Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=МУ14/2017/79/1<.>

Загальна кількість знайдених документів : 11
Показані документи з 1 по 11

До 80-річчя з дня народження: Валентин Степанович Підгорський [Текст] // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 1. - С. 2-8

MeSH-головна:
МИКРОБИОЛОГИЯ -- MICROBIOLOGY (кадры)
Дод.точки доступу:
Підгорський, Валентин Степанович (мікробіолог ; 1937-) \про нього\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Bacilli lectins and their targets [Text] = Лектины бацилл и их мишени / V. S. Pidgorskyi [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 1. - P9-21

MeSH-головна:
СЕННАЯ ПАЛОЧКА -- BACILLUS SUBTILIS (химия)
БЕЛКА ИЗОФОРМЫ -- PROTEIN ISOFORMS (химия)
СИАЛОВЫЕ КИСЛОТЫ -- SIALIC ACIDS (химия)
КЛЕТКИ КУЛЬТИВИРУЕМЫЕ -- CELLS, CULTURED (микробиология)
Анотація: Виявлено структурні особливості позаклітинного сіалоспецифічного лектину сапрофітного штаму Bacillus subtilis IMV В-7014. Показано, що даний лектин представляє собою комплекс молекулярних форм (ізоформ, ізолектинів), які отримали робочі назви BSL1, BSL2 та BSL3 з тМ 50 kDa, 40kDa і 55 Юа відповідно. Ізоформи різняться за фізичними, хімічними та біологічними характеристиками. Досліджено пряму та опосередковану дію лектину та його молекулярних форм. Показано, що найбільшу афінність лектин проявляє до сіаловмісних глікокон’югатів, де термінальна О-ацетильована сіалова кислота поєднана з субтермінальною D-галактозою зв’язками α2,3-, α2,6- или α2,8-. Даний лектин повністю блокує поверхневі сіаловмісні рецептори вірусів грипу, герпесу, гепатиту С та ВІЛ і, таким чином, запобігає не лише їх адсорбції та репродукції, а й виникненню і подальшому розвитку вірусної інфекції. Показана різнонаправлена дія ізоформ лектину на процеси проліферації у культурах клітин ссавців різного походження: нормальних клітин (первинні фібробласти миші), умовно нормальних клітин (епітеліоїдні клітини яєчнику китайського хом’яка) та трансформованих клітин лінії HeLa. Нами виявлено, що здатність бактерій до синтезу лектинів залежить від функціонального стану системи репарації бацилярних клітин. У системі РНК-полімерази бактеріофага Т7 показано, що ізолектини по-різному впливали на вихід РНК-транскриптів in vitro.
It were revealed structural features of extracellular sialic acid-spesific lectin from saprophytic strain of Bacillus subtilis IMV B-7014 and shown this lectin constituted the complex of molecular forms (isoforms, isolectins) that obtained the working names BSL1, BSL2 and BSL3 with mM 50 kDa, 40kDa and 55 kDa respectively. They differed in physical, chemical and biological characteristics. It were investigated direct and indirect impact mechanisms of the lectin and their molecular forms. We explored the lectin showed the greatest affinity to sialic acid-containing glycoconjugates where terminal O-acetylated sialic acid associated with subterminal D-galactose via α2,3-, α2,6- or α2,8-links. Bacilli lectins completely blocked surface sialic acid-containing receptors of influenza, herpes, hepatitis C viruses and HIV and thus prevented not only their adsorption and reproduction, but also appearance and further development of viral infection. It were shown multidirectional action of the lectin isoforms on proliferation of mammalian cell cultures with different origins: normal cells (primary mouse fibroblasts), relatively normal cells (epithelioid cells, Chinese hamster ovary) and cancer cell line of HeLa. We identified an influence of gene functional condition of reparation system of bacilli cells on ability to lectin synthesis by bacteria. Using the model system RNA-polymerase of bacteriophage T7 it were established the isolectins had different effects on the yield of RNA-transcription product in vitro
Дод.точки доступу:
Pidgorskyi, V. S.
Kovalenko, E. O.
Sashchuk, O. V.
Getman, K. I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Iutynska, G. O.
Development strategy for the new environmentally friendly multifunctional bioformulations based on soil streptomycetes [Text] / G. O. Iutynska, L. O. Biliavska, V. Ye. Kozyritska // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 1. - P22-33

