Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=МУ104/2022/18/3<.>

Загальна кількість знайдених документів : 10
Показані документи з 1 по 10

Особливості невідкладної стоматологічної допомоги та анестезії в осіб з метамфетаміновою залежністю (літературний огляд) / В. В. Єхалов [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 3. - С. 7-14. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МЕТАМФЕТАМИН -- METHAMPHETAMINE (вредные воздействия)
НАРКОМАНЫ -- DRUG USERS
АНЕСТЕЗИЯ В СТОМАТОЛОГИИ -- ANESTHESIA, DENTAL (использование)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: На сьогодні кількість споживачів метамфетаміну в усьому світі становить не менше 51 млн людей. Відсоток госпіталізацій у США до стаціонарів служби лікування наркозалежності внаслідок первинного вживання метамфетаміну зростає у геометричній прогресії. З огляду на результати дослідження Національного інституту з боротьби зі зловживанням наркотиками (США) було встановлено, що вживання метамфетаміну спричиняє значну руйнівну дію на стан порожнини рота та зубів. Курація таких стоматологічних хворих у клінічному плані становить певну проблему з причини відстрочених звернень та неадекватної реакції організму на препарати для анестезії
Дод.точки доступу:
Єхалов, В. В.
Кравець, О. В.
Романюта, І. А.
Седінкін, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ходош, Е. М.
Клінічні та гістопатофізіологічні особливості дифузного альвеолярного ураження (пневмонії), обумовленого SARS-CoV-2, у хворих, які потребують респіраторної підтримки / Е. М. Ходош, І. В. Івахно // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 3. - С. 15-22. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ ВЗРОСЛЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, ADULT (диагностика, терапия, этиология)
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY (диагностика, терапия, этиология)
НЕИНВАЗИВНАЯ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- NONINVASIVE VENTILATION (использование)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Гострий респіраторний дистрес-синдром (ГРДС) та дихальна недостатність є основними загрозливими станами у хворих із COVID-19. Основною причиною є насамперед порушення перфузії легень. Анатомічні передумови для позитивного тиску у кінці видиху (ПТКВ) (некардіогенний набряк легень, ателектаз і, отже, можливість рекрутування) відсутні. Неінвазивна вентиляція легень може усунути гіпоксемію і знизити інспіраторні зусилля. Інакше слід розглянути можливість використання механічної вентиляції для запобігання самоіндукованому пошкодженню легень. Ці характеристики пов’язані з помітним порушенням механіки дихання, підвищеним тиском вуглекислого газу артеріальної крові. Провідною характеристикою прогресування COVID-19 є поступовий перехід від набряку або ателектазу до менш оборотних структурних змін легень, а саме до фіброзу. Порушується механіка дихання, підвищується тиск вуглекислого газу в артеріальній крові, знижується здатність дихальної мускулатури та відсутня реакція на ПТКВ у положенні на животі
Дод.точки доступу:
Івахно, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ушневич, Ж. О.
