негативний вплив штучної вентиляції легень. У дослідженні не виявлено статистично вірогідного кореляційного зв’язку між рівнем ПТКВ та значенням динамічного легеневого комплаєнсу. Такі дані доводять необхідність індивідуального підбору пара-метрів вентиляції відповідно до особливостей механічних властивостей кожного окремого пацієнта
Дод.точки доступу:
Воротинцев, С. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Григор’єв, С. В.
Інвазивне лікування хронічного вертебрального больового синдрому / С. В. Григор’єв // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 6. - С. 78-80. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
БОЛИ ХРОНИЧЕСКИЕ -- CHRONIC PAIN (лекарственная терапия)
СПИНА, БОЛИ -- BACK PAIN (лекарственная терапия)
ИНЪЕКЦИИ ЭПИДУРАЛЬНЫЕ -- INJECTIONS, EPIDURAL (использование)
ГЛЮКОКОРТИКОИДЫ -- GLUCOCORTICOIDS (терапевтическое применение)
ВЕГЕТАТИВНОЙ НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ПРОВОДЯЩИЕ ПУТИ -- AUTONOMIC PATHWAYS (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Необхідність пошуку нових ефективних методів лікування хронічного болю сьогодні не викликає сумнівів. Біль, стійкий до нестероїдних аналгетиків і габапентину, стимулює впровадження інвазивних способів лікування хронічного больового синдрому. Матеріали та методи. Проведено порівняння ефективності застосування комбінації диклофенаку та габапентину з епідуральним введенням дексаметазону 8 мг та епідуральним нейролізисом 30% етилового спирту в 1% розчині лідокаїну. Результати. Комбінація диклофенаку і габапентину, як і використання епідуральних глюкокортикоїдів, не показала достатню ефективність. Після застосування глюкокортикоїдів тривалу оцінку за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ) спостерігали на рівні 3,5 бала, що відповідало результатам одноразового нейролізису. При 2 введеннях нейролітичної суміші або більше оцінка за ВАШ була ніжче на 1,5 бала порівняно з результатами введення глюкокортикостероїдів. Після 3-го етапу нейролізису відсутність потреби в аналгетиках для коригування вертебрального больового синдрому супроводжується показовою відсутністю конверсій до інших методів аналгезії. Висновки. Безпека й ефективність 3-разового епідурального нейролізису 30% етиловим спиртом у 1% розчині лідокаїну дозволяє рекомендувати дану процедуру пацієнтам із хронічним резистентним вертеброгенним болем, особливо в разі низької ефективності та поганої переносимості нестероїдних аналгетиків
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Мультисистемный воспалительный синдром у детей, связанный с COVID-19 / И. И. Горелкин [и др.] // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 6. - С. 81-84. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
СИСТЕМНОЙ ВОСПАЛИТЕЛЬНОЙ РЕАКЦИИ СИНДРОМ -- SYSTEMIC INFLAMMATORY RESPONSE SYNDROME (патофизиология, терапия, этиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ГЕМОДИАЛИЗ -- RENAL DIALYSIS
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (использование)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Коронавірусна хвороба тяжко перебігає у літніх людей і в осіб із хронічними захворюваннями, такими як цукровий діабет, хвороби серця, хронічна обструктивна хвороба легень, онкологічні захворювання. Загальноприйнято, що в дітей COVID-19 перебігає в набагато легшій формі, а часто навіть безсимптомно. Але є частка дітей, у яких на тлі перенесеної коронавірусної інфекції розвивався мультисистемний запальний синдром (MIS-C). Патофізіологія до кінця не вивчена. Існує кілька гіпотез про механізми розвитку MIS-C. Передбачається, що синдром розвивається внаслідок надмірної імунної відповіді на вірус. Маючи деякі схожі механізми зі хворобою Кавасакі, синдромом активації макрофагів, розвиток MIS-С все ж демонструє істотні відмінності. Поліорганне ураження виникає через системне запалення, гіпоксію, тканинну ішемію. Унаслідок цього розвивається синдром поліорганної недостатності. Клінічні прояви специфічні і відображають зміни в усіх системах організму. Лабораторно відзначається підвищення запальних маркерів, трансаміназ, креатиніну, сечовини, порушення з боку системи коагуляції. Лікування мультисистемного запального синдрому складається з імуномодулюючої і глюкокортикоїдної терапії. Також призначаються антибіотики, антикоагулянти, дезагреганти, при явищах ниркової недостатності — замісна діалізна терапія. У статті описані випадки успішного лікування дітей із мультисистемним запальним синдромом, пов’язаним із COVID-19, які показують, що MIS-C може ховатися під маскою великої кількості захворювань. Слід звернути увагу на необхідність госпіталізації таких хворих у стаціонар із можливістю проведення гемодіалізу, різних варіантів підходу до лікування, на важливість ниркової замісної терапії. При виконанні перерахованих вище вимог можна досягти повного вилікування хворих
Дод.точки доступу:
Горелкин, И. И.
Капуста, В. Н.
Буйный, И. А.
Бахтина, Е. В.
Жмыхова, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Тиреоидный шторм: японская перспектива // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 6. - С. 85

MeSH-головна:
ТИРЕОТОКСИЧЕСКИЙ КРИЗ -- THYROID CRISIS (лекарственная терапия, патофизиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ПРОПИЛТИОУРАЦИЛ -- PROPYLTHIOURACIL (терапевтическое применение)
АДРЕНЕРГИЧЕСКИЕ БЕТА-АНТАГОНИСТЫ -- ADRENERGIC BETA-ANTAGONISTS (терапевтическое применение)
Анотація: В данной статье даются только рекомендации по лечению гипертиреоидизма при болезни Грейвса, тахикардии и сердечной недостаточности. Все остальные рекомендации можно посмотреть в Японском руководстве 2016 г.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Щедрая терапия кислородом повышает смертность // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 6. - С. 86

MeSH-головна:
КИСЛОРОД -- OXYGEN (вредные воздействия, терапевтическое применение)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Оценка, согласно которой щедрая подача кислорода пациенту, страдающему острым заболеванием, в лучшем случае может оказаться полезным делом, а в худшем — неопасным, вполне возможно, является слишком оптимистичной. Согласно одному метаанализу, либеральная терапия кислородом у этих пациентов ассоциируется с повышенной смертностью в краткосрочном и отдаленном периодах, при этом позитивное влияние на смертность не ожидается
Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)