MeSH-головна:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
СТРЕПТОМИЦЕТЫ -- STREPTOMYCES (химия)
БИОПРЕПАРАТЫ -- BIOLOGICAL PRODUCTS (химия)
Анотація: Вивчення біосинтетичної активності мікроорганізмів привертає увагу дослідників як з точки зору пізнання закономірностей утворення бактеріальною клітиною різноманітних біологічно активних сполук, так і з точки зору використання промислово важливих мікробних метаболітів для різних галузей промисловості й сільського господарства. Розроблено наукові засади комплексного підходу до селекції і вивчення біосинтетичного потенціалу ґрунтових стрептоміцетів, на основі якого отримані штами антагоністів фітопатогенів і фітонематод Streptomyces avermitilis ІMB Ас-5015, S. netropsis ІMB Ас-5025 і S. violaceus IMB Ас-5027. Показана їхня здатність до синтезу широкого спектру біологічно активних метаболітів: антипаразитарних антибіотиків, вільних аміно- і жирних кислот, ліпідів, фітогормонів (ауксинів, цитокінінів, гіберелінів, брасиностероїдів) та ін. Теоретично обгрунтовано та експериментально підтверджено стратегію створення на основі виділених продуцентів нових екологічно безпечних поліфункціональних метаболічних біопрепаратів комплексної дії, які поєднують властивості біоконтролю фітопатогенів і фітонематод із здатністю оптимізувати гормональний баланс і активізувати захисні системи рослин. За дії біопрепаратів відбувається репрограмування геному рослин у напрямку індукції синтезу малих регуляторних si/mi РНК з антипатогенними та антипаразитарними властивостями. За умов застосування біопрепаратів активізується розвиток мікроорганізмів кореневої зони, підвищується загальна біологічна активність грунту, зменшується рівень ураження рослин фітопатогенами і паразитичними нематодами, підвищується урожай та поліпшується його якість.
Дод.точки доступу:
Biliavska, L. O.
Kozyritska, V. Ye.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

The relationship between viruses and plant cells in natural ecosystems and some approaches to their regulation [Text] / O. G. Kovalenko [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 1. - P34-45

MeSH-головна:
РАСТЕНИЙ ВИРУСЫ -- PLANT VIRUSES (генетика)
МОЗАИКИ ВИРУСЫ -- MOSAIC VIRUSES (генетика)
ГЕНЫ РАСТЕНИЙ -- GENES, PLANT
ФАСОЛЬ -- PHASEOLUS (вирусология, генетика)
ХОСТА -- HOSTA (вирусология, генетика)
МАРЕВЫЕ -- CHENOPODIACEAE (вирусология, генетика)
ТРАНСКРИПЦИИ ФАКТОРЫ -- TRANSCRIPTION FACTORS
БИОСЕНСОРНЫЕ МЕТОДЫ -- BIOSENSING TECHNIQUES (методы)
Кл.слова (ненормовані):
ФИЛОГЕНЕТИКА
Анотація: Вірусні інфекції рослин викликають значні втрати врожаю, погіршують якість сільськогосподарської продукції і все частіше розглядаються як серйозна загроза продовольчої безпеки. Необхідними заходами зниження шкодочинності вірусних захворювань та обмеження їх поширення є розробка та впровадження заходів захисту з використанням природніх генів стійкості, індукторів стійкості та інгібіторів вірусної інфекції. Метою даної роботи було висвітлити актуальні питання та представити основні результати, отримані у відділі вірусів рослин, зокрема тих, що стосуються біологічних та молекулярних характеристик найбільш поширених вірусів, механізмів їхньої взаємодії з рослинами, зокрема, висвітлити коло рослин-хазяїв, симптоми хвороб, а також різні противірусні стратегії рослин. Окрім того, в статті розглядаються загальні характеристики та методи діагностики деяких вірусів та показані основні результати щодо вивчення взаємодії вірусів і їхніх хазяїв на молекулярному рівні. Нами було досліджено такі економічно важливі віруси, як вірус жовтої мозаїки квасолі, вірус некротичного пожовтіння жилок буряка, вірус жовтяниці буряка і Х-вірус хости. Встановлено значну гомологію українського ізоляту вірусу жовтої мозаїки квасолі з штамами із Росії, Австралії та Аргентини. Методом комп’ютерного аналізу ми вперше показали, що субгеномні промотори тобамовірусів містять консервативні мотиви, виявлені у промоторах еукаріот. Отримані результати свідчать про подібність сигналів ініціації транскрипції в промоторах вірусів і еукаріот. Показано, що глікани з вищих грибів Basidiomycota здатні пригнічувати вірусну інфекцію і активувати неспецифічні захисні механізми в рослинах-хазяях на генному і конформаційному рівнях. Деякі з них можуть утворювати з вірусними частками зворотні комплекси, порушуючи інфекційність вірусу. Дослідження, що проводяться у відділі, будуть сприяти розвитку економічно обгрунтованих і соціально прийнятних способів захисту рослин від вірусних інфекцій, а також дослідженням у галузі екології вірусів з метою прогнозування і контролю епіфітотій та спалахів вірусних інфекцій в агроценозах.
Дод.точки доступу:
Kovalenko, O. G.
Shcherbatenko, I. S.
Kyrychenko, A. M.
Vasylev, V. N.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Kurchenko, I. M.
Endophytic fungi of sphagnum bog plants of ukrainian Polissya [Text] / I. M. Kurchenko // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 1. - P46-58