Сучасні підходи до періопераційного лікування пацієнтів з пахвинними грижами (огляд літератури) / Ж. О. Ушневич, Н. В. Матолінець, В. В. Хом’як // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 3. - С. 23-28. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (хирургия)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: У статті наведено огляд світових даних про сучасні підходи до періопераційного лікування пацієнтів з пахвинними грижами за принципами швидкого відновлення (ERAS). Алгоритм програми ERAS включає всі доказово обґрунтовані періопераційні елементи, які впливають на швидке відновлення після операції, зменшення частоти ускладнень і потенційну смертність. Для цього виділяють три етапи ведення хворого: передопераційний огляд та обстеження, вибір адекватного методу хірургічного лікування, анестезіологічне забезпечення під час операції і в післяопераційному періоді. Ретельне обстеження пацієнтів перед операцією і виявлення потенційних факторів ризику, пов’язаних із супутніми захворюваннями, є важливими для зниження ризику ускладнень і рецидивів. Ефективне динамічне періопераційне керування болем є необхідною умовою оптимального відновлення після операції. Першим етапом керування болем у рамках концепції ERAS є правильний вибір типу операції. Слід надавати перевагу найменш травматичним операціям, тобто лапароскопічним або ендоскопічним герніопластикам. Відповідно до рекомендацій PROSPECT введення анальгетиків слід почати до і продовжувати під час операції, що дозволить забезпечити достатнє знеболювання в ранньому післяопераційному періоді. Поєднання парацетамолу, нестероїдних протизапальних препаратів і селективного інгібітору циклооксигенази-2 забезпечує добре знеболювання й зменшує використання опіоїдів. Блок поперечного простору живота (TAP-блок) як вид регіонарної анестезії є безпечним для пацієнтів з пахвинними грижами, зменшує післяопераційну потребу в наркотичних анальгетиках, знижує частоту післяопераційної нудоти й блювання та інтенсивність болю. Регіонарна анестезія дозволяє скоротити час перебування хворого в операційній і пов’язана з меншим ризиком затримки сечі в післяопераційному періоді (порівняно з нейроаксіальною анестезією). У післяопераційному періоді слід якнайшвидше активувати пацієнта, а це можливо за умови достатньої аналгезії, що досягається найкраще при поєднанні системних анальгетиків і TAP-блоку. Усім пацієнтам, яким виконують планове хірургічне втручання з приводу пахвинних гриж, слід проводити антимікробну профілактику. Оскільки частина пацієнтів відчувають значні обмеження в повсякденній діяльності внаслідок хронічного післяопераційного пахвинного болю, необхідно враховувати всі фактори ризику виникнення хронічного болю після операції для запобігання його розвитку
Дод.точки доступу:
Матолінець, Н. В.
Хом’як, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ткачишин, В. С.
Отруєння чадним газом / В. С. Ткачишин // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 3. - С. 29-31. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
УГЛЕРОДА ОКИСЬЮ ОТРАВЛЕНИЕ -- CARBON MONOXIDE POISONING (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль)
КАРБОКСИГЕМОГЛОБИН -- CARBOXYHEMOGLOBIN (анализ)
ГАЗАМИ ОТРАВЛЕНИЕ -- GAS POISONING (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль)
АНОКСИЯ -- ANOXIA (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
Анотація: Чадний газ належить до групи кров’яних отрут, що викликають патологічні зміни пігментів крові. Чадний газ легко з’єднується з залізом гемоглобіну, у результаті чого утворюється карбоксигемоглобін. Карбоксигемоглобін є міцною сполукою, і дисоціація його відбувається значно повільніше, ніж оксигемоглобіну. Має місце порушення процесу оксигенації гемоглобіну, що зумовлює розвиток гемічної гіпоксії. Патологічний процес поглиблюється тим, що дисоціація оксигемоглобіну при наявності в крові карбоксигемоглобіну сповільнюється. Тривала гіпоксемія є провідним фактором у механізмі розвитку уражень нервової системи при інтоксикаціях, викликаних чадним газом. Інтоксикації чадним газом можуть бути гострі і хронічні. Гострі інтоксикації характеризуються змінами зі сторони крові, нервової, дихальної та серцево-судинної систем, трофічними ураженнями шкіри. Розрізняють легку, середню і тяжку гостру інтоксикацію, викликану чадним газом. Хронічна інтоксикація розвивається при тривалому впливі невеликих концентрацій чадного газу, а також може бути наслідком частих гострих інтоксикацій чадним газом. Критерієм підтвердження діагнозу гострої інтоксикації є наявність підвищеного вмісту карбоксигемоглобіну в крові. Діагностичне значення при хронічній інтоксикації має підвищений вміст негемоглобінового заліза в плазмі. До комплексу лікувальних заходів при гострій інтоксикації входить ферковен та ацизол. Основними заходами щодо запобігання розвитку інтоксикацій чадним газом є герметизація процесів, пов’язаних з його утворенням, запобігання можливому проникненню чадного газу в робоче приміщення, забезпечення ефективної вентиляції
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ткачишин, В. С.
Отруєння аміно- і нітросполуками бензолу в професійній патології / В. С. Ткачишин // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 3. - С. 32-36. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕНЗОЛ -- BENZENE (вредные воздействия)
МЕТГЕМОГЛОБИН -- METHEMOGLOBIN
СУЛЬФГЕМОГЛОБИН -- SULFHEMOGLOBIN
ОТРАВЛЕНИЕ -- POISONING (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
МЕТИЛЕНОВЫЙ СИНИЙ -- METHYLENE BLUE (терапевтическое применение)
Анотація: Аміно- і нітросполуки бензолу відносяться до групи кров’яних отрут. Вони призводять до утворення патологічних сполук гемоглобіну в крові. При отруєнні аміно- і нітросполуками бензолу утворюється метгемоглобін. У тяжких випадках отруєння виникає необоротна сполука — сульфгемоглобін. Залежно від концентрації і тривалості контакту аміно- і нітросполуки бензолу викликають гострі та хронічні інтоксикації. Гострі інтоксикації цими речовинами призводять в основному до утворення метгемоглобіну, вторинної гемолітичної анемії, ураження центральної нервової системи. При впливі аміно- та нітросполук бензолу спостерігаються також ознаки ураження периферичної нервової системи, печінки, сечовидільних шляхів, органа зору, шкіри і слизових оболонок дихальних шляхів. Хронічні інтоксикації аміно- та нітросполуками бензолу призводять до ушкодження нервової системи, паренхіматозних органів, переважно печінки, сечовидільних шляхів, органа зору. При хронічному ураженні ці сполуки є канцерогенами. Виникає рак сечового міхура. Антидотом при отруєнні цими речовинами є метиленовий синій, який вводять по 10–20 мл 1% розчину внутрішньовенно. Важливе значення має внутрішньовенне введення 20–30 мл 40% розчину глюкози внутрішньовенно. Проводиться також оксигенотерапія. У випадку розвитку гострої ниркової недостатності проводять гемодіаліз або перитонеальний діаліз. Для запобігання виникненню отруєнь має значення їх профілактика
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Тромбоемболічні ускладнення у хворих з гострою хірургічною патологією при коронaвірусній інфекції COVID-19 / В. В. Бойко [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 3. - С. 37-40. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
ВЕНОЗНАЯ ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- VENOUS THROMBOEMBOLISM (патофизиология, этиология)
ДВС-СИНДРОМ -- DISSEMINATED INTRAVASCULAR COAGULATION (этиология)
Анотація: Захворювання, що викликається коронавірусом SARS-CoV-2 і отримало назву COVID-19, характеризується частим поєднанням респіраторних порушень з коагулопатіями. Тромбоемболічні ускладнення у цій категорії пацієнтів — одна з причин, яка визначає тяжкість стану та ймовірність летального результату. При COVID-19 порушення гемостазу варіює у широких межах: від латентної гіперкоагуляції до тяжких клінічних проявів у вигляді церебрального або коронарного артеріального тромбозу або венозного тромбозу, ускладненого тромбоемболією легеневої артерії, а також синдромом дисемінового внутрішньосудинного згортання. Мета дослідження: вивчення клінічних проявів порушень гемостазу за даними лабораторних досліджень. Матеріали та методи. У ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМН України» за період з січня по вересень 2021 року спостерігали 96 пацієнтів з гострою хірургічною патологією, з позитивним ПЛР-тестом на COVID-19. У 28 (29,1 %) хворих у процесі лікування було діагностовано артеріальні та венозні тромбози. Ці хворі були включені в основну групу дослідження. Наявність вірусу було підтверджено результатами лабораторних досліджень (ПЛР) у 74 пацієнтів (77,1 %). Результати. Частіше у хворих на гостру хірургічну патологію з COVID-19 реєструється тромбоз поверхневих вен верхніх кінцівок, що виражається як посткатетерний тромбофлебіт. За частотою таких станів, як локальний тромбоз устя внутрішньої сонної артерії, статистично значущих відмінностей отримано не було. Це ще раз свідчить про необхідність обстеження всіх пацієнтів з COVID-19 на наявність можливих тромботичних ускладнень, незалежно від клінічних проявів. Висновки. Частота виникнення тромбоемболічних ускладнень потребує розробки ефективних превентивних протоколів. Специфічна коагулопатія та тромбоемболічні ускладнення у період пандемії COVID-19 набули особливої актуальності як одні з ключових чинників тяжкого перебігу та несприятливого прогнозу у хворих
Дод.точки доступу:
Бойко, В. В.