MeSH-головна:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
ГРИБЫ -- FUNGI (патогенность, рост и развитие)
МОХОВИДНЫЕ -- BRYOPHYTA
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
РАСТЕНИЯ -- PLANTS
Анотація: Ендофітні гриби безсимптомно існують у живих тканинах рослин-хазяїнів. Вивчено формування і співіснування асоціацій ендофітних мікроміцетів з мохами, ерикоїдними, трав’янистими і деревними рослинами на прикладі сфагнових боліт Полісся України, а також здійснено порівняльне дослідження фізіологічних властивостей ендофітних, фітопатогенних і ґрунтових ізолятів. Існування ендофітних мікроміцетів у рослинах цієї екосистеми є загальним явищем, що об’єднує мохи, трав’янисті і деревні рослини у спільний трофічний ланцюг. На основі розповсюдження в різних рослинах і їх органах досліджені ендофітні мікроміцети належать до класів 2 і 3 (NC-ендофітів), тобто вони присутні в усіх органах болотних рослин і характеризуються значною різноманітністю. На підставі виявлення ендофітних видів у різних органах певних рослин і певних видів рослин цю класифікацію доповнено новими даними щодо значного біорізноманіття ендофітних мікроміцетів класу 2 в рослинах. Вперше встановлено, що ендофітний спосіб існування мікроміцетів визначається екологічними і фізіологічними особливостями цієї групи: швидкою колонізацією різних видів болотних рослин, здатністю трансформувати більш токсичний базовий Т-2 токсин у його менш токсичні похідні, наявністю полігалактуроназної активності та її вищим рівнем, ніж у ізолятів з інших еконіш.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Pidgorskyi, V. S.
The role of polyphosphatases in the cell wall and cytoplasmic membrane response to the action of stress [Text] / V. S. Pidgorskyi, S. I. Voychuk, E. N. Gromozova // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 1. - P59-65

MeSH-головна:
ДРОЖЖИ -- YEASTS (химия)
ГИДРОЛАЗЫ ФОСФОМОНОЭФИРОВ -- PHOSPHORIC MONOESTER HYDROLASES (химия)
КЛЕТОЧНАЯ МЕМБРАНА -- CELL MEMBRANE (метаболизм)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL
Анотація: Досліджено вплив змін у фосфорному метаболізмі клітин на вміст компонентів клітинної стінки і цитоплазматичної мембрани під дією фізичних і хімічних факторів. У дослідженні було використано штами дріжджів Saccharomyces cerevisiae, дефектні за екзополіфосфатазами PPN1 і РРХ1. Стрес індукували за допомогою осмотичного шоку, перекісного і кислотного шоку, а також за допомогою радіочастотного електромагнітного випромінювання. Штами з видаленими PPN1 і РРХ1 мали підвищений вміст слабозв’язаних і лужно-чутливих білків клітинної стінки та вдвічі знижений вміст глюкозаміну. Склад жирних кислот не змінювався, у той час як вміст стеролів варіював у залежності від штамових особливостей. Ефективність і направленість дії стресових факторів була індивідуальною, фактор-специфічною. Мінорні компоненти виявилися найбільш лабільними і активно реагуючими на дію стресів. Це вказує на їх потенціал для застосування як біомаркерів, а також у біотехнологічних процесах. Таким чином, поліфосфатази PPN1 і РРХ1 беруть участь у регуляції біосинтезу компонентів клітинної стінки і мембрани; вони підтримують їх структуру і несуть відповідальність за зміни у відповідь на вплив стресових факторів.
Дод.точки доступу:
Voychuk, S. I.
Gromozova, E. N.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Imunobiotics are the novel biotech drugs with antibacterial and immunomodulatory properties [Text] / L. M. Lazarenko [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 1. - P66-75