Лихман, В. М.
Шевченко, О. М.
Ткачук, О. Ю.
Меркулов, А. О.
Белодід, Є. О.
Пономарьова, К. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Льовкін, О. А.
Контроль болю у невідкладній травматології кінцівок / О. А. Льовкін, В. І. Перцов // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 3. - С. 41-44. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES
КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- COMPLEX REGIONAL PAIN SYNDROMES (лекарственная терапия)
АНЕСТЕЗИЯ И АНАЛГЕЗИЯ -- ANESTHESIA AND ANALGESIA (использование)
БУПИВАКАИН -- BUPIVACAINE (терапевтическое применение)
Анотація: В Україні щорічно понад 4,5 млн людей отримують травми різної тяжкості, у структурі травматизму 60–65 % припадає на пошкодження кінцівок. Постраждалі з травмами кінцівок потребують ефективної анестезії/аналгезії вже на ранньому госпітальному етапі. Невідкладне анестезіологічне забезпечення повинне адекватно релаксувати кінцівки, забезпечити адекватне операційне та післяопераційне знеболювання, має бути безпечним для пацієнтів різного віку. Периферична регіонарна анестезія відповідає поставленим вимогам, але є проблемні питання. Мета цієї роботи — провести аналіз ефективності та безпеки УЗ-асистованої блокади сплетень та нервових стовбурів кінцівок у невідкладній травматології. Матеріали та методи. Був проведений ретроспективний аналіз первинної облікової документації N 003-3/о 60 пацієнтів з ізольованою механічною травмою кінцівок, які знаходились на лікуванні у відділенні травматології з ліжками політравми КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради у 2019–2020 рр. Середній вік постраждалих становив 64,6 ± 22,1 року, 62 % досліджуваних — жінки. Маса тіла пацієнтів була від 51 до 110 (80,7 ± 22,2) кг. Пацієнтам залежно від травми проводилась блокада плечового сплетення міждрабинчастим або комбінованим (міждрабинчастим з аксилярним) доступами та блокада стегнового та сідничного нервів. З метою ідентифікації сплетень та нервових стовбурів верхніх та нижніх кінцівок використовувався УЗ-апарат Logiq E зі стандартним лінійним датчиком 12 МГц. Анестезія проводилась 0,5% розчином бупівакаїну в об’ємі 15–20 мл. Під час дослідження проводився моніторинг показників гемодинаміки за допомогою монітора UM-300. Статистичний аналіз даних передбачав методи описової статистики. Середні вибіркові значення кількісних ознак наведено в тексті у вигляді М ± m, де М — середнє вибіркове, m — помилка середнього. Для оцінки вірогідності відмінностей між вибірками використовували параметричний t-критерій Стьюдента, непараметричний критерій Вілкоксона або Манна — Уїтні. У всіх процедурах статистичного аналізу критичний рівень значущості р приймали рівним 0,05. Обробку даних проводили з використанням ППП Statistica 6.0. Результати. Під час дослідження отримані результати, які свідчать, що УЗ-асистована ідентифікація плечового сплетення проводилась вірогідно швидше, ніж ідентифікація плечового сплетення за парестезією (2,40 ± 0,03 хв та 7,60 ± 0,04 хв відповідно). Під час дослідження не було виявлено статистично вірогідних змін показників гемодинаміки на етапах дослідження. УЗ-асистовані блокади сплетень та нервів супроводжувались ускладненнями у 5 випадках (7,5 %), але дані ускладнення своєчасно діагностувались та не призвели до погіршення стану пацієнта. Висновки. Таким чином, можна дійти висновку, що в невідкладній травматології УЗ-асистована ідентифікація плечового сплетення є статистично вірогідно швидшою, ніж ідентифікація плечового сплетення за парестезією. Інтраопераційна аналгезія за гемодинамічними показниками у хворих під час проведення УЗ-асистованої блокади була ефективною. УЗ-асистовані блокади сплетень та нервів супроводжувались ускладненнями у 5 випадках (7,5 %), але ці ускладнення своєчасно діагностувались та не призвели до погіршення стану пацієнта
Дод.точки доступу:
Перцов, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Післяопераційні когнітивні дисфункції та операційне положення / К. І. Лизогуб [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 3. - С. 45-48. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика)
КОГНИТИВНОЕ НАРУШЕНИЕ УМЕРЕННОЕ -- MILD COGNITIVE IMPAIRMENT (диагностика, этиология)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (использование)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Анотація: Післяопераційна когнітивна дисфункція (ПОКД) часто спостерігається після оперативного втручання під загальною анестезією, особливо у пацієнтів похилого віку, близько 12 % пацієнтів старше від 65 років мали післяопераційну когнітивну дисфункцію через три місяці після операції. Це важливе питання в періопераційному догляді, оскільки великі операції у пацієнтів похилого віку стають все більш поширеними. Чинники, що підвищують ризик ПОКД, включають літній вік, раніше існуючі церебральні, серцево-судинні захворювання, низький рівень освіти, а також інтра- та післяопераційні ускладнення. ПОКД асоціюється зі зниженням якості життя, втратою функції та збільшенням смертності. Мета: дослідження частоти виникнення ПОКД при використанні напівсидячого інтраопераційного положення (НСП) та прон-позиції залежно від віку пацієнтів. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 74 пацієнти віком 18–75 років, які були равномірно разподілені на дві групи залежно від періопераційного положення. Додатково кожна група була ще розподілена на дві підгрупи залежно від віку: 18–59 та 60–75 років. Результати. При обстеженні когнітивних функцій за таблицями Шульте у пацієнтів, оперованих у прон-позиції, вірогідних змін виявлено не було. У пацієнтів, оперованих у НСП, була виявлена вірогідна різниця: на 3-тю добу післяопераційного періоду середній час зв’язування чисел у пацієнтів похилого віку був вірогідно більшим, ніж у пацієнтів молодого та середнього віку. Подібні зміни спостерігались при тестуванні на фонетичну мовленнєву активність. На 3-тю добу після операції пацієнти похилого віку були здатні назвати менше слів за хвилину, ніж пацієнти молодшого віку в групі НСП. Висновки. При порівнянні двох інтраопераційних положень, прон-позиції та напівсидячого положення, розвиток ПОКД спостерігався у групі пацієнтів похилого віку, оперованих у НСП. Пацієнти всіх вікових груп, які були оперовані в НСП, мали значно більший час до екстубації порівняно із пацієнтами, які були оперовані у горизонтальному положенні
Дод.точки доступу:
Лизогуб, К. І.
Ніконов, В. В.
Лизогуб, М. В.
Курсов, С. В.
Феськов, О. Е.