MeSH-головна:
БИОТЕХНОЛОГИЯ -- BIOTECHNOLOGY (методы)
ЛАКТОБАЦИЛЛЫ -- LACTOBACILLUS (химия)
БИФИДОБАКТЕРИИ -- BIFIDOBACTERIUM (химия)
IN VITRO МЕТОДЫ -- IN VITRO TECHNIQUES
Анотація: Розроблено технологію отримання новітніх біотехнологічних пробіотичних препаратів на основі попередньо відібраних та охарактеризованих штамів лактобацил і біфідобактерій, які мають антибактеріальну дію і високий рівень здатності збалансувати імунну відповідь при інфекційних і запальних захворюваннях бактеріального, вірусного та грибкового генезу шляхом індукції цитокінів різної природи. Створено експериментальні моделі для вивчення імуномодулювальної активності пробіотичних штамів лактобацил і біфідобактерій in vitro та in vivo. Встановлено, що пробіотичні штами Lactobacillus acidophilus ІMB В-7279, L. casei ІMB В-7280, Bifidobacterium animalis VKL та В. animalis VKB, а також різні композиції на основі цих пробіотичних штамів є перспективними для створення високоефективних імунобіотиків з антибактеріальною та імуномодулювальною дією для лікування інфекційно-запальних захворювань, викликаних патогенними та умовно-патогенними мікроорганізмами.
Дод.точки доступу:
Lazarenko, L. M.
Babenko, L. P.
Bubnov, R. V.
Demchenko, O. M.
Zotsenko, V. М.
Boyko, N. V.
Spivak, M. Ya.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Tugay, T. I.
Adaptation of microfungi to chronic ionizing radiation. New facts and hypotheses [Text] / T. I. Tugay, A. V. Tugay // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 1. - P76-86

MeSH-головна:
ГРИБЫ -- FUNGI (воздействие облучения, физиология, химия)
ИЗЛУЧЕНИЯ ДОЗА -- RADIATION DOSAGE
АДАПТАЦИЯ БИОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, BIOLOGICAL
МЕЛАНИНЫ -- MELANINS (биосинтез)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: В огляді наведено аналіз сучасних даних щодо адаптації мікроміцетів до хронічного опромінення на екологічному, фізіологічному та біохімічному рівнях. Особливу увагу було приділено аналізу адаптивних реакцій мікроміцетів, що зазнали впливу високих доз (150 Гр і 800 Гр) опромінення, і формуванню у них нових радіоадаптивних властивостей: радіотропізму та радіостимуляції. Проаналізовані літературні дані, що стосуються можливих біохімічних механізмів адаптації мікроміцетів до іонізуючого опромінення. Вперше сформульована гіпотеза, яка пояснює механізм реалізації позитивних реакцій мікроміцетів, таких як радіотропізм і радіостимуляція, на дію високих доз іонізуючого опромінення. Одним із механізмів, що лежать в основі позитивного радіотропізму грибів, є їх ріст у напрямку низьких (мікро- і наномолярних) концентрацій перекису водню, які локально формуються під впливом радіації. Гіпотеза базується на даних, які свідчать, що такі низькі концентрації перекису водню створили електричне поле, яке викликає електрохімічні зміни в мембранах грибних апексів, що призводить до їх спрямованого руху до утвореного за дією іонізуючого опромінення перекису водню, який відіграє роль атрактанту і слугує джерелом додаткової енергії для них. Уперше показано, що антиоксидантна активність меланіну у досліджених штамів з радіоадаптивними властивостями Cladosporium cladosporioides і Aspergillus versicolor від 5 до 8 разів вища, ніж у контрольних штамів цих видів. Виявлений факт свідчить про те, що збільшення антиоксидантної активності меланіну є одним з основних механізмів реалізації їх здатності не тільки адаптуватися до значних (150 Гр, 800 Гр) доз радіації, але й позитивно реагувати на них. Обговорюється потенційний внесок грибів у регуляцію переміщення радіонуклідів у навколишньому середовищі, а також потенційна та фактична роль грибів у трансформації «гарячих частинок», а також їх можливе використання в біотехнологіях по ремедіації радіоактивно забруднених територій.
Дод.точки доступу:
Tugay, A. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Iutynska, G. O.
Biodiversity and physiological properties of bacteria forming systems with Glycine Max (L.) Merril [Text] / G. O. Iutynska, L. V. Tytova, N. O. Leonova // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 1. - P87-99

MeSH-головна:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
РИЗОСФЕРА -- RHIZOSPHERE
БИОЛОГИЧЕСКОЕ МНОГООБРАЗИЕ -- BIODIVERSITY
АЗОТА ФИКСАЦИЯ -- NITROGEN FIXATION (физиология)
СОЯ -- SOYBEANS
Анотація: Біологічна азотфіксація забезпечує значну частку азотного живлення рослин, зокрема, сої. Ефективність соєво-ризобіальних систем залежить від фізіологічних властивостей і взаємовідносин мікросимбіонта-інтродуцента з аборигенними мікроорганізмами. При цьому запорукою екологічної рівноваги в агрофітоценозах та їх підвищеної стресостійкості і продуктивності є збереження біорізноманітності. Оцінка складу діазотрофних угруповань ризосфери сої шляхом аналізу різноманітності гену nifli, молекулярного маркера азотфіксації, виявила представників відділів Firmicutes та Proteobacteria. Домінуючими серед них були мікроорганізми, що відносяться до Clostridium, Paenibacillus, Spirochaeta. Показана здатність Bradyrhizobium japonicum синтезувати фітогормони стимулювальної дії: ауксини і цитокініни та фітогормони-інгібітори: абсцизову кислоту і етилен. Культивування у присутності флавоноїдів геністеїну і нарінгеніну призводило до звуження спектру та зменшення кількості синтезованих фітогормонів. Пригнічуючий вплив флавоноїдів на синтез фітогормонів у ризобій сої може пояснюватися зміною їх метаболізму у напрямку запуску механізмів ефективної нодуляції. Застосування комплексної інокуляції сприяло кращому розвитку в ризосфері агрономічно корисних мікроорганізмів, збереженню їх різноманітності та підвищенню біологічної активності грунту.
Дод.точки доступу:
Tytova, L. V.
Leonova, N. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Autecology and taxonomy of bacteria isolated from extreme environments [Text] / O. Tashyrev [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 1. - P100-113