Яковенко, С. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Показники інтенсивності рентгенофлюоресценції вмісту капсул металевих осколків м’яких тканин у поранених із вибуховою і вогнепальною травмою / І. А. Лурін [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 3. - С. 49-55. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT
НАНОЧАСТИЦЫ -- NANOPARTICLES (анализ)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ КОНТРОЛИРУЕМЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- HISTORICALLY CONTROLLED STUDY
Анотація: Діагностика металевих осколків у м’яких тканинах пораненого базується на даних огляду, анамнезу, даних рентгенографічних та ультразвукових досліджень, ревізії рани. Помилки в діагностиці та лікуванні вогнепальних поранень обумовлені складністю механізму, поєднаним характером травми і невідповідністю зовні незначних змін тяжким внутрішньопорожнинним й внутрішньотканинним пошкодженням. Однією з нових технологій для поглиблення наукових знань є сучасний метод рентгенівської дифрактометрії за допомогою рентгенівського фазового аналізу, що ефективно застосовується при дослідженні металів. З огляду на металевий склад більшості остаточних осколків вибухового і вогнепального генезу та можливу дифузію елементів металу в оточуючу капсулу, цей метод адаптовано та застосовано для дослідження капсул металевих осколків вибухового і вогнепального генезу. Мета дослідження: визначити та проаналізувати інтенсивність рентгенофлюоресценції вмісту нанодомішок капсул металевих осколків м’яких тканин вибухового й вогнепального генезу. Матеріали та методи. Як матеріал для дослідження інтенсивності рентгенофлюоресценції вмісту нанодомішок використовували м’які тканини, видалені хірургічним шляхом разом з інкапсульованим металевим осколком вибухового і вогнепального генезу у 36 поранених в період від 2 місяців до 23 років після поранення, які знаходилися на лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону МО України та у ДУ «ІЗНХ ім. В.Т. Зайцева НАМН України». Результати. За результатами проведеного дослідження інтенсивності рентгенофлюоресценції вмісту нанодомішок визначено 3 фази капсулювання металевих осколків у м’яких тканинах пораненого на підставі елементних, структурних, клітинних, тканинних та клінічних даних: активних динамічних змін, перехідної фази, нестабільної рівноваги, які відображують основні механізми виникнення ускладнень та їх відсутність у більшості клінічних випадків. Висновки. Визначено 3 фази капсулювання металевих осколків у м’яких тканинах поранених на підставі елементних, структурних, клітинних, тканинних та клінічних даних: активних динамічних змін, перехідної фази, нестабільної рівноваги, які відображують основні механізми виникнення ускладнень та їх відсутність у більшості клінічних випадків
Дод.точки доступу:
Лурін, І. А.
Бойко, В. В.
Гуменюк, К. В.
Замятін, П. М.
Хорошун, Е. М.
Михайлов, І. Ф.
Батурін, О. А.
Негодуйко, В. В.
Замятін, Д. П.
Тертишний, С. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Клінічний випадок пролонгованої СРАР-вентиляції у пацієнтки з COVID-19-асоційованою пневмонією / А. П. Мазур [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 3. - С. 56-59. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология)
НЕИНВАЗИВНАЯ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- NONINVASIVE VENTILATION (использование)
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Неінвазивна вентиляція легень (НІВ) за допомогою маски для підтримання постійного позитивного тиску в дихальних шляхах (СРАР-маски) є методом вибору лікування легеневих порушень при тяжкому перебігу COVID-19-асоційованої пневмонії. На сьогодні немає досліджень, які б показували ефективність застосування ROX-індексу для передбачення ефективності чи неефективності НІВ у пацієнтів з гострою гіпоксичною дихальною недостатністю (ГГДН). Даний клінічний випадок описує наш досвід ефективного застосування ROX-індексу у пацієнтки з ГГДН, що розвинулась на фоні коронавірусної хвороби, SARS-CoV-2-асоційованої, якій проводилась неінвазивна вентиляція легень через СРАР-маску
Дод.точки доступу:
Мазур, А. П.
Хоменко, О. Ю.
Борисенко, А. О.
Новікова, Е. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)