MeSH-головна:
ЭКОСИСТЕМА -- ECOSYSTEM
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
МИКРООРГАНИЗМОВ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ -- MICROBIAL INTERACTIONS (физиология)
БИОЛОГИЧЕСКОЕ МНОГООБРАЗИЕ -- BIODIVERSITY
МИКРОБНЫЕ АССОЦИАЦИИ -- MICROBIAL CONSORTIA
ФИЛОГЕНЕЗ -- PHYLOGENY
МЕТАГЕНОМ -- METAGENOME
ЖЕЛЕЗА ТРЕХВАЛЕНТНОГО СОЕДИНЕНИЯ -- FERRIC COMPOUNDS (токсичность)
БАКТЕРИИ -- BACTERIA (классификация)
METHYLOCOCCACEAE -- METHYLOCOCCACEAE (химия)
Анотація: Представлені підсумкові результати п’ятирічних досліджень (2011-2015) відділу біології екстремофільних мікроорганізмів. З фітоценозів і грунтів Західної Антарктики, субтропічних грунтів (Ізраїль), карстових печер і грунтів України та Болгарії, мулу гіперсолоних озер Криму (Україна) і узбережжя Мертвого моря (Ізраїль), високогірного масиву Анди (Еквадор) виділено екстремотолерантні мікроорганізми. Серед них до 10 % — мікроорганізми, стійкі до токсичних металів, n-нітрохлорбензолу, УФ радіації, високих концентрацій солей, а також до низьких і високих температур. Для створення природоохоронних біотехнологій розроблено метод термодинамічного прогнозу взаємодії мікроорганізмів з ксенобіотиками. Вперше на його основі експериментально визначено умови регуляції мікробного метаболізму, які забезпечують глибоку деструкцію синтетичних органічних сполук і харчових відходів з одночасним отриманням енергоносіїв (Н₂, СН₄, етанол, тверде паливо). Виділено мікроорганізми, стійкі до найбільш токсичних металів (Hg²⁺, Cu²⁺, Ni²⁺, Fe³⁺, Fe²⁺, CrO₄^2-), а також показана можливість як мобілізації, так і іммобілізації металів. Стандартними мікробіологічними методами, а також за допомогою філогенетичного і метагеномного аналізу показано різноманіття мікроорганізмів у Західній Антарктиці. Піросиквенування ампліконів 16S рДНК мікробних угруповань у досліджених зразках виявило представників 20 бактеріальних філ. Мікробіологічними методами виявлено культивовані представники чотирьох філ (Actinobacteria, Firmicutes, Proteobacteria, Bacteroidetes), які включали 25 видів. Наведено результати по таксономії та/або біотехнології спеціалізованих груп екстремофілів: залізовідновлюючих, воденьсинтезуючих і облігатних метанокислюючих бактерій.
Дод.точки доступу:
Tashyrev, O.
Romanovskaya, V.
Rokitko, P.
Tashyreva, H.
Prytula, I.
Suslova, O.
Govorukha, V.
Prekrasna, Ie.
Gladka, G.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Tovkach, F. I.
The phenomenon of phage mediated phage induction in Erwinia "horticola" and the origin of bacteriophages 49 and 59 [Text] / F. I. Tovkach, M. A. Zlatohurska // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 1. - P114-126

MeSH-головна:
БАКТЕРИОФАГИ -- BACTERIOPHAGES (рост и развитие)
ЛИЗОГЕНИЯ -- LYSOGENY (генетика)
ВИРУСА АКТИВАЦИЯ -- VIRUS ACTIVATION
ВИРУСА ИНТЕГРАЦИЯ -- VIRUS INTEGRATION
ЭРВИНИИ -- ERWINIA (вирусология)
ВИРУЛЕНТНОСТИ ФАКТОРЫ -- VIRULENCE FACTORS
Анотація: В роботі вперше описано явище, яке автори означили як фаг-фагову індукцію. Його суть полягає в провокуванні виходу ендогенних фагів з бактеріальної псевдолізогенної клітини під дією екзогенних неспоріднених бактеріофагів. Продукція двох помірних фагів 49 і 59, а також вірулентного фага Е105 відбувається в результаті взаємодії фітопатогенної, аміловороподібної бактерії Erwinia «horticola» з каротоворіцинами типу фагових хвостових відростків, а також фагами Т2 і Т4 Escherichia coli. Наслідки фаг-фагової індукції за участю всіх трьох ендогенних факторів являються однаковими. Первинне утворення фагів внаслідок індукції відбувається по типу абортивної інфекції з утворенням надлишку таких компонентів віріона, як прокапсиди, окремі капсиди і хвостові відростки. В лізатах спостерігаються незвичайні сферичні утвори, ймовірно, фагової природи, котрі збираються в конгломерати різноманітної форми та розмірів. Механізм фаг-фагової індукції поки залишається невідомим. Однак можна припустити, що популяція Е. «horticola» являється псевдолізогенною, а індукція продуктивного чи лізогенного розвитку ендогенних фагів запускається за сигналінговим механізмом після завершення адсорбції екзогенного індукуючого бактеріофага та його подальшої реадсорбції. З огляду на явище фаг-фагової індукції здійснено перегляд походження фагів 49, 59 і Е105, які мають розглядатися як фаги Е. «horticola», а не Pectobacterium (Erwinia) carotovorum.
Дод.точки доступу:
Zlatohurska, M. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)